Врожайність сої в залежності від площі живлення добрив та регуляторів росту в Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр`єва УААН

УДК 635.655:[631.81+631.811.98]

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ, ДОБРИВ І РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Чуонг Еанг

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник - Доктор сільськогосподарських наук, професор, член - кореспондент УААН БОБРО Михайло Архипович, Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, КОСТРОМІТІН Віктор Михайлович, Інститут рослинництва ім В.Я. Юр'єва УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПОЛКОВНИК Раїса Пилипівна, Інститут тваринництва УААН, старший науковий співробітник відділу з питань науково-інформаційного забезпечення

Провідна установа - Полтавський державний сільськогосподарський інститут, Міністерство аграрної політики України

Захист відбудеться 10.07.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, 61060 м. Харків, проспект Московський, 142, тел. 92-23-78

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий 10.06.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.

Загальна характеристика роботи

соя врожайність добриво позакореневий

Актуальність теми. У зв'язку зі зростаючою потребою в рослинних білках і олії для харчування людини і необхідних компонентів кормових раціонів тварин і птиці, для медицини і технічних цілей дуже важливе значення має широке використання культури сої. Вміст білка в її насінні в межах 30-35%, жиру 17 - 19 % і більше. По багатству і якості природного комплексу білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, та інших біологічно цінних речовин соя значно переважає більшість продуктів рослинного і тваринного походження.

Незважаючи на важливі переваги сої виробництво її в Україні незначне. Посівні площі під соєю складають 110 тис. га. Найближчим часом намічається розширити площу посіву до 0,5 млн. га.

Для подальшого розширення посівних площ і підвищення врожайності сої в умовах регіону необхідно вирішити ряд проблем. Це, насамперед, створення і впровадження нових високоврожайних сортів сої, розробка і застосування прогресивної технології культури з урахуванням конкретних грунтово - кліматичних умов зони.

Поліпшення умов живлення за допомогою внесення добрив, а також застосування біологічних препаратів, способів посіву є важливим резервом підвищення продуктивності сої. Саме тому, необхідно шукати шляхи більш ефективного і раціонального використання перелічених заходів агротехніки з метою підвищення урожайності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень кафедри рослинництва ХДАУ ім В. В. Докучаєва по удосконаленню системи внесення добрив, рівномірності розміщення насіння з використанням біологічних препаратів при вирощуванни сої згідно з науково-технічною програмою УААН “Кормовиробництво” (№ держреєстрації 0196U018397) на період 1996-2000 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень передбачала вивчення впливу добрив і розсередження рослин у рядку на формування продуктивності сої. Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі задачі:

- Вивчити вплив рівномірності розсередження насіння у рядку на продуктивність сої.

- Вивчити вплив мінеральних і органічних добрив на врожайність сої.

- Виявити ефективність нових біологічних препаратів щодо продуктивності сої при позакореневому живленні.

До програми досліджень ми включили питання про внесення добрив, способи посіву з метою одержання екологічно чистої продукції з мінімальними затратами коштів і високої їхньої окупності. Це передбачалося зробити за рахунок поєднання рівномірного розміщення рослин, вивчення і застосування добрив, біологічних препаратів.

Об'єкти дослідження Розробка та удосконалення методів застосування добрив, біопрепаратів гумісол та гуміфорте, а також засобів висіву.

Предмет дослідження. Сорти Аметист та Чорнятко різних еколого-географічних груп сої.

Методи дослідження. Польові досліди проводили у відповідності з вимогами методики досліджень за Б. А. Доспєховим. Поряд з цим проводились лабораторно-польові досліди. У процесі вегетації здійснювали спостереження за ростом, розвитком рослин та формуванням врожаю. Біохімічні аналізи рослин та насіння проводили в лабораторії масових аналізів агроуніверситету.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах лівобережного Лісостепу України вивчали вплив добрив і рівномірності розміщення насіння у рядку, а також вплив біопрепаратів на продуктивність сої, структуру і якість при позакореневому живленні.

