Адаптивність сортів озимої пшениці й еколого-біологічні основи регуляції їхньої продуктивності в південному степу України

Зміна білковості зерна сортів пшениці залежно від умов вирощування. Оцінка генотипної специфіки зміни білковості зерна за 15-річний період, залежно від умов вирощування, показала, що найвищим рівнем вмісту білка характеризувалися сорти Обрій, Пересвіт, Парус, Корал одеський (рис. 5). Однак можливості його подальшого збільшення за оптимізації умов вирощування у цих сортів були меншими, ніж у сортів Одеська півкарликова, Лан, Південна зоря, які мали менший (на 0,5-0,9%) вміст білка.

Вплив доз азотних добрив на білковість зерна. Результати регресійних аналізів багатофакторних польових дослідів за 15-річний період стосовно залежності білковості зерна сортів м'якої і твердої озимої пшениці від дії азоту та умов ії вирощування надали можливість скласти рівняння, яке свідчить, що більшості сортів, незалежно від попередників, притаманна лінійна залежність між нормами азоту і масовою часткою білка в зерні (табл. 4). З рівнянь регресії і рисунка видно, що пшениця сорту Лан, посіяна по чорному пару, характеризується найнижчою білковістю (12,4-13,1%), чому відповідає і найнижча реакція цього сорту на азотні добрива.

Найбільший вміст білка в зерні серед сортів м'якої пшениці мав сорт Обрій - 13,6-14,6%. Для забезпечення такого ж рівня білковості на фосфорно-калійному фоні під сорт Лан необхідно вносити 90 кг/га д.р. азотних добрив. Чутливість на азот добрив у сорту Обрій, хоч і була вищою, ніж у сорту Лан (на 39%), проте поступалася реакції сорту Одеська 51, у якого у від внесення 1 кг азоту білковість збільшувалася на 0,0125%.

Як видно з даних таблиці 4, сорт озимої пшениці Корал одеський краще сорта Парус щодо реагування на азот, однак поступався за вмістом білка в зерні за відсутності або низької забезпеченості азотом добрив.

У всіх сортів пшениці, посіяних після стерньового попередника, при меншій білковості на фосфорно-калійному фоні була кращою реакція на азотні добрива. Для них характерні більш високі темпи збільшення вмісту білка в міру оптимізації умов азотного живлення. Якщо у сорту Лан на фосфорно-калійному фоні масова частка білка в зерні становила 10,5%, то від кожного кілограма азотних добрив вміст білка в зерні збільшувався на 0,0178%, у сорту Одеська 51 відповідно на 11,0 і 0,0165, Обрій - 12,1 і 0,0153%. У зв'язку з цим, якщо істотна перевага білковості зерна сорту Обрій на фосфорно-калійному фоні компенсувалася 30 кг азоту для сорту Лан і 20 кг для сорту Одеська 51, то за внесення 150 кг/га азоту достатньо було збільшити норму азоту на 10 кг, щоб забезпечити відповідний рівень білковості зерна пшениці сортів Одеська 51 і Лан.

Сорти твердої пшениці відзначалися більш високим вмістом білка в зерні. Корал одеський гірше реагував на зростаючі дози азоту добрив порівняно із сортом Парус, рівень білковості якого був нижчий. У Паруса окупність 1 кг азоту відповідала 0,0252% білка, у Корала одеського - 0,0096%.

Вміст білка в зерні залежно від доз і строків внесення азотних добрив. Використання частини азотних добрив, призначених для основного внесення, у весняне підживлення, практично не вплинуло на масову частку білка в зерні озимої м'якої пшениці порівняно з разовим внесенням. У твердої пшениці Корал одеський весняні підживлення сприяли формуванню зерна з більш високим рівнем білковості зерна.

Підживлення карбамідом на початку молочного стану зерна стиглості більшою мірою позначилося на вмісті білка, ніж підживлення у фазі цвітіння, особливо у твердої пшениці. В міру поліпшення погодних умов і збільшення тривалості репродуктивного періоду, а також погіршення забезпеченості азотом за основного внесення добрив, темпи приросту білковості зерна внаслідок підживлення зростали.

Вплив сенікації (аміачною селітрою, сульфатом амонію) на білковість зерна за своєю ефективністю наближався до рівня впливу підживлень у фазі цвітіння.

Взаємозв'язок синтезу фракцій білка залежно від сортових особливостей і умов зростання Взаємозв'язок синтезу фракцій білка залежно від сортових особливостей та умов вирощування проявлявся в тому, що утворення конституційних і запасних білків перебуває у негативній залежності: у напівкарликових сортів вона була майже вдвічі вищою, ніж у середньорослого сорту.

На основі результатів регресійних аналізів встановлено, що в міру посилення реутилізаційних процесів в усіх сортів у білку зерна зменшується вміст спирторозчинної фракції. У середньорослого сорту реутилізаційні процеси не позначалися на формуванні глютелінової фракції. Щодо фракції конституційних білків, то для усіх сортів характерною була значно менша залежність їхнього синтезу від розмірів реутилізації, а отже й від фотосинтетичних процесів. Можна вважати, що це явище зумовлене функціональними характеристиками й незамінністю їх в каталітичних та інших процесах. Більшою мірою зазначена залежність характерна для сорту твердої пшениці, де синтез альбумінів і глобулінів не залежить від реутилізаційних процесів.

