Агробіологічна оцінка технічних гібридних форм винограду в умовах півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА,, МАГАРАЧ ”

06.01.08 - Виноградарство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Агробіологічна оцінка технічних гібридних форм винограду в умовах півдня України

Григоришен Анатолій Іванович

Ялта - 2002

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова УААН.(м.Одеса ).

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук Лянний

Олександр Дмитрович, Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова (м.Одеса), заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Хреновськов Едуард Іванович, Одеський державний аграрний університет, зав. кафедрою виноградарства і виноробства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Вільчинський Валерій Францевич Кримський державний аграрний університет, доцент кафедри виноградарства

Провідна установа: Національний науковий центр „Нікітський

Ботанічний сад”, відділ плодових культур

Захист дисертації відбудеться " 7 " травня 2002р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.53.365.02 при Інституті винограду і вина ,,Магарач” за адресою: 98600, Крим, м.Ялта, вул. Кірова, 31, ІВіВ ,,Магарач”.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту винограду і вина ,, Магарач ”

Автореферат розісланий " 4 " квітня 2002р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник Н.А.Якушина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний сортимент технічних сортів винограду в Україні багатий і різноманітний. Сорти відносно пристосовані до місцевих умов, але серйозною вадою більшості з них є низька зимостійкість і морозостійкість, а також недостатня стійкість проти хвороб (мілдью, оїдіуму, гнилі ягід, чорної плямистості та ін.). Ці сорти потребують частих і дорогих захисних заходів, головним чином обробок отрутохімікатами, що призводить до погіршення екологічного стану довкілля.

Втрати винограду, спричинювані досить холодними зимами, ураженням патогенами та іншими негативними факторами, визначають одне з головних завдань селекції - створення сортів, які б мали певний ступінь польової стійкості проти хвороб, шкідників і екстремальних погодних умов поряд з потенціалом високої продуктивності та доброї якості урожаю. Тому вибраний напрямок досліджень актуальний.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-технічної програми УААН „Виноградарство і виноробство”, „Поліпшити генетичні ресурси винограду в Україні методами інтродукції, імуноселекції та клонового відбору”(номер держреєстрації 0198u002658), завдання „Розробити та впровадити ресурсозберігаючі технології виробництва високоякістних вин різних типів на основі нових сортів винограду та вивчення фізико-хімічних методів оптимізації технологічних процесів з використанням природних сорбентів для стабілізації готової продукції”(номер держреєстрації 0198u002656).

Мета досліджень - покращення сортименту технічних сортів винограду для умов півдня України.

Завдання досліджень. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити агробіологічні і технологічні властивості гібридних форм винограду;

- визначити економічну ефективність їх вирощування;

- виділити найбільш цінні форми для передачі їх на державне або на конкурсне сортовипробування;

- виділити цінні форми для подальшої селекційної роботи.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведених досліджень вперше вивчені п'ятнадціть нових гібридних форм технічного призначення. Виявлені їх агробіологічні і технологічні особливості, визначена економічна ефективність та адаптивність до умов вирощування. Згідно отриманих результатів доведена принципова можливість створення стійких сортів винограду, які поєднують в одному генотипі стійкість, високу продуктивність та якість. агробіологічний гібридний виноград селекційний

Практичне значення отриманих результатів. Результатом роботи стало виділення двох гібридних форм - чорноягідної 31-53-37 (Хаджибей) і білоягідної 34-4-49 (Загрей) з передачею їх на держсортовипробування. За комплексом позитивних ознак з метою передачі на конкурсне сортовипробування рекомендовані чорноягідні форми 45-13-40, 45-13-75 і білоягідні 45-11-121 і 45-8-17. Форма 39-35-88, як джерело стійкості проти двох хвороб і високої якості продукції, пропонується для використання в подальших селекційних програмах.

Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційний пошук і аналіз даних літературних джерел за темою дисертації. Розроблена програма польових і лабораторних досліджень, проведені польові обліки, хімічні аналізи; узагальнено теоретичні та експериментальні дані з подальшим їх математичним аналізом. На їх основі зроблені висновки з рекомендаціями виробництву. Співавтор переданої на ДСВ форми 34-4-49 (Загрей).