Вперше були детально вивчені критерії загущення рослин сої в рядках на варіантах з різними дозами добрива. Вивчено особливості росту і розвитку рослин сої в залежності від застосування добрив і розміщення насіння у рядку, а також особливості впливу добрив на збільшення врожайності і поліпшення якості насіння сої при різних способах посіву.

Було виявлено суттєве підвищення продуктивності сої при оприскуванні препаратами гумісол і гуміфорте в період бутонізації рослин.

Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що в результаті досліджень отримані вихідні дані для рекомендацій виробництву, зокрема, по припосівному внесенню добрив і застосуванню нових біопрепаратів гумисол и гумифорте для оброки рослин сої, що у сполученні з рівномірним розміщенням насіння при посіві обумовило істотне підвищення врожайності перспективних сортів сої.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні результати наведені в дисертації, отримані за особистою участю автора, яке заключалося в розробці методики дослідження, проведенні польових та лабораторних досліджень, в аналізі результатів, виявленні методів застосування добрив та способів розміщення насіння в рядку, а також виявленні ефективності нових біологічних препаратів при позакореневому підживленні щодо продуктивності сої. Біохімічні аналізи рослин та насіння визначали в лабораторії масових аналізів агроуніверситету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідали на 5-ій Міжнародній науково - методичній конференції "Сучасні технології, економіка та екологія в промисловості, на транспорті та у сільському господарстві" (Алушта, 1998), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (1997, 1999 і 2000 р.), а також на науковій конференції Кримського державного аграрного університету (Сімферополь, 1999) .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, з яких 3 статті у фахових виданнях, 1 тези доповідей та 1 інформаційний листок (доля авторства здобувача в друкованих працях 55-60%).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, семи розділів, заключення, висновків і пропозицій. Викладена на 146 сторінках комп'ютерного тексту, включає 26 таблиць, 4 рисунки, 2 фотографій. Список використаних джерел літератури містить 267 найменувань, з яких 44 зарубіжних авторів.

Умови, матеріал і методика досліджень. Експериментальні дослідження проводили в 1997- 1999 рр. на полях учбового господарства Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Ґрунти дослідного поля можна віднести до першої агровиробничої групи, яка представлена глибоким важко-суглинковим чорноземом з середнім вмістом гумусу.

За даними О.Ф. Гржимало загальна товща гумусових горизонтів (Н + Нрк + рНк) складає 90-100 см.

Учгосп розташований у зоні недостатнього зволоження і згідно з багаторічними даними, середньорічна кількість опадів складає 511 мм, сума ефективних температур складає 27000 °С.

Найсприятливішим за кількістю опадів був 1997 рік, що, безумовно, відбилося на ефективності внесення добрив під сою. А у 1998 - 1999 рр. погодні умови були несприятливими впродовж вегетаційного періоду сої. Ці роки характеризувалися високими показниками температури повітря та дуже низьким рівнем забезпечення вологою, що призвело до зниження врожайності сої та якості зерна.

У наших дослідах вивчали вплив добрив та рівномірність розподілу насіння у рядку на продуктивність сої. В ході досліджень було використано такі варіанти:

1) контроль (без застосування добрив); 2) з внесенням нітроаммофоски; 3) з внесенням пташиного посліду; 4) поєднаним внесенням нітроаммофоски і посліду.

Посів проводили ручним способом, з шириною між рядками 45 см, при цьому нами було використано шаблони, які забезпечують ширину зони рядка 1,3,5 та 7 см.

Норми висіву з розрахунку 700 тис. схожих насінин на гектар. Окрім ручного способу посіву використовували механічний спосіб за допомогою сівалки СЗ-3.6, двома типами сошників: звичайними дисковими та трубчастими. Площа кожної дослідної ділянки складала 50 м2.

В наших дослідах також було використано препарати “Гумісол” та “Гуміфорте” як регулятори росту сої.

Варіанти досліджень закладені на сортах сої Аметист та Чорнятко.

