Активність функціональних і морфологічних процесів у репродуктивних органах телиць при застосуванні гонадотропінів з вітамінами групи В та мікроелементами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО

УДК: 636:612.015.6

АКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНАХ ТЕЛИЦЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГОНАДОТРОПІНІВ З ВІТАМІНАМИ ГРУПИ В ТА МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПАНЧИШИН Володимир Григорович

Львів 2000



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії біології відтворення тварин Інституту землеробства і біології тварин УААН та на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор, академік УААН, академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Шавкун Василь Юхимович, головний науковий співробітник лабораторії кріоконсервації Інституту землеробства і біології тварин УААН;

- доктор біологічних наук, професор Циновий Василь Іванович, Харківський зооветеринарний інститут, професор кафедри фізіології тварин.

Провідна установа:

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України.

Захист відбудеться “23” березня 2000 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “22” лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне виконання завдань з виробництва продуктів тваринництва можливе лише за умови реалізації цілеспрямованих заходів з удосконалення племінної роботи як основи зростання чисельності поголів'я та забезпечення розвитку кормової бази. Це дає можливість реалізації генетичних задатків продуктивності тварин.

Інтенсивна технологія у скотарстві перш за все передбачає систему заходів, націлених на організацію планомірного відтворення стада шляхом цілеспрямованого вирощування телиць, їх осіменіння в оптимальні терміни з врахуванням віку, живої маси, стану розвитку статевого апарату, створення оптимальних умов годівлі та догляду, особливо у період статевого дозрівання телиць, та становлення у них статевої циклічності (Зверева Г.В., 1956; Чухрій Б.М., 1974; Шипілов В.С., 1977; Сергієнко О.І., 1978; Хомин С.П., 1980; Буянов А.А., 1984; Власова Н.А., 1988; Косенко М.В., 1989; Розгоні І.І., 1994 та ін.; Яблонський В.А., 1995; Левченко В.І. та ін., 1998).

За сучасних умов лише 10 % випадків неплідності тварин пов'язано із генетичними факторами. 90 % випадків неплідності є наслідком впливу зовнішніх умов і особливо неповноцінності годівлі та утримання.

З метою інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва на практиці все ширше застосування знаходять біологічно активні речовини: вітаміни (Рось В.Й., 1973; Вальдман А.Р., 1977; Паєнок С.М., 1983; Ткачов І.Ф., 1986; Наконечна О.В. та ін., 1994; Лящук О.Г., 1997), гормональні препарати (Падучева А.Л., 1978; Хомин С.П., 1980; Davidson F.T., 1983; Daris S.L., 1984; Розгоні І.І., 1985; Грибан В.Г., 1988; Лагодюк П.З., 1988; Смолянінов Б.В., 1990; Радченков В.П. и др., 1991; Стояновский С.В. та ін., 1993; Шавкун В.Ю., 1994; Вельбівець М.В. та ін., 1998) та інші активні речовини (Ернст Л.К., 1981; Науменко З.Н., 1981; Грибан В.Г., 1983; Циновый В.И., 1991; Палфій Ф.Ю., 1994; Krausslich H., 1995; Мідик В.Д., 1997).

Дослідженнями Kung L. et al. (1984), Ridell D.O. et al. (1986), Кравціва Р.Й. (1992), Наконечної О.В. і Розгоні І.І. (1995), Добровольского Б.Г. (1998) доведено, що висока продуктивність тварин та посилення активності репродуктивних органів вимагають додаткового введення в організм вітамінів групи В і ця потреба не може бути забезпечена рівнем синтезу їх мікрофлорою передшлунків.

Тому важливого теоретичного і практичного значення мають дослідження з вивчення ефективності дії гонадотропних гормонів у поєднанні із додатковим парентеральним введенням в організм тварин вітамінів групи В (В1, В2, В6, ВС, В12), а також таких важливих мікроелементів, як йод і цинк. Саме йод у складі гормонів щитовидної залози впливає на ключові позиції в обміні речовин, а цинк виступає активатором гонадотропних гормонів гіпофізу та сприяє зберіганню інсуліну у -клітинах підшлункової залози і збільшенню його із цих запасів (Войнар А.І., 1960; Butler E.I., 1971; Zamand M., Perigand S., 1973; Москалёв Ю.И., 1985; Grun W., 1997).

Вивчення ефективності застосування біологічно активних речовин для посилення фізіологічної дії гонадотропних гормонів набуває великого практичного значення для реалізації планів відтворення худоби і особливо при стимуляції функції яєчників у телиць і корів при поліовуляції з метою корекції гіпофункції яєчників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом теми РГ. ИА. 01002231 Р - лабораторії відтворення тварин Інституту землеробства і біології тварин УААН та фрагментом розділу комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького (Н.Р. 01.01).

Мета і задачі дослідження. Метою наших досліджень було вивчення впливу окремих біологічно активних речовин (БАР) - вітамінів групи В та мікроелементів йоду і цинку - на проявлення фізіологічної дії гонадотропних гормонів комплексного препарату овогену і фолікотропіну при стимуляції функції репродуктивних органів телиць.

Для досягнення вказаної мети на розв'язання були поставлені такі задачі:

-- вивчити динаміку мінеральних та органічних сполук фосфору в тканинах організму і, зокрема, в репродуктивних органах телиць під впливом гонадотропних препаратів (овогену та фолікотропіну);

-- дослідити ефективність комплексного застосування гонадотропних гормонів та вітамінів групи В (В1, В2, В6, ВС, В12) при стимуляції функції яєчників у статевозрілих телиць;

-- перевірити стимулюючу дію мікроелементного препарату, який вміщує йод і цинк, та його вплив на посилення дії гонадотропних гормонів;

-- вивчити вплив комплексного застосування гонадотропних гормонів з вітамінами групи В (В1, В2, В6, ВС, В12) та мікроелементами йодом і цинком на вміст сполук фосфору та активність фосфатаз в організмі телиць;

-- провести гістоморфологічну та морфометричну оцінку стану фолікуло- та оогенезу при комплексному введенні гонадотропних гормонів з вітамінами групи В і мікроелементами йодом та цинком;

-- запропонувати для практики оптимальну комплексну дозу вітамінів групи В та комплексного мікроелементного препарату йоду і цинку з метою посилення дії гонадотропних гормонів при стимуляції функції яєчників у телиць.

