Планування та організація виконання ветеринарних заходів під час виникнення заразної хвороби тварин у господарстві при лейкозі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Старобільський державний аграрний технікум

Курсова робота

Планування та організація виконання ветеринарних заходів під час виникнення заразної хвороби тварин, у господарстві при лейкозі

Керівник Васюніна Т.Г.

Розробив студент Куваєва Р.О



Графік виконання роботи

Назва розділів	Строк виконання	Відмітка про виконання
Вступ. Обґрунтування курсової роботи
1.Характеристика господарства
2.Основна частина
3.Розрахункова частина ветеринарних заходів з комп'ютерною обробкою
4.Обґрунтування економічної доцільності теми курсової роботи
5.Заходи з охорони праці
6.Заходи з основ охорони природи та екології.
7.Висновки та пропозиції
8.Список використаної літератури
9.Графічна частина
10.Додатки



Зміст

1. Характеристика господарства

1.1 Місце розташування

1.2 Матеріальна база

1.3 Основні виробничні та економічні показники

1.4 Аналіз даних господарства

2. Основна частина

2.1 Характеристика вет. служби господарства

2.2 Виробниче навантаження ветеринарних фахівців

2.3 Забезпечення вет. служби приміщеннями, автотранспортом, медикаментами, біопрепаратами, інструментами

2.4 Епізоотичний стан господарства, перелік інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб зареєстрованих за останні 3-5 років

2.5 Планування ветеринарних заходів в господарстві, виконання розроблених планів та їх обґрунтування

2.6 Оцінка діяльності вет. служби

2.7 Планування та організація виконання ветеринарних заходів під час винекнення заразної хвороби тварин, у господарстві при лейкозі

3. Розрахункова частина ветеринарних заходів з комп'ютерною обробкою

3.1 Розрахунок потреби деззасобів для дезінфекції певних об'єктів

3.2 Розрахунок загальної вартості деззасобів

3.3 Розрахунок вартості вакцинації тварин проти сибірки

4. Обґрунтування економічної доцільності проведення ветеринарних заходів

4.1 Визначення збитків від зниження продуктивності тварин внаслідок захворювання на мастит

5. Заходи з охорони праці

6. Заходи з охорони природи

7. Висновки та пропозиції

8. Список використаної літератури

Графічна частина

Додатки

сибірка лейкоз мастит вакцинація



Вступ

Ветеринарна медицина охоплює всю систему наук про діагностику, лікування та профілактику хвороб тварин, оцінку якості продукції й сировини тваринного, а на ринках і рослинного походження.

Сучасна держава не може обійтись без чітко організованої служби ветеринарної медицини. Необхідність систематично розвивати тваринництво з метою забезпечення населення повноцінними та доброякісними продуктами харчування і виробами із шерсті, шкіри чи інших видів тваринницької сировини, завдання захисту людей від хвороб, спільних, для людини та тварини, нагально вимагають постійного вдосконалення ветеринарної справи.

Спеціаліст ветмедицини - одна з основних професій, що забезпечує належну епізоотичну та харчову безпеку в державі. І ця його роль у сучасних умовах помітно зростає. Лікарю чи фельдшеру ветмедицини необхідно досконало володіти не твльки спеціальними знаннями з питань діагностики, лікування і профілактики захворювань, але й уміти успішно виконувати обов'язки щодо організації лікувально-профілактичних заходів, їх планування і реалізації, забезпечення зв'язку ветмедицини з іншими галузями сільськогосподарського виробництва, органами охорони здоров'я, місцевого самоврядування та інш. Важливо також економічно обґрунтовувати доцільність проведення тих чи інших заходів, правильно вести документи обліку, звітності та ін.



1. Характеристика господарства

1.1 Місце розташування

Господарство «Фелікс», розташований в с.м.т. Біловодськ Луганської області.

Відстань від центральної садиби до найближчої залізничної станції 55км., до районного центру 4, до обласного центру 100км.

Виробниче направлення господарства м'ясо-молочне.

Після реформування по рішенню всіх колишніх членів КСП створено товариство. Кількість працюючих 50 чол. На одну людину припадає в середньому 23га.. На початку року нараховується 4 відділення.

