Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 633.854.78:631.5

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ СПОСОБІВ СІВБИ І ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН НА УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКА В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

ОЛЕКСЮК Олександр Миколайович

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті зернового господарства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткаліч Ігор Дмитрович, завідувач лабораторії технології вирощування олійних культур Інституту зернового господарства УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Храмцов Леонід Іванович, завідувач кафедри рослинництва Дніпропетровського державного агроуніверситету;

кандидат сільськогосподарських наук Поляков Олександр Іванович, завідувач лабораторії Інституту олійних культур УААН.

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 24.11.2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Дзержинського, 14; тел. 45-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ІЗГ УААН (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розіслано 24.10.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор с.-г. наук _________________ Мусатов А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо (Пустовойт В.С., 1966; Вольф В.Г., 1972; Васильев Д.С., 1983; Борисоник З.Б., 1985), що гібриди і сорти соняшника по різному реагують на фактори зовнішнього середовища, тому науковими установами приділяється багато уваги розробці сортової агротехніки їх вирощування. Серед агротехнічних прийомів, які значно визначають умови життєдіяльності рослин, важливе місце належить способам сівби і густоті стояння рослин (Синягин І.І., 1970). Особливу актуальність питання набуло в зв'зку з появою у виробництві нових гібридів соняшника, з різною реакцією на затінення, умови вологозабезпечення, живлення, для яких оптимальні параметри густоти не встановлені, що обмежує одержання високих врожаїв насіння. сівба густота соняшник забур'яненість

Певний інтерес має також визначення реакції нових гібридів соняшника на звуження міжрядь, за рахунок якого рослини рівномірніше розподіляються на площі і забезпечується можливість підвищення врожайності шляхом збільшення параметрів оптимальних густот стояння рослин і повнішого використання грунтової родючості, сонячної радіації при економії ресурсів (Ткаліч І.Д., 1997).

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота спрямована на розробку елементів енергозберігаючої екологічно безпечної технології вирощування соняшника в основних посівах.

Дослідження по дисертаційній роботі виконані у відповідності з планом науково-дослідних робіт Інституту зернового господарства УААН згідно державної програми “Зернові і олійні культури”, теми “Розробити і освоїти комплексні системи виробництва рослинної олії шляхом впровадження екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій вирощування олійних культур”, N д.р. 0197U000103

Мета і задачі досліджень. Головною метою роботи було встановити особливості росту, розвитку і продуктивність гібридів соняшника різного морфотипу залежно від густоти стояння та способів розміщення рослин на площі, виявити можливість підвищення врожайності та зниження витрат за рахунок оптимізації агротехнічих факторів.

Для виконання цієї мети треба було вирішити такі задачі:

- вивчити вплив способів сівби, густоти стояння гібридів на ріст розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника, водоспоживання поглинання ФАР, продуктивність, врожайність і якість насіння;

- встановити вплив способів сівби, гібридів та густоти посіву на його забур'яненість, ураженість рослин хворобами;

визначити економічну ефективність агротехнічних прийомів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північної частини Степу України встановлено закономірності росту, розвитку надземної частини і формування кореневої

системи, водоспоживання, а також продуктивність, урожайність і якість зерна насіння гібридів соняшника Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123, СФ 187 залежно від способів і густоти посіву.

Встановлено, що соняшник у весняних посівах можна сіяти як з міжряддями 70 см, так і з міжряддями 15 см. Оптимальна густота стояння рослин при широкорядному посіві для всіх гібридів, що вивчали - 50 тис./га, а при звичайному рядковому - для Харківського 62 - 50 тис./га, а інших - 60 тис./га. При звуженні міжрядь і загущенні посівів з 40 до 70 тис./га вміст олії в насінні збільшується. Найвища урожайність соняшника і найменша його собівартість забезпечується при сівбі з міжряддями 15 см.

Практичне значення одержаних результатів. Прийоми, рекомендовані виробництву, пройшли перевірку на полях ТОВ “Новоіванівське” Юр'ївського району Дніпропетровської області. В 1998 р. на площі по 20 га кожного варіанту при сівбі з міжряддями 15 см і густоті 62 тис./га одержали врожайність насіння гібрида Харківський 58 19,6 ц/га, а з міжряддями 70 см при густоті 51 тис./га - 17,5 ц/га, СФ 187 відповідно - 21,4 та 19,3 ц/га. В цьому ж господарстві на площі 26 га урожайність гібрида Харківський 62 при звуженні міжрядь склала 17,3 ц/га, на 1,3 ц/га вище, ніж при широкорядному посіві.

