Економічна динаміка та механізм відтворення в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Економічна динаміка та механізм відтворення в сільському господарстві

Калашнікова Тетяна Вікторівна

Харків 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосипович, завідувач кафедри економіки сільського господарства Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Плаксієнко Валерій Якович, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і фінансів Дніпропетровського державного аграрного університету

кандидат економічних наук, професор Турченко Михайло Михайлович, професор кафедри організації виробництва та менеджменту Харківського державного технічного університету сільського господарства

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться 23.05.2001р. о 14 година засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01

Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХДАУ, корп.1, к.213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483,

Харків, п/в “Комуніст-1”, ХДАУ, корп.1.

Автореферат розісланий 20.04.2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Македонський А.В.

1. Загальна характеристика роботи

сільськогосподарський аграрний господарювання відтворювальний

Актуальність теми. Розвиток сільського господарства та АПК, не зважаючи на певні позитивні зміни, що відбулися в 2000 р., викликає занепокоєння і класифікується як такий, що створює загрозу продовольчій безпеці країни. Існує об'єктивна необхідність визначення причин та сукупної дії факторів, котрі зумовлюють таке положення. Головна ідея, виходячи з якої виконувалося дисертаційне дослідження: необхідність поєднання процесу аналізу характеру економічної динаміки і механізму формування відтворювальних фондів. Процес відтворення в аграрному секторі економіки визначається в значній мірі внутрішньогосподарськими можливостями відшкодування поточних матеріальних витрат, формування фонду оплати праці, створення нагромаджень і своєчасної їх матеріалізації в засоби виробництва, зміцнення матеріально-технічної бази господарюючого суб'єкта та створення відповідної зацікавленості працівників в підвищенні продуктивності праці.

Дослідження економічної динаміки та процесу суспільного відтворення як переплетіння натурально-речової та вартісної форм суспільного продукту традиційно знаходилися в центрі уваги найбільш видатних учених-економістів: А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса, Д.М.Кейнса, Й.Шумпетера, М.Фрідмена, А.Маршала, П.Самуельсона, М.Туган-Барановського, М.Кондратьєва, В.Немчінова та ін. Суттєвий внесок в розвиток теорії та практики економічної динаміки та процесу відтворення зробили: В.Білик, Я.Білоусько, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Ілларіонов, І.Лукінов, О.Мельник, С.Мочерний, П.Саблук, В.Тарасевич, В.Точилін, В.Трегобчук та ін. Аналізу особливостей процесу відтворення в аграрному секторі економіки в умовах трансформації АПК та персоніфікації земельних відносин присвячені роботи економістів-аграрників: В.Амбросова, Л.Анічина, Л.Антоненка, О.Бугуцького, О.Здоровцова, В.Мартьянова, В.Месель-Веселяка, І.Михасюка, О.Онищенка, Б.Пасхавера, В.Плаксієнка, В.Савченка, М.Соловйова, П.Семіусова, Л.Шепотько, В.Шияна, М.Шпичака, В.Юрчишина та ін.

Загальними зусиллями вчених різних поколінь розроблені різноманітні методи дослідження окремих питань та рекомендації щодо регулювання параметрів функціонування економіки на макро- та мікрорівнях. Проте досить широке коло питань ще висвітлено в недостатній мірі. Існують різні підходи до трактування таких вихідних категорій як “економічна динаміка”, “економічне зростання” та “економічний розвиток”, а також кількісних показників їх визначення. Недостатньо уваги приділяється вивченню економічної динаміки галузі сільського господарства на рівні регіону; комплексному аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на процес відтворення на конкретних сільськогосподарських підприємствах; визначенню впливу вартісної структури виробленої продукції та її собівартості на показники ефективності діяльності сільськогосподарського підприємства та можливість здійснення на ньому процесу відтворення; вивченню особливостей циклічності економічної динаміки як в цілому сільського господарства, так і окремих його галузей; пошуку додаткових механізмів вирівнювання умов відтворення підприємств, що здійснюють виробничий процес на землях різної якості. Все це обумовило необхідність проведення досліджень, що сприяли б створенню умов для забезпечення відтворення всіх факторів сільськогосподарського виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми “Розробити методику визначення витрат і диференціальних (рентних) доходів на землях різної якості” (№ ДР 0198 U 007200), яка розроблялася Харківським ДАУ ім. В.В. Докучаєва на замовлення Міністерства аграрної політики України.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення основних тенденцій та проблем в формуванні фондів відтворення і обгрунтування пропозицій по врегулюванню процесів, спрямованих на забезпечення оптимізації їх розмірів та співвідношення на етапі стабілізації розвитку АПК. У відповідності до поставленої мети в роботі вирішувалися такі задачі:

поглиблення окремих положень теорії відтворення АПК як визначального фактора, що забезпечує посилення динаміки зростання економіки;

виявлення основних тенденцій в напрямках економічної динаміки сільського господарства регіону, у тому числі в змінах соціально-економічної та галузевої структури;

визначення особливостей формування фондів відтворення в період здійснення ринкових трансформацій та їх впливу на економічну динаміку;

кількісна оцінка впливу складових механізму господарювання та ефективності використання окремих елементів аграрного ресурсного потенціалу на формування фондів відтворення;

дослідження впливу циклічності у зміні урожайності окремих культур на економічну динаміку галузей рослинництва та тваринництва і сільського господарства в цілому;

оцінка вирівнювання умов відтворення на землях різної якості за допомогою сучасних податкового та орендного механізмів.

