Використання енергії і поживних речовин напівкровним молодняком худоби чорно-рябої і м'ясних порід залежно від живої маси, віку та статі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Використання енергії поживних речовин напівкровним молодняком худоби чорно-рябої і м'ясних порід залежно від живої маси, віку та статі

Кураш Віталій Георгійович

Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ЦВІГУН Анатолій Тимофійович, Подільська державна аграрно-технічна академія, проректор з післядипломної освіти і міжнародних зв'язків, завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Карпусь Микола Михайлович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, головний науковий співробітник групи координації науково-дослідної роботи і підготовки наукових кадрів;

доктор сільськогосподарських наук, професор Мазуренко Микола Олександрович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

ровідна установа: Державна агроекологічна академія України, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Житомир

Захист відбудеться 26 червня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою:

03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою:

03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 25 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М.Цицюрський

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Галузь м'ясного скотарства для України нова, а дослідження з обґрунтування рівня годівлі чистопородних і помісних тварин практично відсутні, норми ВАСГНІЛ (1985) для молодняку м'ясної худоби не зовсім досконалі. Вони не диференційовані залежно від статі; не враховують концентрацію обмінної енергії в сухій речовині залежно від продуктивності, занижують рівень енергетичного живлення молодняку порівняно з аналогічними нормами годівлі за кордоном (США, Франція, Німеччина). Так, за нормами NRC (1984) для бугайця живою масою 350 кг при середньодобовому прирості 1100-1200 г потрібно 95 МДж обмінної енергії, за нормами ВАСГНІЛ (1985) - лише 80 МДж.

Норми годівлі ВАСГНІЛ (1985) із-за прив'язаності до віку та живої маси важко пристосувати до практичних технологій м'ясного скотарства. Наприклад, згідно норм годівлі молодняк при вирощуванні на м'ясо в 9-місячному віці повинен мати живу масу 267 кг при середньодобовому прирості 900-1000 г або 289 кг при добовому прирості 1100-1200 г. В літній період на пасовищах при нагулі прирости становлять 600-800 г, щоб мати прирости 1300-1500 г, то невідомо, за якими нормами годувати худобу. Тому вивчення особливостей використання енергії поживних речовин раціонів напівкровним молодняком, одержаним від "голштинізованої" чорно-рябої худоби і абердин-ангуської, герефордської, шаролезької та кіанської м'ясних порід залежно від живої маси, віку та статі має теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно програми Міністерства АПК України "Розробити та запровадити норми і раціони годівлі молодняку м'ясної худоби різних типів та порід для Західного Лісостепу України" (№ держреєстрації 0198UO05240), яка рішенням секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагропрому України від 24 грудня 1998 року визнана однією з пріоритетних. Робота є одним із підрозділів наукової роботи кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії "Вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохімічних та екологічних аспектів оцінки і використання кормів в напрямку вдосконалення системи повноцінної годівлі тварин при виробництві яловичини".

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - дослідити особливості обміну та використання енергії і поживних речовин раціонів напівкровним молодняком великої рогатої худоби, одержаним від "голштинізованих" чорно-рябих корів і плідників кіанської, абердин-ангуської, герефордської та шаролезької порід залежно від живої маси, віку та статі. Порівняти фактичну потребу в обмінній енергії помісних тварин з нормами ВАСГНІЛ (1985).

Завдання досліджень: вивчити перетравність поживних речовин бугайцями різного віку та живої маси; особливості газоенергетичного обміну у бугайців та телиць від народження до 18-місячного віку; особливості обміну та використання енергії молодняком залежно від живої маси, віку та статі; проаналізувати баланс азоту, кальцію та фосфору у напівкровних помісних бугайців залежно від віку та живої маси; порівняти особливості росту бугайців і телиць різних генотипів від народження до 18-місячного віку; вивчити м'ясні та забійні якості бугайців різних генотипів у 18-місячному віці; провести зоотехнічну, економічну та виробничу оцінку результатів досліджень.

Об'єкт досліджень. Напівкровні бугайці та телиці м'ясних порід від народження до 18-місячного віку.

Предмет досліджень. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин, газообмін, баланс енергії, азоту, кальцію, фосфору.

