Хвороби кореневої системи цукрових буряків та шляхи зниження втрат урожаю від них у зоні центрального лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 633.63:632

ХВОРОБИ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ЦУКРОВИХ

БУРЯКІВ ТА ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ УРОЖАЮ

ВІД НИХ У ЗОНІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

06.01.11 - фітопатологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЗАПОЛЬСЬКА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

Київ - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор САБЛУК Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач відділом захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор, ШЕВЧУК Валентина Костянтинівна, Кам'янець-Подільській державний педагогічний університет, професор кафедри біології

Кандидат сільськогосподарських наук, ЧАБАН Василь Сидорович, Інститут захисту рослин УААН, заступник директора з наукової роботи

Провідна установа - Білоцерківській державний аграрний університет Міністерства аграрної політики, м. Біла Церква

Захист відбудеться 23 червня 2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 11, навчальний корпус №10.

Автореферат розісланий 22 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

Запольська Н.М. Хвороби кореневої системи цукрових буряків та шляхи зниження втрат урожаю від них у зоні Центрального Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ. 2000.

Дисертація висвітлює питання розвитку коренеїду сходів, звичайної парші, фузаріозної гнилі цукрових буряків вітчизняної та зарубіжної селекції, залежно від складу композиції захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння та застосування міжрядних розпушувань в зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України.

Визначено та доповнено видовий склад збудників хвороб кореневої системи буряків. На підставі вивчення біологічних особливостей домінуючих видів збудників хвороб у даному регіоні обґрунтована доцільність включення в композицію для обробки насіння цукрових буряків гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції тіураму, 4 кг/т і тачігарену,6 кг/т.

Ключові слова: цукрові буряки, хвороби, насіння, гібриди, коренеїд, парша звичайна, фузаріозна гниль, обробка, розпушування.

Запольская Н.Н. Болезни корневой системы сахарной свеклы и пути ограничения потерь урожая от них в зоне Центральной Лесостепи Украины - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, 2000.

Диссертация посвящена вопросу развития корнееда всходов, обыкновенной парши, фузариозной гнили сорта и гибрида сахарной свеклы отечественной и зарубежной селекции в зависимости от состава композиций защитно-стимулирующих веществ для обработки семян, применения междурядных рыхлений в зоне достаточного увлажнения Центральной Лесостепи Украины.

Установлено, что почвенная инфекция является одним из существенных факторов, который влияет на развитие сахарной свеклы с момента ее прорастания и до уборки урожая.

В зоне Уладово-Люлинецкой опытно-селекционной станции корнеед всходов наиболее вредоносное заболевание в фазу развития 2-й пары листьев. Сильнее в этот период поражались гибриды немецкой селекции. Накопление сухих веществ, в том числе и сахарозы, у таких гибридах проходило более интенсивно.

Развитие этого заболевания существенно контролируется качественным составом почвенной биоты и биологическими особенностями некоторых видов (Fusarium, Rhizoctonia, Phoma).

В период вегетации корнеплоды сахарной свеклы поражались паршой обыкновенной (в среднем) до 14.4% , фузариозной гнилью - до 3,2%, при значительном колебании по годам, развитие которых существенно контролируют погодные условия.

Установлено, что корнеплоды гибридов иностранной селекции поражались болезнями в большей степени чем отечественные 17,9 и 11,0 соответственно.

Определено, что развитие фузариозной гнили в основном вызывался теми же видами микромицетов, что и корнеед всходов, некроз сосудисто-волокнистых пучков, доминирующими видами фузариев (более 70%).

Изучен и расширен видовой состав возбудителей болезней корневой системы свеклы. На основании исследований биологических особенностей доминирующих видов в данном регионе обоснована целесообразность включения в защитно-стимулирующую композицию для обработки семян сахарной свеклы гибридов отечественной и зарубежной селекции тиурама, 4 кг/т и тачигарена,6 кг/т.

Доказано, что включая в состав композиции защитно-стимулирующих веществ смесь тиурама и тачигарена полностью снимается с семян инфекция грибов Alternaria, Mucor, Penicillium, в меньшей - Fusarium.

Установлено, что в данном регионе обработка семян защитно-стимулирующей композицией с включением тиурама и тачигарена - фактор, который не только снижает развитие корнееда, но и пораженность корнеплодов паршой обыкновенной, что обусловлено пролонгирующим свойством такой композиции.

Показано, что применение междурядных рыхлений усиливало развитие как патогенной так и сопутствующей микрофлоры почвы данного региона, что в свою очередь привело к усилению пораженности корнеплодов паршой обыкновенной.

Ключевые слова: сахарная свекла, болезни, семена, гибриды, корнеед, обыкновенная парша, фузариозная гниль, обработка, рыхление.

Zapolska N.M. Diseases of sugar beet root system and ways of reducing yield losses caused by the diseases in the central Forest-Steppe zone of Ukraine - a manuscript

A thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Agricultural sciences for speciality - 06.01.11 - phytopathology - the National agrarian University, Kyiv, 2000.

