Біологічні та агротехнічні основи вирощування ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 615.32,58

БІОЛОГІЧНІ ТА АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ В УМОВАХ ГІРСЬКОЇ ЗОНИ КАРПАТ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ДЕРБАЛЬ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

КИЇВ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Гірсько-Карпатській дослідній станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук протягом 1991 - 2000 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор КОВТУНИК Іван Миколайович

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук ДЗЮБАЙЛО Андрій Григорович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник АРХИПЕНКО Федір Миколайович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії польового кормовиробництва

Провідна установа:

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Захист відбудеться “ 21 ” листопада 2001р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий “18 ” жовтня 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ехінацея пурпурова інтродукція продуктивність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним із резервів рослинництва є введення в культуру як рослин з місцевої флори, так і з інших регіонів, які б мали високий вміст білка та біологічно активних речовин. Однією з таких рослин є ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench) - рослина прерій Північної Америки. В Україні найбільше відповідають її біології умови Лісостепу. У цій зоні отримали великий експериментальний матеріал Івашенько Я.О. (1946); Смик Г.К. (1991); Самородов В.Г., Поспєлов С.В. (1996, 1999) та інші дослідники. Ними підтверджено високу біохімічну цінність сировини з ехінацеї для використання у медицині, ветеринарії, годівлі тварин тощо.

У гірській зоні Карпат основною галуззю сільського господарства є тваринництво. Важливою передумовою високої продуктивності тварин та їх репродуктивних характеристик є забезпечення біологічно активними компонентами корму. Таким компонентом може бути сировина з ехінацеї пурпурової. Умови для росту, розвитку та формування урожаю ехінацеї відрізняються тут від лісостепової зони. Із збільшенням висоти над рівнем моря істотно міняється температурний режим, збільшується кількість опадів, а, отже, і вологість повітря, інтенсивнішає сонячна радіація, знижується родючість ґрунту.

Актуальність теми. Введення в культуру і розробка технологій вирощування нових лікувальних, кормових, лікувально-кормових, медоносних рослин, зокрема ехінацеї пурпурової, є одним з важливих завдань рослинництва у гірській зоні Карпат.

Наукові дані про реакцію ехінацеї пурпурової на умови гірської зони Карпат та перспективи її вирощування відсутні. Виявлення закономірностей росту, розвитку та формування урожаю ехінацеї пурпурової в Карпатах дасть змогу розробити технологію її вирощування, адаптовану до цих специфічних умов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичних планів Гірсько-Карпатської сільськогосподарської дослідної станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН і проводились у відповідності до НТП УААН “Кормовиробництво” (№ 1961U118400).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - встановити закономірності формування урожаю ехінацеї пурпурової залежно від агротехнічних факторів і розробити технологію її вирощування в умовах гірської зони Карпат з метою отримання надземної маси, кореневищ з коренями та насіння при високій якості сировини і заощадженні витрат.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

встановити особливості росту, розвитку і формування урожаю надземної маси, кореневищ з коренями та насіння ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат;

з'ясувати вплив доз мінеральних добрив на продуктивність ехінацеї пурпурової, вміст протеїну та суми полісахаридів;

визначити вплив строків сівби, глибини загортання насіння, норм висіву, схеми розміщення рослин на ріст, розвиток і формування надземної і підземної маси ехінацеї пурпурової;

встановити особливості онтогенезу при висіванні у відкритому ґрунті, в теплиці та при вегетативному розмноженні;

з'ясувати оптимальний термін використання посівів ехінацеї пурпурової для заготівлі надземної маси, коренів з кореневищами та насіння;

розробити технологію вирощування ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат та дати їй економічну і енергетичну оцінку; дати рекомендації виробництву по створенню та використанню плантацій ехінацеї пурпурової.

Об`єкт дослідження - формування урожаю надземної і підземної маси та насіння ехінацеї пурпурової у гірській зоні Карпат залежно від параметрів агротехнічних факторів.

Предмет дослідження - біоморфологічні особливості ехінацеї пурпурової, інтродукція та елементи технології вирощування її в умовах гірської зони Карпат.

Методи досліджень: польовий - для визначення урожайності, біометричні обліки та виміри; лабораторний - аналізи ботанічного складу врожаю та біохімічного складу корму; економіко-математичний - оцінка економічної та енергетичної ефективності; математико-статистичний - проведення дисперсійного аналізу та статистична обробка даних.

Наукова новизна отриманих результатів досліджень полягає у тому, що вперше для умов гірської зони Карпат встановлено особливості формування урожаю надземної маси, кореневищ з коренями та насіння ехінацеї пурпурової, залежно від досліджуваних факторів; розроблено заходи управління формуванням її продуктивності шляхом створення оптимальних умов для росту і розвитку на основі застосування раціональних доз добрив, строків сівби, норми висіву, глибини загортання насіння, площі живлення, дотримання оптимального терміну використання травостою з метою отримання сировини з активною фізіологічною дією на організм тварин та людини.

Досліджено особливості росту, проходження фаз вегетації і формування урожаю надземної маси, кореневищ з коренями та насіння при висіві у відкритий грунт і в теплиці, при розсадному та вегетативному розмноженні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці адаптованої до умов гірської зони агротехніки вирощування ехінацеї пурпурової, що дозволяє оптимізувати систему економічно вигідних агротехнічних прийомів для отримання високих врожаїв цієї культури з метою виготовлення харчових та кормових добавок з активною фізіологічною дією на тваринний та людський організми.

Виробничу перевірку та впровадження проведено у 1997-2000 рр. в дослідному господарстві Гірсько-Карпатської дослідної станції Воловецького району, держгоспі “ Кук” Іршавського району та інших господарствах Закарпатської області на загальній площі 20 га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено програми і методики досліджень; проведено польові та лабораторні дослідження; зроблено узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій з проблеми досліджень, аналіз експериментальних даних та формулювання на їх основі висновків і рекомендацій; здійснено апробацію, публікації і пропаганду результатів досліджень.

