Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ цукрових буряків

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК: 633.63.631.531.12

формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

06.01.05 - селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

корнійчук анатолій васильович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук протягом 1994-1997 та 1997-1999 років.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор: Балан Василь Миколайович, завідувач лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук: Васильківський Станіслав Петрович, професор кафедри селекції і насінництва Білоцерківського державного аграрного університету МінАП України

кандидат сільськогосподарських наук Гарбуз Анатолій Іванович, доцент кафедри рослинництва Кримського державного аграрного університету МінАП України

Провідна установа: Інститут землеробства УААН

Захист відбудеться "__12_" __06_______2002року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26. 360. 01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, Інститут цукрових буряків УААН

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розіслано “_10__” ____05______2002 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.

АНОТАЦІЯ

Корнійчук А.В. Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. - селекція і насінництво. Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002 р.

Теоретично обґрунтовано і розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників у осінній і весняно-літній вегетаційний періоди. Визначено оптимальну вихідну густоту та після перезимівлі безвисадкових насінників, яка повинна бути відповідно в межах 10-12 (нижня) і 20-24 (верхня) рослин на 1 м та 5-6 (нижня) і 13-15 (верхня) рослин на 1 м рядка.

На основі результатів досліджень розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників: сівба на кінцеву (задану) густоту і механізоване проріджування навесні.

Ключові слова: безвисадкові насінники, густота, ріст і розвиток, збереженість, врожайність, якість насіння.

АННОТАЦИЯ

Корнейчук А.В. Формирование густоты безвысадочных семенников сахарной свеклы в орошаемых условиях Крыма.- Рукопись.

Теоретически обоснованы и разработаны приемы формирования оптимальной густоты безвысадочных семенников в осенний и весенне-летний вегетационные периоды.

Установлено, что исходная густота безвысадочных семенников является регулирующим фактором количества растений, их роста и развития в процессе онтогенеза. С целью получения оптимально развитых растений перед уходом в зиму, а перед уборкой - высокопродуктивных семенников, исходная густота в орошаемых условиях Крыма должна быть в пределах 10-12 (нижний) и 20-24 (верхний) растений на 1 м рядка.

Показано, что одним из способов повышения продуктивности безвысадочных семенников является формирование оптимальной их густоты после перезимовки. При этом густота безвысадочных семенников после перезимовки влияет на общий выход продуктивных растений и степень их развития перед уборкой. Допустимые следующие нормы густоты безвысадочных семенников после перезимовки: 5-6 (нижняя), 13-15 (верхняя) растений на 1 м рядка.

Доказано, что одним из приемов формирования оптимальной густоты безвысадочных семенников является сев на конечную (заданную) густоту. Заданная густота из расчета 150 тыс./га вполне достаточна для оптимального роста и развития безвысадочных семенников и осуществляется высевом семян со всхожестью 80-85% и нормой 28-32 шт./м. В среднем за три года при практически одинаковой сохранности безвысадочных семенников в зимний период при посеве на конечную (150 тыс./га) густоту урожайность семян повысилась на 2,1 ц/га, всхожесть на 5% по сравнению с контролем.

Показаны особенности формирования густоты безвысадочных семенников при механизированном прореживании весной. Критерием оценки были равномерность распределения в рядке, архитектоника куста, семенная продуктивность. В результате проведенных исследований установлено, что при наличии после перезимовки 20 и более растений на 1 м рядка необходимо проводить механизированное прореживание. Схема прореживания - в зависимости от густоты и равномерности размещения растений.

Технология выращивания семян сахарной свеклы с использованием совокупности результатов исследований обеспечивает сохранность растений в зимний период на уровне 80-95%, урожайность семян - 14-18 ц/га, всхожесть 80-85% с одновременным снижением ресурсозатрат.

Ключевые слова: безвысадочные семенники, густота, рост и развитие, сохранность, урожайность, качество семян.

ANNOTATION

Korniychuk A.V. Density formation of overwintering plants of sugar beets under irrigation conditions of Crimea. - Manuscript.

Thesis for candidate degree in agriculture science on speciality 06.01.05 - Selection and Seed-Growing. The Institute of Sugar Beets of the Ukrainian Academy of Agrarian Science, Kyiv, 2001.

Thesis is devoted to a theoretical substantiation and elaboration of technique for the density formation of overwintering plants during an autumn and autumn-summer vegetative periods. There are also determined the optimal initial density and after wintering of overwintering plants, which should be correspondingly with in the limits of 10-12 (low level) and 20-24 (upper level) plants for 1 meter and 5-6 (low level) and 13-15 (upper level) plants for 1 meter of row.

On the strength of research were worked out methods of optimal density formation of overwintering plants: sowing to the ultimate (target) density and mechanized thinning in spring.

Key words: overwintering plants, density, growth and development, intact, yield, seeds quality.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останні роки значно збільшились посівні площі під безвисадковими насінниками цукрових буряків у південних зрошуваних районах України: Автономна Республіка Крим, південні райони Херсонської та південно-західні райони Одеської областей. Як показують спостереження, головною умовою успіху при вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом є збереження рослин у зимовий період. Між тим, цей показник у окремих господарствах досить мінливий і коливається в широких межах: від 0 до 100%. Попередні дослідження показали, що збереженість безвисадкових насінників упродовж онтогенезу, а в кінцевому результаті врожайність і якість насіння залежать як від метеорологічних, так і агротехнічних факторів.

