Стронгілятози травного тракту великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України (епізоотологія, патогенез та випробування антгельмінтиків)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

УДК 619:616.995.1:612.3:636.22:132.

СТРОНГІЛЯТОЗИ ТРАВНОГО ТРАКТУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ ТА ВИПРОБУВАННЯ АНТГЕЛЬМІНТИКІВ)

03.00.18 - паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Алхінді Халіль Мухамед

Харків 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському зооветеринарному інституті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник

кандидат ветеринарних наук, доцент Пономаренко Володимир Якович, Харківський зооветеринарний інститут, доцент кафедри паразитології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент РАСГН, Микитюк Володимир Васильович, Бєлгородська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри паразитології, епізоотології та ветсанекспертизи

кандидат ветеринарних наук, доцент Дахно Галина Пилипівна, Сумський ДАУ, доцент кафедри терапії, фармакології та клінічної діагностики

Провідна установа

Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра паразитології та гістології Міністерство аграрної політики України

Захист відбудеться “ 1_” __березня_________ 2001 р. о __13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою 61023, Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою 61023, Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “__22_” _______січня_____ 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор Конаржевський К.Є.

стронгілятоз епізоотологічний антигельмінтик



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з важливих галузей тваринницького виробництва є скотарство. Одним із головних факторів, які стримують розвиток цієї галузі, є розповсюдження значної кількості хвороб як заразної, так і незаразної етіології. Серед хвороб заразної етіології значну питому вагу займають паразитарні хвороби великої рогатої худоби і в першу чергу-гельмінтози.

Домінуюче положення серед гельмінтозів органів травлення у жуйних займають стронгілятози шлунково-кишкового тракту (Трач В.Н., 1969, 1975, 1982, 1986; Шумакович Є.Є., 1968; Нікітін В.Ф., 1984; Кісільов В.А., 1992; Пономаренко В.Я., 1999 та ін.), економічні збитки від яких складаються зі зниження продуктивності тварин внаслідок розвитку запальних процесів у різних відділах травного тракту: абомазіти, дуоденіти при гемонхозі та остертагіозі; ентерити при більшості трихостронгілідозів; коліти з утворенням інвазійних гранульом при езофагостомозі та хабертіозі; дерматити, бронхопневмонії та ентерити при буностомозі (Гончарук Г.Є., 1990).

Останні дослідження по вивченню видового складу збудників стронгілятозної інвазії шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби, їх розповсюдження, морфологічних особливостей інвазійних личинок та строків їх розвитку на території Лісостепу України були проведені у 1975 році Трачом В.Н.

Стронгілятози шлунково-кишкового тракту - це полігельмінтозна інвазія, при якій кожен вид заселює певну ділянку шлунково-кишкового тракту: вони закріплюються починаючи із сичуга, на протязі 16-17 м тонкого та товстого відділів кишковника. Однак, до теперішнього часу недостатньо вивчений патогенний вплив інвазії на організм живителів.

Для дегельмінтизації великої рогатої худоби при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту рекомендовано багато антгельмінтиків, але не всі вони ефективні і задовольняють потреби лікарів ветеринарної медицини.

У зв'язку із викладеним, з науково-практичної точки зору, важливим залишається з'ясування видового складу масових збудників стронгілятозів великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України, встановлення морфо-біологічних особливостей інвазійних стадій та строків їх розвитку в залежності від кліматичних умов.

Актуальним є також вивчення патогенного впливу стронгілят на організм господарів, зокрема з'ясування гематологічного статусу інвазованих і дегельмінтизованих тварин та деяких показників природної резистентності організму.

З метою покращення організації лікувально-профілактичних заходів при стронгілятозах великої рогатої худоби потрібне подальше вишукування ефективних антгельмінтиків, удосконалення схем їх застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводилися у відповідності з аспірантською темою, яка була включена в науково-дослідну програму кафедри паразитології Харківського ЗВІ на 1998-2000 рр., № 0194V027849.

Мета і задачі дослідження. Головною метою наших досліджень було: в умовах Лісостепової зони України на основі даних, отриманих при вивченні епізоотології стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби, з'ясуванні патогенної дії збудників цих гельмінтозів на гематологічний статус і основні показники природної резистентності організму, з врахуванням особливостей хазяїно-паразитних відносин, при застосуванні нових ефективних антгельмінтиків, випробуваних в виробництві, розробити науково-обгрунтовану систему профілактично-лікувальних заходів при цьому комплексі гельмінтозів.

У зв'язку з цим, перед нами були поставлені наступні задачі:

- вивчити епізоотологічну ситуацію: розповсюдження стронгілятозів з встановленням родового і видового складу масових збудників, а також сезонну та вікову динаміку інвазії в умовах Лісостепової зони України (Харківська область);

- з'ясувати морфологічні особливості інвазійних личинок масових видів стронгілят великої рогатої худоби, виділених у господарствах Харківської області;

встановити строки розвитку та виживання личинок на пасовищах Харківського району в залежності від кліматичних умов року;

вивчити патогенний вплив спонтанної стронгілятозної інвазії на гематологічний статус і основні показники резистентності організму;

провести порівняльну оцінку ефективності застосування нових антгельмінтиків на основі бензоімідазолів (альбендазол, бровальзен, вальбазен, бровадазол), імідотіазолу (левамізол), клозантелу (роленол), гексихолу (куприхол), дорамектину (дектомакс) та випробувати їх у господарствах;

розробити систему заходів при стронгілятозах травного тракту великої рогатої худоби в господарствах.

Обўєкт дослідження: стронгілятози шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби, патогенез, лікувальна ефективність ряду антгельмінтиків.

Предмет дослідження: копроскопічний матеріал, овоскопічні елементи, вміст із матриксів різних відділів шлунково-кишкового тракту, кров та сироватка великої рогатої худоби.

