Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь

Пропонується технологічна система вирощування молодняка на м'ясо з використанням пасовищ на ранніх етапах розвитку тварин та заключну відгодівлю на стійловому утриманні з використанням менш забруднених кормів і введення у раціон експериментального корму.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2014
Размер файла 51,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

КОРХ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 636.2.084.1.033:539.1

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ БУГАЙЦІВ НА М'ЯСО В УМОВАХ РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Чигринов Євген Іванович,

Інститут тваринництва УААН,

завідувач лабораторії виробництва яловичини

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджі Генадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології

виробництва продуктів тваринництва;

член-кореспондент УААН,

доктор сільськогосподарських наук, професор

Славов Володимир Петрович,

Інститут м'ясного скотарства УААН,

завідувач відділом технології м'ясного скотарства

Провідна установа: Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра біології тварин

Захист відбудеться "29" травня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: Інститут тваринництва УААН, 62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11).

Автореферат розісланий "26" квітня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Помітун І.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. М'ясо в харчуванні людини є основним джерелом біологічно повноцінного білка. Забезпечення білком завжди було актуальною проблемою агропромислового комплексу, яка загострилась в теперішній час. Рівень загального харчування на душу населення в Україні в 2000 році в порівнянні з 1990 роком знизився на 27,8%, білкового - на 30%, в тому числі за рахунок білків тваринного походження на 50%. Тому збільшення виробництва і покращення якості м'ясної продукції, в тому числі яловичини, є важливим народногосподарським завданням. Успішне вирішення цього завдання при виробництві яловичини можливе при впровадженні науково-обгрунтованої системи вирощування молодняку, основними елементами якої є повноцінна годівля і раціональні системи утримання.

Особливо це важливо в умовах радіоактивного забруднення територій, яке відбулося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, коли удосконалення технології годівлі і вирощування тварин є складним технологічним процесом, який зумовлює необхідність пошуку ефективних технологічних прийомів, що забезпечуватимуть високу продуктивність тварин і отримання екологічно безпечної для людини продукції.

Враховуючи це, провідними вченими [Б.С. Пристер, 1991; Н.П. Асташева, 1992; Л.М. Романов, 1992; О.С. Соболєв, 1992; М.М. Лазарєв, 1992; В.П. Славов В.П., 1996, 1997 та ін.] розроблено низку прийомів, спрямованих на зниження рівня надходження радіонуклідів в організм тварин, ступінь їх засвоєння і виведення з організму. Але розробка нових і удосконалення існуючих прийомів є актуальною проблемою, яка буде існувати ще тривалий час.

Слід відзначити, що технологічні підходи до вирощування бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення території сформульовані лише на концептуальному рівні, не мають належного системного і технологічного характеру, а забезпечення збалансованої годівлі тварин потребує подальшого удосконалення з урахуванням зональних особливостей складу кормів, їх радіонуклідної забрудненості та якості отриманої продукції.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана в лабораторії виробництва яловичини Інституту тваринництва УААН і є складовою частиною науково-технічної програми УААН "Технології в молочному та м'ясному скотарстві", підпрограми "Технології виробництва яловичини" за темою: "Розробити по зонах України енерго- та ресурсозберігаючі, конкурентоспроможні технології виробництва яловичини в м'ясному скотарстві, які забезпечують середньодобовий приріст молодняку - 1000-1200 г у підприємствах різних форм господарювання", номер держреєстрації 0196 U 011387.

Автор є виконавцем підрозділу П.03.3.1.5 "Вивчити ефективність вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в забрудненій радіонуклідами зоні Полісся України при пасовищній та стійловій системах утримання" та П.02.2.1.1 "Вивчити джерела та рівні забруднення продуктів тваринництва".

