Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 635.1./5 : 631.544.4.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Конвеєрне вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур у несезонний період у зимових блокових теплицях

06.01.06 - овочівництво

Гаврилюк Віра Богданівна

Київ 2001

3агальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасне овочівництво - це комплексна галузь агропромислового комплексу, яка займається виробництвом овочів у закритому і відкритому ґрунті. Свіжим овочам в раціоні харчування населення, його збалансованості відводять одну з найважливіших ролей. Наявність в овочевій продукції різних амінокислот, в тому числі й незамінних, вітамінів, пектину, мінеральних солей та багатьох інших корисних для організму людини речовин, робить їх високоцінним харчовим продуктом. В той же час, враховуючи кліматичні умови України, вирощування і зберігання свіжих овочів має сезонний характер. Особливого значення набуло питання забезпечення населення свіжою овочевою продукцією в несезонний період із споруд закритого ґрунту після аварії на ЧАЕС.

Серед овочевих культур, які вирощують у закритому ґрунті, важливе місце відводиться зеленим (капуста пекінська, салат, кріп, шпинат, цибуля ріпчаста на зелене перо та ін.), які здатні формувати дуже швидко товарний врожай (1,0-1,5 місяців). Продукція вигоночних овочевих культур - зелене листя і черешки формуються шляхом переміщення поживних речовин із запасних органів у вегетативні. Останнім часом у закритому ґрунті вищезгадані культури доцільніше вирощувати чистим посівом, оскільки ущільнення основних значно збільшує витрати праці на одиницю продукції та знижує їх якість. Сортимент зелених культур при вирощуванні в несезонний період обмежений і строки його надходження не відрегульовані. Врожайність не перевищує 2-3 кг/м² у посівних і 5-6 кг/м² у вигоночних культур. Нашими дослідженнями передбачено удосконалити технологію конвеєрного вирощування зелених овочевих культур протягом зимово-весняного періоду для рівномірного забезпечення населення їх продукцією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково - дослідна робота за темою дисертації проведена відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету: “Розробка та удосконалення технології виробництва зелених овочевих культур у спорудах закритого ґрунту в несезонний період.” Номер державної реєстрації 0199U002729.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було удосконалити технологію конвеєрного вирощування продукції посівних (капусти пекінської, салату і кропу) та вигоночних (цибулі ріпчастої на зелене перо і зеленого листя петрушки) зелених овочевих культур у несезонний період у зимових блокових теплицях. До поставленої мети були визначені основні завдання досліджень:

- удосконалити технологію конвеєрного вирощування зелених овочевих культур шляхом сівби та вигонки в декілька строків;

- провести дослідження особливостей росту і розвитку посівних овочевих культур (капусти пекінської, салату і кропу) та вигоночних (цибулі ріпчастої на зелене перо та зеленого листя петрушки);

– провести дослідження динаміки формування врожаю і визначити оптимальні строки надходження товарної продукції при різних строках сівби посівних та садіння вигоночних культур;

– провести біохімічну оцінку продукції при різних строках збирання продукції;

– розробити графік конвеєрного надходження продукції посівних та вигоночних зелених культур протягом несезонного періоду;

– провести економічну оцінку вирощування капусти пекінської, салату, кропу, цибулі ріпчастої на зелене перо та зеленого листя петрушки в несезонний період у різні строки.

Об'єкт дослідження - технології конвеєрного вирощування посівних (капусти пекінської, салату та кропу) і вигоночних зелених культур (цибулі ріпчастої на зелене перо та зеленого листя петрушки).

Предмет дослідження - капуста пекінська, салат, кріп, цибуля ріпчаста, петрушка, строки сівби та збирання посівних і вигоночних овочевих культур.

Методи дослідження - лабораторні і вегетаційні, дисперсійний та кореляційний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах четвертої світлової зони України удосконалено конвеєр вирощування посівних та вигоночних зелених культур у зимових блокових теплицях на основі різних строків вирощування та збирання врожаю у декілька прийомів. Встановлені найкращі строки сівби посівних і садіння та розмір садивного матеріалу вигоночних овочевих культур. Доведена ефективність вирощування капусти пекінської, салату, кропу, цибулі ріпчастої на зелене перо та петрушки зеленого листя у несезонний період у зимових блокових теплицях.

Практичне значення результатів. При удосконаленні конвеєрного вирощування капусти пекінської, салату, кропу, цибулі ріпчастої на зелене перо і зелені петрушки, встановлені строки багаторазового збирання товарної продукції, найбільш раціональний розмір садивного матеріалу для цибулі ріпчастої та петрушки. Доведено економічну доцільність вирощування цих овочевих культур у несезонний період. Результати роботи впроваджено у виробництво в теплицях агрокомбінату “Пуща - Водиця” (м. Київ) на площі 2000 м², та ВАТ Київська овочева фабрика на площі 500 м².

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі полягає в постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, проведенні експериментальних та лабораторних досліджень, їх аналізу, узагальненні отриманих результатів і літературних джерел. Особистий внесок здобувача у підготовці дисертаційної роботи становить понад 90 %.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи викладені в доповідях на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (м. Київ, 2000), Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених аграріїв (м. Київ, 2001), семінарах, наукових працях.

Публікації. За темою дисертації опубліковано чотири наукові праці.

Обсяг і структура роботи. Робота у вигляді рукопису викладена на 144 сторінках машинописного тексту, має 6 розділів, 38 таблиць, 13 рисунків, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних джерел включає 179 назв. В роботі є 12 додатків і 3 акти впровадження у виробництво.

