Біологічні основи інтродукції та вирощування нових сортів одно- і багаторічних видів родини Malvaceae в Лісостепу України

Досить цінним хімічним складом відзначався і силос суміші кукурудзи з мальвами. За вмістом сухих речовин у силосі суміші кукурудзи з різними сортами мальв і бобових усі варіанти були близькими. За протеїном переважали варіанти кукурудзи з мальвою мелюкою (13,74%) і з мальвою кучерявою (13,10%). Завдяки високому вмісту протеїну в надземній біомасі мальв і їх частки в суміші, значно підвищувалася його кількість у загальній масі силосу порівняно з одновидовими посівами кукурудзи і навіть з бобовими компонентами.

Таким чином, за хімічним складом як у зеленій масі, так і в силосі суміш кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою за багатьма показниками є більш цінною, ніж з кормовими бобами і соєю, а тим більше з чистою кукурудзою.

Встановили вплив мальви на хімічний склад кукурудзи залежно від способів розміщення компонентів у змішаних посівах. Під впливом мальви значно змінився вміст сухих речовин, протеїну і клітковини в надземній біомасі кукурудзи. У порівнянні з чистими посівами кукурудзи, вміст сухих речовин у кукурудзи в змішаних посівах збільшився, залежно від способу посіву, на 8,49-18,82%, протеїну - на 22,21-28,85, а клітковини, навпаки, зменшився на 12,19-20,50%. Найбільший вплив мальви на кукурудзу виявлено в ущільнених посівах, найменший - в однорядних.

Сорти однорічних пізньостиглих мальв і за виходом основних поживних речовин виявилися найкращими компонентами кукурудзи. Продуктивність змішаних посівів кукурудзи з високобілковими культурами в період силосування була значно вище, ніж в період використання на зелений корм.

За виходом всіх основних поживних речовин варіанти суміші кукурудзи з однорічними мальвами істотно переважають варіанти з бобовими. Вміст перетравного протеїну в одній кормовій одиниці більшим був у варіантах суміші кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою, а із соєю - меншим.

Сорти однорічних мальв - Кормела і Рада в змішаних посівах з кукурудзою забезпечили найбільший вихід поживних речовин порівняно з бобовими культурами, збалансованість кормової одиниці за перетравним протеїном і є найкращими білковими компонентами кукурудзи в Лісостепу України.

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТРОДУКЦІЇ ТА ВИРОЩУВАННЯ НОВИХ СОРТІВ БАГАТОРІЧНИХ ВИДІВ РОДИНИ MALVACEAE В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

У розділі представлені наслідки комплексних досліджень особливостей росту, розвитку, врожайності надземної біомаси, хімічного складу, продуктивності, впливу на родючість ґрунту трьох сортів - Стугна-1 (хатьма тюрінгська), Вірджинія (сіда багаторічна), Іква (китайбелія виноградолиста) залежно від різних факторів в Лісостепу України.

Сходи цих сортів з'являються, при підзимних строках посіву, через 10-12 днів, при весняних - через 15-20 днів залежно від виду - раніше інших - у сіди, пізніше - у китайбелії виноградолистої. Перший справжній листок у них з'являється через 9-11 днів.

Характерною особливістю всіх трьох видів є те, що вони у перший же рік життя вступають у генеративну фазу розвитку і досягають дозрівання: хатьма тюрінгська - через 128, китайбелія виноградолиста - через 133 днів. До завершення вегетації у хатьми дозрівають 60-80% коробочок, у китайбелії виноградолистої - тільки 40-50%. Розвиток сіди завершується у фазі масової бутонізації.

У підзимних посівах, які припадають на кінець жовтня-початок листопада, насіння хатьми тюрінгської (с.Стугна-1) проходить природну стратифікацію і дає дружні сходи в третій декаді квітня. У ранньовесняних посівах масові сходи з'являються наприкінці другої декади травня. Фаза дозрівання насіння у підзимних строках посіву настає наприкінці третьої декади серпня (дозрівають 80-90% коробочок на рослині), при ранньовесняних строках - у другій-третій декаді вересня (досягає 60-70% коробочок).

В другий і наступні роки життя початок відростання рослин багаторічних інтродуцентів приходиться на ранньовесняний період. У всіх трьох видів бруньки поновлення зимують нижче поверхні ґрунту. Вони, в основному, розташовані в нижній частині основного стебла і на кореневій шийці. Для даних видів характерне явище геофілії. На початку сильних осінніх морозів затовщені багаторічні корені разом з основою стебел втягуються в ґрунт, завдяки цьому збільшується зимо- і холодостійкість рослин.

Серед трьох багаторічних інтродуцентів найраніше відростає хатьма тюрінгська (І декада квітня), найпізніше - сіда багаторічна (ІІ декада квітня). Після початку весняного відростання найшвидше розвивається хатьма тюрінгська. До фази цвітіння вона вегетує 84 днів, до кінця дозрівання - 128 днів, китайбелія виноградолиста - 99 і 142, сіда багаторічна - 112 і 156 днів відповідно.

До проходження основних фаз розвитку хатьмі тюрінгській потрібна була найменша сума активних температур - 1125,8 0С до фази цвітіння, 2081,2 - до дозрівання. Китайбелії виноградолистій необхідно було на 179,8 і 254,90С, сіді багаторічній - на 526,3 і 600,60С більша сума активних температур, ніж хатьмі тюрінгській у відповідних фазах.

На початку вегетації темпи росту рослин невисокі. У фазі першого справжнього листка висота багаторічних видів становила 1,8-3,7 см, у стеблуванні - 42,6-54,4, у бутонізації - 79,5-126,3, у цвітінні - 103,5-206,0, у плодоношенні - 143,3-243,8, у дозріванні - 163,3-263,2 см. Сіда багаторічна у всіх фазах значно перевищувала інші види за висотою рослин.

Середньодобовий приріст висоти рослин на початку вегетації в багаторічних інтродуцентів мальвових невисокий - 0,9-1,4 см. Найінтенсивніший ріст у них у фазі цвітіння-початок плодоношення - 2,21-2,84 см. Після цієї фази, темпи росту дуже зменшилися і до фази дозрівання досягають 0,7-0,8 см. У сіди багаторічної середньодобовий приріст порівняно з іншими видами, дещо інтенсивніший від початку вегетації до фази бутонізації. Під час цвітіння і дозрівання середньодобовий приріст хатьми дещо більший, ніж сіди багаторічної.

Серед трьох видів найбільшою кількістю міжвузлів, листків, бічних пагонів І порядку і діаметром стебла в основі у всіх фазах відрізнялася сіда багаторічна, найменшою - китайбелія виноградолиста.