Проводили фенологічні спостереження, оцінка і облік за загальноприйнятими методиками (Б.А. Доспехов, 1985; Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур, 1981). Для визначення ефективності симбіозу визначали кількість і масу бульбочок за фазами розвитку рослин сої, тривалість симбіозу, активний симбіотичний потенціал (АСП) та масу кореневої системи за методикою Г.С. Посипанова (1983, 1991).

Вміст хлорофілу “А” та “В” в листку сої аналізували спиртовим методом (Х.Н. Починок, 1976). Вміст азоту та фосфору аналізували калориметричним методом (Г.М. Лясковський та ін. 1969, 1970), вміст калію - на полум'яному фотометрі (П.С. Полуектов, 1976).

Математичну обробку експериментальних даних проводили згідно з методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985). Енергетичний коефіцієнт обчислювали за методикою біоенергетичної оцінки технології виробництва продукції рослинництва (Е.И.Базаров, 1983).

Результати досліджень

Ріст та розвиток рослин сої в залежності від застосування добрив та рівномірності перерозподілу насіння у рядку. Польова схожість сої. За допомогою проведених нами дослідів була виявлена пряма залежність схожості насіння від вологості ґрунту, використання добрив, ширини рядка та температурних умов. Поєднання високих температур грунту та повітря з малою кількістю опадів призводило до зниження польової схожості насіння.

Використання мінеральних і органічних добрив обумовлює значне покращення посівних якостей насіння сої, внаслідок чого, в польових умовах одержують більш ранні й вирівняні сходи; також було встановлено, що при ширині рядка в межах 3-5 см спостерігалася більш висока енергія проростання насіння. Густота стояння рослин залежить, головним чином, від норми висіву, але формування її відбувається протягом усього вегетаційного періоду.

Одержані нами дослідження підтверджують, що відсоток виживання рослин у варіанті, де вносили добрива, має стабільне збільшення, а у контрольному варіанті - без внесення добрив він був найнижчим. При цьому виявлена тенденція - збільшення виживання рослин сої із збільшенням ширини рядка.

Висота рослин в залежності від використання добрив та розташування насіння у рядку. Отримані нами дані свідчать, що при внесенні добрив і розташуванні насіння у рядку висота рослин сої була більше на 2 -3 см в порівнянні з тими що зростали на ділянках без застосування добрив. Отримані нами дані свідчать про те, що вегетаційний період сортів сої був неодинаковий за роками досліджень. Так у 1997 р. він був найтривалішим (119-124 днів), а в 1998 та 1999 рр. - найкоротшим (112-119 днів). Слід відзначити, що внесення добрив зменшує період вегетації рослин - на 2-3 дні.

На тривалість вегетаційного періоду найбільш впливало розширення зони рядка.

Фотосинтетична діяльність рослин сої. У наших дослідженнях вивчення вмісту хлорофілу в рослинах сої при внесенні добрив показало, що різниця спостерігалася як між сортами, так і між варіантами з внесенням добрив. Між варіантами спостерігалася істотна різниця за вмістом хлорофілу "А". У сорту Аметист, без внесенння добрив вміст хлорофілу склав 0.496% на абсолютно суху речовину. У варіанті, де вносили добрива - 0.706%. При внесенні органічних добрив вміст хлорофілу складав 0.563%, а при сумісному застосуванні добрив (мінеральних та органічних) - 0.579%.

У сорту Чорнятко также відмічено підвищення вмісту хлорофілу на всіх варіантах з використанням мінеральних та органічних добрив.

Динаміка наростання листкової поверхні сої залежала від застосування добрив та рівномірності розміщення насіння в рядку. Встановлено, що застосування добрив мало позитивний вплив на формування листкової поверхні сої. У сорту Аметист площа листків у контрольних варіантах (без внесення добрив) склала 643 - 893 см2 на одну рослину. У варіанті внесення мінеральних добрив відповідно 737 - 1126 см2. При внесенні органічних добрив площа листка складала 698 - 1096 см2 на одну рослину.

