Мікроклімат -- це весь комплекс як абіотичних, так і біотичних факторів, які склалися на даній фермі (в т.ч. у корівнику), і постійно (при окремих варіантах технологій навіть по-життєво) впливають на організм кожної тварини даного стада.

Клімат Черкаської області помірно-континентальний: середньорічна температура повітря +8,5 ?С, в тому числі взимку (починаючи від дати стійкого переходу середньодобових температур через 0?С в сторону зниження: грудень, січень, лютий) - 4,0?С (з коливанням по окремих територіях від -2,4 ?С до - 4,3 ?С); у весняний період (починаючи з дати стійкого переходу температури повітря через 0?С в сторону підвищення: березень, квітень) +5,3 ?С (з коливанням від 5,0 ?С до 6,2 ?С); в літній період (від дати переходу середньодобової температури повітря через +15 ?С в сторону її підвищення і зниження: травень, червень, липень, серпень, вересень) +18,2 ? (з коливанням від 17,9 ?С до 23,1 ?С); в осінній період (визначається періодом зниження температури повітря від +15 ?С до 0 ?С: жовтень, листопад) +5,2 ?С (з коливанням від 4,6 ?С до 6,3 ?С). Середньорічна кількість опадів досягає 500 мм, в тому числі їх випадає взимку 119 мм (з коливанням від 104 мм до 136 мм), навесні - 68 мм (з коливанням від 50 мм до 76 мм), влітку - 240 мм (з коливанням від 201 мм до 274 мм) і восени - 73 мм (з коливанням від 63 мм до 81 мм).

Різні роки за погодними умовами настільки не схожі один на другий, настільки відрізняються між собою і по різному діють на життєве середовище, що в одному місцевому кліматі може поєднуватись в часі разючий діапазон екологічних умов, починаючи від зони південного степу і закінчуючи лісостеповою зоною.

Із багатьох зовнішніх факторів, що впливають на фізіологічні процеси в організмі, стан здоров'я тварин, їх продуктивність та тривалість господарського використання, значне місце належить повітряному середовищу. Температура, вологість, швидкість руху повітря і його газовий склад постійно змінюються. Коли організм пристосовується до цих змін, створюється фізіологічна рівновага між організмом тварини і повітряним середовищем. Якщо зміна повітряного середовища перевищує адаптаційні можливості організму, то відбувається зниження загальної резистентності та підвищується сприйнятливість до захворювань і порушення обміну речовин.

Нами було вивчено параметри мікроклімату приміщень з прив'язним та безприв'язним способами утримання в зимовий період.

Результати досліджень повітряного середовища двох типових двохрядних корівників на 100 голів свідчать, що параметри мікроклімату в тваринницьких приміщеннях вагомих відхилень від нормативних не мали (табл. 6).

Встановлена висока кореляційна залежність показників температури і відносної вологості у приміщеннях від зовнішніх чинників (у першому корівнику відповідно r = 0,799±0,089 і r = 0,678±0,108, у другому - r = 0,708±0,104 і r = 0,741±0,099 (Р>0,999), що вказує на важливість і необхідність управління роботою системи природної вентиляції існуючих тваринницьких приміщень та врахування її при проектуванні нових будівель.

Аналіз показників повітряного середовища чотирирядних корівників на 200 голів з прив'язним утриманням показав, що їх найвища середня відносна вологість була в найхолодніші місяці року (в січні 84,32 %), що теж говорить про необхідність пошуку шляхів регуляції системи природної вентиляції. Решта параметрів мікроклімату відповідала нормативним значенням ВНТП-АПК-01.05.

6. Основні середні параметри мікроклімату в корівниках при прив'язному утриманні в стійловий період

При безприв'язному утриманні худоби в полегшених за конструкцією приміщеннях (табл. 7), основним матеріалом для стін і стелі є збірні заводські сталеві оцинковані і алюмінієві панелі, які прискорюють монтаж і забезпечують кращу пожежну безпеку. Можливість відкриття бокових стін у корівниках через систему жалюзі типу Артьєн дає оптимальну можливість провітрювання приміщень, що забезпечує відповідний газовий склад повітря, а використання світлоаераційного наддашка створює високий рівень природної освітленості приміщень. Загальна кубатура на одну голову становить 90,7 м3.

7. Основні середні параметри мікроклімату в корівниках полегшеного типу

За період проведення досліджень у тваринницьких приміщеннях відповідно до сезонів року були вивчені основні параметри мікроклімату: температура і відносна вологість (табл. 8).

8. Середні показники мікроклімату в корівниках полегшеного типу залежно від сезону року

Параметри мікроклімату приміщень були максимально наближені до зовнішніх. Такі приміщення здатні підтримувати оптимальний газовий склад повітря та швидкість руху повітряних мас, але вони досить холодні взимку у порівнянні з традиційними. Адже мінімальна температура повітря взимку у зоні розташування господарства, досягає в окремі роки до -29?С. Відносна вологість повітря приміщень у зимовий і осінній періоди року наближалась до максимального її значення - 85 %.