Пік чистої продуктивності фотосинтезу сортів багаторічних мальвових приходився на фазу бутонізації. У цей період чиста продуктивність фотосинтезу в хатьми тюрінгської була найбільшою й у перший рік життя становила 5,73, у наступні роки 7,43 г/м2 за добу. Надалі в міру розвитку чиста продуктивність знижується й у фазі цвітіння досягає 4,05-4,88, у фазі плодоношення - 2,60-3,20 г/м2 за добу. Сіда багаторічна за чистою продуктивністю фотосинтезу у всіх фазах поступалася перед хатьмою тюрінгською: у період бутонізації - 6,35 г/м2 за добу, цвітіння - 4,48 і плодоношення -2,30 г/м2 за добу. Порівняно з першим роком життя, у другий і наступні роки у неї, чиста продуктивність фотосинтезу помітно зростає у всіх фазах розвитку.

Усі три види значно відрізняються між собою за розмірами бутонів, квіток, коробочок, насіння, за масою 1000 штук і за схожістю насіння. Розміри насінин у них близькі (довжина 2,5-2,6 мм, ширина 2,0-2,2, товщина 1,2-1,3 мм). Маса 1000 штук насінин китайбелії виноградолистої становить 3,73 г, сіди багаторічної - 3,59 г, хатьми тюрінгської - 3,24 г. Найвища схожість насіння була у сіди (89,6%). За багаторічний період вона в середньому на 4,6% переважала схожість насіння хатьми тюрінгської і на 7,1% - китайбелії виноградолистої.

Сорти багаторічних культур з високою біологічною і реальною врожайністю насіння. Потенційна врожайність насіння найбільшою була у сіди багаторічної (864,6 г/м2), найменшою - у хатьми тюрінгської (437,8 г/м2). Реальна врожайність насіння у сіди багаторічної становила 1,86 т/га, у хатьми тюрінгської - 1,45 і в китайбелії виноградолистої - 1,23 т/га. Найбільшим коефіцієнтом продуктивності відрізнялася хатьма тюрінгська (33,1%), найменшим - сіда багаторічна (21,5%). У цілому ж, усі три види є високоврожайними рослинами з досить високим коефіцієнтом розмноження. За майже близьких норм висіву насіння на 1 га і реальної врожайності вони забезпечують насінням від 205 до 309 га. Найбільший коефіцієнт розмноження у сіди багаторічної, а найменший - у китайбелії виноградолистої.

У багаторічних кормових інтродуцентів мальвових розпочинаючи з фази стеблування до плодоношення (у сіди - до бутонізації), йде помітне наростання врожаю надземної біомаси. У хатьми тюрінгської під час стеблування формується 14,48 т/га, бутонізації - 27,73, цвітіння - 36,41, плодоношення - 45,19 т/га зеленої маси. У китайбелії виноградолистої врожайність від фази стеблування до плодоношення збільшується з 12,87 до 35,64 т/га. У сіди багаторічної врожай надземної біомаси у фазі стеблування був 15,57, бутонізації - 22,69 т/га. У перший рік онтогенетичного розвитку хатьма тюрінгська у відповідних фазах значно переважає за врожайністю інші види.

У другий і наступні роки життя порівняно з першим роком значно збільшується врожайність усіх трьох культур. У хатьми тюрінгської у фазі стеблування вона досягає 24,46 т/га, бутонізації - 39,56, цвітіння - 52,80, у фазі плодоношення - 67,15 т/га. У сіди багаторічної врожайність у відповідних фазах становила 28,90; 58,01; 81,14; 99,75 т/га, у китайбелії виноградолистої - 22,20; 28,98; 42,34; 52,18 т/га. Найбільш високоврожайною культурою серед них є сіда багаторічна.

У перший рік життя значна частина загальної біомаси приходиться на надземну частину, незважаючи на те, що розвивається могутня коренева система. У фазі генеративного розвитку в структурі загальної біомаси надземна частина займає 69,0-73,3%, післяукісні рештки - 26,7-31,0%. В післяукісних рештках 19,9-23,6% приходилося на корені і 6,8-8,0 - на стерню. Значну частину (46,3-48,3%) у загальній біомасі становили листки, які у два рази перевищували масу стебел. Незначна питома вага (0,4-3,6%) приходилася на генеративні органи. Найбільша кількість листків і генеративних органів у загальній біомасі була у хатьми тюрінгської, стебел - у китайбелії виноградолистої. Найменша питома вага стебел і генеративних органів була в сіди багаторічної, листків - у китайбелії виноградолистої.

Усі три види є високооблистненими рослинами. У надземній біомасі на частку листків у фазі стеблування в хатьми тюрінгської приходиться 69,6%, у сіди багаторічної - 66,9%, у китайбелії виноградолистої - 64,8%, у бутонізації - 52,1; 48,7; 47,2% відповідно.

Багаторічні інтродуценти мальвових здатні формувати повноцінний врожай отави. Хатьма тюрінгська навіть після збирання на насіння встигає відростати до 50-60 см у висоту і розвивається до фази бутонізації-початок цвітіння. Врожайність надземної біомаси її в другій декаді жовтня становить 12-17 т/га. При збиранні у фазі бутонізації хатьма формує 43,1 т/га, цвітіння - 29,7, плодоношення - 21,7 т/га отави з облистненістю 44,3; 47,5 і 53,7% відповідно. Найкращий строк проведення першого укосу - фаза бутонізації, загальний врожай надземної біомаси при цьому досягав 70,83 т/га. При скошуванні у фазі цвітіння врожайність за сумою двох укосів становила 66,11 т/га, у фазі плодоношення - 66,89 т/га. При двоукісному використанні хатьми тюрінгської кращий строк проведення першого укосу фаза бутонізації-початок цвітіння.

Під час першого укосу у фазі бутонізації-початок цвітіння, другого укосу рослини китайбелії виноградолистої знаходилися у фазі цвітіння-початок плодоношення, сіди багаторічної - у фазі цвітіння. Висота отави під час збирання у сіди багаторічної досягала 118,3, у китайбелії виноградолистої - 92,9 см. Урожайність надземної біомаси становила 46,5 і 33,3 т/га й облистненість 43,3 і 41,7% відповідно. Сума двох укосів значно переважає за масою одноразове скошування навіть у фазі плодоношення. Загальна врожайність надземної біомаси за два укоси в сіди багаторічної становила 104,51 т/га й у китайбелії виноградолистої - 62,28. Це на 4,76 і 10,10 т/га більше, ніж при збиранні даних культур у фазі плодоношення.

Після збирання в перший рік життя багаторічні мальви залишають 10,99-13,84 т/га післяукісних решток. Найбільша їх частина на одиниці площі була в сіди багаторічної.

В наступні роки життя рослин частка післяукісних і післяжнивних решток багаторічних інтродуцентів мальвових у загальній біомасі значно зростає. Вони формують могутню кореневу систему, яка проникає в ґрунт на глибину 150, іноді 200 см. Маса коренів однієї рослини на 4-5 рік життя досягає в хатьми тюрінгської 250-300 г, у сіди - 450-500, а в китайбелії - 180-220 г. Завдяки цьому вони залишають значну кількість органічної маси після збирання надземної біомаси на одиниці площі. Найбільша кількість післяукісних решток на одному гектарі в сіди багаторічної (53,73 т/га), яка за цим показником переважає хатьму тюрінгську майже на 160% і китайбелію виноградолисту - на 209%. У загальній масі органічних рештків корені займали значну частину (84,4-89,6%). Найбільша питома вага коренів у післяукісних рештках була у сіди.

