Актуальність теми. За умов впливу техногенних факторів на оточуюче середовище та організм людини забезпечення населення продуктами харчування з підвищеними поживними властивостями є важливим елементом системи охорони здоров'я та лікувально-профілактичного харчування людей. Протягом останнього десятиріччя як за кордоном, так і в Україні більш широкого використання набуло застосування нетрадиційних кормових добавок з метою отримання продукції з підвищеною харчовою цінністю та підвищення ефективності використання основних кормів завдяки більш повній збалансованості раціонів (Водолажченко С.А., Батюжевский Ю.Н., 1988; Кирилів Я.І., 1990; Chung M. K., Baker D. H., 1990).

Алюмосилікати, до яких належить кормова добавка мінерол, мають високу мінеральну поживність і характеризуються адсорбційними та іонообмінними властивостями (Астахов В.Т., 1988; Жук Р.К., Батюжевский Ю.Н., 1990; Кулик М.Ф. та ін., 1993). Питання впливу кормової добавки мінерол на продуктивність та фізіологічні показники залишається мало вивченим. Не встановлено оптимальну дозу її використання, вплив добавки на показники продуктивності птиці, перетравність поживних речовин корму, хімічний та морфологічний склад яєць.

Таким чином, актуальним є питання комплексного вивчення впливу різних доз кормової добавки мінерол у комбікормах на продуктивність та обмін речовин у курок-несучок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень по темі: "Розробити і впровадити технологію виробництва кормової та лікувально-профілактичної добавки з використанням сировинних ресурсів України" (номер державної реєстрації 0196U001915 1997-2000 рр.).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити оптимальну дозу використання кормової добавки мінерол у комбікормах для курок-несучок для отримання яєць з підвищеними харчовими властивостями.

У роботі ставились завдання вивчити:

вплив різних доз кормової добавки мінерол на яєчну продуктивність курей;

морфологічний та хімічний склад яєць;

вплив різних доз кормової добавки на рівень накопичення мінеральних елементів у яйці;

перетравність поживних речовин, баланс азоту та мінеральних елементів: кальцію, фосфору, магнію, калію, натрію, заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту, кремнію;

гематологічні показники;

економічну ефективність використання кормової добавки мінерол.

Об'єкт дослідження. Курки-несучки яєчного напряму продуктивності різних порід і віку. Використання різних доз кормової добавки мінерол в живленні тварин.

Предмет дослідження. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин та біохімічні показники у курок-несучок яєчного напряму продуктивності.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність та баланс поживних речовин); біохімічних (накопичення мінеральних елементів у яйцях) та статистичного (обробка дослідних даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано ефективність використання різних доз нової кормової добавки мінерол на основі алюмосилікатів у годівлі курок-несучок та її вплив на продуктивні якості та обмін речовин в організмі.

кормова добавка курка доза

Встановлено оптимальну дозу кормової добавки мінерол у комбікормах для курок-несучок, визначено її вплив на перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів, що суттєво розширює знання про якості мінеролу як кормової добавки для підвищення продуктивності курок-несучок та ефективності використання корму. Дослідження морфологічного та хімічного складу яєць поглибили знання щодо впливу комплексу мінеральних речовин на якісні показники яєць.

Одержані дані, які характеризують рівень накопичення мінеральних елементів у яйцях при використанні комбікормів з різними дозами кормової добавки мінерол.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні оптимальної дози добавки мінерол у комбікормі для курок-несучок. Встановлено, що введення до комбікорму добавки мінерол в дозі 1% за масою підвищує несучість на - 4,71%, масу яєць - на 2,47%, вміст протеїну в яйцях - на 6,6 та жиру - на 7,9%, збільшує відносну масу жовтка та рівень накопичення в яйці мінеральних елементів. Впровадження результатів досліджень здійснено на птахофабриці "Україна" Васильківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних досліджень, використанні сучасних біохімічних та біофізичних методів досліджень, виконанні аналітичної роботи та підготовці матеріалів до опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на науковій конференції викладачів та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 2000 р.) та на Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (Київ, 2001 р.)

