Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від їх складу і удобрення на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

НЕРОБА Віталій Миколайович

УДК: 633.31:633.3: 631.8.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СКЛАДУ І УДОБРЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМІ ОПІДЗОЛЕНОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

Спеціальність:06.01.12-кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації Національного аграрного університету та в лабораторії землеробства на осушуваних землях Інституту землеробства Української академії аграрних наук 1990-1999 рр.

Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор

доктор сільськогосподарських наук, професор СЛЮСАР Іван Тимофійович, завідувач лабораторії землеробства на осушуваних землях Інституту землеробства УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України МАКАРЕНКО Петро Савелійович, провідний науковий співробітник відділу кормовиробництва Інституту кормів УААН

доктор сільськогосподарських наук, професор МАТКЕВИЧ Валентин Трохимович, завідувач відділу кормовиробництва Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції

Провідна установа: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН

Захист відбудеться “21” червня 2001 року 0 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна,21008, Вінницька область, Вінницький р-н,с. Агрономічне вул. Сонячна,3; вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий 21.95. 2001 року

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

Кандидат сільськогосподарських наук В.Янчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Головною передумовою підвищення продуктивності тваринництва є створення міцної кормової бази. Корми мають бути збалансованими за протеїно-вуглеводним складом, чого можна досягти за рахунок багаторіних трав, які в структурі кормової групи становлять не менше 50%.

На правобережжі Лісостепу, зокрема на Київщині, шляхом докорінного поліпшення природних кормових угід можна підвищити їх продуктивність у 3-5 разів і отримувати 70-90 ц/га сухих речовин. Однак навіть у цих умовах, наявних угідь недостатньо для повного забезпечення потреб тваринництва у цій зоні. Тим більше, що при переході на ринкові відносини та у зв'язку з погіршенням екологічного стану в Україні близько 10 млн,га ріллі планується перевезти в кормові угіддя, основу яких будуть складати культурні сіножаті і пасовища. Доцільніше лучні угіддя створювати на базі бобово-злакових травосумішок, що дасть можливість значною мірою використовувати біологічний азот. Отже, вивчення цього питання має велике значення для сільськогосподарського виробництва.

Актуальність теми. Одним з важливих напрямів розвитку лучного кормовиробництва є підбір високопродуктивних бобово-злакових травосумішок і розроблення ефективної системи їх удобрення. Розв'язанню цих проблем в умовах чорноземів опідзолених крупнопилуватих легкосуглинкових південної частини Лісостепу України дослідники приділяли вкрай мало уваги. Що свідчить про актуальність теми дисертації. Актуальність підтверджується і тим, що завдяки використанню біологічного азоту можна зменшити техногенне навантаження на агроландшафт, яке спостерігається в ряді країн де застосовують високі дози мінеральних добрив. Висвітленню цих питань і присвячена дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження були складовою частиною завдання кафедри кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації Національного аграрного університету по темі “Удосконалення технологій адаптивного вирощування білкових кормових культур” НТП “Кормовиробництво”(номер державної реєстрації 0198U004077).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень полягала у розробці і теоретичному обґрунтуванні найбільш продуктивних люцерно-злакових травосумішок на опідзолених чорноземах прои внесенні розрахункових норм мінеральних добрив.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

розробити ефективну технологію створення і вирощування бобово-злакової травосумішки сіножатного призначення в умовах правобережного Лісостепу;

вивчити вплив мінеральних добрив на врожайність і якість багаторічних трав інтенсивного типу для сіножатного використання;

дослідити зміни ботанічного складу і кормову цінність люцерно-злакових травосумішок під впливом різних агрозаходів;

дати економічну та біоенергетичну оцінку розробленим заходам щодо створення і вирощування люцерно-злакових травосумішок в умовах правобережного Лісостепу.

Об'єкт дослідження. Процес формування продуктивності та якості люцерно-злакових травосумішок залежно від виду злакових трав і мінеральних добрив їх удобрення; оцінка показників енергетичної та економічної ефективності основних елементів технології вирощування люцерно-злакових сумішок в умовах чорноземів опідзолених південної частини Лісостепу України.

Предмет дослідження - фактори формування врожайності люцерно-злакових травосумішок за різного їх складу та удобрення, зокрема залежність від стану ґрунтів та агрозаходів, що впливають на їх продуктивність. Предметом дослідження були також енергетична та економічна оцінка предметів технології вирощування люцерно-злакових багаторічних сумішок в умовах чорноземів південної частини Лісостепу.

Методи дослідження. У роботі використані такі методи: польовий, який у поєднанні з візуальним спостереженням за ростом і розвитком рослин дає можливість кількісно оцінити агротехнічний та економічний ефект досліджуваних заходів, що застосовувались при вирощуванні люцерно-злакових травосумішок;

вимірювально-ваговий - для встановлення фенологічної змінності рослин, їх ботанічного складу, продуктивності; електрофотометрії з використанням комп'ютерів - для зоотехнічної оцінки корму, отримання його енергетичної характеристики; лабораторно-аналітичний - для визначення агрохімічних властивостей ґрунту; математико-статистичний - для оцінки отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення екологічної та енергетичної ефективності агрозаходів по вирощуванню травосумішок.

Наукова новизна отриманих результатів полягає втому, що вперше науково-обгрунтовано і розроблено технологічні прийоми створення і використання на чорноземах опідзолених південної частини Лісостепу України високопродуктивних люцерно-злакових травостоїв, та догляду за ними, які забезпечують отримання кормів високої якості.

Встановлена залежність врожайності сіяних сіножатей від внесення мінеральних добрив, розрахованих на заплановану врожайність.

Практичне значення результатів досліджень. Одержано експериментальний матеріал, який послужив основою для розробки нових науково-обгрунтованих рекомендацій по внесенню оптимальних дох мінеральних добрив під люцерно-злакові травосумішки з кострицею та стоколосом безостим, які забезпечують одержання 11-12 тис.к.од з 1 га сіяної сіножаті.

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень впроваджено у КСП “Дружба” с. Грушів Миронівського району Київської області.

Особистий вклад здобувача. Здобувачем особисто розроблено і сформульовано всі основні положення дисертаційної роботи, програму досліджень, проведено польові і лабораторні дослідження, узагальнено дані публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів по темі дисертації.

