Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

УДК: 636:612.015:637.12.04:636.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

АКУСТИЧНІ РЕПЕЛЕНТИ В КОМПЛЕКСНІЙ ДЕРАТИЗАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

ДВИЛЮК ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Демчук Михайло Васильович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри гігієни тварин.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни;

доктор ветеринарних наук, професор Ященко Микола Федорович, Інститут ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник лабораторії неінфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та ветеринарної санітарії.

Провідна установа: Національний аграрний університет (кафедра гігієни тварин ім. А.К.Скороходька) Кабінету Міністрів України.

Захист відбудеться “ _14_ “ ___грудня____ 2001 року о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, Пекарська 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, Пекарська 50.

Автореферат розісланий “ _12_ “ _листопада_ 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим розділом у технологічному процесі виробництва, переробки й збереження продукції є дотримання правил санітарної культури. Дієвість останніх значною мірою залежить від ефективності дератизації, як однієї з основних ланок у загальному комплексі заходів щодо встановлення належного санітарного стану об`єкту (Траханов Д.Ф., 1981; Поляков А.А., 1986; Демчук М.В. і ін., 1996; Кузнецов А.Ф. и др., 1991; Ященко М.Ф., 1997, 1998; Kolbuszewski T., Rokicki E. et all, 1999; Чорний М.В., 2000). Незважаючи на досягнуті успіхи, боротьба з гризунами залишається ще актуальною. До цього часу гризуни не втратили свого економічного, епідеміологічного та епізоотичного значення (Gratz N.Z., 1988; Шутова М.И., 1990; Zarski T.P., 1997; Демчук М.В. і ін., 2000).

Необхідність штучного зниження чисельності деяких "проблемних" видів гризунів, використовуючи традиційні форми й засоби боротьби, поки що не дозволяє досягнути очікуваного ефекту (Шутова М.И. та ін., 1986; Гиляров А.М., 1990; Шилов И.А., 1990; Шилова С.А., 1993). Тому важливо визначити конкретні й сучасні підходи до вирішення цих питань та об`єктивно оцінити перспективи досліджень і розвитку нових напрямків ведення дератизаційних робіт. На особливу увагу заслуговують сучасні фізичні методи дератизації, зокрема, застосування акустичних репелентів (Culver E.N., 1980; Scalingi A.V., 1980; Fabirkiewicz A. та ін. 1996-1999; Демчук М.В. і ін. 2000). Порівняння даних, отриманих протягом останніх років, щодо застосування акустичних репелентів, показали: існуючі аналоги працюють, як правило, в ультразвуковому діапазоні, що не відображає всього спектру комунікаційних сигналів гризунів. До того ж дані, отримані при вивченні їх реакції на акустичні сигнали стресогенного характеру, є суперечливими, у зв`язку з різнобіжностями в методах, які застосовувалися у проведених дослідженнях (Фабіркевич А., 1997-1999).

Необхідність вирішення вказаних питань було покладено в основу виконання даних досліджень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри гігієни тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького: “Розробка (удосконалення методів контролю) і порівняльна оцінка нових дезінфікуючих засобів і протипаразитарних препаратів” (номер держреєстрації 0196U002912).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування використання акустичних сигналів у боротьбі зі шкідливими гризунами, санітарно-гігієнічна характеристика окремих акустичних репелентів і визначення пристрою з оптимальними частотними параметрами, вивчення ефективності й доцільності його застосування в комплексі з традиційними засобами дератизації на об`єктах ветеринарно-санітарного нагляду та розробка комплексного плану дератизаційних робіт.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

Провести селекцію окремих акустичних сигналів і встановлення частотного діапазону аверзійного характеру для інтактних щурів.

Виявити особливості біоелектричних реакцій головного мозку та серця в дослідних тварин різних типологічних груп та встановити їх зв'язок із частотними характеристиками акустичних репелентів і відбір найбільш резонансного з них.