В тому числі кількість ферм по провідних напрямках:

- великої рогатої худоби - 3;

- свиноферми - 2;

1.2 Матеріальна база

Таблиця 1.1

Земельний фонд та його структура

Види угідь	Площа	2010	Площа	2013
		Структура %		Структура %
		Земельних угідь	С.г. угідь		Земельних угідь	С.г. угідь
Всього земель	16000	100,00 %		16000	100,00 %	-
В т.ч.с/г угідь	8500	53.1%	100,00%	8500	53.1%
З них рілля	3500	21.8%	41.2%	3500	21.8%	100,00%
Пасовищ	1500	9.3%	17.6%	1500	9.3%	37,1%
Сінокосів	2000	12.5%	23.5%	2000	12.5%	16%
Багаторічні насадження	250	1.5%	2,8%	250	1.5%	21,1%
Інші землі	250	1,5%	-	250	1.5%	2,8%

Аналіз таблиці 1.1.: В господарстві ВАТ«Фелікс», за останні роки види земельних угідь, та їх структура не змінились.

Таблиця 1.2

Структура поголів'я

Велика рогата худоба	Свині
Виробнича група	Поголів'я	Структура %	Виробнича група	Поголів'я	Структура %
Корови	300	30.0	Осн. стадо	300	30.0
Нетелі	100	10.0	Відгодівля	300	10.0
Молодняк	250	25.5	2-4 міс.	120	25.5
Відгодівля	300	30.5	0-2 міс.	80	30.5
Всього	950	100	Всього	800	100

Аналіз таблиці 1.2.:Всього в господарстві - ВРХ - 950, свиней - 800.

Таблиця 1.3

Виробничі показники

Показники	Одиниці виміру	2012	2013
Велика рогата худоба	Гол.	800	950
В т.ч. корів	Гол.	300	300
Надоєне молока на 1 фуражну корову	Кг	3000	3200
Затрати праці на виробництво 1 ц молока	Люд./год.	12,6	13,3
Одержано телят на 100 корів	Гол.	92	96
Свиней - всього	Гол.	600	800
В т.ч. свиноматок	Гол.	150	100
Одержано поросят на 1 свиноматку	Гол.	7	8

Аналіз таблиці 1.3. : За останній рік поголів'я ВРХ на відгодівлі збільшилось на 150 голів, поголів'я корів не збільшлось, надій молока збільшився на 200 кг., затрати праці на виробництво 1ц молока зросли на 0.7 люд.гол. Кількість поросят одержаних на 1голову збільшилось на 1.



Таблиця 1.4

Продуктивність праці в товаристві

Показники	Кількість
Валова продукція на 1 працюючого (грн.)	2800
Приріст валової продукції в %	0,7
Чистий прибуток (грн.)	439 375
На 1 га с.г. угідь, (грн.)	56,70
Рентабельність, %	11,8
У т.ч. в рослинництві	22.2
...тваринництві	-23,3
Виплата по земельним паям	93

Аналіз таблиці 1.4.: Вартість валової продукції одержаної від здорових тварин визначаємо за формулою:

Ввп1=Пт ЧУЧ Цр;

де Пт- поголів'я тварин гол.;

У- кількість середньодобової продукції одержаної від здорових тварин;

Т- середня тривалість хвороби, днів.

Цр- ціна реалізації одиниці продукції.

Ввп1=950Ч25Ч3,7Ч5=439375

Валова продукція на одного працюючого складає 2800 грн., приріст валової продукції збільшився на 0,7%, чистий прибуток становіть 439375грн.



