Інтенсивна культура винограду в умовах західної передгірсько-приморської підзони Криму

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність роботи. Агрофірма "Золота балка" - одна із кращих виноградарських підприємств України, проте, структура і способи ведення його виноградних насаджень потребують оновлення, інтенсифікації і перебудови в напрямі підвищення ефективності використання природних і агроекономічних ресурсів.

Вченими-виноградарями встановлено, що система раціонального розташування і інтенсивного вирощування промислових виноградників повинна включати: 1) адаптовану до ампелоекологічних ресурсів сортову структуру; 2) високоінтенсивні прийоми закладення і вирощування насаджень, що забезпечують: а) екологічну безпеку виробництва винограду, б) підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища, в) підвищення їх господарсько цінної продуктивності, г) підвищення якості кінцевої продукції, д) зниження енергоємності технологій, що застосовуються; 3) оцінку можливих перспектив розвитку галузі.

У той же час в науковій літературі відсутні рекомендації щодо раціональної побудови і використання інтенсивних і одночасно, економічних технологій виноградарства в умовах характерної для території Агрофірми недостатньої природної вологозабезпеченості. Відсутні також рекомендації щодо реалізації технологій закладення і вирощування насаджень в умовах скорочення паливно-енергетичних ресурсів і припинення державної підтримки підприємств. Для АФ "Золота балка", як і для інших виноградарських господарств західної передгірсько-приморської підзони Криму, ці питання не вирішені і тому вибраний напрям досліджень безсумнівно актуальний.

Зв'язок наукових досліджень теми дисертації з науковими програмами, тематичними планами НДР. Дослідження з проблематики дисертації виконувалися відповідно до тематичних планів НДР ІВіВ "Магарач" на 1975-2000 рр.; номер держреєстрації: 0101U001657 і 0101U001659. Частина досліджень проводилася відповідно до контрактів №243 від 25.12.2000 р. і №178 від 31.05.2001 р. між АФ "Золота балка" і ІВіВ "Магарач", а також №1 від 18.12.1995 р. і №167 від 06.04.2001 р. між Агрофірмою і Національним науковим центром "Нікітський ботанічний сад".

Мета досліджень. Розробити і впровадити прийоми і засобу реалізації сучасних інтенсивних технологій закладення і вирощування виноградних насаджень, що гарантує в умовах їх недостатньої природної вологозабезпеченості стабільно високу врожайність при одночасному зниженні енергоємності виробництва одиниці продукції.

Задачі досліджень: а) оцінка наявності ампелоекологічних ресурсів території агрофірми з метою знаходження раціональних параметрів стану природного середовища і технології закладення і обробітку насаджень, що забезпечують стабільне отримання високоякісної виноградно-виноробної продукції; б) визначення основних напрямів зниження енергоємності прийомів закладення і вирощування виноградників; в) розробка і впровадження нових інтенсивних прийомів закладення і ведення насаджень, які підвищують ефективність використання сонячної радіації, земельних ресурсів і ґрунтової вологи, що знижує енергоємність кінцевої виноградної продукції; г) розробка і впровадження нової ресурсозаощаджуючої ґрунтообробної машини; д) розробка екологічно безпечного біологічного методу регулювання чисельності шкідливих кліщів; е) визначення можливих параметрів подальшого розвитку виноградарства АФ "Золота балка" на основі математичної моделі прогнозу клімату її території в перспективу до 2015 року.

Наукова новизна. Розроблена і впроваджена нова ґрунтообробна машина, призначена для обробки кам'янистих ґрунтів.

Спільно з відділом фізіології, агрохімії і зрошування виноградників інституту "Магарач", розроблена і впроваджена нова для виноградарства Криму двохстрічкова система закладення і вирощування виноградника в умовах обмеженої природної вологозабезпеченості.

Спільно з відділом захисту рослин ННЦ "Нікітський ботанічний сад" розроблено і впроваджено новий екологічно безпечний метод регулювання на виноградниках чисельності шкідливих павутинних кліщів за допомогою хижого кліща Метасейулюса західного.

Дана ретроспективна оцінка і розроблено прогноз можливої динаміки агрокліматичних ресурсів території, врожайності насаджень і якості вирощених урожаїв в перспективу до 2015 р.

