Розробка способів зберігання і використання вологого зернофуражу в годівлі корів
Розглядання нових способів зберігання і використання вологого зернофуражу в годівлі корів, таких як зберігання вологого зерна в рулонах, що є перспективним новим технологічним прийомом. Розробка нового способу зберігання вологого зерна в засіках.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.02.2014 |
Размер файла | 44,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний аграрний університет
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
РОЗРОБКА СПОСОБІВ ЗБЕРІГАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОГОГО ЗЕРНОФУРАЖУ В ГОДІВЛІ КОРІВ
06.02.02 -- годівля тварин і технологія кормів
МАКОВЕЦЬКИЙ Петро Петрович
Київ -- 2000
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана в Інституті кормів УААН.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук ЗАСУХА Тетяна Володимирівна, агрофірма “Світанок”, голова.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор КАРПУСЬ Микола Михайлович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, головний науковий співробітник групи координації науково-дослідної роботи і підготовки наукових кадрів.
кандидат сільськогосподарських наук ПОВОЗНІКОВ Микола Гаврилович, Подільська агротехнічна академія, доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів.
Провідна установа: Львівська академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького, кафедра годівлі тварин, Міністерство АП України, м. Львів.
Захист дисертації відбудеться “__25__” __жовтня__ 2000 року о __12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65, сектор захисту.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.
Автореферат розісланий “__25__” __вересня__ 2000 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Столюк В. Д.
АНОТАЦІЯ
вологе зерно зберігання засік
Маковецький П. П. Розробка способів зберігання і використання вологого зернофуражу в годівлі корів. -- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 -- годівля тварин і технологія кормів. Національний аграрний університет. Київ, 2000.
Дисертація присвячена розробці нових способів зберігання і використання вологого зернофуражу в годівлі корів. Розроблено новий спосіб зберігання вологого зерна в засіках, в основі якого є герметична споруда відповідних розмірів, обов'язкове використання біологічно-мінерального консерванту та пошарова герметизація зернофуражу. Вивчено зберігання вологого зерна в рулонах, що є перспективним новим технологічним прийомом, оскільки базується на використанні машин, механізмів і обладнання серійного виробництва, яке випускається зарубіжними фірмами для заготівлі сінажу в рулонах. Встановлено вищу продуктивну дію консервованого вологого зерна порівняно з сухим при згодовуванні дійним коровам.
Ключові слова: вологе зерно, сапоніт, насіння гірчиці білої, технологія, засік, пошарова герметизація, продуктивність корів, біологічно-мінеральний консервант.
Маковецкий П. П. Разработка способов хранения и использования влажного зернофуража в кормлении коров. -- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 -- кормление животных и технология кормов. Национальный аграрный университет. Киев, 2000.
В основу работы положено разработку новых способов сохранения влажного зерна кукурузы и пшеницы в закромах и рулонах при использовании биологически-минерального консерванта, включающего в состав муку семян горчицы белой сорта Каролина селекции Института кормов УААН и природный минерал сапонит. Исследования проводились в сельскохозяйственном производственном кооперативе “Родина” с. Глинск Калиновского района Винницкой области.
В результате проведенных исследований разработан новый способ хранения влажного зернофуража в закромах, в основе которого находится герметичное сооружение соответствующих размеров и обязательное использование биологически-минерального консерванта в дозе 4,0-6,5% от зерновой массы с учетом его влажности, что является энергосберегающим технологическим приемом в сравнении с технологией сушки. Экономия дизельного топлива составляет 40 кг на 1 т зернофуража, а за продукцией молока дополнительно экономический эффект выражается в границах 60 грн. за счет повышения продуктивного действия корма.
Консервирование влажного зерна в рулонах является перспективным новым технологическим приемом, поскольку базируется на использовании машин, механизмов и оснащения серийного производства, которое выпускается зарубежными фирмами для заготовки сенажа в рулонах.
Консервированное в закромах зерно пшеницы и кукурузы натуральной влажности имеет тенденцию высшего продуктивного действия в сравнении с сухим зерном из-за наличия в нем минерала сапонита и семян горчицы белой (как минерально-биологической добавки для животных).
Использование консервированного зернофуража на кормовые цели после разгерметизации закрома необходимо проводить на протяжении 20 суток, а максимум одного месяца к началу повторной ферментации и появления плесени в зерновой массе.
Послойная герметизация зернофуража в закромах с использованием полиэтиленовой пленки и минерально-биологического консерванта в дозе 4,0-6,5% от массы зерна обеспечивает постоянное продолжительное использование свежего корма в кормлении животных с низкой кислотностью корма в диапазоне рН 5,0-5,5.
Модифицированный консервант влажного зернофуража на основе сапонита, семян горчицы белой и сульфитных соединений при внесении 5,0% от зерновой массы обеспечивает высокую степень сохранения питательных веществ, а при использовании в кормлении животных предотвращает повторную ферментацию корма.
Использование модифицированного консерванта при хранении зерна в металлических или бетонных зернохранилищах-силосах на элеваторах может уменьшить частоту оборотности зерна, то есть перемещение с одного хранилища во второе с проветриванием или подсушиванием в зерносушилке.
Современные технологии подготовки к хранению влажного зернофуража, которые базируются на его досушивании подогретым воздухом и сушки с использованием агрегатов типа СБ-1,5 являются энергоемкими. Силосование влажного зерна кукурузы в измельченном виде в силосных траншеях и башнях является энергосберегающей технологией, но рядом с преимуществом сушки имеет и недостатки. Зернофураж имеет повышенную кислотность и не рекомендуется использовать в кормления свиноматок, поросят 2-4-х месячного возраста и сухостойных коров.
Производству рекомендуется для внедрения новый способ хранения зернофуража повышенной влажности в закромах на крытых токах, или в других приспособленных хранилищах при послойной герметизации полиэтиленовой пленкой с использованием минерально-биологического консерванта на основе природного минерала сапонита и семян горчицы белой. Влажность фуражного зерна пшеницы может быть в границах 18-24% и выше, а зерна кукурузы 25-35%. Семена горчицы белой перед использованием измельчаются до муки на ДКУ и смешиваются с сапонитом в определенном соотношении.
Ключевые слова: влажное зерно, сапонит, семена горчицы белой, технология, закрома, послойная герметизация, продуктивность коров, биологически-минеральный консервант.