The thesis deals with problems of development of black leg, of seedlings, beet scab, Fusarium root rot in sugar beet of home and foreign origins depending on the composition of protective - stimulating preparations for seed treatment and the use of interrow hoeing under conditions of sufficient moistening of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Species composition of causal organisms of root system diseases was studied and enlarged. On the basis of studies of biological peculiarities of the dominating species of causal organisms of the diseases in this region, the expediency of including tiuram, 4 kg/ha, and tachigaren, 6 kg/ha, preparations for treating sugar beet seed, of hybrids of home and foreign origins has been proved.

Key words: sugar beet, diseases, seed, hybrids, black-leg, beet scab, Fusarium root rot, treatment, hoeing.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Цукрові буряки - одна із важливих технічних культур, яка вирощується в Україні. Переробка її - єдине джерело отримання цукру. Для посіву цієї культури в нашій державі використовується, головним чином, насіння вітчизняних сортів та гібридів. Але, поряд з вирощуванням відомих вітчизняних сортів та гібридів, частина посівних площ засівається насінням іноземної селекції. Як вітчизняні, так і зарубіжні гібриди уражуються багатьма хворобами кореневої системи, які істотно впливають на продуктивність та якість урожаю. Розвиток цих хвороб залежить від умов вирощування культури, кількісного та якісного складу мікроміцетів грунту, що негативно впливають на рослини з моменту проростання насіння і до збирання урожаю та способів зниження їх шкодочинності.

Тому вивчення видового складу патогенних і супутніх мікроміцетів, що викликають розвиток хвороб кореневої системи, та пошук способів зниження їх шкодочинності є досить актуальним. Особливо це важливо для зони достатнього зволоження, де практично не вивчалась ураженість коренеплодів паршою та гнилями під час вегетації, в тому числі і гібридів зарубіжної селекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота виконувалась в 1996-1998 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН, згідно тематичного плану на 1995 - 2000 роки "Цукрові буряки". Реєстраційний номер 03.04 - МВ/1198.

Мета і завдання досліджень: Метою роботи було вивчення особливостей розвитку хвороб кореневої системи цукрових буряків залежно від їх походження, складу композицій захисно-стимулюючих речовин (ЗСР) для обробки насіння та застосування міжрядних розпушувань до змикання листя в рядках.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

встановлення складу шкідливої мікробіоти, що викликає захворювання кореневої системи цукрових буряків в умовах зони достатнього зволоження;

вивчення біологічних особливостей збудників хвороб кореневої системи;

встановлення залежності розвитку коренеїду, парші звичайної, фузаріозної гнилі на сорті Уладівський однонасінний 35 та гібридах різного походження;

оцінка ефективності використання різних композицій захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння цукрових буряків проти хвороб кореневої системи;

визначення впливу ураження кореневої системи цукрових буряків хворобами на продуктивність культури;

дослідження впливу міжрядних розпушувань на ураженість кореневої системи цукрових буряків паршою звичайною і фузаріозною гниллю в період вегетації.

Наукова новизна: Уточнено видовий склад збудників хвороб кореневої системи цукрових буряків (коренеїду, парші, фузаріозної гнилі) у період вегетації і визначено їх шкодочинність на гібридах вітчизняної та зарубіжної селекції в зоні Центрального Лісостепу України.

Встановлено, що проростки найбільше уражувались грибами р. Fusarium - до 55%, у меншій мірі - Aphanomyces - 23; Pythium - 8, Rhizoctonia - 7,5% та іншими. З уражених проростків вперше виділено гриби Cylindrocarpon spp.(9,4%) та Thielaviopsis spp. (7,6%), які в подальшому спричинюють загнивання коренеплодів під час вегетації.

Дана порівняльна оцінка ураженості кореневої системи цукрових буряків коренеїдом, паршою звичайною та фузаріозною гниллю залежно від їх походження. Гібриди зарубіжної селекції в більшій мірі уражувались хворобами, ніж вітчизняні: коренеїдом - на 7,2%, паршою звичайною - на 6%, фузаріозною гниллю - на 3%.

Композиція захисно-стимулюючих речовин, до складу якої включали суміш тіурам, 4 кг/т + тачігарен, 6 кг/т, краще захищала сходи і вегетуючі рослини: від ураження коренеїдом - на 24,5%; паршою - на 15%; фузаріозною гниллю - на 13% порівняно із сульфокарбатіоном-К.

Встановлена залежність між ураженістю кореневої системи хворобами та накопиченням сухих речовин в першій половині вегетації у гібридів німецького походження, які сильніше уражувались хворобами.