У сорту Чорнятко на варіанті з мінеральними добривами площа листків склала 870 см2 на одну рослину, а на контролі 729 см2 . На варіанті з внесенням органічних добрив - відповідно 883 см2 на одну рослину і перевисила контроль на 154 см2. При сумісному внесенні добрив (органічних та мінеральних) площа листкової поверхні складала 873 см2 на одну рослину і перевищувала контроль на 144 см2.

В результаті проведених досліджень встановлено, що найменша площа листків була при ширині рядка 1 см, а найбільша - при ширині рядка в межах 3 -5 см, подальше її збільшення до 7 см призводило до зменшення площі листків в усіх варіантах.

Динаміка накопичення сирої та сухої маси рослин сої в залежності від добрив та розподілу насіння в рядку. В проведених нами дослідах кількість біомаси залежала від використання добрив, а також від рівномірності роз-поділу насіння в рядку. Найвищий врожай зеленої маси був при внесенні мі-неральних добрив. Так, у сорту Аметист він склав 249.7 ц/га, а у варіанті з внесенням органічних добрив - 245 ц/га, та при сумісному внесенні мінеральних та органічних добрив врожай також складав 245 ц/га, а на контрольному варіанті (без внесення добрив) -228.2 ц/га.

Вплив рівномірності розподілу насіння в рядку виявився більшим в залежності від внесення добрив ніж від сортових особливостей. У сорту Чорнятко найменша врожайність зеленої маси була в варіанті без внесення добрив (контроль), вона складала 230.7 ц/га, при внесенні мінеральних добрив - 252.2 ц/га, а при внесенні органічних добрив 247.8 ц/га. При сумісному ж внесенні мінеральних та органічних добрив - також 247.1 ц/га. Варто відзначити, що при ширині рядка 3- 5 см спостерігається більш високий врожай зеленої маси.

Темпи накопичення сухої речовини перевищують темпи накопичення сирої маси. Встановлено, що швидкість накопичення сухої речовини в органах рослин неодинакова за фазами розвитку: найшвидше накопичення сухої речовини відбувається в листках.

Особливості розвитку мікросимбіонтів і характер симбіотичних зв'язків в залежності від використання добрив і рівномірності розподілу насіння у рядку. Розвиток і чисельність бульбочкових бактерій. Відомо, що обмежуючим фактором симбіотичної активності є низьке вологозабезпечення грунту. Нами було встановлено, що при внесенні мінеральних та суміші мінеральних і органічних добрив знижується кількість, об'єму та маса бульбочок, а при внесенні органічних добрив - збільшується кількість і маса бульбочок.

Вивчення активності симбіотичного потенціалу (АСП). Його визначеня у обох сортів сої показало, що при внесенні мінеральних та органічних добрив АСП може значно змінюватися. Так у сорту Аметист найвищий АСП - 4084.4 кг діб/га було відмічено у варіанті з внесенням органічних добрив (проти 3346.4 кг діб/га на контролі), а у варіанті з внесення мінеральних добрив він дорівнював 2371.0 кг діб/га. При внесенні суміші органічних та мінеральних добрив АСП складав 2784.4 кг діб/га. У сорту Чорнятко найменша активність симбіотичного потенціалу спостерігалася у варіанті з використанням мінеральних та суміші мінеральних і органічних добрив (2537.3 та 2814.0 кг діб/га) при АСП на контролі 2738.3 кг діб/га. Найвищий АСП за вегетацію відзначений у варіанті з внесенням органічних добрив, який складав 4585.2 кг діб/га. Також нами було встановлено, що із збільшенням зони рядка збільшується активність симбіотичного потенціалу.