Makovecskiy P. P. Development of means of a storage and use wet forage in a feeding of the cows. -- Manuscript.
Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02 -- a feeding of animals and technology of forages. National agrarian university. Kiev, 2000.
The dissertation is devoted to development of new means of storage and use wet forage in a feeding of the cows. The new mean of storage of a wet grain in hutches is developed, in which basis there is a pressure-tight structure of the conforming dimensions, obligatory use biological - mineral preservative and level-by-level hermetic sealing forage. The storage of a wet grain in rolls is investigated, that is by perspective new technological reception, as bases on use of machines, mechanisms and equipment of serial production, which is let out by foreign firms for preparation haylage in rolls. The highest productive action of a tinned wet grain compared with dry is established at feeding milch cows.
Key words: a wet grain, saponit, grain mustard white, technology, hutch, level-by-level hermetic sealing, productivity of the cows, biological - mineral preservative.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Великі витрати електроенергії та пального на сушіння зерна, підтримання його сухим у процесі зберігання спонукають до пошуку нових технологічних прийомів зберігання як продовольчого, так і кормового зерна. У зв'язку з цим розробка нових способів зберігання вологого зерна в засіках на критих токах, складах та в рулонах з використанням природних біологічно-мінеральних консервантів є актуальним для підвищення кормового балансу тваринництва.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить до науково-технічної програми “Кормовиробництво”, 1996-2000 рр., завдання 06. “Розробити нові консерванти для вологого зерна та технологію його зберігання в аеробних та анаеробних умовах”.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи полягає у розробці нових способів зберігання вологого зерна кукурудзи і пшениці в засіках на критих токах, складах та в рулонах з використанням його в годівлі тварин.
У задачі досліджень входило:
-- вивчення консервуючої дії біологічно-мінерального консерванту у складі насіння гірчиці білої сорту Кароліна та природного мінералу сапоніту при їх поєднанні в процесі зберігання зерна;
-- розробка способу пошарової герметизації вологого зерна кукурудзи в засіках;
-- оцінка продуктивної дії консервованого зерна кукурудзи і пшениці при згодовуванні лактуючим коровам;
-- розробка модифікованого біологічно-мінерального консерванту для зберігання зернофуражу в силосах на елеваторах;
-- аналіз економічної ефективності нового способу зберігання вологого зерна кукурудзи в засіках і рулонах порівняно з технологією сушіння та силосування в подрібненому вигляді.
Об'єкт дослідження. Вологе зерно кукурудзи, пшениці, засіки, поліетиленові мішки, рулони, біологічно-мінеральний консервант і дійні корови.
Предмет дослідження. Теоретичні і практичні аспекти розробки нових способів зберігання вологого зернофуражу та ефективності його використання в годівлі лактуючих корів.
Методи досліджень. Загальноприйняті зоотехнічні -- при вивченні:
-- консервуючої дії сапоніту, вермикуліту та насіння гірчиці білої, зберіганні вологого зерна кукурудзи в засіках, рулонах, поліетиленових мішках, а пшениці в амфорі-ямі та засіці;
-- хімічного складу зернофуражу, продуктивної дії консервованого зерна в годівлі корів;
-- фізіологічні і біохімічні -- вмісту в крові форменних елементів, гемоглобіну, кальцію, фосфору, лужного резерву, вмісту органічних кислот бродіння в зерні, концентрації аміаку, спиртів;
-- біометричні -- опрацювання результатів дослідження.
Наукова новизна. Вперше розроблено новий спосіб зберігання вологого зерна кукурудзи і пшениці в засіках, який включає внесення спеціального біологічно-мінерального консерванту на основі подрібненого насіння гірчиці білої сорту Кароліна та сапонітового борошна, пошарову загрузку в засік та створення анаеробних умов з метою збереження поживних речовин і, як наслідок, підвищення молочної продуктивності корів при його використанні.
Експериментально обгрунтовано новий спосіб самоконсервування вологого зерна в рулонах та вивчено його поживну цінність при довготривалому зберіганні. Розроблено модифікований консервант для фуражного зерна при зберіганні на елеваторах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці нового способу зберігання вологого зерна кукурудзи та пшениці в спеціальних засіках, з використанням біологічно-мінерального консерванту на основі насіння гірчиці білої та сапонітового борошна, що забезпечує значну економію витрат енергоносіїв, подовжує тривалість використання вологого зернофуражу, забезпечує високе збереження поживних речовин та підвищує продуктивну дію корму на 7,0% при згодовуванні консервованого зерна лактуючим коровам у порівнянні з сухим зерном. Виробництво біологічно-мінерального консерванту може здійснюватися в кожному господарстві на власній сировині за рахунок вирощування гірчиці білої сорту Кароліна та використання природного мінералу -- сапоніту (м. Славута Хмельницької обл.).
Особистий внесок здобувача в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному проведенні, науково-практичних дослідів по розробці основних параметрів нового способу зберігання вологого зернофуражу в засіках і рулонах, технології одержання мінерально-біологічного консерванту, способу пошарової герметизації зерна та вивчення його продуктивної дії при згодовуванні коровам в порівнянні з сухим зерном, а також аналізі економічної ефективності зберігання вологого зерна кукурудзи в засіках і рулонах порівняно з висушуванням на агрегаті СБ-1,5 та силосуванням у подрібненому вигляді, написанні дисертаційної роботи та автореферату.
Із спільних наукових експериментів і публікацій дисертантом за згодою співавторів використано лише свою частину результатів досліджень, яка становить 70%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були покладені в основу проведених у Вінницькій області районних та обласних семінарів у 1998-1999 рр. та на міжобласній нараді-семінарі, яка відбулася 7 вересня 2000 р. в СВК “Родина” с. Глинськ Калинівського р-ну Вінницької обл.
Реалізація результатів досліджень. Нові способи технології заготівлі вологого зернофуражу демонструвалася багатьом науковим співробітникам різних регіонів України з питань апробації та впровадження завершених розробок у виробництво. У 2000 році 10 регіональних центрів України включили розробку нових способів зберігання вологого зернофуражу в засіках у плани впровадження в 5-ти господарствах кожного центру.
Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації і результати досліджень опубліковані в 5-ти працях, в тому числі в 3-х статтях в провідних наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій виробництву. Робота включає 32 таблиці і 7 рисунків. До списку використаної літератури входить 160 джерел, в т. ч. 24 зарубіжних авторів.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Базою для проведення досліджень був сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) “Родина” с. Глинськ Калинівського району Вінницької області, дослідне господарство “Бохоницьке”, лабораторія підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН та агрофірма “Світанок” Васильківського району Київської області.