Дослідити стан репродуктивної системи у щурів в умовах дії акустичних сигналів.

Вивчити вплив відібраного репеленту на морфологічні та біохімічні показники крові лабораторних щурів.

Вивчити ефективність застосування акустичного репеленту в комплексі з традиційними засобами дератизації на об`єктах ветеринарно-санітарного нагляду та розробити комплексний план дератизаційних робіт.

Об'єкт досліджень - використання акустичних репелентів у комплексній дератизації.

Предмет досліджень - вплив акустичних коливань на етологічні показники та функціональний стан організму щурів і виявлення пристрою з найбільш вираженими аверзійними характеристиками.

Методи досліджень - для досягнення мети нами було використано етологічні, гігієнічні, фізіологічні та біохімічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень одержано нові дані про вплив акустичних репелентів на етологічні, фізіологічні та біохімічні показники організму шкідливих гризунів. Уперше досліджено вплив акустичних репелентів на біоелектричну активність головного мозку, серця та репродуктивну функцію лабораторних щурів, враховуючи їх типологічні особливості. Визначено оптимальні варіанти частотних характеристик акустичних генераторів. На базі проведених досліджень відібрано найбільш ефективний пристрій для відлякування гризунів. Розроблено спосіб і комплексний план ведення дератизаційних робіт із використанням акустичних генераторів та хімічних засобів.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень здійснено порівняльну санітарно-гігієнічну характеристику окремих сучасних акустичних засобів дератизації й відібрано найбільш ефективний пристрій. Одержані результати досліджень дали можливість рекомендувати його застосування в комплексній дератизації об`єктів ветеринарно-санітарного нагляду. Розроблено комплексний план дератизації, який впроваджено в ПАФ ім. І.Франка Миколаївського району Львівської області. Одержані дані використовуються в навчальному процесі кафедри гігієни тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.

Особистий внесок здобувача. Весь обсяг експериментальних досліджень за темою дисертаційної роботи, добір та аналіз даних літератури, статистична обробка та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз виконані пошукачем особисто під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора М.В. Демчука.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались і отримали схвалення на наукових форумах: міжнародній конференції “Сучасний стан, досягнення та перспективи розвитку зоогігієнічної науки і практики”[Київ, 1998]; “XV з`їзд Українського фізіологічного товариства” [Донецьк-Львів, 1998]; міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” [Львів, 1999]; міжнародній науковій конференції “С.З.Ґжицький і сучасна аграрна наука”[Львів, 2000]; X^th International congress on animal hygiene [Maastricht, 2000], міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”[Львів, 2001].

Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з яких 6 - у наукових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України, 1 - у матеріалах міжнародної конференції та отримано 2 деклараційних патенти на винахід.

Обсяг і структура роботи. Дисертація має 170 сторінок машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів досліджень, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Список літератури включає 327 джерел, з них 134 іноземних. У дисертації міститься 18 таблиць, 20 рисунків і 3 додатки. акустичний репелент дератизація

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі гігієни тварин Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, в лабораторії фармакології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок протягом 1998-2000 років. Виробничі дослідження проводились на свинофермах Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) Агропромислове підприємство “Львівське” Пустомитівського району Львівської області та Приватної агрофірми (ПАФ) ім. І.Франка Миколаївського району Львівської області. Схему досліджень представлено в табл.1.

Досліди проводили на здорових статевозрілих нелінійних щурах, яких утримували в оптимальних умовах, передбачених для лабораторних тварин, і сірих щурах, у вищевказаних господарствах. Лабораторні щурі були клінічно здоровими, добирались за принципом аналогів.

Таблиця 1

схема досліджень

Селекція акустичних сигналів здійснювалась за аналізом етологічних показників лабораторних щурів із використання коливань чистого тону частотою 5,2; 6,4; 7,2; 12,5; 20; 31,5 кГц з рівнем звукового тиску 94 Дб та широкополосним шумом частотою 19-32 кГц і 30-65 кГц з рівнем звукового тиску 96-101 Дб та 108 Дб відповідно.

