Продуктивність, обмін речовин та морфологічні показники органів травлення у молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність, обмін речовин та морфологічні показники органів травлення у молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

ГУЦОЛ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор МАЗУРЕНКО Микола Олександрович Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор КАРПУСЬ Микола Михайлович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, головний науковий співробітник групи координації науково-дослідної роботи і підготовки наукових кадрів;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент ПОВОЗНІКОВ Микола Гаврилович, Подільська аграрно-технічна академія, доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів.

Провідна установа: - Полтавський державний сільськогосподарський інститут, кафедра загального тваринництва, Міністерство АП України, м. Полтава.

Захист відбудеться “ 11 ” жовтня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65, сектор захисту.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий “ 10 ” вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.

АНОТАЦІЇ

зоотехнічний морфологічний мацеробацилін свиня

Гуцол Н.В. Продуктивність, обмін речовин та морфологічні показники органів травлення у молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Показано, що згодовування мацеробациліну Г3х в кількості 0,2-0,6 г на 100 кг живої маси підвищує показники відгодівельних та забійних якостей свиней на 18,3-21,1 %, перетравність жиру на 27 %, протеїну і утриманню азоту в тілі на 7,7-10,1 %.

Використання мацеробациліну в годівлі свиней викликає структурні зміни в органах травної та ендокринної систем, які можуть бути віднесені до адаптивних.

Ключові слова: мацеробацилін Г3х, молодняк, продуктивність, якість м'яса, кров, перетравність, шлунок, печінка, підшлункова залоза, наднирники, щитовидна залоза.

Гуцол Н.В. Продуктивность, обмен веществ и морфологические показатели органов пищеварения у молодняка свиней при скармливании мацеробациллина Г3х. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

На четырех группах-аналогах молодняка свиней крупной белой породы исследовали эффективность скармливания мацеробациллина Г3х в количестве 0,2 г (2 группа), 0,4 г (3 группа) и 0,6 г (4 группа) на 100 кг живой массы. Первая группа была контрольной. После 30-суточного уравнительного периода при живой массе поросят 23 кг начался основной период (93 суток). На протяжении следующих 83 суток изучалось последействие скармливания мацеробациллина Г3х. В конце опыта был проведен контрольный убой и отобраны образцы органов и тканей для исследований.

Скармливание разных доз мацеробациллина Г3х имело положительное действие на продуктивность молодняка свиней. Так, за основной период скармливания препарата среднесуточные приросты молодняка, который получал 0,2, 0,4 и 0,6 г мацеробациллина Г3х на 100 кг живой, массы увеличиваются на 91 г (24,7 %), 50 г (13,5 %) и 35 г (9,5 %). Последействие скармливания добавки (за 83 суток) проявилось в увеличении среднесуточных приростов соответственно на 65 г (10,0 %), 138 г (21,1 %) и 117 г (17,9 %). Затраты корма на 1 кг прироста снижались за период опыта на 12-15 %.

Использование мецеробациллина Г3х в кормлении молодняка свиней увеличивает убойною массу на 12,16 %, 10,7 % и 10,89 % в сравнении с контрольной группой, массу туши на 11-12 %. Имеет положительное влияние на переваримость основных питательных веществ, в том числе протеина на 6-7,7 %, жира на 18-27 %.

При скармливании различных доз мацеробациллина Г3х не наблюдается достоверных изменений показателей качества мяса, а также количественного состава форменных элементов крови, гемоглобина, кальция, фосфора, белка и его фракций. Однако, отмечены структурные изменения в некоторых зонах желудка, которые можно отнести к адаптивным к составу рациона. Имело место также увеличение количества клеточных ядер в печени, поджелудочной железе и различных зонах коры надпочечников, что свидетельствует о повышении функциональной активности структур этих органов.

Полученные в опыте данные позволяют рекомендовать использование мацеробациллина Г3х в кормлении молодняка свиней, который выращивается на мясо. Оптимальной дозой препарата следует считать 0,2-0,4 г на 100 кг живой массы животных. При этом обеспечивается получение от 6 до 17,9 грн. прибыли на одну гривну вложений.

Ключевые слова: мацеробациллин Г3х, молодняк, продуктивность, качество мяса, кровь, переваримость, желудок, печень, поджелудочная железа, надпочечники, щитовидная железа.

Hutsol N.V. Productivity, metabolism and morphological indices of the digestive organs of the young pigs fed with the macerobacilline additive. - Script

A thesis on obtaining the degree of the candidate of the agricultural sciences on speciality 06.02.02 - Feeding of Farm Animals and Fodder Technology.- National Agrarian University, Kiev, 2001

Et has been shown that feeding yenng pigs with the macerobacilline addition in terms oj 0,2-0,6 gr. per 100 kg oj the live weight increases the indices oj the fattening and slanghter gnaliti es of pigs by 18,3-21,1 per cent.

The Use oj macerobacilline in the feeding oj pigs may canse structural changer in the organs oj the digestive and endocrine systems that can be considered as adaptative ones.

Key words: macerobacillin, young animals, productivity, meat guality, blood, digestability, stomach, liver, pancreas, adrenal glands, thijroid.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із шляхів підвищення ефективності свинарства є розробка нових способів використання поживних речовин кормів за рахунок збагачення раціонів тварин кормовими добавками, в тому числі і ферментними препаратами. При використанні останніх у годівлі свиней підвищується доступність основних поживних речовин корму для організму тварин завдяки посиленому ферментолізу екзогенними ферментами. Особливого значення для вирішення цієї практичної проблеми набувають дослідження кормів по вивченню ферментних препаратів, дія яких спрямована на підвищення перетравності компонентів клітинних оболонок кормів - целюлози, геміцелюлози, лігніну, пектину та ін.

