Кон'юнктура ринку льонопродукції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УДК 338.12.017;339.13.+633.521

КОН'ЮНКТУРА РИНКУ ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ГУРА ОКСАНА ВАСИЛІВНА

КИЇВ - 2001



Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України ШПИЧАК Олександр Михайлович, академік-секретар відділення економіки і земельних відносин УААН

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, член- кореспондент УААН Пасхавер Борис Йосипович, заступник завідуючого відділом економічних відносин АПК, Інстиут економіки НАН України

- кандидат економічних наук НАЗАРОВА Алла Василівна, в.о. доцента кафедри статистики і аналізу господарської діяльності Нацонального аграрного університету

Провідна організація - Державна агроекологічна академія Міністерства освіти і науки України, м. Житомир.

Захист дисертації відбудеться 19.06.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-ій поверх, конференц-зал .

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інститут аграрної економіки УААН, 2-ий поверх, кім. 211.

Автореферат розіслано 18.05.2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

доктор економічних наук, Малік М.Й.



АНОТАЦІЇ

Гура О.В. Кон'юнктура ринку льонопродукції в Україні.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02.- економіка сільського підприємства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ,2001.

Дисертацію присвячено теоретичним та практичним питанням дослідження кон'юнктури ринку льонопродукції, проведено її аналіз, розглянуто основні кон'юнктуроформуючі фактори та теоретичні питання вибору прогнозної моделі та здійснено прогноз кон'юнктури ринку льонопродукції. Визначено основні шляхи розвитку льонопромислового комплексу України. льонопродукція кон'юнктура економічний

Наукові дослідження присвячені вивченню кон'юнктури ринку льонопродукції, функціонуванню льонопереробної галузі з метою відпрацювання шляхів виходу цієї галузі з кризового стану.

Вихідним етапом виробництва льонопродукції є забезпечення його льоносировиною. Тому вирощенню та первинній переробці льону відведене головне місце в дослідженнях. Вони доповнюються аналізом стану та економічних тенденцій в льонопереробній промисловості.

Вивчення ринку кінцевої продукції та його кон'юнктури, розробка прогнозу зробили можливим визначити необхідні заходи для поліпшення ситуації на ринку льонопродукції, що, відповідно, позитивно вплине і на її виробництво.

Ключові слова: кон'юнктура, ціна, попит, пропозиція, прогноз, аналіз, модель, інтеграція, державне регулювання, льонопродукції.



Гура О.В. Конъюнктура рынка льнопродукции в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02- экономика сельского хазяйства и АПК, Институт аграрной экономики УААН , Киев, 2001.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам исследования конъюнктуры рынка льнопродукции в Украине, произведен ее анализ, рассмотрены главные конъюнктуроформирующие факторы теоретические вопросы выбора модели прогноза, сделан среднесрочный прогноз конъюнктуры рынка льнопродукции в Украине.

Научная новизна исследования состоит в постановке, теоретическом обосновании методических анализа и оценок и практическом решении комплекса проблем исследования конъюнктуры рынка льнопродукции.

В процессе исследования получены следующие научные результаты: расширено понятие и смысл “конъюнктуры рынка “ в современных условиях;

предложены схемы анализа и прогноза конъюнктуры товарных рынков;

сделаны комплексные исследования двух направлений формирования рыночной конъюнктуры льнопродукции: на рынке льносырья и рынке конечной льнопродукции;

сформулированы основные принципы ценообразования на льнопродукцию;

определены направления государственного регулирования рынка льнопродукции;

уточнена классификация методов прогнозирования;

разработана методика прогнозированияпоказателей конъюнктуры рынка льнопродукции и ее использование;.

В первом разделе «Теоретические основы исследования конъюнктуры рынка» рассмотрена эволюция понятия экономической конъюнктуры, дана современная трактовка этого порнятия, определены основные конъюнктуроформирующие факторы.

Во втором разделе «Экономический анализ конъюнктуры рынка льнопродукции в Украине» проведен систематизированный анализ состояния льноводства и льноперерабатывающей отрасли в условиях перехода к рыночным условиям, проанализированы основные факторы, влияющие на конъюнктуру рынка льнопродукии.

В третьем разделе «Прогнозирование конъюнктуры и пути улучшения рынка льнопродукции» рассмотрены существующие методы прогнозирования сделана классификация последних, разработана собственная методика прогнозирования показателей конъюнктуры рынка льнопродукции, сделан среднесрочный прогноз развития рынка льнопродукции, предложены пути улучшения ситуации на рынке льнопродукции путем интегрирования и методов государственного регулированя.

В итоге проведеного исследования были получены следующие результаты: расширено понятия “конъюнктуры рынка льнопродукции“ в современных условиях;

предложены схемы анализа и прогноза конъюнктуры товарных рынков;

сделаны комплексные исследования направлений формирования двухуравневого рынка льнопродукции: льносырья и конечной льнопродукции;

сформулированы основные принципы ценообразования на льнопродукцию;

определены направления государственного регулирования рынка льнопродукции;

уточнена классификация методов прогнозирования;

разработана методика прогнозированияпоказателей конъюнктуры рынка льнопродукции;

сделан среднесрочный прогноз рынка льнопродукции в Украине.

Ключевые слова: конъюнктура, цена, спрос, предложение, анализ, прогноз, интеграция, государственное регулирование, модель, льнопродукция.



Gura O.V. Conjuncture of flax market in Ukraine.- Manuscript.

Dissertation for getting scientific grade Candidate of Economic Science on specialty 08.07.02- Economics of Agriculture and Agro-industrial complex, Institute of Agricultural Economics, Kyiv, 2001.

Dissertation is dedicated to theoretical and practical matters of conjuncture of flax market in Ukraine; it analyzes flax cojuncture, scrutinizes main factors forming conjuncture, theoretical matters of forecasting model choosing, middle term forecast of flax market conjuncture in Ukraine is made.

