Продуктивність міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху в умовах північного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут землеробства Української Академії аграрних наук

УДК 631.531.2: 635.656: 633.16

Продуктивність міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху в умовах північного Лісостепу України

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Борук Галина Анатоліївна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 1996 - 1998 рр.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Камінський Віктор Францович, Інститут землеробства УААН, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович, Уманська державна сільськогосподарська академія, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва

кандидат сільськогосподарських наук Демидась Григорій Ілліч, Національний аграрний університет, доцент кафедри кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації

Провідна установа: Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків

Захист відбудеться 20.03.2001 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий 18.02.2001 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

Загальна характеристика роботи

Нарощування виробництва зерна високої якості та більш раціональне його використання є однією з основних проблем сучасного сільського господарства України, вирішальною умовою поліпшення забезпечення населення продуктами харчування і подальшого економічного та соціального розвитку країни. Для підтримання високого рівня сільськогосподарського виробництва необхідно все більше матеріальних і енергетичних затрат. Разом з тим потреба в продукції сільського господарства забезпечується не повністю. Це вимагає глибокого вивчення і розробки нових шляхів удосконалення та освоєння технологій вирощування культур. Технологія сумісного вирощування спрямована на максимальне використання можливостей культури і сортів при взаємному розвитку. Пошук нових елементів технології, які забезпечать сприятливі умови для сумісного вирощування культур, зберігає актуальність для підвищення врожайності та ефективності використання родючості ґрунту.

Дослідники неодноразово звертали увагу на необхідність вивчення змішаних посівів, посилаючись при цьому на більш високу продуктивність природних фітоценозів, які складаються з декількох видів. Завдяки таким позитивним якостям, більшість вчених (А.О. Бабич, В.Н. Гармашов, Д.Я. Єфіменко, А.П. Ісаєв, А.І. Ливенський, Д.Ф. Лихвар, І.Д. Примак, Ф.П. Юхимчук та ін.) які вивчали сумісні посіви, рекомендують широке впровадження їх у виробництві. Змішані посіви сільськогосподарських культур дають можливість більш повно і раціонально використовувати природні фактори - родючість ґрунту, опади, сонячну енергію та біологічні властивості рослин.

Актуальність теми. Сучасні наукові розробки в галузі рослинництва та агроекології вказують на можливість вирішення питань адаптації і стабілізації продуктивності посівів на базі формування гетерогенних агроекосистем. При цьому більш гетерогенні агрофітоценози можна створювати шляхом одночасного посіву сумішей сортів відповідної екологічної групи даної культури. Сумісні посіви дають можливість одержувати високі урожаї при зниженні матеріальних витрат на їх вирощування і є резервом у підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому. Тому питання ефективного застосування сумішок в конкретних умовах лісостепової зони України, на наш погляд, є досить актуальним і потребує детального вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства УААН по виконанню НТП на 1996-2000 рр. “Зернові і олійні культури” за темою “Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернобобових і круп'яних культур, що забезпечують отримання конкурентоспроможної продукції і екологічну безпеку агроландшафтів” (№ державної реєстрації 0196U18401).

Мета досліджень. На основі польових дослідів розробити та вдосконалити елементи технології вирощування, науково обґрунтувати і визначити ефективність вирощування високопродуктивних і районованих сортів і сортосумішок гороху та сумішок гороху з ячменем в умовах північного Лісостепу України.

Виходячи з поставленої мети дослідженнями передбачалось вирішення таких завдань:

зробити аналіз і оцінку параметрів формування врожаїв агрофітоценозів в залежності від біологічних властивостей компонентів;

визначити відповідний сортовий і видовий підбір компонентів сумішок, їх співвідношень в конкретній грунтово-кліматичній зоні з умовою формування найвищої продуктивності рослин;

встановити частку окремих компонентів у формуванні врожаю міжвидових і міжсортових агрофітоценозів;

визначити вплив сумісного вирощування ячменю з горохом на кормову цінність отриманої продукції;

дати економічний та енергетичний аналіз ефективності вирощування міжсортових та міжвидових агрофітоценозів.

Об'єкт дослідження - процес формування високого рівня продуктивності міжсортових агрофітоценозів гороху і якості зернофуражу міжвидових агрофітоценозів ячменю з горохом на сірому лісовому пилувато-легкосуглинковому ґрунті.

Предмет дослідження - сортосумішки гороху та сумішки ячменю сорту Рось з горохом сорту Богатир чеський та сорту Інтенсивний 92 за різних норм висіву та співвідношення компонентів.

Методи досліджень: проведення досліду згідно методики польової справи (Б.А. Доспєхов, 1985); вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників формування врожаю міжвидових і міжсортових агрофітоценозів; електрофотометричний з використанням комп'ютерів для зоотехнічної характеристики якості корму; хімічний для визначення агрохімічних та фізико-хімічних властивостей грунту; математико-статистичний для встановлення економічної та енергетичної ефективності вирощування міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху. агрофітоценоз ячмінь вирощування горох

Наукова новизна. Теоретично обгрунтована і експериментально доведена можливість стабільного підвищення продуктивності міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху в умовах північного Лісостепу, шляхом визначення відповідного сортового і видового підбору компонентів сумішок, їх співвідношень. Визначено вплив сумісного вирощування ячменю з горохом на кормову цінність продукції. Розроблено найбільш ефективну міжсортову і міжвидову сумішку бобових і зернових колосових культур, яка забезпечує підвищену продуктивність порівняно з окремими компонентами незалежно від погодних умов.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обгрунтувати і рекомендувати виробництву сортосумішки гороху і сумішки гороху з ячменем, які сприяють збільшенню врожайності і якості зернофуражу міжвидових агрофітоценозів. Сумішки, які в наших дослідженнях дали максимальну реалізацію потенціалу сортів, впроваджувались на Чернігівській державній сільськогосподарській дослідній станції та на Панфильській дослідній станції Інституту землеробства.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному аналізі спеціальної літератури зі стану вивчення проблеми, розробці програми і методики досліджень, проведенні польових спостережень, а також в узагальненні результатів цих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях Методичної комісії Інституту землеробства УААН з питань землеробства і рослинництва (1996 - 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення” (Київ-Чабани, 1999), на всеукраїнському науково-практичному семінарі “Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання” (Київ-Чабани,1999), на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (Київ-Чабани,1999), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Землеробство України в XXI столітті” (Київ-Чабани,2000), на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (Дніпропетровськ, 2000).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць, в тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, включає 38 таблиць, 29 рисунків та 27 додатків. Складається із вступу, 7 розділів, висновків і практичних рекомендацій. Список використаних джерел охоплює 169 найменувань, в тому числі 20 латиницею.

