Сільськогосподарський розвиток ППА "Вікторія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський національний аграрний університет

Звіт

З виробничої практики, пройденої в ППА «Вікторія» м.

м.Погребище Вінницької області з 29 квітня по 2 серпня 2013р.

Директор господарства

Пушкар А.О.

Виконав:

студент 3 курсу СП групи

Андрейчук Олександр

Олександрович



Зміст

Вступ

1. Характеристика господарства

1.1 Загальна та економічна характеристика господарства

1.1.1 Землекористування господарства та структура земельних угідь

1.1.2 Організаційна структура і структура управління

1.1.3 Показники виробничої діяльності в галузі рослинництва

1.1.4 Фінансові показники виробничої діяльності

1.1.5 Ефективність господарської діяльності

1.2 Агрономічна частина

1.2.1 Забезпеченість та потреба господарства в органічних та мінеральних добривах

1.2.2 Забезпеченість та потреба господарства в пестицидах

1.2.3 Наявність у господарстві зерносховищ, складів та інших і будівель для зберігання врожаю

1.2.4 Склад і структура машинно-тракторного парку

1.3 Технологія вирощування сільськогосподарських культур у господарстві

1.3.1 Технологія вирощування озимої пшениці

1.3.2 Технологія вирощування кукурудзи

1.3.3 Технологія, вирощування ярого ячменю

Висновки



Вступ

Практичне навчання студентів є невід'ємною складовою частиною навчального процесу підготовки висококваліфікованих фахівців вчених - агрономів. сільськогосподарський земельний управління рослинництво

Адже метою практичного навчання є:

закріплення та поглиблення теоретичних знань із нормативних та вибіркових дисциплін робочого навчального плану на основі оволодіння сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур і технічним обладнанням, яке використовується для її виконання;

набуття і вдосконалення практичних навичок фахівця в галузі рослинництва;

освоєння сучасних методів організації праці;

формування умінь і навичок прийняття самостійних виробничих рішень.

Проходження виробничої практики необхідне для того, щоб стати дійсно фахівцем своєї справи. Отримання якісної та чистої продукції рослинництва- це наша майбутня робота. Тому ми повинні розуміти, що проблеми екології та екологічно чистої продукції є одними з головних проблем у сільськогосподарському виробництві, а застосування засобів захисту рослин від шкодочинних об'єктів є невід'ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування культур.

Правильне використання засобів захисту рослин - справа не лише важлива, але й важка, адже асортимент препаратів надзвичайно великий.

Відомо також, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів, ураженістю хворобами та заселеністю шкідниками.

Основною справою тут повинні стати виконання всіх дій, які б могли попередити появу усіх шкодочинних об'єктів, а отже і отримати вищу урожайність сільськогосподарських культур, а головне екологічно чисту продукцію.



1. Характеристика господарства

1.1 Загальна та економічна характеристика господарства

Приватне підприємство агрофірма «Вікторія», створилося в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником КСП "Колос" , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та довідка про включення його до єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Господарство знаходиться на території одного населеного пункту м.Погребище. Юридична адреса ППА «Вікторія» : 09051,Вінницька область Погребищенський район м. Погребище ,Вінницька 34. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 30088241.

Оскільки на ефективність функціонування сільськогосподарського підприємства поряд з його організаційно-правовим оформленням великий вплив мають природно-кліматичні умови в яких воно здійснює свою господарську діяльність та економічні особливості його місце-розташування, то варто детально дослідити останні з метою виявлення позитивних та негативних моментів їх впливу на підприємство.

За багаторічними даними Вінницької метеорологічної станції клімат району розташування ППА «Вікторія» помірно теплий, достатньо зволожений з середньо річною температурою повітря + 7 градусів С та середньорічною сумою опадів - 510 мм. Ранні осінні заморозки починаються 20 вересня, а останні весняні стривають іноді до 15 травня. Зими досить тривалі але порівняно теплі. Сталий сніговий покрив утворюється в третій декаді грудня і триває приблизно 103 дні. Тривалість вегетаційного періоду - 210 днів з першої декади квітня і по кінець жовтня або початок листопада.

Пануючі протягом року вітри мають західний, північно-західний та південно-західний напрям.



1.1.1 Землекористування господарства та структура земельних угідь

Структура землекористування ППА «Вікторія» показана в таблиці 1 і 2. По даних таблиці бачимо, що в ППА «Вікторія» за останні роки не значно змінювалась загальна площа,лише на 15 га. Усю площу займає рілля,багаторічні насадження,сіножаті відсутні. Це пояснюється тим що у господарстві немає тваринництва.

Структура земельних угідь за 2010 - 2011 рр., га

Таблиця 1.

№ п/п	Назва угідь	Землекористування
		площа, тис. га	структура, %
1	Площа землекористування, всього	910	100
2	Сільськогосподарські угіддя в т.ч. рілля сінокоси пасовища	910	100
3	Сади та ягідники	-	-
4	Ліси та чагарники	-	-
5.	Інші угіддя	-	-

Таблиця 2. Структура земельних угідь за 2011 - 2012 рр., га

№ п/п	Назва угідь	Землекористування
		площа, га	структура, %
1	Площа землекористування, всього	895	100
2	Сільськогосподарські угіддя в т.ч. рілля сінокоси пасовища	895	100
3	Ліси та чагарники	-	-
4	Ставки та водойми	-	-
5.	Інші угіддя	-	-

Даючи оцінку земельним ресурсам, можна визначити, що вся земельна площа є сільськогосподарського призначення, тобто раціональне її використання приносить господарству значні матеріальні ресурси.