Практична значущість отриманих результатів. Результати досліджень з прогнозування розвитку виноградарства Агрофірми "Золота балка" використані при розробці "Програми розвитку виноградарства і виноробства Автономної Республіки Крим до 2015 року" схваленої і прийнятої до виконання Мінагрополітики АР Крим.

Нова ґрунтообробна машина і біологічний метод регулювання чисельності шкідливих кліщів впроваджені на всіх виноградних насадженнях Агрофірми на площі 1545 га.

Двохстрічкова система розташування виноградних рослин на промислових насадженнях Агрофірми впроваджена на площі 68,3 га.

Особиста участь автора полягала: в підборі і аналізі літературних джерел про сучасні системи розташування і ведення виноградарства Агрофірми; формулюванні концепції наукових досліджень з обраної теми; отриманні і аналізі експериментальних даних; формулюванні висновків і науково-обґрунтованих пропозицій виробництву; здійсненні авторського нагляду за впровадженням отриманих результатів.

1. Огляд літератури

Для виконання програми досліджень була проаналізована наукова, довідкова і інша література, присвячена питанням, що досліджуються, в тому числі роботи Давітая Ф.Ф., Катарьяна Т.Г., Болгарева П.Т., Негруля А.М., Голодриги П.Я., Шітта П.Г., Амірджанова А.Г., Годельмана Я.М., Унгуряна В.Г., Бондаренко С.Г., М. Фрегоні, Авідзби А.М., Уінклера А.Дж., Лівшіца І.З., Kliewer'а , Hale C.R. і багатьох інших авторів, що дозволила визначити основні напрями, методичні і змістовні елементи досліджень, що виконуються по інтенсифікації технологій закладення і ведення виноградних насаджень Агрофірми "Золота балка", функціональній оцінці отриманих результатів, прогнозуванню розвитку виноградарської галузі господарства в перспективу до 2015 року.

2. Об'єкти і методика досліджень

Об'єктами досліджень були: а) 592 ділянки плодоносячих виноградників Агрофірми на площі 1498 га, з розташованими на них рослинами, що вирощуються по прийнятій в господарстві технології ведення надземного приросту, а також нові варіанти його розташування і ведення; б) популяції шкідливих павутинних кліщів і їх хижаків; в) кошти обробки ґрунтів, їх енергоємність і ефективність; г) енергоємність прийомів обробітку рослин і насаджень, що склалися і нових технологій.

Для побудови регресивних моделей зв'язків ампелоекологічних параметрів розташування і сортової структури з врожайністю насаджень, якістю і напрямами використання вирощених урожаїв оцінка ділянок виконана відповідно з Рекомендаціями 575/46.00334830. 002-94 "Оптимізація розташування виноградних насаджень в Криму"// ІВіВ "Магарач", Ялта-1993/. Кількість, якість урожаю і напрями його використання за 1995-2000 роки визначалася за матеріалами приймання урожаїв на переробку на винзавод, облікових журнальних формах ТХМК №№ 2,3,4,5 (66-тп). Рейтингову оцінку напрямів використанняурожаїв давали по 14-бальній шкалі Авідзби А.М.

Дослідження з оптимізації продукційних процесів на основі двохстрічкового розташування рослин на виноградниках Агрофірми провели в спеціальному, багаторічному досліді на кореневласних насадженнях сорту Рислінг рейнський.

Кожний варіант був представлений 60-ю обліковими кущами в 3-х блоках-повторностях. Контролями слугували: а) система ведіння прийнята в господарстві Контроль I (варіант I); б) широкорядна з вільним звисанням приросту - відповідно до Типових технологічних карт по закладенню, вирощування і збору врожаю винограду на 1981-1985 рр. /Ялта, ІВіВ "Магарач", 1981/ - Контроль II (варіант YIII). У варіантах II-VII кущі висаджували в шаховому порядку в двох зближених на 40 см "стрічках", створюючих єдину "стрічку" біомаси. Однорічний приріст у рослин у варіантах, що вивчаються розташовувався вертикально (V-VII), або по типу вільного звисання (II-IV).