Зміст роботи

У першому розділі наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення сумісного вирощування сільськогосподарських культур, а також значення підбору видового складу компонентів, норми висіву і співвідношення компонентів сумішки.

У другому розділі “Умови та методика проведення досліджень” дається характеристика погодних та ґрунтових умов, методика проведення польових спостережень та лабораторних досліджень.

Дослідження були проведені 1996 - 1998 рр. в стаціонарному досліді лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві "Чабани" в зоні північного Лісостепу України.

Грунт дослідної ділянки - сірий лісовий пилувато-легкосуглинковий. Агрохімічна характеристика (до внесення добрив і вапна) шару ґрунту 0-20 см така: вміст гумусу - 1,19-1,22%; легкогідролізованого азоту за Корнфілдом - 50,4-61,6 мг/кг ґрунту; рухомого P2O5 за Чириковим - 18,2-22,0 мг/100г ґрунту; обмінного К2О за Чириковим - 9,8-16,3 мг/100г ґрунту; рН сольовий - 5,4-5,7; гідролітична кислотність - 2,6-3,2 мг-екв./100г ґрунту; сума увібраних основ - 6,8-8,6 мг-екв./100г ґрунту; ступінь насичення основами - 73 %.

Погодні умови за основними показниками (кількість тепла, вологи і їх розподіл протягом вегетації культур) відрізнялись як від середньо багаторічних, так і між роками проведення досліджень. Так, погодні умови 1996 р. характеризувались високими середньодобовими температурами повітря і малою кількістю опадів за вегетаційний період культур. Несприятливим було співвідношення між кількістю опадів і сумою активних температур в період I - VII етапів органогенезу (ГТК=0,3), що значно обмежило формування елементів продуктивності. Особливістю вегетаційного періоду 1997 р. була значна кількість опадів 80 мм і висока відносна вологість повітря до 78% в червні місяці, які створили умови для формування в посівах великої кількості підгону, що збільшило листкову поверхню. Але поряд з цим, такі умови сприяли росту забур'яненості, виляганню посівів і розповсюдженню хвороб, що значно ускладнило збирання та знизило якість зерна. Підвищена на початку травня 1998 р. температура повітря (15,9°С) і незначна кількість опадів - 3мм, а на початку червня - 22,30 С та 4мм, негативно вплинули на продуктивне кущення, озерненість колоса та масу 1000 зерен. Хоча погодні умови за роками були різними, основні закономірності впливу сумісного вирощування на продуктивність агрофітоценозів зберігались.

Схемою дослідів передбачалось об'єднання в агрофітоценозі районованих сортів гороху і ячменю, здатних забезпечити двоярусну структуру посіву (табл.1). Для досліджень були відібрані районовані сорти гороху: Богатир чеський та Інтенсивний 92 і ячмінь сорту Рось. При формуванні співвідношення сортів компонентів сумішок гороху виходили із застосування для агрофітоценозів певного (на 25%) перевищення норми висіву від прийнятої для односортових посівів із таким співвідношенням компонентів 1:1, 3:2, 4:1, 2:3, 1:4. Контрольними варіантами у досліді були односортові посіви з оптимальною (100%) нормою висіву. Абсолютні показники складали для гороху - 1,4 млн/га схожих насінин, для ячменю - 4 млн/га схожих насінин. Дослід з горохом і ячменем на фоні норм висіву сумішок 100 і 120% при співвідношенні компонентів 3:1 і 1:1 передбачав ще й застосування підживлення азотом N30 у фазу кущення ячменю. Мінеральні добрива використовували у вигляді аміачної селітри (34,5% д.р.), гранульованого суперфосфату (19,5%), калімагнезії (28%). Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, азотні - в передпосівну культивацію і підживлення в фазу кущення ячменю.

Таблиця 1

Схеми дослідів

Варіант досліду* Норма висіву (%)

Дослід 1 (горох + горох)

Богатир чеський (контроль 1) 100

Інтенсивний 92 (контроль 2) 100

Богатир чеський 125

Інтенсивний 92 125

Богатир чеський +Інтенсивний 92 100 + 25

Богатир чеський +Інтенсивний 92 75 + 50

Богатир чеський +Інтенсивний 92 62 + 62

Богатир чеський +Інтенсивний 92 50 + 75

Богатир чеський +Інтенсивний 92 25 + 100

Дослід 2 (ячмінь сорту Рось + горох)

Ячмінь (контроль 1) 100

Горох Богатир чеський (контроль 2) 100

Горох Інтенсивний 92 (контроль 3) 100

Ячмінь + Богатир чеський 90 + 30

Ячмінь + Богатир чеський 75 + 25

Ячмінь + Богатир чеський 50 + 50

Ячмінь + Інтенсивний 92 90 + 30

Ячмінь + Інтенсивний 92 75 + 25

Ячмінь + Інтенсивний 92 50 + 50

* Дослідження проводились на фоні без добрив та на фоні з внесенням: в досліді 1 -N30P60K60 та в досліді 2 - N60P60K60.

Проведені дослідження виконувались з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А. Доспєховим (1985).

Площа облікової ділянки - 25 м2, повторність дослідів 4-х разова. Розміщення варіантів по повтореннях систематичне. Попередник - озимі зернові. Агротехніка в дослідах - загальноприйнята для зони Лісостепу.

Методи морфологічних та аналітичних досліджень загальноприйняті:

наростання вегетативної маси рослин і накопичення сухої речовини визначали на основних етапах органогенезу шляхом відбору проб в двох несумісних повтореннях з 0,33 м погонного, в яких визначали масу сирих рослин, морфологічну будову рослин, вміст сухої речовини;

облік густоти посіву рослин на закріплених площадках;

морфофізіологічні дослідження за методикою Ф.М. Куперман (1980 р.);

площу листкової поверхні у відібраних зразках методом "висічок" за А.А.Ничипоровичем (1966 р.);

аналіз структури урожаю проводили за пробними снопами, які відбирали перед збиранням з двох несумісних повторень в двох місцях ділянки з площадок розміром 1 м2 (Майсурян Н.А., 1970 р.);

збирання врожаю проводили поділяночно, методом суцільного обліку прямим комбайнуванням з використанням комбайну "Сампо-500". В ході збирання з кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначення засміченості і якісних показників. Бункерну масу зерна перераховували на урожай з гектара з врахуванням засміченості і стандартної вологості.

