Удосконалення технології вирощування ранньої картоплі у передгір’ї Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.06 - Овочівництво

Удосконалення технології вирощування ранньої картоплі у передгір'ї Криму

Коцюба Тетяна Михайлівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Васецький Віктор Феодосійович, Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Чернецький Василь Михайлович, Вінницький державний аграрний університет, в.о. професора кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України, Болотських Олександр Степанович, Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедри технології сільськогосподарських продуктів та плодоовочівництва.

Провідна установа: Уманська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра овочівництва, м. Умань.

Захист відбудеться “ 16 ” березня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий “ 6 ” лютого 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

1. Загальна характеристика роботи

картопля крим передсадивний бульба

Актуальність теми дослідження. Урожайність ранньої картоплі у передгірській зоні Криму ще не досягла оптимального рівня. Зумовлено це тим, що існуюча технологія її вирощування не повністю відповідає ґрунтово-кліматичним умовам зони та біологічним особливостям культури. Крім того, вона пов'язана із значними витратами праці та коштів, що істотно знижує рентабельність виробництва ранньої картоплі.

Великий внесок у розвиток вітчизняного картоплярства внесли вчені: Н.Н. Балашев, Н.С. Бойко, І. П. Бугайова, О.В. Горкуценко, Н.І. Губар, В.С. Куценко та ін.

У Криму в 60 - 70 х роках вивченням ранньої картоплі та технології її виробництва займалися такі вчені, як І.Д. Безпалий, Т.В. Куванова, В.М. Михайлов та ін. Проте, у їх працях не був відображений вплив основних технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі на її врожайність та якість у передгірській зоні Криму, з урахуванням біологічних особливостей культури та умов зони вирощування.

Зазначені обставини були підставою для вибору теми цієї дисертаційної роботи: “Удосконалення технології вирощування ранньої картоплі у передгір'ї Криму”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, в яку входять результати безпосередніх досліджень автора з питань вивчення технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі, виконана відповідно планам наукових досліджень кафедри овочівництва по комплексній темі: “Розробка раціональної технології вирощування ранньої картоплі” (Протокол № 5 від 3.02.1977 р.) та включена у план науково- дослідної роботи Кримського державного аграрного університету за проблемою “Науково-обгрунтована система ведення сільського господарства в Криму у період виходу з кризи та переходу до ринку”, № держреєстрації 01.840032044.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягала у розкритті резервів підвищення продуктивності ранньої картоплі у передгірській зоні Криму на основі застосування раціональних технологічних прийомів її виробництва.

Згідно з метою, у завдання дослідження входило:

Вивчити способи передсадивного пророщування бульб картоплі.

Встановити оптимальний строк садіння бульб навесні.

Виявити найкращу глибину весняного садіння картоплі.

Вивчити профіль поверхні ґрунту та підгортання під час вирощування ранньої картоплі.

Теоретичну основу дисертаційної роботи складали універсальні методи досліджень: діалектичний та історичний. Результати дослідження отримані за допомогою прикладних методів: польового експерименту та допоміжних спостережень.

Вірогідність результатів досліджень підтверджена методами дисперсійного та кореляційного аналізів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у слідуючому: вперше у передгірській зоні Криму:

- вивчено та науково обгрунтовано передсадивне пророщування бульб на світлі, на вологій соломі; строки та глибина весняного садіння бульб; вирощування картоплі на рівній поверхні з наступним дворазовим підгортанням;

- отримані експериментальні данні, пов'язані з формуванням урожаю ранньої картоплі під час використання основних прийомів технології вирощування, таких як: передсадивного пророщування бульб, строку та глибину садіння картоплі, а також профіля поверхні ґрунту та підгортання рослин;

- економічно обґрунтовано вирощування ранньої картоплі з використанням технологічних прийомів: передсадивного пророщування бульб, строку та глибини весняного їх садіння, а також профілю поверхні ґрунту та підгортання рослин.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що виявлені оптимальні та найбільш раціональні технологічні прийоми виробництва ранньої картоплі можливо застосовувати у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах передгірської зони Криму.

Результати дослідження були упроваджені у виробництво у сільськогосподарському підприємстві “Агрофірма “Нива” Красногвардійського району Автономної Республіки Крим з лютого по липень 2000 року.

Особистий внесок здобувача: лабораторні та польові дослідження, аналіз експериментального матеріалу, статистична обробка даних виконана дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доведені на Кримській республіканській конференції “Актуальні проблеми АПК Криму” (Сімферополь, 1999); Міжвузівській конференції “Проблеми АПК у працях вчених Криму” (Сімферополь, 1999); Науково-практичній конференції “Сучасні соціально-економічні проблеми Криму та шляхи їх вирішення” (Сімферополь, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу (Харків, 2000).

Публікації. По темі дослідження опублікована 1 стаття у науковому журналі, 3 - у збірниках наукових праць, 1 - в матеріалах науково-практичної конференції.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, 10 розділів, висновків, списку використаних джерел (232 найменування) та 37 додатків. Об'єм дисертації 238 сторінок тексту, ілюстрованого 34 таблицями, 34 малюнками, 9 формулами.

2. Основний зміст роботи

Умови та методика проведення досліджень.

Дослідження проводили у 1997 - 1999 рр на дослідній ділянці кафедри овочівництва Кримського державного аграрного університету, розташованій у предгірській зоні Криму.