1.1.2 Організаційна структура і структура управління

Господарська діяльність товариства регулюється правовими нормами чинного законодавства України та установчими документами.

Згідно із статутом ППА «Вікторія» основними видами діяльності підприємства є:

а) вирощування продукції рослинництва та тваринництва;

б)створення цехів по переробці сільськогосподарської продукції;

в)закупівля у населення та інших товаровиробників сільськогосподарської продукції;

г)торгівельно-посередницька та представницька діяльність по всій території України;

д)надання послуг громадського харчування, відкриття кафе, магазинів;

є) інші види діяльності незаборонені законодавством України.

Підприємство набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації Погребищенською районною державною адміністрацією. В якості юридичної особи товариство має майно відокремлене від учасників та будь-якої третьої особи, право від свого імені укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі і третейському суді. Підприємство має печатку зі своєю назвою, самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки, штампи, та інші необхідні для своєї діяльності реквізити. Чистий прибуток Підприємства, який утворюється відповідно до встановленого порядку, після сплати податків та проведення всіх розрахунків, передбачених чинним законодавством, надходить власникові

Вищим органом управління господарства є директор.

1.1.3 Показники виробничої діяльності в галузі рослинництва

Для характеристики господарства і його розвитку за останні роки, дані про урожайність площа посіву та валовий збір сільськогосподарських культур, що вирощуються в ППА «Вікторія» за останні 3 роки подано в таблиці №3 і №4.

	Зібрана площа га.	Урожайність ц/га
Назва с/г культур	2010	2011	2012	2010	2011	2012
Пшениця озима	450	400	300	27	32	42
Жито озиме
Ячмінь озимий
Пшениця яра			50			30
Ячмінь ярий	80	166	-	25	17	-
Овес
Кукурудза на зерно	130	230	240	26	72	46
Просо
Гречка	130	20	60	4	10	9.2
Горох
Вика і її суміші
Всього зернобобових культур	790	816	650	23	40	39
Цукрові буряки
Соняшники	120	110	155	33	24	36
Ріпак озимий			30			11
Ріпак ярий
Соя			60			12
Гірчиця
Всього технічних культур	120	110	245	33	24	27
Картопля
Кормові коренеплоди
Кукурудза на силос і зелений корм
в т.ч. на силос
на зелений корм
Однорічні трави, всього
в т.ч. на сіно
на зелений корм
Багаторічні трави, всього
в т.ч. на сіно
на зелений корм
на насіння
Всього:	910	926	895	-	-	-

Аналізуючи таблиці 3 і 4 ми бачимо, що посівна площа озимої пшениці по роках зменшувалась, проте врожайність збільшувалась. Збільшилась і врожайність соняшнику відносно 2010 р.. Переглядаючи всі інші дані таблиці можна не вагаючись зробити висновок що урожайність усіх культур в цілому значно зросла порівняно з 2010 роком

1.1.4 Фінансові показники виробничої діяльності

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольняти певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат праці.

Бачимо що найбільшу кількість прибутку господарство отримує від реалізації зерна пшениці (2 222.6 тис. грн.)та кукурудзи (2 567) Соняшник займаю третє місце по прибутковості. Виходячи з цього можна зробити висновок що три вище названі культури є основними в даному господарстві

1.1.5 Ефективність господарської діяльності

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві -- це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.

Аналізуючи економічну ефективність виробництва зерна, потрібно зазначити, що кількість реалізованої продукції у 2012 році зросла на 11111 порівняно з 2010 роком це досить великий показник.

Щодо повної собівартості виробництва, то вона щорічно зростає. Найвищою повна собівартість була у 2012 році - 6 082.9 тис грн. Це на 3573 більше, ніж у 2010 році. Тобто, значно зросли витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Варто відмітити і позитивні зрушення у показниках економічної ефективності. Так, виручка від продажу набагато зросла порівняно з 2010 роком.

Рівень рентабельності у 2011 р.був найнижчий, на кожну гривню витрат підприємство отримувало 1грн 12 копійок прибутку.У звітному році бачимо що рентабельність збільшилась. Рівень рентабельності вважається нормальним. Тож, виробництво зерна було рентабельним. Отже можемо зробити висновок, що повна собівартість реалізованої продукції обернено пропорційно впливає на рівень рентабельності підприємства, а прибуток і дохід від реалізації - прямо пропорційно.

1.2 Агрономічна частина

1.2.1 Забезпеченість та потреба господарства в органічних та мінеральних добривах

На період 2011-2012 рр. господарство мінеральними добривами було забезпечено майже в повній мірі. Для задоволення потреб господарства були закуплені такі мінеральні добрива:

* Карбамід - 65 тонн;

* Туко суміш - 91 тонна;

* Аміачна селітра - 280 тонн;

Мінеральні добрива в господарстві зберігаються у спеціальних сховищах для зберігання добрив, що обладнані усім необхідним.

Щодо врожайності, то важливу роль тут відіграють погодні умови. Але також важливе значення має удобрення, захист посівів від шкідливих організмів, а також своєчасність проведення різних польових робіт.

Щодо пропозиції, то я вважаю, що необхідно запроваджувати енергозберігаючі технології по вирощуванню сільськогосподарських культур, що дасть змогу зменшити собівартість вирощування культур і підвищити рівень прибутків господарства.

1.2.2 Забезпеченість та потреба господарства в пестицидах

Засобами захисту господарство забезпечене у повній мірі.

