Вплив технологічних прийомів на продуктивність гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра в умовах Центрального Лісостепу України

Размещено на http:www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛИПОВИЙ Василь Григорович

УДК 633.15:631.8:631.5

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В СИСТЕМІ СИЛОСНОГО КОНВЕЄРА В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ВІННИЦЯ - 2001



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті кормів

Української академії аграрних наук

Науковий керівник: академік УААН, член-кореспондент

РАСГН, доктор с.-г. наук, професор

Бабич Анатолій Олександрович,

директор Інституту кормів УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук

Зінченко Олександр Іванович,

професор, завідувач кафедри рослинництва

і кормовиробництва

Уманської державної аграрної академії

кандидат сільськогосподарських наук

Козяр Олександр Михайлович,

доцент кафедри кормовиробництва і

сільськогосподарської меліорації

Національного аграрного університету

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет м. Біла Церква

Захист відбудеться «_21_» червня 2001 р. о _10_ годині на засіданні спеціальної вченої ради Д 05.854.01 у Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Агрономічне, вул. Сонячна, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Агрономічне, вул. Сонячна, 3.

Автореферат розісланий 21.05.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І.Янчук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах, що склалися в кормовиробництві особливого значення набуває збільшення виробництва кукурудзи шляхом створення силосного конвеєра з застосуванням в зоні центрального Лісостепу України ранньостиглих і середньоранніх гібридів, впровадження науково-обгрунтованих способів сівби, встановлення оптимальної густоти рослин, при внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив. Це дозволить не тільки підвищити продуктивність кукурудзи, а й одержати високоякісний силос при вмісті сухої речовини в рослинах 28-30 % з часткою качанів 45-50%.

Тому питання, які сприяють підвищенню продуктивності гібридів кукурудзи, є досить актуальними. кукурудза силосний гібрид

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі були складовою частиною програми наукових досліджень лабораторії технології вирощування кукурудзи на силос інституту кормів УААН по програмі 20 “Корми і кормовий білок”, при розробці науково-технічної програми на 1996-2000 рр. “Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га посіву 7-9 тонн кормових одиниць і 1,0-1,4 тони білка” № держреєстрації 03.04-МВ/24-96.

Мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було розробити і впровадити ефективні технологічні прийоми вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра на основі нових технологічних та технічних прийомів, які б забезпечили підвищення продуктивності і поживності силосної сировини в зоні центрального Лісостепу України.

В завдання досліджень входило:

- встановити взаємодію факторів по впливу способів сівби, густоти рослин, добрив на продуктивність і якість врожаю різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи;

- вивчити вплив кількісного і просторового розміщення рослин на площі на формування фотосинтетичної продуктивності рослин кукурудзи;

- визначити вплив технологічних прийомів вирощування на накопичення сухої речовини і вегетативної маси;

- встановити роль фотосинтетично активної радіації в залежності від гідротермічних умов за роки досліджень та коефіцієнту її використання;

- дати біоенергетичну оцінку ефективності технологічних прийомів вирощування гібридів кукурудзи на силос.

Об'єкт дослідження - культура кукурудзи на силос, ранньостиглі і середньоранні гібриди.

Предмет дослідження - спосіб сівби, густота рослин, добрива, гібриди кукурудзи різних груп стиглості.

Методи дослідження. При проведенні досліджень керувались загальноприйнятими методиками польового досліду.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в зоні центрального Лісостепу України на сірих опідзолених грунтах розроблені стрічкові способи сівби на основі нових технічних і технологічних прийомів. Встановлена продуктивність різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на силос, в залежності від кількісного і просторового розміщення рослин, внесених добрив при нових способах сівби в системі силосного конвеєра. Розраховано біоенергетичну ефективність елементів технології вирощування кукурудзи на силос.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у розробці технологічних прийомів вирощування кукурудзи на силос, які сприяють підвищенню урожайності і покращенню якості силосної сировини. Результати наукових розробок увійшли складовою частиною в практичні рекомендації зональних технологій вирощування кукурудзи на силос.

Виробнича перевірка рекомендованих технологічних прийомів вирощування кукурудзи на силос проведена в господарствах Вінницької області. Урожайність зеленої маси була більшою порівняно з традиційною технологією на 150-180 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Приймав особисту участь у розробці, підготовці програми експерименту, проведенні дослідів, спостережень, аналізів, узагальненні одержаних даних, складанні звітів, наукових статей і дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на конференції молодих вчених та спеціалістів “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах” (Чабани, 1994); конференції молодих вчених і спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України” (Чабани, 1995).

Публікації. Основний зміст роботи викладений в 5 наукових працях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 159 сторінках комп'ютерного набору і містить вступ, 6 розділів, 38 таблиць і 3 рисунки, висновки, список використаних джерел (198 найменувань, з них 21 іноземних авторів) та 10 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Кукурудза - високопродуктивна, високоенергетична культура (огляд літератури). Наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від технологічних прийомів вирощування. Акцентується увага на недостатню кількість наукових досліджень з цією високоенергетичною культурою.

Умови та методика досліджень. Грунти дослідної ділянки сірі лісові середньосуглинкового складу, з такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу за Тюріним - 2,1-2,4 %, легкогідролізованого азоту (по Корнфілду) - 9-11,2 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (по Чірікову) - відповідно 10-15 і 8,1-11,8 мг на 100 г ґрунту, суми вбірних основ - 16,49-18,58 мг.екв. на 100 г ґрунту; Гідролітична кислотність 2,81-3,87 мг екв. на 100 г ґрунту; рН (сольове) - 4,6-5,0.

Клімат в районі проведених досліджень помірний.

За роки проведених досліджень гідротермічні умови вегетаційного періоду кожного року були різними. Так в 1994 р. за вегетаційний період випало 251 мм опадів, що на 86 мм менше середньобагаторічної норми, в 1995 р. кількість опадів була близькою до середньобагаторічної норми і складала 328 мм. В 1996 р. за вегетаційний період випало опадів на 9 мм більше порівняно з середньобагаторічними показниками. Середньомісячна температура повітря за роки досліджень була близькою до середньобагаторічної.

При закладці польових дослідів і проведенні фенологічних спостережень керувались “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1985), “Методикою проведення досліджень по кормовиробництві” (1994), “Методичними рекомендаціями по проведенню дослідів з кукурудзою” (1980).

Попередник в досліді ярий ячмінь. Повторність в досліді 4-х разова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Розмір облікової ділянки 50 м2.

Згідно схеми досліду польового досліду висівали різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи: ранньостиглий Колективний 210 БСВ, середньоранній Дніпровський 273 АМВ, за такими способами сівби: при міжряддях 70 і 45 см, за схемами 46х24 см і 46х12х12 см і відповідно з густотами: 80, 100, 120; 100, 120, 140; 120, 140, 160; 120, 140, 160 тис./га. Норми внесення добрив визначали балансово-розрахунковим методом на заплановану урожайність в залежності від вмісту поживних речовин в грунті та коефіцієнтів їх використання з добрив та грунту. Органічні (40 т/га гною) і фосфорно-калійні добрива P60K135 і P90K205) вносились під зяблеву оранку, азотні - N120, N180 - весною під культивацію.

Збирання гібридів кукурудзи на силос проводили поділяночно в фазі воскової стиглості зерна. З подрібнених рослин відбирали середній зразок для визначення вмісту сухої речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини, золи.

Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізу (Б.А.Доспєхов, 1985) і по “Методиці проведення досліджень по кормовиробництву” (1994) на персональному комп'ютері із використанням спеціальних пакетів програм.

Ріст і розвиток рослин різних гібридів кукурудзи. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин гібридів кукурудзи показали, що в умовах центрального Лісостепу України фактори, що вивчалися не суттєво впливали на довжину вегетаційного періоду цієї культури і в основному залежали від гідротермічних умов і відрізнялися по роках. Так, в 1994 р. він складав: для ранньостиглого гібрида - 114 днів, середньораннього - 118; в 1995 р. відповідно - 104 і 109 днів і в 1996 р. - 101 і 108 днів.

Дослідження показали, що до утворення 6-8 листків, рослини різних гібридів кукурудзи в рості і розвитку суттєво не відрізнялися. Поява чергової пари листків у ранньостиглого гібрида наступала на 3-4 дні раніше, від середньораннього. При цьому рослини цих гібридів відрізнялись за лінійним ростом. Так, на ділянках з внесенням органічних і мінеральних добрив ранньостиглий гібрид кукурудзи був вищим середньораннього на 3-4 см. Також в цей період висота гібридів при збільшенні густоти рослин з 80 до 160 тис./га збільшувалась на 5-8 см.

Формування площі асиміляційної поверхні і фотосинтетичний потенціал рослин гібридів кукурудзи. Проведені результати досліджень свідчать про те, що способи сівби, густота рослин і норми добрив суттєво впливали на величину площі листків гібридів кукурудзи. Максимальна площа асиміляційної поверхні гібридів кукурудзи Колективний 210 БСВ і Дніпровський 273 АМВ (56,9-59,2 тис.м2/га) була в фазі молочної стиглості зерна при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205. Яка була більшою порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см, густотою 80 тис./га ранньостиглого гібрида кукурудзи на 15,8 тис.м2/га, середньораннього - на 12,6 тис.м2/га. Інші способи сівби забезпечили менші прирости площі листкової поверхні. Так, в цей період (фаза молочної стиглості) площа листкової поверхні при широкорядному способі сівби з міжряддям 45 см склала 48,3-54,5 тис.м2/га, при стрічковому способі за схемою 46х12х12 см - 48,8-57,8 тис.м2/га.

Динаміка наростання листкової поверхні у різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив, тис.м2/га, (середнє за 1994-1996 рр.)*

Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га Фаза росту і розвитку рослин

6-8 листків викидання волотей цвітіння молочна стилість молочно-воскова стиглість

Колективний 210 БСВ (ранньостиглий)

70 80 7,9 32,8 35,3 41,1 39,1

100 8,4 38,4 40,8 45,8 42,6

120 8,8 39,8 42,6 47,7 44,4

45 100 8,9 41,2 43,2 48,3 45,6

120 9,3 43,2 45,3 49,5 47,7

140 9,5 44,2 46,4 49,9 48,7

46х24 120 9,8 45,5 47,2 51,9 49,4

140 10,1 46,8 48,1 53,7 51,7

160 10,4 49,1 51,9 56,9 55,1

46х12х12 120 9,4 43,6 45,6 48,8 47,5

140 9,6 45,3 46,7 50,7 49,2

160 9,8 47,4 49,9 54,6 52,2

Дніпровський 273 АМВ (середньоранній)

70 80 7,6 40,2 43,1 46,6 44,3

100 8,1 42,2 44,7 48,7 47,0

120 8,5 43,0 46,1 50,6 48,2

45 100 8,6 43,9 46,2 50,8 48,6

120 8,9 46,4 49,2 53,3 50,9

140 9,3 47,9 50,1 54,5 52,5

46х24 120 9,4 48,8 51,6 55,9 53,7

140 9,7 50,4 53,2 57,6 55,4

160 9,9 51,9 55,1 59,2 57,4

46х12х12 120 9,0 47,6 49,9 53,9 52,0

140 9,2 48,7 51,8 54,9 53,1

160 9,5 50,6 53,3 57,8 55,9

при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205.

Для ефективного використання сонячної енергії велике значення має не тільки розмір асиміляційної поверхні листків кукурудзи, але й тривалість її активної роботи. Для характеристики фотосинтетичної роботи посіву за період вегетації використовують показник - фотосинтетичний потенціал.

В наших дослідженнях (1994-1996 рр.) фотосинтетичний потенціал збільшувався на протязі всього вегетаційного періоду при вивчаючих способах сівби, причому найбільші його показники були у кукурудзи, яку вирощували при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205, ранньостиглого гібрида кукурудзи Колективний 210 БСВ складав 3,04-4,21 млн.м2.дн./га, середньораннього гібрида Дніпровський 273 АМВ - 3,54-4,50 млн.м2.дн./га.

Слід відмітити, що період повні сходи-6-8 листків на ділянках з різною густотою рослин фотосинтетична активність посіву зростала в незначних розмірах і складала в ранньостиглого гібрида 0,133-1,97 млн.м2.дн./га, середньораннього - 0,143-2,08. Проте, з часом ця різниця збільшувалась і в кінці вегетаційного періоду досягла максимальної величини.

Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу гібридів кукурудзи в середньому за 3 роки досліджень (1994-1996) одержана при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густотах 120-160 тис./га з внесенням гною 40 т/га і N180Р90К205. Так, в кінці вегетації фотосинтетичний потенціал ранньостиглого гібрида складав 3,84- 4,21 млн.м2.дн./га, середньораннього - 4,25-4,50 млн.м2.дн./га, що більше в порівнянні з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см на 0,32-1,17 млн.м2.дн./га

Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу. Поряд з величиною листкової поверхні в формуванні урожаю кукурудзи велике значення відіграє продуктивність її фотосинтезу.

Проведені нами в 1994-1996 рр. дослідження показали, що чиста продуктивність фотосинтезу змінюється на протязі періоду вегетації під впливом способу сівби, густоти рослин, органічних і мінеральних добрив.

Необхідно відмітити, що покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі стрічковим способом за схемою 46х24 см дає змогу підвищити показник чистої продуктивності фотосинтезу гібридів кукурудзи на протязі всього періоду вегетації її рослин. Це очевидно, пов'язано з кращим використанням рослинами грунтової вологи і більш раціональним використанням поживних речовин, а також сонячної радіації, особливо в другій половині вегетації.

Так, в середньому за 1994-1996 рр. при стрічковому способі сівби, за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 в період викидання волотей-молочна стиглість зерна чиста продуктивність фотосинтезу склала: для ранньостиглого гібрида - 7,8 г/м2 за добу; середньораннього Дніпровський 273 АМВ - 7,5 г/м2 за добу, що на 1,3-1,4 г/м2 за добу більше порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддями 70 см. Порівняно з широкорядним посівом з міжряддями 45 см при цій же густоті (120 тис./га) чиста продуктивність фотосинтезу була більшою на 0,6-0,7 г/м2 за добу.

Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи в залежності від способу сівби, густоти рослин і добрив, г/м2 за добу (середнє за 1994-1996 рр.)

Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га 40 т/га гною 40 т/га гною + N180Р90К205

6-8 листків-викидання волотей викидання волотей-молочна стиглість 6-8 листків-викидання волотей викидання волотей-молочна стиглість

Ранньостиглий

70 100 4,1 5,5 5,3 6,9

120 3,6 5,0 4,9 6,5

45 120 4,2 5,7 5,8 7,3

140 3,8 5,2 5,5 6,8

46х24 120 4,7 6,3 6,6 7,9

140 4,3 5,9 6,3 7,4

Середньоранній

70 100 3,7 5,1 4,8 6,5

120 3,2 4,6 4,4 6,2

45 120 3,8 5,4 5,5 6,8

140 3,4 5,0 5,2 6,4

46х24 120 4,4 5,9 6,1 7,5

140 4,0 5,5 5,7 7,1

Особливості засвоєння фотосинтетично активної радіації посівами кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив. Наші дослідження показали, що на початку вегетації коефіцієнт використання ФАР був незначним. Так, в середньому за 1994-1996 рр. в фазі 6-8 листків при внесенні 40 т/га гною коефіцієнт використання ФАР складав: в ранньостиглого гібрида - 0,16-0,40 %, середньораннього - 0,13- 0,37 %, а при внесенні на фоні гною N180Р90К205 відповідно - 0,30-0,74 і 0,26-0,68 %. З наростанням листкової поверхні рослин коефіцієнт використання ФАР підвищувався і в кінці фази викидання волотей у гібрида Колективний 210 БСВ при широкорядному способі сівби з міжряддями 70 см і густотами 80, 100 і 120 тис./га, внесенні органо-мінеральних добрив він склав 0,76-0,86 %, гібрида Дніпровський 273 АМВ - 0,75-0,84 %. Така ж тенденція спостерігалася при інших способах сівби цих гібридів кукурудзи.

Коефіцієнт використання ФАР різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від способу сівби, густоти рослин і добрив, % (середнє за 1994-1996 рр.)

Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га Гній 40 т/га Гній 40 т/га N180Р90К205

6-8 листків викидання волотей молочна стиглість 6-8 листків викидання волотей молочна стиглість

Колективний 210 БСВ

70 80 0,16 0,56 0,91 0,30 0,76 1,21

100 0,19 0,58 0,94 0,37 0,86 1,27

120 0,17 0,57 0,90 0,33 0,77 1,22

45 100 0,23 0,62 0,98 0,42 0,96 1,36

120 0,27 0,65 0,99 0,48 1,08 1,45

140 0,25 0,63 0,98 0,46 1,02 1,40

46х24 120 0,32 0,68 1,03 0,57 1,16 1,48

140 0,36 0,70 1,04 0,66 1,30 1,57

160 0,40 0,72 1,07 0,74 1,38 1,68

46х12х12 120 0,27 0,66 1,01 0,52 1,12 1,45

140 0,30 0,68 1,02 0,57 1,17 1,55

160 0,34 0,70 1,04 0,61 1,27 1,58

Дніпровський 273 АМВ

70 80 0,13 0,55 0,95 0,26 0,75 1,25

100 0,15 0,56 0,97 0,32 0,84 1,32

120 0,14 0,55 0,92 0,29 0,75 1,36

45 100 0,20 0,61 1,01 0,38 0,94 1,39

120 0,24 0,63 1,05 0,44 1,05 1,46

140 0,21 0,62 1,01 0,40 1,00 1,41

46х24 120 0,29 0,66 1,07 0,53 1,15 1,51

140 0,32 0,69 1,10 0,62 1,25 1,68

160 0,37 0,71 1,13 0,68 1,37 1,71

46х12х12 120 0,25 0,65 1,04 0,45 1,10 1,48

140 0,27 0,67 1,06 0,50 1,16 1,55

160 0,29 0,69 1,08 0,56 1,24 1,61

Одержані результати досліджень свідчать про те, що із збільшенням урожайності гібридів кукурудзи кількість енергії, яка накопичується в сухій речовині, підвищується, що в свою чергу приводить до підвищення коефіцієнта використання ФАР їх посівами. Так, при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см, густотою рослин 100 тис./га і внесення на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 ранньостиглого гібриду коефіцієнт використання ФАР складав 1,36 %, середньораннього - 1,39 %. Із збільшенням густоти рослин до 120 тис./га коефіцієнт використання ФАР підвищувався до 1,43-1,46 %. Подальше збільшення густоти рослин до 140 тис./га приводило до зменшення коефіцієнта використання ФАР посівом цієї культури.

Слід відмітити, що при покращенні просторового розміщення рослин, яке забезпечується при стрічковому способі сівби, рослини мали більш високий показник використання фотосинтетично активної радіації. Так, коефіцієнт використання ФАР, при сівбі кукурудзи за схемою 46х24 см з густотами 120, 140 і 160 тис./га, внесенні гною 40 т/га + N180Р90К205 складав: ранньостиглого гібрида Колективний 210 БСВ - 1,48-1,68 %, середньораннього Дніпровський 273 АМВ - 1,51-1,71 %, що на 0,24-0,45 % більше порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см і густотою 80 тис./га і на 0,05-0,32 % - з міжряддями 45 см. Посів за схемою 46х12х12 см призводив до зменшення коефіцієнта використання ФАР, порівняно з двострічковим посівом за схемою 46х24 см при цих же густотах.

Динаміка накопичення зеленої маси і сухої речовини різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи. Результатами наших досліджень встановлено, що в середньому за 1994-1996 рр. наростання зеленої маси гібрида кукурудзи Колективний 210 БСВ в першій половині вегетації випереджало гібрид Дніпровський 273 АМВ. Так, при внесенні 40 т/га гною в фазі 6-8 листків урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида була більшою на 11-17 ц/га, а при внесенні на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 - на 13-21 ц/га порівняно з середньораннім гібридом. Починаючи з фази викидання волотей темпи приросту зеленої маси вивчаючих гібридів майже вирівнюються, а в фазі молочної стиглості зерна кукурудзи середньоранній гібрид випереджав ранньостиглий.

Найбільші темпи приросту зеленої маси гібридів кукурудзи, на всіх ділянках досліду спостерігалися в період викидання волотей-молочна стиглість зерна. Так, при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густотами 120, 140 і 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною і N180Р90К205 забезпечив найбільший приріст зеленої маси; для ранньостиглого гібрида він складав 284-307 ц/га, середньораннього - 297-326 ц/га, а при внесенні гною 40 т/га відповідно - 228-233 ц/га і 247- 255 ц/га. Інші способи сівби забезпечили менший приріст зеленої маси.

Період викидання волотей-молочна стиглість характеризувався найбільш інтенсивним приростом сухої речовини у вивчаючих гібридів кукурудзи. Так, на фоні 40 т/га гною складав - 42,9-52,8 ц/га, при внесенні 40 т/га гною і N180Р90К205 - 55,5-71,6 ц/га. Накопичення сухої речовини у посівах вивчаємих гібридів цієї культури продовжувалось до фази воскової стиглості зерна. Так, при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 збір сухої речовини гібрида Колективний 210 БСВ склав - 186 ц/га, Дніпровського 273 АМВ - 190 ц/га, проти фази молочної стиглості відповідно - 165-169 ц/га.

Встановлено, що приріст урожайності зеленої маси вивчаючих гібридів кукурудзи закінчується в фазі молочної стиглості, а накопичення сухої речовини продовжується до воскової стиглості і проходить за рахунок переміщення поживних речовин із вегетативних органів в репродуктивні.

Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від способу сівби густоти рослин і добрив. Проведені дослідження показали, що звуження міжрядь позитивно впливало не тільки на темпи росту і розвитку рослин кукурудзи, а також на її урожайність. Так, за роки досліджень (1994-1996) у широкорядних посівах з шириною міжрядь 45 см максимальна урожайність силосної сировини досягла 610 ц/га, збір сухої речовини - 155 ц/га одержано при вирощуванні середньораннього гібрида Дніпровський 273 АМВ з густотою рослин 120 тис./га і внесенням на фоні 40 т/га гною N180Р90К205. Порівняно з широкорядним способом сівби (міжряддя 70 см, густота рослин 120 тис./га) одержано більше силосної сировини на 116 ц/га, сухої речовини - на 21 ц/га (табл. 4).

Покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі кукурудзи стрічковим способом за схемою 46х24 см з густотою 120, 140 і 160 тис./га на фоні 40 т/га гною + N180Р90К205 дає можливість підвищити урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида в середньому за 1994-1996 рр. на 214-291 ц/га, збір сухої речовини - на 56-83 ц/га; середньораннього гібрида відповідно - на 215-295 ц/га і 57-84 ц/га порівняно з контролем (міжряддя 70 см, густота рослин 80 тис./га з внесенням 40 т/га гною). Порівняно з широкорядним посівом з міжряддями 45 см, густотами 100, 120 і 140 тис./га на такому ж фоні добрив урожайність силосної маси була більшою на 52-92 ц/га і збір сухої речовини на 13-35 ц/га. Посів кукурудзи за схемою 46х12х12 см призводить до зменшення урожайності порівняно з двострічковим за схемою 46х24 см при цих же густотах, проте з внесенням на фоні 40 т/га гною N180Р90К205 був більшим на 14-33 ц/га збір сухої речовини, порівняно з міжряддям 70 см і на 4-18 ц/га - з міжряддями 45 см.

Підвищення продуктивності гібридів кукурудзи тісно пов'язано з дією органічних і мінеральних добрив. Так, за роки досліджень внесення 40 т/га гною і збільшення густоти рослин з 80 до 160 тис./га суттєвої прибавки врожаю силосної сировини і збору сухої речовини не забезпечувало. Внесення 40 т/га гною і N120Р60К135 при цих же густотах в порівнянні з внесенням 40 т/га гною забезпечило прибавку урожайності зеленої маси ранньостиглого гібрида Колективний 210 БСВ 57-144 ц/га, сухої речовини - 14-36 ц/га, середньораннього гібрида відповідно - 50-142 ц/га і 15-38 ц/га.

Продуктивність різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи залежно від способів сівби, густоти рослин і добрив, ц/га (середнє за 1994-1996 рр.)

Спосіб сівби (ширина міжрядь), см Густота рослин, тис./га 40 т/га гною 40 т/га гною + N120Р60К135 40 т/га гною + N180Р90К205

Колективний 210 БСВ

70 80 398 103 449 117 496 132

100 411 105 490 124 536 140

120 386 101 443 115 483 131

45 100 428 111 507 131 560 146

120 442 113 546 136 599 152

140 432 111 529 133 579 148

46х24 120 462 118 563 142 612 159

140 478 120 601 148 650 167

160 496 123 640 159 689 186

46х12х12 120 455 114 554 138 607 156

140 469 116 587 143 634 160

160 480 117 602 147 653 164

НІР0,5 ц/га А - добрива - 1,4-1,7; В - спосіб сівби - 1,6-1,9; С - густота - 1,0-1,2, АВС - взаємодія - 4,1-4,4.

Дніпровський 273 АМВ

70 80 407 106 457 122 505 137

100 420 108 495 127 545 145

120 399 105 449 120 494 134

45 100 441 113 517 134 570 150

120 455 116 557 139 610 155

140 447 114 541 136 589 151

46х24 120 475 120 573 145 622 163

140 489 122 612 152 657 172

160 508 125 650 163 702 190

46х12х12 120 467 117 561 140 616 159

140 480 118 596 146 643 163

160 487 119 614 150 660 166

НІР0,5 ц/га А - добрива - 1,4-1,5; В - спосіб сівби - 1,7-1,8; С - густота - 1,0-1,2. АВС - взаємодія - 3,8-4,3.

Збільшення норми мінеральних добрив до N180Р90К205 на фоні гною підвищило урожайність силосної сировини на 40-46 ц/га, збору сухої речовини - на 14-27 ц/га, порівняно з внесенням N120Р60К135 на фоні гною і на 97-194 ц/га зеленої маси, і на 29- 65 ц/га сухої речовини - при внесенні 40 т/га гною.

Гібриди кукурудзи різних груп стиглості в силосному конвеєрі в центральному Лісостепу України. Важливою умовою одержання якісної силосної сировини в центральному Лісостепу України є створення на основі різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи силосного конвеєру, основу якого складають ранньостиглі, середньоранні та середньостиглі гібриди.

Багаторічними дослідженнями Інституту кормів УААН встановлені оптимальні фази збирання гібридів кукурудзи на силос різних груп стиглості. Після фази повної молочно-воскової стиглості урожайність зеленої маси гібридів не підвищується. Однак в період від молочно-воскової до воскової стиглості зерна, ще проходить нагромадження сухої речовини. Так, у ранньостиглого гібрида Колективний 210 БСВ і середньораннього Дніпровський 273 АМВ збір сухої речовини збільшувався за цей період на 15-17 ц/га.

Якість силосної сировини кукурудзи залежить в значній мірі від вмісту в ній зерна, тому збирання кукурудзи в фазі воскової стиглості має істотні переваги. Так, в фазі молочна стиглість урожайність зерна ранньостиглого гібрида кукурудзи склала - 27,0 ц/га, середньораннього 27,6 ц/га, а в фазі воскова стиглість відповідно - 75,8 і 77,5 ц/га.

Структура урожайності качана при збиранні в різні фази дозрівання, ц/га (середнє за 1994-1996 рр.)*

Фаза росту і розвитку рослин В сухій масі качана

зерно стержень

Ранньостиглий

Молочна стиглість 27,0 7,7

Молочно-воскова стиглість 54,4 13,6

Воскова стиглість 75,8 19,0

Середньоранній

Молочна стиглість 27,6 7,9

Молочно-воскова стиглість 55,3 13,9

Воскова стиглість 77,5 19,4

При посіві стрічковим способом за схемою 46х24 см з густотою рослин 160 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205

Строки збирання гібридів в силосному конвеєрі залежать від можливостей господарства в максимально короткі строки зібрати посіви кожного гібриду кукурудзи в оптимальній стиглості. Різниця у строках їх достигання становить 8-10 днів, що дає можливість більш плавно переходити при збиранні від однієї групи стиглості гібридів кукурудзи до іншої, а також забезпечує збирання кожного гібриду в період найкращої якості силосної сировини при максимальному накопиченні поживних речовин.

Біоенергетична оцінка ефективності технологічних прийомів вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на силос. Проведені розрахунки показали, що в середньому за 1994-1996 рр. найменша енергоємність 1 ц сухої речовини кукурудзи ранньостиглого гібриду - 237 МДж/га, середньораннього - 231 МДж/га була на ділянках, де сівбу проводили стрічковим способом за схемою 46х24 см з густотою рослин 160 тис./га і внесенні гною 40 т/га + N180Р90К205. Затрати сукупної енергії на вирощування гібридів кукурудзи при цьому складали: для гібрида Колективний 210 БСВ - 44,1 ГДж/га, Дніпровський 273 АМВ - 44,0 ГДж/га, що більше відповідно на 10,1 ГДж/га порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддям 70 см, густотою рослин 80 тис./га і внесенні 40 т/га гною. Приріст валової енергії складав при вирощуванні ранньостиглого гібрида 296,3 ГДж/га, середньораннього - 303,7 ГДж/га проти 154,5 і 160,0 ГДж/га при широкорядному посіві з міжряддями 70 см, густотою рослин 80 тис./га і внесенні 40 т/га гною. Відмічені затрати енергії сприяли формуванню максимальної урожайності сухої речовини гібридів кукурудзи відповідно (186 і 190 ц/га), при цьому енергетичний коефіцієнт становив для ранньостиглого гібрида - 6,72, середньораннього - 6,90.

Збільшення густоти рослин від 80 до 160 тис./га при стрічковому способі посіву та покращенні простового розміщення ролсин і внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив, забезпечило приріст валової енергії при вирощуванні ранньостиглого гібрида з 198,7 до 296,3 ГДж, середньораннього - з 207,9 до 303,7 ГДж; підвищило біоенергетичний коефіцієнт посіву відповідно - з 5,64 до 7,72 % і з 5,86 до 7,91 %.



ВИСНОВКИ

1. Вперше в зоні центрального Лісостепу України на сірих середньосуглинкових грунтах розроблені прийоми технології вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на основі нових технічних і технологічних прийомів залежно від норм внесених добрив в системі силосного конвеєра, що забезпечують одержання 150-190 ц/га сухої речовини.

2. Строки настання фаз росту і розвитку гібридів кукурудзи в значній мірі залежали від гідротермічних умов вегетаційного періоду і в меншій мірі - від способу сівби, густоти рослин, добрив.

Стрічковий спосіб сівби кукурудзи за схемою 46х24 см і густотою рослин 120-160 тис./га при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 забезпечує збільшення висоти рослин на 2-9 см порівняно з міжряддям 70 см і густотою рослин 80-120 тис./га.

3. Найбільша площа асиміляційної поверхні листків (59,2 тис.м2/га) формувалася в фазі молочної стиглості зерна середньораннього гібрида при густоті рослин 160 тис./га в посіві за схемою 46х24 см при внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205, що на 12,6 тис.м2/га більше порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см і густотою 80 тис./га. Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу гібридів кукурудзи (4,21-4,50 млн.м2.дн./га) одержано також при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 160 тис./га.

Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу відмічено в період викидання волотей-молочна стиглість (7,1-7,9 г/м2 за добу) при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205.

4. При стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 був найбільший (28,46-29,07 мкг./см2) загальний вміст хлорофілу. Внесення 40 т/га гною + N180Р90К205 сприяє збільшенню вмісту загального хлорофілу на 2,88-3,06 мкг/см2 порівняно з внесенням 40 т/га гною. Збільшення густоти рослин приводило до зменшення вмісту загального хлорофілу в листках.

5. Найбільші темпи приросту урожайності зеленої маси гібридів кукурудзи (284-326 ц/га) і сухої речовини (67,0-71,6 ц/га) спостерігалися, в період викидання волотей-молочна стиглість при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 120-160 тис./га та внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205.

6. Просторове і кількісне розміщення рослин на площі посіву позитивно впливало на використання посівом кукурудзи фотосинтетично активної радіації. Максимальне значення коефіцієнта використання ФАР (1,71 %) відмічено в посівах середньораннього гібрида при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205.

7. Покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі кукурудзи стрічковим способом за схемою 46х24 см і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205, дає можливість підвищити урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида на 214-291 ц/га і збір сухої речовини - на 56-83 ц/га; середньораннього гібрида відповідно - на 215-295 ц/га і 57-84 ц/га порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см, густотою рослин 80 тис./га і внесенням 40 т/га гною.

8. Підвищення продуктивності гібридів кукурудзи тісно пов'язано з внесенням органічних і мінеральних добрив. Внесення 40 т/га гною + N120Р60К135 забезпечило прибавку урожайності зеленої маси - 50-142 ц/га, сухої речовини - 14-38 ц/га в порівнянні з внесенням 40 т/га гною. Збільшення норм мінеральних добрив до N180Р90К205 на фоні гною підвищило урожайність силосної сировини на 40-46 ц/га, збір сухої речовини - на 14-27 ц/га порівняно з внесенням N120Р60К135.

9. Максимальний збір сирого протеїну - 17,02 ц/га і кормових одиниць - 183 ц/га одержано в посівах середньораннього гібрида при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин - 160 тис./га і внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205; ранньостиглого - 15,59 і 179 ц/га, що на 7,69-7,43 ц/га і 79,5-81,4 ц/га більше, ніж при широкорядному посіві з міжряддями 70 см, густоті рослин 80 тис./га і внесення 40 т/га гною.

10. Створення в зоні центрального Лісостепу України ефективного силосного конвеєра забезпечується при вирощуванні гібридів кукурудзи різних груп стиглості: ранньостиглих і середньоранніх. Почергове їх збирання в оптимальні фази росту і розвитку дає можливість організувати протягом 18-20 днів безперервне надходження силосної сировини, скошувати кожний гібрид в фазі воскової стиглості зерна за 8-10 днів, забезпечуючи цим високу продуктивність та хорошу якість силосної сировини.

11. Біоенергетична оцінка показала, що при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 160 тис./га та внесенні 40 т/га гною + N180Р90К205 одержано найвищий приріст валової енергії - 296,3-303,7 ГДж/га. При цьому енергоємність 1 ц сухої речовини склала 231-237 МДж/га, енергетичний коефіцієнт - 6,72-6,90 %, біоенергетичний - 7,72-7,91 %.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Кукурудзу на силос на сірих середньосуглинкових грунтах висівати стрічковим способом за схемою 46х24 см і густотою рослин 160 тис./га.

2. Для підвищення продуктивності гібридів кукурудзи вносити 40 т/га гною + N180Р90К205, що забезпечує збільшення виходу сухої речовини на 28-65 ц/га порівняно з внесенням 40 т/га гною.

3. Слід висівати два різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи: ранньостиглий і середньоранній, збирати їх в оптимальні фази росту і розвитку, що дає можливість організувати протягом 18-20 днів безперервне надходження силосної сировини високої якості, заготовляти високоенергетичний корм.



СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабич А.О., Мережко М.М., Лехман П.В., Васюра С.А., Липовий В.Г. Ефективність і удосконалення агротехнічних прийомів вирощування кукурудзи та сорго на силос в чистих і сумісних посівах з високобілковими культурами в умовах Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 1999. - № 46. - С. 128-135.

2. Бабич А.О., Мережко М.М., Липовий В.Г. Продуктивність гібридів кукурудзи на силос залежно від агротехнічних заходів //Зб. наук. праць ІЗ УААН. - Чабани, 2000. - Вип. 1. - С. 70-73.

3. Липовий В.Г. Вплив способу сівби, густоти рослин і добрив на ріст і розвиток гібридів кукурудзи різних груп стиглості //Зб. наук. праць ВДАУ. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 33-37.

4. Липовий В.Г. Продуктивність кукурудзи на силос в залежності від способу сівби, густоти рослин і норм добрив //Тези доповідей конф. молодих вчених та спеціалістів. - Чабани, 1994. - С. 46.

5. Липовий В.Г. Продуктивність різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на силос в залежності від способів посіву, густоти рослин і норм добрив //Тези доповідей міжнар. наук.-практичн. конф. молодих вчених і спеціалістів. - Чабани, 1995. - С. 46



АНОТАЦІЯ

Липовий В.Г. Вплив технологічних прийомів на продуктивність гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра в умовах центрального Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 кормовиробництво і луківництво - Вінницький державний аграрний університет, Вінниця 2001.

Дисертація присвячена дослідженням по впливу добрив, густоти рослин і способів сівби на урожайність і якясть силосної маси різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи. Встановлена оптимальна норма добрив, яка сприяє підвищенню урожайності силосної маси і збору сухої речовини. Встановлена оптимальна густота рослин для кожного способу сівби різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи. В роботі порівнюються чотири способи сівби (широкорядний з міжряддям 70 і 45 см, стрічковий за схемою 46х24 см і 46х12х12 см). Максимальна продуктивність гібридів кукурудзи на силос забезпечується при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густотою рослин 160 тис./га з внесенням 40 т/га гною + N180Р90К205.

Ключові слова: спосіб сівби, органічні і мінеральні добрива, урожайність, збір, силосна сировина, суха речовина, густота рослин.



АНОТАЦИЯ

Липовый В.Г. Влияние технологических приемов на продуктивность гибридов кукурузы в системе силосного конвейера в условиях центральной Лесостепи Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство - Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2001.

Диссертация посвящена изучению способов посева, густоты растений и удобрений разных по скороспелости гибридов кукурузы.

Установлено, что данные технологические приемы положительно влияли на рост и развитие растений гибридов кукурузы, формирование и урожайность.

Фенологические наблюдения за ростом и развитием растений гибридов кукурузы показали, что в условиях центральной Лесостепи Украины факторы, которые изучались не существенно влияли на продолжительность вегетационного периода этой культуры и в основном зависели от гидротермических условий и отличались по годах.

Наибольшая площадь асимиляционной поверхности (59,2 тыс.м2/га) формировалась в фазе молочной спелости зерна среднераннего гибрида кукурузы при густоте растений 160 тыс./га в посевах по схеме 46х24 см и внесении 40 т/га навоза + N180Р90К205, что больше на 12,6 тыс.м2/га по сравнению с широкорядным посевом с междурядьем 70 см и густотой растений 80 тыс./га. Максимальная величина фотосинтетического потенциала гибридов кукурузы (4,21-4,50 млн.м2 дн./га) также была при ленточном способе сева по схеме 46х24 см.

Рядом с величиной листовой поверхности в формировании урожая кукурузы большое значение имеет продуктивность ее фотосинтеза. Необходимо отметить, что улучшение пространственного размещения растений, которое обеспечивается ленточным способом сева, дает возможность повысить показатели чистой продуктивности фотосинтеза. Максимальное значение ЧПФ отмечено в период выбрасывания метелки - молочная спелость (7,1 - 7,9 г/м2 за сутки) при посеве по схеме 46х24 см и внесении 40 т/га навоза + N180Р90К205.

Прирост урожайности зеленой массы (284-326 ц/га) и сухого вещества (67,0-71,6 ц/га) интенсивнее было в период выбрасывания метелки-молочная спелость при ленточном посеве по схеме 46х24 см.

Пространственное и количественное размещение растений на площади положительно влияло на использование посевом кукурузы фотосинтетически активной радиации. Максимальное значение коэффициента использования ФАР (1,71 %) отмечено в посевах среднераннего гибрида при ленточном способе посева по схеме 46х24 см и густоте растений 160 тыс./га та внесении 40 т/га навоза + N180Р90К205.

Наиболее высокий урожай зеленой массы (689 -702 ц/га) и сбор сухого вещества гибридов кукурузы (186-190 ц/га) обеспечил также ленточный посев по схеме 46х24 см при густоте растений 160 тыс./га и внесении 40 т/га навоза + N180Р90К205.

Повышение продуктивности гибридов кукурузы связано с действием органических и минеральных удобрений. Внесение 40 т/га навоза и N120P60K135 при увеличении густоты растений с 80 до 160 тыс./га по сравнению с внесением 40 т/га навоза обеспечило прибавку урожайности зеленой массы раннеспелого гибрида 57-144 ц/га, сухого вещества - 14-36 ц/га, среднераннего гибрида соответственно - 50-142 ц/га и 15-38 ц/га. Увеличение нормы минеральных удобрений до N180Р90К205 на фоне навоза повысило сбор сухого вещества на 14-27 ц/га по сравнению с внесением N120P60K135.

Необходимо отметить, что одним из важных условий получения качественной силосной массы в центральной Лесостепи Украины есть создание на основе гибридов кукурузы разных групп спелости, еффективного силосного конвейера, основу которого составляет раннеспелые и среднеранние гибриды. Поочередная их уборка в оптимальные фазы роста и развития дает возможность организовать на протяжении 18-20 дней беспрерывное поступление силосной массы, убирать каждый гибрид в фазе восковой спелости за 8-10 дней, обеспечивая этим высокую продуктивность и хорошее качество силосной массы.

Биоэнергетическая оценка результатов исследования показало, что при ленточном посеве по схеме 46х24 см и густоте растений 160 тыс./га та внесении 40 т/га навоза + N180Р90К205 получили наиболее высокий прирост валовой энергии - 296,3-303,7 ГДж/га, повысило биоэнергетический коэффициент посева с 5,64 до 7,72 % и с 5,86 до 7,91 %.

Ключевые слова: способ посева, органические и минеральные удобрения, сбор, силосная масса, сухое вещество, густота растений.



ANNOTATION

Lypovy V.G. Influence of technological methods on productivity of hybrid corn in silage conveyor system in conditions of Central Ukrainian Forest - Steppe. - Manuscript.

Thesis for maintaining scientific Degree of the Candidate of Agricultural Sciences on speciality 06.01.12 - Feedproduction L Grassland - Vinnitsa State Agrarian University, Vinnitsa, 2001.

Research connected with influence of fertilizers, plant density and joint growing on yielding capacity and guality of silage mass of hybrid corn ripening in different time are studied. Optimal fertilizer rates having an influence on higher yielding capacity of silage mass and dry mass harvest are established. Optimal plant density for each joint growing of hybrid corn ripening in different time is istablished. Four joint growing (wide-roved with corn spaces between rovs 70x45 sms, band for diagram 46x24 sms and 46x12x12 sms) are compared. Maximum productivity of hybrid corn for silage is provided for band joint growing for diagram 46x24 sms and plant density 160 thousand /ha with making of 40 thousand /ha manure + N180Р90К205.

Key words: joint growing, organic and mineral fertilizers, yield, harvest, silage mass, plant density.



Підписано до друку 18.05.2001 р.

Віддруковано з готових оригіналів

Спосіб друку - ксерокопіювання

Формат 60ґ90/16. Обсяг 0,7 авт. арк.

Тираж 100 прим. Замовл. № 46

ВДАУ, 21008

Україна, Вінницька обл., Вінницький р-н,

с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3.

Размещено на Allbest.ru

...