1.3 Основні виробничі і економічні показники

Таблиця 1.5

Показники виробничо-фінансової діяльності

Показники	Одиниці виміру	2012	2013
Валова продукція всього	тис. грн.	7534	8284
у т.ч. рослинництва	тис. грн.	2105	2200
...тваринництва	тис. грн.	1190	1230
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	1112	1150
у т.ч. в рослинництві	тис. грн.	930	1001
...тваринництві	тис. грн.	350	390
Повна собівартість всього	тис. грн.	893	900
у т.ч. в рослинництві	тис. грн.	243	260
...тваринництві	тис. грн.	970	985
Прибуток всього	тис. грн.	318	330
у т.ч. в рослинництві	тис. грн.	67	70
...тваринництві	тис. грн.	-587	-250
Рентабельність всього	%	12	25,8
у т.ч. в рослинництві	%	2,7	13,4
...тваринництві	%	-71,3	-21,1

Аналіз таблиці 1.5. За даними таблиці можна зробити висновки, що валова продукція дещо збільшилась порівняно з 2012роком.

1.4 Аналіз даних господарства

Господарство «Фелікс» є прибутковим иа тримається на належному рівні.

В 2013 році поголів'я ВРХ збільшилось на 150 голів порівняно з 2012роком. Отримання телят на 100 корів становить 99 телят. Площа земель за останні роки не змінилась. Виробничі та економічні показники у господарстві ВАТ«Фелікс» порівняно не змінились.



2. Основна частина

2.1 Характеристика ветеринарної служби господарства

Спеціалісти ветеринарної медицини мають завдання яке полягає перш за все в організації профілактичних, протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних, лікувальних заходів у тваринництві.

У господарстві ВАТ«Фелікс» працює один спеціаліст ветеринарної медицини, який систематично оглядає поголів'я, стежить за станом епізоотичної ситуації, проводить щеплення, оберігає тварин від загибелі, проводить дезінфекцію, проводить контроль забою м'яса. Також лікар ветеринарної медицини проводить алергічні дослідження на туберкульоз, бруцельоз,лейкоз.

2.2 Виробниче навантаження ветеринарних фахівців

В основу ветеринарно-санітарного благополуччя господарства повинен бути закладений план роботи та виконання господарських, зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних та профілактичних заходів.

Всю роботу по захисту тварин від захворюваності очолює ветеринарний лікар. Який опрацьовує план роботи у господарстві, при цьому лікар керується вказівками головного інспектора ветеринарної медицини району і затверджується керівником господарства.

При розрахунку штату фахівців ветеринарної медицини господарства користуються спеціальними коефіцієнтами переведення фізичного поголів'я тварин різних видів.

Для визначення кількості умовних голів користуються формулою:

Х=(АК1+БК2+ВК3+і т.д.):850

де Х-число штатних одиниць

А,Б,В-кількість тварин різних видів

К1,К2,К3-коефіцієнти переведення фізичних голів тварин відповідного виду в умовні голови;

850- норматив навантаження на одного спеціаліста.

Таблиця 2.1

Показники переведення фізичних голів в умовні голови

Вид тварини	Кількість голів	Коефіцієнт
Корови	400	1
Нетелі	100	0.75
Молодняк до 6 міс.	220	1.9
Свиноматки	36	0.28
Поросята	330	0.07
Свині на відгодівлі	37	0.05

Х=(400Ч1+100Ч0.75+220Ч1.9+36Ч0.28+330Ч0.07+37Ч0.05):850= 928,03:850=1,09

Згідно розрахунку в господарстві повинен працювати один фахівець ветеринарної медицини, що відповідає дійсності.

2.3 Забезпечення ветеринарної служби приміщеннями, автотранспортом, медикаментами, біопрепаратами, інструментами

У комплект будівель ветблоку господарства ВАТ«Фелікс» входить аптека та кабінет ветлікаря, забійно-санітарний пункт. Ветеринарні об'єкти побудовані за типовим проектом.

В ветеринарній аптеці зберігаються медикаменти, біопрепарати, інструменти. Одержані медикаменти і біопрепарати піддають обліку,огляду та належно зберігаються. Для зберігання лікарських засобів групи А у приміщенні є сейф, обладнаний належним чином. Медикаменти зберігаються окремими групами у шафах.

В інвентарній книзі ведеться облік інвентарю, обладнання та інструментів, що надходять в аптеку вет. медицини господарства.

Ветеринарна служба господарства автотранспортом не забезпечена.