Основний зміст роботи

Умови і методика проведення досліджень

Експериментальну роботу проводили у п'ятому відділенні агрокомбінату “Пуща-Водиця” (м. Київ) протягом 1998-2001 рр. шляхом вегетаційних і лабораторних досліджень у зимових теплицях блокового типу. Дослідження проводили згідно методики В.Ф.Моісейченко (1990 р.) та Б.А.Доспєхова (1985 р.). Досліджувались такі овочеві культури: посівні - капуста пекінська (сорт Хібінська 5), салат (сорт Кучерявець одеський), кріп (сорт Грибовський); вигоночні - цибуля ріпчаста (сорт Сквирська) та петрушка (сорт Цукрова). Умови мікроклімату полягали в підтриманні температури повітря протягом усього вегетаційного періоду для посівних і вигоночних культур у сонячні дні 18-22⁰С вдень, в хмарні 14-16, вночі - знижували на 4-6⁰С в порівнянні з денною. Температура ґрунту на глибині 10 см становила - 14-16⁰С, а вологість - 60-70% НВ (найменшої вологоємкості). Відносну вологість повітря підтримували вдень у сонячну погоду на рівні - 65-80%, хмарну - 60-70, а вночі - 60%.

Дослідження закладали згідно загальноприйнятих методик. Площа загальної ділянки у посівних зелених культур становила - 1,3 м², облікової - 1 м², повторність 4 - кратна. Насіння капусти пекінської, салату та кропу висівали через кожних п'ятнадцять днів починаючи з п'ятого жовтня до п'ятого березня. У зв'язку з тим, що весною збільшується кількість світла та інтенсивність наростання врожаю, у березні сіяли ще у два строки через 10 днів (15.03 і 25.03). Норма висіву насіння: капусти пекінської - 1,8-2,5г/м², салату -1,0-1,5 г/м² та кропу - 15,0-17,5г/м². Спосіб сівби - рядковий з шириною міжрядь у капусти пекінської і кропу - 10 см, салату - 20 см. Глибина загортання насіння 0,5 - 1,0 см. Поливали рослини у ранкові години в міру потреби в сонячну погоду, витрачаючи за тиждень 8-12 л/м² води. Врожай збирали вибірково в два-три заходи. Капусту пекінську (у фазі 5-6 справжніх листків) і салат (у фазі 7-8 справжніх листків) перший раз - через одну рослину в рядку, вдруге - через рядок (у фазі 7-8 і 9-11 справжніх листків, відповідно). Суцільно збирали рослини капусти пекінської у фазу 9-10, а салат - 12-14 листків. Кріп починали збирати при висоті рослин 12-15 см, вдруге і втретє - через 5-7 днів після попереднього.

Спостереження проводили на постійно виділених 10 рослинах у першому і третьому повтореннях. Відбір середніх зразків для біохімічного аналізу проводили за “Методикою державного сортовипробовування сільськогосподарських культур” (1970 р). Вміст сухої речовини визначали методом висушування у сушильній шафі при температурі 105⁰С до постійно сталої маси; цукру - за методом Бертрана; аскорбінову кислоту (вітамін С) - за І.К.Муррі; каротин за інтенсивністю жовтого забарвлення шляхом порівняння його в фотоелектроколориметрі з розчином двохромовокислого калію, який є стандартизований за чистим каротином. Вміст нітратного азоту визначали фотометричним методом за Х.Починком.

При вивченні впливу строків висаджування і розміру цибулин на початок надходження, врожайність і якість зеленого пера, цибулю ріпчасту висаджували мостовим способом через кожних 15 днів починаючи з 15 жовтня і до 15 березня, розміром 1-2 (дрібні), 3-4 (середні) і 5-6 (крупні) см в діаметрі. Великі цибулини висаджували пророслі, непророслі та обрізані. Площа загальної ділянки - 1,2 м², облікової - 1 м², повторність 4- кратна. Протягом періоду вегетації відмічали дати відростання пера (початок - 10% і масове - 75%). Висоту рослин вимірювали через десять, п'ятнадцять, двадцять днів після садіння та в день збирання врожаю. Збирали врожай від садіння з 15 жовтня до 15 грудня на 25-30 день, а із 1 січня до 15 березня на 20 - 25. Продукцію сортували на товарну і нетоварну. Хімічний склад зеленого пера (сухої речовини, цукру, вітаміну С, каротину та нітратів) визначали за раніше зазначеною нами методикою.

У дослідах з вивчення впливу строків висаджування і маси коренеплодів петрушки на строки надходження, врожайність і якість зеленого листя, загальна площа ділянки була - 1,4 м², облікової - 1м², повторність 4 - кратна. Висаджували у два строки - 15 листопада та 15 грудня. Для вигонки використовували коренеплоди трьох фракцій: 20-30 г (дрібні), 40-50 (середні) і 60-70 г (крупні). Протягом періоду вигонки відмічали дати відростання та досліджували динаміку нагромадження зеленої маси через 10, 15, 20, 25 і 30 днів після висаджування. Зелене листя петрушки збирали двічі зрізуючи, а третій раз - з коренеплодами через 25, 30 і 35 днів. Хімічний склад продукції (сухої речовини, цукру, вітаміну С, каротину, нітратів) визначали за методикою, зазначеною в досліді 1.

Вирощування посівних зелених овочевих культур у спорудах закритого ґрунту

Нашими дослідженнями встановлено, що строки сівби насіння всіх досліджуваних посівних культур у спорудах закритого ґрунту не впливали на з'явлення сходів. В середньому за три роки від сівби вони з'являлись у капусти пекінської одинокі через чотири, а масові - п'ять, салату - п'ять, шість та кропу - дев'ять, десять днів, відповідно. Однак, строки сівби насіння мали значний вплив на подальший ріст і розвиток рослин.

Капуста пекінська.

Так, при сівбі 5 жовтня перший, третій і п'ятий справжні листки утворювалися відповідно через 5, 15, та 25 днів від з'явлення масових сходів. У пізніші строки цей період збільшувався порівняно з сівбою 5 грудня на 3, 7 і 11 днів, відповідно. Настання технічної стиглості також залежало від строків сівби. Так, при сівбі 5 жовтня вона наставала через 32 дні від з'явлення масових сходів. У подальшому настання її було тривалішим і при сівбі 5 грудня подовжилось на 14 днів (технічна стиглість від цього строку сівби наставала через 44 дні). Це пояснюється скороченням тривалості світлового дня та зниження інтенсивності освітлення у листопаді - грудні. При сівбі 5 січня інтенсивність наростання листків у рослин прискорювалась. Настання технічної стиглості починаючи від строку сівби 20 грудня в порівнянні з попереднім строком прискорювалось. Це пояснюється більш тривалим світловим днем (до 10 годин). При сівбі 25 березня перший, третій і п'ятий листки формувались через 4, 14 та 23 дні, що на 4, 8 і 14 днів швидше, ніж при сівбі 5 грудня. Технічна стиглість від цього строку наставала через 26 днів, що на 18 днів швидше, ніж від сівби 5 грудня. Це пояснюється тим, що тривалість світлового дня при цьому становила 13 - 14 годин.

