Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:616.092.18:577.12:636.2:546.175

УЧАСТЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В ОБМІНІ РЕЧОВИН ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ НІТРАТАМИ

(за даними ангіостомії)

16.00.02 -- патологія, онкологія

і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Голопура Сергій Іванович

Київ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, академік - секретар відділення ветеринарної медицини УААН, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України, професор МАЗУРКЕВИЧ Анатолій Йосипович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри патологічної фізіології та імунології тварин.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, доцент Борисевич Борис Володимирович Національний аграрний університет, завідувач кафедри патологічної анатомії;

кандидат ветеринарних наук, доцент Тарасевич Вадим Леонідович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології.

Провідна установа: Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН, лабораторія патоморфології, м. Харків.

Захист відбудеться “7” червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м. Київ-41 вул. Героїв оборони 15 навчальний корпус № 3 ауд. № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41 вул. Героїв оборони 13 навчальний корпус № 4, к. 41.

Автореферат розіслано “29 ” травня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Міськевич С.В.



Голопура С.І. Участь молочної залози в обміні речовин при гострому отруєнні лактуючих корів нітратами (за даними ангіостомії). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. Національний аграрний університет, Київ,2002.

Дисертація присвячена вивченню порушення обміну речовин між кров'ю і молочною залозою в організмі великої рогатої худоби за умови експериментального нітратного токсикозу у лактуючих корів. За допомогою методу ангіостомії аорти та підшкірної черевної вени провели аналіз показників артеріо-венозної різниці між кров'ю, яка надходить до вим'я (А), і кров'ю, яка від нього відтікає (ПЧВ).

Для моделювання нітратного токсикозу коровам вводили через рот 10 %-ий водний розчин нітратів в дозі 0,35 г/кг живої ваги за нітрат-іоном у складі натрієвої і калієвої солей в еквімолярному співвідношенні.

Через чотири години після одноразового надмірного навантаження нітратами організму великої рогатої худоби спостерігалися функціональні порушення в молочній залозі. Вони проявляються зміною складу крові, яка протікає через неї, а також складу молока (збільшення в ньому вмісту нітратів і нітритів, сухого залишку, сечовини, лужної фосфатази, ЛЖК, КУО та зменшення глюкози). молочний залоза аорта кров

За даними щодо різниці між вмістом (А-ПЧВ) за цих умов, молочна залоза видаляє із крові нітрати, нітрити, загальний білок, сечовину, альбуміни, гамма-глобуліни, кисень, карбонати, ЛЖК, SH-групи, глюкозу, сукцинатдегідрогеназу та виділяє в кров альфа-глобуліни, бета-глобуліни, трансферин, церулоплазмін, метгемоглобін, вуглекислий газ, АСТ, АЛТ, лужну фосфатазу, вільні радикали, піровиноградну кислоту, тригліцериди.

Ключові слова: ангіостомія, артеріо-венозна різниця, отруєння нітратами, обмін речовин, молочна залоза, підшкірна черевна вена, велика рогата худоба.



Голопура С.И. Участие молочной железы в обмене веществ в условиях экспериментального нитратного токсикоза лактирующих коров (за даными ангиостомии). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 2002.

Целью проведенных исследований было: определить характер обмена веществ между кровью и молочной железой у лактирующих коров во время нитратного токсикоза. По особеностям проявления метаболических и функциональных изменений оценить характер нарушений в молочной железе , а также определить степень её участия в развитии защитно-компенсаторных реакций.

Исходя из намеченых целей, в работе были поставлены следующие задачи:

- осуществить поготовку животных к проведению експеримента и моделирования острых отравлений нитратами;

- изучить в крови аорты (А), каудальной надчревной поверхтносной (молочной) вены (КНПВ) и молоке в исходном состоянии лактирующих коров и через четыре часа после введения им солей нитратов уровень последних, а также ряда показателей белково-азотного, углеводного и жирового обмена, величину рН газового состава крови и свободнорадикального окисления.

- по уровню артерио-венозной разности оценить участие молочной железы в регуляции концентрации оксидов азота в организме лактирующих коров в период острого експериментального отравления нитратами.

Изучен характер нарушения обмена веществ между молочной железой и кровью в лактирующих коров во время действия на их организм большого количества нитратов, установлена роль этого органа в розвитии защитно-компенсаторных реакций, которые проявляются в метаболических и функциональных изменениях.

При изучении нарушения обмена веществ в молочной железе во время токсического действия на организм жывотных солей нитратов и продуктов их метаболизма проведено моделирование острых отравлений на 18 коровах. Для этого была взята доза нитратов 0,35 г/кг живого веса по нитрат-иону в виде натриевой и калиевой селитры в эквимолярных соотношениях, которую вводили через рот в виде 10 %-го водного раствора.

Установлено, что в физиологических условиях молочная железа извлекает из оттекающей крови глюкозу, ЛЖК, нитриты, пировиноградную кислоту, мочевину, триглицериды, щелочную фосфатазу, свободные радикалы, кислород, углекислый газ, карбонаты, альбумины, гамма-глобулины, трансферрин и оставляют в крови нитраты, общий белок, альфа-глобулины, бета-глобулины, церулоплазмин, метгемоглобин, АСТ, АЛТ, SH-груп.

Через 4 часа после экспериментального нитратного отравления в молочной железе развиваются функциональные нарушения, которые проявляются изменением состава молока, а также увеличением количества нитратов и нитритов, сухого остатка, мочевины, лужной фосфатазы, ЛЖК, КОЕ и уменшением количества глюкозы.

Судя по разнице (А-КНПВ), в этих условиях молочная железа извлекает из притекающей к ней крови нитраты, нитриты, общий белок, мочевину, альбумины, гамма-глобулины, кислород, карбонаты, ЛЖК, SH-групы глюкозу, сукцинатдегидрогеназу и оставляет в крови альфа-глобулины, бета-глобулины, трансферрин, церулоплазмин, метгемоглобин, углекислый газ, АСТ, АЛТ, щелочную фосфатазу, свободные радикалы, пировиноградную кислоту, триглицериды.