У перший рік вегетації в надземній біомасі багаторічних інтродуцентів при збиранні на корм містилося 16,7-18,7% сухої речовини, 12,3-15,8 - протеїну, 8,4-9,2% - золи. Найбільша кількість протеїну містилася в надземній біомасі хатьми тюрінгської.

В наступні роки, порівняно з першим роком, у надземній біомасі багаторічних кормових інтродуцентів родини мальвових у відповідних фазах значно зростає вміст сухої речовини, протеїну, золи (табл. 8).

Найбільший вміст макроелементів у зеленій масі всіх досліджуваних видів був в період бутонізації - 2,28-2,58% азоту, 0,81-0,97 фосфору, 3,49-4,10 калію і 2,61-3,01% кальцію. Найбільша кількість азоту, фосфору, калію в обох фазах містилося в надземній біомасі хатьми тюрінгської. На відміну від зеленої маси, у післяукісних і післяжнивних рештках міститься значно менше макроелементів.

У перший рік життя, коли ще формуються основні органи, багаторічні інтродуценти мальвових мають порівняно низьку продуктивність. У фазі бутонизації вихід абсолютно сухої речовини в них становив 4,83-5,35 т/га, протеїну --0,58-0,79, кормових одиниць - 3,96-4,39 т/га. Вміст перетравного протеїну в одній кормовій одиниці на початку кормового використання досягає 114-144 г. Із трьох досліджених видів найбільшим виходом абсолютно сухої речовини, протеїну і кормових одиниць відрізнялася хатьма тюрінгська.

На відміну від першого року життя, багаторічні інтродуценти мальвових забезпечували дуже високий вихід поживних речовин у другий і наступні роки (табл. 9). Найбільш забезпеченою перетравним протеїном є кормова одиниця хатьми тюрінгської. У цілому ж, усі три види мали цілком збалансовану кормову одиницю за білком.

Сорти багаторічних інтродуцентів мальвових у другий і наступні роки життя разом з післяукісними рештками на одному гектарі залишають 10163-19934 кг абсолютно сухої речовини, 67,1-139,5 - азоту, 63,0-137,5 - фосфору, 155,5-326,9 - калію, 110,8-205,3 кг - кальцію. Найбільша кількість абсолютно сухої речовини і всіх макроелементів у післяукісних рештках у сіди багаторічної, найменше - у китайбелії виноградолистої. Після збирання на насіння (післяжнивні рештки) кількість сухої речовини, фосфору, калію в стерньових і кореневих рештках порівняно з післяукісними збільшується, а кальцію й азоту, навпаки, зменшується.

РОЛЬ АЛЬТЕРНАТИВНИХ КОРМОВО-СИДЕРАЛЬНИХ КУЛЬТУР У БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Встановлено особливості росту і розвитку рослин, хімічний склад надземної біомаси і післяукісних решток, вихід основних поживних речовин, наявність макроелементів в органічній масі мальви порівняно з іншими сидеральними культурами в проміжних посівах. Визначено післядію альтернативних сидеральних культур на ріст, розвиток і продуктивність основних культур в агрофітоценозах. Досліджено також роль альтернативних сидеральних культур у зміні чисельності корисної і патогенної мікрофлори, а також вплив їх на біологічну й алелопатичну активність ґрунту.

Посів у ярому блоці залежно від збирання попередника - ярого ячменю (с.Прима Білорусії) приходився на ІІІ декаду липня-І декаду серпня. Сходи рослин з'являються в середньому через 5 днів у мальви мелюки (с.Кормела) і суріпиці ярої (с.Чаніта), через 6 - у редьки олійної (с.Либідь). Надалі розвиток рослин йде різними темпами. Найбільш інтенсивний вид - суріпиця яра до фази плодоношення вегетує 65-75 днів. Вона випереджає редьку олійну на 10-15 днів, мальву мелюку - на 15-20 днів.

У ярому блоці при оптимальній густоті стояння рослин за врожайністю мальва мелюка значно переважала капустяні культури (табл. 10). Як більш високопродуктивна культура, вона формує на 12,50-12,64 т/га більше надземної біомаси, ніж суріпиця яра і на 7,20-7,94 т/га більше, ніж редька олійна. Аналогічно надземній біомасі, післяукісні рештки - більші у мальви мелюки, ніж у суріпиці ярої і у редьки олійної. У результаті, загальна біомаса мальви мелюки майже вдвічі перевищувала біомасу суріпиці ярої і значно (8,57-9,17 т/га) - редьки олійної.

За продуктивністю в ярому блоці мальва мелюка перевищує капустяні культури. З одного гектара вона забезпечила вихід сухої речовини 4,26-4,35 т і протеїну - 1,00-1,02 т, редька олійна - 1,88-2,02 і 0,37-0,40 т, суріпиця яра - 1,70-1,75 і 0,29-0,30 т відповідно.

Досліджувані кормово-сидеральні культури відзначалися значним вмістом макроелементів у надземній біомасі в проміжних посівах. У ярому блоці найбільша кількість азоту (0,62%), калію (0,65%) і кальцію (0,48%) містилася в надземній біомасі мальви мелюки.

За вмістом фосфору редька олійна і суріпиця яра (0,15-0,16%) дещо переважали мальву мелюку. З капустяних культур найбільша кількість азоту була в суріпиці ярій, а інших елементів - у редьки олійної.

Кількість макроелементів, що містяться як в окремих частинах, так і в загальній біомасі у мальви мелюки була значно більшою, ніж у редьки олійної і суріпиці ярої. Кількість макроелементів у загальній біомасі мальви становила: азоту - 183-187 кг/га, фосфору - 45-46, калію - 200-204, кальцію -144-147 кг/га. Вона переважала редьку олійну за кількістю азоту в 2,3-2,4 рази; фосфору - 1,2-1,3; калію - 1,8-1,9; кальцію - у 3,9-4,1 рази. У порівнянні із суріпицею ця різниця становила відповідно: у 2,6-2,7; 1,7-1,8; 2,3-2,4; 5,8-5,9 рази.

В озимому блоці посів проводили в ІІІ декаді серпня. Масові сходи з'являються через 5-7 днів у суріпиці озимої і через 6-8 днів у тифона. До постійних заморозків, до кінця осені, рослини розвиваються до фази розетки (6-8 листків). Поновлення вегетації розпочинається рано напровесні. Період використання суріпиці озимої приходив на ІІІ декаду квітня (24.04-30.04), тифона - на кінець квітня-початок травня (30.04-05.05).