Отже, із зазначеного можна зробити заключення про те, що строки сівби насіння капусти пекінської у зимово-весняний період суттєво впливають на розвиток рослин. Найбільш інтенсивно вони розвиваються в осінній період від сівби 5 та 20 жовтня, коли тривалість світлового дня становить 10-11 годин. В пізніші строки - із 5 листопада до 20 січня інтенсивність приросту сповільнюється через скорочення світлового дня до 8-9 годин. А починаючи з 5 лютого та в наступні - розвиток рослин знову прискорюється. Це пояснюється збільшенням тривалості світлового дня до 10-14 годин.

Від інтенсивності розвитку рослин капусти пекінської значно залежить врожайність (табл. 1). Так, при сівбі 5 та 20 жовтня в середньому за три роки врожайність становила 5,35 - 5,05 кг/м², відповідно. В подальшому (від 5 листопада до 20 січня) вона знижувалась до 3,75 - 4,80 кг/м², а від строків сівби 5 та 20 лютого одержали врожайність як при сівбі в жовтні. Найбільш інтенсивне формування врожайності рослинами капусти пекінської було при сівбі в березні. Вона становила 5,50 - 6,10 кг/м². Необхідно відмітити, що від строків сівби залежить тривалість періоду збору врожаю. Найкоротшим він був при сівбі у жовтні та лютому - березні 16 - 10 днів. При сівбі у листопаді-січні 20 - 17 днів.

Таблиця 1. Врожайність капусти пекінської залежно від строків сівби, кг/м²

Дати сівби	1998-1999 рр.	1999-2000 рр.	2000-2001 рр.	Середня за три роки
5.10	5,50	5,20	5,35	5,35
20.10	5,00	5,00	5,15	5,05
5.11	4,25	4,39	4,70	4,45
20.11	3,9	4,05	4,20	4,05
5.12	4,15	3,25	3,85	3,75
20.12	3,95	3,90	4,00	3,95
5.01	4,90	3,80	4,50	4,40
20.01	5,20	4,30	4,90	4,80
5.02	5,35	5,05	5,05	5,15
20.02	5,60	4,70	5,45	5,25
5.03	5,50	5,40	5,60	5,50
15.03	5,80	5,90	5,85	5,85
25.03	6,05	6,15	6,10	6,10
НІР 05	0,41	0,43	0,35

Салат

При сівбі 5 жовтня, перший, третій і п'ятий справжні листки рослин утворювалися через 5, 20 та 35 днів після з'явлення масових сходів. Технічна стиглість товарної продукції при цьому наставала через 51 день. В наступні строки - період утворення листків, а відповідно і настання технічної стиглості подовжувалися. Так, при сівбі 5 грудня листки формувались на 3, 5 і 6 днів довше, ніж 5 жовтня, а технічна стиглість - на вісім днів. Це пояснюється скороченням тривалості світлового дня до 8 - 9 годин. В подальшому формування листків прискорювалося і при сівбі 25 березня вони утворювались на 3, 8, 14, а технічна стиглість наставала на 22 дні скоріше, ніж 5 грудня.

Отже, інтенсивно розвиваються рослини салату та формують врожай при сівбі в жовтні, коли тривалість світлового дня 9 - 11 годин. При сівбі в листопаді-січні, коли тривалість світлового дня скорочується, розвиток рослин сповільнюється і настання технічної стиглості подовжується. При сівбі в лютому-березні цей показник збільшується від 10 до 15 годин, а рослини салату розвиваються найбільш інтенсивно і настання технічної стиглості врожаю прискорюється.

Інтенсивність росту і розвитку листового апарату впливає на строки надходження продукції та врожайність салату (табл. 2). Так, при сівбі 5 жовтня врожайність в середньому за три роки досліджень становила 4,40 кг/м². При строках сівби від 20 жовтня до 5 грудня вона знижувалася. В подальшому при сівбі від 20 грудня до 20 лютого - врожайність підвищувалась із 3,90 до 4,60 кг/м².

Таблиця 2. Врожайність салату залежно від строків сівби, кг/м²

Дати сівби	1998-1999 рр.	1999-2000 рр.	2000-2001 рр.	Середня за три роки
5.10	4,50	4,10	4,60	4,40
20.10	4,15	3,95	4,20	4,10
5.11	3,80	3,50	3,85	3,75
20.11	3,65	3,45	3,70	3,60
5.12	3,50	3,60	3,40	3,30
20.12	3,94	3,40	3,75	3,70
5.01	4,00	3,70	4,00	3,90
20.01	4,36	4,00	4,35	4,25
5.02	4,70	4,36	4,60	4,55
20.02	4,70	4,00	5,10	4,60
5.03	5,20	4,80	5,15	5,05
15.03	5,65	5,25	5,30	5,40
25.03	5,70	5,40	5,40	5,50
НІР05	0,41	0,32	0,26

Необхідно відмітити, що найвищою врожайність салату була при сівбі 5, 15, та 25 березня - 5,05 - 5,50 кг/м². Отже із вищенаведеного можна зробити висновок про те, що найвищу врожайність салату із споруд закритого ґрунту в несезонний період можна одержати при сівбі у жовтні та лютому - березні.

Потрібно також зазначити, що від строків сівби залежить період збирання товарного врожаю. Так, при сівбі 5 жовтня він тривав 17 днів, в наступні строки від 20 жовтня до 20 січня подовжувався на один - три дні. Найкоротшим формування врожаю було - у весняні місяці - за 11 - 12 днів.

