Підвищення ефективності вирощування товарної риби за трилітнього циклу (на прикладі ВАТ "Сумирибгосп")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут рибного господарства

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Підвищення ефективності вирощування товарної риби за трилітнього циклу (на прикладі відкритого акціонерного товариства “Сумирибгосп”)

ПЕКАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник -

кандидат економічних наук, професор НАУ, заслужений працівник сільського господарства України

ГРИНЖЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

директор Інституту рибного господарства УААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ШЕРМАН ІСААК МИХАЙЛОВИЧ, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедрою рибництва;

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник БАЛТАДЖІ РОСТИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ, Інститут рибного господарства УААН, завідувач лабораторії відтворення та вирощування посадкового матеріалу цінних видів риб.

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, (кафедра біотехнології і годівлі сільськогосподарських тварин) Міністерства аграрної політики України, м. Біла Церква.

Захист відбудеться “20” червня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 з захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук при Інституті рибного господарства УААН,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Стан рибного господарства внутрішніх водойм України в останнє десятиліття характеризується суттєвим зменшенням обсягів вирощування товарної риби. В ставових господарствах об`єднання “Укррибгосп” середні показники рибопродуктивності нагульних ставів протягом 1990-1998 рр. знизились з 1,47 т/га до
0,59 т/га, тобто майже в 2,5 рази.

Падіння виробництва значною мірою викликане комплексом взаємопов'язаних соціально-економічних факторів лімітуючого характеру, що виникли в період переходу до ринкових відносин. В зв`язку з відсутністю обігових коштів, підвищенням цін на мінеральні добрива, комбікорми, пальне, енергоносії виявляються економічно невиправданими традиційні підходи ведення ставового рибництва (Гринжевський, Андрющенко, Філь, 1993;1994; Гринжевський, Андрющенко, 1997; Гринжевський, 1998; Гринжевський, Андрющенко, Третяк та ін., 1998).

Тому у ситуації, що склалась, виникла нагальна потреба виявлення резервів розвитку галузі, спрямованих на підвищення ефективності, продуктивності та прибутковості виробництва в сучасних умовах становлення ринкових відносин.

На даний час в Україні прикладом високоефективного ведення ставового рибництва є ВАТ “Сумирибгосп”. За рахунок застосування удосконаленого варіанту технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу, що ґрунтується на принципах ресурсозаощадження, ефективного використання біологічних ресурсів водойм, раціональної експлуатації виробничих потужностей, зниження собівартості продукції з одночасним підвищенням її якості, удосконалення методів організації виробництва, оптимізації системи оплати праці та ряду інших, це підприємство змогло уникнути спаду виробництва, одержує з кожного гектара нагульних ставів в середньому не менше 2 т товарної риби за рентабельності рибництва понад 30%. Метод трилітнього циклу вирощування товарної риби застосовувався на цьому підприємстві і у попереднє десятиліття (Хорунжий, Пронін, 1991). Проте, у сучасних умовах функціонування рибогосподарської галузі виникла необхідність суттєвого перегляду і коригування відпрацьованих раніше технологічних підходів з метою створення удосконаленої технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу, яка б повною мірою відповідала вимогам сьогодення.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук протягом 1995-1999 рр. і були складовою частиною проектів “Риба” науково-технічної програми на 1991-1995 рр. “Продовольство-95”, науково-технічної програми “Рибництво” (1996-2000рр.) та "Галузевої програми науково-технічного забезпечення підприємств Держкомрибгоспу України на 1996-2000 рр.”

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕНЬ. Метою даної роботи було розроблення заходів, з підвищення ефективності вирощування товарної риби за трилітнього циклу з урахуванням сучасного стану ставової аквакультури України. Виходячи з цього, були визначені конкретні задачі, спрямовані на вирішення поставленої проблеми в цілому, а саме:

- визначити умови ефективного використання плідників коропа і амурського сазана в процесі одержання личинок основного об`єкту культивування - коропово-сазанового гібриду;

- дослідити абіотичні та біотичні фактори середовища вирощувальних та нагульних ставів;

- вивчити особливості живлення та росту обґєктів вирощування;

- визначити нормативно - технологічні параметри ефективного вирощування риби у вирощувальних ставах І і ІІ порядку;

- оцінити фактори, що впливають на результати зимівлі риб одно- та дволітнього віку;

- визначити нормативно-технологічні параметри ефективного вирощування товарної риби в нагульних ставах;

- оцінити економічну ефективність трилітнього циклу вирощування товарної риби за показниками рибогосподарської діяльності ВАТ “Сумирибгосп”.

В практичні задачі роботи входило розроблення удосконаленої технології інтенсивного вирощування товарної риби за трилітнього циклу.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. В результаті проведених досліджень був удосконалений і дістав подальшого розвитку нетрадиційний для ставової аквакультури України метод вирощування товарної риби за трилітнього циклу. Розроблена автором технологічна схема інтенсивного вирощування товарної риби має суттєві відмінності з традиційною технологією вирощування коропових риб за трилітнього циклу в країнах Східної і Центральної Європи. Визначені нормативно-технологічні параметри трилітнього циклу вирощування товарної риби, що забезпечують високу економічну ефективність виробництва на сучасному етапі розвитку ставового рибництва в Україні.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Виконані дослідження дозволили одержати переконливі дані щодо перспективності впровадження в ставову аквакультуру України методів інтенсивного вирощування товарної риби за трилітнього циклу. Розробки автора пройшли виробничу перевірку в умовах рибних господарств Сумської області і успішно використовуються в сучасній практиці ставового рибництва даного регіону. За результатами проведених експериментів складена “Інтенсивна технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу”, яка готова для широкомасштабного впровадження в рибогосподарських підприємствах Полісся та Лісостепу. Практична реалізація запропонованої технології забезпечує одержання високих показників виробництва за рентабельності рибництва понад 30%. Розповсюдження трилітнього циклу вирощування риби в ставовому рибництві України сприятиме економічній стабілізації господарств і значному нарощуванню обсягів виробництва високоякісної продукції.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Здобувач приймав безпосередню участь в розробленні тематики досліджень, визначенні схеми експериментів, їх постановці, обробленні та систематизації одержаних матеріалів, які лягли в основу дисертаційної роботи. За результатами проведених науково-дослідних робіт здобувачем складена “Інтенсивна технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу”.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні матеріали дисертаційної роботи були представлені на засіданнях вченої ради та звітних сесіях Інституту рибного господарства УААН (1996-1999 рр.); міжнародній конференції “Рибогосподарська наука: проблеми науково-технічного співробітництва” (м.Київ, Інститут рибного господарства УААН, 1997); міжнародній конференції “Стан та перспективи розвитку рибного господарства України” (м.Київ, Інститут рибного господарства УААН, 1998); другому міжнародному симпозіумі “Ресурсосберегающие технологии в аквакультуре” (м.Адлер, Росія, 1999 р.); колегії Держкомрибгоспу України (м.Київ, 1999); виставці “Агро-99” (с.Чубінське, Бориспільського району Київської області, 1999).