Продуктивність сої. Основні складові продуктивності сої. Аналіз основних елементів структури врожаю в наших дослідженнях показав, що ви-користання добрив та рівномірності розподілу насіння в рядку мали позитивний вплив на кількість бобів у рослині, кількість зерен з однієї рослини, а також на масу 1000 зерен. В зв'язку з цим у варіанті з внесенням мінеральних добрив у сорту Аметист кількість бобів на рослині в середньому за три роки склала 31.8 шт, що на 6.1 більше ніж на контролі, а при внесенні органічних добрив - на 5.8 шт. При сумісному внесенні мінеральних та органічних добрив бобів на рослині було більше в порівнянні з контролем на 6.9 шт. У сорту Чорнятко у варіанті з внесенням мінеральних добрив їх було більше ніж на контролі на 5.5 шт., органічних добрив - на 5.5 шт., а при сумісному внесенні мінеральних та органічних добрив - на 5.8 шт. Найбільша кількість насінин на одну рослину у сортів Аметист (59.5 шт.) та Чорнятко (55.5 шт.) відмічена у варіанті сумісного внесення мінеральних та органічних добрив, збільшення маси 1000 зернин - при внесенні органічних добрив та сумісному внесенні органічних та мінеральних добрив. Також слід відмітити, що у сортів спостерігалось збільшення кількості бобів на одну рослину з розширенням зони рядка. Максимальна кількість бобів відмічена на варіантах з шириною зони рядка 3 та 5 см. Найбільша кількість насінин на одну рослину у сорту Аметист та сорту Чорнятко була при ширині рядка 5 см. У варіанті з внесенням мінеральних добрив 61.7 та 54.7 шт. відповідно.

Встановлено, що внесення добрив та розширення зони рядка сприяло збільшенню маси 1000 зернин.

Урожайність сої. Встановлено, що досягається найбільш висока урожайність сої при сумісному внесенні мінеральних та органічних добрив.

Найвищу урожайність показав сорт Аметист. Розширення зони рядка у широкорядкових посівах сприяло підвишенню урожаю зерна сої сортів, що досліджувалися.

Якість зерна сої. Найбільша кількість білка була в зернах сої у варіанті з внесенням добрив. У сорту Аметист на варіанті без внесення добрив вміст білка склав 34.0 % , при внесенні мінеральних добрив - 35.3 %, органічних - 36.5 %, а при сумісному внесенні органічних та мінеральних добрів - 35.1 %. У сорта Чорнятко на варіантах без внесення добрив вміст білка був на рівні - 34.6 %, при внесенні мінеральних добрив - 36,6%, органічних - 35.9 %, а при сумісному внесенні органічних та мінеральних добрів - 36.2%. Вміст білка, фосфора та калію в зернах збільшувався відповідно до збільшення зони рядка.

Ефективність впливу гумісолу і гуміфорте на врожайність і якість зерна сої. Аналіз основних елементів структури урожаю в наших дослідженнях показав, що при обробці гумісолом та гуміфорте суттєво стимулюється ріст і розвиток рослин. При обробці рослин гумісолом кількість бобів на рослину складала 31.2 та 33.7 шт. (що на 4.1 та 5.3 більше ніж на контролі). При обробці гуміфорте - 31.1 та 32.7 шт. (на 4.0 та 4.3 шт. переважало контроль), також при обробці рослин гумісолом та гуміфорте суттєво збільшувалася маса 1000 зерен.

Врожайність сої. Встановлено, що при обробці гумісолом та гуміфорте збільшується урожайність сої. У варіанті обробки рослин гумісолом врожайність сої склала 24.8 та 27.0 ц/га, що переважало контроль (без обробки) на 3.7 та 4.6 ц/га. У варіанті обробки рослин гуміфорте врожайність сої склала 24 та 26.9 ц/га, що на 2.9 і 4.0 ц/га більше контролю.

Якість зерна сої. При обробці рослин препаратом гумісол у варіанті з способами посіву вміст білка в зерні сої збільшився від 2.6 до 5.5% , а при обробці гуміфорте - на 2.3-2.9 %.

Вплив способів посіву на продуктивність сої у Лісостепу України. За результатами дослідження впливу рівномірності розподілу насіння з використанням шаблонів, кафедрами рослинництва і механізації ХДАУ ім. В.В. Докучаєва була запропонована конструкція сошника, забезпечуючого посів шириною рядка 3-5 см (трубчастий сошник). В таких посівах була одержана найбільш висока врожайність.