Наукова новизна отриманих результатів. Комплексних робіт з вивченням рівня фосфоролітичних процесів у тканинах організму телиць, у тому числі в органах розмноження в період статевого збудження під впливом поєднаного застосування гонадотропних гормонів, вітамінів групи В та мікроелементів, не проводилось.

Автором даної роботи зроблено подальший крок у розробці методів підвищення ефективності застосування фолікотропіну та овогену при одночасному введенні їх із вітамінами групи В (В1, В2, В6, ВС, В12) та мікроелементами йоду і цинку. На основі проведених дослідів доведено, що таке поєднання названих препаратів супроводжується посиленням фосфоролітичних процесів у тканинах яєчників та інших органів і сприяє активації фолікуло- та оогенезу в період статевого циклу у телиць.

Розроблено і застосовано мікроелементний препарат для парентерального введення з метою стимуляції функції статевих органів.

Практичне значення отриманих результатів. Проведеними дослідами встановлено оптимальну дозу і кратність застосування вітамінів групи В та мікроелементів йоду і цинку з метою посилення фізіологічної дії гонадотропних препаратів - фолікотропіну та овогену - при стимуляції функції яєчників у телиць, для викликання поліовуляції або з терапевтичною метою при стимуляції функціональної діяльності органів розмноження у телиць.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг експериментальних досліджень, узагальнив результати та провів статистичне опрацювання цифрових даних. Обговорення результатів досліджень та формулювання висновків проведено під науковим керівництвом доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, академіка АН ВШ України Р.Й. Кравціва.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і схвалені на наукових конференціях:

— І Всеукраїнська конференція з фізіології і біохімії тварин. - Львів, 1994;

— Міжнародна науково-практична конференція 9-11 жовтня 1997 р. “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”. - Львів, 1997;

— Міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення”. - Львів, 1999.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з яких 5 статей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 19 таблицями, 20 рисунками і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, експериментальної частини, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій виробництву, списку літератури, який включає 360 джерела, в тому числі іноземних авторів - 114.

гонадотропний вітамін стимуляція



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Матеріал і методика досліджень

Досліди проводили у другій половині зимово-стійлового періоду на телицях віком 14-18 місяців живою масою 310-340 кг. Тварини належали міжгосподарському підприємству з виробництва яловичини Бережанського району Тернопільської області та агрофірмі “Світанок” Кам'янко-Бузького району Львівської області. Всього в трьох серіях дослідів було використано 42 телиці.

Раціони годівлі дослідних і контрольних груп тварин були збалансовані відповідно до норм годівлі за всіма показниками і забезпечували середньодобовий приріст 650 грамів.

При постановці досліду із групи телиць 40-30 голів за результатами клінічного і ректального досліджень та живою масою відбирали тварин, у яких в яєчнику було і добре пальпувалося над поверхнею яєчника активне жовте тіло грибовидної форми. На другий день всім телицям вводили простагландин F-2, для цього застосовували естрофан, 1 мл якого містить 250 мкг клопростенолу. За тваринами вели спостереження протягом 2-4 днів, відмічали час появи та тривалість статевого збудження. Пізніше у першому і другому дослідах телиць розділяли на контрольну і дві дослідні групи. У третьому досліді була одна контрольна і три дослідні групи. На 8-9 день з часу введення естрофану всім телицям почали вводити гормональний препарат. У першому та третьому дослідах застосовували гормональний препарат фолікотропін, його вводили у стимулюючій дозі чотири дні підряд через кожних 12 годин; у другому досліді використовували гормональний препарат овоген, який вводили один раз в дозі 10 мл. Телицям контрольних груп у всіх дослідах вводили тільки гормональний препарат. Телицям дослідних груп додатково вводили комплекс вітамінів групи В: першій групі - внутрішньом'язово, другій - внутрішньовенно.

У третьому досліді було сформовано три дослідні групи: І групі додатково до фолікотропіну вводили внутрішньом'язово три дні підряд комплекс вищезгаданих вітамінів групи В; ІІ групі - підшкірно два рази через два дні по 10 мл мікроелементного препарату, в 1 мл якого вміщувалося 24 мг йоду елементного і 50 мг цинку; ІІІ групі вводили внутрішньом'язово три дні підряд комплекс вітамінів групи В і два рази у перший та третій дні обробок по 10 мл мікроелементного препарату.

Таблиця 1 Схема постановки дослідів

Дослід-1. Дія фолікотропіну	Дослід-2. Дія овогену	Дослід-3. Дія фолікотропіну, вітамінів групи В, мікроелементів
Групи тварин	К-ть тв-н	Характер стимуляції	Групи тварин	К-ть тв-н	Характер стимуляції	Групи тварин	К-ть тв-н	Характер стимуляції
Конт-рольна	6	Фолікотропін	Конт-рольна	4	Овоген	Контрольна	3	Фолікотропін
І дослідна	6	Фолікотропін + віт. групи В в/м'язово	І дослідна	4	Овоген + віт. групи В в/м'язово	І дослідна	3	Фолікотропін + віт. групи В в/м'язово
ІІ дослідна	6	Фолікотропін + віт. групи В в/венно	ІІ дослідна	4	Овоген + віт. групи В в/венно	ІІ дослідна	3	Фолікотропін + мікроел.
--	--	--	--	--	--	IІІ дослідна	3	Фолікотропін + віт. групи В + мікроел.
Всього тварин	18	--	Всього тварин	12	--	Всього тварин	12	--

За телицями у період дослідів велися постійні клінічні спостереження. При проведенні дослідів використовували медичні препарати вітамінів групи В. Кількість кожного вітаміну, необхідного для ін'єкції, визначали згідно з фізіологічною потребою, об'єднували їх у спільну дозу і застосовували тваринам. В одній ін'єкції такої суміші вміщувалось: вітаміну В₁ - 500 мг, вітаміну В₂ - 50 мг, вітаміну В₆ - 300 мг, вітаміну В_С - 30-100 мг, вітаміну В₁₂ - 1 мг.

Мікроелементний препарат йоду елементного і цинку у ліпосомній основі готували в умовах лабораторії Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за методикою Кравціва Р.Й., Завірюхи В.І. (1998).

Після завершення гормональних обробок телицям знову вводили естрофан і при проявленні статевого збудження брали від них проби крові для дослідження, а потім тварин забивали і брали матеріал для лабораторних досліджень.