Головний лікар ветеринарної медицини, який є завідувачем у аптеці несе матеріальну відповідальність за майно у аптеці.

2.4 епізоотичний стан господарства, перелік інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб зареєстрованих за останні 3-5 років

Господарство ВАТ«Фелікс» є благополучним щодо інфекційних хвороб. За останні 5 років не було жодного випадку захворювань на сибірку. У 2011 році було виявлено 4 голови великої рогатої худоби позитивно реагуючих на туберкулін.

З незаразних хвороб було виявлено такі як бронхопневмонія, гастрит, диспепсія телят, запалення легень, закупорка стравоходу, травматичний перикардит.

Акушерсько-гінекологічні захворювання такі як мастити, ендометрити, затримка посліду, випадання і виворіт матки.

Також зустрічаються хірургічні захворювання такі як рани, ушиби, гематоми. Інвазійні хвороби такі як ехінококоз, аскаридоз свиней.

2.5 Планування ветеринарних заходів в господарстві, виконання розроблених планів та їх обґрунтування

Головний лікар ветеринарної медицини очолює всю роботу, щодо захисту тварин від захворювань в господарстві., опрацьовує план роботи господарства. При цьому він керується вказівками головного державного інспектора ветеринарної медицини району та планом ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів. План погоджується з головним інспектором району і затверджується керівником господарства.

Планується робота на підставі ветеринарно-санітарного стану та епізоотичної ситуації у господарстві, з визначенням економічної доцільності запланованих лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Виконання запланованих робіт реєструється у відповідних журналах, оформляються актами і протоколами.

2.6 Аналіз та оцінка діяльності ветеринарної служби

Діяльність ветеринарної служби господарства ВАТ «Фелікс», проводиться на належному рівні. Лікар ветеринарної медицини проводить всі передбачені планом профілактичні заходи, а при необхідності і лікувальні заходи.

У господарстві проводяться постійно всі діагностичні дослідження. Проводяться взяття крові на дослідження на лейкоз ВРХ, також проводиться внутрішньошкірна алергічна реакція на туберкулін.

Перед вигоном тварин на пасовища велику рогату худобу вакцинують проти сибірки у квітні місяці. Свиням проводять вакцинацію проти чуми та бешихи. Ветеринарний лікар постійно проводить клінічний огляд тварин, у випадку виникнення захворювання тварин ізолюють та лікують.

2.7 Планування та організація виконання ветеринарних заходів під час винекнення заразної хвороби тварин, у господарстві при лейкозі

Лейкозі відносяться до захворювань пухлинної природи, основною ознакою яких є злоякісне розростання клітин кровотворної тканини і порушення їх дозрівання. Лейкоз заподіює істотний економічний збиток сільському господарству. Який складається із загибелі та вимушеного забою хворої худоби, недотримання приплоду, зниження продуктивності, порушення процесів відтворення у племінному та промисловому тваринництві. Це захворювання досить часто реєструється в багатьох країнах світу, що висуває проблему пухлинного росту в число найбільш складних завдань не тільки у ветеринарії, але і медицини.

Проведення пртиепізоотичних заходів при лейкозі ВРХ в Україні регламентується чинною «Інструкцією з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу», затвердженою Головним управлінням ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 28.09.1992 р.

Цей нормативний документ складається з п'яти розділів:

1. Загальні положення. В цьому розділі коротко наводяться визначення хвороб, збудник захворювання, шляхи його виділення з організму інфікованої тварини, стійкість до умов зовнішнього середовища, фактори передавання збудника, сприятливі тварини та основні напрями й засоби впливу на епізоотичну ситуацію.

Діагностика лейкозу. Зазначається, що дослідження на лейкоз проводять серологічним, клінічним, гематологічним, патологоанатомічним і гістологічним методами. Основним методом зажиттєвої діагностики лейкозу є серологічний - реакція імуно дифузії (РІД). Гематологічний і клінічний методи досліджень використовуються для визначення стадії повного розвитку хвороби у серопозитивних тварин. Патологоанатомічними дослідженнями визначають ступінь ураженості органів злоякісними новоутвореннями, а гістологічними - встановлюють морфологічні форми.