Експериментальний трубчастий сошник з внутрішнім діаметром 50 мм, овального лобового поверхнего та прямим кутом входження у грунт надає можливість розосередження насінин в рядку, забезпечує рівномірну глибину їх загортання, звужує міжряддя. При посіві трубчастим сошником досягається розширення зони рядка до 3-5 см, а зменшення ширини міжрядь, також на 3-5 см.

Основні складові продуктивності сої. Аналіз основних елементів структури врожаю в наших дослідженнях показав, що на варіантах смужкового посіву висота рослин, кількість бобів та насінин на рослину, маса 1000 зерен була суттєво більшою ніж при рядковому способі посіву. В посівах сої смужковим способом прибавка врожаю насіння склала в середньому 2.1 ц/га.

Енергетична оцінка ефективності вирощування сої в залежності від площі живлення добрив та регуляторів росту. Встановлено, що посів сої при внесенні нітроаммофоски та пташиного посліду у сполученні з позакореневим підживленням препаратом гумісол на початку бутонізаціі рослин обумовлює високу економічну та енергетичну ефективність вирощування сої.

Собівартість та енергоємкість виробництва 1 ц зерна на контролі складає відповідно 22.9 грн. та 1044.5 МДж, а при внесенні добрив - 22.4 грн. та 955.1 МДж.

Висновки

Дослідження, проведені в умовах Східного Лісостепу України по вивченню впливу добрив, рівномірності розміщення рослин і фізіологічно активних речовин в процесі вегетації, дають підстави для таких висновків:

1. Застосування органічних і мінеральних добрив у поєднанні з рівномірним розміщенням насіння у рядку сприяє поліпшенню росту і розвитку рослин. Приріст площі листкової поверхні сорту Аметист складав 223 см2 на одну рослину, а при сумісному внесенні пташиного посліду з нітроаммофоскою - 125-128 см2.

2. Внесення добрив і рівномірне розміщення насіння у рядку шириною 3-5 см сприяло збільшенню вмісту хлорофілу "А" і "В" у листках сої. При внесенні нітроаммофоски в рослинах сорту Аметист збільшувався вміст хлорофілу "А" на 0.21 %, а при внесенні пташиного посліду і при сумісному застосуванні нітроаммофоски і пташиного посліду на 0.067-0.083 %.

3. Застосування мінеральних і сумісне внесення органічних добрив зменшує кількість сирої і сухої маси рожевих бульбочок, а внесення тільки органічних добрив сприяє істотному збільшеннню кількості сирої і сухої маси рожевих, найбільш життєздатних бульбочок.

4. Повний прояв потенційної урожайності сої залежить від ряду метеорологічних і агротехнічних чинників. При внесенні добрив і рівномірному розміщенню насіння у рядку досягається істотне підвищення врожайності сої. Урожайність сої сорту Аметист при внесенні нітроаммофоски збільшується на 2.2- 3.0 ц/га, а при внесенні пташиного посліду - на 1.9-4.2 ц/га. Сумісне внесення нітроаммофоски і пташиного посліду обумовило підвищення урожаю на 2.4-4.5 ц/га. Застосування добрив і рівномірне розміщення насіння сорту Чорнятко також забезпечило підвищення врожаю на 2.3 - 3.0 ц/га.

5. Внесення нітроаммофоски, пташиного посліду, а також сумісне внесення нітроаммофоски і пташиного посліду збільшує масу 1000 насінін і виживання рослин, внаслідок чого підвищується врожайність. З збільшенням ширини рядка до 3-5 см маса 1000 насінин збільшується незалежно від добрив.

6. Встановлено позитивний вплив нітроаммофоски і пташиного посліду на врожай насіння. При внесенні нітроаммофоски збільшується вміст білка на 1.3%, а пташиного посліду - на 2.5%. У сорту Аметист, а також у сорту Чорнятко застосування органічних і мінеральних добрив підвишує вміст азоту, фосфору і калію на усіх варіантах дослідів.

