Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки курей кросу "Ломан Браун"

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:611.438:636.5

Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки курей кросу «Ломан Браун»

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Мазуркевич Тетяна Анатоліївна

Біла Церква 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Захист дисертації відбудеться “14”вересня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27. 821. 02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 256400, м.Біла Церква, вул.Ставищенська, 126; навчальний корпус № 5, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “4”серпня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук П.О.Стадник

клоакальний паренхім лімфоїдний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пізнання закономірностей розвитку, будови і функцій органів імуногенезу, які забезпечують гомеостаз організму тварин, захищаючи їх від чужорідних антигенів, є однією із фундаментальних проблем сучасної біології, гуманної і ветеринарної медицини. Для її вирішення важливе значення мають знання, які розкривають становлення органів імунного захисту в процесі історичного розвитку тварин (Э.Купер, 1980). При цьому значна увага приділяється птахам. У тварин цього класу в процесі філогенезу лімфоїдна тканина, яка утворює паренхіму органів імуногенезу, вперше відокремлюється від мієлоїдної, формуються лімфатичні вузли (водоплавні), виникає властивий лише їм орган імунного захисту - клоакальна сумка (КС) та проявляються всі види реакцій імунітету (F.Burnet, 1964; И.М.Пестова, 1976; Э.Купер, 1980).

За сучасними даними, КС є центральним органом імуногенезу птахів, в якому відбувається утворення В-лімфоцитів. Останні з током крові заносяться в периферичні органи імуногенезу, де під впливом антигенної стимуляції диференціюються в ефекторні клітини, котрі обумовлюють загальний іммунітет (F.Bernet, 1969; Р.В.Петров, 1982; А.Е.Вершигора, 1990; Р.П.Маслянко, 1999). В КС також синтезуються біологічно активні речовини, що стимулюють розвиток В-лімфоцитів і гуморального імунітету і сприяють відновленню останнього у бурсектомованої птиці (Ф.Бернет, 1971; Б.И.Кузник и др., 1987). Крім цього, є дані, що в КС утворюються плазмоцити, які здатні синтезувати антитіла всіх класів (B.Glick, 1977, 1978; Е.Н.Горышина, О.Ю.Чага, 1990). В зв'язку з цим КС слід вважати органом, що поєднує в собі функції центрального і периферичного органів імуногенезу. Однак, структури КС, в яких відбувається утворення плазмоцитів, не встановлені. Таким чином, вивчення розвитку і будови КС є актуальним.

Знання особливостей розвитку, будови і функціонування КС у свійських птахів має і практичне значення. Вони дають змогу зооветспеціалістам більш повно оцінити їх функціональний стан в певні періоди життя, що необхідно для наукового обгрунтування технологій вирощування і використання.

Будова, ріст, розвиток і функції КС свійських птахів, в тому числі і курей, вивчені недостатньо. Дані з цих питань, які є в спеціальній літературі, стосуються окремих їх видів, порід і кросів (B.Glick, 1956; М.Е.Пилипенко, В.А.Косов, 1968; Г.Ф.Задарновська, 1976; А.И.Кривутенко, 1984; Г.А.Красников, Н.Г.Колоусова, 1989; В.М.Апатенко, 1994; Г.А.Красников, Н.И.Келеберда, 1999; В.С.Бирка, І.В.Яценко, 1999). До того ж вони неповні і часто суперечливі. Дослідження розвитку, росту і будови КС курей кросу “Ломан Браун”, який завдяки високій продуктивності широко розповсюджений, взагалі не проводились.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової теми “Вивчення розвитку, макро- і мікроструктури піднебінних мигдаликів свійської свині, тимуса і клоакальної сумки курей”, яку розробляє колектив вчених кафедри гістології, цитології та ембріології Національного аграрного університету (НАУ), реєстраційний номер - 0197 u 007146.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчити морфофункціональні особливості КС курей кросу “Ломан Браун” у постнатальному періоді онтогенезу.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання:

вивчити топографію та макроструктуру КС курей;

дослідити мікроструктуру цього органа;

визначити вік курей, до якого відбувається ріст КС і його інтенсивність;

виявити строки формування паренхіми (лімфоїдних вузликів) КС курей;

встановити строки максимального розвитку КС;

визначити строки початку та закінчення інволюції КС курей і встановити її етапи;

дослідити клітинний склад паренхіми КС курей;