Грунт дослідної ділянки представлений чорноземом звичайним міцелярно-карбонатним на жовто-бурих хрящуватих глинах. Потужність гумусового горизонту 40-80 см. Вміст гумусу в орному шарі 3,0 - 3,6 %, гідролізованого азоту - 1,2-5,5; рухомого фосфору - 1,6-6; обмінного калію - 19,8-29,0 мг/100г ґрунту. Найменша вологоємкість в активному шарі ґрунту

(0-60 см) складає 26-33 % маси абсолютно сухого ґрунту.

У період проведення дослідження метеорологічні умови відрізнялись по роках. Весна 1997 року була контрастною: два місяці зберігалась холодна та волога погода, і лише у травні вона стала сухою та спекотною. У березні - квітні середньодобова температура повітря становила + 4,2 0 С, ґрунту на глибині 10 см - + 5,50 С, що, відповідно, на 2,1 и 2,30 С менше середньорічних значень. За цей період опадів випало 155 мм (на 89 мм більше за норму). Літо 1997 року було помірно теплим та вологим.

Найбільш сприятливі погодні умови для нормального росту та розвитку відзначались у 1998 та 1999 рр. Весняний період у ці роки можна охарактеризувати як теплий, а у 1998 році ще й вологий. Аномальним явищем 1999 року були заморозки у першій декаді травня, до -1,40 С у повітрі та на грунті. Тому у середньому за місяць температура повітря складала лише +12,60 С (на 2,30 С менше за норму). Однак, вже наприкінці другої декади травня, температурний фон наблизився до норми.

Літо 1998 року було помірно-теплим та помірно-вологим; у 1999 - дуже теплим, а на його початку ще й дуже дощовим.

В цілому, метеорологічні умови у роки досліджень дозволили витримати схему дослідів та отримати достовірний експериментальний матеріал.

У дослід з вивчення способів передсадивного пророщування бульб входили наступні варіанти:

1. Без пророщування (контроль); 2. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 30 днів; 3. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 15 днів; 4. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 20 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 10 днів; 5. Сухе пророщування на світлі при температурі повітря +12... +160 С протягом 10 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 20 днів; 6. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12... +160 С протягом 15 днів; 7. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160 С протягом 10 днів та при температурі повітря +6... +80 С протягом 5 днів; 8. Пророщування на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160 С протягом 5 днів та при температурі повітря +6...+80 С протягом 10 днів.

У дослід з установлення оптимального строку весняного садіння бульб були включені чотири строки: перша, друга, третя (контроль) декади березня та перша декада квітня.

У дослід з виявлення найкращої глибини садіння картоплі навесні бульби висаджували на глибину: 6-8, 10-12 (контроль), 14-16 та 18-20 см.

У дослід з вивчення профілю поверхні ґрунту та підгортання рослин під час весняного садіння бульб входили варіанти: 1. Гребенева поверхня без підгортання; 2. Гребенева поверхня з підгортанням 1 раз; 3. Гребенева поверхня з підгортанням 2 рази (контроль); 4. Рівна поверхня без підгортання; 5. Рівна поверхня з підгортанням 1 раз; 6. Рівна поверхня з підгортанням 2 рази.

Загальна площа ділянки 75 м2, облікова 50 м2, повторність 4-кратна. Розміщення ділянок - рендомізоване.

У всіх дослідах використовували районований сорт картоплі Невська. Садіння попередньо прогрітих бульб (крім варіантів досліду з вивчення способів передсадивного пророщування картоплі) здійснювали вручну. Спосіб садіння - рядовий за схемою розміщення рослин 70 х 25 см. Попередник - капуста білокачанна. Агротехніка у варіантах дослідів відповідала агроправилам, прийнятим для даної зони овочівництва та застосовувалась згідно зі схемою та методикою дослідження.

У дослідах проводили такі обліки, спостереження та аналізи: 1. Фенологічні спостереження: початок та масове з'явлення сходів; бутонізація; початок та масове цвітіння; початок бульбоутворення; початок відмирання картоплиння. 2. Біометричні спостереження: висота та кількість стебел у кущі; накопичення маси бульб. 3. Фізіологічні спостереження: площа поверхні листя; фотосинтетичний потенціал; господарська продуктивність фотосинтезу. Ці фізіологічні показники визначали за методикою, викладеною в роботі В.І. Камчатного (1995). 4. Облік урожаю проводили на кожній ділянці (повторності). При цьому визначали середню кількість бульб та середню масу бульби у кущі. Товарні бульби відбирали згідно з ДСТ 7176-85 та ДСТ 26545-85; 5. Визначення вмісту сухої речовини у картоплі здійснювали через висушування аналізованого матеріалу до постійної маси; 6. Вміст крохмалю у бульбах визначали методом Еверса по ДСТ 7194-81; 7. Статистичну обробку результатів досліду проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізів (Б.О. Доспехов, 1985; Н.К. Нікулін, 1972); 8. Економічну ефективність розраховували на основі аналізу прибутку, отриманого від реалізації ранньої картоплі, собівартості продукції та рівня рентабельності (Г.В. Савицька, 1997).

Передсадивне пророщування бульб та його вплив на формування врожаю картоплі.

Технологія підготовки бульб до садіння полягала у пророщуванні на світлі: сухому та на вологій підстілці. Найбільш інтенсивно проростали бульби при сухому пророщуванні на світлі, при температурі повітря +12...+160 С протягом 30 днів. При такому способі пророщування довжина паростків досягала 1,2 см, а їх кількість - 3,6 штук.

