Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.01.04 - агрохімія

ПІДРУЧНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зрошуваного землеробства УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УАННП Філіп'єв Іван Давидович, Інститут зрошуваного землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу агрохімії.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Кавецький Володимир Миколайович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, завідувач лабораторії екотоксикології агроландшафтів;

Провідна установа: Інститут грунтознавства і агрохімії ім. О.Н.Соколовського УААН, відділ агрохімії, м. Харків.

кандидат сільськогосподарських наук Гамалєй Валерій Іванович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії агроекології і аналітичних досліджень.

Захист відбудеться "__25__" _жовтня__ 2000 року о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розіслано "_23__"_вересня_ 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф.Балабайко

АНОТАЦІЯ

мінеральне добриво пшениця грунт

Підручна О.В. Вплив мінеральних добрив на урожай і якість зерна ярої твердої пшениці в умовах зрошення півдня України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія.- Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена визначенню оптимальної дози мінеральних добрив для ярої твердої пшениці в умовах зрошення півдня України. Найбільш ефективною виявилася розрахункова доза добрив на запланований рівень врожаю 30 ц/га, яка враховує фактичний вміст елементів живлення в грунті (при низькій забезпеченості NО₃^-, середній - Р₂О₅ та К₂О за три роки досліджень в середньому вона становила N₇₀Р₀К₂₀). При цьому суттєво скорочується потреба в добривах, забезпечуються максимальна окупність добрив зерном та рівень рентабельності. Урожай формується практично такий же, як і при внесенні N₉₀Р₆₀К₃₀, з високими показниками якості. Встановлено вплив добрив на вміст в зерні білка, його фракційний склад, біологічну цінність, кількість амінокислот, а також вміст важких металів та сумарну токсичність зерна.

Ключові слова: яра тверда пшениця, розрахунковий метод, дози добрив, азот, фосфор, калій, урожай, якість, білок, амінокислоти, біологічна цінність, важкі метали, кореляційна залежність.

АННОТАЦИЯ

Подручная Е.В. Влияние минеральных удобрений на урожай и качество зерна яровой твердой пшеницы в условиях орошения юга Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 - агрохимия.- Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена определению оптимальной дозы минеральных удобрений для яровой твердой пшеницы сорта Харьковская 23 в условиях орошения юга Украины. Установлено, что наиболее эффективным оказалось применение расчетной дозы удобрений на запланированный уровень урожая, которую определяют на основе необходимого для формирования урожая оптимального и фактического содержания элементов питания в почве. При этом существенно сокращается потребность в удобрениях, обеспечивается максимальная окупаемость удобрений зерном, уровень рентабельности, прирост энергии на получение прибавки урожая и энергетический коэффициент.

Определено, что под действием удобрений и прежде всего азотных, изменяется содержание элементов питания в почве, рост и развитие растений яровой пшеницы; площадь листовой поверхности, продуктивность фотосинтеза, фотосинтетический потенциал и др. Между этими показателями и уровнем урожая зерна существуют тесные зависимости. Влияние расчетной дозы удобрений на приведенные показатели было практически таким же, как и применение N₉₀Р₆₀К_30. Мало отличались при этом уровни урожая и показатели качества зерна.

Определены изменения в содержании подвижных форм азота, фосфора и калия в почве в течение вегетации яровой пшеницы, а также их среднесуточное потребление растениями в различные межфазные периоды: кущение - выход в трубку; выход в трубку - колошение; колошение - полная спелость зерна.

Установлено, что при внесении расчетной дозы удобрений рационально используются элементы питания на формирование единицы урожая.

Изучено влияние удобрений на показатели качества зерна твердой яровой пшеницы: содержание белка, его фракционный состав, биологическую ценность, содержание аминокислот. Установлены высокие корреляционные зависимости между дозами азота и уровнем урожая; показателем обеспеченности зерна азотом и содержанием белка и др., а также обратные корреляционные зависимости между уровнем урожая и коэффициентом водопотребления, уровнем урожая и массой 1000 зерен.

Основные результаты диссертационной работы могут быть использованы в сельскохозяйственном производстве.

Ключевые слова: яровая твердая пшеница, расчетный метод, дозы удобрений, азот, фосфор, калий, урожай, качество, белок, аминокислоты, биологическая ценность, тяжелые металлы, корреляционная зависимость.

RESUME

Podruchnaya Е.V. Influence of mineral fertilizers on the yield and quality of spring hard wheat under irrigation in the south of Ukraine.- Manuscript.

Thesis for the Candidate's degree of Agriculture in the speciality 06.01.04 - Agrochemistry.- National Agrarian University, Kyiv, 2000.

The thesis is dedicated to determination of optimal rate of mineral fertilizers for spring hard wheat under irrigation in the South of Ukraine. The rated doze of fertilizers for the planned level of yield (N₇₀Р₀К₂₀), which takes into consideration the actual contents of nutrition elements in the soil (low provision NO₃^-, average - P₂O₅ and K₂O) was the most effective. Thus, need for fertilizers is essentially reduced, maximum recoupment of fertilizers by grain and profitabileness level are ensured. The yield is formed practically such as with application of average doze N₉₀Р₆₀К₃₀, with high quality indices. Influence of fertilizers on the contents of grain protein, its fractional composition, biological value and aminoacids quantity was established.

Key words: spring hard wheat, rated method, fertilizers dozes, nitrogen, phosphorus, potassium, yield, quality, protein, aminoacids, biological value, correlation dependence.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво продовольчого зерна завжди було основною проблемою сільського господарства. Особливого значення вона набула в теперішній час, коли з обмеженням енергетичних ресурсів створився гострий дефіцит зерна, в тому числі і ярої пшениці, а попит на нього як в Україні, так і на зовнішньому ринку зріс. До того ж зерно ярої пшениці є основною сировиною для виготовлення макарон, високоякісної крупи, хліба, кондитерських виробів. Забезпечення потреб у зерні ярої пшениці можливо за рахунок розширення площ посіву цієї культури та удосконалення технології її вирощування і, перш за все, шляхом внесення добрив. В умовах зрошення їх доля у можливому підвищенні врожаю культури сягає 70 %. Ось чому дослідження по розробці ресурсозберігаючої системи удобрення ярої пшениці при зрошенні з урахуванням впровадження в сільськогосподарське виробництво ринкових відносин, без сумніву, є своєчасними і актуальними. Вони дозволяють значно ширше використовувати цю цінну культуру як страхову у несприятливі за погодними умовами роки для озимої пшениці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки, узагальнені в дисертації, були складовою частиною темплану Інституту зрошуваного землеробства УААН і виконувались за державною науково-технічною програмою "Продовольство", проектом "Зерно", № д.р. 0197V015756.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було виявити оптимальну дозу мінеральних добрив і вияснити ефективність розрахункової дози під яру тверду пшеницю.

