Продуктивність культур сосни звичайної Овруцько-Словечанського кряжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний лісотехнічний університет

УДК 630*235:582.475.4(477.42)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ОВРУЦЬКО-СЛОВЕЧАНСЬКОГО КРЯЖУ

06.03.01 - лісові культури, селекція і насінництво

Макарчук Ярослав Іванович

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Гордієнко Михайло Іванович, Національний аграрний університет, професор кафедри лісових культур та лісової фітопатології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук Шлапак Володимир Петрович, Дендрологічний парк "Софіївка" Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук Заїка Володимир Костянтинович, Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри лісівництва

Провідна установа: Національний Ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, м. Київ

Захист відбудеться "02" листопада 2001 р. о 12⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.

Автореферат розісланий "02" жовтня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Н. Зеленський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності лісів відноситься до завдань загальнодержавного значення. У кожному регіоні вирішується воно з урахуванням стану насаджень, ґрунтових, кліматичних і економічних умов. Овруцько-Словечанський кряж відрізняється достатньою кількістю атмосферних опадів і досить високою родючістю ґрунтів. При відновленні лісів у цьому регіоні віддають перевагу створенню штучних насаджень. Головною лісокультурною породою є сосна звичайна, яка проявляє інтенсивний ріст. Проте не всі насадження з її участю відрізняються високою лісівничою та економічною ефективністю.

Актуальність теми полягає в підвищенні продуктивності деревостанів шляхом визначення раціональної густоти і складу майбутніх насаджень, схем змішування деревних порід тощо, з урахуванням умов місцезростання і категорій лісокультурних площ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження дисертаційної роботи узгоджується і є органічною частиною держбюджетного наукового проекту 110/53 "Розробити біолого-екологічні та технологічні основи інтенсифікації цільового лісовирощування та комплексної системи захисту лісів від шкідників і збудників хвороб" кафедри лісових культур та лісової фітопатології лісогосподарського факультету Національного аграрного університету.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - вивчити вплив різних лісогосподарських заходів на інтенсивність росту і продуктивність соснових насаджень в умовах Овруцько-Словечанського кряжу, виявити найбільш ефективні способи відновлення корінних деревостанів.

Для цього передбачалось вирішення таких завдань:

- вивчити вплив схем змішування деревних порід, розміщення посадкових місць, складу насаджень, агротехніки створення лісових культур на інтенсивність росту сосни звичайної;

- визначити запас органічного опаду, вміст поживних речовин у підстилці, фізико-хімічні властивості ґрунту в культурах;

- виявити інтенсивність насіннєношення сосни звичайної, природне насіннєве відновлення деревних рослин під наметом насаджень, на свіжих зрубах і в часткових культурах різного віку;

- вивчити продуктивність насаджень різної густоти, їх товарну структуру та вартість деревини;

- визначити приріст гілок по довжині, вологість заболоневої деревини стовбурів у насадженнях різної повноти.

Об'єкт дослідження - лісові культури сосни звичайної в умовах Овруцько-Словечанського кряжу.

Предмет дослідження - ріст, продуктивність та відтворення корінних соснових деревостанів.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані такі методи: закладки пробних площ - для визначення лісівничо-таксаційних показників насаджень (інтенсивності росту, продуктивності, стану, просторово-параметричної структури, інтенсивності природного відновлення та ін.); порівняльної екології - для визначення типу лісорослинних умов; ґрунтових аналізів - для вивчення фізико-хімічних властивостей ґрунту; математичної статистики - для обробки результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Овруцько-Словечанського кряжу проведено комплексні лісівничо-екологічні, таксаційні і ґрунтові дослідження насаджень сосни звичайної штучного походження. Отримано нові дані щодо продуктивності мішаних соснових деревостанів з різною долею листяних порід. Вивчено характер насіннєношення штучних насаджень сосни звичайної та процеси природного відновлення в них. Встановлено вплив різної густоти насаджень на їх продуктивність, властивості ґрунту, розвиток крони і кореневих систем, вологість деревини. Практичне значення одержаних результатів. Для лісогосподарського виробництва розроблено пропозиції щодо розміщення посадкових місць, схем змішування при створенні лісових культур та вирощування корінних соснових насаджень з урахуванням умов місцезростання. Визначено зімкнутість крон в усіх вікових групах, яка забезпечує високу біологічну стійкість, продуктивність і вихід цінних сортиментів.

Результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження в Коростенському, Лугинському, Овруцькому, Словечанському держлісгоспах та Овруцько-Народицькому спецдержлісгоспі ДЛГО "Житомирліс".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора, який опрацював програму досліджень, удосконалив окремі розділи методики, зібрав весь польовий матеріал, провів його обробку і аналіз та сформулював висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу лісогосподарського факультету Національного аграрного університету в 1997-2000 рр. і щорічно - на кафедрі лісових культур та лісової фітопатології. Пропозиції щодо створення лісових культур обговорювались на технічних нарадах Овруцького і Словечанського держлісгоспів.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові праці у фахових збірниках.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Текст ілюстрований 31 таблицею і 19 рисунками. Список літератури містить 253 найменування, з них 21- іноземними мовами.

лісогосподарський сосна деревина кряж

ОСНОВНА ЧАСТИНА

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Середній запас стовбурної деревини насаджень України становить 171 м³/га, шпилькових порід - 196 м³/га, річний приріст - 4,0 м³/га. Аналіз літературних даних показує, що продуктивність насаджень і приріст стовбурної деревини Житомирської області такі ж, як і загалом по Україні і тісно корелюють із рівнем проведення господарських заходів (Голов'янко, 1949; Зражевський, 1957, 1958; Похитон, 1959; Лавриненко, 1961; Стопкань, 1962; Рябуха, 1962; Мегалінський, Наконечний, 1967; Головащенко, 1967; Гордиенко, 1968; Гринченко, 1972; Падій, 1973; Лисенко, 1973; Федоров, 1973; Бабенко, 1975; Литвак, 1975; Гойчук, 1975, 1988, 1998; Мякушко, 1978; Бабич, 1978; Головчанський, Гавриленко и др. 1978; Гордиенко, 1979; Пастернак, Смолянинов, Рябуха, 1981; Турчак, Бузун, 1981; Мазепа, 1981; Белий, 1981; Головчанский, Турчак, 1981; Шаблий, 1990; Генсирук, 1992; Ірклієнко, 1993; Гордиенко, Шаблий, Шлапак, 1995; Гордієнко та ін., 1996 та ін.). Водночас у Поліській зоні області продуктивність соснових деревостанів відзначається високою варіабельністю і навіть в однакових лісорослинних умовах може бути різною (Бузун, Краснов, Приступа, Турчак, 1989).