Апробація роботи. Результати досліджень доповідали на засіданнях вченої ради ІВіВ ім.В.Є.Таїрова (1997-1999рр.), на VIII Міжнародній конференції молодих вчених-садоводів та виноградарів в Інституті винограду і вина ,,Магарач” / Ялта, 2000р./, на Міжнародній науково-практичній конференції “Грунт, клімат, виноград “ в Молдові / Кишинів, 2000р./

Публікації.. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових робіт, з них дві в журналах, три в збірниках наукових праць, одна - в матеріалах наукової конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 186 сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць, 13 малюнків і 17 додатків. Складається з вступу, огляду літератури, загальної характеристики роботи, експериментальної частини, висновків, рекомендацій. Список використаної літератури включає 199 джерел, в тому числі 38 - іноземних авторів.

ЗМІСТ

Огляд літератури. Працями багатьох авторів висвітлена роль селекції в удосконаленні сортименту винограду. Висвітлені нові методи створення стійких сортів винограду в аспекті переходу на "біологічне виноградарство". Вказано на ряд екологічних і економічних переваг комплексностійких сортів. Звернена увага на досягнення багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних селекційних установ по винограду, а також праці провідних вчених-селекціонерів. Обгрунтовані шляхи проведення селекції винограду для умов Південного Степу України.

Умови, об'єкти та методи досліджень. Дослідження проводились на протязі 1997-1999 рр. у відділах селекції і сортовивчення, та технології вина ІВіВ ім. В.Є.Таїрова. Об'єктом досліджень було вегетативне потомство п'ятнадцяти міжвидових технічних гібридних форми селекції ІВіВ ім. В.Є.Таїрова: на селекційній ділянці шість - чорноягідні, чотири - білоягідні, на конкурсній - три чорноягідні, дві білоягідні

Контролями для чорноягідних форм служили Каберне-Совіньйон і Рубін таїровський, а для білоягідних - Аліготе і Овідіопольський. Насадження закладені в 1988 році саджанцями, щепленими на філоксеростійкій підщепі Ріпарія х Рупестріс - 101-14. Схема садіння - 3 х 1,5м, формування кущів - двоплечий кордон з висотою штамбу 70см. Система ведення кущів - вертикальна триярусна шпалера. Форми вирощували на фоні однієї - двох профілактичних хімічних обробок проти грибних хвороб, без укриття кущів на зиму. Агротехнічий догляд за насадженнями проводився у відповідності з рекомендаціями, розробленими ІВіВ ім. В.Е.Таїрова для степової зони при вирощуванні винограду без зрошення.Відповідно з вимогами методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур на селекційній ділянці відбирали по 10-12 кущів кожної форми. На конкурсній ділянці дослідні рослини розташовані в трикратній повторності по 20 кущів у кожній.

Селекційні ділянки розташовані на південно-західному пологому схилі / біля 3 0/, що спадає до Сухого лиману. Грунти на цих ділянках представлені південним чорноземом, місцями слабо змитим, з ознаками солонцюватості і суглинково-пилуватої структури. Грунти сформовані на лесовидному суглинку, який залягає на глибині 130-200 см. Вони слабо забезпечені рухливими формами азоту, а забезпеченість фосфором і калієм середня.

Клімат регіону характеризується помірною континентальністю зі значним впливом моря. Дослідні ділянки, знаходячись в дуже теплозабезпеченому центральному районі Одеської області, відносяться до зони недостатнього зволоження: гідротермічний коефіцієнт складає 0,7-0,9. Тут в середньому випадає 415 мм опадів.Сума активних температур за середніми багаторічними даними складає 32800 С. Літо жарке і сухе. Зима коротка і помірно холодна з частими відлигами.Весною спостерігаються пізні, а восени ранні приморозки.

Метеорологічні умови в період проведення досліджень були різноманітні, що дозволило провести спостереження за реакцією форм винограду при різних поєднаннях факторів зовнішнього середовища. Так, літо 1997 року характеризувалось переважанням прохолодної і дощової погоди. Дефіцит тепла склав майже 160'С. Зимою спостерігалось різке зниження температури (за добу на 15 0 С). Літо в 1998 і 1999 роках виявилось спекотним і сухим. Весною 1999 року були пізні весняні приморозки.