Апробація роботи. Результати досліджень по темі дисертації на конференції молодих учених та спеціалістів Національного аграрного університету та Інституту землеробства Української академії аграрних наук (1991-2000рр.) на семінарах керівників і спеціалістів Миронівського району Київської області та методичній комісії агрономічного факультету НАУ(1992р.)

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 4 статтях, опублікованих у фахових наукових журналах, збірниках наукових праць Національного аграрного університету та Інституту землеробства Української академії аграрних наук.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту, який включає 28 таблиць, 2 рисунки та 7 додатків. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури(225 найменувань, в т. ч.18 латинським шрифтом), актів впровадження у виробництво результатів наукової роботи.

Дисертант висловлює подяку за велику науково-методичну допомогу у виконанні дисертаційної роботи доценту кафедри сільськогосподарської меліорації та кормовиробництва Національного аграрного університету, кандидату сільськогосподарських наук Олександру Михайловичу.

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. БОБОВО-ЗЛАКОВІ ТРАВОСУМІШКИ -ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК СТВОРЕННЯ МІЦНОЇ МАЛОЕНЕРГОЄМНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНО ЕФЕКТИВНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ (аналітичний огляд)

Проаналізовані дані літературних джерел, що стосуються вирощування бобово-злакових травосумішок і ролі у створенні міцної , економічно ефективної кормової бази. Показано, які проблеми існують у цій ділянці кормовиробництва та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Погодно-кліматичні та ґрунтові умови проведення досліджень

Дослідження проводились в 1990-1992 та 1997-1999рр. в КСП “Дружба” с.Грушів Миронівського району Київської області. Територія господарства розташована в Лісостепу на правому водороздільному плато між ріками Дніпром і Росавою. Грунт - чорнозем опідзолений крупнопилувато-середньосуглинковий.

Орний шар ґрунту (0-35 см) має таку характеристику: вміст гумусу- 3,1%, гідролітична кислотність - 2,2-2,8 мг-екв на 100 г ґрунту, рН сольове -5,9-6,8, вміст калію- 5,7-5,8 мг на 100 г ґрунту.

Клімат у районі проведення досліджень помірно-континентальний.

Середньодобова (річна) температура повитря в 1990,1991 і 1992рр.була відповідно на 2,0; 0,8 і 1,1 С вищою за норму(+7,2 С). Найвологішим був 1990р., коли опадів випало 649,3 мм при нормі 509 мм; у 1991 та 1992 рр. опадів близько норми, або відповідно 103,5 і 96,8%.

2.2 Програма і методика проведення досліджень

Дослідження проводили за схемою, наведеною в табл.1.дози мінеральних добрив розраховували виходячи з запланованої врожайності (100 ц/га абсолютно сухої маси). При розрахунках винесення NPK урожаєм враховували коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту і мінеральних добрив. Розрахункова доза добрив склада N142P120K180.

Посівна площа ділянки дорівнювала 42м2, облікова -26 м2, повторність - чотириразова. Дослідження проводилися згідно з існуючими методиками. Спостереження за сходами та динамікою щільності(густоти) травостою велися на виділених для цього ділянках площею 0,5 м2 для кожного варіанту досліду, де підраховували кількість рослин та відмічали настання фенологічних фаз. Динаміку лінійного росту визначали на 30-й, 40-й і 50-й дні вегетації та перед початком обліку урожаю шляхом замірювання висоти 20 рослин кожного виду по діагоналі ділянки.

Таблиця 1

Схема досліду

Варіанти	Склад травосумішок	Удобрення
1	Люцерна посівна	Контроль(без добрив) P120K180
2	Люцерна посівна+ тимофіївка лучна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180
3	Люцерна посівка+пажитниця багаторічна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180
4	Люцерна посівна+ костриця лучна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180
5	Люцерна посівна+костриця східна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180
6	Люцерна посівна+ грястиця збірна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180
7	Люцерна посівна+ стоколос безостий	Контроль (без добрив) P120K180 N142P120K180
8	Люцерна посівна+ очеретянка звичайна	Контроль(без добрив) P120K180 N142P120K180

Вміст азоту, що легко гідролізується, а також рухомих формфосфору і калію визначали у шарі ґрунту товщиною0-30 см. Зразки ґрунту відбиралися перед початком сівби та обліку урожаю. Вміст азоту визначали за методом Тюріна і Кононової, рухомих сполук фосфору- за Чиріковим, калію - на полуменевому фотометрі. Динаміку накопичення зеленої маси та сухої речовини визначали, відбираючи з ділянок площею 1 м2 на двох несумісних повтореннях варіантів пробні снопи, з яких виділяли компоненти сумішок. Вміст сухої речовини визначали шляхом висушування проб рослин до постійної ваги.

Облік кореневих та поживних залишків проводили у шарі ґрунту товщиною 0-30 см після збирання врожаю. Після відмивання коріння на ситах з діаметром отворів 1 мм, висушування та зважування їх визначали вміст азоту, фосфору і калію в абсолютно сухій речовині.

Симбіотичну активність люцерни встановлювали методом порівняння кількості фіксованого нею азоту з відповідним показником стоколосу без остового (за тривалістю вегетаційного періоду та проходженням фаз розвитку він близький до люцерни).

Облік урожаю проводили шляхом зважування зеленої маси після суцільного збирання та визначення вмісту сухої речовини. Структуру врожаю визначали за пробами, які відбиралися при двох несумісних повтореннях кожного варіанту досліду. Ботанічний склад сумішок визначали при аналізі структури урожаю.

Біохімічний аналіз кормів здійснювали на інфрачервоному аналізаторі в лабораторії масових аналізів Інституту землеробства УААН. Дані хімічного аналізу перераховували в кормові одиниці та перетравний протеїн..

Енергетичну оцінку культур і технологій їх вирощування проводили з використанням еквіваленту шляхом визначення затраченої частини енергії та прибуткової її частини, одержаної з продукцією. У витратній частині визначали затрачену енергію на одиницю площі та на одиницю отриманої продукції, у прибутковій частині на основі даних продуктивності та хімічного складу корму розраховували вихід валової та обмінної енергії.

Математичний аналіз результатів досліджень проводили дисперсійним та кореляційно-регресивним методами за Б.А.Доспєховим.