провести цитохімічні дослідження лімфоїдних клітин паренхіми КС курей в постнатальному періоді онтогенезу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження макро- і мікроструктури КС та клітинного складу її паренхіми в постнатальному періоді онтогенезу у курей кросу “Ломан Браун”. Одержані нові дані про ріст КС та його інтенсивність, строки формування паренхіми цього органа і його максимального розвитку. Виявлені структури паренхіми КС, які забезпечують її функції як центрального так і периферичного органа імуногенезу. Встановлені строки початку і закінчення інволюції КС та з'ясовані її етапи. Вперше одержані дані про популяції клітин паренхіми КС і визначений їх вміст у курей в постнатальному періоді онтогенезу.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані досліджень про поєднання клоакальною сумкою функцій центрального і периферичного органа імуногенезу використають імунологи для більш повного з'ясування шляхів становлення органів імуногенезу та імунітету в процесі історичного розвитку тварин. Цими даними також будуть користуватись морфологи і фізіологи при вивченні органів імунного захисту птахів. Результати досліджень росту і розвитку КС застосують зооветспеціалісти для визначення функціонального стану курей в певному віці. Основні дані дисертаційної роботи знайдуть застосування в навчальній роботі і при підготовці підручників і посібників з морфології та імунології. Їх вже використовують в навчальній роботі на кафедрах гістології, цитології та ембріології НАУ, нормальної та патологічної анатомії Дніпропетровського державного аграрного університету, анатомії і гістології Державної агроекологічної академії (м.Житомир), анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин Кримського державного аграрного університету, анатомії та фізіології тварин Сумського державного аграрного університету, патологічної анатомії та гістології Львівської державної академії ветеринарної медицини, гістології та ембріології сільськогосподарських тварин і анатомії свійських тварин Харківського зооветеринарного інституту, нормальної і патологічної анатомії Одеського державного сільськогосподарського інституту, нормальної, патологічної морфології та фізіології Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам'янець-Подільський), біології тварин Луганського державного аграрного університету, анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно відібраний матеріал і проведені всі дослідження, підготовлений огляд літератури, зроблено аналіз одержаних результатів і сформульовані висновки. Ідея проведення даного дослідження належить науковому керівнику здобувача - професору Хомичу В.Т.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ (1996-2000); ІІ національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м.Луганськ, 1998); міждержавній науково-виробничій конференції “Морфологія - практичній ветеринарії та медицині”, присвяченій пам'яті заслуженого діяча науки, професора П.О.Ковальського (м.Біла Церква, 1998); республіканській науковій конференції анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів “Актуальні питання морфогенезу та регенерації (м.Івано-Франківськ, 2000); міжнародній науково-практичній конференції “Прогресивні технології ветеринарної медицини у промисловому птахівництві ХХІ сторіччя” (м.Київ, 2000).

Публікації. Результати дослідження за темою дисертаційної роботи висвітлені у 13 публікаціях, які надруковані в журналах “Ветеринарна медицина України” (1), “Вісник Сумського державного аграрного університету” (1), в збірниках наукових праць “Науковий вісник Національного аграрного університету” (3), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1), “Наукові записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання” (1), “Вісник проблем біології та медицини” (1) та матеріалах конференцій (5).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, 15 підрозділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 200 джерел, у тому числі - 94 далекого зарубіжжя і додатку. Текст дисертації викладений на сторінках машинопису. Матеріали дисертації проілюстровані 35 рисунками, 20 таблицями.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження

Матеріал для дослідження відібрали від 77 клінічно здорових курей (самиці) кросу “Ломан Браун”, віком від вилуплення до 240 діб. Добових курчат закупили у Державному племптахозаводі “Рудня” Броварського району Київської області. Їх утримували у клітках в приміщенні віварію факультету ветеринарної медицини НАУ. Годівлю курей проводили у відповідності з існуючими зоотехнічними нормами. Профілактичних щеплень і протипаразитарних обробок піддослідним курам не проводили. Частину матеріалу від курей віком 180 і 210 діб відібрали в забійному цеху племптахозаводу “Рудня”. У цьому ж цеху обстежили тушки 180-, 210-, 220- і 240-добових курей (по 50 у кожній віковій групі) на наявність клоакальної сумки.

Дослідження починали після забою птиці, визначаючи її абсолютну масу. Після цього проводили макроскопічне препарування КС для визначення її топографії і форми. Відділивши КС від клоаки і оточуючих тканин, визначали її ширину, довжину, висоту, абсолютну та відносну масу.

Матеріал, відібраний для гістологічних досліджень (тотальні препарати КС), фіксували в 10%-му водному розчині нейтрального формаліну та заливали в парафін (Г.А.Меркулов, 1969). З виготовлених блоків готували зрізи, товщиною 5-11 мкм, які фарбували гематоксиліном Караці та еозином, за ван Гізон і резорцин-фуксином за Вейгертом (Э.Пирс, 1956; Р.Лилли, 1969). Ретикулярні волокна виявляли за методом І.Келемена (И.Келемен, 1971).

Цитоморфологічні та цитохімічні дослідження проводили на препаратах-відбитках, які фарбували за Папенгеймом (И.М.Карпуть, 1986) і ставили реакції на ферменти лужну фосфатазу (ЛФ), кислу неспецифічну естеразу (КНЕ) і на глікоген (PAS) (Э.Пирс, 1956; J.Mueller et al.,1981; И.М.Карпуть, 1986; В.В.Меньшиков и др., 1987).

Мікроскопічні дослідження проводили за допомогою світлових мікроскопів Biolar, МБІ-15, МБІ-6 та МБС-1. Площу, яку займають структурні компоненти КС та мозкова і кіркова речовина у лімфоїдних вузликах (ЛВ), визначали методом “крапкового підрахунку” (Г.Г.Автандилов, 1973) в модифікації А.М.Коровіної (А.М.Коровина, 1983).