Практичне значення одержаних результатів: З метою обмеження ураженості кореневої системи цукрових буряків хворобами в Центральному Лісостепу України (зона достатнього зволоження) рекомендовано висівати оброблене насіння гібридів вітчизняного і зарубіжного походження захисно-стимулюючою композицією, до складу якої входить суміш фунгіцидів: тіурам 70% з.п. + тачігарен 70% з.п.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в КСП ім. Руданського, Калинівського району, Вінницької області на площі 15 га. При обробці насіння гібриду Український ЧС 70 композицією, до складу якої включено сульфокарбатіон-К, 90-95% з.п., ураженість буряків хворобами становила: коренеїдом - 57,8, паршою звичайною - 11,8%, а з включенням суміші тіураму і тачігарену зменшувалась до 28,6 та 9,6% відповідно, що забезпечило збільшення на 5,3 т/га урожайності коренеплодів.

Особистий внесок здобувача: Робота виконана автором особисто при сприянні лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції.

Апробація результатів досліджень: Результати досліджень доповідались на науковій конференції в Інституті цукрових буряків "Оптимізація пестицидного навантаження в інтегрованих системах захисту цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни від шкідників та бур'янів" (Київ, 1995 р.), конференції молодих вчених "Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах" (Київ, 1998 р.), засіданнях методичної ради Інституту цукрових буряків (1996, 1997, 1998, 2000), на науково-методичних нарадах із захисту рослин від хвороб спеціалістів інституту та мережі дослідно-селекційних станцій (1997-1998, 2000).

Публікації за матеріалами дисертації: Результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 12 наукових працях.

5 - у збірниках наукових праць;

7 - у наукових журналах.

Структура та обсяг роботи: Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту, включає 46 таблиць, 12 рисунків, 11 фотографій.

Робота складається з вступу, 6 розділів, висновків і рекомендацій виробництву та списку використаної літератури, який включає 242 джерела, з них 58 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Огляд літератури

Подається короткий огляд літератури з питань розвитку хвороб цукрових буряків: коренеїду сходів, парші звичайної, фузаріозної гнилі. Розглядаються біологічні особливості основних збудників цих захворювань. Наводяться результати досліджень із визначення стійкості деяких сортів до ураження тим чи іншим патогеном. Аналізується стан вивчення питання обробки насіння захисними речовинами, як найбільш поширеного заходу захисту кореневої системи культури та ролі міжрядних розпушувань в цьому.

Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень.

Дослідження проводились в 1996-1998 рр., в лабораторії захисту Інституту цукрових буряків УААН та Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції (Вінницька область), яка знаходиться в зоні достатнього зволоження.

Вивчення впливу ураженості кореневої системи цукрових буряків на урожайність та цукристість культури проводилось шляхом постановки лабораторних, лабораторно-польових, польових та виробничих дослідів. При проведенні досліджень керувались методиками польового досліду Б.О.Доспехова (1985) та методиками ІЦБ під редакцією В.Ф.Зубенка (1986).

В дослідах використовувалось насіння сорту Уладівській однонасінний 35 та гібриду Український ЧС 70 (вітчизняна селекція), а також гібриди Лєна та Екстра (німецької селекції). Насіння не оброблене та оброблене композиціями захисно-стимулюючих речовин (ЗСР), до складу яких входив сульфокарбатіон-К, 90-95% з.п. та тіурам, 70% з.п. з тачігареном, 70% з.п.

Вивчення впливу фунгіциду, включеного до складу захисно-стимулюючих речовин, на схожість та енергію проростання насіння цукрових буряків проводили за методикою Н.А.Наумова (1951). Мікрофлору, що знаходилась на насінні, визначали за методом Ульстера (1941).

Обліки коренеїду в польових дослідах проводились в фазу розвинутої "вилочки" та 2-ї пари справжніх листків за методикою В.М.Шевченка (1957).

Мікофлору грунту визначали за методиками С.Ф.Березової (1951), З. Кирай (1974), Д.Г.Звягінцева (1991). Виділення мікроміцетів з уражених проростків проводили за спеціальними методиками ВНІЦ (1986).

Наявність серед збудників коренеїду грибів р. Pythium, Aphanomyces визначали методом Д.Л.Тверського (1955). Для визначення видів грибів користувались визначниками Н.А.Наумова (1937), М.А.Литвинова (1967), Н.М.Підоплічко, А.А.Милько (1971), Н.М.Підоплічко (1972,1977), В.Й.Білай (1973,1977,1988).

Визначення швидкості росту збудників коренеїду грибів Phoma, Rhizoctonia, Fusarium вираховували за Д.Г.Звягінцевим (1991).

Вивчення патогенності грибів проводилось за експрес-методом З.А.Пожар, Є.І. Тищенко. Р.Я. Шендрик (1986).

Вміст сухих речовин у молодих корінцях та коренеплодах визначали за допомогою ручного рефрактометра - сахарометра WYT-32.

Обліки хвороб коренеплодів впродовж вегетації (парша та гниль) проводили за шкалою В.М.Шевченка (1977). Для визначення збудників хвороб коренеплодів користувались методикою С.Ф.Морочковського (1948).

