Вплив кормових добавок на продуктивність та якість жиру молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив кормових добавок на продуктивність та якість жиру молодняку свиней

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Пошук шляхів забезпечення свиней поживними, біологічно активними речовинами та стимуляторами обмінних процесів в організмі за різних умов господарювання є важливим завданням, успішне розв'язання якого залежить від ефективності наукових досліджень у тваринництві.

Актуальність теми. Особливої уваги набувають дослідження з вивчення ефективності використання кормових добавок різної природи та їх біологічної дії на органи і тканини, а також на якість м'ясо-жирової продукції свиней.

Роботами ряду дослідників: Цугкієв Б.Г. (1979), Свеженцов А.І. (1986), Баканов Н.В. (1989), Герасименко М.А. (1990), Калачнюк Г.І. (1990), Марусич А.Г. (1996) встановлено, що кормові добавки мікробіологічного синтезу підвищують інтенсивність росту та збереженість поросят. Але при використанні останніх значно менше досліджено вплив біологічно активних речовин на ліпіди, як структурні компоненти органів і тканин, та як депоненти метаболічної енергії в організмі тварин (Алієв А.А., 1980; Скорохід В.І., 1983; Шевченко М.І., 1987; Янович В.Г., 1991).

До кормових добавок мікробіологічного походження відносяться мацеробацилін і бовілакт, які використовують в годівлі великої рогатої худоби, птиці та свиней на відгодівлі (Бабенко С.П., 1999; Тараканов Б.В., 2000; Ядринцев В.А., 1992; Шевчук Р.М., 1996). Проте використання їх в годівлі молодняку свиней не вивчалось.

Тому актуальними є встановлення продуктивної дії мацеробациліну та бовілакту, а також їх впливу на склад ліпідів і якість жирових відкладень при використанні в годівлі свиней. Вивчення цього питання має теоретичне і практичне значення в зв'язку з важливою енергетичною і пластичною функцією ліпідів в організмі свиней і особливо в аспекті інтенсивності відкладання жиру, якість і стан якого свідчить про повноцінність одержуваних м'ясопродуктів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми «Вивчити ефективність використання нових кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо», яка розробляється на зооінженерному факультеті Вінницького державного аграрного університету в 1998-2003 рр., а також входить до науково-технічної програми №03.04-МВ/24-96 «Кормовиробництво», розділ «Розробити та впровадити у виробництво рецепти преміксів та кормових добавок на основі нетрадиційних біологічно активних речовин рослинного і тваринного походження», що координується Інститутом кормів УААН.

Мета і задачі досліджень. Мета дисертаційної роботи - визначити хімічний склад кормових добавок, встановити вплив згодовування різних доз мацеробациліну і бовілакту на продуктивність та якість жирових відкладень молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо. Для досягнення цієї мети в задачі досліджень входило:

визначити повний зоотехнічний склад, вміст макро-, мікроелементів та вітамінів в кормових добавках;

вивчити ефективність використання кормових добавок мацеробациліну і бовілакту в науково-господарському досліді на молодняку свиней, що вирощується на м'ясо;

встановити вплив збагачення раціонів кормовими добавками на якість жирових відкладень за фізико-хімічними показниками та жирнокислотним складом;

- вивчити показники ліпідного складу і співвідношення вищих молекулярних жирних кислот в печінці та м'язах свиней при використанні різних доз мацеробациліну та бовілакту;

провести виробничу апробацію, зоотехнічну і економічну оцінку доцільності використання кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Об'єкт досліджень - молодняк свиней великої білої породи.

Предмет досліджень - кормові добавки мацеробацилін і бовілакт.

Методи досліджень - зоотехнічні (проведення досліду на тваринах), фізико-хімічні (аналіз жирових відкладень), біохімічні (дослідження ліпідного, фосфоліпідного і жирнокислотного складу органів і тканин) та статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. При експериментальному обґрунтуванні продуктивної дії мацеробациліну і бовілакту в раціонах молодняку свиней, вперше досліджено їх вплив на якість і хімічний склад жирових відкладень, якісний і кількісний склад ліпідів та співвідношення вищих молекулярних жирних кислот в м'язах і печінці. Визначено хімічний склад кормових добавок. Зокрема, встановлено, що при збагаченні раціонів молодняку свиней мацеробациліном та бовілактом підвищуються показники відгодівельних і забійних якостей; використання в годівлі свиней мацеробациліну приводить до зростання концентрації резервних ліпідів і лінолевої кислоти в м'язах, при зниженні вмісту загальних ліпідів і фосфоліпідів; бовілакт володіє вираженою ліпотропною дією, направленою на домінування синтезу структурних ліпідів і утилізації холестерину в м'язах і печінці, а також зниження концентрації загальних ліпідів та тригліцеридів; використання кормових добавок дозволяє одержувати свинину з добрими фізико-хімічними показниками жирових відкладень - хребтового шпику, черевного жиру і сальника.