Апробація роботи. Основні положення роботи оприлюднені й обговорені на міжнародних науково-практичних конференціях “Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку” (Рахів, 1998 р.), “Проблеми екологічної стабільності східних Карпат” (Синевир, 1999 р.), “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні” (Рахів, 1999 р.); на засіданнях Вчених рад Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН та Кам'янець-Подільської аграрно-технічної академії, технічної ради Гірсько-Карпатської сільськогосподарської дослідної станції у 1991-2001 рр.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 праць, у тому числі 3 у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури. Викладена на 153 сторінках машинописного тексту, включає 27 таблиць, 2 рисунки, 8 додатків. Список використаних джерел включає 171 найменування, з яких 8 латинським шрифтом.

ЗМІСТ РОБОТИ

Проаналізовано стан вивчення біологічних особливостей представників роду Echinacea Moench при вирощуванні в різних грунтово-кліматичних зонах. Розглядається історія введення в культуру ехінацеї пурпурової, вивчення її біохімічного складу. Аналізуються технологічні прийоми вирощування ехінацеї пурпурової в різних грунтово-кліматичних умовах.

Обгрунтовано необхідність інтродукції ехінацеї пурпурової в гірській зоні Карпат та розробки адаптованої для цих умов технології її вирощування.

Польові досліди проводили у 1991-1995 рр., виробничу перевірку та впровадження - у 1997-2000 рр. на базі Гірсько-Карпатської дослідної станції. Це нижній (800-250 м над рівнем моря) помірно теплий кліматичний пояс із сумою активних температур, залежно від рельєфу та експозиції, від 1600 до 2350 градусів. Період з середньодобовою температурою понад 10⁰С коливається в межах 115-165 днів.

За роки досліджень спостерігались значні відхилення метеорологічних показників від середньобагаторічних рівнів. У 1991 році вегетаційний період характеризувався підвищеною вологістю та пониженими температурами повітря. У 1992 році середня температура влітку була близькою до норми, але опадів випало на 35% більше багаторічної норми. У 1993 році вегетація відновилася на 18 днів раніше, ніж у 1992 році; вегетаційний період був теплий і сухий з середньою температурою повітря близькою до норми. У 1994 році вегетація багаторічних рослин розпочалася в кінці березня. Перша половина літа характеризувалася високою температурою повітря та зниженням кількості опадів. У 1995 році за вегетаційний період опадів випало на 188 мм більше багаторічної норми, при цьому за другу половину вегетації їх було вдвічі більше, ніж за першу.

Грунтовий покрив дослідних ділянок представлений типовими для гірсько-лісового поясу Українських Карпат бурими гірсько-лісовими слабо змитими грунтами середнього ступеня окультуреності. За гранулометричним складом вони середньо суглинкові. Верхній горизонт характеризується агрономічно цінною зернистою структурою. Вони бідні на загальний азот (0,57) і фосфор (1,89), але багаті на калій - 18.8 мг/100 г. Вміст гумусу в шарі 0-20 см 5,2%. Материнською породою є елювіальні та елювіально-делювіальні відклади. Верхній шар диференціюється на елювіальний та ілювіальний горизонти. Гідролітична кислотність досягає великих значень і зумовлюється високим вмістом іонів алюмінію - від 1,5-2 до 5-8 мг/екв на 100 г ґрунту. Ступінь насиченості основами менше 50%.

Дослідження проводили в колекційному розсаднику та польових дослідах.

Дослід 1. “Порівняльна характеристика перспективних кормових культур”. У колекційному розсаднику порівнювали продуктивність таких культур і перспективних рослин, як амарант, вайда, головатень круглоголовий, гірчак Вейріха, ехінацея пурпурова, катран серцелистий, козлятник східний, мальва мелюка, сіда багаторічна, сільфія пронизанолиста, топінамбур - із сумішкою конюшини лучної з тимофіївкою лучною (контроль) по фону внесення у підживлення восени Р₉₀К₆₀, навесні - N₆₀.

У польових дослідах вивчали реакцію ехінацеї пурпурової (сорт Поліська красуня) на удобрення, строки сівби, густоту стояння рослин, строки використання травостою з метою розробки технології вирощування адаптованої для умов гірської зони Карпат.

Дослід 2. “Залежність посівних характеристик насіння від тривалості його зберігання “.

Дослід 3. “Вплив строків сівби (весняні, літні, осінні, підзимній) на показники схожості “.

Дослід 4. “Вплив тривалості замочування на лабораторну схожість насіння “.

Дослід 5. “Вплив глибини загортання насіння на польову схожість та урожайність надземної і підземної маси “.

Дослід 6. “Залежність кількості сходів та продуктивності надземної маси від норми висіву“.

Дослід 7. “Вплив площі живлення на морфологічні характеристики рослин ехінацеї пурпурової; на урожайність надземної маси, кореневищ з коренями та структуру урожаю “.

Дослід 8. “Урожайність надземної та підземної маси залежно від ширини міжрядь “.

Дослід 9. “Вплив мінеральних добрив на урожайність надземної маси, кореневищ з коренями та біохімічний склад надземної маси “.

Площа посівної ділянки 30 м², облікової - 20 м²; повторність чотириразова.

Крім того, в модельних дослідах вивчали можливість використання для розмноження ехінацеї та ремонту плантацій розсади, ювенільних рослин та кореневищ за різних строків висаджування.

Восени при підготовці ґрунту проводилося дискування, внесення мінеральних добрив, зяблева оранка на 20-22 см; навесні - передпосівна культивація. Насіння висівали овочевою сівалкою СКОН - 4,2 згідно схем дослідів. У зв'язку з повільним початковим ростом ехінацеї пурпурової, необхідною умовою було ручне прополювання в рядках. На другий і наступні роки вегетації двічі за вегетаційний період проводили міжрядні обробітки. Мінеральні добрива вносили восени (Р₆₀К₆₀) та навесні (N₆₀).

Польові дослідження виконували згідно загальноприйнятих методик. Урожайність зеленої маси, кореневищ з коренями та насіння визначали методом суцільного обліку. Оцінювали насіннєву продуктивність: кількість плодів (сім'янок), розміри, масу 1000 шт., лабораторну схожість. Хімічний склад і поживну цінність зеленої маси визначали згідно методик повного зоотехнічного аналізу.

У ґрунті визначали: гумус за методом Тюріна, рН на потенціометрі ЛПС - 02, гідролітичну кислотність за Каппеном, рухомі форми азоту за Тюріним, рухомий фосфор за Кірсановим, рухомий калій за Бровкіною на полум'яному фотометрі.