Вплив азотфіксаторів на білковість сортів озимої пшениці Азотфіксатори мали більший вплив на білковість зерна напівкарликових генотипів, особливо при інокуляції насіння флавобактерином і ризоентерином (табл.6). Завдяки цьому вміст білка збільшувався на 0,5-0,9%, що еквівалентно дії 60 кг/га азоту мінеральних добрив. Чинниками, що обмежують дію азотфіксаторів на вміст білка в зерні, було пізнє відновлення весняної вегетації і дефіцит вологи в період репродуктивного розвитку. Крім того, даний процес може бути лімітований переважаючим безпосереднім їхнім впливом на врожайність. За таких умов абсолютні розміри білкового синтезу зростають, а відносний вміст білка у зерні зменшується. Це свідчить про те, що процеси азотфіксації стимулюють, насамперед, вуглеводний синтез, а в умовах, що лімітують фотосинтез, їх дія збільшує вміст білка в зерні.

Вплив протруювачів насіння і фунгіцидів на якість зерна. Протруювання насіння байтаном і ризопланом не впливало на вміст білка в зерні. Інокуляція насіння БСП, посіяного після гороху, дещо впливало збільшення білковості зерна (0,4%). Сумісна обробка насіння ризоагрином і ризопланом забезпечила достовірне збільшення вмісту білка порівняно з протруюванням насіння байтаном. Обприскування посівів хімічними фунгіцидами (байлетон, тилт, фундазол) практично не впливало на якість зерна.

Порівняння технологій вирощування озимої пшениці

Досліди з вивчення технологій проводились протягом п'яти років по різних попередниках і сортах. У біологічній технології мінеральні добрива замінювали препаратами на основі асоціативних азотфіксуючих (ризоагрин) і фосфатмобілізуючих бактерій (штам 32-3), хімічні протруювачі зерна (байтан, раксил) - біологічними (ризоплан, БСП). Обприскування посівів хімічними фунгіцидами (тилт, байлетон) замінювали на біологічні (ризоплан). Результати дослідів показали, що врожайність пшениці, посіяної по будь-яких попередниках за новою технологією, в цілому була практично такою ж, як і за зональною технологією. Пшениця, посіяна по чорному пару, після гороху і кукурудзи МВС, як свідчать результати за п'ять років досліджень, не мала достовірних відмінностей, які могли бути спричинені різними технологіями. Регресійний аналіз показав, що за погіршення умов вирощування спостерігається стійка тенденція до більшого зменшення врожайності від застосування біологічної технології (рис. 6), а в міру оптимізації умов вирощування врожайність збільшувалась більш високими темпами. У сорту Альбатрос одеський більше проявилася тенденція до кращої адаптації і більшої продуктивності при вирощуванні за біологічною технологією.

Вміст білка в зерні у пшениці, посіяної за зональною технологією по чорному пару, в середньому по сортах становив 13,2, у варіанті з біологічною був на 0,4% меншим; у зерні пшениці, розміщеній після гороху, відповідно 13,1 і 12,6%. Відмінності білковості зерна пшениці між сортами, вирощеними за обома технологіями по пару, були неістотними, після гороху - статистично достовірними і більше проявилися у сортів Айсберг одеський та Одеський 117.

Економічна та енергетична ефективність технології вирощування озимої пшениці

Рентабельність виробництва озимої пшениці за останньою технологією була вище зональної по чорному пару в 2,4 рази, а після непарових попередників - в 4,4-5,4 рази. Найвищі економічні показники були у сорту твердої пшениці Айсберг одеський, що обумовлено більш високими закупівельними цінами. Серед сортів м'якої пшениці кращим в економічному відношенні був сорт Альбатрос одеський по чорному пару і Одеська 117 після непарових попередників.

Порівняння енерговитрат, пов'язаних з вирощуванням озимої пшениці, з енергоємністю врожаю (коефіцієнт енергетичної ефективності) показало, що за біологічною технологією вони були значно більшими, ніж за традиційною. Коефіцієнт енергетичної ефективності за біологічною технологією виявився більшим для пшениці, розміщеної по пару, в 1,3, після непарових попередниках - у 1,5-1,6 рази, після кукурудзі МВС - в 1,59 і після озимої пшениці - в 1,65 рази.

Умовно чистий дохід за біологічною технологією, залежно від сорту, був більшим на 52,7-90,9%. Собівартість 1 т зерна склала 124-140 грн. і була в 2,2-2,3 рази меншою, рівень рентабельності - у 3,2-4,1 рази меншим, а окупність однієї гривні витрат була більш як удвічі більшою, ніж за зональною технологією. Найбільші економічні показники були у сорту твердої пшениці Айсберг одеський, що обумовлено більш високими закупівельними цінами. Серед сортів м'якої пшениці, що висівали після непарових попередників, кращими в економічному відношенні були Альбатрос одеський та Одеська 117.

Отже, на підставі результатів досліджень і узагальнення літературних джерел, можна відзначити, що у південному Степу України доцільно частково перейти від загальноприйнятої зональної до біологічної технології вирощування озимої пшениці переважно по чорному пару. В першу чергу це стосується сортів твердої пшениці, які забезпечують найбільшу економічну ефективність.

ВИСНОВКИ

1. Зона південного Степу України є одним з основних регіонів вирощування високоякісного зерна озимої пшениці. Одержаний експериментальний матеріал і набутий досвід виробництва свідчать про те, що підвищення врожайності зерна досягається не тільки завдяки зональній технології, але й біологічній, якщо враховувати сортові особливості та широко використовувати препарати асоціативних азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих бактерій та мікробіологічні препарати, що мають фунгіцидну функцію. Все це дає можливість раціональніше використовувати засоби виробництва, одержувати екологічно чисту продукцію і забезпечити збереження навколишнього середовища від забруднення рештками добрив та пестицидів.