Були закуплені такі пестициди:

* Актара - 57,3 кг;

* Фастак - 70 кг;

* Конфідор - 25 кг;

* Бі-58 - 200 л ;

Також господарством були закуплені препарати для боротьби з бур'янами, які останнім часом відіграють велику негативну роль у вирощуванні сільськогосподарських культур, засмічуючи посіви і зменшуючи урожайність, і якість врожаю культур. До них відносяться:

* Харнес -124 л.;

* Бетанол - 136 л.;

* Тренд - 60 л.;

* Зелек-супер - 50 л.;

* Євролайтнінг.

* Гранстар

В тому ж числі господарством були закуплені :

* Байлетон - 115 кг;

* Раксіл - 120 кг;

* Віта вакс - 40 кг;

Засоби захисту рослин від шкідливих організмів, бур'янів та хвороб господарство купувало у фірмі « РАЙЗ».

1.2.3 Наявність у господарстві зерносховищ, складів та інших і будівель для зберігання врожаю

Для зберігання врожаю на території господарства розміщенні три комори:

Комора №2

- три складські приміщення ємкістю по 2000 тонн;

- площадка під накриттям на якій проводять фізичне досушування зерна;

Комора №3

- одне складське приміщення ємкістю 2000 тонн;

- тік, для досушування зерна;

Комора №4

- складське приміщення для зберігання насіннєвого матеріалу;

1.2.4 Склад і структура машинно-тракторного парку

Досвід вітчизняного виробництва і розвинутих країн свідчить, що вирішити ці проблеми при використанні окремих машин дуже важко. Одержання суттєвих прибутків у рослинництві можливо при умові використання сучасних машин, які забезпечують комплексну механізацію всіх технологічних процесів.

Перелік наявної в господарстві техніки

Автопарк:

* КАМАЗ - 2 шт.;

* ГАЗ 53 - 5 шт.;

* ГАЗ САЗ - 5 шт.;

* Нива ВАЗ - 1 шт.;

Технічна база господарства:

Трактори:

* Т 150 - 2 шт.;

* МТЗ 82 - 4 шт.;

* Case-2 шт

Комбайни:

* ДОН 1500 - 2 шт.;

* Case-2 шт

Сівалки:

* Gaspardo-3шт

* СЗ 5.4 - 3 шт.;

* картоплесаджалка - 1 шт.;

Котки:

* 3ККШ 6 - 3 шт.;

* КПП 0,6 - 2 шт.;

Оприскувачі:

* ОП-2000 - 1 шт.;

* Case 1шт

1.3 Технологія вирощування сільськогосподарський культур у господарстві

1.3.1 Технологія вирощування озимої пшениці

Озима пшениця в ППА «Вікторія» вирощується із застосуванням сучасної інтенсивної технології. Суть останньої полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту й розвитку рослин. Вона передбачає: розміщення культури після кращих попередників; використання інтенсивних сортів; застосування добрив на заплановану врожайність; роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики; інтегровану систему захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників; за потребою застосування регуляторів росту(ретардантів), сівбу із залишенням постійних технологічних колій; дотримання високої професійної та виконавської дисципліни механізаторів при виконанні усіх технологічних операцій; організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Попередники пшениці. Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур'янів. У зв'язку з цим зростає роль попередників при вирощуванні таких сортів.

Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням структури посівних площ, реакції сортів на попередник. Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає7 - 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників.

Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, які широко застосовуватимуться з впровадженням інтенсивної технології її вирощування на всій площі, є кукурудза на силос, ріпак, гречка та деякі стерньові попередники, зокрема озима пшениця, посіяна після чорного пару або багаторічних трав. Дослідженнями встановлено, що урожай пшениці, близький до високого, можна одержати і після гірших попередників. Проте це завжди пов'язано з додатковими витратами добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин від хвороб, шкідників, що значно підвищує собівартість вирощеної продукції.

Обробіток ґрунту. Основною метою обробітку ґрунту є збереження вологи на час сівби пшениці,якісне заробляння післяжнивних решток і добрив; створення достатньо ущільненого орного шару - з щільністю1,1 - 1,3 г/см3 та дрібно грудочкуватого посівного шару - з перевагою(не менше80 %) грудочок діаметром 1- 3 см і відсутністю грудочок діаметром більше4 - 5 см; захист ґрунту від водної і вітрової ерозії.

Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний(безплужний), або поверхневий, обробіток(дисковими лущильниками, плоскорізами); при достатньому зволоженні ґрунту - до20 мм в шарі0 - 20 см та ранньому збиранні попередника, а також на забур'янених площах кращі наслідки дає відвальний обробіток плугами з передплужниками.

При застосуванні відвального(плужного) обробітку його починають з лущення відразу після збирання попередника за принципом «комбайн з поля, плуг в борозну». Встановлено, що запізнення з обробітком стерні на один день рівнозначне втраті20 - 30 кг/га зерна. Залежно від забур'янення поля одно - чи багаторічними бур'янами його лущать один або два рази. При наявності однорічних бур'янів і розміщенні пшениці після стерньових попередників, як правило, проводять одне якісне лущення дисковими лущильниками(ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину6 - 8 см; якщо за один прохід лущильника ґрунт розроблено погано, застосовують ще один прохід лущильника під кутом чи упоперек до першого на ту саму глибину з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 або боронуванням зубовими боронами БЗСС-1,0, БЗТС-1,0. Після відростання бур'янів площу орють плугами з передплужниками(ПЛН-5-35, ПЛП-6-35) в агрегаті з котками .

На зайнятих парах, ярі рано звільняються від урожаю парозаймаючої культури та забур'янені кореневищними бур'янами(пирієм повзучим, гострецем, хвощем польовим), а також після запирієних стерньових попередників проводять дворазове дискування на глибину залягання кореневищ(10 - 12 см) та оранку з коткуванням після з'явлення «шилець» пирію на глибину до25 - 27 см. Пирій іноді знищують також вичісуванням(частіше на Поліссі)ефективне застосування по вегетуючих рослинах гербіцидів: раундапу3,5 - 4 кг/га, фюзилату3- 4 кг/га.