Суріпиця озима і тифон були близькими за даними врожайності. Густота стояння рослин у тифона становила 121-123, у суріпиці - 134-136 шт./м2. Суріпиця озима формувала 21,07-22,13 т/га надземної біомаси, 7,50-7,70 - післяукісних рештків і в сумі 28,57-29,83 т/га - загальної біомаси. Вона переважає тифон за врожайністю надземної біомаси на 1,06-1,54 т/га, післяукісних решток - на 0,57-0,60 і загальної біомаси - на 1,66-2,11 т/га. За виходом поживних речовин перевага була в суріпиці озимої. Вона забезпечила 3,22-3,38 т/га вихід сухої речовини, 0,73-0,76 - протеїну, тифон - 2,85-3,07 і 0,66-0,71 т/га відповідно.

Озимі капустяні культури мали майже близькі показники за кількістю макроелементів як в окремих частинах, так і в загальній біомасі. Кількість азоту в загальній біомасі становила 129-138 кг/га, фосфору - 55-58, калію - 149-166, кальцію - 34-37 кг/га. Вміст азоту і калію був дещо більший у суріпиці озимої, кальцію - у тифона.

У 20 тоннах гною, внесеного в озимий і ярий блоки стаціонару, містилося до 4200 кг органічних речовин, до 100 - азоту, до 50 - фосфору, до 120 - калію і до 70 кг кальцію.

Вивчення післядії нових культур має важливе наукове і практичне значення. За визначенням П.А.Мороза (1995), післядія - це комплекс міжвидових і внутрішньовидових універсальних середовищеутворюючих впливів попередників на наступні рослини у фітоценозах.

Післядія альтернативних кормово-сидеральних культур вивчали на традиційній культурі - ячмені.

Нові сидеральні інтродуценти позитивно вплинули на ріст, розвиток і на продуктивність ячменю. Розвиток ячменю змінювався залежно від сидеральної культури і від варіанта досліду. Істотна різниця в проходженні фенологічних фаз відмічена в періоди кормової і повної стиглості. У порівнянні з контролем (58 і 81 днів), у варіантах із гноєм (20 т/га) і, тих де вся біомаса використовувалася на сидерат, спостерігалося помітне подовження фаз розвитку - на 3-5 днів.

Ярі сидеральні інтродуценти значно вплинули на ріст і на врожайність ячменю. Висота ячменю у всіх варіантах, де використовувалася на сидерат уся біомаса (74,4-76,4 см) і післяукісні рештки (71,3-73,6 см) переважала контроль (69,0 см). Порівняно з контролем, під впливом сидератів кількість продуктивних стебел на 1 м2 істотно збільшилася (на 48-50 шт.). Сильніший вплив сидератів і гною позначається на врожаї надземної біомаси, ніж на врожаї насіння. Врожайність зеленої маси ячменю під впливом ярих сидератів, порівняно з контролем (21,04 т/га), збільшилася на 4,06-6,37 т/га і насіння (у контролі 2,80 т/га) - на 0,49-0,65 т/га. У цілому, найкращий ефект отримано у варіантах з використанням усієї біомаси на сидерат, особливо, мальви мелюки, який був на рівні варіанту з внесенням 20 т/га гною.

В озимому блоці, аналогічно, установлена позитивна післядія сидератів на ріст, кількість продуктивних стебел на одиниці площі і на врожайність ячменю. При використанні всієї біомаси на сидерат суріпиці і тифона, ячмінь переважав у цих варіантах контроль за висотою на 6,2 і 5,6 см, але дещо поступався перед варіантом з гноєм. Кількість продуктивних стебел ячменю на 1 м2 у варіантах із гноєм і з використанням усієї біомаси на сидерат суріпиці і тифона значно переважали контроль (на 46-57 шт./м2). Врожайність зеленої маси ячменю при використанні озимих сидератів порівняно з контролем (19,08 т/га) збільшилася на 5,26-5,53 і насіння (у контролі 2,21 т/га) - на 0,81-0,87 т/га.

Біологічний потенціал мальви нарівні з вищезгаданими сидеральними культурами прирівнюється до стимулюючого впливу 20 т/га внесення негуміфікованої органічної речовини. Алелопатично активні види альтернативних культур стимулюють збільшення чисельності мікроорганізмів у ризосфері ґрунті, пригнічують розвиток фітопатогених видів мікроскопічних грибів і, у цілому, підвищують стійкість агрофітоценозів. Однорічні мальви і за ступенем позитивного впливу на корисну мікрофлору ґрунту агрофітоценозу не поступаються перед капустяними культурами і варіантом з 20 т/га гною і заслуговують вирощування їх як альтернативних сидеральних культур.

Біохімічні дослідження ґрунту показали, що біомаса мальви мелюки, як і інших сидератів, що швидко розкладаються, підвищує рухливість органічних речовин. Дія їх на наступні культури визначається швидкістю розкладання і поповнення ґрунту органічними речовинами. Загальна біомаса мальви мелюки, використана як зелене добриво, як і сидеральних культур родини капустяних, за рахунок постійного поповнення ґрунту рухливими органічними речовинами активізує окислювально-відновні процеси протягом усього вегетаційного періоду. За впливом на кількісний і якісний вміст вільних фенолкарбонових кислот і амінокислот у ґрунті, мальва як нова сидеральна культура не лише не поступається перед видами капустяних і внесенням 20 т/га гною, але і значно переважає їх. Завдяки цьому, вона істотно підвищує біологічну активність ґрунту і підсилює утворення гумусних речовин.

Мальва позитивно впливає на проростання насіння традиційних культур. При сумісному проростанні з мальвою схожість традиційних культур підвищується на 1,5-3,0%. З традиційних культур тільки соя значно (на 6,5%) підвищила схожість насіння мальви, всі ж інші культури, навпаки, знижували її (на 1,0-2,0%). Мальва у більшості випадків підвищувала схожість насіння нових кормових культур (на 1,0-4,4%). Незначне зниження схожості насіння (на 2,1%) спостерігалося тільки у суріпиці ярої. Нові культури сприяли підвищенню схожості насіння мальви на 2,4-6,6%. Тільки гірчиця сиза знизила схожість насіння мальви на 5,5%. Серед нових культур найбільшим позитивним впливом на схожість насіння мальви відмічались щавель гібридний, ріпак ярий, тифон і амарант.

Схожість мальви змінюється залежно від виду рослини і джерела алелопатично активних речовин. Витяжки з рослинних решток мальви, сої, амаранту, віко-вівсяної суміші в цілому позитивно впливають на проростання насіння мальви і підвищують схожість на 2,3-12,8%. Найсильнішим стимулюючим ефектом відзначаються витяжки з амаранту, сої.