Вивчення водного режиму рослин проводили за методою лабораторії фізіології ІВіВ "Магарач" в травні - жовтні 2001 р. на виробничих насадженнях, відповідно з двухстрічковим і звичайним розташуванням рослин:

Аліготе, площа 6,7 га, двухстрічкова посадка 1979 року, схема розташування рослин - (3,5 м + 0,4 м) х (4,0 м + 0,3 м) досвід I; Аліготе, площа 6,3 га, однорядкова посадка 1978 року, схема розташування рослин 3,5 х 1,5 м контроль I.

Піно фран, площа 10,9 га, спарена двухстрічкова посадка 1988 року, схема розташування рослин в стрічці (3,5 м + 0,4 м) х (3,0 м + 0,3 м)*2 дослід II; Піно фран, площа 8,0 га, рядкова посадка 1979 року, схема розташування рослин 3,5 х 1,5 м контроль II.

Визначали наступні показники стану рослин, ґрунтового і повітряного середовищ: 1) відносна вологість (%) і температура повітря (С); 2) температура листя (С); 3) швидкість вітру (м/сек.); 4) вологість ґрунту по горизонтах на глибину до 60 см, у % від АСГ; 5) водні потенціали листя рослин (МПа) камерою тиску по Scholander'у; 6) освітленість люксметром; 7) площа листової поверхні по Мельник-Щигловською; 8) агробіологічні обліки приросту і плодоношення по Лазаревському М.А.; 9) фітометричні вимірювання і показники продуктивності пагону по Амірджанову А.Г.; 10) масова концентрація цукру рефрактометричним методом по ГОСТ'у 27198-87; 11) концентрація титруємих кислот прямим титруванням сусла по ГОСТу 14252-73; 12) рН сусла потенціометром.

Спостереження за кліщами-шкідниками і їх хижаками по методиці відділу захисту рослин ННЦ "Нікітський ботанічний сад" (1992).

Енергоємність існуючих і нових технологій, а також окремих прийомів закладення і вирощування насаджень по методиці ІВіВ ім. В.Е.Таїрова (1994).

Математико-статистичну обробку даних, а також побудову дескриптивних регресійних моделей розташування сортів, врожайність насаджень, напрямів використання урожаїв і моделей динаміки кліматичних показників провели на персональній ЄОМ з використанням типової прикладної програми "Coplot" в режимі "MULTIPLE REGGRESSION". Статистичну обробку і порівняння експериментальних даних по Б.А. Доспехову (1978). Кореляційно-регресивний аналіз по Дж. Себеру (1980).

Оцінка економічної ефективності нових прийомів по методиці Національного інституту аграрної економіки (1986).

3. Результати досліджень і їх обговорення

У дисертації представлені результати множинного регресивного аналізу впливу ампелоекологічних і ряду технологічних факторів на продуктивність виноградних насаджень і напрями використання урожаїв. Встановлено, що просторова динаміка врожайності, цукристості і напрямів використання урожаїв в найбільшій мірі координовані з факторами агроекологічного середовища і віком насаджень, і в меншій з агротехнічними факторами, найбільш сильними з яких є: "площа живлення куща", "напрям рядів", "кількість кущів на ділянці". Інші параметри не координовані з врожайністю, якістю урожаю і напрямами його використання. Розрахунки показали, що із збільшенням щільності посадки врожайність в умовах АФ "Золота балка" зростає і отже, можливо використання цього фактора для підвищення продуктивності виноградників господарства. На основі отриманих рівнянь розраховані зразкові параметри ампелоекологічного середовища, площі живлення і врожайності насаджень, що забезпечують отримання певної виноробної продукції Агрофірми.

Представлені результати оцінки енергоємності технологій закладення і вирощування насаджень, що склалися і вказані можливі шляхи і засоби їх зниження. Дослідження енергоємності етапів закладення виноградників залежно від ґрунтових умов показало, що в перспективі доцільно закладати виноградники насамперед на структурних чорноземних ґрунтах, з урахуванням того, що найбільш енергоємними є етапи "підйом плантажу", "посадка" і "облаштування шпалери", що охоплюють майже 61 % сукупної енергоємності робіт.

Ділянки на карбонатних малопотужних ґрунтах на делювії мергеля за сукупною енергоємністю займають друге місце, а найбільш енергоємним виявилося створення насаджень в умовах дерново-карбонатних середньо- і сильно-змитих щебнисто-кам'янистих ґрунтів, що містять уламки вапняків і гальку в кількості до 50 % від об'єму. На цих ґрунтах насамперед необхідні прийоми і кошти зниження енергоємності закладення і догляду за молодими насадженнями.

У дисертації представлені параметри фактичної енергетичної собівартості догляду за 1 га плодоносячого насадження з урахуванням різних рівнів врожайності, які показують, що найбільшою енергоємністю відрізняється комплекс робіт по обробці ґрунту і захисту рослин, на частку яких доводиться відповідно 30-33 і 23 % від сукупних энергозатрат на агротехнічні заходи і збір урожаю. Зниження енергоємності технології можна досягнути змінивши систему розташування рослин на насадженні і впровадивши широкозахватну техніку, що дозволяє скоротити число проходів трактора по ділянці, а також за рахунок відмови від хімічних обробок проти шкідників і хвороб, наприклад, при використанні в господарстві комплексно-стійких сортів (в цей час вже експлуатуються 22,8 га насаджень сорту Молдова) і екологічно безпечних біологічних засобів захисту рослин.

Представлені результати порівняльного аналізу енергоємності нової ґрунтообробної машини, зконструйованої, виготовленої і впровадженої нами спільно з інженером К.Д. Знаменським безпосередньо в господарстві.

Створена машина запатентована, відрізняється жорсткою конструкцією рами, більш простою, ніж у аналогів, системою управління робочими органами і здатна здійснювати міжкущову обробку будь-яких типів ґрунтів, аж до кам'янистих. На створену машину є позитивне рішення про патентування авторських прав.

Приведені дані показують, що хоч посилення конструкції і привело до зростання сукупної енергоємності на етапі створення машини, проте за рахунок підвищення продуктивності (наприклад, норма вироблення на чизелюванні зросла з 0,78 га/год. до 1,4 га/год.) забезпечується економія палива при експлуатації машини (на операції "чизелювання" в розмірі до 4 кг/га) і, відповідно, зниження сукупної енергоємності (при виконанні чизелювання на 243 МДж/га). Одна нова машина за вегетацію здатна зекономити до 1,8 тонни дизпалива.

Представлені результати досліджень по інтенсифікації прийомів розташування і ведення рослин, що підвищують стійкість їх плодоношення в умовах обмеженої природної вологозабезпеченості.

А.Г. Амірджановим (1980) було показано, що сучасні шпалерно-рядові системи ведення виноградників недосконалі з погляду повноти використання фотосинтетично активної радіації, що притікає до земної поверхні. Підвищити ефективність використання енергії сонця для виробництва біологічної і господарсько-цінної продукції можна за рахунок оптимізації фітоструктури винограднику, створюючи двохстрічкові системи розташування рослин.

У досліді, закладеному в 1975 році, в 1981-1984 рр., нарівні з параметрами плодоносності і плодоношення пагонів, величини приросту, розвитку крони, врожайність і якості урожаїв визначалися параметри поглинання інтегральної радіації і водоспоживання на виробництво одиниці урожаю.

Встановлено, що по показниках "число пагонів на 1 га" і "площа листя" кращим є варіант V - двохстрічкова посадка із шириною міжрядь 2,5 м, подвійною шпалерою і вертикальним розташуванням пагонів в кроні, в якому рослини володіли найбільш високим рівнем поглинання інтегральної радіації (ІР) і найвищими показниками продуктивності пагонів, а також врожайністю насаджень в цілому, при одному з самих низьких показників витрати вологи на 1 ц урожаю. З варіантів з широкими междуряддями виноградників кращим виявився варіант IV - двухстрічкова посадка кущів, при висоті штамба 120 см і вільному розташуванні приросту на шпалері з поперечними розпірками, самий низький показник, що мав ТКгосп.=22,7 м3/ц, при 25 міжряддях на 1 га.

І хоч отримані дослідні дані відносилися до кореневласних насаджень, вони дали підставу для впровадження розробленої системи в господарстві при закладенні нових прищеплених виноградників. До 1988 року в господарстві було створено 68,3 га двохстрічкових виноградників, причому на площі 10,9 га - зі здвоєною двохрядковою стрічкою розташування рослин. Інші заклали за системою широкорядної двохрядковою стрічкової посадки із шириною міжрядь 3,5 м + 0,4 м і висотою штамба 120 см.

Приведені результати відображають високу агрогосподарських ефективність системи, що вивчається в умовах кореневласних насаджень і відносного достатку технологічних і фінансових ресурсів і тому представляла інтерес порівняльна оцінка ефективності обробітку сучасних прищеплених однорядкових і дворядкових насаджень. Оскільки останнім властивий могутній розвиток "стрічок" біомаси приросту і збільшення сумарної транспірації, а також в зв'язку з вимушеним скороченням в сучасних умовах витрат на обробку ґрунту і полив виноградників, в особливій мірі цікавили питання про енергоємність дворядкових насаджень і вплив нової системи розташування рослин на їх водний режим і вміст вологи в ґрунті.

За сукупними енергоємностями нові дворядкові виноградники перевершують звичайні посадки в середньому на 25-30 % на етапах підйому плантажу і посадки, і на 35-40 % на етапі облаштування шпалери. На етапах догляду за насадженнями на 1-3 роках життя відмінності виявилися незначними, а до 4-му році дворядкові посадки мали перевагу (табл. 5) перед звичайними за рахунок скорочення енергозатрат на обробку ґрунту і захист рослин в зв'язку зі скороченням числа міжрядь (25 проти 28). До того ж, вони швидше увійшли в пору повного плодоношення і дали більший урожай.

Насадження закладені у вигляді здвоєної дворядкової посадки, мають сукупну енергоємність в 1,635 рази вище, ніж у однорядкових насаджень, що наближає їх за цим показником до насаджень Південного узбережжя Криму.

З метою вивчення впливу нової системи розташування рослин на їх водний режим в умовах відносно посушливого і жаркого 2001 року на сформованих однорядкових і дворядкових прищеплених насадженнях сортів Аліготе і Піно фран, провели спостереження за водним потенціалом листя і агробіологічними обліками, а також з травня до кінця вересня спостерігали за вологістю ґрунту і повітря.

Встановлено, що дворядкові посадки не приводять до різкого висушування ґрунту до ступеня, що знижує ефективність їх вирощування. Навпаки, взаємне прикриття внутрішніх площин крон через їх змикання в стрічці забезпечує більш низькі рівні водного стресу в денний час доби, хоч і має місце знижене, ніж в звичайних посадках вміст вологи в ґрунті ряду: до 65-70 % проти 75 % від повної вологоємності. У той же час агробіологічні обліки показали на істотно більш високу господарсько-цінну продуктивність рослин в дворядкових посадках.

Оцінка економічної ефективності багаторічної експлуатації насаджень з дворядковим розташуванням рослин показала, що у виробничих умовах АФ "Золота балка" вони за врожайністю в середньому на 20-30 ц/га перевершували однорядкові. За шестирічний період їх перевага по показнику "приріст прибутку" становило 559,6 грн/га по сорту Аліготе і від 284,4 грн/га по сорту Мускат Італія.

Таким чином, як для технічних, так і для столових сортів дворядкові системи є більш ефективними, ніж однорядкові, і їх можна рекомендувати для закладення нових насаджень на ділянках із зниженою вологозабезпеченістю і низьким рівнем родючості ґрунтів, як в АФ "Золота балка", так і інших господарствах західної передгірсько-приморської підзони Криму.

Представлені результати розробки і впровадження біологічного придушення хижим кліщем Метасейулюсом західним (Metaseiulus occidentalis Nesbitt), основного шкодячого винограду вигляду павутинного кліща -Shizotetranichus pruni, в окремі роки що вражає до 60% листя і знижуючого на 1-2 % вміст цукру в соці ягід.

Внаслідок 11-річних досліджень встановлено, що при нормі випуску на початку травня 20-30 тисяч особнів хижака на гектар шкідливий павутинний кліщ практично повністю придушується у вогнищах до моменту дозрівання урожаю, що забезпечує можливість припинення застосування хімічних препаратів-акарицидів, завдяки чому за вказаний період економія витрат на боротьбу з кліщами становила 3,1 млн. грн., або біля 191 грн/га в рік. Застосування біометоду забезпечує збереження листового апарату і, як наслідок цього, гарантує отримання необхідного для ігристих вин вмісту цукру і титруємих кислот в соці ягід.

