Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 631.147.37

Спеціальність 08.08.01 Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Енергетична оцінка ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах Західного Полісся України

Стахів Ольга Андріївна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук Даниленко Анатолій Степанович, Держкомзем України, голова.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Лисецький Анатолій Степанович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом регіональних проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва;

- кандидат економічних наук Жолкевський Петро Францович, Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань Міністерства аграрної політики України, директор.

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ ресурсного потенціалу АПК, м. Київ.

Захист відбудеться 8 жовтня 2001 р. о 1430 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою : 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 5 вересня 2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Використання осушених земель для потреб сільського господарства є складовою і невід'ємною частиною народногосподарського природокористування. Раціональне природокористування на осушених землях основане на використанні не тільки землі, але і матеріально-технічних і трудових ресурсів, підвищення ефективності яких вимагає економії як живої, так і уречевленої праці. Адже раціональне аграрне природокористування осушених земель - одна з важливих проблем науки й практики, від успішного вирішення якої залежить не тільки рівень матеріального добробуту населення, але й забезпечення умов для нормального здорового життя і діяльності людини.

В зоні Західного Полісся України в сільському господарстві використовується більше 450 тисяч гектарів осушених земель, із них біля 200 тис. гектарів становлять торфові ґрунти як найбільш родючі. Осушені землі в цій зоні забезпечили збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Адже з цих земель господарства одержують від 50 до 95 відсотків продукції рослинництва. Ефективність використання осушених земель визначається за допомогою економічних (вартісних) показників, величина яких коливається в значних межах, не має можливості об'єктивно оцінити ефективність використання осушених земель, особливо за тривалий період. Це зумовлено тим, що на економічну ефективність використання цих земель впливає багато чинників, які в багатьох випадках занижують або завищують ці показники.

Виходячи із вищенаведеного, необхідно застосовувати інші методичні підходи до визначення ефективності екологобезпечного сільськогосподарського використання осушених земель, тобто аграрного природокористування на осушених землях. Раніше у світовій практиці, а пізніше і у вітчизняній, для визначення ефективності виробництва використовується енергетичних підхід, в основі якого лежить енергетичний аналіз під назвою "in put - out put", тобто "входу - виходу" енергії. Вперше енергетичний підхід до оцінки ефективності виробництва був застосований українським вченим С.А. Подолинським (1880 р) і в подальшому йому приділяли багато уваги В.І. Вернадський, О.О. Созінов, О.К. Медведовський. Енергетичний аналіз передбачає визначення витрат усіх видів ресурсів та визначення первинної продукції сільського господарства (продукції рослинництва) проводити в енергетичних одиницях (калоріях, джоулях), що дозволяє достовірно визначити енергетичну ефективність аграрного природокористування на осушених землях. На величину цього показника не впливають інші чинники як внутрішнього, так і зовнішнього впливу, і таким чином можна здійснювати достовірний аналіз ефективності використання осушених земель та передбачити заходи щодо підвищення ефективності аграрного природокористування, враховуючи витрати енергії і одержаний енергетичний потенціал з осушених земель. Слід відзначити, що відсутні наукові дослідження з енергетичної оцінки аграрного природокористування на осушених землях, зокрема на торфових ґрунтах, яка має певні особливості. На енергетичну ефективність впливають не тільки енергетичні витрати, пов'язані із вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур (за аналогією на немеліорованих землях), але й енергетичні витрати, пов'язані із функціонуванням осушувальної системи та її технічною експлуатацією, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність аграрного природокористування на торфових ґрунтах.

Необхідність енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на осушених землях, зокрема торфових ґрунтах і визначення напрямків зниження енергетичних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції зумовило вибір теми дисертаційних досліджень, оскільки підвищення ефективності аграрного природокористування пред'являє нові вимоги як до раціонального використання всіх видів ресурсів, так і до економії живої і уречевленої праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною програми досліджень Рівненського державного технічного університету за темами : "Розробка та впровадження наукових принципів та методів оцінювання, прогнозування й оптимізації управління природно-меліоративного режиму осушуваних земель на довгостроковій основі"( номер державної реєстрації 0196U010670), в якій автором проведено аналіз використання меліорованих земель Західного Полісся України; "Наукові основи обґрунтування і розробки екологічно надійних дренажних систем в зоні радіоактивного забруднення та менеджмент їх реалізації" (номер державної реєстрації 0199U001926), де автором здійснена оцінка витрат, пов'язаних з різним характером використання осушених земель в забрудненій зоні; "Забезпечення зниження енергетичних витрат на меліорованих землях в умовах реформування земельних відносин" (номер державної реєстрації 0601U 001593) - автором здійснено аналіз витрат на меліорованих (осушених) землях та їх енергетична оцінка. Напрямки досліджень за темою дисертації тісно пов'язані з державними науково-технічними програмами "Охорона та відтворення земельних ресурсів України", "Енерго- та ресурсозбереження у сільськогосподарському виробництві" затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1441 від 20 грудня 1997.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення енергетичної ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах на основі енергетичної оцінки витрачених матеріально-технічних і трудових ресурсів та одержаного енергетичного потенціалу.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі задачі:

вивчити науково-методичні засади енергетичної оцінки витрат на:

а) будівництво осушувальної системи;

б) технічну експлуатацію осушувальної системи;

в) вирощування сільськогосподарських культур при різному рівні їх урожайності.

здійснити енергетичну оцінку витрат матеріально матеріально-технічних та трудових ресурсів, пов'язаних з аграрним природокористуванням;

визначити енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах при різному рівні їх урожайності, виявити вплив характеру сільськогосподарського використання торфових ґрунтів на енергетичну ефективність аграрного природокористування;

визначити основні напрямки економії енергетичних витрат при використання торфових ґрунтів;

здійснити прогнозування енергетичних витрат і енергоємності сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах;

удосконалити методику енергетичної оцінки матеріально-технічних та трудових ресурсів, що використовується у процесі аграрного природокористування на торфових ґрунтах.