2. Польова схожість насіння напівкарликових сортів м'якої і, особливо, твердої озимої пшениці в умовах обмеженої вологозабезпеченості істотно менша, ніж у середньорослих. За оптимальних запасів вологи різниця між сортами несуттєва. Підвищені дози азоту (N₁₂₀) в умовах недостатньої вологозабезпеченості істотно (на 7-15%) знизили її, тоді як помірні дози (60 кг/га) при оптимальних умовах зволоження, збільшують схожість на 4-5%. Передпосівне протруєння байтаном знижує польову схожість насіння усіх сортів у середньому на 10%, біологічні фунгіциди, навпаки, стимулюють схожість насіння на 3-6% і більш ранню появу сходів.

3. Перед входженням рослин у зиму кущистість середньорослих сортів перевищує на 12,8-30,0% її у напівкарликових сортів м'якої пшениці і на 13,3-66,5% - у сортів озимої твердої пшениці. Скорочення осінньої вегетації нівелює відмінності між сортами. Обробка насіння байтаном пригнічує процес кущіння пшениці на 12,0-28,6%, особливо в умовах погіршення водозабезпечення. Бактеризація насіння ризопланом збільшує кущистість на 5,5-7,1%.

4. Регресійний аналіз даних багаторічних спостережень показує, що у середньорослих сортів найвищий рівень зимостійкості формується, коли коефіцієнт кущіння знаходиться в межах 4-6,5, у напівкарликових - 3,5-5,5, у сортів твердої пшениці - 3,4-3,9 і маса 100 рослин відповідно 40-80 г, 40-70 і 35-55 г. Формування даного габітусу рослин, як правило, відбувається за сівби в період від 16 до 27 вересня. У міру погіршення умов зимівлі звужуються оптимальні показники кущистості і маси рослин, особливо у напівкарликових сортів м'якої і твердої пшениці.

5. Помірне азотне живлення (N₆₀) підвищує зимостійкість до 3,0%, особливо при скороченні тривалості осінньої вегетації. Високий рівень азотного живлення (N₁₂₀) знижує зимостійкість рослин до 9%, переважно при погіршенні умов зимівлі. Вплив біопрепаратів на зимостійкість відповідає дії їх хімічних аналогів, але стабільний по роках.

6. В осінній період дія препаратів асоціативних азотфіксуючих бактерій на розвиток конуса наростання у пшениці, посіяної по чорному пару, адекватна впливу 60 кг/га азоту. Процеси азотфіксації при розміщені пшениці після стерні на фоні повного мінерального добрива і по пару на фосфорно-калійному фоні стимулюють закладання і формування пагонів кущіння (II-III етапи органогенезу), збільшуючи величину конуса наростання. На IV-V етапах органогенезу азотфіксатори сприяють закладанню богатозерних колосків у колосі напівкарликових сортів озимої м'якої і твердої пшениці. Роль бічних пагонів у збільшені кількості зерен в колосі не суттєва, що свідчить про синхронність їхнього розвитку. У середньорослих сортів азотфіксатори збільшили продуктивну кущистість.

7. Протруєння насіння байтаном обмежує розвиток ґрунтової мікрофлори, особливо в осінній період. У весняно-літній період загальна кількість мікроорганізмів зменшується на 50%, а розвиток грибної мікрофлори збільшується майже на 60%. Інокуляція насіння біологічними фунгіцидами (ризоплан, БСП) і азотфіксатором (ризоагрин) стимулює активність ґрунтових мікроорганізмів, а загальна їх кількість збільшується до 50%, актиноміцетів - у 1,5-2 рази.

8. При протруєнні насіння байтаном і мікробіологічними препаратами у більшості випадків спостерігається однотипність фунгіцидних властивостей. У сортів твердої пшениці велика чутливість до фузаріозної інфекції компенсується вищою толерантністю до борошнистої роси.

Відмінності у фітосанітарному стані посівів, де проводиться комплексне застосування біопрепаратів і їхніх хімічних аналогів, як правило, незначні.

9. За результатами регресійних і дисперсійних аналізів даних багаторічних досліджень сорти по-різному реагують на умови вирощування і технологічні заходи:

Суперінтенсивні сорти - Лан, Пересвіт, Бригантина - мають найвищу і стабільну врожайність і чутливість до поліпшення умов вирощування. Інтенсивні сорти - Альбатрос одеський, Обрій і Одеська півкарликова, Корал одеський - поєднують високу продуктивність і добру реакцію на умови росту. Приріст врожайності від внесення 1 кг азоту у пшениці цих сортів, розміщених по чорному пару становить 6,3, після стерньових попередників - 12,2 кг. Група стандартних сортів (Одеська 51 і Одеська 117, Парус) характеризується відносно невисокою реакцією на поліпшення умов. Приріст врожайності від 1 кг азотних добрив становить на 4,3 кг зерна у пшениці, посіяної по чорному пару і 9,4 кг - після стерньових попередників.

Роздрібне використання азотних добрив для сортів м'якої пшениці не ефективно порівняно з разовим внесенням під основний обробіток ґрунту. Лише за недостатнього основного внесення добрив весняне підживлення може дещо компенсувати нестачу азоту. При вирощуванні твердої пшениці підвищені дози азоту необхідно вносити в два прийоми, використовуючи половину норми у весняне підживлення.