Шляхом постановки польових дослідів вивчали вплив обробки насіння цукрових буряків композиціями захисно-стимулюючих речовин на розвиток хвороб, а саме: 1.Сульфокарбатіон-К (4 кг/т) + фурадан (35 л/т) + плівкоутворювач (0,1 кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т);

2.Тіурам (4 кг/т) + тачігарен (6 кг/т) + фурадан (35 л/т) + плівкоутворювач (0,1 кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т).

Цукристість визначали поляриметром шляхом аналізу 25 коренеплодів, які були відібрані з кожної ділянки досліду.

Математичну обробку даних проводили на ПЕОМ методом дисперсійного та кореляційного аналізу за Д.Г.Доспеховим (1985).

Досліди проводились у роки, які відрізнялись за метеорологічними умовами, що дозволило об'єктивно оцінити шкодочинність хвороб та ефективність впливу фунгіциду у складі захисно-стимулюючої композиції.

Розділ 3. Ріст і розвиток цукрових буряків залежно від ураження сходів коренеїдом

Якість посівного матеріалу та ураженість кореневої системи хворобами посідають значне місце серед чинників, що впливають на ріст, а в подальшому і на продуктивність культури.

Мікрофлора не обробленого насіння цукрових буряків представлена широким видовим складом грибів, серед яких фузарії, пеніцилії, альтернарія, мукорові, фома та інші. Зараження насіння цукрових буряків мікроміцетами відбувається ще в польових умовах, причому частина з них знаходиться на поверхні оплодня, а деякі проникають навіть у зародок. Але не дивлячись на те, що багато виділених нами мікроміцетів є факультативними сапрофітами, за сприятливих умов, вони можуть не тільки підсилювати, а й викликати захворювання коренеїдом - найбільш шкодочинною хворобою сходів. Визначено, що гриби Aphanomyces, Fusarium не проникають у зародок насінини, в той час як гриб Phoma betae, хоча і в незначній кількості, виділявся з зародків гібриду Екстра.

Тому однією з умов отримання дружніх, здорових та рівномірно розміщених сходів є висів високосхожого, вільного від інфекції насіння.

За роки досліджень у лабораторних та польових умовах вивчався вплив грунтової інфекції, як одного з важливих факторів, що пригнічує схожість насіння та початковий розвиток проростків.

Суттєво впливало на розвиток, формування густоти рослин та урожайність ураженість сходів коренеїдом.

Відмічено значний ступінь сприйнятливості до цього захворювання гібридів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. На ранніх етапах онтогенезу буряків спостерігалась тенденція збільшення ступеня ураженості гібридів німецької селекції. З метою виявлення причин їх сильнішого ураження на прикладі гібридів Екстра та Український ЧС 70 (рис.1) у молодих рослинах визначалась динаміка накопичення сухих речовин.

Фаза розвитку рослин

Рис.1 Динаміка накопичення сухих речовин рослинами цукрових буряків хвороба буряк насіння цукровий

Процес накопичення сухих речовин, в тому числі і цукрози, інтенсивніше проходив у гібридів німецького походження.

В зоні достатнього зволоження за даними, отриманими на Уладівській дослідно-селекційній станції (УЛДСС), коренеїд є найбільш шкодочинним у фазі 2-ї пари справжніх листків. Якщо в фазу "вилочки" ураженість проростків коренеїдом в середньому становила 20%, то у фазі 2-ї пари листків - вона зросла в 2,2 рази. Динаміка розвитку хвороби тісно пов'язана із зміною видового складу збудників та їх біологічними особливостями.

На ранніх періодах розвитку проростків (досходова форма та фаза вилочки) захворювання викликав патоген Pythium ultimum. Характерною особливістю останнього є те, що його розвиток активізується в умовах підвищеної вологості (до 80% від повної вологоємкості) і прохолодної температури повітря в межах +13...+16⁰С. Розвиток цього патогену пов'язаний з живою рослиною, а грунт служить місцем збереження та дозрівання спор (Payne, Williams, 1990). Впродовж 1996-1998 рр. у складі збудників захворювання домінували фузарії, якими було уражено до 55% проростків. Гриби цього роду представлені значною кількістю видів. Найчастіше виділялись види F. culmorum, F. oxysporum, F. gibbosum, F. sambucinum, F. sambucinum var minus (рис.2).

Рис. 2. Видовий склад грибів р. Fusarium, які були виділені з уражених проростків (УЛДСС, 1996-1998 рр.)

В комплексі фузаріїв превалював вид F. culmorum, який уражував не тільки проростки, а й коренеплоди на протязі вегетації.

Визначення стійкості гібридів та сорту цукрових буряків на ранніх фазах розвитку рослин до ураження цим патогеном показало, що сорт Уладівський однанасінний 35 та гібрид Український ЧС 70 (вітчизняна селекція) уражувались дещо менше. Більш уразливим виявився німецький гібрид Екстра, що повністю підтверджувалось в польових умовах 1997-1998 рр (рис.3).