Всі дослідження запротокольовані, препарати частково сфотографовані. Цифровий матеріал оброблено статистично (Н.А.Плохинский, 1961).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Топографія і макроструктура клоакальної сумки

Проведеними макроскопічними дослідженнями підтверджено результати спостережень інших авторів (B.Glick, 1955, 1956; Г.А.Красников, Н.Г.Колоусова, 1989; В.С.Бирка, І.В.Яценко, 1999), що КС є тимчасовим органом курей. Постійно ми її виявляли у курей віком від вилуплення до 150 діб. У курей віком 180 діб вона реєструється у 80% особин, а у 210-добових - у 51%; не спостерігали її у курей віком 220 діб і старших. Тобто, одержані нами дані показують, що повністю цей орган зникає у курей після досягнення віку статевої зрілості (несучості). Остання, як відомо (Э.Э.Пенионжкевич, 1962;А.Л.Ермолаева, М.А.Асриян, 1976), настає у курей віком 140-150 діб.

КС розташована в каудальній частині грудо-черевної порожнини, між попереково-крижовою кісткою та клоакою, про що повідомляли і інші дослідники (И.И.Касьяненко, А.А.Хуторянский, 1963; B.Glick, 1976). Короткою протокою, яка міститься на вентральній поверхні, вона з'єднується з заднім відділом клоаки.

Форма КС змінюється із збільшенням віку курей. У добових курчат вона куляста, а 10-добових стає видовженоовальною. Починаючи із 120-добового віку курей, сумка поступово знову набуває кулястої форми. На КС видовженоовальної форми чітко видимі її заокруглені краніальний та каудальний кінці, випуклі дорсальна і латеральні та приплюснута вентральна поверхні. На дорсальній поверхні сумки, починаючи з 20-добового віку курчат, виникає поздовжня борозна - заглиблення від розташованих вище кровоносних судин, яка зникає у 150-добовому віці. Зі зміною форми КС змінюється і положення її протоки. В сумці кулястої форми вона розташована в центрі, а видовженоовальної - біля її каудального кінця.

З віком курей змінюється і консистенція КС. У особин віком до 10 діб вона помірно щільна, у 20-120-добових - пухка, а у старших - щільна. Зміна консистенції цього органа, на наш погляд, пов'язана з вмістом сполучної тканини в його стінці. У курей віком від вилуплення до 10 діб і від 120 діб і старших площа стінки КС більша за таку курей інших вікових груп.

Абсолютна маса КС залежить від живої маси і віку курей. У добових курей вона становить 66,366,64 мг і збільшується до їх 90-добового віку (1393,33126,67 мг). У курей старших вікових груп абсолютна маса зменшується і у 210-добових складає 259,4045,63 мг.

До 90-добового віку курей збільшуються також довжина, ширина і висота КС. У добових курей вони становлять відповідно - 7,070,23 мм, 5,110,24 і 3,570,17, а у 90-добових - 18,000,58, 14,001,0 і 8,681,33 мм. У курей старшого віку ці показники зменшуються і у 210-добових дорівнюють відповідно - 8,200,34 мм, 6,100,33 і 4,200,37 мм.

Відносна маса КС у добових курей становить 0,170,02%. Вона збільшується до 30-добового віку (0,380,05%), а у курей старших вікових груп зменшується і у 210-добових складає 0,020,003%. Збільшення відносної маси відбувається нерівномірно. У курей від 1- до 10-діб вона зростає тільки на 0,01%, а від 10- до 20-діб - майже у 2 рази.

Мікроструктура клоакальної сумки

Гістологічними дослідженнями підтверджені результати, одержані іншими авторами (Г.С.Крок, 1962; И.И.Касьяненко, А.А.Хуторянский, 1963), що КС є порожнистим органом, стінка якого утворена трьома оболонками: серозною, м'язовою та слизовою. Разом з цим вони не узгоджуються з даними Г.Ф.Задарновської і О.П.Ржевуцької (1975), А.Ільїна та співавт. (1980) і Р.В.Коробкової (1989), які вважають, що зовні КС вкрита не серозною оболонкою, а сполучнотканинною або сполучнотканинном'язовою.

Серозна оболонка утворена основною пластинкою, яка побудована з пухкої сполучної тканини і вкрита мезотелієм. Підсерозна основа, що також утворена пухкою сполучною тканиною, розвинута слабо.

М'язова оболонка побудована із гладкої м'язової тканини. В ній чітко виділяються два шари: зовнішній - циркулярний і внутрішній - поздовжній.

Слизова оболонка складається з трьох шарів: епітеліального, власне пластинки та підслизової основи. Епітелій до 20-добового віку - простий кубічний, пізніше він стає простим стовпчастим. У курей всіх вікових груп епітелій інфільтрований клітинами лімфоїдного ряду. Можливо, інфільтрація епітелію слизової оболонки КС лімфоїдними клітинами дала підставу частині дослідників цього органа вважати його багаторядним (Г.А.Красников, Н.Г.Колоусова, 1989; Р.В.Коробкова, 1990). Власна пластинка добре розвинена, а підслизова основа виражена слабо. Вони утворені пухкою сполучною тканиною, в них виявляються багато колагенових і ретикулярних волокон і менше еластичних.

Слизова оболонка КС утворює 13-20 поздовжніх складок, в основу яких впинаються пучки міоцитів внутрішнього шару м'язової оболонки. Остов складок формують стовбуроподібні пучки колагенових волокон. Від них відгалужуються тонкі пучки, які утворюють оболонки ЛВ. Кількість складок слизової оболонки у курей різних вікових груп практично однакова.