2 Заходи в благополучних щодо лейкозу стадах, фермах, господарствах. Вважаються ті, в яких не виявлено інфікованих вірусом лейкозу тварин. Вказується, з якого віку потрібно розпочинати серологічні дослідження, їх періодичність для різних господарств.

3 Заходи в неблагополучному щодо лейкозу господарстві, стадах, фермі. Це найбільший за обсягом розділ, оскільки передбачає опис проведення всього комплексу проти лейкозних заходів. Тут зазначаються умови, які дають підставу оголошувати господарство неблагополучним щодо лейкозу, вводити обмеження тат розробляти план організаційно-господарських, ветеринарно-санітарних і спеціальних заходів щодо ліквідації хвороби.

Основними заходами з профілактики та боротьби з лейкозом ВРХ є: охорона благополучних щодо хвороби господарств від занесення вірусного лейкозу ВРХ, в першу чергу тваринам-вірусоносіями; систематичні імунодіагностичні, клініко-гематологічні та інші дослідження всього поголів'я худоби, з метою своєчасного виявлення хворих тварин; оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу господарств та попередження розповсюдження вірусного лейкозу ВРХ; генетичне дослідження хворих корів, виявлення нестійких до хвороби родин і ліній і виключення їх з племінного складу; підвищення вимог при проведенні ветеринарно-генетичних заходів та повноцінної годівлі тварин.

Контроль за благополуччям поголів'я худоби здійснюють на підставі показників після забійної експертизи на м'ясокомбінатах; даних експертизи при внутрішньогосподарському забої тварин; результатів планових серологічних та гематологічних досліджень на лейкоз; результатів контрольного забою тварин з підвищеним рівнем лімфоцитів в крові і патоморфологічних досліджень біоматеріалів. Оздоровчі заходи в неблагополучних по лейкозу господарствах проводять шляхом ізоляції заражених тварин і негайної здачі на забій хворихтварин. За результатами серологічного дослідження отриманим перед початком оздоровчих заходів, визначають варіанти боротьби з лейкозом.

У господарстві, де виявлено до 10% заражених і хворих на лейкоз їх негайно здають на забій. Наступні серологічні дослідження тварин цього стада проводять через кожні 3 місяці з обов'язковим видаленням інфікованих тварин.

У господарстві, де виявлено до 30% корів і нетелей, заражених вірусом лейкозу, останніх розміщують окремо від здорових тварин на фермі. Інфікованих тварин через кожні 6 місяців досліджують гематологічним методом на лейкоз.

Тварин із змінами крові, характерними для лейкозу, визнають хворими, ізолюють і здають на забій.

У господарстві де виявлено понад 30% корів і нетелів, заражених вірусом лейкозу ВРХ проводять такі самі оздоровчі заходи як і в господарстві з інтенсивністю інфікованості до 30%. Одночасно організовують роботу зі створення стада вільного від ВЛВРХ, шляхом зміни інфікованих корів здоровими тваринами. У всіх категоріях господарств, де встановлена інфекція, що викликається вірусом лейкозу, організовують вирощування племінних і ремонтних телиць окремо від дорослого поголів'я на фермах або у відособлених телятниках контролюючи їх благополуччя по відношенню до інфекції серологічним методом. Тварин хворих на лейкоз (з клінічним та гематологічними проявами лейкозу), дозволяється перевозити на м'ясокомбінати залізничним, водним та автомобільним транспортом відповідно до ветеринарно-санітарним вимогам. У ветеринарному свідоцтві або ветеринарної довідки, виданими на вказану худобу, повинно бути зазначено, що тварини хворі на лейкоз. Прийом і забій цих тварин проводиться на санітарній бойні. При її відсутності забій такої худоби дозволяється проводити на загальних конвеєрах після завершення забою здоровіх тварині видалення із цеху всіх продуктів забою. Після забою хворих тварин приміщення, технологічне обладнання та інвентар піддають дезінфекції.