Особистий внесок здобувача. Брав особисту участь у розробці програми досліджень, проведенні дослідів, спостережень, аналізів, узагальненні експериментальних даних, складанні звітів і дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на Республіканській конференції молодих вчених (Інститут зернового господарства, Дніпропетровськ, 2000 р.), науково-методичній нараді Інституту зернового господарства (1998-2000 рр.), а також нараді працівників сільського господарства Дніпропетровського району Дніпропетровської області (1999 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в трьох наукових статтях в збірниках наукових праць і в одних тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 156 сторінках машинописного тексту, включає 33 таблиці, 6 рисунків, 15 додатків. Складається із загальної характеристики роботи, чотирьох розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел включає 224 найменування, в тому числі 9 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі висвітлюється стан вивчення питання і обґрунтовується доцільність проведення досліджень у вибраному напрямку.

Умови і методика досліджень. Польові досліди проводили в КСП “Рассвет” (1997 р.) і в учгоспі “Самарський” Дніпропетровського аграрного державного університету (1998-1999 рр.) Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний середньосуглинистий. Вміст гумусу 4,2-4,%, загального азоту 0,19-0,22, фосфору - 0,12%, калію - 1,5-3%.

Клімат території помірно континентальний, вологозабезпеченість недостатня. В 1997 р. за вегетаційний період соняшника випало 385 мм опадів, в 1998 р. - 142, в 1999 р. - 187 мм.

При проведенні досліджень користувались загальноприйнятою методикою Б.А. Доспехова (1985). Соняшник розміщували після озимої пшениці. Широкорядний посів з міжряддями 70 см здійснювали сівалкою СПЧ-6, а звичайний рядковий, з міжряддями 15 см, - СН-16. Задану в дослідах густоту формували вручну. Агротехніка вирощування соняшника загальноприйнята в зоні. На широкорядному посіві проводили боронування і два міжрядних обробітки, а на звичайному - тільки боронування.

Облікова площа ділянок 42-45 м2, повторність 3-разова. Збирали врожай комбайном “Сампо”.

Під час дослідів в основні фази розвитку рослин проводили біометричні виміри, облік густоти стояння рослин, площі листя, визначали приріст надземної маси, вміст вологи в грунті до глибини 1,5 м, поглинання ФАР, особливості розміщення кореневої системи, робили аналіз структури врожаю. В лабораторії агрохімії ІЗГ визначали якість насіння. Економічну і біоенергетичну ефективність розраховували згідно методики ІЗГ за цінами 2000 року.

Ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника в залежності від способів і густоти посіву.

Як показали досліди, при сівбі сівалкою СН-16 з міжряддями 15 см, формується практично розкидний посів, при якому рослини рівномірніше, ніж при міжряддях 70 см, розміщуються по полю, бо форма площі живлення наближується до багатокутника. Це, а також площа живлення, впливають на ріст і розвиток соняшника, його продуктивність.

Збільшення густоти посіву з 40 до 70 тис./га і зменшення міжрядь прискорювали достигання соняшника на 2-5 днів. Під впливом способів сівби висота рослин змінювалась мало, загущення ж посіву підвищувало її у вологий рік і зменшувало посушливі. Серед гібридів найвищим був Одеський 123, а нижчим - СФ 187.

Максимальних розмірів листова поверхня формувалась в фазу цвітіння. Найбільша вона у рослин гібридів Харківський 58 (3406 см2) і Одеський 123 (3467 см2 ). Загущення посіву посилювало конкуренцію і площа листя у рослин зменшувалась, однак на одиницю площі посіву, навпаки, підвищувалась за рахунок їх кількості. Більшою вона була і на звичайному рядковому посіві, що створювало кращі умови для поглинання ФАР, виконання більшої суми фотосинтетичної роботи і сильнішого пригнічення бур'янів. Так, при сівбі з міжряддями 15 см при індексі листової поверхні 1,5-1,96 м2/м2 і висоті рослин 150-170 см поглиналося 76,2-82,1% ФАР, збільшуючись від густоти 40 до 70 тис./га. Відповідно до площі листя змінювалась освітленість рослин, фотосинтетичні показники соняшника. З підвищенням листового індексу і густоти посіву, а також звуженням міжрядь чиста продуктивність фотосинтезу (Фч.пр.) знижувалась.