вміст протеїну, жиру, клітковини, золи визначали за методом інфрачервоної спектроскопії з комп'ютерним забезпеченням (NIP - 4500);

розрахунок кормових одиниць і перетравного протеїну проводився за методикою М.Ф. Томме (1969);

математичний аналіз результатів польового досліду виконували методом дисперсійного і кореляційно-регресивного аналізів у викладенні Б.О. Доспєхова (1985р.).

економічну ефективність оцінювали за затратами засобів виробництва на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 ц продукції і рівнем рентабельності. Економічні розрахунки проводили за цінами 1999р. Енергетичну ефективність визначали за сукупними затратами енергії, енергетичною цінністю зерна, коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее).

Особливості вирощування міжсортових агрофітоценозів гороху та міжвидових агрофітоценозів гороху з ячменем.

Встановлено, що у міжсортових агрофітоценозах сумісне вирощування різних сортів гороху суттєво не впливає на тривалість окремих фаз і всього вегетаційного періоду їх розвитку порівняно з односортовими посівами. Однак, не дивлячись на це, потрібно відмітити, що в змішаних посівах спостерігалось більш тривале функціонування листя, що виражалось у більш інтенсивному зеленому кольорі порівняно до односортних посівів на заключних етапах розвитку.

Відмічено, що в міжвидових агрофітоценозах початок цвітіння гороху у сумішках з ячменем починається раніше на 2 - 3 дні ніж у одновидових посівах, а тривалість цієї фази розвитку була коротшою. У всі роки досліджень рослини гороху обох сортів при сумісному вирощуванні з ячменем дозрівали на 3 - 4 дні швидше, ніж на контрольних посівах гороху. Норма висіву та співвідношення компонентів суттєво не впливали на проходження і тривалість окремих етапів органогенезу. На характер росту і розвитку рослин ярого ячменю сорту Рось сумісне вирощування з горохом не мало впливу. Настання і проходження фаз розвитку рослин ячменю в значній мірі визначались метеорологічними умовами, які створювались на певних етапах органогенезу.

Встановлено, що сортосумішки гороху при різному співвідношенні компонентів мали переваги відносно контрольних варіантів за показниками наростання вегетативної маси, сухої речовини, площі листкової поверхні та фотосинтетичного потенціалу посіву. Вивчення особливостей формування листкового апарату в міжсортових агрофітоценозах показало, що розмір площі листя в основні фази розвитку, темпи початкового її росту і швидке наростання до максимального рівня в значній мірі залежали від кліматичних умов, удобрення і особливостей сорту. Максимальна площа листкового апарату сформувалась в фазу цвітіння гороху (VIII етап органогенезу). На посівах сортосумішок гороху цей показник складав: 62,3 - 68,5 тис.м2/га на фоні N30P60K60, та 37,7-63,2 тис.м2/га на фоні без добрив. Найбільшим 68,5 тис.м2/га він був у сортосумішки із співвідношенням компонентів 1:4 (Богатир чеський 25% + Інтенсивний 92 100%). В сумішці із співвідношенням компонентів 3:2 (Богатир чеський 75% + Інтенсивний 92 50%) на фоні N30P60K60 площа листя на VIII етапі органогенезу складала 65,4 тис.м2/га, при показниках на контрольних варіантах у Богатиря чеського - 65,8 тис.м2/га, у Інтенсивного 92 - 68,2 тис.м2/га. Фотосинтетичний потенціал посіву (Фпп) міжсортових агрофітоценозів гороху змінювався залежно від співвідношення компонентів сумішок в межах 2,8-3,4 млн м2 добу/га. Найбільшим 3,4 млн м2 добу/га він був у сортосумішки Богатир чеський 75% + Інтенсивний 92 50% на фоні N30P60K60, що на 17% більше ніж Фпп на контрольних посівах.

Встановлено, що накопичення сухої речовини у сортів гороху Богатир чеський та Інтенсивний 92 приблизно однакове, але динаміка накопичення дещо відрізняється. У гороху сорту Богатир чеський на початкових етапах маса сухої речовини наростає інтенсивніше, що пов'язано з більш швидким утворенням асиміляційної поверхні. Досліджувані сорти і їх сумішки на фоні N30P60K60 мали більші показники маси сухої речовини порівняно з варіантами на фоні без добрив. Максимальна кількість сухої речовини відмічена у фазу дозрівання зерна (X етап органогенезу) на фоні N30P60K60 - 78,9 ц/га у сумішці із співвідношенням компонентів 1:4 (Богатир чеський 25% + Інтенсивний 92 100%). В сортосумішки із співвідношенням компонентів 3:2 (Богатир чеський 75% + Інтенсивний 92 50%) сухої речовини було 77,0 ц/га, при показниках на контрольних варіантах у Богатиря чеського - 60,1 ц/га, у Інтенсивного 92 - 63,9 ц/га. На фоні без добрив ця сумішка мала 75,6 ц/га, а на контрольних варіантах було відповідно 59,9 і 61,5 ц/га.

Аналіз біометричних показників формування врожаю міжвидових агрофітоценозів ячменю з горохом показав, що в змішаних посівах на початку вегетації розвиток і наростання вегетативної маси, сухої речовини, ростові процеси рослин-компонентів проходять на рівні, що відповідає біологічним особливостям цих рослин. При несприятливих умовах вегетації взаємне пригнічення рослин збільшується під час інтенсивного росту, при посиленому засвоєнні вологи і поживних речовин. У посушливих умовах в сумішках більше пригнічуються бобові. Вивчення особливостей формування асиміляційної поверхні міжвидових агрофітоценозів показало, що сумішки мали більшу сумарну площу листя, ніж контрольний посів ячменю, але відносно контрольних посівів гороху, сумішки не завжди мали переваги. Максимальна площа листкової поверхні була 50,2 тис.м2/га на VIII етапі органогенезу у сумішки із співвідношенням компонентів 1:1 ячмінь 50% + горох сорту Інтенсивний 92 50% на фоні N60P60K60, що майже у 2 рази більше ніж в одновидовому посіві ячменю і на 20 тис.м2/га ніж у сумішці на фоні без добрив. Площа листя компонентів сумішки: ячменю - 21,7 тис.м2/га, гороху - 28,5 тис.м2/га. Міжвидові сумішки мали більші показники Фпп ніж одновидовий посів ячменю на фоні N60P60K60. Максимальний показник Фпп - 3,3 млн м2 добу/га мала сумішка ячмінь 75% + горох сорту Богатир чеський 25% на фоні N60P60K60, при показниках на контрольних варіантах: у ячменю - 2,0, у гороху - 3,6 млн м2 добу/га.