Наступні дослідження проводили на тваринах, умовно розподілених за типом нервової системи (типологічними особливостями) методом відкритого поля (Ведяєв Ф.П., 1981) у модифікації (Демчук М.В., Двилюк І.В., 1999) із встановленням особливостей їх емоційної реактивності за функціонального навантаження (фотостимуляція) методом електроенцефалографії (Буреш Я., 1991) у модифікації (Демчук М.В., Двилюк І.В., 1999). Порівняльну санітарно-гігієнічну характеристику окремих сучасних акустичних репелентів проводили методом електроенцефалографії та електрокардіографії з вибором найбільш резонансного пристрою та подальшим вивченням впливу його на репродуктивні процеси (Дыбан А.П, 1976) та окремі біохімічні й морфологічні показники крові білих щурів. Функціональний стан головного мозку оцінювали напівкількісним методом, а міокарду - за даними феноменологічного аналізу електрокардіограми (ЕКГ) і математичного вивчення інтервалокардіограм. У крові лабораторних щурів визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів в камері Горяєва; диференційний підрахунок лейкоцитів мікроскопічним дослідженням мазків крові; концентрацію гемоглобіну крові гемоглобінцианідним методом (з ацетонцианідгідридом); гематокрит за допомогою мікроцентрифуги (Кондрахін І.П. із співавт., 1985); середній вміст гемоглобіну в еритроциті (пг)-МСН, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (%)-МСНС, середній об'єм еритроцитів (мкм³)-MCV (Козинца Г.И., Макарова В.А., 1997); концентрацію загального білку сироватки крові рефрактометричним методом (рефрактометром RL); білкові фракції сироватки крові методом електрофорезу на плівках із ацетат целюлози; активність аспартатамінотрансферази К.Ф.2.6.1.2.(АсАт) й аланінамінотрансферази К.Ф.2.6.1.2.(АлАт) у сироватці крові уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом (Райтмана- Френкеля); глюкозу сироватки крові визначали приладом Гексан-6. Проведення дератизаційних робіт здійснювали за Кузякиним А.П. (1963) у модифікації (Демчук М.В., Двилюк І.В., 2000) з використанням акустичних репелентів і розробленого комплексного плану.

Для досліджень впливу акустичних репелентів на електрофізіологічні показники лабораторних тварин було відібрано найбільш доступні і поширені на території України моделі пристроїв (Табл.2).

Таблиця 2

Основні параметри досліджуваних акустичних репелентів

Результати досліджень обробляли біометрично за методикою, яка описана М.А.Плохинським (1961) і Е.К.Меркур'євою (1964) з використанням IBM/РС/ХТ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при P<0,05-*; P<0,02-**; P<0,01-***; P<0,001-****.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення впливу акустичних коливань різних діапазонів на етологічні показники білих щурів.

Аналіз результатів впливу акустичних сигналів різного частотного діапазону на етологічні показники тварин старшої вікової групи (6 міс.) показав, що кожен емітований сигнал викликав зміну поведінки в щурів, яка проявлялася у формі зміни горизонтальної й вертикальної активності щурів, грумінгу та періоду відносної неактивності. Однак, характер прояву реакції уникнення залежав від частотних параметрів запропонованого сигналу і був найбільше виражений в акустичному полі з частотою заповнення 5,2; 6,4 та 19-32 кГц. Початкова реакція страху і уникнення характеризувалися різним часовим ходом і значно зменшилися до кінця експозиції сигналу частотою 12,5; 20 та 30-65 кГц. Крім цього, в безумовно-рефлекторній активності спостерігалися застійні орієнтовні реакції - постійне обнюхування підлоги, годівниці.