Установлено, что во время поступления в организм большых доз нитратов нарушается синтетическая функция молочной железы, о чем свидетельствует снижение поглощения ею из притекающей крови глюкозы (на 18,2 %) и ЛЖК (на 29,8 %), а положительная А-В разница превращается в отрицательную по количеству трансферрина, пировиноградной кислоты, триглицеридов, рСО2.

Во время острого нитратного отравления в молочной железе развиваются изменения, характерные для нарушения целостности клеток, которые проявляются повышением активности лужной фосфатазы в молоке (с 16018,5 до 27413,2 нмоль/с л) и в трансформации А-В разности с положительной (+1424.8 нмоль/с л) в отрицательную (-310.6 нмоль/с л), а также в увеличении отрицательной А-В разности по активности АЛТ и увеличении количества свободных радикалов.

В молочной железе розвиваются адаптационно-компенсаторные процесы, судя по увеличению отрицательной А-В разности количества метгемоглобина, а также увеличению положительной А-В разности количества пировиноградной кислоты, уменьшение использования ЛЖК и превращение положительной А-В разности рСО₂ в отрицательную.

Ключевые слова: ангиостомия, артерио-венозная разность, отравление нитратами, обмен веществ, молочная железа, каудальная надчревная поверхностная вена, крупный рогатый скот.



Golopura S.I. The participation of mammary gland at metabolism under condition of experimental nitrate intoxication (based on angiostomia data) -Manuscript.

Dissertation presented for the scientific degree of candidate of veterinary medicine science on speciality 16.00.02. -Pathology, oncology and morphology of animals. - National Agrarian University, Kiev, 2002.

Dissertation is devoted to the investigation of disturbance of metabolism between mammary gland and blood in the organism of cattle metabolism under condition of experimental nitrate intoxication. The analyses of arterial - venous indexes differences between blood flowing into udder (A) and flowing out of it ware done with the use of angiostomia.

For modeling of nitrate intoxication was used the dosage of nitrates 0.35 g|kg of life weight by nitrat - ion in the form of sodium and potassium saltpetre In equimolar correlation, that was administered orally in the form of 10% aqueous solution.

In 4 hours afte experimental nitrate intoxication in mammal gland the functional disturbances are developing, that develop into changes in milk composition, incresing the quantity of nitrates and nitrites, dry residuum, urea, alkaline phosphatase, volatile fatty acids, КОЕ, decreasing of glucose.

Accordingly to data of AB-difference (A-MB), under this condition mammary gland extrct from flowing into blood nitrates, nitrites, total protein, urea, albumin, gamma-globulin, oxygen, carbonates, volatile fatty acids, SH-groups, succinate dehydrogenase and leave in blood Alfa-globulines, betta-globulines, transferrin, ceruloplasmin, methemoglobin, carbonic acid, ACT, ALT, alkaline phosphatase, free radicals, pyruvic acid,triglycerides.

Key words: angiostomia, arteriovenous difference, nitrate intoxication, metabolism, mammary gland, mammal venous, cattle.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна практика годівлі сільськогосподарських тварин спрямована на максимальне підвищення їх продуктивності і потребує поглибленого вивчення багатьох сторін обміну речовин, що є особливо актуальним для лактуючих корів. В публікаціях ряду авторів (Вовк Д.М., 1977, Хмельницький Г.О., 1982, Панько М.Ф., 1987, Духницький В.Б.,1991, Мазуркевич А.Й.,1993, Данілов В.Б., 1993, Карповський В.І.,1994) достатньо глибоко описано участь різних органів (печінка, нирки) та систем (шлунково-кишковий тракт) в гомеостазі в нормі і при патології. Проте, незважаючи на численні публікації з цього питання, визначення ролі молочної залози в обмінних процесах у тварин при нітратному токсикозі заслуговує на більшу увагу. Дослідження її участі в обміні білків, жирів і вуглеводів, регуляції кислотно-лужного стану та газового складу крові мало на меті розкрити механізм діяльності цього органу в умовах навантаження організму лактуючих корів надлишком нітратів.

Комплексна методика дослідження обміну речовин на підставі вивчення вмісту компонентів крові, яка притікає до вимені та відтікає від нього, одночасно з визначенням складу молока дозволяє оцінити характер і динаміку біохімічних процесів у молочній залозі, виявити особливості порушення метаболічного гомеостазу та функцій молочної залози тварини, що виникають за умов нітратного токсикозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводились в рамках наукової держбюджетної тематики “Вивчeння ролі патогенетичних факторів у розвитку хвороб адаптації домашніх тварин і розробка стратегії їх лікування”, № держреєстрації 0198 U 004092.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було з'ясувати особливості обміну речовин між кров'ю і молочною залозою у лактуючих корів за умов навантаження їх організму надлишком нітратів з тим, щоб виявити рівень функціональних порушень та оцінити участь названого органу в розвитку захисно-компенсаторних реакцій, які проявляються в метаболічних і функціональних змінах.

Для досягнення цієї мети перед нами були поставлені такі завдання:

- здійснити моделювання гострих отруєнь нітратами;

- визначити рівень нітратів і нітритів та ключових показників білково-азотного, вуглеводного і ліпідного обміну, величини рН, газового складу крові та вільнорадикального окислення в крові аорти (А), крові підшкірної черевної вени (ПЧВ) та молоці (М) у вихідному стані і через чотири години після введення лактуючим коровам солей нітратів;

- аналізуючи динаміку показників крові за артеріо-венозною (А-В) різницею та їх рівень у молоці, охарактеризувати порушення обміну речовин у молочній залозі за умов гострого експериментального отруєння лактуючих корів нітратами, а також особливості участі названого органу в розвитку адаптаційно-компенсаторних реакцій на дію цих токсинів.

Об'єкт досліджень показники артеріальної і венозної крові та молока лактуючих корів до і після одноразового навантаження організму нітратами.

Предмет дослідження кров аорти, кров підшкірної черевної вени, молоко.

Методи дослідження гематологічні (визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту гемоглобіну), біохімічні (визначення вмісту нітратів, нітритів, сухого залишку, загального білку та його фракцій, сечовини, метгемоглобіну, трансферину, церулоплазміну, вільних SH-груп, вільних радикалів, тригліцеридів, летких жирних кислот, глюкози, піровиноградної кислоти, активності аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази, сукцинатдегідрогенази, величини рН і газового складу крові), мікробіологічні (мікробне забруднення молока) та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на лактуючих коровах застосована методика комплексного вивчення обміну речовин за даними артеріо-венозної різниці складу крові аорти і підшкірної черевної вени (молочна вена), а також показників складу молока в умовах гострого експериментального отруєння нітратами.