Рис.3 Ураження сорту та гібридів цукрових буряків грибом F.culmorum (УЛДСС,1997-1998 рр.):

-Уражених рослин, % -Ступінь розвитку хвороби, %

Понад 32% проростків були інфіковані грибами з роду Mucor, які в комплексі з фузаріями здатні суттєво підсилювати розвиток хвороби.

На другому місці за кількістю уражених проростків (понад 23%) знаходився вид Aphanomyces cochlioides. Характерною особливістю останнього є здатність уражувати сходи пізніше, переважно в фазу 2-4 пар справжніх листків. Однією з умов, яка сприяла активізації цього гриба і ураженню ним рослин, є підвищена вологість та температура.

З уражених проростків вперше було виділено вид Cylindrocarpon spp., який здатний викликати розвиток гнилей ряду сільськогосподарських культур за прохолодних, з надмірною зволоженістю грунту умов, в тому числі коренеїд сходів.

З підвищенням температури до +25…30⁰С зростала швидкість росту гриба Rhizoctonia solani та його патогенність з 80 до 100% уражених проростків. В зоні Лісостепу така температура в період появи сходів не є типовою і обмежує ураження рослин цим збудником. Тому насіння, висіяне в теплий грунт, потребує обов'язкової обробки фунгіцидом для захисту від ураження його грибом Rhizoctonia solani.

Аналогічні спостереження проводились і за розвитком мікроміцету Phoma betae. Визначено, що патоген мав найбільшу швидкість росту при температурі +15⁰С, при цій же температурі він спричинював захворювання у 94,2% проростків при ступені розвитку 34,3%. З підвищенням температури до +20⁰С патогенність збудника знижувалась до 60,6% уражених проростків, а ступінь захворювання - вдвічі. Phoma betae не є типовим збудником для даного регіону і активізується в польових умовах лише тоді, коли період сходів характеризується помірними температурами і наявністю вологи в грунті.

На швидкість росту найбільш розповсюджених видів фузаріїв та їх патогенність підвищення температури впливало по-різному. Відмічено швидкий розвиток домінуючого виду F.culmorum при температурі +10⁰С. Це сприяє ураженню молодих проростків в умовах, весняний період яких здебільшого характеризується більш прохолодними температурами, як це спостерігалось 1997 році. Визначено що, F.oxysporum з підвищенням температури 20⁰С мав більшу швидкість росту і був більш вірулентним та домінував у складі збудників коренеїду в 1996 р.

Розділ 4 Хвороби коренеплодів під час вегетації - фактор, що коригує продуктивність різних гібридів цукрових буряків

Ураженість кореневої системи цукрових буряків хворобами суттєво знижує масу (табл.1) та вміст сухих речовин, в тому числі і цукрози в коренеплодах.

Таблиця 1 - Втрата маси коренеплодів від хвороб, УЛДСС

Роки досліджень	Маса коренеплодів (середня), г
	здорового	”перехворівшого” коренеїдом	ураженого паршою (в сильній ступені)	ураженого фузаріозною гниллю
1996	536	458	0	0
1997	560	453	310	270
1998	507	357	245	213

Маса коренеплодів, які ”перехворіли” коренеїдом, знижувалась в середньому на 28%, коливаючись за роками від 17 до 42%; уражених звичайною паршою в сильному ступені - майже вдвічі, а уражених гниллю - в 2,3 рази.

Сухих речовин було найбільше у коренеплодів, які почали загнивати з боків та уражених паршою, а в коренеплодів з ураженням судинної системи та тих, що ”перехворіли” коренеїдом, вміст їх був меншим (рис.4).

За період досліджень кількість коренеплодів, уражених паршою в середньому становила 14,4%, в окремі роки змінювалась від 3,3 до 23,7%. Сильніше хворобою уражувались гібриди іноземного походження - до 31,1%, тоді як вітчизняні в 1,9 рази менше - 16%.

Рис.4 Вміст сухих речовин у коренеплодах цукрових буряків станом на 1.07.(1997-1998 рр.)

З метою визначення причини сильного ураження гібридів Лєна і Екстра паршою та подальшого їх загнивання, визначався вміст сухих речовин та наростання маси коренеплодів у період, коли буряки інтенсивно уражувались хворобою. У таких гібридів активніше наростала маса. Uchino, Watanabe, Konzawa (1997) відмічали, що оболонки клітин у буряків, маса яких швидко зростає, є тоншими та вони інтенсивніше піддаються руйнівному впливу грибів. Одночасно спостерігалась чітка тенденція до збільшення вмісту сухих речовин (на 5,2% ) у гібридів німецького походження.

Розвиток парші звичайної супроводжується масовим заселенням покривних тканин фузаріями, серед яких домінував вид F. culmorum та іншими родами грибів (рис.5).