Актуальність теми. В даний час накопичений чималий досвід з технології вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом. Проте, до цього часу багато питань агротехніки вивчені ще недостатньо. Зокрема, мало вивчені питання формування оптимальної густоти безвисадкових насінників як в осінній, так і у весняно-літній вегетаційний періоди. Одержані ж дані з цього питання попередніми дослідниками досить суперечливі. Згідно рекомендацій з “Технології вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом” густота в осінній період повинна бути в межах 400-500 тис./га (К.:Урожай, 1984). На думку ряду дослідників, вимерзають в основному одиничні рослини, незалежно від фази їх розвитку. Так за даними болгарських учених (К.Славов, 1984) більш всього таких рослин є при густоті їх стояння 5-10 шт. на 1 м рядка. Дослідження, проведені в Криму, показали, що вихідна густота повинна бути в межах 20-25 рослин на 1 м рядка (В.М.Балан, 1985).

У даний час практично відсутні експериментальні дані з вивчення різної густоти безвисадкових насінників після перезимівлі. Деякі дослідники (Б.Г.Сандалов, 1964; Ю.В.Жарков, 1981), рекомендуючи під ту чи іншу густоту перед збиранням насінників, виходять із різної норми висіву, або ж двох-трьох, схем проріджування навесні, що методично неправильно. Для того, щоб визначити оптимальну норму висіву чи схему проріджування необхідно встановити, яка оптимальна густота безвисадкових насінників повинна бути перед їх збиранням, насамперед, на 1 м рядка.

У зв'язку з цим, обґрунтування і розроблення прийомів формування оптимальної густоти безвисадкових насінників є цілком актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з завданнями науково-технічної програми (НТП) 051.14 "Цукрові буряки” Інституту цукрових буряків УААН (номер державної реєстрації 01934U37921), зокрема завдання 02.01 “Розробити ресурсозберігаючі технології виробництва насіння цукрових буряків, що забезпечують високий коефіцієнт його розмноження і посівні якості на світовому рівні”. безвисадковий насінник рослина

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та розроблення прийомів формування оптимальної густоти безвисадкових насінників у зрошуваних умовах Криму.

До задач досліджень входило:

встановити вплив різної вихідної густоти на ріст, розвиток рослин в осінній період, збереженість і продуктивність безвисадкових насінників;

довести можливість посіву на кінцеву густоту;

встановити вплив різної густоти після перезимівлі на ріст, розвиток і продуктивність безвисадкових насінників;

розробити прийоми формування густоти безвисадкових насінників після перезимівлі.

Об'єкт дослідження - густота безвисадкових насінників як фактор врожаю та якості насіння цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму.

Предмет дослідження - формування упродовж онтогенезу оптимальної густоти безвисадкових насінників цукрових буряків різних сортів і гібридів у зрошуваних умовах Криму.

Методи дослідження - польовий (для визначення показників росту і розвитку рослин, збереженості у зимовий період та врожайність насіння); лабораторний (визначення якості насіння). Достовірність одержаних даних та економічну ефективність визначали згідно рекомендованих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. У зрошуваних умовах Криму:

теоретично обґрунтовано і розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу;

встановлені оптимальні межі вихідної (восени) густоти безвисадкових насінників: нижня 10-12, верхня 20-24 рослини на 1 м рядка;

визначено оптимальну густоту безвисадкових насінників після перезимівлі (навесні), яка становить 9-10 рослин на 1 м рядка, допустимі 5-6 (нижня), 13-15 (верхня);

вперше доведено можливість сівби на кінцеву (задану) густоту (перед збиранням) безвисадкових насінників, що регулюється нормою висіву насіння;

на основі результатів досліджень удосконалені процеси формування густоти безвисадкових насінників після перезимівлі (навесні).

Практичне значення одержання результатів. Технологія вирощування безвисадкових насінників з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує збереженість рослин у зимовий період на рівні 80-95%, врожайність насіння 14-18ц/га, схожість - 80-85% при значному зниженні ресурсозатрат.

Наукові розробки автора протягом 1998-1999 років пройшли виробничу перевірку і впроваджувались в КСП “Побєда” і “Восход” Совєтського району АРК щорічно на площі 50-100 га. Економічний ефект при провадженні становив 45-75 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проаналізовано літературу за темою дисертації, виконані польові та лабораторні досліди, узагальнені одержані експериментальні матеріали. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка творчого внеску здобувача в опублікованих у співавторстві працях складається з виконання дослідів, узагальнення результатів і в написанні статті. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали про результати проведених досліджень входили до річних звітів з науково-дослідної роботи ІЦБ УААН (1996,1997, 1998, 1999 рр.) Основні положення роботи доповідались на конференціях молодих учених (К., 1998, Сімферополь, 1999) на семінарах з безвисадкового насінництва (Автономна Республіка Крим, 1997,1999 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 5 наукових працях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 115 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списка використаних джерел (165 найменувань) та 4 додатків. В основній частині вміщено 33 таблиці і 8 рисунків.