Методи досліджень. Фенологічні спостереження, агробіологічні обліки, визначення сили росту і ступеня визрівання пагонів, вагового обліку урожаю, фактичної урожайності проводили згідно методики М.А.Лазаревського ( 1963 ). Масу приросту визначали методом кубічних вимірювань С.О.Мельника ( 1953 ). Визначення зимостійкості і морозостійкості проводили за методикою О.Г.Мішуренка ( 1947 ) і методом В.О.Шерера ( 1967 ). Продуктивність пагонів визначали за методикою А.Г.Амірджанова ( 1986 ). Імунологічну оцінку сортозразків проводили на природному інфекційному фоні за методикою, описаною П.М.Недовим ( 1985 ). Увологічні показники і механічний склад грон і ягід визначали за методом М.М.Простосердова ( 1963 ). Технологічну оцінку сортозразків робили за методикою В.В.Нілова ( 1970 ). Виноматеріали готували в умовах мікровиноробства в скляному посуді. Хімічний аналіз сусла і виноматеріалу кожного сорту і форми визначали загальноприйнятими стандартними методами:

- масова концентрація цукрів ( ГОСТ 27198-87 );

- масова концентрація титрованих кислот ( ГОСТ 14252-85 );

- винна кислота колориметричим методом (за методикою ІВіВ „ Магарач ”, 1980);

- масова концентрація летких кислот ( ГОСТ 13193-85 );

- об'ємна доля спирту ( ГОСТ 13191-85 );

- рН ( ГОСТ 26188-84 );

- вміст сухих речовин ( ОСТ 18241-75);

- масова концентрація приведеного екстракту ( ГОСТ 14251-85);

- масова концентрація фенольних речовин (за методикою ІВіВ „ Магарач ”, 1980);

- вміст барвних речовин (за методикою ІВіВ „ Магарач ”,1980);

- амінний азот (за методикою ІВіВ „ Магарач ”,1980);

- білок (за методикою ІВіВ „ Магарач ”,1980);

- масова концентрація заліза ( ГОСТ 26928-88);

- масова концентрація діоксиду сірки ( ГОСТ 14351-73);

- вміст диглікозидів визначали методом паперової хроматографії по Ріберо-Гайону ( 1959 ).

Органолептичну оцінку столових вин визначала дегустаційна комісія ІВіВ ім.В.Є.Таїрова за 10-бальною шкалою з максимальною оцінкою 8 балів, прийнятою для молодих вин.

Для оцінки перспективності досліджуваних сортів і форм з врахуванням їх агробіологічних і господарських ознак в даних кліматичних умовах застосували інтегровану методику Є.М.Губіна (1980 ).

Ампелографічний опис перспективних форм винограду, які рекомендовані на державне сортовипробування, здійснювали за методикою М.А.Лазаревського ( 1946).

Результати досліджень обробляли загальноприйнятими методами математичної статистики, викладеними в підручниках М.О.Плохінського (1969) і Б.О.Доспєхова (1985). Обчислення результатів виконано на ПК (програма ,,VARPET”, розробники Е.М.Григорян, О.П.Пилипенко; прикладний пакет програм ,,Microsoft Exel”).

Економічну ефекивність вирощування перспективних форм визначали згідно методики О.Ф.Чернявського (1990)

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проходження фаз вегетації. Терміни настання окремих фаз, їх тривалість при ідентичних типах грунтів, агротехнічних прийомах вирощування і віці кущів, залежали головним чином від погодних умов і генетичних особливостей гібридних форм.

За термінами достигання ягід, залежно від продукційного періоду ( 128-156 днів ), досліджувані форми розподілились на 4 групи - від ранньо-середньої до дуже пізньої (рис.1-2 ). На селекційній ділянці білоягідна форма 39-35-88 віднесена до ранньо-середньої групи, білоягідна 45-11-59 і чорноягідні 45-13-40, 45-36-43 - до середньої, а решта до пізньої і дуже пізньої груп. На конкурсній ділянці білоягідна форма 34 -61-63 віднесена до середньої групи, решта - до дуже пізньої.

Стійкість проти грибних хвороб залежить в першу чергу від спадковості, що підтвердилось в епіфітотійному за розвитком мілдью і гнилі ягід 1997 році. Так, на достатньо жорсткому інфекційному фоні було виділено три стійкі форми (39-35-88, 45-11-121, 45-36-43 ) проти двох грибних хвороб винограду, шість - проти трьох (31-53-37, 31-50-39, 34-6-86, 45-11-59, 45-8-17, 45-13-75) та одну (34-4-49) - проти чотирьох. Всі вони успадкували ознаки хворобостійкості переважно від гібридів Сейв Вілара (СВ 12-375, СВ 20-366, СВ 23-657). Донорами стійкості форми 34-4-49 виявились V amurensis Rupr. і Рупестріс дю Ло.