Кріп

При сівбі 5 жовтня перший, третій і п'ятий справжні листки формувалися через 7, 22 і 36 днів після з'явлення масових сходів, технічна стиглість рослин при цьому наставала через 56 днів. У пізніші строки період їх формування подовжувався. Так, при сівбі 20 листопада на - 5, 7, 8 днів, відповідно, а настання технічної стиглості також на 8 днів. Це пояснюється тим, що в цей період тривалість світлового дня була 8-9 годин, і розвиток рослин сповільнювався. У наступні строки період утворення листків скорочувався і при сівбі 25 березня становив 7, 17 і 29 днів, що на 5, 12 та 15 днів швидше, ніж при сівбі 20 листопада, технічна стиглість через 39 днів, що на 25 днів скоріше (тривалість світлового дня становила 14 - 15 годин).

Із вищенаведеного можна зробити заключення, що найдовший період настання технічної стиглості рослинами кропу характерний для строків сівби з жовтня до січня. З лютого до березня формування листкового апарату відбувалося найбільш інтенсивно, відповідно і технічна стиглість наставала швидше.

Кріп, як світловимоглива культура, восени і в взимку росте повільно, дає низький врожай і немає характерного для нього аромату. Результатами наших досліджень встановлено, що строки сівби у несезонний період значно впливають на його врожайність (табл. 3).

Таблиця 3. Врожайність кропу залежно від строків сівби, кг/м²

Дати сівби	1998-1999 рр.	1999-2000 рр.	2000-2001 рр.	Середня за три роки
5.10	1,80	1,70	1,75	1,75
20.10	1,75	1,35	1,70	1,60
5.11	1,70	1,60	1,35	1,55
20.11	1,60	1,50	1,40	1,50
5.12	1,90	1,70	1,50	1,70
20.12	2,10	1,90	1,70	1,90
5.01	1,90	1,46	2,05	1,80
20.01	2,20	1,90	2,10	2,05
5.02	2,30	2,10	2,15	2,18
20.02	2,50	2,10	2,45	2,35
5.03	2,55	2,35	2,45	2,45
15.03	2,60	2,30	2,60	2,50
25.03	2,90	2,50	2,68	2,70
НІР05	0,23	0,37	0,10

конвеєрне вирощування овочева культура

Так, середня врожайність за три роки при сівбі 5 жовтня становила 1,75 кг/м². В наступні строки з 20 жовтня до 20 листопада - вона знижувалась на 0,25 кг/м². Починаючи із 5 грудня, врожайність підвищувалась і при сівбі 20 січня збільшилась на 0,55 кг/м² в порівнянні з сівбою 20 листопада. Найвищу врожайність ми отримали при сівбі 25 березня - 2,70 кг/м², що на 1,20 кг/м² більше, ніж при 20 листопада.

Збір врожаю при сівбі 5 жовтня тривав двадцять днів. Від строку сівби 20 листопада врожай збирали вісімнадцять днів, що на два дні менше ніж при 5 жовтня. Це пояснюється тим, що рослини розвивались при постійно наростаючому світловому дні. Найкоротшим період збору врожаю був при сівбі 25 березня. Він тривав 10 днів. Такий короткий період технічної стиглості рослин кропу пояснюється тривалістю світлового дня до 14-15 годин.

Аналізуючи хімічний склад продукції капусти пекінської, салату і кропу, вирощених в несезонний період встановлено, що її якість залежить від тривалості світлового дня. Із збільшенням її тривалості - хімічний склад змінювався. Вміст сухої речовини, цукру, вітаміну С та каротину - підвищувався, а нітратів - знижувався.

Вирощування вигоночних зелених овочевих культур в зимових блокових теплицях

Результатами наших досліджень встановлено, що строки висаджування вигоночних культур у несезонний період впливають на початок відростання рослин, а в подальшому - на ріст і розвиток.

Цибуля ріпчаста

Встановлено, що строки висаджування цибулин в зимових теплицях та діаметр садивного матеріалу значно впливають на початок відростання пера та інтенсивність росту зелених листків. В середньому за три роки від висаджування цибулин з 15 жовтня до 15 грудня, перо починало відростати через 6 - 7 днів в залежності від крупності цибулин, тоді як при пізніших - з 1 січня до 15 лютого - через 5 - 6, а від садіння 1 та 15 березня - 4 - 5 днів. Від садіння цибулі ріпчастої 15 жовтня, через 10 днів середня висота пера становила 5,5-9,6 см, залежно від діаметру садивного матеріалу. При пізніших строках висаджування (1 січня) в зазначений період вона збільшувалась у дрібних цибулин на 2,1 см, середніх - 3,4 та крупних на 4,3 см у порівнянні із строком 15 жовтня. Найбільшою висота пера була у весняний період від садіння 15 березня - 14,2 см, 16,0 та 13,5 см, відповідно. У подальшому подібна закономірність зберігалась протягом усього періоду вирощування.

Потрібно зазначити, що строки садіння значно впливають на формування кількості листків у цибулин. Від садіння 15 жовтня через десять днів на одній рослині діаметром 3-4 см утворювалось в середньому 10,8 листків. У наступні строки кількість їх збільшувалась, від садіння 1 січня на два, а 15 березня - 4,7 листків в порівнянні з строком 15 жовтня. Діаметр садивного матеріалу також впливає на формування листків на рослинах. Від садіння 15 жовтня у дрібних цибулин утворювалось на 3,6 листків менше, а у крупних - на 1,4 - більше, ніж у садивного матеріалу середнього розміру. У пізніші строки кількість їх на рослинах збільшувалась. Від садіння 1 січня у цибулин діаметром 1 - 2 см їх утворювалось 7,8 на рослині, що на 5,0 - менше в порівнянні з середніми, а в крупних - 14,8, що на 2,0 більше. Найбільше листків формувалось у цибулин висаджених 15 березня - 11,2 - 23,1 на рослині відповідно до крупності садивного матеріалу. Це пояснюється тим, що садивний матеріал повністю вийшов із стану біологічного спокою і сформував більшу кількість листків.