Практичне значення роботи. На основі проведених досліджень показана можливість і доцільність використання мацеробациліну (0,4 г на 100 кг живої маси) та бовілакту (10 г. на голову за добу) в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо в господарствах різних категорій з метою підвищення продуктивності та економії кормів.

Результати роботи впроваджені в ТОВ «Нива» на поголів'ї молодняку свиней, що вирощується на м'ясо.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні науково-господарських та виробничих досліджень в умовах свиноферми. Самостійно проведені дослідження ліпідного і фосфоліпідного складу м'язів і печінки свиней, фізико-хімічних показників якості жирових відкладень, аналіз та інтерпретація даних продуктивності, біометрична обробка цифрового матеріалу та написання дисертаційної роботи. Лабораторні дослідження органів і тканин проведені автором в лабораторії біохімії науково-дослідного центру Вінницького державного медичного університету, міжкафедральній науково-дослідній лабораторії зооінженерного факультету ВДАУ та лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником. Науково-господарські досліди на тваринах в умовах свиноферми, а також публікації даних продуктивності, проводились спільно з іншими виконавцями комплексної наукової тематики (Мазуренко М.О. та ін., 1998; 2000).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на:

- III Міжнародному симпозіумі «Україна - Австрія. Сільське господарство: наука і практика» (Чернівці, 2000 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва» (Вінниця, 2000 р.);

міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3 тисячоліття» (Житомир, 2000 р.);

річних наукових конференціях професорсько-викладацького колективу та аспірантів ВДАУ (2000-2001 р.р., тези не публікувались), а також включені в річні звіти по науково-дослідній роботі за 1999-2000 роки.

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, з них 5 в наукових працях Вузів, 3 - тези конференцій.

Структура і об'єм роботи. Дисертація викладена на 132 сторінках комп'ютерного друку, містить 51 таблицю, 10 рисунків і складається з переліку умовних позначень, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків та пропозицій, списку використаної літератури і додатків. Список використаних літературних джерел включає 234 назви, у тому числі 68 іноземних.

Дисертант висловлює глибоку вдячність доктору біологічних наук, головному науковому співробітнику ІТ УААН Татузяну Р.О. за цінні поради при оформленні роботи.

Матеріал і методика досліджень

Досліди проведені на чотирьох групах-аналогах молодняку свиней великої білої породи з середньою живою масою 16,2 кг (на початок зрівняльного періоду), в умовах свиноферми Вінницької обласної сільськогосподарської дослідної станції в період з 27 вересня 1998 року по 21 квітня 1999 року.

У зв'язку з тим, що проведення дослідів за календарними планами збігаються, в обох дослідах прийнято спільну контрольну групу.

Контрольна група свиней у зрівняльний, основний і заключний періоди досліду отримувала основний раціон (ОР). Тваринам дослідних груп в основний період досліду згодовували кормові добавки - мацеробацилін і бовілакт, в якості збагачувача раціону, в кількостях, вказаних в табл. 1. Годівлю піддослідних тварин нормували, враховуючи їх вік, живу масу та заплановані середньодобові прирости, згідно норм ВАСГНІЛ (1985).

Протягом досліду проводили щоденний облік спожитих кормів, та щомісячне зважування тварин. Утримання тварин групове, в станках; приміщення - типове для вирощування ремонтного молодняку свиней з вільним доступом до води.

В кінці досліду по методиці ВІТу був проведений контрольний забій і відібрані зразки органів і тканин для лабораторних досліджень.

Матеріалами для досліджень були зразки печінки, найдовшого м'яза спини, підшкірного жиру і сальника.

Співвідношення окремих класів ліпідів і фосфоліпідів визначали шляхом тонкошарової хроматографії на силікагелі (Кейтс, 1975) після екстракції ліпідів сумішшю хлороформ-метанол (по Folch).