Математичний аналіз результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1968).

Висока кислотність зумовлює зниження продуктивності однорічних сільськогосподарських культур та скорочення тривалості продуктивного довголіття багаторічних трав. Відомо, що найнижчий оптимум кислотності грунту для люцерни рН 6-7,5, для конюшини лучної та повзучої 5,5-7,0 (Посыпанов Г.С., 1982; Вавилов П.П., Посыпанов Г.С., 1983).

Проведеними у 1991-1995 рр. дослідженнями виявлено, що завдяки екологічній пластичності продуктивним довголіттям на бурих гірсько-лісових слабо змитих грунтах характеризуються малопоширені перспективні культури: топінамбур (923 ц/га), гірчак Вейхіра (890 ц/га), сіда багаторічна (709 ц/га), сільфія пронизанолиста (695 ц/га), козлятник східний (557 ц/га) тощо. Ехінацея виявилась найменш врожайною. Вона в цих агроекологічних умовах забезпечувала продуктивність на рівні 286 ц/га зеленої маси, але, маючи 18,2% сирого протеїну на суху речовину, вона може використовуватися для збагачення раціону протеїном. Хоча головне її значення - джерело сировини активної фізіологічної дії на організм тварин.

Виявлено, що свіжозібране насіння ехінацеї пурпурової мало максимальну лабораторну схожість (96%) та енергію проростання (на 7-й день 45%) при пророщуванні на світлі при +20⁰С. При пророщуванні в темряві схожість знижувалася на 7-14%; при +35⁰С сходи гинули, а при +5⁰С насіння не проростало.

За оптимальних умов насіння зберігало схожість 91-93% протягом року. На 2-й рік вона знижувалася на 9%, на 3-4-й - на 28%, на 5-й - на 55%. На 6-й рік після збирання схожість була не вище 8%.

Насіння ехінацеї в природних умовах проростало, при наявності оптимальної кількості вологи у ґрунті, в температурному інтервалі +10 -20⁰С. Оптимальним строком сівби є 2 декада квітня. За літніх і осінніх строків сходи були зріджені; підзимні - в умовах гірської зони Карпат виявились не перспективними (таблиця 1).

У 1-й рік вегетації рослини генеративних органів не утворювали. Інтенсивний ріст надземних і підземних органів починався у вересні і продовжувався до пізньої осені. Збільшувалася кількість та розміри розеткового листя; наростання кореневої системи відбувалося за рахунок придаткових коренів.

Таблиця 1 Польова схожість насіння ехінацеї пурпурової залежно від строку сівби (1991-1995 рр.)

Строк сівби	Дата сівби	Дата появи сходів	Період сівби - проростання, днів	Польова схожість, %	Кількість рослин
					шт./м пог.	в % до весняного строку
Весняний	10.04	6.05	26	47	36	86
	20.04	9.05	19	54	42	100
	30.04	18.05	18	36	21	50
Літній	10.06	27.06	17	36	16	37
	10.07	24.07	14	28	8	19
Осінній	10.09	1.10	30	20	12	29
Підзимній	10.10	20.04	-	14	9	21

Починаючи з 2-го року життя, рослини проходили повний цикл сезонного розвитку. Інтенсивний ріст надземних органів спостерігався у квітні-травні, а ріст підземних органів - протягом всього вегетаційного періоду. Збільшення надземної маси у рослин 2-го року життя проходило за рахунок вегетативних пагонів. Фаза бутонізації наставала у другій декаді липня, цвітіння - у першій декаді серпня. Бутонізація тривала від 21 до 26 днів, цвітіння - від 40 до 45 днів. Дозрівання насіння відбувалося з кінця вересня (таблиця 2).

При розмноженні поділом кореневищ та розсадним способом рослини в цей рік проходили повний цикл розвитку, включаючи дозрівання насіння, що є важливим фактором при інтродукції виду в умовах гірської зони Карпат.

Максимальна кількість листків у рослин ехінацеї відмічалася у першій половині масового цвітіння. До цієї фази вони досягали найбільших розмірів: довжина - 28 см, ширина - 6 см. Пагони з генеративними органами мали максимальну висоту в період масового цвітіння.

Найвища врожайність надземної маси забезпечувалася на початку та у фазу масового цвітіння. При цьому урожай на 50% формувався з найбільш цінних елементів структури - листків та суцвіть. У фазу ж бутонізації кількість листків і суцвіть складала 38%.

Ріст і розвиток надземних та підземних органів ехінацеї пурпурової залежав від погодних умов та віку рослин. Найбільша висота рослин ехінацеї пурпурової відмічалася на 3-й та 4-й роки вегетації, найбільша кількість стебел формувалася після 3-го року, але при цьому кількість листків на рослину істотно зменшувалася. Найбільша маса надземної частини рослин формувалася на 3-й рік вегетації, а коренів - на 3-й та 4-й роки.

Таблиця 2 Строки настання фенологічних фаз

Фаза морфогенезу	Рік вегетації
	1992	1993	1994
Відростання	15.04	12.04	12.04
Бутонізація	18.07	23.07	20.07
Цвітіння: початок кінець	8.08	3.08	5.08
	17.09	16.09	19.09
Тривалість дозрівання плодів, днів	59	54	59
Відмирання надземної маси	12.10	16.10	15.10

Що стосується параметрів насіннєвої продуктивності, то у суцвіттях різних строків формування розміри сім'янок варіювали у незначних межах, а маса 1000 шт. зменшувалася від 4,49 г з центральних суцвіть до 3,12 г на бічних пагонах 1-го порядку або на 30% та до 3,06 г на пагонах 2-го порядку або на 32%; у середньому ж маса 1000 шт. плодів становила 3,58 г. Найбільша їх кількість утворювалася в суцвіттях ранніх строків формування - центральних і бокових 1-го порядку - 140 шт., тоді як на бічних пагонах 2-го порядку 114 шт. або на 19% менше.

Сім'янки з центральних і бічних пагонів 1-го порядку мали схожість 85 - 91%. Очевидно, це пояснюється тим, що вони формувалися у липні - серпні, коли фізіологічні процеси проходили найбільш інтенсивно. Формування ж плодів у суцвіттях останніх порядків галуження стебла проходило у вересні при їх затуханні, що зумовило істотно нижчу схожість - 77%.

Найкращі умови для росту і розвитку ехінацеї пурпурової забезпечувалися у 1993 та 1994 роках, які характеризувалися надмірною вологістю у першій половині вегетації. Несприятливими умовами відзначалися 1991 та 1992 роки, коли перша половина вегетаційного періоду була найпосушливішою за роки проведення досліджень.

Польова схожість за весняної сівби не істотно відрізнялася у варіантах із загортанням насіння на 1, 2, 3 та 4 см, але строки появи сходів були різними: першим зійшло насіння (17 - 25-й день), висіяне на глибину 1 і 2 см, через 2-3 дні - висіяне на 3 см, через 8-10 днів - на 4 см. У 1-й рік вегетації найвища урожайність надземних і підземних органів була отримана у варіантах із загортанням на 1-3 см. Так, урожайність зеленої маси 1-го року була на 31% вищою при загортанні насіння на 3 см, ніж при загортанні на 4см. Вплив глибини загортання проявлявся і в наступні роки. Так, при загортанні на 3 см маса підземних органів у середньому за 2 - 3-й роки вегетації була майже вдвічі вищою, ніж при загортанні на 4 см. Урожайність надземної маси у середньому за ці роки при загортанні на 2 та 3 см складала відповідно 89,2 та 91,6 ц/га, а висота рослин 101 - 103 см.

Для встановлення оптимальної норми висівали 6,8,10,12,14 кг/га насіння з лабораторною схожістю 87-91% при ширині міжрядь 45 см та глибині загортання 3 см. Встановлено, що в початковий період загущені посіви краще протистояли утворенню земляної кірки та забур'яненості, ніж зріджені. Але на час збирання урожаю відбувалося самозрідження травостою на 7-10%. Виявлено, що при нормі висіву 12 кг/га урожайність повітряно сухої надземної маси 1-го року вегетації була на 2,9 ц/га більшою, ніж при нормі 10 кг і на 4,7 ц/га більша, ніж при нормі 8 кг. Достовірної різниці в урожайності при нормах 12 і 14 кг не виявлено. Ця закономірність відмічена і на 2-й та 3-й рік вегетації. Із зменшенням норми висіву проявляється тенденція зниження урожайності кореневищ з коренями.

Кращим строком сівби виявився ранньовесняний - на початку квітня при нормі 12 кг/га та глибині загортання 2-3 см. Схожість насіння становила 89-91%, енергія проростання - 43-47%. За оптимального температурного режиму сходи появлялися на 15-30-й день. За літніх і осінніх строків вони часто зріджувалися протягом перших 2-х тижнів через нестачу вологи у грунті. За підзимнього строку навесні отримали зріджені сходи.

У досліді по вивченню залежності урожайності ехінацеї пурпурової від схеми розміщення рослин виявлено, що у середньому за 2-4-й роки збір як надземної, так і підземної маси не залежав від площі живлення.

Найвищу врожайність надземної маси отримали у варіанті з шириною міжрядь 45 см. Першого року вегетації вона складала 20,7 ц/га, другого - 87,4 ц/га, третього - 109 ц/га. Не виявили достовірних відмінностей і в урожайності кореневищ з коренями за різної ширини міжрядь. Першого року вегетації їх урожайність при ширині міжрядь 45 см була 11,1 ц/га, другого - 24,2 ц/га, третього - 30,7 ц/га. На 4-й рік вегетації урожайність підземних органів знизилася до рівня 2-го року й становила 24,8 ц/га або на 19% менше, ніж 3-го року.

Виявлено, що окупність 1 кг діючої речовини мінеральних добрив, внесених у дозі N₆₀Р₆₀К₆₀ у середньому за 1992-1995 рр. досягала 4,8 кг сухої речовини надземної маси. При збільшенні дози до N₉₀Р₉₀К₉₀ цей показник становив лише 1 кг сухої речовини (таблиця 3).

Найвищу урожайність сухої речовини надземної маси отримували на 3-4 роки вегетації при тенденції зниження на 4-й рік. На 5-й рік продуктивність ехінацеї пурпурової знижувалася на 35%. У середньому за ці роки внесення N₆₀Р₆₀К₆₀ не впливало на кореневу масу ехінацеї пурпурової 1-го року вегетації.

Не істотним був вплив добрив на вихід з урожаєм надземної маси суми полісахаридів. У варіантах з внесенням добрив виявлено тенденцію зниження вмісту суми полісахаридів у сухій речовині, що пояснюється очевидно ефектом “розбавлення”. Вміст сирого протеїну підвищувався під впливом повного мінерального удобрення до 18,2% проти 17,1% у контрольному варіанті або на 6 відсотків.

При розсадному способі розмноження насіння ехінацеї висівали в теплиці у лютому-березні. Сходи появлялися на 12-17 день. Найбільш сприятливою температурою для проростання виявилася 22-25⁰C. При температурі нижче 22⁰С сходи зріджувалися, а при 26⁰С підсихали сім'ядольні листки. Після появи сходів температуру знижували до 16⁰С. При догляді передбачалось проведення регулярних поливів та прополювання. За 10 днів до висаджування розсаду загартовували при температурі 10⁰С. Пікірували рослини у фазі 2-4 справжніх листки за площі живлення 45х25 см.

Таблиця 3 Продуктивність ехінацеї пурпурової залежно від удобрення (1992-1995 рр.)

Удобрення	Урожайність, ц/га	Сума полісахаридів
	зелена маса	суха маса	вміст у сухій масі, %	вихід з 1 га, ц
Без добрив (контроль)	245	70,2	7,9	5,55
N60 P60 K60	276	78.8	7,5	5,91
N90 P90 K90	286	81,6	7,1	5,79
N120 P120 K120	306	85,6	7,0	5,99
N150 P150 K150	312	86,9	7,1	6,17
N180 P180 K180	329	90,0	6,9	6,21
N210 P210 K210	326	87,1	6,7	5,84
НІР05	24	2,6



Приживання розсади при висаджуванні у квітні становило 95% за умови періодичного поливу. Інтенсивний ріст рослин починався з другої половини літа, а у 3-й декаді серпня вони вступали у фазу цвітіння. Рослини, висаджені у травні-червні, погано приживалися. Їх розвиток загальмовувався, а продуктивність, порівняно з квітневим строком, була нижчою у 1,5-2 рази.

У 1992-1995 рр. досліджували можливість ремонту розсадних плантацій ювенільними рослинами, взятими до відростання, та у травні - червні. При ранньовесняному висаджуванні приживалося 99% рослин, які в подальшому нормально розвивались, цвіли і давали повноцінне насіння. При висаджуванні на початку травня розвиток рослин затримувався, з них лише 33% зацвітало. При літньому висаджуванні приживалося 38% рослин, вони повільно розвивались і йшли в зимівлю ослабленими, деякі вимерзали.

Відростання ехінацеї проходить за рахунок бруньок відновлення розміщених на кореневищі. У 1-й рік формується розетка, із якої на 2-й рік розвивалися квітконоси з суцвіттями. Після дозрівання плодів квітконос та розетка відмирали. Але це зумовлювало пробудження бруньок відновлення біля основи квітконоса, з яких навесні утворювалися “дочірні“ розетки. Вони залишалися з'єднаними з материнським кореневищем, створюючи розгалужений підземний орган.

При вегетативному розмноженні поділом кореневищ рослини 2-го року життя висаджували у квітні, червні і жовтні за ширини міжрядь 45 см через 25 см в рядку. Рослини, висаджені навесні, формували повноцінні плоди, хоча й відставали у проходженні фаз на 12-15 днів. За літнього строку приживалося 70% рослин, а їхня продуктивність була значно нижчою порівняно з весняним. Рослини, висаджені восени, починали відростати лише наступної весни. У фазі цвітіння вони були в середньому на 23-27 см нижчі, ніж рослини весняного строку висаджування. Різниці у розвитку рослин на 3-й та 4-й роки вегетації не спостерігалося.

В умовах гірської зони Карпат найвища продуктивність плантацій ехінацеї пурпурової забезпечувалася на 2-4 -й роки життя - 82,4-89,7 ц/га повітряно сухої маси. На 5-й рік урожайність надземної маси знижувалася на 36%; кореневищ з коренями в 1,8 раза. Найвища врожайність насіння забезпечувалася також на 3-й рік вегетації, після чого спостерігалося поступове зниження насіннєвої продуктивності (таблиця 4).

Таблиця 4 Продуктивність ехінацеї пурпурової залежно від віку рослин (фон N₆₀ Р₆₀ К₆₀)

Рік вегетації	Т р а в а, ц/га	Вміст сухої речовини, %	Сухі кореневища та корені, ц/га	Насіння, ц/га
	сира маса	суха маса
1991	141	27,3	19,7	12,1	-
1992	291	82,4	28,3	22,7	7,9
1993	301	89,7	29,8	30,1	8,3
1994	297	85,3	28,7	27,8	7,8
1995	216	57,9	26,8	22,0	7,0
НІР05	33	5,4	2,6	1,1

У рік закладки плантації затрати сукупної енергії становили 4,3 ГДж/га, у роки її використання - 14,4 ГДж/га. Затрати, пов'язані із застосуванням добрив у підживлення (N₆₀ навесні та Р₆₀К₆₀ восени) - 7,1 ГДж/га; затрати на скошування та перевезення сировини - 5,7 ГДж/га.

При використанні протягом 3-х років середньорічні витрати сукупної енергії досягали 15,9 ГДж/га, у тому числі на удобрення - 7,7 ГДж або майже 50%. При цьому енергоємність 1ц зеленої маси становила 52 МДж.

Сумарні затрати коштів за три роки використання плантації становили 2618 грн/га, у тому числі на її створення (1-й рік) - 1080 грн або 41%. У наступні роки найбільшу питому вагу займали затрати по догляду - 487 грн/га або 67%. Затрати на заготівлю надземної маси становили 236 грн/га (2-й рік вегетації), насіння та кореневищ (3-й рік вегетації) - відповідно 192 та 136 грн/га.У структурі виробничих затрат найбільшу частку займала ручна праця - 470 люд.-год./га або 92%. За три роки використання плантація ехінацеї пурпурової забезпечує 108,8 тис.грн/га умовно чистого доходу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені нові дані для вирішення наукової задачі, що полягає у розробці біологічних і агротехнічних основ вирощування ехінацеї пурпурової, як цінної лікарської та лікувально-кормової рослини з активною фізіологічною дією на людський та тваринний організм, шляхом вивчення особливостей її росту і розвитку залежно від агроекологічних факторів та оптимізації основних елементів агротехніки вирощування з метою введення в культуру в гірській зоні Карпат.

Найвища продуктивність ехінацеї забезпечується на 2-4-й роки вегетації: зелена маса - 291-301 ц/га, повітряно суха маса - 82.4-89.7 ц/га; кореневища з коренями - 23.3-32.6 ц/га; насіння - 7.8-8.3 ц/га. За вмістом сирого протеїну (18.2%) вона не поступається козлятнику східному й тому може використовуватися не тільки як джерело сировини з активною фізіологічною дією на організм тварин, але також і як кормова добавка для збагачення раціонів протеїном.

У 1-й рік життя ріст та розвиток ехінацеї пурпурової у першій половині вегетації сповільнений. Збільшення кількості розеткових листків та їх розмірів розпочинається з вересня і продовжується до пізньої осені. Ріст кореневої системи відбувається за рахунок придаткових коренів. Генеративні органи формуються лише у деяких рослин.

Повний цикл розвитку ехінацея проходить з 2-го року життя. Інтенсивний ріст надземних органів відбувається у квітні-травні, підземних - протягом всього періоду вегетації. Найвища врожайність надземної маси формується у фазу цвітіння на 3-й рік життя (при питомій вазі листків та суцвіть більше 50%), кореневищ з коренями - на 3-й та 4-й роки.

Фаза бутонізації ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат настає у другій декаді липня, цвітіння - у першій декаді серпня. Бутонізація триває 21 - 26 днів, масове цвітіння - 50-60 днів. Цвітіння починається з центрального суцвіття: протягом 3-х днів розкриваються язичкові квітки, які цвітуть 30 днів до повного відцвітання трубчастих квіток. Розкриття трубчастих квіток проходить від язичкових квіток до центра. Першими розкриваються квітки суцвіть 1-го порядку, потім 2-го, 3-го і т.д. Цвітіння трубчастої квітки продовжується 3-4 дні. Цвітіння однієї рослини може тривати 75 днів, суцвіття - 38 днів. Плоди (сім'янки) дозрівають у вересні-жовтні.

Рослини ехінацеї пурпурової одночасно проходять всі етапи генеративної фази: бутонізація, цвітіння, формування плодів. У суцвіттях різних строків формування розміри сім'янок варіюють у незначних межах, а маса 1000 шт. зменшується від 4,49 г (центральні суцвіття) до 3,12 г (бічні пагони 1-го порядку) або на 30% та до 3,06 г (пагони 2-го порядку) або на 32%. Найбільша кількість плодів утворюється в суцвіттях ранніх строків формування (центральні та бокові 1-го порядку) - 140 шт.; на бічних пагонах 2-го порядку - 114 шт. або менше на 19%.

Якість насіння зумовлюється місцезнаходженням суцвіття. Сім'янки, які сформувалися на центральних та пагонах 1-го порядку, характеризуються схожістю 85 - 91%. У суцвіттях останніх порядків галуження формується насіння зі схожістю 77%.

Свіжозібране насіння ехінацеї пурпурової має лабораторну схожість (96%) та енергію проростання (на 7-й день - 45%) при пророщуванні на світлі при +20⁰С. При пророщуванні у темряві схожість зменшується на 7-14%. При +5⁰С насіння не проростає.

За оптимальних умов зберігання схожість насіння протягом року залишається на рівні 91-93%, знижуючись на 2-й рік на 9%, на 3-4-й - на 28-29%, на 5-й-на 55%. На 6-й рік зберігання схожість не перевищує 8%.

Проростання насіння ехінацеї в природних умовах можливе за оптимальної зволоженості грунту в температурному інтервалі + 10 - 20⁰С. За оптимальної температури +22 - 25⁰С сходи з'являються на 12 - 15-й день при польовій схожості 55 - 60%.

Оптимальним строком сівби ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат є друга декада квітня - сходи появляються на 15 - 30-й день після висівання. За літніх і осінніх строків сходи зріджуються протягом перших 2-х тижнів через недостатню кількість вологи у верхньому шарі грунту. Підзимній строк сівби є неперспективним через зрідженість сходів навесні.

Загущені посіви ехінацеї пурпурової краще протистоять утворенню кірки та забур'яненості у перший період вегетації. В подальшому за рахунок самозрідження густота зменшується на 7-10%. Оптимальною нормою висіву є 12 кг/га, що забезпечує найвищу врожайність надземної маси та кореневищ протягом 3-х років вегетації.

Глибина загортання насіння у межах 1-4 см не впливає на кількість сходів ехінацеї пурпурової, але визначає строки їх появи та настання фаз розвитку у 1-й рік вегетації.

У середньому за 2-3-й роки вегетації при загортанні насіння на 3 см забезпечується майже вдвічі вища урожайність кореневищ, ніж при загортанні на 4 см. Урожайність надземної маси при висіванні насіння на 2 - 3 см становить 89,2-91,6 ц/га повітряно сухої речовини.

Урожайність надземної маси формується однакова за всіх схем розміщення. При схемі 20х50 см, порівняно з 20х30 см, у 2,3-2,7 рази збільшується кількість стебел на рослину та на 10-17 см їх висота; на 50% збільшується кількість листків і суцвіть та їх частка в урожаї.

Найвища врожайність надземної маси забезпечується при ширині міжрядь 45 см та при розміщенні рослин у рядку через 20-25 см; на 2-й та 3-й роки - відповідно 87,4 та 109 ц/га; кореневищ з коренями - 24,2 та 30,7 ц/га.

Оптимальною дозою мінеральних добрив є N₆₀Р₆₀К₆₀. Вона забезпечує отримання 4,8 кг сухої речовини надземної маси на 1 кг діючої речовини добрив. Вплив добрив на збільшення виходу суми полісахаридів з урожаєм надземної маси неістотний. Вміст сирого протеїну в сухій речовині під впливом N₆₀Р₆₀К₆₀ підвищується з 17,1 до 18,2%.

При використанні кореневищ чи розсади для розмноження та ремонту плантацій рослини ехінацеї пурпурової в рік висаджування проходять повний цикл розвитку й формують повноцінне насіння.

При висіванні насіння в теплиці у лютому-березні сходи появляються на 12-17-й день. Найбільш сприятливою температурою для проростання є +22 -25⁰С. При температурі нижче +22⁰С сходи зріджуються, а при +26⁰С підсихають сім'ядольні листки. При висаджуванні розсади у квітні у фазі 2-4-х справжніх листків приживається 95% рослин. Інтенсивний ріст рослин починається з другої половини літа, у 3-й декаді серпня вони вступають у фазу цвітіння. При висаджуванні у травні-червні рослини погано приживаються, їхній розвиток загальмовується, а продуктивність, порівняно з квітневим строком, знижується у 1,5-2 рази.

Для ремонту плантацій ехінацеї можна використовувати ювенільні рослини, які при висаджуванні на початку квітня (до відростання) приживаються на 99%. В подальшому вони нормально розвиваються і формують повноцінне насіння. При висаджуванні на початку травня розвиток рослин затримується, з них лише 33% зацвітає. При літньому висаджуванні приживається 38% рослин - вони повільно розвиваються, йдуть в зимівлю ослабленими, деякі вимерзають.

При розмноженні поділом кореневищ рослини 2-го року життя можна висаджувати у квітні, червні і жовтні через 25 см у рядку за ширини міжрядь 45 см. Рослини, висаджені навесні, відстають у проходженні фаз на 12-15 днів. За літнього строку приживається 70% рослин, а їхня продуктивність істотно знижується порівняно з весняним. Рослини, висаджені восени, відростають лише наступної весни. При цьому у фазі цвітіння у лінійному рості вони відстають від рослин весняного строку висаджування. У наступні роки різниці у розвитку рослин різних строків висаджування не спостерігається.

Відростання ехінацеї проходить за рахунок бруньок відновлення, розміщених на кореневищі. У 1-й рік формується розетка, із якої на 2-й рік розвиваються квітконоси з суцвіттями. Після дозрівання плодів квітконос та розетка відмирають, після чого пробуджуються бруньки відновлення біля основи квітконоса, з яких навесні утворюються “дочірні” розетки. Вони залишаються з'єднаними з материнською рослиною, створюючи розгалужене кореневище.

Для створення плантації ехінацеї пурпурової необхідно затратити 4,3 ГДж/га сукупної енергії, а у роки її використання -14,4 ГДж/га. Затрати, пов'язані із застосуванням добрив становлять 7,1 ГДж/га, скошуванням та перевезенням сировини - 5,7 ГДж/га. При використанні протягом 3-х років середньорічні витрати сукупної енергії досягають 15,9 ГДж/га, у тому числі на удобрення - 7,7 ГДж. При цьому енергоємність 1 ц зеленої маси становить 52 МДж.

Сумарні затрати коштів за три роки використання плантації становлять 2618 грн/га, у тому числі на її створення (1-й рік) - 1080 грн. або 41%. У наступні роки найбільшу питому вагу займають затрати по догляду - 487 грн/га або 67%. Затрати на виробництво повітряно сухої речовини надземних органів становлять 236 грн/га (2-й рік вегетації), насіння та кореневищ (3-й рік вегетації) - відповідно 192 та 136 грн/га. У структурі трудових затрат найбільшу частку займає ручна праця - 470 люд.-год./га або 92%. За три роки використання плантація ехінацеї пурпурової забезпечує 108,8 тис.грн. умовно чистого доходу з гектара.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На бурих гірсько-лісових слабо змитих ґрунтах Карпат ехінацею пурпурову необхідно вирощувати з метою використання як кормової добавки для збагачення раціонів на біологічно активні речовини та протеїн.

В умовах гірської зони Карпат ехінацею пурпурову необхідно висівати у другій декаді квітня насінням не більше 3-х років зберігання нормою 12 кг/га при ширині міжрядь з глибиною загортання 2-3 см.

При формуванні густоти залишати рослини в рядку через 20-25 см, що забезпечує найвищу урожайність надземної маси (з часткою листків і суцвіть більше 50%) та кореневищ з коренями протягом 3-х років вегетації.

Вносити у підживлення восени фосфорні та калійні добрива у дозі Р₆₀К₆₀, навесні - азотні у дозі N₆₀.

За промислової культури раціональнішим способом розмноження ехінацеї пурпурової є насіннєвий.

Для ремонту плантацій, крім розсади, використовувати на початку квітня (до відростання) ювенільні рослини або частини кореневищ.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дербаль Ю.М. Вирощування ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат // Вісник аграрної науки.-№2. - 2001. - С.79 - 80.

2. Дербаль Ю.М. Норми висіву і глибина загортання насіння ехінацеї пурпурової в умовах Карпат // Вісник аграрної науки.-№4. -2001. - С.80 - 81.

3. Дербаль Ю.М. Біологічні основи використання ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат // Бюлетень інституту зернового господарства.-№15 - 16. - 2001. - С.92 - 94.

4. Дербаль Ю.М. Інтродукція ехінацеї пурпурової в гірських умовах Карпат // Матеріали міжнар. конф. (13 - 15 жовтня 1998 р.) “Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку”. - Том 1. - Рахів. - 1998. - С. 212 - 214.

5. Дербаль Ю.М. Вирощування ехінацеї пурпурової в гірських умовах Карпат // Матеріали міжнар. конф. (24 - 27 червня 1999 р.) “Проблеми екологічної стабільності східних Карпат”. - Синевир. - 1999. - С.58 - 59.

6. Ковалюк В.І., Крись О.П., Крись П.О., Моспан С.С., Біган Г.І., Дербаль Ю.М. Грунтозахисна система землеробства - шлях до стабільних екологічно збалансованих агроландшафтів Українських Карпат // Матеріали міжнар. конф. (21 - 24 вересня 1999 р.) ”Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). - Рахів. - 1999. - С.146 - 149.

7. Дербаль Ю.М. Нові кормові культури // Науково обгрунтована система ведення землеробства та тваринництва для селянських (фермерських) господарств в гірській зоні Українських Карпат / Відповід. за вип. О.П.Крись. - с.Нижні Ворота. - 1998. - 25 с.

8. Дзямко М.Й., Дербаль Ю.М., Козик В.М., Гафинець М.Й. Методичні рекомендації по заготівлі кормів за прогресивними технологіями. - Нижні Ворота. - 2000. - 19 с.

9. Дербаль Ю.М., Марочко В.П. Методичні рекомендації по вирощуванню ехінацеї пурпурової в гірсько-лісовому поясі східних Карпат. - Нижні Ворота. - 2001. - 2 с.

АНОТАЦІЇ

ДЕРБАЛЬ Ю.М. Біологічні та агротехнічні основи вирощування ехінацеї пурпурової в умовах гірської зони Карпат. Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 2001.

У дисертації викладено результати досліджень по розробці технології вирощування ехінацеї пурпурової, адаптованої до умов гірської зони Карпат, з метою отримання сировини з активною фізіологічною дією на організм тварин та людини. Досліджено вплив удобрення, строку сівби, норми висіву, глибини загортання насіння, площі живлення, тривалості використання травостою на ріст, проходження фаз вегетації, особливості цвітіння та формування продуктивності ехінацеї пурпурової - урожайність кореневищ з коренями, надземної маси, насіннєву продуктивність. Виявлено особливості онтогенезу при висіві у відкритому ґрунті та при розсадному вирощуванні.

Рекомендовано технологію вирощування ехінацеї пурпурової на бурих гірсько-лісових слабо змитих ґрунтах, яка забезпечує на 2 - 4-й роки вегетації урожайність повітряно сухої маси - 82,4 - 9,7 ц/га; кореневища з коренями - 22,7 - 30,1 ц/га; насіння - 7,9 - 8,3 ц/га.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ехінацея пурпурова, норма висіву, глибина загортання, строк сівби, розсадний спосіб розмноження, площа живлення, удобрення, кореневища з коренями, надземна маса, сирий протеїн, сума полісахаридів.

ДЕРБАЛЬ Ю.М. Биологические и агротехнические основы выращивания эхинацеи пурпурной в условиях горной зоны Карпат. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09-растениеводство. - Институт земледелия УААН, пгт.Чабаны, 2001.

Содержит результаты исследования особенностей роста, прохождения фаз развития и формирования продуктивности надземной массы, корневищ с корнями, семян эхинацеи пурпурной на бурых горно-лесных слабо смытых почвах Карпат в зависимости от удобрения, срока сева, глубины заделки семян, площади питания растений, способа размножения, продолжительности использования плантации.

Установлено, что после уборки семена эхинацеи пурпурной имеют лабораторную всхожесть 96%. При оптимальных условиях после года хранения всхожесть составляет 91-93%. На 2-й год она снижается на 9%, на 3-4-й - на 28%, на 5-й - на 55%. На 6-м году хранения всхожесть не превышает 8%.

В 1-й год вегетации эхинацея пурпурная генеративных органов не формирует. Начиная со 2-го года она проходит полный цикл развития. Наиболее высокая урожайность надземной массы формируется в фазе цветения. При этом урожай на 50% состоит из наиболее ценных элементов - листьев и соцветий.

Наибольшее количество плодов образуется в соцветиях ранних сроков формирования - центральных и боковых 1-го порядка. Семянки, сформировавшиеся на центральных стеблях и боковых 1-го порядка, имеют всхожесть 85-91%, из соцветий с последних порядков ветвления - 77%. Средняя масса 1000 шт. плодов составляет 3,58 г.

Оптимальной нормой высева является 12 кг/га. Количество всходов при весеннем севе несущественно отличалось в вариантах с заделкой семян на 1, 2, 3 и 4 см, но сроки появления были разные. Первыми проросли семена (на 17-25 день) высеянные на 1 и 2 см, через 2-3 дня - на 3 см и через 8-10 дней - высеянные на глубину 4 см.

Оптимальным сроком сева является вторая декада апреля. При летних и осенних сроках всходы изреживаются из-за дефицита влаги в почве, часто наблюдается их гибель в течение первых двух недель. При подзимнем севе весенние всходы очень изреженные.

Наиболее высокую продуктивность эхинацеи пурпурной получено при ширине междурядий 45 см с оставлением на 1 м рядка 4-5 растений. В первый год урожайность надземной массы составила 20,7 ц/га воздушно сухой массы, на второй - 87,4, на третий - 109 ц/га; урожайность корневищ была соответственно 11,1, 24,2 и 30,7 ц/га.

Окупаемость 1 кг д.в. минеральных удобрений внесенных в дозе N₆₀Р₆₀К₆₀ в среднем за 1992 - 1995 гг. составила 4,8 кг сухого вещества надземной массы. При увеличении дозы до N90Р90К90 этот показатель составил лишь 1 кг сухого вещества. Несущественным было влияние удобрений на выход суммы полисахаридов с урожаем надземной массы. Выявлено повышение содержания сырого протеина в сухом веществе под влиянием удобрений до 18,2% при 17,1% в контроле.

При размножении эхинацеи делением корневища и рассадным способом растения проходят полный цикл развития в первый год, включая созревание семян, что является одним из важных факторов при интродукции вида в условиях горной зоны Карпат.

Приживаемость растений при высаживании в открытый грунт в апреле составляет 95%. Интенсивный их рост начинается со второй половины лета; в третьей декаде августа они вступают в фазу цветения. Растения, высаженные в июне, плохо приживаются, их развитие замедляется, а продуктивность снижается в 1,5-2 раза по сравнению с апрельским сроком.

Отрастание эхинацеи проходит за счет почек, расположенных на корневище. В первый год вегетации формируется розетка, с которой на второй год развивается цветонос с соцветиями. После созревания плодов цветонос и розетка отмирают, а с почек у основания цветоноса весной отрастают новые розетки. “Дочерние” розетки не отделяются от материнского растения, формируя разветвленное корневище.

В условиях горной зоны Карпат самая высокая продуктивность плантаций эхинацеи пурпурной обеспечивается на 2-4-й годы вегетации - 82,4-89,7 ц/га воздушно-сухой надземной массы; 22,7 - 30,1 ц/га сухих корневищ с корнями и 7,9 - 8,3 ц/га семян. На 5-й год продуктивность существенно снижается.

При трехлетнем использовании плантации среднегодовые затраты совокупной энергии составляют 15,9 ГДж/га, в т.ч. на удобрения 7,7 ГДж; энергоемкость 1 ц зеленой массы - 52 МДж.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: эхинацея пурпурная, норма высева, глубина заделки, срок сева, рассадный способ размножения, площадь питания, удобрение, корневища с корнями, надземная масса, сырой протеин, сумма полисахаридов.

DERBAL Yu. M. The biological and agrotechnical foundations of Echinacea purpurea (L.) Moench growing under conditions of the Carpaty mountain zone. Thesis (manuscript) for the degree of Candidate of Agrocultural Sciences in the speciality 06.01.09 - plant growing. - Institute of Agroculture of the UAAS, Chabany, 2001.

The thesis presents the results of investigations on the growings process design of Echinacea purpurea (L.) Moench adaptive to the conditions of Carpaty moutain zone with the purpoze of obtaining raw materials with the active physiological action on animal and human organism. The effects fertilization, seeding time and rate, the dept of seed placement, feeding area, the duration of grass stand use on growth, the passing of vegetation stages, the details of blooming and the formation of Echinacea purpurea (L.) Moench: productivity rootstock with roots yield, top mass yield, the seed productivity is studied. The ontogenesis features when seeding in the open ground and in seedling growing are revealed.

The Echinacea purpurea (L.) Moench growing technology securing for second - fourth years of vegetation the air - dry matter yield - 82,4-89,7 hkg/ha, the rootstock with roots one - 22,7-30,1 hkg/ha, the seed one - 7,9-8,3 hkg/ha is recommended on the mountain brown forest weakly eroded soils.

KEY WORDS: Echinacea purpurea (L.) Moench, seeding rate, the dept of seed placement, seeding time, seedling propagation method, feeding area, fertilization, rootstock with roots, top mass, raw protein, sum of polysaccharides.

Размещено на Allbest.ru

...