Еколого-гігієнічне обґрунтування ефективності згодовування гумату натрію та цеолітів сухостійним коровам і молодняку в зоні малоінтенсивного радіаційного забруднення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

УДК 636.22/.28.087.8:539.1.04

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Еколого-гігієнічне обгрунтування згодовування гумату натрію та цеолітів сухостійним коровам і молодняку в зоні малоінтенсивного радіаційного забруднення

16.00.06 - ветеринарна санітарія і гігієна

Грищук Геннадій Петрович

Харків - 2001

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі с.-г. радіоекології, Державної агроекологічної академії України м. Житомир, Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Високос Микола Петрович Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри паразитології і інвазійних хвороб

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України Хренов Микола Михайлович Херсонський державний університет, професор кафедри ветеринарної медицини

доктор ветеринарних наук, професор, Хоменко Віталій Іванович Національний аграрний університет, професор кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра зоогігієни з основами ветеринарії, Міністерство аграрної політики України, м. Біла Церква

Захист відбудеться 01.03. 2001р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради при Харківському зооветеринарному інституті (62341, аудиторія №2, п/в Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту (п/в Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область)

Автореферат розісланий “27” січня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Савенко М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гумат цеоліт корова біохімічний

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної території України. Вона охопила і північні райони Житомирської області. Внаслідок дії зовнішнього і внутрішнього радіаційного опромінення в організмі тварин виникають зміни перебігу метаболічних процесів, які в першу чергу негативно відбиваються на функціональній активності імунокомпетентних органів і систем. Це супроводжується не тільки послабленням імунологічної відповіді на антигенні подразники, але й зниженням загальної неспецифічної резистентності організму в цілому (Б.С. Пристер, 1991; В.М. Апатенко, 1994; А.М. Нікітенко 1996; М.П. Високос, 1996; М.В. Демчук, 1999). Цим і обгрунтовується необхідність застосування засобів стимуляції природної резистентності і корекції імунологічного статусу за цих умов. Одним із аспектів вирішення цієї проблеми може бути застосування біологічно активних препаратів та сорбентів, що послаблюють вплив опромінення на організм, поліпшують процеси травлення та обміну речовин, підвищують імунологічну реактивність (Н.П. Асташева, 1992; Ю.И. Савченко, 1996; В.П. Славов, 1994, 1997; Г.М. Калиновський, 1998). У цьому зв'язку заслуговує на увагу використання гумату натрію (гумінату) та цеолітів, що отримуються з дешевої місцевої сировини (Грабовенський, Калачнюк, 1984; І.А. Калашник, 1990; М.П. Високос, 1992; В.Г. Грибан, 1998, 1999).

Проте ефективність дії цих препаратів як окремо, так і в сполученні на організм тварин за умов хронічного ураження малоінтенсивним іонізуючим опроміненням залишається поки що недостатньо з'ясованою. Вивчення можливостей їх використання, в першу чергу, важливе для вагітних корів і молодняку як найбільш вразливих до пошкоджуючої дії іонізуючого випромінення. Це і обумовило мету і задачі наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державної агроекологічної академії України і є складовою частиною комплексної теми: “Розробити і впровадити рекомендації і методики по веденню сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях”, що входила в державну науково-технічну програму “Сільгоспрадіологія” (№ держреєстрації 019600118644). Автор проводив свої дослідження у розрізі розділу 3.2.2 цієї теми.

Мета і завдання досліджень. Вивчити вплив гумату натрію і цеолітів (кожного зокрема і в їх поєднанні) на природну резистентність і репродуктивну функцію глибокотільних корів, показники росту і стійкості отриманого від них приплоду та молодняку молочного віку за умов довготривалої дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання. Для вирішення цієї мети були використані наступні методи досліджень: проб крові і молозива - морфологічні, біохімічні і імунологічні; клінічного стану організму тварин - клініко-фізіологічні і акушерсько-клінічні; репродуктивної функції у корів та характеру росту молодняку - зоотехнічні; радіаційного стану довкілля, кормів та умов утримання тварин - радіологічні і зоогігієнічні.

У відповідності з метою роботи були поставлені такі завдання для дослідження:

у виробничих умовах вивчити вплив згодовування гумату натрію і цеолітів (кожного зокрема і в комплексі) сухостійним коровам за один місяць до отелу на морфологічний склад, біохімічні і імунологічні показники крові, перебіг родів, біологічну якість молозива та на подальше відновлення репродуктивної функції у них;

з'ясувати післядію через материнський організм гумату натрію і цеолітів (кожного зокрема і в їх поєднанні) на показники росту і резистентності отримуваного приплоду;

провести порівняльну оцінку ефективності дії гумату натрію на організм новонароджених телят через систему “організм матері-плід”, при безпосередньому його згодовуванні одразу після народження та при сполученому споживанні обома вище зазначеними способами;

вивчити вплив згодовування гумату натрію і цеолітів (кожного зокрема і в комплексі) на енергію росту, морфологічний склад, біохімічні і імунологічні показники крові молодняку 4-6-місячного віку;

дати економічне обгрунтування і розробити пропозиції по застосуванню гумату натрію і цеолітів глибокотільним коровам і молодняку в зоні довготривалої дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання.

Об'єкт дослідження: інтенсивність радіаційного забруднення пасовищ, вигульних майданчиків, приміщень і раціонів для дослідних тварин, параметри мікроклімату, сухостійні корови, новонароджені телята, молодняк та напруженість їх імунітету, перебіг отелення і відновлення репродуктивної функції корів, показники біологічної якості молозива.

Предмет дослідження: вплив згодовування гумату натрію та цеолітів (кожного зокрема і в комплексі) на природну резистентність і репродуктивну функцію глибокотільних корів, показники росту і стійкості отриманого від них приплоду та молодняку за умов довготривалої дії малоінтенсивного радіаційного опромінення.