Зимостійкість і морозостійкість. Оцінка стану пагонів після перезимівлі за кількістю живих бруньок та виміри імпедансу тканин однорічних пагонів показали, що більшість досліджених гібридів характеризувались дуже високою зимостійкістю та морозостійкістю. Проведені дослідження дозволяють виділити, у порівнянні з контрольними сортами, на селекційній ділянці білоягідні форми 45-8-17, 39-35-88 і 45-11-121, на конкурсній - білоягідну форму 34-4-49, а також чорноягідні гібриди 34-6-86 і 31-53-37. Розрахунок кореляційної залежності між кількістю живих центральних бруньок та ступенем визрівання однорічних пагонів, об'ємом однорічного приросту куща показав, що між цими показниками спостерігається

пряма корелятивна залежність. Коефіцієнт кореляції становив відповідно R1= 0,999 ± 0,004; R2= 0,402 ± 0,094. Проведені дослідження дозволяють стверджувати про можливість вирощування перспективних гібридних форм при ведені високоштамбової неукривної культури.

Продуктивність форм винограду. Урожайність винограду є інтегрованим показником ефективності вирощування тієї чи іншої форми. Кількість грон на кущі, в середньому за три роки, у досліджуваних об'єктів коливається від 10,4 у чорноягідного гібрида з селекційної ділянки 45-37-67 до 45 у контрольного сорту Аліготе з цієї ж ділянки (табл.3). Серед білоягідних гібридів найбільшою кількістю грон на кущ характеризувалась форма 45-8-17 (32,1 при 18,3 грон у контролю Овідіопольський) з селекційної ділянки. Білоягідна форма з конкурсної ділянки 34-4-49 також перевершила за цим показником контрольні сорти. Серед чорноягідних гібридів найбільшою кількістю грон відзначалась форма з конкурсної ділянки 31-50-39 (31,7 грон на кущ при 30,6 і 29,9 - у контролів Каберне-Совіньйон і Рубін таїровський).

Серед білоягідних форм, згідно класифікації М.А. Лазаревського (1963), велику масу грона мали гібриди 45-11-121 (183 г) з селекційної і 34-4-49 (165 г) - з конкурсної ділянок. В цю ж групу віднесений контрольний сорт Овідіопольський. Всі інші форми з контролем Аліготе з конкурсної ділянки входять у групу з середньою масою грона. Найнижчою (87 г) вона була у контрольного сорту Аліготе на селекційній ділянці. У порівнянні з білоягідними чорноягідні гібриди відзначаються більшою масою грона. До групи з високими показниками маси грона (в середньому за три роки) віднесені гібриди 45-37-67 (284 г), 45-13-40 (244 г), 45-36-46 (205 г), 45-36-43 (166 г), 45-13-75 (154 г) з селекційної ділянки.

З метою визначення потенційної продуктивності гібридів використали показники продуктивності пагона за сирою масою і за масою цукрів грон, запропоновані А.Г.Амірджановим (1986). Найвищою продуктивністю пагона за сирою масою грона (в середньому за три роки) серед білоягідних форм відзначи- лась 45-11-121 (224 г) з селекційної ділянки, вірогідно переважаючи контролі Аліготе (108 г) і Овідіопольський (116 г) при НІР05 відповідно 19,0 і 18,2 г на пагін. У форм з конкурсної ділянки показники були дещо нижчі і склали у 34-61-63 і 34-4-49 відповідно 138 і 175 г на пагін, вірогідно переважаючи контрольні сорти Аліготе (101 г) і Овідіопольський (103 г), при НІР05 - відповідно 22,4 і 19,2 г на пагін. Форма 45-8-17 (129 г) з селекційної ділянки суттєво відрізнялась лише від сорту Аліготе (108 г). У чорноягідних гібридів найвища продуктивність пагона за сирою масою грона з вірогідним перевершенням контролів спостерігалась у форм 45-13-40 (187 г), 45-37-67 (181 г) з селекційної ділянки і у 31-50-39 (185 г) з конкурсної. Гібриди 45-36-46 (142 г) з селекційної і 31-53-37 (120 г) з конкурсної ділянки суттєво перевершували лише контроль Каберне-Совіньйон. Найнижчі показники були у гібридів 45-14-21 (89 г), 45-13-75 (97 г) і 45-36-43 (99 г). Ці форми вірогідно поступаються перед сортом Рубін таїровський (150 г при НІР05 =22,4 г). Аналогічним чином поводились вище вказані гібриди і за продуктивністю пагона за масою цукрів грона, за винятком білоягідної форми 45-8-17 з селекційної ділянки, яка, крім контролю Аліготе, за даним показником вірогідно переважає і сорт Овідіопольський. А чорноягідна форма з селекційної ділянки 45-37-67 суттєво відрізнялась лише від контрольного сорту Каберне-Совіньйон.