Отримані нові дані щодо ролі молочної залози в процесах видалення із крові, знешкодження та виведення з організму нітратів і нітритів за умов надходження цих сполук азоту до організму лактуючих корів в надмірній кількості.

Виявлені раніше невідомі особливості порушення процесів обміну ліпідів, білків та вуглеводів між кров'ю і молочною залозою та характеру змін синтезуючої функції залози, активності ферментів, вільнорадикального окислення.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених досліджень з'ясовані важливі сторони функціонування молочної залози в умовах надмірного одноразового навантаження нітратами. Поглиблені відомості щодо ролі молочної залози в організмі, її синтетичної та регуляторної функції в підтримці сталості внутрішнього середовища організму великої рогатої худоби за створених в експерименті умов токсикозу нітратами.

Встановлені особливості процесів, які відбуваються у молочній залозі за фізіологічних умов та навантаження організму нітратами, дають змогу розробляти і застосовувати нові засоби корекції синтезуючої функції молочної залози, що є певним вкладом у подальше вивчення фізіології та патофізіології вим'я у великої рогатої худоби.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав весь обсяг експериментальних досліджень провів статистичну обробку результатів підбір та опрацювання наукової літератури здійснив аналіз та інтерпретацію одержаних результатів.

Апробація результатів досліджень. Результати дисертаційної роботи апробовані на науково-виробничій конференції професорсько-викладацького складу, присвяченій 100-річчю НАУ, на першій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення сільськогосподарських тварин“, присвяченій 80-річчю факультету ветеринарної медицини НАУ; на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету (1998 - 2001 рр); на першій всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (2001р.), всеукраїнській науково-практичній конференції ветеринарних патологів 21-24листопада 2001року.

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових робіт: в збірниках наукових праць ”Науковий вісник Національного аграрного університету“(4) та матеріалах наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету (2).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу огляду літератури власних досліджень результатів досліджень, обговорення результатів досліджень висновків та списку літератури який включає 258 джерел. Дисертація містить 17 таблиць та 27 рисунків.

Дисертаційна робота виконана в 1998-2001 рр. в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин, а також дослідної станції м'ясного скотарства “Ворзель” та на фермі ксп. ім. І. Франка с. Пустовіти Миронівського району Київської області.

Експериментальні дослідження по вивченню гострого нітратного отруєння проводили в осінньо-весняний період на 18 лактуючих коровах чорно-рябої породи, 2-3 лактації.

Дослідні тварини утримувалися прив'язно у тваринницьких приміщеннях станції м'ясного скотарства НАУ “Ворзель” та ксп. ім. Івана Франка с. Пустовіти Миронівського району Київської області.

Раціон дослідних тварин був розрахований за нормами для дійних корів з продуктивністю 20 л молока на добу і був однаковим протягом всього періоду досліджень. Були проведені 3 серії дослідів в два етапи.

Перед дослідом тварин досліджували на наявність у них різних незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб. У дослідну групу включали тварин, клінічно здорових і вільних від інвазії.

Гостре отруєння тварин нітратами створювали шляхом орального введення їм під час годівлі суміші, що складалась із нітрату натрію (NаNO₃) і нітрату калію (KNO₃) в еквімолярних кількостях із розрахунку 0,35г NO₃^- на 1 кг маси тіла тварини у формі 10 % -вого водного теплого розчину.

Кров для лабораторних аналізів отримували одночасно із аорти і підшкірної черевної вени шляхом ангіостомії, вранці до годівлі (вихідний стан) та через чотири години після введення нітратів (дослід). Одночасно із взяттям крові відбирали проби молока. Пункцію черевної аорти (a. abdominalis) робили за І.І. Вороніним, кров з підшкірної черевної вени (v. subcutaneus abdominalis) відбирали, проколюючи судини за власною методикою в ділянці черевної стінки, за допомогою голки, з'єднаної з одноразовим шприцом.

Стан обміну речовин і участь в ньому молочної залози визначали за різницею показників артеріальної крові, притікаючої до молочної залози (А) та відтікаючої від неї (ПЧВ), а також у молоці. Позитивна артеріо-венозна різниця (А-В) вказує на видалення метаболітів із притікаючої до органу крові, від'ємна - на віддачу їх в відтікаючу кров.

Рівень нітратів і нітритів в одержаних пробах крові визначали за методом А.В.Вільнера (1974) у модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології Української сільськогосподарської академії (Хмельницький Г.О. та ін., 1991); кількість лейкоцитів та еритроцитів - за допомогою апарата “Пікоскель” (Угорщина) відповідно до інструкції; вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом; вміст сечовини - за допомогою тест-набору реактивів АО “Реагент” (Дніпропетровськ) за інструкцією доданою до нього; вміст глюкози - реакцією з орто-тулоїдиновим реактивом, за допомогою тест-набору АО “Реагент” (Дніпропетровськ) згідно інструкції; сухий залишок крові визначали висушуванням точної наважки крові при температурі 105⁰ С в присутності хлористого кальцію до постійної ваги; величину рН і газовий склад крові досліджували за допомогою апарата ОР-215 (Угорщина) відповідно до інструкції; загальний білок - рефрактометрично, за допомогою приладу “УРЛ”; фракції білку визначали нефелометричним методом (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); рівень піровиноградної кислоти модифікованим методом Умбрайта; активність сукцинатдегідрогенази за відновленням заліза; аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) - за допомогою колориметричного динітрофенілгідразинового методу (за Райтманом та Френкелем, 1957); Кількість відновленого глутатіону визначали в безгемоглобіновому фільтраті крові з використанням реактиву Елмана; вміст тригліцеридів - з використанням реактивів фірми “Лахема” згідно з доданою інструкцією; активність лужної фосфатази за допомогою тест-набору АО “Реагент” (Дніпропетровськ) відповідно до інструкції; вміст трансферину, церулоплазміну, метгемоглобіну, вільних радикалів - за допомогою запису сигналу електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) радіоспектрометра “Varian E - 109” (США); вміст летких жирних кислот - за допомогою апарата Маркгама .