В основу роботи покладено розробку нових способів зберігання вологого зерна кукурудзи і пшениці в засіках у приміщенні складу, на критих токах і в рулонах з використанням біологічно-мінерального консерванту на основі насіння гірчиці білої сорту Кароліна селекції Інституту кормів і природного мінералу сапоніту та розробка способу пошарової герметизації вологого зерна кукурудзи в засіках. Розробка модифікованого консерванту для зберігання зернофуражу в силосах на елеваторах та порівняльна оцінка ефективності використання консервованого зерна кукурудзи і пшениці в годівлі корів в порівнянні з сухим зерном.
Для досягнення поставленої мети проведено 9 дослідів.
Аналізи зразків зерна на вологу, сирий протеїн, сирий жир, сиру клітковину, золу, кальцій, фосфор проводили згідно “Зоотехнического анализа кормов” (Лукашик Н. А., Тащилин В. А., 1981).
В основу біологічного консерванту покладено тонко подрібнене зерно гірчиці білої, а консерванту мінерального походження -- природний мінерал сапоніт.
Науково-господарські досліди по використанню в годівлі тварин консервованого зерна проводили на коровах за методом груп (Овсянников А. И., 1976). В кожному досліді виділявся зрівняльний та основний періоди. Зрівняльний період тривав 20-25 днів, основний -- 60-90 днів. Годівля піддослідних тварин нормувалася відповідно до загальновизнаних рекомендацій (Калашников А. П., и др., 1985). Склад раціону визначався методикою досліду. Утримання тварин усіх груп було аналогічним. Піддослідні групи корів формувалися за такими показниками: вік, жива маса, лактація і надій за попередню лактацію, період лактації, добовий надій, вміст жиру в молоці. У дослідах на коровах один раз в декаду проводили контрольний удій та з двох добових надоїв відбирали середню пробу молока на вміст жиру і білка.
Вивчали морфологічні і біохімічні показники крові тварин. Кров для аналізу брали з яремної вени у 4 тварин-аналогів з кожної групи через 2-2,5 години після ранішньої годівлі.
Вміст органічних кислот і спирту в силосованому та консервованому зерні визначали методом газової хроматографії.
Концентрацію аміаку в зерні визначали за класичним методом Конвея. Величину рН водної витяжки зерна визначали на рН-метрі.
Для визначення токсичного впливу корму на організм тварин (шкірна реакція на кролях) готували водну витяжку з корму (екстракт) протягом 12 годин (Таланов Г. А. и др., 1991).
Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохинский И. А., 1969). Статистично вірогідною вважали різницю при Р 0,05. Економічна ефективність визначалась на основі фактичних витрат на збирання кукурудзи на зерно комбайном, витрат дизельного палива на сушку зерна, трамбування подрібненого зерна і обмотування рулонів, вартість консерванту з врахуванням внесення при консервуванні зерна, поліетиленової плівки для герметизації в засіках і обмотування рулонів та затрати праці.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Консервуюча дія сапоніту, вермикуліту та насіння гірчиці білої. Консервуючу дію сапоніту та вермикуліту вивчали за динамікою інтенсивності та тривалості бродильних процесів у зерні кукурудзи вологістю 30%.
Динаміка бродильних процесів у зерні кукурудзи при внесенні 10% за масою вермикуліту показала незначну його консервуючу дію, тоді як у зерні з сапонітом в кількості 7% від маси встановлено виражену консервуючу його дію. Так, в контрольному варіанті бродіння тривало 34, а в зерні з сапонітом -- 23 дні. При внесенні в зернову масу 10% сапоніту його консервуюча дія проявляється значно сильніше, що є підставою відносити сапоніт до групи консервантів природного мінерального походження.
Консервуючу здатність насіння гірчиці білої сорту Кароліна вивчали в лабораторних умовах із зерном кукурудзи вологістю 30%. Схема досліду включала вивчення консервуючої дії насіння гірчиці білої в кількості 1,0 і 2,0% від маси зерна. Кількість виділених газів на 1 кг зерна за весь період бродіння в контрольному варіанті становила 5085 см3, у 1-му дослідному -- 3350 см3, тобто до 66% від контролю, а в 2-му дослідному -- 2150 см3, або 42% в такому ж порівнянні. Тому, на основі цих показників зроблено висновок, що насіння гірчиці володіє консервуючою здатністю.
Поєднання консервуючої дії насіння гірчиці білої та сапоніту як біологічно-мінерального консерванту вивчали також в лабораторних умовах. Консервуюча здатність сапоніту в поєднанні з гірчицею білою пояснюється також тим, що внесення 4% сапоніту може адсорбувати від 4 до 8% вологи зерна, тобто створити умови послаблення процесів бродіння, а це значить зменшення втрат сухої речовини.
На основі досліджень можна зробити висновок: сапоніт, як природний мінерал, має консервуючу здатність, що і проявляється в пригніченні бродильних процесів при силосуванні зерна. Насіння гірчиці білої сорту Кароліна завдяки наявності в ньому аліцину, одного з найбільш ефективних фітонцидів, проявляє консервуючу дію при силосуванні зерна, тому може використовуватися як біологічний консервант рослинного походження, а поєднання гірчиці та сапоніту є основою нового виду консерванту.
Спосіб зберігання вологого зернофуражу в поліетиленових мішках і рулонах. Досліди проведено при зберіганні неподрібненого вологого зерна кукурудзи в поліетиленових повітрянепроникних мішках з використанням біологічно-мінерального консерванту. Зерно добре зберігається і має колір, характерний для корму високої якості. Проте механічне пошкодження мішків зумовило появу зон пошкодженого пліснявою зерна, тому така технологія зберігання вологого зерна не може бути рекомендована виробництву.
Новий спосіб зберігання вологого зерна кукурудзи в рулонах. Технологія зберігання підв'яленого силосу (сінажу) в рулонах широко застосовується в багатьох країнах Європи і США. Враховуючи те, що в основі консервуючої дії в герметизованій споруді-рулоні є вуглекислий газ, нами був додатково внесений біологічно-мінеральний консервант. Зберігалось зерно кукурудзи вологістю 30% протягом 10-ти місяців в мішку масою 500 кг при обмотуванні його спеціальною плівкою. Таким чином було заготовлено зерно в рулонах для довготривалого зберігання.