10. Вплив препаратів асоціативних азотфіксуючих бактерій більшою мірою проявляється на середньорослому сорті - збільшення врожайності пшениці, посіяної по чорному пару, в середньому за три роки становить 0,35, після стерньового попередника - 0,38 т/га. Кількість фіксованого азоту у загальному врожаю пшениці, по чорному пару, становить 20,3, після стерньового попередника - 12,6 кг/га азоту, а винос фосфору та калію збільшується до 11,7%.

Дія препаратів фосфатмобілізуючих бактерій на врожайність адекватна впливу 60 кг діючої речовини фосфору мінеральних добрив.

11. Обробка насіння пшениці, розміщеної після основних попередників, біологічними протруйниками сприяє достовірному підвищенню врожайності, тоді як при використанні синтетичного фунгіциду байтан статистично доказане збільшення врожайності спостерігалось тільки в посівах після гороху.

Обприскування фунгіцидами забезпечує достовірне збільшення врожайності пшениці, розміщеної по чорному пару. З підвищенням продуктивності зростає ефективність фунгіцидів. Особливо врожайність підвищується при обробці посівів байлетоном і тилтом.

12. Рівень реутилізації азоту з рослин і його частка в загальному балансі зерна у напівкарликових сортів нижчий, ніж у середньорослих. Менша маса соломини також обмежує формування високобілкового зерна цих сортів, що частково компенсується інтенсивнішим поглинанням азоту з ґрунту після цвітіння.

13. Синтез альбумінів і глобулінів зерном напівкарликових сортів відбувається автономно, тоді як у середньорослого сорту утворення водорозчинної фракції обмежує синтез солерозчинних білків. Формування солерозчинної фракції у всіх сортів сприяє синхронному витісненню спирторозчиних білків. Фонд конституційних і запасних білків перебуває в негативній залежності (у сорту Одеська 51 мінус 31,6, у напівкарликових сортів - мінус 77,8 і 70,0%). Активізація фотосинтетичних процесів після колосіння стимулює синтез проламінів за рахунок обмеження утворення глютелінової фракції. Частка конституційних білків в усіх сортів значно менше пов'язана з фотосинтетичними і реутилізаційними процесами.

14. Оцінка гено- і фенотипової специфіки зміни білковості показує, що найвищий вміст білка мають сорти Обрій, Пересвіт, Парус. Проте можливість його подальшого збільшення менша, ніж у сортів Лан, Бригантина, Південна зоря, які мають нижчий вміст білка. Проміжну позицію щодо білковості зерна займають сорти Одеська 51, Одеська півкарликова та Альбатрос одеський.

За результатами 15-річних досліджень встановлено, що більшості сортів властива лінійна залежність між дозами азоту і масовою часткою білка в зерні, що більшою мірою проявляється при вирощуванні озимої пшениці після стерньового попередника.

15. Перенесення частини азотних добрив, призначених для основного внесення на весняне підживлення, не впливає на вміст білка в зерні озимої пшениці. Позакореневе підживлення карбомідом в дозі 30 кг/га д.р. сприяє підвищенню вмісту білка в зерні до 1,6%. Ефективність його зростає в міру оптимізації фотосинтетичних процесів, зменшення забезпеченості посівів азотом при основному внесенні добрив і в період від фази цвітіння до молочного стану зерна.

16. Напівкарликові сорти озимої м'якої (Обрій) і твердої пшениці (Корал одеський), порівняно з середньорослим сортом Одеська 117, мають кращу реакцію на азотфіксатори, особливо на флавобактерин і ризоентерин. Під їхнім впливом білковість зерна збільшується на 0,5-0,9%, що еквівалентно дії 60 кг/га азоту мінеральних добрив.

Обробка насіння байтаном і ризопланом істотно не впливає на зміни вмісту білка. Спільна бактеризація насіння ризоагрином і ризопланом сприяє достовірному підвищенню рівня білковості зерна порівняно з байтаном. Обприскування посівів синтетичними фунгіцидами (байлетоном, тилтом, фундазолом) незначною мірою поліпшує якість зерна і лише в сприятливі роки.

17. Урожайність озимої пшениці при вирощуванні за біологічною технологією за розміщенням по чорному пару, після гороху, кукурудзи МВС і стерньового попередника достовірно не відрізняється від врожайності від застосуванні загальноприйнятої технології. Результати регресійного аналізу показали, що для біологічної технології більш придатний сорт Альбатрос одеський, який характеризуються високим і стабільним рівнем продуктивності, якості зерна та підвищеною реакцією на біопрепарати.

Відмінності між технологіями за вмістом білка в зерні пшениці, розміщеної по пару, несуттєві, після гороху білковість зерна при вирощуванні за зональною технологією більше на 0,5-0,6%, особливо сортів Одеська 117 та Айсберг одеський.

18. При вирощуванні озимої пшениці за біологічною технологією порівняно з традиційною умовно чистий доход залежно від сорту вище на 53-91%, собівартість зерна - в 2,2-2,3 рази менша, а рівень рентабельності у 3,2-4,1 рази більший, окупність однієї гривні витрат подвоюється. Найвищими економічними показниками характеризуються сорт твердої пшениці Айсберг одеський і сорти м'якої пшениці Альбатрос одеський та Одеська 117 після непарових попередників.

Коефіцієнти енергетичної ефективності вирощування озимої пшениці за біологічною технологією залежно від попередників на 34- 65,2% більшим, ніж застосування зональній технології.