Переважна більшість робіт, які присвячені Поліссю взагалі і поліській частині Житомирської області зокрема, були опубліковані 10-40 років тому. Від часу публікації цих робіт створено багато нових лісових культур, а існуючі, на час їх обстеження автором дисертаційної роботи, досягли більшого віку. Природно, в останніх змінились усі таксаційні показники, лісівничі умови і стан деревостанів. Крім того, у більшості робіт рекомендовані лісогосподарські заходи щодо підвищення продуктивності насаджень сосни не завжди достатньо експериментально обґрунтовані. У них також не в повній мірі вивчено вплив різної повноти насаджень на вміст поживних речовин у ґрунті, продуктивність деревостанів усіх вікових груп, процеси природного відновлення, задерніння ґрунту тощо.

Питання, які впливають на стан та продуктивність насаджень Овруцько-Словечанського кряжу, нами включені в програму досліджень.

ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в лісництвах Овруцько-Народицького держлісгоспу, який розташований на півночі Житомирської області. Річна середня температура в районі досліджень становить 6,4 ⁰С; за рік тут випадає в середньому 570 мм атмосферних опадів. Тривалість вегетаційного періоду - 197 днів. Основними ґрунтами є дерново-підзолисті супіщані різновидності.

Технологія створення лісових культур, проведення господарських заходів в них та стан насаджень були відновлені за архівними даними і матеріалами лісовпорядкування, а також уточнювались при обстеженні в натурі.

Інтенсивність росту деревних порід у насадженнях, продуктивність деревостанів та їх стан вивчали шляхом закладки пробних площ у відповідності до загальноприйнятої у лісовій таксації методики (Захаров, 1970; Анучин, 1982; ОСТ 56-69-83..., 1984). Кожне насадження, в якому закладали пробні площі, детально описували за лісівничими та лісокультурними показниками (Воробйов, 1967; Огієвський, Хитрова, 1967; Гордієнко, Маурер, Ковалевський, 2000). При вивченні природного відновлення визначали кількість та висоту самосіву і підросту за породами.

Тип лісорослинних умов встановлювали за видовим складом трав'янистих і деревних рослин, продуктивністю деревостану, типом ґрунтів, характером рельєфу місцевості та іншими ознаками (Погребняк, 1955; Воробйов, 1967). Величина пробних площ визначалась наявністю на кожній із них не менше 200 дерев. Після суцільного переліку дерев на пробній площі у 20-25 екземплярів кожної породи визначали висоту і будували графіки висот.

Для вивчення ходу росту дерев за висотою та діаметром на кожній пробній площі зрізали по три середніх моделі всіх порід, які знаходились у складі насаджень. На модельних деревах сосни визначали приріст гілок по довжині. Площу проекції крони в горизонтальній і вертикальній площині вивчали у 50-60 дерев у насадженнях всіх вікових груп.

Фізіологічно активні корені вивчали методом Н.А.Качинського (1925) з врахуванням модифікацій П.С.Погребняка (1949) і Д.Д.Лавриненка (1952).

Для вивчення запасу підстилки на пробних площах закладали в шаховому порядку по десять облікових площадок величиною 1,0 м². На кожній пробній площі із трьох шурфів і двох прикопок відбирали зразки ґрунту для хімічного аналізу. Останні висипали на поліетиленову плівку, ретельно перемішували і відбирали середній зразок для хімічного аналізу. У такий же спосіб відбирали середній зразок підстилки для хімічного аналізу.

У підстилці визначали гумус і азот по Тюрину, фосфор - по Кирсанову, калій - полум'яним фотометром, концентрацією іонів водню - рН-метром. У зразках ґрунту визначали гумус і азот по Тюрину, фосфор - по Кирсанову, калій - по Каппену-Гильковицу. Вологість деревини та хвої вивчали за методикою Л.А. Іванова (1947).

Обробка результатів досліджень здійснювалась на комп'ютері з використанням методів математичної статистики (Доспехов, 1979; Лакин, 1990)

ПРИРОДНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСУ В УМОВАХ Овруцько-Словечанського кряжу

П.С. Погребняк (1968) вважає, що успіх насіннєвого відновлення залежить від наявності насіння, умов проростання його і подальшого розвитку та росту самосіву та підросту. У 80-річних культурах, створених у свіжих борах Сирницького лісництва Словечанського держлісгоспу, при зімкнутості крон 0,6 на землю випадає 152,4 тисячі насінин сосни звичайної в рік, в 60 і 75-річних культурах, створених у свіжих судібровах того ж лісництва, на землю випадає 32,3-709,2 тисячі насінин щорічно. У 120-річному сосновому насадженні зімкнутістю крон 0,6 в умовах свіжих суборів на землю випадає 496,8 тисяч насінин, у 106-річному зімкнутістю 0,7 у вологих суборах на землю випадає 267,3 тисяч насінин в рік, у 75-річних культурах зімкнутістю крон 0,7, які створені в свіжих судібровах, на землю випадає 270,0-355,1 тисяч насінин сосни звичайної майже щорічно.

Поява і розвиток сходів під наметом насаджень залежить від ступеня освітленості ґрунту і наявності підстилки. В 25-77-річних культурах сосни звичайної повнотою 0,6-0,8 , створених у свіжих суборах і судібровах, кількість самосіву і підросту всіх порід становить від 1125 до 4700 шт./га, в тому числі сосни - від 74 до 214 штук на гектарі висотою від 7 до 50 см. Однак в деяких насадженнях сосни, навіть при зімкнутості крон 0,6, самосів і підріст сосни відсутній.