Особливістю живлення гороху є фіксація азоту повітря, за рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями, що розміщуються на його корінні. Результати проведених досліджень показали, що характер утворення бульбочок змінювався залежно від видового складу компонентів, вологості ґрунту і застосування мінеральних добрив (рис.1).

Примітка: 1.Горох сорту Богатир чеський 100% н.в.; 2.Горох сорту Інтенсивний 92 100% н.в.; 3.Ячмінь75% н. в. + Богатир чеський 25% н.в.; 4. Ячмінь75% н. в. + Інтенсивний 92 25% н.в.

В середньому за роки досліджень, у рослин гороху сорту Богатир чеський бульбочок було більше, як в одновидових, так і в змішаних посівах, на обох фонах живлення, порівняно до сорту Інтенсивний 92. Кількість бульбочок в забезпечені вологою 1997 і 1998 роки була більшою, ніж у посушливому 1996 р. В 1996 р. внесення мінеральних добрив не стимулювало, а навпаки, затримувало утворення бульбочок. У фазі поява вусиків на фоні N60P60K60 в контрольних посівах кількість бульбочок була менша, ніж на фоні без добрив. У фазі цвітіння, як у одновидових, так і в змішаних посівах у гороху обох сортів спостерігалась значно менша кількість бульбочок, ніж на фоні без добрив.

Встановлено, що при сумісному вирощуванні гороху з ячменем вплив останнього позитивно відображається на утворенні бульбочок на корінні бобового компонента сумішки. На корінні гороху, який росте у сумішці з ячменем, утворюється більша кількість бульбочок, порівняно до рослин в одновидових посівах. Бульбочки були більші за розміром, відрізнялись інтенсивним рожевим кольором, що свідчить про підвищену активність у фіксації вільного азоту повітря і в переході його до зв'язаних форм.

Вплив сумісного вирощування на продуктивність міжсортових та міжвидових агрофітоценозів залежно від компонентів та їх співвідношення.

Встановлено, що в результаті загального покращення використання факторів продуктивності посівами сортосумішок суттєво підвищується їх урожайність. Збільшення норми висіву односортних посівів до 125% не давало приросту урожаю відносно 100% норми висіву. Як показали результати досліджень, сам по собі фактор збільшення норми висіву для підвищення ефективності сортосумішок значення не мав. Тому прирости урожаю в агрофітоценозах отримані, в першу чергу, за рахунок сумісного вирощування. У всіх сортосумішках урожай зерна був вищий, ніж на контрольних посівах, а удобрений фон мав переваги над неудобреним (таб.2). Урожайність коливалась за роками досліджень. Найменша вона була у 1996 р., коли сортосумішки мали незначні переваги відносно односортних посівів. Максимальний показник урожайності 37,0 ц/га отримали у 1998 р. при сумісному вирощуванні сортів із співвідношенням компонентів 3:2, приріст до Богатиря чеського 100% н. в. складав 7,2 ц/га до Інтенсивного 92 - 5,2ц/га. Найефективнішою за роки досліджень виявилась сумішка сортів гороху Богатир чеський 75% + Інтенсивний 50%, урожайність зерна якої була 33,1ц/га, що на 5,2 ц/га більше ніж Богатиря чеського 100% н. в. і на 4,4 ц/га - Інтенсивний 92 100% н. в. Встановлено, що в результаті загального значного покращення використання факторів посівами сортосумішок істотно підвищується їх урожайність, за рахунок росту більшості показників структури урожаю. Так зростання рівня урожайності зерна в міжсортових агрофітоценозах відбулося за рахунок збільшення кількості бобів і маси 1000 зерен. Зокрема, на удобреному фоні сумішка сортів Богатир чеський 75% норми висіву + Інтенсивний 92 50% норми висіву, яка мала, в середньому за роки досліджень, найбільшу урожайність зерна - 33,1 ц/га, кількість бобів на рослину досягала 5,5 шт., насінин в бобі - 3,9 шт., маса 1000 зерен - 220г при показниках на контролі у сорту Богатир чеський (100%) відповідно: 4,7шт.; 3,4шт.; 197г; у сорту Інтенсивний 92 (100%) відповідно - 4,7шт.; 3,4шт.; 193г.

Таблиця 2

Урожайність міжсортових агрофітоценозів гороху залежно від співвідношення компонентів, ц/га

Варіант Без добрив N30P60K60

Роки Середнє за Роки Середнє за

1996 1997 1998 1996-1998рр 1996 1997 1998 1996-1998рр

Богатир чеський 100 18,2 23,3 24,1 21,9 22,5 31,3 29,8 27,9

Інтенсивний 92 100 17,4 27,4 26,9 23,9 21,5 32,9 31,8 28,7

Богатир чеський 125 14,7 23,6 25,0 21,1 18,2 30,9 28,7 25,9

Інтенсивний 92 125 17,8 25,9 25,5 23,1 22,0 29,9 33,0 28,3

Богатир чеський +Інтенсивний 92 100 25 20,4 28,7 25,4 24,8 24,5 34,9 35,3 31,6

Богатир чеський +Інтенсивний 92 75 50 19,8 32,9 26,2 26,3 25,3 36,9 37,0 33,1

Богатир чеський +Інтенсивний 92 62 62 19,2 31,7 26,2 25,7 23,8 36,0 34,2 31,3

Богатир чеський +Інтенсивний 92 50 75 15,4 28,2 26,9 23,5 19,0 35,2 36,1 30,1

Богатир чеський +Інтенсивний 92 25 100 17,7 27,9 27,5 24,4 22,0 33,8 35,6 30,5

НІР0,5, ц/га відповідно по роках: для удобрення - 1,0; 0,4; 0,7; 0,4. для співвідношення компонентів - 1,1; 0,8; 0,8; 0,8.

Змішані посіви біологічно різнотипових рослин привертають до себе увагу як засіб одержання високих і сталих урожаїв та поліпшення якості зерна. Вони мають велику практичну цінність. Загальний урожай іноді буває не вищий ніж при посіві одного з компонентів, але завжди більш сталий. При цьому помітно збільшується загальний збір протеїну з одиниці площі. Результати наших досліджень свідчать про те, що урожай зерна міжвидових агрофітоценозів ячменю з горохом при будь-якому співвідношенні компонентів у всі роки досліджень був вищий за урожай одновидового посіву ячменю. Не всі сумішки мали приріст урожаю зерна відносно одновидового посіву гороху. Сумішки із співвідношенням ячмінь 90% + горох 30% мали меншу урожайність, при використанні обох сортів гороху (таб.3).