Аналіз спонтанної орієнтовно-рухової реакції щурів віком 1 міс. виявив різке пригнічення локомоторної активності та прояв захисних рефлексів протягом всього періоду емісії частот 5,2; 6,4 та 19-32 кГц. Динаміка етологічних показників була аналогічною до попередньої групи, хоча тут спостерігалися більш виражені зміни факультативної активності у відповідь на ультразвукові коливання.

Отже, динаміка компонентів факультативної активності за дії акустичних сигналів серед дослідних тварин різних вікових груп свідчить про те, що спільними за характером поведінкових змін спонтанної орієнтовно-рухової активності й умовно-рефлекторних реакцій було пригнічення локомоторної активності та прояв пасивної й активної реакції уникання. Причому такі зміни спостерігалися за дії високочастотного звуку в діапазоні 5,2; 6,4 та комплексі ультразвукових частот діапазоном 19-32 кГц, що вказує на те, що сигнально-інформаційне значення їх носить аверзійний характер.

Прояв етологічних показників лабораторних щурів у тесті відкрите поле.

Для диференціації специфічних механізмів, спільних для цілого класу апетентних і аверзійних реакцій, користуючись розробленими нами підходами, ми розподілили тварин за типологічними особливостями. Остаточно було виділено 3 умовні типологічні групи тварин. Лабораторних щурів-самців і самок І групи ми умовно віднесли до тварин із збудливим типом нервової системи відповідно (26,6%) і (26,6%), ІІ - до тварин із врівноваженим типом нервової системи (26,6%) і (33,4%), а ІІІ - до тварин із гальмівним типом нервової системи (46,8%) і (40 %).

Розробка методики досліджень особливостей емоційної реактивності за показниками біоелектричної активності головного мозку.

Для поглибленої та більш об'єктивної диференціації лабораторних щурів за емоційною реактивністю відпрацьовано метод сумарного відведення біопотенціалів головного мозку за функціонального навантаження фотоспалахами.

Найбільш істотні зміни патерну електроенцефалограми (ЕЕГ) виявлено у тварин І групи, які проявляли різку реакцію-відповідь у формі спайк-ативності та ритму нав'язування, активації з втягненням всієї кори головного мозку, що підтверджується повною десинхронізацією ритму й відсутністю асинхронії монополярних відведень. Більшу стійкість до подразника проявляють щурі ІІ і ІІІ груп, у яких вищенаведені феномени не були специфічними. Можна було б говорити, що тварини ІІ групи виявляли більшу стійкість до подразників, ніж щурі ІІІ групи, оскільки в них відмічається реакція активації лише у лобовому відведенні. Проте в останніх помічено десинхронізацію за більш інтенсивного подразника (5 спалахів за сек.) та характерною асинхронією за будь-якої частоти фотоспалахів.

Звідси, за показами ЕЕГ щурів, відібрали для подальших досліджень по 3 самці і 3 самки в І, ІІ і ІІІ групу, відповідно, з високою, середньою й низькою емоційною реактивністю. Необхідність такого розподілу обумовлена варіабельністю емоційно-поведінкових реакцій щурів та об'єктивністю оцінки глибини впливу подразників при проведенні основних досліджень.

Функціональний стан головного мозку білих щурів.

Фонова активність ЕЕГ щурів різних груп істотно не відрізнялася і характеризувалася наявністю генералізованих ділянок тета-активності (Т=5-6 /сек., А=75-92 мкВ) та сповільненого варіанту альфа-ритму (Т=4-5/сек., А=41,5-60) і становила достатньо організований коливальний процес, в якому можна чітко виділити ритмічні складові. Для тварин ІІ і ІІІ груп було характерним незначне блокування високоамплітудних ритмів на фоні сповільнених коливань. За дії пристрою АР-010 у тварин І групи спостерігалося: блокування високоамплітудної активності, зникнення генералізованих спалахів веретеноподібних коливань тета-ритму, поява періодичних пароксизмів (А=83-200 мкВ) та спалахів гострохвильової активності з короткими інтериктальними періодами на фоні високочастотного і низькоамплітудного альфа-ритму (Т=7-10/сек., А=20-40 мкВ), проявом міогенних реакцій, із слідуючим за ними дельта-ритмом (Т=1/сек., А=140 мкВ). Спалахи гострохвильової активності в потиличному й лобовому відведеннях носили синфазний характер, але прояв їх на ЕЕГ був різнополярним та нерегулярним.