Методи дослідження. Для проведення досліджень використовували ряд стандартизованих клініко-паразитологічних методів. Гельмінтоовоскопію проводили якісними методами (Фюллеборна, Вишняускаса) та кількісним - із визначенням яєць стронгілят в 1 г фецес. Гельмінтоларвоскопічні дослідження проводили за методом Бермана-Орлова (Абуладзе К.І. та інші, 1984). При культивуванні личинок до інвазійної стадії використовували методики Полякова П.О. (1953), Бессонова А.С. (1958), Нікітіна В.Ф. (1972) з самозволожуванням личинок у нашій модіфікації. Повні та часткові гельмінтологічні розтини шлунково-кишкового тракту проводили за методом Скрябіна К.І. Встановлення родової належності личинок та видової статевозрілих стронгілят, визначення їх морфологічної характеристики проводили за атласом Капустіна В.Ф. (1953), таблицями та рисунками Полякова П.О. (1953), Шумаковича Є.Є. (1968), Трача В.Н. (1982,1986). При вивченні строків розвитку та виживання личинок в умовах пасовищ використовували методику Семенової М.К. (1984).

Вивчення патогенного впливу спонтанної стронгілятозної інвазії на гематологічний статус та деякі показники резистентності організму великої рогатої худоби проводили за методичними рекомендаціями Гаджієвої І.Г. (1984), Чумаченка В.С. (1990), Артеменка Ю.Г., Артеменко Л.П., Пономаря С.І. (1994).

При випробуванні антгельмінтиків використовували загальні паразитологічні методики з розрахунком екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ) препаратів.

Статистичну обробку результатів проводили на компўютері ІВМ РС і оцінку вірогідності визначали за Садовським О.В. (1975).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були одержані дані про видовий склад масових збудників стронгілятозної інвазії травного тракту різновікових груп великої рогатої худоби Лісостепової зони України (Харківська область), з'ясовані морфологічні особливості інвазійних личинок цих видів стронгілят, строки розвитку і виживання личинок в умовах пасовищ Харківського району у 1998-1999 рр. Встановлені зміни гематологічних показників, лізоцимної, бактерицидної активності сироватки крові, імуноглобулінових фракцій M і G інвазованих та інтактних тварин. Розроблена система лікувально-профілактичних заходів із застосуванням ефективних антгельмінтиків.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних результатів досліджень нами запропонована для впровадження в господарствах різного типу вирощування великої рогатої худоби комплексна лікувально-профілактична схема при стронгілятозах травного тракту із застосуванням різних препаратів у оптимальні строки, яка увійшла в “Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту жуйних тварин”, схвалених та затверджених вченою радою ІЕКВМ УААН (протокол №3 від 27.11.1999 р.), вченою радою факультету ветеринарної медицини ХЗВІ (протокол №2 від 06.12.1999 р.), секцією ветеринарної медицини науково-методичної ради Мінагропрому України (протокол №2 від 16.12.1999 р.).

Удосконалена методика культивування личинок стронгілят до інвазійної стадії, яка була запропонована у 1972 році В.Н.Нікітіним.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні усього запланованого об'єму методичної та експериментальної роботи, обгрунтуванні та аналізі одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було викладено та схвалено на щорічних (1999-2000 рр.) звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів факультету ветеринарної медицини Харківського зооветеринарного інституту; I-ій Всеукраїнській конференції молодих вчених і аспірантів (9-11 червня 1999 р., м.Суми); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (6-7 жовтня 1999 р., м.Харків); науково-практичній конференції паразитологів України (3-5 листопада 1999 р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 85-річчю з дня народження академіка ВАСХНІЛ Гладенко І.М. “Ветеринарна наука на порозі XXI віку” (14 - 15 листопада 2000 р.).

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 103 сторінках комп'ютерного набору і містять вступ, огляд літератури, власні дослідження, їх аналіз та обговорення та висновки. Також представлений список використаних джерел і додатки. Роботу ілюстровано 18 таблицями та 7 діаграмами. Список використаної літератури включає 215 джерел, в тому числі 87- зарубіжних авторів.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 статей в провідних фахових наукових виданнях.



МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

З метою вивчення епізоотичної ситуації щодо стронгілятозів шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби на протязі 1998-1999 рр. у 12-ти господарствах лісостепової зони Харківської області було проведено копроскопічне обстеження тварин, починаючи з 3-5 - місячного до 6-7 - річного віку. На протязі 2-х років з лютого по грудень у цих господарствах досліджено 4070 індивідуальних проб фекалій. Від дослідних груп тварин відбирали не менш 20-25 проб фекалій. При цьому з'ясовано розповсюдження, вікова та сезонна динаміка стронгілятозної інвазії за даними екстенсивності та інтенсивності інвазії (ЕІ, ІІ). З метою визначення родової належності провели культивування 329 личинок до інвазійної стадії при постійній вологості і температурі +28-30С.

Визначення видової належності масових збудників було проведено шляхом вимушеного забою 5 спонтанно інвазованих тварин 1-2,5- річного віку та повного гельмінтологічного розтину кишковника.

Вивчення впливу кліматичних умов (температури, кількості атмосферних опадів) на строки розвитку та виживання личинок стронгілят проведено в 1998-1999 рр. шляхом аналізу зазначених показників і даних результатів експериментів.

Строки розвитку та життєздатності личинок стронгілят у пробах фекалій тварин вивчено з травня по жовтень 1998-1999 рр. на несприятливих пасовищах Харківського району. Проби фекалій, масою не менш 500 г, вносили у рослинні ділянки пасовищ з травня по серпень через кожну 3-10 добу в травні-червні, а потім до серпня - 1 раз у місяць. Усього в 1998 році проведено 9 закладок фекальних проб, у 1999 році-8. Гельмінтокопроскопічні дослідження проводили в день закладки проб методом Фюллеборна на наявність яєць, потім через 5 діб методом Бермана - Орлова для виявлення личинок, а далі- через кожні 3 доби до 30-ї від початку експерименту. В подальшому дослідження проводили один раз на місяць.