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є вивчення і наукове обгрунтування технології вирощування бугайців на м'ясо в молочному скотарстві в умовах радіонуклідного забруднення території з використанням окремих прийомів, спрямованих на підвищення виробництва екологічно безпечної для споживання людиною яловичини. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

вивчити хімічний склад, поживну цінність кормів і їх забрудненість 137Cs;

експериментально обгрунтувати ефективність використання розробленого мінерально-вітамінного преміксу з метою підвищення продуктивності бугайців і зниження коефіцієнта переходу 137Cs в м'ясо;

комплексно оцінити вплив деяких технологічних прийомів на ріст, м'ясну продуктивність, якість яловичини і її забрудненість 137Cs за повний цикл вирощування бугайців на м'ясо;

виявити вплив окремих технологічних прийомів при виробництві яловичини на статус природної резистентності організму бугайців;

дати економічну і біоенергетичну оцінку виробництва яловичини в залежності від використання основних технологічних прийомів при вирощуванні бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень були бугайці чорно-рябої породи, які з дня народження і до забою перебували на території забрудненій радіонуклідами, зразки кормів, крові, грунту, м'яса та внутрішніх органів, інтенсивність забруднення приміщень, пасовища та раціонів дослідних груп 137Cs.

Предмет досліджень. Вивчалась ефективність технологічних прийомів при вирощуванні бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення території за їх енергією росту, станом здоров'я, м'ясною продуктивністю, якістю м'яса, зниженням забрудненості яловичини 137Cs.

Методи досліджень. Основний метод - експериментальний, шляхом постановки двох науково-господарських дослідів. При обробці результатів досліджень використовували сукупність зоотехнічних, біохімічних, етологічних, статистичних, біоенергетичних та економічних методів досліджень, які є загальноприйнятими в тваринництві.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах радіонуклідного забруднення Полісся Київської області проведено комплексні дослідження і науково обгрунтовано технологію вирощування бугайців на м'ясо в молочному скотарстві протягом повного циклу, яка включає поєднання пасовищного утримання молодняку зі стійловим з використанням менш забруднених кормів та введення до раціонів в заключний період вирощування мінерально-вітамінного преміксу.

Стосовно до умов радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь, встановлено ефективність використання бугайцями поживних речовин кормів і конверсію їх в енергію і білок м'ясної продукції, дано економічну і біоенергетичну оцінку виробництва яловичини в молочному скотарстві.

Експериментально обгрунтовано, що подальше удосконалення технології вирощування бугайців на м'ясо стратегічно пов'язано з інтенсифікацією ведення галузі, яка водночас забезпечує підвищення продуктивності тварин та зниження вмісту 137Cs в м'ясі.

Доведено, що пасовищне утримання бугайців у зоні радіонуклідного забруднення Полісся України доцільне не тільки з огляду на особливості землекористування, але й з точки зору позитивного впливу його на статус природної резистентності організму тварин.

Розроблено, апробовано і впроваджено у виробництво новий рецепт мінерально-вітамінного преміксу, що забезпечує підвищення продуктивності тварин та сприяє зниженню переходу радіонуклідів в організм відгодівельного молодняку великої рогатої худоби, на який автором отримано деклараційний патент на винахід " Премікс для молодняка великої рогатої худоби молочних і комбінованих порід старше 8-місячного віку в зонах радіонуклідного забруднення кормів Полісся України" від 16.10.2000 року №28980 А.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтувано систему технологічних прийомів вирощування бугайців на м'ясо в умовах радіоактивного забруднення території. Отримано експериментальне обгрунтування необхідності балансування раціонів за макро-, мікроелементами і вітамінами за рахунок використання розробленого мінерально-вітамінного преміксу, який дозволяє підвищити продуктивність молодняку, покращити якість яловичини, знизити забрудненість м'язової тканини 137 Cs і збільшити рентабельність виробництва.

Дано науково-обгрунтовану оцінку технології вирощування бугайців на м'ясо при поєднанні пасовищного утримання молодняку зі стійловим з використанням менш забруднених кормів та введенні до раціонів в заключний період вирощування мінерально-вітамінного преміксу, яка виявила додатковий резерв збільшення виробництва і підвищення рентабельності високоякісної яловичини.

Річний економічний ефект від впровадження результатів досліджень становить 14459,9 грн., що підтверджено актами про впровадження.

Здобувач є співвиконавцем науково-технічної програми "Технології в молочному і м'ясному скотарстві" підпрограми "Технології виробництва яловичини" (Харків, 1998).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною працею. Здобувач провів основну частину роботи самостійно (80% загального об'єму), включаючи підбір і аналіз літературних даних, узагальнення отриманих результатів і статистичне опрацювання, оформлення рукопису дисертації, висновків і пропозицій виробництву. Організація і проведення досліджень, підбір груп тварин, контроль за ростом бугайців, участь в проведенні контрольних забоїв, відбір зразків для аналізу проведені автором безпосередньо. Схема і методика досліджень розроблені сумісно з науковим керівником.

В проведенні окремих лабораторних досліджень брали участь співробітники Іванківської лабораторії ветеринарної медицини, Іванківського пункту дозиметричного контролю Київської проектно-пошукової станції хімізації, радіологічної лабораторії Київської санітарно-епідеміологічної станції, кафедри паразитології Київського Національного аграрного університету, кафедри будівельних матеріалів і виробів Харківського державного технологічного університету будівництва і архітектури та аналітичної лабораторії ІТ УААН (20%).

Із сумісних досліджень і наукових публікацій для оформлення дисертації здобувач використав лише свою частину роботи. Частка участі здобувача в сумісних публікаціях полягає в розробці методичних підходів, отриманні експериментального матеріалу, проведенні біометричного опрацювання даних і складає 80%.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень знайшли відображення і використані при розробці практичних і методичних рекомендацій:

- Методики дослідів по технології м'ясного скотарства (Харків, 1998), підрозділ 2.6;

- Методичнi основи науково - виробничих дослiдiв по технологiї м'ясного скотарства (Харкiв, 1998), підрозділ 3.4.1 та 3.4.3;

- Методичні основи досліджень по технології м'ясного скотарства (Харків, 2001) підрозділ 3.4.1 та 3.4.3.

Основні результати проведених досліджень доповідались, апробовані і одержали позитивну оцінку на:

- засіданнях вченої ради Інституту тваринництва УААН (1996 - 2000);

- конференціях молодих учених та аспірантів Інституту тваринництва УААН (1998, 2001);

- мiжнароднiй конференцiї "Проблеми індивідуального розвитку cільськогосподарських тварин", присвяченiй 90-рiччю вiд дня народження заслуженого дiяча науки України, доктора сiльськогосподарських наук, професора К.Б. Свєчина (Київ, 1997);

- всеукраїнській науковій конференції "Наукова концепція переходу ферм України на енергоресурсозберігаючі технології виробництва рентабельного молока і м'яса" (Біла Церква, 2000);

- міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001);

- науково-практичній конференції "Нові методи досліджень у тваринництві" (Харків, 2001).

Використання мінерально-вітамінного преміксу апробовано в матеріалах центру наукового забезпечения агропромислового виробництва Харківської області (Харків, 2001).

Публікації. Результати проведених досліджень за темою дисертації викладені в 15 публікаціях, в тому числі 7 у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, 3-х методичних рекомендаціях, 1 тезах і 1 авторському свідоцтві.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків, які включають акти впровадження у виробництво науково-технічних розробок і передового досвіду. Містить 24 таблиці, 8 рисунків. Список використаної літератури складається з 222 найменувань робіт, у тому числі 24 іноземних джерел.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота виконана в КСП "Горностайпільське" Іванківського району Київської області протягом 1996-1998рр., де проведені два науково-виробничі досліди в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь, науково-дослідницька - в лабораторії виробництва яловичини Інституту тваринництва УААН.

Господарство згідно з прийнятою картосхемою відноситься до третьої зони радіонуклідного забруднення. Щільність радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь за 137Cs складала від 37 до 555 кБк/ м2.

Від народження і до 18-місячного віку бугайців вирощували за прийнятою в молочному скотарстві технологією. При розподілі тварин на групи дотримувались загальноприйнятих принципів підбору груп-аналогів. Дослідження проводили за схемою, яку наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема науково-виробничих дослідів

Група

Порода

Вік тварин, міс.

Тривалість досліду, днів

Кількість тварин,

голів

Фактори, які вивчалися

Дослід № 1

Вивчення вирощування бугайців на м'ясо з використанням спеціального преміксу

I

чорно-ряба

16-18

92

10

ОР (основний раціон) - концкорми + зелена маса

II

чорно-ряба

16-18

92

10

ОР + стандартний премікс (П63-3)

III

чорно-ряба

16-18

92

10

ОР + експериментальний премікс

Дослід № 2

Вивчення стійлового і пасовищного утримання бугайців при вирощуванні на м'ясо

I

чорно-ряба

0-4

122

12

стійлове утримання, ОР

5-8

133

12

стійлове утримання, ОР

9-18

294

12

стійлове утримання, ОР

II

чорно-ряба

0-4

122

12

стійлове утримання, ОР

5-8

133

12

пасовищне утримання, ОР

9-18

294

12

стійлове утримання, ОР + премікс

III

чорно-ряба

0-4

122

12

стійлове утримання, ОР

5-8

133

12

пасовищне утримання, ОР

9-18

294

12

стійлове утримання, ОР

При проведенні досліджень вивчали такі показники:

жива маса: шляхом щомісячного індивідуального зважування, а також при постановці, закінченні досліду та реалізації на забій;

гематологічні показники: за кількістю еритроцитів і лейкоцитів в 1 мм3 цільної крові - підрахунком у камері Горяєва, лейкоцитарну формулу - шляхом ідентифікації різних видів лейкоцитів у мазках, забарвлених за Романовським-Гімзою з наступною мікроскопією, концентрацію гемоглобіну - методом Салі. У сироватці крові визначали: вміст загального білка - рефрактометрично, співвідношення білкових фракцій (альбуміни, альфа-, бета-, гама-глобуліни ) - методом електрофорезу на хроматографічному папері;

клініко-фізіологічні показники (температура тіла, частота пульсу і дихання) визначали за сезонами року;

поживну цінність раціонів - на базі проведення хімічного аналізу кормів в аналітичній лабораторії Інституту тваринництва УААН;

фактичне споживання кормів у стійловий період визначали шляхом щоденного зважування їх перед роздаванням і обліку залишків. Кількість спожитої пасовищної трави визначали методом укісних ділянок. Поряд з цим враховували продуктивність пасовища, ботанічний склад травостою та його поживність;

інтенсивність гама-фону в приміщеннях, на вигульних майданчиках, пасовищі - визначали дозиметром СРП - 68 - 01, вміст радіоцезію в кормах, пасовищній траві - методом гама-спектрометрії приладом РКГ 05 П та м'ясі - методом гама-спектрометрії на приладі РУБ - 01 - П 6. Прижиттєве визначення вмісту 137Cs в м'ясі бугайців - гама-спектрометром - СУГ - 1;

Контрольний забій бугайців проводили по 3 голови з кожної групи в кінці дослідів.

Випробування п'ясних кісток на міцність вивчали за допомогою універсального пресу ПСУ-10.

Морфологічний склад туш визначали за результатами обвалювання правих напівтуш після 24-годинного охолодження. При цьому визначали вихід м'якоті, кісток і сухожилок. Жиловане м'ясо розподіляли на сорти: вищий, перший, другий.

Хімічний склад середньої проби м'яса і найдовшого м'яза спини вивчали за показниками: волога, суха речовина (білок, жир, зола). На основі отриманих даних розраховували енергетичну цінність м'яса. Якісні показники найдовшого м'яза спини визначали за: вмістом повноцінних (триптофан) та неповноцінних (оксипролін) амінокислот, плямою (загальна, м'ясна, волога), вологоутримуючою здатністю, активною кислотністю (рН), ніжністю, уварюванням; смакові якості м'яса та бульйону - комісійно при дегустації за методикою Д.Л.Левантіна; вихід основних поживних речовин та конверсію енергії й протеїну корму в енергію і харчовий білок м'ясної продукції розраховували за методикою Лепайие, 1983;

Біоенергетичну оцінку виробництва яловичини проводили за методикою ВАСГНІЛ, 1985; економічну ефективність вирощування бугайців визначали за загальноприйнятими методиками на основі обліку фактичних витрат та одержаної виручки від реалізації їх на м'ясо за цінами станом на 01.01.2001 року.