Встановлено, що для проявлення максимальної продуктивності агроценозу, важливе оптимальне співвідношення між продуктивністю роботи листя і їх кількістю на одиниці площі, бо воно визначає накопичення сухої речовини і співвідношення між вегетативною масою і насінням. У дослідах по всіх гібридах підвищення густоти від 40 до 70 тис./га забезпечувало ріст сухої маси рослин з 1 м2 на 33-42%, але при цьому зменшувалась питома вага насіння від 35,0-35,8 до 29,3-32,2%. Найвищий вихід насіння у гібрида СФ 187. Способи сівби на цей показник впливали мало.

Звуження міжрядь позитивно позначилось на розвиток кореневої системи рослин. Найбільша кількість бокових коренів у соняшника формувалась при сівбі з міжряддями 15 см. Серед гібридів кращим був Одеський 123 (44,5-61,1 шт.), а гіршим - Харківський 62 (38,0 - 51,7 шт.).

При загущенні посівів кількість коренів зменшувалась. Розкопки показали, що при висоті рослин 144 см окремі корені у гібрида Харківський 62 сягали глибини 262 см, Харківський 58, при висоті 139 см, - 268 см, Одеський 123, при висоті 152 см, - 273 см, СФ 187, при висоті 102 см, - 265 см. В сторони корені у соняшника розповсюджувались на 65-72 см, причому з віддаленням від рослини, особливо при міжряддях 70 см, щільність їх суттєво зменшувалась.

При сівбі звичайним рядковим способом корені заглиблювались до 275-280 см і повніше та швидше засвоювали шар грунту між рослинами навіть до поверхні грунту бо, при відсутності механічних обробок, не руйнувалися. Підвищення густоти стояння рослин приводило до зменшення глибини проникнення коренів в грунт на 25-30 см і їх маси.

Одержані дані обліку розподілу маси коренів методом моноліту свідчать, що загущення посівів соняшника негативно впливало на ріст не тільки надземної маси, а і кореневої системи рослин. Наприклад, у гібрида СФ 187 суха маса коренів однієї рослини при густоті 70 тис./га виявилась меншою, ніж при 50 тис./га на 29,8%. Надземна частина рослини дорівнювала відповідно 137,4 та 154,7 г, тобто була нижчою на 12,2 %. Це вказує на те, що конкуренція між рослинами починається в першу чергу з конкуренції між їх кореневими системами за воду і поживні речовини, яка звичайно підсилюється при поступовому збільшенні розмірів соняшника.

При зменшенні маси кореневої системи, під впливом загущення, спостерігався неоднаковий з рідшими посівами відносний розподіл коріння по шарах грунту. Так, при густоті 50 тис./га більша кількість кореневої маси (76,5%) формувалась в верхніх шарах (0-50 см), в основному за рахунок потовщення бічних коренів. При густоті 70 тис./га вузлові корені що відходили - безпосередньо від рослини складали 72,1% загальної кількості, тонші і в глибині їх маса підвищувалась сильніше (4%), ніж на посіві з меншою густотою (1,8%). Це безумовно покращувало можливості водоспоживання.

При густоті 50 тис./га маса коренів на 1 га дорівнювала 31,17, а при 70 тис./га - 33,64 ц, що забезпечувало в останньому випадку накопичення на одиниці площі більшої маси сухої речовини. Відношення сухої маси коренів до маси надземної частини (коренезабезпеченість) в загущеному посіві склало 34,9%, а при 50 тис./га - 40,3%. Отже, тут продуктивність роботи кореневої системи вища. На один грам коренів приходилось 2,85 г вегетативної маси, а при 50 тис./га - тільки 2,48 г.

Найбільшу суху масу мала коренева система у гібрида Одеський 123 (66,51 г), на другому місці був СФ 187 (62,37 г), третьому - Харківський 58 (60,49), останньому - Харківський 62 (55,50 г). Ця різниця в масі коренів складалась, в основному, за рахунок верхнього шару ґрунту 0-50 см, де зосереджувалося її 69,9-76,5%. На глибині 50-100 см коренів було 13,1-15,9%, 100-150 см - 8,6-11,6%, 150-200 см - 1,8-2,6%. Глибше 100 см відносна кількість маси коренів вища (13,8-14,2%) у гібридів Харківський 62 і Харківський 58, що має позитивні наслідки при висиханні верхніх шарів грунту. У гібрида СФ 187 цей показник дорівнював 10.4, Одеський 123 - 11,2%.