Предмет та об'єкт досліджень. Предметом досліджень є теоретичні та

методологічні питання удосконалення відтворювального процесу на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу, його вплив на темпи та напрямки розвитку сільського господарства. Об'єктом досліджень були господарства Харківської області. Поглиблені дослідження проведені на матеріалах господарств Куп'янського, Чугуївського та Шевченківського районів.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є надбання позитивної та нормативної економічної теорії, наукові розробки українських та зарубіжних учених про закономірності формування і регулювання економічних відносин суспільного відтворення, дії економічного механізму функціонування підприємств в ринкових умовах, формування відтворювальних фондів тощо; законодавчі та нормативні акти державних органів стосовно порушених питань.

Вихідними положеннями, які визначали методологію та методику дослідження, були наступні: 1) принциповим моментом при переході до економічного розвитку є необхідність збалансування заходів та інструментів стратегічної господарської політики та політики ринкових реформ; 2) при розкритті механізму функціонування різноманітних економічних систем необхідно всебічно враховувати їх розвиток, динаміку; 3) динамізм розвитку соціально-економічних систем зумовлюється об'єктивними умовами здійснення відтворення.

В залежності від спрямованості вирішуваних задач при дослідженні використовувалися як традиційні методи економічних досліджень (абстрактно-логічний, статистичних групувань, монографічний, розрахунково-конструктивний, кореляційно-регресивного моделювання), так і сучасні економіко-статистичні прийоми використання ПЕОМ і стандартних пакетів прикладних програм. Інформаційною базою послужили офіційні документи, статистичні та інші інформаційні матеріали органів державного управління, сільськогосподарських підприємств, наукових та інформаційно-публіцистичних видань, власних монографічних досліджень.

Наукова новизна дослідження. Найбільш важливими результатами

дисертаційної роботи, котрим притаманна наукова новизна та які розкривають логіку і основний зміст виконаного дослідження та виносяться на захист є:

обґрунтування положення про визначальну роль стану формування фондів відтворення у визначенні характеру та напрямку економічної динаміки;

уточнення окремих положень теорії економічної динаміки та відтворення, зокрема з'ясування взаємозв'язку та відмінностей понять “економічне зростання”, “економічний розвиток”, “економічна динаміка”, “відтворення”;

виявлення основних тенденцій економічної динаміки сільського господарства регіону;

аналіз корінної перебудови галузевої та соціально-економічної структури сільського господарства Харківської області в процесі здійснення ринкових трансформацій і регіональних особливостей цього процесу та визначення їх впливу на розвиток АПК;

оцінка стану формування фондів відтворення в сільському господарстві регіону, з якої витікає, що кризовий стан в розвитку галузі в першу чергу обумовлений серйозним порушенням економічних законів, котрі регулюють цей процес;

кількісна оцінка впливу ефективності використання ресурсів та рівня окупності витрат на умови формування фондів відтворення;

виявлення циклічності у розвитку сільського господарства регіону, а також особливостей її прояву в окремих його галузях;

співставлення величини диференціальних доходів по районах області та сумарних відхилень податкових та орендних платежів від середньої їх величини по області, що дає підстави розглядати механізм орендної плати як засіб вирівнювання умов відтворення на землях різної якості.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати можуть використовуватись при розробці нормативних документів та науково-практичних рекомендацій. Обґрунтований в дисертації методичний підхід до регулювання процесу відтворення в аграрному виробництві дозволяє враховувати вплив економічного механізму на рівень ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств; створення необхідних фондів: відшкодування, споживання та нагромадження, достатніх для забезпечення як простого, так і розширеного відтворення; вирішення питань відтворення матеріальних факторів виробництва та забезпечення відповідних стимулів до праці у сільськогосподарських працівників.

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та пропозиції щодо виявлення основних тенденцій та проблем в формуванні фондів відтворення та пропозицій щодо оптимізації їх розміру та співвідношення, що винесені на захист. В дисертаційній роботі автором викладені особисті ідеї, підходи, що науково обґрунтовані і подані в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва в 1998-2000 рр., на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків,2000р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми розвитку: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя,2000р.), на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених-аграрників “Молодь України і аграрна реформа” (м. Харків,2000р.).

Результати досліджень прийняті до впровадження:

1) в роботі Управління агропромислового комплексу Харківської обласної держадміністрації при аналізі прибутковості виробництва в господарствах області та факторів, що на неї впливають;

2) у звіті про науково-дослідну роботу, виконану на замовлення Міністерства аграрної політики України: “Розробити методику визначення витрат і диференціальних (рентних) доходів на землях різної якості” (№ ДР 0198 U 007200) у формі пропозицій як складової підрозділу “Співставлення податків і диференціальних доходів по всьому сільськогосподарському виробництву”;

3) в навчальному процесі на економічному факультеті та при дипломному проектуванні.