ЗМІСТ роботи

СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ З ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ

(Огляд літератури)

Подано аналіз результатів досліджень з питань формування густоти безвисадкових насінників у попередні роки. На основі проведеного аналізу встановлено:1) вихідна густота (восени) вивчалася багатьма дослідниками, але в напрямку її збільшення (до 30-40 рослин на 1 м рядка); 2) меншою мірою вивчалася густота після перезимівлі, отримані ж дані досить суперечливі; 3) до цього часу практично не вивчався такий спосіб формування густоти, як сівба на кінцеву (задану) густоту. Усе це і зумовило провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) по з'ясуванню оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу в зрошувальних умовах Криму.

програма, методика і умови проведення досліджень

Згідно програми науково-дослідних робіт вивчали:

1) вплив вихідної густоти (в осінній період) на ріст, розвиток, збереженість та продуктивність безвисадкових насінників;

2) ріст, розвиток та продуктивність безвисадкових насінників залежно від густоти після перезимівлі;

3) прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників (сівба на кінцеву густоту, механізоване проріджування навесні)

Дослідження проводили в ДСП “Олексіївський” Первомайського району АРК (1994 - 1997), у Кримському опорному пункті Інституту цукрових буряків УААН (КСП “ Побєда” Совєтського району (1997 - 1999) та в лабораторії насінництва і насіннєзнавства ІЦБ УААН (1994 - 1999 рр.).

Обліки та спостереження: густота рослин після появи сходів, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею - для цього на 40 типових рослинах відібраних на двох несуміжних повтореннях, вираховувалось кількість листків, їх висота, площа асимілюючої поверхні, діаметр голівки коренеплоду, його висота і маса коренеплоду та всієї рослини. Коренеплоди розподілялись на фракції: менше 7,7 - 10, 11 - 20, 21 - 30, більше 30г; вміст сухих речовин в коренеплодах перед зимівлею; початок та кінець фаз розвитку насінників; висоту рослин в динаміці; типи кущів, середню масу насінників в цілому та надземної частини і коренеплоду зокрема; елементи продуктивності насінників перед збиранням (висота, ширина, кількість стебел, пагонів 1,2 і 3 - го порядків, ступінь обнасіненості - плодів на 10 см відрізку пагонів); врожайність та якість насіння. Облік врожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потім - обмолоту насінників з усієї ділянки кожної повторності з подальшим очищенням та зважуванням насіння; посівні якості насіння (енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, їх фракційний склад) визначались згідно державного стандарту. Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А.Доспєхов, 1979 ) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К.:ВНЩ, 1986). Площа посівної ділянки становила 400 - 500 м². Повторність чотириразова.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів по основним показникам ( кількість опадів, температурний режим та ін.) в основному були типові для даної зони, але відрізнялись між собою по роках та від середньобагаторічних. Так, у зимовий період 1994/1995 і 1995/1996рр. (зона Первомайського району) середньодобова температура найхолоднішого місяця (лютий) становила від - 2,5 до 4,3⁰С, абсолютна мінімальна температура повітря на поверхні ґрунту знижувалась у січні до -21 - 22, лютому до -20 - 21⁰С. Проте таке коливання температури було короткочасним ( не більше 2 - 3 разів) і при наявності , хоча й незначного снігового покриву (1 - 5 см), критична температура вимерзання (8 - 10 градусів морозу на рівні голівки коренеплоду) не була відмічена. Збереженість безвисадкових насінників в дослідах і в цілому по регіону становила за ці роки 85 - 90 %. Метеорологічні умови зимового періоду 1996/1997 року були в основному також типовими для даної зони. Проте, негативними були метеорологічні умови вегетаційного періоду 1997 року. Із - за надмірних опадів (у червні, липні їх випало, більше норми) було перенесено строки збирання, а скошені насінники майже місяць лежали у валках. Все це негативно вплинуло на врожайність та якість насіння.

Досить нетиповими для даного регіону були метеорологічні умови зимового періоду 1997/1998 року. Сильні опади в осінній період зумовили інтенсивний вегетативний ріст безвисадкових насінників, що призвело до недостатнього накопичення сухих речовин у коренеплодах, а тканини були сильно обводненні. При таких умовах рослини не були підготовлені до зимівлі, тому зниження в середині грудня і наступні місяці температури на рівні голівки коренеплодів до критичної і при відсутності снігового покриву призвело до повної її загибелі у Первомайському та Сакському районах АРК. В той же час наявність снігового покриву, а також дещо вища середньодобова температура в Совєтському, східній частині Джанкойського районів сприяло збереженню безвисадкових насінників на 80 - 100 %.

Агротехніка безвисадкових насінників загальноприйнята у відповідності з рекомендаціями.

РІСТ, РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИХІДНОЇ ГУСТОТИ

Виходячи із завдання, одержати перед зимівлею рослини певної величини і структури, нами вивчався вплив різної вихідної густоти (5-6, 10-12 і 20-25 рослин на 1 м рядка) на ріст і розвиток безвисадкових насінників у онтогенезі, їх збереженість у зимовий період та продуктивність.

Ріст і розвиток безвисадкових насінників у осінній період були неоднаковими залежно від різної вихідної густоти. Її зниження зворотньо корелювало з показниками росту рослин в осінній період. Так, зменшення вихідної густоти з 20 -25 до 5-6 рослин на 1 м рядка сприяло збільшенню кількості листків на одній рослині з 14 до 16 штук, їх маси від 117 до 138 г, асиміляційної поверхні з 1210 до 1405 см². Маса і діаметр голівки коренеплоду також змінювалися залежно від вихідної густоти. Наприклад, при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка маса коренеплоду на 2,7 г, діаметр голівки на 0,5 см були більшими, ніж при вихідній густоті 20-24 рослини на 1 м рядка. Найменша маса коренеплоду відмічена на контролі (15,7г), що зумовлено загущеним розміщенням рослин. Довжина коренеплоду також збільшувалася зі зменшенням вихідної густоти. Якщо при 20-24 рослинах на 1 м рядка вона була в межах 12-15 см, то при 5-6 рослинах - 16-17 см.