Результати аналізів свідчать, що у вологому зерні кукурудзи через 10 місяців зберігання в рулоні росту грибів не виявлено. Одержані дані підтвердили значну фунгіцидну дію біологічно-мінерального консерванту та середовища вуглекислого газу при зберіганні зерна в рулоні. Таке зерно кукурудзи можна використовувати на корм молодняку сільськогосподарських тварин і птиці.
Новий спосіб зберігання вологого зернофуражу в засіках у приміщенні складу і на критих токах. В умовах виробництва в сільськогосподарському виробничому кооперативі “Родина” Калинівського району Вінницької області в 1998 році споруджено у приміщенні складу засік, в який було засипано 25 тонн зерна кукурудзи вологістю 34%, що надійшло з поля з-під комбайна. Перед цим зерно пройшло первинну очистку, а потім на технологічній лінії оброблялося біологічно-мінеральним консервантом в дозі 6,5% від маси зернофуражу. До складу консерванту входило 1,5% борошна насіння гірчиці білої та 5% природного мінералу сапоніту. Насіння гірчиці подрібнювали у 2-х разовому технологічному процесі. Після цього гірчичне борошно змішували із сапонітовим борошном у співвідношенні 1,5 частини борошна гірчиці і 5 частин сапонітового борошна. Вносили консервант в зерно, яке засипалося в засік скребковим транспортером. Ретельне змішування зерна із консервантом забезпечується в шнековому транспортері, але виходячи з умов господарства нами використовувався скребковий транспортер. В засіці зерно розрівнювалося вручну, з дотриманням правил безпеки при роботі з біологічно-мінеральним консервантом.
Герметизували зерно в засіках за допомогою поліетиленової плівки. В основі технології консервування зерна високої вологості є процес силосування. Суть його полягає в тому, що при закладанні вологого зернофуражу в герметичні умови дихання і аеробне бродіння тривають до тих пір, поки не буде використано кисень повітря, що міститься між окремими частинами закладеної маси. При цьому процес нормального дихання змінюється на безкисневий, тобто -- анаеробний чи інтрамолекулярний.
Починаючи з 60-х років нашого століття як у нашій країні, так і за кордоном виробництву було запропоновано технологію зберігання цілого вологого зерна кукурудзи в анаеробних умовах без застосування хімічних консервантів. При суворому дотримуванні вимог герметизації у зернофуражі забезпечується висока (93-95%) збереженість сухої речовини (Зафрен С. Я., 1977). Зерно зберігали в баштах, силососховищах і горизонтальних траншеях. Однак зберігання цілого вологого зерна за такою технологією не знайшло значного поширення.
По-перше, навіть при незначному пошкодженні герметизації сховища (гризунами) значна частина корму пліснявіє. Це підтверджується нашими дослідами по зберіганню цілого зерна в поліетиленових мішках. По-друге, при використанні вологого зерна важко зберегти його від повторної ферментації і пліснявіння. Так, при розгерметизації сховища і вийманні цілого зерна з траншеї воно обрушується з утворенням ніш. Атмосферне повітря легко проникає в товщу маси на глибину 1-1,5 м, що в теплу погоду призводить до швидкого псування всієї маси зерна.
Проведені дослідження показали, що консервування зерна в засіці з внесенням біологічно-мінерального консерванту різко змінює перебіг бродильних процесів. Органолептична оцінка підтверджує це тим, що зерно кукурудзи мало приємний фруктовий і слабко-солодкий смак. Добре збережена структура. Зерно не злежується, добре розсипається, без ознак плісняви по всій поверхні засіка.
Згідно з експертизою, проведеною Вінницькою обласною державною лабораторією ветеринарної медицини, в зерні кукурудзи законсервованої в засіці токсичних грибів не виділено. Проба на токсичність на шкірі кроля негативна.
Величина рН консервованого корму є критерієм оцінки процесів бродіння. Підвищена кислотність корму характеризує інтенсивність бродіння, а показники кислотності в межах рН 5,0-5,8 свідчать про нейтральну реакцію корму для тварин. Показники зміни величин рН консервованого зерна кукурудзи протягом 38 днів після розгерметизації засіка, тобто створення аеробних умов зберігання, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 Динаміка зміни величини рН у консервованому зерні та концентрації аміаку при розгерметизації засіка
Дата відбору зерна: |
рН |
Концентрація аміаку, мг% |
||
в натуральному зерні |
на суху речовину |
|||
20.01.99 р. (розгерметизація) 25.01.99 р. (після -- ” --) 30.01.99 р. 04.02.99 р. 08.02.99 р. 12.02.99 р. 16.02.99 р. 20.02.99 р. 24.02.99 р. 28.02.99 р. |
5,80 5,68 5,52 5,44 5,32 5,08 4,74 4,68 4,54 4,47 |
6,4 7,2 7,6 8,0 8,7 8,8 9,0 9,0 9,1 9,4 |
8,6 9,5 10,2 10,7 11,7 11,8 12,1 12,1 12,2 12,6 |
Важливим показником консервуючої дії біологічно-мінерального консерванту є концентрація аміаку в зерновій масі. Динаміка його концентрації залежно від строків зберігання зерна в аеробних умовах, коли засік розгерметизований, наведено в таблиці 1.
Порівняння кількості аміаку в подрібненому силосованому зерні з вмістом аміаку в неподрібненому зерні при консервуванні в засіці свідчить про те, що розпад протеїну в натуральному -- неподрібненому зернофуражі є мінімальним і становить 9,0-13,0 мг%. В подрібненому силосованому зерні вміст аміаку в 4-6 разів вищий (Бабич А. О., Хіміч В. В., Кулик М. Ф., 1989).
Біологічно-мінеральний консервант проявляє стимулюючу дію молочнокислого бродіння, підтверджується співвідношенням органічних кислот в консервованому зерні при розгерметизації засіку. В зерні містилося 99,7, а через 14 днів наявності аеробних умов -- 99,4% молочної кислоти. Оцтова кислота мала незначну концентрацію. Через 30 днів після розгерметизації і тим більше через 38 днів в зерні проходять процеси повторної ферментації з утворенням пропіонової, масляної та ізовалеріанової кислот.