Визначення жирнокислотного складу тканин проводили шляхом гідролізу і метилування їх за методом К.М. Синяк (1976). Співвідношення жирних кислот визначали методом газохроматографічного аналізу на хроматографі «CHROM-5».

Хімічний (загальна волога, жир, протеїн) і фізико-хімічний (перекисне, йодне і кислотне числа, температура плавлення, коефіцієнт заломлення) аналіз жирових відкладень проведено за загальноприйнятими методиками (Лебедев П.Г..Усович А.Г., 1976; Держстандарт 8285-91; ВАСГНІЛ, 1987).

Виробниче випробування оптимальних доз кормових добавок (мацеробациліну -0,4 г на 100 кг живої маси та бовілакту - 10 г. на голову за добу) проводили в ТОВ «Нива» Тиврівського району Вінницької області в період з 21 вересня 1999 року по 2 серпня 2000 року. Облік в дослідженнях проводили до досягнення тваринами дослідних груп живої маси 100 кг.

На основі біометричної обробки основних цифрових показників за М.О. Плохінським (1969) для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності (tD) в таблицях прийняті такі умовні позначення: *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001.

Результати досліджень

Особливості годівлі тварин

Використовувані кормові добавки - мацеробацилін і бовілакт, виробництва Ладижинського державного підприємства «Ензим», нетоксичні і мають дозвіл на використання згідно ТУ У 64-00479024.019-95 та ТУ У 46.15.098-96 відповідно. Характеризуються набором поживних та біологічно активних речовин.

Якість жировідкладень та склад ліпідів тканин при згодовуванні мацеробациліну

Показники якості жирових відкладень. Дослідження шпику хребтового показали, що при збагаченні раціонів молодняку свиней кормовою добавкою має місце чітка тенденція до зменшення кількості води в ньому, вміст якої залежав від кількості добавки і відрізнявся в дослідних групах в порівнянні з контрольною на 14, 16 та 19%.

При цьому процент жиру зростав, що відповідає характеру негативної кореляції між вмістом жиру та кількістю загальної вологи. Але відмічені зміни суттєво не вплинули на калорійність шпику, яка в даному досліді була в межах від 3689 кДж (контрольна група) до 3737 кДж (4 група) в 100 г. продукту. В сальнику процент вологи та жиру істотно не відрізнявся і був на рівні контрольної групи.

Зниження температури плавлення шпику в дослідних групах свідчить про підвищення в його складі ненасичених жирних кислот. Дана закономірність характерна і для сальника, але різниця не вірогідна.

Жирнокислотний склад шпику молодняку свиней дослідних груп характеризується підвищенням коефіцієнта ненасичення, що відбулося за рахунок збільшення вмісту лінолевої кислоти - на 18,2% в 2 групі, 11,7% - 3 та 9,1% в 4 групі в порівняні з контрольною.

В той же час кількість пальмітинової кислоти знижується в 2, 3 та 4 групах на 10, 14 та 13% відповідно, що і відобразилося зниженням загальної кількості насичених жирних кислот.

Характеристика ліпідного комплексу м'язів і печінки свиней. Одержані дані свідчать, що згодовування мацеробациліну молодняку свиней не викликає вірогідних змін загальної кількості ліпідів м'язової тканини і печінки, однак має місце чітка тенденція до зниження їх (табл. 5).

У тварин дослідних груп серед фракцій загальних ліпідів м'язів вірогідно знижується кількість фосфоліпідів на 13-24,3%, в розрізі груп зі збільшенням кількості добавки (Р<0,05). Не було відмічено суттєвої міжгрупової різниці по вмісту інших класів ліпідів, за виключенням моно - та дигліцеридів, вміст яких зростає на 7,1-19,7%.

В печінці виявлено вірогідне (Р<0,01) зниження концентрації фосфоліпідів: в 2 групі - 5%, 3-11,2% і 4-26,7%. А також деяке зниження решти виявлених класів ліпідів.

Жирнокислотний склад ліпідів м'язів характеризується зростання вмісту лінолевої кислоти (Р<0,05). Знижується вміст пальмітинової і стеаринової кислот. В результаті даних змін у тварин дослідних груп зростає коефіцієнт ненасичення. Співвідношення жирних кислот печінки характеризується відносною стабільністю.

Продуктивність тварин. Відгодівельні якості молодняку свиней, що вирощуються на м'ясо, за основний і заключний періоди досліду (176 днів) свідчать про високу ефективність згодовування всіх трьох досліджуваних доз мацеробациліну. Середньодобові прирости в контрольній групі були на рівні 503 г., в дослідних групах - 582 г., 595 г. та 577 г. в 2, 3 та 4 групах відповідно. Серед дослідних груп порівняно кращі результати були в 3 групі, а саме: середньодобові прирости в порівнянні з контрольною групою збільшувалися на 92 г. або на 18,3%, витрати корму на 1 кг приросту зменшувались на 15%.

Дослідження показали, що за основний період досліду, найкращі наслідки за продуктивною дією були в другій групі - збільшення середньодобових приростів проти контрольної групи становило 91 г. або 24,7%, тоді як в третій групі - 50 г. або 13,54%, в 4 - 35 г. або 9,5%. В наступні 83 дні (заключний період), які свідчать про післядію згодовування препарату, характер приростів змінився на протилежний попередньому. Одержані дані свідчать про те, що ефективність згодовування більших доз мацеробациліну зростає з віком тварин.

При застосуванні добавки підвищується передзабійна жива маса на 11,4-13,9%, забійна маса на 10,75-12,16%, маса туші на 10,8-12,1%. Збагачення раціонів мацеробациліном позитивно вплинуло на інтенсивність відкладання жиру в туші тварин, про що свідчить тенденція до збільшення товщини шпику та вміст жиру в трьохреберному відрубі.

Вплив бовілакту на м'ясо-жирову продукцію свиней

Якість жирових відкладень. Результати досліджень жиру, відібраного з різних частин туші молодняку свиней дослідних груп, яким згодовували бовілакт, відрізнявся по вмісту вологи в порівняні з контрольною групою.

Температура плавлення і йодне число шпику тварин дослідних груп мали незначні зміни, що вказують на підвищення вмісту ненасичених жирних кислот в 2 і 3 групах. Аналогічний характер змін відбувся і в сальнику.

Серед ВМЖК шпику найбільша питома вага приходиться на долю лінолевої, олеїнової, пальмітинової і стеаринової.

У тварин 2 і 3 дослідних груп відбулося збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот (лінолевої на 19,5-2,6% та ліноленової на 6,3-33,8%). Відносний вміст решти жирних кислот не має суттєвої міжгрупової різниці. При цьому бовілакт в кількості 10 г. на голову за добу підвищує коефіцієнт ненасичення з 1,42 (контрольна) до 1,45 (3 група).

Ліпідний і жирнокислотний склад м'язів і печінки. Збагачення раціонів молодняку свиней бовілактом істотно не впливає на концентрацію загальних ліпідів в печінці і м'язах, тоді як відбуваються зміни в співвідношенні їх класів.

У м'язовій тканині встановлено зниження вмісту тригліцеридів зі збільшенням дози бовілакту на 14,7-20,8% (Р<0,05 - Р<0,01). Добавка сприяє збільшенню в досліджуваній тканині концентрації загальних фосфоліпідів, кількість яких зростає в дослідних групах на 7,3-14,7% (Р<0,05 - Р<0,01). Слід відмітити деякі коливання вмісту холестерину у вільній і зв'язаній формах в бік зменшення показника.

У печінці тварин дослідних груп, зі збільшенням кількості бовілакту, зростає абсолютний і відносний вміст фосфоліпідів (Р<0,05) за рахунок фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну і знижується концентрація тригліцеридів (Р<0,05 - Р<0,001). Зменшується частка холестерину за рахунок утилізації його.

Збагачення раціонів свиней бовілактом мало відображення і на співвідношенні вищих молекулярних жирних кислот. При цьому спостерігалося зниження в м'язовій тканині коефіцієнта ненасичення за рахунок вірогідного (Р<0,001) зниження лінолевої кислоти та підвищення вмісту пальмітинової (Р<0,05). Це може бути пов'язано з більш активним включенням незамінних жирних кислот в обмінні процеси в організмі тварин.

Досліджуваний кормовий фактор не впливає на співвідношення жирних кислот в печінці. Встановлене збільшення вмісту арахідонової і зниження лінолевої кислот, очевидно, пов'язане з дією препарату на підвищення синтезу вітамінів групи В.

Динаміка живої маси та приростів свиней. Збагачення раціонів свиней бовілактом в різних дозах мало позитивний ефект щодо їх продуктивності.

Згодовування бовілакту за основний період досліду найбільш ефективним було в кількості 10 г. на голову за добу. За цих умов середньодобові прирости тварин були на 98 г. (26,6%) вищими в порівнянні з контрольною групою. Збільшення приростів супроводжувалося зменшенням затрат корму на одиницю продукції на 20,2% в 3 групі в порівняні з 1 (контрольною).

З припиненням дачі бовілакту, в заключний період вирощування, характер змін середньодобових приростів і витрат кормів на 1 кг приросту зберігся, як і в попередній період. Це можна розцінювати, як ефект післядії добавки.

В цілому за основний і заключний періоди вирощування середньодобові прирости молодняку свиней дослідних груп переважали контрольну на 51-100 г. (Р<0,01), вони були на рівні 584 г. у 2 групі, 603 г. у 3 та 554 г. - 4 групі (у таварин контрольної групи - 503 г.).

Забійна маса тварин дослідних груп має тенденцію до зростання, а також збільшується маса туші на 9,27% у тварин 2 групи, 13,3% - 3, 15,8% - 4. Підвищився коефіцієнт м'ясності, який був в межах 0,85-0,89 в дослідних групах проти 0,78 в контрольній.

Таким чином, бовілакт при збагаченні ним раціонів молодняку свиней в кількостях 5, 10 та 15 г. на голову за добу, підвищує інтенсивність їх росту, а в кінцевому результаті поліпшує віддачу від використовуваних кормових добавок.

Ефективність використання оптимальних доз кормових добавок. Згодовування мацеробациліну (0,4 г на 100 кг живої маси) і бовілакту (10 г. на голову за добу) сприяє підвищенню середньодобових приростів на 15,6 та 21,6%, знижує вік досягнення тваринами живої маси 100 кг на 43 та 56 днів, відповідно по кожній з добавок.

Використання кормових добавок економічно доцільно і дозволяє отримати чистий прибуток з 1 голови - 29,8 грн. (мацеробацилін) та 34,2 грн. (бовілакт), або 7,8 та 3,3 грн. на 1 грн. вартості добавки за період вирощування.

Висновки

кормовий свиня мацеробацилін бовілакт

У дисертації отримані і наведені нові науково обґрунтовані теоретичні і експериментальні дані використання кормових добавок - мацеробациліну і бовілакту в годівлі молодняку свиней. Запропоновано певне рішення проблеми підвищення продуктивності тварин, визначені перспективи широкого виробничого застосування отриманих результатів. Досліджено вплив кормових добавок на біологічну цінність м'ясо-жирової продукції (по ліпідному комплексу) та технологічні властивості.

Основні результати і висновки:

1. Збагачення раціонів молодняку свиней кормовими добавками на фоні концентратного раціону, характерного для Лісостепу України, фізіологічно і економічно доцільно, у зв'язку з їх значним позитивним впливом на продуктивність та якість м'ясо-жирової продукції.

2. Оптимальними дозами згодовування мацеробациліну і бовілакту є відповідно 0,4 г на 100 кг живої маси і 10 г. на голову за добу, які сприяють збільшенню середньодобових приростів молодняку свиней на 18,3 та 19,9%.

3. Згодовування мацеробациліну і бовілакту забезпечує підвищення забійної маси свиней на 12% та 11%, маси туші на 11% і 10% відповідно. Встановлено тенденцію до підвищення товщини шпику, головним чином в області шиї, проти 6-7 ребра і холки.

4. Морфологічний склад трьохреберного відрубу свідчить про те, що використання в складі раціонів свиней мацеробациліну сприяє збільшенню виходу сала і, як наслідок, зниженню коефіцієнта м'ясності до 0,63 проти 0,78 в контролі, а при згодовуванні бовілакту коефіцієнт м'ясності збільшився з 0,78 до 0,89.

5. Фізико-хімічні показники жирових відкладень свідчать про те, що при згодовуванні мацеробациліну в хребтовому шпику і черевному жирі свиней спостерігається тенденція до зменшення кількості загальної вологи і збільшення вмісту жиру, без істотних змін інших досліджуваних показників. За показниками жиру сальника вірогідних змін в порівнянні з контрольною групою на спостерігається.

6. Використання бовілакту в годівлі свиней не викликає вірогідних змін фізико-хімічних показників жирових відкладень - хребтового шпику та сальника.

7. Встановлено зміни складу і співвідношення високомолекулярних жирних кислот і, як наслідок, біологічної цінності ліпідного комплексу шпику, м'язів і печінки, що і відобразилося на коефіцієнтах ненасичення:

а) при згодовуванні мацеробациліну в шпику встановлено підвищення коефіцієнта ненасичення з 1,42 до 1,48, за рахунок лінолевої кислоти, вміст якої підвищився на 11,7%; відносна стабільність вмісту високомолекулярних жирних кислот в печінці та тенденція до зменшення суми насичених жирних кислот (в основному за рахунок пальмітинової і стеаринової) і збільшення ненасичених (переважно лінолевої) спостерігалась в м'язовій тканині.

б) при згодовуванні бовілакту збільшується кількість поліненасичених жирних кислот в шпику, в зв'язку з чим коефіцієнт ненасичення підвищився з 1,42 (контрольна група) до 1,45; в м'язовій тканині коефіцієнт ненасичення знижується за рахунок підвищення питомої ваги пальмітинової і зниження лінолевої кислот; в печінці свиней коефіцієнт ненасичення перебуває на рівні значення контрольної групи.

8. Концентрація ліпідів в печінці і м'язовій тканині свиней, яким згодовували мацеробацилін, характеризується зменшенням кількості загальних ліпідів за рахунок фракції загальних фосфоліпідів, зокрема фосфатидилхоліну, а також в м'язах зростає кількість резервних ліпідів - моно-, ди - та тригліцеридів.

9. Бовілакт викликає підвищення концентрації структурних ліпідів та зменшення резервних ліпідів і холестерину в м'язовій тканині і печінці молодняку свиней на фоні зниження вмісту загальних ліпідів.

10. Випробування у виробничих умовах оптимальних доз мацеробациліну і бовілакту забезпечило підвищення приростів на 15,6 та 21,6% відповідно. Економічна ефективність (одержано чистого прибутку) склала 29,8 грн. при використанні мацеробациліну та 34,2 грн. - бовілакту на тварину.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення середньодобових приростів та зниження собівартості одержуваної продукції рекомендується згодовувати молодняку свиней після відлучення, протягом трьох місяців, в складі зерносумішів кормові добавки:

- мацеробацилін в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси;

- бовілакт в кількості 10 г. на голову за добу.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Мазуренко М.О., Болоховська В.А., Ванжула Ю.І., Гуцол Н.В., Кучерявий В.П., Косенко І.М., Кондратюк М.М., Роговська О.Л. Ефективність згодовування мацеробациліну і бовілакту відлученим поросятам // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1998. - Вип. 5. - С. 239-244 (Проведення досліджень, аналіз результатів та написання даної роботи).

2. Косенко І.М. Вплив бовілакту на показники ліпідного обміну печінки молодняку свиней та їх продуктивність // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2000. - Вип. 13 - С. 104-108.

3. Косенко І.М. Жирнокислотний склад ліпідів у свиней при згодовуванні бовілакту // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 2000 - Вип. 4. - С. 56-62.

4. Косенко І.М. Вплив мацеробациліну на продуктивність та склад ліпідів м'язової тканини молодняку свиней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2000. - Вип. 12. - С. 63-69.

5. Мазуренко М.О., Болоховська В.А., Ванжула Ю.І., Гуцол Н.В., Косенко І.М., Роговська О.Л. Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні мацеробациліну // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 148-152 (Проведення досліджень, аналіз результатів та написання даної роботи).

6. Masurenko Nikolei, Kosenko Irina. Auswutzung von bovilakt der futterung der Shweine // III Sumposium. Ukraine - Osterreich. Landwirtschaft: Wissenshaft und Praxis. - Tschernivci, 2000. - P.99 (Проведення досліджень).

7. Косенко І.М. Вплив згодовування мацеробациліну на склад ліпідів печінки та м'язової тканини молодняку свиней // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва». - Вінниця, 2000. - Вип. 8. - Том 2. - С. 26-30.

8. Косенко І.М. Вплив згодовування різних доз мацеробациліну ГЗх на продуктивність та якість шпику молодняку свиней // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3 тисячоліття». / Вісник Державної агроекологічної академії України. - Житомир, 2000.-С. 157-158.

Размещено на Allbest.ru