Урожайність міжвидових агрофітоценозів коливалась за роками досліджень. В несприятливому по зволоженню1996 р. горох сорту Інтенсивний 92 виявився менш вибагливим до умов вирощування, тому змішані посіви з його участю мали вищі показники продуктивності. Максимальна урожайність 24,2 ц/га в цьому році була у сумішці ячмінь 90% + горох сорту Інтенсивний 92 30%. Сумішки ячменю з горохом сорту Богатир чеський були менш врожайними. У 1997 р. за рівнем урожайності сумішки мали переваги до контрольних посівів ячменю на обох фонах живлення. Найпродуктивнішими були сумішки при співвідношенні компонентів 3:1 при 100% н. в. (ячмінь 75%+горох 25%), максимальний приріст урожаю до одновидового посіву ячменю 12,4 ц/га мала сумішка ячмінь 75% + горох сорту Богатир чеський 25% - 37,4 ц/га. Приріст урожаю до посіву гороху складав 5,3ц/га. В 1998 р. максимальний урожай зерна 37,2 ц/га було отримано у сумішці ячмінь 75% + горох сорту Інтенсивний 25%, приріст складав до одновидового посіву ячменю - 12,2 ц/га, до гороху - 3,2 ц/га. В середньому за 1996-1998 рр. сумішки з нормою висіву 75% ячменю і 25% гороху виявились найбільш урожайними. Сорт гороху Інтенсивний 92 виявився більш толерантним до ячменю сорту Рось, коли додавали до 75% норми висіву ячменю 25% норми висіву гороху отримано найкращі результати - 32,1 ц/га, приріст врожаю до контрольного посіву ячменю складав 7,9 ц/га, до гороху - 2,1 ц/га.

Таблиця 3

Урожайність міжвидових агрофітоценозів гороху з ячменем залежно від співвідношення компонентів, ц/га

Варіант Без добрив N60P60K60

Роки Середнє за Роки Середнє за

1996 1997 1998 1996-1998рр 1996 1997 1998 1996-1998рр

Ячмінь 100 16,5 18,6 19,1 18,1 22,9 24,8 25,0 24,2

Горох Богатир чеський 100 15,3 23,3 24,1 20,9 17,5 32,1 31,7 27,1

Горох Інтенсивний 92 100 19,5 27,4 26,9 24,6 21,5 34,5 34,0 30,0

Ячмінь + Богатир чеський 90 30 20,2 21,2 21,8 21,1 22,2 29,2 29,4 26,9

Ячмінь + Богатир чеський 75 25 18,5 30,6 25,9 25,0 22,4 37,4 35,0 31,6

Ячмінь + Богатир чеський 50 50 17,4 25,8 24,3 22,5 18,6 31,6 34,3 28,2

Ячмінь + Інтенсивний 92 90 30 20,9 20,7 21,5 21,0 24,2 29,0 28,9 27,3

Ячмінь + Інтенсивний 92 75 25 20,0 25,2 23,3 22,8 23,4 35,9 37,2 32,1

Ячмінь + Інтенсивний 92 50 50 18,6 27,6 23,6 23,2 22,0 34,1 33,8 30,0

НІР0,5, ц/га відповідно по роках: для удобрення - 0,3; 0,8; 0,5; 0,5.

для співвідношення компонентів - 0,6; 0,9; 1,0; 0,4.

В змішаних посівах спостерігається покращення більшості показників структури урожаю культур компонентів. Більш висока урожайність сумішок з невеликою кількістю бобового компоненту досягається за рахунок збільшення продуктивного кущення ячменю і підвищення озерненості гороху. Змішані посіви ячменю сорту Рось з горохом сорту Богатир чеський і сорту Інтенсивний 92 при співвідношенні компонентів 3:1 при 100% норми висіву сформували найбільшу кількість зернофуражу (31,6 і 32,1 ц/га) за рахунок наступних структурних елементів: у сумішці ячменю з горохом сорту Богатир чеський коефіцієнт продуктивного кущення ячменю - 2,0, кількість зерен в колосі - 19,2 шт., маса 1000 зерен ячменю - 36 г, кількість бобів на 1 рослину гороху - 4,4 шт, кількість зерен у бобі - 3,7, маса 1000 зерен - 224 г; у сумішці ячменю з горохом сорту Інтенсивний 92 ці показники складали відповідно: для ячменю - 1,9, 18,3 шт., 36 г, для гороху - 4,7 шт., 4,2 шт., 232 г.

Якість і поживність зерна міжсортових та міжвидових агрофітоценозів.

Важливе значення мають сумісні посіви злакових і бобових культур, вони дають змогу не лише збільшити врожайність, а й одержувати різноманітний за складом і збалансований за елементами живлення корм. Проведені дослідження з метою виявлення оптимальної густоти рослин і співвідношення компонентів, які впливають на загальну продуктивність сумісних посівів і на рівень використання потенційних можливостей кожного з компонентів показали, що сумішки були ефективнішими за збором поживних речовин з одиниці площі (таб.4). У сумішці ячмінь 75%+горох сорту Інтенсивний 92 25% на фоні N60P60K60 одержано максимальний збір кормових одиниць - 38,4 ц/га, що перевищувало чисті посіви ячменю і гороху відповідно на 9,1 і 3,6 ц/га. У змішаних посівах ячменю з горохом сорту Богатир чеський найбільший збір кормових одиниць 37,6 ц/га мали також у сумішці із співвідношенням компонентів 3:1 (ячмінь75%+горох25%).

Частка рослин бобового компоненту сумішок істотно змінювала протеїнову поживність корму. Найбільший збір перетравного протеїну одержано на ділянках, де в сумішках висівали 50% бобового компоненту. При зменшенні в посівах частки гороху збір протеїну знижувався.

Завдяки сумішці з високою питомою вагою бобового компоненту одержували корм найбільш збалансований за протеїном. У сумішках із співвідношенням компонентів 1:1 при використання обох сортів гороху забезпеченість кормових одиниць перетравним протеїном була найбільшою серед сумішок і відносно чистого посіву ячменю. Максимальним цей показник був 124 г у змішаному посіві ячмінь 50% + горох сорту Інтенсивний 92 25% на неудобреному фоні, що більше як в 2 рази, ніж у чистому посівів ячменю.