2.3 Агротехніка вирощування багаторічних травосумішок

Досліди закладали у кормовій сівозміні КСП “Дружба” Миронівського району Київської області. Трави висівали 25 липня 1989 року зерно-трав'яною сівалкою. Спосіб посіву -вузькорядний. Попередник - озиме жито на зелений корм. Після збирання пшениці проводили дискування з наступною оранкою на глибину 20-22см. та боронуванням. У день сівби трав здійснювали поверхневий передпосівний обробіток ґрунту, після чого ґрунт прикочували кільчато-шпоровими котками.

Висівали районовані сорти трав - люцерну сорту Ярославна, а також злакові трави селекції Київської станції луківництва Інституту землеробства УААН.

Норма висіву люцерни в чистому посіві склада 20 кг на 1 га схожого насіння, а всумішках зі злаковими травами-14 кг. Норма висіву насіння злаків становила: тимофіївки лучної- 7 кг на 1 га, пажитниці багаторічної - 12, костриці лучної- 12, костриці східної-12, глястиці збірної-8, стоколосу безостого-10 і очеретянки звичайної-8 кг на 1га схожого насіння, тобто 70 % норми висіву в чистому посіві. На початку вересня з метою боротьби з бур'янами провели підкошування посівів. Щорічно проводили два укоси трав у фазу утворення суцвіть -початку цвітіння.

РОЗДІЛ 3. ВОДНИЙ І ПОЖИВНИЙ РЕЖИМИ ГРУНТУ

Спостереження за вологістю ґрунту в період вегетації трав показали, що протягом усіх років досліджень вологість орного та підорного шарів ґрунту на початку інтенсивного росту рослин перебувала в оптимальних межах(18,3-25,6% абсолютно сухої наважки при вологості капілярів 17,8% та найменшій вологоємності ґрунту дослідних ділянок 26,7% сухої наважки).

В інші періоди вегетації вологість ґрунту значною мірою залежала від атмосферних опадів. У вологому 1990р.протягом всього періоду вегетації вологість ґрунту перебувала в оптимальних межах, за винятком третьої декади серпня, коли опадів випало значно менше норми. В той же час у у посушливому 1992 р., коли кількість опадів за вегетацію була меншою від норми(81,6%), вона часто була нижчою за оптимальні показники, особливо у другій половині періоду вегетації (16,2-17,01% сухої наважки).У 1991 році показники вологості ґрунту займали проміжне положення між показниками 1990 і 1992 рр.

Погодні умови та ріст і розвиток люцерни істотно впливали на поживний режим ґрунту. Ці фактори суттєво впливали на азотний режим ґрунту і значно менше на забезпеченість його рухомим фосфором і калієм.

Найвищий вміст рухомого азоту в ґрунті було відмічено на ділянках злаково-бобових сумішок, що мали найменшу врожайність, а на ділянках, що мали приблизно однакову продуктивність ці показники були близькими до показників дослідів з вирощування сумішок люцерни і злакових трав.

Травосумішки мало впливали на вміст рухомого фосфору у ґрунті, тоді як кількість калію зі збільшенням їх урожайності зменшувалась.

РОЗДІЛ 4. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

4.1 Фенологічні спостереження

Спостереження показали, що початок весняної вегетації травосумішок залежить значною мірою від погодних умов, виду трав і доз внесених добрив. Так, у 1990 р. ідновлення вегетації злакових трав спостерігали 24 лютого, в 1991 і 1992 рр.- 22 березня, люцерни- відповідно 1 березня і 25 березня. Це обумовлювалось значним відхиленням середньодобових температур від норми.

Травипісля чергового скошування відростали спочатку повильно, а із збільшенням листової поверхні рослин приріст зеленої маси посилювався. Навесні раніше відновлювалась вегетація і наставала відповідна фаза розвитку у стоколосу безостого та очеретянки звичайної, пізніше - у костриці лучної, костриці східної і тимофіївки лучної, а після скошування трав спостерігалася зворотна залежність. Проте за інтенсивністю щодобового приросту стоколос безостий і очеретянка звичайна перевищували інші види трав. Люцерна відростала на 4-5 днів пізніше, ніж злакові трави.

З внесенням мінеральних добрив настання фенофаз, порівняно з варітами без добрив, відбувалося на 1-2 дні раніше.

4.2 Висота і щільність травостою

Дослідження показали, що висота і щільність травостою змінюються залежно від дози внесених мінеральних добрив, складу травосумішок та періоду їх збирання. Так, у середньому за 3 роки досліджень при внесенні, P120K180 висота травостою, залежно від його складу , становила 51,9-117,3 см.

В міру поліпшення мінерального живлення травосумішок їх висота закономірно зросла. Так під впливом мінерального азоту у складі N142 P120K180 висота рослин збільшувалась від 48,4 до 141,5 см, тоді як у варіантах без добрив (контроль) висота травостою була найменшою -31,3-102,3 см, що на 15,0-20,6 см менше, ніж при внесенні P120K180 і на 17-39 см менше, ніж при застосуванні N142 P120K180.Трави, які вирощувалися без добрив, відрізнялися не тільки меншою висотою, але й світло-зеленим забарвленням листків, меншою кущистістю, пізнішим відновленням вегетації, повільнішим відростанням після чергового скошування. Рослини травосумішок у варіантах із застосуванням N142P120R180 мали потовщене стеблової більшу кількість темно-зелених листків. Такі травостої вирізнявся інтенсивним пагоноутворенням, раніше відновлювали навесні вегетацію після чергового скошування, а також мали вищий щодобовий приріст врожаю. Внесення P120К180 сприяло росту рослин у чистих посівах люцерни. Найвищими травами були при першому укосі. Крім того, висота люцерни й злакових трав істотно залежала від компонентів, які входили до складу сумішок. Найбільшої висоти досягли верхові кореневищні злаки - стоколос безостий(130,1 см.) та очеретянка звичайна(141,5 см), а найнижчим були рослини у чистому посіві(48,3-70,3см).

Мінеральні добрива також впливають на густоту травостою люцерно-злакових сумішок. Найсприятливіші умови для стеблоутворення всіх траво-сумішок створювалися при внесенні повного мінерального добрива, при цьому найбільшу щільність травостоїх у всіх варіантах досліду в період другого скошування, а в чистих посівах люцерни - при внесенні фосфорно-калійних добрив. Найбільша густота травостою спостерігалась у сумішок люцерни з очеретянкою звичайною та стоколосом безостим.