Залежно від висоти складок ми розділили їх на три групи: великі, середні та малі. Окремі великі складки розгалужуються на вторинні. Кількість окремих груп складок КС у курей різних вікових груп неоднакова. У курей віком 1, 20, 90, 150 та 180 діб найбільше високих складок, відповідно - 6,670,88, 7,001,00, 8,330,88, 6,330,33 та 5,671,20. Найбільша кількість середніх складок виявлена у КС курей віком 10, 30, 210 діб (відповідно - 7,000,58, 6,330,67 і 6,332,96), а малих - у 60- і 120-добових курей (6,501,32 та 7,000,58). Великі складки мають переважно листоподібну і стовпоподібну форму, середні - стовпоподібну та трапецієподібну, а малі - конусоподібну і трапецієподібну.

З віком курей змінюється висота всіх груп складок слизової оболонки КС. Вона збільшується від вилуплення курей до 60-добового віку (малі складки - 754,8139,52 мкм; середні складки - 1525,0060,37 мкм) і до 90-добового віку (великі складки - 2754,00103,20 мкм). У курей старших вікових груп висота складок зменшується і мінімальних своїх показників досягає у 210-добових курей (малі - 385,0027,77 мкм, середні - 895,8336,87 і великі - 1019,44137,49 мкм).

Ширина основи складок слизової оболонки КС більша такої в ділянці їх верхівок. Певних закономірностей її збільшення з віком курей ми не встановили. Найбільша ширина складок (біля їх основи і в ділянці верхівки) виявлена у курей віком 90 діб. Так, у 90-добових курей ширина малих складок біля їх основи становить 1180,7796,83 мкм, а в ділянці верхівки - 476,9244,44, середніх, відповідно - 1057,90108,37 та 523,6841,42 і великих - 986,0062,49 та 552,0025,90 мкм. У курей старшого віку вона поступово зменшується. Тобто, розміри складок КС, як і абсолютна маса цього органа, його довжина, ширина і висота, максимального свого значення набувають ще до закінчення росту курей. Зростання розмірів складок відбувається нерівномірно. Найбільш інтенсивно цей процес відбувається у курей віком від 10 до 20 діб, а найменш - у курей віком від вилуплення до 10 діб. У курей, старших 90 діб, розміри складок зменшуються. Особливо різке їх зменшення відбувається у курей віком від 90 до 120 діб.

В складках слизової КС розташовані ЛВ (фолікули), які обумовлюють функції КС. Нами виявлені дві групи ЛВ. Основа ЛВ першої, найбільш численної групи утворена епітеліальною тканиною, а другої - ретикулярною. У вузликах першої групи утворюються В-лімфоцити (B.Glick et al., 1956; A.P.Mueller ey al., 1960). Їх утворення відбувається переважно в пренатальному періоді онтогенезу (Г.А.Красников, Н.И.Келеберда, 1999). Ми тільки в одному випадку спостерігали цей процес у 10-добових курчат. Він відбувається шляхом заглиблення епітелію в сполучну тканину. Внаслідок цього формується епітеліальний вузлик, який спочатку зв'язаний з епітелієм слизової оболонки, а згодом відокремлюється від нього тонким прошарком сполучної тканини. Епітеліоцити вузлика набувають відросчастої форми. Ці ЛВ мають переважно кулясту і овальну форму. Їх загальна кількість на зрізах складок слизової КС у курей віком від вилуплення до 90 діб практично не змінюється і коливається від 51,953,09 до 57,387,63. Це пов'язано з тим, що їх формування, як ми відмітили вище, відбувається в основному у пренатальному періоді онтогенезу. У курей старших 90 діб загальна кількість ЛВ різко зменшується і у 210-добових становить 6,551,5. Зменшення кількості ЛВ викликане їх редукцією. Кількість ЛВ в окремих групах складок слизової КС неоднакова. Найбільше їх реєструється у великих складках, а найменше - у малих.

ЛВ першої групи у складках слизової КС розташовані шарами. Кількість останніх залежить від висоти складок: найбільше їх у високих (13,250,23 - 15,210,43), а найменше - у малих (1,950,19 - 5,440,27). Пошаровість розташування ЛВ в складках зникає у курей старших 120 діб, що також викликано їх редукцією. Кількість ЛВ у шарах складок слизової КС неоднакова, що залежить від висоти і форми останніх. Найбільше їх у малих складках, які мають конусоподібну і трапецієподібну форму (3,510,15 - 5,850,44). Кількість ЛВ в шарах високих і середніх складок майже однакова (великі - 2,130,13 - 3,120,09, середні - 1,790,07 - 3,410,13).

Розміри ЛВ залежать від віку курей. Найбільший діаметр кулястих ЛВ (214,8214,08 мкм) властивий особинам віком 90 діб. Курам цього ж віку характерні і найбільші розміри овальних ЛВ (довжина - 325,257,47 і ширина - 191,254,55 мкм). У курей старших 90 діб розміри ЛВ різко зменшуються, що зумовлено як їх редукцією, так і редукцією КС.