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковані 4 статті у фахових виданнях, в яких подані основні положення дисертаційної роботи.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація налічує 116 сторінок машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 47 таблиць, 4 рисунки. Список використаних джерел включає 209 найменувань, у тому числі 27 іноземною мовою.

Матеріал і методика досліджень

Досліди проводились в умовах експериментальної бази Національного аграрного університету на курках-несучках кросів "Білорусь - 9" та "Isabrown”. Відповідно до завдань досліджень були проведені два науково-господарські досліди: перший - з жовтня 1998 р. по березень 1999 р., другий - з квітня по жовтень 1999 р.

Для першого досліду було підібрано 120 несучок кросу "Білорусь - 9" у віком 87 тижнів, для другого - 120 несучок кросу "Isabrown” віком 27 тижнів, розділених за принципом аналогів на чотири групи - контрольну і три дослідні, по 30 голів у кожній. При доборі аналогів враховувались: порода, вік, жива маса. Основний період тривалістю 168 днів (24 тижні) був поділений на шість підперіодів тривалістю 28 днів (4 тижні). Піддослідне поголів'я утримували в кліткових батареях, по 5 голів у клітці. Параметри мікроклімату в приміщенні були однаковими для всіх груп.

Кури всіх груп отримували повнораціонний комбікорм. Птиця дослідних груп протягом основного періоду одержувала комбікорм з додаванням мінеролу у дозі від 0,5 до 2,0% до маси комбікорму згідно зі схемою досліду (табл.1).

Таблиця 1 - Схема науково-господарських дослідів

* ОР - основний раціон

Перший та другий науково-господарські досліди проводили за однаковою схемою. Вік птиці на початку основного періоду в першому досліді становив 91, а у другому 31 - тиждень.

При підготовці комбікормів застосовували метод вагового дозування і ступеневе введення мікродобавок.

Протягом дослідів здійснювали облік несучості, збереженості поголів'я, маси яєць, живої маси курок і витрат комбікормів, визначали морфологічний та хімічний склад яєць.

Несучість, збереженість поголів'я та споживання комбікормів по групах визначали щоденно. Оцінку морфологічних показників яєць здійснювали згідно з рекомендаціями ВНДТІП (Байковская И.П. и др., 1982).

Для вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту та мінеральних елементів (кальцію, фосфору, калію, натрію, магнію, заліза, цинку, марганцю, міді, кобальту та кремнію) в кінці основного періоду першого та другого науково-господарських дослідів (вік птиці відповідно 113 та 53 тижні) були проведені фізіологічні досліди. З кожної групи за принципом аналогів було відібрано по 5 курок-несучок. Досліди з вивчення перетравності та балансу поживних речовин проводились груповим методом (Маслиев И.Т., 1968). Підготовчий період становив 3 дні, обліковий - 5.

Аналіз зразків комбікорму, посліду та яєць, одержаних під час проведення фізіологічного досліду, проводили за традиційними методиками зоотехнічного аналізу (Петухова Е.А. и др., 1981).

Вміст мінеральних елементів, а саме: калію, натрію, магнію, заліза, міді, кобальту, цинку та марганцю в дослідних зразках визначали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на приладі ААS - 30 (полум'яний варіант). Вміст кремнію визначали атомно-емісійним методом на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно зв'язаною плазмою Spectroflame Modula.

Розрахунок перетравності та балансу поживних речовин здійснювали за методикою О.И. Маслиевой (1970).

Біологічну цінність протеїну раціону визначали за відношенням засвоєного азоту до спожитого, вираженого у відсотках (Кремптон Э.У., Харрис Л.Э., 1972).

Утримання в тілі курок-несучок мінеральних елементів обчислювали за різницею між надходження їх з кормом і виділенням з послідом та виражали у відсотках до спожитого корму (Георгиевский В.И. и др., 1979)

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

Результати досліджень

Перший науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Протягом досліду піддослідним куркам-несучкам згодовували повнораціонний комбікорм (табл.2).