Суха маса надземної частини рослин відповідно названих гібридів склала 148,3; 159,7; 167,4;та 154,7 г, а вихід насіння - 30,7; 34,3; 36,6 та 40,9%. Найкраща коренезабезпеченість надземної маси у гібрида СФ 187 - 40,3, у Харківського 62 вона дорівнювала 37,4%, Харківського 58 - 37,8, Одеського 123 - 39,0%. Отже, продуктивніше працювала коренева система у гібрида Харківський 62. На одиницю сухої кореневої маси приходилося 2,67 одиниць сухої речовини надземної частини рослин. На другому місці виявився гібрид Харківський 58 ( 2,64), потім йшли Одеський 123 (2,51) та СФ 187 (2,48).

Водоспоживання соняшника.

Завдяки розвинутої кореневої системи рослини соняшника використовували вологу глибше 150 см шару грунту. Найбільше (54,7-60,4%) її витрачалось з шару грунту 0-50 см, де розміщувалось 70-74,4% маси коренів.

З глибин водоспоживання поступово зменшувалось і з шару 100-150 см, де зосереджувалось - 8,6-11,6% коренів, воно склало 9,5-17,9% від загального. Причому у посушливі роки з глибоких шарів грунту використовувалось більше вологи, ніж в роки з кращою вологозабезпеченістю.

В середньому за роки досліджень з 1 га найбільше вологи за вегетаційний період витра-чалось гібридом СФ 187, а менше - гібридом Харківський 62, у якого менших розмірів коренева система.

По всіх гібридах з підвищенням густоти стояння рослин від 40 до 70 тис./га простежувалось підвищення сумарного водоспоживання з шару грунту 0-150 см. Проте, під впливом способів сівби воно змінювалось мало і певних закономірностей встановити не вдалося, що можливо пов'язано з посушливими роками і недостатньою глибиною відбору зразків грунту. Суттєвіше змінювалась ефективність використання вологи, про що свідчить витрата її на формування 1 т насіння. Найнижчим коефіцієнт водоспоживання був при сівбі з міжряддями 15 см. В середньому по досліду тут він дорівнював 1752 м3/т, що на 103 м3/т менше, ніж при міжряддях 70 см. По всіх гібридах на широкорядному та у гібридів Харківський 62, Одеський 123 на звичайному рядковому посівах ефективніше використовувалась волога при густоті стояння рослин 50 тис./га. Найбільш низький коефіцієнт водоспоживання був у гібрида СФ 187 і Харківський 58 при густоті 70 тис./га та сівбі з міжряддями 15 см (1558 і 1630). Водоспоживання соняшника зростало у вологий і зменшувалось у посушливі роки.

Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на продуктивність рослин

По всіх гібридах і способах сівби при збільшенні густоти стояння рослин спостерігалась чітка закономірність зменшення їх продуктивності, обумовлена посиленням конкурентних стресів в посівах. Так, якщо при густоті 40 тис./га по гібридах маса насіння з кошика при сівбі з міжряддями 15 см в середньому дорівнювала 57,2-63,3 г, а маса 1000 насінин - 49,9-53,9 г, то при густоті 70 тис./га відповідно - 36,4-43,2 г та 43,2-48,0 г. Зниження склало 57,1 і 46,5 та 15,5 і 12,3%. Тобто крупність насіння знизилась менше, ніж маса його з кошика. Причому, якщо при сівбі з міжряддями 15 см зниження вказаних показників відбулося в 1,18 і 1,55 разів, то при сівбі з міжряддями 70 см в 1,24 та 1,80 разів, що вказує на сильнішу конкуренцію між рослинами в широкорядному посіві.

Продуктивнішими виявились рослини гібрида СФ 187. Маса насіння з кошика у нього в середньому склала 52,8 г на звичайному рядковому і 49,0 г на широкорядному. У гібрида Харківський 62 цей показник дорівнював 46,4 і 44,4 г, Харківський 58 - 51,4 і 48,6 г, Одеський 123 - 50,5 і 46,4 г. Отже, маса насіння з кошика була вищою на звичайному рядковому посіві, що позитивно позначилось на врожайності.

Урожайність і якість насіння гібридів соняшника.

Вказані особливості росту і розвитку соняшника суттєво вплинули на врожайність насіння.