Поділ ЛВ на кіркову та мозкову речовину спостерігався у курей починаючи з 20-добового віку. Площа, яку займають в них кіркова та мозкова речовина, неоднакова. У курей віком від 20 до 90 діб кіркова речовина у вузликах займає більшу площу, ніж мозкова. При цьому їх показники майже не змінюються (кіркова речовина - 55,754,66% - 56,532,44, мозкова - 43,472,44 - 44,254,67%). У курей старше 90 діб, навпаки, площа мозкової речовини перевищує таку кіркової, що обумовлено редукцією КС.

ЛВ другої групи характерні для периферичних органів імунного захисту (М.Р.Сапин, 1987). В них під впливом антигенної стимуляції В- і Т-лімфоцити диференціюються в ефекторні клітини, які забезпечують місцевий і загальний імунітет (Р.В.Петров, 1976; А.Е.Вершигора, 1980). ЛВ цієї групи значно менше, ніж вузликів першої групи. Виявити їх можна тільки на препаратах, імпрегнованих сріблом. Вони мають переважно овальну форму (довжина - 105,883,69 - 118,5810,5 мкм, найбільша ширина - 62,443,78 - 69,523,18 мкм).

Виявлені нами ЛВ, які характерні для периферичних органів імуногенезу, свідчать, що КС курей поєднує в собі функції центрального і периферичного органа імуногенезу. Цьому, на наш погляд, сприяють і її топографо-морфологічні особливості. КС, на відміну від інших центральних органів імуногенезу, постійно піддається впливу антигенів, котрі потрапляють в її порожнину із порожнини клоаки. Внаслідок цього в ній, на нашу думку, відбулося формування імунних структур, які забезпечують місцевий і загальний імунітет.

Із збільшенням віку птиці змінюється частка площі КС, яку займають в ній стінка (слизова оболонка без вузликів), ЛВ і порожнина. Площа, яку займають ЛВ, збільшується від добового віку (53,631,45%) до 30-добового (62,832,37%). У курей старшого віку вона зменшується, і у 210-добових становить 1,110,13%. Стінка у добових курей займає 31,871,24% від загальної площі КС. Її площа зменшується до 30-добового віку курей (24,432,6%), а у курей старшого віку збільшується, і у 210-добових становить 58,952,39%. Тобто, у курей старших 30 діб відбувається розростання волокнистої сполучної тканини стінки КС, яка починає заміщати ЛВ. Певних закономірностей зміни площі порожнини КС ми не встановили, але у курей старших 30 діб вона перевищує таку курей молодшого віку. У курей віком 120 діб і старших, внаслідок редукції ЛВ, виникають кістоподібні утвори. Площа, яку вони займають в КС, збільшується до 180-добового віку курей (16,490,55%).

Клітинний склад паренхіми клоакальної сумки

Цитоморфологічними дослідженнями встановлено, що до складу паренхіми (ЛВ) КС входять відросчасті епітеліоцити, ретикулоцити, клітини лімфоїдного ряду: лімфоцити, лімфобласти, пролімфоцити і плазмоцити, макрофагоцити та гранулоцити.

Відросчасті епітеліоцити, як ми відмітили вище, утворюють основу ЛВ першої групи, а ретикулоцити - другої групи. Вважають, що відросчасті епітеліоцити, по аналогії з такими ж клітинами часточок тимуса, формують специфічне мікрооточення, в якому можливе утворення В-лімфоцитів (B.Glick, 1960). В свою чергу, ретикулоцити, разом з іншими факторами, створюють умови для диференціації Т- і В-лімфоцитів під впливом антигенної стимуляції у ефекторні клітини.

У курей всіх вікових груп серед клітин лімфоїдного ряду найбільшою є популяція лімфоцитів. Вміст цих клітин неоднаковий у курей досліджених вікових груп. Він збільшується від добового віку курей (89,871,07%) до 30-добового (95,150,9%). В зв'язку з цим, на нашу думку, у 30-добових курей клоакальна сумка проявляє найбільшу лімфоцитопоетичну активність. У курей цього ж віку, як відмічено вище, ЛВ займають найбільшу площу в КС, а площа їх кіркової речовини переважає таку мозкової. Тобто, у курей 30-добового віку КС досягає свого максимального розвитку і максимальної функціональної активності. Після 30-добового віку курей вміст лімфоцитів зменшується і залишається майже на одному рівні (84,171,46% - 86,531,81%).

Серед лімфоцитів ми виявили малі, середні та великі. Вміст їх у курей різного віку неоднаковий. Група середніх лімфоцитів найбільш численна. Вміст цих клітин переважає вміст інших груп лімфоцитів і коливається від 33,422,44 до 47,443,42%. Тільки у 10- і 30-добових курей він менший вмісту малих лімфоцитів. Великі лімфоцити, як правило, складають найменшу частину від загального вмісту лімфоцитів (21,601,52 - 34,731,89%). Лише у 90-, 150- та 180-добових курей вміст великих лімфоцитів більший малих, але не перевищує вмісту середніх лімфоцитів. Вміст малих лімфоцитів зростає від добового віку курей до 10-добового (від 24,622,18 до 43,573,38%). У курей старшого віку він зменшується і в більшості займає проміжне положення між вмістом великих і середніх лімфоцитів (24,564,09 - 38,036,65%).