Значний внесок у розробку теорії і практики застосування ферментних препаратів у тваринництві зробили вітчизняні вчені Н.В. Єздаков (1976), К.А. Калунянц (1980), Б.В. Тараканов (1987), К.Ф. Слободяник (1988), М.О. Герасименко (1993-94), С.М. Бакай (1996), завдяки чому вдається підвищити рівень трансформації поживних речовин кормів у тваринницьку продукцію, більш повно реалізувати генетичний потенціал продуктивності, підтримувати в межах фізіологічної норми відтворювальні функції та здоров'я тварин.

Серед нових кормових добавок мікробіологічного походження є мацеробацилін Г3х, що виробляється Державним підприємством “Ензим” (м. Ладижин, Вінницької області). Використання даного препарату у свинарстві вивчено недостатньо. При цьому основна увага дослідників повинна зосереджуватись не лише на вивченні рівня продуктивності, але і якості продукції, стану обміну речовин, морфофункціональних показників різних органів, що забезпечують ріст і розвиток тварин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми “Вивчити ефективність використання нових кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо”, зооінженерного факультету Вінницького державного аграрного університету, а також входить до науково-технічної програми № 03.04-МВ/24-96 “Кормовиробництво”, розділ: “Розробити та впровадити у виробництво рецепти преміксів та кормових добавок на основі нетрадиційних біологічно активних речовин рослинного і тваринного походження”, що координується Інститутом кормів УААН.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - вивчити вплив згодовування різних доз мацеробациліну Г3х на продуктивність, якість м'яса та показники обміну речовин і стан органів травної та ендокринної систем молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо.

Для реалізації поставленої мети в задачі роботи входило:

з'ясувати вплив різних доз мацеробациліну Г3х на відгодівельні і м'ясні якості свиней;

дослідити морфологічні та біохімічні показники крові свиней;

вивчити вплив мацеробациліну Г3х на органи травної та ендокринної систем свиней;

дослідити фізико-хімічні показники м'яса свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х;

дати зоотехнічну і економічну оцінку використання мацеробациліну Г3х у раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Об'єкт досліджень. Молодняк свиней великої білої породи, кров, органи травлення, м'ясо.

Предмет досліджень. Кормова добавка мацеробацилін Г3х, теоретичні та практичні аспекти її впливу на відгодівельні, забійні та м'ясні якості, обмінні процеси та структури внутрішніх органів молодняку свиней.

Методи досліджень. У роботі при проведенні досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні методи (проведення досліду на тваринах), хімічні та біохімічні (аналізи м'яса, крові), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичні (біометрична обробка цифрового матеріалу).

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано продуктивну дію різних доз мацеробациліну Г3х при вирощуванні молодняку свиней на м'ясо. Вперше вивчено фізико-хімічні показники м'яса, його білковий та жирнокислотний склад, морфологічні показники органів травної та ендокринної систем свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х. Встановлено, що згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х у кількості 0,2-0,6 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости на 14,7-18,3%, покращує відгодівельні та забійні якості свиней, дозволяє отримати свинину високої якості. Мацеробацилін Г3х не має суттєвого впливу на морфологічні та біохімічні показники крові, посилює в незначній мірі функціональну активність деяких структур органів травної системи молодняку свиней.

Практичне значення роботи полягає в тому, що ферментний препарат - мацеробацилін Г3х рекомендується використовувати в годівлі молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо, збагачуючи комбікорми або кормосуміші з кормів власного виробництва.

Використання мацеробациліну Г3х у раціонах молодняку свиней, що вирощується на м'ясо в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси у виробничих умовах підвищує середньодобові прирости на 13,2 %, що забезпечує одержання додатково 24,2 грн. прибутку на одну голову за період вирощування.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень на тваринах у виробничих умовах, освоєнні методик та викладенні основних результатів досліджень, вивченні гематологічних показників та обміну речовин, фізико-хімічних показників якості м'яса, морфологічних показників органів травної та ендокринної систем, біометричному опрацюванні і аналізі первинного матеріалу, узагальненні фахової літератури та написанні дисертаційної роботи. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на річних наукових конференціях викладачів ВДАУ (1999, 2000 рр., тези не публікувались); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції” (м. Житомир, 2000 р.), а також внесені до річного звіту про науково-дослідну роботу зооінженерного факультету ВДАУ (2000 р.).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, з них 4 в наукових працях вузів, 1 - тези конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, аналізу експериментальних даних і їх узагальнення, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 137 сторінках комп'ютерного тексту, включає 28 таблиць, 21 додатків. Список використаної літератури налічує 192 найменування, у тому числі 19 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено на чотирьох групах молодняку свиней великої білої породи, підібраних за принципом аналогів, по 15 голів у кожній, за такою схемою (табл.1). Початкова жива маса однієї голови становила 16,0-16,4 кг.