В середньому за роки досліджень при сівбі з міжряддями 15 см підвищення врожайності насіння у гібрида Харківський 62 (26,4 ц/га) проходило при загущенні від 40 до 50 тис./га, у гібридів Харківський 58 (29,2 ц/га), Одеський 123 (28,1 ц/га), СФ 187 (29,8 ц/га) - до 60 тис./га. Прибавка насіння в порівнянні з меншою густотою склала відповідно гібридам 2,7; 3,9; 3,1 та 4,9 ц/га.

Найбільше врожайність зросла у гібридів СФ 187 та Харківський 58. При загущенні посівів до 70 тис./га у короткостебельного гібрида СФ 187 вона підвищилася тільки на 0,3 ц/га, Харківський 62 - на 0,4, у гібрида Одеський 123 зменшилась на 1,8 ц/га, а Харківський 58 - на 0,6 ц/га, це свідчить про те, що конкурентні стреси, які знизили продуктивність рослин, не по всіх гібридах компенсувалися збільшенням густоти стояння рослин.

На широкорядному посіві найбільша врожайність насіння формувалась при густоті 50 тис./га. Збільшення її до 70 тис./га привело до зменшення збору насіння з 1га по всіх гібридах на 1,9-2,3 ц/га. Причому, абсолютні його показники виявились нижчими, ніж при сівбі звичайним рядковим способом, на 2,9-4,2 ц/га, а при густоті 40 тис./га були однаковими. Це свідчить, що при звужених міжряддях, за рахунок рівномірнішого розміщення рослин на площі, зменшення конкуренції і повнішого використання факторів зовнішнього середовища, можна згущати посіви більше, ніж при сівбі з міжряддями 70 см і одержувати вищі врожаї.

По врожайності насіння гібриди СФ 187 і Харківський 58, були практично рівноцінними (29,2-30,1 ц/га). У гібрида Одеський 123 вона дорівнювала 28,1, а у Харківського 62 - 26,4 ц/га.

Важливо відмітити, що в середньому за роки проведення дослідів передзбиральна вологість насіння соняшника була невисока - 6,8-11,6%. В межах наведених показників вона була вищою в рідших посівах і у гібрида СФ 187.

Кращу якість насіння мав гібрид Одеський 123. В середньому по досліду вміст олії у нього склав 50,6, а білка - 16,9%. На другому місці був гібрид Харківський 58 (49,5 і 15,1%), третьому - СФ 187 (46,6 і 15,9%) і останньому - Харківський 62 (46,3 та 15,8%). По середнім даним способи сівби мало впливали на якість насіння, хоча в 1998 та 1999 рр. перевагу мав посів звичайним способом. При загущенні соняшника з 40 до 70 тис./га вміст олії в насінні гібридів закономірно підвищувався з 45,1-49,0% до 47,1-52,3%, а білка знижувався від 15,6-17,4 до 14,3-16,6%.

Економічна ефективність прийомів вирощування соняшника.

Розрахунки показали, що при сівбі звичайним рядковим способом в порівнянні з широкорядним витрати сукупної енергії на 1 га при вирощуванні соняшника скоротилися на 3,3-3,4%. Виключення міжрядних обробітків забезпечило економію 6,5 л/га пального. За рахунок цього, інших витрат, а також підвищення врожайності кількість енергії на одержання 1 ц насіння скоротилася в порівнянні з широкорядним посівом з 607-860 до 531-735 МДж., тобто на 12,6-14,6%. (табл. 5).

Найменшу собівартість насіння забезпечили гібриди СФ 187, Харківський 58 при густоті 60 тис./га та сівбі звичайним рядковим способом (31,1-33,0 грн./ц). На широкорядному посіві вона була вища (35,3-44,5 грн./ц), але краща при густоті 50 тис./га. В названих варіантах одержали також вищий чистий прибуток і норму рентабельності.

ВИСНОВКИ

1. Соняшник можна сіяти не тільки з міжряддями 70, а і 15 см. При сівбі зі звуженими міжряддями формується розкидний посів, де рослини рівномірніше розміщуються на площі, ніж при широкорядному, і форма площі живлення наближується до оптимальної. При широкорядній сівбі рослини скупчені в рядку, що посилює конкуренцію між ними, бо площа живлення має вигляд витягнутого в міжряддях прямокутника. Це впливає на формування кореневої системи, надземної частини і продуктивність соняшника.