Наукова новизна. Вперше вивчено вплив гумату натрію та цеолітів (кожного зокрема і в поєднанні) на природну резистентність, перебіг родів, репродуктивну функцію глибокотільних корів; на показники росту і стійкості організму їх приплоду та молодняку за умов довготривалої дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання. З'ясовано вплив гумінату та цеолітів на склад та біологічну якість молозива. Визначено оптимальний спосіб споживання гумінату новонародженими тваринами.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень доведена біологічна і економічна доцільність використання гумату натрію зокрема і в поєднанні з цеолітами коровам у період глибокої тільності (за 1 місяць до отелу) чим суттєво покращується їх фізіологічний стан, повноцінність молозива, перебіг родів і післяродове відновлення репродуктивної функції. Використання лише одних цеолітів суттєвих позитивних змін у фізіологічному стані корів в сухостійний період не викликало, що не позначилось і на енергії росту та розвитку приплоду. З метою підвищення енергії росту і життєздатності телят у профілакторному віці доведена порівняно рівнозначна позитивна доцільність споживання гумату натрію як у натальний (в системі “організм матері-плід”), так і в постнатальний (перорально, одразу після народження) періоди. Поєднане використання цього препарату послідовно в обидва періоди розвитку (в утробі матері і зразу після народження) суттєвих переваг не мало. Зважаючи на прояв подвійного ефекту (на організми матері і приплоду), слід вважати біологічно більш доцільним і економічно виправданим споживання гумату натрію сухостійними коровами протягом останнього місяця перед отелом. З метою посилення енергії росту і покращення фізіологічного стану виявлена позитивна ефективність згодовування гумінату зокрема і в комплексі з цеолітами телятам молочного віку.

Особистий внесок здобувача. Полягає у самостійному виконанні всієї експериментальної частини роботи, проведенні лабораторних досліджень крові, молозива, статистичної обробки одержаних результатів, у підборі і узагальненні джерел літератури. За участю наукового керівника і співавторів публікацій проведені обгрунтування і інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи були повідомлені і схвалені на річних звітних наукових конференціях ДААУ (1996-1999); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 160-річчю від дня народження видатного еколога О.А.Колєсова (Харків, 1997); науково-практичній конференції “Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України”, присвяченій до 175-річчя від дня народження Луї Пастера” (Рівне, 1998); першій Всеукраїнській науково-методичній конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів (Київ, 1998); 2-ій міжнародній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 1998); міжнародній ювілейній науково-практичній конференції ”Сучасний стан, досягнення та перспективи розвитку зоогігієнічної науки і практики, присвяченій 115-й річниці від дня народження А.К.Скороходька” (Київ, 1998); міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999); першій міжвузівській науковій конференції молодих вчених і аспірантів “Інфекційна патологія молодняку сільськогосподарських тварин і птиці” (Суми, 1999); міжнародній науково-практичній конференції з проблем екології і економіки довкілля та екологічного навчання у ВУЗах України (Дніпропетровськ, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 статей, в тому числі у наукових виданнях, що входять до складу фахових - 7. Одноосібно опубліковано 5 наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, обговорення, додатків, переліку використаних літературних джерел, який містить 309 найменувань, у тому числі 37 іноземних. Текст ілюстрований 34 таблицями та 21 малюнком.

Матеріал, загальна методика та основні методи досліджень

Робота виконана на кафедрі сільськогосподарської радіоекології Державної агроекологічної академії України (м. Житомир) на протязі 1995-1998 рр. Експериментальна частина роботи здійснювалась в умовах колективних господарств “Україна” Овруцького району та ім. Шевченка Народицького району Житомирської області. Матеріалом для досліджень були сухостійні (за місяць до отелу) корови, новонароджений приплід та молодняк віком 4-6 місяців чорно-рябої породи. Було проведено чотири науково-виробничі досліди.

Попередньо до проведення основних дослідів з метою з'ясування стану неспецифічної резистентності за умов дії різних рівнів малоінтенсивного іонізуючого випромінювання і на цій основі виявлення доцільності застосування кореагуючих заходів були здійснені вибіркові дослідження проб крові від лактуючих корів у зимово-стійловий і літньо-пасовищний періоди та молодняку у віці 1, 6, 12 і 18 місяців. Дослідження проводились в к.с.п. ім. Щорса, “Світанок” і “Перемога” Коростенського району Житомирської області. Ці господарства за прийнятою картосхемою відносяться до третьої і четвертої зон за щільністю забруднення території: 37-185, 185-370 і 370-555 кБк/м².

У кожному з названих господарств були відібрані за принципом парних аналогів (порода, вік, жива маса, фізіологічний стан) групи лактуючих корів (по 12 голів) та молодняку у віці 1, 6, 12 і 18 місяців (по 8 голів), для яких були створені співставимі умови годівлі, догляду і утримання.

Перший, другий і третій науково-виробничі досліди були проведені в к.с.п. ім. Шевченка Народицького району Житомирської області, яке відноситься до 3-ої зони радіаційної безпеки з щільністю радіоактивного забруднення території 370-555 кБк/м² і інтенсивністю гама-фону на вигульних майданчиках - (116,6 ±0,8) х 10^-10, в приміщеннях - (53,9 ±1,6) х 10^-10 Кл/кг/год. За принципом парних аналогів (порода, жива маса, лактація, фізіологічний стан) було сформовано чотири групи повновікових (2-3 лактація) вагітних корів за один місяць до отелу по 12 голів у кожній. Контрольна група корів знаходилась на основному господарському раціоні (ОР), який був збалансований за основними елементами живлення. Питома радіоактивність згодовуваних тваринам кормів при цьому варіювала: сіна - 732, соломи - 525, сінажу - 510, силосу - 362, комбікормів - 418 Бк/кг. Сумарна доза надходження радіонуклідів цезію-137 з раціону за добу становила 11071 Бк на корову. Тваринам цієї групи препарати (гумат натрію і цеоліти) не згодовували. Решті груп на протязі останнього місяця перед отелом до основного раціону додавали: першій дослідній - гумат натрію у дозі з розрахунку 15 мг на кілограм живої маси; другій дослідній - гумат натрію у тому ж дозуванні і цеоліти з розрахунку 0,2 г/кг живої маси, третій дослідній групі - лише цеоліти за попередньо приведеною дозою. Гумінат і цеоліти тварини споживали разом з концентратами щодобово на протязі 30 останніх днів перед отелом. Умови догляду та утримання для всіх груп були ідентичними.