Публікація результатів дослідження. Результати досліджень опубліковані у десяти наукових працях, з яких автору належать 2,46 ум.-друк.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертацію викладено на 214 сторінках друкованого тексту, з яких 191 сторінок основного тексту. Містить 56 таблиць, 16 рисунків, 15 додатків. Список використаних джерел налічує 264 найменування.

Структура роботи.

Вступ

Розділ 1. Економічна динаміка та формування фондів відтворення. 1.1. Методологічні та теоретичні основи забезпечення економічної динаміки. 1.2. Економічна динаміка та формування відтворювальних фондів в сільському господарстві.

Розділ 2. Основні тенденції економічної динаміки та в формуванні фондів відтворення в сільськогосподарському виробництві Харківської області. 2.1. Коротка характеристика особливостей та основних тенденцій розвитку сільського господарства області. 2.2. Трансформація вартісної структури валової продукції та структури витрат в господарствах області.

Розділ 3. Фактори формування фондів відтворення та напрями їх оптимізації в умовах трансформаційних процесів. 3.1. Вплив ефективності використання окремих ресурсів та окупності витрат на умови здійснення відтворення. 3.2. Ціновий механізм і відтворення. 3.3. Економічна динаміка та циклічність розвитку сільськогосподарського виробництва в Харківській області. 3.4. Матеріальне стимулювання в системі відтворення. 3.5. Вирівнювання умов відтворення сучасним податковим та механізмом орендної плати.

Висновки та пропозиції. Список використаної літератури. Додатки

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження, визначено предмет та об'єкт дослідження, розкрито практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Економічна динаміка та формування фондів відтворення” в контексті основних положень теорії суспільного відтворення розглядається проблема формування відтворювальних фондів та забезпечення економічної динаміки в умовах ринкових перетворень аграрних відносин в системі глобальних економічних трансформацій і реформування економіки країни. Економічна динаміка як одна з найважливіших форм прояву характеру та спрямованості соціально-економічних процесів розглядається в якості центральної проблеми економічної теорії та практики. В свою чергу, методологічною основою проведеного дослідження є визначення функціонування сільського господарства як безперервного, постійно відновлюваного процесу - процесу відтворення. Нами було проведено уточнення суті та змісту таких вихідних економічних категорій як “економічна динаміка”, “економічне зростання” та “економічний розвиток”. В роботі прийняте таке їх трактування. Економічна динаміка - це кількісна характеристика зміни в певних показниках економічних процесів та явищ. Економічне зростання як конкретна форма реалізації певного типу відтворення передбачає просте збільшення обсягів виробництва і виражається в динаміці сум приростів різноманітних корисних ефектів, тоді як економічний розвиток охоплює не просто кількісне зростання обсягів виробництва, а передбачає навіть при незмінних обсягах виробництва, або в умовах їх скорочення, підвищення якості виробленої продукції. Суть відтворення заключається в заміщенні всіх частин створеного продукту як за вартістю, так і за натурально-речовим складом. Саме відтворювальні фонди, як складова відтворювального процесу, характеризують тип відтворення, котрий визначає якісну характеристику економічної динаміки. Логіку та зміст дослідження визначило таке методологічне положення: аналіз економічної динаміки здійснюється за допомогою натуральних та вартісних показників обсягів виробленої продукції, робіт та послуг, тоді як кількісні параметри процесу відтворення визначаються пропорціями розподілу їх вартості.

Економічна динаміка сільськогосподарського виробництва характеризується показниками обсягу валової продукції та динамікою її розміру в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. Відтворювальний процес в сільському господарстві в сучасних умовах характеризується неухильним скороченням обсягів виробництва продукції в суспільному секторі, що відбувається під впливом як природних, так і економічних факторів; суттєвими змінами в структурі валової продукції, що стосуються зміни як галузевої структури, так і значного підвищення частки продукції, котра виробляється господарствами населення; вкрай несприятливими умовами для відтворення робочої сили, що пояснюється невиконанням оплатою праці ані відтворювальної, ані стимулюючої функцій; збитковістю переважної кількості господарств галузі в цілому, що призвело до відсутності власних джерел інвестування та проявилося в істотному погіршенні її матеріально-технічного забезпечення. У власних дослідженнях ми відстоюємо позицію, що концептуально на даному етапі забезпечення як простого, так і розширеного відтворення можливе лише за умов створення в процесі розподільчих відносин як фондів відшкодування та споживання, так і фонду нагромадження, а забезпечення процесу відтворення темпами, в яких зацікавлена держава, передбачає отримання відповідної величини прибутку та формування певного рівня рентабельності.