Загальна кількість самосіву і підросту на однорічному зрубі становить 2557 шт., дворічному - 2270 шт., трирічному - 10882 шт., п'ятирічному - 14762 шт., дев'ятирічному - 2736 шт. і дванадцятирічному - 1134 шт. на гектарі, в тому числі сосни звичайної на однорічному зрубі 1845 шт., дворічному - 34 шт., трирічному - 14 шт., п'ятирічному - 1082 шт., дев'ятирічному - 1118 шт., дванадцятирічному - 192 шт. на гектарі висотою 5-250 см.

Основною причиною незадовільного відновлення під наметом насаджень є товстий шар підстилки, а в деяких насадженнях інтенсивний розвиток трав'янистих рослин, на зрубах і в часткових культурах - інтенсивне задерніння ґрунту. В усіх часткових культурах саджанці сосни мають значно більші розміри, ніж однорічний підріст її природного самосіву.

Як відомо, в ХVІІІ-ХІХ століттях і на початку ХХ століття лісосіку розробляли вручну. Деревину трелювали кіньми і вивозили її гужовим транспортом. Така технологія розробки лісосік мало пошкоджувала самосів і підріст, слабо порушувала підстилку і верхні шари ґрунту. Наслідком таких заходів було максимальне збереження підросту і утворення мінімальних умов для появи і розвитку трав'янистих рослин. Але, незважаючи на застосування такої технології розробки лісосік, природне відновлення корінних насаджень на зрубах розтягується на 50-60 років. Так, в Нагорянському лісництві Словечанського ДЛГ дерева сосни у відновлених на зрубах насадженнях мали вік від 37 до 108 років (табл. 1). Такий довгий період відновлення корінних насаджень сосни звичайної у свіжих суборах не виправданий ні в лісівничому, ні в економічному відношеннях.

Таблиця 1. Розподіл дерев сосни за віком, які знаходились в одному ярусі, на лісосіках головного користування. Свіжі субори Нагорянського лісництва Словечанського ДЛГ

Лісосіка 1996 р., кв. 86	Лісосіка 1998 р., кв. 7
Діаметр пенька, см	Вік зрубаних дерев, років	Частка дерев за віком, %	Діаметр пеньків, см	Вік зрубаних дерев, років	Частка дерев за віком, %
18,3-21,3	41-50	9,7	18,4-24,5	37-40	9,3
22,1-28,2	51-60	12,9	12,4-26,4	41-50	9,4
21,3-36,4	61-70	9,7	13,1-30,4	51-60	6,3
34,7-49,3	71-80	32,2	27,4-28,0	61-70	6,3
38,6-49,3	81-90	29,0	34,2-54,3	71-80	25,0
40,0-48,9	понад 90	6,5	41,3-55,6	81-90	25,0
Разом		100,0	51,3-70,4	понад 90	18,7
			Разом		100,0

Узагальнюючи результати досліджень, слід відзначити, що в соснових насадженнях Житомирського Полісся на ґрунт випадає велика кількість насіння. Проте відновлення сосни і листяних порід тут є незадовільним через суцільний шар підстилки, недостатнє освітлення і задерніння ґрунту на зрубах і в часткових культурах.

Отже, єдиним виправданим у лісівничому і економічному відношеннях способом відновлення корінних насаджень у Житомирському Поліссі є створення лісових культур на всіх категоріях лісокультурних площ.

ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ Овруцько-Словечанського кряжу

За сприятливих умов, які сформувались в Овруцько-Словечанському кряжі, один із способів підвищення продуктивності деревостанів полягає в тому, щоб в усіх типах лісорослинних умов та в усіх вікових групах насаджень на одиниці площі була оптимальна або близька до неї густота дерев або повнота. Повнота насаджень впливає не тільки на запас деревини, але і на очищення дерев від гілок, внутрішню будову стовбурів, а отже і на вихід цінних сортиментів. В умовах Овруцько-Словечанського кряжу, як показали наші дослідження, сосна звичайна добре розвивається і проявляє інтенсивний ріст. Чисті її культури, створені у свіжих суборах, в 30 років при повноті 0,9 мають запас стовбурної деревини 170 м³, а середній річний приріст становить 5,5 м³/га; у 50 років при повноті 0,82-0,86 запас стовбурної деревини складає 293-321 м³, а середній річний приріст - 5,9-6,4 м³/га (табл. 2).

Таблиця 2. Таксаційні показники чистих культур сосни звичайної

Квартал	Вік, років	Середні	Зімкнутість крон	Повнота	Бонітет	На гектарі
		висота, м	діаметр, см				Число дерев, шт.	запас	Середній річний приріст	вартість стовбурної деревини
								м3	%	м3	гривні	%
Можарівське лісництво Словечанського держлісгоспу. Свіжі субори
18	50	19,8	22,1	0,76	0,73	І	764	266	100	5,3
80	50	20,4	21,2	0,86	0,82	Іа	962	293	110	5,9
79	50	20,2	20,6	0,90	0,86	Іа	1052	321	121	6,4
Пилипівське лісництво Житомирського держлісгоспу. Свіжі судіброви
95	65	27,3	29,4	0,63	0,72	Іа	529	483	100	7,4	6972	100
108	65	27,6	31,3	0,71	0,82	Іс	544	516	107	7,9	7719	111
95	65	28,8	32,3	0,79	0,89	Іс	572	550	114	8,5	8631	124
Журбівське лісництво Овруцько-Народицького спецдержлісгоспу. Вологі субори
34	77	28,5	29,5	0,56	0,62	Іа	464	380	100	4,9	6091	100
32	74	28,0	29,1	0,71	0,82	Іа	588	429	113	5,8	7450	122

Природно, що підвищення родючості ґрунту стимулює інтенсивність росту сосни звичайної. Як видно з табл. 2, запас 65-річних культур сосни звичайної, створених у свіжих судібровах, при повноті 0,82-0,89 становить 516-550 м³/га, а середній річний приріст - 7,9-8,5 м³/га. Причому в усіх вивчених нами культурах сосни звичайної ослаблених і сухих дерев не виявлено.