Метою другого досліду було з'ясування впливу біологічно активних речовин (гумінату і цеолітів) через організм матерів на організм приплоду. Отриманий приплід від корів попереднього досліду розділили на чотири групи, по 6 голів у кожній, за принципом “пар-аналогів” (по живій масі, віку, фізіологічному стану і статі). Спостереження за групами тварин проводили протягом першого 21 дня після народження. Основним кормом для них було молозиво, а потім молоко. З 14-го дня їх поступово привчали до поїдання сіна і концентратів. Умови догляду та утримання для всіх груп тварин були однаковими.

Третій дослід мав за мету порівняльно вивчити вплив гумату натрію на телят в період новонароджуваності залежно від способів його введення в організм: через систему “організм матері-плід”, при пероральному споживанні одразу після народження і при сполученому його використанні як першим, так і другим способами. Піддослідні групи тварин, по 6 голів у кожній, за принципом “пар-аналогів” були вирівнені по статі, живій масі, фізіологічному стану і віку. Вони знаходились в ідентичних умовах догляду і утримання. Телятам першої дослідної групи до основного раціону вводили гумат натрію в дозі 15 мг на кілограм живої маси разом з молозивом (молоком) одразу після народження і до 21-денного віку один раз на добу. Друга дослідна група телят була обмежена споживанням гумінату плацентарним шляхом через організм матерів, яким цей препарат згодовували в останній місяць тільності. Третя дослідна група телят споживала гумінат в обидва періоди свого розвитку: плацентарно в утробі матері і перорально одразу після народження (у вище приведеній дозі).

Четвертий дослід мав за мету вивчити вплив гумату натрію і цеолітів окремо і в сполученні на організм телят молочного віку (4-6 місяців). Дослідження проводились в к.с.п. “Україна” Овруцького району Житомирської області. За принципом парних аналогів (віком, статтю, живою масою і фізіологічним станом) було відібрано чотири групи тварин 4-місячного віку по 10 голів у кожній. К.с.п. “Україна” відноситься до 3-ї зони радіаційної безпеки з щільністю радіоактивного забруднення території 185-370 кБк/м². Гама-фон становив у стійловому приміщенні, де утримувалися піддослідні тварини (49,5 ±0,6) х 10^-10 і на вигульному майданчику - (55,7 ±1,3) х 10^-10 Кл/кг/год. Питома радіоактивність згодовуваних кормів варіювала залежно від виду корму від 34 до 130 Бк/кг. Добове надходження в організм радіонуклідів цезію-137 з кормами раціону досягало 1072 Бк. Контрольна група телят отримувала звичайний господарський раціон; перша дослідна додатково до кормів раціону споживала гумінат з розрахунку 20 мг/кг живої маси; друга дослідна сприймала з кормами раціону гумінат (у тій же самій дозі) і цеоліти з розрахунку 0,2 г/кг живої маси; третя дослідна до звичайного раціону отримувала лише цеоліти у вище зазначеній дозі. Препарати телятам згодовували згідно рекомендацій, разом з комбікормом один раз за добу: гумінат - послідовно протягом 21 дня з послідуючою місячною перервою у згодовуванні, а цеоліти - послідовно без перерви на протязі всього періоду досліду, який тривав 72 дні. Умови догляду та утримання для всіх груп були створені однаковими.

Матеріалами для досліджень були проби крові, молозива та корми, які згодовувалися тваринам. У першому досліді забір проб крові від корів проводили до і після згодовування біологічно активних речовин; у тварин другого і третього досліду (новонароджені телята) - у віці 5-10 і 21-25 днів; у молодняку четвертого досліду - до згодовування препаратів, а потім через кожні 30 днів на протязі досліду. Молозиво для досліджень відбирали від корів з першого надою одразу після отелу. Проби кормів для визначення питомої радіоактивності відбирали на початку проведення досліду. Гама-фон об'єктів, де проводились досліди, визначали щотижнево протягом експерименту, а параметри мікроклімату - подекадно на протязі трьох суміжних днів.

В пробах крові визначали: кількість лейкоцитів і еритроцитів - підрахунком в камері Горяєва (Кудрявцев А.А., 1996); лейкоцитарну формулу - шляхом підрахунку клітин білої крові в мазках пофарбованих по Романовському-Гімза; кольоровий показник та абсолютний вміст лімфоцитів у периферичній крові - розрахунковим методом; вміст в сироватці крові загального білку - рефрактомерично на рефрактометрі РЛ-2; гемоглобіну - загальноприйнятим методом при допомозі гемометра Салі; загального, окислювального та відновленого глутатіону - по методу Е.В. Ейдрегевича і В.В. Раєвської; імуноглобулінів в сироватці крові - сульфатцинковим методом; білкових фракцій в сироватці крові - турбодиметричним методом по В.Т. Колба; фагоцитарну активність і інтенсивність полінуклеарних клітин - по методу Гостєва (1964); бактерицидну активність сироватки крові - фотонефелометричним методом по Мюнселу і Треффенсу (1956) в модифікації О.В. Смирнової і Т.А. Кузьминої (1966); лізоцимну активність сироватки крові - нефелометричним методом по В.Г. Дорофейчуку (1968); кількість Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (Т-хелпери, Т-супресори) - методом Gondow M., et al. (1972) в модифікації Новікова Д.К. та Новікової В.І. (1976) та В-лімфоцитів - по розеткоутворенню з еритроцитами барана.