Методи досліджень. Поставлені в роботі питання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність, проміри, індекси будови тіла), фізіологічних (перетравність поживних речовин, газообмін, баланс енергії, азоту, кальцію, фосфору), статистичних (обробка дослідних даних), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень. перетравність бугаєць забійний м'ясний

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в кормових умовах Поділля вивчено особливості обміну та використання енергії молодняком від народження до 18-місячного віку, одержаним від чорно-рябих "голштинізованих" корів і бугаїв кіанської, абердин-ангуської, герефордської та шаролезької порід. Встановлено потребу напівкровних бугайців і телиць в обмінній енергії, яка порівняно з нормами ВАСГНІЛ (1985) для бугайців вища в середньому на 20-25, телиць - на 25-30 % в розрахунку на 100 кг живої маси..

Практичне значення роботи полягає в тому, що обґрунтована потреба напівкровних бугайців і телиць м'ясних порід в енергії поживних речовин при вирощуванні молодняку від народження до 18-місячного віку. Результати досліджень використані при розробці норм годівлі молодняку м'ясних порід та типів, які затверджені рішенням секції виробництва і переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України в липні 2000 року і рекомендовані для практичного впровадження. Використовуються в господарствах, які входять в структуру науково-виробничого об'єднання "М'ясне скотарство Поділля".

Особистий внесок здобувача полягає в організації проведення науково-господарських, фізіологічних та виробничих досліджень, біометричному опрацюванні, аналізі та інтерпретації одержаних результатів. Розподіл особистого внеску: 85 % - здобувач, 15 % - доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії М.Г.Повозніков.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: засіданнях кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільської державної аграрно-технічної академії у 1997-2000 роках (м. Кам'янець-Подільський); щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії в 1997-2001 роках (м. Кам'янець-Подільський); засіданнях ради НВО "М'ясне скотарство Поділля" у 1999-2000 роках (м. Хмельницький); засіданнях науково-технічної ради Міністерства агропромислового комплексу України в 1998-2000 роках (м. Київ); науково-практичній конференції "Актуальні питання відродження скотарства в Україні" (м. Біла Церква, 1998 р.); науково-практичній конференції "Перспективи розвитку м'ясного скотарства в Хмельницькій області" (смт. Славута, 2000 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в шести статтях у фахових виданнях та п'яти рекомендаціях.

Структура та об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики проведення досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків, пропозицій, списку використаних джерел літератури та додатків. Загальний об'єм дисертації з додатками 200 сторінок, основна частина викладена на 154 сторінках машинописного тексту, містить 55 таблиць, 12 рисунків. Список використаної літератури включає 339 джерел, в тому числі 34 на іноземних мовах, додатки приведені на 46 сторінках.

Матеріал і методика досліджень

З метою вивчення росту, продуктивних якостей та використання поживних речовин помісним молодняком худоби в сільськогосподарському кооперативі (СГК) ім. Лесі Українки Славутського району та Городоцькому елевері було відібрано молодняк, одержаний від схрещування "голштинізованої" чорно-рябої худоби з плідниками кіанської, абердин-ангуської, герефордської і шаролезької порід по 10 голів бугайців і теличок у групі. Дослід приводився в умовах СГК ім. Лесі Українки у 1996-1998 роках за схемою, наведеною на рис.1.

Рис. 1. Схема проведення досліджень

Утримання тварин в період досліджень було стійлове, взимку вони утримувались в групових клітках по 10 голів, а влітку на прив`язі під легким навісом. Годівля тварин проводилась за нормами ВАСГНІЛ в розрахунку на отримання середньодобового приросту 700-1000 г. Об`єм кормів раціону був близький до повного поїдання. Режим годівлі, система догляду і утримання були встановлені єдині для всіх груп.

Хімічний склад кормів і калу вивчали згідно рекомендацій ВАСГНІЛ (1985) за загальноприйнятими в зоотехнії методиками, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби (1982).

Зміни живої маси молодняку визначали за даними щомісячних індивідуальних зважувань тварин, затрати кормів - на основі групового обліку.

Лінійний ріст піддослідного молодняку вивчали при народженні, в місячному, 3-, 6-, 9-, 12-, 15- та 18-місячному віці взяттям основних промірів у всіх тварин та визначення індексів будови тіла.

Фізіологічні досліди на бугайцях проводилися у 3-, 6-, 9-, 12-, 15- та 18-місячному віці, на телицях - в 6, 12 та 18 місяців. Для проведення досліджень відбирали по три модельних бугайці та три телиці з кожної групи. Утримували тварин в період фізіологічних дослідів на прив'язі. Тривалість підготовчого періоду становила 5-7 днів, перехідного - 3, облікового - 7-8 днів.

В період досліду був індивідуальний облік спожитих кормів і виділених калу та сечі з відбором середніх проб для аналізу, для чого відбирали залишки корму і виділення у кількості 10 % від загального. Як консервант використовували 5-% розчин соляної кислоти у кількості 10 % від маси калу та 5 % - від об'єму сечі. Середні проби герметично закривалися з тим, щоб не допустити випаровування.

Газоенергетичний обмін вивчали в респіраційних дослідах - "масковим" методом (В.І.Кімаковський, 1985; Є.А.Надальяк, 1986; А.Т.Цвігун, 1993) п`ятихвилинними сеансами, два суміжні дні підряд, три рази на добу: до ранкової годівлі та через 3 години після ранкової і вечірньої. Хімічний склад повітря визначали з допомогою газоаналізатора ГХП-100.

Для оцінки м`ясних якостей тварин проводили контрольний забій трьох модельних бугайців з кожної групи у віці 18 місяців за технологією, прийнятою на м`ясопереробних підприємствах. Хімічний склад найдовшого м'яза спини вивчали за тими ж методиками, що й кормів.

Біометричну обробку результатів проводили за Е.К.Меркур'євою (1983). Різницю з контролем вважали вірогідною при Р>0,95 (*).

Результати досліджень

Використання кормів молодняком в період досліду

Особливості годівлі молодняку. Перші шість місяців телят вирощували за технологією, прийнятою в молочному скотарстві. В розрахунку на 1 голову було згодовано 300 кг незбираного, 650 кг збираного молока, 241 кг сіна, 363 кг соковитих кормів та 185 кг концентрованих кормів. В наступні періоди вирощування раціони складались в літній період із кормів зеленого конвеєра, взимку - із соломи озимої пшениці, сінажу конюшини, силосу кукурудзяного, дерті злакової, сапоніту, діамонійфосфату та кухонної солі.

Рівень годівлі молодняку на протязі досліду забезпечував одержання середньодобових приростів в молочний період 700-800 г, пізніше - 900-1000 г. В розрахунку на 100 кг живої маси молодняк споживав по 2,53-3,57 кг сухої речовини. Концентрація основних поживних речовин в цілому забезпечувала одержання запланованої продуктивності.

За перетравністю поживних речовин в молочний період суттєвої різниці між дослідними групами не встановлено. Це можна пояснити технологією вирощування телят, прийнятою в молочному скотарстві, що не дає в повній мірі проявитися генетичному потенціалу помісних тварин м`ясних порід.

В старшому віці помісні тварини значно краще перетравлювали поживні речовини раціонів в порівнянні з їх чистопородними ровесниками. Так, у 12-місячному віці суху речовину, порівняно з чистопородними тваринами, помісі середніх порід краще перетравлювали на 7,4-8,1, великих - на 6,9-7,6 % (Р>0,95), порівняно з чистопородними ровесниками помісі краще перетравлювали протеїн на 6,9-7,5 %. Така ж тенденція спостерігалася при перетравності сирого жиру. За перетравністю клітковини чистопородні тварини поступалися помісним на 8,1-8,9 %. Безазотисті екстрактивні речовини також краще перетравлювали помісні тварини.

В кінці відгодівлі, у 18-місячному віці збереглася тенденція до кращого перетравлення поживних речовин раціонів напівкровним молодняком м`ясних порід порівняно з чистопородними чорно-рябими ровесниками.

Засвоєння азоту, кальцію та фосфору. Баланс окремих елементів живлення дає змогу оцінити ефективність використання та ступінь задоволення потреби тварини в тій або іншій речовині. В усіх дослідах баланс азоту, кальцію та фосфору був позитивним. Проте, слід відмітити, що в групах у післямолочний період в межах одного досліду спостерігалася чітка відмінність.

Чистопородні і помісні бугайці в 12-ти і 18-місячному віці краще засвоювали азот як в абсолютних, так і в відносних величинах. Так, у 12-місячному віці помісі середніх порід на 2,6-3,6, великих - на 33,4%, а в 18 місяців - на 1,1-2,8 та 2,2-2,9 % відповідно краще засвоювали азот у відсотках від спожитого при майже однаковому його споживанні. Чистопородні чорно-рябі бугайці засвоювали 31,9-33,3 % кальцію незалежно від віку, тоді як помісні тварини в старшому віці краще засвоювали його порівняно із 6-місячними. Фосфор чистопородні і помісні тварини у старшому віці засвоювали гірше, ніж у 6-місячному віці, що можна пояснити зменшенням інтенсивності росту кістяку.

Легеневий газообмін та використання енергії поживних речовин

Газоенергетичний обмін є інтегральним показником рівня енергетичних перетворень, якими супроводжуються обмінні реакції складних органічних сполук в організмі тварин. Вентиляція легенів, кількість спожитого кисню, кількість виділеного вуглекислого газу, кисневий індекс крові і глибина дихання та теплопродукція у чорно-рябих бугайців та напівкровних помісей із збільшенням живої маси збільшується (табл.3). При цьому у помісей відмічені переважно нижчі показники (Р<0,95), ніж у чистопородних тварин.

У чистопородних і помісних телиць такої закономірності не встановлено. У 12-місячному віці вентиляція легенів в розрахунку на 1 кг обмінної маси значно (18,8-23,2 %) вища, ніж в 6-місячному, тоді як у 18-місячному віці - дещо нижча. Але із віком (чи живою масою) зростає кількість спожитого кисню, виділеного вуглекислого газу, кисневий індекс крові, глибина дихання і теплопродукція.

Відмінностей між чистопородним молодняком і помісями в показниках газообміну на кілограм обмінної маси практично не виявлено, хоча відмічена тенденція до меншого споживання кисню помісями і виділення вуглекислого газу при більшому кисневому індексі, за теплопродукцією різниця неістотна.

Слід відмітити, що інтенсивність газоенергетичного обміну у телиць була вірогідно вищою, ніж у бугайців. Чистопородні та помісні телиці мали більшу частоту і меншу глибину дихання, краще засвоювали кисень і як наслідок, мали вищу теплопродукцію відповідно на 21,5 та 27,5 % у 6-місячному віці, на 17,4 та 20,7 % - у 12-місячному віці та на 18,7 та 22,9 % - у 18-місячному віці.

Баланс та розподіл енергії в організмі. В шестимісячному віці помісні бугайці усіх груп споживали дещо менше валової енергії раціону порівняно з чистопородними, менше втрачаючи її з калом, сечею, теплотою ферментації і газами. Продуктивне використання енергії у помісних тварин було меншим на 0,9 % порівняно з чистопородними ровесниками.

В 12-місячному віці помісні бугайці краще перетравлювали поживні речовини, внаслідок чого зростала обмінність валової енергії, а при меншій теплопродукції зростало відкладання енергії в організмі, що підтверджується більшими приростами живої маси. Кількість теплопродукції в розрахунку на 1 кДж енергії приросту у помісних тварин в 12-місячному віці 3,94, а у чистопородних в 1,5 рази більша, в 18-місячному віці - 3,99, в чистопородних в 1,6 рази більша, що свідчить про краще використання обмінної енергії на продукцію і менші втрати її з теплом .

Коефіцієнт обмінності ВЕ, % 41,2 46,5 44,9 45,9

Коефіцієнт обмінності ПЕ, % 76,6 78,7 77,0 76,8

Теплопродукція, кДж 955,0 892,6 1120,4 1090,8

Чиста енергія приросту, кДж 148,7 223,9 142,7 138,8

Кількість ТП на 1 кДж ЧЕпр, кДж 6,42 3,99 7,85 7,97

У 12 та 18-місячному віці помісні телиці при меншому споживанні валової енергії на 1 кг обмінної енергії, дещо краще її перетравлювали і використовували на обмінні процеси, але внаслідок високої теплопродукції менше енергії відкладали у прирості.

Кількість теплопродукції на 1 кДж чистої енергії приросту в помісних телиць у 12-місячному віці складала 5,69 кДж або менша на 36,4 %, а у 18-місячному віці - на 1,5 % більша порівняно з чорно-рябими ровесницями. І чистопородні, і помісні телиці мали більші показники теплопродукції в розрахунку на 1 кДж енергії приросту в 6-місячному віці на 31,2-47,3, в 12-місячному віці на 49,4-44,4 і у 18-місячному віці на 22,3-100 %, ніж бугайці.

Отже, телиці при більшому споживанні валової енергії раціону (в них менша маса) в розрахунку на 1 кг обмінної маси і практично однаковій перетравності вірогідно більше споживали обмінної енергії (на 8,2-16,7 %), ніж бугайці, але внаслідок неефективного використання значно більше втрачали з теплом при меншому прирості (на 8,9-21,7 %).

До 6-місячного віку в тварин дослідних груп (бугайців і телиць) показники балансу та розподілу енергії майже не відрізнялися як в абсолютних показниках, так і в розрахунку на одиницю живої та обмінної маси, продуктивне використання енергії і затрати теплопродукції на одиницю енергії приросту незначно відрізнялося в розрізі груп.

У 6-місячному віці помісні бугайці великих м'ясних порід (кіанська, шароле) споживали на 100 кг живої маси по 23,99 МДж обмінної енергії, а середніх (абердин-ангуська, герефордська) - 25,14 МДж, в 12-місячному віці - відповідно 27,4 та 31,47; у 18 місяців - 23,04 та 23,87МДж (рис.3).

Слід відмітити, що у віці 6, 12 та 18 місяців в розрахунку на 100 кг живої маси напівкровні помісні телиці великих порід споживали по 30,97; 30,98 та 26,45 МДж обмінної енергії, середніх - по 32,41; 32,77 та 27,48 МДж відповідно.

Отже, молодняку середніх порід в розрахунку на одиницю маси тіла необхідно дещо більше обмінної енергії раціонів порівняно помісями великих м'ясних порід, при чому телицям - більше порівняно з бугайцями.

Порівняння результатів досліду з нормами ВАСГНІЛ (1985) показують, що потреба помісних бугайців в обмінній енергії в 6-місячному віці вища на 5,1, в 12-місячному віці на 24,1 і в 18-місячному віці на 27,6 %, а телиць - відповідно на 29,1, 35,6 і 29,0 % (табл.5).

Якщо порівняти результати, одержані в досліді, з нормами NRС (1984), то вони досить близькі для бугайців і дещо більші для телиць. Але однозначно можна зробити висновок, що норми ВАСГНІЛ (1985) потребують корегування в сторону збільшення. Якщо зробити поправку на неповноцінність годівлі, то збільшення норм для бугайців потрібно робити на 20-25, а для телиць - на 25-30 %.

Динаміка живої маси та приростів молодняку

Основними показниками, що характеризують ріст молодняку, є жива маса і приріст. В однакових умовах годівлі і утримання за рахунок кращого використання енергії та поживних речовин раціонів помісні бугайці середніх порід на кінець дослідного періоду переважали чорно-рябих ровесників за живою масою на 15,0, великих - на 18,7 %, що виражено в одержанні від них більших середньодобових приростів відповідно на 15,4 та 18,3 % (табл.6).

У телиць спостерігалася аналогічна картина. Так, чорно-рябі телиці за середньодобовими приростами поступалися помісям середніх за розміром порід на 7,3, великих - на 13,7 %. В результаті жива маса помісних телиць середніх та великих порід на кінець дослідного періоду була вищою відповідно на 6,9 та 13,5 % порівняно з чорно-рябими ровесницями.

Приведені дані показують, що напівкровні помісі мають більш високі показники середньодобових приростів порівняно з тваринами контрольної групи у всі вікові періоди. Особливо відчутна різниця в енергії росту проявляється у помісних тварин, починаючи з 9-місячного віку. Результати досліджень показують, що краще росли в період з 9-ти до 12-місячного віку напівкровні телиці з кіанською, герефордською та абердин-ангуською породами. З 12-ти до 18-ти місяців відзначилися телиці кіанської та шаролезької та бугайці абердин-ангуської та шаролезької порід, а до 18-місячного віку продовжували інтенсивний ріст телиці з кіанською та шаролезькою та бугайці з кіанською та герефордською породами.

М'ясні та забійні якості молодняку

В однакових умовах тварини м`ясних порід та їх помісі швидше відгодовуються, дають вищий забійний вихід з кращим співвідношенням їстівних і неїстівних частин, швидше та економніше переробляють різні корми в продукцію, мають ніжніше і смачніше м`ясо, порівняно з ровесниками молочних та молочно-м`ясних порід.

Контрольний забій показав, що за основними показниками м`ясної продуктивності помісні тварини всіх груп переважали аналогічні у чистопородних.

Так, забійний вихід у напівкровних помісей був вищим порівняно з чорно-рябими в середньому на 6,9 % (Р>0,95) при масі туші, більшій у кіанських помісей - на 28,4 %, абердин-ангуських - на 22,9, шаролезьких на 34,2 та герефордських - на 14,3 % порівняно з тваринами першої групи. Вміст внутрішнього жиру в тварин другої групи був більшим, ніж у чистопородних, на 61,4, третьої - на 136,8, четвертої - на 70,2 та п'ятої - 64,9% (Р>0,95).

Вміст сухої речовини у м'ясі найдовшого м`яза спини у помісей був вірогідно вищим від її вмісту у чистопородних тварин (Р>0,95). Так, у м'ясі найдовшого м'яза спини помісних тварин середніх порід було більше сухої речовини в середньому на 5,1, великих - на 5,2 % порівняно з чорно-рябими аналогами.

Найбільшим вмістом протеїну характеризувались помісі з кіанською та герефордською породами, тоді як помісі з шароле поступалися чистопородним на 1,8 % (Р>0,95). Відношення протеїну до жиру найбільшим було у чистопородних тварин, а найбільшим вмістом жиру відмічалися бугайці, одержані від схрещування з шаролезькою та абердин-ангуською породами.

За калорійністю м'яса помісі всіх груп переважали контроль. Так, в напівкровних помісей середніх порід вона була більшою на 30,8, великих - на 34,1 % (Р>0,95).

Зоотехнічна та економічна оцінка результатів досліджень

З метою проведення зоотехнічної оцінки вирощування помісних тварин різних генотипів нами було проведено розрахунки ефективності використання піддослідними тваринами енергії корму та перетравного протеїну раціонів на приріст живої маси при вирощуванні на м'ясо.

Зоотехнічна оцінка ефективності використання кормів помісними тваринами досліджуваних генотипів дозволяє судити про ефективність відгодівлі помісей першого покоління, одержаних від схрещування чорно-рябих корів з бугаями м'ясних порід, зокрема бугайців, які значно краще використовували поживні речовини раціонів для одержання приросту живої маси в порівнянні з їх чорно-рябими ровесниками.

Економічний аналіз вирощування молодняку свідчить, що відгодівля помісного молодняку економічно вигідна в умовах господарства завдяки одержанню додаткового прибутку від реалізації тварин у 18-місячному віці при існуючих цінах за одиницю живої маси.

Вигідніше використовувати з цією метою бугайців порівняно з телицями, особливо це стосується помісей, одержаних від схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями шаролезької, оскільки від них одержано майже у півтора рази більше додаткового приросту.

Висновки та пропозиції

1. Напівкровний молодняк худоби м'ясних порід з чорно-рябою краще використовує енергію та поживні речовини раціонів у післямолочний період порівняно з ровесниками чорно-рябої породи.

2. При однаковому рівні енергетичного живлення середньодобові прирости помісних телиць були нижчими на 16,5-17,4, а чорно-рябих - на 9,6 % порівняно з бугайцями, тому в раціонах телиць вміст обмінної енергії повинен бути більшим в середньому на 10-15 %. Напівкровні бугайці великих порід (кіанська, шароле) на 100 кг живої маси у 6-, 12- та 18-місячному віці споживали по 23,99; 27,40 та 23,04 МДж обмінної енергії відповідно, середніх (абердин-ангуська, герефордська) - 25,14; 31,47 та 23,84 МДж. Тоді як телиці великих порід - у віці 6, 12 та 18 місяців відповідно 30,97; 30,98 та 26,45 МДж обмінної енергії, середніх - 32,41; 32,77 та 27,48 МДж.

3. Із збільшенням живої маси та віку чистопородного та помісного молодняку збільшується вентиляція легенів на 20,2-23,5, споживання кисню - на 9,0-18,2, виділення вуглекислого газу - 12,3-19,0 та теплопродукція - на 15,2-18,0 % як в абсолютних величинах, так і в розрахунку на одиницю маси тіла.

4. За рахунок кращого використання кисню і частішого дихання інтенсивність окислювальних процесів в організмі телиць більша, ніж у бугайців: теплопродукція у чистопородних телиць в розрахунку на 1 кг обмінної маси вища на 21,5; 17,4; та 18,7 %, у помісних - на 27,5; 20,7; і 22,9 % відповідно в 6, 12 і 18 місяців порівняно з бугайцями.

5. При кількісно обмеженій годівлі та низькій концентрації обмінної енергії в сухій речовині раціонів телят у молочний період напівкровні помісні бугайці та телички м'ясних порід не мали вірогідної переваги над чистопородними аналогами чорно-рябої породи за перетравністю, обмінністю та продуктивним використанням енергії раціонів, азоту, кальцію та фосфору. Різниця за середньодобовими приростами у даний період статистично не вірогідна.

6. Помісні бугайці м'ясних порід в 1,5-1,6 рази ефективніше використовують енергію на приріст порівняно з чистопородними, а також з помісними та чистопородними телицями, менше втрачаючи її з калом і теплопродукцією відповідно на 9,1-12,5 та 15,2-16,8 %. Коефіцієнти перетравності та обмінності валової енергії раціонів у помісних телиць були вищими відповідно на 5,7-6,4 та 6,2-9,8 %, у помісних бугайців - на 10,0-10,7 та 12,5-12,8 % порівняно з чорно-рябими ровесниками.

7. В післямолочний період помісні тварини вірогідно краще використовували поживні речовини порівняно з чорно-рябими ровесниками. Так, у віці 12 та 18 місяців перетравність сухої речовини у них була вищою на 5,8-9,9 та 5,1-6,9 % відповідно, протеїну - на 6,1-7,7 та 3,0-7,1 %, жиру - на 7,2-9,7 та 5,2-8,7 %, клітковини - на 7,3-10,1 та 5,0-6,9%, БЕР - на 5,5-7,6 та 6,4-8,1 %.

8. У відсотках від спожитого помісні тварини у віці 6, 12 та 18 місяців краще засвоювали азот раціонів порівняно з чорно-рябими ровесниками на 0,3; 3,5 та 2,3 %, кальцій - на 1,9; 5,8 та 5,8 %, фосфор - на 1,0; 4,3 та 3,8 %.

9. За період вирощування найбільші середньодобові прирости одержали від помісних бугайців з кров'ю шаролезької та герефордської порід відповідно на 20,8 та 15,1 % (Р>0,95) і напівкровних шаролезьких та кіанських телиць на 15,4 та 12,2 % порівняно з чорно-рябими.

10. Напівкровні помісі кіанської та герефордської порід мали найбільшу масу туші, середній вміст внутрішнього жиру та характерний для м'ясних порід забійний вихід. Хімічний аналіз м'яса підтвердив високу його якість у тварин даних генотипів, а саме: в їх м'ясі містилася найбільша кількість протеїну (22,5-23,1 %) при мінімальній кількості жиру (3,3-4,2 %). Найвища калорійність м'яса була у помісних бугайців з кров'ю шаролезької породи (6,83 МДж/кг).

11. З економічної точки зору більш доцільно вирощувати на м'ясо помісні тварини, одержані від схрещування молочних корів з плідниками кіанської, шаролезької та герефордської порід, оскільки вони затрачали на 12,2-14,5 % менше кормових одиниць, що дає змогу отримувати 113-120 грн. додаткового прибутку в розрахунку на одну голову, порівняно з чорно-рябими ровесниками.

12. Пропонуємо для досягнення передбачених нормами ВАСГНІЛ (1985) середньодобових приростів підвищувати рівень обмінної енергії в раціонах напівкровних м'ясних бугайців на 20-25, а телиць - на 25-30 %. Продовжити вивчення використання енергії поживних речовин молодняком м'ясних порід при різних типах годівлі, особливо в період пасовищного утримання.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кураш В.Г. Обмін та використання енергії поживних речовин раціонів напівкровними бугайцями м'ясних порід // Науковий вісник НАУ. - К., 1999. - Вип. 19. - С. 152-160.

2. Кураш в.Г., Цвігун А.Т., Палилюлька С.Р. Особливості газоенергетичного обміну у молодняку чорно-рябої породи та напівкровних помісей з м'ясними // Аграрна наука - селу, Кам`янець-Подільський: Абетка, 1998. - Вип. 6. - С. 224-226. (Автором організовано і проведено дослідження та обробку результатів)

3. Саєнко В.П., Кураш В.Г. Оцінка ефективності схрещування чорно-рябих корів з бугаями абердин-ангуської породи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч.1. - С. 249-251. (Автором організовано і проведено дослідження та обробку результатів)

4. Кураш В.Г., Цвігун А.Т., Палилюлька С.Р. Особливості газоенергетичного обміну у молодняку чорно-рябої породи та напівкровних помісей чорно-рябої породи з м'ясними // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998.- Вип. 7. - Ч.1. - С.211-215. (Автором організовано і проведено дослідження та обробку результатів)

5. Кураш В.Г. Особливості росту та розвитку напівкровного молодняку м'ясної худоби різних генотипів // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 9. - С. 217-224.

6. Кураш В.Г. М'ясна продуктивність напівкровних помісей молодняку худоби м'ясних порід // Аграрна наука - селу. - Кам`янець-Подільський: Абетка, 1999. - Вип. 7. - С.207-210.

7. Організація нормованої годівлі великої рогатої худоби м'ясних порід та типів (Рекомендації) / А.Т.Цвігун, М.Г.Повозніков, С.М.Блюсюк, Ю.Ф.Мельник, В.П.Лукаш, М.В.Зубець, І.І.Ібатуллін, В.Г.Кураш, Ю.В.Гаврилюк, Г.Т. Шкурин. - Київ, 1999. - 74 с. (Використані результати досліду, проведеного автором на напівкровних помісях)

8. Норми і раціони годівлі молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід та типів / А.Т.Цвігун, М.Г.Повозніков, С.М.Блюсюк, В.Г.Кураш, М.В.Зубець, Г.О.Богданов, В.М.Кандиба, Г.Т. Шкурин, Ю.Ф.Мельник, В.П.Лукаш, І.І.Ібатуллін; За ред. А.Т.Цвігуна. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - 46 с. (Використані результати досліду, проведеного автором на напівкровних помісях)

9. Програма розвитку галузі м'ясного скотарства в Хмельницькій області на 1999-2005 роки / М.Ф.Марійчук, М.А.Плюта, В.Г.Кураш, М.А.Доменюк, А.Т.Цвігун, М.Г.Повозніков. - Хмельницький, 1999. - 15с. (Автором розрахована перспектива розвитку галузі та кормова база)

10. Організація м'ясного скотарства в господарствах Хмельницької області (Методичні рекомендації для керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств) / А.Т.Цвігун, М.Г.Повозніков, С.М.Блюсюк, М.Ф.Марійчук, В.Г.Кураш, Ю.В. Гаврилюк. - Кам'янець-Подільский, 1999. - 27 с. (Автором узагальнено досвід господарств, які займаються м'ясним скотарством та розроблені раціони годівлі молодняку)

11. Методичні рекомендації по організації нормованої годівлі молодняку великої рогатої худоби при виробництві яловичини / А.Т.Цвігун, М.Г.Повозніков, М.Ф.Марійчук, В.Г.Кураш. - Хмельницький, 1998. - 26 с. (Автором узагальнено досвід господарств, які займаються м'ясним скотарством)

12. Рекомендації по використанню сапоніту Варварівського родовища в раціонах сільськогосподарських тварин / М.Ф. Марійчук, В.Г. Кураш, А.Т.Цвігун, М.Г. Повозніков, Т.В. Коваль, М.Ф. Кулик, І.М. Величко. - Хмельницький, 1998. - 10 с. (Автором обґрунтована доцільність використання сапоніту в годівлі молодняку великої рогатої худоби)

Размещено на Allbest.ru