Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики україни

Херсонський державний аграрний університет

удк 636.52/58.034.082

Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Кушнеренко Владислав Григорович

Херсон 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Коваленко Віталій Петрович Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, селекційно-генетичний центр м'ясних курей "Оріана", директор

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Патрєва Людмила Семенівна, Миколаївська державна аграрна академія, доцент кафедри спеціальної зоотехнії

Провідна установа - Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, генетики і розведення с.-г. тварин, Міністерства аграрної політики України, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться 27.04.2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті, 73006, м. Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, аудиторія ___.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету, за адресою м. Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23

Автореферат розісланий 23.03.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

Загальна характеристика роботи

молодняк яєчний продуктивність вирощування

Вступ. В сучасному птахівництві важливого значення набуває розробка нових прийомів підвищення продуктивності птиці в умовах промислового ведення галузі.

Одним з таких методів підвищення продуктивності і життєздатності птиці є використання принципів стабілізуючого відбору, відповідно до якого певна перевага в популяції властива особинам, що мають параметри росту і розвитку близькі до середніх значень (Горін В.Т., 1978; Животовський Л.А., 1984; Алтухов Ю.П., 1989; Коваленко В.П., Куцак С.М., Губа Г.К., 1994; Прокопенко Н.П., 1999; Сурженко М.В., 1999). Такі особини мають найбільш високу адаптаційну норму порівняно з індивідуумами класів мінус і плюс, що проявляється в їх більшій плодючості, збереженості, а також і підвищенні інтегральної оцінки за виходом продукції на одиницю площі, або голову родинного стада. Окремим аспектом є вивчення доцільності вирощування молодняку птиці в рівновагових угрупованнях. Дослідженнями Г.К. Губи (1995), С.Ю. Болілої (1996), О.В. Шабаєва (1993) встановлено, що вирощування молодняку яєчних курей, каліброваних за масою інкубаційних яєць з яких його виведено, а також за живою масою в добовому і більш пізньому віці сприяє підвищенню живої маси ремонтного молодняку на 3-5%, що забезпечує значний економічний ефект.

Актуальність теми. До цього часу не достатньо вивчена ефективність експлуатації курей-несучок в змішаних і рівновагових угрупованнях під час утримання в кліткових батареях. Практично не досліджена роль ієрархічних взаємовідносин птиці різних класів розподілу між собою М- (мінус), М0 (модальний), М+ (плюс), а також в різних варіантах їх об'єднань під час посадки в кліткові батареї.

Виходячи з цього слід вважати актуальними дослідження спрямовані на вивчення доцільності утримання промислових курей-несучок різних класів розподілу за живою масою, а також визначення впливу калібрування ремонтного молодняку на реалізацію генетичного потенціалу яєчної продуктивності курей перспективних кросів в промислових умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт кафедри генетики і розведення с.-г. тварин з теми "Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики" (номер державної реєстрації 0195U028318).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення прийомів оцінки і вирощування ремонтного молодняку яєчних курей на основі застосування методів стабілізуючого відбору для підвищення яєчної продуктивності.

Для досягнення наміченої мети були поставленні наступні завдання:

- Визначити вплив калібрування молодняку кросу "Бєларусь - 9" за живою масою на ефективність вирощування у рівновагових угрупованнях і на подальшу яєчну продуктивність.

- Встановити закономірності росту і розвитку молодняку курей яєчного напрямку продуктивності, враховуючи ієрархічні взаємовідносини між особинами різних класів розподілу за живою масою.

- Оцінити закономірності росту і розвитку молодняку яєчних курей і прогнозування майбутньої продуктивності за допомогою математичних моделей.

- Визначити вплив вирощування курчат у рівновагових угрупованнях на особливості прояву ознак яєчної продуктивності.

- Вивчити особливості яєчної продуктивності гібридів кросу "Бєларусь-9", групи яких сформовані методами стабілізуючого відбору, на основі оцінки параметрів несучості за допомогою математичного моделювання.

Об'єкт досліджень - ріст і розвиток молодняку курей. Яєчна продуктивність, якість курячих яєць.

Предмет досліджень - динаміка живої маси молодняку яєчних курей, несучість курей, маса і морфологія яєць.

Методи досліджень - методами стабілізуючого відбору проводили дослідження особливостей росту і розвитку молодняку яєчних курей у рівновагових і різновагових угрупуваннях і впливу на подальшу яєчну продуктивність.

Методом масової селекції досліджували продуктивні відмінності курей породи адлерська срібляста і її помісей з лініями кросу Ломан браун.