У молозиві досліджували: вміст жиру - кислотним методом; казеїногену - методом Маттіалуло; сирої золи - методом спалювання наважки; сухої речовини - методом висушування наважки, азоту - методом Кельдаля; імуноглобулінів - сульфатцинковим методом та загального білка - на рефрактометрі.

Клінічно слідкували за перебігом родів і станом захворюваності тварин. За даними первинного обліку розраховували індекс осіменіння і тривалість сервіс-періоду, а за результатами щомісячних зважувань телят - прирости живої маси. Контроль за параметрами мікроклімату (температурою, вологістю повітря і наявністю в ньому аміаку) здійснювали відповідно приладами - аспіраційним психрометром МВ-4М, шаровим кататермометром, універсальним газоаналізатором УГ-2 (по М.П. Високосу, 1990).

Гама-фон в приміщеннях, на вигульних майданчиках та пасовищах визначали щотижнево приладом-дозиметром СРП-68-01; питому радіоактивність згодовуваних кормів - методом гама-спектрометрії на аналізаторі АМА-03Ф; питому радіоактивність ¹³⁷Cs в молозиві - методом гама-спектрометрії на приладі РУГ 91 М. Економічну ефективність згодовування препаратів обраховували за методикою, затвердженою ДУВ МСГ СРСР (1982), а статистичну обробку отриманих даних проводили по І.А. Ойвину, 1960, з використанням програми Excel-97 для Windowse (Т.Ф.Лапін, 1990). Достовірність розходжень між показниками оцінювали за критерієм Ст'юдента (р<0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Реактивність великої рогатої худоби в зоні радіаційного забруднення

Попередньо перед здійсненням основних дослідів, для з'ясування фізіологічного стану організму за умов дії різних рівнів радіації та доцільності застосування кореагуючих засобів за цих обставин було проведено обстеження поголів'я лактуючих корів залежно від систем їх утримання і молодняку у віковому аспекті.

Результати досліджень показали, що на довготривалу дію різних рівнів іонізуючого випромінювання велика рогата худоба реагувала неідентично. Її реактивність у великій мірі обумовлювалась як рівнем зовнішнього і внутрішнього опромінення, так і способом утримання та особливостями постнатального розвитку.

За умов відносно низького рівня радіаційного забруднення (к.с.п. ім. Щорса до 185 кБк/м²) худоба майже не зазнавала відчутних змін у системі крові, тоді як на більш високому радіаційному фоні (к.с.п. “Перемога” 370-555 кБк/м²) у неї відмічалась помітна дестабілізація захисно-адаптаційного синдрому. Більш критичний стан спостерігався у корів літньо-пасовищного періоду утримання, коли в раціоні переважали зелені корми з підвищеним вмістом радіонуклідів, а у телят - в молочному віці.

За умов середнього рівня радіаційного забруднення (к.с.п. “Світанок” 185-370 кБк/м²) тварини ще залишались здатними, за рахунок мобілізації резервних компенсаційних механізмів, протистояти шкідливій дії цього радіаційного чинника, що свідчить про можливості організму до збереження ним гомеостатичності за цих обставин.

Дані висновки нами були положені в основу при визначенні доцільності використання біологічно активних препаратів, з чим пов'язувався вибір базових господарств для проведення дослідів.

Вплив згодовування гумату натрію і цеолітів на фізіологічний стан сухостійних корів за умов радіаційного забруднення довкілля

Вплив гумату натрію і цеолітів на морфологічний склад, біохімічні і імунологічні показники крові сухостійних корів. У результаті згодовування гумату натрію і цеолітів в показниках крові сухостійних корів відбулися певні зміни (табл.1).

Кількість еритроцитів, в порівнянні з контролем, збільшувалась в першій дослідній групі на 13,6%, другій на 7,8% і третій на 2,2%. По групах тварин відмічено відносно стабільний рівень чисельності лейкоцитів. Вміст гемоглобіну по відношенню до контрольних аналогів також зростав, відповідно по групах на: 15,5; 27,8 (р<0,05) і 13,7%.

Своєрідно на введення до раціону біологічно активних речовин реагувала глутатіонова система. Вміст загального і відновленого глутатіону зростав у корів першої групи на 17,6 (р<0,05) і 43,4% (р<0,001), другої - на 8,1 (р<0,01) і 39,5%. У аналогів третьої групи підвищення (на 27,6%) спостерігалось лише відновленого глутатіону. Окислена його фракція, порівняно з контрольними аналогами, суттєво знижувалась в крові тварин другої і третьої дослідних груп.

За бактерицидною активністю сироватки крові відмічено суттєве її збільшення у тварин першої дослідної групи (на 40,9%). Незначне підвищення цього показника було також властиве коровам другої дослідної групи. Помітна різниця відмічалась у проявленні лізоцимної активності сироватки крові. По відношенню до контролю відмічено підвищення рівня лізоцимної активності сироватки крові відповідно по дослідних групах: в 1,5; 1,8 і 1,9 рази. За кількістю Т-лімфоцитів істотних відмінностей поміж групами тварин не встановлено, тоді як рівень В-лімфоцитів був суттєво вищим у аналогів першої і другої дослідних груп. Ровесники ж контрольної і третьої дослідної групи поміж собою за цим показником майже не відрізнялися.

Таблиця 1

Показники крові сухостійних корів після згодовування гумінату і цеолітів, М±m

Примітка. При р<0,05-*, р<0,01-**, р<0,001***

За показниками клітинного захисту організму спостерігалось вірогідне збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів крові (на 18,7%) у корів першої дослідної групи та тенденція до зростання у тварин другої дослідної групи порівняно з контролем. Ровесники третьої групи за цим показником змін не мали. Фагоцитарна інтенсивність нейтрофілів крові залишалась у тварин всіх груп на майже однаковому рівні.