Дані середньодобової температури та кількості атмосферних опадів подекадно, з квітня по жовтень 1998-1999 рр., було одержано на місцевій метеорологічній станції Харківського району. За одержаними даними виводили величину гідротермічного коефіцієнту (ГТК). ГТК-це частка від ділення суми опадів за період, коли середньомісячна температура повітря становила вище +10^о С, на загальну суму температури за цей період, зменшену у 10 разів. Сума гідротермічного коефіцієнту приблизно дорівнює витратам вологи на випаровування у теплі місяці року й може впливати на розвиток та виживання пойкілотермних організмів.

Патогенний вплив спонтанної стронгілятозної інвазії на гематологічний статус та деякі показники резистентності організму вивчено на аналогових моделях телят 8-16-місячного віку, з підбором тварин зі 100% ЕІ, при середній та високій ступені ІІ (від 300-400 до 2600 яєць стронгілят в 1 г фекалій).

Матеріалом для дослідження були:

1) дві групи бичків та теличок 12-14-місячного віку, по 10 голів в кожній. Бички першої групи були спонтанно інвазовані стронгілятами (100%) з ІІ-400-1200 яєць в 1 г фекалій; тварини другої -дегельмінтизовані бровадазолом у дозі 3 г на 10 кг маси тіла, дворазово, за 15 днів до досліду. За даними гельмінтоовоскопічних досліджень вони були цілком інтактні по відношенню до стронгілят. Кров відбирали п'ятиразово з інтервалом 7 днів.

дві групи телят 8-10-місячного віку, по 10 голів у кожній. Екстенсінвазованість телят першої групи була 100% при середній та високій інтенсінвазованості (400-900, 1700-2200 яєць в 1 г фекалій). Телята другої - дегельмінтизовані роленолом у дозі 1 см³ на 20 кг маси тіла, внутрішньом'язово, за 15 днів до досліду. Кров відбирали 4-и рази з інтервалом 10 днів.

дві групи молодняка великої рогатої худоби 12-16-місячного віку, по 10 голів у кожній із 100%-ною ЕІ, ІІ - 500-700 до 1800 яєць в 1 г фекалій. За 10 днів до початку досліду телят другої групи було дегельмінтизовано дектомаксом. Препарат вводили внутрішньом'язово в дозі 1 см³ на 50 кг маси тіла. Одночасно спонтанно інвазованим тваринам проведено внутрішньом'язове введення імуномодулятора катозалу в дозі 15 см³ на голову, чотирьохразово, з інтервалом у два дні. Через дві доби після останнього введення катозалу проводили перше дослідження крові. Кров досліджували чотирьохразово з семиденним інтервалом.

Проводили гематологічні, біохімічні та імунобіологічні дослідження за загальноприйнятими методиками. Кількість еритроцитів підраховували у лічильних камерах із сіткою Горяєва, гемоглобін-гемоглобінцианідним методом, гематокритну величину - уніфікованим методом за допомогою мікроцентрифуги МЦГ-8 та подальшому підрахуванні за спеціальною шкалою, підрахунок лейкоцитів проводили пробірковим методом, еозинофілів - з використанням спеціальної рідини, яка викликала лізіс усіх форм лейкоцитів, крім еозинофілів.

Загальний білок визначали за допомогою рефрактометра, а бактерицидну та лізоцимну активність сироватки крові-фотонефелометричним методом у лабораторії технологій готовлення ветбіопрепаратів ІЕКВМ УААН; кількість імуноглобулінів G і M-методом радіальної імунодифузії за Манчіні визначали у лабораторії біохімії ІЕКВМ УААН.

Для встановлення екстенсефективності застосованих антгельмінтиків в умовах України було проведено серію дослідів по випробуванню препаратів з групи бензоімідазолів (10%-ного альбендазолу, 7,5%-ного бровальзену, 2,5%-ного вальбазену, 5%-ного бровадазолу), імідотіазолу (10%-ний левамізол), клозантелу (5%-ний роленол), гексихолу (куприхол) та дорамектину (дектомакс).

Ефективність застосованих препаратів вивчено на молодняку, нетелях та коровах 3-4- річного віку, спонтанно інвазованих стронгілятами.

В першому досліді з телят 8-14-місячного віку було сформовано 5 груп (по 11-12 голів у кожній). Тваринам першої групи зранку в час годівлі індивідуально задавали альбендазол з кормом у дозі 0,75 г на 10 кг маси тіла; другої - вводили левамізол у дозі 0,75см³ на 10 кг маси тіла одноразово, внутрішньом'язово; третьої - згодовували індивідуально з кормом бровадазол з розрахунку 2,0 г на 10 кг маси тіла; телятам четвертої групи вводили дектомакс у дозі 1см³ на 50 кг маси тіла одноразово, внутрішньом'язово. Тварини п'ятої групи були контролем. Аналіз ефективності застосованих препаратів проводили шляхом копроскопічного обстеження тварин до дегельмінтизації та після неї на 3-5 і 20 дні.

Для другого досліду, за результатами копроскопічних досліджень, було підібрано 42 голови нетелів та корів з 100%-ЕІ, з середньою і великою інтенсивністю інвазії, із яких були сформовані 4 групи. Тваринам першої групи вводили внутрішньом'язово роленол у дозі 1 см³ на 20 кг маси тіла; другої - індивідуально випоювали суспензію вальбазену у дозі 3 см³ на 10 кг маси тіла; третьої - згодовували куприхол в дозі 0,3 г на 1 кг маси тіла та одночасно призначали натрія хлорид-0,15 г на 1 кг маси тіла. Тварини контрольної групи препаратів не одержували. Діагностичну копроскопію проводили на 5, 14 та 30-дні після дегельмінтизації.

У третьому досліді було використано 44 інвазованих тварини 18-24-місячного віку, з яких сформували 3 дослідні групи (по 12 голів в кожній) і одну контрольну - 8 голів. Нетелям першої дослідної групи з комбікормом згодовували бровальзен у дозі 1,0 г на 1 кг маси тіла два дні підряд, а другої - бровадазол у дозі 2,0 г на 10 кг маси тіла тим же способом. Тваринам третьої групи вводили дектомакс у розрахунку 1 см³ на 50 кг маси тіла одноразово, внутрішньом'язово. Четверта група тварин була контрольною.