ПУБЛІКАЦІЇ. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладені в
9 опублікованих роботах, в тому числі в одній монографії, 6 наукових статтях, 2 тезах наукових конференцій.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація викладена на 137 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, шести розділів, висновків і рекомендацій. Робота ілюстрована 40 таблицями і 10 рисунками. Розроблена “Інтенсивна технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу” та виробничі акти впровадження подані в додатку на 34 сторінках друкованого тексту. Список використаних літературних джерел включає 208 робіт вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури аналізуються теоретичні основи та практичні аспекти функціонування ставового рибництва як в Україні, так і за її межами, в тому числі наводяться відомості щодо можливостей застосування різних технологічних схем вирощування риби в ставах, методів комплексної інтенсифікації рибництва, визначаються чинники, що впливають на рибопродуктивність водойм, дається рибоводно-біологічна характеристика основних об`єктів ставової полікультури. Окремо розглядаються літературні дані, що охоплюють широке коло питань, пов`язаних з використанням трилітнього циклу вирощування ставової риби. За результатами аналізу літературних джерел визначені пріоритетні проблеми розвитку ставового рибництва в Україні на сучасному етапі, обґрунтовується необхідність проведення досліджень за обраною темою дисертаційної роботи.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень з вирощування товарної риби за трилітнього циклу, проведених протягом 1995-1999 рр. на базі виробничих ставів рибцехів “Конотоп”, “Сироватка”, “Есмань”, “Суми”, що входять до складу ВАТ “Сумирибгосп” з загальним ставовим фондом понад 1270 га. Камеральну обробку зібраного матеріалу здійснювали в лабораторних умовах відділу аквакультури Інституту рибного господарства УААН.

Основними об`єктами вивчення були коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків, білий амур на першому-третьому роках життя. Поряд з цим, в процесі одержання личинок коропово-сазанового гібриду досліджували маточний матеріал самиць українських порід коропа і самців амурського сазана та запліднену ікру коропа в інкубаційний період. Вихідний матеріал рослиноїдних риб (3-4-добові личинки) завозили в “Сумирибгосп” з інших рибогосподарських підприємств.

Відбір та природний нерест плідників здійснювали згідно існуючих інструкцій з організації племінної роботи та ведення промислової гібридизації в коропівництві (Олексієнко, Томіленко, Кучеренко, 1995; Томіленко, Олексієнко, Кучеренко, 1995).

За використаною в дослідах технологічною схемою коропово-сазанових гібридів вирощували в полікультурі з рослиноїдними рибами. Застосовували різні варіанти густоти посадки риб та співвідношення об`єктів вирощування у полікультурі. Зимівлю вирощених цьоголіток і дволіток риб проводили у зимувальних ставах. У вирощувальних ставах

І порядку цьоголіток годували комбікормами рецепту К-110-2. Корми згодовували у подрібненому вигляді на кормові місця за поїданням. Годівлю дволіток у вирощувальних ставах ІІ порядку та триліток у нагульних ставах проводили комбікормами рецепту

К-111-3. Добові норми годівлі коригували в залежності від температури води, концентрації розчиненого у воді кисню та маси риб. На нагульних ставах застосовували автогодівниці “Рефлекс” об`ємом 1,5-3,0 т. Удобрення і вапнування ставів проводили за методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова, Галасун, Панченко, 1976). Мінеральні добрива застосовували в обмежених кількостях переважно у вирощувальних ставах І порядку.

Аналіз темпу росту риб здійснювали, керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях (Шмальгаузен, 1935; Правдин, 1966). Вивчення живлення об`єктів вирощування проводили із застосуванням загальноприйнятих методів (Руководство …, 1961). Біохімічні показники тіла риб визначали за методикою зоотехнічного аналізу (Лиманский, Яржомбек, Белина, 1984).

В процесі виконання досліджень здійснювали контроль за абіотичними параметрами водного середовища ставів, користуючись при цьому поширеними методиками (Алекин, 1970 та ін.). Біотичні фактори середовища ставів вивчали шляхом дослідження біопродукційних процесів в усіх ланках трофічних ланцюгів з використанням загальноприйнятих в мікробіології та гідробіології методів(Жадин, 1950; Киселев, 1956; Родина, 1965; Методика …, 1975; Кузнецов, Дубинина, 1989). Природну кормову базу риб досліджували за результатами відбору і оброблення проб фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. Для визначення якісного складу організмів використовували визначники (Топачевский, Оксиюк, 1960; Мануйлова, 1964; Кутикова, 1970 та ін.). Підрахунки біомаси організмів проводили за таблицями їх індивідуальної маси (Мордухай-Болтовской,1954; Брагинский, 1957; Гринь,1963).

Одержаний цифровий матеріал опрацьований варіаційно-статистичним методом з використанням електронно-обчислювальної техніки (Плохинский, 1970).

Кінцеву оцінку ефективності вирощування риби здійснювали як за рибоводно-біологічними показниками (рибопродуктивність, витрати комбікормів, виживання та середня маса риб тощо), так і за економічними показниками рибогосподарської діяльності ВАТ "Сумирибгосп", що дозволило запропонувати виробництву аргументовані рекомендації з питань практичної реалізації розробленої технології.

За весь період досліджень було відібрано і оброблено 52 проби загального гідрохімічного аналізу води, зроблено понад 11 тис. вимірювань температури води та визначень вмісту розчинного у воді кисню, проаналізовано 276 гідробіологічних проб, в т.ч. бактеріопланктону - 82, фітопланктону - 58, зоопланктону - 58, зообентосу - 78. З метою вивчення росту обстежено більше 12 тис.екз. риб різного віку. Для вивчення особливостей живлення досліджено вміст кишечників 360 екз. риб. Проведено 20 біохімічних аналізів.