Отже, при підвищеному радіаційному фоні 370-555 кБк/м² найбільш суттєві позитивні зрушення відбулися у системі крові тварин при споживанні ними гумату натрію, дещо менш виразними, але теж суттєвими вони проявлялися при згодовуванні гумінату разом з цеолітами і були майже відсутніми при використанні одних лише цеолітів.

Вплив згодовування гумату натрію і цеолітів на біологічну повноцінність молозива. Молозиво є основним зв'зуючим ланцюгом у критичний період переходу теляти від плацентарної годівлі до годівлі в умовах зовнішнього середовища. Саме тому, наступним етапом нашої роботи було вивчення впливу згодовування гумінату і цеолітів на біологічну повноцінність молозива (табл.2).

Молозиво корів першої дослідної групи, яким згодовували гумат натрію за біологічною якістю було значно кращим в порівнянні з молозивом контрольних аналогів. Його жирність була вищою в 1,7 рази (р<0,01), загального білку містилося на 9,3%, казеїноген на 41,2%, сирої золи на 15,1% (р<0,05), сухої речовини на 11,6%, імуноглобулінів на 27,7% більше в порівнянні з контролем.

Таблиця 2

Показники біологічної якості молозива корів після згодовування гумінату і цеолітів, М±m

В молозиві корів другої дослідної групи (споживали гумат натрію і цеоліти) також відмічено збільшення приведених показників. Так, жирність зростала в 1,7 рази (р<0,01), вміст загального білку підвищувався на 13,3% (р<0,01), казеїногену - на 64,7% (р<0,01), сирої золи та сухої речовини - на 24,1 і 13,5%, а імуноглобулінів на 27,2% відповідно в порівнянні з показниками молозива корів контрольної групи.

Молозиво корів третьої дослідної групи (споживали лише цеоліти) від контрольних аналогів відрізнялося лише вищим вмістом сухої речовини, сирої золи та жирністю.

Проте, у порівнянні з контролем, в молозиві корів третьої дослідної групи цезію-137 містилося в 1,5 рази менше (р<0,05), тоді як у першій дослідній групі показник зниження радіонуклідного забруднення цього продукту становив лише 10,6%, а у другій - 19,1%.

Отже, за умов радіаційного забруднення довкілля (370-555 кБк/м²) згодовування гумінату зокрема і в комплексі з цеолітами більш суттєво впливало на біологічну якість молозива. У корів, які в період сухостою споживали лише цеоліти, поліпшення біологічних показників цього продукту виявилось мало виразним, тоді як суттєво зменшувалась його радіоактивна забрудненість.

Вплив згодовування гумату натрію і цеолітів коровам в період сухостою на перебіг родів та відновлення репродуктивної функції після отелення. Після згодовування біологічно активних препаратів (гумінату і цеолітів) роди у корів протікали полегшено, без ускладнень. У них відділення навколоплідних оболонок було дещо швидшим (за виключенням третьої дослідної групи), чим у контрольних породілей. Сервіс-період у корів дослідних груп був відповідно на 28,5; 24,1 і 17,7 днів або на 22,5; 19,4 і 14,6% меншим ніж у тварин аналогів контрольної групи. Індекс осіменіння у корів першої дослідної групи був майже в 2 рази менше, а у другій та третій групах цей показник зменшувався на 41,2 та 14,7% відповідно. Крім приведених вище показників слід відмітити, що більше корів контрольної та третьої дослідної груп потребували акушерської допомоги.

Таким чином, на перебіг родів і відновлення репродуктивної функції більш дійово вплинуло згодовування гумату натрію і гумату натрію у комплексі з цеолітами. Згодовування одних лише цеолітів позначилось у меншій мірі на покращенні цих показників.

Вплив згодовування гумату натрію і цеолітів сухостійним коровам на життєздатність отриманого від них приплоду. За живою масою телята при народженні між групами суттєвої різниці не мали, проте при подальшому постнатальному розвитку тварини першої і другої дослідних груп за середньодобовим приростом дещо випереджали своїх контрольних ровесників (на 5,3 і 3,2%). За енергією росту телята третьої дослідної групи майже не відрізнялися від своїх контрольних аналогів (табл.3).

Таблиця 3

Енергія росту та показники крові новонароджених телят залежно від умов годівлі корів-матерів у період запуску, М±m

Дані таблиці свідчать, що за морфологічним складом крові між групами тварин суттєвих відмінностей не виявлено. Вірогідне збільшення вмісту гемоглобіну в крові спостерігалось у телят першої та другої дослідних груп (на 25,3 і 22,6%, р<0,01). Така ж тенденція була притаманною цим групам і за вмістом загального білка (підвищення становило на 25,6 і 6,9%).

Телята дослідних груп характеризувались підвищеним рівнем як загального глутатіону, так і окремих й8ого фракцій. Особливо виділялись за цими показниками тварини другої дослідної групи, у яких рівень загального глутатіону перевершував такий у контрольних аналогів на 17,6% (р<0,01), а окисленого - в 1,7 рази (р<0,05). Тварини третьої дослідної групи теж мали ці показники вищими у порівнянні з контрольною групою (на 12,8 і 53,6%, р<0,05).

Помітні зміни відмічались у проявленні бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові. Порівняно до ровесників з групи контролю телята першої дослідної групи переважали за цими показниками на 26,9 і 24,4%, а другої - на 7,6 і 4,5%. У тварин третьої дослідної групи показники бактерицидної і лізоцимної дії мали тенденцію до зниження по відношенню до таких з контрольної групи (на 18,6 і 5,5%).