Аналіз фракційного складу коренеплодів перед зимівлею показав наступне. Зменшення вихідної густоти сприяло зменшенню кількості коренеплодів масою 7-10 г і збільшенню масою 21-30 і більше 30 г, які більш частіше піддаються впливу низьких температур, тобто вимерзають. В середньому за три роки при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка коренеплодів масою 21-30 г було 40%, більше 30 г - 30%, при густоті 20-24 рослини на 1 м рядка відповідно 16 і 7%. Фракційний склад коренеплодів мало змінювався при густоті 10-12 рослин на 1 м рядка порівняно з густотою 20-24 рослини на 1 м рядка: найбільш придатних для перезимівлі коренеплодів масою 7-10 і 11-20 г у першому випадку було 66%, у другому - 68%.

При густоті 5-6 рослин на 1 м рядка останні були більш розвинуті як у порівнянні з варіантами, де густота була 10-12 і особливо 20-24 рослин на 1 м рядка, так і в порівнянні з контролем. Тут відмічена найбільша кількість (70%) коренеплодів крупних фракцій 21-30 і більше 30 г.

При вивченні динаміки густоти встановлено, чим більша вихідна густота, тим більший відсоток випадання рослин впродовж осіннього і весняно-літнього вегетаційних періодів (онтогенезу). Так, при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка після формування вона складала 89 тис./га, перед зимівлею - 87, після перезимівлі 52 і перед збиранням - 50 тис./га (випадання відповідно склало 6 і 5%), при 20-24 рослинах -348 і 340, 271 і 267 тис./га, 9 і 6% відповідно (табл. 1). При формуванні густоти із розрахунку 20-24 рослини на 1 м рядка не завжди досягали заданих показників, фактично вона була в межах 19-21 рослин на 1 м рядка. Проте і в цьому випадку густота перед збиранням була дещо підвищеною з точки зору оптимального росту рослин перед зимівлею, що в подальшому (як побачимо) не сприяло значному підвищенню збереженості та продуктивності безвисадкових насінників.

При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка, випадання рослин в онтогенезі було меншим і перед збиранням вона становила в середньому за три роки 134 тис./га, що як побачимо далі не відбилося негативно на насіннєвій продуктивності безвисадкових насінників.

Таблиця 1

Динаміка густоти безвисадкових насінників (тис./га, 1994-1997 рр.)

Періоди	Контроль- без формування густоти	Задана густота, шт./м	НІР05
		5-6	10-12	20-24	-
Після формування	391	89	182	348	-
Перед зимівлею	342	87	179	340	12-14
Після перезимівлі	268	52	137	271	10-13
Перед збиранням	241	50	134	263	-

Стосовно збереженості безвисадкових насінників у зимовий період, то необхідно відмітити наступне. При зменшенні вихідної густоти насадження з 20-24 рослин на 1 м рядка до 5-6 збереженість зменшилася в середньому за три роки на 25% (НІР₀₅-7), а в порівнянні з контролем - на 23,1% (рис.). При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка вона становила 77%, що практично однаково як при густоті 20-24 рослини на 1 м рядка (80%), так і на контролі (78% при НІР₀₅ -6%).

Різна вихідна густота вплинула також на ріст і розвиток безвисадкових насінників після перезимівлі. У всі роки досліджень початок фаз розвитку, як правило, був пізнішим, а тривалість їх більша при розрідженому стоянні рослин, ніж при загущеному. Наприклад, у 1995 році при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка початок фази розетки відмічено 23 квітня, кінець - 17 травня, тривалість - 25 днів, при 20-24 рослинах відповідно 19 квітня, 10 травня і 23 дні. У 1996 році тривалість фази цвітіння при 5-6 рослинах була на 5 днів довшою порівняно з 20-24 рослинами на 1 м рядка. В цілому тривалість вегетаційного періоду була також дещо довшою (на 2-5 днів) при густоті 5-6 і 10-12 рослин на 1 м рядка в порівнянні з іншими варіантами досліду.

У зв'язку з неоднаковим ростом і розвитком рослин при різній густоті змінюються і деякі морфологічні ознаки безвисадкоих насінників перед збиранням, а саме: тип куща насінника, кількість і довжина квіткових пагонів тощо. Так, коли при 5-6 рослинах на 1 м рядка висота насінників була 151 см, пагонів 1-го порядку - 29 шт., 2-го - 76, 3-го - 24шт., щільність обнасінення - 29 шт., плодів на одному насіннику 4,2 тис. шт., а насіннєва продуктивність 51 г, то при густоті 20-24 рослини відповідно 162 см, 21, 65 і 10 шт., 27 шт., 3,7 тис. шт. і 49 г. При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка щільність обнасінення була така, ж як при 5-6 рослинах, проте плодів на одному насіннику і насіннєва його продуктивність були дещо меншими і більшими в порівнянні з контрольним варіантом.