В пробах молока визначали: сухий залишок - висушуванням точної наважки молока при температурі 105⁰С в присутності хлористого кальцію до постійної ваги; рівень нітратів та нітритів - за методом А.В. Вільнера з використанням реактиву Грісса, у модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології Української сільськогосподарської академії (1991); вміст глюкози - реакцією з орто-тулоїдиновим реактивом, за допомогою тест-набору АО “Реагент” (Дніпропетровськ); вміст летких жирних кислот - за допомогою апарату Маркгама; вміст сечовини та активність лужної фосфатази - за допомогою тест-наборів АО “Реагент” (Дніпропетровськ) згідно з доданими до них інструкціями.

Обсіменіння молока мікроорганізмами визначали за схемою їх первинної ідентифікації. Молоко для цього отримували після ретельного обмивання вим'я, витирання його сухим чистим рушником та дезинфекції дійок 70⁰ спиртом шляхом здоювання в окремий стерильний посуд. Перші порції молока, як найбільш забруднені здоювали в окрему посудину і не використовували.

Після взяття проби молоко охолоджували до температури +4+6⁰С. Посіви проводили не пізніше чотирьох годин після взяття проб.

Проби транспортували в термосі при t⁰ +4⁰C.

Аналіз мікрофлори молока здійснювали методом прямої інокуляції зразків (дво- триразове розведення) на м'ясо-пептонному агарі (МПА). Чашки з посівами інкубували при температурі 36⁰С протягом трьох діб.

Визначали загальне мікробне число в 1 мл молока.

Статистичну обробку одержаних в клінічних та лабораторних дослідженнях цифрових матеріалів проводили за методом Монцевічюте-Ерінгене Е.В. (1964).

Зміни показників крові та молока лактуючих корів після надмірного одноразового навантаження організму нітратами

Вміст нітратів та нітритів. Розподіл нітратів у крові А, ПЧВ та молоці за фізіологічних умов (вихідний стан) та через чотири години після нітратного навантаження наведено в табл. 1.

Як свідчать дані таблиці, до введення нітратів їх вміст в артеріальній крові був достовірно нижчим у порівнянні з кров'ю ПЧВ (на 27,1 %). Тобто за цих умов молочна залоза виділяє нітрати у відтікаючу кров. Можливо, багато води йде в молоко, тому вміст сухого залишку у відтікаючій крові збільшується. Одночасно встановлено, що нітрати виділяються також з молоком.

Рівень нітритів (Табл. 1) в крові ПЧВ (0,294 мг/л) за фізіологічних умов був достовірно нижчий (на 35,5 %) у порівнянні з вмістом їх в притікаючій до залози крові (0,456 мг/л). Позитивна А-В різниця вказує на виділення їх з молоком в незначній кількості (0,139 мг/л).

Через чотири години після навантаження лактуючих корів нітратами на висоті прояву клінічних ознак отруєння концентрація їх достовірно зросла, як в артеріальній (на 46,39 мг/л), так і у венозній крові (на 41,07 мг/л). Позитивна А-В різниця дорівнює 2,35 мг/л і свідчить про досить активне видалення молочною залозою нітратів із притікаючої крові, а вміст нітратів в молоці за цих умов збільшується на 27,65 мг/л у порівнянні з вихідним станом.

Рівень нітритів через чотири години після нітратного навантаження достовірно збільшився в артеріальній крові (на 0,882 мг/л), у крові ПЧВ (на 0,897 мг/л), та у молоці (на 0,515 мг/л). Позитивна достовірна А-В різниця через чотири години після нітратного навантаження залишалась без суттєвих змін, що свідчить про продовження виділення в цих умовах молочною залозою нітритів.

Вміст сухої речовини. Вміст сухої речовини в крові, яка відтікає від молочної залози (157,9 г/л), був вищий, ніж у притікаючій крові (153,8 г/л). Вміст сухої речовини в молоці у вихідному стані становив 91,0 г/л.

Через чотири години після нітратного навантаження вміст сухої речовини достовірно зріс: в артеріальній крові на 6,3 г/л і становив 160,1 г/л. У крові ПЧВ її рівень збільшився на 7,0 г/л у порівнянні з вихідним станом. Негативна А-В різниця була недостовірною і становила 4,8 г/л.

Рівень сухої речовини в молоці також достовірно зріс на 10,9 г/л і становив 101,9 г/л Тобто, молочна залоза зменшила виділення води в молоко. А збільшення вмісту сухої речовини в усіх досліджуваних рідинах за цих умов свідчить про згущення крові і, відповідно, молока, внаслідок посилення діурезу, що було встановлено в дослідженнях Мазуркевича А.Й. (1993), Солоніна П.К (2000).

Гематологічні зміни. До навантаження нітратами кількість еритроцитів в артеріальній крові складала 7,41 Т/л, а в крові ПЧВ 6,82 Т/л. А-В різниця була позитивною і становила 0,59 Т/л.

Через чотири години після нітратного отруєння кількість еритроцитів достовірно зменшилась в крові обох судин: в крові аорти на 19,6 % (5,96 Т/л), в крові ПЧВ на 13,3 % (5,91 Т/л).

Кількість лейкоцитів у вихідному стані в атреріальній крові складала 9,64 Г/л, а в венозній 10,09 Г/л. Негативна А-В різниця дорівнювала 0,45 Г/л.

Через чотири години після нітратного навантаження кількість лейкоцитів в крові обох судин та показник А-В різниця не змінились.

Вміст гемоглобіну в артеріальній крові до експериментального навантаження тварин нітратами становив 112,3 г/л, а в крові підшкірної черевної вени 105,8 г/л. А-В різниця - позитивна, але недостовірна і складала (5,8 %, або 6,5 г/л).

