Біологічні і господарські властивості та перспективи вирощування персика в зоні українських Карпат

Генетична природа нектарина досить добре вивчена, оскільки переважна більшість його біологічних та господарських ознак успадковується за простою монофакторною схемою Г.Менделя (Хессе, 1981; Шоферистов, 1995; Заяць, 1995). Зокрема, наявність чи відсутність ознаки опушення шкірки плоду керується єдиним локусом з двома аллелями: домінантна G визначає фенотип з опушенням, а рецесивна g визначає голоплідність. Селекційна робота з нектаринами розпочата в 1971 р. і на початковому етапі полягала у вивченні генетичної природи нектарина та особливості передачі спадкових ознак. При схрещуванні нектаринів з опушеними персиками у першому поколінні всі гібриди були з опушеними плодами. У другому поколінні спостерігається розщеплення у співвідношенні 1:3 (одна частина голоплідних). Серед нащадків сортів нектарина Лола, Говер, Ананасний, Красний, Плоский не вдалося виділити жодного перспективного сіянця. Тому можна зробити висновок, що їх в Україні не варто використовувати як вихідні форми для гібридизації. Більш ефективно використовувати нові інтродуковані сорти Старк Делішес, Старк Ред Голд, Старк Сангло, Кримсон Голд, Флейвортоп, Мей Гранд, Фантазія, Нектаред 4 та ін. Серед гібридних сіянців № 7-94 (Старк Ред Голд х Київський) відібрано перспективну форму № 7-94-12, яка є порівняно стійкою до грибних хвороб і дає плоди високих товарних якостей.

Розроблена і успішно виконується наша програма виведення звичайних нектаринів та нектаринів з темно-червоними листками. Джерелами ознаки голоплідності відібрані Р 7-5, Р 12-8, Р 17-9 Носіями ознаки червоного забарвлення листя в гібридизації з нектаринами використовуються червонолисті форми персика Р 13-6, Р 1-4, Р 12-5, Р 18-15 і новий червонолистий сорт Негус та новостворені червонолисті форми нектарина нашої селекції.

Насіннєві та клонові прищепи. В Україні недостатньо налагоджено виробництво насіннєвих та клонових підщеп для кісточкових культур, які відповідали б сучасним вимогам інтенсивного садівництва. Для вирощування саджанців персика використовують сіянці культурних сортів персика, аличі, абрикоса і мигдалю. Через нестачу насіння персика, основною підщепою є алича. Всі перелічені підщепи мають складну генетичну природу, що зумовлює велику строкатість і неоднорідність саджанців і дерев у саду. Відсутність добрих підщеп стримує темпи виробництва саджанців і розширення площ під персиком. Тому нами тривалий час проводилася робота з виведення підщеп для персика, які відповідали би вимогам інтенсифікації вирощування цієї культури. Виведені зеленолиста підщепа Продуцент і дві номерні червонолисті підщепи (табл. 3), які пройшли первинне сортовивчення і готуються матеріали для передачі на державне сортовипробування. Виведені і випробувані підщепи дозволяють перейти на якісно й кількісно новий рівень виробництва саджанців і значно розширити площі під персиком у регіоні Карпат.

Таблиця 3. Біологічні і господарські властивості нових підщеп персика, середнє за 1995-1997 рр.

3. ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ВИРОЩУВАННЯ ПЕРСИКА

Формування крони та обрізування дерев персика. Після впровадження загущених насаджень персика виникла потреба розробити нові типи крон, які б дозволили уникнути негативних наслідків надмірного загущення і затінення дерев. Появилися нові типи формування: пальмета (різні модифікації), вільна форма, запізніла чаша, вкорочена піраміда, веретено, поперечний іпсилон, колона. З 1988 ми почали проводити досліди з формування цих типів крон в умовах Закарпаття. Майже всі модифікації пальмети основані на принципі двомірності й відсутності вкорочування скелетних гілок. У пальмети скелетні гілки відхиляються майже до горизонтального положення і прив'язуються до шпалерного дроту. Саме ця особливість, тобто майже горизонтальне положення скелетних гілок, породжувала небажані наслідки, які полягали у тому, що по всій довжині, а особливо в нижній частині скелетних гілок у першій половині вегетаційного періоду утворюється багато вертикальних жирових пагонів. Тому виникає обов'язкова потреба в травні-червні провести 1-2 зелені операції і своєчасно видалити їх, щоб не ослабити дерева і підтримувати заплановану форму крон.