Висока відносна вологість повітря разом із низькою температурою сприяє зростанню тепловиділення, тому що вологе повітря є добрим провідником тепла. У такому випадку може наступити переохолодження організму тварини і послаблення його резистентності. Беручи до уваги те, що мікроклімат тваринницьких приміщень є багатофакторним показником, а порівняльну характеристику відповідності оптимальним параметрам повітряного середовища різних технологій виробництва молока необхідно виразити одним показником, для цього було використано методику бальної оцінки зоогігієнічних параметрів. Відповідно до цієї методики кожний фактор мікроклімату, який відповідає нормативним вимогам, оцінюється за 10 бальною системою. При невідповідності показника нормі до ±10 % знімається 1 бал, від 10 % до 20 % - два, від 20 % до 30 % - три, від 30 % до 40 % - чотири і від 40 % до 50 % - п'ять балів.

Результати оцінки зоогігієнічних умов приміщень вище наведених господарств у зимовий період показали, що середній сумарний бал мікроклімату корівників із прив'язним утриманням були дещо вищі у порівнянні з полегшеними приміщеннями з безприв'язно-боксовим утриманням худоби відповідно на 8 і 8,6 % і становили відповідно 37,55 і 37,78 балів. У моноблочному приміщенні з безприв'язно-боксовим утриманням спостерігається при сильних морозах зниження температури повітря до від'ємної позначки термометра. Підвищення відносної вологості повітря приміщень характерне для обох варіантів утримання худоби. Особливо покращення природної вентиляції у зимовий період року потребують типові приміщення для стійлового утримання корів.

Отже, результати досліджень показали, що параметри мікроклімату у тваринницьких приміщеннях, окрім відносної вологості повітря у зимовий період року, вагомих відхилень від нормативних не мають. Слід також відзначити, що у зимовий період будівлі полегшеної конструкції є досить холодними, про що свідчать показники мінусової температури.

Ефективність доїння корів на установках різних типів

Доїння корів - найтрудомісткіший процес на молочній фермі або комплексі, тому що на нього витрачається 30-45 % всіх затрат, пов'язаних з доглядом за коровами. Вибір способу доїння і типу доїльної установки визначає ефективність всієї технології виробництва молока на комплексі.

Не всі доїльні установки забезпечують однакову ефективність доїння (табл. 9). Так, при доїнні корів у стійлах двома переносними апаратами один оператор за годину видоює 16-18 корів, при доїнні корів у стійлах двома-трьома апаратами в молокопровід - 22-26 корів, при доїнні на автоматизованій установці типу «Карусель» - 100-120 корів, а на неавтоматизованій установці типу «Ялинка» - 35 - 40 корів за 1 год.

9. Коротка характеристика сучасних доїльних установок

Для об'єктивної оцінки якісних показників молока лактуючих корів, використовуваних в селекційній роботі, необхідно з особливою ретельністю контролювати дотримання на фермі технології машинного доїння, звертаючи особливу увагу на стимуляцію вимені корів перед доїнням і повноту видоювання [5, 8].

Ми всебічно оцінили ефективність доїння у молокопровід і використання доїльних установок типу «Карусель» та «Ялинка», які призначені для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах (табл. 10).

Результати досліджень свідчать, що при використанні для доїння корів доїльних установок «Карусель» (рис. 5) та «Ялинка» (рис. 6) показники середньої інтенсивності та повноти видоювання, машинного і ручного додоювання тварин дещо вищі порівняно з даними, одержаними з використанням доїльної установки «Молокопровід» (рис. 7).

Ймовірно, це зумовлено тим, що колектори доїльних апаратів цих двох установок та молокопроводи мають більший об'єм технологічних ліній, тому видоєне молоко швидко надходить у молокоприймач. Це в свою чергу запобігає утворенню молочних пробок у системі, які можуть гальмувати молоковиведення у корів. При цьому з підвищенням разових надоїв молока корів спостерігається тенденція до збільшення інтенсивності молоковиведення і повноти видоювання при використанні доїльних установок типу «Карусель» та «Ялинка».

При оцінці молочної продуктивності корів на різних типах доїльних установок залежно від їх рангової субординації, встановлено, що вищі показники разового надою, інтенсивності і повноти видоювання мали корови високого рангу.

10. Інтенсивність видоювання корів залежно від їх рангової субординації та типу доїльної установки

Дослід було спрямовано на визначення затрат праці операторів при виконанні підготовчих і завершальних операцій на різних типах доїльних установок (табл. 11).

Отже, доїльні установки типу «Ялинка» та «Карусель» за інтенсивних технологій виробництва молока характеризуються високою інтенсивністю видоювання корів. Вони сприяють швидкому прояву рефлексу молоковіддачі та високій інтенсивності видоювання корів як з великими, так і невеликими разовими надоями молока.