Next scientific results are achieved in process of research:

concept and meaning of “conjuncture of market” is broaden;

schemes of analysis and forecasting of conjuncture of market are proposed;

complex reserches of two directions of conjuncture of flax market forming: on the market of row flax and flax products are made;

main principles of pricing for flax products are formulated;

directions of state regulation of flax products market are designated;

classification of forecasting is specified;

methodic of forecasting indicators of flax products market conjuncture are developed and its using.

We revise evolution of definition 'economic conjuncture” and give modern interpretation of this definition. Besides, we design main factors, which form conjuncture in first chapter “Theoretical basis of marcet conjunkture”.

Systematic analysis of flax production and processing stste in the circumstances of transition to the market economy is conducted; factors influensing on flax market conjuncture are analyzed in second chapter ”Economic analysis of flax market conjuncture in Ukraine”.

Key words: conjuncture, price, demand, supply, analysis, forecast, integration, model, goverment adjustment, flax products.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в недалекому минулому льонопромисловий підкомплекс як один з провідних в поліській зоні України нині перебуває в кризовому стані.

Наукові дослідження присвячені вивченню кон'юнктури ринку льонопродукції, функціонуванню льонопереробної галузі з метою відпрацювання шляхів виходу цієї галузі з кризового стану.

Вихідним етапом виробництва льонопродукції є забезпечення його льоносировиною. Тому вирощенню та первинній переробці льону відведене головне місце в дослідженнях. Вони доповнюються аналізом стану та економічних тенденцій в льонопереробній промисловості.

Вивчення ринку кінцевої продукції та його кон'юнктури, розробка прогнозу зробили можливим визначити необхідні заходи для поліпшення ситуації на ринку льонопродукції, що, відповідно, позитивно вплине і на її виробництво.

Дослідження кон'юнктури ринку льонопродукції являють собою збір, обробку та аналіз даних з метою обгрунтування прийняття маркетингових рішень.

Дослідження ринку проведене в двох розрізах:а) оцінка тих чи інших ринкових параметрів для даного моменту часу; б) отримання прогнозних значень. Загальна мета ринкових досліджень заключається у визначенні умов, за яких забезпечується найбільш достатнє задоволення попиту населення в товарах даного виду та створюється основа для ефективного збуту виробленої продукції. У відповідності з цим головним напрямком вивчення ринку льоносировини та льонопродукції є аналіз поточного співвідношення попиту та пропозиції відповідного товару, динаміки цін з можливістю прогнозу цих ринкових параметрів у майбутньому. Вивчення відмічених елементів дозволяє охарактеризувати кон'юнктуру ринку льонопродукції та її зміни з достатньою мірою об'єктивності.

Прогнозування кон'юнктури дозволяє визначити та кількісно оцінити перспективи розвитку льонарських та льонопереробних підприємств з точки зору ресурсних можливостей, виробничого потенціалу, купівельної спроможності населення, ступеня задоволення суспільних потреб. Метою прогнозування є створення інформаційної бази, необхідної для вибору оптимального шляху розвитку підприємств у майбутньому, що дозволить їм більш гнучко орієнтуватися в складних процесах економічного розвитку, виробляти відповідну стратегію поведінки на ринку.

Про актуальність дослідження кон'юнктури товарного ринку свідчить узагальнення зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень та наукових публікацій з цієї проблеми, зокрема В.Зомбарта, Г.Касселя, П.Момберта, В.Репке, М.Д.Кондратьєва, Ф.Г.Пископелля, С.П.Нікітіна, Д.І. Костюхіна, П.М. Левшина та інших вчених-економістів. Певний досвід з питань практичної реалізації функціонування ринку льонопродукції, його аналіз знайшли відображення в роботах російських вчених - Труша М.М., Бердовської Т.В.,. українських - Карпця І.М., Ковальова В.Б., Маслюкова О.Є., Назарової А.В., Скорченка А.Ф., Циганка М.К., Шпичака О.М. та інших.

На сучасному етапі здійснення аграрної реформи питаннями розвитку ринкових відносин, в тому числі і кон'юнктури в аграрній сфері економіки досліджувалися відомими вченими-аграрниками В.Г.Андрійчуком, В.Я.Амбросовим, В.І.Бойком, А.С.Даниленком, М.Я.Дем'яненком, М.П.Вітковським, П.І.Гайдуцьким, М.В.Гладієм, В.І.Грушком, В.А.Євтушевським, В.І.Криворучком, О.В.Крисальним, Ю.С.Коваленком, М.Ф.Кропивком, Ю.О.Лупенком, І.І.Лукіновим, М.Й.Маліком, В.Я.Месель-Веселяком, М.К.Орлатим, Б.Й.Пасхавером, Г.М.Підлісецьким, Л.В.Романовою, П.Т.Саблуком, М.М.Федоровим, Л.М.Худолій, О.М.Шпичаком, В.В.Юрчишиним та іншими.

Послідовна трансформація економічної системи України в ринкову обумовила необхідність вивчення специфіки та прогнозування економічної кон'юнктури ринків льоносировини та льонопродукції в нових умовах. У роботі ці птання розглядаються в порівнянні з кон'юнктурою світового ринку цієї продукції.

Дослідження поєднують теоретичні та практичні розробки для конкретних умов функціонування національного ринку льонопродукції з врахуванням наявної теоретичної бази та досвіду розвитку галузі в інших країнах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в межах наукових досліджень, що проводяться у відділі ціноутворення та кон'юнктури ринку Інтистуту аграрної економіки УААН, а також програми розвитку галузі льонарства, що розробляється та реалізується АТ “Укрльоноконоплепром” на замовлення Міністерства агрополітики України і яка була складовою частиною пріоритетних напрямків розвитку науки, згідно програми “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” і, зокрема, її теми “Розробити методологію ціноутворення та інфраструктуру ринку продукції АПК в перехідний період до ринкової економіки” (реєстраційний номер №0196U016297).