Через чотири години після нітратного отруєння вміст гемоглобіну в обох судинах у порівнянні з вихідним станом зменшився: в артеріальній крові недостовірно (на 7,1 %, або 104,3 г/л), в ПЧВ достовірно (на 12,4 %, або 92,7 г/л). А-В різниця залишалась позитивною, але відмічали її збільшення з 6,5 до 11,6 г/л. Зниження вмісту гемоглобіну та збільшення різниці між кров'ю А і ПЧВ, на нашу думку, свідчить про утворення в молочній залозі метгемоглобіну, що підтвержується підвищенням його рівня у відтікаючій крові.

Вміст сечовини, загального білка та його фракцій. Молочна залоза у вихідному стані із притікаючої крові (3,37 ммоль/л) достовірно видаляє 6 % (3,17 ммоль/л) сечовини, про що свідчить позитивна А-В різниця. Цей метаболіт виходить разом з молоком, на що вказує його наявність в молоці (3,48 ммоль/л).

Через чотири години після нітратного навантаження вміст сечовини в артеріальній крові достовірно зріс (на 22,6 %) і становив 4,13 ммоль/л. В крові ПЧВ він також достовірно підвищився (на 20,8 %) і становив 3,83 ммоль/л. В молоці спостерігали достовірне збільшення цього показника на 27,3 %.

У вихідному стані вміст білку в крові ПЧВ (71,9 г/л) був майже такий як в артеріальній (71,3 г/л), але спостерігалася тенденція до збільшення його загальної кількості, переважно за рахунок - і -глобулінів.

Через чотири години після дачі нітратів лактуючим коровам вміст загального білка в усіх судинах недостовірно знизився в артеріальній крові на 2 %, в ПЧВ на 3,7 %. Різниця між кров'ю А (69,8 г/л) і ПЧВ (69,2 г/л), як у вихідному стані, так і при отруєнні тварин суттєво не відрізнялася.

У вихідному стані концентрація альбумінів у сироватці артеріальної крові складала 35,9 %, а у венозній 35,1 %. А-В різниця була позитивною та недостовірною (2,2 %).

Концентрація б-глобулінів у сироватці артеріальної крові складала 10,1 %, у венозній крові була достовірно більшою (на 48,5 %), що становило 15 % від вмісту загального білка в крові.

Концентрація в-глобулінів у вихідному стані, в артеріальній крові складала 14,8 %, а в крові ПЧВ 15,9 % від вмісту загального білка в крові. Негативна А-В різниця була недостовірною (7,4 %). Слід, однак, зазначити, що різниця за вмістом б- і в-глобулінів була негативною.

При визначенні г-глобулінової фракції відмічали позитивну і недостовірну А-В різницю. Концентрація г-глобулінів в артеріальній крові складала 37 % від вмісту загального білка в крові, а в крові ПЧВ 34,9 %.

Через чотири години після нітратного навантаження концентрація альбумінів в сироватці крові обох судин достовірно збільшилась у порівнянні з вихідним станом в артеріальній крові на 34,8 %, а в крові ПЧВ на 6,8 %. Позитивна А-В різниця концентрації альбумінів підвищилась до 10,9 % в порівнянні з вихідним станом (0,8 %), що свідчить про посилення процесів поглинання цієї фракції молочною залозою із притікаючої крові. Можливо, через наявність в їхній молекулі вдвічі більшої кількості SH-груп в порівнянні з б- і в-глобулінами, це сприяє утворенню дисульфідних зв'язків між білками цитоплазми і мембрани, за рахунок утворення білок-білкових і білок-ліпідних комплексів.

Концентрація б-глобулінів знизилась в артеріальній крові на 19,8 % в порівнянні з вихідним станом, а в крові ПЧВ всього на 8 %. Від'ємна достовірна А-В різниця концентрації цієї фракції є підставою для висновку, що молочна залоза за умов нітратного навантаження виділяє в кров б-глобуліни (5,7 %) оскільки концентрація їх в ПЧВ збільшилась на 70,4 % відносно вмісту в артеріальній крові.

Концентрація в-глобулінової фракції в артеріальній крові була дещо нижчою (на 2,1 %) у порівнянні з вихідним станом, а молочна залоза виділяла у відтікаючу кров більше в-глобулінів (на 2,8 %) в порівнянні з вихідним станом. Від'ємна А-В різниця концентрації білків цієї фракції при нітратному навантаженні підвищилась більше ніж в чотири рази (6 %) у порівнянні з вихідним станом (1,1 %)

Концентрація г-глобулінів знизилась достовірно в крові обох судин: в артеріальній крові на 11,4 %, а в крові, яка відтікає від молочної залози на 10,9 % . Позитивна А-В різниця є свідченням того, що молочна залоза поглинає за цих умов лише 1,7% білків цієї фракції.

Обмін металовмісних білків. У вихідному стані метгемоглобін, який має g-фактор 6,0, в артеріальній крові становив 0,79 мг/мл, в крові ПЧВ 1,02 мг/мл, а достовірна від'ємна А-В різниця свідчить про виділення метгемоглобіну (МеtHb) молочною залозою за нормальних фізіологічних умов у відтікаючу кров.

Вміст транспортного заліза - трансферину за фізіологічних умов в артеріальній крові складав 0,41 мг/л, що на 10,5 % більше ніж у венозній (0,36 мг/л). Позитивна різниця між ними (0,05мг/л) вказує на те, що в нормі молочна залоза поглинає із притікаючої крові залізовмісний білок.

У вихідному стані вміст церулоплазміну в артеріальній крові складав 0,37 мг/л, а в крові ПЧВ 0,41 мг/л. Негативна А-В різниця вмісту церулоплазміну в крові ПЧВ досягла 9,2 % у порівнянні з артеріальною кров'ю.

Через 4 години після нітратного навантаження вміст метгемоглобіну збільшився в порівнянні з вихідними даними в артеріальній і венозній крові відповідно в 7,5 і 7,0 разів (6,1 мг/мл) та (7,1 мг/мл), а збільшена в чотири рази негативна різниця між показниками свідчить, що в молочній залозі за цих умов посилюються процеси перетворення гемоглобіну в MetHb. На наш погляд, це явище слід розглядати як один із механізмів усунення надлишку нітритів, що потрапляють до неї з артеріальною кров'ю.

Вміст трансферину в артеріальній крові (0,24 мг/л) достовірно знижений - на 41,8 %, а в крові ПЧВ (0,27 мг/л) - на 27 % проти вихідного стану. А-В різниця стала негативною, тобто спостерігалось посилення процесів віддачі цього ферменту із молочної залози у відтікаючу кров.