Отже, розроблений нами новий спосіб зберігання вологого зернофуражу в засіках на критих токах чи складах є перспективним і може впроваджуватися в господарствах різної форми власності. Такий технологічний прийом забезпечує зберігання зерна масою: 20, 50, 100, 500, 1000 тонн і більше в господарстві. Проте основною вимогою використання такого зернофуражу є його вибирання на всій поверхні засіку товщиною шару не менше 15-20 см. Таким чином засіки необхідно споруджувати в кожному конкретному господарстві з розрахунку використання зерна з засіку протягом 20 днів коли вміст оцтової кислоти та аміаку є незначним. Зерно протягом цього періоду має практично слабокислу реакцію, близьку до водної витяжки натурального зерна. Таке зерно доцільно використовувати в годівлі поросят 2-4-місячного віку, свиноматок та корів. Безперечно, зерно можна використовувати і після місячного періоду його розгерметизації, але вміст оцтової кислоти при цьому зростає із зменшенням концентрації молочної кислоти. Це спонукало нас до розробки способу пошарової герметизації зерна в засіках.
Спосіб зберігання вологого зернофуражу в засіках із пошаровою його герметизацією. У першому досліді зерно кукурудзи вологістю 34% консервували біологічно-мінеральними консервантами у кількості 6,5% від маси корму і закладали на зберігання у засік ємкістю 25 т. Після завантаження засіку консервованим зерном (висота засіку становила 3 метри) його поверхню герметизували поліетиленовою плівкою і зберігали зернофураж в анаеробних умовах протягом 4 місяців. Потім зернофураж розгерметизували і використовували на кормові цілі протягом 39 днів. Показники величини рН і вмісту аміаку у зернофуражі при розгерметизації і в процесі його використання приведені у таблиці 2.
Таблиця 2 Зміни величини рН і концентрації аміаку в зернофуражі при непошаровій герметизації в засіці
Режим контролю |
Непошарова герметизація |
||
рН |
Аміак, мг% |
||
При розгерметизації Через 5 діб після розгерметизації -- " -- 10 -- " -- -- " -- 15 -- " -- -- " -- 19 -- " -- -- " -- 23 -- " -- -- " -- 27 -- " -- -- " -- 31 -- " -- -- " -- 35 -- " -- -- " -- 39 -- " -- |
5,8 5,7 5,5 5,4 5,3 5,1 4,7 4,6 4,5 4,5 |
6,4 7,2 7,6 8,0 8,7 8,8 9,0 9,0 9,1 9,4 |
В наступному досліді зерно кукурудзи вологістю 34% консервували біологічно-мінеральними консервантами у кількості 6,5% і закладали на зберігання у засік при пошаровій його герметизації. Висота герметизованого шару становила біля 1 метра. Таким способом засік висотою 3 м. був заповнений зерном у 3 шари (яруси) і кожний шар загерметизований поліетиленовою плівкою з метою створення анаеробних умов зберігання зерна і запобігання повторної ферментації при використанні на кормові цілі. Перший шар зерна був розгерметизований через 4 місяці і використаний на кормові цілі на протязі 15 днів, 2-й -- через 4 місяці 15 днів і використаний впродовж 15 днів і 3-й -- через 5 місяців і використаний також протягом 15 днів. Зміна рН і концентрація аміаку у вологому зернофуражі при його розгерметизації і у процесі використання наведена в таблиці 3.
Таблиця 3 Зміна величини рН і концентрації аміаку в зернофуражі при пошаровій герметизації в засіці, мг%
Режим контролю |
1 шар |
2 шар |
3 шар |
||||
рН |
аміак |
рН |
аміак |
рН |
аміак |
||
При розгерметизації Через 5 діб після розгерметизації -- " -- 10 -- " -- -- " -- 15 -- " -- -- " -- 19 -- " -- -- " -- 23 -- " -- -- " -- 27 -- " -- -- " -- 31 -- " -- -- " -- 35 -- " -- -- " -- 39 -- " -- |
5,8 5,7 5,6 5,5 5,5 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 |
6,3 7,0 7,4 7,9 7,9 8,1 7,9 8,0 7,9 7,9 |
5,8 5,6 5,6 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 |
6,4 7,1 7,5 7,9 7,9 8,1 7,9 8,0 7,9 7,9 |
5,8 5,7 5,5 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 5,4 |
6,4 7,0 7,4 8,0 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 7,9 |
Із даних таблиці 3 видно, що пошарова герметизація, консервованого біологічно-мінеральними консервантами вологого зернофуражу сприяє створенню анаеробних умов в процесі його зберігання і використання, за рахунок стабілізації у ньому величини рН і вмісту аміаку.
Ефективність використання консервованого зерна кукурудзи в годівлі корів. З метою виявлення впливу консервованого зерна кукурудзи на молочну продуктивність корів був проведений дослід на коровах чорно-рябої породи протягом 2-х місяців.
До раціону корів дослідної групи при проведені досліду входили такі корми: сінаж із конюшини -- 14,0 кг; силос кукурудзяний -- 17,0; солома ячмінна -- 3,0; сіно бобово-злакове -- 0,5; меляса -- 1,0; комбікорм -- 1,0; зерно кукурудзи консервоване -- 2,5 кг (подрібнене на ДКУ); кухонна сіль -- 60 г. Коровам контрольної групи згодовували такий же раціон, лише замість консервованого зерна кукурудзи включали 2,5 кг дерті сухого зерна кукурудзи.
Аналіз раціонів піддослідних корів свідчить про незбалансованість їх за кальцієм, фосфором і протеїном. Коровам дослідної групи задавали раціон поживністю на 0,5 корм. од. менше порівняно до аналогів контрольної групи, проте молочна продуктивність за 60 днів дослідного періоду була на 0,85 л молока вищою (табл. 4). Це дає підставу зробити заключення про перспективу зберігання вологого зерна кукурудзи в засіках із використанням біологічно-мінерального консерванту. Тенденція до підвищення молочної продуктивності корів, очевидно, базується на модулі помелу вологого зерна в межах 0,5-0,8 мм. Для подрібнення використовували ДКУ. Модуль подрібнення сухого зерна значно більший у межах 1,5-2 мм. Поряд із цим корови дослідної групи одержували сапоніт як мінеральну добавку, а також до 25 г борошна гірчиці як смакову кормову добавку.