Найбільшим урожаєм серед білоягідних гібридів в середньому за три роки виділялась форма з конкурсної ділянки 34-4-49 (113,6 ц/га). Вона вірогідно переважає контрольні сорти Аліготе (65,7 ц/га) при НІР05=20,1 ц/га і Овідіопольський (56,6 ц/га) при НІР05=18,0 ц/га. Серед чорноягідних істотно відрізнялись від контролю Каберне-Совіньйон (56,7 ц/га) гібриди з селекційної ділянки 45-13-40 (108,6 ц/га) і 45- 36-46 (95,4 ц/га) при НІР05=32,2 ц/га, а також форми 31-50-39 (98,5 ц/га) і 31-53-37 (76,1 ц/га) з конкурсної ділянки при урожайності у Каберне-Совіньйона 51,7 ц/га і НІР05=15,3 ц/га.

Технологічні та увологічні показники урожаю, органолептична оцінка вина. Натуральне виноградне вино, виготовлене з екологічно чистої сировини, надзвичайно корисне для здоров'я людини.

Дуже високим вмістом соку серед чорноягідних гібридів відзначались 66,7% форм. Серед них кращими були 45-13-40 (84%) і 45-36-46 (84%), всі інші віднесені до групи з високим вмістом соку. У 83,3% білоягідних гібридів вихід соку був високим. Дуже високим показником відзначались форми 45-11-121 (81%) і 34-61-63 (80%).

Хімічний склад соку ягід варіював по роках і залежав від сортових особливостей, погодних умов періоду достигання ягід і ступеня ураження хворобами. Найвищою цукристістю серед чорноягідних форм характеризувались 34-6-86 (21,1 г/100см3 ) і 31-53-37 (20,4 г/100см3) з конкурсної ділянки. Вони відносяться до групи з високим вмістом цукрів. Інші згруповані таким чином: 33,3% з середньою цукристістю, 44,4% з низькими показниками цукронагромадження. Серед білоягідних форм високою цукристістю відзначався гібрид 34-61-63 (21,9 г/100 см3) з конкурсної ділянки. Всі інші мали середні показники.

Досліджувані форми, згідно технологічних інструкцій, відповідали вимогам для приготування столових червоних і білих вин за вмістом титрованих кислот. Високі показники характерні для гібридів 45-36-46 (10,9 г/дм3), 31-50-39 (11,0 г/дм3), 45-37-67 (13,0 г/дм3) і особливо 45-14-21 (15,2 г/дм3). Вміст винної кислоти показує, що титровані кислоти сформовані головним чином за рахунок яблучної. Показник рН знаходиться в межах 2,6 - 3,0. Запас фенольних речовин, приведеного екстракту був на рівні, а інколи перевищував контрольні сорти.

Якість виготовлених вин залежить насамперед від якості сировини і сортових біохімічних особливостей. Найбільш якісні сухі столові вина одержані з урожаю таких форм: чорноягідних - 45-13-75 (7,85), 45-13-40 (7,80) з селекційної і 31-53-37 (7,83) з конкурсної ділянок, білоягідних - 45-11-121 (7,93), 39-35-88 (7,77) з селекційної і 34-4-49 (7,80) з конкурсної ділянок.

Вино з урожаю форми 45-13-40 характеризується світло-рубіновим забарвленням, середньою повнотою і духмяно-плодовим злагодженим букетом. Вино рубінового забарвлення з легким мускатом і відтінками десертності з середньою повнотою був одержаний з винограду форми 45-13-75. Вино з винограду форми 31-53-37 має темно-рубінове забарвлення, середню повноту з м'яким таніном і легку гармонійність у смаці. Вино з винограду форми 45-11-121 характеризується світло-солом'яним забарвленням, з духмяним мускатно-квітковим букетом і повним з помірною кислотністю смаком. У форми 34-4-49, вино має світло-солом'яне забарвлення, легкі квіткові тони в букеті, середню повноту і гармонійність у смаці. Для вина з винограду гібридної форми 39-35-88 характерне світло-соломяне забарвлення з ладанно-цитронним букетом і повним масивним смаком з помірною кислотністю. Усі виноматеріали відповідають типу