Таблиця 4

Кормова цінність міжвидових агрофітоценозів ячменю з горохом 1996-1998 рр

Варіант Без добрив N60P60K60

Кормові одиниці, ц/га Перетравний протеїн, ц/га Забезпече-ність 1 к. о. перетрав. протеїном Кормові одиниці, ц/га Перетравний протеїн, ц/га Забезпече-ність 1 к. о. перетрав. протеїном

Ячмінь 100 23,3 1,4 60 29,3 2,0 68

Горох Богатир чеський 100 24,2 4,0 165 31,4 5,1 163

Горох Інтенсивний 92 100 28,5 4,7 165 34,8 5,7 164

Ячмінь + Богатир чеський 90 30 25,2 2,3 90 32,3 2,9 90

Ячмінь + Богатир чеський 75 25 29,9 2,9 95 37,6 3,8 101

Ячмінь + Богатир чеський 50 50 26,6 3,2 118 33,3 3,9 117

Ячмінь + Інтенсивний 92 90 30 25,2 2,4 94 32,5 2,9 89

Ячмінь + Інтенсивний 92 75 25 27,1 3,0 108 38,4 3,9 102

Ячмінь + Інтенсивний 92 50 50 27,5 3,4 124 35,5 4,2 118

Отже, продуктивність і якість міжвидових агрофітоценозів значно залежить від видового та сортового складу і співвідношення компонентів.

Економічна та енергетична оцінка вирощування міжсортових та міжвидових посівів гороху. Порівняльна економічна та біоенергетична оцінка вирощування міжсортових агрофітоценозів гороху свідчить про те, що їх ефективність обумовлюється як рівнем врожайності, так і витратами на її формування. Одержані дані по економічних і біоенергетичних показниках вирощування сортосумішок гороху на фоні без добрив і на фоні N30P60K60 показали, що найбільш оптимальними виявились сумішки сортів із співвідношенням компонентів 3:2. Тут одержано найдешевше і найменш енергоємне зерно (відповідно собівартість 1 ц зерна 14,7 і 21,0 грн й енергоємність 1 ц 688 і 721 МДж). Як наслідок дохід і коефіцієнт енергетичної ефективності виявились найвищими і становили відповідно на фоні без добрив: 503 грн/га і 2,61, на фоні N30P60K60: 424 грн/га і 2,48.

Встановлена висока ефективність вирощування міжвидових сумішок ячменю з горохом. При порівнянні сумішок з одновидовими посівами спостерігається здешевлення та зниження собівартості і енергоємності. Обумовлено це ростом врожайності порівняно до підвищених виробничих витрат в розрахунку на 1 га посіву. Найефективнішою була міжвидова сумішка із співвідношенням компонентів 3:1 при 100% норми висіву. На фоні N60P60K60 найбільший дохід отримали при вирощуванні сумішки ячмінь 75% + горох сорту Інтенсивний -92 25% - 328 грн/га і коефіцієнт енергетичної ефективності складав 2,58. Максимальний дохід 463 грн/га, був у сумішці ячмінь 75% + горох сорту Богатир чеський 25% на не удобреному фоні, коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнював 3,48.

Таким чином, вирощування міжвидових і міжсортових агрофітоценозів є надійним засобом не тільки підвищення врожаю, але й скорочення грошово-матеріальних витрат в розрахунку на одиницю продукції.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання управління технологічних процесом підвищення продуктивності міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху з ячменем в умовах північного Лісостепу України, розроблено шляхи та методи визначення відповідного видового і сортового підбору компонентів сумішок, їх співвідношень з метою отримання стабільних урожаїв зерна при зниженні матеріальних витрат на його вирощування.

1. Значним резервом підвищення продуктивності зернобобових і зернових колосових культур є їх вирощування у змішаних посівах, де важливого значення набуває збалансоване співвідношення бобового і злакового компоненту та сортовий склад сумішки.

2. З одинадцяти варіантів співвідношень компонентів міжсортових і міжвидових сумішок, найбільш ефективними виявились: міжсортова сумішка у співвідношенні 3:2 (Богатир чеський 75% + Інтенсивний 92 50% норми висіву) і міжвидова сумішка ячменю сорту Рось з горохом сорту Інтенсивний 92 у співвідношенні 3:1 при 100% нормі висіву.

3. Сорти гороху Богатир чеський та Інтенсивний 92 і ячмінь сорту Рось характеризуються розбіжностями за висотою продуктивного стебла, динамікою формування площі листкової поверхні і за показниками фотосинтетичного потенціалу посіву (Фпп). Ця гетерогенність проявляється в їх сумішках, більшість з яких характеризуються вищими показниками площі листкового апарату на одиницю площі посіву і перевищують за Фпп вихідні сорти гороху по фону N30P60K60 на 17% і одновидовий посів ячменю по фону N60P60K60 на 60%.

4. У міжвидових агрофітоценозах гороху з ячменем не відбувається взаємопригнічення рослин, спостерігається взаємостимуляція, що зумовлює покращення фітокліматичних умов, і як наслідок, вищу продуктивність посівів. Міжвидові сумішки мають переваги відносно одновидових посівів ячменю за наростанням вегетативної маси по фону N60P60K60 на 17,3 - 34,1% та за накопиченням сухої речовини на 2,9 - 16,6%.

5. В міжвидових посівах з бобовим компонентом активізується фіксація атмосферного азоту за рахунок життєдіяльності бульбочкових бактерій гороху. Кількість бульбочок в сумішках ячменю з різними сортами гороху зростає на 11 - 18% (без добрив) і на 13 - 19% по фону N60P60K60.

6. На сірих лісових грунтах при вирощуванні гороху без внесення добрив сорти Богатир чеський та Інтенсивний 92 формують врожаї зерна на рівні 21,9 і 23,9 ц/га відповідно. Застосування N30P60K60 підвищує урожайність на 27,4% і 20,1%, відповідно сорту. Збільшення норми висіву односортових посівів гороху до 125% не дає приросту врожаю.

7. За рівнем реалізації потенціалу сортів гороху в господарському врожаї сорт Інтенсивний 92 є більш продуктивним в порівнянні із сортом Богатир чеський. Урожайність по фону N30P60K60 гороху Інтенсивний 92 складає 27,7 ц/га, при кількості бобів на рослину 4,9 шт., насінин в бобику 3,7 шт. і маса 1000 зерен - 216 г.