При наявності коренепаросткових бур'янів(осоту, березки польової та ін.) поле перший раз дискують на глибину6 - 8 см, вдруге лущать полицевими лущильниками(ППЛ-10-25) або плоскорізами (ОПТ-3-5) при відростанні розеток бур'янів на глибину10 - 12 см і проводять оранку на глибину25 - 27 см або на глибину мілкого орного шару.Після стерньових попередників, забур'янених кореневищними бур'янами, на темно-каштанових, солонцюватих ґрунтах важкого механічного складу поверхневий обробіток дисковими лущильниками проводять на глибину8 - 10 см, а на полях з коренепаростковими бур'янами дискування слід поєднувати з розпушуванням плоскорізами на глибину20 - 30 см та щілюванням верхнього шару ґрунту, що сприяє підвищенню вологозабезпеченості ґрунту, зменшенню кількості коренепаросткових бур'янів, підвищенню врожайності на3 - 4 ц/га. Після збирання багаторічних трав, кукурудзи поле дискують уздовж і впоперек важкими дисковими боронами(БДТ-7 та ін.) або дисковими лущильниками на глибину10 - 12 см і в основних районах поширення пшениці орють з коткуванням на глибину25 - 27 см. Проти коренепаросткових бур'янів у фазі розеток використовують також гербіциди: 2,4ДА-- 1,2 кг/га, 2М-4Х-- 1,5 кг/га, безорлон-- 1,4 кг/га.

Слід звертати увагу на якість обробітку ґрунту: дотримуватися встановленої глибини обробітку(відхилення від загальної глибини не повинні перевищувати ±1 - 2 см); обробляти ґрунт при його нормальному зволоженні, коли він добре подрібнюється і в міру ущільнюється; не допускати огріхів під час обробітку. Оранку під пшеницю закінчують не пізніш як за3 - 4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою ґрунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитись, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам'ятати при сівбі після кукурудзи на силос(не запізнюватися з її збиранням і підготовкою ґрунту).

У посушливі роки оранку не застосовують через вивертання великих брил ґрунту. Замість оранки проводять поверхневий обробіток. Застосовують його, як правило, після гороху, люпину, кукурудзи, особливо на полях, чистих від багаторічних бур'янів. Після гороху, люпину він полягає у дво-триразовому дискуванні на глибину 8 - 10 см з наступним коткуванням ґрунту кільчасто-шпоровими котками; після кукурудзи проводять дискування лущильниками БДТ-5, БДТ-7 на10 - 12 см з наступною культивацією на глибину 6 - 8 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками.

Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на створення сприятливого структурно-агрегатного складу посівного шару з ущільненим ложе для розміщення насіння та шару дрібно грудочкуватого ґрунту над ним. Найкраще використовувати для цього культиватори(КПС-4, УСМК-5,4, КПШ-Д та ін.), обладнані стрілчастими лапами. Культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), а при недостатній вологості ґрунту - з коткуванням котками3ККШ-6. Для кращого вирівнювання поверхні ґрунту і проведення якісної сівби культивації проводять під кутом до оранки на глибину загортання насіння4 - 6 см. На більш важких ґрунтах замість культиваторів використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-6, ВИП-5,6 та ін., на легких - обмежуються боронуванням. Сидеральні пари перед сівбою дискують на глибину 5 - 7 см.

Застосування добрив. Добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна. Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах. Особливо добре реагують на внесення добрив короткостеблові сорти пшениці, у яких прирости урожаю за рахунок добрив можуть сягати10 - 16 ц/га і більше. На сприятливому удобреному фоні у пшениці формуються добре розвинена коренева система, оптимальна листкова поверхня, яка досягає у фазі кущення6 - 9 тис. м2/га, трубкування - 20 тис., ко-лосіння40 - 45 тис., молочної стиглості10 тис. м2/га; підвищується морозо- та зимостійкість, знижується транспірація. За рахунок добрив у зерні збільшується вміст білка на1 - 3 %, сирої клейковини на 3 - 6 % і більше, підвищуються маса1000 зерен, скловидність. Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні-- під попередник.

Мінеральні добрива вносять на заплановану урожайність. При їх застосуванні особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами, які треба вносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості протягом вегетації. При нестачі азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос з низькою масою1000 зерен. Надмірне азотне живлення також шкідливе: викликає сильний ріст рослин восени, і вони втрачають морозо- і зимостійкість; рослини у посівах загущуються, взаємозатінюються від надмірного кущення і знижують продуктивність фотосинтезу, більше уражуються хворобами, урожайність їх знижується, як і при нестачі азоту.

Норми мінеральних добрив та співвідношення у них азоту, фосфору і калію залежать також від попередників озимої пшениці. При її розміщенні в сівозміні після зернових бобових культур та багаторічних бобових трав застосовують повні мінеральні добрива з підвищеними нормами фосфорних і калійних та зменшеними - азотних; після кукурудзи - з підвищенням норм азоту, наприклад, після картоплі або цукрових буряків - калію. При застосуванні добрив потрібно враховувати біологічні особливості районованих сортів пшениці. Вищі норми мінеральних добрив, особливо азотних, застосовують при вирощуванні низькорослих сортів, стійких проти вилягання, і менші - при використанні під високорослі сорти, схильні до вилягання.

Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. При ранній сівбі, особливо в умовах достатнього зволоження і теплої осінньої погоди, озиму пшеницю удобрюють лише фосфорно-калійними добривами, завдяки яким рослини не переростають, краще загартовуються, стають більш зимостійкими. Під пшеницю пізніх строків сівби вносять повне мінеральне добриво, яке поліпшує кущення рослин і сприяє швидшому наростанню вегетативної маси із сформованим вузлом кущення, витривалої до перезимівлі.

На ґрунтах з підвищеною кислотністю(рН5,5 і менше) використовують фізіологічно лужні мінеральні добрива(натрієву або кальцієву селітру, томасшлак, фосфоритне борошно та ін.), на солонцюватих-- фізіологічно кислі(сульфат амонію, суперфосфат тощо). Проте не завжди вистачає добрив для того, щоб забезпечити ними рослини при формуванні максимальної продукції. Тому слід керуватися рекомендаціями про застосування норм мінеральних добрив, які експериментально встановлені дослідними установами для одержання достатньо високих урожаїв озимої пшениці, виходячи з конкретних умов вирощування.

Середніми нормами добрив при інтенсивній технології вважаються для озимої пшениці90 - 120 кг/га азоту, фосфору і калію (NPK). Вони можуть бути більшими або меншими, залежно від родючості ґрунту і ґрунтової відміни, характеру попередника, сорту та багатьох інших причин. Розраховані або рекомендовані середні норми фосфорно-калій-них добрив вносять розкидачами НРУ-0,5, ІРМГ-4, РУМ-5, РУМ-8 або КСА-3 під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива вносять у період вегетації пшениці. Застосовують їх з використанням показників проведених діагностик живлення - ґрунтової, листкової і тканинної, а також на підставі візуальних спостережень за ростом і розвитком рослин.

Листкова діагностика. Здійснюється для проведення другого підживлення пшениці - наIV етапі органогенезу. У фазі кущення або на початку трубкування у суху погоду відбирають для аналізу зразки20 - 30 рослин по діагоналі поля. Середній зразок має стано-вити100 г. Визначають у зразках рослин вмістN, Р2О5, К2О у відсотках. Знаючи оптимальний вмістN, P, K (наведених у табл. 16), встановлюють доцільність підживлення. Якщо виявлено вищий від оптимального вмістNPK, то пшеницю не підживлюють.

Тканинна діагностика. На кожному стеблі вище другого міжвузля зрізують пластинку товщиною1,5 - 2 мм і кладуть на предметне скло, на яке поряд із зрізом наносять одну краплю1 %-го розчину дифеніламіну; другим склом видавлюють сік, який вступає в реакцію з дифеніламіном і забарвлюється у колір тієї або іншої інтенсивності. Порівнюючи одержаний колір з еталонною кольоровою шкалою, встановлюють, якому балу відповідає колір. При кількості балів менше3,5 позакореневе підживлення неефективне і його не проводять. При оцінці3,5 - 4,5 проводять2 підживлення, вносячиN30 у період колосіння - цвітіння таN30-- при наливанні зерна; при оцінці4,5 - 5,5 слід провести одне підживлення з внесеннямN30 у фазі колосіння - цвітіння.

Найбільш рівномірно рослини забезпечуються азотом при вне-сенні30 % розрахованої або середньої норми(30 - 60 кг/га азоту) наприкінці ІІ-- на початку ІІІ етапу органогенезу, 50 % норми (60 - 90 кг/га азоту) -- наIV етапі та20 % норми(близько30 кг/га азоту) -- наVIII - ІХ етапах органогенезу. На бідних ґрунтах та після стерньових попередників рекомендується вносити азот в амонійній формі(NH4), який менше вимивається(до30 кг/га), також під основний обробіток ґрунту. Внесення підвищених норм азотних добрив в один прийом до сівби пшениці(особливо на родючих ґрунтах) може викликати надмірний ріст вегетативних органів і різке зниження морозозимостійкості.

Підживлюють пшеницю сипкими азотними добривами за допомогою розкидачів або їх водними розчинами за допомогою обприскувачів(ОВТ-ІА, ОПШ-15 та ін.) з постійних технологічних колій. Мінеральні добрива застосовують також при сівбі пшениці у рядки. На чорноземних ґрунтах обмежуються внесенням у рядки лише фосфорних добрив у дозі10 - 15 кг/га азоту, на бідних підзолистих ґрунтах вносять повне мінеральне добриво по10 - 12 кг/га азоту, фосфору і калію у вигляді складних гранульованих добрив - нітрофоски, амофоси, нітроамофоски.

Урожайність озимої пшениці підвищується від застосування мікроелементів -- марганцю, молібдену, бору та ін. На застосування марганцю озима пшениця позитивно реагує при вирощуванні на чорноземних, солонцюватих, каштанових ґрунтах; молібдену-- на дерново-підзолистих і сірих лісових; бору-- на вапнованих кислих ґрунтах. Вносять мікроелементи під основний обробіток ґрунту, в рядки під час сівби пшениці або обробляють ними насіння перед сівбою.

Сприятливо позначається на врожайності пшениці внесення мікроелементів разом з азотними добривами у вигляді водних розчинів при підживленні рослин наIV етапі органогенезу. Норми внесення мікродобрив при підживленні1 га пшениці становлять: сульфату марганцю150 - 200 г, борної кислоти500 г, молібдат амонію200 г, розчинених у100 - 300 л води.

Під озиму пшеницю, розміщену у сівозміні після стерньових попередників, кукурудзи, доцільно застосовувати бактеріальні добрива, зокрема азотобактерин, бактерії якого(азотобактер) засвоюють вільний азот повітря. Використовують перегнійно-ґрунтовий азотобактерин, який змішують із злегка зволоженим насінням, витрачаючи на гектарну норму насіння3 кг азотобактерину та3 - 5 л води. При вирощуванні озимої пшениці необхідно забезпечувати нейтральну реакцію ґрунтового розчину.

