Показники специфічної та неспецифічної резистентності організму бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму нітратами
Ефективність застосування електромагнітного опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону після надмірного одноразового нітратного навантаження організму за змінами гематологічних й імунобіологічних показників крові до і після введення нітратів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.04.2014 |
| Размер файла | 54,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 619:616-008.9:546.175:636.2
ПОКАЗНИКИ СПЕЦИФІЧНОЇ ТА НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ БУГАЙЦІВ ПІСЛЯ НАДМІРНОГО ОДНОРАЗОВОГО ТА ТРИВАЛОГО НАВАНТАЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ НІТРАТАМИ
16.00.02 -- патологія, онкологія і морфологія тварин
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Розстальний Андрій Васильович
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України (м. Київ).
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, член-кореспондент УААН, професор* заслужений діяч науки і техніки України МАЗУРКЕВИЧ Анатолій Йосипович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології.
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, академік УААН, професор КРАСНІКОВ Геннадій Андрійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, УААН, завідувач лабораторії патоморфології, м. Харків;
доктор ветеринарних наук, доцент БОРИСЕВИЧ Борис Володимирович, Національний аграрний університет, в.о.професора кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи.
Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра нормальної і патологічної фізіології, Міністерства аграрної політики України, м. Біла Церква.
Захист відбудеться “19” вересня 2001р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041? м. Київ-41? вул. Героїв оборони? 15? навчальний корпус № 3? ауд. № 65.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м. Київ-41? вул. Героїв оборони 11? навчальний корпус № 10.
Автореферат розіслано “16” серпня 2001р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Міськевич С.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Досліди з експериментального і клінічного дослідження отруєнь тварин нітратами показали, що під впливом нітратів і нітритів істотно знижується опірність організму тварин до несприятливих екзо- та ендогенних факторів (Шумаков О.Ф.,1988; Захаренко М.О.,1990), зменшується продуктивність, суттєво порушується обмін речовин (Хмельницький Г.О., 1980; Панько М.Ф.,1986; Мазуркевич А.Й., 1991; Данілов В.Б.,1993; Карповський В.І.,1994).
За даними багатьох дослідників введення нітратів в організм тварин спричиняє суттєві зміни клітинних та гуморальних показників резистентності організму (Митченков В.Т.,1972; Соболєва Е.А.та ін.,1973; Іванов А.В.,1977). Проте участь факторів, які забезпечують специфічну (популяції лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів) і неспецифічну (фагоцитарна активність та інтенсивність фагоцитозу лейкоцитів, цитохімічні показники активності нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті) резистентність організму за умов різної величини навантаження організму тварин нітратами, висвітлена недостатньо.
Реєстрація і аналіз змін в організмі за умов отруєння дає можливість науковцям і клініцистам з'ясувати характер порушень механізмів реактивності та резистентності організму тварин, прогнозувати наслідки й розробити заходи профілактики та корекції змін резистентності.
В результаті антропогенного впливу на природу в навколишньому середовищі накопичуються фактори, що спричиняють патогенну дію на здоров'я людини і тварин. Це зумовлює зниження резистентності організму та збільшення чисельності захворювань. Застосування фармакологічних препаратів для профілактики та лікування хвороб веде до виникнення небажаних явищ, оскільки хіміопрепарати часто викликають розвиток токсичних та алергічних реакцій, тривалу післядію, звикання і т.д. Все це спонукає до пошуку нових засобів, які б не давали побічних ефектів. В останній час в медицині для підвищення резистентності організму починають застосовувати електромагнітне опромінення (ЕМО) хвилями міліметрового діапазону (ММД) (Лебедєва Н.Н., Котровська Т.І.,1999).
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до наукової тематики кафедри нормальної та патологічної фізіології “Вивчити механізми формування реактивності організму тварин під впливом хімічних та біологічних факторів зовнішнього середовища” в 1998-2000 роках, № держреєстрації 0196 U 005219.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було з'ясувати характер змін показників резистентності та обміну речовин бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму тварин нітратами, а також оцінити вплив на ці показники електромагнітного опромінення хвилями міліметрового діапазону після одноразового введення надмірної кількості нітратів.
Для вирішення цієї мети були поставлені такі задачі:
1. Здійснити надмірне одноразове та тривале навантаження організму тварин нітратами. тварина опромінення нітрат кров
2. Вивчити гематологічні, імунобіологічні та біохімічні показники крові до введення нітратів; на 5 і 14 добу після надмірного одноразового введення нітратів; на 21, 35, 42, 53 добу введення нітратів та через 7 діб після припинення надходження нітратів в організм тварин.
3. Визначити ефективність застосування електромагнітного опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону після надмірного одноразового нітратного навантаження організму тварин за змінами гематологічних й імунобіологічних показників крові до введення нітратів, на 5, 10 і 14 добу після їх надходження в організм тварин.
Об'єкт досліджень: резистентність бугайців до і після одноразового та тривалого навантаження організму нітратами.
Предметом дослідження були фактори, які забезпечують специфічну (популяції лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів) та неспецифічну (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, характер лейкограми, показники фагоцитозу, бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові, титр нормальних аглютинінів, вміст білірубіну, загального білка та його фракцій, активність амінотрансфераз) резистентність організму бугайців.
Методи дослідження: для досягнення поставленої мети були використані гематологічні (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну), імунобіологічні (кількість популяцій лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, фагоцитарна активність, інтенсивність фагоцитозу лейкоцитів, властивості нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті, бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові, титр нормальних аглютинінів), біохімічні (вміст нітратів, нітритів, загального білка та його фракцій, активність аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), гамма-глутаміламінотрансферази (ГГТ), вміст білірубіну) та статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості змін факторів резистентності організму бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму тварин нітратами. Встановлено віддалений негативний вплив нітратів та продуктів їх взаємодії з біологічними структурами на неспецифічні фактори резистентності організму.
Вперше доведено позитивний вплив електромагнітного опромінення (ЕМО) організму бугайців хвилями міліметрового діапазону (ММД) на показники їх резистентності після одноразового надмірного введення нітратів.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених досліджень з'ясовано стан реактивності та показники резистентності організму тварин після надмірного одноразового та при тривалому його навантаженні нітратами. Встановлені особливості дають змогу прогнозувати наслідки, розробити заходи профілактики та корекції змін резистентності за цих умов. Застосування опромінення хвилями ММД дає можливість рекомендувати його для швидкого відновлення показників резистентності організму тварин після надмірного одноразового нітратного навантаження.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав весь обсяг експериментальних досліджень? провів статистичну обробку результатів? підбір та опрацювання наукової літератури? здійснив аналіз та інтерпретацію одержаних результатів.
Апробація результатів досліджень. Результати дисертаційної роботи були апробовані на науково-виробничих конференціях професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету (НАУ) у 2000 та 2001рр., а також науково-практичній конференції Київської медичної академії післядипломної освіти (КМАПО) ім. П.Л.Шупика МОЗ України у 2001 р.
Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових робіт: у журналі ”Вісник аграрної науки“ (2), в збірниках наукових праць ”Науковий вісник Національного аграрного університету“(1) та ”Вісник Білоцерківського державного аграрного університету“(1), матеріалах наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету ветеринарної медицини (ФВМ) НАУ (1), збірнику наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика (1).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу? огляду літератури? власних досліджень? результатів досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень? висновків та списку літератури? що включає 207 джерел. Дисертація містить 29 таблиць? 32 рисунки.
Вибір напрямків досліджень, матеріали і методи виконання роботи
Дисертаційна робота виконана в 1998-2000 рр. в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин, а також кафедри біохімії та біотехнології ФВМ НАУ, де були проведені біохімічні дослідження.
Експериментальні дослідження проводили в осінньо-весняний період на бугайцях чорно-рябої породи віком 8-10 місяців. Піддослідні тварини утримувалися в індивідуальних станках стаціонару клініки факультету ветеринарної медицини НАУ, а також у тваринницьких приміщеннях станції м'ясного скотарства НАУ та колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) ім.Івана Франка с. Пустовіти Миронівського району Київської області.
Раціон був типовим протягом всього періоду досліджень і розрахований на приріст маси тіла 600 г на добу. Дослід умовно поділений нами на два періоди: підготовчий та дослідний.
Протягом підготовчого періоду тварин досліджували на предмет виключення різних незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб. У дослідні групи включали тварин, клінічно здорових і вільних від інвазії.
Гостре отруєння тварин нітратами після відбору крові здійснювали шляхом орального введення, під час годівлі, суміші, що складалась із нітрату натрію (NаNO3) і нітрату калію (KNO3) в еквімолярних кількостях із розрахунку 0,4г NO3- на 1 кг маси тіла тварини у формі 10 % -ного водного розчину.
Для лабораторних аналізів отримували проби крові із зовнішньої яремної вени, вранці до введення нітратів, через 5 та 14 діб після навантаження організму тварин нітратами.
В другій серії дослідів вивчали вплив тривалого введення нітратів на показники резистентності тварин. З цією метою ми використовували бугайців-аналогів чорно-рябої породи віком 7-9 місяців. Дослід тривав 60 діб. Протягом 42 діб тварини отримували під час годівлі суміш, що складалась із NаNO3 і KNO3 в еквімолярних кількостях із розрахунку 0,25 г NO3- на 1 кг живої маси тварини у формі 10 % -ного водного розчину. Нітрати вводили орально у два прийоми протягом доби (вранці і ввечері). Починаючи з 43 по 53 добу експерименту, дозу нітратів підвищили до 0,4 г NO3- на 1 кг живої маси. З 54 по 60 добу нітрати не вводили.
У третій серії дослідів вивчався вплив електромагнітного опромінення бугайців хвилями міліметрового діапазону на показники їх резистентності після одноразового надмірного навантаження організму нітратами. Експерименти проводили в КСП імені Івана Франка, с. Пустовіти Миронівського району Київської області на бугайцях чорно-рябої породи віком 9-10 міс. Тварин відбирали за принципом аналогів. Вони були поділені на три групи, по 5 тварин у кожній: контрольну і дві дослідні. Тварин дослідних груп, починаючи з першої до дев'ятої доби після отруєння, опромінювали електромагнітними хвилями міліметрового діапазону за допомогою апарату ELEKTRONIKA KVCH 1001'' (вихідна потужність 5 мВт/см2, фіксована частота 61,1 ГГц). Телятам першої дослідної (I) групи застосували безперервний режим впливу без модуляції основного сигналу; телятам другої (II) групи імпульсний режим опромінення при частоті модуляції 5 Гц. Для оптимального впливу міліметровими хвилями ми вибрали ділянки поверхні тіла, де розташовані органи, які відповідають за імунну (тимус, грудна кістка) та дезінтоксикаційну (печінка) функції організму тварин. Активацію цих ділянок здійснювали шляхом підведення хвильоводів по 15 хвилин щоденно протягом дев'яти днів.
Рівень нітратів і нітритів в одержаних пробах крові визначали за методом А.В.Вільнера (1974) у модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології УСГА (Хмельницький Г.О. та ін., 1991); кількість лейкоцитів та еритроцитів визначали за допомогою апарату “Пікоскель” (Угорщина) відповідно до інструкції; лейкограму вивчали у мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімза; вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом; кількість Т- і В-лімфоцитів та субпопуляцій Т-лімфоцитів визначали у тесті розеткоутворення (Меньшиков В.В.,1987); фагоцитарну активність (ФА,%) та інтенсивність фагоцитозу (ІФ,%) лейкоцитів - за методикою Чумаченка В.Ю. (1991), тест культура Staphylococcus aureus, штам 209-Р; активність нейтрофільних гранулоцитів у тесті безсубстратного відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест) (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); бактерицидну активність сироватки крові - за методикою Петрачова Д.А. (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991), тест культура Staphylococcus aureus, штам 209-Р; лізоцимну активність сироватки крові - фотоколориметричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ, тест культура Micrococcus lesodeicticus, штам 026 (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); титр нормальних аглютинінів за методикою Пауля-Буннеля (цитовано за Чернушенко К.Ф., Когосова Л.С.,1978); загальний білок визначали за допомогою біуретової реакції (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); фракції білка визначали нефелометричним методом (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); вміст білірубіну - методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофта (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); активність аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази - кінетичною реакцією; активність гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) - кінетичною кольоровою реакцією з L--глутаміл-3-карбоксі-4-нітроанілідом.
Статистичну обробку одержаних цифрових матеріалів клінічних та лабораторних досліджень проводили за методом Монцевічюте-Ерінгене Е.В. (1964).
Результати досліджень та їх аналіз
Зміни показників крові бугайців після надмірного одноразового навантаження організму нітратами?
Гематологічні зміни. Дослідження змін показників чисельності еритроцитів, лейкоцитів і вмісту гемоглобіну у вихідному стані, на 5 та 14 добу після введення нітратів, показали, що їх рівень у крові знаходився в межах фізіологічних параметрів для даного виду тварин.
Аналіз показників лейкограми показав, що на 5 добу після отруєння у лейкограмі спостерігалось достовірне збільшення частки гранулоцитів: базофільних, еозинофільних, паличкоядерних нейтрофільних та зменшення відсотка сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів і лімфоцитів. Збільшення чисельності гранулоцитів та зменшення долі лімфоцитів, які складають найбільш чисельну групу лейкоцитів великої рогатої худоби, обумовлено, очевидно, своєрідною реакцією органів кровотворення на одноразове введення нітратів та на продукти їх взаємодії з біологічними структурами.
На 14 добу після надмірного одноразового навантаження організму бугайців нітратами показники лейкограми практично не відрізнялись від цих показників до введення нітратів.
Зміни показників резистентності. Характер змін співвідношення різних типів лімфоцитів наведені у табл.1. Так, на 5 добу після введення нітратів встановлено достовірне зменшення кількості Т-лімфоцитів, яке відбувалось в основному за рахунок Т-хелперів, на 6,8% (P0,001).Чисельність активних Т-лімфоцитів достовірно зменшилась на 1,8% (P0,01), В-лімфоцитів - на 2,0% (P0,001). Відмічене на цьому фоні суттєве збільшення чисельності О-лімфоцитів підтверджує депресивний вплив нітратів на функціонально активні популяції - Т- і В-лімфоцитів. Зменшення кількості Т- і В-лімфоцитів, вірогідно, пов'язане з негативним впливом нітратів на лімфоцитопоез взагалі та на активність найбільш значимих в імунній відповіді клітин зокрема. Вказані зміни свідчать про зниження активності Т-системи імунітету, оскільки відбувається одночасне зниження абсолютної та відносної кількості Т-лімфоцитів і хелперної субпопуляції Т-лімфоцитів. Як відомо, зниження регуляторного індексу внаслідок зменшення кількості Т-хелперів є показником ряду порушень: у розпізнаванні антигенів і Т-клітинній активації, ефекторної функції по відношенню до В-клітин і Т-супресорів, а також лімфокінсинтезуючої активності. Вказані функціональні розлади викликають зниження синтезу імуноглобулінів. В цілому зміни згаданих показників резистентності характерні для імунопатологічних процесів і можуть викликати імунодефіцитний стан (Чередеєв А.Н.,Ковальчук Л.В.,1989).
На 5 добу після отруєння нітратами відбувалось також достовірне зниження фагоцитарної активності лейкоцитів крові на 1,2% (P0,05). Інтенсивність фагоцитозу достовірно знизилась від 8,8 до 7,9 мікробних клітин (P0,05). Поряд з цим спостерігались суттєві зміни функціональних властивостей нейтрофільних гранулоцитів крові. Зокрема цитохімічний показник їх активності достовірно збільшився на 51,9% (P0,05).
Таблиця 1
Показники резистентності бугайців до введення нітратів та через 5 та 14 діб, M±m, n=5-15
|
Показники |
До отруєння |
Після отруєння, доба |
||
|
5 |
14 |
|||
|
Т-лімфоцити, % |
38,7±0,5 |
30,4±0,6*** |
37,7±0,5 |
|
|
В-лімфоцити, % |
17,6±0,5 |
15,6±0,5* |
16,9±0,3 |
|
|
О-лімфоцити, % |
43,7±0,7 |
54,0±0,6*** |
45,4±1,6 |
|
|
Т-активні, % |
9,9±0,4 |
8,1±0,4** |
9,2±0,3 |
|
|
Т-хелпери, % |
28,5±0,2 |
21,7±0,5*** |
27,6±0,3* |
|
|
Т-супресори, % |
10,2±0,5 |
8,7±0,4* |
10,1±0,7 |
|
|
ФА,% |
42,0±0,8 |
38,8±0,3* |
41,4±0,7 |
|
|
ІФ, мк.кл. |
8,8±0,3 |
7,9±0,2* |
8,5±0,3 |
|
|
ЦПА |
0,732±0,051 |
1,112±0,050* |
0,886±0,045* |
|
|
CВ, % |
9±0,5 |
10,6±0,3* |
9,8±0,4 |
|
|
АВ,% |
55,6±1,3 |
60,2±1,4* |
56,6±1,0 |
|
|
ПР |
6,22±0,31 |
5,68±0,14 |
5,8±0,18 |
|
|
К |
0,838±0,005 |
0,822±0,003* |
0,826±0,007 |
* P<0,05 ** P<0,01 *** P<0,001
Достовірно збільшилась також кількість формазанпозитивних клітин у спонтанному (СВ) та в активованому тесті (АВ) відповідно на 1,6% (P0,05) та 4,6% (P0,05). Коефіцієнт метаболічної активації клітин достовірно зменшився від 0,838±0,005 до 0,822±0,005 (P0,05). Показник резерву (ПР) фагоцитів мав тенденцію до зменшення від 6,22±0,31 до 5,68±0,14 (табл.1).
Таким чином, нашими дослідженнями встановлено, що на 5 добу після одноразового введення токсичної дози нітратів посилювалась цитохімічна активність фагоцитів, яка проявлялась у збільшенні цитохімічного показника активності, кількості формазанпозитивних клітин у спонтанному та активованому тестах з тетразолієм нітросинім. Вважаємо, що вказані зміни функціонального стану фагоцитів є одним із проявів адаптаційної реакції організму на вплив надмірної кількості нітратів та продуктів їх відновлення. Разом з тим достовірне зниження коефіцієнта метаболічної активації нейтрофільних гранулоцитів та тенденція до зниження показника резерву у НСТ-тесті свідчать про те, що при можливому антигенному подразненні вірогідна ситуація, при якій фагоцити не будуть здатними адекватно реагувати на подразник. Вказані дані не співпадають з даними Дерягіна В.П. та Ільницького А.П. (1999), які, вивчаючи дію нітриту натрію на функціональний стан поліморфноядерних нейтрофільних гранулоцитів in vitro, спостерігали інгібіцію утворення ними активних форм кисню нейтрофільними гранулоцитами при їх активації зимозаном. Одержані нами результати підтверджують дані Соболєвої Е.А. та ін. (1973), які спостерігали зростання абсолютної ємності поглинання і перетравлення нейтрофільними гранулоцитами крові при введенні водного розчину нітриту натрію щурам.
Водночас спостерігалось достовірне зниження титру нормальних аглютинінів від 1:14,41,6 до 1:7,20,7 (P0,05). Це може пояснюватись посиленим залученням останніх у процеси нейтралізації токсичних речовин, що утворились в організмі тварин після введення надмірної кількості нітратів. Бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові бугайців мала тенденцію до зростання відповідно від 41,7±2,8 до 58,4±5,6% та від 19,6±3,9 до 25,8±6,8%.
На 14 добу після введення нітратів спостерігалась нормалізація показників системи імунокомпетентних клітин. Абсолютна та відносна чисельність популяцій лімфоцитів була такою ж, як і до отруєння. Встановлено відновлення показників субпопуляцій Т-лімфоцитів та регуляторного індексу Т-хелпери/Т-супресори. Проте кількість Т-хелперів залишалась достовірно меншою, ніж до введення нітратів і становила 27,6±0,3% (P0,05), що свідчило про їх віддалений вплив на дану субпопуляцію Т-лімфоцитів. Водночас показники фагоцитозу вже були у таких межах, як у вихідному стані. Лише цитохімічний показник активності реакції нейтрофільних гранулоцитів (табл.1) залишався достовірно більшим на 23,2% (P0,05), ніж до надмірного навантаження організму тварин нітратами.
Показник титру нормальних аглютинінів був таким, як до отруєння. Разом з тим показники бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові мали тенденцію до зменшення, навіть у порівнянні з їх активністю до отруєння. Вказані зміни свідчать про віддалений негативний вплив нітратів та продуктів їх метаболізму на неспецифічні фактори захисту організму.
Біохімічні показники. На 5 добу після надмірного одноразового нітратного навантаження організму тварин встановлено зменшення вмісту альбумінів у крові бугайців на 4,82% (P0,01). Поряд з цим показник відносної кількості гамма-глобулінів недостовірно збільшився від 30,74±1,34 до отруєння до 34,20±2,36 % на 5 добу після введення нітратів. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт (А/Г) достовірно зменшився. До отруєння він складав 0,78, а на 5 добу після отруєння зменшився до 0,63 (P0,01). Така зміна співвідношення фракцій білків, зокрема гіпоальбумінемія, свідчила про зниження захисних можливостей організму тварин за цих умов. Збільшення частки гамма-глобулінів спричинено зниженням вмісту альбумінів у крові, оскільки не було відмічено суттєвих змін показника абсолютного вмісту цієї фракції глобулінів, а титр нормальних аглютинінів достовірно зменшився.
На 5 добу після надмірного одноразового нітратного навантаження організму бугайців спостерігалось достовірне зростання активності аспартатамінотрансферази (АСТ) на 67,8% (P0,001). Активність аланінамінотрансферази (АЛТ) мала лише тенденцію до зростання. Співвідношення АСТ/АЛТ (коефіцієнт де Рітіса) достовірно збільшилось від 1,52 до 2,34 (P0,001), що свідчить про функціональні порушення гепатоцитів за цих умов. На це вказує також вірогідне збільшення вмісту білірубіну на 37,9% (P0,001).
На 14 добу досліду активність АСТ залишалась достовірно вищою на 22,0% (P0,05); вміст білірубіну в крові також був достовірно вищим на 12,1% (P0,05) порівняно з цими показниками у вихідному стані.
Достовірних змін вмісту нітратів і нітритів у крові бугайців на 5 і 14 добу після надмірного одноразового навантаження організму тварин нітратами не виявлено.
Зміни показників крові бугайців за умов тривалого навантаження організму нітратами.
Гематологічні показники. Протягом всього періоду дослідження відмічена тенденція до збільшення в крові бугайців кількості лейкоцитів. У лейкограмі спостерігалось достовірне збільшення гранулоцитів.
Збільшення відсотка паличкоядерних нейтрофільних та базофільних гранулоцитів свідчить про подразнення кісткового мозку нітратами та продуктами відновлення. Еозинофілія, ймовірно, пов'язана з активною участю цих клітин у процесах адсорбції та детоксикації продуктів, які утворились під впливом тривалого надмірного навантаження організму тварин нітратами. Подібні зміни лейкограми спостерігались на 42 та 53 доби, а також на 60 добу експерименту, через 7 діб після припинення введення в організм додаткової кількості нітратів.
Показники резистентності. На 21 добу експерименту встановлено достовірне (P0,05) зниження кількості Т-лімфоцитів за рахунок супресорів, кількість яких зменшилась на 5,6% (P0,001) (табл.2).Кількість В-лімфоцитів також достовірно (P0,05) зменшилась від 16±0,5% до 12,8±0,9%.
Подібні зміни складу лімфоцитів спостерігалась на 42 та 53 добу експерименту.
На 60 добу експерименту, тобто через 7 діб після припинення введення в організм додаткової кількості нітратів, зміни в системі імунокомпетентних клітин залишались.
Аналіз динаміки показників популяцій лімфоцитів протягом тривалого надходження нітратів в організм тварин та у період після припинення їх введення свідчить про достовірне зменшення чисельності Т- і В-лімфоцитів. Встановлено, що тривалий вплив нітратів та продуктів їх відновлення викликає пригнічення активності вказаних найбільш спеціалізованих в імунному захисті популяцій лімфоцитів. Як відомо, Т- і В-лімфопенія зумовлює зниження як клітинного, так і гуморального специфічного захисту організму. Значне зниження кількості Т-супресорів спричиняло зростання індексу Т-хелпери/Т-супресори. Наслідком таких змін може стати суттєве зниження ефективності імунокомпетентних клітин у формуванні імунного захисту, а також створення умов для розвитку аутоімунних реакцій.
Таблиця 2
Показники резистентності бугайців за умов тривалого введення нітратів, M±m, n=5
|
Показники |
До отруєння |
Доби досліду |
||||
|
21 |
42 |
53 |
60 |
|||
|
Т-лімфоцити,% |
43,4±0,6 |
40,4±0,8? |
41,4±0,6? |
41,0±0,5? |
39,0±0,8?? |
|
|
В-лімфоцити, % |
16,0±0,5 |
12,8±0,9? |
13,0±1,0? |
12,2±0,7?? |
11,4±0,8?? |
|
|
О-лімфоцити, % |
40,6±0,8 |
46,8±1,2?? |
45,6±1,5? |
46,8±0,9?? |
49,6±1,1??? |
|
|
Т-активні, % |
7,4±0,5 |
4,8±0,6?? |
3,6±0,6??? |
3,4±0,6??? |
3,6±0,9?? |
|
|
Т-хелпери, % |
33,2±1,1 |
35,8±0,4 |
35,6±0,4 |
35,2±0,7 |
33,8±0,4 |
|
|
Т-супресори, % |
10,2±0,7 |
4,6±0,8??? |
6,2±0,2??? |
5,8±0,4??? |
5,2±0,4??? |
|
|
ФА,% |
39,0±0,8 |
35,2±0,4?? |
39,8±1,9 |
36,2±0,7? |
35,6±1,2? |
|
|
ІФ, мк.кл. |
9,1±0,2 |
8,3±0,1?? |
8,5±0,1?? |
8,3±0,1?? |
8,2±0,2?? |
|
|
ЦПА |
0,912±0,024 |
1,128±0,031 ??? |
1,136±0,026 ?? |
1,174±0,032 ??? |
1,204± 0,096? |
|
|
CВ,% |
10,4±0,3 |
10,2±0,2 |
11,0±0,3 |
10,4±0,3 |
11,4±0,5 |
|
|
АВ,% |
57,8±0,4 |
59,4±0,3? |
61,0±0,3??? |
63,0±0,8??? |
60,0±0,8? |
|
|
ПР |
5,57±0,13 |
5,83±0,12 |
5,56±0,13 |
5,92±0,14 |
5,28±0,15 |
|
|
К |
0,82±0,004 |
0,83±0,004 |
0,82±0,004 |
0,84±0,004 |
0,81±0,005 |
* P<0,05 ** P<0,01 *** P<0,001
Показники фагоцитарної активності та інтенсивності фагоцитозу були нижчими, ніж у вихідному стані, протягом всього періоду досліду. Поряд з цим показники функціональних спроможностей нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті збільшились. Зокрема, цитохімічний показник активності та кількість формазанпозитивних клітин в активованому тесті були достовірно більшими, ніж у вихідному стані. Після припинення введення нітратів зберігались зміни показників функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів. Показник цитохімічної активності реакції та кількість формазанпозитивних клітин в активованому тесті були вірогідно вищими, ніж до введення нітратів. Проте слід відмітити тенденцію до зниження показника резерву нейтрофільних гранулоцитів. Отримані дані відрізняються від даних Соболєвої Е.А. та ін. (1973) про зростання активності фагоцитозу в дослідах на щурах, що отримували протягом 28 днів капусту з високим вмістом нітратів. Разом з тим виявлені зміни активності фагоцитозу співпадають з даними Дарьєнко П.М. і Пасько В.І. (1980), які відмічали зниження фагоцитарної активності та фагоцитарного індексу в ягнят при годівлі травою з вмістом нітратів 0,5-0,6% в сухій речовині. Можна припустити, що існує різниця між організмом лабораторних тварин та організмом жуйних в характері розвитку реакцій у відповідь на дію надлишку нітратів.
Аналіз показників стану нейтрофільних гранулоцитів в умовах тривалого надходження нітратів свідчить про зростання функціональної активності цих клітин, що є проявом адаптаційної реакції організму на вплив нітратів та продуктів їх метаболізму. На 7 добу після припинення введення нітратів спостерігалась тенденція до зниження показників резерву та метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів. Це може викликати зниження функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів, які, як відомо, є основними фагоцитами крові.
Біохімічні показники. Встановлено суттєві зміни біохімічних показників крові тварин. Вже на 21 добу введення в організм тварин нітратів відмічали тенденцію до зростання активності гамма-глутаміламінотрансферази (ГГТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) відповідно на 24,7 та 23,6%. В цей же період спостерігали тенденцію до зниження активності аланінамінотрансферази (АЛТ) на 19,3% та достовірне збільшення співвідношення АСТ/АЛТ від 2,34 до 3,56 (P0,05), що свідчить про порушення структури і відповідно функції клітин печінки та розлад процесів переамінування амінокислот за цих умов.
На 35 добу експерименту спостерігалась тенденція до зниження активності ферментів ГГТ та АСТ. Вказані зміни, напевно, обумовлюються адаптацією організму до тривалого додаткового надходження нітратів. Проте активність вказаних ферментів у цей період була вищою, ніж до введення нітратів бугайцям. Щодо активності ферменту АЛТ, то вона зменшувалась і на 35 добу була достовірно нижчою на 44,6% (P0,01), ніж у вихідному стані. Коефіцієнт де Рітіса був достовірно вищим (P0,01), ніж у вихідному стані, і становив 4,28.
На 42 добу експерименту тенденція до зниження активності ГГТ та АСТ зберігалась. Показник активності АСТ був дещо нижчим, ніж на початку досліду. В цей період показник гамма-глутаміламінотрансферази наблизився до такого у вихідному стані. Активність АЛТ достовірно знизилась на 44,6% (P0,01). Одночасно співвідношення АСТ / АЛТ залишалось достовірно вищим (P0,01), ніж до отруєння, і складало 4,33.
На 53 добу експерименту показник активності аспартатамінотрансферази достовірно (P0,05) зменшився на 20,8%. Показник активності АЛТ мав тенденцію до зростання, проте був нижчим, ніж у вихідному стані. Активність ферменту гамма-глутамілтрансферази мала тенденцію до зниження. Коефіцієнт де Рітіса мав тенденцію до зниження, але був вищим, ніж до отруєння, і становив 3,53.
На 60 добу експерименту показник активності аланінамінотрансферази був достовірно (P0,01) меншим на 37,1%, ніж у вихідному стані. Показник активності АСТ зріс порівняно з показником активності на 53 добу, що свідчило про поступову нормалізацію функції клітин внутрішніх органів. Проте активність цього ензиму була недостовірно нижчою, ніж до початку введення нітратів в організм тварин і може свідчити про неповне відновлення процесів його біосинтезу. Показник активності ГГТ на 60 добу експерименту відповідав активності цього ферменту у вихідному стані.
Зниження активності трансаміназ можна пояснити також можливою нестачею в організмі тварин вітамінів групи В та Е, яка за даними ряду дослідників (Lhuissier M., Vernevaut M. 1980, Chow C.K. et al.1984, Шумаков О.Ф.,1988) виникає при хронічному нітратному отруєнні. З літературних джерел відомо, що похідні вітаміну В6, а саме: фосфат піридоксалю та фосфат піридоксаміну є коферментами трансаміназ (Щеклик Е.,1966). Численними дослідженнями встановлено, що при недостатності вітамінів групи В, особливо вітаміну В6, активність ферментів АСТ і АЛТ знижується (Щеклик Е.,1966; Noguchi T., Takada Y.,1980; Rajeswari T.S., Radha E.,1984).
На 21 добу введення нітратів відмічена тенденція до зростання вмісту загального білка, бета- і гамма-глобулінів та зменшення рівня альбумінів та альфа-глобулінів.
На 35 добу досліду встановлено достовірне зростання рівня загального білка в крові бугайців. Цей показник зріс на 14,7% і становив 81,6 г/л (P0,05). Відсоток альбумінів був недостовірно нижчим, ніж у вихідному стані, проте їх абсолютний вміст мав тенденцію до зростання від 35,6±1,6 г/л у вихідному стані до 39,1±0,8 г/л в досліді. Аналогічно змінювався вміст альфа-глобулінів, відносна кількість яких була невірогідно нижчою. Рівень бета- та гамма-глобулінів у крові мав тенденцію до збільшення. Водночас не відмічено суттєвих змін у співвідношенні фракцій білка. На це вказує повернення до вихідного стану показника альбуміно-глобулінового коефіцієнта. На наш погляд, нормалізація білкового складу крові пов'язана з розвитком адаптаційних реакцій організму у відповідь на тривале введення субтоксичної дози нітратів, а саме включення нітратного азоту в обмін білків.
На 53 добу експерименту рівень загального білка був таким самим, як і у вихідному стані. Проте рівень альбумінів достовірно зменшився на 14,6% (P0,01). Разом з тим кількість гамма-глобулінів вірогідно збільшилась на 23,7% (P0,05). Вміст бета-глобулінів мав тенденцію до зростання. Посилений синтез високомолекулярних глобулінових фракцій може бути викликаний подразненням імунокомпетентних клітин нітратами та речовинами, що утворюються в процесі їх метаболізму, а також зменшенням кількості Т-супресорів та збільшенням імунорегуляторного індексу Т-хелпери / Т-супресори. Коефіцієнт А/Г достовірно знизився на 26 % і становив 0,74 (P0,01).
Таким чином, в експерименті встановлено, що тривале введення нітратів в організм бугайців зумовлює зміни білкового складу крові у вигляді протеїнемії, зниження вмісту альбумінів та зростання гамма-глобулінів.
На 60 добу досліду, через 7 діб після припинення введення нітратів, показники загального білка та фракційного складу нормалізувались. Суттєвих змін досліджуваних показників не виявлено.
Встановлено зростання вмісту нітратів і нітритів у крові при тривалому введенні нітратів бугайцям. Так на 21 добу введення нітратів, їх рівень був у 2,5 раза (P0,01) вищим, ніж до початку введення, а нітритів зріс від 0,17±0,04 мг/л до 0,45±0,06 мг/л (P0,01). На 53 добу експерименту спостерігали достовірне збільшення вмісту нітратів у крові тварин до 21,14±2,19 мг/л (P0,001) і нітритів до 0,52±0,05 мг/л (P0,01). На 60 добу досліду, через 7 діб після припинення введення нітратів, достовірних змін рівня нітратів і нітритів у крові тварин не встановлено в порівнянні з вихідним станом.
Вплив електромагнітного опромінення бугайців хвилями міліметрового діапазону на динаміку показників крові після гострого отруєння нітратами.
Дослідження кількості лейкоцитів, еритроцитів та гемоглобіну на 5 добу після надмірного одноразового навантаження організму тварин нітратами показали, що ці показники змінювались недостовірно і знаходились в межах фізіологічних параметрів для даного виду тварин. У тварин контрольної групи, яких не піддавали впливу електромагнітного опромінення, спостерігали достовірне зростання кількості лейкоцитів на 4,5% на 5 добу після гострого нітратного отруєння. Суттєвої різниці показників кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну у тварин контрольної та дослідних груп не виявлено. Поряд з цим спостерігались відмінності показників лейкограми у тварин дослідних груп, які зазнали впливу електромагнітного опромінення хвилями міліметрового діапазону порівняно з тваринами контрольної групи. Так, у тварин I та II дослідних груп кількість лімфоцитів відповідно зменшилась на 1,4 та 2,0% (P 0,05), в той час як у тварин контрольної групи чисельність цих клітин знизилась найбільше - на 4,2% (P0,001). Збільшення кількості еозинофільних гранулоцитів спостерігалось у тварин всіх дослідних груп, проте з різною інтенсивністю. Так, у I дослідній - на 2,4% (P 0,05), у II - на 1,6% (P 0,05), а у контрольній - на 3,4% (P 0,001). У крові тварин всіх груп виявлялись базофільні гранулоцити, але найбільше їх було у тварин контрольної групи. Зокрема, цей показник у тварин контрольної, I і II дослідних груп відповідно становив 1,40,3, 0,20,2 та 0,60,4%.
Встановлено (табл.3), що на 5 добу після отруєння нітратами у тварин, яких опромінювали електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, відмічалось найменше зниження кількості Т-лімфоцитів. У крові тварин, яких опромінювали електромагнітними хвилями із застосуванням безперервного режиму впливу без модуляції основного сигналу (I дослідна група), кількість Т-лімфоцитів зменшилась на 5,6% і становила 34,21,0% (P0,001). У тварин, яких піддавали впливу ЕМО хвилями ММД із застосуванням імпульсного режиму опромінення при частоті модуляції 5 Гц (II дослідна група), кількість цих лімфоцитів зменшилась на 6,2% і складала 32,40,7% (P0,001). В той же час у тварин контрольної групи кількість Т-лімфоцитів знизилась на 10,2% (P0,001) і дорівнювала 29,80,6 % (P0,001). Крім того, кількість малоактивних О-лімфоцитів була найменшою у тварин, яких піддавали опроміненню хвилями ММД.
Таблиця 3
Показники резистентності тварин контрольної та дослідних груп на 5 та 10 добу після одноразового надмірного навантаження організму нітратами Mm, n=5
|
Показники |
Доби досліду |
||||||
|
5 |
10 |
||||||
|
Контрольна група |
Перша дослідна група |
Друга дослідна група |
Контрольна група |
Перша дослідна група |
Друга дослідна група |
||
|
Т-лімфоцити, % |
29,80,6 |
34,21,1°° |
32,40,7 |
34,40,9 |
36,41,1 |
35,80,4 |
|
|
В-лімфоцити, % |
15,40,5 |
16,20,4 |
160,3 |
170,5 |
17,60,3 |
17,40,3 |
|
|
О-лімфоцити, % |
54,81 |
49,61,0°° |
51,61,1° |
48,61,2 |
46,01,3 |
46,80,4 |
|
|
Т-хелпери, % |
200,2 |
24,80,6°°° |
23,60,6°°° |
24,80,6 |
26,01,0 |
25,40,7 |
|
|
Т-супресори, % |
9,80,6 |
9,4 0,7 |
8,80,5 |
9,60,5 |
10,40,7 |
10,40,8 |
|
|
Т-хелепери/ Т-супресори |
2,04 |
2,63 |
2,68 |
2,58 |
2,5 |
2,44 |
|
|
ФА,% |
39,21 |
40,80,6 |
40,40,7 |
41,40,2 |
46,40,7°°° |
44,40,7° |
Примітка P 0,001, P 0,01, P 0,05; °°°P 0,001, °°P 0,01, °P 0,05
-достовірність по відношенню до показників у вихідного стану;
°-достовірність по відношенню до показників контрольної групи.
Встановлено, що на 5 добу після надмірного навантаження організму тварин нітратами по відношенню до вихідного стану різниця у кількості Т-хелперів у крові бугайців контрольної групи становила 8,8 %. В той же час у тварин I і II дослідних груп, які зазнали впливу опромінення хвилями ММД, вона була відповідно 3,6 і 4,8 %. Тобто на 5 добу після введення надмірної кількості нітратів у тварин, які опромінювались електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, зниження кількості Т-хелперів було мінімальним.
Аналізуючи зміни індексу Т-хелпери/Т-супресори у крові, слід відзначити суттєві відмінності у тварин контрольної і дослідних груп. Так, у бугайців контрольної групи він зменшився від 2,57 до 2,04. У тварин I дослідної групи цей показник збільшився від 2,49 до 2,63. У телят II дослідної групи спостерігали незначне зменшення індексу Т-хелпери/Т-супресори - від 2,78 до 2,68. Вказані зміни свідчать про позитивний вплив електромагнітного опромінення хвилями міліметрового діапазону на імунорегуляторну систему, до якої входять Т-хелпери і Т-супресори.
Дослідженнями встановлено (табл.3), що на 5 добу після гострого нітратного отруєння у тварин всіх дослідних груп показник фагоцитарної активності лейкоцитів достовірно зменшився. У бугайців контрольної групи показник ФА зменшився на 4,6% і становив 39,2% (P0,01). Водночас цей показник у тварин I дослідної групи зменшився лише на 2,2% і становив 40,8% (P0,01), а у тварин II групи - на 3,0% і становив 40,4% (P0,05).
Виявлено, що на 5 добу після надмірного навантаження організму тварин нітратами показник інтенсивності фагоцитозу лейкоцитів достовірно зменшився лише у тварин контрольної групи. У цих тварин ІФ зменшилась на 12,0% (P0,01). У тварин, яких опромінювали ЕМО хвилями ММД, достовірних змін інтенсивності фагоцитозу не відмічено.
Дослідженнями встановлено, що на 5 добу після гострого нітратного отруєння у тварин, які не зазнавали впливу електромагнітного опромінення хвилями ММД, спостерігали достовірне зниження вмісту альбумінів - від 42,820,82% до 38,060,97 (P0,01) та тенденцію до зменшення рівня загального білка. Показники вмісту альфа- та гамма-глобулінів мали тенденцію до зростання. У тварин, яких опромінювали електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, достовірних змін показників загального білка і його фракцій у плазмі крові не спостерігали.
На 10 добу після одноразового введення тваринам надмірної кількості нітратів і опромінення спостерігали нормалізацію показників лейкограми у тварин дослідної групи. В той час як у тварин контрольної групи чисельність еозинофільних гранулоцитів все ще була вірогідно вищою на 1,4% (P0,05) порівняно з вихідним станом.
Кількість Т-лімфоцитів у крові бугайців обох дослідних груп після опромінення збільшилась і досягла фізіологічних параметрів на 10 добу після гострого отруєння нітратами. Одночасно у тварин контрольної групи чисельність цієї популяції лімфоцитів була на 5,6% меншою, ніж до отруєння і становила 34,40,9 %, що нижче фізіологічних параметрів. У тварин II дослідної групи кількість Т-хелперів була достовірно нижчою на 3,0% (P0,01). Кількість Т-хелперів у тварин контрольної групи була достовірно меншою на 4,0% (P0,01).
Показники ФА лейкоцитів нормалізувались у тварин всіх груп. Проте у бугайців, на які впливали електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, спостерігали більш інтенсивне зростання фагоцитарної активності. Так, у тварин першої групи цей показник був більшим на 3,4%, ніж до отруєння (P0,01).
У тварин контрольної групи, яких не опромінювали хвилями міліметрового діапазону, спостерігали достовірне зниження вмісту альбумінів у плазмі крові на 4,83% (P0,05). Достовірних змін рівня загального білка та його глобулінових фракцій не спостерігали. У бугайців дослідних груп вірогідних змін вмісту загального білка та його фракцій не спостерігали.
На 14 добу експерименту у тварин всіх груп показники лейкограми, кількості лімфоцитів та субпопуляцій Т-лімфоцитів відповідали вихідному стану. Проте у тварин II дослідної групи показник фагоцитарної активності лейкоцитів був достовірно вищим - на 4,0%, ніж до отруєння і становив 47,4% (P0,05).
Аналіз змін показників резистентності тварин показав, що в організмі бугайців під впливом електромагнітного опромінення хвилями міліметрового діапазону після гострого нітратного отруєння не виникає значного зниження показників системи імунокомпетентних клітин. Спостерігалось більш швидке відновлення показників лейкограми. Тварини, які піддавали впливу ЕМО хвилями ММД, мали більшу кількість імунокомпетентних клітин Т- і В-лімфоцитів і відповідно меншу частину малорозвинених менш активних О-лімфоцитів. Найбільш позитивно впливали ЕМО хвилі ММД на популяцію Т-лімфоцитів. Про це свідчать позитивна динаміка і стійке покращення імунологічних показників, зокрема загальної кількості Т-лімфоцитів та субпопуляції Т-хелперів. Крім того, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори в крові тварин дослідних груп свідчить про мобілізацію захисних сил організму бугайців.
Таким чином, застосування електромагнітного опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону після гострого нітратного отруєння сприяло більш швидкому відновленню показників імунітету та фагоцитозу, а також запобігало зниженню рівня альбумінів у крові.
Висновки
Одноразове надмірне навантаження організму бугайців нітратами спричиняє зниження показників специфічної резистентності, про що свідчать зменшення кількості Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів в крові та зменшення індексу Т-хелпери/Т-супресори на 5 добу після отруєння. Відновлення цих факторів до фізіологічних параметрів відбувається на 14 добу після введення нітратів.
На 5 добу після одноразового надмірного навантаження організму бугайців нітратами відмічається зниження фагоцитарної активності та інтенсивності фагоцитозу гранулоцитів, з одночасним підвищенням метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм. Фагоцитарна активність та інтенсивність фагоцитозу гранулоцитів відновлюється до фізіологічних показників на 14 добу після надходження нітратів в організм тварин, а метаболічна активність нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм в цей час залишається вищою.
Надмірне одноразове навантаження організму бугайців нітратами спричиняє збільшення активності ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ) та зростання рівня білірубіну в крові на 5 та 14 добу після введення нітратів.
Тривале введення нітратів в організм бугайців викликає зміни в системі клітин, що забезпечують специфічну резистентність, а саме зниження кількості Т- і В-лімфоцитів, зменшення чисельності Т-супресорів і збільшення індексу Т-хелперів/Т-супресори. Відмічені зміни не зникають і через 7 діб після припинення надходження нітратів.
При тривалому введенні нітратів виникають порушення білкового обміну організму бугайців, які проявляються гіпоальбумінемією та гіпергаммаглобулінемією.
Тривале введення нітратів в організм бугайців спричиняє зниження активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та зростання співвідношення АСТ/АЛТ. Відмічені зміни не зникають і через 7 діб після припинення введення нітратів.
Електромагнітне опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону сприяє відновленню факторів специфічної і неспецифічної резистентності до фізіологічних параметрів після одноразового надмірного нітратного навантаження організму бугайців.
Пропозиції для виробництва
1. Результати досліджень рекомендуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні дисциплін патологічна фізіологія і токсикологія та написанні підручників і посібників з відповідних спеціальностей.
2. Спеціалістам ветеринарної медицини з метою швидкого відновлення показників резистентності організму тварин пропонуємо при гострому отруєнні нітратами застосовувати електромагнітне опромінення хвилями міліметрового діапазону з використанням апарату ELEKTRONIKA KVCH 1001 в запропонованому нами режимі.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Розстальний А.В. Зміни імуно- і гематологічних показників у телят за умов нітратного токсикозу // Вісник аграрної науки. 2000. №3. Київ. С. 75-77.
2. Розстальний А.В. Зміна властивостей фагоцитів крові бугайців за умов гострого експериментального нітратного отруєння // Науковий вісник НАУ. 2000. №28. Київ. С. 369-371.
3. Розстальний А.В. Деякі показники резистентності та стану печінки бугайців після гострого нітратного отруєння // Вісник БДАУ. 2000. №14. Біла Церква. С. 240-244.
4. Розстальний А.В. Вплив хвиль міліметрового діапазону на резистентність телят // Вісник аграрної науки. 2000. №11. Київ. С. 80-81.
5. Мазуркевич А.Й., Розстальний А.В. Вплив тривалого надходження нітратів в організм бугайців на показники резистентності // Тези доп. Наук.конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. та аспірантів ФВМ НАУ. Київ. 2001. С. 80.
6. Федоров С.М.,Мазуркевич А.Й., Розстальний А.В., Карповський В.І., Миронюк О.В. Застосування хвиль міліметрового діапазону для корекції змін резистентності організму тварин після гострого нітратного отруєння // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. Київ. 2001. С. 319-328. (Дисертантом проведені експерименти, досліджено вплив опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону на показники резистентності організму після гострого отруєння нітратами, зроблено статистичну обробку отриманих результатів і їх аналіз).
Анотація
Розстальний А.В. Показники специфічної та неспецифічної резистентності організму бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму нітратами.? Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. ? Національний аграрний університет, Київ,2001.
Дисертація присвячена вивченню показників специфічної та неспецифічної резистентності бугайців за умов експериментального одноразового надмірного та тривалого введення нітратів.
Встановлено, що після одноразового надмірного навантаження нітратами організму великої рогатої худоби спостерігається зниження кількості Т- і В-лімфоцитів, зменшення кількості Т-хелперів, зменшення фагоцитарної активності та інтенсивності фагоцитозу; разом з тим підвищувалась метаболічна активність нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті.
...Подобные документы
Значення, перелік і застосування нітратів у сільськогосподарському виробництві. Хімічні властивості отруйних речовин. Шляхи їх надходження в організмі. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 23.12.2013Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Застосування нітратів та нітритів, їх фізичні й хімічні властивості. Умови, що сприяють отруєнню. Шляхи надходження в організм. Патогенез, патолого-анатомічна картина, клінічні симптоми отруєння тварин. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.
контрольная работа [227,0 K], добавлен 23.03.2017Технології довгострокового зберігання пилка і насіння за азотних температур. Відновлення повноцінних рослин після довготривалого зберігання. Визначення впливу стимуляторів росту на активність коренеутворення та подальшого розвитку деконсервованих живців.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 02.04.2014Протокол паталого-анатомічного розтину тварини. Визначення суті захворювання. Слизова оболонка кишечнику. Основні клініко-морфологічні форми гострого катарального ентериту. Характерні паталогоанатомічні ознаки хвороби. Зниження резистентності організму.
курсовая работа [21,5 K], добавлен 16.11.2011Стан та перспективи розвитку АПК країни. Розмірність технологічної операції. План механізованих робіт, графік машиновикористання. Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці. Визначення продуктивності машинно-тракторного агрегату.
курсовая работа [159,0 K], добавлен 21.04.2011Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні. Біологічна характеристика кукурудзи. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від попередників. Урожайність кукурудзи після різних попередників.
дипломная работа [47,5 K], добавлен 17.01.2008Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Науково-обґрунтоване розміщення сої після кращих попередників. Переробка сої великими партіями на спеціалізованих заводах. Застосування диференційованої системи обробітку ґрунту. Вирощування лише високоврожайних сортів в ґрунтово-кліматичній зоні.
реферат [27,4 K], добавлен 09.05.2011Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013Ветеринарно-санітарна характеристика господарства СГК ім. Щорса, епізоотична ситуація. Опис інфекційного захворювання "трихофітія", встановлення діагнозу у тварин. Заходи, які проводилися в господарстві після встановлення захворювання, методи лікування.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 15.01.2010Епізоотологія набрякової хвороби, імунологічні показники організму поросят, хворих на коліентеротоксемію. Роль свиноматок у підтриманні передачи приплоду патогенних ешерихій. Заходи по ліквідації набрякової хвороби поросят в ТОВ ВНСЦ "Авангард".
дипломная работа [127,8 K], добавлен 12.10.2011Аналіз епізоотичної ситуації щодо ботріоцефальозу. Умови утримання риби. Екстенсивність і інтенсивність інвазії. Гематологічні і біохімічні зміни крові риб з гельмінтозним ураженням. Економічна ефективність профілактичних заходів щодо захворювання.
дипломная работа [100,5 K], добавлен 31.01.2014Обґрунтування параметрів різальних апаратів і мотовила. Визначення швидкості початку та кінця різання, площі подачі і площі навантаження на лезо сегмента, потужності, що необхідна для приводу різального апарата. Установка та режим роботи мотовила.
курсовая работа [261,5 K], добавлен 09.11.2013Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.
история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013Серологічний моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в Україні і Полтавській області. Розповсюдження ВЛВРХ з урахуванням вікових характеристик поголів'я. Показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби, профілактичні і протилейкозні заходи.
дипломная работа [162,8 K], добавлен 12.10.2011Визначення особливостей технічного обслуговування зерно-, кормо- та силосозбиральних комбайнів, плугів, культиваторів, посадочних машин під час підготовки, в процесі та після закінчення експлуатаційної обкатки. Послідовність розконсервації транспорту.
реферат [46,5 K], добавлен 19.09.2010