Визначаючи напрямки забезпечення прийнятної економічної динаміки сільськогосподарського виробництва, слід враховувати всю сукупність факторів, що представлені зовнішнім економічним середовищем та внутрішньогосподарським механізмом. Оскільки макроекономічне середовище (ціновий, фінансово-кредитний, податковий механізми) як було, так і залишається вкрай несприятливим для сільськогосподарського виробництва, невід'ємною умовою забезпечення відтворювального процесу в галузі вважаємо державну підтримку в формуванні ресурсів сільськогосподарських підприємств із застосуванням дотаційного механізму. Водночас, слід задіяти внутрішньогосподарський механізм шляхом забезпечення підвищення конкурентоспроможності продукції, підвищення її якості, впровадження сучасних маркетингових стратегій, скорочення витрат в розрахунку на одиницю продукції. Тобто необхідна цілісна система регламентації усієї сфери господарських відносин, яка поєднує активне державне регулювання з ринково-конкурентним механізмом.

У другому розділі “Основні тенденції економічної динаміки та в формуванні фондів відтворення в сільськогосподарському виробництві Харківської області” розглядаються тенденції розвитку сільського господарства регіону та аналізується трансформація вартісної структури валової продукції та структури витрат сільськогосподарських підприємств. Об'єктом аналізу були процеси, що відбувалися впродовж 1975-1999 рр. і окремо впродовж 1990-1999 рр. Результати досліджень за період 1990-1999 рр. дозволяють зробити висновок, що сільське господарство та сфера переробки сільськогосподарської продукції Харківської області знаходяться в стані затяжної системної кризи, що не в останню чергу обумовлено соціально-економічним потрясінням в країні. Так, різке скорочення обсягів виробництва валової продукції в 1999 р. у порівнянні з 1990 р. на 51,7%, супроводжувалося зміною галузевої структури в напрямку значного підвищення питомої ваги продукції рослинництва (з 48,3% в 1990 р. до 57,8% в 1999 р.) і відповідно скорочення продукції тваринництва, що відбувалося під одночасною дією двох факторів: різкого скорочення купівельної спроможності населення області та хронічної збитковості виробництва продукції тваринництва. Співвідношення галузей істотно відрізняється по районах і особливо по окремих господарствах. Частка продукції рослинництва в структурі валової продукції сільського господарства в 1999 р. склала: в Барвінківському районі 77,6%, Зачепилівському 39,2%, а в Чугуївському навіть 32,6%. В останньому випадку показник формувався під дуже значним впливом обсягів та структури виробництва ВАТ “Слобожанський”, де питома вага тваринництва склала 91,2%. Разом з тим, провідною була галузь тваринництва в КСП ”Зоря” Красноградського району (60,2%) при дуже високому рівні розвитку сільського господарства в цілому. Водночас, відбулася принципова зміна у співвідношенні обсягів продукції, що виробляється в господарствах населення та підприємствами з колективною формою ведення господарства: частка останніх в обсягах виробництва валової продукції сільського господарства області знизилася з 78,3% в 1990 р. до 48,2% в 1999 р. (52,9% в рослинництві та 41,8% в тваринництві). Відбулося значне погіршення фінансового стану підприємств галузі та результатів їх господарювання: рівень збитковості господарств Харківської області коливається від 7,3% в 1996 р. до 26,1% в 1998 р., а питома вага збиткових господарств становила в 1999 р. 82,7%. Отже, в агропромисловому комплексі Харківської області сформувався звужений екстенсивний тип відтворення, що виступає формою прояву тенденцій у формуванні відтворювальних фондів.

Вичерпну інформацію про особливості формування відтворювальних фондів сільськогосподарських підприємств Харківської області дає аналіз структури витрат та вартості валової продукції сільського господарства. В методологічному плані ми виходили з твердженння, що в склад структури собівартості валової продукції входять фонди відшкодування та споживання, а в структурі її вартості знаходять своє відображення всі відтворювальні фонди: відшкодування, споживання та нагромадження. При цьому наявність чистого доходу в структурі валової продукції створює умови для нормального процесу відтворення на даному конкретному підприємстві і є джерелом коштів, що направляються на нагромадження та споживання, тобто на виробничий та соціальний розвиток господарства. Саме відсутність чистого доходу викривляє вартісну структуру валової продукції і призводить до звуженого процесу відтворення матеріальних, трудових ресурсів та родючості ґрунтів. Як показав аналіз, протягом останнього десятиліття домінуючою тенденцією у зміні вартісної структури валової продукції сільськогосподарських підприємств Харківської області було зростання питомої ваги фонду відшкодування

Частка фонду споживання коливалася по роках без ознак тенденції до зниження; валового доходу неухильно зменшувалася, а в 1998 р. навіть була величиною від'ємною. Отже, формування фонду споживання не мало реального забезпечення, що супроводжувалося виникненням значної заборгованості по оплаті праці. Ненадійність в одержанні заробітку є додатковим антистимулюючим фактором і майже вдвічі скорочує трудові доходи робітників. Збитковість виробництва зводила до мінімуму можливість нагромадження, обмежуючи його незначним колом прибуткових господарств. Одним з болючих наслідків такого становища стало виключення можливості формування фонду споживання в необхідних розмірах та фонду нагромадження як такого. Проте умови відтворення значно диференціюються на рівні адміністративних районів і окремих господарств: в 1999 р. фонд відшкодування в структурі виробленої продукції коливається від 78,8% в Валківському районі до 121,8% в Первомайському, від 53% в КСП ”Промінь” Красноградського району до 128,5% в КСП “Нижньобурлуцьке“ Шевченківського району.