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення розповсюдження стронгілят шлунково-кишкового тракту, гельмінтозна ситуація, вікова й сезонна динаміка. В результаті обстеження різних вікових груп великої рогатої худоби 12-ти господарств Харківської області встановлена висока зараженість цих тварин стронгілятами шлунково-кишкового тракту.

Культивуванням личинок із копроскопічного матеріалу (5 господарств у 1998 р. та 7 - у 1999 р.) нами були виявлені масові збудники слідуючих родів: Nematodirus-28,7-36,8%, Cooperia-20,8-23,8%, Trichostrongylus-17,8-21,5%, Ostertagia (1999 р.)-16,2%, Oesophagostomum-12,4-13,3%, Bunostomum-1,6-7,6%.

При вивченні порівняльної морфології інвазійних личинок виділених родів отримані такі результати: найбільш характерні для диференціації морфологічні ознаки мали анкілостоматидні личинки роду буностомум - довжина 0,55-0,7 мм. Вони мали кишкову трубку не диференційовану на самостійні клітини, а були заповнені гомогенною масою. Період культивування цих личинок склав 15-18 днів. Трихонематидні личинки-езофагостомум мали довжину 0,7-1 мм з чохликом до 0,3 мм. Клітини кишечника гострої трикутної форми в кількості 20, розташовані порівну вздовж кишкової трубки. Період культивування склав 14-17 днів.

Найбільшими з трихостронгілід були личинки нематодирусів-1,3-2,2 мм довжиною з чітко диференційованими клітинами кишечника трикутно-трапецієвидної форми в кількості 8, розташованих в один ряд. Чохлик личинки довгий, ниткоподібний до 0,3-0,4 мм. Період культивування личинок нематодирусів був 23-28 днів. Це най довший термін культивування серед інших личинок стронгілят. Виявлено ряд морфологічних особливостей інвазійних личинок роду трихостронгілюс: довжина личинок-0,8-0,95 мм, кишковник диференційований не лише на трикутні, а й на квадратні клітини, розташовані в два ряди вздовж кишкової стінки по 8. Хвостовий кінець короткий, закінчується шипом. Період культивування 8-13 днів. Личинок кооперій визначали за довжиною (0,8-1 мм), наявністю 16 трикутних клітин кишковника, розташованих в 2 ряди, короткому чохлику-0,2 мм. Період культивування за указаною температурою склав 12-16 днів. Інвазійні личинки остертагій, які були виявлені нами вперше в 1999 році, мали такі морфологічні ознаки: личинка середня за величиною-0,8-0,97 мм; чохлик, за нашими даними, короткий-0,10-0,12 мм без ниткоподібного хвоста. Кишкових клітин-16, розташованих в 2 ряди у вигляді гострокутних трикутників.

Таким чином, в результаті культивування личинок стронгілят до інвазійної стадії, вивчення їх морфологічних особливостей, виявлено 6 родів стронгілят. За кількістю визначених личинок, у 1998 році домінували нематодируси, кооперії, трихостронгілюси, а в 1999 - нематодируси, кооперії, остертагії.

При гельмінтологічному розтині 5-ти тварин у 2-х господарствах з проведенням досліджень по визначенню видового складу статевозрілих видів стронгілят травного тракту великої рогатої худоби встановлено 8 масових видів з підрахунком середньої кількості виявлених екземплярів кожного виду та відсотковому співвідношенні збудників, які наведені нижче:

1. Nematodirus helvetianus (May, 1920) - 2010 - 36,5;

2. Cooperia oncophora (Railliet, 1898; Ransom,1907) - 1216 - 22,1;

3. Cooperia punctata (Linstow, 1906; Ransom,1907) - 463 - 8,4;

4. Trichostrongylus axei (Cobbold, 1879) - 703 - 12,8;

5. Trichostrongylus colubriformis (Gules, 1892; Ransom, 1907) -260 - 4,7;

6. Ostertagia ostertagi (Stiles, 1892; Ransom, 1907) - 712 - 12,9;

7. Oesоphagostomum radiatum (Rudolphi, 1803; Railliet, 1898) - 88 - 1,6;

8. Bunostomum phlebotomum (Railliet, 1900) - 57 - 1,0.

Таким чином, при повному та частковому гельмінтологічному розтині шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби встановлені такі масові збудникі: нематодирозу - 36,5%, кооперіозу - 30,5, трихостронгільозу - 17,5, остертагіозу - 12,9, езофагостомозу - 1,6, і буностомозу - 1,0%.

Видовий склад було підтверджено в лабораторії гельмінтології ІЕКВМ УААН доктором ветеринарних наук, професором Шеховцовим В.С. і провідним науковим співробітником, кандидатом ветеринарних наук Луценко Л.І.

Гельмінтозна ситуація в 1998 р. на обстежених фермах по стронгілятозній інвазії шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби мала певну закономірність (табл. 1).

Таблиця 1 Розповсюдження стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби на обстежених фермах у 1998 р., ЕІ, %

№ п/п	Господарства	Вік тварин
		місяці	роки
		3-5	5-8	12-18	2-2,5	3-4	5	6-7
1	“Циркунівський”	30	70	75	75	65	60	-
2	Ім. К.Маркса	32	60	70	70	55	40	-
3	“Дергачівський”	-	-	30	20	20	20	20
4	“Нива”	-	65	100	100	100	50	-
5	“Комінтерн”	-	22	28	34	26	-	-
6	“Салтівський”	40,3	-	47,2	44	46,1	48	-
7	“Восток”	25	51,7	81,7	85	76,6	85

У молодняка 3-5-місячного віку за результатами копроскопічних досліджень у вересні встановлена низька 25-30-32% та середня 40,3% ЕІ. Молодняк 5-8-місячного віку довше випасався на несприятливих пасовищах, що призводило до збільшення ЕІ-51,7-60,0-70,0%. Висока ЕІ встановлена у тварин 12-18 місячного і 2-2,5-літнього віку: 70-75-81,7-100%. Інтенсивність інвазії (ІІ) складала більш як 10 яєць у полі зору мікроскопу -20-40% досліджених проб. При кількісному визначенні у 1 г фекалій за вказаним методом було встановлено 1100-1300 яєць. Середнім ступенем інвазування нами було визнано наявність в полі зору 5-10 яєць або 500-1000 яєць в 1 г фекалій-це 20-75% проб. У корів 3-4-річного віку ІІ була від 20-26 до 76,6-100%. Більше 50% проб мали ступінь інвазування від 6-7 до 12 і більше яєць у полі зору мікроскопа, відповідно, 600-1200 яєць в 1 г фекалій.