Мета та завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування методики аналізу, методики прогнозування та саме прогнозування кон'юнктури ринку льонопродукції в сучасних умовах реформування економіки.

Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких завдань:

уточнено визначення поняття “кон'юнктура ринку льонопродукції”;

проведено аналіз кон'юнктури ринку льонопродукції на двох рівнях - ринку льоносировини та кінцевої продукції;

досліджені економічні взаємовідносини між ланками льонопромислового комплексу (сировинною виробничою системою та переробними підприємствами в умовах) переходу до ринкових умов;

досліджені особливості формування витрат та ціни на продукцію вирощування та первинної переробки льонопродукції;

визначено організаційні та економічні умови формування кон'юнктури ринку льонопродукції;

розроблені методи та моделі прогнозування показників кон'юнктури ринку льонопродукції (трести, волокна тощо);

здійснені середньострокові прогнози кон'юнктури ринку льоноволокна.

Предмет і об'єкт дослідження.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань формування кон'юнктури ринку льонопродукції та їх оцінка. Об'єктом дослідження є підприємства та організації агропромислового комплексу України, що приймають участь на ринку льонопродукції.

Методика дослідження, джерела інформації.

Проведені дослідження базуються на узагальненні розробок зарубіжних та вітчизняних учених щодо проблем кон'юнктури ринку льонопродукції, організаційно-економічної характеристики її виробництва. Застосовані наступні методи: монографічний, системного аналізу, наукового абстрагування, моделювання, економіко-статистичні та інші методи вітчизняної та міжнародної статистики. Дослідження грунтуються на використанні нормативно-методичних матеріалів органів законодавчої та виконавчої влади України, даних статистичних служб, інформації міністерств, відомств, підприємств, організацій, результати власних обстежень.

Наукова новизна одержаних результатів.

Викладені в дисертації дослідження з питань аналізу і прогнозування товарної кон'юнктури ринку льонопродукції є однією з перших в Україні науковою роботою в період переходу до ринкових відносин.

Науковою новизною є слідуючі результати досліджень:

розширення поняття і змісту “кон'юнктура ринку льонопродукції”;

розроблені схеми аналізу та прогнозу кон'юнктури товарних ринків;

комплексні дослідження двох напрямків формування ринкової кон'юнктури льонопродукції: на ринку льоносировини та на ринку кінцевої льонопродукції;

основні принципи формування витрат та цін на льонопродукцію;

обґрунтування напрямів державного регулювання ринку льонопродукції;

опрацьована методика прогнозування показників кон'юнктури ринку льонопродукції та її застосування;

Практичне значення одержаних результатів.

Практичне значення роботи полягає у можливості застосування пропонованої методики аналізу та прогнозу кон'юнктури ринку льонопродукції на рівні підприємств, об'єднань та галузі в цілому, що дозволить підприємствам своєчасно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури та більш ефективно планувати свою діяльність.

Вперше в Україні проведене комплексне дослідження кон'юнктури ринку льонопродукції на двох рівнях (ринок сировини і ринок кінцевої продукції) та факторів, що на неї впливають в період ринкової трансформації економіки; запропонована система показників для аналізу та прогнозу кон'юнктури ринку льонопродукції; розроблена методика та модель для побудови прогнозу ринку льонопродукції; запропоновані шляхи виходу із кризового стану льонарської та льонопереробної галузей.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дослідження доповідалися на міжнародній конференції “Служба ЕКСТЕНШН на допомогу сільськогосподарським товаровиробникам”(м. Київ, 1998 рік), матеріали дисертації розглядалися на засіданнях відділу ціноутворення та кон'юнктури ринку в Інституті аграрної економіки УААН .

Публікації.

За результатами досліджень надруковано 4 праці загальним авторським обсягом 2 д.а.

Обсяг та структура роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Викладена на 171 сторінці, включає 32 таблиці, 11 рисунків, список використаних джерел із 177 позицій, 4 додатків.

ОСНОВНА ЧАСТИНА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження кон'юнктури ринку» розглянута еволюція поняття кон'юнктура та наведене сучасне трактування його.

Сам термін виник від латинського слова «conjungo» (пов'язую, з'єдную). Сучасне трактування кон'юнктури ринку звучить так: це основна характеристика функціонування ринку та ситуації, що складається на ньому, відображає величини попиту і пропозиції, обсяги продаж, ринкову активність продавців і покупців.

Визначено, що кон'юнктуру ринку необхідно розглядати в двох аспектах: в широкому та вузькому розумінні цього поняття. В широкому - кон'юнктура - це форма прояву на ринку системи факторів та умов відтворення в їх постійному розвитку та взаємодії. Тобто предметом кон'юнктури є ринок, і кон'юнктура охоплює увесь процес відтворення, що розглядається як у часі, так і в просторі. В конкретних умовах виробництва формою прояву кон'юнкутри є відповідна сукупність економічних показників. У вузькому розумінні кон'юнктура - це стан економіки країни, окремого товарного ринку, окремого продукту в той чи інший період часу.

Ринкова кон'юнктура формується під впливом взаємопов'язаних факторів: попиту, пропозиції, ціни. Нормальне співвідношення попиту і пропозиції - це їх рівновага, тобто відповідність між об'ємом і структурою попиту на товари та їх пропозицією. Показники попиту та пропозиції мають особливу роль при характеристиці кон'юнктури будь-якого товарного ринку, в т.ч. і ринку льонопродукції. Ці показники ілюструють динаміку виробництва та споживання товару. Однак їх недостатньо для цілком обгрунтованих висновків щодо стану ринкової кон'юнктури. Тому доцільно вивчати ще ряд показників: обсяги виробництва та споживання не тільки у фізичному, а й у вартісному виразі, доходи різних суб'єктів ринку, рівень завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт задоволення попиту та інші.