4.3 Вплив удобрення і складу травосумішок на структуру врожаю

Встановлено, що при внесенні Р120К180 і особливо при повторному удобренні травосумішок частку стебел травостоїв різко зменшувалась. Так, якщо у травосумішки люцерни з очеретянкою без удобрення містилося 49,0% стебел, то при внесенні Р120К180 їх частка зменшувалася до 45,2%, а повного мінерального добрива - до 41,3%.

У всіх травосумішках, на яких досліджувався вплив мінеральних добрив, більше змінювалося вагове співвідношення стебел, листків і суцвіть, ніж у люцерни в чистому посіві. Так, якщо в середньому за три роки досліджень різні травосумішки, які вирощувалися у варіантах без добрив(контроль), мали масу стебел від 45,05 до 53,3%,листків від 45,2 до 52,4% і суцвіть від 1,5 до 2,6%, при внесенні Р120К180 це співвідношення становило відповідно 43,0-52,0; 45,8-53,5 і2,1-3,5%.

Співвідношення маси стебел, листків і суцвіть люцерни одновидових посівів під дією внесених мінеральних добрив змінювало мало. Так, якщо у варіантах дослідів без добрив маса таких травостоїв становила: стебел -51,3; листків -49,8; суцвіть-1,9%; на фоні фосфорно-калійних добрив(Р120К180)-стебел-47.0, листів - 50.2 і суцвіть -2.8%, то привнесенні повного мінерального добрива вона дорівнювала відповідно 45.8;51.1 і 3.1%.

Отже, вирішальною умовою формування оптимального співвідношення листків і суцвіть сіяних люцерно-злакових травосумішок є застосування мінеральних добрив. Травосумішки, які нами досліджувались, на відміну від чистих посівів краще реагували на внесенні мінеральні добрива -маса листів і суцвіть у травостої збільшувалась. При цьому найбільша їх маса у травосумішок до складу яких входили очеретянка звичайна та стоколос безостий була при повному мінеральному удобренні.

4.4 Листкова поверхня і продуктивність фотосинтезу травосумішок

Площа асиміляційного апарату сіяних травостоїв залежала від внесених мінеральних добрив, складу травосумішок і укосу. Так, листкова поверхня травосумішок, які вирощувалися без добрив, залежно від укосу становища від 31,1 до 45,1 тис.кв.м./га. Внесення під травосумішки Р120К180 забезпечувало збільшення площі листкової поверхні до 39,8-52,3 тис.м2./га, а при внесенні N142Р120К180-до42,3-63,8 тис.м2./га.

Одновидові посіви люцерни формували найменшу площу листкової поверхні (25,1-40,0 тис.м2/.га), найбільшу(38,7-65,8 тис.м2./га) було відмінено в сумішках із стоколосом безостим та очеретянкою звичайною у першому укосі.

Кількість хлорофілу в рослинах травосумішок залежала від їх складу, дози добрив та укосу трав. Найменший його вміст (140,8 мг%) у листках рослин спостерігали в дослідах без внесення добрив. При внесенні Р120К180 концентрація хлорофілу підвищувалася до 173,4 мг %, а на фоні повного мінерального добрива - з 160,2-192,7 мг %.

Таким чином, внесення під травосумішки N142Р120К180, незалежно від циклу їх вирощування, в умовах опідзолених чорноземів Лісостепу забезпечило найбільшу площу листкової поверхні та продуктивність фотосинтезу (5,35-5,58 г/кв.м. за добу) Найбільший вміст хлорофілу в листках рослин спостерігали при внесенні азотних добрив, до того ж він був найвищим у люцерни і одновидових посівів.

4.5 Вплив складу люцерно-злакових травосумішок і мінеральних добрив на формування кореневої системи

За результатами вивчення коренева маса була найбільшою(47,3-87,5 ц/га сухої маси) травосумішок при внесенні повного мінерального удобрення, тоді як на фоні Р120К180 вона становила 43,4-82,5, а без добрив - 35,7-70,3 ц/га сухої маси. Найінтенсивніше накопичувалася коренева маса люцерно-злакових сумішок у період формування укосу, а у люцерни одновидового посіву - до першого укосу трав. До того ж люцерно-злакові травосумішки накопичували кореневої маси в 1,5-2 рази більше, ніж сама люцерна.

Серед злакових травостоїх найбільш розвинену кореневу систему за роки проведення досліджень формували сумішки люцерни із стоколосом безостим та очеретянкою звичайною. Так, сумішка люцерни із стоколосом, залежно від доз мінеральних добрив та укосу формування від 66,3 до 87,5 ц/га абсолютно сухої кореневої маси, а з кострицею східною -58,2-79,6 ц/га. Нами встановлено тісну кореляційну залежність (0,14) між величиною урожаю травосумішок і накопиченням кореневої маси.

4.6 Вплив удобрення та виду травосумішок на ботанічний склад травостою

Удобрення та склад висіяних багаторічних трав значно впливали на ботанічний склад травостою. У травосумішках першого року вирощування люцерна займала залежно від удобрення та виду травосумішок 10-67 % від загального травостою. Найменша кількість люцерни простежується у варіантах при внесенні N142Р120К180-9,9-30,1%, на фоні РК вона займала 20,1-67,5%, а без внесення добрив мали проміжні показники. На другий рік використання люцерна в травостої при внесенні повного мінерального добрива становила 0-10,2%, а без удобрення-0,9-9,3%.Найбільш агресивно до люцерни показали стоколос безостий, очеретянка звичайна та грястиця збірна, які майже повністю витіснили на удобренних ділянках люцерну з травостою. На третій рік використання злакові трави майже повністю витіснили люцерну з травостою, внаслідок чого бобово-злакові травосумішки перетворилися у злакові.

РОЗДІЛ 5. ЗАЛЕЖНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ ТРАВОСУМІШОК ВІД ЇХ СКЛАДУ ТА УДОБРЕННЯ

Найменшу урожайність травосумішок(61,2-66,0 ц/га сухої маси) спостерігали в перший рік їх використання без внесення мінеральних добрив. При внесенні Р120К180 урожайність сумішок зросла на 38,5-55,4%, а при внесенні повного мінерального добрива - 51,6-102,7%(табл.2).До того ж сумішки переважали за врожайністю одновидові посіви люцерни на 3,4-44,1%.

Таблиця 2

Урожайність бобово-злакових травосумішок залежно від їх видового складу і удобрення, ц/га(1990-1992рр.)

Склад травосумішок	Удобрення	Абсолютно суха маса	Приріст абсолютно сухої маси залежно від
			складу траво-сумішки	добрив	траво-сумішки і добрив	кормових одиниць	протеїну
Контроль	56,4	-	-		41,7	10,3
Люцерна посівна	РК	86,9	-	30,5	30,5	64,3	17,7
NPK	92,5	-	36,1	36,1	69,4	19,8
Контроль	57,0	0,6	-	0,6	41,0	10,0
Люцерна посівна+	РК	77,5	-9,4	20,5	11,1	56,6	14,1
тимофіївка лучна	NPK	85,7	-6,8	28,7	21,9	62,6	17,2
Люцерна посівна+	Контроль	53,9	-2,5	-	-2,5	38,8	9,3
пажитниця	РК	73,1	-13,8	19,2	5,4	53,4	13,4
багаторічна	NPK	84,3	-8,2	30,4	22,2	72,4	16,4
Люцерна посівна+	Контроль	57,8	1,4	-	1,4	41,6	10,2
костриця лучна	РК	82,8	-4,1	25,0	20,9	60,4	15,2
NPK	93,4	0,9	35,6	36,5	68,2	18,3
Люцерна посівна+	Контроль	63,7	7,3	-	7,3	45,9	11,3
костриця східна	РК	91,4	4,5	27,7	32,2	65,8	16,5
NPK	107,2	14,7	43,5	58,2	77,2	20,7
Люцерна посівна+	Контроль	61,2	4,8	-	4,8	44,1	10,5
грястиця збірна	РК	83,6	-3,3	22,4	19,1	60,2	14,9
NPK	97,0	4,5	35,8	40,3	70,8	18,2
Люцерна посівна+	Контроль	65,9	9,5	-	9,5	47,4	11,7
стоколос безостий	РК	91,8	4,9	25,9	30,8	66,1	16,8
NPK	112,5	20,0	46,6	66,6	81,0	21,9
Люцерна посівна+	Контроль	63,5	7,1	-	7,1	45,1	11,0
очеретянка звичайна	РК	89,0	2,1	22,5	27,6	63,2	16,3
NPK	104,1	11,6	40,6	52,2	75,0	20,2
НIP05	4.3

Урожайність травосумішок на другий рік використання порівняно з першим роком підвищувалася на 0,7-30,6%.

5.1 Урожайність люцерно-злакових травосумішок залежно від удобрення

Виробнича перевірка основних результатів дослідів проведених у 1997-1999 рр.на полях КСП “Дружба” Миронівському району Київської області на опідзоленому чорноземі, показала(табл.3), що найпродуктивнішою сумішкою(91,7-101,3ц/га абсолютно сухої маси) була люцерна посівна плюс стоколос безостий: її урожайність становила 106,2-119,5% урожайності самої люцерни.

Таблиця 3

Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від удобрення мінеральними добривами у виробничих умовах, ц/га абсолютно сухої маси

Склад травосумішок	Удобрення	Рік	Середнє
		1997	1998	1999
Люценра посівна	PK	82,5	94,8	79,2	85,5
NPK	89,4	98,3	80,7	89,5
Люцерна посівна+стоколос	PK	91,2	99,9	84,1	91,7
безостий	NPK	103,3	104,2	96,4	101,3
Люцерна посівна+костриця східна	PK	93,3	92,4	81,5	89,1
NPK	100,5	103,7	92,5	98,9
HIP05		2,1	3,4	2,9

РОЗДІЛ 6. ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СКЛАДУ ТА УДОБРЕННЯ

6.1 Вміст абсолютно сухої речовини а зеленій масі травосумішок

Результати досліджень свідчать, що вміст сухої речовини у різні роки залежав від складу травосумішок, доз внесених мінеральних добрив і років вирощування. При покращанні умов мінерального живлення рослин спостерігалося зниження вмісту їх сухої маси. Так, найбільший вміст сухої речовини(від 22,6 до 24,8%) у люцерно-злакової травосумішки накопичувався при вирощуванні без застосування добрив. Внесення Р120К180 зумовило зниження вмісту сухої речовини порівняно з контролем на 1,5%, а при застосуванні NPK - на 0,4-2,2%. Що стосується впливу складу травостою, то виявлено, що найменше сухих речовин(21,3-23,5%) містилося в люцерні при посівній при одновидному її посіві. Це зумовлюється кращим обводненням листя люцерни порівняно зі злаковими травами. Найбільший вміст сухих речовин(майже 25%) мали сумішки люцерни зі стоколосом та кострицею східною.

6.2 Вплив складу травосумішок та удобрення на вміст сирого протеїну та білка в зеленій масі трав

Вміст сирого протеїну в травосумішках прямо залежав від рівня мінерального живлення і вмісту в травостої люцерни. Так, якщо при внесенні Р120К180 вміст сирого протеїну коливався залежно від складу травосумішок від 17,8 до 20,4%, то на фоні NPK він підвищувався ще на 1,2-3,2%. Найменший вміст сирого протеїну відмічено у варіантах дослідів без добрив(17,2-18,2%). Рослини одновидових посівів люцерни мали вищий вміст сирого протеїну, ніж сумішки трав, на 0,5-2%.

Встановлено, що найбільшу після одновидових посівів люцерни кількість сирого протеїну на фоні NPK накопичували сумішки, до складу яких входили такі злаки, як стоколос безостий та очеретянка звичайна. Це свідчить про нітрофільність цих злаків, які, накопичували значну фітомасу при даному рівні мінерального живлення, можуть зв'язувати більшу кількість азотних сполук. Вміст білка в біомасі трав знижувався від першого до другого укосу.

6.3 Залежність вмісту жиру від удобрення і складу травосумішки

Найменше жиру(3,0-3,6%) травосумішки накопичували у варіантах без добрив, найбільше(3,7%)- в одновидовому посіві люцерни, тоді як у травосумішках на фоні Р120К180 вміст його коливався від 3,3-3,6%.

Внесення фосфорно-калійних добрив сприяло значному збільшенню вмісту сирого жиру в травосумішках. За умов мінерального живлення його вміст коливався від 3,3 до 4,1%, і був на 9,8-10,0% вищим порівняно з варіантами без застосування добрив. Найвищий вміст жиру у всіх люцерно-злакових травосумішках спостерігався при внесенні повного мінерального добрива і коливався в межах 3,5- 4,2%.

6.4 Вплив удобрення і складу травосумішок на вміст вуглеводів у зеленій масі травостоїв

Найбільший вміст безазотисто-екстрактивних речовин (БЕР) відмічено у варіантах без застосування добрив(38,2-41,2%). Внесення Р120К180 призводило до зниження вмісту БЕР у кормі (37,6-39,7%), який ще більше знижувався(до 37,0-39,0%) при внесенні повного мінерального добрива, а також при переході від першого до другого укосу трав. Що стосується сирої клітковини, то при внесенні мінеральних добрив її вміст зростав у зеленій масі трав другого укосу. Найбільше клітковини у зеленій масі було у сумішках люцерни посівної з очеретянкою звичайною та люцерною із стоколосом безостим.

6.5 Вміст каротину - важливий показник якості вирощеної продукції

Найменший вміст каротину(100,6-123,5 мг на 1 кг сирої маси) було виявлено в усіх травосумішках, які вирощувалися без внесення мінеральних добрив. Застосування фосфорно-калійних добрив сприяло підвищенню вмісту каротину до 114,3 -136,0 мг, а при внесенні повного мінерального добрива - до 135,1-153,5 мг на 1 кг сирої маси.

Найбільший вихід каротину(123,5-153,5 мг) давали одновидові посіви люцерни, найменший - сумішка люцерни з грястицею збірною (107,8-135,1 мг) та з пажитнецею багаторічною(100,6-138,2 мг).Корм другого укосу мав значно більше каротину порівняно з першим.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА СІЯНИХ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ СУМІШОК

Найбільшою кількістю обмінної енергії(110-115 Гдж/га) відзначаються сумішки люцерни посівної з кострицею східною або із стоколосом безостим за повного мінерального удобрення, найменшою-люцерна при одновидовому посіві та в суміші з тимофіївкою лучною або пажитнецею багаторічною(55,3-58,5 Гдж/га) без внесення мінеральних добрив(Табл.4)

Таблиця 4

Енерговитрати і енергетична єфективність вирощування люцерно-злакових сумішок залежно від їх складу і удобрення (1990-1992рр.) (в цінах на 01.01.1999р.)

Склад травосумішки	Удобрення	Вміст сухої речо-вини, ц/га	Вар-тість уро-жаю, грн/га	Вихід обмін-ної енергії, ГДж/га	Коефі-ціент енерге-тичної ефектив- ності	Умовно чистий при- буток, грн/га	Собівар- тість продук- ції грн/га	Рівень рента- бельності, %
Контроль(без добрив)	56,4	942	57,9	4,7	747	3,45	383
Люцерна посівна	P120K180	86,9	1453	89,2	5,3	788	7,65	119
N142P120K180	92,5	1568	94,9	3,3	703	9,35	81
Люцерна посівна+	Контроль(без добрив)	57,0	926	58,5	4,7	731	3,42	375
тимофіївка лучна	P120K180	77,5	1279	79,5	4,8	621	8,49	94
N142P120K180	85,7	1414	87,9	3,4	558	9,99	65
Люцерна посівна+	Контроль(без добрив)	53,9	876	55,3	4,6	683	3,58	354
пажитниця	P120K180	73,1	1206	75,0	4,7	552	8,95	85
багаторічна	N142P120K180	84,3	1636	86,5	3,1	784	10,11	92
Люцерна посівна+	Контроль(без добрив)	57,8	940	59,3	4,7	744	3,39	380
костриця лучна	P120K180	82,8	1365	84,9	5,1	705	7,97	107
N142P120K180	93,4	1541	905,8	3,3	675	9,27	78
Люцерна посівна+	Контроль(без добрив)	63,7	1037	65,4	5,0	835	3,17	413
костирця східна	P120K180	91,4	1487	93,8	5,5	816	734	122
N142P120K180	107,2	1744	110,0	3,8	862	8,23	98
Люцерна посівн +	Контроль(без добрив)	61,2	996	65,8	5,1	795	3,28	396
грястиця збірна	P120K180	83,6	1360	85,8	3,1	699	7,91	106
N142P120K180	97,0	1600	99,5	3,4	727	9,00	83
Люцерна посівна+	Контроль(без добрив)	65,9	1071	67,6	5,1	868	3,08	428
стоколос безостий	P120K180	91,8	1493	94,2	5,5	823	7,30	123
N142P120K180	112,5	1830	115,4	3,9	944	7,88	107
Люцерна посіна+	Контроль(без добрив)	63,5	1019	65,2	5,0	817	3,18	405
очеретянка звичайна	P120K180	89,0	1428	91,3	5,4	760	7,51	114
N142P120K180	104,1	1695	106,8	3,6	818	8,42	93

Встановлено, що найвищі показники енергетичної ефективності мали посіви люцерни посівної в суміші із стоколосом безостим(5.1) без удобрення, а найменші в суміші з пажитницею багаторічною(3.3) на фоні повного мінерального удобрення.

Найнижчу собівартість мав корм із люцерно-стоколосової сумішки(3.08-7.88 грн за 1 ц абсолютно сухої маси), а найвищу (10.11 грн) - з травосумішки люцерни та пажитниці багаторічної. Подібну залежність виявлено також щодо рівня рентабельності: чітке зростання собівартості всіх травосумішок спостерігали зі збільшенням кількості внесених мінеральних добрив.

Таким чином, з восьми досліджуваних травосумішок сумішка люцерни посівної із стоколосом безостий забезпечує найвищий вихід сухої речовини(112.5 ц/га), а також навищі умовно чистий прибуток (944 грн з 1 га) та рівень рентабельності(428%) при мінімальній собівартості продукції і максимальній енергетичній ефективності.

ВИСНОВКИ

Узагальнення викладених у дисертації результатів досліджень з визначення найбільш ефективної люцерно-злакової травосумішки для вирощування на опідзолених чорноземах правобережної провінції Лісостепу України, а також виробнича перевірка цих результатів дає підставу зробити такі висновки:

1. У дисертації представлено наукове обґрунтування, технологію створення злаково-люцернових травосумішок та підібрані для них найбільш продуктивні види злакових трав, що забезпечують на чорноземах опідзолених правобережного Лісостепу одержання на цій основі з 1 га 107-112 ц/га сухої маси і 20-22 ц/га протеїну при низькій їх собівартості.

2.Найвищі урожаї зеленої маси давали травосумішки другого року використання на всіх фонах удобрення. При цьому прибавка урожайності проти посівів трав першого року користування у варіанті дослідів без внесення добрив складала 14.2-27.1%, а проти трав третього року використання була майже в 2-3 рази вищою Ця закономірність спостерігалася привнесенні фосфорно-калійних добрив і при повному удобренні, але на окремих сумішках(стоколос безостий + люцерна посівна) ця різниця була значно меншою.

3.Найсприятливіші умови для формування пагонів, густоти травостою і його висоти створювались у травосумішок при повному мінеральному удобренні, а на одновидових посівах люцерни посівної - при внесенні фосфорно-калійних добрив. Найвищу щільність травостою мали сумішки люцерни посівної з стоколосом безостим або очеретянкою звичайною. Аналогічна залежність спостерігалася і щодо висоти рослин та площі листкової поверхні.

4.Повне мінеральне добриво(N142P120K180) розраховане на отримання 100 ц з 1 га абсолютно сухої маси, забезпечувало не тільки збільшення кореневої маси досліджуваних травосумішок на 18.2-19.7%(12.0-17.4 ц/га) проти контролю, але й заплановану продуктивність сумішки люцерни посівної з стоколосом безостим, очеретянкою звичайною і кострицею східною, оскільки при внесенні фосфорно-калійних добрив лише на 5.7-3.8%(3.4-9.5 ц/га): на одновидових посівах люцерни відповідна залежність склала 24.5 і 8.2 %(10.8 і 8.0 ц/га абсолютно сухої маси).

5.Вміст під одновидовими посівами люцерни нітратного азоту в кінці вегетації був майже у 2-3 рази вищим, ніж у різних варіантах дослідів із люцерно-злаковими сумішками. Кількість рухомого калію в ґрунті зменшувалась в напрямі від менш продуктивних травосумішок(люцерна посівна + тимофіївка лучна, люцерна посівна + пажитниця багаторічна) до найбільш продуктивної (люцерна посівна + костриця східна) та від першого до другого укосу трав. Склад травосумішок впливав на фосфорний режим грунту.

6. Вміст сирого протеїну і білка в масі різних травосімішок знаходиться в прямій залежності від рівня мінерального удобрення. При внесенні фосфорно-калійних добрив вміст сирого протеїну порівняно з контролем(без удобрення, 17.2-17.7% на суху наважку) підвищувався на 2.3-6.4%, білка - на 1.0-4.5%, а при внесенні повного мінерального добрива - відповідно на 9-13.6 і 9.6-13.3%. Стосовно одновидових посівів люцерни ці показники були значно вищі і при внесенні фосфорно-калійних добрив відповідно 20.4 і 17.9%, а при повному удобренні -21.4 і 18.8% проти контролю.

7.Вміст сирого жиру в зеленій масі травосумішок порівняно з контролем при внесенні фосфорно-калійних добрив збільшувався на 9.8-10.0%, а при повному удобренні - на 13.5-16.6%.Від першого до другого укосу він зростав майже на 3-4%.

8.Види травосумішок і мінеральне удобрення істотно впливали на вміст вуглеводів у кормі. Кількість без азотистих екстрактивних речовин у зеленій масі самої люцерни, вирощеної без добрив, була більшою на 3.7%, ніж у масі сумішок люцерни з тимофіївкою лучною, і майже на 7 % більшою порівняно з іншими травосумішками. При внесенні фосфорно-калійного і повного мінерального добрива ця різниця була меншою в два-три рази.

Найменший вміст сирої клітковини мала люцерна при внесенні мінеральних добрив, а найбільший (32.1-32.8% на суху наважку)- сумішки люцерни посівної з очеретянкою звичайною та стоколосом безостим; сумішки люцерни посівної з тимофіївкою лучною або пажитницею багаторічною за вмістом клітковини мали проміжні показники.

9. Найбільш ефективно на підвищення вмісту каротину в кормі впливало внесення повного мінерального добрива; для самої люцерни це становило 153,5 мг на 1 кг сирої маси, для її сумішки з тимофіївкою - 136.4, з пажитницею багаторічною - 138.2, кострицею лучною - 141.0, кострицею східною - 139.5, грястицею збірною - 135.1, стоколосом безостим - 141.3 і очеретянкою звичайною - 136.1, порівняно з травосумішками вирощеними без удобрення (відповідно 123.5; 115.0; 100.6; 115.1; 110.5; 107.8; 112.5% і 108.8 мг).

10. За біоенергетичною оцінкою безперечна перевага належить сумішкам люцерни із стоколосом безостим або кострицею східною; коефіцієнт їх енергетичної ефективності складає відповідно 3.9-5.5 і 3.8-5.5, проти3.3-5.3 при одновидових посівах люцерни посівної найвищу енергетичну оцінку(3.1-4.7) мала люцерна, посіяна в суміші з пажитницею багаторічною.

11. Собівартість вирощеної продукції і рівень рентабельності підвищувались щодо всіх травосумішок від варіанту без удобрення до внесення повного мінерального добрива, найнижчу собівартість отриманої зеленої маси мала сумішка люцерни посівної та стоколосу безостого(3.08-7.88 грн на 1 ц абсолютно сухої маси), яка була на 10.7-15.7% меншою, ніж люцерна одновидового посіву.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах північного правобережжя Лісостепу на опідзолених чорноземах кормових сівозмін ефективним та економічно доцільним є висівання травосумішки люцерни посівної їз стоколосом безостим, що при щорічному внесенні Р120К180 дає можливість отримувати понад 90 ц/га сухої маси або 65 ц/га кормових одиниць високоякісного, збалансованого за протеїно-вуглеводним співвідношенням корму.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нероба В.М. Продуктивність січних люцерно-злакових сумішок на чорноземах Лісостепу // Зб. Наукових праць Інституту землеробства УААН. - К., 1999. - Вип.3. - С.87-90.

2. Слюсар І.Т., Нероба В.М. Продуктивність одновидових та змішаних посівів люцерни посівної на чорноземі опідзоленому в умовах Лісостепу // Зб. наукових Праць Інституту землеробства УААН. - К., 2000. - Вип.1 - С.114-117.

3. Козяр О.М., Нероба В.М. Створення високопродуктивних люцерно-злакових Травосумішок на опідзолених чорноземах Лісостепу // Зб. наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. - Вип. - С.93-97.

4. Нероба В.М. Люцерно-злакові травосумішки на опідзолених чорноземах Лісостепу // АгроІнком (науково-практичне видання). - К., 2001. - Вип.1-3. - С.43-45.

5. Нероба В.М. Люцерно-злакові травосумішки на чорноземах правобережжя Лісостепу // матеріали міжнародної науково - практичної конференції “Землеробства ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення”. Інститут землеробства УААН. - К., 1999. - С145-146.

6. Козяр О.М., Нероба В.М. Формування листового апарату люцерно-злаковими травостоями в умовах правобережного Лісостепу України // Матеріали науково - практичного семінару молодих вчених та спеціалістів ”Вчимося господарювати”. Інститут землеробства УААН. - К., 1999. - С.189-190.

7. Нероба В.М. Вплив мінерального удобрення на насіннєву продуктивність люцерни посівної в умовах опідзолених чорноземів Південного Лісостепу // Матеріали Всеукраїнського науково - практичного семінару “Насінництво Кормових культур в сучасних умовах господарювання”. Інститут землеробства УААН.- К., 1999. - С.59-60.

АНОТАЦІЯ

люцерна злаковий мінеральний добриво

Нероба В.М Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від їх складу і удобрення на чорноземі опідзоленому правобережного Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця, 2001.

Досліджено продуктивність, економічну ефективність та якість корму різних люцерно-злакових сумішок, що вирощують на чорноземах опідзолених Лісостепу залежно від удобрення.

Встановлено, що найпродуктивнішим та економічно найбільш вигідним є висівання злаково-бобової травосумішки люцерни посівної та стоколосу безостого з щорічним внесенням Р120К180 за двохукісного режиму використання. Для підвищення вмісту в кормі каротину, жиру, сирого протеїну і білка обов'язково треба вносити фосфорно-калійні добрива, а при випаданні люцерни з травостою також азотні добрива.

Ключові слова: люцерна, злакові трави, травосумішки, мінеральні добрива, продуктивність, якість корму, чорнозем, лісостеп, поживність ґрунту, коренева система.

АННОТАЦИЯ

Нероба В.Н. Продуктивность люцерно-злаковых смесей в зависимости от их состава и удобрений на черноземах оподзоленных правобережной Лесостепи.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственнных наук по специальносты 06.01.12- кормопроизводство и луговодство.Винницкий государственный аграрный университет.Винница, 2001.

В диссертации изложены результаты исследований по излучению продуктивности люцерно-злаковых травосмесей, качества корма, его экономической и энергетической оценки в зависимости от видового состава травосмесей и удобрения в условиях черноземов оподзоленных Лесостепи Украины.

Исследования проводились в КСП “ Дружба” Мироновского района Киевской области - в зоне правобережной Лесостепи Украины на чорноземах оподзоленных среднесуглинистых в 1990-1992 гг.

Наблюдения за изменением плодородия почвы под разными бобово-злаковыми травосмесями при внесении фосфорно-калийного и полного минерального удобрения показали, что питательный режим в значительной степени зависит от погодных условий и роста и развития самой люцерны. Эти факторы в основном влияют на азотный режим почвы и в незначительной степени влияют на обеспеченность подвижным фосфором и калием.

Применение полного минерального удобрения существенно влияет на увеличение массы листьев и соцветий и на уменьшение массы стеблей. Оно обеспечивает наибольшую площадь поверхности и получения чистой продуктивности фотосинтеза. Наименьшую листовую поверхность имели одновидовые посевы люцерны.

Исследованиями установлено что на питательную ценность корма существенно влияло внесение минеральных удобрений, состав травосмесей, период уборки зеленой массы травосмесей. Одновидовые посевы люцерны посевной обеспечивают наибольший выход протеина (17.2-18.2%), каротина (123.5-153.5 мг на 1 кг сырой массы) и других веществ.

Наивысшие урожаи(91.8-112.5 ц/га сухого вещества) получены при внесении минеральных удобрений под посевы люцерны с костром безостым. Одновидовые посевы люцерны посевной обеспечивают получение 86.3-92.5 ц/га.

Сухого вещества, тогда как люцерна посевная в смеси с пажитницей многолетней -73.1-84.3 ц/га и люцерна посевная с тимофеевкой луговой - 77.5-85.7 ц/га .

Биоэнергетическая и экономическая оценка выращиваемых злаково-бобовых травосмесей показала значительный перевес смеси люцерны посевной с костром безостым.

Ключевые слова: ЛЮЦЕРНА, ПРОДУКТИВНОСТЬ, ТРАВОСМЕСИ,

УДОБРЕНИЯ, КАЧЕСТВО УРОЖАЯ.БИОЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА, КОРНЕВАЯ СИСТЕМА,ЛЕСОСТЕПЬ.

Neroba V.M. The alfalfa-grass mixture productivity depending on its composition and fertilization on the podzolized black earth soil of the right-bank Forest-Steppe. -

Thesis for the degree of Candidate of Agriculture in the speciality 06/01/12-forage Production and grassland science. The Vinnytsya State Agrarian University, Vinnytsya, 2001.

The productivity, economic effectiveness and feeding quality of different alfalfa- grass mixtures growing on the podzolized black earth soils on the Forest-Steppe depending on fertilization are studied.

It was established that grass and leguminose mixture sowing of creeping alfalfa and smooth brome-grass with annual P120K180 application and economical. For the increase of carotene, fat, raw protein and albumin content in feed it is necessary without fail to apply phosphate-potassium fertilizers and fall-out of alfalfa from grass stand nitrogenous fertilizers too.

Key words: alfalfa, cereal grasses, grass mixtures, mineral fertilizers, productivity, feeding quality, black earth soil, Forest-Steppe, soil nutritiousness, ro...