Вміст церулоплазміну в артеріальній крові достовірно зменшився в порівнянні з вихідним станом на 30,7 % і становив 0,26 мг/л, а в крові ПЧВ 0,35 мг/л і достовірно зменшився на 13,7 %. А-В різниця була негативною і достовірною, що пояснюється згущенням крові в ПЧВ.

Активність амінотрансфераз. У вихідному стані активність АСТ в артеріальній крові (1,28 мкмоль/год. на мл) була недостовірно нижчою в порівнянні з кров'ю ПЧВ (1,62 мкмоль/год. на мл). Від'ємна А-В різниця свідчить, що молочна залоза віддає цей фермент у відтікаючу кров.

Активність АЛТ в артеріальній крові (0,28 мкмоль/год. на мл) була достовірно нижчою (майже в чотири рази) в порівнянні з кров'ю ПЧВ (1,1 мкмоль/год. на мл).

Через чотири години після нітратного навантаження активність АСТ знизилась в артеріальній крові (1,03 мкмоль/год. на мл) на 19,5 %, а в венозній (1,08 мкмоль/год. на мл) на 33,3 %. А-В різниця залишилась негативною, хоча різко зменшилась. Активність АЛТ також знизилась в артеріальній крові (0,25 мкмоль/год. на мл) на 10,7 %, а в крові ПЧВ (0,64 мкмоль/год. на мл) на 41,8 %. А - В різниця залишалась негативною.

Активність лужної фосфатази. До введення нітратів лактуючим коровам ативність лужної фосфатази була найвищою в артеріальній крові і становила 2469,2 нмоль/с л, тоді як в крові ПЧВ цей показник дорівнював 1044,4 нмоль/с л. Позитивна достовірна А-В різниця свідчить, що молочна залоза поглинає цей ензим.

Через чотири години після навантаження нітратами активність лужної фосфатази в артеріальній крові (747,7 нмоль/с л ) достовірно знизилась на 70,4 % в порівнянні з вихідним станом.

В крові ПЧВ цей показник (1058,3 нмоль/с л) практично не змінився, хоча прослідковувалась тенденція до збільшення його в порівнянні з вихідним станом. Достовірна, негативна А-В різниця свідчить про виділення молочною залозою за умов нітратного навантаження цього ензиму в кров.

Про виділення ензиму молочною залозою свідчить також достовірне підвищення його активності у молоці з 16018,5 нмоль/с л до 27413,2 нмоль/с л (на 71 % у порівнянні з вихідним станом).

Вміст вільних сульфгідрильних груп (SН-груп). У вихідному стані вміст вільних SH-груп в артеріальній крові становив 0,955, в крові ПЧВ 1,105 ммоль/л. Достовірна негативна різниця між ними свідчить про віддачу молочною залозою SH-груп у відтікаючу кров.

Через чотири години після нітратного навантаження вміст сульфгідрильних груп в артеріальній крові достовірно знизився в порівнянні з контролем на 31,5 % (до 0,654 ммоль/л), так само як у відтікаючій від молочної залози, де цей показник також достовірно знизився на 43,9 % (до 0,620 ммоль/л). А-В різниця стала позитивною, тобто можна припускати, що в молочній залозі під впливом діоксиду і оксиду азоту досить інтенсивно окислюються SН-групи, в результаті чого утворюються комплекси з сіркою нітрозотіоли.

Вміст вільних радикалів. У вихідному стані вміст вільних радикалів в артеріальній крові становив 6,3910¹⁶sp/мл, а в венозній крові він був дещо нижчий (5,0810¹⁶sp/мл). Позитивна А-В різниця була на рівні 1,3110¹⁶sp/мл, що свідчить про видалення молочною залозою цих сполук із притікаючої крові.

Через чотири години після нітратного отруєння вміст вільних радикалів в артеріальній крові знизився на 32,4 % і становив 4,3210¹⁶sp/мл, тоді як в крові ПЧВ він достовірно збільшився на 15,8 % (6,8510¹⁶sp/мл).

Отже, позитивна А-В-різниця за умов нітратного отруєння замінилась негативною, що свідчить про віддачу молочною залозою вільних радикалів у відтікаючу кров.

Обмін глюкози. Вміст глюкози в артеріальній крові у контролі не виходив за межі фізіологічних параметрів і становив 2,57 ммоль/л. У венозній крові він був на 26 % нижчий (1,91 ммоль/л) у порівнянні з артеріальною кров'ю. А-В різниця показує, що молочна залоза затримує 0,66 ммоль/л глюкози з притікаючої крові.

Через чотири години після нітратного навантаження спостерігалось достовірне збільшення вмісту глюкози в артеріальній крові до 3,05 ммоль/л (на 18,7 %), а в крові, відтікаючої від молочної залози до 2,51 ммоль/л (на 31,4 %). А-В різниця за цих умов залишалась позитивною, але поглинання глюкози молочною залозою зменшилось у порівняні з вихідним станом на 18,2 % .

Обмін піровиноградної кислоти. До введення токсинів концентрація піровиноградної кислоти була найбільшою в артеріальній крові (304,0 ммоль/л); в крові ПЧВ вміст її складав 264,0 ммоль/л. Достовірна А-В різниця переконливо свідчить про поглинання молочною залозою із притікаючої крові 13,2 % піровиноградної кислоти.

Через чотири години після введення нітратів вміст піровиноградної кислоти в артеріальній крові знизився до 286,0 ммоль/л (на 5,9 %), а в венозній крові достовірно підвищився до 312,0 ммоль/л (на 18,2 %). А-В різниця за цих умов стала негативною, що свідчить про виділення молочною залозою піровиноградної кислоти у відтікаючу кров.

Активність сукцинатдегідрогенази. У вихідному стані активність СДГ була найвищою в артеріальній крові (0,08 мкмоль/хв на мл). В крові ПЧВ вона становила 0,06 мкмоль/хв на мл. Молочна залоза достовірно поглинала із притікаючої крові 25 % СДГ.