За допомогою математичних моделей Бріджеса і Мак-Мілана вивчали параметри закономірностей росту молодняку і несучості курей.

Методами біологічної статистики визначали достовірність отриманих результатів.

Наукова новизна роботи. Встановлена доцільність вирощування гібридного молодняку яєчного кросу "Беларусь-9" у рівновагових угрупованнях. Вперше встановили які класи розподілу під час формування промислових і родинних стад слід об'єднувати для забезпечення оптимально високої яєчної продуктивності. За допомогою математичних моделей Бріджеса і Мак-Мілана вперше встановлені параметри експоненційної і кінетичної швидкості росту, а також норми нарощування і спаду кривих несучості промислових (гібридних) несучок і на цьому обґрунтована доцільність використання цих моделей для прогнозування мірних ознак в таких стадах, так як середній відсоток відхилення теоретичних і емпіричних значень не перевищує 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих результатів.

Практична цінність роботи. Результати виконаних досліджень дають змогу застосовувати в промисловому птахівництві прийоми стабілізуючого відбору, вирощувати молодняк у рівновагових угрупованнях, формувати стадо несучок, об'єднуючи відповідні класи за живою масою, і завдяки цьому підвищити несучість на 18 шт. яєць і їх масу на 1,2 г.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації особисто приймав участь в розробці схем і методики досліджень. Особисто виконав весь об'єм виробничих спостережень і експерементальних досліджень, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і обговорені на науковій конференції молодих вчених в інституті тваринництва степових районів "Асканія-Нова", на щорічних наукових конференціях викладачів ХДАУ за підсумками виконання науково-дослідних робіт (1995-1999).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 5 друкованих працях, в тому числі 5 у фахових виданнях, де викладений основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає - вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел і додатки. Дисертація викладена на 128 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 29 таблиць, 36 рисунків і 2 додатки. Список використаної літератури налічує 110 найменувань, в тому числі 47 іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження виконані на кафедрі генетики і розведення с.-г. тварин, в СВАТ “Ольговське” Бериславського району і ВАТ птахорадгосп “Придніпровський” Горностаївського району Херсонської області в період 1995-1998 років. Матеріалом для досліджень були кури кросу "Бєларусь-9", порода адлерська срібляста і її помісі з лініями кросу Ломан браун.

З метою вирішення першого, другого і четвертого завдання цієї роботи була розроблена схема дослідів (табл. 1).

Цією схемою передбачено:

- У віці 90 днів молодняк кросу "Бєларусь-9", фінальний гібрид розсортований на три класи за живою масою. Різниця між класами розподілу складала +0,67s від середнього арифметичного (± 0,67у Мо) клас М+ (плюс варіант), а різниця в -0,67у від Мо - клас М- (мінус варіант);

- Курчат рівновагових угрупувань розсадили у кліткові батареї типу БКН-3 кожен із сформованих класів в усі три яруси по 50 голів в кожний (всього 150 голів, груп 1-9);

- Для визначення впливу формування груп із різновагових угрупувань сформували три змішаних групи (11, 12, 13) М-Мо, МоМ+ і М-М+;

- Основним контролем слугувала перша група в якій на усіх трьох ярусах утримували нерозсортовану за живою масою птицю (по 100 голів в кожному).

Таблиця 1

Схема дослідів

Групи Класи розподілу птиці Кількість голів Ярус розміщення

1 2 3 М- 150 Верхній Середній Нижній

4 5 6 М0 150 Верхній Середній Нижній

7 8 9 М+ 150 Верхній Середній Нижній

10 нерозсортовані 300 -

11 М-М0 150 -

12 М0М+ 150 -

13 М-М+ 150 -

Рівень годівлі підтримували відповідно до існуючих рекомендацій. Умови утримання були для усіх дослідних груп однакові.

В дослідах обліковували наступні показники:

Живу масу у віці 4, 5 і 12 місяців шляхом індивідуального зважування.

Несучість за 350 днів випробовування курей - несучок.

Масу яєць у 7 і 12 - місячному віці несучок.

Морфологічні ознаки яєць у 12 - місячному віці курей.

Біохімічні показники крові піддослідної птиці - загальний білок, фосфор, кальцій, аспартаттрансфераза і аланінтрансфераза у чотирьох і дванадцятимісячному віці за загальноприйнятими методиками;

Визначали індекси:

а) несучості: несучість за 12 місяців життя / жива маса несучки у віці 12 міс.

б) маси яєць: маса яйця у віці 12 міс / жива маса несучки у віці 12 міс.

На курях адлерської сріблястої породи проведені дослідження методом масової селекції на підвищення маси яєць в чистопородному розведені і схрещуванні з плідниками кросу Ломан браун. Для цього були отримані помісі з часткою крові Ѕ адлерські сріблясті х Ѕ ломан браун, які в подальшому розводились в собі з метою виявлення особин типових за екстер'єрно-конституційними відмінностями, характерними для курей адлерської сріблястої породи, але з більш високими ознаками яєчної продуктивності. Поряд з використанням генофонду кросу Ломан браун для підвищення несучості, маси яєць і відтворних здатностей адлерських сріблястих курей було проведено калібрування інкубаційних яєць і закладки в інкубатор партії яєць модального класу, за масою та індексом форми. Формувались групи М-, М0 і М+ для вивчення ефективності вирощування ремонтного молодняку в рівновагових угрупованнях.

З метою оцінки закономірностей росту молодняку дослідних груп нами використана математична модель Т. Бріджеса, яка дозволяє виявити компоненти експоненціальної і кінетичної швидкості росту (б, k), що можуть бути використані як складові складної полігенної ознаки - живої маси птиці.

Модель має вигляд:

, (1)

де Wt - жива маса у віці, міс (t);

Wf - асимптота живої маси, г;

t0 - період ембріонального розвитку;

a, k - параметри росту.

Закономірності динаміки несучості визначали за допомогою параметрів моделі Мак-Мілана, що дозволяє виявити норми нарощування і спаду несучості, теоретично очікуваний пік несучості, прогнозовану продуктивність курей.

Модель має вигляд:

, (2)

де N - несучість за час (t);

M - асимптота;

to - час початку несучості;

t - місяць несучості;

a, м - параметри несучості.

Матеріали досліджень статистично оброблені на персональному комп'ютері з використанням алгоритмів Лакіна Г.Ф. (1990).

Результати досліджень

Ефективність вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях

Ремонтний молодняк розсортували у віці 90 днів і розподілили на три класи із живою масою 994-1104 г, в якості контролю використовували групу не розсортованих курчат. На протязі 60 денного періоду вирощування отримали показники живої маси які наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Жива маса молодняку в рівновагових угрупованнях і поєднаннях різних класів

Класи птиці Яруси X±S s Cv

М- Верхній 1370±84,56 189,08 13,8

Середній 1330±75,17 168,08 12,6

Нижній 1390±43,01 96,18 6,9

М0 Верхній 1710±116,62 260,77 15,2

Середній 1520±71,76 160,47 10,6

Нижній 1498±32,77 73,28 4,9

М+ Верхній 1750±99,25 122,47 7,0

Середній 1710±99,25 221,92 12,9

Нижній 1700±85,15 190,39 11,2

Не розсортовані - 1303±43,67 138,09 10,6

М-М0 - 1421±48,75 154,16 10,8

М0М+ - 1477±34,39 108,73 7,4

М-М+ - 1541±78,35 247,77 16,1

Як свідчать дані таблиці вирощування курчат в заключний період за показниками живої маси більш ефективно в рівновагових угрупованнях, де за середньою живою масою молодняк перевершував своїх ровесників із не розсортованої групи на 57-447г (4-34%). Сполучення двох різних класів розподілу також показали свої переваги над не розсортованою групою курчат.

Якщо розглядати вплив технологічної умови, якою являється ярус розташування молодняку у клітковій батареї, то слід зазначити, що в цілому цей фактор не мав суттєвого впливу на мінливість живої маси для курчат класів розподілу М- і М+. Молодняк класу Мо виявився більш чутливим за реакцією мінливості живої маси в залежності від ярусу розташування в клітковій батареї. Так найбільш сприятливим для курчат модального класу (Мо) виявився верхній (трет1й) ярус, в якому отримали живу масу вищу на 190-212 г ніж у першому і другому ярусі (на 11-13% у 150 денному віці).

Реакція зміни живої маси на технологічний фактор (ярусу батареї) у групах курчат сформованих із двох класів розподілу, в середньому була проміжною між відповідними класами розподілу. Цей факт свідчить про не суттєвий вплив ярусу на результати вирощування цих об'єднаних угруповань. Слід відзначити, що оптимальнішим сполученням двох класів розподілу можна вважати М- і М+, яке дало можливість отримати курочок-молодок у 150 денному віці на 64-120 грамів важчих ніж у інших досліджених сполученнях.

За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу визначили частку впливу на мінливість живої маси класів розподілу.

Результати цього аналізу показали досить високу ступінь впливу організованих факторів (77%) із суттєвою вірогідністю (Р<0,001).

Динаміку живої маси в заключний період вирощування ремонтного молодняку (90-150 днів), піддали двофакторному дисперсійному аналізу. Результати аналізу вказують на значний вплив класів розподілу на мінливість живої маси у такі ж вікові періоди, частка цього впливу склала 43,7% з вірогідністю Р<0,001. В той же час частка впливу технологічного фактору ярусу кліткової батареї була незначною 3,2-3,6% (Р<0,05).

Наведені результати стану досліджень обґрунтовано свідчать про перевагу вирощування ремонтного молодняку яєчних курей промислових і родинних стад у рівновагових угрупованнях.

Яєчна продуктивність курей

Результати обліку яєчної продуктивності за 450 днів несучості наведені в таблиці 3.

Максимальну несучість за цей період спостерігали у курей класу М- 218,3 шт, при цьому середня маса яйця була 57,5 г, що дало можливість отримати найвищій вихід яєчної маси від однієї несучки - 12,6 кг.

Таблиця 3

Яєчна продуктивність птиці різних класів розподілу за живою масою

Класи розподілу Ярус батарей Несучість на середню несучку, шт Маса яєць в 12 міс., г Вихід яєчної маси, кг

М- Верхній 218,33 57,5±0,62 12,56

Середній 171,35 57,5±0,79 9,85

Нижній 174,30 60,8±0,81 10,59

М0 Верхній 175,15 57,8±0,81 10,12

Середній 178,15 57,8±0,86 10,29

Нижній 174,31 57,8±0,82 10,08

М+ Верхній 202,34 59,1±0,74 11,96

Середній 169,25 59,1±0,65 10,00

Нижній 174,71 59,0±0,69 10,32

Нерозсортовані 150,88 58,0±0,77 8,75

М-М0 158,03 59,3±0,81 9,37

М0М+ 172,74 58,6±0,75 10,12

М-М+ 151,88 57,8±0,59 8,78

Висока несучість була і у курей класу М+, яка в поєднанні з більшою ніж у М- масою яйця 59,1 г, (що являється досить закономірним із-за позитивної кореляція між живою масою і масою яйця), також забезпечили вихід яєчної маси на рівні І2 кг від несучки. Однак на відміну від живої маси вирощуваного ремонтного молодняку технологічний фактор, ярусність кліткової батареї, впливає досить суттєво. Наведені високі показники несучості ї виходу яєчної маси мали місце тільки у випадку розташування курей цих класів (М- і М+) у верхнім ярусі кліткової батареї. Кури, які були розміщені у середньому і нижньому ярусі за показниками несучості відставали від своїх ровесниць із верхнього ярусу на 33-47 шт яєць і більш ніж на 2 кг за яєчною масою. Кури модального класу Мо не відреагували значною мінливістю несучості на технологічний фактор - ярус кліткової батареї, тут різниця була 1-4 шт яєць, що лежить в межах статистичної помилки. В цьому випадку можна констатувати високу стійкість курей класу Мо вирощених в цьому рівноваговому угрупованні до зміни технологічних факторів.

Формування продуктивного стада із вирощеного молодняку у сполученні двох класів розподілу має сенс тільки у випадку сполучення Мо і М+. Всі інші комбінації, як свідчить таблиця 3, недоцільні в зв'язку з тим, що кури одного класу негативно реагують яєчною продуктивністю на присутність у групі особин іншого класу.

За допомогою математичної моделі Мак-Мілана були досліджені основні параметри кривої несучості курей, які подані в таблиці 4.

Таблиця 4

Параметри кривих несучості

Класи Яруси М Параметри моделі Несучість

a m a/m То

М- Верхній 58,131 0,532 0,143 3,72 0,785 218,33

Середній 49,823 0,778 0,173 4,49 0,840 171,3

Нижній 51,557 0,657 0,172 3,82 0,777 174,30

М+ Верхній54,347 0,687 0,163 4,21 0,597 202,34

Середній 48,345 0,535 0,170 3,15 0,386 169,25

Нижній 54,900 0,641 0,193 3,32 0,507 174,41

М0 Верхній53,896 0,630 0,180 3,5 0,679 175,15

Середній 58,598 0,706 0,202 3,49 0,619 178,15

Нижній 58,541 0,547 0,187 304 0,726 174,31

Нерозсортовані - 51,548 0,624 0,196 3,18 0,747 150,88

М-М0 - 47,986 0,843 0,182 4,63 0,862 158,03

М0М+ - 60,549 0,593 0,199 2,98 0,734 172,74

М-М+ - 64,870 0,527 0,227 2,32 0,766 151,88

Максимальне значення норми нарощування спостерігали у групі курей класу М- (0,778) які були розміщені в середньому ярусі кліткової батареї.

При цьому слід відмітити, що для класів М- і Мо за живою масою, норма нарощування несучості була вища у курей середнього ярусу батареї, в той же час для класу М+ - у верхнім ярусі. Несучки не розсортованої групи нарощування несучості мали середнє значення у порівнянні з не розсортованими.

Норми спаду кривої несучості були вищими у курей класів М+ і Мо вирощених у рівновагових угрупованнях за живою масою (0,193-0,202), але на цей показник впливає і технологічний фактор - ярус батареї, тому норма спаду була найвищою для класу М+ у курей нижнього ярусу і різниця між нижнім і верхнім ярусом складала 0,030 (18%), а для класу Мо відповідно 0,022 (12%). У цілому спад кривої несучості самим нижчим був у курей верхнього ярусу в усіх без винятку дослідних групах.

Вищим ступенем спаду кривої несучості відрізнялись групи несучок сформовані із двох класів розподілу за живою масою від своїх ровесниць із однорідних угруповань.

Розглядаючи взаємозв'язок окремих параметрів математичної моделі з величиною яєчної продуктивності несучок встановили, що найвища негативна кореляційна залежність пов'язана з нормою спаду кривої несучості (-0,747), тобто зменшення норми спаду збільшує несучість і навпаки.

На базі параметрів моделі Мак-Мілана обчислили рівняння множинної лінійної регресії для прогнозування несучості. Рівняння має такий вигляд:

Y=120,36-351,78Х1+405,88Х2+61,817Х3-19,664Х4, (3)

де Y - несучість за 350 днів;

X1 - норма спаду несучості;

X2 - норма нарощування несучості;

X3 - співвіднрошення норм росту;

X4 - теоретичний початок несучості.

Результати обчислень наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Фактичні і теоретично очікуємі показники несучості птиці

Класи Яруси Несучість,шт. Абсолютні відхилення % Відносні відхилення % Фактична Теоретично очікувана

М- верхній 218,33 218,44 0,36 2,55

середній 171,35 170,87 0,39 3,24

нижній 174,30 173,32 0,60 5,12

М+ верхній 202,34 202,41 0,42 2,38

середній 169,25 169,22 0,29 2,06

нижній 174,41 174,32 0,40 3,22

Мо верхній 175,15 175,10 0,53 4,63

середній 178,15 177,46 0,55 4,25

нижній 174,31 174,01 0,35 2,45

Нерозсортовані - 150,88 151,08 0,46 4,24

М-М0 - 158,03 158,09 0,29 2,93

М0М+ - 172,74 172,58 0,45 3,62

М-М+ - 151,88 151,63 0,28 3,05

Як свідчать наведені в таблиці 5 дані, математична модель Мак-Мілана досить точно описує криву несучості курей за 12 місячний період і адекватно прогнозує несучість (рис.1-2). Відхилення теоретичних значень несучості, від фактично отриманих не перевищує 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих результатів.

Рис. 1 Емпіричні і теоретичні криві розподілу несучості птиці класу М-(верхній ярус)

Рис. 2 Емпіричні і теоретичні криві розподілу несучості птиці класу М-(середній ярус)

З метою розробки більш досконалих методів оцінки кривих несучості нами використано новий підхід, що ґрунтується на визначені параметрів моделі Т. Бріджеса, яка в основному використовується для опису і прогнозування процесу росту тварин і птиці в онтогенезі. Аналіз графіків розподілу несучості птиці вивчених класів вказує, що дана модель може бути ефективно використана для прогнозування несучості виходячи з даних отриманих за перші чотири місяці (рис. 3).

При цьому відхилення теоретичною очікуваної несучості від фактично отриманої значно менші ніж при використанні моделі Мак-Мілана.

Рис. 3 Графік розподілу несучості птиці

Морфологічні ознаки яєць

Ефективність утримання промислових несучок у рівновагових угрупованнях обумовлене зменшенням антагоністичних реакцій між особинами однієї групи через близький рівень ієрархічного положення однакового класу за живою масою. Це позитивно вплинуло на вирощування ремонтного молодняку і на рівень несучості, тому доцільно було дослідити і морфологічні ознаки, які визначають товарну якість яєць отриманих від цих груп курей. В залежності від класу розподілу за живою масою під час вирощування дослідили масу яєць у 12 місячному віці курей, пружну деформацію шкаралупи і індекс форми яєць. Результати цих досліджень наведені в таблиці 6.

Як свідчить таблиця 6 найбільша маса яєць зафіксована у курей рівновагової групи М+, що пов'язано з вищою живою масою особин цієї групи. Серед груп несучок які були сформовані в результаті об'єднання двох класів розподілу найвища маса яєць зафіксована у групі М-Мо. Найнижча маса яйця була у групі М-.

Пружна деформація має прямий зв'язок із міцністю шкаралупи яйця. Розглядаючи показники пружної деформації, можна зробити, висновок, що яйця, отримані від курей класу М- мають найвищий показник пружної деформації порівняно з усіма іншими групами.

Таблиця 6

Морфологічні ознаки яєць курей різних класів розподілу за живою масою

Клас розподілу птиці Маса яйця, г Пружна деформація шкаралупи, ммк Індекс форми яйця, %

М- 57,5±0,79 774±0,83 75,6±0,60

Мо 57,8±0,86 743±0,86 76,1±0,44

М+ 59,1±0,65 739±0,71 75,8±0,43

Нерозсортовані 58,0±0,77 702±0,73 75,7±0,54

М-Мо 59,3±0,81 741±0,87 76,1±0,42

МоМ+ 58,6±0,75 718±0,69 75,1±0,46

М-М+ 57,8±0,59 679±0,64 75,6±0,49

Це означає що за міцністю шкаралупи яєць група М- перевершує всі інші дослідні групи. Групи Мо і М+ займають середнє положення. Серед дослідних груп, що утворені в результаті об'єднання двох класів розподілу слід відзначити групу М-Мо де пружна деформація яєць утримувалась на рівні, характерному для однорідних за живою масою груп. Найнижчій показник пружної деформації шкаралупи яєць відмічений у групі М-М+.

Індекс форми яйця це показник, який у деякій мірі свідчить про те як протікає процес яйцеутворення і опосередковано про фізіологічний стан організму.

Як видно з таблиці 6 в цілому індекс форми яєць отриманих від курей всіх без винятку дослідних груп знаходиться в межах стандартних показників. Це свідчить про те, що на показник індексу форми яєць не впливають фактори стабілізуючого відбору і такий технологічний фактор як ярусність кліткової батареї.

Інтер'єрні ознаки курей-несучок різних класів розподілу за живою масою

Вивчення інтер'єрних ознак курей-несучок, які вирощені у рівновагових угрупованнях пов'язане з встановленням особливостей перебігу метаболічних процесів в організмі птиці і розкриттям механізмів формування високого рівня продуктивності.

У проведених дослідженнях визначали концентрацію загального білку, фосфору, кальцію, резервну лужність і активність ферментів переамінування - аспартаттрансферази (АСТ) і аланінтрансферази (АЛТ) у сироватці крові піддослідної птиці, в залежності від класу розподілу і віку. Результати дослідження показників сироватки крові наведені у таблиці 7.

Дані таблиці 7 показують, що активність ферментів переамінування (АСТ і АЛТ) зменшується з віком курей. Це можна пов'язати з тим що у віці 4 місяці ще триває нарощування живої маси і більш активний ніж у віці 12 місяців процес синтезу білків.

Група курей класу М- в обидва вікові періоди відрізнялась підвищеною активністю АСТ від інших груп. Натомість концентрація загального білку у сироватці крові з віком підвищується і така тенденція мала місце в усіх групах курей. Максимальне значення цього показника виявили у птиці класів Мо і М+ дванадцятимісячного віку.

З віком зменшувалась і резервна лужність сироватки крові. За концентрацією фосфору і кальцію суттєвих відмінностей між досліджуваними групами птиці не спостерігали, хоча вміст кальцію в сироватці крові з віком збільшувався.

Наведені результати оцінки фізіологічного стану організму піддослідної птиці свідчать про те, що усі вивчені інтер'єрні показники знаходяться в межах фізіологічних норм і не мають зрушень під впливом досліджуваних факторів.

Економічна ефективність використання методів стабілізуючого відбору в промислових і родинних стадах ґрунтується на підвищенні яєчної продуктивності. В наших дослідженнях було встановлено, що вирощування ремонтного молодняку і утримання дорослих курей відбувалось в однакових умовах для усіх дослідних груп (годівля і мікроклімат) тому підвищення показників несучості стало результатом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку у рівновагових угрупованнях. Це дало можливість у групах класів М- і М+ збільшити продуктивність на 34-44% в порівнянні із не розсортованими несучками, або додатково від кожної курки отримати продукції на 9-12 гривень. На одну тисячу несучок вартість додаткової продукції за рік складатиме 9650-12650 гривень.

Висновки

1. Вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях, розсортованого у 90 денному віці позитивно вплинуло на результати вирощування за даними живої маси у 150 денному віці, що в подальшому сприяло підвищенню яєчної продуктивності. Використання моделі Бріджеса і Мак-Мілана дозволило з високою вірогідністю оцінити застосування методів стабілізуючого відбору під час вирощування ремонтного молодняку і експлуатації промислових стад несучок. Результати досліджень довели економічну доцільність удосконалених прийомів вирощування ремонтного молодняку.

2. Молодняк, вирощений у рівно вагових угрупованнях перевершив за живою масою не розсортованих ровесників на 57-447 грамів. Найвищий показник живої маси у 150 денному віці був у курчат класу М+, які розміщені у верхньому ярусі кліткової батареї.

На мінливість живої маси технологічний фактор - ярус кліткової батареї не мав істотного впливу на курчат класу М- і М+. Курчата класу Мо були більш чутливі до цього фактору.

3. Однофакторний і двофакторний дисперсійний аналіз з високою ступінню вірогідності визначив вплив на мінливість живої маси застосування прийому вирощування в однорідних угрупованнях (доля впливу класів розподілу становила від 43,7 до 77% і була високо вірогідною (Р<0,001)).

4. Встановлено, що несучість в значній мірі обумовлена класами особин за живою масою та технологічним фактором - ярусом кліткової батареї. Дослідженями показано, що максимальна несучість курей класів М- і М+ досягається в третьому ярусі батареї (відповідно 218,33 і 202,34 шт яєць). Ці варіанти розміщення забезпечили найбільш високий вихід яєчної маси порівняно з іншими групами (12,56 кг для класу М- і 11,96 кг для класу Мо). Виявлена висока адаптаційна здатність курей класу Мо, які мали сталу несучість в усіх ярусах батареї, але дещо поступалися за несучістю ровесницям крайніх класів.

5. Моделюванням кривих несучості за допомогою моделі Мак-Мілана виявлено відмінності в нормах її спаду і нарощування з віком несучок. Встановлено, що модель з високою точністю описує динаміку несучості (середній відсоток відхилення не перевищує 5% порогу судження про вірогідність отриманих даних. Основним резервом підвищення несучості є зменшення її норми спаду після піку; коефіцієнт кореляції норми спаду з несучістю - 0,747 і високо вірогідний (Р<0,001).

6. Вперше показано доцільність використання моделі Бріджеса для прогнозування майбутньої продуктивності, виходячи з даних отриманих за початковий період (4 місяці несучості). Різниця між теоретично очікуваним і фактично отриманими показниками не перевищує - 2-3% за весь період несучості.

7. За морфофізичними ознаками найкращі показники отримані в групі М+ (маса яєць 59,1 г, індекс форми 75,8%). Серед груп сформованих із різних класів, високі показники маси яєць були у курей.поєднання М-Мо.

8. Інтер'єрні показники птиці різних класів розподілу знаходяться в межах фізіологічної норми, при цьому спостерігається тенденція до зниження активності ферментів переамінування та підвищення концентрації загального білку.

9. В племінних і товарних птахівничих господарствах під час вирощування ремонтного молодняку вести, його калібрування за живою масою в 90 діб і відбирати в племінну групу особин класів М+ або поєднанням М- і Мо. Для комплектування стад курей несучок вести відбір ремонтних курочок класів М- і М+ за живою масою в віці 90 діб.

10. Використовувати методи математичного моделювання (модель Бріджеса і модель Мак-Мілана) для оцінки і прогнозування росту птиці і яєчної продуктивності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кушнеренко В.Г. Эффективность выращивания молодняка яичных кур в равновесовых сообществах // Таврійський науковий вісник, вип 1, част. 1. Херсон, 1996. С. 85.

2. Кушнеренко В.Г. Морфологічні ознаки яєць залежно від утримання птиці // Ж. Тваринництво України, Київ, №5, 1997, с. 24.

3. Кушнеренко В.Г. Ефективність утримання птиці яєчних кросів в різних типах угруповань // Таврійський науковий вісник, вип 5, част. 2. Херсон, 1998. С. 60-62.

4. Кушнеренко В.Г. Моделювання несучості птиці різних класів за живою масою // Вісник аграрної науки Причорномор'я, випуск 2 (7), Миколаїв, 1999. С. 123-125.

5. Коваленко В.П., Кушнеренко В.Г. Біохімічні показники сироватки крові курей-несучок різних класів розподілу за живою масою // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. Вип. 8, том. 1 ВДАУ. 2000. С. 185-187.

Анотація

Кушнеренко В.Г. Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсон, 2001 р.

Дисертація присвячена питанням використання принципів стабілізуючого добору для формування рівновагових угруповань під час вирощування ремонтного молодняку яєчних кросів і експлуатації курей-несучок в кліткових батареях. Встановлена доцільність калібрування молодняку за живою масою в 90 денному віці і розміщення птиці класів М- і Мо в верхньому ярусі батареї, класу М0 в усіх трьох ярусах. Використання розроблених прийомів сприяє підвищенню несучості птиці та отриманню високих показників морфофізичних якостей яєць.

Ключові слова: генотип, рівновагові угруповання, моделі росту і несучості птиці, кроси, класи розподілу.

Аннотация

Кушнеренко В.Г. Повышение продуктивности птицы яичных кроссов путем совершенствования приемов оценки и выращивания молодняка. - рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. -Херсонский государственный аграрный университет. Херсон 2001г.

Диссертация посвящена вопросам использования принципов стабилизирующего отбора для формирования равновесовых сообществ при выращивании ремонтного молодняка яичных кроссов и эксплуатации кур- несушек в клеточных батареях. В результате исследований установлено, что выращивание ремонтного молодняка, калиброванного по живой массе в 90 дневном возрасте обеспечивает к концу периода выращивания (150 дней) повышение живой массы на 57-447 г (4,34%). Наиболее высокие показатели живой массы получены от молодняка класса М+, размещенного в верхнем ярусе клеточных батарей. Одно и двух факторным дисперсионным анализом установлено высокую и суммарную долю влияния классов распределения молодняка на живую массу в 150 дневном возрасте (от 43,7 до 77%, Р.<0,001). Влияние яруса клеточной батарей было невысоким и не существенным.

В отличие от признака живая масса яйценоскость птицы в значительной степени зависит от класса распределения и его взаимодействием с ярусом батареи. Так, максимальна яйценоскость получена в группе М- и М+ при размещении птицы в верхнем ярусе батареи (соответственно 218,33 и 202,54 шт яиц). Показано более высокую адаптационную способность птицы модального класса (Мо), она имела сходные показатели яичной продуктивности во всех ярусах клеточной батареи.

Проведено анализ кривых яйценоскости птицы изучаемых групп с использованием моделей Мак-Милана и Бриджеса. Установлена высокая точность описания эмпирических данных теоретически рассчитанными показателями яйценоскости. Впервые показано целесообразность использования модели Бриджеса для прогнозирования яйценоскости птицы, исходя из данных, полученных за четыре месяца испытания (отклонения теоретически ожидаемых и фактических оценок яйценоскости не превышают 2-3%). Показано, что основным путем повышения яйценоскости птицы является уменьшение нормы спада кривой после достижения пика (коэффициент корреляции нормы спада яйценоскостью -0,747). Рассчитаны уравнением множественной линейной регрессии, для прогноза яйценоскости исходя из параметров модели Мак-Милана.

При проведении племенной работы с птицей рекомендуется вести ее калибровку по живой массе в 90 дней и выращивать ремонтный молодняк в равновесовых сообществах.

Ключевые слова: генотип, равновесовые сообщества, модели роста и яйценоскости птицы, кроссы, классы распределения.

Summary

V. Kushnerenko. Productivity increase of egg-laying poultry crosses through improvement of evaluation and raising techniques for younger generation. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree (Agriculture) in the major 06.02.01 - Breeding and selection of farm animals. - Kherson, 2001.

The thesis is devoted to the issues of applying the princeples of stabilyzing selection to form equal-weight groups when raising remount younger poultry of egg-laying crosses and utilization of laying hens and cages.

The expediency of younger generation calibration according to their live weight at the age of 90 days, and placement of poultry classes M- and Mo on the upper floor of the cage and class Mo on the three floors was established. The use of the techniques propoped favors egg-laying capacityincrease and getting high indices of morphological and physical egg properties.

Key words: genotype, equal-weight, groups, models of growth and egg-laying capacity, crosses, distribution classes.

Размещено на Allbest.ru

...