Рівень навантаження винограду сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий в умовах нижньої передгірської зони Криму при використанні врожаю для приготування виноградного сиропу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут винограду і вина "Магарач"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.08 виноградарство

Рівень навантаження винограду сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий в умовах нижньої передгірської зони Криму при використанні врожаю для приготування виноградного сиропу

Дрягін Валерій Борисович

Ялта - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті винограду і вина "Магарач" УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, гл.-кор. УААН Авідзба Анатолій Мканович, "ІВіВ Магарач", директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Хреновськов Едуард Іванович, Одеський сільськогосподарський інститут, зав. кафедрою виноградарства;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Вільчинський Валерій Францевич, Кримський аграрний університет, доцент кафедри виноградарства

Провідна організація: Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, УААН, відділ агротехніки, м. Одеса

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, доктор сільськогосподарських наук Якушина Н.А.

1. Загальна характеристика роботи

сорт кущ виноград урожай плодоношення

Актуальність. Різноманіття харчових продуктів, що отримуються з винограду, різні вимоги до якості винограду, що використовується для їх приготування, вимагають розробки прийомів цілеспрямованого вирощування винограду, що забезпечують отримання кондиційної сировини і високого економічного ефекту, що дозволяє цим продуктам бути конкурентноспроможними в умовах ринкових відносин. Одним з прийомів, що впливають значним чином на продуктивність насаджень і якість винограду, є навантаження кущів вічками, пагонами, урожаєм. Для багатьох сортів винограду встановлені оптимальні навантаження, що забезпечують при достатньому рівні врожайності отримання сировини для приготування високоякісних вин. При виробництві сиропів вимоги до збереження якісних показників менш суворі порівняно з вимогами до сировини для виробництва виноградних вин, що створило передумови до підвищення врожайності винограду за рахунок збільшення навантаження кущів без ризику зниження якості продукції, що отримується. При цьому рівень навантаження повинен забезпечувати досить високу продуктивність і підтримувати на постійному рівні вегетативну силу рослин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота затверджена на засіданні вченої ради ІВіВ “ Магарач" 08.08.88 р. і пов'язана з тематичним планом науково-дослідних робіт ІВіВ “Магарач", номер держрегєстрації -0101Ш01657; 0101Ш01659.

Метою досліджень є встановлення на основі експериментальних даних і теоретичних обгрунтувань рекомендацій по оптимальних рівнях навантажень сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий в умовах нижньої передгірської зони Криму при використанні урожаю для приготування сиропів.

Для рішення поставленої задачі було необхідно:

1. Встановити вплив різних рівнів навантаження, метеорологічних умов і біологічних особливостей сортів на вегетативну силу кущів, величину і якість урожаю.

2. Визначити економічну ефективність виробництва винограду і виноградного сиропу, які фактично склалися з виробничих витрат і вартості продукції.

3. Розробити і рекомендувати виробництву оптимальні величини навантажень досліджуємих сортів які досліджувалися, що забезпечують отримання науково обґрунтованих рівнів урожаїв необхідної якості.

Наукова новизна роботи. В умовах нижньої передгірської агрокліматичної зони Криму вивчені закономірності зміни сили росту і агробіологічних показників сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий при різних рівнях навантаження і дана оцінка величини і якості урожаю з погляду використання його для приготування виноградних сиропів. Встановлені зв'язки і розраховані рівняння, що описують залежність сили росту кущів, показників продуктивності і якості винограду від величини навантаження. Визначена економічна ефективність вирощування винограду для приготування сиропів при різних рівнях навантажень.

Практична значимість. Для грунтово-кліматичних умов нижньої передгірської зони Криму визначені оптимальні рівні навантажень винограду сортів Ркацителі, Мускат Оттонель і Трамінер рожевий при використанні урожаю для приготування сиропів, що забезпечують підвищення врожайності насаджень і збереження їх сили росту на постійному рівні - 2,5 Н. Встановлені коефіцієнти кореляції і розраховані рівняння залежності можуть застосовуватися для прогнозу і встановлення необхідного навантаження в залежності від необхідного об'єму урожаю винограду і його якості. Робота впроваджується з 1991 року, в 1995 році впроваджена в УДХ "Комунар" на площі 89 га з фактичним економічним ефектом 111,2 тис. карбованців (еквівалент - 75600 доларам США).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що автор брав безпосередню участь в постановці завдань досліджень, в складанні розгорненого плану досліджень, організації проведення обліків, аналізі експериментальних даних і їх систематичній обробці, формулюванні основних висновків та рекомендацій дисертаційних досліджень у впровадженні результатів досліджень у виробництво і підготовці до друку наукових праць.

Випробування роботи. Основні результати роботи заслухані і обговорені на щорічних засіданнях секції вченої ради з виноградарства ІВіВ “Магарач" (1990 р., 1993 р., 1995 р.), результати досліджень обговорювалися в Кубанському сільськогосподарському інституті (1990 р.), на засіданні науково-технічної ради "Укрсадінвест" (2000р.), в Кримській філії компанії "Агроленд" (2001 р.).

Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті.

Об^,єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і містить 19 таблиць, 11 рисунків, 9 додатків. У списку літератури є 219 літературних джерел, з них 24 іноземних авторів.

2. Основний зміст роботи

Навантаження як чинник регулювання росту і плодоношення винограду. У літературному огляді розглянуті питання впливу величини навантаження на ріст і продуктивність виноградних рослин і якість урожаю. Більшість досліджень направлена на визначення оптимальних навантажень, що забезпечують отримання високоякісної сировини при достатньому, але не максимально можливому рівні врожайності. У зв'язку з тим, що при виробництві сиропів вимоги до якості сировини не дуже суворі, виникла необхідність встановлення рівня навантаження, що дозволяє отримати високий урожай винограду і зберегти на постійному рівні вегетативну силу рослин.

Об'єкти і методи досліджень. Дослідження проводили на незрошуваному винограднику, закладеному в 1978 р. прищепленими саджанцями. Сорти Ркацителі і Мускат Оттонель прищеплені на 41Б, Трамінер рожевий на Кобера 5ББ. Схема посадки 3,0 х1,5 м. Формування напівукривне, віялоподібне з розміщенням приросту на вертикальній чотирьохдротяній шпалері. За виноградником здійснювався догляд відповідно з агротехправилами для даного району. Як вихідний був прийнятий рівень навантаження, рівний 2,0 Н (контроль), а також підвищені рівні навантажень: з кратними коефіцієнтами навантаження (Н), рівними 2,5; 3,0; 3,5, що відповідало навантаженню вічками, рівними 4N, 5N, 6N, 7N. Повторність досліду чотирикратна.

Проводили наступні дослідження і спостереження: аналіз метеорологічних умов місцевості в роки проведення досліджень за даними метеостанції м. Сімферополь; фенологічні спостереження на 10 модельних кущах по варіантах досліду за методикою Лазаревського М.А.; агробіологічні обліки -- до уламки в момент повного відособлення суцвіть на всіх кущах кожного варіанту дослідів кожен рік -- по загальноприйнятій методиці; облік числа повноцінних і загальної кількості пагонів на кущі -- після листопаду на всіх кущах кожного варіанту досвіду щорічно шляхом прямих підрахунків; облік збереженості і плодоносності зимуючих вічок перед обрізкою кущів винограду методом мікроскопії 15 лоз довжиною 12-15 вічок по кожному варіанту; ріст пагонів -- шляхом вимірювання їх довжини і діаметра між 9-12 вузлами на 15 модельних кущах кожного варіанту в кінці вегетації; площа листової поверхні на 15 модельних кущах кожного варіанту в кінці вегетації -- ваговим методом; облік урожаю -- ваговим методом на всіх облікових кущах; визначення маси 100 ягід -- ваговим методом; спостереження за ходом дозрівання винограду у всіх варіантах дослідів -- шляхом відбору проб масою 3-5 кг і визначення: масової концентрації цукру в соці ягід рефрактометром (ГОСТ 27198-87); масової концентрації титрованих кислот -- титруванням 1/3моль/дм³ розчину NаОН (ГОСТ 25555-82); розрахунок економічної ефективності за методикою Чернявського А.Ф.; статистичну обробку і аналіз отриманих даних по Доспехову Б.А.

За метеорологічними умовами 1989 рік відрізнявся найбільшою кількістю тепла в період вегетації. Найменшою кількістю опадів характеризувався 1990 рік, найбільшим-1988 рік. Загалом метеорологічні умови в період досліджень були типові для нижнього передгірською агрокліматичного району Криму і сприятливими для росту і розвитку виноградних рослин.

Результати досліджень

Ріст і розвиток кущів винограду при різних рівнях навантаження. Дослідженнями встановлено, що на кущах з підвищеним навантаженням збільшується частка слаборослих пагонів: 72-77% проти 50-52% при мінімальному навантаженні, що обумовило зменшення середньої довжини пагонів (табл. 1).

Таблиця 1. Параметри однорічного приросту кущів

Встановлено тісний зворотний зв'язок між навантаженням кущів пагонами і середньою довжиною пагону: у сорту Ркацителі г = -0,931 +0,115; Мускат Оттонель г = -0,898 + 0,139; Трамінер рожевий г = -0,872 + 0,154. При збільшенні навантаження від 2,0 до 3,5 Н середня довжина пагону зменшується на 30-35% порівняно з мінімальним навантаженням (табл. 1). З підвищенням навантаження сумарна довжина пагонів на кущі збільшується, але не пропорційна росту навантаження. При підвищенні навантаження пагонами у варіанті 2,5 Н в 1,3-1,5 рази, сумарна довжина приросту збільшується в 1,2-1,3 рази порівняно з варіантом 2,0 Н. Відмінності істотні на 5%-ному рівні значущості. При навантаженні 3,0-3,5Н збільшення кількості пагонів на кущі нівелюється значним зменшенням середньої довжини пагонів, в результаті сумарна довжина приросту на кущі в цих варіантах змінюється неістотно. При цьому у сортів Ркацителі і Мускат Оттонель спостерігалося істотне зменшення діаметра пагонів, порівнянно з мінімальним навантаженням, починаючи з варіанту навантаження 3,0 Н, у сорта Трамінер рожевий--2,5 Н. При зростанні навантаження об'єм пагону зменшується у всіх сортів , що досліджуються ( табл. 1). При підвищенні навантаження від 2,0 до 2,5 Н зниження об'єму пагону в 1,2-1,4 рази компенсується збільшенням числа пагонів на кущі в 1,3-1,5 рази і сумарний об'єм приросту на ньому зростає залежно від сорту на 7,4-17,4%, при навантаженнях 3,0-3,5Н залишається практично на рівні варіанту з навантаженням 2,0 Н або знижується на 3,1-6,5%.

Починаючи з другого року спостережень (табл. 2), при навантаженнях 3,0 і 3,5 Н, незважаючи на збільшення числа пагонів на кущі порівняно з варіантом 2,0 Н, кількість повноцінних пагонів зменшується на 1,0-1,5 пагону/кущ. На третій рік досліджень спостерігається істотне на 5%-ному рівні значущості зменшення числа повноцінних пагонів у всіх сортів, що досліджуються у варіантах навантаження 3,0 і 3,5 Н порівняно з навантаженням 2,0 і 2,5 Н. Показником, що відображає вплив навантаження на вегетативну силу куща, є також відношення кількості всіх пагонів на кущі до числа повноцінних, тобто фактично, що склався в процесі вегетації куща кратний коефіцієнт навантаження Н. При навантаженні 2,0 і 2,5 Н фактичний кратний коефіцієнт навантаження Н у всі роки досліджень залишався стабільним і близьким до величини, що планується. При навантаженнях 3,0 і 3,5 Н збільшення кількості пагонів на кущі досягалося за рахунок підвищення частки слабких пагонів. Фактична величина Н при навантаженнях 3,0-3,5Н зростала, особливо на другий-третій рік досліджень, що свідчить про ослаблення вегетативної сили кущів внаслідок їх перевантаження.

Таблиця 2. Динаміка числа повноцінних пагонів

Листова поверхня кущів і її продуктивність в зв'язку з рівнем навантаження. Встановлено, що підвищення навантаження збільшує листову поверхню куща (табл. 3). Відбувається це за рахунок збільшення кількості пагонів на кущі, оскільки при збільшенні навантаження середня довжина пагонів і розмір листових пластинок зменшуються. Встановлена зворотня залежність між навантаженням кущів і площею листової пластинки: у сорту Ркацителі г = -0,711 + 0,187; Мускат Оттонель г = -0,684 + 0,195; Трамінер рожевий г = -0,779 + 0,167, а також зворотна залежність між навантаженням кущів і площею листя на пагоні: Ркацителі г = -0,828 + 0,150; Мускат Оттанель г = -0,538 +0,225; Трамінер рожевий = -0,703 + 0,190.

Таблиця 3. Площа листя при різному навантаженні кущів

Збільшення числа пагонів на кущі при одночасному зменшенні площі листя на пагоні привело до того, що площа листя на кущі збільшується, але не пропорційно зростанню навантаження: кількість пагонів на кущі між крайніми варіантами навантаження збільшується в 1,9-2,0 рази; площа листя в 1,3-1,4 рази і складає в межах варіантів досліду у сорту Ркацителі 16-21; Мускат Оттонель--14-20; Трамінер рожевий--11-17 тис. м² на 1 га виноградника. Найбільш близьким до оптимуму (згідно Амірджанову А.Г.) у всіх сортів виявився варіант з максимальним навантаженням. Однак, при такому навантаженні спостерігаються ознаки перевантаження кущів.

Дані таблиці 4 свідчать, що при навантаженні 2,5 Н кількість виробленого 1 м² листя цукру в порівнянні з навантаженням 2,0 Н у всіх сортів, що досліджуються не змінюється, урожай грон у сорта Трамінер рожевий дещо збільшується, у Ркацителі і Мускат Оттонель залишається практично без змін. При навантаженні 3,0 і 3,5 Н кількість виробленого 1 м² листя урожаю грон порівняно з навантаженням 2,5 Н зменшується на 2-11%, цукру -- на 11-24%, тобто листовий апарат переобтяжених кущів працює менш продуктивно внаслідок збільшення на кущі частки слабких пагонів, листовий апарат яких знаходиться в пригнобленому стані і їх питома вага в накопиченні біомаси куща невелика.

Таблиця 4. Вплив навантаження на продуктивність листя

Біомаса куща (У біол.), а також її господарська частина (У госп.) помітно зростають при збільшенні навантаження лише до 2,5 Н: У біол. на 13,3-20,4 %,

У госп. -- на 15,1-23,7 % порівняно з навантаженням 2,0 Н. Підвищення навантаження до 3,0 Н або не дає істотного збільшення цих показників (Мускат Оттонель), або веде до деякого їх зниження (Ркацителі, Трамінер рожевий) порівняно з навантаженням 2,5 Н. Навантаженням, що дозволяє отримати максимальну кількість урожаю грон і цукру на 1 м2 листовій поверхні, найбільш високі У біол. і У госп. є навантаження 2,5 Н.

Продуктивність пагонів є важливим кількісним показником роботи листового апарату куща. Встановлений позитивний зв'язок між площею листя на пагоні і його продуктивністю: тісна у сортів Ркацителі і Трамінер рожевого і середня у сорта Мускат Оттонель (рис. 1). Аналіз виявив середню позитивну залежність величини продуктивності пагону (У) від середньої маси грона (X) і тісну позитивну від величини коефіцієнта плодоношення (Z), яка описується множинним лінійним рівнянням регресії у сорта Ркацителі У=0,93 X+114,62-106,5 (99<X<130; 0,73< Z<1,14); Мускат Оттонель У=0,88X+81,39Z-71,5 (75<Х<105; 0,80<Z<1,32); Трамінер рожевий У=0,61X+31,3Z-2,7 (62<Х<101; 0,75<Z<1,12).

Між навантаженням кущів пагонами і продуктивністю пагону існує зворотна кореляція: у сорта Трамінер рожевий г = -0,888 + 0,123, Мускат Оттонель г= -0,933 + 0,096, Ркацителі г = -0,632 + 0,207. Найбільш високі показники продуктивності пагону у всіх сортів має варіант з навантаженням 2 Н. У порівнянні з ним продуктивність пагону у варіанті з максимальним навантаженням зменшилась на 28-31%. Істотність відмінностей між варіантами доводиться на 5%-ному рівні значущості.

Таким чином, рівень навантаження, змінюючи кількість пагонів на кущі і гектарі виноградника, величину листової поверхні куща і пагону, впливає на продуктивність пагону, а отже і продуктивність насаджень загалом.

Вплив навантаження на продуктивність насаджень і якість винограду. Аналіз даних таблиці 5 свідчить, що із збільшенням навантаження у сортів винограду, що досліджуються знижуються відносні показники плодоносності рослин (процент розвинених і плодоносних пагонів, коефіцієнти плодоношення і плодоносності), абсолютні ж показники (загальна кількість пагонів, кількість плодоносних пагонів і суцвіть на кущі)--зростають. Однак, в зв'язку зі зниженням процента розвинених вічок і коефіцієнта плодоношення (К₁) при підвищенні навантаження, кількість пагонів на кущі зростає не пропорційно зростанню навантаження вічками, а кількість суцвіть при кожній градації підвищення навантаження істотно збільшується у сортів Ркацителі і Трамінер рожевий лише до варіанту 2,5 Н, у сорта Мускат Оттонель до варіанту 3, ВІН.

Нами розраховані рівняння залежності величини К₁ від місця розташування вічок на плодовій лозі і рівня навантаження:

Ркацителі: У=0,820+ 0,036X-0,0004X²; У'=0,404+0,160X-0,01ОX²;

Мускат Оттонель: У=0,612+0,106 X-0,030X²; У¹=0,240+0,172 X-0,009X²;

Трамінер рожевий: У=0,648+0,026X-0,0036X²; У¹=0,352+0,209X-0,0154X²,

де: У і У' коефіцієнти плодоношення при навантаженнях 2,0 і 3,5 Н;

X -- номер вічка на плодовій лозі; (1<X<10).

Урожай виноградної рослини є функцією двох змінних: кількості грон на кущі і їх маса. Аналіз даних показав, що між навантаженням кущів пагонами і середньою масою грони існує тісний зворотний зв'язок:

у Ркацителі г= -0,862+0,290;

Мускату Оттонель г=-0,781+0,359;

Трамінера рожевого г= -0,692+0,415.

Таблиця 5. Показники продуктивності та якості винограду

При навантаженні 2,5 Н середня маса грона знизилася порівняно з навантаженням 2,0 Н на 2-3 г (при НСР₀₅ 4,5-5,8). Збільшення навантаження до 3,0 і 3,5 Н призводить до більш значного зниження цього показника у всіх сортів, що досліджуються. Зниження середньої маси грона пов'язане із зменшенням маси ягід при збільшенні навантаження у Ркацителі на 10,7, Мускату Оттонель -- 18,3, Трамінера рожевого -- 16,4%, порівняно з мінімальним навантаженням.

Встановлено, що між навантаженням кущів і величиною урожаю існує залежність, що описується рівнянням квадратичної параболи. Криволінійний характер зв'язку між рівнем навантаження і величиною урожаю свідчить про нерівномірне зростання урожаю при збільшенні навантаження кущів. Найбільш значно у сортів, що досліджуються збільшився урожай при підвищенні навантаження від 2,0 до 2,5 Н: у сорта Ркацителі на 20,5, Мускат Оттонель--19,2, Трамінер рожевий--23,6 ц/га. При навантаженні 3,0 Н, порівняно з варіантом 2,5 Н, прибавка урожаю становила 1,1-5,0%. При навантажені 3,5 Н урожай в середньому за три роки залишився близьким до попереднього варіанту (3,0 Н). Аналіз даних по роках спостережень показав, що на третій рік досліду при навантаженні 3,5 Н виявляється тенденція до зниження величини урожаю порівняно з навантаженням 3,0 Н: у сорта Ркацителі на 6,6; Мускат Оттонель--6,8; Трамінер рожевий--2,0 ц/га, що зумовлено ослабленням сили кущів, зменшенням листової поверхні кожного пагону, зниженням продуктивності листового апарату рослин внаслідок їх перевантаження. У 1988 році відмічений більш високий відсоток ушкодження урожаю гниллю у Трамінера рожевого (9,0 проти 3,0-5,4%) на кущах з навантаженням 3,0 і 3,5 Н, що характеризуються певною загущенністю крони: 33,5-39,4 пагонів на погонний метр ряду (при оптимумі 25-30 пагонів).

Таким чином, високе навантаження кущів пагонами не є великим резервом підвищення продуктивності насаджень, оскільки навантаження, не відповідне силі їх росту, веде до ослаблення кущів і знижує їх плодоносність в подальші роки, а загущенність крони сприяє розвитку грибних хвороб і пошкодженню ними урожаю. Навантаженням, що дозволяє отримати значну прибавку урожаю у сортів винограду (порядку 19-23 ц/га), що досліджуються і що не ослаблює вегетативну силу насаджень, є навантаження із застосуванням кратного коефіцієнта навантаження Н, рівний 2,5.

Спостереження показали, що із збільшенням навантаження знижується масова концентрація цукру у винограді і підвищується вміст титруємих кислот. Кореляційний аналіз показав наявність тісної зворотної залежності між навантаженням кущів (X) і масової концентрації цукру (С) у винограді і тісної прямої із вмістом титруємих кислот (К) і описується рівняннями:

Ркацителі: С=20,0-1,247X; К=3,44+2,44 X;

Мускат Оттонель: С=23,33-2,046X; К=3,97+0,92 X;

Трамінер рожевий: С=26,80-2,487X; К=4,10+1,53 X.

Збільшення навантаження до 2,5 Н супроводиться значною прибавкою валового цукру в урожаї: у сорту Ркацителі 2,0 ц, Мускат Оттонель--1,9 ц, Трамінер рожевий--3,3 ц на гектар виноградника. При навантаженні більш 2,5 Н валовий вміст цукру в урожаї з гектару виноградника не збільшується.

Досягнення одного і того ж рівня вмісту цукру у винограді у варіантах з навантаженням 2,0 і 2,5 Н настає, в залежності від сорту, на 6-20 днів раніше порівняно з навантаженням 3,0 і 3,5 Н. Більш ранній збір урожаю, зокрема сортів пізніх термінів дозрівання, має велике значення в умовах нижньої передгірської агрокліматичної зони Криму, особливо в роки з недостатньою теплозабезпеченістю, оскільки тут у другій половині вересня -- першій декаді жовтня можливі затяжні дощі, що ускладнюють збір урожаю і що спричиняють масове гниття ягід, а також перші осінні заморозки. Тому засобом отримання кондиційного урожаю буде застосування помірного навантаження (на рівні 2,0-2,5Н), що забезпечує більш швидке накопичення необхідної кількості цукру.

Дані свідчать про зміну показників економічної ефективності при різних рівнях навантаження кущів. Найбільш значне збільшення прибутку отримано при зростанні навантаження від 2,0 до 2,5 Н. Прибавка склала у сорту Ркацителі - 2435, Мускат Оттонель - 2278, Трамінер рожевий - 2785 крб. на гектар виноградника.

Висновки

1. Рівні навантажень (з використанням кратного коефіцієнта навантаження Н в межах 2,0-3,5), що досліджуються вплинули на вегетативну силу куща. При збільшенні навантаження у всіх сортів винограду, що досліджуються зменшується середня довжина і діаметр пагону. При навантаженнях 3,0 і 3,5 Н на кущі зменшується об'єм однорічного приросту і число повноцінних пагонів, збільшується частка слабкорослих пагонів, зростає фактична величина коефіцієнта навантаження Н, що свідчить про ослаблюючу вегетативну силу куща дію таких рівнів навантаження.

2. Із збільшенням навантаження листова поверхня кущів зростає, однак, не пропорційно збільшенню кількості пагонів на них, оскільки при цьому зменшуються розміри листових пластинок, середня довжина пагонів і площа листя на кожному пагоні. Максимальна продуктивність листового апарату, що виражається у величині біологічного урожаю, масі грон, кількості цукру, виробленого 1 м² листя у варіанті з навантаженням 2,5 Н. Подальше підвищення навантаження знижує продуктивність листя. Встановлена зворотня залежність продуктивності пагону від рівня навантаження і позитивна залежність від площі листя на пагоні.

3. Із збільшенням навантаження у сортів винограду, що досліджуються знижуються відносні показники плодоносності (процент розвинених вічок і плодоносних пагонів, коефіцієнт плодоношення, коефіцієнт плодоносності); абсолютні показники (кількість пагонів на кущі, кількість плодоносних пагонів і суцвіть) з підвищенням навантаження зростають не пропорційно зростанню навантаження вічками. Кількість суцвіть на кущі при кожній градації підвищення навантаження істотно підвищується лише до навантаження 2,5 Н у сортів Ркацителі і Трамінер рожевий і до 3,0 Н -- у сорта Мускат Оттонель.

4. Коефіцієнт плодоносності вічок по мірі віддалення від основи лози підвищується, досягаючи максимуму у сьомого-дев'ятого вічка. Довжина обрізування плодових лоз на десять вічок охоплює зону вічок з високою плодоносністю і відповідає біологічним особливостям сортів винограду, що досліджуються.

5. Встановлений криволінійний характер зв'язку між рівнем навантаження і кількістю урожаю, що свідчить про нерівномірне зростання урожаю при збільшенні навантаження кущів. Найбільша прибавка урожаю порівняно з навантаженням 2,0 Н отримана при навантаженні 2,5 Н: Ркацителі -- 22,0, Мускат Оттонель -- 27,0, Трамінер рожевий -- 41,2%. Підвищення навантаження до 3,0 Н дає в порівнянні з попередньою градацією навантаження незначну прибавку: (1,1-5,0%); на третій рік застосування навантаження 3,5 Н врожайність сортів винограду, що досліджуються знижується (на 2,6-7,1%).

6. Навантаженням, що дозволяє отримати прибавку урожаю у сортів винограду, що досліджуються близько 19-23 ц/га без ослаблення сили кущів, є навантаження з використанням кратного коефіцієнта Н, рівний 2,5 або 5N.

7. Збільшення навантаження кущів супроводиться зниженням масової концентрації цукру і збільшенням масової концентрації титруючих кислот у винограді. Досягнення порівнянних кондицій у варіантах з навантаженням 2,0 і 2,5 Н настає на 6-20 днів раніше, в порівнянні з навантаженням 3,0 і 3,5 Н. Менше навантаження потрібно використати на сортах пізніх термінів дозрівання в умовах нижньої передгірської агрокліматичної зони Криму, що характеризується ранніми заморозками.

8. Максимальний валовий вміст цукру в урожаї з 1 га досягається при навантаженні 2,5 Н за рахунок значного підвищення врожайності при збереженні на достатньому рівні масової концентрації цукру.

9. Для сортів винограду, що досліджуються виявлені коефіцієнти кореляції і розраховані рівняння залежності продуктивності пагону від величини середньої маси грона, коефіцієнта плодоношення і площі листя на пагоні; кількості урожаю, масової концентрації цукру і титруємих кислот від рівня навантаження кущів, які можуть використовуватися для прогнозів отримання запланованого урожаю певної якості.

10. У умовах нижньої передгірської агрокліматичної зони Криму при вирощуванні винограду для приготування сиропу при навантаженні кущів 2,5 Н або 5N, прибуток максимальний.

Рекомендації виробництву

У умовах нижньої передгірської агрокліматичної зони Криму і близьких до неї за грунтово-кліматичними умовами районах при вирощуванні винограду для приготування сиропу, з метою отримання високого урожаю відповідної якості із збереженням сили росту кущів, рекомендується визначення навантаження проводити за методом "Магарач-СN", приймаючи при розрахунку кратний коефіцієнт навантаження Н, рівний 2,5, або постійний множник С, рівний 5.

З метою охопленя при обрізанні зони найбільш плодоносних вічок плодові лози у сортів Ркацителі, Мускат Оттонель, Трамінер рожевий рекомендується обрізати на 10 вічок.

Економічно більш доцільно для приготування сиропу використати сорти винограду, що володіють високим рівнем продуктивності, такі як Ркацителі, Аліготе, Сапераві, Тербаш.

Размещено на Allbest.ru