Адаптивність гібридних форм. Її визначення дозволяє вести підбір сортів для умов заданої зони виноградарства. Для розрахунку коефіцієнта адаптивності форм були взяті їх 11 головних якісних ознаки. Високу адаптивність до умов степової частини півдня України серед білоягідних гібридів, показали форми 45-11-121, 45-8-17 (78,2%) і 39-35-88 (70,9%)з селекційної ділянки, а також 34-61-63 і 34-4-49 (76,4%) з конкурсної, перевершуючи контрольні сорти (рис.3). Кращі показники пристосованості ніж у контрольних сортів, серед чорноягідних гібридів, мали всі форми з конкурсної, і на рівні контролів, - форма 45-13-40 з селекційної ділянки.

Визначення економічної ефективності вирощування виділених форм було проведено з розрахунку того, що реалізаційна ціна сорту Аліготе складала 1,0 грн., Каберне-Совіньйон - 1.2 грн., а гібридні сорти і форми по 0,75 грн. за кілограм. Враховуючи цукристість соку при збиранні урожаю, робили поправку розрахункової ціни. З табличних даних видно, що затрати на вирощування 1 га насаджень сортів і гібридів дещо відрізняються. Це пов'язано, по-перше, з стійкістю деяких сортів і гібридів проти ряду хвороб, що дозволяє зменшити витрати на хімічні обробки, а по-друге - у більш урожайних з них ще враховуються витрати на збір додаткового урожаю. Собівартість 1 ц продукції знаходиться у зворотній від урожайності залежності. Так, при однаковій урожайності сорту Овідіопольський і форми 45-11-121 (73 ц/га), перший виявився більш прибутковим через кращу якість продукції. У чорноягідних Рубіна таїровського і форми 31-53-37 визначаючим фактором, який вплинув на вартість продукції і прибуток, був вихід товарної продукції. При вищій, у порівнянні з контролем Рубіном таїровським, ціні реалізації, вартість продукції форми 31-53-37 менша. Розрахунки показали, що більшою вартістю продукції, в порівнянні з контрольними сортами, виділялась білоягідна форма 34-4-49 з конкурсної ділянки (табл.5). Вища, ніж у контрольного сорту Овідіопольський, вона була і у гібрида 45-8-17 з селекційної ділянки. Серед чорноягідних вища, ніж у контролів вартість продукції була у форми 45-13-40 з селекційної ділянки. В даний час вирощування комплексностійких сортів економічно вигідно, поскільки воно, по-перше, створює своєрідний гарантійний страховий фонд, враховуючи морозонебезпечність виноградарських зон і дороговизну хімічного захисту проти хвороб, а, по-друге, дає можливість вести доволі витратне виробництво високоякісних марочних вин.

ВИСНОВКИ

На основі експериментальних даних встановлено, що:

1. Тривалість продукційного періоду гібридних форм зумовлена їх генотипічними особливостями та метеорологічними умовами року. За терміном достигання ягід більшість форм (77 %) є пізніми, проте вони добре адаптовані до місцевих умов, жодна з гібридних форм суттєво не пошкодилась пізньовесняними приморозками (1999р.).

2. Перспективні гібридні форми, які культивували без зрошення, характеризуються середньою силою росту, доброю регенераційною здатністю, мають досить високі процент плодоносних пагонів та коефіцієнт плодоношення.

3. Спостерігалась висока пряма корелятивна залежність між ступенем визрівання пагонів і морозостійкістю бруньок. Досить відчутно цей зв'язок спостерігається з об'ємом однорічного приросту кущів винограду.

4. За роки досліджень виділено шість гібридних форм (31-53-37, 31-50-39, 34-6-86, 45-11-59, 45-8-17, 45-13-75) з груповою польовою стійкістю проти трьох, та одну (34-4-49) проти чотирьох найбільш шкодочинних грибних хвороб - мілдью, оїдіуму, гнилі ягід, чорної плямистості. На ділянках цих форм застосовують 1-2 профілактичні обприскування фунгіцидами в першій половині вегетації.

5. Виділені гібридні форми, які поєднують у собі стійкість проти низьких температур та грибних хвороб, мають вірогідно більші індекси продуктивності пагонів (як за сирою масою грон так і за масою цукрів) та урожайність винограду з 1 га порівняно з контролями. Суттєвий вплив на продуктивність пагонів має генотип та агрокліматичні умови. Визначені індекси продуктивності перспективних гібридних форм можуть бути використані при розробці сортової агротехніки.