В наших дослідах спостерігається пряма залежність між врожайністю насіння з одиниці площі і кількістю рослин, що збереглися до збирання та їх насіннєвою продуктивністю (табл. 2). В середньому за три роки збільшення вихідної густоти насадження з 5-6 до 10-12 рослин на 1 м рядка супроводжувалося підвищенням врожайності насіння відповідно з 8,2 до 15,4 ц/га. Подальше збільшення вихідної густоти насадження до 20-24 рослин на 1 м не сприяло збільшенню врожайності насіння. Найменша врожайність насіння (8,2 ц/га) отримана при вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка, що на 5,1 ц/га менше.

Таблиця 2

Врожайність і якість насіння залежно від вихідної густоти (1995-1997 рр.)

Варіанти досліду	Врожай-ність насіння, ц/га	Схо-жість, %	Маса 1000 плодів, г	Плодів, % фракції, мм
				>5,5	4,5-5,5	3,5-4,5	3,0-3,25
Контроль-без формування густоти	13,3	75	11,3	2,1	21,8	56,0	20,1
5-6 рослин на 1 м рядка	8,2	68	10,9	3,0	15,3	61,6	20,1
10-12 рослин на 1 м рядка	15,4	81	12,2	1,4	23,7	59,3	15,6
20-24 рослини на 1 м рядка	15,5	78	11,8	0,8	21,8	60,0	17,4
НІР05	2,0	4	0,4

Стосовно якості насіння, то можна відмітити, що достовірне зниження енергії проростання, схожості, маси 1000 плодів було при вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка в порівнянні з іншими варіантами досліду. В середньому за три роки ця різниця, наприклад, по схожості становила 7%. Найбільш високі показники по якості насіння відмічені при вихідній густоті 10-12 рослин на 1 м рядка. У цьому ж варіанті відмічено і найбільш вирівняний фракційний склад насіння (див. табл. 2.)

біологічні особливості і продуктивність безвисадкових насінників залежно від їх густоти після перезимівлі

Урожайність і якість насіння при безвисадковому способі його вирощування значною мірою визначається також густотою безвисадкових насінників після перезимівлі. Тому з метою теоретичного обґрунтування і відпрацювання прийомів формування оптимальної густоти безвисадкових насінників після перезимівлі, нами вивчався вплив різної густоти (2-3, 5-6, 9-10 і 13-15 рослин на 1 м рядка) на біологічні особливості і продуктивність безвисадкових насінників.

Вивчення різної густоти в динаміці показало, що чим вища вихідна густота після перезимівлі, тим більше випадання рослин в процесі вегетації і розрив між розрахунковою і фактичною густотою перед збиранням. Особливо ця закономірність спостерігається коли порівнювати варіанти з густотою 2-3 і 13-15 рослин на 1 м рядка та на контролі. Так, коли при густоті після формування 48 тис./га (2-3 рослини) випадання склало 6%, то при 225 тис./га (13-15 рослин) - 9%, на контролі 18%. При густоті 90 тис./га (5-6 рослин на 1 м рядка) кількість випавших рослин становила 3%, 162 тис./га (9-10 рослин) - 8% (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка густоти безвисадкових насінників (1997-1999 рр.)

Періоди	Контроль- без формування густоти	Задана густота, шт./м
		2-3	5-6	9-10	13-15
Після перезимівлі	19,1/317	18,8/313	19,2/321	19,2/321	19,3/320
після формування	17,5/292	2,9/48	5,5/91	9,8/162	13,5/225
Перед збиранням	14,4/240	2,7/45	5,4/88	9,1/150	12,4/206

Примітка: чисельник - рослин на 1 м рядка, знаменник - тис./га

Густота впливає на ріст і розвиток безвисадкових насінників цукрових буряків. Насамперед встановлена чітка закономірність між густотою і висотою рослин, а також їх облистяністю. Так, при вихідній густоті 13-15 рослин на 1 м рядка висота їх перед збиранням склала 160 см, кількість листків на одному насіннику 61 шт., при 2-3 рослинах відповідно 142 см і 71 шт., на контролі ці показники відповідно були 166 см і 62 шт. Найбільша маса надземної частини відмічена при 2-3 рослинах на 1 м рядка (447 г), найменша - при 9-10 і 13-15 рослинах (317 г).

Різна густота вплинула в цілому на кількість продуктивних насінників. Зі зменшенням густоти кількість продуктивних насінників також зменшувалася з 97,0% до 91,3%. На контролі кількість продуктивних насінників була меншою порівняно з густотою 9-10 і 13-15 рослин на 1 м рядка (це пов'язане з наявністю значної кількості недорозвинених рослин через нерівномірність їх розвитку) і дещо більшою порівняно з 2-3 і 5-6 рослинами на 1 м рядка. Змінюються й деякі морфологічні ознаки насінників, особливо такі, як тип насінника, довжина і кількість квітконосних пагонів. Так, якщо у варіанті без формування густоти багатостеблових насінників було 10%, при густоті 2-3 і 13-15 рослин на 1 м рядка відповідно 30 і 10%. При густоті 2-3 рослини на 1 м рядка пагонів першого порядку було 50, другого - 103, третього - 12, то при 13-15 рослинах відповідно 40, 93 і 6 шт. Найбільш компактними, з точки зору архітектоніки куща, були насінники, вирощені при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка: тут пагонів першого порядку нараховувалося 45, другого 96, третього - 6 шт.