За даними таблиці 2, ЕІ різних вікових груп великої рогатої худоби в базових господарствах у 1999 р. відрізнялась від інвазованості 1998 р. Це, на наш погляд, було обумовлено впливом кліматичних умов 1999 року.

Таблиця 2 Розповсюдження стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби на обстежених фермах у 1999 р., ЕІ,%

№п/п	Господарства	Вік тварин
		місяці	роки
		4-6	8-10	12-18	2-2,5	3-4	5	6-7
1	“Циркунівський”	20	50	55	60	40	20	-
2	Ім.К. Маркса	10	35	40	50	40	30	-
3	“Дергачівський”	20	30	30	16	10	-	-
4	“Нива”	25	50	70	65	55	30	-
5	“Комінтерн”	15	20	26	30	20	10	-
6	“Салтівський”	30	45	40	35	32	20	-
7	“Восток”	20	47	72	40	40	25	20
8	“Липці”	25	62	62	57	60	-	-
9	“Ново-Липецький”	20	57	65	70	45	15	-
10	“Червоний партизан”	18	60	58	64	30	20	-
11	“Українка”	30	70	55	60	30	-	-
12	Учгосп “Прогрес”	36	80	80

Вплив кліматичних умов 1998-1999 рр. на строки розвитку та виживання личинок стронгілят і ураження гельмінтами тварин у господарствах Харківської області. Вивчено вплив температури повітря, кількості атмосферних опадів на строки розвитку та виживання личинок до появлення інвазійних стадій, а також проаналізовано ступінь ураження тварин.

У 1998 році при середньодекадних температурах травня 14,8-16,5^о С строки розвитку личинок кооперій з 4 по 25 травня становили 21 добу, а з 11 по 29 травня - 18 діб. З підвищенням температури і величини ГТК (2,3) строк дозрівання личинок скоротився до 11, а потім до 6 діб.

Термін розвитку личинок роду трихостронгілюсів коливався, відповідно, від 15 до 6 діб, личинок роду езофагостом - від 14 до 10 діб, буностом - від 21 до 6 діб.

Личинки роду нематодирусів, при закладанні досліду 4.05.1998 р. досягали інвазійної стадії через 63 доби( 6.07.1998 р).

Вважаємо, що метеорологічні умови 1998 р. сприяли більш швидкому дозріванню личинок до інвазійної стадії, високої їх збереженості в третій декаді травня - на початку червня (ГТК - 2,3), що призводило до більш масового зараження тварин у цей період.

Метеорологічні умови 1999 р. відрізнялися від умов попереднього 1998 р. Середньодекадні температури повітря до кінця травня були значно нижчі (+9,6-10,7-17,5^о С), що вплинуло, на наш погляд, на строки розвитку та виживання личинок стронгілят травного тракту великої рогатої худоби.

Личинки роду кооперія з 3.05.1999 р. по 3.06.1999 р. розвивалися до інвазійної стадії 31 добу, з 10.05 по 26.05 - 16, з 19.05 по 3.06 -15 діб; личинки трихостронгілюсів у ціж строки - 15-23 доби; езофагостом - 20-31; буностом, при закладанні проб фекалій 3.05 та 10.05.1999 р., розвивались на протязі травня 23-16 діб.

У 1998 р. найбільша кількість личинок досягала інвазійної стадії на 10-21 день, в період з третьої декади травня (25.05-29.05) до початку червня. В цей час спостерігалося масове зараження тварин, що обумовило високу ЕІ, за даними копроскопічних досліджень, у вересні - жовтні 62-75%.

Низька температура повітря у травні 1999 р. обумовила більш тривалий розвиток личинок до інвазійної стадії - 24-31 добу. Масове зараження тварин відбувалося в першій і другій декадах червня.

Низький показник ГТК (0,1-0,61) сприяв більш високій сухості проб при високій температурі повітря, що сприяло загибелі личинок, відповідно, меншому зараженню тварин.

Патогенний вплив спонтанної стронгілятозної інвазії на гематологічний статус та деякі показники природної резистентності організму. Нами вивчено вплив спонтанної стронгілятозної інвазії на гематологічні, деякі біохімічні та імунологічні показники організму великої рогатої худоби.

У першому досліді у спонтанно інвазованих тварин встановлено зниження кількості еритроцитів на 19% (Р ? 99,9%), гемоглобіну на 12,7% (Р ? 99,9%), гематокритної величини на 13,5% (Р ?99,9%), підвищення кількості лейкоцитів на 35,4% (Р?99,9%) за рахунок еозинофілів. У тварин, дегельмінтизованих бровадазолом та вільних від збудників стронгілятозної інвазії на протязі 15-43 днів, відмічено підвищення кількості загального білку на 11,9% (Р?99,9%), показників бактерицидної - 19,7% і лізоцимної активності - 7,0% сироватки крові.

Ці дані підтверджено результатами другого досліду, де перша дослідна група також мала 100%-ну ЕІ, а друга - дегельмінтизована роленолом. У спонтанно інвазованих телят спостерігали вірогідне зниження кількості еритроцитів на 17,9% (Р?99,9%), гемоглобіну на 17,9% (Р?99,9%), гематокритної величини на 37,1% (Р?99,9%), різниця кількості лейкоцитів за рахунок еозинофілів на 37,1% (Р?99,9%). Зниження показників загального білку на 11,1% (Р?99,9%), бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові (відповідно: 4,7 - 5,13%).

У третьому досліді для створення інтактної групи була проведена дегельмінтизація дектомаксом. Одночасно спонтанно інвазованим тваринам вводили імуномодулятор катозал. ЕІ дослідної групи склала 100%,інтенсивність інвазії - з 500-700 до 1800 яєць в 1 г фекалій.

Застосування катозалу спонтанно інвазованим тваринам не вплинуло на підвищення окремих гематологічних показників. У них спостерігалося вірогідне зниження еритроцитів на 12,2% (Р?99,9%), гемоглобіну на 8,7% (Р?99,9%) і гематокритної величини на 19,4%

(Р?98,0%), що вказує на гематофагальну активність збудників стронгілятозної інвазії. За допомогою катозалу вдалося знизити лейкоцитоз та еозинофілію, підвищити рівень загального білку і бактерицидну активність сироватки крові, стабілізувати вміст імуноглобулінів класів М та G .

Порівняльна оцінка ефективності антгельмінтиків групи бензоімідазолів (альбендазолу, бровальзену, вальбазену, бровадазолу), імідотіазолу (левамізол), клозантелу (роленол), гексихолу (куприхол) та дорамектину (дектомакс).

Вивчення ЕЕ антгельмінтиків при стронгілятозах травного тракту великої рогатої худоби було проведено на спонтанно інвазованих тваринах різних вікових груп у трьох господарствах Харківської області.

В першому досліді було використано 56 голів молодняку 8-11-місячного віку зі 100%-ною ЕІ, яким застосовували альбендазол, левамізол, бровадазол та дектомакс.

ЕЕ левамізолу у дозі 0,75 см³/10 кг та дектомаксу у дозі 1 см³/50 кг маси тіла тварини склала 100%. Наприкінці досліду яєць стронгілят в пробах матеріалу з груп, де застосовувалися препарати, не було виявлено. ЕЕ альбендазолу у дозі 0,75 г/кг маси тіла одноразово була 83,3%. У пробах від двох тварин (ЕІ=16,7%) були виявлені поодинокі яйця стронгілят. Після одноразової дегельмінтизації бровадазолом у дозі 2,0 г/кг маси тіла встановлено, що його ЕЕ була 81,6%, ЕІ у тварин контрольної групи була за цей період 100%, із одночасним підвищенням ступеню інтенсивності інвазії (з 700 до 900 і більше яєць в 1 г фекалій).

Таким чином, наведені дані свідчать, що найвища ЕЕ була після застосування левамізолу та дектомаксу.

Антгельмінтну ефективність роленолу, вальбазену, куприхолу при змішаній стронгілятозній інвазії визначали за схемою методики другого досліду на різновікових тваринах зі 100%-ним ступенем інвазованості.

Встановлено, що ЕЕ роленолу при стронгілятозах травного тракту була 100%. Яєць стронгілят не виявлено вже на 5 день. Після дегельмінтизації ЕЕ вальбазену при стронгілятозах - 100%, куприхолу - 75%. Інтенсивність інвазії у тварин контрольної групи зросла з 300-400 до 700-800 яєць стронгілят в 1 г фекалій.

Вважаємо, що роленол у дозі 1 см³ на 20 кг та вальбазен у дозі 3 см³ на 10 кг маси тіла є високоефективними препаратами при змішаній стронгілятозній інвазії великої рогатої худоби.

У третьому досліді проведено вивчення антгельмінтної ефективності бровальзену, бровадазолу, дектомаксу. Для досліду було підібрано 44 тварини, яким з кормом застосовували бровальзен і бровадазол з інтервалом 24 години та дектомакс - одноразово внутрішньом'язово. Стронгілятозна інвазія була обумовлена нематодирусами, трихостронгілюсами, кооперіями і остертагіями.

Виявлено, що ЕЕ бровальзену і бровадазолу підвищується при дворазовому застосуванні препаратів. ЕЕ бровальзену в дозі 1 г на 10 кг і бровадазолу 2 г на 10 кг маси тіла була 91,66 %. ЕЕ дектомаксу дорівнювала 100%. Інвазованість тварин у контрольній групі підвищилась з 400-500 до 1200-1300 яєць в 1 г фекалій.

Таким чином, результати проведених досліджень по вивченню вікової та сезонної динаміки інвазованості тварин у деяких господарствах Харківської області, встановленню строків розвитку личинок на пасовищах, дані по випробуванню антгельмінтиків стали підставою для розробки науково-обгрунтованої системи засобів боротьби зі стронгілятозами шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби. Ця система була розглянута і затверджена спочатку вченими радами ХЗВІ та ІЕКВМ, потім секцією ветеринарної медицини науково-методичної ради Мінагропрому України (протокол №2 від 16.12.1999 р.).



ВИСНОВКИ

1. Стронгілятози шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби широко розповсюджені в колективних господарствах Лісостепу України і протікають у вигляді змішаної гельмінтозної інвазії. Встановлений слідуючий склад масових збудників: N.helvetianus, С.punctata, C.oncophora, Tr.axei, Tr.colubriformis, O.ostertagi, Oes.radiatum.B.phlebotomum. Стронгілятозна інвазія негативно впливає на організм спонтанно інвазованих тварин: викликає зміни гематологічного статусу та показників резистентності організму. Антгельмінтики у випробуваних дозах та схемах є ефективними при стронгілятозах травного тракту великої рогатої худоби.

2. При гельмінтокопроскопічних обстеженнях в господарствах Харківської області у 1998-1999 рр. за родовими ознаками інвазійних личинок встановлені масові збудники стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби: нематодируси - 28,2-36,8%, кооперії- 20,8-23,8, трихостронгілюси - 17,8-21,5, езофагостоми - 12,4-13,3, буностоми - 1,6-7,6, остертагії (1999 р.) - 16,2%. При гельмінтологічному розтині шлунково-кишкового тракту встановлено слідуючий видовий склад масових збудників: N.helvetianus-36,5%, C.oncophora-22,1, С.punctata-8,4, Tr.axei-12,8, Tr.colubriformis-4,7, O.ostertagi (1999 р.)-12,9, Oes.radiatum-1,6, B.phlebotomum - 1,0%.

3. В обстежених господарствах стронгілятозна інвазія має особливості вікової динаміки. У молодняка 3-5 місячного віку у вересні встановлена низька ЕІ-10-36%, у тварин 6-8-10-місячного віку з більш тривалим використанням несприятливих пасовищ ЕІ склала від 20-22 до 70-80%. У вікових групах 1-2,5-річного віку: 1998 р. - 28-30-85-100%, 1999 р. - 16-26-70-80%. ЕІ у корів 3-4-річного віку у 1998 р. коливалася від 20-26 до 76,6-100%, у 1999 р. - від 10 до 60%. Більш висока інтенсивність інвазії спостерігалася у 1998 р. у молодняка 1-2,5 річного віку - 1100-1300, у корів 3-4 річного віку - 600-1200 яєць у 1 г фекалій.

4. Для стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби характерна виражена сезонна динаміка. При масовому зараженні молодняка поточного року у квітні-травні, інтенсивне виділення яєць стронгілят спостерігається у липні-серпні: ЕІ від 10-36% (вік 3-5 міс.) до 20-80% (6-10 міс.). У тварин другого та наступних випасних сезонів встановлено два підйоми ЕІ: з квітня до першої декади червня, з третьої декади вересня до кінця жовтня з коливанням ЕІ у тварин 2-4 років від 10 до 100%.

5. При експериментальному культивуванні у лабораторних (температура-28-30^оС, постійна вологість) та пасовищних умовах встановлені слідуючі строки розвитку личинок до інвазійної стадії. Період культивування личинок нематодирусів у лабораторних умовах склав 23-28 діб, в умовах пасовищ - 36-63 діб, кооперій, відповідно - 12-16 і 5-24, трихостронгілюсів - 8-13 і 6-23, остертагій - 10-12 і 6-23, езофагостом - 14-17 і 6-31, буностом 15-18 і 6-21 добу.

6. Спонтанна стронгілятозна інвазія негативно впливає на гематологічний статус та показники резистентності організму. При цьому спостерігається зниження еритроцитів на 17,9-19,0%, гемоглобіну- 12,7-17,9%, гематокритної величини - 13,5-37,1% та підвищення лейкоцитів за рахунок еозинофілії на 30,9-35,4%. Відмічено зниження бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові відповідно на 4,7-19,7%, 5,1-7,0%, зміна кількості імуноглобулінів класів M і G. Використання імуномодулятору катозалу сприяє зменшенню лейкоцитозу за рахунок еозинофілів.

Під впливом нематод шлунково-кишкового тракту знижується резистентність організму, тому поряд із застосуванням антгельмінтиків доцільно проводити патогенетичну терапію.

7. При спонтанній стронгілятозній інвазії травного тракту великої рогатої худоби встановлено, що дектомакс у дозі 1 см³/50 кг маси тіла, 10-%-ний левамізол - 0,75 см³/10 кг, роленол - 1см³/20 кг та 2,5%-на суспензія вальбазену - 3 см³/10 кг маси тіла при одноразовому застосуванні є високоефективними препаратами. (ЕЕ - 100%).

Застосування бровальзену у дозі 1,0 г/10 кг маси тіла, бровадазолу - 2,0 г/10 кг одноразово з кормом було недостатньо ефективним при стронгілятозній інвазії (ЕЕ - 81,6-83,3%). Дворазове їх застосування з інтервалом 24 години підвищило ЕЕ до 91,66%.



ПУБЛІКАЦІЇ

1. Алхінді Халіль Мухамед. Розповсюдження стронгілятозів великої рогатої худоби на фермах лісостепової зони України //Вісн. Сумськ. держ. аграр.ун-ту: Наук. метод. журнал.-Суми, 1999. - Вип.3.- С.8-12.

2. Алхінді Халіль Мухамед. Морфологічна характеристика інвазійних личинок деяких збудників стронгілятозів травного тракту великої рогатої худоби //Вісн. Білоцерків. держ. аграр.ун-ту: Зб. наук. праць.-Біла Церква, 1999.- Ч.1, Вип.8.- С.262-265.

3. Алхінді Халіль Мухамед. Вивчення деяких питань патогенезу при спонтанній стронгілятозній інвазії великої рогатої худоби //Вісн. Сумськ. держ. аграр.ун-ту: Наук. метод. журнал.-Суми, 1999. - Вип.4.- С. 11-13.

4. Алхинди Халиль Мухамед., Дрыгач Л.Л., Пономаренко В.Я., Пономаренко А.М. Лечение стронгилятозов пищеварительного и респираторного трактов крупного рогатого скота //Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.-Харків, 1999.-Вип.76. - С.173-176. У цій статті 25 % результатів отримано автором. Здобувач приймав участь у проведенні дослідів по вивченню ефективності препаратів.

5. Пономаренко В.Я., Пономаренко А.М., Алхінді Халіль Мухамед. Роленол при гельмінтозах великої рогатої худоби //Матер. наук.-практ. конф. паразитологів: НАУ.-Київ, 1999-С.136-138. У цій статті 30% результатів отримано автором. Здобувач приймав участь у проведенні дослідів.

6. Алхинди Халиль Мухамед, Пономаренко В.Я. Влияние климатических условий на сроки развития личинок стронгилят, пораженность гельминтами животных в хозяйствах Харьковского района //Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб.-Харків, 2000.-Вип.78.- С.3-8. У цій статті 50% результатів отримано автором. Здобувач проводив досліди з вивченням строків розвитку личинок.



АНОТАЦІЇ

Алхінді Халіль Мухамед. Стронгілятози травного тракту великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України (епізоотологія, патогенез та випробування антгельмінтиків) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.18 - паразитологія, гельмінтологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2001.

В дисертації викладені матеріали по вивченню стронгілятозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України. Вперше були одержані дані про зональне розповсюдження масових збудників стронгілятозної інвазії травного тракту різновікових груп великої рогатої худоби Лісостепової зони України (Харківська область), з'ясовані морфологічні особливості інвазійних личинок масових родів стронгілят, строки розвитку і виживання личинок в умовах пасовищ Харківського району у 1998-1999 рр. Встановлено зміни гематологічних показників, лізоцимної, бактерицидної активності сироватки крові, імуноглобулінових фракцій інвазованих та інтактних тварин.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів з застосуванням ефективних антгельмінтиків та імуномодулюючого препарату.

Ключові слова: стронгілятози шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби, епізоотологія, патогенез, випробування антгельмінтиків, лікування, профілактика.

Алхинди Халиль Мухамед. Стронгилятозы пищеварительного тракта крупного рогатого скота в условиях Лесостепи Украины (эпизоотология, патогенез и испытание антгельминтиков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.18 - паразитология, гельминтология.

Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2001.

Изучена эпизоотическая ситуация, распространение, возрастная и сезонная динамики стронгилятозов, установлены массовые виды и их зональное распределение, выяснены морфологические особенности инвазионных личинок, установлены сроки развития и выживаемость личинок на естественных пастбищах Харьковского района в зависимости от климатических условий года. Проведена сравнительная оценка эффективности антгельминтиков группы бензоимидазолов (альбендазол, фенбендазол), левамизола, клозантела (роленол), куприхола и дектомакса.

В результате обследования 12 хозяйств Харьковской области установлена высокая заражённость различных возрастных групп крупного рогатого скота стронгилятами желудочно-кишечного тракта.

В 1998 г. культивированием личинок до инвазионной стадии в копроскопическом материале, доставленном из 5-ти хозяйств, выявлено 5 массовых родов возбудителей: нематодирусы - 36,8%, трихостронгилюсы - 21,5%, кооперии - 20,8%, эзофагостомы-13,3%, буностомы- 7,6%. В 1999 г. при обследовании 7 хозяйств, по указанной выше методике, зарегестрировано 6 родов стронгилят: нематодирусы - 28,2%, кооперии - 23,8%, трихостронгилюсы - 17,8%, остертагии - 16,2%, эзофагостомы - 12,4%, буностомы - 1,6%.

Выявлено ряд морфологических особенностей инвазионных личинок указанных родов: наибольшая величина по сравнению с табличными данными самих личинок и их чехликов, разнообразие морфологии кишечных клеток. Всё это указывает на возможность значительных морфологических адаптаций возбудителей стронгилятозной инвазии.

При гельминтологическом вскрытии в двух хозяйствах пяти голов 1-2,5- летнего возраста установлен следующий состав доминирующих видов: N. helvetianus, C. oncophora, C. punctata, Tr. axei, Tr. colubriformis, O. ostertagi, Oe. radiatum, B. phlebotonum.

При выпасе на неблагополучных в отношении стронгилят пастбищах молодняка 5-8-месячного возраста ЭИ достигала 51,7-60-70%, животных 1-2,5-летнего возраста - 70-75-81,7-100%, коров 3-4 летнего возраста - от 20-26 до 70-100%, животных старшего возраста - 20-85%. ИИ колебалась от 500 до 1 200 яиц в 1 г фекалий.

Сроки развития личинок и их выживаемость зависят от среднесуточных, среднедекадных температур воздуха и количества атмосферных осадков, которые определяют величину гидротермического коэффициента (ГТК).

При спонтанной стронгилятозной инвазии у молодняка 8-16-месячного возраста крупного рогатого скота отмечено снижение эритроцитов, гемоглобина, гематокритной величины, показателей лизоцимной и бактерицидной активности сыворотки крови, увеличение лейкоцитов за счёт эозинофилии, изменение содержания иммуноглобулинов классов М и G.

Применение препаратов на основе альбендазола и фенбендазола (10%-ный альбендазол, 7,5% бровальзен, 5%-ный бровадазол - двукратно и 2,5%-ный вальбазен-однократно) было высокоэффективным при стронгилятозной инвазии: ЭЭ-91,66-100%. ЭЭ 10%-ного левамизола и роленола составила 100%, куприхола - 75%.

Результаты проведенных исследований включены в “Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту жуйних тварин”, утвержденных секцией ветеринарной медицины научно-методического совета Минагропрома Украины.

Ключевые слова: стронгилятозы желудочно-кишечного тракта крупного рогатого скота, эпизоотология, патогенез, испытание антгельминтиков, лечение, профилактика.

Alhindy Halil Muhamed. Strongylatosis invasion of cattle of gestation tract in the conditions of Forest-Steppe region of Ukraine (epizootology, pathogenesis problem investigation and improvement of measures). - Manuscript.

The dissertation to compete the academic degree of Candidate of Veterinary Science, Speciality 03.00.18. - Parasitology, Helmintology. Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of Ukrainian Agrarian Academy of Sciences. Kharkiv, 2001.

Data on the investigation of strongylatosis invasion of cattle in the conditions of Forest-Steppe region of Ukraine have been presented in the dissertation. Data on the zone distribution of agents of gestation tract strongylatosis invasion of different-aged groups of cattle of Forest-Steppe region of Ukraine (Kharkiv region) have been received for the first time. Morphological peculiarities of invasive larvae of common species of strongylates, periods of larva development and survival on the pastures of Kharkiv region in 1998-99, have been defined chonges of haemotological values, lyzocymic, bactericidial activity of blood serum, immunoglobulin fraction of invasive and intact animals have been determined.

Complex of medicinal ahd prophylactic measures with the use of efficient antihelmintics, antibiotics and immuno-modulating preparation has been worked out.

Key words: strongylatosis invasion of cattle of gestation tract, epizootology, pathogenesis, prophylaxis, treatment complex, antihelmintics.

Размещено на Allbest.ru

...