Молоко від інфікованих і інших корів неблагополучного господарства здають на молокопереробне підприємство або використовують всередині господарства після пастеризації в звичайному технологічному режимі. Після знезараження молоко використовують без обмежень. У оздоровчому від лейкозу господарстві проводять дезінфекцію тваринницьких приміщень та обладнання згідно встановленого порядку проведення дезінфекції ветеринарних об'єктів. Для цього застосовують 2% розчин їдкого натрію, 2% розчин хлорного вапна та хлоровмісних препаратів, 5%розчин кальцинованої соди, 2% розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.

Гній і стічні води утилізують у встановленому порядку. Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення усіх хворих тварин та отримання двох поспіль негативних результатів (з інтервалом 30-35 днів) серологічного дослідження худоби старше шести місячного віку. У перший рік після оздоровлення серологічні дослідження проводять щокварталу.



3. Методика розрахунку потреби деззасобів для дезінфекції певних об'єктів.

3.1 Методика розрахунку потреби деззасобів для дезінфекції певних об'єктів

1.1. Щоб обчислити потребу деззасобів для проведення дезінфекції тваринного приміщення необхідно в першу чергу визначити загальну площу, яка підлягає дезінфекції.

Для цього необхідно мати слідуючи вихідні дані:

- довжина приміщення;

- ширина приміщення;

- висота приміщення.

Загальна площа ( S заг. ) визначається за такою формулою:

S заг. = S під. + S cтел.+ S стін

Де: S заг. - загальна площа, мІ;

S під. - площа підлоги, мІ;

S стін - площа стін, мІ;

S стел. - площа стелі, мІ.

Для визначення S під., користуються формулою:

S під. = L п + W п

Де: S під. - площа підлоги, мІ;

L п - довжина підлоги, м;

W п - ширина підлоги, м.

Для визначення S стел. використовують слідуючу формулу:

S стел. = L с + W с,

Де: S стел. - площа стелі, мІ;

L стел. - довжина стелі, м;

W с - ширина стелі, м.

Для визначення площі стін, користуються слідуючою формулою:

S стін = ( L ст + W ст ) * h ст * 2,

Де: S стін - площа стін, мІ;

L ст. - довжина стіни, м;

W ст. - ширина стіни, м;

h ст. - висота стін, м.

1.2. Методика визначення кількості розчину.

Для дезінфекції приміщення виходять з того, що 1л дезрозчину витрачають на 1 мІ в типових приміщеннях і 2 л. на 1 мІ - в пристосованих приміщеннях.

Тому для розрахунку кількості розчину враховують вид тваринного приміщення і використовують відповідні коефіцієнти:

в типових приміщеннях „1”;

в пристосованих приміщеннях „2”.

1.3. Методика визначення кількості деззасобів.

Для визначення кількості деззасобів необхідно визначитися, який деззасіб буде використовуватися та його концентрацію (%).

Кількість деззасобів розраховується за формулою:

Х= Д * К : 100,

Де: Х - кількість деззасобу, кг;

Д - концентрація деззасобу, %;

К - кількість розчину, л

Таблиця 3.1

Розрахунок потреби деззасобів для дезінфекції певних об'єктів

Назва	Коефіц.	Дов-	Шири-	Висо-	S під-	S	S	S	К-ть
об'єктів		жина,	на,	та,	логи,	стін,	стелі,	заг.	розчину,
			м	м	м	мІ	мІ	мІ	мІ	л
Типовий
свинарник	1	70	11	3,0	770	486	770	2026	2026
Типовий
корівник	1	80	13	2,8	1040	520,8	1040	2601	2601
Загальна кількість розчину, л	4627

3.2 Методика визначення загальної вартості деззасобу для проведення дезінфекції

Загальна вартість ( Зв) визначається за формулою:

Зв = Х Х В дз,

де З в - загальна вартість деззасобу, грн.;

Х - кількість деззасобу, кг;

В дз - вартість 1 кг деззасобу, грн.