Пропонується удосконалена технологія вирощування озимої пшениці з елементами біологізації у зоні південного Степу України. Основою цієї технології є часткова заміна мінеральних, азотних і фосфорних добрив препаратами асоціативних азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих бактерій; а також застосування біологічних аналогів хімічних протруйників насіння і фунгіцидів. При вирощуванні озимої пшениці по чорному пару слід використовувати переважно біопрепарати, розміщуючи напівкарликові сорти м'якої та твердої озимої пшениці. Після непарових попередників при використанні біологічної технології необхідно вносить поліпшені дози (N₆₀P₆₀К₆₀) мінеральних добрив.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Медведь В. А., Махоткин А. Г., Лебедь Е. И., Гармашов В. В. Учитывать условия прошлого года // Зерновое хозяйство. - 1984. - № 7. - С. 21-22. (наукове обгрунтування досліджень, узагальнення даних).

2. Гармашов В. Н., Селиванов А. Н., Калус Ю. А., Гармашов В. В., Фесенко Н. Л. Отзывчивость полукарликовых сортов озимой пшеницы на приемы агротехники // Селекция и семеноводство. - 1984. - Вып. 57. - С. 67-72. (закладення і проведення польових досліджень, узагальнення даних)

3. Ершов С. А., Мартовицкая А. М., Архипенко З. П., Гармашов В. В. Зависимость питательной ценности соломы разных сортов озимой пшеницы от азотных удобрений и предшественников // Вісник сільськогосподарської науки. - К., 1985. - № 4. - С. 39-41. (наукове обгрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

4. Гармашов В. В. Сортовая отзывчивость озимой пшеницы на азот удобрений // Химия в сельском хозяйстве. - 1986. - № 2. - С. 49-51.

5. Гармашов В. В. Хозяйственно-биологические особенности озимой твердой пшеницы сорта Парус и отзывчивость на азотное удобрение // Доклады ВАСХНИЛ. - 1986. - № 8. - С. 8-10.

6. Гармашов В. В. Взаимосвязь развития вегетативных и генеративных органов у полукарликовых озимой мягкой и твердой пшеницы при разном уровне азотного питания / Вісник сільськогосподарської науки. - К., 1986. - № 6. - С. 37-41.

7. Яценко Г. К., Гармашов В. В. Донорно-акцепторные отношения органов у полукарликовых сортов озимой мягкой и твердой пшеницы / Научно-технический бюллетень Всесоюзного селекционно-генетического института 1(63). - М., 1987. - С. 37-42. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

8. Гармашов В. В. Специфика накопления и перераспределения азота у нового полукарликового сорта твердой пшеницы Парус // Агрохимия. - М., 1989. - № 2. - С. 3-9.

9. Гармашов В. В. Накопление и перераспределение азота в озимой твердой пшенице в период ее репродуктивного развития // Агрохимия и почвоведение. - К., 1989. - С. 26-31.

10. Гармашов В. В. Перераспределение и накопление и сухого вещества и азота в зерне полукарликовых сортов озимой мягкой и твердой пшеницы // Физиология и биохимия культурных растений. - М., 1990. - Том 22. - № 1. - С. 93-98.

11. Гармашов В. В. Продуктивність і білковість зерна // АПК наука, техніка, практика. - К., 1990. - № 6. - С. 15-16.

12. Гармашов В. В. Сравнительное изучение агроэкологических свойств тритикале в условиях юга Украины // Селекция и семеноводство. - К., 1990. - № 69. - С. 73-78.

13. Когут М., Калус, Ю., Бурячковский В., Гармашов В., Назаренко Я. Биозащита и биогумус в растениеводстве // "Техника АПК". - К., 1994. - С. 14-15. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

14. Гармашов В. В. Функциональная роль листьев и стеблей полукарликовых сортов в азотном балансе зерна / Сб. Научное обеспечение агропромышленного комплекса. - К.: Аграрная наука, 1996. - С. 70-78.

15. Когут М., Калус Ю., Бурячковский В., Гармашов В., Назаренко Я. Деякі питання впровадження у виробництво біозахисту сільськогосподарських рослин та біогумусу // Сб. Научное обеспечение агропромышленного комплекса. - К.: Аграрная наука, 1996. - С. 100-103. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

16. Шерстобоев М. К., Гармашов В. В., Шевченко А. И. Влияние инокуляции семян ассоциативными азотфиксаторами на зерновую продуктивность озимой пшеницы в зависимости от сорта и условий возделывания // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. - Вип. 1. - К., 1997. - С. 143-145. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

17. Гармашов В. Н., Гармашов В. В. Возделывание колосовых культур в севообороте и при бессменном посеве // Аграрний вicник Причорномор'я. Зб. наукових праць Одеського с.-г. інституту. Біологічні та с.-г. науки. - Вип. № 2. - Одесса, 1998. - С. 9-15. (наукове обгрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

18. Патика В. П., Шерстобоева О. В., Патика Т. І., Мельничук Т. М., Гармашов В. В., Кислухіна М. В., Мікробіологічні фактори сталого розвитку сучасного ресурсозберігаючого землеробства // Аграрний вicник Причорномор'я. Зб. наукових праць Одеського державного с.-г. інституту. Біологічні та с.-г. науки. - № 3 (6). - Ч. ІІ. - Одеса, 1999. - С. 156-160. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень).