Дослідження спрямовані на вирішення Енергетичної програми України щодо зниження енергетичних витрат в аграрному виробництві та стабілізації меліорованого землеробства на торфових ґрунтах.

Об'єктом досліджень є процес використання торфових ґрунтів під різні сільськогосподарські культури на основі технологій вирощування сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах із заданими параметрами урожайності, що рекомендовані науково-дослідними установами для зони Західного Полісся України (Сарненська дослідна станція Рівненської області).

Предметом досліджень є методологія та методичні підходи до енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах, енергетична оцінка витрат матеріально-технічних і трудових ресурсів, котрі використовуються при сільськогосподарському використанні торфових ґрунтів.

Методи дослідження. Методичною основою є економічна теорія сталого розвитку, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми ефективності використання енергетичних ресурсів та використання, збереження і відтворення земельних ресурсів, Закон України "Про енергозбереження" та інші нормативні акти України з питань охорони навколишнього природного середовища та енергозбереження.

Достовірність висновків та результатів забезпечена використанням системного, аналітичного, розрахунково-конструктивного методів, кореляційно-регресивного аналізу. Системний метод застосовувався при вивченні витрат, пов'язаних з аграрним природокористуванням та його взаємодії з навколишнім середовищем. Метод аналізу використовувався для обґрунтування складу витрат аграрного природокористування. Для енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування використано розрахунково-конструктивний метод. Прогнозування енергетичних витрат і енергоємності сільськогосподарської продукції у зв'язку із підвищенням продуктивності торфових ґрунтів проводилось за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Джерелами інформації були технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах, на будівництво осушувальної системи та її технічну експлуатацію.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано та обґрунтовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які розкривають зміст дослідження. Їх наукова новизна полягає в наступному:

- поглиблено теоретичні та методичні засади енергетичної оцінки аграрного виробництва на осушених торфових ґрунтах; виходячи із особливостей сільськогосподарського виробництва на цих землях, доповнено та удосконалено категорію "аграрне природокористування на осушених землях";

аргументовано положення щодо доцільності використання сукупних антропогенних витрат енергії при оцінці ефективності аграрного природокористування; так як розвиток будь-якого виробництва забезпечується обсягами енергетичних вкладень;

вперше в умовах Західного Полісся України здійснено енергетичну оцінку витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів при сільськогосподарському використанні торфових ґрунтів;

визначено енергетичну ефективність використання торфових ґрунтів під різні сільськогосподарські культури при різному рівні їх урожайності, який забезпечує екологічно безпечне їх використання для зони Західного Полісся;

вперше здійснено енергетичну оцінку витрат на будівництво осушувальної системи різного ступеню досконалості як основи аграрного використання торфових ґрунтів в зоні Західного Полісся України та витрат на її технічну експлуатацію для забезпечення різного рівня продуктивності торфових ґрунтів та поліпшення екологічної безпеки;

в результаті поглиблення теоретико-метологічних засад визначено енергетичну ефективність різного характеру сільськогосподарського використання торфових ґрунтів з врахуванням витрат на будівництво, експлуатацію осушувальної системи і на вирощування урожаю сільськогосподарських культур з параметрами енергозбереження , мінімальної мінералізації органічної речовини, відтворення родючості ґрунту;

обґрунтовано екологічно безпечні шляхи зниження енергетичних витрат при використанні торфових ґрунтів, що сприятиме зменшенню енергетичного антропогенного навантаження на осушені землі та непродуктивних втрат поживних речовин;

розроблено прогнозну модель енергоємності первинної сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах, яка може бути використана при оцінці ефективності ведення господарювання на осушених землях в умовах реформування аграрних відносин;

удосконалено методичні підходи до енергетичної оцінки витрат, пов'язаних із аграрним природокористуванням на торфових ґрунтах, які на відміну від існуючих враховують витрати на будівництво осушувальної системи та на її технічну експлуатацію;

вперше розроблено енергетичну модель аграрного природокористування на торфових ґрунтах, яка включає вхідну енергію антропогенної діяльності, енергію Сонця, ґрунту та вихідну енергію у вигляді енергетичного потенціалу первинної сільськогосподарської продукції.

Відмінність отриманих результатів від існуючих наукових розробок полягає в комплексному підході щодо визначення енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених торфових землях, а також у врахуванні витрат на будівництво осушувальної системи і її технічну експлуатацію, як основи сталого меліоративного землеробства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації методологічні підходи доведені до рівня конкретних пропозицій і мають форму, придатну для запровадження в практику сільськогосподарського виробництва на осушених землях. На основі пропозицій щодо зниження енергетичних витрат можна зменшити енергоємність сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах, що забезпечить підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та зменшення антропогенного впливу на ці землі. Виконані дослідження можуть бути основою для енергетичної оцінки витрат на будівництво осушувальних систем, на їх технічну експлуатацію та вирощування сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах. Окремі результати дослідження знайшли своє практичне втілення у процесі комплексної еколого-економічної оцінки та прогнозування розвитку осушення на Рівненщині (Довідка №01/698 від 19.10.99 Рівненського обласного управління меліорації ). Дані наукового дослідження автора впроваджені в навчальний процес, зокрема використовуються в дипломному проектуванні студентів економічної спеціальності; читається спецкурс для студентів "Основи енергетичного аналізу" на економічному факультеті Рівненського державного технічного університету (Довідка №663 від 2.07.01), при обґрунтуванні ефективності результатів наукових досліджень факультету екології та землевпорядкування (Довідка №291 від 16.03.01), при виданні навчальних посібників "Економіка підприємства", "Економіка водного господарства", "Методика економічної оцінки ефективності водогосподарських заходів"

Особистий внесок здобувача.

Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Автором особисто розроблено робочі програми та виконані економічні дослідження, проведена енергетична оцінка ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах і рекомендовано виробництву шляхи зниження енергетичних витрат та енергоємності сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях викладачів, співробітників і студентів Рівненського державного технічного університету (Рівне,1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.), на науково-практичній конференції "Проблеми і досвід підготовки спеціалістів для ринкової економіки" (Рівне, 1996), на науково-практичній конференції "Проблеми ринкової економіки України" (Рівне, 1997), на науково-практичній конференції "Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства" (Львів, 1999), на ІІІ міжнародній конференції молодих вчених-економістів "Економіка третього тисячоліття" (Донецьк, 2000), на Міжнародній науковій конференції "Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель" (Київ, 2000), Міжнародній науково-технічній конференції "Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент" (Рівне, 2000)

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 18 наукових працях загальним обсягом 8 друк. арк., в тому числі 8 у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що місить 210 найменувань.

Повний обсяг роботи становить 232 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі: 42 таблиці, 3 рисунки, що займають 17 сторінок, 11 додатків на 24 сторінках. Список використаних джерел займає 17 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування" -- розглядаються теоретичні питання сутності енергетичної оцінки ефективності, критерії і показники їх визначення. На основі літературних публікацій обґрунтовується застосування енергетичного підходу при визначенні ефективності використання земельних угідь, який широко використовується в США, Угорщині, Польщі, та аргументовано положення щодо можливості використання сукупних антропогенних витрат енергії при визначенні ефективності аграрного природокористування. Сучасна господарська діяльність людини викликає навантаження на природне середовище, яке перевищує здатність її до самовідтворення . Тому важливо мати уяву про допустимі межі антропогенного навантаження. В якості часткової концепції розглянуто метод енергетичної оцінки аграрного природокористування.. Суть цього підходу заключається в тому, що замість вартісної оцінки окремих параметрів аграрного природокористування застосовуються показники, виражені в енергетичних одиницях (калоріях, джоулях). Це зумовлено впливом на вартісні показники ряду чинників, серед яких є інфляційні процеси, рівень цін на сільськогосподарську та промислову продукцію тощо.

Основним завданням енергетичного аналізу аграрного виробництва є вивчення, кількісна оцінка, оптимізація потоків енергетичних витрат та управління ними в агроекосистемах. Зіставлення енергетичного потенціалу та енергетичних витрат дозволяє зробити висновки про енергетичну ефективність використання земельних угідь під окремі сільськогосподарські культури.

За даними літературних джерел, величина енергетичної ефективності коливається в значних межах -- від 0,5 до 7,0, що зумовлено впливом природно-кліматичних умов, вирощуваних культур, технології їх вирощування, рівня урожайності тощо. Ефективним вважається аграрне природокористування, якщо його ефективність більше одиниці. Проте прослідковується тенденція зниження енергетичної ефективності виробництва продукції рослинництва.

Методологічні основи, щодо визначення енергетичної оцінки природокористування, які розглядаються в цьому розділі, автором використовуються у наступних розділах дисертації.

У другому розділі -- " Оцінка енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України " висвітлено обґрунтування необхідності проведення досліджень з енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування в зоні Західного Полісся України, в сільськогосподарському виробництві якого використовується біля 200 тисяч га осушених торфових ґрунтів. В роботі також дано коротку характеристику Західного Полісся України як об'єкта досліджень. Переважна частина (біля 98 відсотків) осушених торфових земель використовується в аграрному виробництві для збільшення обсягів сільськогосподарської продукції на основі підвищення продуктивності осушених земель. Ці землі характеризуються високою потенційною родючістю, здатні забезпечувати високі урожаї сільськогосподарських культур, що еквівалентні одержанню 55-75 ц/га абсолютно сухої речовини. Господарська діяльність на осушених землях представляє землеробську діяльність, яка спрямована на розширення площ сільськогосподарських культур і підвищення урожайності, не завдаючи шкоди навколишньому природному середовищу. Насамперед необхідно особливу увагу звертати на співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ на осушених землях, адже воно значною мірою характеризує рівень раціонального (екологічного) використання цих земель, тобто забезпечується створення екологічно-стійкого аграрного ландшафту.

Основою високопродуктивного сільськогосподарського використання раніше заболочених земель є осушувальна система, будівництво якої пов'язане із значними витратами матеріально-технічних та трудових ресурсів. Величина цих витрат залежить від особливостей осушувального об'єкта, характеру наступного використання осушених земель тощо. Оцінка цих витрат в енергетичних одиницях проведена виходячи із витрат всіх ресурсів в натуральному виразі та енергетичних еквівалентів. Досліджено, що енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи залежать від конструкції цієї системи і характеру використання осушених земель (табл. 1).

Наведені дані (табл. 1) свідчать про те, що енергоємність осушувальних систем в залежності від конструкції та характеру використання осушених земель коливається в межах від 78,37 до 325,51 ГДж/га. Найменш енергоємними (78,37-91,63 ГДж/га) є осушувальні системи відкритого типу, які забезпечують умови зволоження для лучного використання торфових ґрунтів, оскільки таке використання не потребує значного ступеня осушення, а відповідно. Використання торфових ґрунтів під польові культури підвищує вимоги до ступеня осушення земель, що потребує до додаткових енергетичних витрат (91,63 ГДж/га). Ці енергетичні витрати забезпечують умови зволоження торфових ґрунтів.

Таблиця 1.

Енергоємність різних осушувальних систем в зоні Західного Полісся

України, на 1 га площі

Елементи	Відкрита осушувальна система	Закрита осушувальна система з відстанню між дренами, м
осушувальної	Лучне використання земель	польове використання земель	20	15	12
системи	ГДж	відсотки	ГДж	відсотки	ГДж	відсотки	ГДж	відсотки	ГДж	відсотки
Магістральний канал	6,74	8,6	6,74	7,4	6,74	2,9	6,74	2,4	6,74	2,1
Регулююча мережа	12,36	15,8	16,07	17,5	12,36	5,3	12,36	4,3	12,36	3,8
Гідротехнічні споруди	31,76	40,5	41,36	45,1	31,76	13,6	31,76	11,2	31,76	9,8
Гончарний дренаж					154,39	66,3	206,92	72,5	217,13	75,9
Культуртехнічні роботи	25,81	32,9	25,81	28,1	25,81	11,1	25,81	9,0	25,81	7,9
Експлуатаційні дороги	1,10	1,4	1,10	1,2	1,10	0,5	1,10	0,4	1,10	0,3
Господарські дороги	0,60	0,8	0,60	0,7	0,60	0,3	0,60	0,2	0,60	0,2
Разом	78,37	100	91,63	100	232,76	100	285,29	100	325,51	100

Для забезпечення умов водного режиму для середньої та високої продуктивності торфових ґрунтів будують осушувальні системи закритого типу з гончарними дренажем (70-75 відсотків), що потребує додаткових енергетичних витрат. Величина цих витрат залежить від відстані між дренами і коливається від 232,76 до 325,51 ГДж/га. Зростання величини цих витрат відбувається за рахунок витрат на влаштування гончарного дренажу (154,39-217,13 ГДж/га). Щорічно на результати господарської діяльності господарств-землекористувачів на торфових ґрунтах переноситься 11,6-16,3 ГДж/га енергетичних витрат. Висока енергоємність закритих осушувальних систем вимагає, щоб землекористувачі забезпечували високу продуктивність торфових ґрунтів, і таким чином підвищували ефективність енергетичних витрат.

Раціональне і високопродуктивне аграрне природокористування осушених земель, зокрема торфових ґрунтів, безпосередньо пов'язане із забезпеченням оптимальних умов зволоження на цих землях. Практично на осушених землях це завдання вирішується на основі комплексу заходів з технічної експлуатації осушувальних систем, проведення якого щорічно потребує значних витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Загальна величина щорічних енергетичних витрат на технічну експлуатацію осушувальної системи залежить від конструкції системи та міжремонтного періоду її капітального ремонту. Величина цих витрат коливається в значних розмірах від 3,773 ГДж/га при 7-ми річному міжремонтному періоді, до 7,913 ГДж/га при 5-ти річному міжремонтному періоді, що в кінцевому підсумку впливає на енергоємність сільськогосподарської продукції з осушених земель. Збільшення тривалості міжремонтного періоду до 7-ми років, що можливо в господарській практиці за умови проведення щорічних поточних ремонтів в повному обсязі, призводить до зменшення витрат на капітальний ремонт з розрахунку на рік (2,02-4,90 ГДж/га). У структурі енергетичних витрат на технічну експлуатацію осушувальних систем переважають (50,1-74,3 відсотків) витрати на капітальний ремонт та витрати на утримання та поточний ремонт (25,3-49,1 відсотків). Незначну питому вагу (0,5-0,8 відсотків) становлять витрати на інженерно-технічне забезпечення експлуатаційних заходів, які є важливою умовою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на осушених землях Західного Полісся України. На проведення цього заходу витрачається дуже мало енергетичних ресурсів (0,033 ГДж/га), що свідчить про недооцінку комплексу цих робіт. Проведені дослідження показують, що величина енергетичних витрат, які щорічно переносяться на енергоємність сільськогосподарської продукції, може коливатись в значних розмірах, що може призвести до зниження ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому необхідно забезпечувати оптимальні умови зволоження на торфових ґрунтах, як основи високопродуктивного їх використання.

Особливістю структури сільськогосподарського використання торфових ґрунтів Західного Полісся України є те, що біля 20 відсотків у структурі займають зернові культури (озиме жито, овес, ячмінь тощо), оскільки торфові ґрунти в цій зоні є найбільш родючими, що забезпечує одержання високої урожайності цих культур. Величина енергетичних витрат та їх структура на вирощування зернових культур (озимого жита) приводиться в таблиці 2.

На вирощування озимого жита на торфових ґрунтах витрачається 40,27-48,93 ГДж/га енергетичних витрат залежно від рівня його урожайності, тобто з ростом урожайності зерна (основна продукція) в 2 рази енергетичні витрати зростають в 1,2 рази, що забезпечує підвищення ефективності аграрного виробництва на торфових ґрунтах.

Таблиця 2

Енергетичні витрати на вирощування озимого жита на торфових ґрунтах Західного Полісся та їх структура

Види	Енергетичні витрати при різній урожайності, ц/га
енергетичних	20	25	30	35	40
витрат	ГДж/га	відсотків	ГДж/га	відсотків	ГДж/га	відсотків	ГДж/га	відсотків	ГДж/га	відсотків
Прямі витрати: жива праця	0,08	0,2	0,08	0,2	0,09	0,2	0,09	0,2	0,10	0,2
машини і механізми	5,84	14,6	6,23	14,8	6,63	15,2	6,88	14,7	7,08	14,8
насіння	9,21	22,9	9,21	21,8	9,21	21,1	9,21	19,6	9,21	19,1
добрива	1,27	3,1	1,57	3,7	1,82	4,1	2,06	4,4	2,36	4,9
засоби захисту рослин	0,55	1,4	0,55	1,3	0,55	1,2	0,55	1,2	0,55	1,1
паливо	9,48	23,5	9,47	23,2	9,85	22,6	10,85	25,2	11,94	24,8
автотранспортні роботи	0,31	0,8	0,37	0,9	0,39	0,9	0,44	0,9	0,59	1,1
електроенергія	0,59	1,5	0,62	1,5	0,65	1,5	0,97	1,4	0,73	1,5
технічне обслуговування і ремонт техніки	8,76	21,7	9,35	22,2	9,95	22,8	10,82	22,0	11,62	22,1
тяглова сила	0,03	0,1	0,03	0,1	0,13	0,1	0,03	0,1	0,03	0,1
Разом	36,2	89,7	37,79	89,7	39,17	89,7	42,10	87,7	43,97	89,7
Накладні витрати	4,14	10,3	4,35	10,3	4,5	10,3	4,83	10,3	4,96	10,3
Всього	40,27	100,0	42,14	100,0	43,67	100,0	46,93	100,0	48,93	100,0

Із просапних культур на торфових ґрунтах вирощується картопля (для насінницьких та кормових цілей), кормові буряки та кукурудза (зелена маса), оскільки на торфових ґрунтах ці культури забезпечують високі урожаї. Вирощування цих культур на торфових ґрунтах потребує значних енергетичних витрат (табл. 3).

Таблиця 3

Енергетичні витрати на вирощування просапних культур на торфових ґрунтах Західного Полісся, ГДж/га

Культури	Господарськокорисна продукція	Рівень урожайності
		1	2	3	4	5
Картопля	бульба	60,71	62,50	70,31	74,34	79,83
Кормові буряки	корені, гичка	41,87	44,41	46,52	49,96	51,67
Кукурудза	зелена маса	27,82	30,43	31,54	32,01	34,34

Примітка:

Урожайність картоплі відповідно -- 100, 150, 200 і 300 ц/га.

Кормових буряків -- відповідно -- 300, 350, 400, 450 і 500 ц/га.

Кукурудзи -- відповідно -- 250, 300, 350, 400 і 450 ц/га.

Результати досліджень свідчать, що енергетичні витрати на вирощування просапних культур збільшуються меншими темпами ніж зростає урожайність цих культур, що забезпечує умови для підвищення ефективності аграрного виробництва.

Використання торфових ґрунтів під багаторічні трави забезпечує високу їх продуктивність та створює екологічно безпечні умови для функціонування торфовищ як ґрунту. У структурі посівів на торфових ґрунтах багаторічні трави займають від 35 до 70 відсотків і використовуються для сінокісного і пасовищного використання. Енергетична оцінка витрат на вирощування багаторічних трав на сіно наводиться в таблиці 4.

Таблиця 4

Енергетичні витрати на вирощування багаторічних трав на сіно

Термін використання	Енергетичні витрати (ГДж/га) при урожайності сіна, ц/га
тривалістю	45	50	55	65	70
1 рік	33,23	34,86	35,60	38,22	39,29
2 роки	29,00	29,95	31,43	34,00	95,26
3 роки	26,72	27,68	29,16	31,73	32,71
4 роки	25,59	26,54	28,02	30,59	31,65
5 років	24,95	25,86	27,34	29,91	30,97
6 років	24,46	25,41	26,83	29,46	31,52
Тривала лука	23,80	24,93	26,15	28,93	29,64

Результати досліджень показують, що спостерігається тенденція збільшення енергетичних витрат при зростанні урожайності сіна та зменшення цих витрат в зв'язку із збільшенням терміну користування травостоєм.

Пасовищне використання трав потребує менших енергетичних витрат. Зменшення тривалості користування пасовищем призводить до збільшення щорічних енергетичних витрат в 1,47-1,76 рази, що призводить до збільшення енергоємності пасовищного корму та зниження ефективності тваринницької галузі. Все це зумовлює здійснювати заходи щодо продовження тривалості користування пасовищем і підвищення його продуктивності. сільськогосподарський торфовий енергоємність полісся

Енергетична ефективність аграрного природокористування на торфових ґрунтах визначалась виходячи із одержаного енергетичного потенціалу від їх використання та щорічних сумарних енергетичних витрат, пов'язаних з використанням торфових ґрунтів під різні сільськогосподарські культури (табл. 5).

Вирощування зернових культур на торфових ґрунтах забезпечує енергетичну ефективність використання торфових ґрунтів в межах 1,01-1,45, тобто на кожен витрачений джоуль енергії одержано господарсько-корисної продукції в обсязі 1,01-1,45 джоулів. Використання торфових ґрунтів під картоплю забезпечує низьку енергетичну ефективність (0,47-1,06). Вищою є енергетична ефективність вирощування кормових буряків (1,70-2,12) і кукурудзи (1,80-2,56). Високою енергетичної ефективністю характеризується використання торфових ґрунтів на багаторічні трави сінокісного та пасовищного використання. Їх величина коливається від 1,07-2,08 при сінокісному використанні багаторічних трав та до 3,0-3,9 при пасовищному використанні.

Таблиця 5

Енергетична ефективність використання торфових ґрунтів під різні сільськогосподарські культури (Західне Полісся України)

Культура	Рівень урожайності
	1	2	3	4	5
Озиме жито	1,05	1,13	1,18	1,33	1,45
Ячмінь	1,01	1,10	1,27	1,34	1,44
Картопля	0,47	0,66	0,80	0,94	1,06
Кормові буряки	1,70	1,79	1,96	2,02	2,12
Кукурудза	1,80	1,92	2,20	2,87	2,56
Багаторічні трави сінокісного використання (5 років)	1,70	1,73	1,84	1,97	2,08
Багаторічні трави пасовищного використання(5 років)	3,00	3,17	3,41	3,64	3,90

Одержані результати досліджень дозволяють організувати таке використання торфових ґрунтів, яке забезпечить високу енергетичну ефективність їх використання.

В третьому розділі "Методика визначення енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування та її прогнозування і шляхи підвищення" запропоновано автором методику енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування, яка на відміну від існуючих включає

а) витрати, пов'язані з функціонуванням осушувальної системи;

б) витрати, пов'язані з технічною експлуатацією осушувальної системи;

в) витрати, пов'язані з вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур.

Ева.в. = Евб + Евт.е. + Евс.г (1)

де Ева.в - загальні енергетичні витрати, пов'язані з аграрним використанням осушених земель, Дж; Евб - енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи, Дж; Евт.е. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи, Дж; Евс.г - енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях, Дж.

Енергетична оцінка витрат на будівництво осушувальної системи та її технічну експлуатацію проводиться на основі фізичних обсягів робіт, технології їх проведення та енергоємності матеріально-технічних та трудових ресурсів, які використовуються на одиницю цих робіт.

До складу енергетичних витрат на будівництво осушувальної системи включаються:

Евб. = Евбм + Ево. + Евір. (2)

де Евб - енергетичні витрати на будівництво осушувальної системи; Евбм - енергетичні витрати на будівельно-монтажні роботи; Ево. - енергетичні витрати на обладнання осушувальної системи; Евір - енергетичні витрати на виконання інших капітальних робіт, що не відносяться до будівельно-монтажних робіт і обладнання.

Енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи визначається по міжгосподарській та внутрішньогосподарській її частинах

Евт.е. = Евм.г. + Евв.г. (3)

де Евт.е. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи, Дж; Евм.г. - енергетичні витрати на технічну експлуатацію міжгосподарської частини осушувальної системи, Дж; Евв.г.- енергетичні витрати на технічну експлуатацію внутрішньогосподарської частини осушувальної системи, Дж;

Енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи включають

Евм.г. = Евітз. + Евп.р.+ Евкр. + Евін. (4)

де Евітз. - енергетичні витрати на інженерно-технічне забезпечення експлуатаційних заходів, Дж; Евп.р - енергетичні витрати на поточний ремонт осушувальної системи, Дж; Евкр. - енергетичні витрати на капітальний ремонт осушувальної системи, Дж; Евін. - інші енергетичні витрати, пов'язані з технічною експлуатацією осушувальної системи, Дж.

Енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях визначаються

Евс.г. = Евж.п. + Евм. + Евн. + Евд. + Евп. + Евз.р. + Евт.р. + Евел. + Евт.с. + Евт.о. +Евін. + Евн.в. (5)

де Евс.г. - енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях, Дж; Евж.п. - енергетичні витрати живої праці, Дж; Евм. - енергетичні витрати, пов'язані із використанням машин і механізмів, Дж; Евн. - енергетичні витрати насіння, Дж; Евд. - енергетичні витрати добрив, Дж; Евп. - енергетичні витрати палива, Дж; Евз.р. - енергетичні витрати засобів захисту рослин, Дж; Евт.р. - енергетичні витрати на транспортні роботи, Дж; Евел. - енергетичні витрати на електроенергію, Дж; Евт.с. - енергетичні витрати тяглової худоби, Дж; Евт.о. - енергетичні витрати на технічне обслуговування і ремонт машин і механізмів, Дж; Евін. - інші прямі енергетичні витрати, Дж; Евн.в. - накладні енергетичні витрати, Дж.

Вирощування сільськогосподарської продукції на осушених землях забезпечує одержання первинної сільськогосподарської продукції, тобто енергії у вигляді органічної речовини. Енергетична оцінка первинної сільськогосподарської продукції проводиться виходячи із обсягу виробництва господарсько-корисної продукції і її калорійності, тобто визначається енергетичний потенціал, що одержують при вирощуванні сільськогосподарських культур на осушених землях

Еп = Оасрі. * Кі (6)

де Еп - енергетичний потенціал (калорійність) одержаної продукції, Дж; Оасрі.- обсяг і-ої абсолютно-сухої речовини, кг/га; Кі - калорійність і-ої абсолютно-сухої речовини, Дж/кг .

Енергетична ефективність аграрного природокористування визначається шляхом порівняння одержаного енергетичного потенціалу з осушених земель і енергетичних витрат, пов'язаних з використанням осушених земель під сільськогосподарські культури. Показник енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях визначається як відношення енергетичного потенціалу до енергетичних витрат

, (7)

де Ее - показник енергетичної ефективності аграрного природокористування на осушених землях; Еп - енергетичний потенціал первинної сільськогосподарської продукції, Дж; Ев - енергетичні витрати, пов'язані із аграрним використанням осушених земель.

Для забезпечення енергозбереження в аграрному природокористуванні необхідно запроваджувати комплекс заходів щодо підвищення урожайності сільськогосподарських культур та щодо зниження енергетичних витрат на одиницю площі, що створює умови для подальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах та свідчить про раціональне використання ресурсів. Зниження енергетичних витрат в аграрному природокористуванні можливо за рахунок :

а) регулювання водного режиму на торфових ґрунтах -- що забезпечує підвищення урожайності сільськогосподарських культур, яке відбувається більш високими темпами (10-12 відсотків) ніж зростання енергетичних витрат (5-7 відсотків), і в кінцевому підсумку призводить до зниження енергоємності сільськогосподарської продукції. Зниження енергоємності продукції становило від 224,48 до 4,40 МДж/ц або від 2,2 до 10,3 відсотків. Запровадження регулювання водного режиму можна розглядати як технічну основу сталого розвитку меліорованого землеробства на торфових ґрунтах;

б) вдосконалення технології вирощування сільськогосподарських культур:

- застосування хімічного методу боротьби з бур'янами у посівах просапних культур (картоплі, кукурудзи, кормових буряків) не мало переваги порівняно із агротехнічними методами боротьби з бур'янами в цих посівах (за рівнем урожайності цих культур). Для умов торфових ґрунтів відсутнім є визначення ефективності різних методів боротьби з бур'янами у посівах просапних культур, де є всі умови для застосування поряд з хімічним методом і агротехнічного методу. Заміна хімічного методу боротьби з бур'янами на агротехнічний дозволяє зменшити негативний антропогенний вплив хімічного засобу захисту рослин на навколишнє природне середовище, і насамперед на грунт і його життя;

- запровадження поверхневого обробітку торфового ґрунту після просапних попередників під зернові культури дозволяє значною мірою зменшити енергетичні витрати на основний обробіток ґрунту та сприяти збереженню органічної речовини торфу;

в) зміни характеру сільськогосподарського використання торфових ґрунтів - перехід на лукопасовищне їх використання, яке при здійсненні комплексу агромеліоративних заходів характеризується високим продуктивним довголіттям. На основі енергетичної оцінки різного характеру використання торфових ґрунтів можна зробити висновки, про те, що найбільш високу енергетичну ефективність забезпечує використання торфових ґрунтів у структурі посівів з багаторічними травами та за умови тривалого лукопасовищного використання. Це має не тільки економічне, але й екологічне значення, оскільки багаторічні трави (тривалі луки й пасовища) мають велике екологічно стабілізуюче призначення.

Основу моделі аграрного природокористування на осушених землях становлять енергетичні витрати, котрі необхідні для здійснення господарської діяльності на торфових ґрунтах (рис. 1).

На основі математично-статистичного аналізу на ЕОМ здійснено прогнозування енергетичних витрат та енергоємності продукції рослинництва на торфових ґрунтах в залежності від рівня урожайності сільськогосподарських культур.

Одержані в дисертації результати досліджень можна використати у господарській практиці, що дасть можливість достовірно оцінювати результати господарської діяльності господарств -- землекористувачів на торфових ґрунтах Західного Полісся України і передбачити заходи щодо зниження енергетичних витрат.

Висновки та пропозиції

В дисертації збагачено методологічні підходи , розроблено методику енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах Західного Полісся України і науково обґрунтовані практичні заходи щодо зниження антропогенного навантаження на осушені землі.

Сформульовані в дисертації наукові положення мають суттєве значення як для подальшого розвитку теоретико-методологічних основ, так і для практики функціонування аграрного природокористування та економіки в цілому.

За результатами дослідження сформульовані такі висновки:

Сучасне аграрне природокористування на осушених землях, зокрема на торфових ґрунтах, насамперед представляє собою використання цих земель для вирощування на них сільськогосподарських культур з метою виробництва сільськогосподарської продукції з найменшими витратами. Використання осушених земель потребує значних витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів, які в кінцевому підсумку визначають ефективність аграрного виробництва. Витрачені ресурси та одержана продукція у вартісній оцінці не дозволяє зробити достовірні висновки про ефективність аграрного використання торфових ґрунтів через вплив на неї багатьох чинників. Це зумовило необхідність розробки та застосування спеціального науково-методичного апарату оцінки витрачених ресурсів, які необхідні для сільськогосподарського використання торфових ґрунтів.

В наших дослідженнях застосовано енергетичний підхід до оцінки витрачених ресурсів та одержаної продукції з осушених земель. Для чого всі витрати ресурсів та одержана продукція за допомогою енергетичних еквівалентів оцінювали в енергетичних одиницях (калоріях, джоулях), а потім здійснювали порівняння енергетичного потенціалу з енергетичними витратами і визначали енергетичну ефективність аграрного природокористування на торфових ґрунтах.

Досліджено, що до складу загальних енергетичних витрат, пов'язаних із аграрним використанням торфових ґрунтів, включаються витрати, пов'язанні із функціонуванням осушувальної системи, з її технічною експлуатацією та з вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур на цих ґрунтах, тобто склад цих витрат є більшим ніж на не меліорованих землях зони Західного Полісся України.

Виявлено, що величина енергетичних витрат на будівництво осушувальної системи залежить від її конструкції, характеру сільськогосподарського використання осушених земель і коливається в межах від 78,37 до 325,51 ГДж/га, що в розрахунку на рік функціонування осушувальної системи становить 3,92-16,47 ГДж/га.

Щорічні енергетичні витрати на технічну експлуатацію осушувальної системи включають комплекс витрат щодо забезпечення умов зволоження на торфових ґрунтах для сільськогосподарських культур. Їх величина залежить від конструкції осушувальної системи, рівня урожайності сільськогосподарських культур та міжремонтного періоду проведення капітального ремонту і коливається в межах 3,773-7,913ГДж/га.

Енергетичні витрати, безпосередньо пов'язанні із вирощуванням урожаю сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах залежать від вирощуваної сільськогосподарської культури, рівня її урожайності і коливається в межах: для зернових культур -- від 40,27 до 48,43 ГДж/га, для картоплі -- від 60,71 до 79,83 ГДж/га, для кукурудзи - від 27,82 до 34,34 ГДж/га, для багаторічних трав сінокісного використання -- від 25,59 до 31,65 ГДж/га, пасовищного використання -- від 9,31 до 14,14 ГДж/га залежно від рівня урожайності.

Величина енергетичної ефективності використання торфових ґрунтів становить: для зернових культур -- 1,01-1,45; для картоплі -- 0,47-1,06; для кормових буряків -- 1,70-2,12; для кукурудзи -- 1,80-2,56; для багаторічних трав: сінокісного використання -- 1,70-2,08; пасовищного використання -- 3,0-3,9.

Основними шляхами зменшення енергетичних витрат на торфових ґрунтах є регулювання водного режиму, лукопасовищне використання торфових ґрунтів, удосконалення технології вирощування сільськогосподарських культур в бік її біологізації.

Підвищення урожайності сільськогосподарських культур на торфових ґрунтах потребує додаткових енергетичних витрат. На кожен відсоток збільшення сільськогосподарських культур енергетичні витрати зростають на 0,2-0,6 відсотки, що забезпечує підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на цих ґрунтах.

На основі результатів досліджень рекомендуються засади прогнозування енергетичних витрат та енергоємності первинної сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах залежно від рівня урожайності сільськогосподарських культур.

Збільшення виробництва первинної сільськогосподарської продукції на торфових ґрунтах потребує зростання антропогенних енергетичних витрат на одиницю площі цих земель, що вимагає проведення подальших наукових досліджень щодо граничної межі антропогенного навантаження.

При оцінці господарської діяльності господарств на осушених землях поряд із показником собівартості одиниці продукції рослинництва рекомендується використовувати і енергоємність одиниці цієї продукції.

Використання енергетичного підходу до визначення ефективності аграрного природокористування на торфових ґрунтах буде спонукати господарство до економії усіх видів енергетичних витрат, а не тільки палива, до зниження енергоємності одиниці продукції, до енергетичної ефективності аграрного виробництва в зоні Західного Полісся України.

Застосування енергетичного підходу поряд з економічним підходом до визначення ефективності аграрного використання торфових ґрунтів забезпечить достовірну оцінку витрат виробництва та буде сприяти ефективному (раціональному) використанню торфових грунтів і підвищенню ефективності аграрного виробництва

Список опублікованих праць за темою дисертації

Даниленко А.С., Стахів О.А. Методика енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на осушених землях..- Рівне: РДТУ, 2000. -- 76 с. (внесок автора - розробка методики енергетичної оцінки витрат на осушених землях)

Стахів О.А. Енергомісткість продукції землеробства з осушених земель // Економіка АПК. -- 1998. - №6. - С. 67-70.

Стахів О.А. Енергетичні витрати у землеробстві на осушених землях Західного Полісся України // АгроІнКом. -- 1998. - №11-12. - С. 31-34.

Стахів О.А. Енергетична ефективність аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України // Економіка України. -- 1999. - №2. - С. 57-61.

Стахів О.А. Енергетична оцінка витрат по будівництву та капітальному ремонту осушувальних систем // Водне господарство України. --1999. - №1. - С..26-28.

Даниленко А., Стахів О.А. Енергетичні витрати як показник антропогенного навантаження в аграрному природокористуванні на осушених землях Західного Полісся України // Регіональна економіка. -- 2000. - №4. - С. 143-148. (внесок автора - аргументовано використання величини енергетичних витрат при оцінці антропогенного навантаження на осушених землях)

Стахів О.А. Енергомісткість аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. -- К: РВПС України НАН України. -- 2000. - С. 94-97.

Стахів О.А. Енергетичні витрати на вирощування сільськогосподарських культур // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. -- Львів: Львів. держагроуніверситет. - 1999. - №6. - С. 173-176.

Стахів О.А. Енергоємність кормів з осушених земель Західного Полісся України // Тваринництво України. -- 1999. - №3-4. - С. 26-27.

Стахів О.А.Енергетична оцінка витрат по будівництву осушувальних систем // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво: Наук.-техн. зб. - Рівне: РДТУ. - 1998. -- Вип. 23 - С. 292-297.

Стахів О.А. Енергетична оцінка витрат з капітального ремонту осушувальної системи // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво: Наук.-техн. зб. - Рівне: РДТУ. - 1998. - Вип. 23. - С. 297-302.

Стахів О.А. Вплив характеру сільськогосподарського використання торфових ґрунтів на енергетичну ефективність аграрного природокористування // Вісник РДТУ: Зб. наук. пр. -- Рівне: РДТУ. -- 1999. -- С. 222-227.

Стахів О.А. Енергетична ефективність аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України// Матеріали наук.-практ. конф. "Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства ". -- Львів: УкрДЛТУ. -- 1999. -- Вип. 9.11. - С. 242-247.

Гордійчук А.С., Стахів О.А. Деякі економіко-екологічні аспекти природокористування на осушених землях Західного Полісся України // Матеріали наук.-практ. конф. " Проблеми і досвід підготовки спеціалістів для ринкової економіки". -- Рівне: УДАВГ - 1996. - С. 44. (внесок автора - особливості аграрного природокористування на осушених землях).

Стахів О.А.Економічна оцінка вирощування сільськогосподарських культур на торфових грунтах на основі витрат енергоносіїв // Матеріали наук.-практ. конф. " Проблеми ринкової економіки України:". -- Рівне: УДАВГ. - 1997. - С. 21-25.

Стахів О.А. Енергетична оцінка витрат по утриманню та поточному ремонту внутрігосподарської мережі осушувальних систем// Матеріали наук.-практ. конф. "Проблеми ринкової економіки України:". -- Рівне: УДАВГ. - 1997. - С. 50-52.

Стахів О.А. Енергетична оцінка ефективності аграрного природокористування на осушених землях Західного Полісся України // Материалы ІІІ международной научной конференции молодых ученых-экономистов "Экономика третьего тысячелетия". - Том 2 - Донецк: ДонГТУ, ИЭП НАН Украины, - 2000. -- С. 230-232.

Гордійчук А.С., Стахів О.А.До питання удосконалення методики грошової оцінки торфових ґрунтів // Матеріали Міжнар. наук. конф. "Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель". -- К: РВПС України. -- 2000. -- Ч. 1. С. 244-246. (внесок автора - особливості використання торфових ґрунтів)

Анотація

Стахів О.А. Енергетична оцінка ефективності аграрного природокористування на ...