При пророщуванні на світлі, на вологій соломі, при температурі повітря +12...+16 0С протягом 15 днів; при пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі, при температурі повітря +12...+160С протягом 10 днів та при температурі повітря +6...+80С протягом 5 днів, дякуючи підвищеній вологості повітря та його вільному доступу до бульб спостерігалось більш швидке проростання бруньок на них, ніж при сухому пророщуванні. Проте, для рівномірного проростання картоплі її необхідно було періодично перевертати, що збільшувало витрати праці та часу. Наприкінці пророщування довжина паростків становила 0,2-0,4 см, а їх кількість - 2,9-3,1 штук.

Особливості росту та розвитку рослин. Пророщування бульб перед садінням сприяло тому, що кожна фенологічна фаза росту та розвитку рослин проходила у більш ранні строки у порівнянні з рослинами, які були отримані від бульб без попереднього пророщування.

При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів фазу масового з'явлення сходів відзначали у першій декаді травня - на 10 днів раніше, ніж у контролі (без пророщування). Початок бульбоутворення у рослин при такому способі пророщування бульб було зафіксовано на 13 днів раніше, ніж у контролі.

При пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі, при різних температурних режимах та відмінній кількості днів (табл. 1) фазу масового з'явлення сходів відзначали раніше, ніж у контролі на 2-3 дні, а фазу початку бульбоутворення - на 3-5 днів.

Висота стебел при сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12... +160С протягом 30 днів наприкінці цвітіння була більшою, ніж у контролі на 13,0-13,1 см, а кількість стебел - на 0,6-1,9 штук.

При пророщуванні бульб на світлі, на вологій соломі при температурі повітря +12...+160С протягом 5 днів та при температурі повітря +6...+80С протягом 10 днів висота стебел виявилась на 5,3 - 1,1 см вищою, а їх кількість - на 0,2 - 0,6 штук більшою, ніж у контролі.

Найвищі фізіологічні показники продуктивності рослин було відзначено при сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів. При середній площі поверхні листя 17,15 тис.м2/га, середній фотосинтетичний потенціал складав 3062 тис.м2 дн/га. У контролі ці показники були нижчими, відповідно, на 5,18 тис. м2/га та 1107 тис.м2 дн/га.

Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб картоплі. При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів урожайність в середньому за роки досліджень була вищою на 6,7 т/га (52 %), а товарність - на 5,3 %, ніж у контролі (табл. 1)

Таблиця 1 Вплив способів передсадивного пророщування бульб на урожайність, якість та хімічний склад картоплі (1997-1999 рр.)

Спосіб пророщування бульб при різних температурах повітря	Урожайність товарних бульб, т/га	Товарність,%	Суха речовина,%	Крохмаль,%
	1997р.	1998р.	1999р.	середнє за 3 роки	середнє за 3 роки
Без пророщування (контроль)	4,6	15,0	19,1	12,9	89,1	19,3	12,8
Сухе пророщування при t = +12...+160С протягом: 30 днів	9,4	22,2	27,1	19,6	94,4	22,4	16,0
15 днів	7,0	19,5	24,0	16,8	91,9	20,6	14,5
20 днів та при t = +6...+80С протягом10 днів	7,9	20,6	23,0	17,2	93,1	21,0	14,8
10 днів та при t = +6...+80С протягом 20 днів	8,8	21,5	24,6	18,3	93,3	21,9	15,2
Пророщування на вологій соломі при t = +12...+160С протягом:15 днів:	7,1	20,2	22,6	16,6	92,4	20,6	14,4
10 днів та при t = +6...+80Спротягом5 днів	6,9	17,7	21,0	15,2	90,9	20,1	13,8
5 днів та при t = +6...+80С протягом 10 днів	5,3	16,6	20,5	14,1	90,5	19,7	13,8
НІР 05	0,52	0,77	0,63	-	-	-	-

Значення показників хімічного складу бульб при сухому пророщуванні на світлі при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів відрізнялись від контролю. Вміст сухої речовини перевищував контроль на 3,1 %, а крохмалю - на 3,2 %.

Вплив строку весняного садіння бульб на продуктивність рослин та якість картоплі.

Особливості росту та розвитку рослин. Змінюючи час з'явлення сходів, строк весняного садіння бульб надавав вплив на швидкість проходження усіх попередніх фенологічних фаз росту та розвитку рослин.

При садінні бульб у першій декаді березня (3...6.03) початок з'явлення сходів було відзначено через 40-45 днів після садіння, що у порівнянні з садінням у третій декаді березня (26...29.03; контроль) сталося раніше на 14-16 днів. Оскільки, при садінні картоплі у першій декаді березня (3...6.03) спостерігали самі ранні сходи, усі наступні фази вегетації рослин також наставали у найбільш ранні строки.

У порівнянні з контрольним строком садіння (третя декада березня) у середньому за роки досліджень бутонізація у рослин, посаджених у першій декаді березня (3...6.03) наставала раніше на 10 днів, фаза масового цвітіння - на 13, фаза початку бульбоутворення - на 14 днів та фаза початку відмирання картоплиння - на 11 днів. Проте, ранні строки садіння та швидке проходження основних фаз вегетації не сприяли інтенсивному росту та розвитку рослин. Тому наприкінці цвітіння максимальний ріст стебел спостерігали при садінні бульб у третій декаді березня (26...29.03; контроль) - 37,4 - 53,6 см. Тут же відзначали найбільшу кількість стебел у кущі - 1,8 - 4,0 штук.

При цьому строку садіння рослини показали найвищу фізіологічну продуктивність. У середньому за роки досліджень площа поверхні листя становила 14,08 тис.м2/га, фотосинтетичний потенціал - 2385 тис. м2 дн/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - 1,48 г м2/добу. При більш ранніх та більш пізньому строках весняного садіння бульб функція листя зв'язана з формуванням врожаю була менш ефективною.

Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Строк весняного садіння бульб зумовлював час збирання врожаю. Чим раніше був строк садіння, тим раніше наставав час збирання врожаю картоплі (табл.2) Тому саме раннє збирання врожаю провели при садінні бульб у першій декаді березня (3...6.03) - на 14 днів раніше, ніж у контролі.

Таблиця 2 Строки збирання картоплі залежно від строків садіння бульб, дати (1997-1999 рр.)

Строк садіння бульб	Роки
	1997	1998	1999
3 - 6.03	23.06	17.06	1.07
11 - 12.03	23.06	21.06	3.07
26 - 29.03 (контроль)	5.07	1.07	8.07
5 - 8.04	5.07	8.07	6.07

Незважаючи на це, кращим строком весняного садіння бульб була третя декада березня (26...29.03), тому що значення показників урожайності, якості та хімічного складу бульб тут були максимальними (табл.3).

Таблиця 3 Вплив строку садіння бульб на урожайність якість та хімічний склад картоплі (1997-1999 рр)

Строк садіння бульб	Урожайність товарних бульб, т/га	Товарність,%	Суха речовина,%	Крохмаль,%
	1997р.	1998р	1999р	середнє за 3 роки	середнє за 3 роки
3 - 6.03	5,5	13,9	22,1	13,8	92,3	19,4	13,0
11 - 12.03	5,8	15,9	24,4	15,4	93,3	20,1	13,7
26 - 29.03 (контроль)	6,1	16,3	25,8	16,1	94.1	21.3	14,1
5 - 8.04	4,7	12,7	21,8	13,1	91,0	18,3	12,3
НІР 05	0,44	0,82	0,75	-	-	-	-

Вплив глибини весняного садіння бульб на ріст та розвиток рослин, урожайність та якість картоплі.

Температурний режим та вологість ґрунту в залежності від глибини садіння бульб. Розподіл тепла весною в шарі ґрунту на глибині садіння бульб відбувався у напрямку зверху вниз. Тому найбільш оптимальну температуру ґрунту на глибині садіння бульб для росту та розвитку рослин відзначали на глибині 6-8 см. У порівнянні з садінням картоплі на глибину 10-12 см (контроль) температура ґрунту тут у середньому була на 0,3-1,20С вищою. Однак, з момента початку бульбоутворення (час настання підвищених температур повітря) найкращу температуру ґрунту спостерігали на глибині 18-20 см. На відміну від садіння на глибину 10-12 см (контроль) температура у цьому шарі ґрунту виявилась на 0,5-1,20С нижчою.

Вологість ґрунту також змінювалась в залежності від глибини садіння картоплі. На меншій глибині розташування бульб у ґрунті відзначали менші запаси вологи через високу швидкість її випаровування. На більшій глибині садіння картоплі - навпаки. Так, у порівнянні з глибиною садіння бульб на 10-12 см (контроль) вологість ґрунту на глибині 6-8 см у фазі сходів була на 2,1 % нижчою, а на глибині 18-20 см - на 6,8 % вищою. Виходячи з цього, найбільш оптимальний температурний режим та зволоження були відзначені на глибині садіння картоплі 18-20 см.

Особливості росту та розвитку рослин. В залежності від ступеня прогрівання ґрунту відзначали й строки настання основних фаз росту та розвитку рослин. Період садіння - масові сходи виявився найкоротшим при садінні бульб на глибину 6-8 см - на 1-3 дні раніше, ніж при садінні на 10-12 см (контроль). Найдовшим - при садінні бульб на глибину 18-20 см - на 3-6 днів пізніше, ніж у контролі.

Фазу бутонізації при садінні бульб на глибину 6-8 см спостерігали на 1-3 дні раніше, ніж у контролі, фазу масового цвітіння - на 1-2, фазу початку бульбоутворення - на 1-4 дні раніше. Проте, більша частина бульб формувалася близько до поверхні ґрунту (на глибині 10-12 см). Піддаваючись діянню сонячних променів, вони набували зеленого кольору. А при садінні картоплі на глибину 18-20 см утворення основної маси бульб відбувалося дуже глибоко (на глибині 20-22 см), тому ці бульби слабо росли та розвивалися.

Найбільші висоту та кількість стебел у кущі наприкінці цвітіння відзначали у рослин при садінні бульб на глибину 14-16 см, - відповідно, на 6,6-9,8 см та 0,9 - 0,4 штук більше, ніж при садінні на глибину 10-12 см (контроль). Тут спостерігали й найвищі фізіологічні показники продуктивності рослин. Площа поверхні листя, фотосинтетичний потенціал та господарська продуктивність фотосинтезу виявились вищими, ніж у контролі, відповідно, на 2,67 тис. м2/га, 514 тис. м2-дн/га, та 0,1 г-м2/добу.

Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Максимальну урожайність (17,8 т/га) та товарність картоплі (93,1 %) забезпечувала глибина садіння бульб 14-16 см, що у порівнянні з контролем в середньому за роки досліджень виявилося більшим, відповідно, на 3,1 т/га (21,0 %) и 2,3 % (табл.4).

Таблиця 4 Вплив глибини садіння бульб на урожайність, якість та хімічній склад картоплі (1997 - 1999 рр)

Глибина садіння бульб, см	Урожайність товарних бульб, т/га	Товарність,%	Суха речовина,%	Крохмаль,%
	1997р.	1998р	1999р	середнє за 3 роки	середнє за 3 роки
6-8	5,2	13,6	20,5	13,1	88,6	18,9	11,9
10-12 (контроль)	6,1	15,7	22,4	14,7	90,8	19,6	13,6
14-16	7,8	20,3	25,4	17,8	93,1	22,0	14,6
18-20	6,7	19,5	23.0	16,4	92,3	20,9	14,2
НІР 05	0,42	0,64	0,53	-	-	-	-

Вміст сухої речовини та крохмалю у картоплі при садінні бульб на глибину 14-16 см також був найбільшим та перевищував контроль, відповідно, на 2,4 і 1 %.

Ріст та розвиток рослин, урожайність та якість картоплі в залежності від профілю поверхні ґрунту та підгортання.

Динаміка температури та вологості ґрунту при різному профілі її поверхні та підгортанні. При гребеневій поверхні протягом усієї вегетації відзначали найбільш високу температуру ґрунту на глибині садіння бульб - в середньому на 1,2-2,70С вище, ніж при рівній. Однак, при рівному профілі поверхні ґрунту з моменту масових сходів теплові умови для росту та розвитку рослин на глибині садіння картоплі були більш сприятливими. Крім того, тут спостерігали меншу швидкість випаровування вологи з ґрунту. А дворазове підгортання при цьому профілі поверхні, виконуючи роль мульчі, збільшувало об'єм пухкого ґрунту над бульбами.

Особливості росту та розвитку рослин. Час настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин не залежав від кількості підгортань, але воно знаходилось в залежності від ступеня прогрівання ґрунту.

При гребеневій поверхні ґрунту з одно- та дворазовим підгортанням (контроль) фаза початку з'явлення сходів та фаза масових сходів наставала на день раніше, ніж при рівній поверхні з одно- та дворазовим підгортанням. Проте, усі наступні фенологічні фази росту та розвитку рослин відзначували на 1-3 дні раніше при рівному профілі поверхні ґрунту з одно- та дворазовим підгортанням, оскільки тут складалися для цього найбільш сприятливі умови.

При рівній поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням були отримані максимальні значення висоти та кількості стебел у кущі.

Так, наприкінці цвітіння висота стебел у порівнянні з гребеневою поверхнею ґрунту з дворазовим підгортанням (контроль) виявилась на 4,9-2 см вищою, а кількість стебел у кущі - у середньому на 0,3 штук більшою.

При рівній поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням функція листя на формування врожаю проявилася більш активно. У порівнянні з гребеневою поверхнею ґрунту з дворазовим підгортанням (контроль) площа поверхні листя тут була більшою на 2,05-1,03 тис. м2/га, величина фотосинтетичного потенціалу - на 418-444 тис. м2 - дн/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - на 0,04 г - м2/добу.

Урожайність, якість та хімічний склад товарних бульб. Найбільшу середнью урожайність товарних бульб відзначували при рівній поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням - 18,5 т/га, що було вище, ніж у контролі на 2,6 т/га (16,4 %) (табл.5). Вміст сухої речовини у бульбах тут у порівнянні з гребеневою поверхнею ґрунту з дворазовим підгортанням виявився більшим на 1,4 %, а крохмалю - на 0,4 %.

Таблиця 5 Вплив профілю поверхні ґрунту та підгортання на урожайність, якість та хімічний склад картоплі (1997 - 1999 рр)

Профіль поверхні ґрунту	Кількість підгортань	Урожайність товарних бульб, т/га	Товарність,%	Суха речовина,%	Крохмаль,%
		1997р.	1998р	1999р	середнє за 3 роки	середнє за 3 роки
Гребеневий	-	6,2	16,7	20,4	14,4	91,1	19,5	13,6
	1	7,1	17,2	21,4	15,2	92,4	20,3	14,6
	2 (контроль)	6,7	18,2	22,8	15,9	92,6	20,4	14,8
Рівний	-	6,0	16,3	20,0	14.1	90,8	18,8	12,8
	1	8,0	19,1	24,2	17,1	93,5	21,0	15,0
	2	9,0	21,4	25,2	18,5	94,9	21,8	15,2
ЧНІР05	0,49	0,83	0,51	-	-	-	-
НІР05 для профілю поверхні ґрунту	0,28	0,48	0,29	-	-	-	-
НІР 05 для кількості підгортань	0,35	0,58	0,36	-	-	-	-

Економічна ефективність основних технологічних прийомів при вирощуванні ранньої продукції картоплі

Теоретичне обґрунтування раціональних технологічних прийомів виробництва ранньої картоплі сприяло підвищенню не тільки урожайності та якості товарних бульб, але й економічної ефективності її вирощування. Серед усіх досліджених технологічних прийомів найбільш істотний вплив на збільшення прибутку та зниження собівартості продукції мало передсадивне пророщування картоплі (табл.6). При сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів собівартість 1 т ранньої картоплі у порівняні з контролем (без пророщування) виявилась нижчою на 133 грн., а прибуток від реалізації продукції 1 га більшим на 4,0 тис.грн. Рівень рентабельності відповідав 122 %, що на 72 % вище, ніж без пророщування.

При садінні бульб у першій (3...6.03) та другій (11...12.03) декадах березня, незважаючи на високу ціну реалізації, яка у порівнянні з контролем (третя декада березня) у середньому за роки досліджень була вищою, відповідно, на 34 и 6 %, через низьку врожайність картоплі собівартість 1 т продукції виявилась, відповідно, на 109 та 64 грн. більшою за контроль.

Таблиця 6 Економічна ефективність вирощування картоплі в залежності від способів передсадивного пророщування бульб (середнє за 1997-1999 рр)

Спосіб пророщування бульб при різних температурах повітря	Урожайність товарних бульб, т/га	Вартість валової продукції тис. грн./т	Виробничі витрати, Тис грн /га.	Соб-ть продукції, грн/т	Прибуток тис. грн/т	Рівень рентаб., %
Без пророщування (контроль)	12,9	8,0	5,3	413	2,7	50
Сухе пророщування при t = +12...+160С протягом: 30 днів	19,6	12,2	5,5	280	6,7	122
15 днів	16,8	10,4	5,4	322	5,0	92
20 днів та при t = +6...+80С протягом 10 днів	17,2	10,7	5,5	318	5,2	95
10 днів та при t = +6...+80С протягом 20 днів	18,3	11,3	5,5	299	5,9	107
Пророщування на вологій соломі при t = +12...+160С протягом 15 днів	16,6	10,3	5,4	326	4,9	90
10 днів та t = +6...+80С протягом 5 днів	15,2	9,4	5,4	356	4,0	74
5 днів та при t = +6...+80С протягом10 днів	14,1	8,7	5,4	384	3,3	62

Прибуток від реалізації продукції при садінні бульб у першій декаді березня (3...6.03) у порівнянні з контрольним строком садіння (26...29.03) був нижчим на 0,2 тис.грн./т (3,5 %), а при садінні в другій декаді березня (11...12.03) - на 1,4 тис.грн./т (24,6 %)

Отриманий економічний ефект від садіння бульб у першій, другій та третій (контроль) декадах березня показав, що найкращим строком весняного садіння картоплі була перша декада березня (26...29.03), оскільки тут відзначали максимальний прибуток - 5,7 тис. грн./т при мінімальній собівартості продукції - 302 грн/т та найвищому рівні рентабельності - 106 %.

При вивченні глибини весняного садіння бульб економічна ефективність вирощування картоплі була найвищою при садінні бульб на глибину 14-16 см

У порівнянні з контролем (глибина садіння 10-12 см) прибуток тут виявився на 400 грн.більшим, собівартість продукції - на 16 грн./т нижчою, а рівень рентабельності - на 11 % вищим.

Аналіз економічної ефективності виробництва ранньої картоплі, в залежності від профілю поверхні ґрунту та підгортання рослин, показав, що найбільший ефект був досягнений при рівній поверхні ґрунту з подальшим дворазовим підгортанням

При однакових з контролем (гребенева поверхня ґрунту з підгортанням 2 рази) виробничих витратах (5,4 тис.грн./га), собівартість 1 т продукції при рівній поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням виявилась на 48 грн. нижчою. Це забезпечило прибуток - 6,1 тис.грн./т, що в 1,4 рази більше за контроль. Рівень рентабельності склав 113 %, перевищив контроль на 30 %.

Висновки

У технології виробництва ранньої продукції картоплі застосування оптимальних: способу передсадивного пророщування бульб, строка та глибини весняного садіння, профілю поверхні ґрунту та підгортання рослин підвищувало врожайність товарних бульб та якість продукції при одночасному поліпшенні економічних показників.

Сухе пророщування бульб на світлі при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів створювало оптимальні умови для більш швидкого проростання бруньок, які утворювали міцні паростки довжиною 1,2 см, а більш ранні сходи сприяли прискоренню проходження усіх фаз вегетації рослин, що забезпечувало отримання продукції картоплі наприкінці третьої декади червня, а не наприкінці першої декади липня.

При передсадивному пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів висота стебел у кущі досягала 34,8-50,0 см, а їх кількість - 2,3-4,4 штук, що в порівнянні з контролем (без пророщування) було більше, відповідно, на 13,0-13,1 см та 0,6-1,9 штук. Такий розвиток надземної маси рослин забезпечив збільшення площі поверхні їх листя на 3,69-5,96 тис.м2/га та господарської продуктивності фотосинтезу на 0,26-0,12 г-м2/добу.

Пророщування картоплі на світлі, на вологій соломі при різному температурному режимі та відмінній кількості днів практично не мало впливу на час з'явлення паростків, тому після садіння бульб ріст та розвиток рослин проходили більш повільно, ніж при сухому їх пророщуванні на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів.

Сухе пророщування бульб на світлі при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів забезпечило найбільшу врожайність товарних бульб - (19,6 т/га), яка перевищила контроль (без пророщування) на 52 %. Значенняпоказників товарності, якості та хімічного складу бульб тут були також максимальними.

5. Садіння бульб у першій декаді березня (3...6.03) сприяло більш швидкому проходженню усіх основних фаз вегетації, які наставали на 10-16 днів раніше, ніж при садінні у третій декаді березня (26...29.03; контроль). Однак, строк весняного садіння картоплі - третя декада березня (26...29.03) забезпечував рослинам найкращий ріст та розвиток надземної частини, а також найвищі фізіологічні показники продуктивності рослин. Площа поверхні листя у порівняні з рослинами при садінні в першій декаді березня (3...6.03) була більшою на 1,48 тис.м2/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - вищою на 0,18-0,12 г-м2/добу.

6. При весняному садінні картоплі у третій декаді березня (26...29.03) вро жайність товарних бульб виявилась на 2,3 т/га (10-14 %) вищою, ніж при садінні в першій декаді березня (3...6.03).

При садінні бульб на глибину 14-16 см створювались оптимальні умови теплового та вологого режимів. У порівнянні з глибиною садіння бульб на 10-12 см (контроль) це сприяло більш інтенсивному росту стебел (їх висота виявилась вищою на 6,6-9,8 см), а також збільшенню площі поверхні листя на 1,76-2,60 тис.м2/га та господарської продуктивності фотосинтезу на 0,12-0,11 г - м2/добу.

8. Умови росту та розвитку, які складалися при різній глибині весняного садіння бульб, впливали на врожайність, якість та хімічний склад продукції. Садіння бульб на глибину 14-16 см забезпечувало найвищу товарну врожайність (17,8 т/га) та товарність (93,1 %) картоплі, які перевищували контроль (глибина садіння бульб 10-12 см), відповідно, на 3,1 т/га (21 %) та 2,4 %.

9. Гребенева поверхня зумовлювала найкраще прогрівання ґрунту протягом вегетації (температура ґрунту на глибині садіння бульб у середньому була на 1,2-2,70С вищою, ніж при рівній поверхні). Проте, більш сприятливі температурний та водний режими ґрунту на глибині садіння картоплі в період утворення та росту бульб створювались при рівній поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням. Температура ґрунту тут у порівнянні з гребеневою поверхнею та дворазовим підгортанням (контроль) виявилась на 1,5-2,60С нижчою, а вологість ґрунту на 1,7-3,6 % вищою.

10. Час настання фенологічних фаз росту та розвитку рослин не залежав від кількості підгортань, але знаходився у залежності від ступеню прогрівання ґрунту.

11. Рівний профіль поверхні ґрунту з дворазовим підгортанням забезпечував максимальне виявлення функції листя, зв'язаної з формуванням господарської частини врожаю. У порівнянні з контролем (гребенева поверхня ґрунту з дворазовим підгортанням) площа поверхні листя тут була більшою на 2,05 - 1,03 тис.м2/га, величина фотосинтетичного потенціалу - на 418-444 тис.м2-дн/га, а господарська продуктивність фотосинтезу - на 0,04 г-м2/добу.

12. Рівна поверхня ґрунту з дворазовим підгортанням, дякуючи більш оптимальним умовам життєдіяльності рослин картоплі в порівнянні з гребеневою поверхнею ґрунту з дворазовим підгортанням (контроль) сприяла підвищенню врожайності товарних бульб на 2,6 т/га (16,4 %) та збільшенню вмісту в них сухої речовини на 1,4 % та крохмалю на 0,4 %.

13. Економічна оцінка ефективності основних технологічних прийомів при вирощуванні ранньої продукції картоплі виявила, що максимальний рівень рентабельності був отриманий при сухому пророщуванні бульб на світлі, при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів (122 %), садінні картоплі в третій декаді березня (106 %), глибині садіння бульб на 14-16 см (85 %), а також при створюванні рівної поверхні ґрунту з подальшим дворазовим підгортанням (113 %).

На основі результатів досліджень сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам передгірної зони Криму для отримання ранньої продукції картоплі рекомендується використовувати:

Сухе пророщування бульб на світлі при температурі повітря +12...+160С протягом 30 днів;

Весняне садіння картоплі у третій декаді березня (26...29.03);

Садіння бульб на глибину 14-16 см;

Рівну поверхню ґрунту при садінні картоплі з подальшим дворазовим підгортанням.

Список публікацій по темі дисертації

Коцюба Т.М. Особливості формування урожаю картоплі під час вирощування на різних грунтових профілях в умовах передгір'я Криму // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 2. - с.74-75

Коцюба Т.М. Вплив способів підготовки бульб до садіння на врожайність та якість картоплі у передгірській зоні Криму // Картоплярство. - 1999. - Вип. 29. - с.178-181.

Коцюба Т.М. Влияние профиля поверхности почвы на продуктивность и качество картофеля сорта Невский в предгорье Крыма // Сельскохозяйственные науки: Сб.Научн. тр. Крымского ГАУ. - Вып. 58, ч. I. - Симферополь, 1999. - с.143-148.

Коцюба Т.М. Влияние агроприемов на экономическую эффективность производства раннего картофеля // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол.монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - с.476-479.

Коцюба Т.М. Проблемы выращивания раннего картофеля в Крыму // Современные социально-экономические проблемы Крыма и пути их решения / материалы научно-практической конференции. - Симферополь: Таврия, КИБ, 2000 - с. 84-85.

Анотація

Коцюба Т.М. Удосконалення технології вирощування ранньої картоплі у передгір'ї Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2001.

У дисертації наведені результати досліджень технологічних прийомів виробництва ранньої продукції картоплі у передгірській зоні Криму. Вивчені та теоретично обґрунтовані: способи передсадивного пророщування бульб, строки, глибина весняного садіння картоплі, профіль поверхні ґрунту та підгортання. Оптимальні з них впроваджені у виробництво.

