Ефективність виробництва тваринницької продукції в гірській зоні Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В ГІРСЬКІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ

Федорюк Марія Дмитрівна

Київ - 2002

Анотація

Федорюк М.Д. Ефективність виробництва тваринницької продукції в гірській зоні Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК.- Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

В дисертації викладені основні результати комплексного дослідження проблеми ефективного виробництва продукції тваринництва в умовах гірських районів Закарпаття. Розкрито теоретичні і методичні основи розвитку різних форм господарювання, визначено критерії та показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.

Проаналізовано економічну ефективність виробництва основних видів тваринницької продукції в особистих господарствах населення залежно від їх розмірів, забезпеченості кормами та іншими ресурсами, наявності переробних підприємств та умов реалізації продукції. Обґрунтовані раціональні моделі і параметри господарств населення, прогноз виробництва тваринницької продукції до 2010 року, програма розвитку переробки молока і худоби в гірському районі Закарпаття.

Ключові слова: економічна ефективність, виробництво, особисте господарство населення, тваринницька продукція, модельне господарство, прогноз, інтеграція.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід аграрного сектора економіки України до ринку зумовлює не тільки необхідність реформування відносин власності і становлення нових форм господарювання на селі, а й пошук шляхів раціонального розвитку галузей сільського господарства, у тому числі тваринництва, з урахуванням особливостей їх ведення в окремих регіонах та природно-економічних зонах.

Гірська зона Закарпаття є одним із специфічних регіонів, який характеризується значною розосередженістю сільськогосподарських угідь по гірській території, складним транспортним фактором, малоземеллям, високою щільністю населення, специфічними природно-кліматичними умовами. Це передбачає вирішення продовольчої проблеми за рахунок самозабезпечення громадян через виробництво продукції, зокрема тваринництва, в особистих господарствах населення. Якщо у 1990 році питома вага особистих господарств населення країни у виробництві валової продукції тваринництва становила 33,8%, а у гірській зоні Закарпаття - 61,5% то у 2001 році ці показники дорівнювали відповідно 72,6 і 98,3%. Як наслідок, в Україні, де тваринництво донедавна було зосереджено переважно у колгоспах та радгоспах, виробництво валової продукції цієї галузі в усіх категоріях господарств зменшилося на 52,4%, а в гірській зоні Закарпаття, де тваринництво в основному було зосереджено у приватних господарствах, - лише на 8,2%.

Стан вивчення проблеми. Окремі питання підвищення ефективності тваринництва, організації кормовиробництва, розвитку особистих господарств населення, фермерських господарств, розробки теоретичних і методологічних засад визначення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах реформування агропромислового комплексу знайшли відображення в наукових працях О.К. Алмаші, А.В. Балян, І.Ф. Баланюка, П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.П. Долинського, М.В. Зубця, І.В. Коновалова, О.В. Крисального, М.А. Лендєла, В.В. Липчука, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, К.В. Прокопишак, П.Т. Саблука, М.М. Федорова, О.М. Шпичака, В.В. Шепи, П.В. Щепієнка, В.В. Юрчишина.

Проте в більшості публікацій недостатньо висвітлені питання визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва тваринницької продукції у господарствах різних форм власності в умовах пореформеного періоду й особливо в умовах гірської зони Закарпаття. Актуальність та складність вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва вказують на її загальнодержавне значення і практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН по програмі “Трансформування організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК та вдосконалення земельних відносин на селі” (державний реєстраційний № UA01002357P) та Інституту аграрної економіки УААН по темі “Ефективність сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах громадян” (державний реєстраційний № 0100U006520)

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є опрацювання теоретичних і методичних основ та обґрунтування напрямів розвитку і підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції в різних організаційно-правових господарських формуваннях гірської зони Закарпаття. Для досягнення вказаної мети в регіоні у дисертаційній роботі були поставлені такі завдання:

узагальнити теоретичні і методичні основи становлення та розвитку різних форм власності і господарювання в процесі реформування аграрного сектора регіону;

Об'єктом дослідження обрано різні організаційно-правові форми сільськогосподарського виробництва в гірській зоні Закарпаття.

Предметом дослідження є економічні та організаційні процеси, які впливають на ефективність виробництва тваринницької продукції в період реформування аграрного сектора з урахуванням особливостей гірської зони регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, рекомендації науково-дослідних установ, світова та вітчизняна практика ведення сільськогосподарського виробництва.