Стосовно кількості плодів на одному насіннику, то встановлена така закономірність: найбільшу кількість плодів відмічено при 2-3 і 5-6 рослинах на 1 м рядка (4,6 тис. шт.), найменшу - на контролі (3,8 тис. шт.). Аналогічна закономірність відмічена і по насіннєвій продуктивності. Тобто, можна стверджувати, що зі зменшенням густоти безвисадкових насінників такі елементи їх продуктивності як кількість плодів на одному насіннику, насіннєва продуктивність однієї рослини збільшується, проте, як побачимо далі, це не компенсує до певної межі зменшення врожайності з одиниці площі при зріджених посівах.

Найбільша врожайність насіння отримана при густоті після перезимівлі 9-10 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 150 тис./га). Наступне підвищення густоти до 13-15 шт./м, що відповідало перед збиранням 206 тис./га призводило до зниження врожайності насіння (на 1,3 ц/га при НІР₀₅-1,9ц). Проте, порівняно з контролем врожайність насіння в цьому варіанті була дещо вищою. Зменшення ж густоти до 5-6 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 90 тис./га) призводило до деякого зменшення врожайності насіння, але порівняно з контролем врожайність насіння і у цьому варіанті була дещо вищою. Подальше ж зменшення густоти до 2-3 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 45 тис./га) призводило до різкого зниження врожайності насіння (табл. 4)

Таблиця 4

Врожайність і якість насіння залежно від густоти безвисадкових насінників після перезимівлі (1997-1999 рр.)

Варіанти досліду	Врожай-ність насіння, ц/га	Схо-жість, %	Маса 1000 плодів, г	Плодів, % фракції, мм
				>5,5	4,5-5,5	3,5-4,5	3,0-3,5
Контроль-без формування густоти	14,1	80	12,3	3	20	51	26
2-3 рослини на 1 м рядка	6,7	76	12,2	4	25	53	18
5-6 рослин на 1 м рядка	15,3	84	12,5	4	26	50	20
9-10 рослин на 1 м рядка	16,7	85	12,6	3	22	53	22
13-15 рослин на 1 м рядка	15,4	83	12,5	3	21	56	20

Аналіз якості насіння показав, що найнижчі показники отримано у варіанті з густотою 2-3 рослини на 1 м рядка. Найвищу схожість (85%), масу 1000 плодів (12,6г) отримано при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка. Практично такі ж показники були отримані і при густоті 5-6 і 13-15 рослин на 1 м рядка (див табл. 4).

ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ

Сівба на кінцеву густоту. Згідно рекомендацій по технології вирощування безвисадкових насінників, оптимальна кількість рослин перед збиранням має бути (залежно від ширини міжрядь) від 150 до 200 тис./га. Враховуючи те, що впродовж онтогенезу випадає 30-60% рослин, вихідна густота повинна бути вдвічі більшою, тобто восени вона повинна складати 300-400 тис./га. У зв'язку з цим у 1994-1997 рр. проводилися досліди з сівби на кінцеву густоту із розрахунку 150 і 100 тис.га (ширина міжрядь - 70 см).

Для отримання кінцевої густоти перед збиранням, наприклад, 150 тис./га (10,4 рослини на 1 м рядка) теоретично вихідна густота (восени) повинна бути в межах 300 тис./га, або ж 20,8 рослин на 1 м рядка, виходячи, що 50% із них випадає в осінній, зимовий і весняно-літній періоди. В дослідах лабораторна схожість насіння становила 85%. Щоб одержати задану кількість рослин (20 шт./м) і, враховуючи, що польова схожість насіння була нижча на 50% лабораторної, висівали по 46 плодів на 1 м рядка. Результати дослідів показали, що у варіанті із заданою густотою 150 тис./га кількість рослин в період “повні сходи” було в середньому за три роки 18,5 шт./м (259 тис.), із заданою густотою 100 тис./га - 103 шт./м (144 тис./га), на контролі, де норма висіву була 50-60 шт./м (згідно з рекомендаціями), - відповідно 27,1 шт./м і 379 тис./га (табл. 5).

Таблиця 5

Показники росту і продуктивності безвисадкових насінників при висіві на кінцеву густоту (1994-1997 рр.)

Показники	Контроль - звичайна сівба	Сівба на кінцеву густоту, тис./га	НІР05
		150	100
Перед зимівлею:
- маса коренеплоду, г	16,3	17,2	18,4	2,0
-висота рослин	27	27	26	2,3
Густота (тис/. га) в період:
-повні сходи	379	259	144	-
-перед зимівлею	336	259	144	-
-після перезимівлі	280	182	101	12
-перед збиранням	224	172	97	-
Випало рослин упродовж онтогенезу, %	42	34	39	-
Збереженість у зимовий період, %	83	84	76	6
Врожайність насіння, ц/га	14,6	16,7	15,6	2,1
Схожість, %	80	85	83	4