Об'єкт досліджень - яра пшениця, грунт, мінеральні добрива.

В задачу досліджень входило:

встановити вплив мінеральних добрив на поживний режим грунту;

уточнити динаміку приросту надземної маси, формування листової поверхні, продуктивності фотосинтезу та фотосинтетичного потенціалу в залежності від добрив;

визначити винос основних поживних речовин із грунту та їх витрати на формування 1 т врожаю при внесенні різних доз добрив;

встановити вплив мінеральних добрив на урожай зерна, вміст в ньому білка та його фракційний склад;

визначити вміст амінокислот, біологічну цінність білків і технологічні показники якості зерна ярої твердої пшениці в залежності від мінеральних добрив;

визначити вплив мінеральних добрив на вміст в зерні важких металів та його сумарну токсичність;

оцінити з економічної та біоенергетичної точок зору ефективність добрив під яру тверду пшеницю.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на темно-каштановому середньосуглинковому грунті при вирощуванні в умовах зрошення ярої твердої пшениці виявлена висока ефективність застосування розрахункової дози мінерального добрива на запланований рівень врожаю. Визначено вплив мінеральних добрив на вміст в зерні білка, його фракційний склад, кількість амінокислот і біологічну цінність білків.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву рекомендована оптимальна доза мінерального добрива при вирощуванні ярої твердої пшениці на зрошуваному темно-каштановому грунті з низьким вмістом в ньому нітратів, середнім рухомого фосфору і обмінного калію. Встановлена висока економічна ефективність та максимальна окупність розрахункової дози мінеральних добрив, яка залежить від запланованого рівня врожаю та оптимального для культури і фактичного вмісту основних елементів живлення в грунті конкретного поля.

Основні положення висновків пройшли виробничу перевірку на полях дослідного господарства Інституту зрошуваного землеробства УААН, в КСП ім. Калініна Чаплинського району Херсонської області. Вони широко пропагувались у виступах на нарадах та семінарах.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми, безпосередній участі у закладанні польових дослідів, проведенні біометричних спостережень, виконанні лабораторних та аналітичних досліджень, узагальненні результатів досліджень, літературних джерел, написанні та оформленні дисертації. Основні наукові положення і висновки, які наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції "Наукове забезпечення агропромислового виробництва" (Одеса, 1999), на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель" (Херсон, 1999), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів "Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення" (Дніпропетровськ, 2000), на науково-методичних нарадах Інституту зрошуваного землеробства УААН (1998-2000 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 4 статті в наукових журналах і збірниках та 1 тези, отримано позитивне рішення на видачу патента.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 145 сторінках комп'ютерного набору, містить 31 таблицю, 13 рисунків. Складається із вступу, семи розділів, основних висновків, списку 196 використаних джерел (в тому числі 7 іноземних авторів) і 4 додатків.

МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з ярою пшеницею проводили на протязі 1997-1999 рр. в дослідному господарстві Інституту зрошуваного землеробства УААН, розташованому в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Об'єктом досліджень був сорт твердої пшениці Харківська 23, районований з 1993 р. для південної зони України.

Грунт дослідної ділянки темно-каштановий слабосолонцюватий середньосуглинковий. В орному шарі його міститься 2,28 % гумусу, валових азоту, фосфору та калію 0,18; 0,16; 2,7 % відповідно, в тому числі нітратів - 0,89; рухомого фосфору - 3,4 та обмінного калію - 25 мг/100 г грунту. рН водної витяжки 7,0-7,2.

Агрофізичні властивості метрового шару грунту характеризуються слідуючими показниками: щільність зложення - 1,43 г/см³, загальна шпарува- тість - 45,0 %, найменша вологоємкість - 20,5 %, вологість в'янення - 9,1 %.

Клімат континентальний, жаркий і сухий. Зими м'які, з нестійкими морозами та відлигами. Роки досліджень відрізнялися за погодними умовами, що значно вплинуло на ріст і розвиток рослин ярої пшениці. Особливістю вегетаційного періоду 1997 року були повітряна і грунтова посуха в період від виходу в трубку до колосіння ярої пшениці та надмірне зволоження, що супроводжувалось градом в період наливу зерна. Все це в кінцевому результаті призвело до значного недобору врожаю зерна.

Погодні умови 1998 року, навпаки, були сприятливими для вирощування ярої пшениці, вегетаційний період був теплим та вологим.

В 1999 році слід відзначити холодну без істотних опадів погоду в період виходу рослин в трубку, що несприятливо вплинуло на розвиток ярої пшениці. Коли яра пшениця була в фазі молочної стиглості, встановилась дуже жарка з суховіями погода, що негативно позначилось на наливі зерна.

Закладення та проведення дослідів, відбір грунтових і рослинних зразків та підготовку їх до аналізу проводили згідно методичних вказівок, посібників та ДОСТів (А.В.Петербургский, 1968; М.М.Горянский, 1979; Агрохимические методы исследования почв, 1975; Методические рекомендации по проведению полевых опытов в условиях орошения юга Украины, 1985; Б.А.Доспехов, 1985).

Повторення досліду чотириразове, посівна площа ділянок 80, облікової - 36 м². Мінеральні добрива - аміачну селітру, гранульований суперфосфат та калійну сіль вносили врозкид під основний обробіток грунту згідно схеми досліду. В грунті визначали вміст гумусу (за Тюріним), нітратного азоту (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору - в 1 % вуглецевоамонійній витяжці (за Мачигіним), обмінного калію - з цієї ж витяжки на полуменевому фотометрі. Вологість грунту визначали ваговим методом.