Рис. 5. Мікологічний аналіз коренеплодів, уражених паршою (1997-1998 рр.)

Фузаріозна гниль проявлялась на буряках з попереднім ураженням паршою, а також часто розвивалась на здорових, без симптомів хвороби коренеплодах, або уражених некрозом судинних пучків. В умовах дослідної станції кількість коренеплодів, що загнили під час вегетації коливалась, від 0,8 (1996) до 21,6% (1997). По-різному уражувались вони хворобою - сильніше загнивав гібрид Екстра (6,9%), слабкіше - Український ЧС 70 (1,3%).

Розвиток фузаріозної гнилі спричинювався тими ж видами мікроміцетів, що й коренеїд сходів та некроз судинних пучків, переважно грибами фузаріями (понад 70%).

Розділ 5 Заходи з обмеження ураженості кореневої системи цукрових буряків хворобами

Обмеження розвитку хвороб кореневої системи є одним із основних факторів, який особливо впливає на ріст і продуктивність культури.

За роки досліджень кількість уражених проростків та коренеплодів хворобами значно коливалась по роках. Це, перш за все, зумовлено погодними умовами. По - друге, запас інфекції та її кількісний склад, що міститься в грунті, суттєво коригують розвиток коренеїду та хвороб коренеплодів. Тому обробка насіння захисно-стимулюючими речовинами з включенням в їх склад відповідного фунгіциду займає важливе місце в комплексі заходів захисту буряків від цих хвороб, які знижують врожайність та погіршують якість цукросировини.

Протруйники та їх суміші для обробки насіння, перш за все повині мати фунгіцидні властивості проти того чи іншого комплексу патогенної та супутньої мікобіоти.

Включення до складу композиції ЗСР суміші тачігарену (6 кг/т) та тіураму (4 кг/т) майже повністю захищало насіння цукрових буряків від мікроміцетів родів Alternaria, Mucor, Penicillium, Fusarium, тоді як фунгіцидна дія сульфокарбатіону-К (4кг/т) проявилась значно менше.

Фунгіциди по-різному впливають не тільки на ураження проростків ґрунтовими мікроміцетами, але й на проростання насіння. Сульфокарбатіону-К у складі композиції ЗСР не пригнічував початковий ріст рослин, в той час як тачігарен і тіурам погіршували схожість насіння та розвиток проростків з перших днів їх онтогенезу.

Додаткове внесення в грунт інокулюму грибів роду Fusarium знижувало схожість та енергію проростання насіння в порівнянні з висівом їх у звичайний грунт при обробці сульфокарбатіоном - на 38,9%, а сумішшю тачігарену і тіураму - лише на 6 відсотків. Це ще раз дозволяє пересвідчитись у тому, що фунгіцид сульфокарбатіон слабше пригнічує фузарії і менш ефективний у боротьбі з ними.

Обробка насіння композицією ЗСР, до складу якої включали суміш тачігарену і тіураму, знижувала ураженість сходів коренеїдом у фазу вилочки в 1,4 рази порівняно з сульфокарботіоном-К, відповідно - в 1,7 рази зменшувалась ступінь розвитку хвороби. Зумовлено це тим, що фунгіцид тіурам, котрий включено до складу композиції ЗСР, значно краще пригнічував Pythium ultimum, який в даному регіоні є найбільш активним та шкодочинним на самих ранніх фазах розвитку проростків.

Математично доведено, що в даному регіоні нанесення захисно-стимулюючої композиції на насіння з включенням тачігарену та тіураму є важливим фактором, який контролює розвиток коренеїду на сходах цукрових буряків у фазі розвитку 2-ї пари справжніх листків і особливо у гібриду Лєна (табл.2).

Таблиця 2 - Вплив обробки насіння цукрових буряків композиціями ЗСР на ураженість проростків коренеїдом, УЛДСС.

Сорт та гібриди	Кількість уражених проростків, % (2-га пара справжніх листків)
	1996 р.	1997 р.	1998 р.	середнє
Нанесено на насіння композицію ЗСР з включенням сульфокарбатіону-К
Улад.одн. 35	66,2	33,7	50,9	50,3
Укр.ЧС 70	45,4	30,9	57,8	44,7
Лєна	42,4	47,4	69,4	53,1
Екстра	49,1	35,1	54,4	46,2
Середнє	50,8	36,8	58,1	48,6
Нанесено на насіння композицію ЗСР з включенням тачігарену та тіураму
Улад.одн. 35	53,3	29,6	48,3	43,7
Укр.ЧС 70	38,1	32,1	28,6	32,9
Лєна	46,0	31,0	44,7	40,6
Екстра	41,1	38,3	52,1	43,8
Середнє	44,6	32,8	43,4	40,3
НІР05 по обробці 7,2
НІР05 по гібридах10,2

Відзначена тенденція зменшення розвитку парші звичайної (табл.3) і фузаріозної гнилі на тих варіантах, де насіння обробляли композицією захисно-стимулюючих речовин, до складу якої включали тіурам і тачігарен. Обробка насіння композицією з сульфокарбатіоном менше захищала рослини від ураження актиноміцетами та фузаріями, ніж обробка з тіурамом і тачігареном. Це зумовлено пролонгуючою дією тачігарену, тобто останній мав більш тривалий термін дії і в деякій мірі захищав коренеплоди від ураження, збудниками парші та гнилі. Дещо сильніше уражувались іноземні гібриди.

Таблиця 3 - Розвиток звичайної парші на гібридах цукрових буряків, оброблених різними композиціями ЗСР, УЛДСС.

Сорт та гібриди	Уражено коренеплодів паршою звичайною, %
	1996 р.	1997 р.	1998 р.	середнє
Нанесено на насіння композицію ЗСР з включенням сульфокарбатіону-К
Улад.одн. 35	3,3	16,6	13,4	11,1
Укр.ЧС 70	3,5	18,7	13,1	11,8
Лєна	5,3	31,5	13,4	16,7
Екстра	4,9	39,5	21,9	22,1
В середньому	4,3	26,6	15,4	15,4
Нанесено на насіння композицію ЗСР з включенням тачігарену та тіураму
Улад.одн. 35	1,1	15,2	17,7	11,3
Укр.ЧС 70	1,6	14,4	12,9	9,6
Лєна	3,9	26,1	19,4	16,4
Екстра	2,9	26,7	17,9	15,8
Середнє	2,4	20,7	16,9	13,4
НІР05 по обробці 4,0
НІР05 по гібридах 5,17

Включення до складу композиції ЗСР тіураму і тачігарену надійніше захищало рослини від ураження грунтовими мікроміцетами, збудниками коренеїду, парші та гнилі, що в свою чергу вплинуло на їх урожайності.

В середньому урожай коренеплодів був більшим на 5,3 т/га на тих варіантах, де насіння обробляли за німецькою технологією. Обробка такою композицією ЗСР підвищувала урожайність вітчизняних гібридів на 4,3, німецьких - на 6,3 т/га. Одночасно спостерігалась незначна тенденція до збільшення вмісту цукру в гібридах вітчизняної селекції.

При доступі вільного кисню після проведення розпушувань грунту активізовувалася діяльність аеробних грибів - збудників хвороби (табл.4).

Таблиця 4 - Вплив міжрядних розпушувань на мікобіоту грунту УЛДСС,1996 - 1998 рр.

Виділені роди грибів, тис. спор в 1 г грунту:
Fusarium	Penicillium	Mucor	Alternaria	Aspergillus	Actinomyces
При застосуванні міжрядних розпушувань грунту
92	130	30	30	15	40
Без застосування міжрядних розпушувань грунту
72	119	19	21	42	36

Після міжрядних розпушувань ґрунту (особливо на фоні рясних червневих дощів) відмічена лише незначна тенденція збільшення числа коренеплодів уражених паршою: 15,1% проти 13,7% та фузаріозною гниллю 3,3% проти 3,0% відповідно. Урожайність коренеплодів в середньому була більша на 2,4 т/га на фоні без розпушувань.

Розділ 6 Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків композиціями захисно-стимулюючих речовин

Економічно обґрунтовано, що композиція захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння з включенням суміші фунгіцидів (тіураму і тачигарену), незважаючи на високу їх вартість, є більш ефективна і знижує ураженість кореневої системи цукрових буряків хворобами. При цьому економічний ефект складає 337,35 грн./га.

Рекомендації виробництву

З метою зменшення втрат через ураження кореневої системи цукрових буряків хворобами та підвищення продуктивності сортів і гібридів в зоні достатнього зволоження необхідно:

враховуючи склад ґрунтової мікобіоти регіону насіння перед посівом обробляти композицією захисно-стимулюючих речовин, що обов'язково включає суміш фунгіцидів (тіурам,4 кг/т + тачігарен,6 кг/т);

при загрозі виникнення епіфітотії парші, фузаріозної гнилі застосування міжрядних розпушувань на посівах гібридів вітчизняної і особливо зарубіжної селекції проводити недоцільно.

ВИСНОВКИ

Хвороби кореневої системи істотно впливають на розвиток та продуктивність цукрових буряків. Зокрема, в зоні достатнього зволоження ураженість сходів коренеїдом в роки досліджень зменшувала густоту насаджень на 10-30% і масу рослин на початку онтогенезу в 2,3 рази, масу уражених паршою коренеплодів - на 46%, фузаріозною гниллю - у 2,3 рази.

Виникнення захворювань кореневої системи цукрових буряків спричинюють мікроміцети, що містяться на насінні та особливо в грунті, які за сприятливих умов для свого розвитку призводять до ураження рослин коренеїдом понад 78,9%, звичайною паршою - 15,6%, фузаріозною гниллю - 21,4%.