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ БАЗИ

Ставові господарства ВАТ "Сумирибгосп" розташовані в північно-східній частині Полісся та Лісостепу на території Сумської області. Клімат області помірно континентальний. Влітку температура повітря перевищує 20-24^оС. Мінусові температури повітря, як правило, спостерігаються з останньої декади жовтня. Крижаний покрив на ставах утворюється в другій половині листопада і зберігається до кінця березня. Весняні повені частіше всього відбуваються в кінці березня - на початку квітня. Річна кількість опадів коливається від 470 до 590 мм. Сприятливий для вирощування коропових видів риб вегетаційний сезон не перевищує 130-140 діб. вирощування риба став гібрид

ВАТ "Сумирибгосп" - повносистемне рибогосподарське підприємство. Нерестові стави мають площу 0,07-0,11 га, вирощувальні стави І порядку, відповідно, 3,3-14,6 га, вирощувальні стави ІІ порядку - 1,3-43,2 га, нагульні стави -34-130 га. Площа зимувальних ставів 1,0-1,5 га. Джерелом водопостачання ставів є поверхневі води, які формуються за рахунок атмосферних опадів та стоку малих річок. Наповнення ставів водою здійснюється як самопливом, так і закачуванням насосами. Наповнення води і її скидання переважно незалежні.

УМОВИ СЕРЕДОВИЩА ДОСЛІДНИХ СТАВІВ

АБІОТИЧНІ ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА. Середньомісячна температура води в ставах ВАТ "Сумирибгосп" протягом періоду вегетації коливалась від 7,5-8,4⁰С у квітні і жовтні, до 20,6-21,6^оС - у червні і липні. Сума тепла водного середовища протягом періоду з температурою води вище 12^оС перебувала в межах 2500-2800 градусо-днів.

Результати хімічних аналізів указують на те, що вода ставів за основними показниками протягом всього періоду досліджень в цілому відповідала гідрохімічним нормам для риборозведення. Середньосезонні показники вмісту розчиненого у воді кисню становили 4,5-5,3 мг/л. Величини рН води знаходились на рівні 7,0-8,8 одиниць. Концентрація сполук азоту у воді не перевищувала 1,62 мгN/л за середньосезонних показників 0,63-1,02 мгN/л; концентрація фосфору у воді досягала 0,42 мгР/л за середньосезонних показників 0,09-0,26 мгР/л Перманганатна окислюваність водного середовища змінювалась в межах 5,2-17,3 мгО/л. Вода характеризувалась середньою мінералізацією з сумою іонів від 336,8 до 641,0 мг/л, за іонним складом належала до гідрокарбонатного класу групи кальцію.

ГІДРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Розвиток бактеріопланктону в ставах ВАТ "Сумирибгосп" був досить активним. Загальна середньосезонна чисельність бактерій коливалась в межах 7,9-11,3 млн.кл/мл з біомасою мікроорганізмів 6,9-10,0 мг/л. За мікробіологічними показниками вода ставів належала до -мезасапробної категорії.

У вирощувальних і нагульних ставах процеси продукування органічної речовини переважали над процесами її деструкції. Величини валової первинної продукції в середньому за вегетаційний сезон коливались в межах 4,6-7,5 мгО₂/л. Середньосезонні величини деструкції органічної речовини становили 3,8-5,6 мгО₂/л.

Основу видового розмаїття фітопланктону у вирощувальних і нагульних ставах визначали зелені, синьозелені та діатомові водорості з переважанням за біомасою перших. Середньосезонна біомаса планктонної альгофлори у вирощувальних і нагульних ставах коливалась відповідно в межах 10,7-56,2 г/м³ та 10,4-58,9 г/м³ за чисельності організмів- 27,9-208,3 млрд.кл/м³ та 27,5-393,9 млрд.кл/м³. Найвищі середньосезонні показники біомаси фітопланктону в окремих варіантах дослідів (56,2-58,9 г/м³) пов`язані з бурхливим весняним розвитком десмідієвих водоростей, коли наприкінці травня їх біомаса перевищувала 150-180 г/м³. Своєчасно проведене вапнування ставів призупинило їх інтенсивний розвиток протягом наступного періоду вегетації.

Зоопланктон усіх категорій літніх ставів формувався за рахунок трьох основних груп організмів: коловерток, веслоногих та гіллястовусих ракоподібних з переважанням за біомасою найбільш цінних за кормовою поживністю гіллястовусих рачків. Середньосезонна біомаса зоопланктону вирощувальних і нагульних ставів змінювалась, відповідно, в межах 7,3-25,4 г/м³ та 19,0-29,7 г/м³ за чисельності зоопланктерів 236,7-1209,8 тис.екз./м³ та 224,5-518,0 тис.екз./м³. Найвищі кількісні показники розвитку зоопланктонних організмів спостерігались протягом першої половини вегетаційного сезону.

Донна фауна ставів характеризувалась бідним видовим складом з домінуванням у м'якому зообентосі личинок хірономід та олігохет. Середньосезонна біомаса організмів зообентосу вирощувальних і нагульних ставів перебувала, відповідно, в межах 0,8-11,2 г/м² та 5,2-14,7 г/м² за чисельності організмів 74-665 екз/м² та 84-714 екз/м². Максимальний розвиток донних безхребетних припадав на початок вегетаційного сезону.

В цілому необхідно відмітити високий рівень розвитку кормової бази за усіма групами кормових організмів, що значною мірою можна пояснити належним рівнем виконання комплексу рибоводно-меліоративних заходів, повґязаних з підготовкою і експлуатацією ставів.

ВИРОЩУВАННЯ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ І ТОВАРНОЇ РИБИ

ОДЕРЖАННЯ ЛИЧИНОК КОРОПОВО-САЗАНОВОГО ГІБРИДУ. В комплексі біотехнічних процесів, що вивчались, першою і однією з найважливіших ланок є одержання личинок основного об'єкту культивування - коропово-сазанового гібриду.

Важливе значення під час підготовки плідників до нересту приділяли їх годівлі у переднерестовий період. Годівлю починали за температури води 9-10С для коропа та 7-8С для амурського сазана. На першому етапі переднерестової годівлі плідників застосовували корми, багаті на вуглеводи, а безпосередньо перед нерестом (за 10-12 днів до посадки риб у нерестовики) протеїнове насичення кормової суміші доводили до 25-50%. До складу кормових сумішей в різних пропорціях входили: зернові відходи, пшеничні висівки, макухи і шроти, борошно бобових культур, пророщене зерно, вітамінне борошно, боєнська кров, кормові дріжджі, рибне борошно, пасти із зеленої рослинності. Добова норма корму у перший період переднерестового утримання плідників складала 1 % від їхньої маси, на завершальному етапі її збільшували до 2-3 % від маси риб.