Менш складною і більш доступною для садоводів є вільна форма крони - веретено. Наш дослід, закладений в 1992 р. свідчить, що істотної різниці урожаю з одного дерева при формуванні чашоподібної і веретоноподібної крони немає (табл. 4). Проте формування веретеновидної крони дозволяє висадити на площу в 1 га до 750 дерев і за рахунок цього збільшити урожайність з одиниці площі на 30-35 %.

Мінеральне живлення. Персик росте на різних ґрунтах, навіть на кам'янистих і піщаних, якщо вони забезпечені достатньою кількістю елементів живлення. Ґрунти в Карпатах, особливо передгір'ї і гірській зоні, мають високу кислотність і бідні на поживні речовини (Поплико і ін., 1972). Вони також відзначаються малою кількістю гумусу. Тому для посилення росту і підвищення врожайності персика велике значення має застосування обгрунтованої системи удобрення. Результати досліджень з сортом Остряковський білий свідчать про те, що у всіх випадках персик найбільш ефективно реагує на внесення азотних добрив. Внесення фосфорих і каліних не дало достовірного приросту врожаю. Азот сприяє диференціації квіткових бруньок, кращому зав'язуванню плодів, запобігає осипанню зав'язі. Дерева, які добре забезпечені азотом, щорічно родять, більш довговічні і менше пошкоджуються при несприятливих зимових умовах (Заяць, 1988). Зі збільшенням дози азотних добрив зростає і сумарна величина однорічного приросту та величина крони. Проте, високі дози азоту (N90 i N120) не дають адекватного збільшення врожайності. Тому для кожного господарства і для кожної плодової культури необхідно вибрати оптимальну дозу азоту, яка може забезпечити відчутний приріст урожаю і не забруднювати зовнішнє середовище. Такою дозою є 60 кг азоту на 1 га саду. Дози N90 i N120 недоцільно застосовувати в садах персика, оскільки високий вміст азоту спричиняє сильний ріст і загущення крони, а приріст урожаю не компенсує затрати на закупівлю азотних мінеральних добрив. Вони часто затягують період вегетації до самих морозів. Тому їх треба вносити тільки навесні і на початку літа.

Система утримування та обробітку ґрунту в насадженнях. В умовах теплого і вологого клімату Карпат спостерігається велика забур'яненість персикових садів. Тут їх нараховується понад 270 видів і підвидів. Особливо широко розповсюджені 60 видів бур'янів, які значно знижують урожайність і погіршують якість вирощеної продукції. В Україні майже не проводилися дослідження із застосування гербіцидів у персикових садах. На Закарпатті вперше у п'ятирічному саду гербіциди були застосовані в 1989 р. в передгір'ї Мукачівського району (с. Чопівці). Гербіцид.

Таблиця 4. Вплив формування крони і схеми садіння дерев на урожайність персика,сорт Редхавен, садіння навесні 1992 р.

Симазин у кількості 5-6 кг діючої речовини на 1 га у розчиненому вигляді вносили ранньою весною до розпускання листя. Майже всі бур'яни під дією гербіциду не дали сходів, а дворічні і багаторічні, такі, як синяк звичайний - Echium vulgare L., подорожник великий - Plantago major L., пирій повзучий - Elytrigia repens (L.) Nevski., хвощ польовий - Equisetum arvense L., кульбаба лікарська - Taraxacum officinale Webb ex Wigg., мати-й-мачуха звичайна - Tussilago farfara L., розхідник звичайний - Glechoma hederacea L., щавель горобиний - Rumex acetosella L., живокіст лікарський - Symphytum officinale L., вероніка польова - Veronica arvensis L., зірочник середній - Stellaria media (L.) Vill., березка польова - Convolvulus arvensis L. загинули, або залишилися в дуже пригніченому стані. Проте, злинка канадська (Erigeron canadensis L.), навпаки, буйно розрослася по всій території саду. В середньому на одному квадратному метрові нараховували 34 рослини. Окремі з них досягали 120 см висоти.