Через чотири години після нітратного отруєння цей показник в артеріальній крові недостовірно знизився до 0,07 мкмоль/хв на мл, або на 12,5 %. У крові ПЧВ активність СДГ залишалась такою, як у вихідному стані (0,06 мкмоль/хв на мл). Рівень позитивної А-В різниці вказує на зменшення поглинання молочною залозою цього ензиму на 50 %.

Обмін тригліцеридів. У вихідному стані вміст тригліцеридів в артеріальній крові складав 1,41 ммоль/л, а у венозній крові 1,3 ммоль/л. А-В різниця була позитивною, тобто за звичайних умов вим'я поглинає тригліцериди з притікаючої крові.

Через чотири години після нітратного навантаження вміст тригліцеридів в артеріальній крові достовірно знизився (на 0,36 ммоль/л) і становив 1,05 ммоль/л. У венозній крові досліджуваний показник збільшився в порівнянні з вихідним станом до 1,34 ммоль/л. А-В різниця змінюється з позитивної (+0,11 ммоль/л) на негативну (-0,29 ммоль/л), тобто молочна залоза, в умовах нітратного навантаження видаляє тригліцериди у відтікаючу кров.

Обмін летких жирних кислот. Як видно з даних табл. 2, вміст летких жирних кислот (ЛЖК) у вихідному стані в артеріальній крові був найвищим і становив 95,7 мг/л, а в крові ПЧВ 48,2 мг/л. Позитивна, достовірна А-В різниця (47,5 мг/л), вказує на видалення ЛЖК молочною залозою із притікаючої крові. Частина цих кислот виділяється з молоком в незміненому вигляді, на що вказує їх рівень у молоці (70,1 мг/л), а частина, напевне, використовується в процесах його біосинтезу.

Через чотири години після нітратного навантаження вміст ЛЖК в артеріальній крові зріс на 16,2 % у порівнянні з показником у вихідному стані і становив 111,2 мг/л. В крові ПЧВ вміст ЛЖК достовірно збільшився на 61,6 % у порівнянні з вихідним станом і склав 77,9 мг/л. Отже, позитивна достовірна А-В різниця достовірно зменшилась (на 29,8 %) у порівнянні з вихідним станом (33,3 мг/л), що свідчить про зниження поглинання ЛЖК із притікаючої крові.

На фоні підвищення вмісту ЛЖК в крові обох судин їх вміст також достовірно зріс і в молоці на 24 % (87,2 мг/л).

Показники величини рН і газового складу крові. У вихідному стані величина рН в артеріальній крові становила 7,51 од., а в крові ПЧВ 7,42 од. Позитивна А-В різниця складала 0,09 од.

Парціальний тиск кисню рО2 в артеріальній крові був найвищим - 103,3 мм. рт. ст. Молочна залоза достовірно знизила його на 47,5 %, і в крові ПЧВ тиск його досягав лише 54,2 мм.рт.ст. Причому, позитивна достовірна різниця між показниками складала 49,1 мм.рт.ст.

Рівень рСО2, в артеріальній крові становив 35,6 мм.рт.ст., а у крові ПЧВ він був достовірно нижчим у порівнянні з артеріальною кров'ю на 29,8 % (24,98 мм. рт. ст.) при позитивній і достовірній різниці між ними 10,62 мм.рт.ст

Вміст гідрокарбонату в вихідному стані в артеріальній крові становив 27,85 ммоль/л, що на 8,6 % більше в порівнянні з його вмістом в крові ПЧВ (25,45 ммоль/л). А-В різниця була позитивною і складала 2,4 ммоль/л.

Буферних основ (ВЕ) в артеріальній крові містилось 5,08 ммоль/л, а в крові ПЧВ 1,58 ммоль/л. Позитивна А-В різниця розглядалась нами як переконливий доказ видалення молочною залозою із притікаючої крові цих важливих компонентів.

Позаклітинних основ (ЕВЕ) в артеріальній крові виявили 5,26 ммоль/л, а в крові ПЧВ 1,48 ммоль/л. Позитивна А-В різниця, що складала 71,8 %, є статистично достовірною.

Через чотири години після нітратного навантаження величина рН в артеріальній крові зросла до 7,62 од., що достовірно вище (на 0,11 од.) в порівнянні з вихідним станом. В крові ПЧВ вона склала 7,58 од., тобто на 0,16 од. була вищою в порівнянні з вихідним станом. Позитивна достовірна А-В різниця, що спостерігалась і у вихідному стані, зменшилась на 0,04 од. Підвищення величини рН в лужну сторону можна пояснити отриманням тваринами лужних елементів в складі солей нітратів.

Парціальний тиск кисню достовірно зріс після нітратного навантаження в артеріальній крові на 19,4 % і становив 123,3 мм.рт.ст., а в крові ПЧВ на 32,3 %, і становив 71,7 мм.рт.ст. Позитивна А-В різниця залишалась достовірною і дещо зросла з 49,1 мм.рт.ст. до 51,6 мм.рт.ст. Вона свідчить про видалення кисню молочною залозою із притікаючої до неї крові.

Парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові достовірно знизився (на 10,8 %) і становив 31,75 мм.рт.ст., тоді як у венозній крові рівень рСО₂ достовірно зріс (на 28,7 %) і становив 32,15 мм.рт.ст. А-В різниця з позитивної перетворилась на негативну (0,4мм.рт.ст.).

Одночасно вміст гідрокарбонату достовірно зріс в артеріальній крові на 14,9 %, а в крові ПЧВ на 25,5 %. Позитивна А-В різниця зменшилась в порівнянні з вихідним станом і склала 0,05 ммоль/л.

Вміст буферних основ (ВЕ) достовірно підвищився в артеріальній крові (на 5,22 ммоль/л), а в крові ПЧВ надлишок буферних основ піднявся у 5,2 рази в порівнянні з вихідним станом. Позитивна А-В різниця при цьому знизилась з 3,5 до 0,45 ммоль/л. Вміст позаклітинних основ також достовірно збільшився в артеріальній крові (на 82 %) і склав 9,6 ммоль/л, а у венозній крові він зріс в шість разів і склав 9,1 ммоль/л. А-В різниця також при цьому зменшилась після нітратного навантаження з достовірної 3,78 ммоль/л в вихідному стані до недостовірної 0,5 ммоль/л після нітратного навантаження.

