Формування та організаційно-економічне обґрунтування раціонального використання трудового потенціалу (на прикладі АПК Тернопільської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.07.02. - Економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування та організаційно-економічне обґрунтування раціонального використання трудового потенціалу

(на прикладі АПК Тернопільської області)

Саєнко Михайло Григорович

Тернопіль - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Олійник Василь Михайлович,

Тернопільська обласна рада, голова;

Тернопільська академія народного господарства, професор

кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському

господарстві

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік Української академії аграрних наук

Гайдуцький Павло Іванович,

Адміністрація Президента України, заступник Глави;

кандидат економічних наук, доцент

Брич Василь Ярославович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, докторант

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет, Міністерство

АПК України, кафедра економіки АПК, м. Львів.

Захист відбудеться 26.04.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільській академії народного господарства за адресою: 282004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, ауд. 1300.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці тернопільської академії народного господарства за адресою: 282004, Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий 23.03.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01

кандидат економічних наук, доцент Задорожний З.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В дисертаційній роботі досліджуються умови і процес відтворення трудового потенціалу в аграрному секторі АПК в перехідному періоді до ринку. Трансформація виробничих відносин вимагає адекватних змін трудового потенціалу. Організаційно-економічні форми цих змін теоретично і, тим більше, практично як слід не відпрацьовані.

Незважаючи на те, що трудовий потенціал аграрної сфери є складовою продуктивних сил, важливим фактором сільськогосподарського виробництва, ядром соціальної сфери села, досі відсутня державна програма і концепція його розвитку в умовах ринкових відносин. За час реформ комплексні, системні дослідження в цьому напрямку не проводились: більшість наукових праць висвітлюють лише окремі аспекти - трудоресурсні, демографічні, політекономічні, становлення ринку праці тощо. До того ж, з початком реформ зменшилась загальна чисельність публікацій, особливо монографій, звузилось коло вчених, які в даний час вивчають проблеми трудового потенціалу аграрної сфери. Залишаються різними методологічні підходи до вивчення і далеко не однозначне тлумачення основних понять. Теоретичні акценти в цілому зміщені на інші чинники економічного зростання, на інші аспекти реформ, при загальній неувазі до проблем трудового потенціалу. Незважаючи на це, значний інтерес становлять праці О.Бугуцького, В.Буланова, В.Врублевського, Н.Гвоздьової, М.Голдіна, І.Гладкого, М.Долішнього, В.Дієсперова, Т.Заріхти, Н.Івашкіної, Є.Касімовського, О.Котляра, В.Костакова, Л.Колєшні, Г.Купалової, Р,Колосової, Я.Кронрада, В.Корнієнка, Л.Костіна, С.Кузьміна, В.Лишиленка, Є.Лібанової, І.Лукінова, А.Мельник, І.Назімова, В.Онікієнка, О.Панкратова, С.Пирожкова, Б.Попова, А.Ревенка, І.Сергеєвої, С.Трубича, Н.Шляпіна, А.Юзефовича, І.Яремчука та інших. На жаль більшість публікацій названих авторів по згаданій проблемі належить до дореформеного періоду.

Таким чином, внаслідок економічної кризи, затягування реформ в сільському господарстві, недостатнього наукового обґрунтування розвитку аграрного трудового потенціалу в умовах ринку, загальної неуваги до нього в суспільстві, адаптаційні процеси в цій сфері відбуваються стихійно, ціленаправленим формуванням згаданого потенціалу відповідно до вимог реформ ніхто не займається, його якість невпинно погіршується, він суттєво деформується, залишається несприйнятливим до аграрних перетворень. В той же час, успіх аграрних реформ, зокрема, визначених Президентом України, в значній мірі буде залежати від стану трудового потенціалу, в першу чергу керівних кадрів. А тому особливо гострою і невідкладною проблемою є наукове обґрунтування раціональних організаційно-економічних важелів впливу на процес та відтворення трудового потенціалу аграрної сфери з метою адаптації до ринкових вимог існуючого трудового потенціалу і ціленаправленого формування нового, адекватного цим вимогам. Сприяння розв'язанню даної проблеми стало науковим завданням автора і визначає актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства, в рамках її держбюджетної теми “Шляхи підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах ринкових відносин”. Дисертант є керівником підтеми “Шляхи вдосконалення процесу відтворення трудового потенціалу в умовах ринку”. Крім того, дисертаційна робота виконана в руслі “Основних напрямів розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року”, затверджених Указом Президента України від 3.08.99 року №958/99. На основі цього документу розробляється Державна програма розвитку трудового потенціалу в Україні на 2000-2010 роки, до проекту якої вніс свої пропозиції і автор (Економіка АПК, 2000, №14.)

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування раціональних організаційно-економічних важелів впливу на процес і умови відтворення трудового потенціалу аграрної сфери, на форми його розвитку в сучасних умовах з метою адаптації до нових ринкових вимог існуючого трудового потенціалу і ціленаправленого формування нового, адекватного цим вимогам, що сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва і повноцінному відтворенню робочої сили.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

уточнити і розширити ряд понять, що характеризують трудовий потенціал, його складові, процес і умови відтворення; розробити графічні моделі основних понять і процесів;

теоретично обґрунтувати форми перебування трудового потенціалу в кожний даний момент та описати основні трудопотоки між ними;

здійснити адаптацію основних принципів добору, розстановки та виховання кадрів до умов ринкової трансформації економіки і розробити модель сучасного керівника агропромислового підприємства;

показати можливі шляхи і принципи реорганізації системи управління та

регулювання розвитком трудового потенціалу в сільських районах і розробити підходи по створенню системи кадрової роботи на сільськогосподарських підприємствах відповідно до вимог перехідної економіки;

розробити наукові засади і методику ціленаправленого відбору майбутніх керівників, спеціалістів та кадрів масових професій потрібної якості “знизу”;

обґрунтувати організаційну форму поєднання могутнього приватного інтересу з перевагами концентрації сільськогосподарського виробництва з метою отримання вищого мотиваційного ефекту;

розрахувати на ПЕОМ оптимальну чисельність трудових ресурсів конкретного населеного пункту, необхідних для продуктивної зайнятості та обґрунтувати методичні підходи до розробки програми розвитку на селі малого бізнесу з метою трудовлаштування вивільнених працівників;

розробити концепцію і програму розвитку аграрного трудового потенціалу області для умов багатоукладної економіки;

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є умови та процес

відтворення аграрного трудового потенціалу на сучасному етапі. Предмет дослідження - вивчення і організаційно-економічне обґрунтування ефективних механізмів формування та раціонального використання трудового потенціалу аграрної сфери Тернопільщини в нових ринкових умовах. трудовий потенціал керівник агропромисловий

Методи дослідження. Дослідження базуються на діалектичному методі, комплексному розгляді трудового потенціалу як системи, у взаємодії і взаємообумовленості її елементів та умов, у їх розвитку. Крім того, в роботі використано понад 25 прийомів, що входять до складу основних методів наукового пізнання.

Зокрема, із прийомів статистично-економічного методу широко використані наступні: статистичне спостереження - для збору масових цифрових даних по темі дослідження майже з 19 відомств Тернопільської області, проведення вибіркового обстеження розвитку трудового потенціалу і анкетування у 50 типових господарствах різних зон реґіону; прийоми економічного групування, порівняння, розрахунку середніх і відносних величин, індексів, тощо - для аналізу зібраного матеріалу, встановлення закономірностей, резервів, чинників, темпів змін, інтенсивності явищ. Використано також рівняння прямої для прогнозування змін кількості трудових ресурсів на перспективу.

Прийоми монографічного методу застосовано для детального дослідження трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва села Озерна.

Серед прийомів розрахунково-конструктивного методу використані: прийоми виділення головної ланки, зважування, аналогії, евристичний, застосовувались нормативи тощо - для розрахунку запасів праці, виділення головних чинників і умов, розробки системи, моделей, концепції і програми розвитку трудового потенціалу, інших проектів.

Застосовувались прийоми абстрактно-логічного методу: індукції і дедукції, аналізу і синтезу, сходження від абстрактного до конкретного, прийом порівнянь, системно-структурний прийом, прийоми формалізації і моделювання, програмування і прогнозування - при розробці графічних моделей, для розширення визначень ряду понять, при створенні системи роботи, концепції і програми розвитку трудового потенціалу.

Симплексний спосіб математичного програмування дав можливість встановити оптимальну структуру всіх сфер сільськогосподарського виробництва і чисельність трудових ресурсів, необхідних конкретному селу для продуктивної зайнятості.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає у проведенні комплексної оцінки трудового потенціалу аграрної сфери Тернопільської області в усіх фазах процесу відтворення та обґрунтуванні концептуальних підходів і механізмів його вдосконалення в умовах економічних перетворень.

У процесі дослідження отримані такі наукові результати, що виносяться на захист:

вперше запропоновано в науковий обіг поняття форм перебування трудового потенціалу в кожний даний момент; обґрунтовано необхідність замість поняття “ринок праці сільського господарства” ввести “ринок робочої сили сільської місцевості”; доведено важливість і розроблено модель формування ринку сезонної робочої сили сільської місцевості;

удосконалено і розвинуто визначення понять: трудовий потенціал, трудові ресурси, робоча сила, особистий фактор, трудовий потенціал сільськогосподарського виробництва, сільської місцевості, сільськогосподарського підприємства, процес і умови відтворення трудового потенціалу, зайнятість, ринок робочої сили. Створено чотирнадцять графічних моделей , що характеризують ці та інші поняття і процеси;

науково обґрунтовано народження найвищої мотивації і зростання ефективності праці шляхом поєднання факторів приватної власності і концентрації виробництва;

розроблено нову структуру і принципи діяльності органів управління (регулювання) трудовим потенціалом в сільському районі, що відповідають ринковим умовам і дають змогу інтегрувати діяльність всіх суб'єктів відтворення трудового потенціалу;

запропоновано методику впровадження на селі продуктивної зайнятості, що базується на оптимізації чисельності працюючих в усіх сферах сільськогосподарського виробництва і розробці підходів до розвитку в сільській місцевості малого бізнесу з метою трудовлаштування вивільнених при цьому працівників;

дістала дальшого розвитку система роботи з трудовим потенціалом аграрної сфери в нових умовах, зокрема, адаптовано до вимог ринку і специфіки сільськогосподарського виробництва принципи добору, розстановки і виховання кадрів, створено модель сучасного професійного керівника аграрної сфери, вперше обґрунтовано наукові засади формування трудових ресурсів потрібної якості “знизу”;

запропоновано концепцію і програму розвитку трудового потенціалу аграрної сфери Тернопільської області в умовах утвердження змішаної економічної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі дисертаційного дослідження наукові результати використовувалися при підготовці програм зайнятості населення Тернопільської області на 1999-2000 роки з участю автора (Довідка про впровадження № ОЦ-01/267 від 27.02.2001 р.), а також прийняті для впровадження головним управлінням сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації (Довідка про впровадження № 9-16/15-02 від 17.02.2001р.), Збаразькою райдержадміністрацією (Довідка про впровадження № 278 від 15.09.2000 р.), ввійшли до посібника “Економіка підприємств АПК” для студентів інституту аграрного бізнесу ТАНГ. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що їх впровадження не потребує особливих капіталовкладень.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і практичні рекомендації, одержані в дисертаційному дослідженні, є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи обнародувані на науково-практичних конференціях “Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання ресурсів Поділля” (1996 р., Тернопіль), “Проблеми реформування економіки, обліку, контролю та аналізу підприємств” (1999 р., Тернопіль), доповідались на міжнародних наукових конференціях “Власнісний статус і проблеми раціонального використання землі” (2000 р., Київ) та “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки”(2000 р., Київ), публікувались у відкритій пресі.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в брошурі “Трудовий потенціал АПК: проблеми відтворення”, а також у 26 наукових працях, в тому числі 12 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 16,2 др. арк., з яких особисто автору належать 15,0 др. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (197 найменувань), 14 додатків на 50 сторінках. Робота загальним обсягом 177 сторінок основного тексту, також містить 53 таблиці, 14 рисунків та моделей, які розміщені на 33 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, мета, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукова новизна та практична цінність одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні і методологічні основи трудового потенціалу сільського господарства, АПК” - розкрито сутність трудового потенціалу, його складових, процесу і умов відтворення, висвітлено стан вивчення, методичні і методологічні основи дослідження.

На основі огляду літературних джерел встановлено неоднозначність поглядів і підходів дослідників до понять і проблем трудового потенціалу, обґрунтовано некоректність окремих суджень та підходів ряду авторів.

Запропоновано наступне визначення трудового потенціалу: це - трудові можливості країни (галузі, території, підприємства, працівника) наявні в даний час і передбачувані на перспективу, що сформовані і формуються у певних виробничих відносинах та умовах відтворення і характеризуються певною діалектичною сукупністю кількісних та якісних ознак; це складне суспільно-економічне явище, що має свою структуру, просторову і часову орієнтацію, є процесом, перебуває в кожний даний момент одночасно у різних формах. В роботі чітко визначені кількісні і якісні характеристики трудового потенціалу, приводиться модель його структури, даються визначення і порівняльна характеристика автора складових трудового потенціалу: трудових ресурсів, робочої сили, особистого фактора та інших.

Трудовий потенціал і всі його складові розглядаються в динаміці, у розвитку, формою якого є процес відтворення. Автор аргументує підтримку позицій тих дослідників, які виділяють чотири фази відтворення трудового потенціалу: а) формування і відновлення; б) розподілу і перерозподілу; в) обміну; і г) споживання або використання; пропонує власну графічну модель процесу відтворення з виділенням не тільки фаз, а і їх елементів, умов і факторів відтворення, що має велике методологічне значення для регулювання даного процесу, зважаючи на їх взаємообумовленість.

На основі глибокого теоретичного аналізу зроблено науковий висновок, що трудовий потенціал в кожний даний момент перебуває одночасно у чотирьох формах: демографічно-відновній, ресурсній, ресурсно-обмінній і у формі особистого фактора. Приводиться графічна модель форм перебування трудового потенціалу і основних трудопотоків між ними. Введення в науковий оборот даного поняття сприятиме покращанню обліку, планування, ціленаправленого регулювання трудового потенціалу.

Процес відтворення трудового потенціалу розглядається в дисертації у взаємозв'язку з умовами відтворення. Автор пропонує власне визначення даної категорії: умови відтворення трудового потенціалу - це певне соціально-економічне, організаційне та природничо-історичне середовище, в якому під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, в першу чергу обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та інших реальностей, формується адекватний цьому середовищу процес відтворення трудового потенціалу. В роботі подається графічна модель структуризації умов відтворення трудового потенціалу у їх взаємозв'язку з процесом відтворення і економічною системою. Здійснено також причинно-наслідкове ранжування основних позитивних і негативних чинників (умов), які впродовж періоду реформ впливали і впливають на процес відтворення трудового потенціалу АПК.

Приводячи показники рівня і ефективності використання трудового потенціалу, систему показників продуктивності праці в сільському господарстві, обґрунтовується некоректність застосування її основного вартісного показника (виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника) поза цією системою. Пропонується доповнити дану систему ще одним головним показником: виходом товарної продукції на середньорічного працівника. Його переваги: ліквідується повторний рахунок, враховується якість продукції через ціну реалізації.

В дисертації обґрунтовуються основні принципи на яких має базуватися сучасна модель зайнятості сільського населення, серед яких найважливіші: оптимізація чисельності зайнятих в сільському господарстві відповідно до рівня світових стандартів, пріоритет раціонального використання працівників над збереженням існуючих робочих місць, впровадження дієвого ринку робочої сили сільської місцевості, обов'язкове доповнення дії ринку робочої сили державним регулюванням зайнятості. В роботі показані основні напрямки покращання зайнятості.

Обґрунтовано некоректність вживання терміну “ринок праці”. На ринку пропонується не праця, а лише здатність до праці, тобто робоча сила. Процес споживання робочої сили, тобто власне праця, відбувається не на ринку, а на виробництві, уже після того, як на ринку здійснено акт купівлі-продажу робочої сили. Виходить, слід визнати, що на ринку продається не праця і тим більше, не працівник носій робочої сили, а здатність працівника до праці, тобто робоча сила. А отже, діє не ринок праці, а ринок робочої сили.

Пропонується замість поняття “ринок праці сільського господарства”, ввести

поняття “ринок робочої сили сільської місцевості”. Обґрунтовується необхідність розмежування останнього на ринок постійної робочої сили і ринок сезонної робочої сили сільської місцевості. В дисертації приводиться графічна модель ринку робочої сили сільської місцевості з виділенням основних трудопотоків, а також зображенням джерел формування ринку сезонної робочої сили сільської місцевості.