8. Міжсортові сумішки гороху Богатир чеський та Інтенсивний 92 з різним співвідношенням компонентів більш продуктивні та стабільніші за роками по збору зерна, ніж односортні посіви. При рівні урожайності односортних посівів гороху відповідно 27,9 і 28,7 ц/га на фоні N30P60K60, у міжсортових сумішках приріст врожаю до Богатиря чеського складав 2,2 - 5,2 ц/га, до Інтенсивного 92 1,8 - 4,4 ц/га. Урожайність найпродуктивнішої сумішки із співвідношенням компонентів 3:2 (Богатир чеський 75% + Інтенсивний 92 50% норми висіву) на фоні N30P60K60 складала 33,1 ц/га, що більше ніж в односортових посівах відповідно на 18,6% та 15,3%.

9. Зростання урожайності міжсортових агрофітоценозів гороху відбувається за рахунок збільшення кількості бобів і маси 1000 зерен. Коефіцієнт кореляції між урожайністю та кількістю бобів на рослину по фону N30P60K60 r = 0,965, що свідчить про тісну кореляційну залежність. Парний коефіцієнт кореляції між урожайністю і масою 1000 зерен свідчить про пряму середню кореляційну залежність (r = 0,734 на фоні N30P60K60).

10. Урожайність міжвидових сумішок ячменю з горохом у різних співвідношенні компонентів і нормах висіву, які вивчались, була вищою ніж одновидового посіву ячменю. Найефективніша сумішка із співвідношенням компонентів 3:1 за 100% норми висіву (ячмінь 75% + горох 25% норми висіву). За такого співвідношення компонентів посіви практично не вилягають. Урожайність міжвидової сумішки ячменю з горохом сорту Інтенсивний 92 на фоні N60P60K60 складає 32,1 ц/га, а приріст до одновидового посіву ячменю - 7,9 ц/га, до гороху - 2,1 ц/га. Урожайність сумішки ячменю з горохом сорту Богатир чеський 31,6 ц/га, прирости до одновидових посівів відповідно: 7,4 і 4,5 ц/га.

11. В міжвидових посівах ячменю з горохом покращується більшість показників структури урожаю культур компонентів. Висока урожайність сумішок з невеликою кількістю бобового компоненту досягається за рахунок збільшення продуктивного кущення ячменю і підвищення озерненості гороху. Змішані посіви ячменю з горохом у співвідношенні 3:1 при 100% нормі висіву на фоні N60P60K60 сформували найбільше зернофуражу за рахунок таких елементів структури: у сумішці ячменю з горохом сорту Богатир чеський коефіцієнт продуктивного кущення ячменю 2,0, кількість зерен в колосі - 19,2 шт., маса 1000 зерен ячменю - 36 г, кількість бобиків на 1 рослину гороху - 4,4 шт, кількість зерен у бобику - 3,7, маса 1000 зерен - 224 г; у сумішці ячменю з горохом сорту Інтенсивний 92 ці показники складали відповідно: для ячменю - 1,9, 18,3 шт., 36 г, для гороху - 4,7 шт., 4,2 шт., 232 г.

12. Міжсортові і міжвидові агрофітоценози гороху з ячменем при різному співвідношення компонентів дозволяють отримувати зернофураж високої якості та підвищувати його кормову цінність. У міжсортових посівах гороху на фоні N30P60K60 максимальний збір білка складав 645 кг/га, що більше ніж в односортовому посіві Богатиря чеського на 26% та ніж у сорту Інтенсивний 92 на 17%.

13. У міжвидових агрофітоценозах бобовий компонент позитивно впливає на накопичення поживних речовин у зерні злакового компоненту. Вміст білка в зерні ячменю яке вирощувалось в сумішках на фоні N60P60K60 складав 9,53 - 10,73%, що більше ніж в зерні одновидового посіву ячменю.

14. В змішаних посівах ячменю з горохом значно зростає збір кормових одиниць та перетравного протеїну. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном наближались до норми у варіантах, де співвідношення ячменю з горохом обох сортів було 1:1, що свідчить про пряму залежність вмісту протеїну від частки гороху в зерні сумішок. Збір кормових одиниць у міжвидових сумішках на фоні N60P60K60 порівняно з одновидовим посівом ячменю зростає на 10 - 31%, перетравного протеїну збільшується на 45 - 110 %. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном у сумішках при співвідношенні 1:1 дорівнювала 117 і 118г.

15. За енерго-економічними показниками при вирощуванні міжсортових агрофітоценозів гороху найбільш оптимальною є сортосумішка із співвідношенням компонентів 3:2, дохід і коефіцієнт енергетичної ефективності якої становили відповідно по фону без добрив: 503 грн/га і 2,61, по фону N30P60K60: 424 грн/га і 2,48.

16. Вирощування міжвидових сумішок ячменю з горохом є досить ефективним агрозаходом. Максимальний дохід 463 грн/га, був у сумішці ячмінь 75% + горох сорту Богатир чеський 25% на не удобреному фоні, коефіцієнт енергетичної ефективності дорівнював 3,48. На фоні N60P60K60 найбільший дохід отримали при вирощуванні сумішки ячмінь 75% + горох сорту Інтенсивний -92 25% - 328 грн/га і коефіцієнт енергетичної ефективності складав 2,58.

Практичні рекомендації виробництву

Для отримання стабільних урожаїв зерна і зниження матеріальних витрат на його вирощування в умовах північної частини лісостепової зони України на сірих лісових грунтах рекомендуємо вирощувати сортосумішки гороху та сумішки ячменю з горохом.

1. Для максимальної реалізації потенціалу продуктивності гороху висівати районовані сорти при співвідношенні компонентів 3:2 на фоні N30P60K60, зокрема, сумішку сортів гороху Богатир чеський 75% норми висіву + Інтенсивний 92 50% норми висіву.

2. При вирощуванні змішаних посівів висівати міжвидові сумішки у співвідношенні компонентів 3:1 на фоні N60P60K60 (ячмінь 75% норми висіву + горох 25% норми висіву).

3. Для отримання зернофуражу з оптимальним забезпеченням кормової одиниці перетравним протеїном висівати сумішки ячменю з горохом у співвідношенні компонентів 1:1 на фоні N60P60K60 (ячмінь 50% норми висіву і горох 50% норми висіву).

Роботи, які опубліковані за темою дисертації

1. Камінський В.Ф., Борук Г.А. Змішані посіви зернових колосових культур із зернобобовими // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. К., 1997. Вип. 2. С. 10-13 (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

2. Камінський В.Ф., Борук Г.А. Продуктивність міжсортових агрофітоценозів гороху // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. К., 1998. Вип. 2. С. 78-80 (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

3. Борук Г.А. Продуктивність змішаних посівів ячменю з горохом залежно від компонентів та співвідношення // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. К., 1999. Вип. 1-2. С. 9-12.

