Вплив способів утримання м'ясної худоби на ефективність виробництва яловичини в степовій зоні України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У м'ясному скотарстві поширена технологія безприв'язного утримання тварин на глибокій підстилці з відпочинком у капітальних приміщеннях з годівлею та напуванням на вигульно-кормових майданчиках. Така технологія потребує на підстилку великої кількості соломи, яка не в усіх господарствах є в достатній кількості. Недостача підстилки при мінімальному її використанні примушує господарства утримувати м'ясну худобу на прив'язі у капітальних тваринницьких приміщеннях. Закордонний досвід країн з розвиненим м'ясним скотарством свідчить про те, що в багатьох з них відмовились від будівництва дорогих капітальних приміщень, а будують легкі приміщення або утримують худобу на вигульно-кормових майданчиках під тристінними наметами.

Утримання тварин у капітальних приміщеннях призводить до погіршення використання їх корисної площі, значно підвищує капіталоємність галузі м'ясного скотарства, що призводить до дорожнечі виробництва яловичини.

Але ж це тільки одна з можливих думок. Цей підхід, з нашої точки зору, недостатньо враховує фізіологічні особливості тварин. Ось чому, остаточне з'ясування цього питання, а саме, якому способу утримання м'ясної худоби віддати перевагу, зокрема з використанням капітальних або полегшених приміщень, слід здійснити на рівні цілеспрямованого експерименту, тому що наявні дані наукових досліджень способів утримання носять суперечливий характер і не виявляють усіх закономірностей їх дії на організм тварини у сукупності.

Виходячи з цього, актуальним з наукової і практичної точок зору є визначення експериментальним шляхом способу утримання м'ясних тварин, необхідного для розробки конкретних проектних пропозицій і технологій з метою максимальної реалізації потенціалу м'ясної продуктивності худоби.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - виявити вплив способів утримання худоби створюваної знам'янської м'ясної породи на ефективність виробництва яловичини в степовій зоні України. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити динаміку росту, забійні показники і якість м'яса бичків створюваної знам'янської м'ясної породи, що були вирощені при різних способах утримання.

2. Виявити ефективність використання кормів при різних способах утримання м'ясної худоби, зокрема конверсію протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'ясної продукції.

3. Визначити особливості реакції організму (поведінка, стан волосяного покриву) на зовнішньосередові фактори в залежності від способу утримання тварин.

4. Дати порівняльну біоенергетичну оцінку виробництву м'яса в залежності від способів утримання м'ясної худоби.

5. З'ясувати залежність економічної ефективності виробництва яловичини в зв'язку з системами утримання тварин у м'ясному скотарстві степової зони України.

Об'єкт. Об'єктом досліджень були тварини створюваної знам'янської м'ясної породи, що експлуатуються в різних способах утримання.

Предмет. Вивчався вплив способів утримання на продуктивність і економічну ефективність виробництва яловичини.

Метод. Основний метод - експериментальний з залученням методичного апарату етологічних досліджень. При обробці результатів використовували методи: математичної статистики, розрахунково-конструктивний та економіко-математичний з використанням сучасної обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі експериментальних, зоотехнічних, біоенергетичних і економічних досліджень в степовій зоні України в умовах стійлової системи зроблена комплексна порівняльна оцінка найбільш поширених способів утримання створюваної знам'янської м'ясної породи з використанням капітальних та полегшених тваринницьких приміщень.

Вперше досліджено відгук тварин створюваної знам'янської м'ясної породи (етологічні показники, характеристика шерсного покриву і його структури) на вплив зовнішнього середовища в залежності від способу утримання м'ясної худоби.

1. Загальна методика і основні методи досліджень

З метою виявлення більш ефективного способу утримання м'ясної худоби в 1993-1995 роках був проведений науково-виробничий дослід у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Т.Г. Шевченка Знам'янського району Кіровоградської області , що є репродуктором по розведенню знам'янського типу створюваної м'ясної породи.

При формуванні дослідних груп тварин дотримувались загальноприйнятих принципів підбору пар-аналогів.

В дослідні групи відібрали 60 новотільних корів з 60 підсисними бичками. Середня жива маса бичків при народженні становила біля 30 кг.