Розвиток мальви мелюки (с.Кормела), яка є пізньостиглішим видом, при сумісному зростанні з ранньостиглішим видом - м.кільчастою (с.Ріка), значно прискорювався, а м. кільчастої, навпаки, затримувався. До дозрівання розвиток мальви мелюки в суміші прискорювався на 9-10 днів, а в м.кільчастої затримувався на 4-5 днів. Висота мальви мелюки під впливом низькорослішого виду - м. кільчастої наприкінці вегетації була меншою на 44 см, у мальви кільчастої, навпаки, збільшувалася на 31,7 см порівняно з контролем. У змішаних посівах знижується врожайність надземної біомаси, маса коренів і насіннєва продуктивність мальви мелюки, а м.кільчастої - підвищується порівняно з одновидовими посівами.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НОВИХ СОРТІВ ОДНО- І БАГАТОРІЧНИХ ВИДІВ РОДИНИ МАЛЬВОВИХ НА КОРМ І НАСІННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Нові культури із родини мальвових при мінімальних витратах засобів на одиниці площі забезпечили великий вихід поживних речовин, високий прибуток і рівень рентабельності при їх вирощуванні в одновидових і змішаних агрофітоценозах.

При вирощуванні на зелений корм сорти однорічних мальв забезпечили високу економічну ефективність в основних посівах.

Всі однорічні мальви повністю окуплять витрати засобів і забезпечують значний чистий прибуток. При цьому найбільший показник був у мальв мелюки, кучерявої і пульхелли. Найменше чистого прибутку забезпечила мальва кільчаста. У зв'язку з цим, вона мала і найнижчий рівень рентабельності.

Високоефективним є також вирощування сортів однорічних мальв на корм і сидерат у проміжних післяукісних і післяжнивних посівах. При використанні на зелений корм у післяжнивних посівах мальва, порівняно з капустяними культурами, забезпечувала найвищу економічну ефективність. Мальва мелюка (с.Кормела) у післяжнивних посівах відзначалася вищим виходом валової енергії з 1 га (78,13 Гдж проти 34,48- 59,52 - у капустяних), низькою собівартістю протеїну (74,15 грн./т проти 78,62-189,51) і кормових одиниць (22,33 грн./т проти 24,32-33,95) і найвищим рівнем рентабельності (795,5% проти 496,1-722,4 у капустяних).

Економічна ефективність вирощування нових інтродуцентів істотно залежала від впливу мінеральних добрив. Вихід валової енергії під впливом мінеральних добрив у порівнянні з контролем (149,5 ГДж/га) збільшується на 27,6-93,5 ГДж/га - найбільше у варіантах NPK 90-120. При застосуванні одного виду добрив найвищий рівень рентабельності був при N90 (947,6%), двох видів - при N90K90 (622,6%) і трьох видів - при N60P60K60 (510,7%).

Високоефективними є змішані посіви сортів однорічних мальв з кукурудзою при використанні на зелений корм і на силос. Завдяки високій продуктивності сорти Кормела, Сильва і Рада в змішаних черезрядних посівах з кукурудзою при використанні на зелений корм забезпечили найвищий чистий прибуток (1040,59-1143,50 грн./га) і рівень рентабельності (216,2-237,0%). Найнижчий прибуток (877,47 грн./га) і рівень рентабельності (174,6%) одержано у суміші кукурудзи з кормовими бобами. Аналогічні закономірності спостерігаються й у період використання суміші кукурудзи з високобілковими культурами на силос.

Вихід поживних речовин і валової енергії, а також економічна ефективність у цілому при використанні суміші на силос виявилися значно вищими, ніж при використанні на зелений корм. Найбільші витрати засобів були при вирощуванні кукурудзи в змішаних посівах з бобовими (491,42-503,97 грн./га проти 481,72-485,59 у мальв). Собівартість зеленої маси (8,03-8,26 грн./т), кормових одиниць (42,34-43,93 грн./т) і протеїну (259,67-291,92 грн./т) найнижчою була у варіантах суміші кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою. Сорти кормових мальв у змішаних посівах забезпечили найбільший чистий прибуток (1604,28-1808,41 грн./га) і рівень рентабельності (333,0-372,4%), що на 270,70-272,38 грн./га і 12,2-67,6% відповідно перевищували варіанти суміші кукурудзи з бобовими компонентами.

Сорти багаторічних видів родини мальвових (Стугна-1, Вірджинія, Іква) при вирощуванні на корм в Лісостепу України також забезпечують високу економічну ефективність. У перший рік життя всі три багаторічні інтродуценти за рахунок достатньої продуктивності окуплять усі витрати і забезпечують високу економічну ефективність - 258,92-337,03 грн./га чистого прибутку і 48,4-62,3% рівень рентабельності. Ще вищі показники у сорту Стугна-1.

Економічна ефективність сортів багаторічних мальвових за другий і наступні роки життя набагато вищі, ніж у перший. Це досягається завдяки високій продуктивності з одиниці площі, меншим витратам, низької собівартості продукції в цих посівах.

Таким чином, з багаторічних інтродуцентів сіда багаторічна виявилася економічно найбільш ефективною культурою в Лісостепу України. Хатьма тюрінгська і китайбелія виноградолиста, хоча і значно поступалися перед сідою багаторічною, але також забезпечували високу ефективність виробництва кормів.

Сорти однорічних інтродуцентів характеризувалися високою економічною ефективністю при вирощуванні їх на насіння. Витрати засобів на 1 га при виробництві насіння у всіх п'яти інтродуцентів були близькі і не перевищували 276,58 грн./га. Собівартість 1 кг насіння була незначною і становила 0,13-0,19 грн. Найнижча собівартість насіння була для сортів Сильва і Кормела, найвища - Красавка. Всі однорічні культури характеризувалися дуже високим рівнем рентабельності виробництва насіння - 1215,3-1828,7%. Найвищий показник був у сортів Сильва і Кормела.

Мінеральні добрива забезпечили дуже високий рівень рентабельності (більш 1300%). Серед усіх варіантів найвищий показник рентабельності був при N90 (4655,2%) З метою одержання найбільшого чистого прибутку з одиниці площі і при цьому забезпечення нормального рівня родючості ґрунту при вирощуванні мальв на насіння необхідно вносити повне мінеральне добриво в дозах 60-90 кг/га діючої речовини.

Сорти багаторічних видів родини мальвових також показали високу економічну ефективність при вирощуванні їх на насіння в другий і наступні роки життя. Собівартість 1 кг насіння у них становила 0,15-0,23 грн. Сорт Вірджинія за рівнем рентабельності (1517,7%) при виробництві насіння перевищує с. Стугна-1 на 353,6% і с.Іква - на 543,5%.

Нами проведена порівняльна оцінка макроелементів в загальній біомасі ярих і озимих інтродуцентів з 1 га в переведенні на мінеральні добрива. Як за кількістю, так і за вартістю макроелементів у надземній біомасі мальва мелюка значно переважала інші ярі та озимі сидерати. Вартість макроелементів, що містяться в загальній біомасі мальви мелюки становила 216,47 грн./га, у редьки олійної - 119,13, суріпиці ярій - 91,65, суріпиці озимої - 187,92, тифона - 187,44 грн./га і у 20 т гною - 157,92 грн. Озимі і ярі альтернативні кормово-сидеральні інтродуценти є високоефективними культурами в проміжних посівах при вирощуванні їх на сидерат.

ВИСНОВКИ

1.У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розробці біологічних основ інтродукції та вирощування п'яти однорічних і трьох багаторічних видів родини Malvaceae в Лісостепу України, у створенні семи зареєстрованих в Україні високопродуктивних сортів, що відзначаються підвищеною толерантністю до умов середовища і конкурентоздатністю для створення змішаних посівів з кукурудзою, придатних для вирощування в основних і проміжних посівах як кормово-сидеральних культур з метою збільшення видового різноманіття агрофітоценозів, розширення асортименту й істотного збільшення виробництва високоякісних кормів.

2.Мальви мелюка, пульхелла, сіда багаторічна, китайбелія виноградолиста інтродуковані в Україну вперше, а мальви лісова, кучерява, кільчаста і хатьма тюрінгська введені в культуру з природної флори України й інших кліматичних зон. Агрокліматичні умови Лісостепу України сприятливі для росту, розвитку і забезпечення високої продуктивності культур родини мальвових.

3.У результаті багаторічної селекційної роботи створені ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі сорти однорічних мальв - Ріка (м.кільчаста), Сильва (м.пульхелла), Кормела (м.мелюка), Красавка (м.лісова), Рюзана (м.мелюка х м.пульхелла), Ніка (м.пульхелла х м.кучерява), Рада (м.кучерява), Унава (м.кучерява х м.мелюка ), а також сорти високопродуктивних багаторічних мальв - Стугна-1 (хатьма тюрінгська), Іква (китайбелія виноградолиста), Вірджинія (сіда багаторічна).

4.Сорти однорічних і багаторічних інтродуцентів родини мальвових відзначаються широкою амплітудою, засухо-, холодо- і зимостійкістю. Сходи їх витримують короткочасне зниження температури до мінус 2 оС, вегетуючі рослини - до мінус 4-5 оС, що надає змогу їм рости від ранньої весни до пізньої осені. Завдяки значному адаптивному потенціалу, сорти мальвових забезпечують високий урожай зеленої маси і насіння.

5.Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових у Лісостепу України проходять повний цикл розвитку від проростання насіння до дозрівання. Теплові ресурси, зокрема сума активних температур повітря даної зони відповідає їх вимогам. Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових - це культури з інтенсивним ростом, наприкінці вегетації вони досягають значної висоти - від 111 (Ріка) до 210 см (Кормела). Найкращими ростовими показниками вирізняються інтенсивні сорти - Кормела, Сильва, Рада.

6.Важливою біологічною особливістю сортів однорічних мальв є висока фотосинтетична продуктивність - площа листкової поверхні (36,0-92,7 тис.м2/га) і чиста продуктивність фотосинтезу (5,46-6,58 г/м2 за добу). Найбільшими показниками фотосинтетичної продуктивності відзначаються сорти Кормела, Рада, Сильва. Індекс листової пластинки в кожного сорту однорічних мальв є постійною величиною: у Кормели - 0,65, Ради і Красавки - 0,69, Ріки - 0,73, у Сильви - 0,89.

7.Сорти однорічних мальв у Лісостепу України характеризуються високою врожайністю надземної біомаси. Більш високоврожайні сорти (Сильва, Кормела, Рада) формують від 54,60 до 68,93 т/га зеленої маси. За період бутонізації-плодоношення біомаса всіх сортів однорічних мальв зростає більше, ніж удвічі. Середньодобовий приріст надземної біомаси в інтенсивних сортів найбільший у період цвітіння - 1231-1520 кг/га за добу. Найважливішою біологічною і господарсько-цінною особливістю однорічних мальв є відростання після скошування. Вони формують значний врожай отави - 20,52-24,93 т/га.

8.Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових в умовах Лісостепу України формують повноцінне насіння. Реальна врожайність насіння становить 1,45-2,13 т/га, коефіцієнт продуктивності 40,1-45,6%, коефіцієнт розмноження - 242,2-355,6. За репродуктивними показниками найкращими є сорти Сильва і Кормела. Якісні показники насіння істотно залежать від умов вегетації, ярусу формування на рослині, тривалості зберігання, розміщення на основному стеблі чи на бічних пагонах. Високі посівні якості насіння мальв зберігаються упродовж 5-6 років зберігання.

9.Сорти однорічних культур мальвових відзначаються високим вмістом протеїну (16,6-25,6%), золи (9,3-15,8 %), аскорбінової кислоти (225-353 мг/%) і каротину (21-30 мг/%) у надземній біомасі. Найбільше їх міститься в зеленій масі сортів Кормела, Рада, Сильва, висока поживна цінність яких зберігається від початку генеративного розвитку до плодоношення. Високопродуктивні сорти формують 11,46-13,68 т/га абсолютно сухої речовини, 2,04-2,64 т/га протеїну. З початку кормового використання (бутонізація) і до його завершення (плодоношення) вихід абсолютно сухої речовини, протеїну, БЕР збільшується більше, ніж удвічі.

10.Мінеральні добрива суттєво впливають на ріст, розвиток і продуктивність сортів родини мальвових. Азотні добрива подовжують період вегетації рослин родини мальвових на 6-13 днів, сприяють підвищенню врожаю зеленої маси на 14,0-38,4 т/га і вмісту основних поживних речовин і вітамінів у них. Найвищий вихід поживних речовин одержується у варіанті N120P120K120 (13,7 т/га абсолютно сухої речовини, 2,91 - протеїну, 11,12 т/га - кормових одиниць). Добрива сприятливо впливають на насіннєву продуктивність мальв.

11.Сорти однорічних мальв - Кормела, Рада, Сильва, а також міжвидові гібриди (Унава, Рюзана, Ніка), виведені на їх основі, є кращими білковими компонентами кукурудзи в Лісостепу України. Однорічні мальви в змішаних посівах найбільше підходять для кукурудзи за ростовими показниками, за темпами розвитку і балансують кормову одиницю перетравним протеїном (до 100-126 г). У змішаних посівах найвищий врожай надземної біомаси формується у варіантах кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою (66,69-68,98 т/га). Найвища кількість протеїну (12,9-16,0% на абсолютно суху речовину) у суміші забезпечують сорти однорічних мальв. Цінним хімічним складом характеризується і силос із суміші кукурудзи з високобілковими компонентами мальв. За вмістом протеїну він у 1,8 рази переважає силос із чистої кукурудзи.

12.Ріст, розвиток і продуктивність сортів багаторічних інтродуцентів мальвових у Лісостепу України залежить, головним чином, від року життя, строків, способів посіву й умов вирощування. У перший рік життя тільки хатьма тюрінгська і китайбелія виноградолиста досягають фази дозрівання насіння. У другий і наступні роки життя сорти багаторічних мальвових вегетують до дозрівання насіння (хатьма тюрінгська - 128 днів, китайбелія виноградолиста - 142, сіда багаторічна - 156 днів). Багаторічні інтродуценти характеризуються дуже високою продуктивністю, особливо відмічається сіда багаторічна (вихід абсолютно сухої речовини - 12,60-21,33 т/га, протеїну - 1,92-2,58, кормових одиниць - 10,08-17,49 т/га). Кормові одиниці їх цілком збалансовані за перетравним протеїном на рівні 106-147 г залежно від строків збирання.

13.Сорти багаторічних інтродуцентів мальвових відзначаються високою репродуктивною здатністю. Реальна врожайність насіння їх становить 1,23-1,86 т/га. Сіда багаторічна за насіннєвою продуктивністю переважає інші види, вона також має найвищий коефіцієнт розмноження - 309.

14.Важливою біологічною особливістю багаторічних мальвових є відростання рослин після скошування. Врожай отави значною мірою визначається строками збирання. Найвищий врожай зеленої маси (43,1 т/га) хатьма тюрінгська (с.Стугна-1) формувала при проведенні першого укосу у фазу бутонізації. Найвищою отавністю характеризується сіда багаторічна (с.Вірджинія) - 46,5 т/га.

15.Однорічні інтродуценти мальвових, поряд із представниками капустяних є альтернативними кормово-сидеральними культурами в проміжних посівах в Лісостепу України. При цьому вони розвиваються до кормового і сидерального використання і в умовах пізньої осені додатково забезпечують другий врожай надземної біомаси (25-26 т/га). При використанні всієї біомаси (32,7-33,4 т/га) на сидерат, органічна маса їх швидко розкладається і мінералізується. У результаті збільшується чисельність бактерій, актиноміцетів, мікроскопічних грибів, підвищується алелопатична активність ґрунту і у цілому - його родючість. Мальви, як і капустяні культури, як сидерат сприятливо впливають на ріст, розвиток і продуктивність наступної культури сівозміни.

16.Сорти мальвових після збирання на корм залишають у ґрунті значну кількість післяукісних решток: від 13,04 до 21,78 т/га в однорічних сортів - Кормела, Сильва, Рада і від 25,65 до 53,73 т/га в багаторічних сортів - Стугна-1, Вірджинія, Іква. У післяукісних рештках однорічних сортів міститься: азоту 39,1-56,4 кг/га, фосфору - 21,8-30,9, калію - 72,5-100,8, кальцію - 47,6-70,0 кг/га; багаторічних - азоту - 69,4-145,7 кг/га, фосфору - 62,2-135,9, калію - 149,2-320,9, кальцію - 123,7-239,0 кг/га. При використанні на сидерат сорту Кормела в післяжнивних посівах разом із зеленою масою в ґрунті залишається: азоту - 183,0-186,6 кг/га, фосфору - 45,1-46,0, калію - 200,1-204,2, кальцію - 143,8-146,7 кг/га.

17. Сорти одно- і багаторічних інтродуцентів родини мальвових характеризуються високою економічною ефективністю при вирощуванні їх на корм і насіння в одновидових і змішаних посівах в Лісостепу України. Однорічні мальви в чистих посівах забезпечують рівень рентабельності 255,4-371,1%. Багаторічні інтродуценти мальвових більш ефективні при вирощуванні на корм із другого року життя. Рівень рентабельності їх становить 399,6-844,6%. Високі економічні показники при виробництві насіння із сортів однорічних видів у Сильви і Кормели (рівень рентабельності - 1718,2-1828,7%), з багаторічних - у Вірджинії і Стугни-1 (рівень рентабельності - 1164,1-1517,7%).

18. Застосування мінеральних добрив при вирощуванні мальв економічно обґрунтовано. При внесенні повного мінерального добрива (60-120 кг/га) мальва мелюка (с.Кормела) забезпечила рівень рентабельності 305,2-510,7%. Високоефективним є також вирощування сортів однорічних інтродуцентів родини мальвових у проміжних посівах, рівень рентабельності при цьому становить 795,5%. Висока економічна ефективність однорічних інтродуцентів як білкових компонентів встановлена й у змішаних посівах з кукурудзою (рівень рентабельності при вирощуванні на зелений корм 218,8-237,0, на силос - 333,0-355,2%). У порівнянні з бобовими культурами вони формують дешевшу зелену масу (8,03-10,45 грн./т), кормові одиниці (42,34-67,84 грн./т) і протеїн (259,67-431,48 грн./т).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для широкого впровадження інтродукованих одно- і багаторічних видів мальвових у сільськогосподарську практику з метою збільшення виробництва збалансованих кормів в Лісостепу України необхідно використовувати нові високопродуктивні сорти: Кормела, Сильва, Унава, Рюзана, Ніка, Стугна-1, Вірджинія.

2. Сорти однорічних мальв (Кормела, Сильва, Унава, Рюзана, Ніка) доцільно вирощувати в польових, кормових і спеціальних сівозмінах, в основних і проміжних посівах, в одновидових і змішаних агрофітоценозах, сорти багаторічних (Стугна-1, Вірджинія) - на вивідному полі сівозміни, прифермських ділянках, закинутих, еродованих і рекультивованих землях.

3. Для збалансування кормової одиниці перетравним протеїном у кукурудзи необхідно створювати змішані посіви її із сортами однорічних мальв. При використанні суміші на зелений корм як білковий компонент необхідно вирощувати як ранньостиглі, так і пізньостиглі сорти - Сильва, Кормела, Рада, Красавка, Ніка, на силос пізньостиглі сорти - Кормела, Рада, Унава, Рюзана.

4. Сорти однорічних мальв на насіння необхідно сіяти одночасно з ранніми зерновими, на зелену масу - залежно від використання в зеленому конвеєрі - від ранньої весни до І декади серпня. Багаторічні мальви необхідно сіяти під зиму (ІІІ декада жовтня чи одночасно з ранніми зерновими).

5. Сорти одно- і багаторічних мальв на кормові цілі і на насіння необхідно вирощувати в широкорядних посівах з міжряддями 45 чи 70 см. Сіду багаторічну краще сіяти із шириною міжряддя 70 см. У проміжних посівах при вирощуванні однорічних культур на корм і сидерат краще проводити звичайний рядовий посів.

6. Норма висіву сортів однорічних мальв при вирощуванні на насіння в основних посівах з урахуванням усіх факторів становить 5-6 кг/га, що забезпечує 500-600 тис. рослин на 1 га до моменту збирання. При вирощуванні на зелений корм норма висіву зменшується до 4-5 кг/га (400-500 тис. рослин на 1 га). У звичайних рядових посівах норма висіву досягає 10-12 кг/га, що дозволяє формувати густоту стояння рослин 900-950 тис. на 1 га до моменту збирання. Площа живлення для багаторічних культур при міжряддях 45 см повинна бути 750-850 см2, при 70 см - 1100-1250 см2. Це відповідає 115-120 і 85-95 тис. рослин на 1 га. При такій площі живлення і густоті стояння рослин багаторічних мальв на 1 м2 при міжряддях 45 см забезпечується 75-85 продуктивних стебел, при 70 см - 60-70 штук. Завдяки цьому оптимальною нормою висіву при широкорядних посівах на 45 см для хатьми тюрінгської і китайбелії виноградолистої є 6-7, для сіди багаторічної - 5-6 кг/га. При посіві з міжряддями 70 см норма висіву хатьми тюрінгської становить 5-6, сіди багаторічної - 3-4 кг/га.

7. У змішаних посівах кукурудзи із сортами однорічних мальв, залежно від використання на зелений корм чи на силос, необхідно застосовувати черезрядний, кулісний чи ущільнений способи посіву. Ширина міжрядь - 45, 70 і 35 см відповідно. При черезрядних і кулісних посівах оптимальна густота стояння рослин становить 160 тисяч на 1 га, з яких 35 тисяч припадає на частку кукурудзи, 125 - на мальву. В ущільнених посівах густота стояння рослин досягає 260 тисяч на 1 га (60 тисяч кукурудзи і 200 тисяч - мальві). В однорядних, черезрядних і кулісних посівах норма висіву мальв - 2,5-3,0, в ущільнених посівах - 5,0-6,0 кг/га.

8. Для одержання максимального врожаю зеленої маси і насіння на одиниці площі посіву під сорти мальв необхідно вносити повне мінеральне добриво з розрахунку 60-90 кг діючої речовини на 1 га.

9. Для одержання повноцінного зеленого корму сорти однорічних мальв необхідно збирати в період бутонізації і цвітіння, на силос - у фазі плодоношення. Отаву мальви необхідно збирати в період цвітіння, при висоті 80-90 см. На сидерат мальва використовується у фазі плодоношення при нагромадженні максимальної органічної маси на одиниці площі.

10. Сорти багаторічних мальвових на зелений корм необхідно збирати, розпочинаючи з кінця стеблування до масового цвітіння, на силос - на початку плодоношення в нижньому ярусі.

11. Сорти одно- і багаторічних культур родини мальвових на насіння доцільно збирати прямим комбайнуванням при повному дозріванні. В окремі роки, залежно від погодних умов, сорти багаторічних мальв краще збирати роздільним способом.

Міністерством аграрної політики України рекомендовані брошури - “Культура однолетних кормовых мальв в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания)” (Д.Б.Рахметов, 2001); “Многолетние кормовые культуры семейства мальвовых в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания)” (Д.Б.Рахметов, 2001) як посібник для вирощування нових сортів кормових культур родини мальвових. Враховуючи це, а також важливе значення нових сортів в збільшенні виробництва кормів і підвищення їх якості, доцільно використовувати викладені в дисертації результати багаторічних досліджень і виробничих випробувань, у навчальному процесі, у середніх і вищих навчальних закладах аграрного профілю при підготовці агрономів і зооінженерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1.Рахметов Д.Б. Кормовые мальвы в агрофитоценозах Лесостепи Украины: интродукция, биология, сорта, возделывание. - Киев: Фитосоциоцентр, 2000.- 288 с.

Брошури

2.Рахметов Д.Б. Культура однолетних кормовых мальв в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания).- Киев: Фитосоциоцентр, 2001.- 72 с.

3.Рахметов Д.Б. Многолетние кормовые культуры семейства мальвовых в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания).- Киев: Фитосоциоцентр, 2001.- 64 с.

Статті в наукових виданнях

4.Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Озимий ріпак //Довідник по апробації сільськогосподарських культур. - К.: Урожай, 1990.- С. 237-241.

5.Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Редька олійна //Там же. С. 342-345.

6.Рахметов Д.Б. Мальва - високобілкова кормова культура //Тваринництво України.- 1994.- №4.- С. 26-28.

7.Рахметов Д.Б. Нові високобілкові кормові культури для Лісостепу України //Вісник аграрної науки.- 1994.- №9.- С. 51-57.

8.Рахметов Д.Б. Кукурудза плюс мальва //Тваринництво України.- 1995.- №3.- С.27-28.

9.Рахметов Д.Б. Біоморфологічні особливості і продуктивність дрібноквіткових видів роду мальва у зв'язку з інтродукцією в умовах Лісостепу України //Інтродукція та акліматизація рослин.- 1995.- Вип. 25.- С.87-92.

10.Рахметов Д.Б. Семенная продуктивность и посевные качества семян однолетних видов рода Malva в результате интродукции в Лесостепи Украины //Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин.- К.: Наук. думка, 1997.- С.204-207.

11.Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Виды семейства Malvaceae - перспектива кормопроизводства //Там же. С.210-214.

12.Рахметов Д.Б. Нові багаторічні кормові культури родини Malvaceae //Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1998.- №3-4.- С.32-33.

13.Рахметов Д.Б. Проблема кормового білка та роль нових культур у її розв'язанні //Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1998.- №3-4.- С.30-32.

14.Рахметов Д.Б. Особенности селекции новых кормовых интродуцентов из семейства мальвовых //Корми і кормовиробництво.- 1998.- Вип.45.- С.123-127.

15.Рахметов Д.Б. Теоретические предпосылки интродукции растений и классификация интродуцентов //Інтродукція рослин.-1999.-№ 1.- С. 40-48.

16.Рахметов Д.Б. Интродукция и селекция кормовых растений семейства мальвовых (Malvaceae) в Лесостепи Украины //Інтродукція рослин.-1999.-№ 2.- С. 25-31.

17.Рахметов Д.Б. Особенности классификации и введение в культуру кормовых интродуцентов //Інтродукція рослин.-1999.-№ 3-4.- С.51-57.

18.Рахметов Д.Б., Мороз П.А. Интродукция как фактор обогащения растительных ресурсов и увеличение видового разнообразия культурфитоценозов //Інтродукція рослин.-2000.- № 1.- С.5-13.

19.Рахметов Д.Б. Багаторічні кормові інтродуценти родини мальвових у зоні Лісостепу України //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- К.: Нора-принт.-2000. - Вип.1.- С.106-113.

20.Рахметов Д.Б. Високобілкові компоненти в змішаних посівах кукурудзи //Вісник аграрної науки.- 2000.-№ 6.- С.83-86.

21.Рахметов Д.Б. Резерви виробництва високоякісних кормів для тваринництва //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.- Львів: Львівська держ. акад. ветер. медицини (друк. и Ю.М.І.”).- 2000.- Том 2 (№ 2).- Частина 3.- С.141-145.

22.Рахметов Д.Б. Лаватера тюрінгська - добрий медонос і висококалорійна кормова культура //Пасіка.- 2000.- № 6.- С.31.

23.Rachmetov D.B., Ustдk S. Perspektivy introdukce a kultivace sidy vytrvalй (Sida hermaphrodita Rusby) v podmнnkбch mнrnйho klimatickйho pasma //Energeticke a prщmyslove rostliny.- Chomutov-Praha, 2000.- P. 147-157.

24.Рахметов Д.Б., Горобець С.А. Алелопатична роль альтернативних сидеральних культур у функціонуванні агрофітоценозів //Вісник аграрної науки.- 2000.- № 10.- С. 22-24.

25.Рахметов Д.Б. Вплив мінеральних добрив на ріст, розвиток і продуктивність мальви мелюки в Лісостепу України //Збірник наук. праць Подільської держ. аграрно-технічної академії Мін.АП України.- 2000.- Вип.8.- С. 61-67.