Представлені результати оцінки можливих перспектив розвитку виноградарства Агрофірми "Золота балка" при збереженні накопиченого агровиробничого потенціалу і динаміки агрокліматичних ресурсів території, що склалася в перспективу до 2015 р. Для побудови математичних моделей врожайності і якості урожаїв в перспективу до 2015 року використані наступні показники по АФ "Золота балка" за 1962-2000 рр.: а) порядковий номер року; б) річні суми активних температур; в) суми атмосферних опадів; г) розрахункові дані фактичної врожайності винограду в цілому по господарству; д) середньозважені показники вмісту цукру в соці ягід за результатами сезонів виноробства. Результати розрахунку модельних рівнянь дані в дисертації.

Встановлено, що динаміки врожайності і цукристості урожаїв в період з 1962 по 2000 рік найкращим чином описуються рівняннями, в яких в якості незалежних змінних взяті "час", "сума активних температур" і "кількість опадів. Високі коефіцієнти детермінації (0,936 по врожайності і 0,996 за вмістом цукру) дали підставу для їх використання при розрахунку очікуваних рівнів.

В цілому проведені розрахунки показали, що при умові реалізації прогнозних рівнів динаміки агроклімату в перспективі виноградарство Агрофірми "Золота балка" може зберегти накопичений виробничий потенціал - виноградні насадження і їх високу продуктивність при використанні інтенсивних технологій отримання урожаїв, включаючи прийоми двохрядкових посадок, а також застосовуючи ресурсозаощаджуючі прийоми обробки ґрунту і біологічні методи боротьби з шкідливими організмами, які використовувалися до цього часу.

Висновки

1. У умовах АФ "Золота балка" просторова динаміка врожайності, цукристості і напрямів використання урожаїв в найбільшій мірі координована з факторами ампелоекологічного середовища і віком насаджень, і в меншій мірі з агротехнічними факторами, провідними з яких є: "площа живлення куща", "напрям рядів", "кількість рослин на ділянці". Інші фактори виявилися неістотними, і лише збільшення щільності розташування кущів на ділянці позитивно впливає на врожайність насаджень і є резервом підвищення їх господарської продуктивності в майбутньому.

2. Енергоємність технологій закладення і вирощування виноградних насаджень Агрофірми "Золота балка" залежить від наявності ампелоекологічних ресурсів і, насамперед, від ґрунтових умов на насадженнях; другим по силі впливу на енергоємність є фактор інтенсивності розвитку шкідників і хвороб.

3. Зниження енергоємності закладення і вирощування можуть забезпечити: а) комплексностійкі сорти; б) біологічні засоби отримання шкідника; в) широкозахватна техніка для обробки ґрунтів, що суміщає операції і що підвищує змінне вироблення агрегатів.

4. Розроблена і застосовувана в Агрофірмі ґрунтообробна сільськогосподарська машина забезпечує підвищення норм вироблення, зниження енергоємності і щорічну економію до 1,8 тонн дизпалива.

5. У умовах обмеженої вологозабезпеченості ґрунтів високу ефективність показує дворядкова стрічкова система розташування і ведення рослин при відстані між рядками 3,5-3,6 м плюс 0,4 м між "стрічками" і розташуванні кущів в стрічці на відстані 1,25-2,0 м, що дає надбавку урожаю в середньому за 6 років біля 35,5 ц/га при прирості прибутку на ділянках до 559,6 грн/га по сорту Аліготе і до 284,4 грн/га по сорту Мускат Італія.

6. Використання хижого кліща Метасейулюса в кількості 20-30 тис. особнів/га забезпечує стійкий ефект придушенні шкідливого павутинного кліща на термін двох-трьох подальших сезонів, підвищення якості урожаїв і щорічну економію з розрахунку на 1 га до 4 кг акарицидів, завдяки чому за 11-річний період сукупна економія витрат на боротьбу з кліщами становила 3,1 млн. грн, або біля 191 грн/га в рік.

7. Розроблений динамічний прогноз подальшого розвитку виноградарства Агрофірми "Золота балка" орієнтує на збереження досягнутих рівнів врожайності і цукристості урожаїв в перспективу до 2015 року відповідно, на рівні 74-77 ц/га і 16,6 - 16,8 г/дм3 при умові раціонального використання виробничого потенціалу, закладення дворядкових посадок, ресурсозаощаджуючих прийомів обробки ґрунту і біологічного методу захисту рослин.

8. Сумарний економічний ефект від впровадження в умовах Агрофірми "Золота балка" нових дворядкових систем розташування рослин на ділянці, нової ґрунтообробної машини і нового біологічного методу зтримання шкідливих кліщів складається в економії поточних витрат на вирощування виноградних насаджень і складає не менше за 260 грн/га в рік.

Рекомендації виробництву.

Результати проведених досліджень можуть використовуватися на насадженнях Агрофірми "Золота балка" і інших господарств Західної передгірсько-приморської підзони Криму, а також як базові при порівнянні даних інших науково-дослідних робіт з вдосконалення технологій вирощування винограду, отриманих в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах.

1. Для агрокліматичних умов Агрофірми "Золота балка" при розташуванні і вирощування нових виноградних насаджень необхідний ретельний облік наявності ампелоекологічних ресурсів і адаптування до них сортів, а також використання оптимальних схем посадки 3,5 х 1,5 м і обмеження врожайності на рівні 50 ц/га.

2. Для господарств Західної перед гірсько-приморської підзони виноградарства Криму в умовах обмеженої природної вологозабезпеченості рекомендується дворядкова стрічкова система розташування і ведення рослин при відстані між рядками 3,5-3,6 м плюс 0,4 м між "стрічками" і розташуванні кущів в строчці на відстані 1,25-2,0 м, що дозволяє за рахунок більш ефективного витрачання ґрунтової вологи отримувати надбавку урожаю в середньому до 35,5 ц/га.

3. Для обробки виноградних насаджень на кам'янистих ґрунтах пропонується нова ґрунтообробна сільськогосподарська машина із шириною захоплення до 3,5 метрів, що забезпечує підвищення норм вироблення на оранці, чизелюванні і культиваціях на 30-50 %, при зниженні сукупної енергоємності і економії палива до 1,8 тонн щорічно.

4. Для зниження пестицидного навантаження і економії паливно-енергетичних ресурсів рекомендується щорічний випуск хижого кліща Метасейулюса західного в кількості 20-30 тис. особнів на 1 га, що забезпечує стійкий ефект придушенні шкідливого павутинного кліща на термін двох-трьох подальших сезонів, підвищення якості винограду і щорічну економію з розрахунку на 1 га до 4 кг акарицидів.

5. Для прогнозування розвитку виноградарства в перспективу доцільне використання ретроспективної динаміки кліматичних показників стану клімату, характерних для району розташування господарства, що описується.

ампелоекологічний виноградник агрофірма

Література

1. Амирджанов А.Г., Силаков В.В. Двухстрочная ленточная система ведения кустов /Сад-во, виноградарство и виноделие Молдавии. -1985. -№ 3, -С.35-39.

2. Амирджанов А.Г., Силаков В.В. Рекомендации по закладке и возделыванию виноградников с двухстрочной ленточной системой ведения кустов для условий ограниченной влагообеспеченности./ ВНИИВиВ "Магарач". Ялта, 1986. - 24с.

3. Амирджанов А.Г., Силаков В.В. Двухстрочная ленточная культура винограда для условий ограниченной естественной влагообеспеченности (без орошения)/ Инф.листок, Крымский ЦНТИ, Симферополь, -1986. - 4с.

4. Силаков В.В., Андриец С.Г., Кузнецов Н.Н. Биометод в защите виноградников /Садоводство и виноградарство, - 1997. - № 3, с.15.

5. Кузнецов Н.Н., Силаков В.В., Шерстюк Н.М. Биометод в борьбе с клещами в Крыму /Зоологический ин-т РАН. Тезисы докладов VII Международного акарологического совещания. - Санкт-Петербург, -1999, - С.38-39.

6. Авидзба А.М., Мелконян М.В., Дженеев С.Ю., Антипов В.П., Силаков В.В. Комплексно-устойчивые сорта и их место в виноградарстве Украины//"Магарач. Виноградарство и виноделие". -2000. -№ 2. -С.2-5.

7. Зверев С.П., Силаков В.В., Замяткин С.Р. Оптимизация комплекса производственных мероприятий с использованием регрессионной модели прогнозирования / "Оптимизация производственных процессов". Севастопольский ГТУ. Сб.научных и инженерно-технических работ. - 2001. - № 4. - С.56-59.

Размещено на Allbest.ru