6. За даними увологічних досліджень механічного складу грон та механічних показників ягід встановлено, що гібридні форми є типовими технічними сортами винограду. Кращі з них (45-13-40, 45-36-46,45-11-121, 45-8-17) мають вихід сусла 78-84%, значно перевищуючи контрольні сорти (74-80%). Всі ці форми придатні для комбайнового збирання урожаю.

7. За хімічним складом сусла досліджувані гібридні форми суттєво не відрізнялись від контрольних сортів. Воно відповідало вимогам для виготовлення натуральної винопродукції і продуктів дієтичного харчування (соки, виноградний мед).

8. Результати хімічних аналізів складових компонентів виноматеріалів, органолептичні характеристики і оцінки столового вина перспективних гібридних форм свідчать про те, що з їх сировини можна одержувати вина високої якості, які наближаються до вин з контрольних сортів. Таким чином підтверджена принципова можливість позитивного вирішення селекційного завдання по поєднанню в одному генотипі відносної стійкості, високої продуктивності і якості винопродукції.

9. Кращі гібридні форми передані на державне сортовипробування (31-53-37 і 34-4-49), відзначаються високою адаптивною реакцією і за величиною коефіцієнта адаптації перевищують контролі.

10. Вирощування гібридних форм винограду з відносною груповою стійкістю забезпечує високу економічну ефективність виробництва. На конкурсній ділянці у цих форм розрахунковий прибуток складав 3,9-6,9 тис. грн., а рівень рентабельності - 131-222%.

11. Практичним наслідком проведених досліджень стала передача на Держкомісію по сортовипробуванню двох гібридних форм: чорноягідної Хаджибей (31-53-37) і білоягідної Загрей (34-4-49).

Рекомендації виробництву

1. Гібридні форми 31-53-37 і 34-4-49 рекомендуються для виробничого випробування.

2. Чорноягідні гібридні форми 45-13-40, 45-13-75 і білоягідні - 45-11-121, 45-8-17 доцільно перевести на конкурсне сортовипробування

3. В подальшій селекційній роботі доцільно використати білоягідну форму 39-35-88 як джерело стійкості проти грибних хвороб мілдью та оїдіуму у поєднанні з високою якістю продукції.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Григоришен А.І. Агробіологічна і технологічна оцінка чорноягідних технічних гібридних форм винограду селекції ІВіВ ім В.Є.Таїрова // Біологічні та сільськогосподарські науки ОСГІ.- Одеса: Зб. наук. праць.- Вип.12.- 2001.- С.- 200-206.

2. Банковська М.Г., Мелешко Л.Ф., Чебаненко Є.П., Письменна Л.М., Молчанова Ю.В., Григоришен А.І. Фітопатологічна оцінка сортів винограду селекції ІВіВ ім. В.Є.Таїрова / Виноградарство і виноробство: Зб. наук.пр. - Вип.40. - Київ: Аграрна наука, 2002.- С. 27-34.

3. Григоришен А.И. Агробиологическая оценка технических гибридных форм винограда селекции ИВиВ им. В.Е.Таирова // Труды Научного центра виноградарства и виноделия ИВиВ ,,Магарач”.- Ялта: Т.II.- книга 2.- 2000.- С. 30-36.

4. Григоришен А.И., Банковская М.Г. Комплексноустойчивые технические белоягодные формы винограда украинской селекции // Виноград и вино России.- 2000.- №6.-С. 24-27.

5. Мелешко Л.Ф., Чебаненко Е.П., Письменная Л.М., Григоришен А.И., Банковская М.Г. Новый сорт винограда Загрей // Виноделие и виноградарство. - 2001.- №1.- С. 32-33.

6. Григоришен А.И. Изучение гибридных технических форм винограда в ИВиВ им. В.Е.Таирова.// Почва, климат, виноград:Тез. докл. международной научно-практической конференции (1-2 сентября 2000г.) - Кишинев - 2000. - С. 24-25.

АНОТАЦІЯ

Григоришен А.І. Агробіологічна оцінка технічних гібридних форм винограду в умовах півдня України.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08- Виноградарство.- Інститут винограду і вина „Магарач”УААН, Ялта, 2002 рік.

