В дослідженнях використовували чотири сорти люцерни вітчизняної селекції, здатні до плодоутворення в зонах Лісостепу і Полісся України: Ярославна, Ольга, Веселоподолянська-11, Полтавчанка. В якості покривних культур навесні висівали пажитницю однорічну (сорт Еней) та пажитницю багатоукісну (сорт Володар) з використанням обох на зелений корм і пшеницю яру (сорт Рання-93) - на зерно, а влітку - пшеницю озиму (сорт Миронівська-61) і овес (сорт Чернігівський-28) - на зелений корм та просо (сорт Сяйво) - на зерно.

Сівба люцерни під покривні культури проводилася на протязі 1994-1996 років. Навесні сівбу проводили в третій декаді квітня, влітку - в третій декаді червня. Дослід трьохфакторний, повторність чотирьохразова, закладка методом розщеплених ділянок, облікова площа ділянки - 25 м². В якості стандарту використовували безпокривні посіви навесні і влітку з внесенням гербіцидів: грунтової дії (трефлан 24% к.е. - 5 л/га) та контактної дії (базагран 48% в.р. - 2 л/га). Порівняння проводили з літнім безпокривним посівом, як найбільш продуктивним варіантом по урожаю насіння. Сівбу люцерни здійснювали широкорядним способом (міжряддя 45 см), норма висіву - 5 кг/га (2,7 млн. шт/га). Покривні культури висівали двома способами: суцільним рядковим (15 см) та стрічковим - 2 рядки з міжряддям 15 см в кожне міжряддя люцерни. Норми висіву покривних культур при обох способах сівби були однакові і становили 50% від рекомендованих для зони Східного Лісостепу України. В рік сівби проводили спостереження за ростом і розвитком вегетативної маси рослин люцерни та визначили суху масу бур'янів на момент збирання покривних культур. Облік урожаю продукції покривних культур проводили в рік сівби, насіння люцерни - на 2-3-й роки вегетації. Математичну обробку одержаних результатів проводили за методом дисперсійного аналізу (Б.А.Доспехов) та методом порівняння двох рядів регресії (Н.А.Плохинский). Всі польові роботи проводили серійною технікою.

Дослідні ділянки, на яких проводилися дослідження, знаходилися на землях КСП “Будильське” Лебединського району Сумської області. Грунтовий покрив - чорнозем глибокий малогумусний середньосуглинковий, вміст гумусу - 3%. Погодні умови в роки проведення дослідів складалися досить різноманітно, але в цілому сприяли вирощуванню люцерни на насіння.

Розділ 3. Покривні культури і ступінь їх агресивності по відношенню до різних сортів люцерни

люцерна конкурентна здатність злак

Набір різноманітних сортів люцерни і видів покривних культур, використаних в досліді, надав можливість не тільки оцінити їх конкурентні можливості, а і визначити найбільш продуктивний сорт люцерни в поєднанні з прийнятною покривною культурою для застосування у виробництві. У виробничих умовах вирощування культурні рослини, відповідно до густоти стояння взаємодіють між собою, що впливає на рівень урожайності та інші показники розвитку. В зв'язку з тим, що насіннєва продуктивність сортів люцерни залежить як від доброго розвитку рослин так і від оптимальної густоти травостою, рівень урожайності насіння в значній мірі може характеризувати рівень реакції сорту люцерни на покривну культуру. В проведених нами дослідах найвищий урожай насіння забезпечили сорти Ярославна і Ольга - 281 та 289 кг/га відповідно при безпокривній сівбі влітку, та 187,5 і 184,1 кг/га в середньому по всіх варіантах підпокривного способу сівби. При НІР₀₅ = 4,0 кг/га така різниця вважається незначною для безпокривних посівів і неістотною - при підпокривній сівбі (таблиця 5).

Наведені в табл. 5 дані свідчать про достовірну перевагу сортів Ярославна і Ольга над рештою сортів при сівбі під всі покривні культури. Ця перевага збільшувалася при сівбі під покривні культури влітку, до 42-72,5 кг/га проти 15-39 кг/га, при сівбі навесні. Всі сорти люцерни істотно і достовірно різнилися по рівню урожайності насіння в залежності від способу сівби покривної культури.

Таблиця 5. Урожайність насіння різних сортів люцерни в залежності від покривних культур, кг/га (середнє 1995-1997 рр.)