З одержаних від телиць проб крові отримували сироватку, а з тканин (ендометрію матки, печінки, яєчників, лімфатичних вузлів) виготовляли гомогенати на гомогенізаторі з розчином ТМС (трисмагній-сахарози) у співвідношенні 1:6.

Сироватку крові та гомогенати тканин осаджували розчином трихлороцтової кислоти у 5 % кінцевій концентрації і в надосадовій рідині проводили визначення вмісту органічних і неорганічних сполук фосфору за методикою Фіске і Суббароу (1925), з амоніймолібдатним реактивом, а як відновник використовували аскорбінову кислоту. У білковому осаді визначали фосфор нуклеїнових кислот за Цаневим Р.Г., Марковим Г.Г. (1960).

Активність ферментів лужної і кислої фосфатаз визначали за методом Боданського з набором реактивів фірм “Біо-Марк” (Bodansky O., 1972). Оцінку характеру фолікуло- та оогенезу проводили за якістю ооцит-кумулюсних комплексів у яєчниках телиць за методикою Г.В.Стефановича (1998), згідно з якою ооцит-кумулюсні комплекси ділили на п'ять груп. Основною ознакою при визначенні якості ооцитів була однорідність кумулюсу й однорідність та тонка гранульованість цитоплазми яйцеклітини.

Гістоморфологічні дослідження застосовували для оцінки активності фолікуло- та оогенезу в яєчниках. Для цього кусочки яєчника фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну, заливали в парафін, виготовляли зрізи, які фарбували гематоксиліном та еозином.

Гістологічно за методикою А.Ф. Кісельова та ін. (1983) вивчали стан різних структурно-функціональних елементів яєчників з використанням окулярної морфометричної сітки та мікрометра.

При цьому в периферичній зоні коркової речовини проводили визначення відносних показників білкової оболонки з поверхневим епітелієм, примордіальних та первинних фолікулів, а також стромальної тканини.

Математично-статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за Ойвіним І.А. (1960). Результати середніх значень порівнювали з контрольною групою тварин, а зміни результатів середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****.

Вплив фолікотропіну і вітамінів групи В на активність фолікулогенезу та вміст фосфорних сполук в тканинах організму телиць при статевому збудженні.

У даних дослідах було поставлено мету дослідити ефективність внутрішньом'язових та внутрішньовенних введень комплексу вітамінів групи В (В₁, В₂, В₆, В_С, В₁₂) на посилення гормонального ефекту фолікотропіну і вплив вітамінів на вміст фосфорних сполук у тканинах репродуктивних та інших органів телиць і активність ферментів лужної та кислої фосфатаз.

Одержані експериментальні дані свідчать, що ін'єкції вітамінів групи В під час гормональної стимуляції функції статевих органів фолікотропіном впливають на вміст різних видів сполук фосфору у сироватці крові, тканинах печінки, матки та яєчників (табл. 2).

Так, вміст кислоторозчинних сполук фосфору у сироватці крові при поєднаному введенні гормону з вітамінами групи В зростав у шість разів (P<0,001), а збільшення їх вмісту у тканині яєчників було дещо меншим - 4,78 проти 2,79 ммоль/л в контролі (P < 0,01).



Таблиця 2 Динаміка сполук фосфору в тканинах організму телиць під впливом фолікотропіну та вітамінів групи В (ммоль P/л-кг сирої тканини, Мm, n=6)

Вид тканин, групи тварин	Загальний фосфор	Фосфор кислоторозчин. орган. cполук	Фосфор неорганічний
Сироватка крові Контрольна І дослідна ІІ дослідна	1,32 + 0,08 2,07 + 0,10*** 2,49 + 0,05***	0,19 + 0,08 1,16 + 0,27**** 1,19 + 0,04****	1,13 + 0,29 0,97 + 0,19 1,26 + 0,06
Ендометрій Контрольна І дослідна ІІ дослідна	4,16 + 0,05 4,33 + 0,02* 4,23 + 0,01	4,13 + 0,04 4,13 + 0,07 4,00 + 0,08	0,05 + 0,01 0,13 + 0,03** 0,24 + 0,09****
Яєчники Контрольна І дослідна ІІ дослідна	4,27 + 0,19 4,90 + 0,19* 6,36 + 0,26***	2,79 + 0,19 3,26 + 0,23* 4,78 + 0,48***	1,48 + 0,19 1,65 + 0,13* 1,58 + 0,26
Печінка Контрольна І дослідна ІІ дослідна	7,81 + 0,19 8,43 + 0,06* 8,33 + 0,09*	6,04 + 0,14 7,00 + 0,12** 6,62 + 0,13**	1,68 + 0,08 1,42 + 0,07 1,71 + 0,10

У тканині ендометрію помітно збільшувався вміст неорганічних фосфатів (від 0,05 до 0,24 ммоль/кг, при P < 0,001).

У сироватці крові зростала кількість фосфору загальних сполук із 1,32 до 2,49 ммоль/л і це відбувалося за рахунок збільшення кількості кислоторозчинних сполук фосфору з 0,19 до 1,19 ммоль/л, при P < 0,001.

Таблиця 3 Вміст нуклеїнових кислот у тканинах організму телиць під впливом фолікотропіну та вітамінів групи В (ммоль Р/кг сирої тканини, Mm, n=6)

Тканини, групи тварин	РНК	ДНК
Яєчники Контрольна І дослідна ІІ дослідна	18,15 + 0,53 34,46 + 0,35**** 36,81 + 0,51****	4,20 + 0,02 5,42 + 0,10* 5,83 + 0,21***
Ендометрій Контрольна І дослідна ІІ дослідна	13,67 + 0,34 37,65 + 0,60**** 39,04 + 0,70****	2,16 + 0,03 4,59 + 0,06*** 5,32 + 0,08****
Печінка Контрольна І дослідна ІІ дослідна	13,58 + 0,27 17,48 + 0,21* 20,02 + 0,40**	3,47 + 0,07 9,28 + 0,10** 10,02 + 0,10****

Визначення суми рибонуклеїнових кислот засвідчило, що під впливом ін'єкцій комплексу вітамінів групи В в яєчниках вміст РНК зростав у два рази, в ендометрії - у три рази і дещо менше в печінці (табл. 3).

Вміст ДНК вірогідно збільшувався у тканинах яєчника, ендометрію і печінки. Отже, наведені дані результатів визначення вмісту рибонуклеїнової і дезоксирибонуклеїнової кислот свідчать, що поєднане застосування фолікотропіну з вітамінами групи В посилювало біосинтетичні процеси, клітинну проліферацію і синтез обох нуклеїнових кислот.