Таблиця 1

Схема досліду

Групи тварин	Кількість тварин, гол	Характеристика годівлі по періодах
		зрівняльний, 30 днів	основний, 93 дні	заключний, 83 дні
1 (контрольна)	15	ОРх	ОР	ОР
2 (дослідна)	15	ОР	ОР+мацеробацилін Г3х у кількості 0,2 г на 100 кг живої маси	ОР
3 (дослідна)	15	ОР	ОР+мацеробацилін Г3х у кількості 0,4 г на 100 кг живої маси	ОР
4 (дослідна)	15	ОР	ОР+мацеробацилін Г3х у кількості 0,6 г на 100 кг живої маси	ОР

Примітка: ОР^х - основний раціон, який у зрівняльний період був однаковим для всіх груп і складався з 0,5 кг дерті ячмінної, 0,5 кг дерті кукурудзяної, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи та 1,5 кг збираного молока.

В основний період (93 дні) раціон молодняку свиней складався з 1 кг концентрованих кормів: 0,5 кг дерті ячмінної, 0,2 кг дерті пшеничної, 0,3 кг дерті горохової, 0,3 кг соняшникової макухи, 0,5 кг кормового буряка, 1,5 кг зеленої маси кукурудзи, 1,5 кг збираного молока. Загальна поживність раціону становила 2,05 корм. од. та 277 г перетравного протеїну. Тварини 2-4 груп до основного раціону одержували мацеробацилін Г3х в кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси протягом трьох місяців після зрівняльного періоду. Добавку згодовували в сухому вигляді, попередньо змішавши її з концентрованими кормами. В заключний період вивчалась післядія згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней. Поживність раціону свиней (жива маса 80-90 кг) у цей період становила 3,3 корм. од. та 294 г перетравного протеїну при такому наборі кормів: 2,3 кг суміші концентрованих кормів: 1,5 кг дерті ячмінної, 0,5 кг дерті пшеничної, 0,3 кг дерті горохової, 0,4 кг трав'яного борошна люцерни, а також 1 кг сироватки молока та 2 кг кормового буряка. В структурі загальної поживності раціону концентровані корми становили відповідно по періодах 74,3-81,0 %, соковиті 16,5-8,3 %, тваринного походження 9,0-2,7 %, грубі 8,0 %.

Протягом досліду проводили облік спожитих кормів, щомісячне зважування тварин, а в кінці досліду, при досягненні живої маси 110-120 кг, було проведено контрольний забій і відібрано зразки м'яса та внутрішніх органів для досліджень.

За день до забою тварин, до ранкової годівлі, було взято зразки крові, в яких з'ясовували концентрацію гемоглобіну за допомогою гемометра Салі. Кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали в лічильній камері Горяєва, а кольоровий показник та середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті - розрахунковим методом (Алейникова Т.Л., Рубцева Г.В., 1988). Лейкоцитарну формулу визначали за Романовським-Гімзе. В сироватці крові встановлювали: концентрацію білка за допомогою рефлактометра РЛУ-1, білкові фракції - нефелометричним способом, вміст кальцію - трилонометричним методом, кількість неорганічного фосфору - за Івановським та лужний резерв - за методом Раєвського (Коротченко Н.В., 1978).

Масу внутрішніх органів свиней визначали шляхом зважування після охолодження та очищення від інших тканин. Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів проведено після формалінової фіксації, промивки, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливки в парафін, наступного виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін-еозином і дослідження у світловому пучку на мікроскопі МББ-1А (Єлісєєв В.Г., 1967).

Каріометричні дослідження різних внутрішніх органів свиней проведено при допомозі мікроскопа МББ-1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр-лінійкою; об'єм - за формулою Якобі (Автанділов Г.Г., 1973), а кількість їх на 1 мм² - користуючись сіткою окуляр - мікрометра (окуляр 7х, об'єктив 60х).

Після візуальної оцінки стану слизової оболонки шлунка щойно забитих тварин відбирали зразки з кардіальної, фундальної та пілоричної зон і фіксували в 10-процентному нейтральному формаліні. Дослідження товщини стінки, слизової і серозно-м'язової оболонок різних зон шлунка проводили при допомозі стереоскопічного мікроскопа МБС-9, користуючись окуляр-лінійкою.

Вимірювали довжину відділів кишечнику лінійкою та відбирали зразки тонкого та товстого відділів, фіксували їх у 10-процентному нейтральному формаліні та досліджували товщину стінки, слизової та серозно-м'язової оболонок за схемою, як і при дослідженні шлунка.

Вивчали загальну гістоструктуру печінки, розміри ядер гепатоцитів і їх кількість на 1 мм² з допомогою окулярної сітки та лінійки, на мікроскопі МББ-1А.

В ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм², їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців. В екзокринній частині цього органу вивчали розміри ядер ацинозної тканини і їх кількість на 1 мм².

У наднирниках визначали величину діаметра, в тому числі коркової і мозкової речовин (на мікроскопі МБС-9), а також мікроструктуру - характер розвитку клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори та хромафільної тканини мозкової речовини. При цьому визначали кількість ядер на 1 мм² та їх розміри (діаметр, об'єм) у кожній зоні.

Вивчали також загальну гістоструктуру щитовидної залози, розміри фолікулів, їх кількість на одиницю площі та висоту фолікулярного епітелію.