19. Шендрик О. О., Калус Ю. А., Когут М. М., Білоусов Ю. В., Гармашов В. В.,. Бурячковский В. Г., Пилипенко В. Н. Можливості використання біологічних засобів захисту зернових та технічних культур // Аграрний вicник Причорномор'я. Зб. наукових праць Одеського державного с.-г. інституту. Біологічні та с.-г. науки. - № 3 (6). - Ч. ІІ. - Одеса, 1999. - С. 136-139. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

20. Гармашов В. В., Гармашов В. Н. Пути повышения стабилизации урожая в условиях юга степи Украины // Научные труды Крымского аграрного университета. С.-х. науки. - Вып. 62. - Симферополь, 1999. - С. 27-36. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

21. Гармашов В. В. Полевая всхожесть полукарликовых сортов и приемы ее регуляции // Научные труды Крымского аграрного университета. С.-х. науки. - Вып. 62. - Симферополь, 1999. - С. 80-91.

22. Гармашов В. В. Совершенствование технологии озимой пшеницы за счет использования препаратов ассоциативных азотфиксирующих бактерий // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов: Сб. научных трудов. Международного симпозиума ВПС МОББ, 28 сентября - 2 октября 1999 года. - Восточно-палеарктическая секция Международной организации по биологической борьбе с вредными животными и растениями УААН. - Одесса, 1999. - С. 108-110.

23. Бурячковский В. Г., Белоусов Ю. В., Гармашов В. В., Пилипенко В. Н. Биологизация технологий выращивания, фитосанитарная обстановка в посевах и урожайность ячменя // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов: Сб. научных трудов. Международного симпозиума ВПС МОББ, 28 сентября - 2 октября 1999 года. - Восточно-палеарктическая секция Международной организации по биологической борьбе с вредными животными и растениями УААН. - Одесса, 1999. - С. 100-103. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

24. Гармашов В. Н., Гармашов В. В. Сортовая агротехника - постоянно действующий резерв высокоэффективного производства зерна озимой пшеницы // Проблемы современного земледелия и животноводства и пути их решения. Научные труды Крымской государственной сельскохозяйственной опытной станции. - К.: Нора-принт, 1999. - 192 с. 3-8. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

25. Шендрик О. О., Калус Ю. О., Когут М. М., Білоусов Ю. В., Гармашов В. В., Бурячковський В. Г., Пилипенко В. Н. Використання біологічних засобів захисту зернових та технічних культур // Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 8-10 червня 1999 р. Київ-Чабани. - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 130.

26. Акулінін Г. Е., Гармашов В. В., Падалко Л. І. Живі культури мікроорганізмів против фітофагів яблуні // Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 8-10 червня 1999 р. Київ-Чабани. - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 131. (наукове обґрунтування досліджень, узагальнення даних).

27. Гармашов В. В. Вплив препаратів азотфіксуючих бактерій на продуктивність озимої пшениці в залежності від попередників і рівня азотного живлення / Бюлетень Інституту зернового господарства. - № 12-13. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 82-85.

28. Гармашов В. В. Кормовые достоинства соломы различных сортов озимой пшеницы и приемы их регуляции // Вісник аграрної науки. Спеціальний випуск. - Червень. - К., 2000. - С. 42-44 .

29. Гармашов В. В., Кульбида М. П. Формирование первичных показателей агроценоза при обработке семян озимой пшеницы при обработке семян биологическими фунгицидами и азотфиксаторами // Вісник аграрної науки. - № 11. - К., 2000. - С. 22-24. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

30. Гармашов В. В. Влажность почвы под озимой пшеницей и ее связь с урожайностью на юге Украины // Вісник аграрної науки південного регіону / Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Вип. 1. - Одеса, 2000. - С. 36-41.

31. Гармашов В. В., Кульбида М. П. Оценка эффективности фунгицидов в зависимости от обеспеченности азотом озимой пшеницы на юге Украины // Научные труды Крымского аграрного университета / С.-х. науки. - Вып. 66. - Симферополь, 2000. - С. 24-29. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

32 Бурячковський В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. М., Білоусов Ю. В. Біологізована технологія вирощування озимої пшениці в Степовій зоні // Наука - виробництву. - К., 2000. - С. 9. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

33. Бурячковський В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. М., Білоусов Ю. В., Калус Ю. А. Урожайність озимої пшениці при біологічній технології вирощування в посушливих умовах півдня Одеської області // Вісник аграрної науки південного регіону / Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Вип. 1. - Одеса, 2000. - С. 27-30. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

34. Гармашов В. В. Шляхи збільшення біологічної фіксації азоту при вирощувані озимої пшениці на півдні України // Аграрний вісник Причорномор'я / Біологічні та сільськогосподарські науки. - Одеса, 2001. - Вип. 12. - С. 137-140

35. Гармашов В. В. Групування сортів озимої пшениці по реакції на умови зростання // Аграрний вісник Причорномор'я / Біологічні та сільськогосподарські науки. - Одеса, 2001. - Вип. 4 (14). - С. 22-27

36. Гармашов В. В. Вариабельность урожайности на юге Украины и пути ее стабилизации // Вісник аграрної науки південного регіону. /Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Вип. 2. - Одеса, 2001. - С. 50-57.

37. Бурячковський В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. М. Уточнення способів сівби, норми висіву гречки при вирощуванні по зональній і біологічної технології в посушливих умовах південного Степу Одеської області // Вісник аграрної науки південного регіону. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Вип. 2. - Одеса, 2001. - С. 50-(наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

38. Чайковська Л.О., Патика В.П., Мельничук Т.М., Гармашов В.В. Ефективність біопрепаратів на богарних землях // Агроекологічний журнал - 2002. - №3. - С. 61-63. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

39. В.В.Гармашов Ефективність застосування флавобактерину на озимій пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я/ Збірник наукових праць Одеського державного аграрного університету. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Вип. 18. - Одеса - 2002. - С. 118-123.