Сигнали пристрою УЗУ-03 викликали у тварин І групи повне зникнення компонентів спонтанної ЕЕГ. Патерн ЕЕГ монополярних відведень носив дифузний характер засвоєння ритму у формі дельта-ритму (Т=1/сек., А=83-108 мкВ). Характерним для цієї групи щурів була синхронія феноменів ЕЕГ потиличного і лобового відведень. Дана реакція спостерігається протягом усього періоду озвучування.

У тварин І групи як реакцію-відповідь на пристрій GU-03 реєстрували блокування високоамплітудної активності монополярних відведень та появу плоскої ЕЕГ. Необхідно відзначити прояви періодичних реакцій засвоєння ритму тривалістю 4 сек. і інтервалом 5,3 сек. у вигляді високоамплітудного тета-ритму (Т=5-7/сек., А=33-83 мкВ) на фоні високочастотної й низькоамплітудної альфа-активності (Т=11-15/сек., А=8-45 мкВ). Дія апарату Ekopol у щурів І групи проявлялася різким блокування високоамплітудних коливань до 20 мкВ та появою дифузних низькоамплітудних і високочастотних коливань альфа-ритму (Т=11/сек., А=8-50 мкВ). При цьому, на фоні дезорганізації ритму проявлялися ділянки синхронізованих коливань фонової ритміки. Такий рівень активації зберігався протягом усього періоду експозиції акустичного сигналу.

Тварини ІІ групи виявляють вже адаптаційні реакції на сигнали в формі асинхронії біоелектричних монополярних відведень, що говорить про гальмування поширення викликаного імпульсного сигналу в нейронних структурах головного мозку. Також блокування високоаплітудної тета-активності та активація патерну ЕЕГ через невеликий період часу витіснялося компонентами фонової ритміки. Ці феноменологічні явища свідчать про те, що дія акустичних репелентів GU-03, УЗУ-03 та Екороl першочергово викликає орієнтовну реакцію, а в процесі експозиції на основі безумовної та умовної рефлекторної діяльності їх біологічна важливість як репелентів не підтверджується, що веде до розвитку адаптації. Відносно малий рівень впливу на біоелектричну діяльність відмічено в щурів з низьким рівнем емоційної реактивності, що проявлялося початковим пригніченням біоелектричної активності головного мозку, асинхронією монополярних відведень лобової і потиличної ділянок та в активації ЕЕГ з розвитком адаптаційних процесів на дію пристроїв GU-03, УЗУ-03 та Екороl.

Звідси, за рівнем біологічної вагомості сигналу, як аверзійного, досліджувані прилади можна розташувати в напрямку спадання сили впливу в такій послідовності: АР-010, GU-03, УЗУ-03, Ekopol. Отже, можна обґрунтовано констатувати, що найбільш виражені зміни функціональної активності головного мозку щурів викликалися дією апарату АР-010.

Функціональний стан серцевої системи.

Характеризуючи вплив акустичних репелентів на функціональний стан серцевої системи, слід зазначити, що тварини з різною емоційною реактивністю відрізнялися базальним рівнем частоти серцевих скорочень. Тварини з високим рівнем емоційної реактивності характеризувалися найбільшою частотою серцевих скорочень, яка на 17,8% була вищою, ніж у тварин ІІ групи і 14,6% від тварин ІІІ групи.

Аналіз діаграми частоти серцевих скорочень за дії акустичних репелентів (рис 1.) показує, що найбільш виражені зміни проявлялися у тварин всіх груп за дії пристрою АР-010.