7. Результати досліджень показали, що поєднання рівномірного розміщення насіння при вузькорядковому способі посіву і регуляторів росту гумісолу і гуміфорте в період вегетації обумовлює істотне підвищення врожайності сої в середньому на 2.9-4.6 ц/га.

8. Врожайність насіння сої зростає зі збільшенням ширини смуги рядка до 3-5 см. Подальше розширення рядка до 7 см не приводить до істотного підвищення врожайності.

9. Припосівне внесення нітроаммофоски і пташиного посліду в сполученні з позакореневим підживленням гумісолом на початку бутонізації рос-лин забезпечує високу економічну і енергетичну ефективність вирощу-вання сої. Собівартість і енергоємкість виробництва зерна на контролі складає відповідно 22.9 грн. і 1044.5 МДж., а при внесення добрив - 22.4 грн. і 955.1 МДж.

Пропозиції виробництву

З метою удосконалення технології вирощування сої пропонується використовувати такі елементи:

1. При посіві сої вносити пташиний послід в дозі 50 кг/га в сполученні з рівномірним розташуванням насіння при вузькосмужковому способі посіву. При цьому досягається підвищення врожайності в середньому на 2,1 ц/га, що обумовлює високу економічну ефективність на рівні чистого прибутку 156 грн/га.

2. Оприскувати посіви вітчизняним біопрепаратом гумісол дозою 6 л/га в період початку бутонізації рослин сої, що обумовлює підвищення врожайності на 3.7 - 4.6 ц/га та отримання чистого прибутку 201 -338 грн/га.

3. При наявності в господарстві нітроаммофоски і пташиного посліду доцільним є їх сумісне припосівне внесення, при якому досягається підвищення урожайності сої на 2.4 - 4.5 ц/га, що обумовлює більш високу економічну ефективність.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чуонг Эанг. Влияние органических и минеральных удобрений на качество зерна в Лесостепи Украины // Вісник аграрної науки. - №9. - Київ, 2000. - С.75-77.

2. Бобро М.А., Головченко Б.І., Савченко В.Д., Чуонг Еанг. Оптимізація технології вирощування зернових і бобових культур: Сб. научн. тр. Крымского государственного аграрного уиверситета.- Вып.62.- Симферополь. - 1999. - С.75-79. (Доля авторства 33 %. Узагальнення досліджень, участь в написанні статті)

3. Чуонг Эанг. Влияние органических и минеральных удобрений на урожайность сои в Лесостепи Украины // Вісник ХДАУ. - 1999. - №4. - С.57-59.

4. Чуонг Эанг. Урожайность сои в зависимости от площади питания, удобрений и регуляторов роста в Лесостепти Украины (Информационный листок Харковское АРПНТЭИ. 1998).

5. Бобро М.А., Головченко Б.І., Савченко В.Д., Чуонг Еанг. Оптимізація технології вирощування зернових і бобових культур// Сборник статей по материалам 5й международной научно-методической конференции “Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве“. - Алушта. - 1998. - С.306-310. (Доля авторства 33 %. Узагальнення досліджень, участь в написанні статті).

Чуонг Еанг. Врожайність сої в залежності від площі живлення добрив та регуляторів росту в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарсь-ких наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2001.

Встановлено, що застосування органічних та мінеральних добрив в поєднанні з рівномірним розташуванням насіння у рядку та з фізіологічно активними речовинами сприяє поліпшенню росту і розвитку рослин. При внесенні добрив та рівномірному розташуванні насіння у рядку досягається значне підвищення врожайності, що супроводжується підвищенням вмісту білка у зерні сої. Урожайність насіння сої підвищується при збільшенні ширини смуги рядка до 3-5 см. Подальше збільшення ширини зони рядка до 7 см не призводить до значного підвищення врожайності. Поєднання рівномірного розміщення рослин при смужковому способі посіву і регуляторів росту гумісол і гуміфорте в період бутонізації обумовлюють суттєве підвищення урожайності сої на 2.9-4.6 ц/га. Економічна і енергетична оцінка результатів досліджень показала, що внесення нітроаммофоски і пташиного посліду в поєднанні з позакореневим підживленням гумісолом і гуміфорте забезпечують високу загальну ефективність вирощування сої. Собівартість і енергоємкість виробництва 1 ц зерна на контролі складає відповідно 22.9 грн. і 1044.5 МДж, а при внесені добрив 22.4 грн. і 955.1 МДж.

Ключові слова: соя, добрива, гумісол, гуміфорте, регулятори росту, мікросимбіонти, ширина рядка, бульбочкові бактерії.

Chuong Eang. Soy bean productivity depending on area of nutrition, fertilizers and regulators of plant growth in Ukrainian forest - steppe.

Dissertation for getting a scientific degree of candidate of agricultural sciences on the Specialty - 06.01.09 by V.I. Uriev - UAAS, Kharkov, 2001.

Find out, that using organic and mineral fertilizers together with equal order of seeds in the row and with the substances with physiological activity is contribute to improve growth and development of plants. During of using fertilizers and equal order of seeds in the row we can observe large rising of productivity which acconipanies by rising contain of the protein in the soy bean seeds. Productivity of soy bean seeds rising up in the case of increasing width of the raw stripe till 3-5 cm. Further increaging of the raw sone till 7 cm didn't bring large rising of productivity.

The combination of equal order of plants (stripe method of sowing with the regulators of period of the beginning of flowering influences to higher rising of soy bean crop to 2.9-4/6 c/h (See p. 14).

Economic and energetic valuation results of investigation show us that using of nitroamofoska and bird dung in the combination with the ceet-of-root feet (humysol, humyforte) we can observe a high general effectivity of soy bean graving. The prime cost and energetic capacity of producing 1 center of seeds which amounts in accordance 22.9 hrn. and 1044.5 mDj. but when use the fertilizers it amounts 22.4 hrn. and 955.1 mDj.

Key words: soy bean, humysol, humyforte, fertilizers, regulators of plant growth, microsymbions, the width of the row zone, tuber bacterium.

Чуонг Эанг. Урожайность сои в зависимости от площади питания, удобрений и регуляторов роста в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйствен-ных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство - Институт растение-водства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2001.

Установлено, что применение органических и минеральных удобрений в сочетании с равномерным размещением семян в рядке способствует улучше-нию роста и развития растений. Прирост площади листовой поверхности сорта Аметист составлял 223 см2 на одно растение, а при совместном внесении птичьего помета с нитроаммофоской 125 - 128 см2.

Внесение удобрений и равномерное размещение семян в рядке шириною 3 - 5 см способствовало увеличению содержания хлорофилла “А” и “B” в листьях сои. При внесении нитроаммофоски в растениях сорта Аметист увеличивалось содержание хлорофилла “А” на 0,21 %, а при внесении птичьего помета и при совместном внесении нитроаммофоски и птичьего помета - на 0,067 - 0,083 %.

При внесении удобрений на фоне равномерности размещения семян в рядке достигается существенное повышение урожайности, сопровождается повышением содержания белка в зерне. Урожайность семян сои возрастает с увеличением ширины полосы рядка до 3-5 см. Дальнейшее расширение рядка до 7 см не приводит к существенному повышению урожайности.

Сочетание равномерного размещения растений при узкополосном способе посева и регуляторов роста гумисол и гумифорте в период бутонизации обуславливает существенное повышение урожайности сои на 2.9-4.6 ц/га.

Экономическая и энергетическая оценка результатов исследований показали, что внесение нитроаммофски и птичьего помета в сочетании с внекорневой подкормкой гумисолом и гумифорте обеспечивает высокую общую эффективность выращивания сои. Себестоимость и энергоемкость производства зерна на контроле составляет соответственно 22.9 грн и 1044.5 мДж, а при внесении удобрений 22.4 грн и 955.1 мДж.

Ключевые слова: соя, удобрения, гумисол, гумифорте, регуляторы роста, микросимбионты, ширина рядка, клубеньковые бактерии.

Размещено на Allbest.ru