В дослідах використовували самиць коропа 6-8-річного віку та 4-6-річних самців амурського сазана з середньою масою, відповідно, від 5,0±0,3 до 5,7±0,2 кг та від 1,1±0,1 до 1,5±0,2 кг. Найвищі результати за показниками заплідненості ікри та виходу личинок одержали у варіантах висаджування плідників на нерест із розрахунку - одне гніздо на
220 м² нерестового ставу. Заплідненість ікри характеризувалась високими показниками і коливалась від 86 до 91%. Середню тривалість інкубації ікри (в межах 3-3,5 доби) із сумою тепла водного середовища 1650-1750 градусо-годин спостерігали за температури води 20-23С, яку за одержаними рибоводними результатами можна вважати оптимальною. У 3-4-добовому віці личинок виловлювали із нерестовиків і пересаджували у вирощувальні стави. Вихід личинок від одного гнізда плідників становив 150-200 тис.екз. (в середньому 174 тис.екз.), що на 16% вище нормативів для чистопорідних гнізд коропа.

ВИРОЩУВАННЯ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ. Підготовку всіх категорій літніх ставів до подальшої експлуатації в рибцехах ВАТ “Сумирибгосп” розпочинали зразу ж після спуску води восени та вилову риби. Меліоративні роботи в цей період були спрямовані на поліпшення екологічного стану ставів, підвищення їх продуктивних якостей в наступному вегетаційному сезоні, поліпшення умов експлуатації і включали в себе ремонтні роботи, агрообробіток ложа, вапнування. Органічні добрива у вигляді перепрілого гною великої рогатої худоби вносили не пізніше, ніж за 2-4 тижні до заповнення ставів водою. Найкращі результати дало внесення гною рано навесні по мерзлому ґрунту ложа водойм. В середньому по підприємству на кожний гектар вирощувальних ставів І і ІІ порядку вносили від 1,9 до 3,5 т гною. Мінеральні добрива використовували переважно у вирощувальних ставах І порядку в кількості 100-125 кг/га в першу чергу на початку вегетаційного сезону з метою створення сприятливих початкових умов для розвитку фітопланктону. Вапнування ставів протягом вегетаційного сезону виконували в періоди погіршення газового режиму ставів, а також з метою профілактичної обробки ділянок, де концентрувалась риба, зокрема, у вирощувальних ставах - це зони поблизу кормових місць. В середньому за сезон у вирощувальні стави вносили 0,3-0,7 т вапна на гектар.

Середні показники за окремими характерними варіантами експериментів з вирощування цьоголіток і дволіток риб наведені в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1.

Ефективність вирощування цьоголіток за різної густоти посадки

Показники	Варіанти
	І	ІІ
Загальна густота посадки личинок, тис.екз/га	593,9	230,3
в.т.ч. коропово-сазановий гібрид	401,0	177,7
рослиноїдні риби	192,9	52,6
Рибопродуктивність, т/га	1,74	1,70
в.т.ч. коропово-сазановий гібрид	1,64	1,08
рослиноїдні риби	0,10	0,62
Кінцева середня маса цьоголіток, г
коропово-сазановий гібрид	6,0	9,8
рослиноїдні риби	24,0	42,0
Вихід цьоголіток, %	46,0	63,5
в.т.ч. коропово-сазановий гібрид	67,1	70,2
рослиноїдні риби	2,0	35,0
Витрати комбікормів на одиницю приросту маси риб, одиниць	3,6	2,5

Примітка. Частка білого амура в загальній кількості посаджених на вирощування рослиноїдних риб 20-25%.

Як видно з таблиці 1, зменшення густоти посадки личинок коропово-сазанових гiбридiв та рослиноїдних риб викликало незначне зменшення загальної рибопро-дуктивності ставів. Разом з тим, помітно підвищились показники кінцевої маси цьоголіток та виживання риб. Так, кінцева маса цьоголіток коропово-сазанового гібриду i рослиноїдних риб збільшилась відповідно на 63 i 75 %, виживання риб в середньому - на 38%. Цьоголiтки рослиноїдних риб із середньою масою близькою 40 г характеризувались високим рiвнем виживання протягом зимівлі. В подальшому до кiнця третього лiта виро-щування рослиноїднi риби iз зазначеною вихiдною масою цьоголіток досягали товарної маси понад 1,2 кг, що в звґязку з підвищенням попиту на таку продукцію позитивно позначалось на економiчних результатах господарювання. Річняки коропово-сазанового гібриду з початковою середньою масою близькою 10 г вже в травні активно споживали комбікорми, що дозволяло подовжувати період інтенсивного вирощування дволіток. В результатi зменшення густоти посадки личинок у вирощувальні стави I порядку вдалось майже на 50% знизити витрати комбікормів на одиницю приросту маси риб.

Аналіз особливостей росту цьоголіток коропово-сазанового гібриду з кінцевою середньою масою у ІІ декаді вересня 10,1±0,7 г (Сv=32,2%) показав, що найвищі показники абсолютних та відносних приростів риб припадали на першу половину вегетаційного сезону, що характеризувалась сприятливим температурним режимом (19-24^оС) та інтенсивним розвитком кормових організмів (біомаса зоопланктону 9-12 г/м³ і більше). В цей період (ІІІ декада червня - І декада серпня) відносна швидкість добового росту риб становила 3,6-6,0%, абсолютні середньодобові прирости із збільшенням середньої маси риб з 1,4±0,1 до 7,5±0,6 г зростали з 0,12 до 0,18 г.

Регулярну годівлю цьоголіток розпочинали після досягнення коропово-сазановим гібридом середньої маси 1,5-2 г. Установлено, що співвідношення основних компонентів живлення коропово-сазанового гібриду змінювалось протягом сезону вирощування. На початковому етапі (червень-липень) частка природної їжі у раціоні риб перевищувала 50% з переважанням в складі харчової грудки зоопланктонних кормових організмів, з серпня в живленні цьоголіток основну роль відігравав комбікорм. Основу живлення цьоголіток гібриду товстолобиків протягом всього періоду вирощування складали природні кормові компоненти (фіто- та зоопланктон, детрит). Вміст організмів фітопланктону в кишечниках риб протягом сезону змінювався в межах 8,3-72,5%. Частка зоопланктонної їжі стоновила 3,2-59,1%. Роль детриту в раціоні гібриду товстолобиків зростала на завершальному етапі вирощування (до 85,4%). В живленні цьоголіток білого амура основне місце займали комбікорми і рослинність (в середньому понад 75%), в окремі періоди помітну роль в живленні обстежених риб відігравав зоопланктон (до 11,8%) і детрит (до 31,2%). Усі обґєкти вирощування продемонстрували досить високу інтенсивність живлення з середньосезонними індексами наповнення кишечників 326-446 ^о/_ооо, що указує на достатню забезпеченість риб як природними, так і штучними кормами.