Для досягнення нейтральної реакції в шарі ґрунту0 - 15 см вносять вапно перед сівбою пшениці із старанним зароблянням у ґрунт. З вапнякових матеріалів застосовують гашене і негашене вапно, дефекат, крейду, а на піщаних ґрунтах, де озима пшениця реагує на магній, слід застосовувати доломітове борошно. Потрібно нейтралізувати також кислі мінеральні добрива, додаючи по2,21 кг СаСО3 на1 кг діючої речовини за азотом, який вносять у вигляді аміачної селітри. При урожаї озимої пшениці, наприклад, 50 ц/га із внесенням середньої норми азоту130 кг/га на його нейтралізацію потрібно330 кг СаСО3. Такої кількості його достатньо для компенсації виносу врожаєм карбонату кальцію і магнію та на нейтралізацію кислих туків.

Підготовка насіння, сівба. Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високожиттєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

За Державним стандартом України, для сівби пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорією відповідає1 - 3 репродукціям зі схожістю для м'якої пшениці не менше92 %, твердої - 87 %, чистотою від насіння бур'янів та інших домішок для обох видів пшениці не менше98 %, сортовою чистотою не менше98 %, вологістю не більше15 - 15,5 %.

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Для сортуванні і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ін.; трієрні блоки БТ-20 та ін., зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50. Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості(14 - 15,5 %), за2 - 3 тижні або за2 - 4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб(кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як15 %-й байтан-універсал(2 кг/т), 75 %-й вітавакс(2,5 - 3 кг/т), 50 %-й фундазол(2 - 3 кг/т), 80 %-й ТМТД (1,5 - 2 кг/т), гранозан(1,5 кг/т) та ін. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом - гама гексаном(2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку10 л на1 т насіння.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високо рослість сорту. Як правило, високо кущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння - його схожість, чистоту, ваговитість.

Відповідно до рекомендацій, оптимальні норми висіву для середньорослих сортів, вирощуваних на ґрунтах середньої родючості, становлять(млн. шт. схожих зерен на1 га): у районах степової зони4 - 4,5, лісостепової4,5 - 5, поліської5 - 5,5. Залежно від конкретних умов вирощування норми висіву уточнюють.

Строк сівби. Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3 - 4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за50 - 60 днів(від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні5 °С), протягом яких набирається сума температур560 - 580 °С. 5- 20 вересня.У ці строки, як правило, середньодобова температура становить15 - 17 °С. На родючих ґрунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо сорти твердої пшениці, високорослі сорти м'якої, і знизити морозо- та зимостійкість. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами(шведською, гессенською та ін.).

Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь15 см. При сівбі залишають постійні технологічні колії, для чого в середній сівалці3-сівалкового агрегату пере-кривають6 - 7 та18 - 19-й висівні апарати - якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі НРУ-0,5, РМС-6 та обприскувачі ОВТ-ІА або ОПШ-15. При використанні розкидачів1РМГ-4 або РУМ-5 перекривають8 і17-й висівні апарати. Ширина колій у першому випадку180 см з шириною смуг45 см, у другому - відповідно135 та30 см. Для одержання дружних і рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна пере-вищувати3 - 5 см, на важких ґрунтах її зменшують на1 - 2 см, на легких - збільшують до6 - 8 см.

При збільшенні глибини загортання насіння у багатьох сортів пшениці збільшується глибина залягання вузла кущення. Це зменшує загрозу загибелі рослин від вимерзання й випирання. Іноді внаслідок цього рослина розосереджує кущення - створює два вузли(буває навіть три) -- в зоні первинної кореневої системи і близько до поверхні ґрунту. Спостереження показують, що це сприяє виживанню рослин, але не підвищує їх продуктивності і загалом є небажаним явищем.

Догляд за посівами. У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками - мишоподібними гризунами, клопа-ми-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами - сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються багато - та однорічними бур'янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності.

Догляд за посівами озимої пшениці починають восени. При виявленні на посівах8 - 10 колоній мишей на1 га їх знищують внесенням у нори по150 - 200 г(склянку) аміачної води або розкиданням біля колоній принад з фосфідом цинку, витрачаючи його 150 - 400 г/га, чи зернового бактероденциду1 - 2 кг/га; з появою жужелиці, підгризаючих совок посіви обприскують40 %-м базуди-ном2 - 2,5 кг/га або його аналогами; при з'явленні попелиць, злакових мух проводять обприскування40 %-м фосфамідом(БІ-58) 0,8 кг/га, 40 %-м метафосом0,4 - 0,6 кг/га. Посів, уражений борошнистою росою, обприскують50 %-м фундазолом0,5 - 0,6 кг/га або байлетоном0,6 - 0,8 кг/га(200 - 300 л/га). Взимку і напровесні постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організують захист її від вимерзання, випрівання тощо.

Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи(до200 мм у шарі1 м), погода прохолодна(10 - 12 °С), то при наявності на1 м2 не менше150 добре розкущених рослин. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими із загиблою вегетативною масою, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження ґрунту. Підсівають пшеницю, як правило, ярим ячменем, використовуючи для цього дискові сівалки, впоперек до напрямку сівби пшениці з нормою висіву60 - 80 кг/га; пересівають в умовах сухої весни кукурудзою, при достатньому зволоженні ґрунту - ярим ячменем. Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає захист рослин від вилягання, бур'янів, хвороб та шкідників.