Дуже негативно вплинув симазин на ріст, розвиток та урожайність дерев персика. Дерева всіх сортів були в дуже пригніченому стані. Листкові пластинки в цілому або тільки край пластинок мали інтенсивно жовтий колір. Разом з тим спостерігалися і явища некрозу. Ранні сорти виявилися менш пригніченими симазином і дали більш повноцінний урожай, ніж середні та пізні. Відновити молодий сад вже не вдалося. Запланованої мети при застосуванні гербіциду не досягнуто, бо замість одних бур'янів на оброблених ділянках зростають інші.

Наш сорокарічний досвід вирощування персика переконливо доводить, що найкращою системою утримування ґрунту в молодих персикових садах це чорний пар. Дуже добрі результати у регіоні Карпат дає і паро-сидеральна система утримування ґрунту.

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРСИКА І НЕКТАРИНА В ЗОНІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Економічна ефективність насаджень персика є найвищою серед плодових культур, оскільки плоди персика і нектарина мають відмінні смакові та товарні якості і користуються великим попитом, дерева вступають у період плодоношення вже на другий-третій рік після садіння і відзначаються високими темпами наростання врожайності. Врожайність щорічна і стабільна, маса плодів становить 150-200 г, що значно підвищує продуктивність праці при збиранні і товарному обробітку плодів, які завжди мають високу ринкову ціну і збут. Свіжі плоди поступають на ринок з середини червня до кінця жовтня. Економічну ефективність насаджень персика і нектарина вираховували за формулами В.В. Юрчишина (1968), О.М. Шестопаля (1992).

Тепер в західних областях України користуються старими технологіями вирощування персика, тому недостатньо використовуються його природні потенційні можливості. Насамперед, це стосується типу і конструкції саду. Невеликі дерева висаджували і висаджують з площею живлення 6 х 5 м (333 дер./га), 6 х 4 м (412 дер./га), 5 х 5 м (400 дер./га), 5 х 4 м (500 дер./га). Тому в перші 6-8 років після закладання саду площа живлення використовується нераціонально. На врожайність саду негативно впливає також низький рівень агротехніки. Тому капітальні вкладення на створення таких насаджень персика окуповуються тільки через 4-5 років.

Таблиця 5. Залежність економічної ефективності насаджень персика від щільності садіння, сорт Редхавен, садіння 1990 р., середнє за 1995-1998 рр.

У 1992 р. нами було закладено дослід з вивчення залежності врожайності та економічної ефективності персика від щільності насаджень. Було закладено дві дослідні ділянки по 0,1 га сорту Редхавен зі схемою садіння 5 х 4 м (500 дер./га) і 4,5 х 3 м (750 дер./га). У таблиці 8 наведено економічні показники цих насаджень. Дослідами доведено, що урожай з дерева в період повного плодоношення у варіантах майже не відрізнявся і в середньому становив 52 кг/дер., а економічна ефективність 1 га насаджень зростає пропорційно збільшенню щільності дерев. Проблеми можуть наступити на 8-9 рік плодоношення, коли у варіанті садіння 4,5х3 м (750 дер./га) крони дерев в ряду змикаються і наступає загущення саду. Однак нашими дослідами доведено, що це негативне явище можна усунути шляхом обрізування. Ще більшу економічну ефективність мають насадження нектарина. Ціна реалізації 1 ц плодів нектарина на ринках західних областей України за останні 5 років становила 300 грн., в той час як ціна реалізації 1 ц звичайних персиків 200 грн.

Вирощування нектарина стало можливим після того, як були виведені нові високоефективні сорти, що не поступаються перед опушеними персиками ні за урожайністю, ні за стійкість до грибних хвороб. На наших дослідних ділянках такими сортами виявилися Harland, Harblaze, Fairlane, Fire Brite, Magali, Nectared 306, Starmaj, Stark Red Gold, September Queen, Super Queen, Snow Queen. Рівень рентабельності насаджень нектарина у наших дослідах становить 887 %, що забезпечує дуже високі прибутки.

ВИСНОВКИ

1. Для умов природної зони Українських Карпат розроблено наукові основи створення високопродуктивних сортів персика і нектарина з удосконаленням і доповненням внутрішньовидової класифікації.

2. В садівничу науку і практику введено сорти двох нових підвидів і 6 різновидностей персика звичайного.

3. Розроблена концепція біологічної ролі антоціанів у листках персика засвідчує, що явище червонолистості містить великі потенційні можливості у підвищенні урожайності сільськогосподарських рослин. Завдяки антоціанам червонолисті рослини більш повно засвоюють сонячну енергію і більше нагромаджують органічних сполук. Антоціани червонолистих рослин підсилюють поглинаючу властивість листя майже по всій ділянці видимої радіації (380-700 нм). У середньому, на ділянці спектра від 400 до 700 нм інтенсивність поглинання червонолистих кісточкових перевищує поглинання зеленолистих на 8-12 %, що сприяє підвищенню їх продуктивності.

4. Встановлено складне гібридне походження червонолистого і червоном'ясого персиків та введено їх в культуру.

5. Вперше у світовій колекції виведено високопродуктивний сорт червонолистого персика Негус, що придатний для інтенсивних технологій вирощування.

6. Створено три нові високоефективні насіннєві підщепи для персика і нектарина: Продуцент, Р 1-4, Р 13-6.

7. Передано в державне сортовипробування п'ять нових сортозразків персика для створення насаджень в більш суворих кліматичних умовах регіону Карпат.

8. Кращим утримуванням ґрунту в персикових садах є чорний пар та паро-сидеральна система.

9. Замість чашоподібної розроблено і рекомендовано формування дерев з веретеноподібною кроною, яка дозволяє на 30 % збільшити кількість дерев на одиниці площі і до 8-річного віку збільшити на 30 % продуктивність насаджень.

10. Кращою системою мінерального живлення є забезпечення дерев персика азотом в кількості 60-90 кг діючої речовини на фоні 60 кг/га фосфору і калію.

11. В умовах регіону Карпат обов'язковим заходом захисту від грибних хвороб (особливо від кучерявості листя) є дворазовий обробіток дерев 3 % - ним розчином бордоської рідини або її замінником восени під час опадання листя і навесні до розпускання бруньок чи взимку під час тривалих відлиг.

12. Введення в культуру нектарина забезпечує однакову продуктивність з опушеними персиками, але збільшує економічну ефективність за рахунок попиту на високу якість неопушених плодів та вищих цін реалізації.

13. Виділено консервні сорти персика для конвейєрного забезпечення плодопереробних підприємств сировиною. До таких належать Отечественний, Малиш, Лауреат, Кримчак, Жемчужина, Ювілейний, Остряківський білий, Бабіголд.

14. Персик і нектарин в умовах зони Українських Карпат є високоврожайними і економічно ефективними культурами, які забезпечують продуктивність насаджень по 260-390 ц/га з рівнем рентабельності понад 800 %.

Рекомендації по виробництву:

1. Науково-дослідним установам України, садівничим господарствам різних форм власності для широкого виробничого випробування рекомендуються високопродуктивні сорти персика Медведівський надранній, Медведівський жовтий, Мукачівський, Гривна, Фодор та нетрадиційні сорти червонолистий Негус та червоном'ясі форми ЧР 6-5, ЧР 8-5, МР 4-9, МР 3-9, МР 6-6, МР 3-5, МР 11-9, МР 9-2, МР 4-8, МР 10-1, МР 11-8, МР 6-10, МР 4-7, МР 10-8.

2. Плодорозсадницьким господарствам створити маточники і випробувати високоефективні насіннєві зеленолисті та червонолисті підщепи для персика Продуцент, Р 1-4, Р 13-6, що дозволить поставити виробництво саджанців на якісно і кількісно новий рівень та розширити площі під персиком.

3. З врахуванням сучасних тенденцій і вимог світового ринку в Карпатах більше уваги приділяти поновленню сортименту і впровадженню у виробництво нектаринів, які користуються підвищеним попитом.

4. Селекційним установам України більше уваги приділити створенню червонолистих сортів, у яких червоні пігменти листя підсилюють поглинання сонячної енергії і дають можливість вивести сорти з високим потенціалом продуктивності.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Заяць В.А. Персик у Карпатах.- Ужгород : Карпати, 1988. 125 с.

2. Садово-городні ділянки / В.А. Заяць, В.Д. Давидов, З.О. Петрова і ін. - Ужгород: Карпати, 1993. - 312 с., в т.ч. автора С. 7-12, 39-89, 110-119.

3. Заяць В.А. Декоративне садівництво та квітництво. - Ужгород: УжДУ, 1991. - 60 с.

4. Заяць В.А., Добей К.Р. Розмноження насінних рослин. - Ужгород : УжДУ, 1993. - 40 с., в т.ч. автора текст, співавтора рисунки.

5. Заяць В.А. Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу «Плодівництво» для студентів біологічного факультету. - Ужгород: УжДУ, 1998. - 16 с.

6. Заяц В.А. Технология вращивания персика в Закарпатье. // Рекомендациии по охране природ Карпат., Ужгород, 1982.- С. 46-50.

7. Заяц В.А. Внедрение алчи в промшленное садоводство. // Рекомендации по вполнению Прод. программ в Закарпатской обл. -Сб. науч. тр. «Радянське Закарпаття», Ужгород, 1984. - С. 113-116.

8. Заяц В.А. Рост и плодоношение нектаринов в условиях Закарпатья., там же, с. 122-123.

9. Заяць В.А. Добір підщеп для кісточкових культур і вирощування посадкового матеріалу. // Рослинні і тваринні ресурси Карпат: Зб. наук. пр. - «Радянське Закарпаття», Ужгород, 1984. - С. 62-64.

10. Заяц В.А. Особенности роста и развития Cerasus besseyi Bail. в условиях Закарпатья.// Рекомендации по размножению интродуцированнх растений на основании изучения их биологии индивидуального развития: Сб. науч. тр. АН Укр. Киев, 1988. - С. 49-50.

11. Заяц В.А. Изучение роста и развития Prunus salicina Lindl. в условиях Закарпатья. // Онтогенез всших цветковх растений: Сб. науч. тр. АН Укр.- Киев, 1989. - С. 46-47.

12. Заяц В.А. Некоторе вопрос методики изучения онтогенеза у представителей подсемейства Prunoideae Focke. // Онтогенез интродуцированнх растений в ботанических садах Советского союза: Сб. науч. тр. АН Укр. Киев, 1991. - С. 42-43.

13. Заяц В.А. Особенности цветения интродуцированнх сортов персика в связи с морозостойкостью. // Изучение онтогенеза интродуцированнх видов природнх флор в ботанических садах: Сб. науч. тр.АН Укр. - Киев, 1992. - С. 42-43.

14. Заяць В.А. Наслідки застосування гербіцидів в персикових садах. // Проблеми агропромислового комплексу Карпат, № 1.- В.Бакта, 1992. - С. 128-131.

15. Заяць В.А., Петрус Ю.Ю. Особенности роста надземной части персика в условиях Закарпатья. // Изучение онтогенеза видов природнх флор в ботанических учреждениях Евразии: Сб. науч. тр. АН Укр. Киев, 1993. - С. 29-30.

16. Заяць В.А., Сикура Й.Й. Онтогенез диких плодовх в культуре. // там же, - с. 31-33.

17. Петрус Ю.Ю., Заяць В.А. Життєздатність пилку деяких ранньовесняних видів рослин, інтродукованих в ботанічному саду Ужгородського держуніверситету. // там же, - с. 148-149.

18. Заяць В.А. Персики з червоним забарвленням м'якоті. // Проблеми агропромислового комплексу Карпат, № 2. В. Бакта, 1993. - С. 139-143.

19. Косих С.О., Шоферистов Є.П., Заяць В.А. Персик і нектарин у Закарпатті. // Сад, № 1, 1994. - С. 12-13.