За кількістю Т-лімфоцитів загальних і хелперів перевагу (на 3,7 і 14,0%) мали телята другої дослідної групи, а за співвідношенням В-лімфоцитів - тварини першої, які перевищували своїх контрольних ровесників по цьому показнику на 36,1% (р<0,01). Аналоги третьої дослідної групи за цими показниками мало чим відрізнялися від контрольних ровесників. За співвідношенням супресорів піддослідні тварини не зазнавали суттєвих змін.

Більш вірогідно зростав вміст імуноглобулінів. Він у тварин з дослідних груп визначався підвищенням стосовно аналогів контрольної групи (на 26,9, р<0,05; 15,9, р<0,05 і 36,9%, р<0,01).

За показниками фагоцитарної активності і інтенсивності нейтрофілів крові телята першої та другої дослідних груп також переважали контрольних ровесників відповідно: на 11,0 і 35,7% (р<0,001) - у першій і на 3,8 і 24,1% (р<0,001) - другій. Стосовно тварин третьої дослідної групи, то у них ці показники майже не відрізнялися від таких у контрольній групі.

Отже, за умов радіаційного забруднення довкілля (370-555 кБк/м²), найбільш доцільним виявилось згодовування коровам за місяць до отелу гумінату і гумінату разом з цеолітами, так як отриманий від них приплід мав вищі показники як за енергією росту так і за природним захистом організму. У корів, які в сухостійний період споживали лише цеоліти, поліпшення фізіологічного стану у новонароджених телят відмічалося лише за окремими показниками і у більшості випадків воно було незначним.

Порівняльна оцінка ефективності способів споживання гумату натрію телятами профілакторного віку

Порівняльною оцінкою способів споживання гумату натрію телятами ставилось за мету віднайти як за біологічною дією, так і за зручністю використання варіант найбільш ефективний для виробничих умов.

Доведено, що споживання препарату новонародженими телятами являється доцільним як в натальному, так і в постнатальному періодах розвитку. При його споживанні у тварин підвищувались прирости живої маси (на 5,6-10,7%) і покращувались показники крові. Дослідні телята мали чітко визначену тенденцію до нарощування кількості еритроцитів і гемоглобіну: у першій групі (пероральне споживання в постнатальному періоді) - на 17,9 і 35,3%; другій (споживання через плаценту в натальному періоді) - на 7,5 і 25,4%; у третій групі (сполучне споживання в обидва періоди розвитку) - на 3,6 і 28,4%. Рівень загального білку в першій і третій дослідних групах мав незначну тенденцію до нарощування, в порівнянні з контролем, а у тварин другої дослідної групи він суттєво зростав (на 25,6%). За показниками загального і відновленого глутатіону перевага належала ровесникам другої і третьої дослідних груп. Різниця з контрольною групою за цими показниками становила: 8,5 і 9,5% - у другій групі і 29,3 і 26,3% - у третій. За показниками окисленої фракції глутатіону зміни були не суттєві.

При всіх способах споживання гумату натрію спостерігалось нарощування імуноглобулінів в сироватці крові тварин. Найбільше зростання цього показника, у порівнянні з контролем, відмічалося у першій і третій дослідних групах (на 58,2 і 38,5%, р<0,01).

Під дією гумату натрію спостерігалось також посилення бактерицидного ефекту на 7,7; 26,9 і 8,9% та лізоцимної активності сироватки крові на 16,7; 24,2 і 16,1% відповідно до груп. Перевага за цими показниками належала телятам другої дослідної групи, які отримували препарат в утробі матері. Спостерігалось і деяке збільшення кількості Т-лімфоцитів загальних і хелперів у тварин дослідних груп у порівнянні з контрольними аналогами. Більш помітні зміни мали місце у співвідношенні В-лімфоцитів. Різниця з контрольними аналогами при цьому становила у тварин першої дослідної групи 34,4% (р<0,05), другої - 36,1% (р<0,01) і третьої - 27,9% (р<0,05).

Фагоцитарна активність нейтрофілів крові підвищувалась у тварин дослідних груп на 7,2; 11,0 і 9,9%, а поглинальна здатність їх зростала відповідно в 1,2-1,4 рази. Більш високі показники фагоцитозу були притаманні телятам знову ж таки другої дослідної групи, які отримували гумат натрію у натальному періоді розвитку.

Споживання гумінату телятами у два прийоми - в утробі матері, а потім ще й перорально одразу після народження - не дало очікуваного самого високого біологічного ефекту.

Таким чином, використання гумінату новонародженому молодняку за умов радіаційного забруднення довкілля є доступним і біологічно ефективним заходом. Враховуючи можливість одержання комбінованого біологічного впливу як на організм матері, так і плода, а також кращу технологічну зручність у використанні, перевагу слід надавати способу споживання препарату в утробі матері, тобто плацентарним шляхом.

Вплив гумату натрію і цеолітів на ріст і природну резистентність організму молодняку молочного періоду вирощування за умов радіаційного забруднення середовища

За умов посиленого рівня іонізуючого випромінювання (185-370 кБк/м²) відмічалося, за характером росту і показниками у системі крові, пригнічення фізіологічного стану телят молочного віку. Згодовуванням препаратів (гумату натрію і цеолітів) досягалась активізація інтенсивності енергії росту і розвитку, хоча і не рівнозначна за ступенем біологічної дії у розрізі окремих дослідних груп тварин (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив згодовування гумату натрію і цеолітів на показники енергії росту і крові телят молочного віку в зоні радіаційного забруднення, М±m

На введення препаратів своєю енергією росту досить ефективно відзивалися телята другої і третьої дослідних груп. У них середньодобовий приріст живої маси перевищував такий у контрольних аналогів відповідно на 30,5 і 18,0%. Морфологічний склад крові при цьому майже не зазнавав змін, за виключенням тварин першої дослідної групи, у яких кількість лейкоцитів вірогідно зростала (на 47,6%). У лейкограмі під впливом згодовування препаратів спостерігалося зниження відносної чисельності еозинофілів і підвищення - лімфоцитів. Більш чіткі зміни у лейкоцитарному профілі були притаманні аналогам першої і другої дослідних груп. Білкова картина сироватки крові дослідних тварин характеризувалась підвищеним вмістом альбумінів і, на цьому тлі, деяким зниженням г-глобулінів.