Таблиця 2.

Ефективність вирощування дволіток за різної густоти посадки

Показники	Варіанти
	І	ІІ
Загальна густота посадки однорічок, тис.екз/га	99,6	27,8
в т.ч. коропово-сазановий гібрид	91,1	24,5
рослиноїдні риби	8,5	3,3
Одержана рибопродукція, т/га	3,35	2,47
в т.ч. коропово-сазановий гібрид	2,73	1,50
рослиноїдні риби	0,63	0,97
Кінцева середня маса дволіток, г
коропово-сазановий гібрид	43	68
рослиноїдні риби	250	325
Вихід дволіток, %	65,5	90,0
в т.ч. коропово-сазановий гібрид	68,9	90,0
рослиноїдні риби	29,3	90,0
Витрати комбікормів на одиницю приросту маси риб, одиниць	3,6	2,7

Примітка. Частка білого амура в загальній кількості посаджених на вирощування рослиноїдних риб 10-15%.

Аналізуючи дані таблиці 2, слід відзначити, що із зменшенням густоти посадки річняків відбулось зниження показників рибопродукції (на 35,6%). Зниження величини рибопродукції відбулось за рахунок коропово-сазанового гібриду. Одночасно показники виживання риб в середньому зросли на 37%. Особливо помітно підвищився вихід дволіток рослиноїдних риб (більше, ніж у 3 рази). В результаті зменшення густоти посадки річняків вдалось також більше, ніж на 30% скоротити витрати комбікормів. Поряд з цим дослідження 1999 року засвідчують, що в результаті зменшення густоти посадки річняків на вирощування до 27-29 тис.екз./га в окремих ставах вдалось одержати рибопродукцію на рівні 3-3,6 т/га. Основні переваги при цьому були досягнуті за рахунок підвищення ефективності вирощування рослиноїдних риб, частка яких в загальній рибопродукції досягала 40%.

Вивчення особливостей росту дволіток коропово-сазанового гібриду з кінцевою середньою масою в ІІ декаді вересня 88,0±5,3 г (Сv=25,2%) показало, що абсолютні середньодобові прирости маси риб із збільшенням їх середньої маси з 11,9±0,9 г у травні до 49,6±3,6 г у липні поступово зростали з 0,25 до 0,94 г, після чого відбувалось зменшення їх величин (у вересні до 0,29 г). Найвища відносна швидкість добового росту риб відмічалась з ІІІ декади травня до І декади липня (2,1-3,5%), коли в ставах за сприятливих умов середовища фіксували максимальні показники розвитку природної кормової бази.

Регулярну годівлю дволіток розпочинали за температури води не нижче 15-16^оС. Корми згодовували у певний визначений час, що дозволяло виробити у риб умовний рефлекс на періодичність та місце приймання штучних кормів і таким чином підвищити ефективність годівлі. В живленні дволіток коропово-сазанового гібриду провідну роль відігравали комбікорми (39,7-73,2%) та зообентос (12,7-33,1%), другорядне значення мали детрит (10,8-17,5%) та зоопланктон (0,3-12,5%). Основу живлення дволіток гібриду товсто-лобиків складали фітопланктон (13,0-75,4%), зоопланктон (6,7-37,3%) та детрит (15,1-69,0%). За споживанням основних кормових компонентів (рослинність і комбікорми) дволітки білого амура суттєво не відрізнялись від цьоголіток даного виду. Протягом друго-го сезону вирощування всі об'єкти полікультури характеризувались високою інтенсив-ністю живлення з середньосезонними індексами наповнення кишечників 235-348 ^о/_ооо.

Особливо актуальними за трилітнього циклу ведення ставового рибництва є питання організації зимового утримання риб.

Одним з вирішальних технологічних підходів, спрямованих на підвищення виживання риб в зимовий період в господарствах ВАТ “Сумирибгосп”, стало збільшення середньої маси цьоголіток і дволіток, про що засвідчують дані, наведені у таблиці 3. В цьому звґязку слід зауважити, що на початковому етапі застосування на підприємстві технології трилітнього циклу вирощування товарної риби (до 1995 р.), коли середня маса цьоголіток і дволіток під час посадки в зимівники становила, відповідно, не більше 5 і 40 г, відходи риб за зиму, як правило, перевищували 50%. В останні роки, із збільшенням маси цьоголіток і дволіток коропово-сазанового гібриду в середньому відповідно до 10-12 г і 80-90 г, виживання риб в зимовий період у порівнянні з попереднім періодом підвищилось більше, ніж на 50%.

Таблиця 3.

Вплив середньої маси цьоголіток і дволіток коропо-сазанового гібриду
на ефективність зимівлі

Вікова група	Варіанти	Посаджено риби, т/га	Середня маса риб до зимівлі, г	Коефіцієнт вгодованості за Фультоном	Втрати маси, %	Вихід, %
				перед зимівлею	після зимівлі
0+	І	7,0	6,2	2,55	2,40	8,1	59,6
	ІІ	7,5	12,1	2,58	2,42	7,4	76,4
1+	І	8,5	62,3	2,69	2,52	6,3	65,5
	ІІ	8,5	87,0	2,71	2,56	7,0	90,1

Важливим критерієм оцінки якості рибопосадкового матеріалу є фізіолого-біохімічні показники організму риб після періоду зимівлі. В таблиці 4 наведені біохімічні показники тіла одно- та дворічок коропово-сазанового гібриду, відібраних із зимувальних ставів після тривалої зими 1998-1999 рр. В цілому наведені дані засвідчують задовільний стан організму риб обох вікових груп. За показниками вмісту жиру і білку певні переваги мали риби у віці двох років.

Таблиця 4.

Загальний хiмiчний склад тіла одно- та дворiчок коропово-сазанового гiбриду пiсля перiоду зимiвлi (у % сирої речовини)

Вiкова група	Середня маса риб, г	Волога	Суха речовина	Жир	Бiлок	Мiнеральнi речовини
Однорiчки	10,3	82,8	17,2	3,0	12,6	1,3
Дворiчки	91,6	81,4	18,6	3,8	13,1	1,5

Температура води в зимувальних ставах протягом зими змiнювалась в межах 0,7-4,2^оС. Концентрацiю кисню у водi зимiвникiв пiдтримували на рiвнi не нижче 3,5-5,0 мг/л. У випадках падiння вмiсту розчиненого у водi кисню на пiдприємствi застосовували штучне збагачення води киснем за допомогою аераторiв власної конструкцiї. Водообмiн в зимувальних ставах пiдтримували на рiвнi 15-20 дiб, подачу води здійснювали через аератори - водонапуски.

ВИРОЩУВАННЯ ТОВАРНОЇ РИБИ. В комплексі технологічних процесів, що виконували під час вирощування товарних триліток коропово-сазанового гібриду і рослиноїдних риб важливу увагу приділяли удобренню і вапнуванню нагульних ставів. В середньому по підприємству на кожний гектар нагульних ставів вносили від 1,7 до 2,7 т гною великої рогатої худоби. Влітку проводили обов'язкове вапнування ділянок ставів біля автогодівниць. В середньому за сезон у нагульні стави вносили 0,4-0,7 т вапна на гектар.

Результати експериментальних робіт з вирощування товарної риби за середніми показниками двох характерних варіантів дослідів наведені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Ефективність вирощування товарної риби за різної густоти посадки

Показники	Варіанти
	І	ІІ
Загальна густота посадки дворічок, тис.екз/га	4,5	3,2
в т.ч. коропово-сазановий гібрид	4,2	2,8
рослиноїдні риби	0,3	0,4
Одержана рибопродукція, т/га	2,20	2,04
в т.ч. коропово-сазановий гібрид	1,87	1,49
рослиноїдні риби	0,32	0,55
Кінцева середня маса триліток, г
коропово-сазановий гібрид	489	603
рослиноїдні риби	1212	1690
Вихід триліток, %
коропово-сазановий гібрид	90,5	88,5
рослиноїдні риби	90,7	82,5
Витрати комбікормів на одиницю приросту маси риб, одиниць	3,0	2,6

Примітка. Білий амур використовувався в полікультурі, як біомеліоратор із густотою посадки 0,05-0,06 тис.екз./га.

Аналізуючи дані таблиці 5, слід відмітити, що за аналогією з вирощуванням цьоголіток та дволіток, в результаті зменшення густоти посадки дворічок на нагул відбувалось деяке зниження кінцевих показників за рибопродукцією з 1 га ставів. Одночасно, на 40% зросла рибопродукція за рослиноїдними рибами, на 15% скоротились витрати комбікормів на одиницю приросту маси риб. Виробництво стало економічно вигіднішим, в тому числі внаслідок підвищення якості товарної продукції. В окремих ставах із загальною густотою посадки дворічок 3,3-3,4 тис.екз./га було досягнуто подальшого підвищення кінцевих рибоводних показників з доведенням рибопродукції ставів до 3 т/га і більше. При цьому частка рослиноїдних риб в загальній рибопродукції перевищувала 22-26%, а середня маса триліток коропово-сазанового гібриду і рослиноїдних риб досягала, відповідно, 850 і 2000 г.

Вивчення особливостей росту триліток коропово-сазанового гібриду з кінцевою середньою масою в ІІ декаді вересня 848,3±47,2 г (Сv=15,3%) показало, що абсолютні середньодобові прирости маси риб протягом вегетаційного сезону змінювались в межах 2,2-10,5 г. Найвищими вони були на початку літа. Одночасно були відмічені найвищі показники відносної швидкості добового росту риб (2,7-3,7 %). Саме в цей період були зареєстровані максимальні показники розвитку природної кормової бази, сприятливою для активної життєдіяльності риб була температура води та показники вмісту розчиненого у воді кисню. З цього періоду трилітки починали активно споживати штучні корми з автогодівниць “Рефлекс”.

Автогодівниці використовували на переважній більшості нагульних ставів ВАТ “Сумирибгосп”. Поїдання кормів відбувалось не лише в денний, але й і в нічний період доби, що значно підвищувало ефективність годівлі. Використовували автогодівниці після досягнення коропово-сазановим гібридом середньої маси 200 г за температури води вище 18 ^оС. До цього часу комбікорми згодовували по кормових місцях. В живленні триліток коропово-сазанового гібриду основне значення мали штучні корми (61,3-82,4%). Разом з тим, у окремих обстежених риб в складі харчової грудки відмічали значну кількість організмів зообентосу і детрит (понад 50%). Основу живлення триліток гібриду товстолобиків складали планктонні організми та детрит. Кількість детриту в раціоні риб зростала на завершальному етапі вирощування і в окремих випадках перевищувала 90% вмісту кишечників. Основу живлення білого амура формувала вища водна рослинність (в середньому понад 82%) і частково детрит (до 18,4%), на початку літа в складі харчової грудки окремих риб була також виявлена значна кількість штучних кормів (до 37,3%). Середньосезонні індекси наповнення кишечників досліджуваних об'єктів вирощування перебували в межах 159-251 ^о/_ооо.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТОВАРНОЇ РИБИ ЗА ТРИЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

Одним із факторів високої ефективності рибництва в господарствах ВАТ “Сумирибгосп” є раціональне використання наявних виробничих потужностей. В останні роки рівень використання ставового фонду підприємства становив 89,8-92,3%, що майже на 10% вище середніх показників за підприємствами ВО “Укррибгосп”. Вартість основних фондів в розрахунку на 1 га ставів у 1998 р. становила 10,1 тис.грн., що в 1,7 рази вище, ніж в інших підприємствах об'єднання. Свідченням високої ефективності використання основних фондів є рівень виробництва валової продукції, який в розрахунку на 1 га ставів досяг 3,07 тис.грн. з одержанням 2,06 т товарної риби, що відповідно в 3,7 і 4,2 рази перевищує середні показники в Україні.

На підприємстві лімітуються і суворо контролюються всі витрати на вирощування товарної риби і рибопосадкового матеріалу. Всі ліміти зафіксовані в технологічних картах. Технологічна карта передбачає весь обсяг робіт, який необхідно виконати при вирощуванні риби. За допомогою цієї карти контролюються всі питання за технологією вирощування і витратами ресурсів. Крім того, на підприємстві розроблений комплекс заходів матеріального заоохочення працюючих, які дотримуються лімітів витрат. Структура виробничих витрат на вирощування 100 кг рибопосадкового матеріалу і товарної риби наведена в таблиці 6.

ВАТ “Сумирибгосп” є спеціалізованим рибогосподарським підприємством, в якому грошові надходження від реалізації риби і рибопродукції займають провідне місце, перевищуючи 95% від загальної суми грошової виручки. Вирощена товарна риба реалізується майже протягом всього року через фірмові магазини в містах Конотоп і Суми,

що позитивно впливає на економічний стан підприємства. Основні фінансово-економічні показники підприємства наведені в таблиці 7.

Таблиця 6.

Структура виробничих витрат на вирощування 100 кг рибопосадкового матеріалу і товарної риби в ВАТ “Сумирибгосп”, середні за 1996-1998 рр.

Показники	Рибопосадковий матеріал	Товарна риба
	грн	%	грн.	%
Всього витрат	163,3	100	147,2	100
в т.ч.: матеріальних витрат, всього	115,7	70,85	97,0	65,89
з них: комбікорми	60,2	36,86	48,8	33,15
рибопосадковий матеріал	16,8	10,26	27,4	18,61
добрива	2,3	1,4	2,0	1,36
паливно-мастильні матеріали	6,2	3,81	3,2	2,17
електроенергія	5,3	3,25	2,6	1,77
Інші матеріальні витрати	24,9	15,27	13,0	8,83
Амортизація	12,9	7,9	8,2	5,57
Витрати на оплату праці	17,6	10,76	22,4	15,22
Відрахування на соціальні заходи	8,2	5,07	10,4	7,07
Інші витрати	8,9	5,42	9,2	6,25

Таблиця 7.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ “Сумирибгосп”, середні за 1996- 1998 рр.

Показники	Одиниці виміру	Значення показників
Об'єм реалізації продукції	тис. грн	4229,3
в т.ч. риба і рибопродукція	тис. грн	3970,5
Собівартість реалізованої риби і рибопродукції	тис. грн	3006,9
Вартість валової продукції	тис. грн	3879,8
Прибуток	тис. грн	1224,2
в т.ч. від реалізації риби і рибопродукції	тис. грн	1229,5
Рентабельність	%	40,7
в т.ч. від реалізації риби і рибопродукції	%	44,9
Середньомісячна заробітна плата,	грн	219,0

Отже, результати рибогосподарської діяльності ВАТ “Сумирибгосп” на практиці доводять можливість досягнення високої ефективності інтенсивної технології рибництва в складних умовах переходу до ринкових відносин.

ВИСНОВКИ

Результати проведених у 1995-1999 рр. досліджень з удосконалення технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу та аналіз одержаних матеріалів дозволяють зробити такі узагальнюючі висновки:

Абіотичні умови ставів протягом періоду досліджень в основному не виходили за межі рибоводних норм. Середньомісячна температура води за вегетаційний сезон коливалась в межах 7,5-21,6 ^оС, сума тепла водного середовища становила 2500-2800 градусо-днів. Взимку температура води змінювалась в межах 0,7-4,2 ^оС. Середньомісячні показники вмісту розчиненого у воді кисню становили 4,5-5,3 мг/л. Інші гідрохімічні показники сприяли вирощуванню всіх вікових груп досліджуваних обґєктів рибництва.

Гідробіологічний режим ставів в цілому характеризувався високим рівнем розвитку кормових гідробіонтів. Середньосезонна біомаса фітопланктону за період дослідження коливалась від 10,4 до 58,9 г/м³, зоопланктону - від 7,3 до 29,7 г/м³, зообентосу - від 0,8 до 14,7 г/м².

Середні показники виходу 3-4-добових личинок коропово-сазанового гібриду на одне комбіноване гніздо самиць коропа і самців амурського сазана становили 174 тис.екз., що на 16% вище нормативів для чистопорідних гнізд коропа у даній природно-кліматичній зоні.

Введення в ставову полікультуру рибних господарств ВАТ “Сумирибгосп” риб з різним характером живлення (коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків, білий амур) дозволило більш раціонально використовувати біологічні ресурси водойм, що підвищило продуктивність рибництва.

Установлено, що кращі результати у вирощувальних ставах І порядку одержані за середньої загальної густоти посадки личинок коропово-сазанового гібриду і рослиноїдних риб 200-250 тис.екз./га, в т.ч., рослиноїдних риб - 27-50 тис.екз./га (частка білого амура в загальній кількості посаджених на вирощування рослиноїдних риб - 20-25%). У цих варіантах дослідів вихід цьоголіток від посадки в середньому перебував на рівні не менше 60%, середня маса цьоголіток коропово-сазанового гібриду становила 9,5-10,0 г, рослиноїдних риб, відповідно, до 42-57 г, середні показники рибопродуктивності ставів змінювались в межах 1,4-2,4 т/га.

Установлено, що кращі результати у вирощувальних ставах ІІ порядку одержані за середньої загальної густоти посадки однорічок коропово-сазанового гібриду і рослиноїдних риб 28-35 тис.екз./га, в т.ч., рослиноїдних риб - 2,6-5,3 тис.екз./га (частка білого амура в загальній кількості посаджених на вирощування рослиноїдних риб - 10-15%). У цих варіантах дослідів вихід дволіток від посадки в середньому перевищував 80%, середня маса дволіток коропово-сазанового гібриду становила 68-88 г, рослиноїдних риб, відповідно, до 287-325 г, середні показники рибопродукції ставів змінювались в межах 2,4-3,6 т/га.

Установлено, що кращі результати в нагульних ставах одержані за середньої загальної густоти посадки дворічок коропово-сазанового гібриду і рослиноїдних риб 3,2-3,5 тис.екз./га, в т.ч., рослиноїдних риб - 0,3-0,4 тис.екз./га (частка білого амура в загальній кількості посаджених на вирощування рослиноїдних риб - 10-20%). У цих варіантах дослідів вихід риб від посадки в середньому перевищував 85%, середня маса триліток коропово-сазанового гібриду становила не менше 600 г, рослиноїдних риб, відповідно, до 1500 г і більше, середні показники рибопродукції ставів змінювались в межах 2,0-3,2 т/га.

Витрати штучних кормів за розробленою технологією складали 2,0-3,2 одиниць на одиницю приросту маси риб за усіма віковими групами.

Збільшення середньої маси цьоголіток і дволіток обґєктів вирощування дозволило підвищити їх вихід із зимівлі (до 76,4-92,0%) і мати задовільний фізіологічний стан однорічок та дворічок, що сприяло високому виживанню риб протягом вегетаційного сезону.

Оцінка економічної ефективності рибогосподарської діяльності ВАТ “Сумирибгосп” показала, що застосування інтенсивної технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу дозволяє в сучасних умовах функціонування рибогосподарської галузі України підвищувати рентабельність виробництва до 30% і вище.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

За результатами досліджень підготовлена “Інтенсивна технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу”, яка рекомендована для впровадження в ставових рибних господарствах поліської та лісостепової зон України.

Розроблена технологія ґрунтується на таких основних положеннях:

Абіотичні і біотичні умови ставів, що призначені для вирощування риби на всіх етапах, повинні відповідати технологічним нормам.

Вирощування риби проводиться в полікультурі, до складу якої входять: коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків і білий амур.

Густота посадки у вирощувальних ставах І порядку повинна складати: личинок коропово-сазанового гібриду - 170-200 тис.екз./га, гібриду товстолобиків - 25-
40 тис.екз./га, білого амура - 5-10 тис.екз./га; у вирощувальних ставах ІІ порядку, відповідно, однорічок - 25-30; 2,5-4,5 і 0,5 тис.екз./га; в нагульних ставах - дворічок 2,8-3,2; 0,25-0,35 і 0,05 тис.екз./га, що забезпечує середню масу цьоголіток коропово-сазанового гібриду не менше 9,5-10 г, рослиноїдних риб не менше 25-30 г, дволіток, відповідно, не менше 70-80 і 200-250 г, триліток - не менше 600 і 1200 г за загальної рибопродукції вирощувальних ставів І порядку не менше 1,5 т/га, вирощувальних ставів ІІ порядку - не менше 2,5 т/га, нагульних ставів - не менше 2,0 т/га.

Вирощування риби на всіх етапах проводиться із застосуванням інтенсивних методів, основними з яких є меліорація ставів, вапнування, внесення мінеральних і органічних добрив, профілактичні заходи, нормована годівля риби, підтримування в ставах протягом року оптимального газового режиму, суворе додержання технологічної дисципліни.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гринжевський М.В., Пекарський А.В. Економічна ефективність вирощування товарної риби за трилітнього циклу. - К.: Світ, 2000. - 166 с.

Гринжевський М.В., Пекарський А.В. Підвищення ефективності рибництва в ринкових умовах // Економіка АПК. - К. - 1998. №9. - С. 34-39.

Пекарський А.В. Інтенсивний шлях розвитку рибного господарства Сумського рибокомбінату // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1999. Вип.10. - С. 115-119.

Пекарський А.В. Удосконалений метод вирощування рибопосадкового матеріалу
// Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1999. Вип.11. Частина І. - С. 225-228.

Пекарський А.В. Технологія вирощування товарної риби в умовах Сумського рибокомбінату // Рибне госп-во. - К.: Аграрна наука, 1999. Вип.49-50. - С. 134-139.

Хижняк М.І., Пекарський А.В., Литвинова Т.Г., Чужма Н.П., Сисоєва О.М., Олексієнко О.О. Формування умов середовища та розвиток природної кормової бази при вирощуванні риби в нагульних ставах ВАТ “Сумирибгосп” // Рибне госп-во. - К.: Аграрна наука, 1999. Вип. 54-55. - С. 20-32.

Пекарский А.В. Выращивания рыбы: выгода или убыток? // Рыбоводство и рыболовство. - М. - 2000. №2. - С. 26.

Третяк А.М., Хижняк М.И., Пекарский А.В. Перспективы использования прудового нагульного фонда Украины с применением ресурсосберегающих технологий // Второй междунар. симпозиум “Ресурсосберегающие технологии в аквакультуре”. / Краснодар, 4 - 7 октября 1999 г. - Материалы докл. - Адлер. - 1999. - С. 105-106.

Пекарський А.В. Інтенсивна технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу // Материалы междунар. конф. “Водные биоресурсы и пути их рационального использования”- Киев: “КМ Academia”, 31 января - 1 февраля 2000 г.- К.-2000.- С.12-13.

АНОТАЦІЇ

Пекарський А.В. Підвищення ефективності вирощування товарної риби за триліт-нього циклу (на прикладі відкритого акціонерного товариства “Сумирибгосп”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03. - Рибництво. - Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням удосконалення технології вирощування товарної риби за трилітнього циклу в ставовому рибництві України. Об'єктами культивування були коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків, білий амур. Вирощування риби проводили в полікультурі з використанням інтенсивних методів ведення ставового рибництва. Зроблена оцінка абіотичних і біотичних факторів середовища та їх впливу на рибоводні показники. Вивчені особливості росту і живлення риб різного віку. Визначені нормативно-технологічні параметри, що забезпечують високу економічну ефективність виробництва. За результатами досліджень виконано економічний аналіз. Доведена перспективність застосування розробленої технологічної схеми вирощування товарної риби в ставовому рибництві України. Виробництву запропонована удосконалена технологія вирощування товарної риби за трилітнього циклу. Основні результати роботи знайшли промислове впровадження.

Ключові слова: ставове рибництво, трилітній цикл, товарна риба, удосконалена технологія, коропово-сазановий гібрид, гібрид білого і строкатого товстолобиків, білий амур.

Пекарский А.В. Повышение эффективности выращивания товарной рыбы при трехлетнем обороте (на примере открытого акционерного общества “Сумырыбхоз”). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03. - Рыбоводство. - Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования технологии выращивания товарной рыбы при трехлетнем обороте в прудовом рыбоводстве Украины.

Исследования, проведены в течение 1995-1999 гг. на базе производственных прудов открытого акционерного общества “Сумырыбхоз”, расположенных в северо-восточной части Украины.

В качестве объектов культивирования использовались карпо-сазаний гибрид, гибрид белого и пестрого толстолобиков, белый амур, выращивание которых проводили в поликультуре с применением методов комплексной интенсификации прудового рыбоводства.

Абиотические условия прудов на протяжении периода исследования в основном не выходили за пределы рыбоводных норм. Среднемесячная температура воды за вегетационный сезон колебалась в пределах 7,5-21,6 ^оС, сума тепла составляла 2500-2800 градусо-дней. Среднемесячные показатели содержания растворенного в воде кислорода составляли 4,5-5,3 мг/л. Другие гидрохимические показатели способствовали выращиванию всех возрастных групп исследуемых объектов рыбоводства.

Гидробиологический режим прудов в целом характеризовался высоким уровнем развития кормовых гидробионтов. Среднесезонная биомасса фитопланктона колебалась от 10,4 до 58,9 г/м³, зоопланктона - от 7,3 до 29,7 г/м³, зообентоса - от 0,8 до 14,7 г/м².

В процессе получения личинок основного об...