Технічна стиглість пера та врожайність у несезонний період значно залежать від строків садіння та діаметру садивного матеріалу. Від садіння 15 жовтня технічна стиглість пера наставала через 25 днів. При більш пізніших - через 20 днів. Загальна врожайність (табл. 4) зеленого пера при садінні 15 жовтня становила 20,2 - 25,9 кг/м², 1 січня вона підвищилась на 1,4 - 1,5 , а 15 березня на 2,5 - 2,6 кг/м², відповідно.

Таблиця 4. Врожайність зеленого пера цибулі ріпчастої в несезонний період залежно від строків садіння та діаметру цибулин

Дати садіння	Діаметр цибулин, см	Маса висаджених цибулин, кг/м2	Врожайність, кг/м2	Відношення врожаю до садивного матеріалу, %
			1998 - 1999 рр.	1999 - 2000 рр.	2000 - 2001 рр.	середня за три роки
15.10	1 - 2 3 - 4 5 - 6	13,7 15,6 18,1	21,0 24,9 26,0	19,2 24,0 25,4	20,4 24,6 26,3	20,2 24,5 25,9	147 157 143
1.01	1 - 2 3 - 4 5 - 6	13,6 15,7 17,7	21,8 25,7 27,3	21,3 24,9 27,0	21,7 25,9 27,9	21,6 25,5 27,4	159 162 155
15.03	1 - 2 3 - 4 5 - 6	13,2 15,0 17,1	22,6 27,2 28,2	22,3 26,7 28,0	23,2 27,4 29,3	22,7 27,1 28,5	172 181 167
НІР05	1,3	1,3	0,8

При цьому варто зазначити, що найвищу врожайність було одержано від цибулин діаметром 5-6 см. Однак, за відношенням врожаю до садивного матеріалу продуктивнішими були рослини з діаметром 3 - 4 см - 157 -181 %, ніж 5 - 6 см - 143 - 168 %. Найменшою врожайністю характеризувався варіант досліду з дрібними цибулинами - 20,2 - 22,7 кг/м², але за відношенням врожаю до садивного матеріалу у них відсоток виходу врожаю був вищим на 4 - 7 %, ніж у цибулин діаметром 5 - 6 см.

Петрушка

Результатами наших досліджень встановлено, що маса коренеплодів впливає на початок відростання листків та їх інтенсивність росту при вигонці. В середньому за три роки відростання листків на коренеплодах починалося на третій-четвертий день після висаджування, в залежності від маси коренеплодів - у дрібних на третій і крупніших - четвертий. Інтенсивність росту листків була найвищою у коренеплодів масою 60-70 г. Залежала вона також від строків висаджування. Аналогічно змінювалась і кількість листків. У коренеплодів масою 60-70 г їх було найбільше. Від садіння 15 листопада - 12,8 і 15 грудня - 14,0 на рослині, тоді як з масою 20-30 г - 8,6-9,1 і 40-50 г - 11,5-12,6, відповідно до строків садіння.

Продуктивність рослин петрушки під час вигонки зелені в несезонний період у спорудах закритого ґрунту залежить від строків висаджування і маси коренеплодів. Необхідно зазначити, що за результатами трирічних досліджень при садінні 15 грудня врожайність зеленого листя була вищою, ніж при 15 листопада. Найвищою врожайність була в коренеплодів масою 60-70 г - 5,90 та 6,25 кг/м², залежно від строків садіння. При використанні дрібніших фракцій, вона знижувалась (табл. 5).

Таблиця 5. Врожайність зеленого листя петрушки в залежності від строків садіння та маси коренеплодів, кг/м²

Дати садіння	Маса коренеплодів, г	1998-1999 рр.	1999-2000 рр.	2000-2001 рр.	Середня за три роки
15.11	20-30 40-50 60-70	4,20 5,05 5,75	4,50 5,50 6,10	4,35 5,20 5,85	4,35 5,25 5,90
15.12	20-30 40-50 60-70	4,45 5,45 6,15	4,80 5,90 6,40	4,55 5,60 6,20	4,60 5,65 6,25
НІР05		0,30	0,68	0,33

Таким чином, конвеєрне виробництво зелені петрушки в несезонний період можна забезпечити продукцією шляхом висаджування коренеплодів в різні строки із використанням всіх фракцій. При цьому від крупних коренеплодів одержали найвищу врожайність, а від середніх та дрібних, високий приріст, але врожайність була нижчою.

Результатами досліджень встановлено, що в несезонний період тривалість світлового дня впливає також на хімічний склад зеленого пера цибулі ріпчастої і зелені петрушки. Аналогічно як і у посівних культур із збільшенням тривалості світлового дня вміст сухої речовини, цукру, вітаміну С та каротину - підвищувався, а нітратів - знижувався.

Конвеєрне вирощування продукції посівних та вигоночних зелених овочевих культур у несезонний період

На основі проведених досліджень із вище наведеними зеленими овочевими культурами, розроблено конвеєрне виробництво їх продукції для четвертої світлової зони України. Строки сівби насіння посівних та садіння вигоночних - цибулі ріпчастої і петрушки зелених овочевих культур, проведення вибіркових зборів урожаю та багаторазового зрізування зелені петрушки, дозволяють безперервно забезпечувати населення продукцією в несезонний період. Для визначення строків сівби посівних та садіння вигоночних овочевих культур в конвеєрі в основному брали середні показники їх врожайності та якості продукції, строки і період надходження врожаю. Початок використання встановлювали на час настання технічної стиглості.

За даними Міністерства аграрної політики України станом на 1 січня 2001 р. площа зимових теплиць в Україні становить 857 га. Під зелені овочеві культури відводиться близько 10 % площі - це 86 га. За нашими розрахунками повинно відводитись під капусту пекінську - 20 га, салат - 20, кріп - 18, цибулю ріпчасту для вигонки зеленого пера - 12, петрушку для вигонки зеленого листя - 9 та інші зелені культури - 9 га.

В результаті наших досліджень встановлено, що з площі 20 га за несезонний період в зимових теплицях можна виростити 3200,5 т капусти пекінської. Товарна продукція її починає надходити з другої декади листопада і до першої травня (табл. 6). В залежності від періоду вирощування технічна стиглість капусти пекінської настає через двадцять шість - сорок чотири дні від з'явлення масових сходів. Тому, за період з жовтня до березня - площа використовувалася три рази. Врожайність становила 14,3 - 14,7 кг/м².

Салату на відведеній для нього площі можна виростити 2244 т. Його продукція надходитиме з першої декади грудня до кінця другої травня. Технічна стиглість рослин салату у несезонний період настає через тридцять сім - п'ятдесят дев'ять днів. Площа одна й та ж сама може використовуватись два-три рази або можна висівати після інших культур, які звільнили площу, щоб дотриматись культурозміни. При цьому врожайність з 1 м² становить 8,2 - 13,5 кг.

Таблиця 6. Конвеєрне надходження продукції зелених овочевих культур протягом несезонного періоду

Культура

листопад

грудень

січень

лютий

березень

квітень

травень

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

капуста пекінська

салат

кріп

зелене перо цибулі ріпчастої

зелене листя петрушки

В несезонний період на площі 18 га у зимових теплицях можна виростити 711 т кропу. Продукція його надходитиме з другої декади грудня до третьої травня. Технічна стиглість кропу в зазначений період настає через тридцять дев'ять - шістдесят чотири дні і площа використовується два рази. Врожайність за цей період складає 3,6 - 4,4 кг/м².

За період з 15 жовтня до 15 березня на площі 12 га можна виростити 16992 т зеленого пера цибулі ріпчастої. Продукція її надходитиме з другої декади листопада до першої квітня. Так як вигонку зеленого пера проводять за двадцять п'ять - тридцять днів, то одна і та ж площа використовуватиметься п'ять - шість разів. Врожайність за несезонний період при цьому можна отримати - 129 - 154 кг/м².

Для конвеєрного вирощування зеленого листя петрушки вигонкою із коренеплодів відводиться площа 9 га. Від двох строків садіння 15 листопада і 15 грудня продукція надходитиме з другої декади грудня до третьої березня. Врожай зеленого листя із вище зазначеної площі становитиме 578 т. З 1 м² за даний період можна зібрати 4,3-6,2 кг товарної продукції.

Економічна ефективність конвеєрного вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур у несезонний період

Конвеєрне вирощування товарної продукції капусти пекінської, салату, кропу, цибулі ріпчастої на зелене перо та зеленого листя петрушки в несезонний період є рентабельним. Високий економічний ефект досягнуто від поєднання строків сівби та збирання товарної продукції вибірково та періодичним зрізуванням. Ці прийоми не тільки підвищують врожайність, але й забезпечують надходження якісної продукції про що свідчать результати наших розрахунків.

Найбільшу врожайність посівних зелених культур одержали від сівби у весняні місяці, що обумовило найвищий чистий дохід і рівень рентабельності порівняно з іншими строками (табл. 7). Рівень рентабельності капусти пекінської склав 69 %. Найнижчим він був при сівбі 20 листопада та 5 грудня - 39-40, а найвищим - від 20 лютого до 25 березня - 93-94 %. Рівень рентабельності салату становив 55 %. Найнижчим він був при сівбі 5 грудня - 28 і найвищим - 25 березня - 83 %. Рівень рентабельності вирощування кропу в несезонний період склав 65 %. Найнижчим він був при сівбі в осінній період і становив 33-36 %. У зимові місяці за рахунок підвищення реалізаційних цін на продукцію рівень рентабельності підвищився до 55-90 %. У весняні строки був у межах 69-93%.

Таблиця 7. Економічна ефективність вирощування посівних зелених культур в несезонний період (середні дані)

Культура	Врожайність, кг/м2	Витрати, грн/м2	Собівартість продукції, грн/м2	Виручка, грн/м2	Прибуток, грн/м2	Рівень рентабельності, %
капуста пекінська	4,9	10,2	2,1	17,0	6,8	69
салат	4,1	12,1	2,9	18,6	6,5	55
кріп	2,0	16,7	8,8	27,4	10,6	65

У цибулі ріпчастої при вигонці зеленого пера (табл. 8) найбільш рентабельним був варіант з цибулинами середнього розміру - 140 %, а найменш - крупної фракції - 123 %. Рівень рентабельності у дрібної фракції був вищим на 3 %, в порівнянні з крупними.

Рівень рентабельності вирощування зеленого листя петрушки вигонкою із коренеплодів (табл. 8) також був високим. У висаджених у пізніший строк на 17 - 30 %. Найвищий рівень рентабельності отримано від крупних коренеплодів - 295 %, що на 26 - більше від середнього розміру та 77% - дрібних.

Таблиця 8. Економічна ефективність вигонки цибулі ріпчастої на зелене перо та зеленого листя петрушки в несезонний період (середні дані)

Культура	Діаметр або маса садивного матеріалу	Врожайність, кг/м2	Витрати, грн/м2	Собівартість продукції, грн/м2	Виручка, грн/м2	Прибуток, грн/м2	Рівень рентабельності, %
цибуля ріпчаста	1-2 см 3-4 см 5-6 см	21,7 25,7 27,3	16,3 18,3 21,0	0,75 0,71 0,77	37,2 44,1 46,8	20,9 25,9 25,9	126 140 123
петрушка	20-30 г 40-50 г 60-70 г	4,48 5,45 6,08	42,19 44,34 46,08	9,43 8,15 7,60	134,3 163,5 182,3	92,06 119,16 136,17	218 269 295

Із вищенаведеного, можна зробити заключення про те, що при вирощуванні посівних та вигоночних овочевих культур у несезонний період усі вони дають високу економічну ефективність. Встановлені строки вирощування і збирання товарної продукції у декілька заходів є економічно вигідними і дають грошові доходи.

Висновки

На основі результатів проведених досліджень з конвеєрного вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур протягом несезонного періоду та аналізу літературних джерел, можна зробити такі висновки.