Автор формулює і обґрунтовує власні визначення трудових потенціалів сільськогосподарського виробництва, сільської місцевості і сільськогосподарського підприємства. Зокрема, трудовий потенціал сільськогосподарського підприємства, - це трудові можливості цього підприємства наявні в даний час і передбачувані на перспективу, що сформовані і формуються у певних виробничих відносинах та специфічних умовах відтворення і характеризуються певною сукупністю кількісних та якісних ознак, а також можливостями віддачі продукцією при даному рівні науки, фондоозброєності і продуктивності праці. В роботі подаються графічні моделі трудового потенціалу АПК, кількісна і якісна характеристика трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва, схема дослідження трудового потенціалу аграрної сфери.

У другому розділі - “Сучасний стан відтворення трудового потенціалу сільського господарства, АПК” - проаналізовано в досліджуваному реґіоні сучасний стан трудового потенціалу аграрної сфери в розрізі всіх чотирьох фаз його відтворення залежно від умов і факторів, що діють в кожній фазі.

Встановлено, що трудовий потенціал аграрної сфери за останнє десятиліття зазнає серйозних деформацій. Погіршується його якість, особливо в плані вікового складу, стану здоров'я, професійно-кваліфікаційної структури. Понад 30 відсотків зайнятих в сільському господарстві області - люди старшого і похилого віку. Тільки 58 % сільських механізаторів і 23 % тваринників мають класність. Лише 27 відсотків керівників і спеціалістів з вищою освітою. Погіршується структура сукупного працівника (Табл. 1).

Трудовий потенціал розподіляється по районах і господарствах області надто нерівномірно, особливо з врахуванням розподілу землі. Від'ємне сальдо міграції мають 64% районів. Загрозою стає вимивання трудоактивних трудових ресурсів з села зовнішньою економічною міграцією. Використовується трудовий потенціал аграрної сфери вкрай непродуктивно. Реструктуризація зайнятості набула небажаної тенденції: з сільськогосподарських підприємств і інших галузей економіки в трудомісткі, переважно натуральні особисті підсобні господарства (ОПГ) і в сферу нерегламентованої зайнятості. За роки реформ чисельність зайнятих в ОПГ зросла в 9,2 рази і становить 35,1% до всього зайнятого на селі населення. Однак виробництво в цьому секторі не тільки не зросло, а навіть зменшилось більш, як на 10 відсотків. Рівень продуктивності праці знизився у 8,7 рази. Істотне ж зростання питомої ваги ОПГ у виробництві сільськогосподарської продукції не є досягненням реформ, а результатом різкого скорочення виробництва у суспільному секторі і недорозвинутості фермерського сектора. Дещо згладжуючи напругу на ринку робочої сили сільської місцевості, зайнятість в ОПГ радикально не вирішує проблеми раціонального використання трудового потенціалу, його нормального відтворення. За матеріалами обстеження 50-ти господарств області, тільки трохи більше третини селян (35,3%) брали участь у громадському виробництві. До того ж відпрацювали там лише три чверті можливого фонду робочого часу. Питома вага офіційно незайнятих трудових ресурсів села складає 22,7% (66 тис. осіб). Скорочення за 1990-99 рр. виробництва валової продукції сільського господарства (по всіх категоріях) на 52,3 % при зростанні числа зайнятих (в т.ч. і в ОПГ) на 12 відсотків, вказує на суттєве зниження продуктивності аграрної праці в цілому. Середній темп її змін за 1990-94 рр. - 91,5, а за 1996-99 - 84,3 %. При зниженні продуктивності праці (на 15,7 % до рівня 1996 року), почала зростати оплата праці (на 17,8 %), залишаючись при цьому вкрай низькою. Розрахунки трудових індексів, рівнів трудомісткості, інтенсивності праці, інтенсифікації, динаміки продуктивності в

розрізі господарств різного рівня, підтверджують загальний висновок про зниження ефективності використання трудового потенціалу. Погіршуються показники трудової активності: за даними обстеження домогосподарств області, лише 67,1 % сільських жителів становлять економічно активне населення. Економічна активність і чисельність зайнятого сільського населення області у віковій категорії 15-54 рр. нижчі, а у 55-70 вищі ніж в середньому по Україні . Отже трудовий потенціал аграрної сфери залишається низької якості, несприйнятливим до реформ, використовується вкрай погано.

Першопричинами наявних проблем є економічна криза, прорахунки і запізнення з проведенням економічних реформ в аграрній сфері, загальна неувага до проблем трудового потенціалу як зі сторони держави і виробництва так і зі сторони науки. Звідси - різке загострення демографічних процесів, викликане втратою природного приросту сільського населення (природне скорочення на тисячу осіб сільських жителів становило в 1999 році 8 осіб), міграцією працеактивних вихідців з села у пошуках заробітків; постаріння сільського населення (середній його вік становить 40.5 років), ріст демографічного навантаження (1135 осіб на тисячу працюючих); ресурсний підхід до трудового потенціалу без врахування соціально-демографічних аспектів, згортання і без того недостатньої соціальної сфери села ( торговельної мережі - вдвічі, зведення обсягів побутових послуг до 5-7 відсотків рівня 1990 року); погіршення охорони здоров'я і реабілітації працюючих (кількість оздоровлених зменшилась в порівнянні з 1985 роком у 27 разів або становить 0,3 відсотка від числа усіх зайнятих в сільському господарстві); старіння фондів, технологій і зростання затрат ручної праці, особливо в ОПГ, що веде до зниження її продуктивності і ефективності (капвкладення в сільське господарство скоротились за роки реформ у 14,6 рази), почався процес деіндустріалізації галузі; руйнація системи підготовки і перепідготовки кадрів, нерегульована комерціалізація цього процесу; низький рівень оплати праці (74 грн. в місяць або 66 % від середньої зарплати в усіх сферах зайнятості по області), що явно не забезпечує повноцінного відтворення трудового потенціалу; невміння гармонізувати приватний інтерес з перевагами концентрації виробництва, послаблення мотивації чесної праці; відсутність сформованого ринку робочої сили сільської місцевості; повільне формування аграрної політики держави, адекватної перехідному періоду в цілому; відсутність концепції і програми розвитку трудового потенціалу, комплексного підходу, системи роботи з ним. Таким чином, погіршились майже всі умови відтворення трудового потенціалу у розрізі всіх фаз. Він став актуальною проблемою реформи, потребує системних заходів впливу.