2. Довжина вегетаційного періоду гібрида Харківський 62 в середньому склала 114-117 днів, Харківський 58 - 125-129, Одеський 123 - 121-127, СФ 187 - 132 дні, збільшуючись в межах вказаних цифр від густоти 70 до 40 тис./га.

3. При однаковій густоті способи сівби на висоту рослин не впливали. Найвищим (150-168 см) був гібрид Одеський 123, а найнижчим (130-143 см) - СФ 187. У вологий рік при загущенні посівів висота рослин в більшості підвищувалась, в посушливі - зменшувалась.

4. Збільшення густоти посіву від 40 до 70 тис./га супроводжувалось зменшенням площі листя однієї рослини у всіх гібридів при обох способах сівби, але площа листя і накопичення сухої речовини на 1 га зростала. На суцільному посіві в порівнянні з широкорядним, а також у гібридів Одеський 123 та Харківський 58 формувалась найбільша листова поверхня на одиниці площі посіву, високий фотосинтетичний потенціал (0,986-1,07 млн.м2 днів) і накопичувалось більше сухої речовини.

5. У відповідності до зміни площі листя змінювались освітленість в посіві, поглинання сонячної радіації, продуктивність фотосинтезу. В широкорядному посіві, як і при густоті 40 тис./га, освітленість краща за суцільний на 20-25%, що сприяло підвищенню продуктивності роботи листя, але менше на 4,3-5,7% поглиналося сонячної радіації, тому зменшувались можливості накопичення сухої речовини на одиниці площі посіву. В середньому за добу по гібриду Харківський 62 Фч.пр. на широкорядному посіві коливалась по густотах в межах 9,14-9,42, а суцільному - 8,75-9,21 г/м2, але маса сухої речовини соняшника на 1 м2 дорівнювала відповідно 597-855 та 620-919 г.

6. У весняному посіві коренева система гібрида Харківський 62, при висоті рослин 144 см, сягала глибини 262 см, Харківський 58, при 139 см, - 268 см, Одеський 123, при 152 см, - 273 см, СФ 187, при висоті 102 см, - 265 см. В суцільному посіві корені повніше і бистріше, ніж в широкорядному, засвоювали грунт між рослинами. Загущення посівів приводило до зменшення маси коренів однієї рослини.

7. Способи сівби мало впливали на сумарне водоспоживання з шару грунту 0-150 см, а при загущенні посіву з 40 до 70 тис./га воно підвищувалось. Найбільш ефективно використовувалась волога при сівбі звичайним рядковим способом, при густоті 50 тис./га і сівбі гібридів СФ 187 та Харківський 58. Витрата води на формування 1 т насіння склала 1558 та 1630 м3.

8. Загущення посівів сприяло зниженню маси насіння з кошика, його крупності. Вишими ці показники були у всіх гібридів на звичайному рядковому посіві. Серед гібридів найбільш продуктивними були рослини у СФ 187.

9. Висота врожаю визначалась співвідношенням густоти і маси насіння з рослини. При густоті 40 тис./га урожайність всіх гібридів, а гібридів Харківський 58 і СФ 187 також при 50 тис./га, на обох способах посіву однакова. Але при підвищенні густоти до 60-70 тис./га на широкорядному посіві вона зменшувалась, а на суцільному - в більшості підвищувалась. Для всіх гібридів на широкорядному посіві оптимальною була густота 50 тис./га, а на суцільному - для гібриду Харківський 62 - 50, інших - 60 тис./га.

10. Способи сівби мало впливали на якість насіння, але в більшості років спостерігається підвищення олійності на суцільному посіві. Загущення соняшника спряло підвищенню олійності і зменшенню білковості насіння. За якістю воно кращим було у гібрида Одеський 123.

11. Найбільший прибуток з 1 га (1413-1477 грн.) забезпечують гібриди СФ 187 та Харківський 58 при сівбі з міжряддями 15 см.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Гібриди соняшника Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123, СФ 187 у весняних посівах висівати не тільки широкорядним способом (70 см), а і звичайним рядковим. Це забезпечить підвищення врожайності насіння в середньому на 7,7 і зниження його собівартості на 10,4%.

2. При сівбі з міжряддями 70 см в північній частині Степу України для всіх вказаних гібридів встановлювати оптимальну передзбиральну густоту - 50 тис./га, а звичайним рядковим - для гібрида Харківський 62 - 50-60, інших - 60 тис./га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олексюк О.М. Реакція гібридів соняшнику різного морфотипу на зміну ширини міжрядь та густоти посіву // Бюл. / ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 35-38.

2. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Вплив способів сівби, густоти стояння рослин на формування кореневої системи, водоспоживання та врожайність гібридів соняшника // Бюл. / ІЗГ УААН.- Дніпропетровськ, 2000. - С. 18-22.

3. Олексюк О.М. Способи сівби та густота посіву нових гібридів соняшнику // Тези Всеукр. Наук. - практичній конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 103.

4. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Ефективність вирощування соняшнику при звужених мідряддях // Бюл. / ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 2000. - № 14. - С. 11-14.

АНОТАЦІЯ

Олексюк О.М. Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2000.

В роботі наведені результати досліджень впливу способів сівби і густоти стояння рослин на ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи, водоспоживання, споживання ФАР, продуктивність, урожайність і якість насіння гібридів соняшника різного морфотипу. Встановлена позитивна реакція соняшника на звуження міжрядь з 70 до 15 см. Виявлені оптимальні густоти стояння рослин гібридів Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123 та СФ 187 при сівбі широкорядним способом (50 тис./га) і звичайним рядковим (60 тис./га).

Ключові слова: соняшник, гібриди, способи сівби, густота стояння рослин, урожайність насіння.

АННОТАЦИЯ

Олексюк А.Н. Влияние способов посева и густоты стояния растений на урожайность гибридов подсолнечника в северной части Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепро-петровск, 2000.

В работе представлены результаты исследований влияния способов размещения и густоты стояния растений подсолнечника на площади на его рост, развитие, продуктивность и качество урожая. Изучали гибриды Харьковский 62, Харьковский 58, Одесский 123, СФ 187.

Установлено, что при посеве с междурядьями 15 см растения равномернее, чем при широкорядном посеве, размещаются на площади, что обеспечивало формирование большой площади листьев, лучшее поглощение солнечной радиции и накопление сухого вещества на единице площади посева, повышение продуктивности растений.

Увеличение густоты стояния растений с 40 до 70 тыс./га способствовало более полному использованию факторов внешней среды, рост накопленя сухого вещества, но при этом растения сильнее затенялись, снижалась продуктивность работы листьев и выход семян в общей массе растений. Однако, поскольку сбор семян с единицы площади определялся соотношением между массой семян с одного растения и их количеством, наибольшим (26,4-29,8 ц/га он был на обычном рядовом посеве при густоте 60 тыс./га, а широкорядном - 50 тыс./га (24,7-27,0 ц/га).

При загущении посевов до 70 тыс./га урожайность больше снижалась при посеве широкорядным способом, чем обычным рядовым, что определялось различием в структуре посевов.

По урожайности семян гибриды СФ 187 и Харьковский 58 были равноценными (29,2-30,1 ц/га). У гибрида Одесский 123 он равнялся 28,1, а Харьковского 62 - 26,4 ц/га. По масличности семян гибрид Одесский 123 оказался лучшим (50,6%). В большинстве лет при посеве обычным способом масличность возрастала, большей она была и в загущенных до 70 тыс./га посевах.

При посеве с междурядьями 15 см себестоимость подсолнечника снижалась, а чистый доход был наибольшим. Более высокий экономический эффект обеспечивали гибриды СФ 187 и Харьковский 58.

Ключевые слова: подсолнечник, способы посева, густота растений.

SUMMARY

O.M. Oleksyuk. The yuelding ability of sunflower hybrids as influenced by sowing methods and plant in the Northern part of the Ukrainian Steppe. - Manuscript.

Thesis submitted to defend the candidate's degree in Agricultural Sciences on speciality 06.01.09 - Plant Industry. UAAS Institute of Graun Farming, Dniepropetrovsk, 2000.

The article deals with the investigation results on sowing methods and plant density influence on the growth, development of aerial parts an root system, consu-mptive water use, utilization of photosynthetic aktive radiation, yielding ability, and seed guality of the sunflower hybrids differing in plant morphology. Positive response of plants to row width narrowing (from 70 to 15 cm) has been established. The optimum plant dehsity of hybrids Kharkovsky 62, Kharkovsky 58, Odesky 123 and SF 187 sown by widerow (50. 000 plants per ha) and common drilling methods (60.000 plants per ha) has been ascertained.

Key words sunflower hybrids, seeding methods, plant density, seed yield.

Размещено на Allbest.ru