Показники, що характеризують кон'юнктуру, повинні означити тенденції в розвитку виробництв, на базі яких розробляється достовірний прогноз.

В дослідженні кон'юнктури ринку системний підхід є основою для побудови її прогнозу, а показники прогнозу дозволяють визначити конкретні тенденції і темпи розвитку кон'юнктури на майбутнє. Чим більше показників використовується і чим коротший період прогнозу, тим вища його точність.

Процес дослідження кон'юнктури складається з двох важливих послідовних етапів: перший - аналіз стану ринку; другий - розробка науково-обгрунтованого прогнозу розвитку даної галузі економіки чи товарного ринку, що досліджується. З практичної точки зору прогноз є кінцевою метою кон'юнктурного дослідження, і його зміст полягає у визначенні перспективи розвитку економіки чи товарного ринку з метою прийняття управлінських рішень.

У другому розділі «Економічний аналіз кон'юнктури ринку льонопродукції в Україні» проведено систематизований аналіз стану льонарства та стану льонопереробної промисловості в умовах переходу до ринкових умов, проаналізовано основні фактори, що впливали на кон'юнктуру ринку льонопродукції. Охоплено період 1990-2000 роки. Виробництво льонопродукції в Україні зосереджено в 1100 сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання у дев'яти областях Полісся та Лісостепу.

Встановлено, що активність ринку льонопродукції значною мірою залежить від трьох макроекономічних факторів: фінансової ситуації, соціально-економічної стабільності в суспільстві та від рівня державного протекціонізму. Економічний спад тут почався з 1991 року. Визначені основні причини спаду:

по-перше, спад викликаний трансформаційними процесами, які відбуваються в економіці країни, руйнуванням господарських, виробничих та міжгалузевих зв'язків. Це призвело до порушення нормального ходу відтворювального процесу. Причини спаду охопили сферу обігу та швидко перейшли у виробничу сферу;

по-друге, спад викликаний знеціненням обігового капіталу в результаті високого рівня інфляції. За цих умов почалася руйнація відтворювального процесу у суб'єктів господарювання. Наслідками стали інвестиційна та платіжна кризи, які паралізували діяльність більшості підприємтсв;

по-третє, спад обумовлений жорсткими грошово-кредитними обмеженнями. Дефіцит і дорожнеча кредитних ресурсів, податковий пресинг, процеси реформування, які невиправдано затяглися, пошуки стратегічного інвестора, прорахунки у приватизаційній політиці тощо створили ситуацію катастрофічної нестачі обігових коштів. В першу чергу ці причини стосувалися галузі льонарства та вівчарства;

по-четверте, безпосередньо на скорочення виробництва льоносировини та льонопродукції вплинуло значне обмеження споживчого попиту. Купівельна спроможність населення України зменшилася за поточними доходами у 1999р. порівняно із 1990 роком в 4,5 раза. За таких умов доля видатків на харчування зросла майже вдвічі, а на продукцію, яка не відноситься до категорії товарів першої необхідності, тобто непродовольчі товари, зменшились наполовину. В тому числі витрати на тканини та одяг скоротилися порівняно із 1990 роком в 3 раза. До цієї групи товарів відноситься і льонопродукція - лляні тканини та вироби з них. Сукупність причин привела до того, що за останні роки виробництво льонопродукції зменшилося в 13,3 раза.

Найвідчутніше економічна скрута вдарила по господарствах, які займаються вирощуванням льоносировини. Їм бракує обігових коштів на закупівлю необхідних для забезпечення нормальної агротехнології кількості матеріально-технічних ресурсів, а що найгірше - немає стабільного ринку збуту. Площі посіву в 2000 році порівняно із 1990 роком скоротилися в 9 разів; валовий збір зменшився в 13,3 раза; урожайність (в перерахунку на волокно) становила 4,2 ц/га проти 6,4 ц/га. Значно погіршилась якість продукції.

Льон став глибокозбитковою культурою, і це в свою чергу обумовлює скорочення його виробництва. З приведених даних видно, що рентабельність, яка акумулює в собі результати виробництва і відображає вплив практично всіх основних чинників, які визначають рівень економічної ефективності, має мінусове значення (-71,5%).

Зроблено поглиблений аналіз внутрішніх причин падіння льонарської галузі та льонопереробного підкомплексу. До другої групи причин слід віднести такі як нестача насіннєвого матеріалу, недостатнє використання засобів захисту рослин, мінеральних добрив, техніки. Ці фактори в супроводі організаційних та інших недоліків господарювання, які проявилися в процесі реформування аграрного сектора, призвели до недотримання агротехнічних та технологічних вимог вирощування і переробки льонопродукції, значних її втрат. Рівень затрат на одиницю продукції постійно зростає: в порівнянні з 1990 роком прямі затрати праці на 1 ц трести зросли у 1999 році більше як на 50 % , на солому - більше як на 100%, на насіння - на 95 %.

Головною причиною зниження доходності виробників продукції стала непропорційність росту цін її реалізації та цін на покупні метеріально-технічні ресурси, необхідні для виробництва 1 т льонопродукції. Частка останніх у виробничій собівартості льонотрести перевищує 40%.

Як бачимо, у 1999 році спостерігалася тенденція перевищення собівартості продукції в 4 рази над ціною реалізації, що й стало головним фактором збитковості льонарства (-71,5%). Внаслідок невідповідності агротехніки якість реалізованої виробниками трести за діючими стандартами відноситься до одного з найнижчих номерів №0,5 (при базовому №1 та найвищому №5). У 1999 році якість отриманої льонотрести оцінювалась за номером 0,78 проти 0,87 в 1990 році.