20. Zayats V. Stone-fruit selection in Transcarpathia.// Progress in Temperate Fruit Breeding. Kluwer Academic Publishers. Dordrecht / Boston / London. 1994. - P. 147.

21. Заяць В.А. Місцеві форми персика. // Наук. вісник УжДУ, сер. Біологія, № 1, 1994. - С. 15-17.

22. Заяць В.А. Генетичні особливості нектаринів і наслідки селекційної роботи. // Науковий вісник УжДУ, сер. Біологія, № 2, Ужгород, 1995. - С. 27-28.

23. Заяць В.А. Селекція нектаринів на Закарпатті // Проблеми агропромислового комплексу Карпат, № 4. В. Бакта, 1995. - С. 148-152.

24. Заяць В.А., Махлинець С.С. Біологічні особливості сортів виду Prunus domestica L. і умови вирощування їх на Закарпатті. // Там же, - С. 100-101.

25. Заяць В.А. Залежність поширення грибкових хвороб від тривалості зимового спокою у представників підродини Prunoideae Focke. // Наук. вісник УжДУ, сер. Біологія. - 1996, № 3. - С. 12-13.

26. Заяць В.А. Явище червонолистості у плодових дерев і кущів та перспективи підвищення їх продуктивності // Там же, - С. 13-14.

27. Заяць В.А. Внутрішньовидова класифікація Persica vulgaris Mill.//Наук. вісник УжДУ, сер. Біологія, № 4,Ужгород, 1997.-С.181-183.

28. Заяць В.А. Деякі оптичні властивості червонолистих покритонасінних рослин. // Там же, с. 184-186.

29. Sharga Boris M., Zayats Vasil A. Bacilli may reduce the fungal infection during rooting of peach hardwood cuttings. // Eucarpia Fruit Breeding Section Newsletter No 3, 1997. - P. 21-22.

30. Заяць В.А. Інтродукція і генофонд кісточкових плодових культур на Закарпатті // Наук. вісник УжДУ, № 5, серія Біологія, 1998. - С. 137-138.

31. Заяць В.А. Закономірності передачі спадкових ознак у персика // Наук. вісник УжДУ, № 6, серія Біологія, 1999. - С. 213-217.

32. Заяць В.А. Вплив агрометеорологічних умов на цвітіння та продуктивність персика і нектарина в умовах Закарпаття // Садівництво, № 49. Нора-Прінт, Київ, 1999. - С. 32-36.

33. Заяць В.А. Перспективи вдосконалення районованого сортименту персика у регіоні Карпат // Наук. вісник УжДУ, № 7, серія Біологія, 2000. - С. 44-45.

34. Заяць В.А. Доповнення до внутрішньовидової систематики Persica vulgaris Mill. (Rosaceae Juss.) // Український ботанічний журнал, № 1, Т. 57, 2000. - С. 52-57.

35. Шоферистов Є.П., Заяць В.А. Перспективи розвитку культури нектарина (Persica vulgaris Mill. subsp. nectarina (Ait.) Shof.) в Україні // Наук. вісник УжДУ, № 8, серія Біологія, 2000. - С. 44-46.

36. Zayats Vаsil А. Optical properties of red-leafed fruit trees // Botanica Lithuanica, 2000, 6(2). -Р. 217-220.

37. Zayats Vаsil А. Rural cultivars as an important source of resistance genes // Integrated Control of Pome Fruit Diseases. IOBC wprs Bulletin OILB srop. Vol. 23 (12), Fontevraud, (France), 2000. - P.111-113.

38. Заяць В. Персик // Календар «Просвіти» на 2001 рік. Просвіта, Ужгород, 2001. - С. 103-104.

39. Заяць В. Нектарин // Календар «Просвіти» на 2001 рік. Просвіта, Ужгород, 2001. - С. 142.

40. Заяць В. Червоном'ясі персики // Сад, виноград і вино України, № 5-7, 2001. - С. 39.

41. Zayats V.A., Sharga B.M. // The current state and prospects of peach production in Ukraine. Eucarpia Fruit Breeding Section Newsletter No. 5, July 2001. - P. 39-40.

Размещено на Allbest.ru