Дисертація присвячена вивченню агробіологічних та технологічних властивостей нових гібридних технічних форм винограду селекції Інституту виноградарства і виноробства ім.В.Є.Таїрова. Фенологічні спостереження за роки досліджень показали, що форми за тривалістю продукційного періоду в основному є пізніми і дуже пізніми. Майже всі досліджені форми відзначаються високою плодоносністю пагонів і є середньорослими. У більшості гібридів відзначене добре або посереднє визрівання однорічних пагонів, а також добра зимостійкість і морозостійкість. Дослідження форм за стійкістю проти грибних хвороб мілдью, оїдіуму, гнилі ягід і чорної плямистості на досить жорсткому інфекційному фоні виявили шість форм, стійких проти трьох і одну (34-4-49) - проти чотирьох хвороб винограду. Добра продуктивність і адаптивність більшості гібридних форм поряд з високою якістю виноматеріалів дозволяє зробити висновок про доцільність вирощування кращих з них в промислових умовах. Підтвердження цьому є висока економічна ефективність перспективних форм. Практичним наслідком проведених досліджень є передача на Держкомісію по сортовипробуванню рослин двох гібридних форм: чорноягідної Хаджибей (31-53-37) і білоягідної Загрей (34-4-49). Білоягідну форму 39-35-88 рекомендується використати в подальшій селекційній роботі.

Ключові слова: виноград, гібрид, стійкість, урожай, адаптивність, виноматеріал, прибуток.

АННОТАЦИЯ

Григоришен Анатолий Иванович. Агробиологическая оценка технических гибридных форм винограда в условиях юга Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.08. - Виноградарство. - Институт винограда и вина „Магарач”, УААН, Ялта, 2002 год.

Диссертация посвящена изучению агробиологических и технологических свойств новых гибридных технических форм винограда селекции Института виноградарства и виноделия им.В.Е.Таирова. Фенологические наблюдения за годы исследований показали, что по длине продукционного периода формы распределяются в основном на поздние и очень поздние. Почти все формы среднерослые и обладают высокой плодоносностью побегов. Большинство гибридов характеризуется хорошим или посредственным вызреванием однолетних побегов, а также высокими зимостойкостью и морозостойкостью. Изучение устойчивости форм против грибных болезней винограда милдью, оидиума, гнили ягод и черной пятнистости на довольно жестком естественном инфекционном фоне, позволило отобрать шесть, устойчивых форм против трех и одну (34-4-49) - против четырех болезней. Хорошая продуктивность и адаптивность большинства гибридных форм, которым свойственно также и высокое качество виноматериалов, позволяет сделать вывод о целесообразности выращивания лучших из них в производственных условиях. Подтверждение этому - высокая экономическая эффективность выращивания перспективных форм. Практическим итогом проведенных исследований является передача на Госкомиссию по сортоизучению растений двух гибридных форм: черноягодной Хаджибей (31-53-37) и белоягодной Загрей (34-4-49). Белоягодную форму 39-35-88 рекомендуется использовать в дальнейшей селекционной работе.

Ключевые слова: виноград, гибрид, устойчивость, урожай, адаптивность, виноматериал, прибыль.

ANNOTATION

Grigorishen A.I. Agroboiological evaluation of technological hybrid grape forms viticulture in condition south of the Ukrainian.- Manuscript. Thesis for the Candidate's Degree of Agricultural Sciences. Speciality 06.01.08 - Viticulture. -Institute for Vine and Wine „Magarach”, UAAS, Yalta, 2002.

The topic of dissertаtion is study of agrobiological and technological features of new hybrid wine grape cultivars selected at Tairov Research Institute of Viticulture and Wine-Making/

Phenological observations during the experimental years showed that most of these forms have long production period (late ripening and very late rapening). All of these forms have high fruit-bearing and middle growth. Most of these hybrids have good or middle wood ripening and high winter frost resistance.

On the strong infections background we show that hybrid forms are resistance to downy mildew, powdery mildew, bunch rot and excoriose (Phomopsis Viticola Sacc). 5 forms are resistance to 3 diseases, 34-4-49 form is resistance to all 4 fungal diseases of the grapevine.

On the base of good productivity, adaptive capacity and high quality of wine material we made a conclusion about advisability of cultivating some of these forms on industrial vineyards.

It is proved by high economy effectiveness of these forms. Two hybrid forms were turned over for the State Commitee of cultivars trials - 31-53-37 with black berries (Chadjibey) and 34-4-49 with white berries - Zagrey. The 39-35-88 form was recommended for use in the next selection work.

Key words: grapevine, resistance, wine material, hybrid, yield, adaptability,

profit.

Размещено на Allbest.ru