1. В результаті проведених досліджень з удосконалення технології конвеєрного вирощування зелених овочевих культур в несезонний період встановлені найкращі строки сівби посівних і садіння та розмір садивного матеріалу вигоночних овочевих культур.

2. Для конвеєрного одержання продукції капусти пекінської, салату та кропу в несезонний період, потрібно їх висівати з 5 жовтня до 25 березня через кожні п'ятнадцять днів. Зазначені строки сівби забезпечать надходження товарної продукції капусти пекінської із другої декади листопада до першої травня. Салат та кріп будуть надходити з першої декади грудня до третьої - травня.

3. Для забезпечення безперервного надходження товарної продукції посівних зелених овочевих культур необхідно проводити збирання врожаю тричі. Перших два - проріджуючи рослини в рядках, третій - суцільно.

4. Рекомендовані строки сівби і збирання в несезонний період забезпечують використання площі два - три рази. При цьому врожайність протягом зазначеного періоду: капусти пекінської 14,3 - 14,7 кг/м², салату 8,2 -13,5 та кропу 3,6 - 4,4 кг/м².

5. Для забезпечення конвеєрного надходження продукції зеленого пера цибулі ріпчастої з листопада до квітня, потрібно висаджувати її через кожних п'ятнадцять днів. Збирання врожаю необхідно проводити у два заходи. Від садіння 15 жовтня до 15 грудня через двадцять п'ять - тридцять днів, а з 1 січня до 15 березня - через двадцять - двадцять п'ять днів, у зв'язку з тим, що технічна стиглість пера у пізніші строки настає швидше.

6. Для вигонки цибулі ріпчастої на зелене перо в несезонний період найкраще використовувати цибулини діаметром 3 - 4 см, які забезпечують найвищий вихід товарної продукції. Максимальний приріст врожайності зеленого пера цибулі ріпчастої у відношенні до маси садивного матеріалу відмічається при вигонці у лютому - березні.

7. Для вигонки зеленого листя петрушки із коренеплодів потрібно відбирати останні здорові масою 40 - 70 г із верхівковою брунькою. Вони формують найбільшу кількість листків, а відповідно і масу врожаю, в порівнянні з дрібними масою 20 - 30 г, що є більш економічно вигідно.

8. Збирати врожай зеленого листя петрушки доцільно через двадцять п'ять, тридцять та тридцять п'ять днів від садіння в несезонний період. При цьому необхідно проводити два зрізування зеленого листя петрушки. Третій раз - збирати з коренеплодами. Цим ми забезпечуємо конвеєрне надходження продукції з грудня до березня.

9. Конвеєрне вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур протягом несезонного періоду забезпечує рівень рентабельності капусти пекінської - 69 %, салату - 55, кропу - 65, цибулі ріпчастої на зелене перо - 130 та зеленого листя петрушки - 261 %. Найвищі показники економічної ефективності отримано при вирощуванні капусти пекінської з 20 лютого до 25 березня - 93 - 94 %, салату - 25 березня - 83 та кропу - 5 березня - 93 %. У цибулі ріпчастої на зелене перо найвищий рівень рентабельності одержали від цибулин діаметром 3 - 4 см - 140, а у коренеплодів для вигонки зеленого листя - масою 60-70 г - 295 %.

10. З метою забезпечення конвеєрного одержання продукції капусти пекінської, салату та кропу в несезонний період, потрібно їх висівати з 5 жовтня до 25 березня через кожні п'ятнадцять днів. Збирання врожаю проводити проріджуванням - перший раз через одну рослину в рядку, другий - через рядок і третій - суцільно.

11. Цибулю ріпчасту для вигонки на зелене перо висаджувати через кожних п'ятнадцять днів з 15 жовтня до 15 березня. Для вигонки використовувати цибулини діаметром 3 - 4 см і висаджувати мостовим способом. Для забезпечення конвеєрного надходження продукції зеленого пера цибулі ріпчастої збирання врожаю проводити через двадцять п'ять - тридцять днів після висаджування в кінці осені і через двадцять - двадцять п'ять після висаджування зимою та ранньою весною.

12. Для вигонки зеленого листя петрушки потрібно відбирати здорові коренеплоди масою 40 - 70 г з верхівковою брунькою. Для створення конвеєра одержання товарної продукції петрушки - листя доцільно двічі зрізувати і в третій раз збирати із коренеплодами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гаврилюк В.Б. Вигонка зелені петрушки в осінньо-зимовий період // Науковий вісник НАУ. - 1999. - №19. - С.102-105

2. Гаврилюк В.Б. Конвеєрне вирощування посівних зелених культур у несезонний період у зимових блокових теплицях // Науковий вісник НАУ. -2000. - № 29. - С. 75-77.

3. Гаврилюк В.Б. Конвеєрне вирощування пекінської капусти в зимових блокових теплицях // Науковий вісник НАУ. -2000. - № 31. - С.131-133.

4. Гаврилюк В.Б. Вирощування цибулі ріпки на зелене перо в зимових блокових теплицях // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 1. - С. 84.

Анотації

Гаврилюк В.Б. Конвеєрне вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур у зимових блокових теплицях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено вивченню елементів конвеєрного вирощування посівних та вигоночних зелених овочевих культур у несезонний період у зимових блокових теплицях. Встановлено, що в конвеєрі найвищу врожайність капусти пекінської і салату можна отримати від сівби у жовтні та лютому - березні, а кропу - лютому - березні. Строки садіння цибулі ріпчастої та діаметр садивного матеріалу впливають на врожайність зеленого пера. Найвищу врожайність одержано від цибулин середнього розміру (3-4 см). Продуктивність рослин петрушки під час вигонки зелені в несезонний період у спорудах закритого ґрунту залежить від строків висаджування і маси коренеплодів. Найвищою врожайність була в коренеплодів масою 60-70 г. Основні результати роботи впроваджені у виробництво.

Ключові слова: капуста пекінська, салат, кріп, цибуля ріпчаста, петрушка, коренеплоди, листки, технічна стиглість.