В надземній масі рослин та зерні після їх мокрого озолення за Гінзбург з однієї наважки визначали вміст загальних: азоту - за К'єльдалем, фосфору - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію - на полуменевому фотометрі.

Протягом вегетаційного періоду проводили біометричні виміри: висоти рослин, площі листової поверхні методом висічок, чистої продуктивності фотосинтезу (за Нічипоровичем, 1988, за формулою Кидда-Веста-Бриггса), фотосинтетичного потенціалу посіву, наростання сирої та сухої ваги надземної маси ярої пшениці.

Технологічний аналіз якості зерна проводили за загальноприйнятими методиками та ДОСТами. Фракційний склад білків визначали за Єрмаковим. Вміст білку, якість макаронів, вміст амінокислот (за методом Штейна, Мура на японському аналізаторі Ніtachi - 835) визначали в лабораторії якості зерна Селекційно-генетичного інституту УААН. Біологічну цінність білків визначали за амінокислотним складом, прирівнюючи до білку курячого яйця (метод Корпаці, Ліндера, Варга). Показник забезпеченості зерна азотом визначали за А.Н.Павловим (1984).

Вміст важких металів визначали на атомно-сорбціонному фотометрі “Сатурн” в 1 м витяжці HCl в лабораторії Інституту грунтознавства і агрохімії УААН; сумарну токсичність зерна - тестовим методом за Мінєєвим.

Дані урожаю і результати досліджень, одержані в дослідах, обробляли, використовуючи сучасні методи математичної статистики.

Біоенергетичну ефективність вирощування ярої пшениці в залежності від добрив визначали за методикою О.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988). При розрахунку економічної ефективності користувалися цінами 1999 року.

Розрахункову дозу добрива визначали на рівні врожаю зерна ярої пшениці 30 ц/га за методикою, розробленою в ІЗЗ УААН (Гамаюнова В.В., Філіп`єв І.Д., 1994). В залежності від фактичного вмісту рухомих елементів живлення в грунті поля, в якому висівали цю культуру, під врожай 1997 р. вона становила N₈₄Р₀К₃₀; 1998 р. -N₇₆Р₀К₃₀; 1999 р. - N₅₀Р₀К₀, тобто в середньому за три роки досліджень вона становила N₇₀Р₀К₂₀.

Попередником ярої пшениці була кукурудза на зерно. Перед сівбою проводили культивацію, протруювання насіння препаратом вітавакс 200, після сівби - прикочування. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100 МА. Вологість в шарі грунту 0-50 см підтримували на рівні 70-75 % НВ. Врожай збирали комбайном "Сампо".

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив мінеральних добрив на поживний режим грунту. Основною формою азотного живлення рослин на зрошуваних землях є нітратна (Попова І.М.,1972; Простаков П.Є., 1964). Аміачна і амідні форми азотних туків в умовах жаркого клімату під дією мікроорганізмів дуже швидко перетворюються в нітратну, яку ми і вивчали. Одержані нами дані свідчать про те, що вміст нітратів у грунті в період сходів ярої пшениці збільшувався при внесенні азотного добрива. Причому значної різниці в їх кількості по шарах грунту при застосуванні повного мінерального, азотно-фосфорного добрива і розрахункової дози не виявлено (табл. 1). Встановлено, що з підвищенням дози азоту у складі повного мінерального добрива збільшується і вміст нітратів в 0-100 см шарі грунту. В період сходів ярої пшениці в середньому за три роки на фоні N₆₀Р₆₀К₃₀ їх було 12,8, N₉₀Р₆₀К₃₀ - 15,0 і N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - 18,3 мг/кг.

Від сходів до колосіння кількість нітратів зменшилась в грунті більшості варіантів практично наполовину. Аналогічно змінювався їх вміст і в міжфазний період колосіння - повна стиглість зерна. В цей період їх витрати з грунту становили біля четвертини всієї кількості.

Мінеральні добрива, як показали наші дослідження, змінюють і середньодобові витрати нітратів. Чим вища доза азоту у складі повного мінерального добрива, тим суттєвіше збільшуються середньодобові витрати нітратів. При внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ з метрового шару грунту ярою пшеницею за вегетаційний період вони збільшились на 50 % в порівнянні з неудобреним контролем.

В наших дослідах дози фосфорних добрив під яру пшеницю ми не вивчали. В період сходів цієї культури вміст рухомого фосфору в 0-30 см шарі грунту коливався в межах 34,6-36,5 мг/кг. Збільшення дози азоту у складі повного мінерального добрива призводило до деякого підвищення його рухомості на протязі вегетації ярої пшениці, що є характерним для зрошуваних земель, де при систематичному внесенні добрив під культури значно знижується швидкість грунтового поглинання фосфору, збільшуються запаси засвоюваних фосфатів та підвищується їх рухомість.

Найбільш інтенсивно за час вегетації ярої пшениці вміст рухомого фосфору в грунті знижується в міжфазний період колосіння - повна стиглість зерна. В порівнянні з періодом сходи- колосіння , кількість його в грунті неудобреного контроля зменшується на 29,1, а в удобрених варіантах - на 27,3 - 28,2 %. До того ж і середньодобові витрати рухомого фосфору в період колосіння - повна стиглість зерна були максимальними і становили з 0-50 см шару грунту при застосуванні Р₆₀К₃₀, N₆₀Р₆₀К₃₀ відповідно 0,17; 0,18, а розрахункової дози - 0,20 мг/кг. Внесення азотного добрива на фосфорно-калійному фоні сприяло деякому підвищенню цього показника. Середньодобові витрати рухомого фосфору удобреними рослинами ярої пшениці в цілому за вегетаційний період були більшими, ніж неудобреними, на 16,7 %, причому вони не залежали від дози азотного добрива.

Таблиця 1 - Вплив мінеральних добрив на вміст нітратів в грунті

(середнє за 1997 - 1999 рр.), мг/кг

Дози добрив	Ш а р г р у н т у, см
	0 - 30	30 - 50	0 - 50	0 - 100
СХОДИ
Без добрив	8,9	8,0	8,5	7,9
N60P60K30	13,1	16,5	14,5	12,8
P60K30	7,0	6,6	6,8	6,1
N60P60	12,6	14,1	13,2	11,3
N90P60K30	15,8	19,5	17,3	15,0
N120P60K30	19,5	24,2	21,4	18,3
Розрахункова доза	15,0	17,2	15,9	13,2
КОЛОСІННЯ
Без добрив	3,3	2,4	2,9	2,6
N60P60K30	7,5	5,8	6,8	5,8
P60K30	3,9	3,3	3,7	3,8
N60P60	6,8	5,9	6,4	5,4
N90P60K30	10,0	5,9	8,4	7,2
N120P60K30	11,7	7,4	10,0	9,3
Розрахункова доза	9,0	6,6	8,0	6,9
ПОВНА СТИГЛІСТЬ ЗЕРНА
Без добрив	3,0	1,7	2,5	1,7
N60P60K30	5,1	3,7	4,5	3,4
P60K30	2,9	2,3	2,7	1,6
N60P60	4,9	3,6	4,4	3,3
N90P60K30	5,5	4,2	5,0	4,2
N120P60K30	5,9	4,7	5,2	4,6
Розрахункова доза	5,2	3,9	4,7	4,1

Калійні добрива, внесені під основний обробіток грунту, на азотному, фосфорному чи азотно-фосфорному фонах, а також в варіанті, де застосовували розрахункову дозу, до періоду сходів ярої пшениці дещо підвищили кількість обмінного калію в орному шарі грунту. Вміст його в цих варіантах коливався в межах 272-281 мг/кг. До кінця вегетації вміст обмінного калію зменшувався. В найбільшій мірі це спостерігається в міжфазний період колосіння - повна стиглість зерна. Кількість обмінного калію зменшувалась в грунті неудобреного контролю на 14,2, а в удобрених варіантах - до 17,2 %. В цей же період спостерігали і максимальні середньодобові витрати обмінного калію з грунту. У рослин, удобрених N₆₀Р₆₀К_30, та на фоні застосування розрахункової дози вони були більшими відповідно на 32,6 та 29,3 %, ніж у неудобрених. При підвищенні дози азоту у складі повного мінерального добрива ці витрати зменшувались.

ПРИРІСТ НАДЗЕМНОЇ МАСИ, ВМІСТ В НІЙ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЇХ ВИНОС В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ДОБРИВ

Приріст надземної маси. Приріст надземної маси рослин ярої пшениці в значній мірі залежав як від дози азотного добрива, так і від сполук елементів живлення у добривах. Так, в фазу колосіння вага сирої надземної маси при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ перевищувала приріст неудобрених рослин - на 45,3, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 58,9, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 75,8 %, а при застосуванні розрахункової дози (N₇₀Р₀К₂₀) - на 54,1 %. Як зменшення дози азоту, так і виключення його зі складу повного мінерального добрива, негативно позначилося на цьому показникові.

Встановлено, що удобрена яра тверда пшениця накопичує в період кущіння до 23,6, виходу в трубку - 45,7 і колосіння - до 88,8 % сухої надземної маси від кількості її в період повної стиглості зерна, що більше, ніж накопичують неудобрені рослини, відповідно на 7,6; 13,2 і 19,9 %. Причому суттєвої різниці в цьому показникові по варіантах досліду, в яких застосовували азотні добрива, не спотерігали (рис. 1).

Добрива впливають і на середньодобові прирости надземної маси. Максимальними вони були на фоні застосування N₁₂₀Р₆₀К₃₀ і перевищували неудобрені рослини в міжфазний період сходи - кущіння на 97,2, кущіння - вихід в трубку - на 74,7, вихід в трубку - колосіння - на 55,1 %, а при застосуванні розрахункової дози добрива - відповідно на 66,7; 59,0 і 38,9 %. Як зменшення дози азоту, так і виключення його із складу повного мінерального добрива, негативно позначилося на цьому показникові.

Розмір листової поверхні, продуктивність фотосинтезу та фотосинтетичний потенціал. Під дією добрив збільшувалась площа листової поверхні, найвищою у всі фази розвитку рослин вона була при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ (табл. 2). Максимальних розмірів на цьому фоні вона досягла в період колосіння і перевищувала площу рослин неудобреного контроля на 85,7 %, а при застосуванні розрахункової дози - на 45,7 %. Між розміром листової поверхні і рівнем врожаю зерна існує пряма кореляційна залежність. У фазу кущіння коефіцієнт кореляції становив - 0,91 ± 0,06 і колосіння - 0,92 ± 0,05.

Мінеральні добрива вплинули і на фотосинтетичний потенціал. Так, у міжфазний період кущіння - вихід в трубку при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ він збільшився в порівнянні з неудобреним контролем на 22,6, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 43,5, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 93,5, а розрахункової дози добрива - на 22,6 %. Між фотосинтетичним потенціалом і рівнем врожаю ярої пшениці встановлена тісна залежність. Коефіцієнт кореляції становить 0,85 ± 0,15. Залежність врожаю зерна від фотосинтетичного потенціалу описується рівнянням:

У_х = 40,9 - 0,2 Х + 0,001 Х², де

У_х - урожай зерна, ц/га;

Х - фотосинтетичний потенціал за період кущіння - колосіння, тис.м²/добу.

Рис. 1 Накопичення сухої надземної маси ярою пшеницею по фазах розвитку у відсотковому відношенні від кількості її в період повної стиглості зерна (середнє за 1997-1999 рр.)

- без добрив - N₆₀P₆₀K₃₀ - N₁₂₀P₆₀K₃₀

- P₆₀K₃₀ - N₉₀P₆₀K₃₀

Таблиця 2 - Вплив добрив на площу листової поверхні (середнє за 1997 - 1999 рр.)

Варіанти	Площа листової поверхні, тис. м2/га
	кущіння	вихід в трубку	колосіння
Без добрив N60Р60К30 Р60К30 N60Р60 N90Р60К30 N120Р60К30 Розрахункова доза	9,5 17,5 10,8 15,9 18,3 19,2 14,8	15,7 25,1 18,7 23,2 27,2 31,2 22,4	18,2 28,0 20,8 25,7 29,8 33,8 25,1

Вміст елементів живлення в рослинах та їх винос ярою пшеницею. Наші дослідження показали, що мінеральні добрива змінюють концентрацію елементів живлення в рослинах ярої пшениці вже на початку її розвитку. За багаторічними даними на період кущіння на фоні N₆₀Р₆₀К₃₀ вміст загального азоту в надземній масі рослин, в порівнянні з неудобреним контролем, збільшився на 27,5, виходу рослин в трубку - на 22,4, колосіння - на 38,6 %, а при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - відповідно 28,8; 39,8 і 39,9 5. Застосування розрахункової дози добрива забезпечило вміст цього елемента живлення практично на рівні N₆₀Р₆₀К₃₀. Вміст загального фосфору в рослинах в залежності від добрив у більшості випадків змінювався несуттєво. Що ж стосується кількості загального калію в надземній масі, то під впливом добрив вона змінювалась вже в період виходу рослин в трубку. При внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ вміст загального калію збільшився, в порівнянні з неудобреним контролем, на 8,8, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 18,4, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 30,1, а розрахункової дози - на 30,9 %.

Вміст елементів живлення в зерні та соломі ярої пшениці при внесенні добрив зростає. В зерні найбільше містилося азоту, потім - фосфору і найменше - калію. В соломі, навпаки, вміст калію був максимальним. Мінеральні добрива в більшій мірі впливали на вміст елементів живлення в соломі, ніж в зерні. Якщо при їх застосуванні максимальний вміст азоту в зерні, в порівнянні з неудобреним контролем, збільшився на 8,8, фосфору - на 19,7, калію - на 13,5 %, то в соломі - відповідно на 42,8; 100,0 і 34,1 %.

А.Н.Павлов вважає, що кількість азоту в рослині (зерно+ солома), яка припадає на одиницю ваги зрілого зерна в період повної стиглості пшениці, визначає рівень вмісту в ньому білку. Цей показник автор назвав показником забезпеченості зерна азотом. Наші дослідження показали, що щорічно при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ він був більшим, ніж в неудобреному контролі, на 41,1, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 58,4, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 62,6 , а розрахункової дози добрив - на 49,5 %.

Встановлено, що між кількістю азоту в рослині (зерно + солома) - показником забезпеченості зерна азотом - у фазу повної стиглості зерна і вмістом в ньому білку існує висока кореляційна залежність. Коефіцієнт кореляції становить 0,99 ± 0,08. Приводимо рівняння регресії:

У = 8,6 + 0,2 Х , де

У - вміст білка в зерні, %;

Х - показник забезпеченості зерна азотом.

Добрива, які вивчали в досліді, збільшували загальний винос елементів живлення ярою пшеницею (табл. 3). Максимальне збільшення виносу з кожного гектару азоту, в порівнянні з неудобреним контролем, становило 51,2, фосфору - 52,9, а калію - 70,8 % і спостерігали його на фоні N₁₂₀Р₆₀К₃₀. Зменшення дози азоту в складі повного мінерального добрива приводило і до зниження виносу всіх елементів живлення.

Встановлено, що неудобрена яра пшениця на формування 1 т зерна і відповідної кількості соломи витрачає азоту 23,8, фосфору - 13,6, а калію- 17,3 кг. При внесенні мінеральних добрив витрати зростають. Максимальне збільшення становить по азоту на 26,5, фосфору - на 25,7 і калію - на 25,4 %.

Таблиця 3 - Винос поживних речовин ярою пшеницею (середнє за 1997-1999 рр.)

Варіант	кг/га
	N	Р2О5	К2О
Без добрив N60Р60К30 N60К30 Р60К30 N60Р60 N90Р60К30 N120Р60К30 Розрахункова доза добрив	58,2 76,1 72,6 59,0 76,1 84,0 88,0 77,7	34,2 47,9 44,4 43,5 51,4 51,5 52,3 50,3	43,5 58,4 61,3 49,4 65,3 66,8 74,3 65,2

ВОДОСПОЖИВАННЯ РОСЛИН В ЗВ'ЯЗКУ З ЗАСТОСУВАННЯМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Встановлено, що мінеральні добрива значно впливають на водоспоживання ярої пшениці. Відповідно одержаним даним коефіцієнт водоспоживання цієї культури на неудобреному фоні становить 526 м³/т. При внесенні добрив він зменшувався. Зменшення його на фоні Р₆₀К₃₀ залежало від дози азотного добрива. При внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ коефіцієнт водоспоживання зменшився, в порівнянні з неудобреним контролем, на 21,3, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 32,3, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 36,1, а розрахункової дози добрива - на 26,4 %. Виключення зі складу повного мінерального добрива як фосфору, так і калію, практично не позначилось на цьому показникові. Без азоту ці елементи живлення не впливали на коефіцієнт водоспоживання. Встановлена висока зворотня кореляція між цим показником і урожаєм зерна ярої пшениці (коефіцієнт кореляції становить -0,99 ± 0,05). Одержані дані дозволили нам розрахувати рівняння регресії:

У = 54,5 - 0,05 Х, де

У - урожайність зерна ярої пшениці, ц/га;

Х - коефіцієнт водоспоживання, м³/т.

Для оцінки ефективності зрошення особливо показовими є дані про окупність врожаєм зерна одного кубічного метру зрошувальної води. Відповідно одержаним даним мінеральні добрива позитивно впливають на цей показник. Внесення розрахункової дози добрива та N₆₀Р₆₀К₃₀ збільшило окупність зрошувальної води зерном ярої твердої пшениці, в порівнянні з неудобреним контролем, на 12,5 %, а застосування N₉₀Р₆₀К₃₀ та N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - відповідно на 16,7 і 25,0 %.

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙ I ЯКІСТЬ ЗЕРНА

Урожай зерна. Результати обліку врожаю зерна ярої пшениці показали, що в усі роки наших досліджень, мінеральні добрива позитивно позначились на продуктивності цієї культури (табл. 4).

Відповідно одержаним даним за три роки, при низькому вмісті в грунті азоту і середньому фосфору та обмінного калію, фосфорні і калійні добрива слабо вплинули на урожай зерна. Внесення ж на цьому фоні N₆₀ збільшило його рівень на 23,4 %. Подальше підвищення дози азоту позитивно позначилось на продуктивності ярої пшениці. Розрахунки показали, що між дозами азотних добрив і урожаєм зерна цієї культури існує висока кореляційна залежність (коефіцієнт кореляції становить 0,99 ± 0,10). Нами розраховано рівняння регресії:

У = 26,3 + 0,1 Х, де

У - урожайність зерна ярої пшениці, ц/га;

Х - доза азотного добрива на фоні Р₆₀К₃₀, кг/га.

Максимальну прибавку врожаю зерна ярої пшениці одержали при застосуванні N₁₂₀Р₆₀К₃₀. В той же час окупність повного мінерального добрива зерном була більшою при внесенні N₉₀Р₆₀К₃₀. Розрахункова доза мінерального добрива, яка в середньому за 1997 - 1999 рр. склала N₇₀К₂₀, забезпечила формування врожаю зерна 30,8 при запланованому рівні 30,0 ц/га, або лише на 4,7 % менше в порівнянні з N₉₀Р₆₀К₃₀. В той же час окупність 1 кг мінерального добрива зерном на фоні розрахункової дози була максимальною.

Таблиця 4 - Вплив мінеральних добрив на урожайність зерна зрошуваної твердої ярої пшениці, ц/га

Дози добрив	Роки досліджень	Приріст врожаю, ц/га	Окупність 1кг д.р. добрива зерном, кг
	1997	1998	1999	1997- 1999	1998- 1999	1997- 1999	1998- 1999	1997- 1999	1998- 1999
Без добрив N60Р60К30 N60К30 Р60К30 N60Р60 N90Р60К30 N120Р60К30 Розрахункова доза добрив	17,7 22,6 21,6 19,9 23,1 22,8 23,4 22,1	29,8 36,7 36,0 30,4 36,2 38,0 38,9 37,5	25,8 31,0 28,9 27,2 30,4 36,0 36,9 32,9	24,4 30,1 28,8 25,8 29,9 32,3 33,1 30,8	27,8 33,8 32,4 28,8 33,3 37,0 37,9 35,2	- 5,7 4,4 1,4 5,5 7,9 8,7 6,4	- 6,0 4,6 1,0 5,5 9,2 10,1 7,4	- 3,8 4,9 1,5 4,6 4,4 4,1 7,1	- 4,0 5,1 1,1 4,6 5,1 4,8 8,2

НІР_{05, ц/га} 0,6 1,0 0,8

Під впливом мінеральних добрив збільшується кількість продуктивних пагонів, довжина колосу, а маса 1000 зерен дещо зменшується в порівнянні з неудобреним контролем (табл. 5). Між останнім показником і рівнем врожаю встановлена висока зворотня кореляція (коефіцієнт кореляції становить -0,81 ± 0,10).

Вміст в зерні білка і його фракційний склад. На вміст в зерні білка і його збір найбільш позитивно впливали азотні добрива (табл. 5). Причому чим більша доза азоту в складі повного мінерального добрива, тим більшими були ці показники. Вміст білка в зерні збільшився при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ на 6,7, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 11,1, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - на 13,3, а при застосуванні розрахункової дози добрива - на 10,4 %. Між збором білка і урожаєм зерна встановлена висока пряма кореляція (r = 0,99 ± 0,05). Приводимо рівняння регресії:

У = 0,2 Х - 2,3, де

У - збір білка, ц/га;

Х - урожайність зерна, ц/га.

Мінеральні добрива вплинули і на сумарний вміст білка в зерні ярої пшениці. Максимальним він був при внесенні N₉₀Р₆₀К₃₀, тобто при співвідношенні елементів живлення як 1,5 : 1 : 0,5. Як зменшення, так і збільшення дози азоту на N₃₀, було менш ефективним.

Застосування мінерального добрива, до складу якого входить азот, підвищує синтез високомолекулярних білків гліадінів і глютелінів і практично не впливає на синтез простих білків - альбумінів і глобулінів.

При внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀ в сумарному білку на долю гліадінів і глютелінів припадає 61,1, N₉₀Р₆₀К₃₀ - 63,5, N₁₂₀Р₆₀К₃₀ - 66,8 %, а розрахункової дози мінерального добрива - 64,2 %. Розрахунки показали, що між збором білка і вмістом в ньому цих фракцій існує висока кореляційна залежність. Коефіцієнт кореляції становить 0,93 ± 0,16. Приводимо рівняння регресії:

У = 6,7 Х - 4,6, де

У - збір білка, ц/га; Х - вміст гліадінів та глютелінів, % абс. сухої речовини.

Вміст амінокислот і біологічна цінність білків зерна. Відповідно одержаних даних, в середньому за 1997-1999 рр. максимальна кількість всіх амінокислот в зерні ярої пшениці формується при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀. На цьому фоні сума амінокислот становила 16,65, в т.ч. незамінних - 4,69, лімітуючих - 1,74 мг/100 мг повітряно-сухої речовини, а в неудобреному контролі - відповідно 12,61; 3,79 та 1,45. Зменшення дози азоту в складі повного мінерального добрива призводило до деякого зниження цих показників. Вплив мінеральних добрив на вміст окремих амінокислот залежав від кількості опадів в період формування і наливу зерна. На біологічну цінність білків зерна ярої пшениці мінеральні добрива практично не вплинули. На неудобреному фоні вона становила 62,1, а при застосуванні добрив не перевищувала 61,9 %.

Таблиця 5 - Вплив добрив на вміст і збір білка та технологічні показники якості зерна ярої твердої пшениці (середнє за 1997 - 1999 рр.)

Дози добрив	Вміст білка в зерні, %	Збір білка, ц/га	Клейковина в борошні, %	Скловидність зерна, %	Маса 1000 зерен, г
Без добрив N60Р60К30 N60К30 Р60К30 N60Р60 N90Р60К30 N120Р60К30 Розрахункова доза добрив	13,5 14,4 14,6 13,7 14,2 15,0 15,3 14,9	2,7 3,6 3,6 3,0 3,6 4,1 4,2 3,9	21,8 25,9 25,9 22,0 25,2 28,7 29,3 26,7	84 95 92 90 96 97 95 97	33,3 33,2 33,4 33,8 33,1 32,0 30,9 32,3

Технологічні показники якості зерна. Максимальна скловидність зерна формується на фоні застосування розрахункової дози добрива та N₉₀Р₆₀К₃₀. Як зменшення, так і збільшення дози азоту у складі повного мінерального добрива дещо її знижувало. Встановлено, що між скловидністю зерна і рівнем врожаю існує висока пряма кореляційна залежність.

Основним елементом живлення, від якого залежить вміст сирої клейковини в борошні ярої пшениці, є азот. З підвищенням його дози на фоні застосування фосфорно-калійного добрива (Р₆₀К₃₀) кількість її збільшується і максимуму досягає при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀. Мінеральні добрива практично не позначились на показниках якості клейковини (табл. 5).

Вміст важких металів в зерні та його сумарна токсичність. Останнім часом необхідно приділяти увагу проблемі захисту навколишнього середовища від забруднювачів. В значній мірі це стосується зрощуваного землеробства, де для одержання високих рівнів урожаїв застосовують значну кількість добрив та засобів захисту рослин, що збільшує антропогенне навантаження на агроценози. В зв'язку з цим ми оцінювали вплив добрив з екологічної точки зору - визначали забруднення зерна важкими металами, хоча більшість з них, якщо вони знаходяться в рослинах в оптимальній кількості, необхідні і відомі як мікроелементи.

Наші дослідження показали, що в середньому за 1997-1998 рр. в зерні ярої пшениці при внесенні різних доз мінеральних добрив вміст цинку, кобальту, заліза, марганцю та міді був меншим гранично допустимої кількості (ГДК). В той же час вміст нікеля в зерні при внесенні N₆₀К₃₀, N₆₀Р₆₀ та розрахункової дози добрив досяг рівня ГДК і становив 0,5 мг/кг сухої речовини. Максимальною кількість нікеля виявилася в неудобреному зерні та на фоні N₆₀К₃₀, що перевищило ГДК відповідно на 34 та 30 %. Значно більшим за ГДК в зерні виявився і вміст найбільш токсичного з важких металів кадмію. При внесенні N₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив він був найнижчим і становив 0,18 мг/кг, а в зерні, вирощеному на інших фонах добрив, - від 0,23 до 0,26 при ГДК 0,03 мг/кг.

Більш повну інформацію про забруднення продукції дає визначення в ній сумарної токсичності методом тестування (Минеев В.Г., Ремпе Е.Х. 1995). Відповідно проведеному тестуванню, зерно ярої пшениці на протязі двох років, незважаючи на перевищення ГДК в ньому деяких важких металів, виявилося не токсичним - сумарна токсичність його по варіантах досліда коливалася в межах 14,7-18,0 % (не перевищувала 20%).

Тобто зерно ярої твердої пшениці, вирощене в досліді при внесенні різних доз мінеральних добрив, не забруднене і не токсичне. Все ж слід враховувати, що найменша кількість кадмію, нікеля і кобальта виявлена на фоні азотно-калійного та розрахункової дози добрива, а з внесенням фосфорного добрива вона підвищується.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПІД ЯРУ ПШЕНИЦЮ

Економічний аналіз показав, що мінімальну собівартість зерна ярої пшениці і найвищий рівень рентабельності забезпечує внесення N₉₀Р₆₀К₃₀. При подальшому підвищенні дози азоту на цьому ж фоні фосфорно-калійного добрива собівартість збільшується, а рівень рентабельності дещо знижується. Найбільш економічно вигідним є внесення розрахункової дози мінеральних добрив.

Додаткові витрати енергії на одержання прибавки врожаю в значній мірі залежать від азотних добрив. При підвищенні їх дози вони збільшуються. Максимальний приріст енергії (3,82 тис. МДж/га) та енергетичний коефіцієнт (1,57) забезпечуються при внесенні розрахункової дози добрив.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. Азотне добриво, внесене під основний обробіток грунту, підвищує в ньому вміст нітратів - на період сходів ярої пшениці у 0-100 см шарі грунту, в порівнянні з неудобреним контролем, при застосуванні N₆₀Р₆₀К₃₀ - на 62,0, розрахункової дози добрива- на 67,1, а N₉₀Р₆₀К₃₀- на 89,9 %.

Cередньодобові витрати рослинами нітратів при внесенні розрахункової дози добрива, в порівнянні з неудобреними рослинами, збільшувались в міжфазний період сходи - колосіння на 20,0 %, сходи - повна стиглість зерна - на 50,0 %, а на фоні застосування N₉₀Р₆₀К₃₀ - відповідно на 46,7 і 75,0 %.

2. Основну кількість рухомого фосфору і обмінного калію яра пшениця поглинає з грунту після колосіння. Від сходів до колосіння у шарі грунту 0-50 см вміст Р₂О₅ зменшився на 13,9%, К₂О - на 7,9 %, а в міжфазний період колосіння - повна стиглість зерна - відповідно на 29,4 і 22,3 %. Суттєвої різниці в цих показниках при внесенні добрив не встановлено.

3. Рослини ярої пшениці на фоні N₉₀Р₆₀К₃₀ до періоду кущіння накопичують 21,2, виходу рослин в трубку - 44,1, колосіння - 87,1 % сухої надземної маси від загальної кількості її в кінці вегетації, а при використанні розрахункової дози відповідно: 22,8; 46,5 і 91,2 %. Після колосіння неудобрені рослини накопичують ще 31,1 % надземної маси, а на фоні застосування мінеральних добрив - 9-13 %.

4.Максимальних розмірів листова поверхня у ярої пшениці досягає в період колосіння. Внесення N₆₀Р₆₀К₃₀ збільшило її, в порівнянні з неудобреними рослинами, в період кущіння на 84,2, виходу в трубку - на 59,9, колосіння - на 53,8 %, а при застосуванні N₉₀Р₆₀К₃₀ - відповідно на 92,6; 73,2 і 63,7 %.

Аналогічно листовій поверхні змінювався і фотосинтетичний потенціал. Встановлено, що як площа листової поверхні, так і фотосинтетичний потенціал тісно корелюють з рівнем врожаю.

5. Загальний винос елементів живлення ярою пшеницею тим більший, чим вища доза азоту у складі повного мінерального добрива. На формування однієї тони врожаю неудобрена яра пшениця витрачає азоту 23,8, фосфору - 13,6, калію - 17,3 кг, а удобрена N₉₀Р₆₀К₃₀ та при внесенні розрахункової дози - відповідно 26,0; 15,5; 20,3 і 25,2; 15,9; 20,2 кг.

6. При низькому вмісті в грунті рухомого азоту, середньому фосфору та калію внесення фосфорно-калійного добрива, в порівнянні з неудобреним контролем, підвищило врожай зерна на 5,7 %, а при застосуванні на цьому фоні N₆₀ - на 23,4 %. Подальше підвищення дози азоту позитивно позначилось на продуктивності зрошуваної твердої ярої пшениці. Між дозами азотних добрив і врожаєм зерна цієї культури встановлена висока пряма кореляційна залежність.

Найвищий врожай формується при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀, але окупність одиниці добрива зерном на фоні N₉₀Р₆₀К₃₀ була більшою, а максимальною - при застосуванні розрахункової дози мінерального добрива.

7. Найбільш сприятливо на вміст білка в зерні впливає повне мінеральне добриво. Збір його при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀, в порівнянні з варіантом без добрив, підвищується на 33,3, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 51,8, а розрахункової дози - на 44,4 %.

При застосуванні N₉₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив в зерні формується максимальна кількість високомолекулярних білків гліадінів і глютелінів.

8. Сума всіх амінокислот в зерні, а також незамінних і лімітуючих, виявилася максимальною при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀. Зменшення дози азоту у складі повного мінерального добрива призводить до деякого зниження їх вмісту.

На біологічну цінність білків зерна ярої пшениці мінеральні добрива практично не вплинули.

9. Вміст сирої клейковини у борошні при внесенні N₆₀Р₆₀К₃₀, в порівнянні з неудобреним контролем, підвищувався на 18,8, N₉₀Р₆₀К₃₀ - на 31,6, а розрахункової дози добрива - на 22,9 відносних відсотка.

Максимальна скловидність зерна формується на фоні застосування розрахункової дози добрива та N₉₀Р₆₀К₃₀. На колір макарон мінеральні добрива практично не впливали.

10. В зерні ярої пшениці, вирощеному у всіх варіантах досліда, вміст цинку, кобальту, заліза, марганцю та міді був меншим гранично допустимої кількості. Вміст нікеля при внесені N₆₀К₃₀, N₆₀Р₆₀ та розрахункової дози добрив досяг рівня ГДК, в зерні інших варіантів - перевищував його. Максимальною кількість нікеля виявилася в неудобреному зерні та на фоні Р₆₀К₃₀ - відповідно вище ГДК на 34,0 та 30,0 %.

В зерні ярої пшениці усіх варіантів значно більшим за ГДК виявився вміст кадмію. Найнижчим - по 0,18 мг/кг він був при внесенні N₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив, на інших фонах - від 0,23 до 0,26 мг/кг. На сумарній токсичності зерна це не позначилося, в жодному з варіантів досліда вона не перевищувала ГДК.

11. При внесенні N₉₀Р₆₀К₃₀ рівень рентабельності досягає 90,2 %, енергетичний коефіцієнт становить 1,40, а розрахункової дози добрив - відповідно 341,5 % і 1,57. Подальше підвищення або зменшення дози азоту чи виключення його зі складу повного мінерального добрива збільшує собівартість зерна ярої пшениці, а рівень рентабельності - зменшує.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах зрошення півдня України на темно-каштановому середньосуглинковому грунті з низькою забезпеченістю його рухомим азотом, середньою рухомим фосфором і обмінним калієм при вирощуванні твердої ярої пшениці для одержання врожаю зерна на рівні 30 ц/га з хорошими показниками якості рекомендується вносити N₉₀Р₆₀К₃₀. Проте значно вища ефективність та максимальна окупність добрив зерном забезпечується при застосуванні розрахункової дози мінеральних добрив, яка залежить від рівня запланованого врожаю, фактичного вмісту елементів живлення в грунті конкретного поля та оптимальної їх кількості для данної культури.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Підручна О.В. Реакція зрошуваної ярої пшениці на внесення мінеральних добрив: Зб. наук. праць.- Одеса, 1999.- Вип. N 3 (6).- Ч. II: Агрономія.- С. 52-57.

2. Гамаюнова В.В., Филипьев И.Д., Подручная Е.В. Удобрения под яровую пшеницу в условиях орошения юга Украины // Зерновые культуры.- М., 1999.- № 6.- С. 21-22. (Проведення польових та лабораторних досліджень, підготовка матеріалів до друку, особистий внесок здобувача 85 %).

3. Підручна О.В. Вплив добрив на фракційний склад білку зерна зрошуваної ярої пшениці // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів "Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення".- Дніпропетровськ, 2000.- С. 22-23.

4. Філіп'єв І.Д., Підручна О.В. Вплив добрив на вміст і якість білку зерна зрошуваної ярої пшениці // Таврійський науковий вісник.- Херсон, 2000.- Вип.13.-С. 17-21. (Проведення польових та лабораторних досліджень, підготовка матеріалів до друку, особистий внесок здобувача 85 %).

5. Підручна О.В. Вплив мінеральних добрив на вміст білка та амінокислот у зерні пшениці ярої при зрошенні // Вісник аграрної науки.- 2000.- С. 79.

6. Рішення про видачу патенту на винахід від 14 червня 2000 року, Україна, МПК 6 АО1В79/02, А01С21/00. Спосіб вирощування ярої пшениці на темно-каштанових зрошуваних землях / Підручна О.В., Гамаюнова В.В., Філіп'єв І.Д.; Заявка № 2000021182 від 29.02.2000 (особистий внесок здобувача 80 %).

Размещено на Allbest.ru

...