Мікробне забруднення молока. У вихідному стані в молоці було виявлено 19,34 тис. колонієутворюючих одиниць (КУО/мл). Через чотири години після нітратного навантаження кількість КУО достовірно зросла на 69,6 % у порівнянні з вихідним станом і становила 32,8 тис. КУО/мл.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні положення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в з'ясуванні характеру порушень обміну речовин між молочною залозою і кров'ю в лактуючих корів за умов навантаження їх організму надлишком нітратів та визначенні ролі цього органу в розвитку захисно-компенсаторних реакцій, які проявляються в метаболічних та функціональних змінах.

В умовах отруєння у лактуючих корів посилються процеси виділення нітратів у відтікаючу від молочної залози кров та видалення цих токсинів з молоком, на що вказує заміна негативної (-2,97мг/л) А-В різниці на позитивну (+2,35мг/л), а також збільшення вмісту нітратів в молоці (34,67мг/л).

В умовах отруєння суттєво посилюється видалення нітритів із молоком і в меншій мірі - у відтікаючу кров, про що свідчить збільшення вмісту цих сполук в молоці (0,515 мг/л) та знижена в порівнянні з вихідним станом А-В різниця (0,147мг/л проти 0,162 мг/л).

Під впливом надмірних доз нітратів у корів порушується синтезуюча функція молочної залози, на що вказують зниження поглинання нею із притікаючої крові глюкози (на 18,2 %) та ЛЖК (на 29,8 %), а також заміна позитивної А-В різниці на негативну за вмістом трансферину (відповідно +0,05 мг/л проти -0,03 мг/л), піровиноградної кислоти (відповідно +40,0 ммоль/л (р0,05) проти -26,0 ммоль/л), тригліцеридів ( відповідно +0.11 ммоль/л проти -0.29 ммоль/л), рСО2 ( відповідно +10,62 мм. рт. ст. проти -0,4 мм. рт. ст.).

За умов гострого нітратного отруєння в молочній залозі розвиваються зміни, характерні для ушкодження клітин, що проявляються у достовірному підвищенні активності лужної фосфатази в молоці (з 16018,5 до 27413,2 нмоль/с л) та в заміні А-В різниці з позитивної (+1424.8 нмоль/с л) на негативну (-310.6 нмоль/с л), а також у збільшенні негативної А-В різниці активності АЛТ (до -0,39 мкмоль/год. на мл крові; р0,05) та вмісту вільних радикалів (до -2,53Ч10¹⁶sp/мл; р0,05).

У молочній залозі при нітратному токсикозі розвиваються адаптаційно-компенсаторні процеси, про що свідчить достовірне збільшення в 4 рази негативної А-В різниці вмісту метгемоглобіну (до 1 мг/мл проти 0,23 мг/мл), достовірне підвищення позитивної А-В різниці вмісту піровиноградної кислоти (відповідно +40,0 ммоль/л проти -26,0 ммоль/л), а також зменшення використання ЛЖК на 29,8 % та зміна позитивної А-В різниці рСО2 на негативну (відповідно +10,62 мм. рт. ст. і -0,4мм. рт. ст.).

Через чотири години після нітратного навантаження у молочній залозі корови посилюються процеси зневоднення крові, яка частково залишається в тканинах, про що свідчить збільшення А-В різниці за вмістом сухого залишку (відповідно 4,8 г/л проти 4,1 г/л) та підвищення його вмісту в молоці (101,9 г/л (р0,05) проти 91,0 г/л).

Під впливом нітратів та продуктів їх метаболізму знижується бактерицидна активність молока мікробне забруднення в ньому збільшилось на 69,6 % (32,8 КУО) у порівнянні з вихідним станом (19,34 КУО).

Результати проведених нами досліджень обміну речовин між кров'ю і молочною залозою в умовах гострого експериментального отруєння нітратами рекомендовано використовувати у навчальному процесі при викладанні дисциплін патологічна фізіологія, токсикологія, акушерство та гінекологія і написанні підручників та посібників з названих спеціальностей.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мазуркевич А.Й., Голопура С.І., Карповський В.І., Данілов В.Б, Малюк М.О. Обмін речовин між кров'ю і тканинами молочної залози за впливу на організм корів нітрато-нітритів (дані ангіостомії). // Науковий вісник НАУ. - К., 2000. - №22.- С. 228-231.

(Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження всіх показників та їх аналіз).

2. Голопура С.І. Вплив нітрат-іону на активність трансферину і церулоплазміну в молочній залозі (за даними ангіостомії). // Науковий вісник НАУ.-К., 2000. - № 28. - С.345-348.

Голопура С.І., Карповський В.І., Данілов В.Б., Куц Н.В. Участь тканин молочної залози в обміні вуглеводів при гострому експериментальному отруєнні лактуючих корів. // Науковий вісник НАУ. - К., 2001.- № 40.- С. 208-211.

(Дисертант провів клінічні і біохімічні дослідження всіх показників і узагальнив результати).

4. Мазуркевич А.Й., Голопура С.І., Карповський В.І., Данілов В.Б., Куц Н.В. Участь молочної залози корів в регуляції кислотно-лужного стану та газового складу крові в умовах нітратного отруєння. // Науковий вісник НАУ. - К., 2001.- № 42.- С. 20-24.

(Дисертант провів експеримент, зробив статистичну обробку отриманих результатів і їх аналіз).

Мазуркевич А.Й., Голопура С.І., Карповський В.І., Данілов В.Б., Малюк М.О. Участь тканин молочної залози в обміні речовин при надмірному натходженні нітратів в організм корів. // В кн.: Тези доп. наук. конф. проф.-виклад. складу, наук. співр. та аспір., присвячена 80-річчю фак-ту вет. мед. - К.: НАУ. - 2000. - С.55.

Мазуркевич А.Й., Голопура С.І.,Карповський В.І., Данілов В.Б. Зміни показників вуглеводного обміну при надмірному надходженні нітратів в організм корів (за даними ангіостомії). // В кн.: Тези доп. наук. конф. проф.-виклад. складу, наук. співр. та аспір. фак-ту вет. мед. - К.: НАУ. - 2001. - С.76.

Размещено на Allbest.ru

...