Такі операції, як впускання тварин у станки доїльної установки, підхід до наступної корови, обмивання вим'я водою завдяки особливому розташуванню корів у груповому станку швидше виконуються на установці «Карусель».

Завершальні операції: перехід оператора до корови, відключення і зняття доїльних апаратів з вим'я корови на установках «Ялинка» та «Карусель» здійснюються автоматично, тому на ці технологічні операції оператор часу не витрачає. При доїнні на установці «Карусель» тварина сама під'їжджає до оператора на рухомій платформі, в той час, коли оператор підключає доїльні апарати, залишаючись на своєму місці.

11. Затрати праці операторів машинного доїння корів на виконання операцій за різних типів доїльних установок, на 1 корову

На доїльній установці типу «Молокопровід» на завершальні операції доїння корів витрачається 16,4 с на одну корову, оскільки всі вони виконуються операторами вручну.

Тривалість випуску корів із станків найдовша на установці «Ялинка», що в розрахунку на одну корову складає 6,2 с. Це пов'язано з тим, що випускають корів із групових станків після видоювання одночасно 16 разом, що створює певні незручності для тварин, в результаті чого багато із них не встигає швидко звільнити доїльний зал, що не дає можливості швидко перейти до доїння наступної партії корів.

Встановлено, що на підготовчі операції (впуск корів у станки доїльної установки, підхід оператора до корови, обмивання, витирання, масаж вим'я; здоювання вручну перших порцій молока та надівання доїльних стаканів) оператори автоматизованої доїльної установки типу «Карусель» витрачають часу у розрахунку на одну корову менше на 12,9 та 11,6 с, ніж на установках «Молокопровід» і «Ялинка».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Админ Е. И. Изучение поведения сельскохозяйственных животных в больших группах / Е. И. Админ // Научно-технический бюллетень. - Харьков. - 1971. - № 2. - С. 44- 50.

2. Адмін Є. Безприв'язне утримання корів при реконструкції чи будівництві молочних ферм / Є. Адмін, А. Король // Тваринництво України. - №7. - 2006. - С. 4-7.

3. Адмін Є.І. Технологічні аспекти організації годівлі корів кормосумішами з кормових столів в умовах безприв'язного утримання / Є. І. Адмін, А. П. Король // Тваринництво України. - №11. - 2005.- С. 8-13.

4. Баланин В. И. Микроклимат животноводческих зданий: монография / В. И. Баланин. - Санкт - Петербург: Профикс, 2003. - 136 с.

5. Демчик М. Вплив мікроклімату на продуктивність корів і санітарну якість молока / М. Демчик, В. Ткачук // Ветеринарна медицина. - №4. - 2004. - С.29-32.

6. Король А.П. Поведінка корів в умовах безприв'язно-боксового утримання / А. П. Король // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №1. - 2005.- С. 139 - 142.

7. Король А.П. Особливості поїдання кормів коровами з кормових столів при безприв'язному утриманні / А. П. Король // Аграрні вісті: Щокварт. наук.-практ. журнал. - №2. - 2005.- С. 18-20.

8. Король А.П. Показники продуктивності сучасних доїльних установок / А. П. Король // Тваринництво України. - №2. - 2005. - С. 8-11.

9. Методические рекомендации по оценке и отбору крупного рогатого скота по поведенческим признакам / Недава В. Е., Павличенко Н. Ф., Леонтьева З. А. и др. - К.: Укр. НИИ РИО. - 1985. - 19 с.

10. Петруша Є.З. Удосконалення технологій виробництва молока /

Є. З. Петруша // Вісник аграрної науки. - №5. - 2002. - С. 39-43.

11. Токарев Н. С учетом поведения животных / Н. Токарев // Животноводство. - № 10. - 1981. - С. 24-26.

12. Шкурко Т. Умови комфортні - тварини без стресів / Т. Шкурко // Тваринництво України. - 2006. - №2. - С.11 -13.

УДК 636.2.034:631.153.7

Удосконалення системи утримання

худоби на молочних комплексах

в Черкаській області

(методичні рекомендації)

Наукове видання

Бащенко Михайло Іванович

Гончар Олексій Федорович

Сотніченко Юлія Миколаївна

Ткач Євгенія Федорівна

ISBN

Автори будуть вдячні за відгуки, які можна надіслати

за адресою:

Черкаська дослідна станція біоресурсів

Інститут розведення і генетики тварин НААН,

вул. Пастерівська, 76, м. Черкаси, 18036

e-mail: CHDSZM@mail.ru

Підписано до друку 10.04.2012. Формат 60х84 1/16

Наклад 300 прим. Папір офсетний.

Оригінал-макет виконано в ЧДСБ ІРГТ НААН

18036 м. Черкаси, вул. Пастерівська, 76

Размещено на Allbest.ru