Однак, поглинання фондом відшкодування практично всієї вартості валової продукції не є свідченням наявності можливості поновлення основних та оборотних засобів, що вибули, в повному обсязі. В сучасних умовах фонд вішкодування не виконує свою функцію і не забезпечує не лише кількісного, але й вартісного відтворення засобів виробництва. Так співвідношення амортизаційних відрахувань за період нормативного строку експлуатації та сучасної вартості трактора Т-150К становить 1:14. Отже, сучасна економічна ситуація не створює передумов для такого формування фондів відтворення, яке б забезпечувало нарощування обсягів та ефективності сільськогосподарського виробництва, тобто його позитивну динаміку. Можливими шляхами формування ресурсної бази галузі є: 1) забезпечення прибутковості галузі і формування в необхідних розмірах фонду нагромадження; 2) широке залучення кредитних ресурсів на прийнятних умовах з вирішенням проблеми застави; 3) інвестування комерційними структурами, підприємствами інших сфер, іноземними інвесторами.

У третьому розділі “Фактори формування фондів відтворення та напрями їх оптимізації в умовах трансформаційних процесів” розглянуто вплив ефективності використання окремих виробничих ресурсів й окупності витрат та дії механізму ціноутворення на умови здійснення відтворення, економічну динаміку та циклічність розвитку сільськогосподарського виробництва.

Дослідженням встановлено: з підвищенням ефективності використання виробничих фондів, землі, трудових ресурсів, а також матеріальних витрат як в районах області, так і в сукупності досліджуваних господарств за результатами господарювання в 1998-1999 рр., підвищується ефективність виробництва, зростають окупність витрат та рівень оплати праці, а відтак і суттєво знижуються вимоги до розміру фонду нагромадження в перспективі для досягнення приросту виробництва продукції. Проте навіть в групах господарств з високим рівнем ефективності використання матеріально-технічних ресурсів відсутні умови для формування фонду нагромадження: в групі господарств з рівнем матеріаломісткості продукції в 1999 р. до 1,0, а в 1998 р. до 0,9 рівень збитковості становив відповідно 11,2% та 12,2%.

Вплив цінового механізму на стан сільського господарства є всі підстави визначити як руйнівний: диспаритет цін на споживані ресурси та продукцію галузі в 1999 р. досяг майже 6 разів. Хоча, як свідчать розрахунки, по окремих позиціях в 2000 р. відбулося покращення ситуації. Якщо в 1990 р. сільськогосподарський товаровиробник в області для придбання 1т дизельного палива реалізував 0,5т пшениці 3 класу, в 1999 р. - 4,9т. (в 9,8 разів більше), то восени 2000 р. - 2,7т (або в 5,4 раза більше). Проте в цілому стан еквівалентності в обміні залишається незадовільним, а по соняшнику навіть погіршився, внаслідок чого досягнення позитивної економічної динаміки стає вкрай проблематичним. Але і в межах існуючого цінового механізму аграрії мають можливості досягти більш високого рівня ціни реалізації за рахунок оптимізації каналів та строків реалізації, підвищення якості продукції тощо. На рівні районів по всіх видах продукції існує велика варіація цін реалізації, котра за рахунок багатоканальності значно зросла в порівнянні з минулими періодами. Особливо великі розбіжності виявлені в цінах реалізації молока: в 1999 р. при середній ціні реалізації 1ц по області 38,28 грн, в Сахновщанському районі вона становила 29,31 грн, в Кегичівському - 46,75 грн. Як показали дослідження, при реалізації зернових важливе значення має строк реалізації. Визначення помісячної динаміки цін реалізації показало: в 1999 р. найвищою ціна була в квітні-червні, тоді як напередодні і в період збирання врожаю вона різко зменшувалася з подальшою тенденцією до підвищення. Разом з тим виявлено, що не менш важливим, ніж варіація ціни реалізації, виступає зниження собівартості продукції, а оптимальним є сполучення дії обох факторів.

На стан економічної динаміки та формування фондів відтворення в сільському господарстві великий вплив справляє циклічність розвитку, характер якої формується під одночасною дією економічних та природних груп факторів. Вихідним було прийняте положення про необхідність відокремлення циклічності у зміні урожайності окремих культур та циклічності в динаміці розвитку галузей рослинництва, тваринництва та сільського господарства в цілому.

В динаміці валової продукції сільського господарства за період з 1975 по 1999 рр. нами виділено три підперіоди: 1975-1982 рр.- період поступового спаду виробництва; 1983-1990 рр. - підйом, пов'язаний в першу чергу зі збільшенням виробництва продукції тваринництва; 1991-1999 рр. - спад, обумовлений катастрофічним скороченням виробництва продукції тваринництва.