Серед лімфоцитів ми виявили цитохімічними методами В- і Т-лімфоцити (Ю.А.Уманский, В.Г.Пинчук, 1982; Д.Ф.Глузман и др., 1985; И.М.Карпуть, 1986). В-лімфоцити - найбільш численна субпопуляція лімфоцитів. Вони позитивно реагують на глікоген і фермент лужну фосфатазу. Найменший вміст лімфоцитів, які позитивно реагують на глікоген, виявлений у курей віком 10 діб (74,83,47%). У курей інших вікових груп вміст цих лімфоцитів більший і коливається від 82,62,06% до 94,330,33%. Одержані нами дані про вміст лімфоцитів, які позитивно реагують на фермент ЛФ, були дуже подібні до даних про вміст лімфоцитів, позитивно реагуючих на глікоген. Найменший вміст лімфоцитів, позитивно реагуючих на ЛФ, як і лімфоцитів, що позитивно реагують на глікоген, зареєстрований у курей віком 10 діб (82,01,23%). Вміст цих лімфоцитів у курей інших вікових груп більший і коливається в межах від 84,22,27% до 90,80,97%. Одержані нами дані про вміст В-лімфоцитів у ЛВ КС не підтверджують даних, згідно яких в КС міститься 38-42% В-лімфоцитів (И.А.Болотников и др., 1983). Разом з тим вони дуже близькі до результатів досліджень B.Glick (1978), який встановив, що більше 90% лімфоїдних клітин КС - це В-лімфоцити.

Т-лімфоцити позитивно реагують на фермент КНЕ і негативно на глікоген та фермент ЛФ. Певної закономірності збільшення або зменшення вмісту лімфоцитів, які позитивно реагують на ЛФ, із збільшенням віку курей ми не встановили. Найменший їх вміст (9,40,93%) зареєстрований у 90-добових курей, а найбільший (12,80,86%) - у 10-добових. Вміст лімфоцитів, які негативно реагують на глікоген теж неоднаковий у курей досліджених вікових груп. Найбільше цих клітин виявлено у 10-добових курей (25,23,47%), а найменше - у 60-добових (5,670,33%). У курей інших вікових груп їх вміст коливається від 7,330,33% до 17,42,06%. Закономірностей зростання або зниження вмісту лімфоцитів, які негативно реагують на ЛФ із збільшенням віку курей ми не зареєстрували. Він коливається від 9,020,97 до 18,01,23%.

Із наведеного вище видно, що дані про вміст Т-лімфоцитів в паренхімі КС, одержані різними методами досліджень, дещо відрізняються між собою у окремих вікових груп. Разом з тим вони показують, що вміст цих клітин значно менший вмісту В-лімфоцитів. На наш погляд, Т-лімфоцити заносяться в КС з кров'ю і міститься в ЛВ, які характерні для периферичних органів імуногенезу, а не утворюються в ній, як вважає Р.П.Маслянко (1999).

Одержані нами дані про вміст Т-лімфоцитів в паренхімі КС дещо перевищують дані И.А.Болотникова и др. (1983), згідно яких вміст цих клітин в клоакальній сумці курей коливається від 5 до 12%.

Лімфобласти і пролімфоцити є клітинами, відповідно, 4- і 5-го класу лімфоцитопоезу. Лімфобластів найбільше зареєстровано у 90-добових курей (5,880,66%), а найменше - у 30-добових (1,80,45%). У курей інших вікових груп їх вміст коливається від 2,070,97% до 5,40,9%. Вміст пролімфоцитів, як і лімфобластів, неоднаковий у ЛВ КС курей різного віку. Найбільше їх виявлено у 60-добових курей (6,031,52%), а найменше - у 30-добових (1,80,3%). Вміст цих клітин у курей інших груп коливається від 1,930,64% до 5,670,77%. Наявність лімфобластів і пролімфоцитів в ЛВ КС підтверджує загальновідомий факт, що в них відбувається В-лімфоцитопоез. Найбільший сумарний вміст лімфобластів, пролімфоцитів і В-лімфоцитів властивий 30-добовим курам (98,75%), що також підтверджує наші дані про максимальну лімфоцитопоетичну функцію КС курей цього віку.

Плазмоцити є ефекторними клітинами В-лімфоцитів. Останні, диференціюються в них під впливом антигенної стимуляції. Місцем диференціації, на нашу думку, є ЛВ КС, що властиві периферичним органам імуногенезу. Плазмоцити здатні синтезувати імуноглобуліни, з яких утворюються антитіла. Плазмоцити та їх попередників ми виявили в КС курей, починаючи з їх 10-добового віку. У добових курей вони не виявлені. Вміст їх збільшується з віком курей. У 10-добових він становить 0,40,08%, а у 210-добових - 5,531,1%. Значне зростання вмісту цих клітин відмічено у 60-добових курей (1,30,3%). Порівняно з вмістом плазмоцитів, у 30-добових курей (0,50,25%) він зростає на 130%.

Серед макрофагоцитів ми виділили осілі і кочові. Функції макрофагоцитів КС птахів не вивчені. Можливо, що вони, як і макрофагоцити тимуса, здійснюють елімінацію В-лімфоцитів, які набули рецепторів для антигенів власного організму, та виділяють фактори проліферації лімфоцитів (Z.A.Cohn, 1968; А.А.Ярылин и до., 1991). Макрофагоцити ЛВ, що характерні для периферичних органів імуногенезу, беруть безпосередню участь в розвитку імунних реакцій. При цьому вони переводять антигени з фізичного стану в хімічний і представляють їх лімфоцитам (Ф.Бернет, 1971). Кочові макрофагоцити та їх попередники (моноцити) виявляються в ЛВ КС курей усіх досліджених нами вікових груп. Вміст їх невеликий і коливається від 0,20,01% до 2,270,93%.