Фізико-хімічні показники якості м'язової тканини вивчали в найдовшому м'язі спини, над 9-12 грудними хребцями. Перед дослідженням м'ясо ретельно препарували, відділяли жирову і сполучну тканину. При цьому користувались такими методиками: вміст вологи, жиру та азоту визначали загальноприйнятими методами (Лукашик Н.А., Тащилин В.А., 1981); водоутримуючу здатність та ніжність м'яса методом пресування за Грау і Гамм, у модифікації В. Воловинської та Б. Кельман (1960); інтенсивність забарвлення м'яса - колориметричним методом за Февсоном і Кирсамером (1963); активну кислотність (рН) - потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості м'яса - методом ВНДІМП (1967); калорійність - розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м'яса (вмісту жиру і білка); вміст триптофану - за Спайзом і Чемберзом, у модифікації Геллера; повноцінні та сполучнотканинні білки - за В.І. Соловйовим та Г.Н. Кузнецовою (1963); жирні кислоти-методом газохроматографічного аналізу на хроматографі “Хром-5”.

Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохинский Н.А., 1969). При цьому використані значення критерію вірогідності за Стьюдентом-Фішером при трьох рівнях ймовірності: Р=0,95, Р=0,99 та Р=0,999.

Для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності різниці (t_D) в таблицях прийнято такі умовні позначення: ^*Р<0,05, ^**Р<0,01,^***Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Відгодівельні, забійні та м'ясні якості свиней

Дослідження показали, що продуктивна дія мацеробациліну Г3х за період вирощування свиней (176 днів) характеризується збільшенням середньодобових приростів тварин, а саме: в другій групі на 79 г, або 15,7 %, у третій - на 92 г або 18,3 %, у четвертій - на 74 г, або 14,7 % в порівнянні з контрольною групою (табл. 2). При цьому витрати корму на 1 кг приросту в дослідних групах зменшувались відповідно на 0,89 корм. од (13,6 %), 1,01 корм.од. (15,4 %) та 0,84 корм. од. (12,8 %) у порівняні з аналогами контрольної групи.

Характеризуючи отримані дані середньодобових приростів і витрат кормів на 1 кг приросту як в основний, так і в заключний періоди, слід відзначити, що збагачення раціонів молодняку свиней мацеробациліном Г3х в кількості 0,2 г, 0,4 г та 0,6 г на 100 кг живої маси позитивно впливає на їх відгодівельні якості. Серед дослідних груп кращі результати були одержані при введенні 0,4 г мацеробациліну Г3х на 100 кг живої маси свиней. Збільшення середньодобових приростів свиней при згодовуванні мацеробациліну Г3х пов'язані із підвищенням перетравності поживних речовин корму. Так, за даними О.Л. Роговської, перетравність поживних речовин раціону характеризується такими показниками: суха речовина 85,8-87,6 %, органічна речовина 87,1-88,8 %, протеїн 84,3-86,2 %, жир 50,6-54,5 %, клітковина 45,2-49,9 %, БЕР 91,3-92,5 %. У свиней контрольної групи перетравність поживних речовин відповідно становила: суха речовина 88,3 %, органічна речовина 89,5 %, протеїн 78,1 %, жир 26,8 %, клітковина 30,05%, БЕР 93,8 %.

Додавання до раціону молодняку свиней мацеробациліну Г3х у кількості 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг маси тіла позитивно впливало на забійні якості тварин. Так, забійна маса свиней дослідних груп була на 11-12 % вищою в порівнянні з аналогами контрольної групи. Також встановлено і збільшення маси туші свиней на 10,8-12,0 % при згодовуванні мацеробациліну Г3х. Забійний вихід і вихід туші свиней при додаванні мацеробациліну Г3х не змінювався і залишився в межах контролю. При згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х спостерігалась тенденція до збільшення жировідкладення в різних частинах тулуба свиней дослідних груп, особливо на холці та проти 6-7 ребра.

Таблиця 2

Відгодівельні та забійні якості свиней, М±m, n=15

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Основний період, 93 дні
Початкова жива маса, кг	23,5±0,69	23,1±0,4	23,0±0,5	23,4±0,5
Кінцева жива маса, кг	57,7±1,4	65,8±0,9	61,9±3,8	60,9±1,1
Приріст: загальний, кг	34,2±1,3	42,7	38,9	37,5
середньодобовий, г	368±11,3	459	418	403
± до контролю: г	-	+91	+50	+35
%	-	+24,7	+13,5	+9,5
Заключний період, 83 дні
Початкова жива маса, кг	57,7±3,4	65,8±0,9*	61,9±3,8	60,9±1,1
Кінцева жива маса, кг	112,1±2,4	125,5±1,98***	127,7±2,1***	125±1,6***
Приріст: загальний, кг	54,4±2,1	59,7±1,74*	65,8±2,3***	64,1±1,4***
середньодобовий, г	655±19,2	720±21*	792±28,4***	772±17,2***
± до контролю: г	-	+65	+138	+117
%	-	+10,0	+21,1	+17,9
За період вирощування, 176 днів
Початкова жива маса, кг	23,5±0,69	23,1±0,4	23,0±0,5	23,4±0,5
Кінцева жива маса, кг	112,1±2,4	125,5±1,98***	127,7±2,1***	125±1,6***
Приріст: загальний, кг	88,6±2,6	102,4±1,7***	104,7±2,2***	101,6±1,3***
середньодобовий, г	503±15,1	582±9,9***	595±12,4***	577±7,5***
± до контролю: г	-	+79	+92	+74
%	-	+15,7	+18,3	+14,7
Витрати корму на 1 кг приросту за основний і заключний період, корм.од.	6,56	5,67	5,55	5,72
± до контролю: корм.од.	-	-0,89	-1,01	-0,84
%	100	-13,6	-15,4	-12,8
Витрати на 1кг приросту: перетравного протеїну, г	585	506	495	510
сухої речовини, кг	5,4	4,6	4,5	4,7
лізину, г	33,0	28,5	27,8	28,7
метіоніну+цистину, г	22,9	19,7	19,3	19,9
Забійна маса, кг	78,46±6,27	88,0±1,9	86,9±2,6	87,0±3,0
Забійний вихід, %	72,01±1,55	72,25±0,51	70,13±0,72	71,7±1,5
Маса туші, кг	62±5,1	69,4±2,9	69,5±4,4	68,7±2,2
Вихід туші, %	56,88±1,38	56,93±1,3	55,96±2	56,65±1,2