У третьому розділі - “Організаційно-економічні механізми формування та раціонального використання трудового потенціалу сільського господарства, АПК в умовах аграрних перетворень” - пропонується ряд організаційно-економічних заходів, направлених на адаптацію існуючого трудового потенціалу аграрної сфери до вимог ринку і вдосконалення процесу відтворення нового, адекватного цим вимогам, при мінімальних інвестиціях.

З метою координації та інтеграції зусиль чисельних суб'єктів процесу відтворення трудового потенціалу, пропонується відповідна реструктуризація їх органів управління (регулювання), наслідком якої стало б створення у кожному сільському районі єдиного центру формування і раціонального використання згаданого потенціалу. В даному центрі могли б об'єднатися зусилля суб'єктів, вся діяльність яких направлена на відтворення трудового потенціалу (відділів освіти, охорони здоров'я, служби зайнятості тощо), суб'єктів, для яких розвиток трудового потенціалу є частиною діяльності (райдержадміністрація, управління соціально-економічного розвитку, управління сільського господарства), а також суб'єктів, які неминуче породжуються часом: з оцінки персоналу, з надання консультаційних послуг та інших. Дана реорганізація не потребуватиме особливого зростання бюджетних асигнувань. Штати центру, що будуть утворені за рахунок штатних одиниць бюджетної сфери, можна утримувати за рахунок уже виділених бюджетом коштів, інші - на самоокупності. Дисертант розробив основні функції кожної з можливих структурних підрозділів центру. Пропонує делегувати йому владні повноваження інтегрованих органів. Очолити центр міг би заступник голови райдержадміністрації. Однак діяти центр має на індикативних засадах і, в залежності від форми власності, диференційовано використовувати важелі як безпосереднього управління так і державного регулювання: економічні, правові, адміністративні. Практичною реалізацією принципу демократизації кадрової роботи є залучення до роботи в центрі заінтересованих сторін (роботодавців і профспілок), а також партій та громадськості.

В дисертації обґрунтовано об'єктивну необхідність проектування роботи з трудовим потенціалом на сучасному етапі в першу чергу тим, що ринкові механізми його регулювання в даний час недорозвинуті, та і в майбутньому будуть щодо цієї проблеми недостатньо ефективними, потребуватимуть певного державного втручання в передумови і негативні наслідки дії ринку. Виходячи з цього пропонується модель індикативної реґіональної програми відтворення трудового потенціалу сільського господарства, яка може стати основою діяльності реформованих органів регулювання. Запропонована програма (обсягом 30 аркушів, додається до дисертації) включає в себе: визначення головної мети, виклад в першому аналітичному блоці головних проблем відтворення трудового потенціалу, причин названих проблем, і прогнозів на найближчі роки та тривалу перспективу. В другому, концептуальному блоці пропонується концепція, основні напрямки розвитку трудового потенціалу сільського господарства реґіону. В третьому блоці перераховуються конкретні організаційно-практичні заходи по реалізації мети і концептуальних засад програми. У фінансовому блоці вказуються можливі джерела фінансування затрат на її реалізацію, на відтворення трудового потенціалу.

Обґрунтовується також необхідність запровадження системи роботи з трудовим потенціалом. Пропонуються сучасні методологічні підходи до розробки такої системи для сільськогосподарських підприємств.

Оскільки ринок ставить підвищені вимоги до професіоналізму і організаторських здібностей працівників, а підготовка як спеціалістів так і кадрів масових професій проводиться спонтанно, без врахування дійсних потреб галузі і ринку, пропонуються методологічні засади формування робочої сили “знизу”, як важливий шлях до підвищення її якості і конкурентоспроможності. Суть запропонованої методики полягає в ціленаправленому відстеженні осіб з природними організаторськими здібностями та психологічними задатками до певного роду діяльності, починаючи ще зі школи та організації відповідної роботи з ними. Для цього на договірній основі поєднуються зусилля педагогічних колективів сільських шкіл і кадрових служб, керівників, спеціалістів, досвідчених робітників сільськогосподарських підприємств.

В роботі приділено багато уваги важливій складовій трудового потенціалу - керівним кадрам і спеціалістам, обґрунтовується їх особлива роль в період реформ. Реформа проводиться в життя кадрами. На жаль, реформаторських кадрів галузі вкрай невистачає. Стара система добору кадрів стає непридатною, а керівники, підготовлені нею, потребують серйозної перепідготовки, радикальних адаптаційних заходів. З метою формування нової сучасної системи кадрової роботи пропонуються адаптовані до сучасних вимог принципи добору, розстановки і виховання кадрів та методику їх застосування. Запропоновано також модель сучасного професіонального керівника аграрної сфери, здатного працювати в умовах ринку, окреслено вимоги до його якостей. Дану модель з успіхом можуть використати психологи для розробки тестів профпридатності. Модель має бути в центрі діяльності реорганізованих органів регулювання розвитком трудового потенціалу.

Одне із головних завдань аграрної реформи полягає в тому, щоб шляхом перетворення відносин власності, створити нову потужну мотивацію праці. Однак, досі вищого мотиваційного ефекту не отримано. Крім того, активно проходить процес розпорошення власності, деконцентрації виробництва, що помітно знижує його ефективність. А тому зроблено спробу поєднати приватний інтерес із перевагами крупного сільськогосподарського виробництва. Запропоновано одну із можливих моделей реструктуризації сільськогосподарського виробництва, яка зможе максимально поєднати дію обох цих чинників і забезпечити нову, вищу мотивацію праці, ріст трудової активності, покращання використання трудового потенціалу і ефективності виробництва, збереження і примноження соціальної бази (Рис. 1). Суть моделі в наступному. На базі виробничих підрозділів колишнього колективного господарства створюються різноманітні сучасні виробничі формування з різною формою власності, переважно - приватною, які стають безпосередніми виробниками і власниками виробленої продукції. Вони разом із суб'єктами виробничого і соціального сервісу, добровільно об'єднуються в асоціацію господарюючих суб'єктів, передаючи їй на основі генеральної угоди лише окремі функції, які кожному суб'єкту здійснювати невигідно чи не під силу. І особлива функція, що покладається на асоціацію - разом з сільською радою зберегти соціальний комплекс села, утримувати його і розвивати. Під делеговані повноваження суб'єкти перераховують асоціації кошти у двох частинах: а) на утримання соціальної сфери і апарату асоціації за однаковими ставками від валового доходу; б) диференційовані суми залежно від розміру спеціальних послуг, які отримує суб'єкт від асоціації. Асоціація і сільрада утворюють комбінат соціальних послуг. Наведена найефективніша форма реанімації мотиваційного механізму в сучасних умовах не заперечує, однак, залучення інших стимулів, які формуватимуть мотиви до праці. Найвищий мотиваційний ефект можна отримати лише при їх комплексному застосуванні. Автором запропоновано також класифікацію стимулів і градацію інтенсивності впливу кожного на трудову мотивацію в розрізі всіх суб'єктів виробництва (господарств, найманих працівників, власників).

Рятуючись від безробіття, в сільському господарстві, особливо в ОПГ, зосередилась значна чисельність трудового потенціалу, який використовується доволі неповно і низькопродуктивно. Вихід один - перехід до продуктивної зайнятості. З цією метою, шляхом обстеження конкретного населеного пункту (с. Озерна) і розв'язання економіко-математичної задачі на ПЕОМ з використанням симплекс-методу, визначено оптимальні параметри продуктивної зайнятості, встановлено чисельність працівників, які в сільськогосподарському виробництві є лишніми і запропоновано один із можливих варіантів їх використання. Оптимізацію зайнятості зроблено одночасно по всіх трьох суб'єктах сільськогосподарського виробництва (підприємстві, фермерському господарстві і

ОПГ), оскільки в межах одного населеного пункту їх діяльність, особливо у використанні трудового потенціалу, тісно переплітається. Результати розв'язання задачі дають змогу: а) раціонально розподілити трудові ресурси між галузями і суб'єктами господарювання; б) визначити реальну потребу та забезпеченість трудовими ресурсами в розрізі галузей, суб'єктів господарювання і в напружені періоди - з травня по жовтень - помісячно; в) встановити рівень прихованого безробіття сільськогосподарських працівників

їх чисельність, яку, при переході до продуктивної зайнятості, можна вивільнити з сільськогосподарського виробництва без шкоди для технологічного процесу, розширити сферу прикладання праці за рамками сільського господарства. Для с. Озерна ця чисельність становить 204705 людино-днів. Для їх працевлаштування запропоновано впровадити в життя програму створення нових робочих місць в першу чергу за рахунок розвитку малого бізнесу на селі, створено методологічні підходи до розробки програми, визначено можливі канали її інвестування. Враховуючи матеріали досліджень і особливості села Озерна, запропоновано сільській раді конкретну модель використання трудових ресурсів, які є надлишковими в с/г виробництві при продуктивній зайнятості. Запропоновані підходи до впровадження продуктивної зайнятості з успіхом можуть бути використані і в інших селах.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і зроблено наукове обґрунтування раціональних організаційно-економічних важелів впливу на умови і процес відтворення трудового потенціалу аграрної сфери в період економічної реформи, наслідком застосування яких стане адаптація до ринкових вимог існуючого трудового потенціалу і ціленаправлене формування нового, адекватного цим вимогам, що сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва і повноцінному відтворенню робочої сили. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати певні висновки та пропозиції, основні з яких зводяться до наступного:

1. Проведений аналіз сучасного стану розвитку трудового потенціалу аграрної сфери в досліджуваному реґіоні переконливо доводить, що в період ринкових перетворень умови його відтворення різко погіршились, наслідком чого стали суттєві деформації, загострились існуючі проблеми, виросли нові. Серед головних - проблема якості трудового потенціалу, особливо в плані вікового складу, стану здоров'я сільського населення, трудової активності, професійно-кваліфікаційної структури робочої сили тощо. В сільському господарстві зосередилась непомірна кількість працівників (понад 35% зайнятого в області населення), що значно перевищує реальну потребу. Значна їх чисельність рятується від безробіття і зубожіння у трудомісткому, переважно натуральному особистому підсобному господарстві. Рівень та ефективність використання трудового потенціалу незадовільні. Продуктивність праці знизилась до небувалого за останні десятиріччя рівня.

Оптимальне розв'язання означених проблем можливе насамперед при застосуванні адекватних сучасним умовам організаційно-економічних механізмів регулювання відтворення трудового потенціалу, при врахуванні мізерних фінансових можливості галузі, специфіки кожної фази відтворення та аграрної сфери в цілому.

2. В ситуації, що склалася, слід насамперед визначитись з концептуальними засадами розвитку трудового потенціалу, скоординувати дану роботу. Враховуючи це, дисертант розробив концепцію і комплексну індикативну програму розвитку трудового потенціалу аграрної сфери області для умов багатоукладної економіки. Програми прийнята головним управлінням сільського господарства і продовольства Тернопільської облдержадміністрації для впровадження.

3. З метою успішної реалізації названої програми, в дисертації обґрунтовується необхідність реструктуризації існуючої системи регулювання розвитком трудового потенціалу відповідно до ринкових вимог, пропонується модель центру регулювання, придатна для сільських районів. Такий центр забезпечить інтеграцію та координацію зусиль чисельних суб'єктів відтворення трудового потенціалу як існуючих, так і тих, які неминуче породжуються часом. Створення центру, не потребуючи додаткових затрат, дасть змогу скоординовано і професійно впливати на всі фази розвитку трудового потенціалу, забезпечить високу його віддачу.

4. В умовах обмеженості фінансових ресурсів, в найближчі роки слід максимально використовувати організаційно-економічні фактори і методи впливу на розвиток трудового потенціалу, які не потребують значних капіталовкладень. Саме на таких підходах переважно і ґрунтуються пропозиції. На всіх рівнях доцільно виробити систему роботи з трудовим потенціалом, що значно підвищить результативність кожного із заходів. Запропонована в дисертації система кадрової роботи в сільськогосподарському підприємстві включає в себе чіткі, адекватні вимогам змішаної економіки, рекомендації по плануванню роботи з трудовим потенціалом, по забезпеченню відповідності вимогам часу структури і функцій кадрових служб господарств, по дотриманню адаптованих до сучасних вимог принципів роботи з трудовим потенціалом, по впровадженню нових підходів добору кадрів з організаторськими задатками, по перебудові профорієнтаційної роботи, по вдосконаленню підготовки, відбору, підвищенню кваліфікації, розстановки і просуванню кадрів по службі, підвищенню ролі атестації, по закріпленню працівників, ефективному їх використанню, по забезпеченню належної трудової дисципліни і виховання, по роботі з резервом кадрів в нових умовах.

5. Враховуючи те, що приватизаційний процес в сільському господарстві покищо не привів до якісно нового рівня трудової мотивації, в роботі пропонується одна із можливих форм реструктуризації аграрної сфери, що породжує найвищу мотивацію праці на основі поєднання приватного інтересу з перевагами концентрації виробництва. Суть моделі - зміна форми власності і господарювання без деконцентрації виробництва. В пропонованій моделі найповніше використовуються мотиваційні можливості приватної власності, не розпорошується матеріальна база КСП, зберігається і примножується соціальна сфера, раціонально використовується трудовий потенціал.

6. З метою формування кадрів з відмінними організаторськими здібностями і високим ступенем професіоналізму, що забезпечить підвищення рівня їх якості і конкурентоспроможності в ринкових умовах, пропонується методика формування кадрів “знизу”, починаючи з середніх класів загальноосвітньої школи, спільними зусиллями педагогічних колективів і сільськогосподарських підприємств на індикативних засадах. Ціленаправлено відбираються діти із задатками неформального лідера і нахилом до потрібних господарству професій і впродовж 2-3 років з ними ведеться конкретна профорієнтаційна робота шляхом безпосередньої участі у виробництві разом з інструкторами-наставниками (спеціалістами і кваліфікованими робітниками) за рахунок годин трудового навчання. Аналогічно добираються і кадри масових професій. При цьому формується якісний контингент ВУЗів, середніх спеціальних учбових закладів, профтехучилищ, курсів.

7. У зв'язку з ринковою трансформацією економіки, пропонуються адаптовані до нових умов принципи добору, розстановки і виховання кадрів, модель сучасного професійного керівника сільськогосподарського виробництва. Дотримання згаданих принципів забезпечить високу результативність кадрового потенціалу, а перелік ділових, політичних, морально-психологічних якостей, що складають модель сучасного керівника аграрної сфери, може бути використана при доборі кадрів, а також психологами для розробки вітчизняних тестів з метою тестування кадрів на профпридатність.

8. Невід'ємною складовою становлення ринку робочої сили сільської місцевості є перехід до продуктивної зайнятості, тобто оптимізація чисельності зайнятих в усіх сферах сільськогосподарського виробництва (в т.ч. і в ОПГ) і залучення вивільнених працівників в інші галузі, зокрема, шляхом розвитку на селі малого бізнесу. Рекомендації і підходи до проведення такої роботі містяться в дисертації.

9. В умовах формування ринкової економіки, відсутності комплексних системних наукових досліджень проблем трудового потенціалу аграрної сфери, розмаїтості підходів і тлумачень вченими основних понять, велике значення мають теоретичні розробки у цій сфері. Запропоноване в науковий обіг поняття форм перебування трудового потенціалу в кожний даний момент сприятиме покращанню обліку і плануванню трудового потенціалу, а, значить, і ціленаправленому його регулюванню, зокрема, і шляхом впливу на його окремі трудопотоки. В роботі удосконалено і розвинуто визначення основних понять, що характеризують трудовий потенціал, його складові, умови і процес відтворення, ринок робочої сили, створено чотирнадцять їх графічних моделей. Відмінність визначень автора полягає переважно у комплексному, інтегрованому до них підході з врахуванням вимог ринкової економіки і специфіки аграрної сфери. Розвиток даних понять збагатить вчення про трудовий потенціал. Теоретично обґрунтовано поняття ринку робочої сили сільської місцевості, а також необхідність формування ринку сезонної робочої сили тощо. Все це дасть змогу усунути певну некоректність у вживанні окремих термінів, зміцнить теоретичну базу регулювання ринку робочої сили сільської місцевості.

ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Саєнко М.Г. Трудовий потенціал АПК: проблеми відтворення. - Т.: Наукова думка, 1999. - 135 с.

2. Саєнко М.Г. До питання про борги селу // Економіка АПК. - 1996.- №7. - С. 95-96.

3. Саєнко М.Г. До питання про раціональне використання землі в умовах реформування форм власності // Економіка АПК. - 1996. - №9. - С. 23-24.

4. Саєнко М.Г. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств та їх раціональне використання ( у співавторстві з проф. Олійником В.М.) // Економіка підприємств АПК. Навчальний посібник для ВУЗів.- “Тернопіль”. - 1997. - С. 94-106, в т.ч. у автора 94-104.

5. Саєнко М.Г. Проблеми кадрів у період реформ // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - 1999. - №2. - С.153-154.

6. Саєнко М.Г. Реорганізація органів управління (регулювання) трудовим потенціалом в сільському районі // Реґіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск 2. - Тернопіль:, Економічна думка. - 1998. - С.285-289.

7. Саєнко М.Г. До проблеми ефективного використання трудового потенціалу села в умовах реструктуризації зайнятості // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 1999. - №12. - С. 121-124.

8. Програма зайнятості населення Тернопільської області на 2001 рік (у співавторстві) // Тернопільська обласна рада. 3 скликання. - Тернопіль. - 2000. - 27 с. в т.ч. автора - 7 с.

9. Стан ринку праці Тернопільської області у 2000 році (у співавторстві) // Тернопільська обласна державна адміністрація. Тернопільський обласний центр зайнятості. - Тернопіль:, 2001. - 29 с. в т.ч. автора 7 с.

10. Саєнко М.Г. Теоретичні основи трудового потенціалу // Наукові записки ТДПУ. Серія: філософія, економіка. - 1999. - №3. - С. 125-133.

11. Саєнко М.Г. Земельна реформа і трудовий потенціал села // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: економіка. - 2000. - №5. - С. 101-108.

12. Саєнко М.Г. Створення нової мотивації праці шляхом перетворення відносин власності - одне з головних завдань ефективного використання трудового потенціалу і аграрної реформи в цілому // Реґіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць ТАНГ. Випуск 3. - Тернопіль:, Економічна думка. - 1999. - С. 179-183.

13. Саєнко М.Г. Реструктуризація зайнятості сільського населення на Тернопільщині // Економіка АПК. - 1999. - №12. - С. 70-75.

14. Саєнко М.Г. Про розробку Державної програми розвитку трудового потенціалу в Україні // Економіка АПК. - 2000. - №4. - С. 89-90.

15. Саєнко М.Г. Що загрожує земельній реформі в Україні? // Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель. Матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 29-31 травня 2000 року). - Частина 1. - Київ: РВПС України НАН України. - С. 108-110.

16. Саєнко М.Г. Впровадження методологічних засад формування робочої сили “знизу” // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. Матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 18-20 вересня 2000 року). - К:,

17. Саєнко М.Г. Оплата праці, мотивація і трудова активність працівників аграрної сфери в умовах трансформаційної економіки // Наукові записки ТДПУ. Серія: Економіка. - 2000. - №6. - С.84-88.

АНОТАЦІЇ

Саєнко М.Г. Формування та організаційно-економічне обґрунтування раціонального використання трудового потенціалу (на прикладі АПК Тернопільської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - Економіка сільського господарства і АПК. - Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2001.

У роботі комплексно досліджуються теоретичні і практичні аспекти відтворення трудового потенціалу сільського господарства в умовах перехідної економіки на прикладі всіх суб'єктів сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано напрямки поліпшення його формування і раціонального використання, що не вимагають великих фінансових зусиль. Розроблено методологію і практичні рекомендації по створенню адекватних ринковим вимогам форм регулювання та умов відтворення трудового потенціалу.

Ключові слова: трудовий потенціал, трудові ресурси, робоча сила, відтворення трудового потенціалу, умови відтворення трудового потенціалу, реструктуризація зайнятості, продуктивність праці.

Саенко М.Г. Формирование и организационно-экономическое обоснование рационального использования трудового потенциала (на примере АПК Тернопольской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.07.02. - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Тернопольская академия народного хозяйства Министерства образования и науки Украины. Тернополь, 2001.

Целью диссертационного исследования было теоретические обобщения и научное обоснование рациональных организационно-экономических рычагов влияния на условия и процесс воспроизводства трудового потенциала аграрной сферы в период экономической реформы, следствием применения которых станет адаптация к рыночным требованиям существующего трудового потенциала и целенаправленное формирование нового, соответствующего этим требованиям, что скажется на повышении эффективности сельскохозяйственного производства и полноценном воспроизводстве рабочей силы.

В работе комплексно исследуются теоретические и практические аспекты процесса воспроизводства трудового потенциала аграрной сферы в условиях переходной экономики на примере всех субъектов сельскохозяйственного производства (предприятий, фермерских хозяйств, личных подсобных хозяйств населения). Анализ сделан в разрезе всех фаз воспроизводства: формирования, распределения и перераспределения, обмена, потребления или использования. Направления, формы и методы улучшения его формирования и рационального использования, которые предлагаются, не требуют значительных финансовых усилий. Разработана методология и практические рекомендации по созданию адекватных рыночным требованиям форм регулирование и условий воспроизводства трудового потенциала.

В диссертации уточнены и развиты определения понятий: трудовой потенциал, трудовые ресурсы, рабочая сила, трудовой потенциал сельскохозяйственного производства, трудовой потенциал сельской местности, трудовой потенциал сельскохозяйственного предприятия, условия воспроизведения трудового потенциала, занятость, рынок рабочей силы. Отличие определений автора состоит преимущественно в комплексном, интегрированном к ним подходе с учетом требований рыночной экономики и специфики аграрной сферы. Разработаны численные графические модели понятий, которые характеризуют трудовой потенциал и рынок рабочей силы аграрной сферы.

...