Визначення активності ферментів фосфатаз показало, що доповнення схеми гормональної обробки фолікотропіном з паралельним внутрішньом'язовим чи внутрішньовенним введенням комплексу вітамінів групи В супроводжується підвищенням активності лужної фосфатази у всіх досліджуваних видах тканин, і особливо інтенсивно зростала активність цього ферменту у печінці та лімфатичних вузлах (рис. 1).

Порівняльний аналіз графічного зображення активності лужної фосфатази показує, що, хоч активність ферменту зростає, але співвідношення між активностями в різних органах у контрольних і дослідних груп тварин є сталим і знаходиться в межах 1,0:2,0:4,5:6,0 відповідно в органах - яєчник : матка : лімфовузол : печінка. Тобто найменша активність лужної фосфатази постійно була у яєчниках, а найвища - у печінці та лімфатичних вузлах.

Активність кислої фосфатази у всіх тканинах була значно нижчою у всіх тканинах, а зростання її від поєднаного застосування фолікотропіну з вітамінами групи В виявлено при введенні вітамінів групи В (Р < 0,05…< 0,001) (рис. 2).

Одержані результати досліджень можуть свідчити про те, що процеси фосфорилювання та дефосфорилювання в тканинах проходять за певних стабільних співвідношень концентрації реагуючих речовин, хоч активність перебігу ферментних реакцій буває різною.

Результати біохімічних досліджень знайшли своє підтвердження при морфометричному вивченні процесів фолікуло- та оогенезу в яєчниках контрольної та дослідних груп телиць (табл. 4).

Таблиця 4 Морфометрична характеристика фолікулогенезу в яєчниках телиць при застосуванні фолікотропіну та вітамінів групи В (Mm, n=4)

Розмір фолікулів, см	Групи тварин (кількість фолікулів на тварину)
	Контрольна	І дослідна	ІІ дослідна
Понад 1 см	0,25 + 0,1	1,50 + 0,3***	2,50 + 0,6****
0,5-1 см	1,50 + 0,3	1,25 + 0,2	1,50 + 0,5
у межах 0,3 см	2,50 + 0,3	4,75 + 0,3***	3,50 + 0,3**

З даних таблиці 4 видно, що кількість фолікулів розміром понад 1 см в діаметрі у дослідних груп тварин зросла до 1,50-2,50 (Р < 0,01, Р < 0,001) на тварину, тоді як у тварин контрольної групи передовуляційних фолікулів було всього 0,25 на тварину. Кількість дрібних фолікулів від 2,50 в контролі зросла до 3,50-4,75 у тварин дослідних груп. Отже, проведені дослідження показали, що при поєднаному застосуванні гормонального препарату в комплексі з вітамінами групи В підвищується стимулююча активність гормону, що є клінічно доцільним заходом, який здатний підсилювати фізіологічну дію гормону. Порівняльний аналіз реакції організму на внутрішньом'язове та внутрішньовенне введення вітамінів показує, що жодне з цих введень не має значних переваг, хоча в окремих випадках внутрішньовенне введення було більш ефективним.

Рис. 1 Активність лужної фосфатази в тканинах телиць під впливом вітамінів групи В

Зростання активності лужної фосфатази також було статистично вірогідним у всіх досліджуваних тканинах (рис. 1).

Очевидно, що саме у недостатності вітамінів групи В за незадовільних умов годівлі та утримання слід вбачати одну з важливих причин гальмування функції статевих органів телиць.

Вміст фосфорних сполук в тканинах організму та активність фолікулогенезу в яєчниках телиць під впливом овогену і вітамінів групи В при статевому збудженні

Досліди з вивчення впливу комплексу вітамінів групи В на гормональну активність овогену проводили на 12 телицях. Всім телицям вводили по 10 мг овогену на 8-9 день статевого циклу, а потім розділили на контрольну і дві дослідні групи по 4 тварини у кожній.

З даних таблиці 5 видно, що доповнення гормональної обробки внутрішньом'язовою (І група) та внутрішньовенною (ІІ група) ін'єкціями комплексу вітамінів групи В викликало посилення фосфоролітичних процесів у сироватці крові, ендометрії та печінці. Так, у сироватці крові вміст кислоторозчинних сполук зростав більш як у 5 разів, тоді як зростання цього показника було дещо нижчим в ендометрії (Р < 0,05) та печінці (Р < 0,02).

Таблиця 5 Динаміка сполук фосфору в тканинах організму телиць під впливом овогену та вітамінів групи В (ммоль P/л-кг, М m, n = 4)

Вид тканин, групи тварин	Загальний фосфор	Фосфор кислото-розчинних сполук	Фосфор неорганічний
Сироватка крові Контрольна І дослідна група ІІ дослідна група	1,65 0,10 2,52 0,24* 2,74 0,29**	0,26 0,06 1,10 0,26*** 1,32 0,05***	1,36 0,16 1,42 0,19 1,39 0,58
Ендометрій Контрольна І дослідна група ІІ дослідна група	4,10 0,03 6,38 0,05**** 4,58 0,10***	4,04 0,05 4,33 0,05* 4,07 0,10	0,06 0,03 0,11 0,03 0,26 0,08****
Яєчники Контрольна І дослідна група ІІ дослідна група	3,28 0,34 3,91 0,39 4,57 0,36*	2,07 0,34 2,42 0,45 3,13 0,53	1,21 0,16 1,45 0,26 1,44 0,19*
Печінка Контрольна І дослідна група ІІ дослідна група	8,04 0,10 9,20 0,11*** 8,97 0,18***	6,17 0,13 7,20 0,16** 7,00 0,26*	1,87 0,08 2,00 0,06 1,97 0,10

Одержані результати досліджень свідчать, що гонадотропний препарат овоген у поєднанні з вітамінами групи В проявляє більш активну дію на процеси фосфорилювання та дефосфорилювання; особливо це стосується сироватки крові, печінки й ендоментрію.

Про підвищення активності перебігу синтетичних процесів у клітинах ендометрію може свідчити вміст рибонуклеїнових кислот у досліджуваних тканинах (табл. 6).