Таблиця 3.2

Розрахунок загальної вартості деззасобів

Назва	Концентр.	Кількість	Кількість	Вартість 1кг	Заг. варт.
деззасобу	дезрозч.	розчину,	дезінфекц	деззасобу,	деззасобу,
	в %	л	засобу, кг	грн.	грн.
Формальдегід	4	3980	159,7	6,50	1 038,05
Кальцинов. сода	5	3980	139,6	6,30	879,48
Емульсія ксілонафту	4	3980	159,8	16,30	2 604,74
Каустична сода	3	3980	119,2	12,40	1 478,08

Методика визначення вартості вакцинації тварин проти певної інфекційної хвороби.

Для розрахунку вартості вакцинації тварин проти певної хвороби необхідно знати:

- поголів'я тварин різних вікових груп,

- дозу вакцини на 1 голову, мл;

- вартість комерційної дози.

3.1. Спочатку визначається скільки всього вакцини, необхідно для проведення вакцінації певного поголів'я.

Доза вакцини залежить від віку тварини, що необхідно враховувати при розрахунках.

Кількість вакцини визначається за формулою:

Х = К п * Д 1,

Де: Х - всього вакцини, мл;

К п - кількість поголів'я, гол.;

Д 1 - доза на 1 голову, мл.

3.2. Визначення загальної вартості вакцини, для проведення вакцинації тварин проти певної хвороби.

Загальна вартість визначається за формулою:

В заг = Х/2 * В к,

Де: В заг - загальна вартість вакцини, грн.;

Х - всього вакцини, мл;

В к - вартість комерційної дози, грн.;

2 - комерційна доза.

Таблиця 3.3

Розрахунок вартості вакцинації тварин проти сказу

Вид тварин	Кількість	Доза на	Всього	Комерц.	Вартість	Заг.вар.
	поголів'я	голову мл	вакцини мл	доза мл	ком.дози	вакцини
ВРХ(3-6 міс)	220	2,5	550	5	5,00 грн.	550,00 грн.
ВРХ ст.6 міс.	100	5	500	5	5,00 грн.	500,00 грн.
Свині (3-6 міс.)	330	1	330	5	5,00 грн.	330,00 грн.
Свині ст. 6 міс.	37	2	74	5	5,00 грн.	74,00 грн.
Всього:			1454			1 454,00 грн.

Аналіз: аналізуючи данні таблиці видно, що для проведення профілактичних щеплень проти сказу необхідно закупити 1454 мл вакцини. Це буде коштувати підприємству 1454,00 грн.



4. Обґрунтування економічної доцільності проведення ветеринарних заходів

4.1 Визначення збитків від зниження продуктивності тварин внаслідок захворювання на мастит

При недотриманні заходів профілактики і виникненні в господарстві лейкозу, господарство зазнає великих збитків при вимушеному забої тварин. Проведемо розрахунок збитків.

Збитки від вимушеного забою визначаються за формулою:

З=Вт - Вф

де З- збитки від забою тварин,

Вт - вартість продукції, яку можливо було отримати від реалізації тварин,

Вф - фактична виручка за продану продукцію.

Вартість продукції, яку можна було отримати від реалізації тварин визначаємо за формулою:

Вт= Пт*У*Цр

де Пт - поголів'я тварин, У - кількість продукції, яку можна було отримати, Цр - ціна від реалізації

Вартість продукції фактично одержаної від забитих тварин визначаємо за формулою:

Вт = Пт*Ж*Цр

де Пт - поголів'я тварин Ж - середня жива вага, Цр - ціна від реалізації

Розрахуємо вартість молока, яке не було дотримане від забитих тварин:

Вт = 10гол*25л*3,7грн=925(грн) не отримані кошти за один день.

Розрахуємо вартість телят, яких можна було отримати від забитих тварин:

Вт = 10гол*60кг*18грн=10800(грн)

Разом вартість від молока і телят, яких можна було отримати, дорівнює:

Вт=925грн+10800грн=11725(грн)

Вартість продукції, яку ми фактично отримали від забитих тварин дорівнює:

Вт=10гол*450кг*14грн=63000(грн)

Збитки від вимушеного забою будуть дорівнювати:

З=63000грн-11725грн=51275(грн.)

Отже господарство понесло збитків на 51275гривень.