В результаті аналізу динамічного ряду вартості валової продукції рослинництва і тваринництва виявлено, що їх динаміка принципово відрізняється, а динаміка валової продукції в більшій мірі визначається виробництвом валової продукції тваринництва (зокрема продуктивністю корів), ніж обсягами виробництва продукції в галузі рослинництва. Дослідженням встановлено, що хоча зв'язок між виробництвом валової продукції рослинництва і урожайністю зернових досить тісний (R=0,73), на динаміку валової продукції рослинництва суттєво впливає і динаміка урожайності інших культур, особливо цукрового буряка (R=0,70) та соняшника (R=0,35), проте циклічність зміни валової продукції рослинництва формується зовсім по-іншому, ніж циклічність в динаміці урожайності окремих сільськогосподарських культур. В формуванні обсягів виробництва продукції тваринництва визначальне місце займає продуктивність корів, а тіснота зв'язку між ними становить 0,95. Доведено, що різкий спад виробництва продукції тваринництва зумовлений перш за все скороченням виробництва кормів та зниженням ефективності їх використання. Відпрацювання стратегії як підприємств, так і держави слід здійснювати з урахуванням сприятливих та несприятливих фаз циклів під впливом погодних умов як з точки зору кон'юнктури ринку, так і забезпечення тваринництва кормами.

При розгляді питання матеріального стимулювання в системі відтворення зроблено висновок: господарства області орієнтуються на низьку вартість робочої сили. Це перешкоджає якісному відтворенню людського капіталу, не стимулює розвиток виробництва, вступає в протиріччя з головною тенденцією сучасного розвитку економіки. Стан, при якому оплата праці відіграє все меншу роль в формуванні доходів населення (її частка в середньодушовому сукупному доході скоротилася з 65,7% в 1985 р. до 45,9% в 1998 р., а в сільській місцевості до 23,2%) і питома вага якої в структурі витрат невпинно зменшується, зумовлений не лише високими цінами на матеріально-технічні ресурси та великими витратами в розрахунку на одиницю продукції, але і дуже низьким рівнем оплати праці. Особливо непокоїть, що рівень оплати праці слабо пов'язаний з її продуктивністю. Як показали дослідження, докорінна зміна ситуації можлива за умов підвищення продуктивності праці з доведенням виробництва валової продукції на середньорічного працівника на рік мінімум до 10 тис. грн. та суттєвому зниженні матеріаломісткості продукції.

Серед багатьох функцій, виконання яких покладається на податковий механізм, не отримала належного визнання одна - створення рівних умов формування доходів, а отже і фондів відтворення. Між тим, як показали дослідження, механізм фіксованого податку з визначенням його величини в залежності від грошової оцінки землі таку функцію виконує. В такому ж напрямку діє і механізм орендної плати. Співставлення розмірів диференціальних доходів, розрахунок яких проводився згідно з методикою, розробленою колективом авторів Харківського ДАУ, та відхилень орендної плати і податків від їх середньої величини по районах області показало: при діючій системі оподаткування та нарахування орендної плати різниця в якості земель практично не впливає на умови формування доходів, а отже і на формування відтворювальних фондів сільськогосподарських підприємств регіону. Податковий та орендний механізми сприяють в цілому вирівнюванню умов формування доходів, але не в повній мірі. Проте в умовах області введення додаткового механізму фіксованих платежів та доплат вважаємо не доцільним.

Висновки

Результати дисертаційних досліджень дозволяють зробити такі висновки:

1. Категорія “економічна динаміка” віддзеркалює зміну стану економічної системи, що на рівні держави знаходить найбільш повне відображення в показниках абсолютних розмірів ВВП та величини його в розрахунку на одного жителя.

2. Спрямованість економічної динаміки визначається характером та збалансованістю відтворювальних процесів і зокрема формуванням та використанням фондів відтворення: відшкодування, споживання, нагромадження. В сучасних умовах вихід економіки України в цілому та її аграрного сектора на траєкторію сталого економічного зростання стримується глибокими відтворювальними деформаціями.

3. Спрямованість економічної динаміки сільського господарства з урахуванням тієї обставини, що інформація про розмір створюваного ВВП на регіональному рівні відсутня, визначалася нами з використанням показників зміни обсягів валової продукції. Вивчення даних за період 1975-1999 рр. свідчить про наявність циклічності зміни величини валової продукції сільського господарства при загальній тенденції до зменшення її обсягів. Динаміка виробництва валової продукції рослинництва і тваринництва принципово відрізняється. Циклічність в зміні обсягів виробництва валової продукції рослинництва формується зовсім по-іншому, ніж циклічність в динаміці урожайності окремих культур.

4. Серед провідних тенденцій економічної динаміки, крім різкого спаду виробництва, визначальними для майбутнього розвитку є ще дві: 1) зростання питомої ваги господарств населення; 2) перебудова галузевої структури в напрямку збільшення частки рослинництва і зниження тваринництва. Останнє особливо стосується сільськогосподарських підприємств. Така перебудова до певної міри вирішувала проблеми призупинення спаду та зменшення рівня збитковості. Проте можливості цього шляху можна вважати вичерпаними, бо подальший рух в такому напрямку створює великі економічні та соціальні проблеми.

5. Оцінка стану відтворювального процесу свідчить про серйозні порушення економічних законів, що діють в цій сфері, особливо в частині формування фонду споживання, а тим більше нагромадження. Це знайшло вираз у невпинному зростанні питомої ваги фонду відшкодування в структурі валової продукції ( до 94,6% в 1999 р.); стабільному, але низькому рівні частки фонду споживання в частині оплати праці з відрахуваннями; практичній відсутності фонду нагромадження. Не можна не рахуватися також з тим, що джерела формування навіть в обсязі нарахованої оплати праці в значній кількості господарств відсутні, про що свідчить від'ємна величина валового доходу. При цьому слід мати на увазі, що в 1998 р. матеріально-грошові витрати перевищили вартість валової продукції в поточних цінах, а отже валовий доход був величиною від'ємною.

6. Фонд відшкодування, як показали дослідження, навіть в таких розмірах не створює передумов для фізичного оновлення матеріально-технічної бази, особливо в частині сільськогосподарської техніки.

7. Створення передумов для закріплення позитивних тенденцій, переводу сільського господарства на траекторію сталого економічного розвитку потребує докорінної зміни ситуації в формуванні ресурсної бази галузі. Вона може здійснюватись трьома шляхами. В перспективі в якості головного слід вважати забезпечення прибутковості галузі і формування в необхідних розмірах фонду нагромадження. Другий шлях- широке залучення в сільське господарство кредитних ресурсів на прийнятних умовах з вирішенням проблеми застави, у т.ч. з використанням для цих цілей землі. Третій- інвестування комерційними структурами, підприємствами інших сфер, іноземними інвесторами. Найближчим часом провідне місце буде належати саме другому та третьому напрямкам.

8. При вирішенні проблем формування фондів відтворення слід виходити з того, що вся сукупність факторів, котра визначає напрям економічної динаміки, може бути об'єднана в дві групи: 1) зовнішнє середовище; 2) внутрішньогосподарський механізм. Серед першої групи факторів провідне місце належить ціновому механізму, дія якого, внаслідок величезного диспаритету, мала руйнівний характер. Значне підвищення цін в 2000 р., особливо на зерно, значно покращило ситуацію, але не забезпечило досягнення паритетності на рівні 1990 р. Для підвищення прибутковості виробництва виключно важливе значення має більш повне використання господарюючими суб'єктами можливостей сучасного цінового механізму, що дозволяє значно підвищувати ціни реалізації. Так, ціна реалізації 1ц молока в районах області в 1999 р. коливалася від 29,31 грн. до 46,75 грн.

9. При прогнозуванні кон'юнктури ринку, зміни рівня цін на продукцію рослинництва та тваринництва, слід враховувати наявність циклічності в динаміці цих галузей, характер якої визначається дією природних та економічних факторів, а також структурою виробництва.

10. На рівні районів і тим більше господарств існує значна диференціація в ефективності використання ресурсів, що створює принципово різні умови для здійснення відтворювального процесу, який би забезпечував стійке економічне зростання. Проте навіть в групах господарств з найбільш високим рівнем використання ресурсів, як показали дослідження, не створюються передумови для розширеного відтворення, бо виробництво в таких господарствах в 1998-1999 рр. було збитковим. Хоча досвід окремих господарств (КСП ”Зоря” та КСП ”Промінь” Красноградського району) свідчить: при повному використанні можливостей сучасного механізму господарювання виробництво може бути високоприбутковим, а обсяги його, попри дію несприятливих погодних умов, не зменшуються, а навпаки збільшуються.

11. Важливе значення для забезпечення процесу відтворення має створення рівних умов формування доходів, що особливо актуально в ринкових відносинах. Нами встановлено, що податковий, а починаючи з 2000 р. і орендний механізми з урахуванням того, що величина податків та орендної плати знаходиться в тісній залежності від якості земель, досить повно виконують функцію вирівнювання умов формування доходів. Тому в Харківській області введення додаткового механізму фіксованих платежів та доплат вважаємо недоцільним.

Список опублікованих праць

1. Калашнікова Т.В. Особливості застосування лізингу в сільському господарстві України / / Бухгалтерський та податковий облік. - 1998. - №3. - С. 13-17.

2. Калашнікова Т.В. Про перспективи запровадження фіксованого сільськогосподарського податку / / Вісник ХДАУ, Серія “Економіка АПК і природокористування”. - Харк.держ.аграр.ун-т, 1998. - №3. - С. 89-94.

3. Калашникова Т.В. Налогообложение и формирование доходов сельхозпредприятий / / Бизнес-Информ. - 1999. - № 5-6. - С. 78-81.

4. Калашникова Т.В. Определение доходов сельхозпредприятий (Теоретические и методические подходы) / / Бизнес-Информ. - 1999. - № 13-14. - С. 95-97.

5. Калашникова Т.В. Окупаемость затрат в отраслях сельского хозяйства / / Бизнес-Информ. - 1999. - № 15-16. - С. 105-107.

6. Калашнікова Т.В. Про співвідношення фондів споживання та відшкодування в структурі виробничих затрат сільськогосподарських підприємств / / Вісник ХДАУ, Серія “Економіка АПК і природокористування”. - Харк.держ.аграр.ун-т, 1999. - №3. - С. 89-94.

7. Калашнікова Т.В. Динаміка розвитку сільськогосподарського виробництва Харківської області в контексті теорії економічного зростання / / Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.2. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - С. 455-459.

8. Калашнікова Т.В. Вплив цінового механізму на формування відтворювальних фондів сільськогосподарських підприємств / / Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня 2000 р. / Харк.держ.аграр.ун-т. - Харків, 2000. - С. 52-54.

9. Калашнікова Т.В. Проблема формування фонду відшкодування в сільському господарстві в сучасних умовах / / Вісник ХДАУ, Серія “Економіка АПК і природокористування”. - Харк.держ.аграр.ун-т, 2000.- №2. - С. 126-130.

10. Формування витрат і доходів на землях різної якості: Монографія / Колектив авторів; За ред. В.Й.Шияна, В.К.Горкавого /Харк.держ.аграр.ун-т. - Харків, 2000. - 123 с. (Розділ “Співставлення податків і диференціальних доходів по всьому сільськогосподарському виробництву” підготований Т.В.Калашніковою, С. 105-110).

Анотація

Калашнікова Т.В. Економічна динаміка та механізм відтворення в сільському господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. - Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2000.

У дисертації розглянуті основні положення теорії та практики забезпечення позитивної економічної динаміки та формування відтворювальних фондів сільськогосподарських підприємств в період здійснення ринкових трансформацій; визначені основні тенденції в напрямках економічної динаміки сільського господарства регіону. Здійснено методологічне обґрунтування та проаналізовані основні елементи регулювання відтворювальних відносин на макро- та мікроекономічних рівнях, зокрема ціновий, податковий та механізм орендної плати, а також проведена кількісна оцінка впливу складових механізму господарювання та ефективності використання окремих елементів аграрного ресурсного потенціалу на формування фондів відтворення.

Ключові слова: економічна динаміка, економічне зростання, відтворення, фонди відтворення, циклічність, стимулювання, механізми: ціновий, фінансово-кредитний, податковий, орендної плати.

Аннотация

Калашникова Т.В. Экономическая динамика и механизм воспроизводства в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева. - Харьков, 2001.

Рассмотрены основные положения теории и практики обеспечения положительной экономической динамики и формирования воспроизводственных фондов сельскохозяйственных предприятий в период осуществления рыночных трансформаций; определены основные тенденции в направлении экономической динамики сельского хозяйства региона.

Научная новизна результатов исследований и практическая значимость работы состоят в комплексном исследовании теоретических, методических и практических аспектов формирования фондов воспроизводства с целью обеспечения положительной экономической динамики в отрасли на этапе её стабилизации и развития. В частности, обосновано положение об определяющей роли размеров и соотношения воспроизводственных фондов в определении характера и направления экономической динамики; выявлено наличие цикличности в развитии сельского хозяйства региона и проанализированы особенности её проявления в отдельных отраслях: растениеводстве и животноводстве; исследовано влияние механизма арендной платы на выравнивание условий формирования доходов, а также совокупное действие механизмов арендной платы и налоговых платежей на этот процесс. Доказано, что арендная плата может быть использована как рычаг влияния на условия воспроизводства сельскохозяйственных предприятий, осуществляющих процесс производства на землях различного качества.

В работе осуществлено методологическое обоснование и проанализированы основные элементы регулирования воспроизводственных отношений на макро- и микроэкономических уровнях, в частности ценовой, финансово-кредитный и механизм арендной платы, а также проведена количественная оценка влияния составляющих механизма хозяйствования и эффективности использования отдельных элементов аграрного ресурсного потенциала на формирование воспроизводственных фондов.

Ключевые слова: экономическая динамика, экономичеcкий рост, воспроизводство, фонды воспроизводства, цикличность, стимулирование, механизмы: ценовой, финансово-кредитный, налоговый, арендной платы.

Annotation

Kalashnikova T.V. Economic dynamics and reproduction mechanism in agriculture. - Manuscript.

Dissertation to submit a degree of a Candidate in Economic sciences on the speciality 08.07.02. - Economy of agricultural and Agro-Industrial Complex. - Kharkiv State Agrarian University named after V.V.Dokuchaev. - Kharkiv, 2000.

The main positions in theory and practice to secure positive economic dynamics and reproduction fund formation of agricultural enterprises during the period of market transformations have been considered. The main tendencies in the direction of economic dynamics in the regional agricultural have been defined. The main elements reproduction relation regulation in macro- and microeconomic levels have been grounded and analysed methodologically (namely: price, tax and rent payment mechanisms). The influence of economic mechanism components and effectiveness in use of separate elements of agrarian resource potential on the reproduction fund formation have been estimated numerically.

Key words: economic dynamics, economic qrowth, reproduction, reproduction funds, cyclic recurrence, stimulation, mechanisms: price, financial-credit, tax, rent payment.

Размещено на Allbest.ru