Гаврилюк В.Б. Конвейерное выращивание посевных и выгоночных зеленых овощных культур в зимних блочных теплицах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. - Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Диссертация посвящена изучению элементов конвейерного выращивания посевных и выгоночных зеленых овощных культур в несезонный период в зимних блочных теплицах. Установлено, что в конвейере сроки посева семян капусты пекинской, салата и укропа значительно влияют на рост и развитие растений. Наиболее интенсивно развиваются растения капусты пекинской от посева 5 и 20 октября, а также начиная с 5 февраля и в последующие строки до 25 марта. Это объясняется продолжительностью светового дня от 10 часов и больше. От посева с 5 ноября до 10 января - рост и развитие растений замедляется, в связи с сокращением светового дня 8 - 9 часов. Соответственно получена урожайность: от посева в ранне - осенние сроки (5 и 20 октября) и ранне - весенние (с 5 февраля до 25 марта) она в среднем за три года исследований становила 5, 05 - 6,10 кг/м². В поздне - осенние и зимние (с 5 ноября до 20 января) - урожайность снижалась до 3,75 - 4,80 кг/м². Уровень рентабельности в среднем становил 69 %. Самым низким он был от посева 20 ноября и 5 декабря -39 - 40 %, а самым высоким - от 20 февраля до 25 марта - 93 - 94 %.

Растения салата наиболее интенсивно развивались от посева 5 октября и начиная с 5 февраля и в последующие сроки по той же причине, что и капусты пекинской. От посева с 20 октября и до 20 января рост и развитие растений были замедленными. Урожайность, в среднем за три года исследований становила от посева 5 октября - 4,40 кг/м² и с 5 февраля до 25 марта - 4,55 - 5,50 кг/м². От сроков посева 20 октября до 20 января она снижалась на 1,25 кг/м². Уровень рентабельности выращивания салата составил 55 %. Самым низким он был от посева 5 декабря - 28 % и наивысшим - 25 марта - 83 %.

Результатами исследований установлено, что растения укропа наиболее интенсивно развиваются от посева в феврале - марте, а от сроков в октябре и январе - их рост и развитие проходит медленно. Урожайность, в среднем за три года исследований составила - 1,50 - 1,80 кг/м², а с 20 января и в последующие сроки повышалась от 2,05 - до 2,70 кг/м². Химический состав продукции капусты пекинской, салата и укропа зависит от продолжительности светового дня. С увеличением его продолжительности в продукции повышалось содержание сухого вещества, сахара, витамина С и каротина, а нитратов - уменьшалось. Уровень рентабельности выращивания укропа был 65 %: самым низким он был от посева в осенний период - 33 - 36 %, а наивысшим весной - 69 - 93 %.

Установлено, что сроки высаживания лука репчатого и диаметр посадочного материала в зимних теплицах, значительно влияют на начало отрастания пера и интенсивность роста зеленых листьев. Наиболее интенсивно перо отрастало от высаживания луковиц в феврале - марте, высота пера наивысшей тоже была от этих сроков посадки. Больше всего листьев формировалось от луковиц высаженных в марте: 11,2 - у мелких, 15,5 - средних и 23,1 -крупных. Наивысшую урожайность пера было получено от луковиц диаметром 5-6 см. Однако, за соотношением урожая к посадочному материалу наиболее продуктивными были растения с диаметром посадочного материала 3-4 см - 157 -181 % против 143 - 168 % при диаметре 5-6 см. Мелкий посадочный материал характеризовался наименьшей урожайностью. Однако, по соотношению посадочного материала к урожайности, у него процент выхода урожая был высшим, чем у луковиц крупного размера на 4 -7 %. Уровень рентабельности наивысшим был у луковиц среднего размера (3 - 4 см) - 140 %.

Установлено, что масса корнеплодов петрушки влияет на начало отрастания листьев и их интенсивность роста при выгонке. У крупных и средних корнеплодов отрастание было на один день позже, чем у мелких. Интенсивность роста листьев наивысшей была у посадочного материала массой 60 - 70 г. От высаживания в более поздний срок (15 декабря) рост листьев и их количество было большим, чем у предыдущий (15 ноября). Продуктивность растений петрушки во время выгонки зелени в несезонный период в закрытом грунте зависит от сроков высаживания и массы корнеплодов. Наивысшая урожайность листьев была у корнеплодов массой 60-70 г и при высаживании в поздний срок. Самый высокий уровень рентабельности составил у корнеплодов крупной фракции (60 - 70 г) 295 %. Химический состав выгоночных культур также зависит от продолжительности светового дня.

Таким образом, в результате исследований установлено, что для конвейерного получения товарной продукции зеленых овощных культур в зимне - весенний период, необходимо их выращивать с октября до апреля - мая. Позже - дешевле продукцию можно будет вырастить в весенних пленочных теплицах и открытом грунт

Основные результаты работы внедрены в производство.

Ключевые слова: капуста пекинская, салат, укроп, лук репчатый, петрушка, выгонка, закрытый грунт.

Havryljyk W.B. Conveyer cultivation sowing and distillation greengrocer's of vegetable cultures in winter block hothouses. - Manuscript.

Thesis for competition for the scientific degree of the candidate of sciences in agriculture on speciality 06.01.06 - vegetable-growing. - National Agricultural University, Kiev, 2001.

Dissertation is devoted to studying the elements of conveyer cultivation sowing and distillation greengrocer's of vegetable cultures in a not seasonal continuance(period) in winter block hothouses. Set, that the best productivity of cabbage Peking and lettuce can be received from crop in October and February - March, and dill - February - March. Terms of landing (planting) of an onion bulbs and diameter of a landing material influence productivity of green foliages. The best productivity is obtained from bulbs of the medial size (3-4 sm). The productivity of plants parsley in time distillation of greens in a not seasonal continuance(period) in buildings of an enclosed soil depends on terms bedding and mass root. The best productivity was at root mass 60-70. The basic effects(results) of operation are introduced into production.

Key words: cabbage Peking, lettuce, dill, onion bulbs, parsley, root, terms landing.

Размещено на Allbest.ru

...