Проведені дослідження показали також, що при сівбі на кінцеву густоту зменшується випадання рослин впродовж онтогенезу в порівнянні з контролем. Це зумовлено, перш за все, дещо кращою їх збереженістю в зимовий період (див. табл. 5), а також більш рівномірним розміщенням рослин в рядку як в осінній, так і в весняно-літній вегетаційні періоди. В середньому за три роки на контролі випало 20% рослин при сівбі на кінцеву густоту 150 і 100 тис./га відповідно 6 і 16%. Тому густота безвисадкових насінників перед збиранням у цих варіантах була відповідно 172 (дещо вище від заданої 150 тис/га) і 97 тис./га (практично однаковою із заданою). Отже, можна стверджувати, що при посіві на кінцеву густоту із розрахунку 150 тис/га вихідна густота повинна бути не 300-400 тис/га. а дещо менша. Розрахунки показують, що для одержання заданої густоти перед збиранням із розрахунку 150 тис/га (10,4 шт/м при ширині міжряддя 70 см), вихідна густота повинна бути в межах 190-210 тис/га (13-15 шт/м при 85% збереженості рослин у зимовий період). А для одержання заданої густоти перед збираннм із розрахунку 100 тис./га вихідна густота повинна бути в межах 140-150 тис./га (10-11 шт./м). Це забезпечується при висіві насіння зі схожістю 85% і нормою 28-32 шт на 1 м рядка. Найбільш вдало це поєднується при заданій кінцевій густоті 150 тис./га. У середньому за три роки в цьому варіанті отримано найвищу врожайність насіння - 16,7 ц/га, що на 2,1 ц/га більше контроля і на 1,1 ц/га більше від варіанту із заданою густотою 100 тис./га (див. табл. 5).

Механізоване проріджування навесні. При сприятливих умовах зимового періоду практично всі рослини зберігаються і густота перевищує допустимі норми (300-400 тис./га). При такій густоті ріст і розвиток насінників проходить нерівномірно, що в кінцевому результаті негативно впливає на врожайність і якість насіння. Тому виникає необхідність проводити їх проріджування навесні. У 1997-1998 рр. у Кримському опорному пункті проводили досліди з механізованого проріджування безвисадкових насінників за схемою 8х10 см (виріз 8 см, букет 10 см). Перед проріджуванням густота рослин становила 19,1 шт. на 1 м рядка (317 тис./га). Після проріджування вона зменшилася на 42% і становила 11 шт./м (155 тис./га), а перед збиранням насінників густота становила10,4 шт./м (152 тис./га), на контролі - 14,4 шт./м (240 тис./га). Тобто, і при проріджуванні і на контролі вона була в межах допустимої.

Механізоване проріджування вплинуло також на рівномірність розміщення рослин у рядку, а саме спостерігається вища рівномірність рослин у рядку порівняно з контролем. Так, якщо на контролі були пропуски з інтервалами 0-5 см (63,2%), 5-10 см (26,7%), 10-15 см (5,5%), 15-20 см (4%), більше 20 см (6%), то при механізованому проріджуванні біля 94% пропусків виявилося з інтервалами 5-10 і 10-15 см. Завдяки цьому при механізованому проріджуванні виростають більш прийнятні з точки зору архітектоніки куща насінники: зменшується їх висота, збільшується кількість пагонів першого і другого порядків, плодів на десятисантиметрових відрізках, тобто насінники при цьому більш вирівняні, компактні, їм притаманна висока насіннєва продуктивність. У всі роки проведення дослідів врожайність насіння була вищою при механізованому проріджуванні, ніж на контролі: у 1997 році на 2,4 ц/га, у 1998 році - на 2,2 ц/га, у 1999 році - на 2,5 ц/га.

Аналіз якості насіння показав, що як схожість, так і маса 1000 плодів були вищими також у варіанті з механізованим проріджуванням порівняно з контролем. В середньому за три роки схожість насіння сорту Ялтушківський однонасінний 64 на 5% (при НІР₀₅-4%), маса 1000 плодів - на 0,5 г були вищими, ніж на контролі (табл. 6).

Таблиця 6

Врожайність і якість насіння при механізованому проріджуванні безвисадкових насінників навесні (1997-1999 рр.)

Варіанти досліду	Врожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 плодів, г	Плодів, % фракції, мм
				>5,5	4,5-5,5	3,5-4,5	3,0-3,25
Контроль-без проріджування	14,1	80	12,3	2,1	21,6	56,1	20,0
Механізоване проріджування	16,5	85	12,8	2,0	28,3	54,8	14,9
НІР05	1,9	4	0,2	-	-	-	-

виробнича перевірка, впровадження та економічна ефективність результатів досліджень

виробнича перевірка результатів досліджень

У 1998 і 1999 роках у господарстві “Побєда” Совєтського району АРК проводили виробничу перевірку рекомендованих прийомів: сівба на кінцеву густоту, механізоване проріджування навесні. Виробнича перевірка підтвердила наші висновки про те, що при сівбі на кінцеву рекомендовану густоту чи при необхідності механізоване проріджування навесні за основними показниками не поступаються контрольному варіанту, тобто там, де не формували густоту.

У 1999 році рекомендовані нами прийоми були впроваджені в господарствах “Побєда” (сівба на кінцеву густоту і механізоване проріджування) і “Восход” (сівба на кінцеву густоту) Совєтського району АРК. При цьому враховували врожайність і економічну ефективність. При сівбі на кінцеву густоту зменшується собівартість вирощеного насіння завдяки зменшенню (майже у 2 рази) норми висіву, а також збільшується реалізаційна ціна, завдяки підвищенню схожості. Тому річний економічний ефект при висіві на кінцеву густоту становив: у господарстві “Побєда” 45,9 тис. грн. (площа 50 га), “Восход” - 75,2 тис. грн. (100 га). Витрати на проведення механізованого проріджування складають 9-10 грн. на 1 га, тому собівартість насіння в цьому випадку дещо більша порівняно з контролем. Але завдяки підвищенню врожайності і якості насіння чистий прибуток при механізованому проріджуванні збільшився в середньому за два роки на 4,7 тис. грн./га, а річний економічний ефект у 1999 році становив 13,1 тис. грн.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності безвисадкового насінництва цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму, яке полягає у формуванні оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу. Проблема вирішувалася проведенням польових дослідів, в яких визначено оптимальні вихідну (восени) і після перезимівлі (навесні) густоту безвисадкових насінників. Технологія вирощування насіння цукрових буряків з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує збереженість рослин у зимовий період на рівні 80-95%, врожайність насіння - 14-18 ц/га, схожість на 80-85% з одночасним зниженням ресурсозатрат.

2. Стійкість рослин до несприятливих умов довкілля, їх життєздатність і продуктивність зумовлюються перш за все вихідною густотою (восени). Показники росту як надземної частини безвисадкових насінників, так і коренеплодів, а також виживання рослин упродовж онтогенезу та їх продуктивність практично однакові при вихідній густоті 10-12 і 18-24 рослин на 1 м рядка.

При вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка знижується збереженість безвисадкових насінників у зимовий період, врожайність і якість насіння порівняно з густотою 10-12 і 20-24 рослини на 1 м рядка.

3. З метою одержання оптимально розвинених рослин перед зимівлею, а перед збиранням високопродуктивних насінників, вихідна густота у зрошуваних умовах Криму повинна бути в межах 10-12 (нижня) і 20-24 (верхня) рослин на 1 м рядка.

4. Одним із способів підвищення продуктивності безвисадкових насінників є формування оптимальної густоти після перезимівлі. Найбільша врожайність і якість насіння отримані при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка. Наступне підвищення густоти до 13-15, як і зниження до 5-6 рослин на 1 м рядка призводять до зниження врожайності і якості насіння.

5. На основі проведених досліджень встановлені такі межі густоти безвисадкових насінників після перезимівлі: 5-6 (нижня), 13-15 (верхня) рослин на 1 м рядка.

6. Найбільш ефективним способом формування густоти в цих межах є сівба на задану кінцеву густоту, який регулюється нормою висіву насіння. У середньому за три роки при висіві на кінцеву густоту із розрахунку 10-12 рослин на 1 м рядка (норма висіву насіння 28-32 шт./м) збереженість рослин у зимовий період становила 83%, врожайність насіння 16,7 ц/га, схожість - 85%, на контролі, де не формували густоту (норма висіву насіння 50-60 шт./м), відповідно 83%, 14,6 ц/га і 80%.

7. Ефективним способом формування густоти безвисадкових насінників є також весняне механізоване проріджування при умові, що кількість рослин на 1 м рядка перевищує оптимальну на 25% і вище. При механізованому проріджуванні завдяки рівномірному розміщенню рослин у рядку виростають більш прийнятні з точки зору архітектоніки куща насінники: зменшується їх висота, збільшується кількість пагонів 1-го і 2-го порядків, щільність обнасінення, тобто насінники більш вирівняні, компактні, їм притаманна висока насіннєва продуктивність. У середньому за три роки при механізованому проріджуванні навесні врожайність насіння підвищилась на 2,4 ц/га, схожість - на 5% порівняно з контролем (без проріджування).

8. Впровадження запропонованих елементів технології вирощування безвисадкових насінників дозволяє економити і більш раціонально використовувати насіння еліти цукрових буряків, а також знижує його собівартість. Економічний ефект при впровадженні в 1999 році становив 75,2 тис. грн.

Рекомендації виробництву

1. При вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом у зрошуваних умовах Криму оптимальна вихідна густота (восени) становить 12-15, після перезимівлі - 9-10 рослин на 1 м рядка. Це забезпечується сівбою на кінцеву густоту безвисадкових насінників із розрахунку 10-12 рослин на 1 м рядка (норма висіву насіння 28-32 шт./м).

2. При наявності після перезимівлі 20 і більше рослин на 1 м рядка проводити механізоване проріджування. Схема проріджування - залежно від густоти і рівномірності розміщення рослин.

список опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Балан В.Н., Тарабрин А.Е., Корнейчук А.В. Биология и агротехника безвысадочных семенников корнеплодных культур в орошаемых условиях юга Украины. -К.: Норопринт, 2001 г., 348 с.

2. Корнійчук А.В., Тарабрін О.Є., Балан В.М. Вигідна культура для Криму // Цукрові буряки.-1999.-№4.-С.14-15.

3. Корнейчук А.В. Продуктивность безвысадочных семенников // Сахарная свекла.-1999.-№9.-С.25-26.

4. Корнечук А.В. Сохранность и продуктивность безвысадочных семенников в зависимости от исходной густоты насаждения // Научные труды Крымского государственного аграрного университета.-Симферополь, 1999.-Вып. 62.-С.260-267.

5. Корнійчук А.В. Формування густоти безвисадкових насінників // Цукрові буряки.-2000.-№3.-С.14.

6. Тарабрін О.Є., Корнійчук А.В. Агрокліматичні умови зимівлі безвисадкових насінників у Криму // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків.-К.,2000.-В.2.-С.107-114.

Размещено на Allbest.ru

...