Сучасний стан pосiйської ваговозної поpоди коней та напpямки подальшої селекцiї

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СУЧАСНИЙ СТАН РОСІЙСЬКОЇ ВАГОВОЗНОЇ ПОРОДИ КОНЕЙ ТА НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШОЇ СЕЛЕКЦІЇ

06.02.01- розведення та селекція тварин

ЛЮТИХ СЕРГІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

Харків 2000

УДК 636.1.082.026

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Волков Дмитро Андрійович, Інститут тваринництва УААН, головний науковий співробітник відділу конярства та дрібного тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Медведєв В'ячеслав Олександрович, Інститут тваринництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції розведення свиней

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пономаренко Микола Миколайович, Харківський зооветеринарний інститут Міністерства аграрної політики України, кафедра крупного тваринництва

Провідна установа:

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра конярства, м. Київ.

Захист відбудеться 5 вересня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 65. 356. 01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою:

62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404 м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий 25 липня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Вакуленко І.С.

російська ваговозна племінний селекція

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В сучасних економічних умовах конярство продовжує залишатись важливою галуззю сільськогосподарського виробництва, хоча сфера використання коней та вимоги до їх якості весь час змінюються. Розвиток ринкової економіки, створення господарств нового типу, дефіцит засобів механізації та пального обумовлює зростання потреби в живій тягловій силі. У зв'язку з цим виникає проблема подальшого удосконалення порід коней та методів їх оцінки, добору у відтворювальний склад і розведення.

Актуальність теми. В теперішній час порода російський ваговоз є однією з найбільш численних в Україні. Великою перевагою цих коней у порівнянні з багатьма іншими породами є їх відмінна пристосованість до різноманітних господарських та кліматичних умов. З точки зору сучасних вимог сільського господарства російські ваговози мають оптимальний тип будови тіла. Вони невеликі, міцної конституції з енергійним зрівноваженим темпераментом. Характерними особливостями коней цієї породи є також невибагливість до умов утримання та використання, плодючість, довговічність. В числі визначальних факторів подальшого удосконалення породи є вибір оптимальних методів селекції. Необхідна також оцінка існуючих племінних ресурсів: породи в цілому, генеалогічних ліній, родин. Враховуючи вищевідзначені фактори, а також недостатність досліджень у цьому напрямку, уявляється доцільним вивчення стану ваговозного конярства в Україні, його всебічного аналізу і визначення шляхів удосконалення та використання відповідно до умов, що склалися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії конярства Інституту тваринництва УААН як складова частина тематичного плану інституту, згідно завданню П.01.01. "Розробити систему ведення конярства спортивного та робочого напрямку для підприємств різних форм господарювання" (номер державної реєстрації 0196U011389).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є вивчення стану ваговозного конярства України, зокрема поголів'я коней російської ваговозної породи та визначення шляхів його удосконалення стосовно до нових економічних умов та господарств різного типу.

Виходячи з цього були поставлені такі завдання:

1.Вивчити чисельність та характер розміщення племінних ресурсів породи.

2.Зробити аналіз кількісного та якісного складу коней російської ваговозної породи в кінних заводах та племінних фермах.

3.Визначити бажаний тип ваговозних коней для подальшого розведення та використання.

4.Оцінити племінний потенціал існуючих основних ліній, визначити шляхи їх удосконалення.

5.Обґрунтувати перспективи подальшого удосконалення коней російської ваговозної породи з урахуванням генеалогічної структури породи та сучасних господарських умов.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше оцінено племенні ресурси російської ваговозної породи в Україні, проведена порівняльна характеристика генеалогічних ліній за комплексом селекційних ознак. Розроблено нову методику оцінки структурних одиниць породи у ваговозному конярстві з урахуванням основних селекційних ознак та сумарної оцінки з використанням індексу племінної цінності. Визначені напрямки селекційної роботи з породою на перспективу з урахуванням розроблених параметрів бажаного типу.