Групи дослідних тварин сформували за таким принципом:

I група - 20 корів з 20 підсисними бичками - безприв'язне утримання на глибокій підстилці з тристінними наметами з годівлею і відпочинком на вигульно-кормових майданчиках (ВКМ), що обладнані вітрозахистом;

II група - 20 корів з 20 підсисними бичками - безприв'язне утримання на глибокій підстилці з відпочинком у капітальному приміщенні і годівлею на вигульно-кормових майданчиках;

III група - 20 корів з 20 підсисними бичками - утримання на прив'язі у капітальному приміщенні.

Годівлю тварин трьох дослідних груп будували за принципом ізоенергетичності та ізонітрогенності. Інакше кажучи, раціони та рівень годівлі корів-матерів, кількість і якість підкормки для телят, способи підготовки кормів до згодовування , а також їх роздача були однаковими для всіх корів і телят.

Біологічну повноцінність і поживність кормів визначали за загальноприйнятими методиками в лабораторії якості кормів і продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН.

Облік витрат кормів вели шляхом їх зважування перед роздаванням і контрольним заміром залишків один раз у 10 днів. За різницею між заданим кормом і його залишками визначали поїдання.

Живу масу дослідних бичків, а також її прирости визначали шляхом індивідуального зважування під час постановки їх на дослід, в кінці кожного місяця і при реалізації на забій.

Для вивчення волосяного покриву і адаптаційних реакцій організму у тварин вистригали ділянки розміром 25 см2 з лівого боку посередині останнього ребра в місці перетину його з лінією, що йде від плече-лопаткового зчленування до сідничних бугрів. Волосся знежирювали спирт-ефіром. У розрахунку на 1 см2 площі шкіри підрахували їх кількість, виміряли довжину і товщину.

За характером поведінки корів і бичків проводили спостереження в зимовий період візуально з виконанням хронометражу (Є.І. Адмін, 1982). Характерною особливістю цього методу є одночасне спостереження за тваринами всієї групи. Через кожні 10 хвилин на рівні технологічної групи реєстрували кількість тварин, які під час спостереження поїдали корм, рухались, відпочивали і виконували інші фізіологічні функції. Одночасно враховували зону знаходження тварин і технологічні операції, які виконувалися.

Вивчення зоогігієнічних параметрів мікроклімату й облік кліматичних умов при утриманні піддослідних тварин в приміщенні і на відкритому майданчику під наметами проводили в холодну пору року. Постійно фіксували динаміку температури зовнішнього і внутрішнього повітря, його вологість та газовий склад. Виміри показників мікроклімату проводили приборами: температури - термографом М-16, вологості - гігрографом М-21, газового стану - газоаналізатором УГ-2.

З метою вивчення м'ясної продуктивності дослідних бичків проводили контрольний забій по 3 голови з кожної дослідної групи на Олександрійському м'ясокомбінаті Кіровоградської області. Враховували передзабійну живу масу (після 24-годинної голодної витримки), масу парної і охолодженої туші, масу жиру-сирцю, внутрішніх органів, масу парних туш.

Морфологічний склад туш визначали за результатами їх обвалки. Порівняльну оцінку якості м'яса різних груп тварин проводили на зразках середньої проби м'яса й найдовшого м'яза спини, відібраних з правих півтуш.

Хімічний склад середньої проби м'яса і найдовшого м'яза спини дослідних бичків вивчали за такими показниками: волога, суха речовина, білок, жир, білково-якісний показник, вологоємність, активна кислотність, ніжність, уварювання.

Конверсію обмінної енергії й перетравного протеїну кормів в енергію і харчовий білок м'ясної продукції розраховували за методикою "Оценка животных по эффективности конверсии корма в основные питательные вещества мясной продукции" (Лепайые, 1983).

Економічну ефективність виробництва яловичини при різних способах утримання визначали за загальноприйнятою методикою.

Біоенергетичну оцінку виробництва яловичини проводили за методикою ВАСГНІЛ (1985) "Методические рекомендации по биоэнергетической оценке технологии производства продукции животноводства". Результати досліду обробляли методами математичної статистики з використанням сучасної обчислювальної техніки (Н.А. Плохинський, 1970).