Таблиця 6 Вміст нуклеїнових кислот у тканинах організму телиць (ммоль Р-_РНК, Р-_ДНК / кг сирої тканини, М m, n = 4)

Нуклеїнові кислоти, групи тварин	Вид тканин
	Ендометрій	Яєчники	Печінка	Лімфатичні вузли
Р Н К Контрольна І дослідна ІІ дослідна	13,59 0,58 37,33 0,82**** 39,07 0,59****	17,93 0,14 22,17 0,49*** 33,88 0,34****	13,57 0,50 15,91 0,41 17,47 0,18	14,21 0,72 15,87 0,36 15,52 0,59
Д Н К Контрольна І дослідна ІІ дослідна	2,12 0,05 6,53 0,05**** 5,66 0,05****	4,18 0,01 8,74 0,08**** 6,73 0,05****	5,18 0,04 6,21 0,16*** 9,27 0,08****	2,09 0,34 3,91 1,71** 5,09 0,60**

Із даних таблиці 6 видно, що вміст РНК інтенсивно зростав у ендометрії, яєчниках і печінці, а вміст ДНК вірогідно зростав у всіх дослідних тканинах при Р<0,02 та < 0,001. Зростання кількості ДНК у лімфатичних вузлах при поєднанні ін'єкцій гормону з вітамінами групи В може свідчити про посилення клітинної проліферації утворення лейкоцитів, що може розцінюватися як загальнобіологічна реакція на зміну гормонального та фізіологічного стану організму тварини.

Найістотніше зростання кількості нуклеїнових кислот проходить у репродуктивних органах. Це є доказом того, що саме у цих органах відбуваються основні мітозні процеси, які є неможливими без гонадотропних гормонів та вітамінів групи В.

Порівняльні морфометричні дослідження процесу фолікулогенезу у яєчниках контрольної та дослідних груп тварин (табл. 7) показали, що дані гормональні препарати (фолікотропін та овоген) поступово і рівномірно стимулюють процес розвитку фолікулів, а при поєднанні їх із комплексом вітамінів групи В фолікулостимулююча активність гормонів значно зростає.



Таблиця 7 Порівняльна морфометрична характеристика фолікулогенезу в яєчниках телиць при застосуванні фолікотропіну та овогену

Розмір фолікулів, см	Групи тварин (кількість фолікулів на тварину)
	Контрольна	І дослідна	ІІ дослідна
	Фолікотропін	Овоген	Фолікотропін	Овоген	Фолікотропін	Овоген
> 1 см	0,250,1	--	1,50 0,3**	1,50 0,3****	2,50 0,6***	1,0 0,25***
<1см>0,5	1,500,3	1,250,25	1,250,25	1,450,2	1,500,2	1,500,25
У межах 0,3 см	2,500,3	1,650,5	4,75 0,25***	4,75 0,5***	3,500,3*	3,50 0,50**

При цьому зростала кількість великих передовуляційних фолікулів та фолікулів діаметром в межах 0,3 см, що свідчить про зростання естрогенного фону в організмі телиць.

Активність фолікуло- та оогенезу в яєчниках телиць під впливом фолікотропіну при поєднаному застосуванні з вітамінами групи В, мікроелементами йодом і цинком

На сьогоднішній день ще не до кінця розкриті нейрогуморальні механізми ініціації росту фолікулів, зокрема, вихід їх із стану спокою у фазу росту, хоч відомо, що початок проліферації фолікулярних клітин безпосередньо пов'язаний із концентрацією естрогенів в організмі самок.

У даній серії дослідів було вивчено стимулюючий вплив на процеси фолікуло- і оогенезу, застосування фолікотропіну у поєднанні із мікроелементами йодом і цинком та вітамінами групи В. Оцінку дії застосованих препаратів проводили комплексним дослідженням активності морфологічних та біохімічних процесів у репродуктивних органах та інших тканинах. Після стимуляції від кожної тварини брали проби крові, а після забою відбирали проби печінки, ендометрію матки, мезентеріальних вузлів і яєчників. В яєчниках відразу проводили морфометричну оцінку фолікулогенезу, а потім окремі частини їх фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну. Оцінку процесу оогенезу проводили методом дослідження ооцит-кумулюсних комплексів.

Морфометричні дослідження показали, що маса яєчників у телиць контрольної і дослідних груп була неоднаковою (табл. 8).

Таблиця 8 Морфометрична характеристика фолікулогенезу в яєчниках телиць при застосуванні гормону, мікроелементів та вітамінів групи В (М m, n = 3)

Розмір фолікулів, см	Групи тварин (кількість фолікулів на тварину)
	Контрольна	І дослідна	ІІ дослідна	ІІІ дослідна
Маса яєчника, г Фолікули 1 см і > > 0,5 < 1 0,4 0,3 0,2	5,1 0,5 0,7 0,2 0,3 0,1 0,16 0,1 4,0 0,3 3,7 0,2	5,3 0,5 0,8 0,2 0,5 0,1 0,3 0,1 4,8 0,3 6,3 0,5**	6,6 0,4 0,7 0,2 0,8 0,2* 0,5 0,1* 6,5 0,5* 5,5 0,4*	8,7 0,5** 1,0 0,25 0,8 0,2* 1,0 0,2** 9,3 0,8*** 1,6 0,1****

Якщо у тварин контрольної групи середня маса яєчника становила 5,1 г, то у другій дослідній групі вона вже становила 6,6 0,4 г, а у третій групі, де застосовували комплексну гормонально-вітамінну обробку з мікроелементами, маса одного яєчника була 8,7 0,5 г (Р < 0,02), при цьому у всіх тварин дослідної і контрольної груп правий яєчник був більшим від лівого на 30-35 % (табл. 9).

Аналіз біохімічних показників сироватки крові, тканин ендометрію і печінки засвідчив, що застосування гормону, поєднаного з вітамінами групи В та мікроелементами йодом і цинком, приводить до інтенсивного збільшення кількості кислоторозчинних сполук фосфору у сироватці крові, тоді як у тканині ендометрію зростала кількість неорганічного фосфору, особливо у телиць другої і третьої дослідних груп.



Таблиця 9 Динаміка сполук фосфору в тканинах організму телиць під впливом фолікотропіну, вітамінів групи В та мікроелементів йоду і цинку (ммоль P/кг-л, М m, n = 3)

Вид тканин, групи тварин	Загальний фосфор	Фосфор кислото-розчинних сполук	Фосфор неорганічний
Ендометрій Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	4,23 0,05 4,36 0,08 5,69 0,23*** 6,00 0,08****	4,16 0,06 4,26 0,11 5,11 0,29* 5,39 0,11****	0,06 0,03 0,10 0,03* 0,58 0,16* 0,61 0,06***
Печінка Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	4,78 0,15 7,52 0,19**** 11,23 0,24**** 13,01 0,29****	3,10 0,21 5,97 0,26**** 8,52 0,23**** 10,07 0,48****	1,68 0,12 1,55 0,15 2,71 0,26* 2,94 0,15***
Сироватка крові Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	1,61 0,10 3,52 0,10**** 4,58 0,10**** 6,33 0,13****	0,23 0,08 1,97 0,05**** 2,61 0,10**** 2,84 0,15****	1,39 0,13 1,55 0,16 2,00 0,12* 2,84 0,13***

Паралельно при цьому зростає вміст у названих тканинах нуклеїнових кислот. Так, нуклеїнові кислоти в ендометрії зростають у 1,5 рази, в печінці та лімфатичних вузлах на 50 % (табл. 10).

Таблиця 10 Вміст нуклеїнових кислот у тканинах телиць під впливом фолікотропіну з вітамінами групи В та мікроелементами (ммоль Р/кг сирої тканини, М m, n = 3)

Тканини, групи тварин	Р Н К	Д Н К
Ендометрій Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	20,83 0,21 31,99 0,48** 45,37 0,87**** 52,25 0,93****	8,11 0,50 16,48 1,30** 22,19 0,67**** 22,93 0,54****
Печінка Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	27,79 0,97 28,74 0,35 38,88 1,47*** 40,69 1,27****	15,51 0,15 16,29 0,21 19,71 0,23*** 20,04 0,33***
Лімфовузли Контрольна І дослідна ІІ дослідна IІІ дослідна	14,85 0,35 16,48 0,36* 20,03 0,41*** 21,97 0,46***	2,20 0,17 4,14 0,26** 4,85 0,20*** 6,80 0,33****

Вміст дезоксирибонуклеїнових кислот у ендометрії, печінці та лімфатичних вузлах відповідно зростає у таких самих пропорціях.

Проведені досліди показали, що застосування фолікотропіну в поєднанні з комплексом вітамінів групи В та мікроелементами йодом і цинком забезпечує підсилення процесу фолікулогенезу в яєчниках, але разом з цим виникло нове запитання, якою мірою ці заходи стимуляції забезпечують повноцінність розвитку яйцеклітин.

Вивчення повноцінності ооцит-кумулюсних комплексів показало, що у тварин контрольної групи яйцеклітин першого класу було 38,5 %, другого - 38,5 %, третього - 15,4 % і 7,6 % з ознаками дегенерації.

У групі телиць, яким, поряд з гормоном, вводили комплекс вітамінів групи В, повноцінних, тобто першого класу, яйцеклітин було 75 %, а при поєднанні гормонального препарату з мікроелементами кількість якісних ооцит-кумулюсних комплексів зросла до 80 %. У третій дослідній групі, де вводився гормон, вітаміни групи В і мікроелементи (J і Zn), - кількість ооцит-кумулюсних комплексів першого класу була 83 %, і тільки 5,5 % було яйцеклітин з ознаками дегенерації (табл. 11).



Таблиця 11 Класифікація ооцит-кумулюсних комплексів телиць за морфологічними ознаками

Групи тварин	К-ть одержаних ооцит-кум. комплек-сів, шт.	Класи ооцитів
		1	2	3	4	5
		к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Конт-рольна	13	5	38,5	5	38,5	2	15,4	1	7,6	--	--
І дослідна	8	6	75	1	12,5	1	12,5	--	--	--	--
ІІ дослідна	15	12	80	2	13,4	--	--	1	6,6	--	--
IІІ дослідна	18	15	83,3	2	11,2	1	5,5	--	--	--	--

Одержані результати даного досліду свідчать, що комплексне введення гормону з вітамінами групи В та мікроелементами йодом і цинком має велику практичну доцільність, оскільки дає змогу отримати більшу кількість повноцінних яйцеклітин, що є важливим моментом для трансплантації ембріонів.

Гістоморфологічними дослідженнями яєчників тварин контрольної та дослідних груп у даній серії дослідів показано, що при застосуванні як вітамінів групи В, так і мікроелементів знижується відсоток атретичних фолікулів відповідно на 30 і 37,5 %, а при поєднаному застосуванні гормону, вітамінів і мікроелементів відсоток атрезії фолікулів ще понизився до 28,0 %.

Морфологічними дослідженнями центральної зони яєчників тварин третьої дослідної групи виявлено активне формування дрібних, вторинних фолікулів, при цьому атрезія була виявлена лише на ранніх стадіях з незначними некробіотичними процесами у зернистому шарі, а васкуляризація органу була добре виражена, що відповідало функціональному навантаженню яєчників.

Як засвідчили наші гістоморфологічні дослідження, під дією мікроелементів (J і Zn) та вітамінів групи В (В₁ + В₂ + В₆ + В_С + В₁₂) у поєднанні із стимулюючими дозами фолікотропіну підвищується морфогенна активність білкової оболонки та стромальної тканини периферичної зони кіркової речовини. Це позитивно впливає на посилення росту примордіальних і первинних фолікулів, а також знижувало відсоток атрезії цих фолікулів.



ВИСНОВКИ

Однією з причин розвитку гіпофункції яєчників у телиць в зимово-стійловий період слід вважати недостатнє забезпечення їх організму вітамінами групи В.

Парентеральне застосування гонадотропних препаратів фолікотропіну чи овогену, поєднане із вітамінами групи В, підвищує на 25-50 % вміст загальних сполук фосфору у сироватці крові, тканинах яєчників і печінки за рахунок зростання частки фосфору органічних сполук; у тканинах ендометрію зростає вміст неорганічних фосфатів, і це супроводжується вірогідним підвищенням у названих органах активності ферментів лужної та кислої фосфатаз.

На фоні парентерального застосування у лютеїнову фазу статевого циклу мікроелементів йоду і цинку у ліпосомній емульсії в дозі 10 мл на голову з проміжком 2-3 дні, посилюється дія фолікотропіну на активність процесів фолікуло- та оогенезу в яєчниках статевозрілих телиць.

Комплексне введення гормонів, вітамінних і мікроелементних препаратів посилює інтенсивність морфогенних процесів у кірковій зоні яєчників, активує ріст примордіальних та первинних фолікулів, а також знижує відсоток атретичних фолікулів.

Поєднане застосування фолікотропіну з вітамінами групи В та мікроелементами йодом і цинком значно збільшує кількість повноцінних яйцеклітин, що може мати важливе значення в технології трансплантації ембріонів худоби.

В одну дозу комплексного препарату вітамінів групи В для телиць парувального віку масою 310-350 кг слід включати: вітаміну В₁ - 500 мг; вітаміну В₂ - 50 мг; вітаміну В₆ - 300 мг; вітаміну В_С - 30-100 мг; вітаміну В₁₂ - 1 мг. Такі ін'єкції виконують щоденно впродовж 3-4 днів у лютеїнову фазу статевого циклу паралельно із введенням гормональних препаратів.

Внутрішньом'язові та внутрішньовенні ін'єкції комплексу вітамінів групи В викликають зростання вмісту рибонуклеїнових та дезоксирибонуклеїнових кислот в органах розмноження та печінці телиць, що свідчить про посилення зростання клітинної проліферації та біосинтетичних процесів у репродуктивних органах під час фолікуло- та оогенезу.

Маса яєчників телиць при застосуванні фолікотропіну з мікроелементами (J, Zn) зростає на 29,4 %, а при поєднаному застосуванні фолікотропіну з вітамінами групи В та мікроелементами йодом і цинком збільшується на 70,5 %. Як правило, маса правого яєчника більша від лівого на 30-40 %, а кількість великих фолікулів при цьому зростає відповідно на 50-80 % проти контролю.

Встановлені періоди активного накопичення органічних сполук фосфору в тканинах організму телиць у період статевого циклу мають практичне значення для оптимізації вітамінно-мінерального забезпечення телиць, особливо в період парувальної кампанії.

Інтенсивна технологія ведення скотарства вимагає постійного удосконалення технологічного виробничого процесу та систематичного контролю за фізіологічним станом і характером обмінних процесів в організмі телиць, оскільки такі дані є науковою основою для цілеспрямованої корекції обмінних процесів і необхідною умовою для своєчасного осіменіння та запліднення телиць.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для одержання повноцінної фізіологічної реакції організму телиць необхідно застосовувати гормональні гонадотропні препарати поєднано із вітамінами групи В та мікроелементами йодом і цинком.

В одну дозу комплексного препарату вітамінів групи В для телиць парувального віку доцільно включати вітаміну В₁ - 500 мг; вітаміну В₂ - 50 мг; вітаміну В₆ - 300 мг; вітаміну В_С - 30-100 мг; вітаміну В₁₂ - 1 мг і вводити їх щоденно протягом 3-4 днів паралельно з ін'єкцією гормону.

Паралельно з гормональною стимуляцією функції яєчників застосовувати мікроелементний препарат йоду і цинку у ліпосомній емульсії дворазово в дозі по 10 мл на голову підшкірно чи внутрішньом'язово з проміжком два дні. Це дає змогу швидко усувати мікроелементози та посилювати дію гормонального препарату.

Одержані нами нові наукові дані щодо впливу комплексу гонадотропінів, вітамінів групи В та мікроелементів на вміст сполук фосфору в органах відтворення, на процеси фолікуло- та оогенезу доцільно використовувати у навчальному процесі студентів академії ветеринарної медицини з технології застосування комплексних гормональних, вітамінних та мікроелементних препаратів.



СПИСОК ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Панчишин В.Г. Органічні і мінеральні фосфати у тканинах організму телиць при стимуляції функції органів розмноження // Збірник статей міжн. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”. - Львів. - 9-11 жовтня 1997. - С. 372-374.

Кравців Р.Й., Панчишин В.Г. Вплив вітамінів групи В на функціональну активність репродуктивних органів телиць // Сільський господар. - Львів, 1998. - Вип. 1-2. - С. 10-11.

Кравців Р.Й., Панчишин В.Г., Чорненький Т.Я. Вплив біологічно активних речовин на морфофункціональний статус яєчників телиць // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Львів. - 1998. - Кн.4. - С. 207-209.

Кравців Р.Й., Панчишин В.Г., Салата В.З. Концентрація цинку і міді в крові та шерсті телиць при застосуванні окремих мікроелементів і біологічно активних речовин // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 1999. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 58-60.

Кравців Р.Й., Панчишин В.Г., Шкіль М.І. Морфофункціональна характеристика яєчників телиць при введенні мікроелементів (Zn і J) та біологічно активних речовин // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1999. - С. 205-207.

Гевкан І.І., Панчишин В.Г., Розгоні І.І. Вплив вітамінів групи В при гормональній стимуляції на вміст фосфорних сполук у тканинах телиць // Тези доповідей Всеукраїнської конференції з фізіології і біохімії тварин. - Львів, 1994. - С. 37-38.

Наконечна О.В., Панчишин В.Г., Розгоні І.І. Залежність активності фосфатаз у тканинах телиць від способу введення вітамінів групи В // Тези доповідей Всеукраїнської конференції з фізіології і біохімії тварин. - Львів. - 1994. - С. 98-99.

АНОТАЦІЇ

Панчишин В.Г. Активність функціональних і морфологічних процесів у репродуктивних органах телиць при застосуванні гонадотропінів з вітамінами групи В та мікроелементами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2000.

В дисертації представлені результати досліджень ефективності поєднаного застосування гонадотропних препаратів фолікотропіну чи овогену з вітамінами групи В та парентеральним введенням мікроелементів йоду і цинку на інтенсивність фосфоролітичних процесів у репродуктивних органах та інших тканинах телиць, на фолікулогенез у яєчниках та повноцінність розвитку ооцит-кумулюсних комплексів при гормональній стимуляції функції статевих органів. Комплексними дослідженнями встановлено, що при поєднаному застосуванні гормонального препарату з вітамінами групи В і мікроелементами інтенсивність фосфоролітичних процесів в тканинах паренхіматозних органів, крові, яєчниках і ендометрії значно підвищується, при цьому зростає активність фосфатаз у названих органах. Встановлено оптимальну дозу комплексу вітамінів групи В та мікроелементного препарату - лактогену і кратність їх застосування.

Гістоморфологічними дослідженнями яєчників показано особливості змін будови різних морфологічних структур при активації функції яєчників, роль окремих структур у забезпеченні повноцінного розвитку ооцит-кумулюсних комплексів та зменшення атрезії фолікулів. Основні результати роботи можуть бути використані при стимуляції функції яєчників у телиць та в технології трансплантації ембріонів.

Ключові слова: телиці, фолікотропін, овоген, вітаміни групи В, статевий цикл, фосфоролітичні процеси, фолікулогенез, мікроелементи йод і цинк.

Panchyshyn V.H. Activity of Functional and Morphological Processes in Reproductive Organs of Heifers under the Use of Gonadotropins along with Vitamins of B-group and Trace Elements. - Manuscript.

Thesis is presented for a scientific degree of candidate of agricultural sciences on specialty 03.00.13 - Physiology of Man and Animals. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, 2000.

In the thesis the results of the investigations about the efficiency of combined use of gonadotrophic preparations such as follicotropin or ovogen along with the group B vitamins and with trace elements iodine and zinc introduced parenterally on the intensity of phosphorolytic processes in the reproductive organs as well as in other tissues of heifers, folliculogenesis in ovaries and full value of the development of oocyte-cumulus complexes during the hormonal stimulation of the function of sexual organs are shown. By the complex investigations it has been proved that during the combined use of hormonal preparation along with the group B vitamins and the trace elements the level of the intensity of phosphorolytic processes in the tissues of parenchymatous organs, blood, ovaries and endometrium is considerably increased. At the same time the activity of phosphatases in above-mentioned organs is also increasing. The optimal dose of the group B vitamins and the trace element preparation - lactogen and the frequency of their use has been stated.

By histomorphological investigations of ovaries the peculiarities of the changes in the various morphological structures under the activation of ovary function, the role of special structures for the providing the full value development of oocyte-cumulus complexes as well as the decreasing of follicle atresia have been shown.

The main results of the thesis can be used for the stimulation of ovary function in heifers and in the technology of embryo transplantation.

Key words: heifers, follicotropin, ovogen, the group B vitamins, sexual cycle, phosphorolytic processes, folliculogenesis, trace elements iodine and zinc.

Панчишин В.Г. Активность функциональных и морфологических процессов в репродуктивных органах тёлок при применении гонадотропинов с витаминами группы В и микроэлементами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации представлены результаты исследований, выполненных на тёлках черно-пёстрой породы возрастом 14-18 мес. живой массой 310-340 кг, в которых изучали степень влияния гонадотропных гормонов (фолликотропина и овогена) в сочетании с комплексом витаминов группы В (В₁, В₂, В₆, В_С, В₁₂) и микроэлементами на активность фолликуло- и оогенеза в яичниках и интенсивность фосфоролитических процессов у сываротке крови, эндометрии, яичниках и печени животных.

Установлено целесообразность комплексной обработки тёлок гормональным препаратом, витаминами группы В с парентеральными инъекциями микроэлементного препарата - лактогена, содержащего в липосомной эмульсии йод и цинк. Гормоны использовали в стимулирующих дозах. В одну дозу комплекса витамина группы В включали (В₁ - 500 мг, В₂ - 50 мг, В₆ - 300 мг, В_С - 30-100 мг, В₁₂ - 1 мг). Смесь названных витаминов элитным группам животных вводили в зависимости от группы внутримышечно или внутривенно в течение 3-4 дней у лютеиновую фазу полового цикла одновременно с введением гормонального препарата.

Микроэлементный препарат вводили подкожно в дозе 10 мл. с интервалом в 2 дня в тот же период полового цикла, одновременно с введением гормонального препарата.

В одном миллилитре микроэлементного препарата содержалось 25 мг йода и 50 мг цинка.

Исследованиями установлено, что совместное применение гормональных препаратов с комплексом витаминов группы В способствует повышению интенсивности фосфоролитических процессов в тканях печени, эндометрии, яичников и крови. При этом в них повышается активность ферментов фосфотаз щёлочной и кислой.

Исследованиями также показано, что сумма нуклеиновых кислот (РНК и ДНК) в эндометрии и яичниках увеличиваются в два-три раза по сравнению с контрольной группой животных. Это свидетельствует о положительном влиянии витаминов группы В на повышение гормонального действия фолликотропина или овогена. При этом в эндометрии и яичниках активируется биосинтетические процессы и пролиферация.

Результаты биохимических исследований подтверждаются повышением активности морфологических процессов в яичниках опытных групп тёлок. Так, количество предовуляционных фолликулов диаметром 1 см и больше возрастает с 0,25 в контроле до 2,5 фолликула на животное в опытной группе. Одновременно в яичниках увеличивается в два раза количество мелких фолликулов диаметром 0,3 см, что свидетельствует о повышении общего эстрогенного фона в организме тёлок.

В отдельной серии опытов изучено влияние комплексной обработки тёлок фолликотропином, витаминами группы В и парентеральным введением микроэлементов на активность фолликуло- и оогенеза в яичниках. Установлено, что такая обработка увеличивает не только количество больших фолликулов, но одновременно при этом возрастает качество ооцит-кумулюсных комплексов с 38,5 % в контроле до 83,3 % в опытных животных. При совместной обработке тёлок фолликотропином только с микроэлементным препаратом установлено, что масса яичников увеличивалась на 29,4 %, а при комплексном применении гормона микроэлементного препарата и витаминов группы В увеличение массы яичников составило 70,5 %. У всех животных масса правого яичника была на 30-40 % больше от массы левого яичника, а количество больших фолликулов в опытной группе было на 50-80 % больше, чем в животных контрольной группы.

Гистоморфологическими исследованиями яичников контрольных и опытных групп животных показано, что комплексная обработка гормоном, витаминами и микроэлементами повышает питательность морфогенных процессов в корковой зоне яичников, при этом возрастает количество примордиальных фолликулов и уменьшаются процессы атрезии фолликулов.

Проведенными исследованиями рекомендуется оптимальная доза и кратность применения витаминов группы В и микроэлементного препарата с целью повышения действия фолликотропина или овогена.

Установленные периоды активного накопления органических соединений фосфора в тканях тёлок в период полового цикла и положительное влияние на фолликулогенез витаминов группы В с микроэлементами (J, Zn). При этом повышается активность гормонального препарата, что имеет практическое значение для оптимизации витаминно-гормонального обеспечения тёлок при стимуляции функции яичников в период анафродизии или в период случной кампании.

Ключевые слова: тёлки, фолликотропин, овоген, витамины группы В, половой цикл, фосфоролитические процессы, фолликулогенез, микроэлементы йод и цинк.

Размещено на Allbest.ru

...