Введення в раціон молодняку свиней різних доз мацеробациліну Г3х дозволяє одержувати свинину доброї якості. З одержаних результатів видно, що дана кормова добавка не впливає на якісні показники м'язової тканини як в парному стані, так і після 30-добового зберігання замороженим (табл. 3).

Таблиця 3

Показники якості охолодженого м'яса, М±m, n=4

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Загальна волога, %	74,35±0,28	74,21±1,4	75,42±0,6	74,62±0,32
в т.ч. вільна, %	26,55±2,8	24,95±3	25,30±1,1	27,06±1,3
зв'язана, %	47,8±2,8	49,26±3,9	50,12±1,8	47,56±1,5
Суха речовина, %	25,65±0,48	25,79±1,4	24,58±0,55	25,38±0,32
рН	5,41±0,26	5,58±0,17	5,44±0,08	5,37±0,09
Інтенсивність забарвлення, е.100	13,38±5,2	11,47±0,58	13,08±2,6	14,53±1,9
Ніжність, см2/г загального азоту	191,6±39,1	177,7±8,4	224,3±42	232,8±14,2
Мармуровість, коеф.	8,6±0,42	9,2±0,73	8,85±0,5	8,71±0,76
Калорійність, кДж	5601±76,7	5646±211,3	5536±75,2	5625±80
Азот, %	3,9±0,1	3,79±0,22	3,75±0,08	3,9±0,14
Жир, %	2,6±0,14	2,8±0,07	2,7±0,12	2,7±0,19
Триптофан, %	1,21	1,20	1,18	1,21
Загальний білок, %	19,2	19,1	18,9	19,2
Повноцінні білки, % від загального білка	16,03	15,82	15,38	16,03
Сполучнотканинні білки, % від загального білка	3,17	3,28	3,52	3,17
Відношення повноцінних білків до сполучнотканинних	5,06	4,82	4,37	5,06

Згодовування свиням різних доз мацеробациліну Г3х у незначній мірі впливало на жирнокислотний склад їх м'язової тканини (табл. 4). Спостерігалась тенденція зменшення вмісту насичених кислот і збільшення кількості ненасичених, що є позитивним явищем з погляду біологічної цінності жирних кислот. Зменшення насичених жирних кислот відбулось за рахунок пальмітинової - в 2 групі на 5,3 %, у 3 групі - на 3,5 %, і в 4 групі - на 4,8 % в порівнянні з контролем. Збільшення вмісту ненасичених жирних кислот у м'язовій тканині дослідних груп свиней під впливом різних доз мацеробациліну Г3х відбулось за рахунок підвищення рівня олеїнової кислоти в 2 групі - на 2,8 %, в 3 групі - на 0,4 % і 4 групі на 3,3 %, а також лінолевої кислоти в 2 групі на 29,2 %, в 3 групі - на 18,8 % і 4 групі на 9,1 % в порівнянні з контролем (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст жирних кислот у м'язовій тканині молодняку свиней, % від суми кислот, M±m, n=4

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Вміст жиру,%	2,6	2,8	2,7	2,7
Міристинова	1,15	1,19	1,21	1,14
Пальмітинова	29,1	27,58	28,07	27,69
Маргаринова	0,28	0,43	0,31	0,27
Стеаринова	16,01	14,94	16,12	15,74
Арахінова	0,07	0,07	0,09	0,07
Всього насичених жирних кислот	46,61	42,21	45,8	44,91
Пальмітоолеїнова	2,67	3,02	2,68	2,47
Маргариноолеїнова	0,21	0,34	0,22	0,18
Олеїнова	47,5	48,82	47,68	49,05
Гадолеїнова	0,89	1,02	0,98	0,90
Всього моноєнових жирних кислот	51,27	53,20	50,56	52,60
Лінолева	1,54	1,99	1,83	1,68
Ліноленова	0,07	0,10	0,07	0,08
Декозадієнова	0,51	0,50	0,74	0,73
Всього полієнових жирних кислот	2,12	2,59	2,64	2,49
Всього ненасичених жирних кислот	53,39	55,79	54,2	55,09
Коефіцієнт насичення	1,15	1,26	1,18	1,23

Показники перебігу обмінних процесів в організмі свиней

Застосування мацеробациліну Г3х у годівлі свиней не впливає на концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів і лейкоцитів у їх крові, але сприяє збільшенню кольорового показника та середнього вмісту гемоглобіну в 1 еритроциті у тварин 3 групи в порівнянні з контролем (табл. 5). Лейкоцитарна формула крові свиней дослідних груп відповідає фізіологічній нормі, але спостерігається зміна деяких показників відносно контролю. Так, кількість еозинофілів у крові свиней усіх дослідних груп дещо знизилась (Р<0,05), а кількість юних нейтрофілів у 2 групі підвищилась в порівнянні з контролем (Р<0,05). Спостерігалось також незначне збільшення сегментноядерних нейтрофілів у крові всіх дослідних груп свиней.