В паренхімі КС курей ми виявили і гранулоцити. Серед них виділено всі їх групи: нейтрофільні (псевдоеозинофільні), еозинофільні і базофільні. Нейтрофільні гранулоцити виявлені у всіх вікових групах курей. Вміст цих клітин незначний, він коливається від 0,20,08 до 1,150,9%. Еозинофільних гранулоцитів ми не спостерігали у 20- і 90-добових курей. Їх вміст у добових, 120-, 150-, 180- і 210-добових курей перевищує вміст нейтрофільних гранулоцитів і коливається від 0,270,13% до 3,20,7%. У курей віком 10, 30 і 60 діб вміст еозинофільних гранулоцитів незначний (0,050,05%) і менший вмісту нейтрофільних гранулоцитів. Базофільні гранулоцити ми виявили тільки у 10-, 20- і 60-добових курей. Вміст їх невеликий - 0,050,05% - 0,140,1%. Загальновідомо, що гранулоцити виконують захисні функції, потрапляючи до КС з током крові.

Інволюція клоакальної сумки

Літературні дані про початок інволюції КС курей надзвичайно суперечливі, що, на наш погляд, пов'язано з різними критеріями його визначення. Частина дослідників вважає, що макроскопічно початок інволюції характеризується зменшенням абсолютної маси і лінійних промірів цього органа (B.Glick, 1960; А.В.Вакуленко, 1974). Деякі автори висловили думку, що інволюція КС починається з настанням статевої зрілості (Г.С.Крок, 1962; G.D.Butcher et al., 1989). Мікроскопічними дослідженнями встановлено, що інволюція КС починається дуже рано, тобто, ще до настання статевої зрілості і набуття цим органом найбільшої абсолютної маси і максимальних лінійних промірів. Слід відмітити, що дані про вік курей, в якому виявляються мікроскопічні зміни, характерні для інволюції КС, теж суперечливі. Є відомості, що вони виявляються у курей віком 28-49 діб (C.Corbel, 1987), у 30-добових (П.В.Макрушин, 1981), у 45-60-добових (Г.А.Красников, Н.И.Келеберда, 1999), у 60-90-добових (Г.Ф.Задарновская, О.П.Ржевуцкая, 1975), у 90-добових курей (Р.В.Коробкова, 1990). Відмічені розбіжності у визначенні віку курей, в якому виявляються мікрозміни КС, характерні для її інволюції, на нашу думку, пов'язані з характером змін, які реєстрували окремі дослідники, а також з віком курей, в яких спостерігали ці зміни.

За результатами наших спостережень, інволюція КС починається після 30-добового віку курей - на другому місяці їх життя. Її початок, який ми визначаємо як перший етап, характеризується зменшенням відносної маси органа і зменшенням площі, яку займають в ньому лімфоїдні вузлики. Останні, як відомо, обумовлюють функції КС. Зменшення площі вузликів відбувається за рахунок розростання сполучнотканинної строми складок слизової оболонки.

Другий етап інволюції КС починається у курей старших 90 діб - на четвертому місяці їх життя. На цьому етапі відбувається зменшення абсолютної маси КС та її лінійних промірів (довжини, ширини, висоти), зменшуються розміри складок її слизової оболонки та кількість розташованих в них ЛВ першої групи. На цьому ж етапі інволюції починається зменшення розмірів вузликів, площі їх кіркової речовини і збільшення площі мозкової речовини, а також редукція вузликів, внаслідок якої спостерігається зменшення кількості ЛВ в складках слизової КС. Зростання площі мозкової речовини вузликів відбувається за рахунок заміщення їх кіркової речовини сполучною тканиною. Редукція ЛВ здійснюється двома шляхами. Менша їх частина заміщається сполучною тканиною. У більшості вузликів спостерігається загибель і лізис клітин їх основи (епітеліоретикулоцитів) та клітин лімфоїдного ряду. Внаслідок цього на їх місці утворюються кістоподібні утвори, порожнини яких з'єднуються з порожниною КС.

ВИСНОВКИ

Клоакальна сумка постійно виявляється у курей віком до 150 діб. У 180-добових курей вона є у 80 % особин, у 210-добових - у 51%. У курей віком 220 діб і старших цей орган відсутній.

Форма клоакальної сумки непостійна. У курей віком від 10 до 120 діб вона видовженоовальна, а у курей інших вікових груп - куляста. Клоакальна сумка видовженоовальної форми має заокруглені краніальний і каудальний кінці, випуклі дорсальну і латеральні та приплюснуту вентральну поверхні.

Ріст клоакальної сумки курей завершується у 90-добовому їх віці. У курей цього віку вона має найбільші показники абсолютної маси, довжини, ширини і висоти, а також розмірів складок її слизової оболонки і лімфоїдних вузликів.

Максимальна відносна маса клоакальної сумки властива курам 30-добового віку.

Стінка клоакальної сумки утворена слизовою, м'язовою і серозною оболонками.

5.1. Слизова оболонка утворює 13-20 поздовжніх складок різної висоти, в яких розташовані лімфоїдні вузлики. Епітелій слизової оболонки до 20-добового віку курей простий кубічний, у старшого віку - простий стовпчастий. Він інфільтрований лімфоїдними клітинами.

5.2. М'язову оболонку складають два шари міоцитів: зовнішній - циркулярний і внутрішній - поздовжній.

5.3. Серозна оболонка представлена власне пластинкою, яка вкрита мезотелієм і підсерозною основою.

В клоакальній сумці є дві групи лімфоїдних вузликів, що обумовлюють її функції як центрального, так і периферичного органа імуногенезу. Основа вузликів першої групи, в яких утворюються В-лімфоцити, побудована із епітеліальної тканини, а другої, в яких відбувається диференціація Т- і В-лімфоцитів у ефекторні клітини, із ретикулярної.

Формування лімфоїдних вузликів першої групи відбувається в пренатальному періоді онтогенезу і частково на ранніх етапах постнатального. Воно здійснюється шляхом впинання епітелію слизової оболонки у її власне пластинку. Поділ цих вузликів на кіркову і мозкову речовину починається у 20-добових курей.

До складу лімфоїдних вузликів, крім клітин, які утворюють їх основу, входять В- і Т-лімфоцити, лімфобласти, пролімфоцити, плазмоцити, макрофагоцити і гранулоцити. Найбільшою популяцією серед цих клітин у курей всіх вікових груп є популяція В-лімфоцитів.

Максимальна функціональна активність клоакальної сумки як органа В-лімфоцитопоезу властива курам віком 30 діб. У курей цього віку вузлики займають найбільшу площу в органі, в них виявлено найбільший сумарний вміст В-лімфоцитів та їх попередників, площа їх кіркової речовини переважає таку мозкової.

Інволюція клоакальної сумки починається на другому місяці життя курей і відбувається у два етапи. На першому етапі зменшується відносна маса клоакальної сумки і площа, яку займають в ній лімфоїдні вузлики першої групи, на другому етапі, що починається на четвертому місяці життя курей, зменшується абсолютна маса клоакальної сумки та її розміри, розміри лімфоїдних вузликів і площа їх кіркової речовини; відбувається редукція лімфоїдний вузликів, в яких утворюються В-лімфоцити.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Хомич В.Т., Литвин Т.А. (Мазуркевич) Топографія, макро- та мікроструктура клоакальної сумки курей //Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 9. - С.22-23.

2. Дисертант відібрала матеріал, провела мікроскопічні дослідження і статистичну обробку одержаних результатів.

3. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Мікроструктура клоакальної сумки курей //Проблеми ветеринарної медицини /Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1998. - Вип.6. - С.119-122.

4. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Ріст і розвиток клоакальної сумки курей //Морфологія - практичній ветеринарії і медицині /Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип.6, ч.1. - С.171-173.

5. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Макро- та мікроструктура клоакальної сумки добових курчат кросу “Ломан Браун” //Проблеми ветеринарної медицини /Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1998. - Вип.11. - С.97-99.

6. Мазуркевич Т.А. Клітинний склад лімфоїдних вузликів клоакальної сумки курей в постнатальному періоді онтогенезу //Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці /Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1999. - Вип.16. - С.124-127.

7. Мазуркевич Т.А. Вміст лімфоїдних клітин в лімфоїдних вузликах клоакальної сумки курей у постнатальному періоді онтогенезу //Вісник Сумського державного аграрного університету. - 2000. - Вип.5. - С.80-83.

8. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки курей //Вісник проблем біології та медицини. - Полтава-Харків, 1997. - Вип.16. - С.26-27.

9. Литвин Т.А. (Мазуркевич) До онтогенезу клоакальної сумки курей //Сучасні проблеми ветеринарної медицини /Матеріали наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів. - К., 1997. - С.71.

10. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Макроструктура клоакальної сумки курей в постнатальному періоді онтогенезу //Наукові записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання. - К., 1997. - Т.2. - С.291-292.

11. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Розвиток клоакальної сумки курей породи Ломан Браун в постнатальному періоді онтогенезу //Фахове видання наук. праць ІІ Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Луганськ: ВАТ “ЛОД”, 1998. - С.161-162.

12. Литвин Т.А. (Мазуркевич) Мікроструктура клоакальної сумки курей //Тез. доп. наук. конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. та аспірантів НАУ: За підсумками н.-д. робіт 1998 року. - К.: Інтелект, 1999. - С.30.

13. Хомич В.Т., Мазуркевич Т.А. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки курей //Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні питання морфогенезу та регенерації” /Український медичний альманах. - 2000. - Том.3, № 1 (додаток). - С.61-62.

14. Дисертант відібрала матеріал, провела мікроскопічні дослідження і статистичну обробку одержаних результатів.

15. Хомич В.Т., Мазуркевич Т.А. Вміст лімфоїдних клітин в лімфоїдних вузликах клоакальної сумки курей у постнатальному періоді онтогенезу //Прогресивні технології ветеринарної медицини в промисловому птахівництві ХХІ сторіччя /Зб. матеріалів Міжнародної наук.-практ. конф. 4-6 квітня 2000 р. - К., Україна. - 2000. - С.111-114.

Размещено на Allbest.ru