За рівнем вмісту загального глутатіону суттєвої різниці поміж групами не було відмічено, а відновлена його частина була вищою у дослідних аналогів, особливо другої і третьої груп (на 48,8% і 26,0%).

З імунологічних показників привертає увагу підвищена бактерицидна і лізоцимна здатність сироватки крові у дослідних телят (першої групи - на 23,8% і в 1,2 рази, другої - на 26,6% і в 1,8 рази). Стосовно аналогів третьої дослідної групи, то вони за цими показниками суттєво не відрізнялися від контрольних аналогів. За вмістом імуноглобулінів в сироватці крові помітне підвищення, в порівнянні з контрольною групою, було притаманне тваринам першої і другої дослідних груп (на 15,0 і 15,8%, р<0,05). Суттєвих міжгрупових відмінностей за показниками нейтрофільного фагоцитозу не було виявлено.

Отже, при вирощуванні телят молочного віку в зоні підвищеного радіаційного фону з метою стимуляції енергії росту і механізмів природного захисту організму більш доцільним виявилось згодовування, в якості кормових добавок до раціону, гумату натрію і гумату натрію разом з цеолітами. Використання одних лише цеолітів виявилось менш ефективним. Це підтверджується і зробленими економічними викладками. Прибуток від згодовування цих препаратів склав у розрахунку на одну голову відповідно по групах тварин: у першій (при споживанні гумінату) - 11,5 грн, другій (при комплексному використанні обох препаратів) - 6 грн. і у третій (при згодовуванні лише цеолітів) - 2,3 грн. У попередньому досліді при використанні цих же речовин сухостійним коровам спостерігалась аналогічна картина. Прибуток на 1 голову становив: по групі корів, які споживали гумінат - 19,7 грн., по групі тварини якої отримували гумінат разом з цеолітами - 14,1 грн. і по групі ровесниць, які використовували лише цеоліти - 8,9 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу згодовування гумату натрію і цеолітів як кожного зокрема, так і в комплексі на імунобіологічний статус, родовий процес і відтворювальну здатність сухостійних корів, біологічну цінність отримуваного від них молозива і стійкість народжуваного приплоду та на ріст і резистентність телят молочного віку за умов радіаційного забруднення довкілля. Вона вирішувалась комплексним проведенням морфологічних, біохімічних і імунологічних досліджень крові, методами клініко-акушерської диспансеризації та гігієнічного і радіаційного контролю за умовами утримання тварин. Доведена позитивна дія гумінату зокрема і в сполученні з цеолітами на морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, перебіг родів, відновлення репродуктивної функції і біологічні якості молозива у корів та на підвищення енергії росту і резистентності організму телят за цих умов.

Довготривала дія підвищених доз радіації спричиняє негативний вплив на фізіологічний стан організму великої рогатої худоби. Її реактивна здатність обумовлюється, головним чином, рівнем радіаційного чинника, віком, способом утримання та особливостями постнатального розвитку організму тварин. У повнолітніх лактуючих корів помітна дестабілізація захисно-адаптаційного синдрому спостерігається при рівні радіоактивного забруднення 370-555 кБк/м² і переважно у літньо-пасовищному періоді, коли в раціоні переважають зелені корми з підвищеним вмістом радіонуклідів. У телят і молодняку пригнічення компенсаційних механізмів в організмі супроводжується при радіоактивному забрудненні 185-370 кБкм/² і здебільше у молочному та періоді статевого дозрівання, що потребує для забезпечення гомеостатичності організму застосування стимулюючих і радіопротекторних засобів.

На тлі підвищеного радіаційного фону (370-555 кБк/м²) введення в раціон сухостійним коровам за один місяць до отелу гумінату зокрема і гумінату з цеолітами сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 30,0 і 16,8%, вмісту гемоглобіну на 7,9 і 33,7%, загального і відновленого глутатіону на 17,6 і 8,1% та 43,4 і 39,5% відповідно, загального білку на 7,9 і 9,5%, бактерицидної активності сироватки крові на 40,9% та її лізоцимної дії на 12,5 і 20,3%. Застосування одних лише цеолітів суттєво не позначилось на покращенні фізіологічного статусу організму тварин.

Згодовування сухостійним коровам гумінату зокрема і гумінату в комплексі з цеолітами покращувало якісний склад молозива за рахунок збільшення в ньому сухої речовини на 11,6 і 13,5%, сирої золи на 15,1 і 24,1%, жиру в 1,7 рази, загального білку на 9,3 і 13,3%, імуноглобулінів на 27,7 і 27,2%. Під впливом споживання цеолітів склад молозива дещо поліпшувався за рахунок збільшення в ньому вмісту сухої речовини (на 7,9%), жиру (на 32,4%) та сирої золи (на 30,9%). Забрудненість молозива радіоцезієм при цьому була в 1,5 рази нижчою у порівнянні з контрольною групою.

Під впливом згодовування гумату натрію зокрема і в комплексі з цеолітами родовий процес у корів-породілей відбувався без особливих ускладнень, відмічалось більш швидке виділення посліду, скорочення сервіс-періоду на 22,5 і 19,4%, а індекс осіменіння зменшувався майже в 2 і 1,5 рази. Корови при споживанні одних лише цеолітів за перебігом родів і відтворювальними якостями суттєвих переваг не мали.