Таблиця 5

Показники крові піддослідних свиней, M±m, n=4

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Кількість еритроцитів, млн/мм3	6,08±0,33	5,5±0,32	5,1±0,43	5,7±0,27
Кількість лейкоцитів, тис/мм3	13±1,34	13,2±1,6	12,1±0,5	12,3±0,49
Гемоглобін, г/л	86,5±4,6	79,0±9,8	86,0±7,5	86,0±2,7
Кольоровий показник	0,9±0,03	0,94±0,1	1,09±0,05*	0,98±0,05
Середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті, мкг %	14,2±0,62	14,5±1,8	16,7±0,72*	15,1±0,77
Лейкограма: еозинофіли	9,73±0,17	6,4±1,3**	6,7±1,13*	7,37±1,02
базофіли	0,54±0,12	0,37±0,02	0,62±0,08	0,56±0,11
нейтрофіли: юні	1,2±0,12	1,68±0,19	1,32±0,37	1,25±0,39
паличкоядерні	4,73±0,41	4,67±0,79	5,6±0,46	5,08±0,29
сегментноядерні	32,55±1,17	33,48±0,79	38,42±0,94	33,34±1,02
Всього	38,48±1,46	39,8±0,79	40,35±1,71	39,67±1,18
Л/Н	1,22±0,08	1,22±0,05	1,12±0,13	1,21±0,11
Лімфоцити	46,78±1,12	48,77±1,13	44,75±3,74	48,03±0,77
Моноцити	4,13±0,43	4,57±0,62	4,06±0,26	4,38±0,36
Кальцій, мг %	11,85±0,26	12,4±0,25	11,6±0,31	12,2±0,19
Фосфор, мг %	3,72±0,49	3,78±0,25	3,32±0,07	3,39±0,07
Резервна лужність, мг %	505±14,5	475±19,74	475±5,78	485±11,06
Загальний вміст білка, г/л	79,3±4,3	73,0±3,8	71,1±3,2	68,5±5,4
Альбуміни, %	42±1,06	42,5±2,02	40,25±0,55	40,5±0,58
Глобуліни, % -	16,5±1,45	20,25±0,75*	18,25±0,55	19,25±0,55
-	17,25±0,55	18±0,94	16,5±0,75	17,25±1,09
-	24,25±0,55	20,75±2,38	25± 0,67	23±1,25

Результати біохімічних досліджень крові свідчать про те, що згодовування молоднякові свиней різних доз мацеробациліну Г3х не впливало на стан обміну речовин та показники резистентності тварин. Так, вміст загального білка сироватки крові, а також рівень альбумінів сироватки крові, фракцій б-, в-, г-глобулінів та резервна лужність крові і вміст кальцію та фосфору в сироватці крові дослідних груп тварин залишались в межах контрольної групи і відповідали фізіологічній нормі.

Стан структур органів травлення свиней під впливом мацеробациліну Г3х

Введення до раціону молодняку свиней дослідних груп мацеробациліну Г3х не впливає на масу шлунка тварин (табл. 6). Однак, зареєстровано деякі зміни окремих структур шлунка тварин дослідних груп. Так, у свиней дослідних груп спостерігається потовщення стінки шлунка кардіальної зони, і особливо серозно-м'язової оболонки, в порівнянні з контрольною групою. Товщина стінки шлунка у свиней другої групи переважала аналогічний показник у контрольній групі на 12,8 %, третьої - на 21,1 %, четвертої - на 12,8 %. Серозно-м'язова оболонка шлунка мала більшу товщину в другій групі на 3,8 %, третій - на 13,1 %, в четвертій - на 12,5 % в порівнянні з контролем. Характерною особливістю слизової оболонки шлунка свиней є те, що збільшення її товщини було вірогідним лише при споживанні мацеробациліну Г3х у кількості 0,4 г на 100 кг живої маси (третя група) в порівнянні з контролем.

При збагаченні раціонів молодняку свиней різними дозами мацеробациліну Г3х не встановлено вірогідних змін у показниках товщини стінки фундальної зони шлунка. Проте в серозно-м'язовій оболонці цієї зони шлунка свиней другої та третьої груп спостерігається незначне її потовщення в порівнянні з контролем. У третій дослідній групі свиней спостерігається незначне зменшення товщини слизової оболонки фундальної зони шлунка в порівнянні з контролем (табл. 6).

Характерною особливістю пілоричної зони шлунка свиней є деяке зменшення товщини слизової оболонки при згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х, а саме: в другій групі - на 13,3 %, третій - на 19,1 % і в четвертій - на 14,1 %. Зменшення товщини слизової оболонки пілоричної зони шлунка у тварин усіх дослідних груп вплинуло на стан усієї стінки шлунка, розміри якої зменшились відповідно на 7,5 % та 4,0 % в порівнянні з контролем (табл. 6).