4. Камінський В.Ф., Борук Г.А. Продуктивність міжвидових і міжсортових агрофітоценозів гороху // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. К., 1999. Вип. 3. С. 23-30 (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

5. Борук Г.А. Ефективність змішаних посівів зернових колосових і зернобобових культур // Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення. Мат. Міжнародної науково-практичної конференції. Київ-Чабани, 1999. С. 70-71.

6. Борук Г.А. Збільшення виробництва білка в агрофітоценозах північного Лісостепу // Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання. Мат. Всеукраїнського науково-практичного семінару. Київ - Чабани, 1999. С. 105-107.

7. Борук Г.А. Ефективність технології вирощування міжсортових агрофітоценозів гороху // Вчимося господарювати. Мат. науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. Київ - Чабани, 1999. С. 100-101.

8. Борук Г.А. Змішані посіви сортів гороху в сучасних умовах господарювання // Землеробство України в XXI столітті. Мат. Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ - Чабани, 2000. С. 16-17.

9. Борук Г.А. Міжсортові сумішки гороху Богатир чеський + Інтенсивний 92 в умовах північного Лісостепу України // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення. Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Дніпропетровськ, 2000. С. 89.

10. Борук Г.А. Агрофітоценози гороху // Вісник Державної агроекологічної академії України. Спец. Випуск - Житомир, 2000. С. 352-354.

Анотація

Борук Г.А. Продуктивність міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху в умовах північного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням підвищення продуктивності міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху з ячменем в умовах сірих лісових ґрунтів північного Лісостепу України.

Зроблено аналіз і оцінка параметрів формування врожаїв агрофітоценозів залежно від біологічних властивостей компонентів. Представлені результаті досліджень оцінки ефективності міжсортових агрофітоценозів гороху. Визначені норми висіву і співвідношення компонентів при вирощуванні у сумішці гороху з ячменем з урахуванням сортової реакції гороху. В результаті проведених досліджень визначена кормова цінність сумішок ячменю з горохом залежно від сортового підбору компонентів для північного Лісостепу України.

Ключові слова: горох, ячмінь, сорт, сортосумішка, співвідношення компонентів, норма висіву, удобрення, якість зерна, продуктивність, поживність.

Аннотация

Борук Г.А. Продуктивность межсортовых и межвидовых агрофитоценозов гороха в условиях северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам повышения продуктивности межсортовых и межвидовых агрофитоценозов гороха с ячменем в условиях серых лесных почв северной Лесостепи Украины.

Исследования проводили в Опытном хозяйстве "Чабаны" Института земледелия УААН в зоне северной Лесостепи Украины. Почвенный покров участка - серая лесная пылевато-легкосуглинистая почва. Схемой опытов предполагалось объединение в агрофитоценозе районированных сортов гороха и ячменя, которые способны обеспечить двухъярусную структуру посева. Для этого были отобраны сорта: гороха Богатырь чешский и Интенсивный 92, ячмень сорта Рось.

Изучены особенности роста, развития и формирования урожая зерна гороха в одновидовых и смешанных посевах с ячменем. Установлена динамика накопления сухого вещества по фазам роста растений гороха. Определены условия формирования площади листовой поверхности растений. Установлены оптимальные параметры структурных элементов урожая гороха и ячменя при разном соотношении компонентов смеси и в зависимости от степени обеспеченности минерального питания.

Сделан анализ и оценка параметров формирования урожая агрофитоценоза в зависимости от биологических особенностей компонентов. Определили соответствующий сортовой и видовой подбор компонентов смесей, их соотношений в конкретной почвенно-климатической зоне при условии формирования наибольшей продуктивности растений. Определена долевая часть отдельных компонентов смеси в формировании межсортовых и межвидовых агрофитоценозов.

Определено, что смеси при любом соотношении компонентов более продуктивны и стабильны по годам выращивания, чем одновидовые посевы. Наиболее эффективна была смесь сортов гороха при соотношении 3:2 (Богатырь чешский 75% нормы высева + Интенсивный 92 50% нормы высева), ее урожайность составляла 33,1 ц/га, что больше чем в одно-сортовых посевах: сорта Богатырь чешский на 18,6%, сорта Интенсивный 92 на 15,3%.

Определены нормы высева и соотношение компонентов при смешанном выращивании гороха и ячменя с учетом сортовой реакции гороха. Смесь ячменя сорта Рось с горохом Интенсивный 92 при соотношении компонентов 3:1 при 100% норме высева была наиболее продуктивной среди межвидовых агрофитоценозах, урожайность на фоне N60P60K60 - 32,1 ц/га, прибавка урожая к одновидовым посевам составляла: к ячменю - 7,9 ц/га, к гороху - 2,1 ц/га.

В результате проведенных исследований определена кормовая ценность смесей ячменя с горохом в зависимости от сортового и видового подбора компонентов для северной Лесостепи Украины. В межвидовых агрофитоценозах по сравнению с одновидовым посевом ячменя увеличивается сбор кормовых единиц и переваримого протеина. Обеспеченность кормовой единицы переваримым протеином приближалась к норме в вариантах, где соотношение ячменя к гороху было 1:1, что свидетельствует о прямой зависимости содержания протеина от части гороха в зерне смеси.

Определены экономическая и биоэнергетическая эффективность выращивания межсортовых и межвидовых агрофитоценозов гороха.

Ключевые слова: горох, ячмень, сорт, сортосмесь, соотношение компонентов, норма высева, удобрения, качество зерна, продуктивность, питательна ценность.

Аbstraсt

Boruk G. A. The productivity of intervariety and interspecific agrophytocoenoses of pea under conditions of the North Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Science in the speciality 06.01.09 - plant-growing. - Institute of Agriculture, UAAS, Kyiv, 2001.

Thesis is dedicated to the questions of increasing productivity of intervariety and interspecific agrophytocoenoses of pea and the efficiency of the mixed crops of barley with peas under conditions of gray forest soil of the North Forest-Steppe of Ukraine.

The variables of the yield formation of agrophytocoenoses depending on biological properties of components are analyses and estimated. Research results concerning the estimate of the practical efficiency of intervariety pea agrophytocoenoses are presented. Sowing rates and component ratio when mixed pea and barley growing in the crop rotation with allowance for variety reaction of peas are established. As a result of conducted researches the fodder value of mixtures of barley with peas is determined depending on varietal and specific selection of components for northern Forest-Steppe of the Ukraine.

...