У лісовому фонді Житомирської області насадження сосни звичайної займають 59,7 % площі. Середній річний приріст її деревостанів становить 4,55 м³/га. Проведенням виправданих в лісівничому відношенні заходів ще можна підвищити продуктивність соснових насаджень. Як показали наші дослідження, середній річний приріст деревини (4,55 м³/га) в 50-річних соснових культурах, створених у свіжих суборах, можна підвищити до 117-142 %, в 74-77-річних - до 108-127 % і в 88-90-річних - до 112-134 %, а в 65-річних, створених у свіжих судібровах, до 163-187 %. При цьому, впродовж формування насаджень необхідно систематично проводити доглядові рубання. В насадженнях, де вони проводились, спостерігається рівномірне розміщення дерев по площі, відсутні ослаблені і сухі дерева. Дослідження показали, що в чистих культурах сосни звичайної, що зростають у свіжих та вологих суборах і свіжих судібровах Житомирського Полісся за І-І^а бонітетами, після доглядових рубань у 30-річному віці на одному гектарі повинно залишитись близько 1860 дерев, у 50-річному - 1050, у 75-річному - 590, у 90-річному - 490. Повнота за сумами поперечного перетину повинна складати: у 30-річних культурах - 0,90; у 50-річних - 0,86; 65-річних - 0,89; 75-річних - 0,82; 90-річних - 0,83. За таких лісівничо-таксаційних показників насадження більш повно використовують сонячну енергію і родючість ґрунту.

У мішаних насадженнях з участю сосни звичайної і дуба звичайного, сосни звичайної і берези повислої продуктивність деревостанів залежить від зімкнутості верхнього ярусу. Надмірне зрідження першого ярусу хоча і супроводиться суттєвим збільшенням розмірів залишених дерев сосни (в 60 років середня висота збільшується на 2,0 м і діаметр - на 2,6 см), проте загалом значно знижує запас деревини (на 37 м³ на гектарі або на 9 %) . У середньовікових насадженнях з участю сосни і дуба, створених у свіжих суборах, збільшення повноти першого ярусу з 0,61 до 0,80 підвищує запас стовбурної деревини на 15-68 м³ на гектарі, а в культурах, створених у свіжих судібровах, підвищення повноти з 0,59 до 0,68 збільшує запас стовбурної деревини на 33 м³ на гектарі, або на 9,8 % .

У дерев сосни звичайної, як відомо, з кінця жерднякового віку зріджується крона. Цим можна пояснити задерніння ґрунту в чистих середньовікових, пристигаючих і стиглих, а іноді і жерднякового віку насадженнях. При зімкнутісті крон 0,6-0,7 і нижче навіть у середньовікових і пристигаючих чистих насадженнях трав'яниста рослинність витісняє коріння сосни з верхніх шарів ґрунту в нижні. Так, наші дослідження показали, що в 77-річному насадженні Журбівського лісництва Словечанського держлісгоспу зімкнутістю крон 0,56 у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту зосереджено у 2,6 рази більше коріння трав'янистих рослин, ніж дрібного коріння сосни звичайної. При цьому маса коріння сосни у верхньому 10-сантиметровому горизонті становила 36,4 %, а на глибині 10-25 см - 34,2 % від загальної його маси. У насадженні зімкнутістю крон 0,71 спостерігається зовсім інша картина - у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту маса коріння сосни звичайної була в 1,1 рази більшою, ніж маса коріння трав і в 1,6 рази більшою, ніж на глибині 10-25 см. На Поліссі трав'яниста рослинність не конкурує з сосною за вологу, оскільки тут випадає достатня кількість атмосферних опадів. Проте, трав'янисті рослини поглинають багато поживних речовин із ґрунту, а окремі види (пирій, куничник) виділяють в ґрунт інгібітори, які гальмують ріст коріння.

У високоповнотних соснових насадженнях Овруцько-Словечанського кряжу спостерігається інтенсивний ріст дерев за висотою, добре очищення від сучків, формування повнодеревних стовбурів. У дослідних 50-річних культурах сосни звичайної при зімкнутості крон 0,73 частка ділових дерев становила 76 %, у 90-річних насадженнях при зімкнутості 0,54 - 74 %. Підвищення зімкнутості крон у середньовікових культурах до 0,9 збільшує частку ділових дерев до 80-85 %, а в стиглих деревостанах, за умов зімкнення крон 0,7 і більше, вона досягає близько 90 % від загальної кількості дерев у насадженні. Водночас покращується товарна структура лісостанів, зростає вихід цінних сортиментів і отримується високий прибуток від їх реалізації (табл. 2).

ВПЛИВ КУЛЬТУР СОСНИ звичайної НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТІ СУПІЩАНІ ҐРУНТИ

Дослідження проводили в чистих 67-річних культурах сосни звичайної, створених у свіжих суборах і 75-77-річних соснових культурах, вирощених у свіжих судібровах. Перші з них характеризувались повнотою 0,56 (зімкнутість крон 0,52) і 0,66 (зімкнутість крон 0,61), другі, відповідно - 0,79 (зімкнутість крон 0,71) і 0,66 (зімкнутість крон 0,63). Запас підстилки в культурах свіжих суборів становив 8,84 і 9,31 т/га, в насадженнях свіжих судібров - 18,34 і 17,42 т/га.

В усіх насадженнях в однакових за об'ємом шурфах виявлена майже однакова кількість дрібного коріння сосни. Розвиток трав у культурах практично не вплинув на розповсюдження коріння сосни звичайної у свіжих суборах і зумовив його заглиблення в свіжих судібровах.

Таблиця 3. Фізико-хімічні властивості дерново-підзолистих ґрунтів культур сосни звичайної. Нагорянське лісництво, Словечанський держлісгосп

Квартал, ділянка	Вік, років	Зімкн. крон	Глибина, см	Гумус, %	Сума поглинених основ	Гідролітична кислотність	рН
					мг-екв на 100 г ґрунту	водневе	сольове
38,30	67	0,56	2-14	1,88	1,6	4,33	5,7	4,9
			14-24	1,32	1,3	2,67	5,7	4,8
			24-41	0,61	0,4	2,54	6,2	5,7
			41-63	0,53	0,3	1,83	5,9	5,4
			63-80	0,33	0,2	0,92	6,1	5,4
38,21	67	0,66	2-12	1,97	1,5	4,72	5,7	4,9
			12-25	1,12	1,3	2,27	5,8	4,8
			25-40	0,54	0,2	2,31	6,1	5,5
			40-60	0,52	0,2	1,75	5,9	4,9
			60-80	0,27	0,2	0,83	6,1	5,7
77,13	71	0,66	4-19	2,67	2,1	3,92	6,2	5,2
			19-36	1,52	1,9	0,83	6,3	5.7
			36-53	0,36	1,4	0,61	6,4	5,5
			53-94	0,19	1,4	0,87	6,4	5,4
77,10	75	0,79	5-19	2,59	2,0	4,02	6,1	5,2
			19-34	1,61	1,9	0,71	6,4	5,9
			34-50	0,34	1,3	0,52	6,3	5,7
			50-84	0,18	1,4	1,92	6,4	5.6

Встановлено, що в соснових культурах свіжих судібров частка напівмінералізованної фракції підстилки є значно більшою, ніж у насадженнях свіжих суборів (відповідно 63,6 - 66,4 % і 44,2 - 44,3 %). Це свідчить про достатньо великий потенціал впливу підстилки на ґрунт у судібровних типах лісу. Значне збільшення напівмінералізованної фракції підстилки у культурах свіжих судібров досягається дещо більшим опадом органічної маси деревних порід і, в основному, інтенсивним розвитком трав'янистих рослин.

Нами виявлено вплив зімкнутості насаджень на вміст поживних речовин у підстилці - із збільшенням зімкнутості як у свіжих суборах, так і свіжих судібровах збільшується кількість азоту та фосфору і зменшується вміст калію, що напевне пояснюється різним складом і часткою в насадженнях чагарникових і трав'янистих видів. Загалом, у підстилці культур свіжих судібров порівняно з культурами свіжих суборів вміст поживних речовин є більшим, а величина кислотності - меншою (в середньому азоту в 1,2 рази, фосфору - 1,1, калію - 2,1, рН - 1,2 рази).

Збільшення кількості підстилки в насадженнях зумовлює збільшення гумусу в ґрунті. В культурах, створених у свіжих судібровах, де маса підстилки є в середньому в 2 рази більшою, ніж у культурах свіжих суборів, спостерігається й більша кількість гумусу як в акумулятивному, так і елювіальному горизонтах ґрунту (табл. 3).

Подібна закономірність виявлена і за кількістю поглинених основ. Гідролітична кислотність та рН водне і сольове, навпаки, є вищими у ґрунті під культурами свіжих суборів. Проте, як показали агрохімічні аналізи, зміна повноти насаджень у межах одного типу лісорослинних умов майже не впливає на фізико-хімічні властивості ґрунту (різниця є недостовірною).

Загалом, дерново-підзолисті ґрунти Овруцько-Словечанського кряжу забезпечують вирощування високопродуктивних насаджень сосни звичайної.

ХАРАКТЕРИСТИКА КРОНИ СОСНИ звичайної

При формуванні насаджень будь-якого складу всі лісогосподарські заходи направлені, як правило, на вирощування максимального запасу стовбурної деревини і цінних сортиментів. У цьому відношенні суттєве значення має густота культур, яка при лісогосподарських заходах визначається за зімкнутістю крон, а більш точно - за сумами поперечного перетину стовбурів. Зімкнутість крон є одночасно як економічним показником, оскільки впливає на вихід цінних сортиментів, так і біологічним, який характеризує стан та продуктивність насаджень.

У 28-29-річних чистих культурах сосни звичайної, створених у свіжих суборах, підвищення повноти на 0,1 (в межах 0,69-0,80, а кількості дерев - 1909 - 2530 шт./га) збільшує запас стовбурної деревини на 20 м³/га (9 %), а в 33-35-річних культурах, створених в свіжих судібровах (в межах 0,64-0,74, а кількості дерев - 1417-1533 шт./га) - на 37 м³ /га (11,9 %).

Найбільший приріст двох найнижчих гілок за довжиною в 28-29-річних культурах спостерігається в перші п'ять років і знаходиться в межах 129-142 см. В наступні п'ять років (за період з 5 до10 років) він становить 38-92 см. У 33-35-річних культурах приріст гілок за довжиною в першому п'ятиріччі становить 153-189 см, в другому - 94-105 см. Більший приріст гілок спостерігається +в культурах з меншою повнотою. У 50-річних культурах, створених у свіжих суборах, при повноті 0,59-0,79 (кількість дерев 908-1218 шт./га), приріст двох найнижчих гілок за довжиною в перші п'ять років складає 70-113 см, в наступні - 62-118 см. При цьому в другому п'ятиріччі приріст гілок за довжиною в культурах з меншою (0,59) повнотою є меншим, ніж в культурах з більшою (0,79) повнотою.

У 67-річних культурах, створених в свіжих суборах, при повноті в межах 0,56-0,75 і кількості дерев 511-660 шт./га, найбільший приріст за довжиною двох нижніх гілок спостерігається в першому п'ятиріччі і становить 136-168 см. В другому п'ятиріччі він складає 75-123 см, в третьому (за період з 10 до 15 років) - 59-81 см. У першому п'ятиріччі більший приріст за довжиною спостерігається в рідких (повнотою 0,56) , а в третьому - в густих (повнотою 0,75) культурах.

У 75-77-річних культурах, створених в свіжих судібровах, при повноті в межах 0,68-0,79 і кількості дерев 478-577 шт./га, приріст двох найнижчих гілок за довжиною становить у першому п'ятиріччі 81-123 см, в другому (з 5 до 10 років) - 52-101 см, в третьому (з 10 до 15 років) - 52-93 см, в четвертому (з 15 до 20 років) - 18-23 см. У культурах з повнотою 0,68 очищення стовбурів від гілок є гіршим, ніж в культурах з повнотою 0,79.

У всіх відмічених культурах найбільшої довжини досягають дві перші від землі гілки. В 77-річних культурах, повнотою 0,62, найбільшої довжини (447 см) досягли треті від землі гілки. В 74-річних культурах, повнотою 0,82, треті з низу гілки досягли довжини 258 см. Проте в цих 74-77-річних культурах інтенсивність приросту за довжиною гілок з третього п'ятиріччя (після 10 років) помітно знижується. З більшою інтенсивністю це уповільнення спостерігається в густих (повнотою 0,82) культурах, ніж в рідких (повнотою 0,62). Слід наголосити, що навіть у середньовікових низькоповнотних насадженнях (зімкнутість крон 0,51-0,61) гілки після 10 років уже не здатні збільшити приріст по довжині і швидко опанувати вільний простір. У цих насадженнях, незважаючи на низьку зімкненість крон, приріст гілок після 15-20 років не перевищує 4-6 см в рік і крони сусідніх дерев навіть не доторкаються.

У чистих 50-річних культурах сосни звичайної, створених у свіжих суборах, загальна маса гілок середніх дерев і маса 100 штук хвоїнок є більшою в низькоповнотних насадженнях, ніж у високоповнотних. Водночас повнота деревостанів суттєво не впливає на вологість хвої. Така ж закономірність відносно маси хвоїнок та їх вологості спостерігається і в 74-77-річних культурах різних за повнотою.

Певної закономірності щодо вологості заболоневої деревини стовбурів сосни звичайної в різних за повнотою насадженнях нами не виявлено.

ВПЛИВ СХЕМ ЗМІШУВАННЯ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В КУЛЬТУРАХ

Незважаючи на те, що визначенням впливу початкової густоти на продуктивність насаджень лісівники займаються з кінця ХІХ століття, виробничники і до цього часу створюють різні за густотою, а частіше рідкі, лісові культури на всіх категоріях лісових площ. Наші досліди показали, що в лісових культурах, які створюють в свіжих і вологих суборах і свіжих судібровах, ряди слід розміщати з таким розрахунком, щоб зімкнутість крон наступила не пізніше 6-7 років після посадки сіянців на постійне місце. Цього можна досягти за умов розміщення посадкових місць в культурах через 1,5-2,0 х 0,5-0,7 м. Таке розміщення посадкових місць в умовах Овруцько-Словечанського кряжу є доцільним на всіх категоріях площ, у тому числі і на свіжих зрубах, на яких відсутнє, або не очікується природне поновлення.

В умовах свіжих борів регіону досліджень найкращий ріст сосна проявляє в лісових культурах з чергуванням її семирядних куліс з одним рядом берези. Це обумовлюється тим, що листя останньої поширюються в усіх семи рядах куліси в такій кількості, яка необхідна для швидкої мінералізації підстилки. Береза витісняє коріння сосни з верхніх в нижні шари ґрунту тільки у тих дерев, які розташовані в сусідніх з нею рядах.

Дуб звичайний, на відміну від берези повислої, витісняє коріння сосни звичайної тільки в перші 10-15 (максимум 20 років). Після переходу дуба в другий ярус сосна опановує верхні шари ґрунту, і з цього часу в усіх шарах ґрунту частка коріння сосни є більшою, ніж дуба. Уже з кінця жерднякового віку сосна звичайна в культурах з дубом звичайним формує більш потужну кореневу систему, ніж в чистих насадженнях. Отже, дуб не тільки збагачує ґрунт поживними речовинами, а і підвищує біологічну стійкість сосни звичайної.

Найкращий ріст сосна проявляє в змішаних з дубом насадженнях, створених у свіжих і вологих суборах, за умов чергування її п'ятирядної куліси і одного ряду дуба. Використання такої схеми при створенні лісових культур забезпечує наявність достатньої кількості листя дуба в усіх рядах куліси сосни.

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі статистично достатнього експериментального матеріалу теоретично опрацьована і вирішена важлива проблема щодо вирощування високопродуктивних чистих і мішаних соснових насаджень в умовах Овруцько-Словечанського кряжу. В процесі досліджень проаналізовано інтенсивність насіннєношення сосни звичайної, особливості її природного відновлення, вміст поживних речовин у підстилці, фізико-хімічні властивості ґрунту, вплив різної густоти дерев на ріст і товарну структуру насаджень та розвиток крон. У кінцевому підсумку наведено схеми змішування деревних порід, розміщення посадкових місць, склад порід, агротехніку створення культур, які забезпечують найбільш інтенсивний ріст і високу продуктивність насаджень сосни звичайної.

1. В насадженнях Житомирського Полісся віком 60-120-років, які займають свіжі субори, щорічно на одному гектарі випадає від декількох десятків до сотень тисяч насіння сосни звичайної, однак поява самосіву і виживання підросту сосни звичайної є дуже слабкими. У свіжих суборах під наметом насаджень кількість самосіву і підросту становить від декількох десятків до сотень штук на гектарі, а в часткових культурах на міжряддях - від декількох десятків до тисячі шт./га. Основною причиною незадовільного відновлення сосни під наметом високоповнотних насаджень є потужний шар підстилки, а в низькоповнотних насадженнях і на зрубах - інтенсивне розростання трав'янистих рослин.

При орієнтації на природне відновлення порід відтворення зімкнутих корінних соснових насаджень у свіжих суборах Житомирського Полісся розтягується на 50-60 років.

2. У чистих середньовікових і пристигаючих культурах сосни звичайної повнотою 0,71-0,87, створених у свіжих суборах, підвищення повноти на 0,1 збільшує запас деревини на 35,7-42,0 м³/га або на 10,1-11,8 %; у пристигаючих деревостанах повнотою 0,63-0,71 - на 37,7 м³ (11,2 %), а в стиглих повнотою 0,63-0,83 - на 38 м³/га (18,4 %); у середньовікових насадженнях повнотою 0,70-0,89, створених у свіжих судібровах - на 39,4-51,5 м³/га (7,11-11,4 %),

У середньовікових соснових насадженнях з участю берези повислої повнотою 0,64-0,71, створених у свіжих суборах, підвищення повноти на 0,1 збільшує запас деревини на 50 м³/га (15,0 %). У середньовікових насадженнях з участю сосни звичайної в першому ярусі й дуба звичайного в другому повнотою 0,61-0,80, створених у свіжих суборах, підвищення повноти на 0,1 підвищує запас стовбурної деревини на 43,7 м³ (10,6 %), а створених у свіжих судібровах при повноті 0,59-0,71 - на 57,5 м³/га (12,3 %).

3. Підвищення повноти пристигаючих насаджень сосни звичайної на 0,1, створених у свіжих суборах, збільшує вартість стовбурової деревини на 17,5 %, а створених у вологих суборах - на 9,0 %.

4. Підвищення зімкнутості гілок у середньовікових соснових насадженнях із зімкнутістю крон у межах 0,5-0,7 на 0,1-0,2 збільшує подовженість безсучкової частини стовбурів у середньому на 4,0 %. У пристигаючих насадженнях підвищення зімкнутості крон з 0,5 до 0,7 суттєво не впливає на подовженість безсучкової частини стовбурів.

5. Маса гілок з шпильками у дерев сосни середньовікових насаджень знаходиться в зворотній залежності зі зімкнутістю крон. Підвищення зімкнутості крон зменшує масу 100 штук хвоїнок і суттєво не впливає на їх вологість.

6. У середньовікових насадженнях при зімкнутості крон 0,55-0,69 вологість заболоневої деревини стовбурів є однаковою. В пристигаючих насадженнях при зімкнутості крон 0,56-0,71 вологість заболоневої деревини в густих культурах є дещо вищою до крони, в рідких - у межах крони.

Вологість заболоневої деревини гілок у кроні на різній віддалі від стовбура змінюється нерівномірно. Відрізки гілок із високою оводненістю деревини чергуються з низькою. Ці підйоми і зниження вологості не співпадають по довжині в гілках, розташованих на різних висотах у кроні. В середньовікових насадженнях зімкнутість крон на вологість деревини гілок не впливає. У пристигаючому віці в густих культурах вологість деревини нижніх гілок є вищою, а гілок, розташованих у середній і верхній частині крони - нижчою, ніж у рідких насадженнях.

7. У насадженнях жерднякового віку, створених у свіжих суборах, найвищий приріст гілок за довжиною спостерігається у перші 5-7 років, у середньовікових, пристигаючих і стиглих - у 5-10 років. У насадженнях жерднякового віку найбільшу довжину мають нижні гілки, у насадженнях старшого віку - гілки, розташовані в середній частині крони. В усіх насадженнях приріст гілок по довжині залежить від метеорологічних умов року.

8. У насадженнях жерднякового віку зімкнутість крон вища, ніж повнота за сумами поперечного перерізу стовбурів. В усіх середньовікових і пристигаючих насадженнях зімкнутість крон нижча, ніж повнота за сумами поперечного перетину стовбурів.

Площа проекції крони середнього дерева сосни звичайної в культурах, створених у свіжих борах, у свіжих і вологих суборах та свіжих судібровах, яка забезпечує високу біологічну стійкість та продуктивність деревостанів, становить у третьому десятиріччі близько 3,6 м², у четвертому - 3,9, у п'ятому - 5,5, у сьомому - 9,7, у восьмому - 12,3 м².

Насадження зімкнутістю крон 0,52-0,61 (повнотою 0,61-0,69) не використовують повною мірою сонячну енергію і родючість ґрунту Житомирського Полісся.

9. Встановлено, що запаси підстилки в культурах свіжих судібров є приблизно в 2 рази більшими, ніж у культурах свіжих суборів (в середньому 18 т/га і 9 т/га). В культурах свіжих судібров порівняно з насадженнями свіжих суборів більшою є також частка напівмінералізованної підстилки (відповідно 63,6-66,4 % і 44,2-44,3 %). Із збільшенням зімкнутості крон у підстилці культур незалежно від типу лісорослинних умов збільшується кількість азоту та фосфору і зменшується вміст калію. 10. У верхньому горизонті ґрунту під культурами сосни звичайної в свіжих судібровах міститься в 1,3-1,5 рази більше гумусу, ніж під сосновими культурами в свіжих суборах. Аналогічна закономірність виявлена і за кількістю поглинених основ.

У межах одного типу лісорослинних умов зміна повноти насаджень практично не впливає на фізико-хімічні властивості ґрунту.

11. У культурах, створених у свіжих суборах на пустирях і зрубах, при розміщенні посадкових місць 1,5 х 0,5 м (густі культури) загальна зімкнутість гілок наступає в 6-7 років, а при розміщенні посадкових місць 2,5-3,0 х 0,5 (рідкі культури) - в 14-15 років. У густих культурах сосна впродовж усього жерднякового віку має більшу висоту (на 11,6-12,0 %) і запас (на 12,0-12,4 %), в рідких насадженнях спостерігається погане очищення дерев від гілок та інтенсивний розвиток трав'янистих рослин із пануванням у складі злакових та осокових видів, які витісняють коріння сосни з верхніх у нижні, менш родючі, шари ґрунту і конкурують з нею за поживні речовини.

12. Початкова оптимальна або близька до неї частка листяних порід у насадженнях сосни звичайної становить 25-30 % за кількістю посадкових місць при рівномірному їх розміщенню по площі. З віком частку берези в складі насаджень сосни доцільно зменшувати з таким розрахунком, щоб до 50-60 років у деревостанах залишилися поодинокі її дерева, які знаходяться в першому ярусі. Частку дуба звичайного в насадженнях сосни звичайної слід залишати в межах 15-20 % за кількістю дерев протягом всього періоду від кінця жерднякової стадії розвитку до головного рубання.

13. У свіжих борах найбільш продуктивні насадження можна сформувати за умов розміщення одного ряду берези повислої через семирядну кулісу сосни звичайної, а в свіжих суборах - одного ряду дуба звичайного через п'ятирядні куліси сосни звичайної.

У чистих соснових насадженнях і в мішаних з участю берези повислої або дуба звичайного повноту деревостану в лісівничому і економічному відношенні доцільно залишати впродовж всього періоду формування і функціонування насадження близькою до 0,8.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Макарчук Я.І. Досвід створення лісових культур// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1998. - № 10. - С. 259 - 263.

2. Макарчук Я.І. Вплив листяних порід на інтенсивність росту сосни звичайної// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 1999. - № 19.- С. 245 - 249.

3. Макарчук Я.І. Продуктивність змішаних деревостанів// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2000. - № 24. - С. 234 - 239.

4. Макарчик Я.І. Особливості лісової підстилки// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2001. - № 34. - С. 238 - 243.

АНОТАЦІЇ

Макарчук Я.І. Продуктивність культур сосни звичайної Овруцько-Словечанського кряжу - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури, селекція, насінництво - Український державний лісотехнічний університет, м. Львів, 2001.

В дисертації запропонований новий напрямок у вирішенні проблеми підвищення продуктивності штучних насаджень сосни звичайної в умовах Овруцько-Словечанського кряжу. З'ясовано, що в насадженнях регіону на землю випадає велика кількість насіння сосни, проте природне поновлення її є незадовільним. Тому єдиним виправданим у лісівничому і економічному відношеннях способом є штучне відновлення лісу шляхом створення лісових культур. Встановлено, що вміст поживних речовин у підстилці та ґрунті культур різної густоти достатній для забезпечення інтенсивного росту сосни звичайної.

В умовах регіону сосна звичайна проявляє інтенсивність росту по І - І ^с бонітетах. Проте продуктивність насаджень всіх вікових груп різна. Щоб забезпечити інтенсивний ріст дерев сосни, формування малозбіжистих, добре очищених від гілок стовбурів, попередити появу трав'янистих рослин і задерніння ґрунту, зімкнутість крон у насадженнях всіх вікових груп доцільно дотримувати близько 0,8. За таких умов насадження будуть раціонально використовувати сонячну енергію і родючість ґрунту. Такі заходи допоможуть сформувати високопродуктивні деревостани з виходом великої кількості цінних сортиментів.

Ключові слова: тип лісу, корінні насадження, бонітет, повнота, гілки, продуктивність, приріст, поживні речовини, запас насаджень, сортименти.

Макарчук Я.И. Продуктивность культур сосны обыкновенной Овручско-Словечанского кряжа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры, селекция, семеноводство - Украинский государственный лесотехнический университет, г. Львов, 2001.

В диссертации предложено новое направление в решении проблемы повышения продуктивности искусственных насаждений сосны обыкновенной в распространенных типах леса (свежие и влажные субори и судубравы) Овручско-Словечанского кряжа. Выяснено, что в изученных насаждениях региона, начиная с молодняков и до перестойного возраста, на поверхность земли почти каждый год выпадает от десятков до сотен тысяч семян сосны. Предыдущее (под пологом насаждений) и следующее (на вырубках и частичных культурах) возобновление сосны очень слабое. Оно составляет от одного - двух десятков до нескольких сотен на гектар. Причем подрост, который сформировался под пологом насаждений, вследствие интенсивного разрастания травяной растительности на вырубках и в частичных культурах, постепенно гибнет. После рубок материнских насаждений интенсивно появляется самосев березы и корневая поросль осины.

В связи с очень малым количеством подроста сосны на вырубках, возобновление коренных насаждений сосны обыкновенной в свежих суборях длится до 50-60 лет. Поэтому основным, оправданным в лесоводственном и экономическом отношениях способом возобновления лесных насаждений, является искусственное путем закладки лесных культур.

Содержание питательных веществ в подстилке и почве под лесными культурами разной густоты вполне достаточно для обеспечения интенсивного роста сосны обыкновенной.

В условиях региона исследования сосна обыкновенная в искусственных насаждениях проявляет рост по І-І^с бонитетах. Продуктивность чистых и смешанных культур всех возрастных групп, начиная с жерднякового и до спелого возраста, зависит от многих факторов, а при одних и тех же условиях и количестве деревьев на единице площади повышение полноты на 0,1 , в пределах 0,56-0,89, увеличивает запас стволовой древесины на 7,9-18,4 % , а стоимость сортиментов - на 6,0-30,0 % .

В сомкнутых насаждениях сосна обыкновенная наивысшую интенсивность роста по высоте проявляет в первые 30-40 лет. В насаждениях жерднякового возраста наивысший прирост веток по длине наблюдается в период от 5 до 7 лет, в средневозрастных и спелых насаждениях - в период от 5 до 10 лет. Прирост веток по длине после 10 лет заметно замедляется. Поэтому для обеспечения интенсивного роста деревьев, формирования малосбежистых, хорошо очищенных от сучьев стволов, предотвращения разрастания травянистой растительности и задернения почвы, сомкнутость крон целесообразнее поддерживать на уровне 0,8. При таких условиях насаждения будут рационально использовать солнечную энергию и плодородие почвы. Такие мероприятия помогут сформировать высокопродуктивные древостои с выходом большого количества ценных сортиментов.

Ключевые слова: тип леса, коренные насаждения, бонитет, полнота, ветки, продуктивность, прирост, питательные вещества, запас насаждений, сортименты.

Makarchuk Y.I. Productivity of the crops of the simple pine in Ovruch - Slovechno ridge. - Manuscript.

The thesis to receive a degree of Master of agricultural science for specialist 06.03.01- forest crops, selection, seed growing. Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2001

The thesis proposes a new direction of developing of the problem to increase the production of the artificial plantations of the simple pine in under such cercumstances as Slovechno - Ovruch ridge. It was discovered that a lot of pine seeds fall to the ground in the plantations of this region but its natural regeneration is veri weak. That is why the artificial plantations are only one right way of regeneration of the forest and economical attitude. Substance of nutritives in the floor covering and in the soil of the crops of different dense are Rather for intensive growth of the simple pine. In the condition of the region, the pine shows the intensive growth to 1-1^a bonitetam. Suffice in to say production of plantations are different in all ages cluster of trees. It is necessary to plant nearly 0,8. to satisfy intensive growth of pines, to form clean trees without branches, to warn the settelment of the grass and the turf, to close the crown of the plantations oll ages cluster of trees.

In such condition the trees will use rationaly the sunny energy and fertility of soil. Such measures will help to form highly productive trees with great number of valuable assortments.

The key words: type of forest, highly productive, the native plantations, bonitet, complete, needles, increase, nutritive, reserve of plantations, variety.

Размещено на Allbest.ru

...