40 Калус Ю.А. Гармашов В. В., Бурячковский В.Г., Пилипенко В.Н. Испытание и практика применения технологий биологизации возделывания сельскохозяйственных культур в Степной зоне Украины // Американо-Українська робоча нарада “Створення стійких сільськогосподарських систем на базі біологізації землеробства. / Збірник наукових праць - Одеса..- ІТІ “Біотехніка” УААН. - 2002. - С. 198-201. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

41. Гармашов В. В. Формирование продукционного потенциала озимой пшеницы под влиянием процессов азотфиксации на юге Украины // Американо-Українська робоча нарада “Створення стійких сільськогосподарських систем на базі біологізації землеробства. / Збірник наукових праць - Одеса..- ІТІ “Біотехніка” УААН. - 2002. - С. 72-77.

42. Гармашов В. В. Продуктивность сортов озимой пшеницы и поступление в растения азота, фосфора и калия в зависимости от уровня обеспеченности азотом // Тезисы докладов "Актуальные проблемы повышения эффективности использования орошаемых земель", Херсон, 23-28 сентября. - М., 1986. - С. 135-136.

43. Гармашов В. В. Продуктивность твердой озимой пшеницы в зависимости от условий азотного питания // Науково-обгрунтована система добрив у польових сівозмінах. Тези доповідей української науково-виробничої наради 23-25 червня 1992 року. - Одеса, 1992. - С. 75-77.

44. Гармашов В. В., Кутателадзе Е. Е. Влияние фунгицидов и азотных удобрений на продуктивность озимой пшеницы и пораженность болезнями // Науково-обгрунтована система добрив у польових сівозмінах. Тези доповідей української науково-виробничої наради 23-25 червня 1992 року. - Одеса, 1992. - С. 83-87. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

45. Гармашов В. В., Бурячковский В. Г., Пилипенко В. Н., Шерстобоев Н. К. Эффективность основных факторов биологизации технологий возделывания продовольственных зерновых культур на юге Украины / "Україна в світових, продовольчих i кормових ресурсах i економічних відносинах". Матеріали Міжнародної конференції, 11-14.12.1995. Науково-обгрунтована система добрив у польових сівозмінах. Тези доповідей української науково-виробничої наради 23-25 червня 1992 року. - Одеса, 1992. - К.: Аграрна наука, 1995. - 1 с.

46. Гармашов В. В., Гармашов В. Н. Реакция сортов колосовых культур на предшественники // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-й річниці з дня заснування Одеській державної с.-г. дослідної станції. - Т. 1. Землеробство. - Одеса, 1996. - С. 70. (закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

47. Гармашов В. Н., Гармашов В. В., Бурячковский В. Г. Зерновые колосовые в севообороте при бессменном посеве // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-й річниці з дня заснування Одеській державної с.-г. дослідної станції. - Т. 1. Землеробство. - Одеса, 1996. - С. 71. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

48. Когут М., Калус Ю., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В. Эффективность биоудобрений в степной зоне // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-й річниці з дня заснування Одеській державної с.-г. дослідної станції. - Т. 1. Землеробство. - Одеса, 1996. - С. 125. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

49. Когут М., Калус Ю., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В. Защита растений с помощью ризоплана // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-й річниці з дня заснування Одеській державної с.-г. дослідної станції. - Т. 1. Землеробство. - Одеса, 1996. - С. 167. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

50. Акулинин Г. Е., Лобан Л. Л., Гармашов В. В. Взаимодействие микробиоудобрений с ризопланом в комплексных биопрепаратах // Міжнародна науково-практична конференція "Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві". - Глеваха, 1977. - С. 55. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

51. Гармашов В. В., Старческий Ю. И., Кульбида М. П. Характеристика действия биологических протравителей на первичные показатели формирования продуктивности озимой пшеницы // Материалы 7-й международной научно-практической конференции “Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье” НАН, УААН и др. - Симферополь, 1998. - С. 433-434. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних, написання статті).

52. Гармашов В. В., Кульбида М. П., Калиниченко А. Ф., Регрессионные модели при оценке данных полевых и вегетационных опытов // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. Науково-виробнича конференція, м. Київ, 4-7 липня 2000. - С. 73-74. (наукове обґрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

53. Гармашов В. В., Кульбида М. П. Гетерогенность действия биопрепаратов на всходы озимой пшеницы // Защита растений на рубеже ХХІ века. Материалы научно-практической конференции, посвященной 30-летию БелНИИЗР. - Минск, 2001. - С. 396-398. (наукове обгрунтування досліджень, закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

54. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Гармашов В.В. Індукована асоціативна азотфіксуюча активність як елемент екологічного землеробства // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм / Матеріали Міжнародній науковій конференції Тернопіль 1-4 жовтня 2001 / Тернопіль. - 2001. - С. 203-204. (закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

55. Чайковская Л.А., Гармашов В.В. Влияние биофосфора на рост и продуктивность растений / Материалы Международной конференции: “Микробиология и биотехнология ХХI столетия” - Минск, 22-24 мая 2002 г. - Минск 2002. - С. 274-276. (закладення і проведення польових досліджень узагальнення даних).

56. Гармашов В. В., Гацелюк В. В. Сортовые особенности возделывания озимой пшеницы / Информационный листок. - Одесса: ОЦНТИ, 1984. - 3 с.

57. Циков В. С., Пикуш Г. Р., Бондаренко В. И., Гетманец А. Я. и др. Интенсивная технология озимой пшеницы в степной зоне Украины / Методические рекомендации. - Днепропетровск, 1985. - 25 с.

58. Калинчук В. А., Сечняк Л. К., Агафонов В. И., Затирка В. А. и др. Агрономическая тетрадь по интенсивной технологии возделывания зерновых и зернобобовых культур в Одесской области / Агротехника зерновых культур и гороха. Методические рекомендации. - (С. 18-29). - Одесса, 1985. - 110 с.

59. Денисенко А. Г., Зиневич Л. Л., Круть В. М., Сирота М. М. Интенсивная технология озимой пшеницы в степной зоне Украины / Методические рекомендации. - Днепропетровск, 1986. - 29 с.

60. Денисенко А. Г., Зиневич Л. Л., Круть В. М., Сирота М. М. Интенсивная технология возделывания ярового ячменя и овса в степной зоне Украины / Методические рекомендации. - Днепропетровск, 1987. - 13 с.

61. Калинчук В. А., Башак Д. С., Бачеров Ю. С., Вусатый Т. А. и др. Зональная научно-обоснованная система земледелия Одесской области. - Одесса: Облполиграфиздат, 1988. - 320 с. (Раздел Х. Особенности возделывания основных сельскохозяйственных культур и меры по внедрению интенсивной технологии. Озимая пшеница. - С. 182-186, 189-202).

62. Ершов С. А., Ардикуца Т. А., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В., Коваленко В.В., Кутателадзе Е.Е., Федоров А.Н., Хожаева З.Н. Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы в Одесской области / Методические рекомендации. - Одесса, 1989. - 50 с.

63. Циков В. С., Пикуш Г. Р., Кивер В. Ф., Лебедь Е. М. и др. Технология подготовки черного пара в степной зоне УССР / Методические рекомендации. - Днепропетровск, 1988. - 19 с.

64. Патыка В. Ф., Гармашов В. В., Бурячковский В. Г., Бурьян Н. Л., Пилипенко В. Н. Рекомендации по применению ассоциативных азотфиксирующих бактерий на озимой пшенице / Рекомендации. - Одесса, 1992. - 8 с.

65. Гармашов В. В., Бурьян Н. Л., Бурячковский В. Г., Пилипенко В. Н. Рекомендации по технологии твердой озимой пшеницы в Одесской области / Рекомендации. - Одесса, 1992. - 24 с.

66. Особливості ведення землеробства в посушливих умовах (методичні рекомендації). Міністерство с. - г і продовольства України УААН, 1993. - 16 с.

67. Калинчук В. А., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. Н. Памятка хлеборобам по определению сроков уборки зерновых культур. - Одесса, 1993. - 4 с.

68. Калинчук В. А., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. Н., Бурьян Н.Л. Фермерам, арендаторам агрономам хозяйств Одесской области об уборке зерновых колосовых Одесса, 1994. - 19 с.

69. Гармашов В. В. Производство экологически чистых макаронных изделий из зерна озимой пшеницы, выращенной по биотехнологии / Информационный листок. - Одесса, ОЦНТиЭИ. - № 049-97. - 3 с.

70. Патика В. П., Толкачев М. З., Шерстобоева О. В., Колмаз Ю. Т., Шерстобоев М. К. та iн. Рекомендації по ефективному застосуванню біопрепаратів азотфiксуючих та фoсфатмобiлiзуючих бактерiй в сучасному ресурсозберігаючому землеробстві / Міністерство агропромислового комплексу України. Українська академія аграрних наук. - К., 1997. - 19 с.

71. Калус Ю. А., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В., Пилипенко В. Н. Биопрепараты для защиты растений // Информационный листок. - Одесса, ОЦНТиЭИ. - № 186-97. - 3 с.

72. Калiнчук В. А., Цандур М. О., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В. та ін. Технологія бiологiзацiї вирощування озимої пшениці у степовій зоні України // Українська академія аграрних наук ITI "Бiотехнiка". Одеська державна с.-г. дослідна станція. - Одеса - 1997 - 32 с.

73. Калинчук В. А., Новаковский А. Г., Цандур Н. А., Бурячковский В. Г., Пилипенко В. Н., Гармашов В. В. Особенности уборки зерновых колосовых в складывающихся агрометеорологических условиях 2000 года // Методические рекомендации Управление агропромкомплекса облгосадминистрации Региональный центр научного обеспечения агропромышленного производства Одесской области. - Одесса, 2000. - 15 с.

74. Калiнчук В. А., Цандур М. О., Бурячковский В. Г., Гармашов В. В. та ін. Технологія вирощування озимої пшениці з елементами біологізації Методичні рекомендації // УААН. Одеська державна с.-г. дослідна станція. Одеса - 2001 - 23 с.

75. Старчевский И.П., Самойлов Ю.К., Калус Ю.А., Белоусов Ю.В., Старчевский Ю.И., Цандур Н.А., Бурячковский В.Г., Пилипенко В.Н.Рекомендации по применению биосредств в технологиях выращивания зерновых культур // УААН, инженерно-технологический институт “Биотехника”, Одесская государственная сельскохозяйственная опытная станция. Одесса, 2002. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru