Морфофункціональний статус імунокомпетентних структур новонароджених телят при різному ступені внутрішньоутробного росту і розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК [636.2:612.648]:[636:612.0.17+636:611.71]

Морфофункціональний статус імунокомпетентних структур новонароджених телят при різному ступені внутрішньоутробного росту і розвитку

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Смоляк Василь Васильович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі анатомії і фізіології тварин Кримського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Провідна установа: Харківський державний зооветеринарний інститут, кафедра анатомії свійських тварин, Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться 29 вересня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 28 серпня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бортнічук В.А.

неонатальний лімфоїдний селезінка

1. Загальна характеристика роботи

В останні десятиліття у всіх країнах світу спостерігається неухильне зниження життєздатності продуктивних тварин. Положення, що створилося, обумовлено, насамперед, збільшенням негативного впливу антропогенних чинників на їх організм [Шмальгаузен І.І., 1982; Карпуть І.М., 1993; Максаков В.Я., Криштофорова Б.В., 1998]. Майже у 100% продуктивних тварин неонатального періоду реєструються порушення функцій органів травлення після першої годівлі молозивом, які часто призводять до їх загибелі [Носков М.М., 1956; Левченко В.І. і ін., 1997; Сидоров М.А., Суботін В.В., 1998]. Перехворівші тварини відстають у рості і розвитку, внаслідок чого 35% із них не реалізують своїх генетичних племінних і продуктивних можливостей [Левченко В.І., 1995; Бусол В.О., 1996; Достоєвський П.П., 1996]. При цьому також значно скорочується тривалість їх продуктивного періоду і біологічного життя [Криштофорова Б.В., 1998].

Актуальність теми. Однією із проблем ведення високорентабельного молочного скотарства являється підвищення життєздатності і зберігання телят. Одні автори вважають, що причиною зниження життєздатності телят є їх хвороби в неонатальний період, які виникають внаслідок порушення технологічних прийомів утримання і годівлі тварин [Карпуть І.М., 1993; Жаров О.В., 1997]. На думку інших, головною причиною зниження життєздатності телят є їхня внутрішньоутробна недорозвиненість [Криштофорова Б.В., 1990-1999]. Телят із пренатальним порушенням розвитку визначають як гіпотрофіки [Левченко В.І., Надточій В.П., 1998]. Основним критерієм визначення гіпотрофії у телят є їхня жива маса при народженні. Ряд авторів своїми дослідженнями показали, що при внутрішньоутробній недорозвиненості тварин в першу чергу страждають центральні органи імуногенезу [G. Frichen, 1986; Апатенко В.М., 1995; Стадник М.А. , 1997, Криштофорова Б.В., 1990-1999]. Багато робіт з даного питання, присвячено визначенню морфофункціонального статуса тимуса. Що стосується питань комплексного визначення структурнофункціональних особливостей центральних і периферичних органів імуногенезу у телят із різним ступенем пренатального розвитку, то вони в науковій літературі майже не висвітлені. Немає даних по дослідженню співвідношень їх паренхіматозних і стромальних тканинних компонентів. Відсутні також відомості про характер і силу корелятивних взаємозв'язків як між ними, так і з організменним статусом неонатальних телят.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукової теми “Розробити технологію вирощування і годівлі новонароджених і новонародженого періоду телят в залежності від морфофункціонального статусу розвитку в утробний період”, яка виконувалась протягом 1993-2000 р.р. за завданням Міністерства аграрної політики України (договір №6/1) на базі проблемної науково-виробничої лабораторії ветеринарної неонатології кафедри анатомії і фізіології тварин Кримського державного аграрного університету (керівник теми д.в.н. , професор Криштофорова Б.В.). Державний реєстраційний номер 0199U0043.

Мета дослідження - визначити морфофункціональні особливості деяких імунокомпетентних структур неонатальних телят при різному ступені їхнього утробного росту і розвитку.

Задачі дослідження:

1. Визначити структурнофункціональні особливості кісткових органів (КО) (грудина, останні ребра, хвостові хребці) неонатальних телят при різному ступені утробного росту і розвитку.

2. Встановити структурнофункціональні особливості лімфоїдних органів (тимус, селезінка, поверхневий шийний і краніальний клубової кишки лімфатичні вузли (ЛВ)) неонатальних телят при різному ступені утробного росту і розвитку.

3. Виявити корелятивні взаємозв'язки між тканинними компонентами імунокомпетентних органів, між окремими органами і живою масою у телят при різному ступені утробного росту і розвитку.

4. З'ясувати ступінь прояву утробного росту і розвитку імунокомпетентних структур у неонатальних телят на організменному рівні.

Об'єкт дослідження - новонародженні телички (20 голів) червоної степової породи при різному ступені пренатального розвитку.

Предмет дослідження - визначення морфофункціонального статусу імунокомпетентних структур (кісткові органи, тимус, селезінка, лімфатичні вузли).

Методики дослідження - морфологічні (рентгенографія, макро-мікрометрія гістотопограм забарвлених гематоксиліном і еозином) зоотехнічні та етологічні.

Наукова новизна роботи. Комплексними дослідженнями на органному, макро-мікроскопічному рівнях вперше визначені структурнофункціональні особливості імунокомпетентних органів неонатальних телят із різним ступенем утробного росту і розвитку. Встановлено тканинні взаємозв'язки в кісткових (грудина, останні ребра, хвостові хребці і стегнова кістка) і лімфоїдних органах (тимусі, селезінці і ЛВ: соматичному - поверхневий шийний і вісцеральному - краніальний клубової кишки) неонатальних телят при різному ступені їхнього внутрішньоутробного росту і розвитку. Вперше визначені взаємозв'язки пренатального становлення кісткових і лімфоїдних органів у неонатальних телят. Виявлені особливості характеру і сили корелятивних взаємозв'язків між тканинними компонентами імунокомпетентних органів. Встановлено також взаємозв'язок між морфофункціональним статусом імунних органів і екстер'єрними характеристиками телят при різному ступені пренатального розвитку. Виявлено залежність організменного статуса неонатальних телят від ступеня внутрішньоутробного росту і розвитку імунокомпетентних структур.

Теоретичне і практичне значення. Імунокомпетентні органи неонатальних телят характеризуються визначеною структурнофункціональною незавершеністю і недорозвиненістю, що відбивається на життєздатності неонатальних телят. У кісткових органах (КО) превалює вміст хрящової тканини (ХТ), що визначає структурнофункціональне становлення червоного кісткового мозку (КМ), як центрального органа імуногенезу і, у свою чергу, відображається на морфофункціональному становленні тимуса, селезінки, (ЛВ), проявляючись екстер'єрними характеристиками на організменному рівні.

Відомості про особливості морфофункціонального статуса імунокомпетентних органів необхідні для більш глибокого розуміння й обгрунтування етіології і патогенезу різних захворювань телят у неонатальний період. Результати досліджень рекомендується використовувати при розробці нових технологій утримання і годівлі неонатальних телят, що підвищують їх життєздатність, а також корів, у період тільності, для одержання здорового потомства. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані в навчальній роботі і написанні відповідних розділів підручників і посібників.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі і науково-дослідній роботі на кафедрі гістології і ембріології Національного медичного університету ім. А.А. Богомольця; на кафедрі гістології, цитології та ембріології і кафедрі анатомії сільськогосподарських тварин факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету; на кафедрі анатомії свійських тварин Хар-ківського зооветеринарного інституту; на кафедрі нормальної і патологічної анатомії Одеського державного сільськогосподарського інституту; на кафедрі біології тварин Луганського державного аграрного університету; на кафедрі нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету; на кафедрі фізіології, анатомії сільськогосподарських тварин і зоології Костромської державної сільськогосподарської академії; на кафедрі анатомії Московської академії ветеринарної медицини і біотехнології.

Особистий внесок аспіранта. Особистий внесок аспіранта полягає в тому, що він самостійно проводив підбір груп телят із різним ступенем внутрішньоутробного росту і розвитку, забір матеріалу і його фіксацію, морфометричні і гістологічні дослідження, узагальнив та проаналізував одержані результати.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені і схвалені: на щорічних конференціях Кримського ДАУ (1994-2000); на науково-практичній конференції “Неінфекційна патологія тварин” 7-8 червня 1995 р., м. Біла Церква; на II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології” (4-5 червня 1998 р., м. Біла Церква); на конференції “Хвороби новонароджених тварин” (3-4 грудня 1998 р., НАУ, м. Київ).

Публікація результатів дослідження. Результати досліджень викладені в 6 наукових працях, що опубліковані в журналі “Ветеринарна медицина України” (1), збірниках “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (2), “Науковий вісник Національного аграрного університету” (1), збірнику наукових праць Кримського медичного інституту (1) та матеріалах конференції (1).

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку літературних джерел та додатку.

Текст дисертації викладений на 122 стор. машинопису, проілюстрований 87 рисунками, 24 таблицями, в т.ч. 19 - в додатку. Список літератури включає 178 вітчизняних і 61 зарубіжних джерел.

2. Результати досліджень та їх аналіз

Матеріали і методики дослідження

Об'єкт дослідження - телички (20 голів) добового віку червоної степової породи, що мали різний ступінь внутрішньоутробного росту і розвитку. Визначали їх живу масу і проводили лінійні проміри статей тіла [Криштофорова Б.В. і Гаврилін П.М., 1995]. Морфологічний склад крові телят визначали за загальноприйнятою методикою. Потім по тестовим показникам оцінювали (в балах) морфофункціональний статус телят, розподіляючи їх на 6 груп. Для морфологічних досліджень відбирали кісткові (грудина - 20, останні ребра - 40, хвостові хребці - 360, стегнова кістка - 40) і лімфоїдні (тимус - 20, селезінка - 20, поверхневий шийний і краніальний клубової кишки ЛВ - 40) органи. Морфометрію кісткових і лімфоїдних органів проводили по Duerst U. (1926), Алексєєву В.П. (1966), а також рентгенографію цілих кісток виконували з допомогою рентгенапарата 12П5 при фокусній відстані 70 см на стандартній рентгеноплівці РМ-1 при напрузі в трубці 40 кВ, силі струму 40 мА і експозиції 2; 4; 6 секунд. Гістологічні зрізи кісток (третій сегмент грудини, епіфізи і середня ділянка діафіза стегнової кістки, останні ребра, 1-й, 7-й хвостові хребці із діафізарним центром скостеніння) і лімфоїдних органів (тимус, селезінка, ЛВ) готували на мікротом-криостаті МК-25М. Отримані зрізи фарбували гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою у модифікації Гавриліна П.М. (1998).

У КО визначали вміст ХТ, КТ і КМ; тимусі - вміст кіркової і мозкової речовин та їх співвідношення; в селезінці - вміст білої пульпи і вміст трабекул; у ЛВ - вміст кіркової і мозкової речовин, а також вміст лімфоїдних вузликів за допомогою МБС-10, методом “крапкового підрахунку” (Автанділов Г.Г., 1990). Коефіцієнт кореляції (r) визначали між: живою масою тварин і масою кожного імунокомпетентного органа, а також між їхніми тканинними структурами. Фотографування гістотопограм робили за допомогою мікроскопа МБІ-6 і фотокамери “Зоркий-4”. Статистичне опрацювання одержаних цифрових даних проводили на IBM PC із використанням статистичного програмного пакета Statistic 5,0 для Windows 95.

Загальні показники неонатальних телят та їх органів імуногенезу

Прижиттєвими дослідженнями по тестових показниках морфофункціонального статуса нами встановлено, що найменшу кількість балів мають телята з мінімальною (19,62±0,80 кг) і з максимальною (38,00±0,57 кг) живою масою. Телята I групи по сукупності тестових показників мають морфофункціональний статус 69 балів (табл. 1). При цьому вони виявляють саму низьку життєздатність. Їхня жива маса складає 19,62±0,80 кг. Характерно, що у таких телят реалізація локомоторних актів відбувається через 6 годин, а рефлексу смоктання - більш, ніж за 4 години.

Таблиця 1 Загальні показники морфофункціонального статуса неонатальних телят їх кісткових і лімфоїдних органів

У телят II і III груп також виявляють певний ступінь внутрішньоутробної недорозвиненості. Їхня жива маса 26,00±0,58 і 27,00±1,87 кг, а бальна оцінка морфофункціонального статуса становить 75 та 73 балів відповідно. Телята IV групи по оцінці морфофункціонального статуса мають максимальну кількість балів (92). Телята V і VI груп, що мають живу масу відповідно 37,33±2,60 і 38,00±0,58 кг, також характеризуються зниженим морфофункціональним статусом (85 та 70 балів).

Кісткова система, що виконує біомеханічні функції в реалізації локомоторних актів, є також універсальним органом імуногенезу, що визначається її невід'ємним структурним елементом - червоним КМ. Аналіз результатів наших досліджень показує, що найбільша абсолютна маса кісткової системи відмічається у новонароджених телят V і VI груп відповідно 6,81±0,28 кг і 6,88±0,66 кг, а найменша - у телят I і II відповідно 4,86±0,09 і 5,56±0,06 кг. Характерно, що відносна маса скелета більша у тих телят, що мають найменшу життєздатність і бальну оцінку морфофункціонального статуса: I група - 24,83±0,52%, II - 21, 39±0,23%, III - 21,14±0,68% і VI - 18,11±0,10%. Маса окремих КО мінімальна у телят I групи, що мають найбільшу пренатальну недорозвиненість і саму низьку життєздатність. Лінійні проміри довжини кісток змінюються аналогічним чином.

Зміни остеогенезу КО, а відповідно і становлення червоного КМ, є основним чинником, що обумовлює порушення пренатального морфофункціонального становлення другого центрального органа імуногенезу-тимуса. Як і абсолютна маса кісткової системи (КМ), маса тимуса у новонароджених телят різна. У телят I групи, з найменшою бальною оцінкою морфофункціонального статуса вона досягає всього 52,52±6,86 г, а у телят IV групи становить 208,10±5,53 г. Відносна ж маса тимуса новонароджених телят коливається від 0,18 до 0,65%. Відмічається чітка тенденція залежності між абсолютною і відносною масою тимуса та ступенем внутрішньоутробного розвитку телят, їх життєздатністю. Абсолютна і відносна маса селезінки і ЛВ мають дещо менші коливання у телят з різним морфофункціональним статусом. Відносна маса селезінки коливається в межах 0,17-0,24%, а ЛВ - соті і тисячні частки відсотка. Абсолютна і відносна маса селезінки найменші у телят I, II і VI груп, морфофункціональний статус яких досягає 69; 75 і 70 балів (абсолютна маса селезінки 35,22±4,32; 46,33±6,23 і 66,10±14,08 г, а відносна - 0,17-0,18%). У той же час у телят VI групи, що мають максимальну живу масу, відносна маса селезінки зменшується (0,17%). Очевидно, жива маса новонароджених телят у меншому ступені взаємозалежна з органними особливостями імунокомпетентних структур.

Структурнофункціональні особливості кісткових органів телят при різному ступені внутрішньоутробного розвитку

Рентгенографія кісткових органів неонатальних телят дозволяє виявити масштабність їхнього остеогенезу як у цілому, так і в різних ділянках, з'ясувати не тільки їхню структуру, але й визначити наявність і розміри епі- і апофізарних центрів скостеніння. Однак дослідження показують, що більш повною інформативністю у визначенні структурнофункціонального пренатального становлення кісткових і лімфоїдних органів імуногенезу новонароджених телят мають їхні співвідношення паренхіматозних і стромальних структур.

У КО вміст ХТ, особливо в зонах росту, взаємозв'язаний більш з наявністю остеобластичного КМ, а кісткової - червоного КМ. Компактна і губчаста речовини кісток побудовані з ретикулофіброзної кісткової тканини. У кістковомозкових центрах скостеніння кісток і кістковомозкових ділянках діафіза трубчастих кісток кінцівок переважає кровотворний КМ, серед якого зустрічаються поодинокі жирові клітини або їх скупчення. Кількість ХТ у кожній кістці залежить від положення останньої в скелеті: найменший її вміст у трубчастих кістках кінцівок, і найбільший - у рудиментарних кістках (хвостові хребці, останнє ребро), а також у грудині. Відношення вмісту кісткових, хрящових компонентів і КМ у новонароджених телят обумовлюється ступенем пренатального остеогенезу. Наявність КМ визначається структурою губчастої речовини. У первинній губчастій речовині спостерігається остеобластичний (кістковоутворюючий) КМ. Наявність жирових клітин у червоному КМ вказує на початкові процеси його трансформації.

Вміст ХТ, КТ і КМ у стегновій кістці та її окремих ділянках різний. Максимальний вміст ХТ у проксимальному епіфізі і ділянці діафіза відмічений у телят I групи (рис.1). Вміст КТ, як і КМ превалює у телят IV, V і VI груп. У дистальному епіфізі і ділянці діафіза стегнової кістки вміст ХТ також найбільший у телят I, II, III груп, тоді як КТ і КМ у даній ділянці стегнової кістки більший у телят IV і V груп.

На гістотопограмах третього сегменту грудини неонатальних телят найбільший вміст ХТ (26,50±2,59%) встановлений у телят I групи, а найменший - у IV (19,90±4,77%). У телят V і VI груп цей показник займає проміжне значення. Вміст КТ поступово збільшується, починаючи з I (23,61±2,21%) по IV (24,12±2,15%) групи, тоді як у V (23,98±2,24%) і VI (23,38±14,6%) він дещо менший порівняно з IV групою. Остеобластичний КМ у третьому сегменті грудної кістки переважно розміщений по периферії і у зонах остеогенезу. Червоний КМ заповнює кістковомозкові вічка, розміщені в центральній частині сегменту. Найменший вміст КМ (39,62±2,24%) у телят I групи, а найбільший - у IV (47,44±1,85%).

Остання пара ребер у ссавців відноситься до рудиментарних кісток. У новонароджених телят головка і горбик в останніх ребрах не виражені і повністю утворені ХТ, а тіла їх - ретикулофіброзною КТ, компактна речовина знаходиться в стадії формування. КМ (остеобластичний) міститься в вічках губчастої речовини. Вміст ХТ, КТ і КМ в останньому ребрі новонароджених телят із різним ступенем пренатального розвитку мають свої особливості. Характерно, що вміст ХТ і КТ в останньому ребрі всіх груп телят майже однаковий, а КМ міститься дещо менше, ніж у стегнових кістках і грудині. Максимальний вміст КМ відмічається у телят IV і V груп, а мінімальний - I (рис. 2).

Для хвостових хребців неонатальних телят характерна наявність епі-фізарних (головок і ямок) центрів скостеніння. У каудальному напрямку епіфізарні центри зменшуються, а потім цілком зникають. Дослідження показують, що спочатку зникає каудальний, а потім і краніальний епіфізарний центр скостеніння, залишається тільки кістковий діафіз. Останні 2-4 хвостові хребці повністю утворені ХТ, яка оточена сполучнотканинною оболонкою. На гістотопограмах першого хвостового хребця неонатальних телят I групи ХТ міститься 39,67±4,77%, кісткової менше (29,56±1,27%) і ще менше КМ (24,71±3,59%) (табл. 2). У першому хребці цієї групи ми зареєстрували тільки краніальний центр скостеніння.

Таблиця 2 Вміст тканинних структур хвостових хребців неонатальних телят при різному ступені внутрішньоутробного розвитку, %

Вміст ХТ на гістотопограмах перших хвостових хребців неонатальних телят II групи практично не змінюється, тоді, як КТ незначно зменшується порівняно з таким телят I групи. На відміну від тварин І групи в першому хвостовому хребці неонатальних телят III, отриманих від первісток, і IV груп, ми відмітили вже зменшення ХТ, КТ і збільшення червоного КМ. Два перші хвостові хребці мають краніальний і каудальний епіфізарні центри скостеніння, а третій - тільки краніальний. У першому хвостовому хребці V і IV груп тварин вміст ХТ і КТ знову збільшується, а КМ зменшується порівняно з такими показниками у телят IV групи. У цій же групі епіфізарні центри скостеніння є в перших двох хребцях, а в третьому тільки один - краніальний.

В сьомому хвостовому хребці у всіх групах новонароджених телят відсутні епіфізарні центри скостеніння. З ретикулофіброзної кісткової тканини утворене тільки тіло хребця. Під гіаліновим хрящем розміщується субхондральна кістка, що має подібну структуру з діаметафізарною субхондральною кісткою трубчастих кісток. Вміст ХТ на гістотопограмах сьомого хребця неонатальних телят I групи збільшується, як і кісткової, а КМ зменшується. В останніх хвостових хребцях, в яких відмічається центр скостеніння в ділянці тіла, виділяється шарувата компактна речовина, серед платівок якої знаходиться сполучна тканина і судини. У телят I групи більша частина хребця утворена ХТ (60,10±1,78%), КТ розташовується в основному в компактній речовині тіла хребця (29,45±1,19%), а вміст КМ невеликий (8,72±1,14%). Інші чотири хребці повністю утворені гіаліновим хрящем. Співвідношення вмісту ХТ, КТ і КМ у наступних групах змінюється незначно. Тіла останніх 3-4 хвостових хребців побудовані тільки із гіалінового хряща.

Структурнофункціональні особливості тимуса телят при різному ступені внутрішньоутробного розвитку

Тимус у новонароджених телят складається з таких часток: парної шийної, непарної шийної і грудної. На гістотопограмах грудної частки тимуса неонатальних телят I групи відмічається слабо розвинена сполучнотканинна оболонка. Часточки тимуса розділені тонкими прошарками сполучної тканини, у яких проходять кровоносні судини різного калібру. Паренхіма часточок тимуса представлена дифузною лімфоїдною тканиною (ЛТ). Межа між ЛТ кіркової і мозкової речовин виражена не чітко. У грудній частці тимуса телят I групи кіркової речовини більше (60,68±174%), ніж мозкової (39,32±1,74%) (рис. 3). Відношення кіркової і мозкової речовин складає 1:1,54.

У грудній частці тимуса телят II групи вміст кіркової речовини зменшується, а мозкової дещо збільшується. При цьому також змінюється і кірково-мозкове співвідношення (1:1,35). Межа між кірковою і мозковою речовинами не чітка. У поодиноких тимічних тільцях мозкової речовини шаруватість не виражена.

У телят III групи вміст ЛТ кіркової речовини в грудній частці тимуса збільшується, а мозкової - зменшується порівняно з цією ж часткою тимуса телят II і особливо I групи. Кірково-мозкове відношення становить 1:1,90. У телят IV групи вміст кіркової речовини максимальний, як і її відношення з мозковою - 1:2,65. У мозковій речовині зустрічаються поодинокі тимічні тільця шаруватої структури і вираженою оксифільністю. У грудній частці тимуса неонатальних телят VI групи вміст кіркової речовини зменшується (69,66±0,07%), а мозкової - збільшується порівняно з такими телят V групи. Відношення кіркової і мозкової речовин змінюється (1:2,29). Морфофунціональні взаємозвязки тканинних структур у парних і непарній шийних частках тимуса неонатальних телят, хоча і мають незначні особливості, у цілому ж відповідають закономірностям кількісних характеристик, встановлених у грудній частці.

Структурнофункціональні особливості селезінки і ЛВ телят при різному ступені внутрішньоутробного розвитку

Селезінка неонатальних телят є найбільш сформованим органом до моменту народження. На гістотопограмах селезінки неонатальних телят I групи виявляється слабо розвинена капсула неоднакової товщини. Вона потовщена в місцях де від неї відходять трабекули, що спрямовані в глибину органа. ЛТ, яка утворює білу пульпу, в основному, дифузна і розташована навколо кровоносних судин. На гістотопограмах селезінки неонатальних телят I групи вміст білої пульпи становить 5,42±0,29%, а трабекул - 8,30±0,57% (рис. 4). Дуже рідко виявляється ЛТ сформована у вигляді лімфоїдних вузликів.

У неонатальних телят II групи капсула селезінки більше розвинена. Трабекули, що відходять від неї зустрічаються частіше, особливо по краях органа і мають видовжену форму та нерівномірну товщину. ЛТ переважно дифузна, в ній рідко спостерігаються округлі або овальні лімфоїдні вузлики, що перебувають в стадії формування. Вміст білої пульпи і трабекул збільшується. У неонатальних телят III групи капсула селезінки добре виражена. Її товщина збільшується, особливо це добре помітно в ділянці воріт органа. Вміст білої пульпи і трабекул також збільшується в порівнянні з такими неонатальних телят I групи. У IV групі неонатальних телят встановлений максимальний вміст ЛТ - 8,22±0,55%. Кількість лімфоїдних вузликів в ній коливається від 8 до 14. У V групі неонатальних телят встановлено зменшення вмісту білої пульпи (7,70±0,82%), і збільшення вмісту трабекул (10,96±0,93%) у порівнянні з такими показниками телят IV групи. У телят VI групи капсула також добре розвинена, її товщина майже однакова по всьому периметру органа, трабекули ж дещо тонші, ніж у телят V групи. У білій пульпі зустрічаються поодинокі первинні лімфоїдні вузлики, що знаходяться в початковій стадії формування.

Таким чином, вміст білої пульпи (лімфоїдної тканини) у всіх групах телят не перевищує 9%. Однак недорозвиненість селезінки, що проявляється незначним вмістом дифузної та вузликової форм ЛТ, найбільш виявляється у телят I групи, а найменш - у тварин IV групи. Кількість первинних лімфоїдних вузликів на гістозрізі не перевищує 14. Найбільший вміст трабекул селезінки відмічається в телят V групи. У телят III групи, отриманих від первісток, вміст білої пульпи і трабекул дещо менший, ніж у тварин IV групи.

Проведені дослідження свідчать, що у неонатальних телят соматичні і вісцеральні ЛВ мають неоднаковий морфофункціональний статус. На гістотопограмах поверхневого шийного ЛВ неонатальних телят I групи відзначається слабо розвинута капсула. Трабекули тонкі і майже непомітні. Межа між кірковою і мозковою речовинами звивиста і не чітка. Вміст кіркової речовини в поверхневому шийному ЛВ досягає 8,23±0,85%, а мозкової - 69,21±1,40%. Лімфоїдні вузлики в кірковій речовині не виділяються. У неонатальних телят II групи в кірковій речовині зустрічаються поодинокі первинні лімфоїдні вузлики. Вміст кіркової речовини збільшується (9,27±0,90%), а мозкової - зменшується (67,58±1,27%) порівняно з вмістом таких тварин I групи. В дифузній ЛТ кіркової речовини зустрічаються первинні лімфоїдні вузлики (1-4). У поверхневому шийному ЛВ неонатальних телят III групи вміст кіркової речовини збільшується (10,90±0,92%), а мозкової - зменшується (64,96±1,57%) порівняно з вмістом цих речовин у телят I групи. Вміст кіркової речовини в поверхневому шийному ЛВ телят IV групи стає меншим (10,69±0,87%), а мозкової збільшується (65,91±1,76%) у порівнянні з такими тварин III групи. Вміст кіркової речовини поверхневого шийного ЛВ у неонатальних телят V групи більший (11,07±1,30%), а мозкової менший (64,66±1,45%), ніж у телят I групи. Кількість лімфоїдних вузликів становить 5-12. У поверхневому шийному ЛВ неонатальних телят VI групи в кірковій речовині спостерігаються поодинокі первинні лімфоїдні вузлики (4-9). Вміст кіркової речовини зменшується (10,24±1,19%), а мозкової - збільшується (на 1,89%) у порівнянні з такими неонатальних телят V групи.

Вісцеральні ЛВ неонатальних телят зазнають значного антигенного впливу в результаті проникнення останнього через структури слизової оболонки. Очевидно, даний феномен обумовлює більш інтенсивний розвиток лімфоїдних вузликів у їх кірковій речовині. З вісцеральних ЛВ у неонатальних телят із різним ступенем утробного розвитку ми досліджували краніальний клубової кишки ЛВ, який розташований в брижі, котра переходить на сліпу кишку. У краніальному клубової кишки ЛВ телят I групи реєструється тонка, слаборозвинена капсула і трабекули, що відходять від неї. Вміст кіркової речовини в краніальному клубової кишки ЛВ I групи неонатальних телят мінімальний (13,43±0,91%), а мозкової - максимальний (73,25±0,85%). Поодинокі первинні лімфоїдні вузлики (1-3) містяться в кірковій речовині. У неонатальних телят II групи сполучнотканинна капсула також слабо розвинута. Для неї властива рівномірна товщина. Межа між кірковою і мозковою речовинами не чітка, слабо звивиста. У кірковій речовині зустрічаються поодинокі первинні лімфоїдні вузлики. Вміст кіркової речовини збільшується (15,44±0,79%), а мозкової - зменшується (70,36±1,37%) у порівнянні з такими тварин I групи. У краніальному клубової кишки ЛВ неонатальних телят III групи сполучнотканинна капсула більш розвинута, її товщина збільшується особливо в напрямку воріт органа. Межа між кірковою і мозковою речовинами слабо помітна. Кількість первинних лімфоїдних вузликів у кірковій речовині збільшується майже вдвічі (7-12). І тільки у телят IV групи відмічається добре розвинута сполучнотканинна капсула, від якої відходять у товщину органа короткі трабекули. Серед дифузної ЛТ кіркової речовини зустрічаються 8-15 первинних ЛВ. Вміст кіркової речовини збільшується (16,98±0,98%). У неонатальних телят V групи кількість первинних лімфоїдних вузликів в кірковій речовині досягає від 9 до 18. Вміст кіркової речовини в краніальному клубової кишки ЛВ V групи неонатальних телят зменшується (15,97±0,58), а мозкової - збільшується (70,77±1,35%) у порівнянні з такими телят IV групи. У неонатальних телят VI групи на гістотопограмах краніального клубової кишки ЛВ видно, що сполучнотканинна капсула менш розвинута, ніж у телят V групи, трабекули більш тонкі. Межа, яка розділяє кіркову і мозкову речовини рівна, але вона не чітка. У паренхімі кіркової речовини зустрічаються первинні лімфоїдні вузлики (8-14). Вміст кіркової речовини зменшується (15,62±0,34%), а мозкової (69,67±1,16%) залишається майже таким як у телят IV групи.

Взаємозв'язок пренатального росту і розвитку КО, тимуса, селезінки і ЛВ у новонароджених телят підтверджують проведені нами розрахунки коефіцієнта кореляції. Корелятивні взаємозв'язки між КМ третього сегменту грудини і кірковою речовиною тимуса (грудна частка) тісні і позитивні тільки у телят IV групи (r = 0,96). Тоді як у тварин I і II груп вони слабкі або середні (r = 0,56 і r = 0,28) і тільки у телят VI групи корелятивні зв'язки тісні і негативні (r = -0,70). Між КМ і білою пульпою селезінки корелятивні взаємозв'зки посилюються (r = 0,80) у телят II групи і залишаються тісними і взаємозворотніми у тварин VI групи (r = -0,94). Між КМ і кірковою речовиною поверхневого шийного ЛВ взаємозв'язки тісні і позитивні в телят IV і VI груп, а у тварин I, II і III груп вони слабкі й негативні. Слід відмітити, що взаємозв'язки між кірковою речовиною тимуса і білою пульпою селезінки відповідають такій же закономірності. Як правило, вони позитивні, тісні (r = 0,80) або середні (r = 0,51) і тільки в телят I групи практично зникають (r = 0,17), а у тварин V групи дуже слабкі та негативні (r = 0,09). Корелятивні взаємозв'язки кіркової речовини ЛВ переважно взаємозворотні, особливо краніального клубової кишки або дуже слабкі, що характерно для телят I і III груп. Корелятивні взаємозв'язки між масою окремих кісткових і лімфоїдних органів по силі і характеру також не постійні. Між центральними органами імуногенезу (маса грудини і маса тимуса) вони тісні і позитивні (r = 0,96) у телят IV групи, а між масою хвостових хребців і масою тимуса не виявляються тільки в телят III групи. Корелятивні взаємозв'язки між масою центральних органів імуногенезу (кісткові і тимус) і периферичними (селезінка і ЛВ) не виявляються (r = 0,10) у телят IV групи, у тварин I і II груп вони тісні і позитивні, а в телят інших груп вони середні (r = 0,58) або середні та негативні (r = -0,59). Корелятивні взаємозв'язки між живою масою неонатальних телят і масою КО практично у всіх групах телят виявляються як тісні позитивні, за винятком тварин VI групи. Така ж закономірність корелятивних взаємозв'язків виявляється між живою масою телят і тимусом.

Таким чином, аналіз результатів досліджень показує, що морфофункціональний статус органів імуногенезу (кісткових, тимуса, селезінки і ЛВ) у телят із неоднаковим ступенем пренатального розвитку відрізняється на органному, внутрішньоорганному (вміст тканинних компонентів) рівнях структурної організації, характером і силою корелятивних взаємозв'язків між ними і організменним статусом тварин. У найбільшій мірі відбувається порушення пренатального росту і розвитку КО, про що свідчить вміст в них ХТ, КТ і КМ. Великий вміст ХТ обумовлює наявність в КО остеобластичного КМ. Найбільший вміст ХТ і остеобластичного КМ властивий хвостовим хребцям. Недорозвиненість КО на організменному рівні проявляється збільшенням відносної маси кісткової системи, укороченням довжини хвоста, останніх пар ребер і затримкою реалізації локомоторних актів. У телят із явищами порушення пренатального остеогенезу відмічається зменшення розвитку кіркової речовини тимуса, його абсолютної і відносної маси. Морфофункціональне становлення КО і тимуса обумовлюють, у свою чергу, ріст і розвиток селезінки та ЛВ, особливо їх дифузної ЛТ. У телят із порушенням пренатального розвитку в пульпі селезінки і кірковій речовині ЛВ виявляються тількі поодинокі лімфоїдні вузлики.

Висновки

1. Структурнофункціональні особливості органів імунної системи (кістки, тимус, селезінка, соматичні і вісцеральні лімфатичні вузли) визначаються ступенем пренатального росту та розвитку і проявляються тим більше, чим менша бальна оцінка організменного статусу новонароджених телят.

2. Морфометричні зміни кісткових органів, тимуса, селезінки, лімфатичних вузлів у недорозвинених телят характеризуються зниженням їх абсолютної та відносної маси і лінійних параметрів.

3. Абсолютна і відносна маса кісткових органів (стегнова кістка, грудина, останнє ребро, хвостові хребці) обумовлені інтенсивністю пренатального остеогенезу. У недорозвинених телят значно зменшується площа центрів скостеніння великого вертлюга стегнової кістки, сегментів грудини, головок, ямок і тіл хвостових хребців, останніх ребер, а їхня компактна речовина має виражену сітчасту структуру.

4. Вміст хрящової тканини і остеобластичного кісткового мозку в кісткових органах більший у телят із меншою оцінкою морфофункціонального статуса (69 балів), а ретикулофіброзної кісткової тканини і червоного кісткового мозку навпаки із вищою (92 бали).

5. Особливості структури кісткових органів обумовлюють морфофункціональне становлення тимуса, зниження відносної маси якого від 0,18% до 0,65% визначається зменшенням вмісту лімфоїдної тканини, особливо в кірковій речовині, наявністю нечітких меж між нею і мозковою із поодинокими тимічними тільцями, а також їхнім співвідношенням від 1:1,17 до 1: 2,65.

6. Морфогенез кісткових органів і тимуса впливає на ріст і розвиток селезінки і лімфатичних вузлів, що проявляється у вмісті їх стромальних і паренхіматозних структур.

7. Абсолютна маса селезінки змінюється (від 35,22±4,32 г до 81,03±4,91 г) як і її відносна (0,17-0,24%); вміст же білої пульпи і трабекулярних структур коливається відповідно 5,42±0,29 - 8,22±0,55%, та 8,30±0,57 - 10,96±0,93%.

8. Ріст і розвиток поверхневого шийного і краніального клубової кишки лімфатичних вузлів, особливо їхньої лімфоїдної тканини (дифузної і вузликової форм) у кірковій речовині, обумовлюється пренатальним онтогенезом телят. Чим менша бальна оцінка морфофункціонального статусу телят, тим менша кількість кіркової речовини і лімфоїдних вузликів в лімфатичних вузлах.

9. Характер і сила корелятивних взаємозв'язків між паренхіматозними компонентами органів імуногенезу, їхньою масою і живою масою телят визначається як пренатальним ростом і розвитком, так і організменним статусом тварин.

10. Морфофункціональний статус новонароджених телят характеризується певним розвитком статей тіла, особливо рудиментарних органів, що обумовлюється пренатальним остеогенезом, співвідношенням їх хрящової і кісткової тканин, яке впливає на скорість адаптивної трансформації кісткового мозку.

11. Ступінь морфогенезу кісткових органів, тимуса, селезінки і лімфатичних вузлів обумовлює час реалізації локомоторних актів, а також смоктального рефлексу, що позначається на життєздатності неонатальних телят.

Практичні пропозиції

1. Встановлені структурно-функціональні особливості імунокомпетентних органів (кістки, тимус, селезінка і лімфатичні вузли) у взаємозв'язку з організменним статусом новонароджених телят, рекомендується використовувати лікарям ветеринарної медицини при діагностиці, лікуванні і профілактиці хвороб новонароджених телят.

2. Структурні характеристики тканинних компонентів кісткових органів, тимуса, селезінки і лімфатичних вузлів, а також їх взаємозв'язки з організменним статусом неонатальних телят рекомендується використовувати в навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини та при написанні відповідних розділів підручників і навчальних посібників.

Основні публікації по темі дисертації

1. Смоляк В.В. Морфофункціональний статус неонатальних телят при утриманні корів в умовах гіподинамії // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №3. - С.26-27.

2. Криштофорова Б.В., Смоляк В.В. Особливості деяких кісток та життєздатність неонатальних телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква. - 1998. - Вип.5. Ч.1. - С.90-92.

Дисертант провів зоотехнічні і етологічні дослідження, відібрав матеріал та провів його аналіз.

3. Криштофорова Б.В., Смоляк В.В. Структурно-функціональні особливості деяких лімфоїдних органів неонатальних телят з різним ступенем утробного розвитку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква. - 1998. - Вип.7. Ч.1.- С.36-39.

Дисертант провів морфометричні дослідження кісткових і лімфоїдних органів, а також статистичну обробку одержаних результатів та їх аналіз.

4. Криштофорова Б.В., Смоляк В.В. Особенности тканевых взаимоотношений в некоторых иммунокомпетентных органах неонатальных телят //Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці / Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 1999. - Вип.16. - С.113-116.

Дисертант провів рентгенографічні і мікроскопічні дослідження кісткових і лімфоїдних органів, статистичну обробку одержаних результатів і аналіз.

5. Криштофорова Б.В., Гаврилин П.Н., Смоляк В.В. Особенности костной системы телят при различной степени пренатального развития // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. - Біла Церква. - 1995. - Ч.1. - С.147-148.

Дисертант провів мікроскопічні дослідження лімфоїдних органів і статистичну обробку та аналіз одержаних результатів.

6. Криштофорова Б.В., Смоляк В.В. Анатомические особенности центральных органов иммуногенеза неонатальных телят // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравохранения: Сб. науч. тр. Крымского мед. ин-та. - Симферополь. - 1996. - С.115-118.

Дисертант провів анатомічне препарування, морфометрію і аналіз одержаних результатів.

Размещено на Allbest.ru