Одержані дані свідчать про те, що при згодовуванні мацеробациліну Г3х не спостерігається зменшення маси та довжини тонкого відділу кишечнику. Також не відзначено істотного впливу згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней на показники товщини стінки та її складових в порівнянні з контролем. У товстому відділі кишечнику спостерігається незначне зменшення його маси та довжини в 3 і 4 дослідних групах тварин. У структурах стінки товстого кишечнику тварин дослідних груп також відбулись деякі незначні зміни. Так, товщина стінки товстого кишечнику у тварин 2 групи була на 16,8 %, а слизової на 17,9 % меншою, ніж у контролю. Однак, у тварин 3 групи товщина стінки товстого кишечнику збільшувалась на 22,4 %, слизової оболонки на 38,4 %, серозно-м'язової на 18,7 % в порівнянні з аналогічними показниками в контрольній групі. Такий же характер змін спостерігався у тварин четвертої групи.

Таблиця 6

Морфологічна характеристика шлунка, печінки та підшлункової залози піддослідних свиней, М±m, n=4

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Шлунок
Маса шлунка, кг	0,81±0,04	0,75±0,05	0,79±0,06	0,83±0,04
Кардіальна зона
Товщина стінки, мм	9,13±0,22	10,3±0,26**	11,06±0,22***	10,2±0,27*
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм	7,64±0,23	8,7±0,26*	9,23±0,31**	8,6±0,26*
слизова оболонка, мм	1,49±0,04	1,6±0,05	1,83±0,06**	1,6±0,05
Фундальна зона
Товщина стінки, мм	5,3±0,14	5,59±0,05	5,14±0,05	5,55±0,04
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм	2,8±0,07	3,03±0,04*	3,09±0,05*	2,92±0,03
слизова оболонка, мм	2,5±0,08	2,56±0,03	2,24±0,03	2,63±0,02
Пілорична зона
Товщина стінки, мм	12,26±0,3	11,3±0,2*	11,66±0,28	11,12±0,8
в т.ч. серозно-м'язова оболонка, мм	9,84±0,27	9,2±0,18	9,7±0,4	8,84±0,4
слизова оболонка, мм	2,42±0,05	2,1±0,07**	1,96±0,06***	2,28±0,08
Печінка
Маса, кг	1,69±0,17	1,75±0,15	1,97±0,08	1,76±0,07*
Кількість ядер на 1 мм2,шт.	3299±287	2631±63*	3408±233	3688±232
Розмір ядер: діаметр, мкм	2,96±0,04	3,21±0,04**	3,29±0,04***	3,15±0,04*
об'єм, мкм3	13,58	17,3	18,63	16,35
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	44,8	45,5	63,5	60,3
Підшлункова залоза (екзокринна частина)
Маса, г	103,8±6,4	103,25±3,3	107,9±6,5	104,2±5,0
Кількість ядер на 1 мм2, шт	5976±154	6153±57	5876±54	6225±71
Розмір ядер: діаметр, мкм	3,21±0,03	3,23±0,02	3,33±0,03*	3,3±0,03
об'єм, мкм3	17,3	17,6	19,3	18,8
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	103	108	113	117

Дослідження показали, що згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х не впливало на масу печінки дослідних груп свиней (табл.6). Спостерігалась лише тенденція збільшення її маси у свиней дослідних груп у межах 3,5 - 16,6 %, що може свідчити про посилення функціональної активності печінки під впливом мацеробациліну Г3х. Цей висновок підтверджується показниками морфометрії окремих структур печінки свиней.

Встановлено, що кількість ядер у печінці свиней на 1 мм² при споживанні ферментного препарату в дозах 0,4 г та 0,6 г на 100 кг живої маси не змінюється в порівнянні з контролем.

Проте згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х у різних дозах впливає на збільшення розмірів ядер, їх діаметра та об'єму. Останній показник був більшим у свиней дослідних груп у порівнянні з контрольним - на 27,5 % друга група, та на 20,5 % - четверта група. Одержані дані свідчать про те, що функціональна активність гепатоцитів при споживанні кормів, оброблених мацеробациліном Г3х, вища в порівнянні з контролем. Про вищий рівень функціональної активності гепатоцитів у свиней під впливом мацеробациліну Г3х можна також судити за показником кількості каріоплазми на 1 мм². Так, у тварин третьої та четвертої груп цей показник переважав його значення в контрольній групі відповідно на 19 і 15,5 тис. мкм³, або на 41,7 та 34,5 % (табл. 6).

У підшлунковій залозі тварин 2, 3 та 4 груп при досліджуваних дозах мацеробациліну Г3х мало місце збільшення розмірів ядер - діаметра та об'єму, що за різної кількості ядер на 1 мм² у дослідних групах сприяло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мкм³ в порівнянні з контрольною групою.

Вплив мацеробациліну Г3х на структури ендокринних залоз свиней

Результати досліджень, показали, що згодовування мацеробациліну Г3х молоднякові свиней не впливає на зміну маси ендокринних залоз (табл. 7). Дія мацеробациліну Г3х позначилась лише на окремих структурах різних зон наднирників. Збільшення розмірів ядер і кількості каріоплазми на 1 мм² у клубочковій зоні наднирників свиней спостерігається при згодовуванні всіх трьох доз мацеробациліну Г3х, в пучковій зоні - лише при 0,4 та 0,6 г препарату, а в сітчастій зоні - при 0,6 г мацеробациліну Г3х на 100 кг живої маси в порівнянні з контролем. Морфологічні зміни структур панкреатичних острівців підшлункової залози свиней при згодовуванні різних доз мацеробациліну Г3х зводяться до збільшення площі острівців ( 2 та 3 група), кількості ядер в острівці та їх об'єму у всіх дослідних групах.