2. Результати досліджень

Продуктивність бичків дослідних груп. Різні способи утримання тварин обумовили різну інтенсивність їх росту. При однаковому загальному рівні годівлі, який передбачав досягнення ними кінцевої живої маси 500 кг у 20-міс. віці, продуктивність дослідних бичків по групах відрізнялась. Так, бички безприв'язного способу утримання на глибокій підстилці під наметами (І група) досягли у 20-місячному віці 510,2 кг, безприв'язного на глибокій підстилці у капітальному приміщенні (ІІ група) - 541,7 кг і прив'язного способу утримання у капітальному приміщенні (ІІІ група) - 583,3 кг, тобто на 6,2 % і 14,3 % більше, ніж І групи.

Різниця в приростах живої маси по періодах вирощування була на користь бичків, яких утримували на прив'язі. За підсисний період приріст становив 174,3 кг, що вище на 21,5 кг (14,0 %) та на 13 кг (8,3 %), ніж, відповідно, у тварин безприв'язного утримання під наметами і в капітальному приміщенні. Така ж тенденція і в період після відлучення: у бичків III групи приріст склав 380,9 кг, що на 51,8кг (15,7 %) і 29,6 кг (8,4 %) більше, ніж у бичків I и II груп, відповідно. Різниця достовірна (P>0,99).

За весь період вирощування дослідних бичків (614 днів) приріст живої маси тварин прив'язного утримання дорівнював 555,2 кг, що більше на 73,3 кг (15,2 %) і 42,9 кг (8,4 %), ніж, відповідно, в аналогів безприв'язного утримання. Різниця достовірна (Р>0,999).

За весь період вирощування бичків від народження до 20-місячного віку середньодобові прирости живої маси при утриманні на глибокій підстилці під наметами склали 784 г, з відпочинком у капітальному приміщенні - 834 г і при утриманні на прив'язі - 904 г; середньодобові прирости бичків при прив'язному утриманні були вищі на 7,7 % і 13,2 %, ніж при безприв'язному утриманні в капітальному приміщенні і під наметами. Різниця достовірна (Р>0,999).

Таким чином, можна твердити, що спосіб утримання бичків створюваної знам'янської м'ясної породи, що вирощуються на м'ясо, впливає на продуктивність тварин і цей вплив є дуже вірогідний: він досягає третього рівня вірогідності (Р>0,999).

Вивчення волосяного покриву тварин. Кліматичні фактори у зимовий період з урахуванням різних способів утримання дослідних бичків по-різному вплинули на густоту їхнього волосяного покриву. Так, на 1 см2 площі шкіри у тварин, що вирощувались у приміщенні на прив'язі, припадало 272 волосини, що на 32,2 % менше, ніж при утриманні безприв'язно в приміщенні на глибокій підстилці і на 49,9 %, ніж у бичків, що вирощуються безприв'язно на глибокій підстилці під наметами.

Довжина шерсних волокон не відрізнялася суттєво від аналогів дослідних груп і знаходилася в межах 2,7-3,2 см. Різниця не достовірна (Р<0,95).

Вивчення морфологічного складу волосяного покриву різних груп показало, що для всіх дослідних груп характерна перевага пухових волокон над остю і перехідним волосом. Характерно, що у тварин, які утримуються безприв'язно на глибокій підстилці під наметами, основну масу волосся - 94,2 % складає пухове волокно, у той час, як при утриманні в приміщенні - безприв'язно і на прив'язі (II і III групи) його вміст нижче практично на одну третину - 32,9 % і 33,8 % відповідно.

За товщиною волокон (ость, перехідний волос і пух) розходження між групами були незначними. Різниця не достовірна (Р<0,95).

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що вплив несприятливих погодних умов на організм тварин посилює функції, спрямовані на зберігання тепла за рахунок більшої оброслості і більш оптимальної структури волосся (як у бичків I групи). В II і III групі, де вплив екзогенних складових менш інтенсивний (температура навколишнього середовища, швидкість вітру, опади і т.і.), склад волосяного покриву характеризується більш оптимальною структурою волосу. Інакше кажучи, волосяний покрив, його склад, морфологічні особливості і т.і. є наочним прикладом наявності у бичків створюваної знам'янської м'ясної породи високої здатності холодової адаптації.

Забійні показники і якість м'яса. Аналіз даних забою бичків свідчить про те, що практично всі забійні показники вищі при утриманні на прив'язі в порівнянні з утриманням тварин безприв'язно на глибокій підстилці.

Найбільш важливим показником, що характеризує м'ясну продуктивність худоби, є маса парної туші. За абсолютною масою парної туші бички ІII групи при утриманні на прив'язі перевершували ровесників, яких утримували безприв'язно - із відпочинком у капітальному приміщенні (II група) - на 29,5 кг (9,5 %) і під наметами (I група) - на 54,6 кг (17,7%). Різниця достовірна (Р>0,99).

Вихід туші також вище при утриманні на прив'язі -59,0 % проти 58,0 % і 56,4 %. Утримання тварин на прив'язі більш сприятливо вплинуло на процеси жировідкладення. Так, вміст внутрішнього жиру-сирцю найбільш високий у бичків III групи - 12,2 кг. Спостерігається закономірність, що у тварин при утриманні на прив'язі накопичується більше внутрішнього жиру, ніж при безприв'язному утриманні: на прив'язі бички накопичили внутрішнього жиру на 4,0 кг (48,8 %) більше, ніж при утриманні під наметами, і на 3,5 кг (40,2 %) більше, ніж безприв'язно в капітальному приміщенні. Така ж залежність зберігається і за виходом внутрішнього жиру: 2,2 % - при утриманні на прив'язі і по 1,7 % у I і II групах (при безприв'язному утриманні).

Оцінка забійного виходу показала, що він високий у всіх дослідних групах (58,1-61,2 %). При прив'язному утриманні забійний вихід вищий на 1,5 % і 3,1 % у порівнянні з II-ю і I-ю групами відповідно.

Установлено, що бички при утриманні на прив'язі на 33,0 кг і 58,6 кг перевершували по забійній масі ровесників, що утримувались на глибокій підстилці з відпочинком у капітальному приміщенні і під наметами. Інакше кажучи, забійний вихід тварин в межах проведеного досліду знаходиться в прямій залежності від рівня середньодобових приростів живої маси бичків, що вирощуються на м'ясо. Від бичків усіх груп отримані важкі, щільні і рівномірні по товщині шкури високої якості. Найбільш важкі шкури отримані від бичків прив'язного утримання - 46,3 кг. Це відповідно на 4,6кг (11,0 %) - різниця не достовірна (Р<0,95) і 7,4кг (19,0 %) - різниця достовірна (Р>0,95) більше, ніж при утриманні безприв'язно в приміщенні на глибокій підстилці і під наметами.

Таким чином, в умовах степової зони України бички створюваної знам'янської м'ясної породи при всіх досліджуваних способах утримання показали високу м'ясну продуктивність і мали високі забійні показники, але на цьому рівні має місце відчутний вплив умов утримання, що порівнювались.

Якість м'яса визначається його хімічним складом і залежить від співвідношення в ньому білка і жиру.

Визначення хімічного складу середньої проби м'яса показало, що при прив'язному утриманні вміст жиру у середній пробі перевершував на 5,7 % і 9,2 % цей показник по ІІ та І групах відповідно. Взагалі, в м'ясі усіх груп вміст білка і жиру був близьким до рекомендованих медициною норм.

Аналогічна картина, щодо впливу способів утримання на хімічний склад м'яса, отримана також і у разі вивчення параметрів найдовшого м'яза спини (табл. 6).

Накопичення сухої речовини в м'ясі йде за рахунок відкладення жиру й у меншій мірі - за рахунок відкладення білка. Кількість білка в м'ясі бичків менш варіабельний показник, ніж жир, тому різниця між способами утримання менш значна, ніж по жиру. Можна зробити висновок, що при прив'язному утриманні більша частка кормів витрачається на відкладення жиру, у той час, коли при безприв'язному утриманні на глибокій підстилці відбуваються значні витрати на рух тварин і на обігрів тіла в зимовий період. При цьому переваги в продуктивній дії кормів в умовах прив'язного утримання бичків досягаються саме завдяки додатковому накопиченню жиру.

Конверсія енергії й протеїну корму в енергію і білок м'ясної продукції. Конверсія обмінної енергії корму в енергію м'ясної продукції у тварин усіх груп знаходилася в межах 6,7-10,2 %. Вплив способу утримання бичків, що вирощуються на м'ясо, на конверсію енергії і протеїну корму у кінцеву продукцію підкоряється єдиній закономірності. У разі прив'язного утримання тварин коефіцієнти конверсії енергії і протеїну корму є найвищими. Найнижчі значення конверсії були там, де тварин утримуються безприв'язно під наметами. У випадку безприв'язного утримання бичків у капітальних приміщеннях ці показники займають проміжне значення. Дещо вищі результати одержані при розрахунку конверсії сирого протеїну корму в білок їстівної частини туші. Так, у тварин I групи коефіцієнт конверсії склав 8,4, у II - на 9,5 % і в III - 13,1 %.

Утримання тварин під наметами приводить до зниження ефективності використання кормів, при цьому конверсія обмінної енергії корму в енергію м'ясної продукції нижча на 19,3 %, ніж при безприв'язному утриманні на глибокій підстилці у капітальному приміщенні і на 34,3 %, ніж при прив'язному утриманні.

Аналогічна закономірність простежується по конверсії сирого протеїну корму в білок туші. При утриманні бичків під наметами конверсія сирого протеїну на 8,7 % нижча, ніж при безприв'язному утриманні в капітальних приміщеннях і на 11,6 % нижче, ніж при прив'язному утриманні.

Конверсія енергії і протеїну корму тісно пов'язана, в рамках прямої залежності, з м'ясною продуктивністю. Так, коефіцієнт кореляції між енергією корму і середньодобовими приростами по групах складає близько 0,999, а між протеїном корму і середньодобовими приростами - 0,938.

Підсумовуючи результати, що отримані при розрахунку конверсії енергії і протеїну корму у кінцеву продукцію необхідно зробити наголос на тому, що залежність перетворення енергії корму в продукцію від способу утримання бичків є суттєво більш рельєфною, аніж по відношенню до конверсії протеїну. Це ще раз підтверджує висновок, що був зроблений по відношенню до хімічної природи приростів тварин, отриманих при різному утриманні бичків: переваги у продуктивній дії кормів у разі прив'язного утримання бичків досягаються, перш за все, за рахунок відкладення в організмі не білків, а жиру.

Біоенергетична оцінка виробництва яловичини при різних способах утримання худоби. Результати досліджень свідчать про те, що затрати сукупної енергії на одну корову і скотомісце, на виробництво одиниці живої і забійної маси, м'якоті м'яса більш економні при безприв'язному утриманні худоби на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях (табл. 8). Але за коефіцієнтом біоенергетичної ефективності виробленої основної частини продукції суттєвої різниці між прив'язним і безприв'язним способами утримання не встановлено. Це є наслідком того, що паралельно із зростанням загальних витрат сукупної енергії на виробництво основної продукції (у разі прив'язного утримання тварин у капітальному приміщенні), підвищується її енергетична цінність. Саме тому, один із найбільш інтегральних показників біоенергетичної ефективності виробництва яловичини є практично однаковим, незалежно від того, у який спосіб вирощуються бички на м'ясо - чи в разі прив'язного, чи в разі безприв'язного утримання. Суттєво, що обидва способи передбачають використання капітальних приміщень. Так, у розрахунку на одну м'ясну корову при прив'язному утриманні витрати сукупної енергії збільшуються на 6,0 %. На 1 ц живої маси найменші витрати при прив'язному утриманні, при безприв'язному утриманні на глибокій підстилці в капітальних приміщеннях вони збільшуються на 2,3 % і під наметами на 10,0 %.

Поряд з тим енергетична цінність м'яса, одержаного при прив'язному утриманні, значно вища, ніж при безприв'язному, завдяки тому, що в ньому міститься значна кількість жиру. Тому ті показники, які пов'язані із вмістом жиру, кращі при прив'язному утриманні. Так, на виробництво 1 ц білка і жиру при безприв'язному утриманні у капітальному приміщенні потрібно на 7,8 і під наметами 28,6 % більше сукупної енергії, ніж при прив'язному , на виробництво 1 МДж м'якоті відповідно на 10,7 і 23,1 %.

Економічна оцінка виробництва яловичини. При утриманні тварин безприв'язно під наметами витрати кормів на 6,7 % більші, ніж при утриманні безприв'язно в капітальних приміщеннях і на 15 % більше, ніж на прив'язі, але при цьому найнижчі витрати праці на 1 ц приросту виявились у II групі - 8,07 люд.-год., що на 7,2% нижче, ніж в I групі і на 70,8 %, ніж в III групі.

Установлено, що капітальні вкладення на скотомісце значно нижчі при безприв'язному утриманні на глибокій підстилці під наметами, ніж при безприв'язному в капітальних приміщеннях і на прив'язі. Так, в I групі вони склали 262,20 грн., при утриманні в капітальних приміщеннях у 2 рази, а при утриманні на прив'язі - в 3 рази вище. Рентабельність виробництва яловичини при безпривзному утриманні в капітальних приміщеннях склала 59,9 %, що вище на 3,8 %, ніж при прив'язному утриманні і на 6,6 %, ніж при безприв'язному утриманні під наметами.

забійний яловичина скотарство

Висновки

1. Базові способи утримання м'ясної худоби за стійловою системою в степовій зоні України суттєво впливають на продуктивні, економічні і етологічні показники тварин створюваної знам'янської м'ясної породи.

2. Бички прив'язного утримання більше часу витрачають на відпочинок і жуйку. У разі безприв'язного утримання час, що витрачають тварини на рух і прийняття корму був суттєво більшим, аніж у випадку утримання тварин на прив'язі. Відпочинок у бичків прив'язного утримання складає 36,1 % проти 25,9-22,4 % у аналогів безприв'язного утримання. Прийняття корму в бичків прив'язного способу утримання складає 26,3 % проти 28,7-30,0 % у бичків безприв'язного утримання. Жуйка при безприв'язному утриманні - 32,8 % проти 29,1-30,4 % при безприв'язному утриманні. Пересування - 4,8 % проти 16,3-17,2 % відповідно.

3. На фоні однакового рівня годівлі (раціони були ізоенергетичними і ізонітрогенними) при безприв'язному утриманні тварин більша частина поживних речовин корму йде на користь не продуктитивної дії, а на підтримку постійної температури тіла, а також на рух тварин. Внаслідок цього найбільші середньодобові прирости зафіксовано у бичків, що утримувались у капітальному приміщенні на прив'язі. За весь період вирощування середньодобовий приріст складає 904 г при живій масі наприкінці досліду - 583,3 кг. При безприв'язному утриманні в капітальному приміщенні середньодобовий приріст і жива маса дорівнює відповідно 834 г і 541,0 кг або на 8,4 % і 7,1 % нижче. Бички при безприв'язному утриманні на глибокій підстилці під наметами мають найгірші показники продуктивності - 784 г і 510,2 кг.

4. Оплата корму продукцією є більшою при утриманні бичків на прив'язі. На 1 ц приросту в групах безприв'язного утримання кормів витрачається більше на 9,8 % (у капітальному приміщенні) і 17,6 % (у разі наметів), аніж тваринами, що утримуються на прив'язі.

5. Показники конверсії енергії і протеїну корму в енергію і протеїн м'ясної продукції, розташовані за принципом зростання цих параметрів, утворюють два ряда, що ранжовані, де найменше значення цього параметру належить до тварин, які утримуються безприв'язно під наметами. Найвищі показники конверсії енергії протеїну корму мають бички, що утримуються на прив'язі у капітальному приміщенні. Між конверсією енергії і протеїну корму, з одного боку, і середньодобовими приростами тварин, з іншого, має місце позитивний корелятивний зв'язок, що наближається до одиниці. У разі співставлення енергії корму і середньодобових приростів бичків коефіцієнт кореляції дорівнює 0,999. Зв'язок між конверсією протеїну корму і середньодобовими приростами трохи нижчий. Він складає 0,938.

6. Більш висока енергія росту бичків на прив'язі сприяє підвищенню забійних показників у порівнянні з аналогами безприв'язних груп утримання. Забійний вихід бичків при утриманні на прив'язі складає 61,2 %. При безприв'язному утриманні у капітальному приміщенні цей показник є закономірно нижчий - 59,7 %. Найнижчими показниками забійного виходу характеризуються тварини, що утримуються безприв'язно під наметами (58,1 %). Інакше кажучи, забійний вихід тварин в межах проведеного досліду знаходиться в прямій залежності від рівня середньодобових приростів живої маси бичків, що вирощуються на м'ясо.

7. Спосіб утримання бичків впливає не тільки на кількісну характеристику живої маси тварин, але й обумовлює його якісну різницю. При прив'язному утриманні тварин має місце, у порівнянні з тваринами, що утримуються безприв'язно, більш високе накопичення в туші жиру-сирцю і жиру, що є складовою часткою м'язів. При цьому переваги в продуктивній дії кормів в умовах прив'язного утримання бичків досягаються саме завдяки додатковому накопиченню жиру. Маса синтезованого білку і його показник якості, незалежно від способів утримання, є практично однаковим.

8. Спосіб утримання впливає на морфологічний склад волосу. При безприв'язному утриманні під наметами вірогідно збільшується склад пуху і зменшується процент ості і перехідного волосу в порівнянні з прив'язним і безприв'язним утриманням у приміщеннях на глибокій підстилці. Процент пуху тварин при утриманні під наметами складає 94,2 %, проти 61,3 % безприв'язного способу утримання і 60,4 % прив'язного у капітальному приміщенні. Одержана вірогідна різниця у параметрах волосяного покриву демонструє наявність адаптивної здатності тварини до умов її утримання.

9. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності основної частини продукції у бичків безприв'язного і прив'язного способу утримання у капітальних приміщеннях знаходиться практично на одному рівні - 2,244 і 2,268 %.

10. В розрахунку на одиницю м'ясної продукції спосіб утримання бичків істотно впливає на сукупні витрати минулої і живої праці. Вони є меншими при утриманні на глибокій підстилці у капітальному приміщенні. При цьому рентабельність виробництва яловичини складає 59,9 %, що вище на 3,8, ніж при прив'язному утриманні, і на 6,6 %, ніж при безприв'язному утриманні під наметами.

11. Комплексне вивчення проблеми виробництва яловичини на базі створюваної знам'янської м'ясної породи з використанням зоотехнічних, економічних і біоенергетичних показників з остаточним наголосом на показнику рентабельності дозволяє зробити узагальнюючий висновок: в умовах стійлової системи вирощування без пасовищ у степовій зоні України більш раціональним є утримання бичків безприв'язно на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях із виходом на вигульно-кормові майданчики.

Пропозиції виробництву.

1. У степовій зоні України при стійловій системі утримання без пасовищ створювану знам'янську м'ясну породу доцільно утримувати безприв'язно на глибокій підстилці у капітальних приміщеннях з використанням вигульно-кормових майданчиків.

2. Безприв'язне утримання створюваної знам'янської м'ясної породи на глибокій підстилці під наметами при стійловій системі в степовій зоні недоцільне і не може бути рекомендовано до застосування.

Література

1. Сыромятникова Н.А. Биоэнергетическая оценка производства говядины при разных способах содержания мясного скота // Научно-технический бюл-летень - Вып. 70 / ИЖ УААН. - Х., 1995. - С. 36-41.

2. Сиромятникова Н.А. Ефективність різних технологічних рішень в м'ясному скотарстві // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Вип. 4 Т.1. Сільськогосп. науки / ХЗВІ. - Х., 1998. - С.18-21.

3. Сиромятникова Н.А. Поведінка бичків знам'янської м'ясної породи в залежності від способів утримання в стійловий період // Научно-технический бюллетень - Вып. 73 / ИЖ УААН. - Х., 1998. - С. 62-65.

4. Чигринов Є.І., Юрченко С.Г., Сиромятникова Н.А. Стійлове утримання м'ясної худоби // Тваринництво України. - 1998. - №5. - С.9-10.

5. Сиромятникова Н.А. Продуктивність м'ясних бичків при різних способах утримання // Науково-технічний бюлетень - Вип.79 /ІТ УААН.-Х., 2001. - С.89-91.

6. Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Сыромятникова Н.А. Производство говядины при содержании мясного скота в облегченных и капитальных зданиях // Научное наследие И.В. Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии / ХЗВИ.-Х., 1995. - С.79.

7. Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Сыромятникова Н.А. Эффективность вариантов стойлового содержания мясного скота // Ефективність методів інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва (Тези доповідей міжнародн. наук.-практ. конф.) /ІТ УААН. - Х., 1996. - С.73.

Размещено на Allbest.ru