НІР₀₅ при порівнянні сортів = 4,0 кг/га

НІР₀₅ при порівнянні покривних культур = 5,6 кг/га

Наведені в табл. 5 дані свідчать про достовірну перевагу сортів Ярославна і Ольга над рештою сортів при сівбі під всі покривні культури. Ця перевага збільшувалася при сівбі під покривні культури влітку, до 42-72,5 кг/га проти 15-39 кг/га, при сівбі навесні. Всі сорти люцерни істотно і достовірно різнилися по рівню урожайності насіння в залежності від способу сівби покривної культури. Стрічковий спосіб сприяв підвищенню урожайності на 18-23 кг/га (11-14%) проти суцільного рядкового способу. При НІР₀₅ = 2,8 кг/га ця різниця заслуговує на увагу у виробництві. Враховуючи, що період проведення досліджень супроводжували досить різноманітні погодні умови, можна досить впевнено вважати, що одержані результати в достатній мірі ілюструють прояв потенціальних можливостей насіннєвої продуктивності чотирьох сортів люцерни, зумовлених їх генетичною природою і рівнем конкурентної здатності до покривних культур.

В результаті математичної обробки результатів досліджень за методом дисперсійного аналізу було встановлено рівень впливу окремих факторів на показники росту і розвитку рослин люцерни, масу бур'янів в підпокривний період росту та насіннєву продуктивність в наступні роки росту (таблиця 6).

Як і слід було сподіватися, головну роль покривні культури відіграли в зниженні маси бур'янів, яка цим фактором визначалася на 84,4%. Висота рослин люцерни на час збирання покривних культур залежала на 75% теж від покривної культури. В роки збирання урожаю насіння люцерни фактор “покривна культура” на 58,7% визначав рівень урожайності насіння. Залежність маси бур'янів від сорту люцерни була незначною і неістотною - 1,7%. В той же час висота рослин

Таблиця 6. Вплив окремих факторів на висоту рослин і урожай насіння люцерни та на масу бур'янів (1994-1997 рр.)

Як і слід було сподіватися, головну роль покривні культури відіграли в зниженні маси бур'янів, яка цим фактором визначалася на 84,4%. Висота рослин люцерни на час збирання покривних культур залежала на 75% теж від покривної культури. В роки збирання урожаю насіння люцерни фактор “покривна культура” на 58,7% визначав рівень урожайності насіння. Залежність маси бур'янів від сорту люцерни була незначною і неістотною - 1,7%. В той же час висота рослин люцерни в рік сівби на 12,8% залежала від сорту, а в наступні роки роль сорту у визначенні насіннєвої продуктивності зростала до 27,8% з коливаннями в несприятливі роки до 46,7%, як це сталося в 1997 році. Спосіб сівби покривної культури не мав особливого значення по впливу на масу бур'янів, а урожайність насіння залежала від нього лише на 2,6%.

Заслуговує на увагу взаємодія факторів “сорт люцерни” і “покривна культура”, яка на 7,2% впливала на урожайність насіння та на 4,4% визначала висоту рослин люцерни в підпокривний період її росту (див. табл. 6).

Розділ 6. Економічна ефективність вирощування насіння люцерни по безгербіцидній технології

З метою вибору оптимального варіанту комбінації сорту люцерни з покривною культурою та способом її сівби ми провели економічну оцінку усіх варіантів. В результаті проведених розрахунків виявлено, що найвищий прибуток при вирощуванні насіння люцерни із сівбою під покривні культури забезпечили варіанти, де висівалися висококонкурентноздатні сорти Ярославна і Ольга під покрив проса стрічкового способу сівби - 1147,2-1167,2 грн/га в цінах липня 1998 року, що еквівалентно 539,6-549,0 доларів США. Ці варіанти мали і найвищий рівень рентабельності - 189,9-193,2%. Незважаючи на те, що урожай насіння люцерни при сівбі під просо був нижчим, ніж при сівбі під пшеницю озиму і овес, загальна вартість продукції покривної культури і насіння люцерни була значно вищою. Це зумовило найвищий прибуток з одиниці площі посіву не тільки серед усіх варіантів, де використовувалися покривні культури, а і значно перевищило економічні показники виробництва насіння в безпокривних посівах. Цьому сприяла не тільки додаткова вартість продукції покривних культур, а і економія від виключення з технології такого елемента як застосування гербіцидів в рік сівби.

Таким чином, з економічної точки зору цілком доцільно в умовах Лісостепу України вирощувати насіння люцерни з використанням такої покривної культури як просо (сорт Сяйво) при літньому терміні сівби і обов'язковому при цьому застосуванні висококонкурентноздатних сортів люцерни типу Ярославна і Ольга.

Висновки

1. Виявлена високодостовірна конкурентна здатність у існуючих сортів люцерни по відношенню до покривних злакових культур, яка визначає їх рівень спроможності до росту і розвитку під покривом злакового компонента та визначає врожай насіння люцерни у наступні роки безпокривного періоду життя.

2. За рівнем зниження врожайності насіння, при вирощуванні під покривом різних злакових культур, існуючі зареєстровані сорти люцерни можна розташувати в такий ряд: Ярославна (найменше зниження урожайності проти літнього безпокривного посіву - 33,3%), Ольга (36,3%), Веселоподолянська-11 (41,9%), Полтавчанка (44,0%).

3. Висококонкурентні сорти люцерни достовірно відрізняються від низькоконкурентних більш інтенсивним початковим ростом і наростанням кормової маси, помітною протидією розвитку бур'янів під покривом, що сприяє зменшенню забур'яненості та достовірно меншому зниженню насіннєвої продуктивності на 2-3-й роки життя.

4. Встановлено, що існуючі види і сорти злакових покривних культур мають достовірно різний пригнічуючий вплив на сорти люцерни. За рівнем впливу на урожай насіння люцерни в порівнянні з чистим безпокривним посівом для кожного злакового виду показник “агресивності” становив: пшениця озима - 1,26 (зниження урожайності насіння люцерни 20,7%), овес - 1,31 (23,4%), просо - 1,49 (32,8%), пажитниця однорічна - 1,98 (49,6%), пшениця яра - 2,04 (51,1%), пажитниця багатоукісна - 2,16 (53,7%). Найбільшу “агресивність” виявила пажитниця багатоукісна завдяки надзвичайній здатності інтенсивно кущитися і безперервним ростовим процесам на протязі вегетаційного періоду.

5. За рівнем пригнічення виділено три групи покривних культур з високим, середнім і низьким проявом цієї ознаки. Найбільш типовими представниками з цих груп відповідно є: пшениця яра (сорт Рання-93), просо (сорт Сяйво), овес (сорт Чернігівський-28). Цю шкалу ідентифікації пропонується використовувати для оцінки селекційного матеріалу люцерни за ознакою конкурентної здатності.

6. Виявлено кращі за рівнем прояву конкурентної здатності сорти люцерни - Ярославна і Ольга, які в порівнянні з іншими двома сортами мали достовірно кращий ріст і накопичення кормової маси під покривом, вищий і більш стабільний урожай насіння на 2-й і 3-й роки користування (187,5; 184,1 проти 155,1; 138,4 кг/га) при достовірно нижчій собівартості 1 ц вирощеного насіння в порівнянні з безпокривним посівом (160-175 грн/ц проти 202-207 грн/ц).

7. Встановлено, що за рівнем впливу окремих факторів на насіннєву продуктивність люцерни при безгербіцидній технології на першому місці стоїть покривна культура (58,7%), на другому - сорт (27,8%) і на третьому - взаємодія цих двох факторів (7,2%).

8. Доведена перевага стрічкового посіву в зменшенні рівня пригнічення покривної культури на люцерну (урожайність насіння люцерни 177 кг/га при стрічковому посіві і 156 кг/га - при суцільному посіві, або різниця - 11,3%).

9. Обгрунтовано можливість і економічну доцільність застосування безгербіцидної технології вирощування насіння люцерни в Лісостепу України з використанням найменш “агресивних” покривних культур і висококонкурентно-здатних сортів люцерни.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни у відношенні до видів злакових культур і можливість використання її у насінництві // Матеріали міжнарод. науково-практичної конф. молодих вчених та спеціалістів “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК”. - Ч.І. - Чабани. - 1996. - С.135.

2. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни у відношенні до видів злакових культур і використання її в селекції та насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.1). - К.: Нора-прінт, 1997. - С.119-121.

3. Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни, її роль і значення в насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.2). - К.: Нора-прінт, 1998. - С.190-192.

4. Марков В.В. Агресивність покривних злакових культур до люцерни та використання її в селекції і насінництві // Збірник наукових праць ІЗ УААН (вип.3). - К.: Нора-прінт, 1999. - С.114-117.

5. Бобер А.Ф., Марков В.В. Конкурентна здатність різних сортів люцерни і ступінь їх придатності до вирощування під покривом злакової культури // Вісник аграрної науки. - 1999. - №11. - С.24-27.

Анотація

Марков В.В. Конкурентна здатність сортів люцерни до видів злакових культур, її природа і можливість використання у насінництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.06.05 - селекція та насінництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2000.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень конкурентної здатності чотирьох сортів люцерні у відношенні до шести видів злакових культур суцільного і стрічкового способів сівби. Доведено, що конкурентна здатність є сортовою специфічністю і за рівнем її прояву вперше оцінено існуючі сорти люцерни України. Показано. що існуючі злакові види, в тому числі нові сорти, як покривні культури мають різну “агресивність” і ця ознака може бути чітко ідентифікована через відповідний індекс, розроблений в роботі. Встановлено, що фактори “покривна культура”, “сорт люцерни” та їх взаємодія займають провідне місце у визначенні рівня урожайності насіння люцерни. Вперше показано залежність собівартості та рівня рентабельності виробництва насіння люцерни як від конкурентної здатності сорту люцерни, так і від “агресивності” покривної культури, використаної при посіві люцерни.

Запропонована безгербіцидна технологія вирощування насіння люцерни.

Ключові слова: люцерна, сорт, конкурентноздатність, “агресивність”, покривна культура, насіння, сівба.

Аннотация

Марков В.В. Конкурентная способность сортов люцерны к видам злаковых культур, ее природа и возможность использования в семеноводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2000.

В диссертационной работе изложены результаты исследований конкурентной способности четырех сортов люцерны по отношению к шести видам злаковых культур сплошного рядкового и ленточного способов посева. При этом использовались 4 сорта люцерны с различным уровнем интенсивности роста - Ярославна и Ольга, которые отличаются интенсивным ростом в начальный период, а также Веселоподолянская-11 с медленным и Полтавчанка с умеренным ростом. В качестве покровных культур были использованы виды злаковых культур с различной степенью угнетения подпокровных растений люцерны: райграс однолетний (сорт Эней), райграс многоукосный (с.Володар), пшеница яровая (с.Ранняя-93), под которые люцерну высевали в третьей декаде апреля. Райграсы убирали на зеленый корм, а пшеницу яровую - на зерно. В третьей декаде июня посев люцерны производили под пшеницу озимую (с.Мироновская-61), овес (с.Черниговский-28) и просо (с.Сяйво). Пшеницу озимую и овес использовали для получения зеленой массы, а просо - на зерно. Цель работы заключалась в том, чтобы выявить сорта люцерны, пригодные для выращивания семян без применения гербицидов, используя покровные культуры, а также определить наиболее пригодные покровные культуры и технологию их посева. Заданием работы предусматривалось изучить конкурентноспособность 4-х сортов люцерны по отношению к 6-ти видам злаковых растений, как возможным покровным культурам, изучив их степень угнетения подпокровных растений при 2-х технологиях посева. На основании полученных результатов и их экономической оценки разработаны рекомендации по выращиванию семян люцерны без применения гербицидов. Научная новизна полученных результатов состоит в углублении знаний о природе конкурентной способности люцерны, которая является генетически детерминированным ответом растений люцерны на угнетение покровной культурой. Конкурентная способность является сортовой специфичностью и по уровню ее проявления впервые оценены 4 сорта люцерны Украины. Впервые показано, что экономические показатели производства семян люцерны, выращенных с использованием покровных культур, зависят как от уровня конкурентной способности сорта, так и уровня угнетения его покровной культурой. Практическая ценность полученных результатов исследований состоит в определении сортов люцерны с высокой конкурентной способностью и покровных культур с низким уровнем “агрессивности” к подпокровным растениям, использование которых позволяет повысить уровень рентабельности производства семян люцерны на 17,8 - 27,8% против летнего безпокровного способа посева с применением гербицидов.

В процессе проведенных исследований выявлена достоверная конкурентная способность существующих сортов люцерны к покровным злаковым культурам, которая определяет их уровень пригодности для роста и развития в подпокровный период и определяет урожай семян люцерны в последующие годы безпокровного периода выращивания. По уровню снижения урожайности семян, при выращивании под покровом разных злаковых культур, существующие зарегистрированные сорта люцерны разместились в такой ряд: с.Ярославна (наименьший уровень снижения урожайности против летнего безпокровного посева - 33,3%), Ольга (36,3%), Веселоподолянская-11 (41,9%), Полтавчанка (44,0%). Высококонкурентные сорта люцерны достоверно отличаются от низкоконкурентных более интенсивным начальным ростом и наращиванием кормовой массы, что способствует снижению засоренности и меньшему снижению семенной продуктивности на 2-3-й годы жизни. Установлено, что существующие виды и сорта злаковых культур имеют достоверно разный уровень угнетения сортов люцерны. По уровню влияния на урожай семян люцерны, в сравнении с чистым безпокровным посевом, для изученных в работе видов злаковых растений показатель (индекс) “агрессивности” составил: пшеница озимая - 1,26 (снижение урожайности семян люцерны составило 20,7%), овес - 1,31 (23,4%), просо - 1,49 (32,8%), райграс однолетний - 1,98 (49,6%), пшеница яровая - 2,04 (51,1%), райграс многоукосный - 2,16 (53,7%). Наибольшей “агрессивностью” отличался райграс многоукосный из-за чрезвычайной способности к интенсивному кущению на протяжении вегетационного периода. По уровню угнетения выделено три группы покровных культур с высоким, средним и низким проявлением этого признака. Наиболее типичными представителями этих групп соответственно являются: пшеница яровая (с.Ранняя-93), просо (с.Сяйво), овес (с.Черниговский-28). Эту шкалу идентификации предлагается использовать при оценке селекционного материала по признаку “конкурентноспособность”. Выделены лучшие за уровнем проявления конкурентной способности сорта люцерны - Ярославна и Ольга, которые в сравнении с другими двумя сортами достоверно отличались более высоким ростом и накоплением вегетативной массы, а также более высокой и стабильной урожайностью семян на 2-3-й годы пользования при достоверно более низкой себестоимости 1 ц выращенных семян. Установлено, что по уровню влияния отдельных факторов на семенную продуктивность люцерны при безгербицидной технологии на первом месте стоит “покровная культура” (58,7%), на втором - “сорт люцерны” (27,8%), на третьем - взаимодействие этих двух факторов (7,2%). Доказано преимущество ленточного способа посева покровной культуры в снижении уровня ее угнетающего влияния. В целях удешевления производства семян люцерны и оздоровления окружающей среды в условиях восточной части Лесостепи Украины предлагается закладка семенников этой культуры по безгербицидной технологии, используя районированные высококонкурентные сорта люцерны - Ярославны и Ольга при посеве их летом под покровные культуры с низким уровнем угнетения - скороспелого сорта проса Сяйво на зерно и овса сорта Черниговский-28 на зеленый корм.

Ключевые слова: люцерна, сорт, конкурентноспособность, “агрессивность”, покровная культура, семена, посев.

Annotation

V.Markov. Competitive capacity of the alfalfa varieties in attitude to the gramineous plant species, its nature and an opportunity of the usage in seed growing. - Manuscript.

The dissertation for the degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.05 - breeding and seed growing - Institute of Agriculture, the UAAS, Kyiv, 2000.

In the dissertation the results of investigations of four alfalfa varieties competitive capacity in attitude to six varieties of gramineous plants of continuous and stripe sowing methods are stated. It's proved that competitive capacity is a varietal specifiety and for the first time the existing alfalfa varieties of Ukraine have been valued on the level of its exhibition. It's shown that existing gramineous varieties including the new cultivars, for example cover crops, have a different “aggressivity” level which can be possible to identify distinctly with the help of “aggressivity” index that has been elaborated in the work. It was established that the factors “cover crop”, “alfalfa variety” and also their interaction play a basic role in the productivity level identification of alfalfa seed. For the first time it was shown the dependence of production costs and a profit ability level of alfalfa seed production on both alfalfa variety competitive capacity and aggressivity of cover crop used when sowing alfalfa.

A herbicide free technology of alfalfa seed growing is proposed.

Key words: alfalfa, variety, competitive, capacity, “aggressivity”, cover crop, seed, sowing.

Размещено на Allbest.ru