Уточнено видовий склад грунтових грибів - збудників коренеїду. За роки досліджень проростки найбільше уражувались грибами р. Fusarium - до 55%, у меншій мірі Aphanomyces - 23; Pythium - 8, Rhizoctonia - 7,5% та іншими. Вперше з уражених проростків виділено гриб Cylindrocarpon spp.(9,4%) та Thielaviopsis spp. (7,6%), які в подальшому спричинюють загнивання коренеплодів під час вегетації.

Гібриди зарубіжної селекції в більшій мірі уражувались хворобами кореневої системи, ніж вітчизняні: коренеїдом - на 7,2%, паршою звичайною - на 6, фузаріозною гниллю - на 3%.

Відмічено тенденцію до збільшення (понад 5%) вмісту сухих речовин (на початку активної вегетації) у гібридів іноземної селекції, які сильніше уражувались хворобами.

Встановлено залежність між ураженістю коренеїдом та паршою і вмістом сухих речовин. При включенні в композицію захисно-стимулюючих речовин суміші тіураму і тачігарену вона становила r- 0,83, а сульфокарбатіону r- 0,67.

Застосування композиції захисно-стимулюючих речовин, до складу яких включали фунгіциди, по-різному знижували ураженість кореневої системи хворобами. Обробка насіння сумішшю тачігарену і тіураму краще захищала сходи і вегетуючі рослин: від ураження коренеїдом - на 24,5%; паршою - на 15%; фузаріозною гниллю - на 13% порівняно із сульфокарбатіоном-К.

Міжрядні розпушування грунту в період вегетації цукрових буряків сприяють активізації грунтової мікобіоти, яка підсилювала розвиток парші на 10,2, фузаріозної гнилі - на 8,3%.

Застосування композиції захисно-стимулюючих речовин з включенням до її складу тачігарену і тіураму забезпечує отримання додатково з одного гектару 5,3 т коренеплодів та 0,9 т/га цукру. При цьому економічний ефект складає 337,35 грн. на одному гектарі.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Вплив деяких агротехнічних заходів на розвиток хвороб кореневої системи буряків// Висновки науково-дослідних робіт за 1993 р. К.:ІЦБ УААН (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено експерименти, зроблено висновки).

Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Фактори, що впливають на формування грунтової біоти// Оптимізація пестицидного навантаження в інтегрованих системах захисту цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни від шкідників та бур'янів. К.: ІЦБ УААН - 11995. - С. 36-37. (Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальні дані та сформульовано висновки).

Саблук В.Т., Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Зміни в складі грунтової мікобіоти під впливом абіотичних факторів// Зб. наук. праць. - К.:ІЦБ УААН 1995-1996 рр. (Особистий внесок здобувача 40%. Зроблено аналіз даних, підготовлено висновки).

Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Вплив агротехнічних заходів як факторів формування грунтової мікобіоти на розвиток коренеїду// Система землеробства в буряківництві. К.: ІЦБ УААН - 1997.-.С.216. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено польові та лабораторні дослідження, зроблено висновки).

Саблук В.Т., Запольская Н.Н. Почему гниют корнеплоды?// Сахарная свекла. - 1998. - №3. - С 19. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено мікробіологічні дослідження, зроблено висновки).

Запольська Н.М. Вплив обробки насіння на розвиток хвороб кореневої системи цукрових буряків. //Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах. К.:ІЦБ УААН, Кн. 2. - 1998. - С. 3.(100%)

Шендрик Р.Я., Запольська Н.М., Педос В.П. Обробка насіння і уражуваність кореневої системи цукрових буряків хворобами //Захист рослин. - 1998. - №4. - С. 13. (40%, зроблено аналіз матеріалу, сформульовано висновки).

Шендрик Р.Я., Запольська Н.М., Ковбасюк Е.В., Коротич П.П. Щоб запобігти хворобам кореневої системи буряків //Цукрові буряки. - 1998. - №4. - С.19-20.( Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальні дані та сформульовано висновки).

Шендрик Р.Я., Запольская Н.Н. Почвенная микобиота и корнеед сахарной свеклы //Защита и карантин растений. - 1998 - №10. - С. 25.( Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

Шендрик Р.Я., Ионицой Ю.С., Запольская Н.Н. Обработка семян защитит корневую систему //Сахарная свекла. - 1998. - №11. - С. 21. .( Особистий внесок здобувача 60%. Проведено узагальнення матеріалу, мікробіологічні дослідження та сформульовано висновки).

Запольська Н.М. Шендрик Р.Я., Іоніцой Ю.С., Коренеїд сходів //Захист рослин. - 1999. - №1. - С. 10. (Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальні дані та сформульовано висновки).

Запольська Н.М. Щоб запобігти хворобам коренеплодів// Цукрові буряки. - 1999 - №6. - С. 16. (100%).

Размещено на Allbest.ru

...