Вплив згодовування різних доз мацеробациліну Г3х молоднякові свиней на окремі структури щитовидної залози тварин проявляється у збільшенні кількості фолікулів на 1 мм² і зменшенні їх діаметра та висоти фолікулярного епітелію.

Економічна оцінка досліджень показала порівняно високу ефективність використання ферментного препарату мацеробациліну Г3х в раціонах молодняку свиней. При використанні мацеробациліну Г3х прибуток на кожній голові свиней за період досліду становив 39,5 грн. - в другій, 44,8 грн. - в третій та 33,4 грн. у четвертій групі. Отже, використання в годівлі свиней мацеробациліну Г3х дає можливість одержати від 6,0 до 17,9 грн. прибутку на одну гривню затрат.

Таблиця 7

Структурні показники ендокринних залоз свиней, М±m, n=4

Показник	1 група	2 група	3 група	4 група
Наднирники
Маса, г	5,28±0,23	5,04±0,1	5,35±0,52	5,24±0,43
Діаметр, мм	5,75±0,83	5,1±0,25	5,05±0,54	5,6±0,64
у т.ч. коркова речовина, мм	2,93±0,54	2,7±0,12	2,5±0,26	2,7±0,41
мозкова речовина, мм	2,8±0,32	2,4±0,12	2,5±0,32	2,9±0,27
Клубочкова зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт	6351±194	6317±420	5784±323	6857±424
Розмір ядер: діаметр, мкм	3,56±0,04	3,83±0,07**	3,84±0,02***	3,99±0,09**
об'єм, мкм3	23,6	29,4	29,6	33,2
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	150	185	171	227
Пучкова зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт	6782±292	7164±306	6774±575	6891±517
Розмір ядер: діаметр, мкм	3,73±0,04	3,69±0,07	3,93±0,02**	3,91±0,05*
об'єм, мкм3	27,14	26,3	31,8	31,3
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	184	188	215	215
Сітчаста зона
Кількість ядер на 1 мм2,шт	8631±226,3	8738±497	8569±651	9398±289
Розмір ядер: діаметр, мкм	4,32±0,03	4,36±0,03	4,21±0,05	4,53±0,13
об'єм, мкм3	42,2	43,34	39,0	48,6
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	364	378	334	457
Мозкова речовина
Кількість ядер на 1 мм2,шт	5093±245	5143±259	4833±500	4694±380
Розмір ядер: діаметр, мкм	4,95±0,05	5,03±0,03	4,89±0,03	4,97±0,05
об'єм, мкм3	63,4	66,6	61,2	64,2
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис.мкм3	323	343	296	301
Панкреатичні острівці
Кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, шт	3,6±0,6	3...

Подобные документы

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Лікування фузаріотоксикозу свиней

  Симптоми мікотоксикозу. Характеристика мікотоксикозів свиней, які викликаються грибами видів Fusarium, Aspergillus, Penicillium. Загальні принципи діагностики, лікування і профілактики. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней при фузаріотоксикозі.
  
  курсовая работа [72,8 K], добавлен 23.05.2016
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней

  Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
  
  дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009
  

• Нормована годівля свиней

  Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015
  

• Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней

  Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
  
  статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Аскаридоз свиней

  Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010
  

• Воспроизводство стада свиней на товарной ферме

  Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
  
  курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014
  

• Влияние кормления на рост и развитие свиней

  Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
  
  курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012
  

• Діагностика травматичного ретикуліту та ретикулоперитоніту

  Клінічне дослідження тварини, загальний стан. План і методи дослідження системи дихання. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи корови. Червоний кістковий мозок, тимус, селезінка. Фізичні, біохімічні та морфологічні показники крові тварини.
  
  курсовая работа [38,6 K], добавлен 18.02.2013
  

• Биологические и хозяйственные особенности свиней. Туклинская порода свиней

  Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.
  
  реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012
  

• Промышленное скрещивание свиней

  Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.
  
  курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015
  

• Грипп свиней

  Историческая справка, распространение, степень опасности гриппа свиней. Клиническое проявление болезни. Патологоанатомические признаки гриппа свиней. Особенности дифференциальной диагностики болезни. Основа профилактики, средства лечения гриппа свиней.
  
  реферат [18,7 K], добавлен 24.09.2009
  

• Розведення свиней

  Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
  
  курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011
  

• Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

  Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
  
  дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010
  

• Технология откорма свиней на свинокомплексе АОЗТ "Свинокомплекс"

  Характеристика технологий выращивания, кормления и систем содержания свиней. Анализ преимуществ и недостатков новой технологии содержания откормочных свиней, влияния условий выращивания, уровня механизации на эффективность откорма молодняка свиней.
  
  дипломная работа [73,3 K], добавлен 22.04.2011
  

• Методики ветеринарных мероприятий по снижению хозяйственных неполноценностей при болезнях свиней

  Характеристика микроклимата помещений для содержания свиней. Клинические проявления инфекционных и незаразных болезней свиней и поросят, оказание помощи и профилактика. План мероприятий по профилактике и ликвидации болезней свиней на разных участках.
  
  курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.03.2014
  

• Разработка малой свиноводческой фермы

  Разработка плана воспроизводства свиней, помесного оборота стада, плана постановки и снятия свиней с откорма. Система содержания свиней. Рационы кормления свиней различных групп и расчет потребности в кормах для комплекса. Племенная работа на малой ферме.
  
  курсовая работа [60,7 K], добавлен 17.11.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам