Нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмент реалізації екологічної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний лісотехнічний університет

УДК 630*96:639.1.02:639.1.052

08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмент реалізації екологічної політики

Муравйов Юрій Володимирович

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Синякевич Ігор Макарович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Черевко Георгій Владиславович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки агропромислового комплексу

- кандидат економічних наук, доцент Гринів Лідія Святославівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економіки України

Провідна установа - Тернопільська Академія народного господарства, Міністерство освіти і науки України, кафедра економіки природокористування та управління, м. Тернопіль.

Захист відбудеться "17" жовтня 2001 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 101.

Автореферат розісланий "14" вересня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кіндрат Р.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В зв'язку з переходом економіки України від командно-адміністративної системи до ринкових перетворень не до кінця була продумана тактика та стратегія подальшого розвитку мисливського господарства. Закони, нормативні акти та положення, які прийняті стосовно використання природних ресурсів, через свою недосконалість є недостатньо дієвими. В повній мірі це стосується і мисливського господарства. Поганий стан нормативно-правового забезпечення мисливського господарства України призвів до того, що плата за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни, які є невідємними компонентами лісових ресурсів, до цього часу не справляється. Результатом відсутності таких платежів є те, що користувачі не мають стимулу до раціонального використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни, а державний та місцеві бюджети - недоодержують кошти від мисливсько-господарської діяльності; мисливські угіддя використовуються неефективно, особливо угіддя з бідними кормовими та захисними властивостями, а ресурси мисливських тварин не завжди характеризуються високими кількісними та якісними показниками. Причиною такого стану є недосконалий економічний механізм, який до цього часу функціонує в мисливському господарстві України. Відсутня досконала методика та нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики. Вирішення цієї проблеми є актуальним для підвищення ефективності ведення мисливського господарства в Україні, оскільки це перший крок у напрямку його реформування на засадах нової екологічної політики.

Аспектами економічної оцінки та платного користування природними ресурсами, в тому числі і лісовими, займалися ряд науковців та дослідників серед яких Є.Ф. Гуцєв, П.К. Динька, Є.В. Панков, А.П. Петров, Ю.М. Позивайло, В.К. Поляков, І.М. Синякевич, В.В. Стьопін, В.Г. Сударєв, Ю.Ю. Туниця, І.В. Туркевич, А.Н. Чупров та інші. В своїх наукових працях вищезгадані автори зробили вагомий внесок у вирішення теоретичних та методологічних проблем платного користування природними ресурсами. Разом з тим, питання платного використання лісових мисливських угідь та фауни потребує подальшого вивчення та обґрунтування, а тому вимагає детального, поглибленого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету: "Концептуальні основи розвитку лісотехнічної освіти і науки в контексті вирішення глобальних економічних проблем на рубежі ХХІ століття" (№ держ. реєстрації 0197U017650) та "Концепція формування інструментів екополітики" (№ держ. реєстрації 0100U000952).

Мета та завдання досліджень. Метою роботи є розроблення нормативів і порядку справляння плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики.

Для досягнення поставленої мети доцільно розробити:

- еколого-економічну класифікацію мисливських угідь та фауни;

- методику калькулювання собівартості продукції мисливського господарства та мисливства;

- методику визначення нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин;

- методику визначення нормативів плати за спеціальне використання мисливських угідь;

- порядок справляння плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь і тварин на території державного лісового фонду;

- економічні санкції за порушення правил полювання.

Об'єктом дослідження є спеціальне використання природних ресурсів на платній основі.

Предметом дослідження є платежі за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики, а також економічні відносини, що складаються в процесі їх охорони, відтворення та спеціального використання.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використані такі методи: математичної статистики для встановлення залежностей та обробки результатів дослідження; соціологічного опитування для визначення оптимальних розмірів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено еколого-економічну класифікацію мисливських угідь та фауни України за доступністю для їх спеціального використання. Визначені основні передумови реформування мисливського господарства України на підставі характеристики та аналізу діяльності користувачів і власників мисливських угідь у 24 областях України та Республіці Крим. Вперше запропоновано методику калькулювання собівартості продукції мисливського господарства. Удосконалені: методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики і порядок справляння таких платежів; заходи економічної відповідальності за порушення правил полювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розраховані планові калькуляції собівартості охорони і відтворення мисливської фауни, мінімальні та максимальні розміри нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин, які використовуються на практиці для встановлення цін ліцензій (відстрілочних карток) за право на добування мисливських тварин. Розраховані нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь України можуть бути використані для встановлення розміру орендної плати за користування мисливськими угіддями. На основі результатів соціологічного опитування мисливців-аматорів встановлений рівень попиту на продукцію мисливського господарства. Обґрунтовано розміри економічної відповідальності за порушення правил полювання з метою стимулювання належної охорони та використання лісових мисливських угідь та фауни.

Запропонована методика визначення нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин використана в Цуманському держлісгоспі об'єднання "Волиньліс" та в Івано-Франківському держлісгоспі Івано-Франківського управління лісового господарства. Методики визначення нормативів плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливських тварин передані на розгляд до Державного комітету лісового господарства України.

Результати дисертаційної роботи використовуються в процесі читання теоретичних курсів та проведення практичних занять з дисциплін "Економіка природокористування", "Політика (галузева)" і "Економіка лісокористування".

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо здобувачем здійснено аналіз стану проблеми, обґрунтування і формування мети, постановка і вирішення завдань дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та її результати доповідались і обговорювались на: міжнародній конференції "Лісотехнічна освіта і наука в контексті проблем довкілля і розвитку: стратегія на ХХІ століття" (м. Львів, 1999 р.); міжнародній конференції і виставці "Лес - 2000" (Російська Федерація, м. Брянськ, 2000 р.); щорічних науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів та співробітників Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів, 1996-2001 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано шість одноосібних статей у фахових виданнях та одну тезу у збірнику матеріалів конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків і рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 159 найменувань, додатків. Робота викладена на 200 сторінках машинописного тексту, містить 23 таблиці, 9 рисунків, 10 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання досліджень, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Еколого-економічні передумови реформування мисливського господарства України" проведено аналіз наукових праць з проблем раціонального використання лісових ресурсів, визначені передумови реформування мисливського господарства України та обґрунтовано доцільність запровадження нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики.

Встановлено, що мисливське господарство України потребує негайних якісних перетворень, які б давали можливість провадити його діяльність на принципах самоокупності та самофінансування.

У другому розділі "Еколого-економічна характеристика мисливського господарства України" проведено аналіз ведення мисливського господарства та визначені основні його недоліки.

Вся площа мисливських угідь України в основному закріплена за п'ятьма найбільшими користувачами: Державним комітетом лісового господарства, Українським товариством мисливців та рибалок (УТМР), товариством "Динамо", Мінчорнобилем, Міноборони. Найбільшим користувачем мисливських угідь є Українське товариство мисливців та рибалок. Лісові мисливські угіддя, знаходяться в колективній та державній власності.

В останні роки спостерігається зниження чисельності та обсягів добування таких мисливських тварин, як бурий ведмідь, лось, олень благородний, козуля, дика свиня, качки, сірі гуси, глухар. Разом з тим, існує тенденція до зростання смертності диких мисливських тварин.

В 1996 року витрати на ведення мисливського господарства фінансувалися державою лише на 26,2%. Загалом мисливсько-господарська діяльність в нашій державі є збитковою. Витрати на ведення мисливського господарства в 1996 році покривалися надходженнями лише на 61%. Такий стан мисливського господарства України змушує до використання нових підходів щодо його ведення.

Встановлено, що основними причинами поганого стану ведення мисливського господарства є:

недосконалий економічний механізм відтворення, охорони та використання лісових мисливських угідь і ресурсів фауни;

відсутність нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь і фауни.

У третьому розділі "Методики визначення нормативів плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів лісової мисливської фауни" наведена класифікація мисливських угідь; розроблена методика визначення планової калькуляції собівартості продукції мисливського господарства, а також удосконалені методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни і порядок справляння цих платежів.

Мисливські угіддя та ресурси фауни є складовою частиною природних ресурсів, зокрема - лісових. За доступністю для використання мисливські угіддя та ресурси мисливської фауни запропоновано поділяти на такі групи: потенційні, екологічно-доступні, мобільні, економічно-доступні, фактично-використовувані.

При визначенні плати за спеціальне використання мисливських тварин враховано те, що даний природний ресурс має загальнодержавне, естетичне та виховне значення. Вартість ліцензії (відстрілочної картки) повинна мати оптимальне значення. Основою при визначенні нормативів плати за спеціальне використання мисливських тварин є обґрунтування її мінімального та максимального рівнів. Теоретичні основи таких платежів розроблені в роботах Синякевича І.М. і Диньки П.К.

Мінімальний рівень плати () за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин визначений на основі собівартості охорони, утримання та відтворення ресурсів мисливської фауни, з урахуванням нормативного прибутку

, (1)

де - собівартість утримання, охорони та відтворення однієї тварини мисливської фауни і-го виду, грн. / тварину;

- відсоток за банківський кредит, %.

Собівартість продукції мисливського господарства запропоновано калькулювати за такими калькуляційними статтями: витрати на біотехнічні заходи, витрати на охорону мисливських угідь та мисливської фауни, витрати на утримання та експлуатацію основних виробничих фондів, екологічні витрати, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, інші витрати, позавиробничі витрати.

Максимальний рівень плати виступає як економічний ефект, який одержує суспільство в процесі використання даних природних ресурсів.

Методика розрахунку максимальних нормативів плати () за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин певного виду представлена у вигляді

, (2)

де - реалізаційна ціна м'яса і-го виду мисливської фауни, грн. / кг;

- вихід товарного м'яса з однієї тварини і-го виду, кг;

- реалізаційна ціна пера (пуху) і-го виду мисливської фауни, грн. / кг;

- вихід товарного пера (пуху) з і-го виду мисливської фауни, кг;

- виручка від реалізації шкіри і-го виду мисливської фауни, грн.;

- виручка від реалізації трофеїв і-го виду мисливської фауни, грн.;

- авансований постійний та обіговий капітал на проведення полювання в розрахунку на одну тварину і-го виду мисливської фауни, грн.;

- рівень рентабельності мисливсько-господарської діяльності, %;

- витрати на полювання обробку (переробку) та реалізацію продукції мисливства в розрахунку на одну тварину і-го виду, грн.;

- обов'язкові збори та відрахування, грн.;

- коефіцієнт попиту і-го виду мисливської фауни.

Коефіцієнт попиту () визначено за формулою

, (3)

де - оптимальна вартість ліцензії (відстрілочної картки) за одну тварину і-го виду мисливської фауни, грн. / тварину;

- максимальний норматив плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин і-го виду без урахування коефіцієнта попиту, грн./ тварину.

Методика для визначення нормативів плати за спеціальне використання мисливських угідь у вигляді

, (4)

де - норматив плати за спеціальне використання мисливських угідь, грн./га. мисливський полювання санкція плата

- максимальна ціна відстрілочної картки (ліцензії) і-го виду мисливської фауни, грн. / тварину;

- оптимальна чисельність мисливських тварин і-го виду на 1000 га мисливських угідь, тварин;

- мінімальна ціна відстрілочної картки (ліцензії) і-го виду фауни, грн./ тварину;

- відсоток статевозрілих самок і-того виду в числі мисливських тварин %;

- можливий приріст мисливської фауни від однієї самки і-го виду, тварин;

- природний відпад приросту мисливської фауни і-го виду, %;

- площа і-го мисливського угіддя, га;

- норма відстрілу мисливських тварин певного виду, %;

- кількість видів мисливської фауни.

Основними умовами дієвості запропонованих методик є:

нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь встановлюються з урахуванням їх бонітету, а за спеціальне використання мисливських тварин - з урахуванням їх економічної доступності;

обов'язковість планування і калькулювання собівартості вирощування окремих мисливських тварин;

У четвертому розділі "Нормативи плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин і угідь" здійснено апробацію запропонованих методик, наведені розміри економічних санкцій за незаконне полювання і нераціональне використання мисливських угідь та обґрунтовано шляхи удосконалення порядку справляння плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни.

Розміри мінімальних та максимальних нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин, які встановлені на основі запропонованих методик (див. ф-ли 1,2), наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Мінімальні та максимальні нормативи плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин

Види мисливських тварин	Мінімальний рівень плати, грн./ тварину	Максимальний рівень плати, грн./ тварину
Лось	168,4	1019,1
Олень благородний	75,2	670,0
Олень плямистий	42,6	405,4
Козуля	36,3	154,6
Дика свиня	48,7	339,5
Лань	37,4	423,0
Муфлон	31,6	296,6
Заєць-русак	2,8	10,3
Фазан	3,3	5,8
Куріпка	3,1	1,5

З наведених даних (див. табл. 1) встановлено, що витрати на ведення мисливського господарства стосовно куріпки є економічно недоцільними (мінімальний норматив плати перевищує максимальний рівень).

Важливе значення для визначення оптимальних розмірів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин має рівень попиту на них. Нами проведено спеціальне соціологічне опитування 100 мисливців-аматорів за методом анкетування, що є першим кроком у вивченні ринку продукції мисливського господарства та мисливства. Отримані результати щодо готовності мисливців-аматорів платити за право на добування мисливських тварин за максимальними цінами статистично опрацьовано. Результати опитування представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Дані про готовність мисливців-аматорів платити

за право на добування основних видів мисливських тварин

Види мисливських тварин	Відсоток мисливців-аматорів, які готові платити за цінами:
	нижчими від мінімального рівня	вищими від максимального рівня
Лось	7,0	11,0
Олень благородний	1,0	24,0
Олень плямистий	1,0	27,0
Козуля	10,0	36,0
Дика свиня	2,0	19,0
Лань	15,0	0,0
Муфлон	10,0	2,0
Заєць-русак	2,0	13,0
Фазан	10,0	54,0
Куріпка	43,0	0,0

З наведених результатів видно (див. табл. 2), що в Україні існує певна група мисливців-аматорів, які належно оцінюють продукцію мисливського господарства і готові за неї платити за цінами, що значно перевищують максимальні. Зокрема, за право на добування лося, оленя благородного, оленя плямистого, козулі, дикої свині деякі мисливці готові платити за цінами, які перевищують максимально допустимі в 1,1-1,9 разів. Окрім того, виявлено, що частина мисливців не бажає (чи не спроможна) платити за право на добування мисливських тварин навіть за мінімальними цінами. Це пов'язано з невисоким життєвим рівнем населення, низькою якістю продукції мисливських господарств, незадовільним сервісним обслуговуванням в мисливських угіддях України під час полювання тощо.

Встановлено, що серед опитаних мисливців-аматорів немає однозначної думки щодо ціни за право на добування основних видів мисливських тварин. Це говорить про те, що ціни на продукцію мисливського господарства повинні формуватися загалом під впливом попиту на неї. Виходячи з цього, в Україні склалися об'єктивні передумови щодо реформування мисливського господарства на принципах вільного ціноутворення.

Після статистичного опрацювання результатів дослідження розраховані оптимальні нормативи плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин (табл. 3).

Таблиця 3. Оптимальні нормативи плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин

Види мисливських тварин	Коефіцієнт попиту	Оптимальні розміри плати, грн./ тварину
Лось	0,54	550,3
Олень благородний	0,58	388,6
Олень плямистий	0,72	291,9
Козуля	0,86	133,0
Дика свиня	0,56	190,1
Лань	0,13	55,0
Муфлон	0,21	62,6
Заєць-русак	0,61	6,3
Фазан	1,09	6,3
Куріпка	0,48	1,5

Виявлено, що найменшим рівнем попиту серед опитаних мисливців користуються лань, муфлон та куріпка.

Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь України наведені в табл. 4.

Таблиця 4. Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь України

Основні види мисливських тварин	Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь за класами бонітету, грн./ 1000 га.
	перший	другий	третій
1. Лісова і Лісостепова зони України
Лось	229,30	98,45	32,82
Олень благородний	540,74	324,44	108,15
Олень плямистий	633,73	396,08	158,43
Козуля	548,54	274,27	109,71
Дика свиня	413,36	206,68	103,34
Основні види мисливських тварин	Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь за класами бонітету, грн./ 1000 га.
	перший	другий	третій
Лань	130,28	74,45	22,33
Муфлон	182,37	81,05	32,42
Заєць-русак	87,29	65,46	10,91
Куріпка	336,64	224,42	74,81
Разом	2765,61	1646,85	652,92
2. Степова зона Україна
Олень благородний	544,96	326,98	108,99
Козуля	475,19	316,79	79,20
Дика свиня	598,55	299,27	119,71
Заєць-русак	109,11	87,29	21,82
Фазан	399,49	249,68	99,87
Куріпка	390,90	260,60	86,87
Разом	2518,2	1540,61	516,46
3. Лісова зона Криму
Олень благородний	412,30	206,15	61,84
Козуля	359,99	198,00	79,20
Дика свиня	310,02	206,68	103,34
Муфлон	185,57	82,48	32,99
Заєць-русак	79,11	49,44	19,78
Фазан	399,49	299,62	149,81
Разом	1746,48	1042,37	446,96
4. Лісова зона Карпат
Олень благородний	511,14	408,91	204,46
Козуля	395,99	198,00	79,20
Дика свиня	413,36	206,68	155,01
Муфлон	185,57	82,48	32,99
Заєць-русак	87,29	65,46	32,73
Фазан	169,76	101,86	33,95
Разом	1763,11	1063,39	538,34

З метою покращання фінансового стану мисливського господарства, запропоновано плату за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин перераховувати на спеціальний рахунок мисливських підприємств (включати її до валового доходу). Разом з тим, передбачено оподатковувати мисливські господарства за ставками, які діють згідно з чинним законодавством.

Суми компенсацій та розміри штрафів за порушення правил полювання розраховано з урахуванням нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин (табл. 5).

Таблиця 5

Економічні санкції за порушення правил полювання на основні види мисливських тварин

Види мисливських тварин	Відшкодування збитків, грн./ тварину	Суми штрафів, грн./ тварину
Лось	1019,1	168,4
Олень благородний	670,0	75,2
Олень плямистий	405,4	42,6
Козуля	154,6	36,3
Дика свиня	339,5	48,7
Лань	423,0	37,4
Муфлон	296,6	31,6
Заєць-русак	10,3	2,8
Фазан	5,8	3,3
Куріпка	3,1	1,5

Економічну відповідальність за погіршення якості мисливських угідь запропоновано визначати на основі їх економічної оцінки та розмірів заподіяної шкоди.

У п'ятому розділі "Еколого-економічні аспекти екологічної політики щодо сталого розвитку мисливського господарства України" сформована концепція сталого розвитку та національна екологічна політика реформування мисливського господарства. Подано систему інструментів лісової і мисливської політики.

Нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни розглянуто як інструмент реалізації екологічної політики. Планування мисливсько-господарської діяльності та сертифікація продукції мисливського господарства та мисливства є необхідними передумовами сталого розвитку мисливського господарства.

З метою ефективного ведення мисливського господарства в Україні є необхідним виконання таких умов:

національна екологічна політика стосовно розвитку мисливського господарства повинна будуватися на концепції сталого розвитку;

спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни повинно бути платним;

сертифікація мисливських угідь і продукції мисливського господарства повинна бути обов'язковою і контролюватися відповідними органами державної влади.

Висновки та рекомендації

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється в розробленні та застосуванні нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмента реалізації екологічної політики, яке в сукупності дозволило зробити такі висновки:

1. В Україні склалися політичні, економічні, екологічні, правові та соціальні передумови щодо реформування мисливсько-господарської діяльності на принципах ринкової економіки. Ведення мисливського господарства повинно здійснюватися в рамках концепції сталого розвитку економіки з урахуванням принципів сталого ведення лісового господарства, які були проголошені на міжнародній конференції ООН у Ріо-де-Жанейро (1992) і підтримані Європейським парламентом та конференціями міністрів європейських країн (Хельсінкі-1994, Лісабон-1998).

2. Лише платне користування лісовими мисливськими угіддями та фауною є запорукою їх ефективного використання.

3. Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь та ресурсів мисливських тварин - є основним економічним інструментом екологічної політики, який повинен використовуватися для реформування мисливського господарства. Нормативи плати розглянуто в системі цін на мисливські угіддя і продукцію мисливського господарства, а не в рамках податкової системи України, як це передбачено чинним законодавством.

4. Розроблено еколого-економічну класифікацію мисливських угідь та фауни з метою планування їх охорони, відтворення і використання. Планування витрат мисливсько-господарської діяльності пропонується здійснювати на основі розробленої методики калькулювання собівартості продукції мисливського господарства.

5. Удосконалені методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни базуються на рентно-затратній та компенсаційній концепціях економічної оцінки природних ресурсів.

6. За розробленою методикою розраховані нормативи плати за спеціальне використання мисливської фауни, яка має найбільш вагоме економічне, екологічне та соціальне значення (лось, олень благородний, олень плямистий, козуля, дика свиня, лань, муфлон, заєць-русак, фазан, куріпка). Щодо інших видів мисливських фауни, то нормативи плати за їх спеціальне використання можуть визначатися пропорційно до маси перелічених нами мисливських тварин. Проведені розрахунки мінімально і максимально допустимих нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин дають можливість реально визначати верхню та нижню межу ціни ліцензії (відстрілочної картки), а також встановлювати її оптимальні розміри.

7. Розраховані нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь та мисливської фауни можна використовувати окрім їх прямого призначення також для визначення економічної оцінки цих компонентів лісових ресурсів та розрахунку орендної плати. Їх необхідно корегувати у випадках, коли суттєво змінюються еколого-економічні умови відтворення і використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни та попит на продукцію мисливського господарства.

8. Удосконалені методики та визначені розміри економічних санкцій за порушення правил полювання дозволять стимулювати охорону, відтворення і користування даними природними ресурсами.

9. Плата за спеціальне використання мисливських угідь і фауни повинна складати валовий доход мисливських господарств, а не перераховуватися в державний і місцевий бюджети, як один із видів екологічних податків. Ставку податку на прибуток доцільно встановити на рівні 30%, а на додану вартість - 20%. Реалізація платного користування мисливськими угіддями та фауною в практиці ведення мисливського господарства, дозволить скоротити щорічні видатки державного і місцевого бюджетів на відтворення і охорону лісових мисливських угідь та фауни.

10. Встановлено, що за право на добування лося, оленя благородного, оленя плямистого, козулі, дикої свині переважна більшість мисливців готова платити за цінами, які перевищують максимально допустимі в 1,1...1,9 разів. Ліцензії на відстріл мисливських тварин, які користуються підвищеним попитом доцільно продавати на спеціальних мисливських торгах, що дозволить збільшити рентабельність мисливських господарств і нагромадити кошти для розширеного відтворення мисливської фауни.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Муравйов Ю.В. Теоретичні основи економічного стимулювання раціонального використання мисливських угідь України // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - Вип. 7. - 1997. - С. 188-190.

2. Муравйов Ю.В. Еколого-економічна класифікація лісових мисливських угідь та ресурсів лісової мисливської фауни // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - Вип. 8. - 1998. - С. 229-231.

3. Муравйов Ю.В. Методика визначення плати за спеціальне використання мисливських тварин // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр.ДЛТУ. - Вип. 8.1.- 1998. - С. 261-264.

4. Муравйов Ю.В. Методика визначення планової калькуляції собівартості продукції мисливського господарства // Наук. вісник: Проблеми ступеневої лісотехнічної освіти. Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - Вип. 8.3. - 1998. - С. 85-89.

5. Муравйов Ю.В. Нормативи плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів лісової мисливської фауни // Наук. вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - Вип. 9.7. - 1999. - С. 304-308.

6. Муравйов Ю.В. Формування попиту на продукцію мисливського господарства України // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - Вип. 10.1. - 2000. - С. 311-312.

7. Муравйов Ю.В. Эколого-экономическая классификация охотничьих угодий и ресурсов охотничьих животных // Материалы международной научно-технической конференции "Лес - 2000" . Актуальные проблемы лесного комплекса. - Брянск: БГИТА. - 2000. - С. 70-71.

Анотація

Муравйов Ю.В. Нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмент реалізації екологічної політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2001.

Запропоновані методики визначення нормативів плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни. Проведені розрахунки у відповідності із запропонованими методиками, вдосконалений порядок справляння плати за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни, а також приведені розмірі економічних санкцій за порушення правил полювання. Обґрунтовані еколого-економічні аспекти екологічної політики щодо сталого розвитку мисливського господарства України.

Ключові слова: нормативи плати, мисливські тварини і угіддя, спеціальне використання, екологічна політика, економічні санкції.

Summary

Muravjov Y.V. Normatives of payment for special use of forest hunting tracts and fauna as tool of ecological policy implementation. - Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences degree, speciality 08.08.01 - еconomics of nature use and environmental protection. - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2001.

Proposed methods of the payment normative evaluation for a special use of hunting lands and resources of game fauna. Evaluations have been carried out in accordance with proposed methods, the order of payment for a special use of hunting lands and resources of game fauna has been improved, rates of economic sanctions for the infringement of hunting regulations have been given.

Key words: payment normative, hunting animals and lands, special use, ecological political, economic sanctions.

Аннотация

Муравьев Ю.В. Нормативы платы за специальное использование лесных охотничьих угодий и фауны как инструмент реализации экологической политики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2001.

На основании глубокого анализа деятельности охотничьих предприятий Государственного комитета лесного хозяйства Украины, нами рассмотрены основные причины неудовлетворительного состояния охотничьих хозяйств. Установлено, что до сих пор не разработан принципиально новый экономический механизм ведения охотничьего хозяйства. Такая ситуация привела к тому, что в охотничьих хозяйствах отсутствует стимул к рациональному использованию охотничьих угодий. Выход с такой ситуации мы видим в том, чтобы внедрить в практику платное пользование ресурсами охотничьих животных и угодьями.

В диссертационной работе разработаны методики расчетов нормативов платы за специальное использование лесных охотничьих угодий и животных, проведены расчеты минимальные и максимальные нормативов платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных.

Основой минимальных нормативов платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных являются издержки охотничьего хозяйства по уходу, охране и воспроизводству ресурсов охотничьих животных с учетом нормативной прибыли. Для определения этих издержек нами предлагается составление плановой калькуляции на основании калькуляционных статей с учетом экономических, экологических, а также социальных особенностей ведения охотничьего хозяйства. Основой максимальных нормативов платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных выступает экономический эффект, который получает общество в процессе использования данного компонента природных ресурсов. Исходя из того, что цена зависит от спроса, нами предложена методика определения оптимального размера платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных.

Нормативы платы за специальное использование охотничьих угодий должны основываться на их эколого-экономической оценке. Кроме того, эколого-экономическая оценка определяет убытки владельца этих земель в случае их потери навсегда и одновременно суму компенсации. Вместе с тем, эколого-экономическая оценка может определять цену охотничьих угодий в процессе их покупки или продажи. При определении нормативов платы за специальное использование охотничьих угодий мы основывались на рентно-затратной и компенсационной концепциях эколого-экономической оценки с учетом того, что эти природные ресурсы имеют государственное значение.

С учетом того, что в усовершенствовании нуждается механизм взимания платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных и охотничьих угодий, нами предлагается плату за специальное использование ресурсов охотничьих животных перечислять на специальный счет охотничьих хозяйств. Вместе с тем, предлагается ввести налоги в соответствии с действующим законодательством Украины. В частности, ставку налога на прибыль на уровне 30%, а на добавленную стоимость - 20%. Такой подход к вопросу усовершенствования механизма взимания платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных и охотничьих угодий улучшит финансовое положение охотничьих хозяйств, а также увеличит поступление финансовых ресурсов в государственный бюджет.

Учитывая то, что ресурсы охотничьей фауны и охотничьих угодий имеют государственное, историческое, воспитательное значение, то ответственность за нарушение правил их использования должна быть адекватна нарушениям. Для предупреждения нарушений против нарушителей целесообразно применять экономические санкции. Они должны учитывать полное возмещение убытков вследствие нарушения определенных требований использования природных ресурсов, а также выступать в качестве экономического наказания.

На основании предложенных методик определения нормативов платы за специальное использование ресурсов охотничьих животных и охотничьих угодий проведены соответствующие расчеты, представлены расчеты размеров экономических санкций за нарушение правил охоты.

В работе сформулирована концепция устойчивого развития и национальная лесная политика в связи с реформированием охотничьего хозяйства. Нормативы платы за специальное использование лесных охотничьих угодий фауны рассматриваются в качестве инструмента реализации экологической политики. Планирование охотничье-хозяйственной деятельности и сертификация продукции охотничьего хозяйства и охоты выступают необходимым условием устойчивого развития охотничьего хозяйства.

Ключевые слова: нормативы платы, охотничьи животные и угодья, специальное использование, экологическая политика, экономические санкции.

Размещено на Allbest.ru

...