У тварин І групи проявлялася тенденція до зростання частоти серцевих скорочень - тахікардії на 8,95%, у тварин ІІ групи - на 3,42%. Найменшу реактивність до акустичного стресу мали тварини ІІ групи. Початковий стресовий вплив у них призводив до збільшення інтервалу R-R, який до кінця досліду набував попереднього значення. Тварини ІІІ групи на дію репеленту реагували зменшенням частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 3,48% - брадикардія з відновленням вихідного стану через 4 хв. Дія пристрою Ekopol не викликала суттєвих змін у частоті серцевих скорочень. За дії пристрою GU-03 спостерігалося зростання ЧСС у тварин І групи на 2,5%, а ІІ на 0,9% і УЗУ-03 на 3,1% та 0% відповідно.

У тварин ІІІ групи змін зі сторони серцевої системи у відповідь на дію пристроїв УЗУ-03 та Ekopol не спостерігалося. Необхідно відмітити, що за одних і тих же конфліктних ситуацій у тварин різних груп проявлялася різна електрофізіологічна картина. У тварин з високою емоційною реактивністю відмічалося синусова аритмія і тахікардія. За дії пристрою АР-010 у тварин І групи спостерігалися синусові аритмії та зростання висоти зубців Р у 1,6, R у 1,1 і Т у 2,1 рази, що свідчить про його аверзійність.

Вплив акустичного генератора репеленту АР-010 на репродуктивну функцію білих щурів.

Установлено, що загальна загибель ембріонів у тварин дослідних груп значно вища від контролю. Переважно спостерігалася доімплантаційна загибель ембріонів. Післяімплантаційна загибель була незначною і проявлялася лише у тварин зі збудливим типом нервової системи. Виявлено, що індекс плодючості у групі щурів зі збудливим і врівноваженим типом нервової системи був меншим на 40%, ніж у тварин контрольних груп, а в тварин з гальмівним - на 20%. У загальному по групах це складало 66,7%.

Так, у збудливих тварин спостерігався найменший відсоток жовтих тіл, де він становив 14,3%, у врівноважених - на 8,2% та гальмівних на 5% нижче рівня контрольної групи. Така сама динаміка відмічалася і серед кількості місць імплантації та живих ембріонів.

У тварин І і ІІ груп 40% щурів за дії акустичного репеленту не вагітніли протягом трьох естральних циклів, і у мазках піхви протягом цього періоду ми не знаходили ніяких ознак сперміїв. Серед дослідних тварин ІІІ групи така картина спостерігалася у 20% щурів. Це могло свідчити про наявність якихось функціональних чи патологічних зрушень. Для їх диференціації, по завершенню попереднього експерименту через 14 днів цих тварин підсадили у клітку до тих же самців, після чого через 21 день ними було виведено потомство.

Отже, отримані результати свідчать про негативний вплив акустичного репеленту АР-010 на репродуктивні показники в щурів.

Морфологічні та біохімічні зміни в крові за дії акустичних сигналів пристрою АР-010.

Вивчення гематологічних показників периферійної крові білих щурів за дії акустичного репеленту показало, що кількість еритроцитів коливалась в межах норми, тільки в 1-ий і 3-ій день впливу відмічається зростання їх кількості на 17,8% і 30,4% відповідно з наступним відновленням до вихідної величини. Причому, при стабільній кількості еритроцитів концентрація гемоглобіну зменшилась на 15,9%, що є прямим доказом розвитку анемії. Значення таких еритроцитарних індексів, як середній вміст гемоглобіну в еритроциті на 18,5%, середня концентрація гемоглобіну в еритроциті на 11,2%, середній об'єм еритроциту на 8,4%, кольоровий показник на 18,8% були нижче, ніж у тварин контрольної групи (табл.3).

Таблиця 3

Гематологічні показники у білих щурів за дії АР-010, М±m, n=4