Ключові слова: рання картопля, спосіб передсадивного пророщування бульб, строк садіння, глибина садіння, профіль поверхні ґрунту та підгортання, ріст, розвиток, урожайність товарних бульб, економічна ефективність.

Аннотация

Коцюба Т.М. Усовершенствование технологии выращивания раннего картофеля в предгорье Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2001.

Диссертационная работа выполнена в Крымском государственном аграрном университете в 1997-1999 гг.

В диссертации изложены результаты исследований по вопросам изучения технологических приемов производства раннего картофеля в предгорной зоне Крыма.

Во вступительной части раскрыта актуальность темы, определена цель исследований - раскрытие резервов повышения продуктивности раннего картофеля в предгорной зоне Крыма на с основе применения рациональных технологических приемов его производства. В соответствии с целью были поставлены следующие задачи исследований: изучить способы предпосадочного проращивания клубней картофеля, установить оптимальный срок посадки клубней весной, выявить наилучшую глубину весенней посадки картофеля, изучить профиль поверхности почвы и окучивание при выращивании раннего картофеля. Показана научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В литературном обзоре рассмотрено народнохозяйственное значение, происхождение и систематика картофеля, его морфологические и биологические особенности, а также состояние изученности основных технологических приемов производства картофеля весенней посадки в разных почвенно-климатических зонах Украины.

В разделе “Схема опыта и методика исследований” приведена краткая характеристика четырех полевых опытов по изучению технологических приемов производства раннего картофеля, представлены методики проведения учетов, наблюдений и анализов, а также статистической обработки полученных результатов.

В разделе “Условия проведения исследований” дана краткая характеристика почвенно-климатических условий предгорной зоны Крыма и метеорологических условий в годы проведения исследований, приведена агротехника выращивания раннего картофеля в опытах.

В экспериментальной части диссертационной работы представлены результаты исследований автора по изучению влияния основных технологических приемов производства раннего картофеля - способов предпосадочного проращивания клубней, сроков и глубины посадки почвы, а также профиля поверхности почвы и окучивания на рост и развитие растений, урожайность, качество и химический состав клубней, экономическую эффективность выращивания.

Сухое проращивание клубней на свету при температуре воздуха +12...+160С в течение 30 дней создавало оптимальные условия для более быстрого прорастания почек, а более ранние всходы способствовали ускорению прохождения всех фаз роста и развития растений и получению урожая в конце третьей декады июня. При этом отмечался хороший рост и развитие надземной массы, обеспечивающий максимальную урожайность товарных клубней (19,6 т/га), превышающую контроль на 52 %, при наивысшем их качестве.

Третья декада марта (26...29.03) явилась оптимальным сроком весенней посадки картофеля в предгорной зоне Крыма. Этот срок характеризовался лучшим ростом и развитием надземной части растений, а также высокими физиологическими показателями их продуктивности, что обеспечило максимальную товарную урожайность клубней (16,1 т/га) наивысшего качества.

Весенняя посадка клубней картофеля на глубину 14-16 см оказалась наилучшей, так как способствовала интенсивному росту стеблей, увеличению площади листовой поверхности и хозяйственной продуктивности фотосинтеза. Урожайность товарных клубней при этом составила 17,8 т/га, на 21 % превышая контроль (глубина посадки 10-12 см).

Оптимальным профилем поверхности почвы оказалась ровная поверхность с двукратным окучиванием. Она способствовала максимальной реализации функции листьев, связанной с формированием хозяйственной части урожая, что, в свою очередь, содействовало росту и развитию большего количества клубней и накоплению большей массы клубня в кусте. Условия жизнедеятельности растений картофеля, создаваемые таким профилем поверхности почвы, способствовали повышению урожайности на 16,4 % (18,5 т/га) и качества клубней, с увеличением содержания в них сухого вещества на 1,4 % (21,8 %) и крахмала на 0,4 % (15,2 %).

Самую низкую себестоимость 1 тонны картофеля обеспечивали: сухое предпосадочное проращивание клубней на свету при температуре воздуха +12...+160С в течение 30 дней (280 грн.), посадка картофеля в третьей декаде марта (302 грн.), глубина посадки клубней на 14-16 см (334 грн.) и ровный профиль поверхности почвы с двукратным окучиванием (291 грн.) Уровень рентабельности при этом оказался наивысшим и составил, соответственно, 122, 106, 85 и 113 %.

Ключевые слова: ранний картофель, способ предпосадочного проращивания клубней, срок посадки, глубина посадки, профиль поверхности почвы и окучивание, рост, развитие, урожайность товарных клубней, химический состав, экономическая эффективность.

Annotation

Kotsuba T.M. Improvement of Early Potato Growing Technology in Foothills of the Crimea. - Manuscript.

Thesis for the Agricultural Sciences Master's Scientific Degree. Speciality 06.01.06. - Vegetable Growing. - National Agrarian University, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the research of the results of the technological methods of early potato production in foothills of the Crimea.

The methods of preplanting potato tubers germination, timing, the depth of spring potato planting, the soil surface profile and hilling have been explored and theoretically based.

The optimal versions were introduced in the production.

Key words: early potato, method of preplanting potato tubers, timing, depth of planting, soil surface profile and hilling, growth, development, yielding capacity of marketable tubers, economical efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...