В 1999 р. льоносіючі господарства України реалізували льонотресту в середньому по 143,2 грн. за 1 тонну, а в господарствах Житомирської області ціна цієї продукції складала всього 119,0 грн., Чернігівської - 132,0 грн., а Сумської - лише 88 грн. Треста такої якості придатна лише для виготовлення продукції вторинного призначення (технічні тканини, мішковина і т.п.)

Негативний вплив на льоновиробництво чинить недосконала система реалізації льонопродукції. Альтернативної системи збуту ще не створено. Основним каналом збуту залишається реалізація льоносировини за прямими договорами льонозаводам (1999р.-79%, 2000р.-65%). Таким чином кон'юнктурний попит на ринку льоносировини в перерахунку на волокно значною мірою монопсонізований. Як наслідок, ціна продукції формується під впливом ціни, пропонованої основним споживачем. В 2000 р. вона становила 1250 грн./т волокна при середній по всіх каналах збуту 1183грн./т, в 1999 р. відповідно 1134,5 грн./т та 1103 грн./т. Друге місце серед каналів збуту льоносировини займає заготівельник-посередник (заготівельні пункти), які потім реалізують продукцію заводам (2000 рік -33%, 1999 рік -17%). Вони пропонують як правило більш низьку ціну, але для виробників такий варіант вигідний тим, що при цьому значно скорочується транспортування льоносировини.

На ринкову пропозицію льоносировини більш істотно може вплинути нарощування її виробництва (урожайність, валовий збір). Але для цього необхідно поліпшити ресурсне забезпечення галузі.

Дослідження показали, що завантаженість потужностей усіх переробних підприємств в Україні в 1999 році становила 11,9% проти майже 80% в 1990 році. В даний час льонарі переробляють льонотресту на власних переробних пунктах. При цьому виготовлення 1т волокна коштує 450 грн. На льонозаводах така переробка коштує ј вартості 1 т волокна або 1200-1300 грн.

Виробництво лляних тканин за вказаний період скоротилось майже у 20 разів і становило 5млн. м2. В 1999 році господарства України зібрали 20,34 тис. т льонотрести, з якої реалізовано 14,24 тис.т, або 70%. Така кількість трести згідно діючих коефіцієнтів виходу 25% льоноволокна із 1т трести може забезпечити виробництво 3,6 тис. т волокна. З них за нормами витрат волокна (0,6 кг на 1 м2) може бути вироблено 6,0 млн. м2 льонотканин. В розрахунку на душу населення це становить 0,12 м2, тоді як в Україні по науковообгрунтованих нормах повинно становити 4 м2 або в 33 рази більше. Тобто за раціональною нормою всього населення України потрібно 198 млн. м2 лляних тканин, для виготовлення яких потрібно близько 119 тис. т льоноволокна (в 1990 році було вироблено 90,6 тис.т волокна, або на душу населення 1,9 м2).

Для більш повного насичення вітчизняного ринку льонопродукцією виникає необхідність закупівлі лляної пряжі та готових лляних тканин, що призводить до негативного сальдо експортно-імпортного балансу. Зберігається тенденція перевищення ціни імпорту над ціною експорту. Змінилася ситуація тільки для лляних тканин та лляної пряжі - у 2000 році відбувся ріст експортної ціни, що свідчить про вигідність торгівлі саме готовою продукцією за кордон. Нійбільш впливовою причиною зростання негативного балансу у 2000 році стало збільшення імпорту готових лляних тканин порівняно із 1999 роком на 60%. На ринку льонопродукції України склалась парадоксальна ситуація. Потужності по вторинній переробці, або ж виготовленню льонотканин, скоротилися більш високими темпами ніж виробництво льоноволокна. Це призвело до того, що виробники сировини почали шукати ринки збуту своєї продукції за межами країни, що викликало значні збитки для держави. На сьогодні 60% всього льоноволокна реалізується за кордон (Росія, країни Балтії тощо).

Цінова ситуація на світовому і вітчизняному ринках свідчить про вигідність торгівлі не льоноволокном, а лляними тканинами та пряжею. Європейські ціни на довге волокно в теперішній час складають $1000-$1300 за т, коротке волокно оцінюється в $250-$400. Оптові ціни на льоноволокно в Україні складають: 1т довгого волокна - $390-$920, 1 т короткого волокна - $110-$200. Ціна на волокно №16 складає не нижче $2500 (EXW) і $6000 (CPT). Слід зазначити, що в 1999 році світові ціни щомісяця підвищувалися на $20-30 за 1 т. І ця тенденція зберігається. Отже, український льон може бути конкурентоздатним при суттєвому зменшенні витрат виробництва, поліпшенні якості та узгодженні вітчизняних сертифікаційних норм з міжнародними стандартами. До цього часу в Україні діють стандарти на льонопродукції 1989 року (Наприклад, ДСТУ 24383-89 “Треста лляна”). З причин невідповідності сертифікаційних норм вітчизняних та зарубіжних фірм вітчизняна льонопродукція іноді підлягає переоцінці зі сторони зарубіжних покупців. Це відповідно впливає і на ціну реалізації.

Отже, думка, що виробництво льонопродукції в Україні приречене бути економічно невигідним хибна. В цьому переконує і світовий досвід. У більшості країн світу виробництво льонопродукції є високоприбутковою галуззю, і світовий ринок льонопродукції розширюється. Відбувається розширення посівних площ льону в провідних державах Європи, де найбільшим виробником волокна виступає Франція. Тут виготовляють близько 70 тисяч тон волокна і мають один із найвищих показників його врожайності - біля 10 ц/га. В Нідерландах урожайність льону в окремі роки складає 15-20 ц/га. Високу врожайність одержують головним чином за рахунок високопродуктивних сортів та високого рівня технології вирощування льону.

На світовому ринку з'являються нові виробники та споживачі льонпродукції (Англія, Іспанія, Швеція, Фінляндія), що сприяє збільшенню обсягів експорту-імпорту. Завдяки своїм унікальним властивостям льон, і продукція, яка отримується з нього в процесі переробки, для України є дешевшою сировиною для промисловості в порівнянні з таким видом сировини як бавовна.

Окремо слід виділити питання котонізації лляного волокна, як альтернативи чистому лляному волокну. У світі 60% короткого волокна переробляється для отримання змішаної пряжі з бавовною, штучними волокнами і вовною. Виробництво бавовноподібного льняного волокна-котоніна та його використання у паперовій та інших галузях текстильної промисловості - це на сьогодні один з перспективних напрямків. Бавовнопаперова промисловість засвоїла виробництво льоновмісних тканин і трикотажу, які можуть знайти підвищений попит у населення нашої країни і за кордоном. Але вітчизняна промисловість повільно освоює таке виробництво. У 2000 році виготовлено і перероблено котоніну в Україні менше 1 тис. т (Херсонський бавовняний льонокомбінат), тоді як у Росії біля 5 тис. т, Бєларусі 4 тис.тонн. Дослідницькі роботи, проведені Черкаським ВАТ “Ватфарм” показали, що вата з льоносировини має вищий рівень капілярності та кращі природні антисептичні властивості і не поступається бавовняній і бавовняно-віскозній. При цьому вартість сировини необхідної для виробництва 1т вати знижується на 27%.

У третьому розділі «Прогнозування кон'юнктури та шляхи розвитку ринку льонопродукції» розглянуті існуючі методи прогнозування, розроблено власну методику прогнозування показників кон'юнктури ринку льонопродукції. Проведено середньостроковий прогноз розвитку ринку цієї продукції та визначені пріоритетні напрямки удосконалення ринку льонопродукції.

На практиці залежно від мети дослідження використовується загальноприйнятна класифікація методів прогнозу, що грунтується на поділі методів на кількісні і якісні. В економічному прогнозуванні як правило застосовується комбінація методів.

Виходячи із таких загальних правил, та беручи до уваги специфіку національного ринку льонопродукції, і, відповідно, кон'юнктуру, розроблено схему прогнозу кон'юнктури, згідно якої:

1. визначаються основні показники кон'юнктури, що прогнозуються;

2. розробляється модель для визначених показників;

3. визначаються фактори, що впливають на показники кон'юнктури ринку льонопродукції;

4. будуються кореляційні та регресійні залежності за основними показниками, що прогнозуються;

5. обирається оптимальна прогнозна модель показників кон'юнктури;

6. визначається реальність вибраної моделі.

Відзначимо, що прогнозна зміна виробництва розглядається як результат відповідних змін показників кон'юнктури ринку льнопродукції. Враховуючи специфічні риси ринку льонопродукції, головними чинниками зміни кон'юнктури цього ринку доцільно вважати:

1- ціна на льонопродукцію, грн./т;

2- урожайність льонопродукції, ц/га;

3- зібрані площі посіву, тис.га;

4- потужність переробки (кількість переробленої сировини), тис. т;

5- купівельна спроможність населення (середньодушовий дохід), грн.

В роботі за допомогою лінійної регресії на базі формули поліноміальної кривої 2-го порядку зпрогнозувано виробництво льоноволокна, а за допомогою множинної регресії визначено загальний прогноз кон'юнктури ринку льонопродукції. Задача прогнозу формулюється наступним чином: на прогнозний період дати оцінку руху рівня виробництва на основі передбачуваних змін групи інших показників, що відображають вплив на кон'юнктуру ринку сукупності відібраних факторів.

На основі покрокового регресійного методу Forward stepwіse отримали модель:



У=36,8-0,01x1+5,8x2+0,5x3-0,09х4+0,3х5

де

У- виробництво льонопродукції (льоноволокно), тис.т;

X1-ціна на льонопродукцію, грн.;

X2-урожайність льонопродукції (в перерахунку на льоноволокно), ц/га;

X3- зібрані площі посіву, тис.га;

Х4- потужність переробки (кількість переробленої сировини), тис. т;

Х5- купівельна спроможність населення (середньодушовий дохід), грн

Підставивши середньорічні дані за період 1992-2000рр.у приведену модель, отримуємо приблизні оціночні (прогнозні) показники річного виробництва льоноволокна. Згідно отриманої моделі кожна зміна ціни на льонопродукцію на одиницю в сторону збільшення призведе до зміни виробництва льоноволокна на 0,01 одиниці. Так, за умови середньої ціни реалізації льоноволокна 2500 грн./т, це складатиме 0,04%. Відповідно можна формалізувати кожен із відібраних факторів прогнозу: зростання урожайності на одиницю призведе до росту виробництва на 5,8 одиниць (за умови середньої урожайності 4,2 ц/га, це складатиме 23%); зростання зібраних площ посіву на одиницю призведе до збільшення виробництва на 0,5 одиниць (при середніх зібраних площах посіву 19 тис.га, це складатиме 5,3%); зменшення кількості переробки лляної сировини на одиницю призведе до зміни виробництва на 0,09 одиниць (при середній потужності переробки 19,8 тис.т, це складатиме 5,1%); зміна купівельної спроможності населення на одиницю вплине на ріст виробництва на0,3 одиниці (при середньому показнику середньодушового доходу 1445 грн., це становить 0,07 %). Вільний член моделі 36,8 показує зміщення кривої відносно осі координат.

Відповідно до руху показників виробництва льоноволокна найбільш адекватне відображення відбувається на основі поліноміальної кривої 2-го порядку, за допомогою якої в роботі зпрогнозовано виробництво льоноволокна. Дослідженням встановлено, що для об'єктивної достовірності прогноз доцільно будувати за даними 1996-2000рр. Це обумовлено тим, що дані 1991-1995 рр. слід розглядати як екстремальні, тому використання їх в моделях призодить до нереальності прогнозних показників. Показники засвідчують, що виробництво льоноволокна в Україні починаючи з 1999-2000рр. набиратиме тенденцію до поступового, хоч і незначного зростання. Так, за нашим прогнозом виробництво льоноволокна в Україні в 2003 році становитиме 28 тис.т, тоді як у 2000 році отримано 8,1 тис.т. Очікується, що у відповідності із збільшенням пропозиції льоноволокна відбудуться позитивні зміни на всьому ринку льонопродукції. Зауважимо, що пропоновані прогнозні моделі будуть з відповідною мірою адекватності описувати кон'юнктуру ринку льонопродукції лише у випадку збереження тенденцій, що проявилися в останні роки в макроекономіці України. Із зміною макроекономічної ситуації вони підлягатимуть корегуванню.

Для подолання спаду пропозиції льонопродукції та поліпшення ринкової кон'юнктури необхідно здійснювати певну економічну політику в агропромисловому секторі як на макро- так і на мікрорівнях, зокрема в льонарстві та переробній галузі.

У системі факторів підвищення ефективності льонарства превалює використання потенціалу підвищення урожайності. Наприклад, розраховано, що при незмінних посівних площах 2000 року та зростанні урожайності до 6,4 ц/га льоноволокна (фактичний показник 1990 р.), виробництво льоноволокна досягло б 12,2 тис. т, що в 1,5 раза більше фактичного в 1999 році.

Зарубіжний досвід виробництва льонопродукції у провідних державах виробниках льоноволокна свідчить, що ця галузь активно і постійно підтримується державою. Субсидії в різних країнах коливаються від $600 до $900 на 1 га посівів культури. Європейська Рада надає фінансову підтримку фермерам, що займаються вирощуванням і первинною переробкою льону, стимулюючи біля $1000 із розрахунку на 1 га посівів.

Дослідження засвідчують, що в Україні економічно доцільним було б запровадити державне стимулювання виробництва льонопродукції та активну політику протекціонізму вітчизняних льоновиробників.

До 1998 року в Україні існувала система дотування виробництва льонотрести. В 1999-2000 роках сума державних асигнувань в розмірі по 1750 тис.грн. використовувалась на закупівлю необхідних матеріально-технічних засобів для галузі. Це складало на 1 га 86 грн. або майже в 55-60 разів менше ніж в передових льоносіючих країнах світу. У 2001 році Законом України від 18 січня 2001 р. № 2238-111 “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” стаття 2 розділ 1, визначено, що пріоритетний розвиток виробництва продукції льону буде забезпечуватись шляхом дотування. Тобто підтримка буде здійснюватися в передбачених державним бюджетом сумах.

Одним з факторів, який би дозволив льоновиробникам покривати свої витрати та отримати мінімальний прибуток з метою простого відтворення виробництва, є застосуваня орієнтовних цін (цін підтримки) на закупівлю льоносировини (трести). За нашими розрахунками на 2001 рік рівень таких цін повинен складати не менше 800 грн. за 1 т трести за якістю №1.

Ефективним шляхом покращення кон'юнктурної ситуації на ринках льонопродукції вважаємо інтегрування в рамках певної території (регіону) виробництв різних видів трудової діяльності, пов'язаних не тільки з вирощуванням, переробкою льонопродукції та її реалізацією, а також з обслуговуючими підприємствами типу асоційованих чи кооперованих структур.

Такі інтегровані структури діють у Львівській області, де вони створюються на рівні адміністративних районів у формі асоціацій сільськогосподарських товаровиробників та льонозаводів. Прикладом ефективного інтегрування різних форм господарювання продемонстрували АТ “Баницький льонозавод” Глухівського району Сумської області та Київська науково-виробнича фірма “Веран”. Льонозаводи надають господарствам техніку, допомагають їм робочою силою в перод збирання врожаю, засобами захисту рослин, тощо. Стає можливим досягнення оптимальних рівнів концентрації виробництва лляної сировини, спеціалізації господарств на льонарстві, поглиблення технологічної кооперації. Льоносіючі господарства формують ядро льонопромислових систем і поставляють сировину тільки за договорами контрактації, що сприяє більш тісній взаємодії на базі спільного економічного інтересу. Інтеграція дозволяє використовувати продукцію льонарства практично без втрат.



ВИСНОВКИ

Основні підсумки проведеного дослідження та опрацьовані пропозиції спрямовані на покращення кон'юнктури ринку льонопродукції і заключаються в слідуючому:

1.Льонарство відноситься до природньо-традиційних галузей українського Полісся і має достатній грунтово-кліматичний, трудовий, фаховий потенціали, здатні суттєво покращити економічну ситуацію в аграрному секторі цієї зони.

2.Досліджувати кон'юнктуру ринку льонопродукції в Україні доцільно на двох рівнях - ринку льоносировини та на ринку кінцевої продукції, поскільки ці види продукції є ринковими товарами.

3.Формою виявлення кон'юнктури на ринках льоносировини та продукції її переробки є показники попиту, пропозиції (співвдношення обсягів), руху цін на внутрішньому і зовнішньому ринках, якість продукції, ряд макроекономічних показників (курс національної валюти, індекс інфляції, доступність кредитних ресурсів тощо).

4.За досліджуваний період (1990-2000рр.) відбулося катастрофічне зменшення попиту на льонопродукцію. Воно зумовлене кризовими явищами економіки на макрорівні, зокрема порушенням паритету цін на промислову та аграрну продукцію, падінням платоспроможного рівня населення. Якщо в 1990 році частка витрат на придбання тканин, одягу та взуття в середньодушовому доході громадян Українии становили 17,6%, то в 1999 році лише 6%. І це за умови, що реальна купівельна спроможність населення за цей час скоротилася в 4,5 раза, а частка на придбання тканин, взуття тощо в 2,9 раза. Отже потреба у цих товарах зменшилася в 13-13,5 рази. На 71 % зменшилися потужності переробних підприємтсв по виготовленню льонопродукції, призупинив виробництво один із найбільших в Європі Житомирський льонокомбінат, на межі зупинення знаходиться Рівненський льонокомбінат.

5.Паралельно відбулося зменшення пропозиції льоносировини. За десять останніх років виробництво льоноволокна скоротилося із 108,1 тис.т до 8,1 тис.т, у 13,3 рази, посівні площі зменшилися в 9 разів, урожайність на 34%. Основними факторами скорочення пропозиції льоносировини стали: відсутність обігових коштів у сільськогосподарських підприємств, неспроможність придбати якісне насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, сучасну льонозбиральну техніку; низькі реалізаційні ціни, які не відшкодовують виробничі витрати.

6.Цінова ситуація на внутрішньому ринку характеризується диспропорцією у співвідношенні реалізаційних цін та собівартості основного виду сировини - трести. Зокрема, ціна реалізації 1т льонотрести у 1999р. становила 143,2 грн., а собівартість -526,5 грн. за 1 т. В результаті виробництво льонотрести стало збитковим, рентабельність склала мінус 71,5%.

7.Дослідженнями встановлено вплив кон'юнктури ринку льонопродукції на виробництво та зворотній вплив економічного стану виробництва на ринкову ситуацію. Ця закономірність використана:

а) для розробки моделі, яка дозволяє прогнозувати кон'юнктуру ринку льонопродукції у випадку збереження тенденцій, що проявилися в економіці за останні роки;

б) обґрунтувати рівень ціни на сировину, як вихідну величину, яка суттєво впливає на економічні показники в цілому льонопромислового під комплексу.

8. Зовнішьноторгівельна ситуація відмічається ростом негативного сальдо експортно-імпортного балансу. У 2000 р. порівняно із 1997 роком експорт льоноволокна зменшився у 2,4 рази., лляних тканин - у 6 разів. При чому переважає торгівля низькономерним волокном. Імпорт льоноволокна, навпаки, зріс у 10 разів, лляних тканин у 1,6 раза.

За умови підвищення якості льоносировини, зниження собівартості та певної підтримки льонарства з боку держави льонопромисловий комплекс України може забезпечити позитивне сальдо в зовнішньоторговельних операціях.

9.Дослідження виявили певні складнощі в економічних відносинах виробників льоносировини з її переробниками, поскільки існує багатоступінчатість технологічної переробки (тіпання, прядіння, кручення нитки, фарбування тканин тощо). Розрахунки показали, що в зв'язку з цим вартість трести в оптовій ціні льонотканин не перевищує 10%. Тобто, у відносинах партенрів льонопереробного комплексу превалює економічний інтерес виробників. За таких умов існує необхідність створення механізму державної підтримки товаровиробників сировини.

10. Встановлення обґрунтованого рівня цін та дотацій на льонопродукцію, які покрили б витрати сільськогосподарських виробників, дозволить здійснювати відтворення галузі. За нашими розрахунками рівень ціни на льонотресту за якістю не нижче №1 повинен бути не нижче 800 грн. за 1 т, що забезпечить при врожайності 2,5 т з гектара рентабельність на рівні 5%.

11. Підвищення купівельної спроможності населення або зростання експорту продукції льонарства дасть можливість в значній мірі вирішити економічні проблеми у цій галузі.

12.Об'єктивною необхідністю для України являється широке застосування технологій котонізації льоноволокна як альтернативу бавовняній продукції в Україні. Так, вартість бавовняної сировини обходиться дорожче товаровиробникам на 27% ніж використання льоносировини.

13.Доцільними вважаємо створення кооперативних об'єднань (галузевих кооперативів) льоарських господарств з метою запровадження сучасних технологій та скорочення витрат виробництва, вирішення проблеми реалізації.

14. Одним із шляхів покращення кон'юнктурного середовища в галузі льонарства є практика інтегрування усіх ланок загального ланцюга виробництва льонопродукції від вирощування сировини до вторинної її переробки та реалізації.

Інтегрування доцільно проводити у формі створення асоціацій сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємтсв, які здійснюватимуть діяльність на контрактній основі. Така система зв'язків дозволяє мінімумізувати втрати льоновиробника та забезпечити галузь на фазі вирощування льоносировини необхідною матеріально-технічними та трудовими ресурсами тощо.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Сидоренко О.В. Інформація про попит та пропозицію як основа вибору стратегії і тактики ціноутворення //Збірник наукових праць по матеріалах міжнародної конференції “Перспективи розвитку інформаційно-консультативних служб ЕКСТЕНШН у сільському господарстві”.- К.: Аграрна наука, (НАУ), 1998. - с. 63-64.

2. Сидоренко О.В. Природа економічного механізму і його роль в системі економічних відносин //Науковий вісник Національного аграрного універститету . - 1998. - № 4 - с. 44-49

3. Шпичак О.М., Гура О.В. Досвід відстеження ефективності виробництва у сільському господарстві Австрії // Особисті підсобні господартсва України - аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - с.224-235, у т.ч. автора с. 224-229

4. О.М. Шпичак, Є.О. Маслюков, Н.В. Сеперович, О.В. Сидоренко. Підтримка сільського господарства урядом землі Саксонія-Ангальт (Німеччина). - К.: ІАЕ УААН, 1999. - 50 с.

Размещено на Allbest.ru

...