На початку трубкування(IV етап органогенезу) схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом ТУР у дозі3 - 4 кг/га за діючою речовиною(розчиненим у200 - 300 л/га води), який гальмує ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. При ранньому відновленні вегетації пшеницю обробляють Туром двічі - наприкінці цвітіння і через8 - 12 днів від початку трубкування. Одночасно пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном(по0,6 - 0,8 кг/га) або тозонітом(0,5 кг/га).

Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх1 - 2 листків, які в цей період мають вирішальне значення у формуванні та наливанні зерна, від ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та іншими хворобами пшеницю обробляють тілтом(0,5 кг/га), тозонітом(0,5 кг/га) або іншими рекомендованими препаратами. Проти шкідників застосовують метафос (0,5 - 0,8 кг/га), метатіон та інші препарати.

Збирання. Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний(пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання.

Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива. Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна(не більше1 %), травмованість(насінного зерна не більше1 %, продовольчого до2 %). Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6 - 7 км/год.

Важливо стежити за режимом роботи комбайна на збиранні. Наприклад, при обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко і менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених обертах барабана і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко вимолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах і більшому зазорі між декою і барабаном. Збільшують оберти барабана при обмолоті остистих сортів, остюки яких більшою мірою розбиваються і менше забивають деку, що поліпшує обмолот зерна. Уранці і увечері обмолочують пшеницю при підвищених обертах, удень - при менших. Втрати зерна при збиранні не повинні бути більше0,5 %, а травмованого зерна може бути не більше2 %.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до14 - 15 % і використовують за призначенням. Зерно сильної пшениці до його реалізації зберігають на критих токах окремо від іншого зерна, з позначенням на табличці «сильна пшениця».

1.3.2 Технологія вирощування кукурудзи

Основою сучасної технології вирощування високоврожайних гібридів і сортів кукурудзи є використання високопродуктивних сільськогосподарських машин і знарядь, ефективних, екологічно доцільних, енергоресурсозберігаючих технологій вирощування.

На родючих ґрунтах при достатньому удобренні і високій культурі землеробства кукурудзу можна вирощувати повторно протягом 3 - 4 років.

Кращими попередниками кукурудзи є озима пшениця, зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження - цукрові буряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують також післяукісна і післяжнивно. Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні - для озимих.

Обробіток ґрунту. Кукурудза, розвиваючи велику кореневу систему, 70 % якої розміщується в орному шарі, дуже реагує на глибину оранки. У зв'язку з цим основний обробіток ґрунту включає глибоку зяблеву оранку з попереднім лущенням або без нього, якщо кукурудзу розміщують після картоплі чи цукрових буряків.

На чистих полях обмежуються одним лущенням на6 - 8 см, на забур'янених кореневищними бур'янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину10 - 12 см. На полях, забур'янених багаторічними коренепаростковими бур'янами, перший раз лущать поле дисковими лущильниками на6 - 8 см, а другий-- лемішними ППЛ-10-25 при з'явленні розеток бур'янів на глибину 12 - 14 см. Якщо проростання бур'янів продовжується, їх знищують плоскорізним обробітком. На чорноземах звичайних і південних оранку проводять плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 на глибину27 - 30 см; на чорноземах змитих мало гумусних, каштанових ґрунтах25 - 27 см; на дерново-підзолистих ґрунтах на20 - 22 см з поглибленням орного шару до35 - 40 см(краще двоярусними плугами ПНЯ-4-40 із знятими полицями на нижніх корпусах). Для повного знищення осоту перед лемішним лущенням площу, засмічену бур'янами у фазі розеток, обприскують розчином гербіциду - амінної солі2,4Д у дозі4,0 - 6,0 кг/га за препаратом(у200 - 300 л води). Проти багаторічних злакових вегетуючих бур'янів вносять раундам(6 - 8 кг/га за препаратом) або фосулен(3 - 6 кг/га в 150 - 200 л води).

Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками(ПЛН-4-35, ПЛН-6-35, ПГК-9-35, ПЯ-3-35) на глибину27 - 30 см, а на змитих дерново-підзолистих ґрунтах - на глибину орного шару. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи краще проводити зяблевий обробіток ґрунту двоярусними плугами, які при глибині оранки27 - 32 см повністю заорюють післяжнивні рештки навіть без їх подрібнення дисковими лущильниками.

На схилах різної крутизни проводять щілювання ґрунту щілерізами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину45 - 50 см, при відстані між щілинами1,4 - 4 м. Щілювання поліпшує вологопроникність ґрунту і зменшує руйнівний стік води. На схилах складної конфігурації застосовують контурний обробіток ґрунту, рекомендований Українським інститутом землеробства УААН. Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість ґрунту, вирівнюють поверхню ріллі вирівнювачами-планувальниками ВПН-5,6, ВП-8 або волокушами ВВ-2,5, зубовими боронами БЗТС-1,0, спрямовуючи агрегати під кутом45° до напрямку оранки. На важких ґрунтах використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-3, РВК-3,6 або ВГ-5,6.

Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні(базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів-- так звані гербіциди ґрунтової дії, наприклад, ерадикан в дозі4,5 - 8 л/га, прімекстра(4 - 5 кг/га), трофосупер(2,5 - 3,4 л/га), харнес(1,5 - 3 кг/га) та ін. Вносять їх машинами ПОУ, ОШТ-1, ОПШ-15, ОПШ-15-01 при настанні оптимальних строків сівби кукурудзи і не пізніше як через 15 - 20 хв заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або комбінованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, КПШ-8,4, КАПП-8,8 на глибину10 - 12 см. Передпосівну культивацію проводять на гли-бину5 - 7 см культиваторами УСМК-5,4, КПС-4, що обладнані вирівнювальними дошками та роторними котками.

Замість ґрунтових застосовують технологічні гербіциди, які вносять безпосередньо під передпосівну культивацію. Це, зокрема, дуал(1,6 - 2,1 кг/га), ротаприм(6 - 8 кг/га), ацетал(3 - 4 кг/га) та ін. Їх вносять у вигляді водних розчинів з витрачанням200 - 300 л води на1 га.

Удобрення. За інтенсивної технології вирощування під кукурудзу використовують органічні й мінеральні добрива. Гній або торфогнойові компости вносять зазвичай під зяблеву оранку. Норму гною розраховують за вмістом у ньому азоту(5 кг в1 т). У середньому вона становить30 - 40 т/га. Така норма азоту у складі гною забезпечує найбільшу віддачу добрив і не забруднює навколишнє середовище.

Повні мінеральні добрива під заплановану врожайність вносять: у степових і лісостепових районах недостатнього і нестійкого зволоження під зяблевий обробіток або навесні локальним способом на глибину10 - 12 см перед внесенням базового гербіциду. При розкиданні добрив їх заробляють у ґрунт одночасно із базовим гербіцидом.

У рядки дають фосфорні добрива(Р10-15. Рідкі азотні добрива(аміачну воду) можна вносити разом з базовими гербіцидами.

Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Проте в разі потреби вносять азотні добрива у фазі 5 - 6 листків.

Під кукурудзу вносять також мікродобрива як безпосередньо у ґрунт або одночасно з позакореневим підживленням рослин. В останні роки практикують внесення у ґрунт так званих комплексонів(спеціальних кислот), за допомогою яких мікроелементи перетворюються на біологічно активні форми, та комплексонатів-- сполук комплексонів з мікроелементами. Ці сполуки вносять у ґрунт у суміші з мінеральними добривами, застосовують для передпосівної обробки насіння, а також позакореневого підживлення рослин.

Серед мікродобрив під кукурудзу використовують: бор магнієві (30 - 35 кг/га), сульфат цинку(0,8 - 1 кг на1 т насіння), сульфат марганцю(0,7 - 0,9 кг/т), марганізований суперфосфат(2 - 3 ц/га) у ґрунт до сівби або під час сівби(0,5 - 1,5 ц/га) в рядки; молібденізований суперфосфат(2 - 3 ц/га) у ґрунт до сівби або(40 - 50 кг/га) під час сівби в рядки, піритний недогарок(3 - 5 ц/га) під основний обробіток ґрунту(із внесенням у сівозміні не більше одного разу за4 - 5 років).

Підготовка насіння до сівби, сівба. Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13 - 14 %, калібрують(за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів(F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум98 %, схожість не менше92 %, чистоту не менше98 %, насіння сортів(рН1 - 3) не менше87 % та чистоту не менше98 %. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.

Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погодних умов. Кукурудзу на зерно і силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині10 см до10 - 12 °С, а холодостійкі гібриди і сорти - до7 - 9 °С, використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям70 см.

Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин(шт./га), маси1000 зерен(г), посівної придатності(%).Насіння загортають на глибину4 - 5 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару6 - 7 см.

Догляд за посівами. Після сівби кукурудзи площу коткують і боронують легкими боронами ЗБП-0,6, ЗОР-0,7.

Якщо базові гербіциди, внесені навесні, виявляються недостатньо ефективними, посіви кукурудзи, забур'янені однорічними злаковими бур'янами, у фазі3 - 5 листків(не пізніше) обробляють страховими гербіцидами, наприклад, олеогезапримом-200 або олеогезапримом-400 у дозі відповідно4 та2 л/га за препаратом або магазином у дозі5 - 8 кг/га, розчинених у300 л води. При засміченості поля одно - і двосім'ядольними багаторічними бур'янами посіви у фазі 3 - 5 листків обприскують амінною сіллю2,4Д у дозі0,7 - 1,2 кг/га, база граном(2 - 4 кг/га), банвелом4С(0,4 - 0,8 кг/га).

При забур'яненні посівів і відсутності гербіцидів широко застосовують до і післясходове боронування легкими або середніми боронами у фазі першого листка, далі з інтервалом4 - 5 днів ще1 - 2 рази та1 - 3 міжрядні культивації. Розпушують міжряддя і захисні бур'янів у рядках застосовують лапи-відвальники. Глибина розпушування ґрунту4 - 6 см.

Збирання врожаю. У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарі(ПП-10) кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше35 - 40 % кукурудзозбиральними комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, ККП-3, ККП-2, «Херсонець-7В», «Херсонець-9», «Херсонець-200»; без качанів -- при вологості зерна30 % зерновими комбайнами СК-5, «Нива» з пристосуванням ППК-4 або зернозбиральними комбайнами«ДОН-1500» з пристосуванням КМД-6.

Збирають кукурудзу також комбайном«ДОН-1500» при підвищеній вологості зерна(35 - 40 %) із спеціальним пристосуванням ПДК-10 для одержання подрібненої зерно-стрижневої суміші. Зібрані і подрібнені качани закладають у траншеї, на дно яких кладуть шар соломи20 - 30 см, а стінки обкладають поліетиленовими плівками. Подрібнену масу при закладанні у траншеї ущільнюють, а після заповнення трамбують і герметизують плівкою з шаром соломи. Зібране вологе зерно при зберіганні в траншеях, устелених плівками, консервують з додаванням спеціальних консервантів.

1.3.3 Технологія, вирощування ярого ячменю

Через недостатньо розвинену кореневу систему ячмінь яровий в умовах низької культури землеробства недостатньо кущиться, забур'янюється і, як наслідок, має низьку продуктивність.

...