Споживання коровами в сухостійний період гумату натрію зокрема і в комплексі з цеолітами сприяло отриманню від них приплоду з більшою життєздатністю і енергією росту. Новонароджені телята відрізнялися дещо більш високою енергією росту в постнатальному періоді розвитку (на 5,4 і 3,2%), мали більшу кількість еритроцитів (на 7,5 і 3,6%), підвищений вміст гемоглобіну (на 25,3 і 26,6%) та загального білку (на 25,6 і 6,9%). Вони переважали своїх ровесників з контрольної групи за бактерицидною і лізоцимною активністю сироватки крові на 26,9 і 24,4% та на 7,6 і 4,5% відповідно. Телята, матері яких отримували лише цеоліти, здебільшого не мали суттєвих відмінностей від аналогів контрольної групи.

У порівняльному аспекті вагомий вплив гумату натрію на життєздатність телят в період новонароджуваності виявлено при споживанні його як у натальному періоді розвитку (через материнську плаценту), так і при безпосередньому згодовуванні одразу після народження. Подвійне послідовне використання цього препарату в обидва періоди розвитку (в натальному - через плаценту протягом місяця перед отелом і в постнатальному - пероральним шляхом одразу після народження протягом 21 доби) не мало суттєвих переваг перед попередніми, а тому не є доцільним.

За умов постійного перебування в зоні підвищеного рівня радіації (185-370 кБк/м²) телята молочного віку (4-6 міс.) на введення до раціону гумату натрію зокрема і в комплексі з цеолітами реагували підвищенням енергії росту і розвитку. У порівнянні з контрольною групою у них збільшувався вміст гемоглобіну на 7,5%, загального білку на 15,0 і 26,9%, відновленого глутатіону на 48,8 і 26,0%, альбумінів на 22,2 і 21,7%, в-глобулінів на 18,3 і 6,1%. Відповідно середньодобовий приріст живої маси перевищував на 132 і 78 г або на 30,5 і 18,0%. Під дією самих цеолітів зрушення в системі крові і в показниках росту відбувалися менш суттєвими.

Стимулююча дія гумінату і гумінату в сполученні з цеолітами супроводжувалась комплексним підвищенням показників неспецифічного захисту організму, що проявлялось збільшенням у телят-молочників чисельності лейкоцитів на 47,5 і 52,8% і лімфоцитів на 27,1 і 37,7%, посиленням бактерицидної дії сироватки крові на 23,9 і 26,2% та лізоцимного її ефекту в 1,2 і 1,7 рази, підвищенням вмісту імуноглобулінів на 14,9 і 15,0%, зростанням відносної кількості Т-хелперів і В-лімфоцитів на 11,5 і 22,6% та на 14,2 і 13,5% у порівнянні з контрольними аналогами. Вплив на імунобіологічний стан тварин самих лише цеолітів був порівняно менш виразним.

Використання гумату натрію і цеолітів зокрема і в комплексі глибокотільним коровам і молодняку мало нерівнозначну економічну ефективність. Чистий прибуток в розрахунку на одну голову по групах сухостійних корів і молодняку становив: при споживанні тільки гумінату - 19,7 і 11,51 грн., при сполученому використанні гумінату з цеолітами - 14,1 і 5,98 грн., а при згодовуванні одних лише цеолітів - 8,91 і 2,28 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах посиленого радіаційного забруднення (370-555 кБк/м² - при утриманні повнолітніх корів і 185-370 кБк/м² - молодняку) з метою збереження гомеостатичності організму слід використовувати кореагуючі засоби - біологічно активні речовини стимулюючої і радіопротекторної дії.

З біологічної і економічної точок зору перспективним в зоні радіоактивного забруднення, в якості кормової добавки, являється препарат гумат натрію, згодовування якого доцільно проводити сухостійним коровам на останньому місяці вагітності, а молодняку - послідовно протягом 21 доби з послідуючою місячною перервою в дозі 15-20 мг/кг живої маси згідно діючих рекомендацій.

З метою підвищення життєздатності новонародженого приплоду споживання ним гумату натрію можна передбачати як плацентарно в натальний період розвитку, так і перорально - одразу після народження з молозивом (молоком) матері. Перший шлях є більш біологічно виправданим, бо при цьому досягається подвійна стимулююча дія як організму матері, так і плода.

Для послаблення супресуючої дії цеоліти доцільно згодовувати тваринам в комплексі з гуматом натрію в дозі 0,2 г/кг живої маси.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Грищук Г.П. Гумат натрію як засіб підвищення росту і резистентності молодняку великої рогатої худоби // Тваринництво України. - 1997. - №12. - С. 8-9 (Умовн. видав. арк. 0,09).

Високос М.П., Грищук Г.П. Стимулююча дія гумінату і цеолітів при згодовуванні телятам за умов радіаційного забруднення // Ветеринарна медицина України. - 1998. - Серпень. - С. 32-33. (Здобувач поставив досліди, написав статтю. Співавтор здійснював методичне керівництво. Умовн. видав. арк. 0,21).

Грищук Г.П. Вплив гумінату і цеолітів на неспецифічну резистентність і імунологічну реактивність організму телят за умов хронічного малоінтенсивного радіоактивного опромінення // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Вип. 5. - Ч. 1. - Біла Церква. - 1998. - С. 247-249. (Умовн. видав. арк. 0,21).

Грищук Г.П. Вплив гумату натрію і цеолітів на природну резистентність корів у період запуску за умов радіаційного забруднення довкілля // Науковий вісник національного аграрного університету”. - Київ. - 1998. - №12. - С. 134-137. (Умовн. видав. арк. 0,17).

Грищук Г.П. Ефективність використання гумату натрію і цеолітів для корекції імунологічного статусу корів // Зб. наук. праць Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького “50 років від дня заснування зооінженерного факультету”. - Львів. - 1999. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 117-119. (Умовн. видав. арк. 0,2).