5. Заходи з охорони праці

В умовах науково-технічного прогресу в усіх галузях агропромислового комплексу, широкого впровадження нових технічних засобів механізаціі й автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також нових форм організації й оплати праці, особливого значення набуває проблема охорони праці.

Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства.

На тваринницьких фермах і комплексах необхідно особливо звертати увагу на безпеку праці при експлуатації тварин та догляді за ними.

Поводитись з тваринами необхідно упевнено, спокійно, особливо під час доїння і роздавання кормів. Кожний раз при наближенні необхідно озиватися до тварини рівним владним тоном.

Поблизу від тварин необхідно бути особливо обережним. Не дозволяти входити станки, де знаходяться бички, стояти в проходах і воротах під час прогону худоби, впускати і випускати тварин під час роботи гноєзбирального транспортера або роботи інших механізмів.

Стороннім особам заборонено входити а телятники, родильні відділення, приміщення для відгодівлі тварин, корівники та інші виробничі приміщення тваринницьких ферм і комплексів. Поліпшення умов праці є одним з резервів росту її продуктивності і економічної ефективності виробництва, а також дальшого розвитку самої людини.

Керівники господарств, спеціалісти, інші службові особи сільськогосподарських підприємств повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових і безпечних умов праці та відповідних санітарно-побутових умов для всіх працівників, можна значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.

6. Заходи з охорони природу та екології

В господарстві організоване своєчасне прибирання ферм. На фермах ведеться автоматизоване збирання гною, обладнані спеціальні майданчики для підготовки агрегатів і спеціальної техніки.

В господарстві використовується найсучасніша ефективна методика збору, збереження, відчистки та знезараження відходів тваринництва.

Основними завданнями господарства є:

- Не допускати забруднення ґрунту і води відходами тваринництва, слідкувати за їх утилізацією і справністю споруд.

- Організовувати правильне зберігання і використання гнійної маси та стічних вод на полях господарства.

- Слідкувати за виконанням профілактичних заходів в санітарно-захисних зонах в сфері дії тваринницьких об'єктів і комплексів.

- Слідкувати за дотриманням нормативного випасу скота на пасовищах.

- Вести планову боротьбу з переносниками інфекційних хвороб.

Вся діяльність спеціалістів сільського господарства будується з урахуванням можливих небажаних дій сільськогосподарського виробництва на навколишне середовища.



7. Висновки та пропозиції

Аналізуючи діяльність служби ветеринарної медицини в господарстві ВАТ «Фелікс», можна зробити висновки, що господарство є респектабельним на протязі двох років. Ветеринарна служба господарства знаходиться на належному рівні, у поставлені строки виконує всі профілактичні та лікувальні заходи, веде ветеринарну документацію.

Мої пропозиції щодо покращення умов роботи ветеринарних фахівців:

1. Провести роз'яснювальну роботу з працівниками ферми про важливість ветеринарних заходів.

2. Ветеринарні фахівці повинні систематично проводити роз'яснювальну роботу з працівниками про різні види захворювань та їх небезпечність.

Взагалі господарство має добру забезпечену матеріальну базу, що забезпечує подальший розвиток відкритого акціонерного товариства «Фелікс».



Список використаної літератури

1. Закон України «Про ветеринарну медицину». К.: Ветінформ, 2002.

2. Достоєвський П.П. Хоменко В.І. Законодавство України про ветеринарну медицину. К.: Урожай, 1999.

3. Дудаш А.В «організація ветеринарної справи». К.: Конспект лекцій, 2001.



Графічна частина

Кількість різних видів захворювань в ВАТ «Фелікс» за 2012-2013рр

2012 2013

Ряд1- незаразні захворювання

Ряд2- акушерсько-гінекологічні

Ряд3-інфекційні хвороби.

Аналіз: аналізуючи дані графіку можна зробити висновки, що в зв'язку з поліпшенням умов годівлі та утримання тварин кількість інфекційних та незаразних хвороб значно знизилась, порівняно з минулим роком. Це свідчить про те що в господарстві ВАТ «Фелікс» лікар ветеринарної медицини проводить своєчасну та продуктивну роботу.

Размещено на Allbest.ru

...