Таблиця 2 - Склад та поживність комбікорму

Склад комбікормів для всіх груп був однаковим, різниця у поживності спостерігалась лише за вмістом мінеральних елементів, що обумовлено додаванням різних доз мінеролу, хімічний склад якого наведено в табл.3.

Таблиця 3 - Хімічний склад кормової добавки мінерол*

* у розрахунку на 1 кг добавки

Кормова добавка мінерол вироблена на основі бентонітової глини, має зареєстровані технічні умови виготовлення (ТУ У 46.15.292-97) і характеризується високим вмістом кальцію, кремнію, заліза, цинку, адсорбційними та іонообмінними властивостями.

Продуктивність. Встановлено, що додавання до комбікорму кормової добавки мінерол у дозі 0,5% (2-а група) вірогідно не впливало на показники продуктивності птиці порівняно з аналогами контрольної групи (табл.4).

Збільшення дози мінеролу до 1% (3 група) вірогідно підвищувало інтенсивність несучості курок на 4,71% (Р<0,05), тоді як подальше збільшення добавки до 2% (4 група) вірогідно не впливало на цей показник (Р>0,05).

У курок 3 та 4 груп при розрахунку за весь період досліду спостерігалось вірогідне збільшення середньої маси яєць порівняно з аналогами контрольної групи на 3,24-3,86%, або 1,98-2,36 г (Р<0,001).

Використання комбікормів з додаванням кормової добавки мінерол у дозівід 0,5 до 2% фактично не впливало на показники живої маси та збереженості поголів'я. Витрати комбікорму на одиницю продукції у курей дослідних груп були нижчими порівняно з аналогами контрольної групи і коливались у межах 2,08-2,29 кг на 10 яєць

Таблиця 4 - Продуктивність піддослідних курок-несучок

* Р< 0,05;

** Р< 0,001 порівняно з 1 групою. Вірогідна різниця за цим показником спостерігалась лише у птиці 3 дослідної групи порівняно з несучками 1 групи (Р<0,05).

Морфологічні показники яєць. Підвищення в комбікормі доз мінеролу викликає вірогідні зміни абсолютної маси складових частин яйця. У несучок 3 і 4 груп, які отримували з кормом 1 та 2% мінеролу, абсолютна маса жовтка була відповідно на 7,9 та 7,4% більше, ніж у курей контрольної групи (Р<0,001). Абсолютна маса білка яєць у птиці дослідних груп коливалась від 32,83 до 33,48 г, але вірогідної різниці за цим показником порівняно з аналогами контрольної групи не виявлено. Встановлено пряму залежність між рівнем кормової добавки мінерол у комбікормах та товщиною шкаралупи яєць. Так, при збільшенні дози мінеролу від 0,5 до 2% підвищувалась товщина шкаралупи яєць у дослідної птиці від 0,324 до 0,333 мм (Р<0,001). За показником індексу форми яйця вірогідної різниці між птицею контрольної та дослідних груп не спостерігалось.

Вплив кормової добавки мінерол проявився також у зміні відносної маси складових частин яйця. Відносна маса жовтка яєць у курей 3 та 4 груп порівняно з птицею 1 групи була вірогідно вище на 1,23 та 1,30%, а відносна маса білка - нижче на 1,24 та 1,23% (Р<0,05). Різниця за відносною масою шкаралупи яєць, одержаних від курок контрольної та дослідних груп, була невірогідною (Р>0,05).

Отже, з підвищенням рівня кормової добавки мінерол у комбікормах відносна маса жовтка зростає, а відносна маса білка зменшується, у той час як відносна маса шкаралупи вірогідно не змінюється.

Хімічний склад яєць. Результати досліджень показали, що зміна рівнів введення мінеролу до складу комбікормів впливає на хімічний склад яєць. Збільшення дози мінеролу в комбікормах від 0,5 до 2% супроводжується підвищенням в яйцях курей вмісту сухої і органічної речовини, золи, протеїну, жиру, БЕР та мінеральних елементів дослідної птиці. Згодовування комбікорму з вмістом мінеролу 1% кормової добавки (3 група) підвищувало вміст протеїну на 6,63% та жиру на 7,94%, а з вмістом мінеролу 2% (4 група) відповідно - на 8,25 та 9,97% порівняно з аналогами контрольної групи (Р<0,05).

Встановлено вплив кормової добавки мінерол на рівень накопичення мінеральних елементів у яйцях дослідної птиці. Так, збільшення рівня мінеролу в комбікормах вірогідно підвищувало рівень кальцію в яйцях птиці дослідних груп: 2 - на 5,18% (Р<0,05), 3 та 4 - відповідно на 10,95 та 13,49% (Р<0,001). Також у яйцях курей дослідних груп збільшувався і вміст фосфору на 2,09-9,72% (Р<0,001). Згодовування комбікормів з 0,5% кормової добавки (2 група) сприяло збільшенню вмісту магнію в яйцях на 5,09% (Р<0,05), а з дозою мінеролу 1 та 2% (3 і 4 групи) - відповідно на 10,56 та 13,02% порівняно з аналогами 1 групи (Р<0,001). Із збільшенням рівня мінеролу від 0,5 до 2% вірогідно збільшувався вміст заліза в яйцях курей дослідних груп на 14,15-31,32% порівняно з контролем (Р<0,001).

Використання комбікормів з вмістом мінеролу 1 і 2% сприяло збільшенню вмісту кальцію в шкаралупі яєць курок-несучок відповідно на 6,56 та 6,17% (Р<0,05), фосфору - на 20,0 та 23,33% (Р<0,01).

Перетравність поживних речовин. Проведеними дослідженнями не виявлено змін у перетравності поживних речовин корму під впливом досліджуваного фактора (табл.5).

Таблиця 5 - Перетравність поживних речовин раціону, %

Отже, збільшення рівня кормової добавки мінерол не впливало на перетравність органічної речовини та БЕР і сприяло деякому підвищенню перетравності протеїну, жиру та клітковини, хоча відмінності за перетравністю цих речовин порівняно з контролем були незначні.

Баланс азоту. Експериментальні дані свідчать про позитивний баланс азоту в курок піддослідних груп.

Різницю в показниках відносного утримання азоту в тілі птиці можна пояснити індивідуальними коливаннями в кількості знесених курками яєць за період балансового досліду. Так, у курок контрольної групи рівень утримання азоту в тілі становив 42,27%, а в аналогів дослідних груп - у межах 39,73-43,16%.

Аналогічна картина спостерігалась щодо показника біологічної цінності протеїну (БЦП): у курок 1 групи він становив 61,2%, а в аналогів дослідних груп - 61,1-63,1%.

Згодовування комбікормів з вмістом кормової добавки мінерол у дозі 0,5% (2 група) дещо підвищувало рівень використання азоту в організмі, тоді як наявність більш високого рівня мінеролу призводила до незначного зниження цього показника (3 та 4 групи).

Баланс мінеральних елементів. Результати досліджень свідчать про позитивний баланс кальцію у птиці всіх піддослідних груп. Згодовування несучкам комбікормів з дозою кормової добавки 0,5% сприяло підвищенню засвоєння кальцію у несучок 2-ї групи на 2,32% порівняно з несучками контрольної групи, а збільшення рівня мінеролу до 1 та 2% у птиці 3 та 4 груп дещо знижувало цей показник, хоча порівняно з несучками 1 групи він був дещо вище на 1,72 та 0,91% відповідно.

При аналізі балансу фосфору встановлено суттєве підвищення рівня його засвоєння в організмі курок дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи. Так, цей показник у птиці контрольної групи становив 16,10%, а у несучок дослідних груп коливався в межах 29,74-44,62% при тенденції до зростання рівня його засвоєння при збільшенні вмісту мінеролу в комбікормі.

При вивченні балансу магнію спостерігалось значне підвищення рівня його засвоєння в організмі птиці дослідних груп - 52,70-55,72%, що на 26,1-29,12% вище, ніж у аналогів контрольної групи.

Аналіз балансу заліза показав, що використання в годівлі птиці комбікормів з кормовою добавкою мінерол сприяло деякому підвищенню рівня його засвоєння в організмі курок дослідних груп. Цей показник у птиці 2, 3 та 4 дослідних груп був дещо вище відповідно на 2,02; 2,25 та 2,11%.

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Згідно зі схемою досліду було сформовано чотири групи курок-несучок Годівлю птиці кожної групи здійснювали повнораціонними комбікормами, які за набором компонентів та поживністю порівняно з першими дослідом суттєво не відрізнялись. Різниця в годівлі птиці була обумовлена різними дозами в комбікормах кормової добавки мінерол.

Продуктивність. Дані продуктивності піддослідних курок-несучок наведені в табл. 6. У другому досліді, як і в першому не було виявлено вірогідної різниці між групами за показниками збереженості поголів'я та живою масою курок-несучок.

Інтенсивність несучості у птиці дослідних груп була на 1,84-6,95% вище, ніж у аналогів контрольної групи, але вірогідна різниця за цим показником спостерігалась лише у несучок 3 та 4 груп в порівняно з контролем (Р<0,01).

Маса яєць при різних рівнях мінеролу в комбікормах змінювалась неоднаково. У несучок 2 та 4 груп середня маса яєць була на 2,09 та 7,76% нижче (Р<0,01 та Р<0,001), а у птиці 3 групи на 2,47% вище (Р<0,001) порівняно з аналогами 1 групи.

Витрати комбікорму на 10 яєць у курей дослідних груп коливались у межах 1,41-1,30 кг і були на 4,08-11,56% менше, ніж у аналогів 1 групи. Вірогідна різниця за цим показником спостерігалась лише у птиці 3 та 4 груп (Р<0,05).

Таблиця 6 - Продуктивність піддослідних курок-несучок

* Р< 0,05;

** Р < 0,01;

*** Р< 0,001 - порівняно з 1 групою

Морфологічні показники яєць. Проведені дослідження показали, що введення до складу комбікорму мінеролу впливає на відносну масу складових частин яйця.

Встановлено, що відносна маса жовтка яєць курей 2, 3 та 4 груп, до складу комбікормів яких вводили кормову добавку мінерол у дозах відповідно 0,5; 1,0 та 2,0% була вище відповідно на 0,63; 3,30 та 3,44% порівняно з аналогами контролю, але статистично вірогідна різниця за цим показником встановлена лише для птиці 3 та 4 дослідних груп (Р< 0,001).

Збільшення відносної маси жовтка яєць у курей дослідних груп супроводжувалось зниженням і відносної маси білка. Цей показник у курей дослідних груп був нижче: у птиці 2 групи - на 0,9% (Р< 0,05), 3 і 4 груп - на 3,39 та 3,56 % (Р< 0,001) порівняно з контролем. Встановлено тенденцію до збільшення відносної маси жовтка та зменшення відносної маси білка при збільшенні вмісту мінеролу в комбікормі від 0,5 до 2%.

Не виявлено впливу різних доз мінеролу на відносну масу шкаралупи та індекс форми яєць.

Хімічний склад яєць. При вивченні хімічного складу яєць було підтверджено тенденцію до підвищення вмісту протеїну, золи, кальцію, фосфору, магнію та заліза при збільшенні у складі комбікорму вмісту мінеролу, що спостерігалось і в першому досліді. Використання комбікорму з вмістом мінеролу 1 та 2% сприяло збільшенню протеїну в яйцях птиці дослідних груп відповідно на 0,16 та 0,36% (Р<0,01, Р<0,001).

Перетравність поживних речовин. При аналізі даних перетравності поживних речовин спостерігалось, як і в першому досліді деяке підвищення перетравності протеїну, жиру та клітковини, але відмінності за коефіцієнтами перетравності були незначними.

Баланс азоту. Баланс азоту в птиці всіх груп був позитивний. Використання комбікормів з вмістом кормової добавки мінерол 0,5% (2 група) суттєво не впливало на рівень використання азоту в організмі курок-несучок, тоді як збільшення рівня до 1 та 2% (3 та 4 групи) дещо підвищувало цей показник порівняно з аналогами контрольної групи на 2,9 та 2,6% відповідно.

Баланс мінеральних елементів. При вивченні балансу кальцію встановлено позитивний вплив мінеролу на засвоєння його в організмі птиці. Так, цей показник у курок-несучок дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи збільшився на 3,51-4,51%.

Використання комбікормів з вмістом мінеролу 0,5% (2 група) сприяло збільшенню рівня засвоєння фосфору на 4,87%, тоді як збільшення дози до 1 та 2% підвищувало цей показник відповідно на 17,59 та 20,17% порівняно з контрольною групою. Встановлено тенденцію до зростання рівня засвоєння фосфору при збільшенні мінеролу в комбікормах від 0,5 до 2%.

При аналізі балансу калію виявлено тенденцію до зниження рівня його засвоєння із збільшенням вмісту мінеролу від 0,5 до 2%. Рівень засвоєння калію у несучок контрольної групи становив 55,59%, тоді як у аналогів дослідних груп він знижувався до 49,26% (2 група) і 38,87% (4 група).

Аналогічна тенденція спостерігається щодо балансу натрію. Засвоєння цього елемента у птиці контрольної групи становило 67,09%, а у несучок 2, 3 та 4 груп - відповідно 59,26; 53,44 та 52,48%.

Аналіз балансу магнію показав, що використання кормової добавки мінерол у комбікормах суттєво впливає на рівень його засвоєння в організмі птиці. Так, цей показник у несучок дослідних груп збільшувався на 30,55-49,26% за наявності тенденції до зростання його засвоєння в організмі птиці при збільшенні рівня мінеролу від 0,5 до 2%.

Використання мінеролу в складі комбікормів позитивно впливало на рівень засвоєння заліза в організмі несучок. У птиці контрольної групи цей показник становив 59,09%, а у птиці дослідних груп коливався в межах 65,97-76,80%.

Аналіз балансу міді показав незначне збільшення засвоєння цього елемента в птиці дослідних груп - на 1,36-4,98% порівняно з аналогами контрольної групи.

Використання кормової добавки мінерол у складі комбікормів майже не впливало на рівень засвоєння марганцю. Так, цей показник у птиці контрольної групи становив 94,49%, а у аналогів дослідних груп коливався в межах 94,99-95,64%.

Результати досліджень свідчать про позитивний баланс кобальту в птиці всіх груп. Слід зазначити, що рівень засвоєння цього елемента у курок дослідних груп порівняно з аналогами контрольної групи був більше на 6,96-15,53% за наявності тенденції до зростання рівня його засвоєння при збільшенні дози мінеролу в комбікормах.

У дослідних групах було виявлено тенденцію до підвищення рівнязасвоєння заліза при збільшенні кількості мінеролу в комбікормах. Рівень засвоєння цього елемента в організмі курок 1 групи становив 18,78%, тоді як у птиці дослідних груп він збільшився до 25,41-41,43%.

При вивченні балансу кремнію встановлено, що у птиці контрольної групи він був негативний. Рівень засвоєння кремнію в організмі несучок контрольної групи становив - 3,60%, тоді як додавання мінеролу сприяло підвищенню рівня засвоєння кремнію у птиці дослідних груп від 14,55 до 41,11%. Встановлено тенденцію до зростання рівня засвоєння кремнію при збільшенні дози мінеролу в комбікормах.

Морфологічний склад крові. При вивченні морфологічного складу крові піддослідної птиці не виявлено вірогідної різниці за цим показником між птицею контрольної та дослідних груп, хоча спостерігається тенденція до збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну в крові птиці дослідних груп при підвищенні рівня мінеролу з 0,5 до 2%. При цьому гематологічні показники знаходились в межах фізіологічної норми.

Економічна ефективність виробництва яєць