У процесі дослідження використовувалися системний підхід до аналізу історичних і сучасних суспільно-економічних процесів, методи економічного і статистичного аналізу: абстрактно-логічний, монографічний, статистико-економічний, розрахунково-конструктивний, варіантних розрахунків, анкетного обстеження та інші.

Основними джерелами інформації в процесі дослідження були: державна статистична звітність, аналітична інформація Міністерства аграрної політики України, Закарпатського обласного та районних управлінь сільського господарства та продовольства, а також дані бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств в гірських районах області, розробки наукових установ і навчальних закладів, матеріали проведеного дисертантом анкетування власників особистих господарств населення, спеціальні літературні джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні основних напрямів підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції в процесі реформування агропромислового виробництва у специфічних умовах гірської зони Закарпаття, розробці раціональних моделей тваринницьких господарських структур та форм інтеграції виробництва тваринницької продукції з її переробкою, економічних відносин між учасниками інтеграційного процесу, опрацювання прогнозних показників розвитку тваринництва і кормовиробництва.

Сутність наукової новизни дисертаційної роботи полягає в опрацюванні наступних питань розвитку агропромислового виробництва в гірській зоні Закарпаття:

доповнено методичні підходи щодо визначення місця і ролі особистих господарств населення, як рівноправної з іншими господарськими структурами форми господарювання, суть яких полягає в урахуванні рівня виробництва продукції на землях господарств населення до реформування і отриманих додатково в його процесі;

визначено найбільш ефективну форму господарювання, якою є особисті господарства населення як більш мобільну в умовах ринкової економіки, що забезпечує стабільність виробництва продукції і підвищення його ефективності;

обґрунтовано моделі та виробничо-фінансові параметри особистих господарств населення на перспективу з виробництва продукції скотарства, вівчарства і свинарства залежно від рівня концентрації в них поголів'я тварин;

розроблено прогноз розвитку тваринництва і кормовиробництва з урахуванням таких особливостей регіону як малоземелля, щільності населення, наявності дешевих екологічно чистих зелених кормів з природних угідь, який передбачає визначення можливих обсягів виробництва, забезпечення потреби населення і міжрегіональні фонди обміну;

знайшли подальший розвиток теоретичні та методичні підходи щодо специфіки інтеграції виробництва та переробки продукції в гірській зоні за яких передбачалося створення приватних підприємств з переробки тваринницької продукції в межах адміністративних районів;

удосконалено методичні підходи до визначення економічної ефективності функціонування особистих господарств населення шляхом анкетного опитування власників господарств з використанням нормативних і фактичних показників.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції щодо створення особистих та інших приватних, раціональних за розмірами господарств, вдосконалення ведення кормовиробництва і племінної справи та розвитку переробки продукції спрямовані на нарощування обсягів виробництва високоякісної екологічно чистої продукції тваринництва і підвищення його ефективності. Розробки автора впроваджено у практику реформування агропромислового комплексу Закарпатської області та її гірської зони.

У виробництво впроваджуються пропозиції автора щодо підвищення ефективності розвитку скотарства, вівчарства та свинарства, які подавалися Головному управлінню сільського господарства і продовольства Закарпатської облдержадміністрації та районним управлінням гірської зони Закарпаття. Зокрема, у приватному господарстві Шекмар І.В. (с. Скотарське Воловецького району) впроваджено запропоновану модель приватного селянського господарства для утримання 50 вівцематок, а в товаристві з обмеженою відповідальністю “Тибава” Свалявського району - на 100 вівцематок. Щодо розроблених моделей особистих господарств населення, то вони впроваджені в багатьох господарствах гірської зони і є взірцевими для перейняття досвіду. З метою підвищення ефективності виробництва, зберігання, переробки і реалізації продукції скотарства розроблено бізнес-програму розвитку молокопереробного підприємства та обґрунтовано модель інтеграційної системи поєднання виробництва і переробки м'яса у Воловецькому районі.

Практична значимість впровадження результатів дослідження дисертанта підтверджується відповідними довідками управління сільського господарства і продовольства обласної і районних державних адміністрацій.

Особистий внесок здобувача. Проведено порівняння ефективності різних форм господарювання і визначено ефективність виробництва продукції тваринництва на основі анкетного обстеження. Здійснено комплексне дослідження економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття. Запропоновано напрями формування організаційно-господарських структур у зв'язку з розосередженістю сільськогосподарських угідь гірської території, малоземеллям і високою щільністю населення регіону та важкою доступністю земельних ділянок, в умовах вертикальної зональності у гірській зоні. Опрацьовані методи і здійснене прогнозування виробництва тваринницької продукції шляхом поєднання можливостей виробництва, потреби в ній населення та визначення фонду міжрегіонального обміну.

Дослідження по темі дисертаційної роботи і наведені в ній результати належать особисто автору.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора в публікаціях у співавторстві (№№5,6 і 8 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне: у статті [5] проведено аналіз розвитку тваринництва гірської зони Закарпаття, статті [6] - визначено напрями реформування сільськогосподарських підприємств, статті [8] здійснено прогнозування розвитку молочного скотарства регіону та обґрунтовано резерви підвищення економічної ефективності виробництва.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції “Шляхи вирішення проблем землеробства та тваринництва Карпатського регіону” (смт Нижні Ворота, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання гуманітарних, економічних і правових наук та їх інформаційне забезпечення“ (м. Хуст, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Роль освіти у відродженні регіонів України” (м. Хуст, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гірського тваринництва та збереження генофонду сільськогосподарських тварин в Карпатському регіоні” (смт Нижні Ворота, 2002 р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у 8 наукових працях, загальним обсягом 3 друковані аркуші, в тому числі 5 одноосібних, з яких 3 опубліковано у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 158 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування), містить 55 таблиць, рисунок та 23 додатки.

аграрний закарпаття тваринництво економічний

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - “Теоретичні і методичні основи організації і ефективного ведення сільськогосподарського виробництва” - розглянуто теоретичні питання розвитку форм господарювання, особливості зарубіжного досвіду реформування сільського господарства, визначено критерії та показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва. Розкриті методологічні засади дослідження з урахуванням особливостей гірської зони Закарпаття.

Вивчення теоретичних засад розвитку форм господарювання в історичному зрізі та сільського господарства в передових державах світу, дає підстави стверджувати, що приватна власність має значні переваги, ніж державна і колективна, за яких селянин-трудівник не є господарем землі, майна та виробленої продукції.

Суспільна думка щодо розвитку сільського господарства сучасного українського села вже сформована. Вона передбачає повну свободу розвитку на селі всіх форм господарювання, побудованих на основі приватної власності на землю та інші засоби виробництва, державне сприяння розвитку сільського господарства як галузі із сезонним виробництвом і повільним оборотом капіталу та вирішенню соціальних проблем села.

Прийняті в Україні законодавчі акти щодо запровадження приватної власності на землю є основою для розвитку форм господарювання, які ґрунтуються на приватній власності на землю у поєднанні з індивідуальними, сімейними і колективними формами організації виробництва. Рівноправність форм господарювання, як і право громадян користуватися та розпоряджатися своєю власністю, є основою організації сільського господарства.

Збільшення обсягів виробництва високоякісної продукції тваринництва до рівня забезпечення потреби населення країни, підвищення ефективності функціонування галузі і формування відповідного експортного потенціалу з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку є основним завданням даної галузі на сучасному етапі.

Критерієм економічної ефективності виробництва продукції тваринництва ми вважаємо збільшення обсягів виробництва продукції, скорочення затрат праці, коштів, енергоресурсів, кормів на умовну голову та одиницю продукції. У процесі досліджень автором використана така система показників: приріст живої маси тварин на 100 га сільськогосподарських угідь та голову, собівартість, затрати праці, кормів та інших ресурсів на 1 ц продукції, реалізаційна ціна, валовий доход, прибуток, рівень рентабельності. Такі показники дають можливість здійснити глибокий аналіз економічної ефективності виробництва продукції тваринництва.

Узагальнення позитивного досвіду та критичний аналіз недоліків у реформуванні сільського господарства країн соціалістичного спрямування Центральної і Південно-Східної Європи у 1960-1980 роках та досвід аграрних перетворень у 90-х роках підтверджують, що значна частина тенденцій, які існували в згаданих країнах, проявляються і в Україні у сучасних умовах реформування аграрного сектора.

Актуальним є використання в Україні, і зокрема в гірській зоні Закарпаття, позитивного досвіду організації сільськогосподарського виробництва в гірських районах Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, де перевага надається розвитку тваринництва в особистих господарствах населення та малих за розмірами приватних господарствах, які довели високу дієздатність в гірських умовах.

З метою визначення економічної ефективності виробництва тваринницької продукції в гірській зоні Закарпаття проведено вибіркове анкетне обстеження. Це дозволило зробити висновок, що показники економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Водночас, незважаючи на абсолютний приріст виробництва валової продукції в особистих господарствах протягом останнього десятиріччя, в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь виробництво її значно зменшилося, хоча це не свідчить про неперспективність цієї форми господарювання.

Проведене нами дослідження підтвердило, що рівень виробництва валової продукції з одиниці земельної площі в особистих господарствах населення зменшився внаслідок того, що на землях, переданих їм з колгоспів і радгоспів, рівень виробництва продукції був набагато нижчий, ніж на землях, які у 1990 році були у власності особистих господарств.

Тому пропонується такий порядок порівняння обсягів виробництва продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в різних господарських формуваннях. Спочатку розраховуються показники виробництва валової продукції сільського господарства або окремих видів продукції в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення у базовому році. Потім визначається величина, на яку протягом періоду, що аналізується, змінилася площа сільськогосподарських угідь у власності та користуванні особистих господарств населення за рахунок переданих їм у власність земель колективної і державної власності. Далі розраховуються показники виробництва у грошовому і натуральному виразі для року, який порівнюється з базовим, з урахуванням змін у землекористуванні. Маючи показники обсягу виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь в особистих господарствах населення та сільськогосподарських підприємствах і питому вагу земель, які були в їх власності та користуванні у базовому році та тих, що були отримані за досліджуваний період, розраховуємо середній зважений показник обсягів виробництва продукції, а також співвідношення фактичного і базового рівнів.

У другому розділі - “Ефективність розвитку тваринництва в господарствах гірської зони” - проаналізовано сучасний стан розвитку різних форм господарювання в досліджуваному регіоні, показано місце і роль особистих господарств громадян в аграрному секторі, визначено економічну ефективність виробництва основних видів тваринницької продукції в цих господарствах залежно від розмірів сільськогосподарських угідь, поголів'я тварин, забезпеченості кормами й іншими ресурсами, наявності переробних підприємств та умов реалізації продукції.

Одним з основних напрямів здійснення аграрної реформи в сучасних умовах є удосконалення форм власності і господарювання. Одержавлене протягом понад п'яти десятиліть сільськогосподарське виробництво гірської зони Закарпаття, яке було представлено колгоспами і радгоспами, не змогло вирішити продовольчу проблему та забезпечити ефективне ведення галузі. Ефективність виробництва в цих господарствах була значно нижчою, ніж у приватних господарствах розвинутих країн світу і вітчизняних особистих господарствах населення. Основна причина такого стану криється у відсутності заінтересованості селян у результатах роботи в колгоспах і радгоспах, оскільки вони не були власниками землі, майна, продукції і прибутку. Все це зумовило потребу реформування вітчизняного агропромислового виробництва у напрямі формування справжнього власника шляхом визначення частки кожного працюючого у землі та майні, створення на цій основі нових господарських структур ринкового типу. До таких формувань слід віднести особисті господарства населення, в яких вироблена продукція і одержані доходи належали громадянам.

Дослідження проблеми становлення цієї форми господарювання в Україні в цілому і Закарпатській області та її гірській зоні зокрема, свідчать, що у процесі аграрної реформи відбувся істотний перерозподіл землі між різними формами господарювання. У 1990 році господарства суспільного сектора України використовували 93,5% сільськогосподарських угідь, населення - 6,5%, у гірській зоні Закарпаття - відповідно 84,3 і 15,7%. У процесі реформування аграрного сектора землі колективної власності були розпайовані між членами колективних господарств, яким було надано право виходити з них і створювати власні господарські структури. Більшість селян гірської зони прийняли рішення формувати власне виробництво - шляхом розширення особистих господарств, і вже у 2001 році в їх власності було 73,1 % сільськогосподарських угідь, тоді як у середньому по Україні - 25,5%.

Збільшення розмірів землекористування населення в гірській зоні Закарпаття забезпечило стабільне зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Питома вага особистих господарств населення у загальному обсязі валової продукції зросла від 59,8% у 1990 році до 98,1% у 2001 році. Динаміка цих показників наведена в табл. 1.

Таблиця 1. Показники виробництва валової сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення гірської зони Закарпаття