Корови контрольної групи не одержували в складі раціону 125 г природного мінералу сапоніту та насіння гірчиці білої, але поживність раціону була більшою на 0,5 корм. од. порівняно до аналогів дослідної групи. В складі 2,5 кг консервованого зерна кукурудзи вологістю 34% містилося 1620 г сухої речовини з врахуванням 125 г сапоніту. На суху речовину зерна припадало лише 1495 г, тоді як кількість сухого зерна при вологості 14% складала 2150 г. Різниця на користь тварин контрольної групи складала 655 г сухої речовини зерна, або 0,5 к. од.
Таблиця 4 Молочна продуктивність і жирномолочність піддослідних корів (М±m)
Група тварин |
Надій молока |
||||
добовий на корову, кг |
жирність, % |
молочний жир, кг |
валовий по групі, кг |
||
Зрівняльний період (20 днів) |
|||||
Контрольна Дослідна |
11,5±0,75 11,2±0,88 |
3,54±0,250 3,53±0,074 |
81,42±1,45 79,07±1,60 |
2300 2240 |
|
Перший місяць дослідного періоду |
|||||
Контрольна Дослідна Різниця ± до контролю |
13,0±1,215 13,9±1,47 +0,9 |
3,56±0,354 3,64±0,215 +0,08 |
138,8±1,39 151,8±1,62 +13,0 |
3900 4170 +270 |
|
Другий місяць дослідного періоду |
|||||
Контрольна Дослідна Різниця ± до контролю |
12,2±1,12 13,0±1,07 +0,8 |
3,55±0,317 3,65±0,215 +0,10 |
129,9±3,11 142,4±2,75 +12,5 |
3660 3900 +240 |
|
Всього за період досліду |
|||||
Контрольна Дослідна Різниця ± до контролю |
12,6±1,005 13,5±1,135 +0,85 |
3,55±0,096 3,65±0,125 +0,10 |
268,7±2,35 294,2±2,20 +25,5 |
7560 8070 +510 |
Результати проведених нами досліджень свідчать про те, що підвищення ефективності використання концентрованих кормів у молочному скотарстві можна досягти шляхом використання в годівлі корів консервованого біологічно-мінеральними препаратами зерна кукурудзи при зберіганні в засіках на критих токах чи інших пристосованих приміщеннях. В раціонах лактуючих корів 50-60% концентрованих кормів можна замінити консервованим зерном кукурудзи.
Зберігання вологого зерна пшениці в амфорі-ямі та засіці. В окремі роки через несприятливі погодні умови зберігання зернофуражу, зокрема ячменю та пшениці, ускладнюється і вимагає додаткових енергетичних затрат. В різних природнокліматичних зонах України вологість свіжезібраного зерна пшениці і ячменю становить 18-20%, а в окремі роки з коливанням від 18 до 24%.
В 1997 році в дослідному господарстві “Бохоницьке” було закладено на зберігання 10 тонн зерна пшениці вологістю 24% з використанням мінерального консерванту сапоніту в подрібненому вигляді в кількості 6%. Через 5,5 місяців зберігання зерно відкрили. Таке зерно по вигляду не відрізнялося від свіжозібраного, величина рН майже не змінилася: при закладанні становила 5,4, а після зберігання -- 5,2-5,3. Зерно мало легкий винний запах.
Наші дослідження показали, що при низькій вологості зерна пшениці в межах 20-24% з використанням тільки мінерального консерванту -- сапоніту в кількості 6,0% від маси зерна нагромаджується відносно невелика кількість органічних кислот (0,3-0,4%).
Аналіз одержаних результатів досліджень свідчить, що спосіб зберігання в засіках чи амфорах-ямах зерна фуражних культур з відносно невеликою вологістю в межах 20-26% можна рекомендувати виробництву, але з використанням сапоніту.
Ефективність використання консервованого зерна пшениці в годівлі корів. Науково виробничий дослід проводився в зимовий період на 2-х групах корів-аналогів (по 10 корів в групі). Першій групі згодовували пшеничну дерть в нативному вигляді, тобто сухого зерна, другій -- консервоване зерно пшениці, яке подрібнювали на ДКУ. Сухе зерно також подрібнювали на ДКУ.
Показники молочної продуктивності корів в середньому за дослідний період протягом 90 днів свідчать про тенденцію підвищення середньодобового надою у тварин дослідної групи. Поряд з цим слід зазначити, що корови дослідної групи одержували менше сухої речовини зерна пшениці, оскільки консервоване зерно мало вологість 24%, а сухе -- 14%. В перерахунку на поживну цінність консервованого зерна корови дослідної групи одержували на 0,44 к. од менше відносно контролю. Проте, корови дослідної групи одержували в складі зерна 120 г сапоніту. Враховуючи продуктивність корів, консервоване зерно пшениці має ряд переваг перед сухим. Вміст в сапоніті мало вивчених мінеральних елементів таких як титан, ванадій, літій, молібден, срібло, вісмут та інші поряд з макро- і мікроелементами відомої позитивної дії на організм тварин, проявляє певну роль в обміні речовин в організмі корів.
Результати проведених нами досліджень крові показали, що процеси обміну речовин в організмі корів протікали на оптимальному рівні при згодовуванні консервованого зерна пшениці. Ці дані свідчать про відсутність порушення фізіологічного статусу і здоров'я лактуючих корів.
Результати досліджень свідчать, що при згодовуванні коровам консервованого вологого зерна пшениці, яке зберігалося в амфорі-ямі з додаванням сапоніту, спостерігається тенденція до підвищення молочної продуктивності. Середньодобові надої молока при цьому були на 0,3 л вищими, ніж у тварин контрольної групи. Отже, враховуючи зменшення енерговитрат на консервування вологого зернофуражу порівняно з сушкою, необхідно рекомендувати такий спосіб зберігання для широкого впровадження у виробництво.
Зберігання в засіці зерна пшениці польової вологості. В 1999 році в СВК “Родина” Калинівського району Вінницької області було закладено на зберігання 25 тонн зерна пшениці вологістю 20% з використанням біологічно-мінерального консерванту в кількості 4%, а саме: сапоніту 3% і насіння гірчиці в подрібненому вигляді 1,0%. Через 8 місяців засік відкрили. Зерно по вигляду не відрізнялося від свіжозібраного. Величина рН водної витяжки була аналогічною сухому зерну на рівні 5,3. Був відсутній спиртовий запах. Суть консервування полягає в тому, що зерно в засік засипане з біологічно-мінеральним консервантом та загерметизоване поліетиленовою плівкою. Зерно ізольоване від доступу повітря використовує залишковий кисень в процесі дихання при такій вологості. Замість кисню міжзерновий простір заповнюється вуглекислим газом, який виділяється в процесі дихання зерна. З нестачею кисню процес дихання припиняється. При цьому зупиняється також і життєдіяльність аеробних мікроорганізмів, яким потрібний кисень. Залишаються життєдіяльними тільки мікроорганізми, які можуть розвиватися без доступу кисню повітря (молочнокислі, маслянокислі та ін.). При такій вологості маслянокислі, а також молочнокислі мікроорганізми не розвиваються і зерно як би самозаконсервовується. Це підтверджується даними вмісту органічних кислот, спирту та аміаку в зерновій масі, яких виявлено в незначній кількості.
Важливим елементом технологічного процесу є вибирання зерна з ями чи засіка. Виймати зерно любої вологості із засіка необхідно пошарово, стараючись не розрихлювати нижні шари.
Проведення досліджень по зберіганню в засіці зерна пшениці з мінімальною вологістю передбачає використання модифікованого біологічно-мінерального консерванту при зберіганні фуражного зерна в силосах на елеваторах. Головною метою такого зберігання зерна в умовах елеваторів є виключення операцій по переміщенню зернофуражу із одного силосу в інший з метою недопущення його псування. Розробка елементів нового способу в технології зберігання зернофуражу має велике народногосподарське значення.
Модифікований консервант для зберігання зернофуражу в силосах на елеваторах. Якщо вести мову за зберігання зернофуражу в силосах на елеваторах, то перспективним є застосування доступних для виробництва консервантів зерна, які забезпечували б надійне його зберігання.
В основу технології зберігання зерна у металевих зерносховищах-силосах -- покладено принцип частої оборотності зерна в силосних ємкостях, тобто переміщення зерна з одного сховища в друге з провітрюванням чи сушінням у зерносушарці. Зернова маса зберігається в сухому стані, тобто при вологості нижче критичної. Така часта оборотність зерна зумовлює значні витрати на електроенергію, працю та амортизацію обладнання.
Аліцин -- один із найбільш ефективних фітонцидів. Він подавляє різні мікроорганізми навіть при концентрації 1:200000 (Плешков Б. П., 1987).
Проте біологічно-мінеральний консервант із борошна гірчиці і сапоніту у співвідношенні компонентів 1:4 має ряд недоліків, а саме -- короткий період зберігання зерна в аеробних умовах до проявлення повторної ферментації.
В основу розробки модифікованого консерванту поставлена мета -- на основі борошна із насіння гірчиці білої, сапоніту і сульфітних сполук розробити модифікований консервант вологого зернофуражу, який володіє високою фунгіцидною та бактерицидною дією, консервуючими властивостями і запобігає повторній ферментації зерна при використанні.
Розроблений консервант на основі борошна гірчиці і сапоніту відрізняється тим, що він додатково містить сульфітні сполуки при співвідношенні компонентів -- 1-2:1-2:0,5-2,0. Внесення такого консерванту в кількості 5% від маси вологого зернофуражу забезпечує високу ступінь зберігання поживних речовин, а при використанні корму в годівлі сільськогосподарських тварин запобігає повторній ферментації.
Узагальнення результатів досліджень
Економічна ефективність нового способу зберігання вологого зерна кукурудзи в засіках на критому току в СВК “Родина” Калинівського району Вінницької області і в рулонах в агрофірмі “Світанок” в порівнянні з висушуванням та силосуванням підтвердила, що новий спосіб зберігання вологого зернофуражу в засіках є енергозберігаючою в порівнянні з технологією сушки. Економія дизельного палива становить 40 кг на одну тонну зернофуражу, а за продукцією молока економічний ефект виражається в межах 60 грн., що еквівалентно економії енерговитрат.
Новий спосіб пошарової герметизації зернофуражу в засіках з використанням поліетиленової плівки та мінерально-біологічного консерванту в дозі 4,0-6,5% від маси зерна забезпечує постійне продовжене використання свіжого корму в годівлі корів з низькою кислотністю корму в діапазоні рН 5,3-5,0.
Модифікований консервант вологого зернофуражу на основі сапоніту та борошна насіння гірчиці білої при внесенні 5,0% від зернової маси забезпечує високу ступінь збереження зерна пшениці польової сушки, що може мати вагоме народногосподарське значення в технології зберігання зернофуражу на елеваторах.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Зберігання вологого зернофуражу в герметичних засіках при використанні біологічно-мінерального консерванту в дозах 4,0-6,5% (від маси зерна) є енергозберігаючим технологічним прийомом, який забезпечує економію енергетичних ресурсів порівняно з традиційною технологією (сушкою) та підвищення на 7,0% продуктивної дії консервованого зерна при згодовуванні дійним коровам в порівнянні з сухим зерном.
2. Встановлено, що оптимальною дозою застосування біологічно-мінерального консерванту на основі борошна гірчиці білої і сапоніту в відповідних співвідношеннях (1-4; 1,5-5) для зерна з вологістю до 30% є 4,0%, а з вищою 6,5%.
3. Показано, що добавка до вологого зерна кукурудзи та пшениці запропонованого біологічно-мінерального консерванту в дозі 4,0-6,5% забезпечує оптимальні параметри величини рН зернофуражу (5,5-5,0), низьку концентрацію аміаку, спирту та органічних кислот (молочної, оцтової, пропіонової та ізовалеріанової), довготривале його зберігання без втрат поживної цінності.
4. Згодовування дійним коровам консервованого зернофуражу в складі раціону в кількості 2,0-2,5 кг або 60-70% за поживністю концентратів сприяє підвищенню продуктивності корів на 7% в порівнянні з контролем.
5. Застосування розробленого біологічно-мінерального консерванту в практиці зберігання вологого зерна кукурудзи та пшениці забезпечує економію енергоресурсів на 100% порівняно з традиційною технологією зберігання вологого зернофуражу (сушіння).
6. Використання консервованого зернофуражу на кормові цілі після розгерметизації засіка необхідно проводити протягом 20-30 діб до початку повторної ферментації та появи плісняви в зерновій масі.
7. Зберігання в рулонах зерна кукурудзи вологістю 30% з додаванням 4,0% біологічно-мінерального консерванту не впливає на його хімічний склад і поживну цінність. Дана технологія базується на використанні серійних технічних засобів для заготівлі сінажу в рулонах.
8. Розроблено модифікований консервант, який можна рекомендувати для зберігання фуражного зерна на елеваторах.
9. Виробництву рекомендується для впровадження новий спосіб зберігання зернофуражу підвищеної вологості в засіках на критих токах, складах або в інших пристосованих сховищах при пошаровій герметизації поліетиленовою плівкою з використанням мінерально-біологічного консерванту на основі природного мінералу сапоніту та насіння гірчиці білої. Вологість фуражного зерна пшениці може бути в межах 18-24% і вище, а зерна кукурудзи 25-35%. Насіння гірчиці білої перед використанням її для консервування вологого зернофуражу подрібнюється на ДКУ до борошна і змішується з сапонітовим борошном в такому співвідношенні: 1:4 для зерна з вологістю до 30%, а при вищій 1,5:5 при нормі внесення біологічно-мінерального консерванту 4,0-6,5% від зернової маси.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кулик М., Маковецький П., Кавун О., Коваль С., Овсієнко А., Бугайов В., Беліченко Д., Герасимчук А., Стасюк О. Нова технологія зберігання вологого зернофуражу // Тваринництво України. -- 1999. -- № 5-6. -- С. 23-26. (Дисертантом розроблено параметри нової технології і проведені дослідження в СКВ “Родина” Калинівського р-ну Вінницької області).
2. Кулик М. Ф., Маковецький П. П., Засуха Т. В., Овсієнко А. І. Глава “Нова технологія зберігання вологого зернофуражу в засіках у складі і критих токах” / В кнг., “Сучасні та перспективні технології зберігання і використання вологого зернофуражу”. -- К.: Світ, 2000. -- С. 148-158. (Дисертантом вивчено продуктивну дію консервованого зерна при згодовуванні коровам в порівнянні з сухим зерном. Досліди проведені в СКВ “Родина” Калинівського р-ну Вінницької області).
3. Маковецький П. П., Засуха Т. В. Глава “Технологія зберігання вологого зернофуражу в поліетиленових мішках і рулонах” / В кнг., “Сучасні та перспективні технології зберігання і використання вологого зернофуражу”. -- К.: Світ, 2000. -- С. 159-164. (Дисертантом розроблено новий спосіб зберігання вологого зерна кукурудзи в рулонах).
4. Кавун О. Ф., Маковецький П. П., Обертюх Ю. В. Консервуюча дія пропіонової кислоти і нових консервантів при заготівлі вологого зернофуражу і силосу // Вісник аграрної науки. -- 1999. -- № 7. -- С. 20-23. (Дисертантом вивчена консервуюча дія сапоніту, вермикуліту та нового біологічно-мінерального консерванту).
5. Кулик М., Олішинська І., Кавун О., Маковецький П. Порівняльна оцінка дії біологічних консервантів при силосуванні кукурудзи // Тваринництво України. -- 1998. -- № 4. -- С. 30. (Дисертантом вивчена консервуюча дія біологічних консервантів).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Технологічна оцінка зерна. Фосфорні і калійні добрива. Сівба, догляд за посівами. Головні особливості виробництва олії. Сутність сухого та вологого підсмажування. Екстракційний спосіб добування олії. Переробки, очищення, сушіння і зберігання насіння.
курсовая работа [614,7 K], добавлен 14.09.2013Якість і поживна цінність зерна. Зерна злаків і бобових у годівлі корів. Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин: плющення, флакування, підсмажування, осолоджування, мікронізація, екструзія, гранулювання цілого зерна, дріжджування.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.02.2008Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці. Особливості процесу збирання, обробки і зберігання картоплі. Основні вимоги до приготування та зберігання соломи. Облік продуктів, що зберігаються.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 23.03.2014Аналіз господарської діяльності ДП НДГ "Україна". Технології і технологічні засоби для зберігання зерна. Обґрунтування технології зберігання зерна з використанням обладнання для очистки зерна. Бізнес-план впровадження виробництва, стратегія фінансування.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 23.09.2013Вимоги, що ставляться до зерносховищ. Технологічні схеми елеваторів. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховища. Висота насипу насіння при зберіганні насипом або в засіках, температурні вимоги. Методика проведення розрахунків зерносховища.
курсовая работа [203,1 K], добавлен 31.03.2012Загальні відомості про підприємство. Характеристика елеватора. Режими підготовки та зберігання зерна. Пропозиції по вдосконаленню технологічної схеми елеватора. Технологічний розрахунок та підбір обладнання. Стан охорони праці. Економічні показники фірми.
дипломная работа [471,8 K], добавлен 07.02.2013Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас. Зберігання цукрових буряків. Технологія зберігання картоплі і овочів. Технологія зберігання плодів і ягід. Переробка сільськогосподарської продукції. Виробництво крохмалю із картоплі.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 29.12.2007Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт на прикладі молочного комплексу "Кутузівка".
автореферат [281,8 K], добавлен 11.04.2009Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014Морфологічні ознаки, хімічний склад, біологічні особливості картоплі. Вплив екологічних, агротехнічних, ентомологічних факторів на її збереженість. Типи сховищ для зберігання плодово-овочевої продукції, вимоги до них. Підготовка сховищ до прийому урожаю.
курсовая работа [86,5 K], добавлен 08.05.2012Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Картопля: походження, розповсюдження. Характеристика Solanum tuberosum L. Картоплярство в Україні. Посадка картоплі, збір і зберігання. Шкідники і хвороби. Використання: переробка на крохмаль, спирт, патоку. Новітні технології та перспективи у галузі.
реферат [5,3 M], добавлен 09.01.2011Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014Характеристика ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень". Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів. Розробка та впровадження способу лікування корів з післяродовими ендометритами, його терапевтична та економічна ефективність.
дипломная работа [496,1 K], добавлен 22.06.2012Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.
курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013Технологія заготівлі і зберігання зерна та кукурудзи; розробка лінії подрібнення початків з використанням модернізованого подрібнювача ИСК-3А: будова і принцип дії, обґрунтування вибору технічних засобів: розрахунки механізмів. Економічна оцінка проекту.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 08.07.2011Основні вимоги технології заготівлі і зберігання корму. Характерні особливості та випробування бактеріального консерванта "Літосил". Спостереження за процесом зберігання силосів заготовлених в різні фази вегетації з додаванням бактеріального консерванту.
реферат [22,7 K], добавлен 11.11.2011