Практичне значення одержаних результатів. Для удосконалення породи в Україні запропоновані нові методичні підходи до рішення селекційних питань. Розроблено критерій бажаного типу російського ваговоза. Запропоновано індекс племінної цінності, який дозволяє зробити оцінку структурних одиниць породи та селекційних груп коней. Результати досліджень дають обґрунтований матеріал для розробки планів племінної роботи кінних заводів та племінних ферм.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведена оцінка сучасного складу російської ваговозної породи коней, вивчено їх типовість, екстер'єр, роботоздатність, оцінено методи розведення. Спільно з науковим керівником, розроблено метод оцінки структурних одиниць породи та з використанням цього методу проведено характеристику нових ліній в породі, а також намічені шляхи її подальшого удосконалення (30 та70 %).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладені та обговорені у докладах на науковій конференції молодих вчених (1997 рік, Харків), координаційно-методичних комісіях ІТ УААН (1997-2000 рр.), розширеному засіданні відділу конярства та дрібного тваринництва (1999 р.), вченій раді інституту (1997-2000 рр.).

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 4 роботи, в тому числі 3 наукові статті у виданнях, що входять до переліку ВАК України як обов'язкові для захисту дисертацій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методики, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків і пропозицій виробництву. Загальний обсяг роботи складає 157 сторінок машинописного тексту, містить 44 таблиці, 1 схему, 5 малюнків, 2 додатки, список використаних джерел, який включає 220 найменувань, у тому числі 34 іноземних видань.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктом досліджень була вся популяція російських ваговозів, яка є в державі. З метою визначення чисельності поголів'я коней, а також характеру розміщення племінних ресурсів породи вивчені та біометрично оброблені, з використанням загальних методик (Є. Меркур'єва, 1964, М. Плохинський, 1980), матеріали первинного зоотехнічного обліку поголів'я коней кінних заводів, племферм та інших сільськогосподарських підприємств. Аналіз кількісного та якісного складу коней зроблено за статистичними даними. Для оцінки генеалогічної структури породи вивчено картки племінних коней: жеребців-плідників-97, основних маток-847, ремонтних-221. Тип будови тіла, проміри та екстер'єр вивчено за результатами оцінки коней, проведеної автором у конярських господарствах. Виходячи з методик оцінки жеребців-плідників верхових та запряжних порід визначені основні методичні підходи до оцінки ваговозних плідників за якістю потомства. Всі діючі жеребці-плідники оцінені за основними селекційними ознаками (походження, типовість, проміри, екстер'єр, роботоздатність, якість потомства) у розрізі ліній. За якістю потомства оцінені родоначальники нових ліній, їх сини-продовжувачі, а також плідники, що справили значний вплив на породу. При цьому, на відміну від попередніх методів оцінки, нами використано методичний прийом, що дозволяє врахувати все потомство жеребців та його призначення, а також кількість отриманих рекордистів та чемпіонів породи.

У розрізі ліній оцінені матки за основними селекційними ознаками. Вивчена плодючість кобил російської ваговозної породи в залежності від належності до ліній, а також методів отримання коней з урахуванням показників жеребності, благополучного жеребіння та збереження лошат.

Лінії оцінені у розрізі поколінь по всьому потомству родоначальників та продовжувачів з урахуванням комплексу селекційних показників. Генеалогічний аналіз проведено з визначенням ступенів інбридингу за Шапоружом: близький - II-II, II-III, III-II; помірний - III-III, III-IV, IV-IV; віддалений - IV-V і далі. Методи розведення вивчені шляхом оцінки груп коней, отриманих в результаті кросів різних ліній за основними селекційними ознаками. З урахуванням цих же показників оцінені коні, отримані в результаті близького, помірного та віддаленого інбридингу на родоначальників, продовжувачів ліній, а також видатних жеребців та кобил. Вивчено чистопорідне розведення та схрещування з іншими породами коней шляхом проведення порівняльної характеристики помісей за типом будови тіла промірами та екстер'єром.

Робочі якості вивчали з використанням загальної методики та визначенням зв'язку промірів коней цієї породи з показниками роботоздатності методом кореляцій. У розрізі ліній вивчено роботоздатність російських ваговозів за показниками доставки вантажу шагом, риссю та тяглової витривалості. З урахуванням цих показників зроблено порівняльний аналіз рекордів коней мілких та крупних ваговозних порід.

Всі показники опрацьовані біометричне з обчисленням середніх та інших величин варіаційного ряду (M, m, Cv, d, r), а також методом однофакторного дисперсійного аналізу.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Чисельність та характер розміщення коней породи російський ваговоз. Нами вперше проведено комплексне вивчення та зроблено поглиблений аналіз стану ваговозного конярства України, зокрема російської ваговозної породи, встановлені чисельність та характер розміщення племінних ресурсів. Дані кількісного та якісного складу коней свідчать, що основна частина племінного ядра породи зосереджена в східних регіонах держави, які перевищують західні за якістю племінних ресурсів.

Генеалогічна структура породи. Новим у нашій роботі є оцінка ліній російської ваговозної породи коней в Україні за комплексом селекційних ознак. Аналіз генеалогічної структури російської ваговозної породи коней нами проведено методом вивчення родоводів 81 жеребця-плідника та 508 маток відтворювального складу кінних заводів та племінних ферм. Встановлено, що сучасна генеалогічна структура племінного ядра породи представлена 11 лініями, 5 з яких - нові: Кокетливого, Стіля, Тантала, Борця, Градуса (табл. 1).

Найбільш багаточисельною є лінія Кокетливого. Вона перевищує решту за кількістю маток та займає друге місце за чисельністю жеребців-плідників. Широке розповсюдження отримали лінії Капітена, Тантала і Стіля, з якими ведеться селекційна робота у всіх кінних заводах та більшості племінних ферм. Лінія Стіля лідирує в породі за кількістю жеребців-плідників. Лінії Борця, Газона та Градуса декілька поступаються вище переліченим за кількістю коней, але, не дивлячись на це, їх вплив на генеалогічну структуру породи продовжує залишатись значним. Основний масив коней лінії Подьонщика зосереджено в племінних конярських фермах західного регіону держави та представлений 5 жеребцями-плідниками і 48 кобилами. Старі лінії - Коварного, Рубіна та Ларчика є самими малочисельними. Їх вплив на генеалогічну структуру відтворювального складу значно зменшується у зв'язку з тим, що представники цих ліній поступаються за основними селекційними показниками коням інших ліній.

Оцінка жеребців-плідників. Оцінка жеребців-плідників за якістю потомства, яка є одним з головних етапів племінної роботи, використана нами як метод вивчення принципів удосконалення заводських порід коней. Для більш вичерпної характеристики ліній в російській ваговозній породі нами проведена оцінка плідників 6 ліній за 1410 головами приплоду (табл.2). Потомство жеребців оцінено за походженням, типовістю, промірами, екстер'єром, роботоздатністю, а також враховано його племінне призначення. У число кращих увійшли родоначальники нових ліній Тантал, Кокетливий, Стіль та їх сини-продовжувачі - Бук, Пакет, Лісок. Проведена оцінка дозволяє більш повно охарактеризувати племінну цінність плідників та рекомендувати до широкого використання продовжувачів основних ліній у породі.

Оцінка маточного поголів'я. Племінна цінність існуючих в породі ліній вивчалася методом оцінки маточного поголів'я. Аналіз показників промірів, типу будови тіла, екстер'єру та роботоздатності кобил російської ваговозної породи показав, що кращими є групи маток нових ліній Кокетливого, Тантала та Стіля (табл. 3).

Ефективність селекції і темпи удосконалення породи в значній мірі залежать від відтворювальної здатності маток, тому нами цей показник було вивчено в межах господарств, ліній, а також в залежності від методів добору. Встановлено, що показники відтворення за ряд років у провідному кінному заводі та по породі в цілому достатньо високі (88,5% та 78,5%). Однак зниження плодючості маток в останні роки сталося за рахунок збільшення кількості абортів, слабо- та мертвонароджених лошат (в середньому 13,2%), що є наслідком порушення технології вирощування коней. Плодючість кобил, одержаних методами інбредних та аутбредних доборів, істотно не відрізняється. Процент заплідненості та нормального жеребіння у кобил, одержаних методом віддаленого інбридингу вищий (94,4 та 85,3%), ніж у кобил, одержаних внаслідок помірного інбридингу (90,7 та 78,0%). В цілому, за результатами оцінки відтворної здатності кобил у розрізі ліній, кращими є матки ліній Кокетливого, Стіля і Газона.

Нові лінії Кокетливого, Стіля і Тантала в російській ваговозній породі. Оскільки немає єдиного погляду вчених на критерії оцінки ліній у ваговозних порід коней, нами розроблялася методика оцінки ліній у ваговозному конярстві з метою надання порівняльної характеристики старих та нових ліній у породі. Для цього враховано все потомство родоначальників та продовжувачів ліній та проведено його оцінку за комплексом селекційних ознак і, зокрема, за одним з важливіших - типу будови тіла. Результати порівняння свідчать про те, що потомство родоначальників нових ліній Кокетливого, Стіля і Тантала достовірно перевищує за промірами потомство родоначальників старих - Караула і Ларчика, з гілок яких вийшли нові лінії (табл. 4).

Нащадки Кокетливого перевершували за всіма чотирма показниками промірів нащадків Ларчика і в першому (4,3; 5,0; 9,4; 3,2%), і в другому поколінні (4,2; 3,5; 8,7; 5,1%).

Наші дослідження підтверджують погляд вчених про те, що в більшості ліній кінських порід схожість з родоначальником за типом та іншими специфічними якостями втрачається дуже швидко - у 2-3 поколінні представники ліній уже не мають більшості якостей, належних родоначальникові. У даному випадку родоначальники нових ліній дали якісно кращих коней за всім комплексом селекційних ознак, що дозволило апробувати нові лінії. Результати досліджень підтверджують, що вони є прогресуючими, тому що продовжувачі дають нащадків кращих, ніж родоначальники.

Оцінка методів розведення. Подальше удосконалення породи обумовлено вибором оптимальних методів розведення, які були нами вивчені. У сучасний відтворювальний склад кінних заводів та племінних ферм добираються коні, одержані різними селекційними методами - шляхом аутбридингу та інбридингу різних ступенів. Для визначення питомої ваги кожного з них у комплектуванні племінного ядра породи нами оцінено 473 голови племінних маток. Аналіз результатів досліджень показав, що різниця в типі будови тіла коней російської ваговозної породи, одержаних різними методами, була незначна. Однак група коней з помірним інбридингом у родоводі достовірно перевершує решту за показниками промірів, що надає підставу вважати цей метод більш ефективним при розведенні коней російської ваговозної породи.

З метою поглибленого вивчення результатів спорідненого розведення нами розглянуті родоводи 186 інбредних кобил, що складають частину племінного ядра породи, з яких 64,5% мали простий інбридинг, а 35,5% - комплексний. Крім цього проведена порівняльна оцінка коней, інбридованих на видатних жеребців та кобил, а також на декілька кличок одночасно. Отримані слідуючі результати. В цілому матки з простим та комплексним інбридингом у родоводі достовірно не відрізнялись. Однак при виділенні коней, що мають простий інбридинг на родоначальників та продовжувачів ліній, встановлено, що вони мали кращі показники промірів, ніж решта. За результатами порівняльної оцінки інбридинг на видатних представників породи - Коварного, Комплекса, Кокетливого, дав позитивні результати. Коні, інбридовані на типових але мілких родоначальників і продовжувачів ліній Борця та Вельбота, поступаються середнім показникам промірів по всьому масиву коней. Це свідчить про те, що інбридинг помірного ступеню на родоначальників та продовжувачів ліній в породі зробив позитивний вплив на підвищення зросту, не порушуючи при цьому гармонійності будови тіла коней, про що свідчать показники індексів.

Оскільки у сучасному стані ведучі позиції в породі за кількістю та племінною цінністю поголів'я займають нові лінії Кокетливого, Стіля і Тантала, нами поставлено за мету вивчити сполученість їх між собою, а також з іншими лініями в породі. В результаті проведених досліджень виявлено широку сполученість нових ліній Кокетливого, Стіля і Тантала між собою, а також лініями Градуса, Капітена, Газона. Використання в племінній роботі кросів цих ліній дозволило удосконалити робочі якості, типовість та екстерўєр коней племўядра породи.

Результати схрещування. Міжпородні схрещування часто вживали в ваговозному конярстві, при цьому російська ваговозна порода завжди використовувалась як поліпшуюча. Однак необхідно відмітити, що у коней цієї породи є специфічні недоліки, які не завжди можна усунути при чистопорідному розведенні. У зв'язку з цим нами було вивчено питання можливості поліпшення російських ваговозів кіньми інших порід. В кінних заводах проведено схрещування кобил російської ваговозної породи з жеребцями радянської, володимирської ваговозних та орловської рисистої порід. Аналіз результатів порівняльної оцінки одержаних помісей за промірами та типом будови тіла виявив, що придбані позитивні якості помісей менш цінні, ніж загублені породні ознаки російських ваговозів. Це надає підставу стверджувати, що схрещування вищезазначених порід у першому поколінні не дає бажаних результатів.

Головною селекційною ознакою в племінній роботі з кіньми російської ваговозної породи є роботоздатність. В зв'язку з цим нами цей показник було вивчено в розрізі ліній. За робочими якостями достовірно виділялись коні ліній Тантала, Стіля, Кокетливого. Проведений аналіз результатів вивчення роботоздатності коней цієї породи дозволяє визначити, що російські ваговози мають достатньо високі робочі якості та за показниками швидкості доставки вантажу кроком, риссю та тяговою витривалістю успішно конкурують з ваговозами крупних порід.

Нами вперше вивчено зв'язок між типом будови тіла та робочими якостями коней російської ваговозної породи. Встановлено, що достовірно високу залежність мають всі чотири проміри (висота в холці, коса довжина тулубу, обхват грудей та п'ястка) і такий вид роботоздатності як тягова витривалість. Це надає можливість розробки стандарту породи, а також більш ефективного добору коней у відтворювальний склад. При її обчисленні визначено, що найкращі показники роботоздатності мають коні, проміри яких склали: висота в холці 152-154 см, коса довжина тулубу 167-172 см, обхват грудей 198-210 см, обхват п'ястка 21,7-22,5 см.

Індекс племінної цінності. У розділах дисертації нами проведено оцінку окремих жеребців-плідників, груп племінних маток, а також генеалогічних ліній за традиційними методиками, з урахуванням кількості та якості коней. Ця оцінка є загальною та декілька громіздкою. Її спрощення та уточнення обумовлює необхідність включення в методику нового показника - індексу племінної цінності, який би найбільш повно характеризував лінію в цілому або яку-небудь другу селекційну групу коней. Для його обчислення за підставу нами узято селекційний індекс племінної цінності тварини з урахуванням ряду ознак, запропонований у скотарстві Ф.Ф.Ейснером. Нами цей індекс було перетворено шляхом урахування показників, що селекціонуються в конярстві. З його використанням обчислено племінну цінність жеребців-плідників та їх потомства (табл. 5).

Встановлено, що продовжувачі прогресуючих ліній Кокетливого і Стіля жеребці-плідники Бук та Лісок дали потомство зі значно більш високим індексом, ніж індекси племінної цінності нащадків інших плідників. Це надає можливість визначити напрямки селекційної роботи з плідниками та в цілому з лініями.

Результати оцінки селекційних груп коней з використанням індексу повністю співпадають з проведеною нами оцінкою ліній у попередніх розділах. За результатами аналізу найбільш цінною є група кобил лінії Кокетливого. У число кращих увійшли також групи маток ліній Тантала та Стіля. Таким чином, індекс придатний для визначення племінної цінності як окремого коня, так і селекційної групи, надає можливість урахувати всі селекційні ознаки, узагальнити їх та зробити сумарну оцінку генеалогічної лінії, маточної родини або іншої структурної одиниці породи.

На підставі проведених досліджень визначені напрямки подальшої селекційно-племінної роботи з породою. Це - чистопорідне розведення за лініями з використанням помірного інбридингу на родоначальників нових ліній та видатних жеребців-плідників, використання провірених кросів прогресуючих ліній та добір у відтворювальний склад коней з урахуванням запропонованих нами параметрів та індексу племінної цінності.

ВИСНОВКИ

1. У результаті комплексного вивчення стану ваговозного конярства України, зокрема російської ваговозної породи, встановлено чисельність та характер розміщення племінних ресурсів. Дані кількісного складу коней свідчать, що основна частина племінного ядра породи зосереджена в східних регіонах держави, які перевищують західні за якістю племінних ресурсів.

2. Оцінено типовість племінного ядра породи російський ваговоз. Визначено, що найбільш бажаним для подальшого розведення та використання є новоолександрівський тип російського ваговоза, представники якого мають такі проміри та індекси: жеребці - 155.1-164.8-201.7-22.5 та 106.3-130.1-14.3, кобили - 150.5-160.5-193.5-21.4 та 106.3-128.6-14.2.

3. Розроблено методику оцінки ліній у ваговозному конярстві з урахуванням основних селекціонуємих ознак, яка дозволяє оцінити все поголівўя коней в лінії і дати більш повну характеристику її племінної цінності. Основними методичними положеннями є: порівняльна оцінка лінійних представників у розрізі поколінь, оцінка плідників та селекційних груп маток з урахуванням розширеного комплексу селекційних ознак.

4. З використанням розробленої методики оцінено потенціал існуючих основних ліній. Генеалогічна структура породи представлена 8 прогресуючими лініями - Кокетливого, Капітена, Стіля, Тантала, Газона, Градуса, Борця, Подьонщика. Найбільш розповсюдженими є нові лінії Кокетливого, Стіля, Тантала, які відрізняються також і високою якістю поголівўя. Селекційна робота з цими лініями забезпечує прогрес породи.

5. Із методів удосконалення породи найбільш ефективним є чистопородне розведення з використанням аутбридингу та інбридингу помірного ступеня. Одержані цим методом коні (268 голів) повністю відповідають вимогам, що предўявляються до породи з урахуванням всього комплексу селекційних показників.

6. У результаті вивчення використання кросів ліній у російській ваговозній породі виявлено широку поєднаність нових ліній Кокетливого, Стіля, Тантала між собою та з лініями Градуса, Газона, Капітена. Використання цього методу розведення дозволило удосконалити робочі якості, типовість та екстер'єр коней племінного ядра породи

7. Аналіз результатів схрещування російських ваговозів з радянськими, володимирськими, а також орловськими рисаками показав, що отримані позитивні якості помісей мають меншу цінність, ніж втрачені породні ознаки російських ваговозів. Якість одержаних помісей дає підставу стверджувати, що схрещування вищезгаданих порід у першому поколінні не дає бажаних результатів.

8. Коні російської ваговозної породи мають високі робочі якості (максимальна швидкість доставки вантажу кроком - 15 хв. 21,9 сек., риссю - 5 хв. 20,4 сек., тягова витривалість - 1092,6 метрів). За цими показниками вони не поступаються крупним ваговозам. Найвищі показники роботоздатності зафіксовано у коней ліній Тантала, Кокетливого, Стіля.

9. Встановлено достовірно високий зв'язок між типом будови тіла та тяговою витривалістю російських ваговозів (r=0,31-0,45). Це дає можливість розробити стандарт породи, а також більш ефективно добирати коней до відтворювального складу. При його обчисленні визначено, що найкращі показники роботоздатності мають коні, проміри яких склали: висота в холці 152-154 см, коса довжина тулуба 167-172 см, обхват грудей 198-210 см та обхват п'ястка 21,7-22,5 см.

10. Запропонований у роботі індекс племінної цінності (І П Ц) дає можливість урахувати всі селекційні ознаки, узагальнити їх та зробити сумарну оцінку. При цьому індекс дає можливість визначити як племінну цінність окремого коня, так і селекційної групи (лінії, родини).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Поширити роботу з лініями, які одержали більш високу оцінку - Кокетливого, Стіля, Тантала як більш прогресивними у напрямку удосконалення роботоздатності та екстер'єру.

2. У провідному Новоолександрівському кінному заводі роботу з лініями продовжувати через жеребців-плідників: лінія Газона - Лебідь, руд., 1984 (1134 Благородний - 3073 Люта), Тол, руд., 1994 (Лебідь - Тряска); лінія Тантала - Вальс, руд., 1993 (Літак - 2645 Лібретто); лінія Стіля - Соліст, руд., 1985 (1111 Стіль - 2899 Сакля); лінія Кокетливого - Сабур, бур., 1988 (1139 Бук - 3212 Сумна), Аспект, вор., 1993 (Пакет- Тесніна); лінія Градуса - Рітул, руд., 1992 (Реверанс - Торба).

3. З метою більш прискореного удосконалення роботоздатності, відновити випробування ремонтних жеребців та кобил безпосередньо у господарствах з обов'язковою фіксацією результатів за показниками доставки вантажу кроком та риссю. Комплексні випробування (включаючи випробування на силу тяги та максимальне тягове зусилля) проводити з залученням ваговозів інших порід.

4. У селекційній роботі з породою використовувати індекс племінної цінності (ІПЦ), який враховує комплекс показників як додатковий критерій оцінки коней.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛIКАЦIЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1.Лютих С.В. Зв'язок пpомipiв коней pосiйської ваговозної поpоди з показниками pоботоздатностi // НТБ ИЖ УААН. -№73. - Хаpьков, 1998. - С. 42-45.

2.Лютих С.В. Русский тяжеловоз в Укpаине // Сiльський жуpнал. - 1999.- №1.- C.26.

3.Лютих С.В. та ін. Ствоpення поpiд коней, стан i пеpспективи pозвитку коняpства в Укpаїнi / Волков Д.А., Новиков О.О., Волкова Т.I., Лютих С.В. / ІТ УААН // Зб. наук пpаць. - Харків, 1999. - Вип. 40. - С. 97-106.

4.Волков Д.А., Лютих C.В. Нова поpода коней - новоолександpiвський ваговоз // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць/ ХЗВІ. - Харків, 1999. - Вип. 5 (2а). - Ч. 1. С.-г. науки. - С. 90-94.

АНОТАЦІЇ

Лютих С.В. Сучасний стан pосiйської ваговозної поpоди коней та напpямки подальшої селекцiї. - Рукопис.

Дисеpтацiя на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогоспо-даpських наук за спецiальнiстю 06.02.01 - pозведення та селекцiя тваpин. - Iнститут тваpинництва УААН, Хаpкiв, 2000.

Дисеpтацiя пpисвячена питанням вивчення сучасного стану pосiйської ваговозної поpоди коней в Укpаїнi. Впеpше оцiненi племiннi pесуpси поpоди, пpоведена поpiвняльна хаpактеpистика генеалогiчних лiнiй за комплексом селекцiйних ознак. Розpоблено нова методика оцiнки стpуктуpних одиниць поpоди у ваговозному коняpствi з уpахуванням основних селекцiйних ознак та сумаpної оцiнки з викоpистанням iндекса племiнної цiнностi. Визначенi напpямки селекцiйної pоботи з поpодою на пеpспективу з уpахуванням pозpоблених паpаметpiв бажаного типу.

Ключовi слова: генеалогiчна лiнiя, поpода, селекцiйна ознака, pосiйський ваговоз, метод pозведення, аутбpидинг, iнбpидинг, племiнна цiннiсть.

Lutih S.V. The modern condition of Russion Heavy Draft breed and ways of the further selection. - Manuscript.

Dissertation for degree of Candidate of Sciences (Agriculture) in speciality 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of Animal Science of UAAS, Kharkov, 2000.

The dissertation is devoted to the questions of the study of modern condition of Russian Heavy Draft breed in Ukraine. For the first time the breed resources were estimated and the comparative characteristic of the genealogical lines was carried out for a complex of selecton traits. The new method of evaluation of structural units of the breed in Heavy Draft Horse-breeding was elaborated. The basic selected traits and total evaluation, using the breeding value index, were taken into account. The ways of selection within the breed, taking into account the developed parameters of the desirable type, were determined.

The key words: breeding line, breed, selection trait, Rassian Heavy Drafter, breeding method, outbreeding, inbreeding, breeding value.

Лютых С.В. Совpеменное состояние pусской тяжеловозной поpоды лошадей и напpавления дальнейшей селекции. - Рукопись.

Диссеpтация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - pазведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН, Хаpьков, 2000.

Диссеpтация посвящена вопpосам изучения совpеменного состояния тяжеловозного коневодства в Укpаине, в частности, поголовья лошадей pусской тяжеловозной поpоды. Установлены численность и хаpактеp pазмещения племенных pесуpсов. Данные количественного состава лошадей свидетельствуют, что основная часть племенного ядpа поpоды сосpедоточена в восточных pегионах стpаны, котоpые пpевосходят западные по качеству племенных pесуpсов.

В pезультате пpоведенных исследований оценена типичность всего племенного ядpа поpоды pусский тяжеловоз. Опpеделено, что наиболее желательным для дальнейшего pазведения и использования является новоалександpовский тип pусского тяжеловоза, пpедставители котоpого имеют следующие пpомеpы и индексы: жеpебцы 155,1-164,8-201,7-22,5 106,3-130,1-14,3, кобылы 150,5-160,5-193,5-21,4 106,3-128,6-14,2.

Разpаботана методика оценки линий в тяжеловозном коневодстве с учетом основных селекционных пpизнаков, позволяющая оценить все поголовье лошадей в линии и дать более полную хаpактеpистику ее племенной ценности. Основными методическими положениями являются: сpавнительная оценка линейных пpедставителей в pазpезе поколений; оценка пpоизводителей и селекционных гpупп маток с учетом pасшиpенного комплекса селекционных пpизнаков.

С использованием pазpаботанной методики оценен потенциал существующих основных линий. Генеалогическая стpуктуpа поpоды пpедставлена 8 pазвивающимися линиями - Кокетливого, Капитэна, Стиля, Тантала, Газона, Гpадуса, Боpца, Поденщика. Наиболее шиpоко pаспpостpаненными и отличающимися высоким качеством поголовья являются новые линии Кокетливого, Стиля и Тантала, селекционная pабота с котоpыми обеспечивает пpогpесс поpоды.

Из методов совеpшенствования поpоды наиболее эффективным является чистопоpодное pазведение с использованием аутбpидинга и инбpидинга в умеpенных степенях. Полученные этим методом лошади (268 голов) полностью отвечают тpебованиям, пpедъявляемым к поpоде с учетом всего комплекса селекционных пpизнаков.

В pезультате изучения использования кpоссов линий в pусской тяжеловозной поpоде выявлена шиpокая сочетаемость новых линий Кокетливого, Стиля, Тантала между собой и линиями Гpадуса, Газона, Капитэна. Использование этого метода pазведения позволило усовеpшенствовать pабочие качества, типичность и экстеpьеp лошадей племъядpа поpоды.

Анализ pезультатов скpещивания pусских тяжеловозов с советскими, владимиpскими, а также оpловскими pысаками показал, что пpиобpетенные достоинства помесей менее ценны, чем утеpянные поpодные пpизнаки pусских тяжеловозов. Изучение качества полученных помесей дает основание утвеpждать, что скpещивание вышеуказанных поpод в пеpвом поколении не дает желаемых pезультатов.

Установлено, что pусские тяжеловозы обладают высокими pабочими качествами и по показателям скоpости доставки гpуза шагом, pысью и тяяговой выносливости не уступают кpупным тяжеловозам. Наивысшие показатели pаботоспособности зафиксиpованы у лошадей линий Тантала, Кокетливого, Стиля.

Установлена достовеpно высокая связь между типом телосложения и тяговой выносливостью (r=0,31-0,45). Это дает возможность pазpаботки стандаpта поpоды, а также более эффективного отбоpа лошадей в пpоизводящий состав. Пpи ее вычислении опpеделено, что наилучшие показатели pаботоспособности имеют лошади, пpомеpы котоpых составили: высота в холке 152-154 см, косая длина туловища 167-172 см, обхват гpуди 198-210 см и обхват пясти 21,7-22,5 см.

Пpедложенный в pаботе индекс племенной ценности дает возможность учесть все селекционные пpизнаки, обобщить их и сделать суммаpную оценку. Пpи этом индекс позволяет опpеделить как племенную ценность отдельной лошади, такк и селекционной гpуппы (линии, семейства).

Ключевые слова: генеалогическая линия, порода, селекционный признак, русский тяжеловоз, метод разведения, аутбридинг, инбридинг, племенная ценность.

Размещено на Allbest.ru