Матеріали досліджень опрацьовано методом варіаційної статистики з використанням персонального комп'ютера IBM PС/AT за методикою Н.А.Плохинського, 1970.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення вирощування бугайців на м'ясо з використанням спеціального преміксу (дослід №1).

Продуктивність бугайців. Дані показників продуктивності (табл. 2) свідчать про те, що середньодобові прирости живої маси бугайців II та III груп за весь період досліду, на фоні раціонів з зеленими кормами, були вірогідно вищі в порівнянні з контролем на 61 г або 8,9% (Р<0,05) і на 93 г або 13,6% (P<0,01).

Таблиця 2

Продуктивність бугайців, М±m, n=10

Показник

Група

I

II

III

Жива маса, кг: при постановці на дослід

318,6±8,88

317,3±8,24

317,3±7,40

при закінченні досліду

381,6±7,84

385,9±8,51

388,9±7,79

Приріст живої маси за дослідний період, кг

63,0±1,61

68,6±1,46*

71,6±2,42**

Середньодобовий приріст за період дослі-ду, г

685±17,49

746±15,87*

778±26,36**

Примітка: * - вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0,05;

** - вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0,01

Разом з тим, більш висока жива маса бугайців II та III груп зумовила вірогідне збільшення приростів живої маси на 5,6 кг або 8,9% (P<0,05) і на 8,6 кг або 13,6% (P<0,01) в порівнянні з I групою.

Характеризуючи зміни енергії росту молодняку за місяцями досліду, слід відмітити, що вони були неоднакові. В період з 17 до 18-місячного віку найвищі показники середньодобових приростів спостерігались у бугайців дослідних груп. Так, середньодобовий приріст бугайців III групи за цей період був на 107 г або 14,6%, а II - на 97 г або на 13,2% вищим, ніж у ровесників I групи (P<0,05).

Забійні показники та якість м'яса. За результатами контрольного забою (табл. 3) встановлено, що бугайці, які отримували премікси, перевершували контрольних ровесників за більшістю основних показників.

Так, маса парної туші у бугайців III групи була більше на 9,5 кг або 5,1% (P<0,05) та II - на 2,9 кг або 1,5% (P<0,05), ніж у бугайців I групи. Така ж закономірність спостерігалась і при порівнянні забійної маси, яка у бугайців III групи була вищою на 10,2 кг або 5,2% (P<0,05), II - на 3,5 кг або 1,8% (P>0,05), ніж у ровесників I групи, що свідчить про більш інтенсивний їх ріст.

Більш висока маса парних туш бугайців дослідних груп зумовила деяке зростання забійного виходу у бугайців III групи до 53,3% (P<0,05) та тенденцію до збільшення у тварин II групи до 53,0% (P>0,05) в порівнянні з 52,9% в I групі.

При вивченні морфологічного складу туш установлено, що вихід м'якоті був достатньо високим у всіх групах і знаходився в межах 78,1-79,3%. При цьому на кожен кілограм кісток у молодняку III та II груп отримано м'якоті відповідно на 7,3% і на 2,5% більше, ніж у ровесників I групи (P<0,05).

Таблиця 3

Показники контрольного забою бугайців, М±m, n=3

Показник

Група

I

II

III

Передзабійна жива маса, кг

369,0±4,36

375,0±4,04

385,3±3,76*

Маса парної туші, кг

188,0±2,44

190,9±2,11

197,5±2,20*

Вихід туші,%

50,9

50,9

51,2

Маса жиру-сирцю, кг

7,2±0,58

7,8±0,70

7,9±0,27

Вихід жиру-сирцю,%

1,95

2,08

2,05

Забійна маса, кг

195,2±2,52

198,7±2,77

205,4±2,48*

Забійний вихід,%

52,9±0,06

53,0±0,17

53,3±0,11*

Вихід м'якоті,%

78,1

78,5

79,3

Вихід кісток,%

21,9

21,5

20,7

Вихід м'якоті на 1 кг кісток

3,56±0,05

3,65±0,12

3,82±0,24

Примітка: * - вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0,05;

Порівняльний аналіз хімічного складу середньої проби м'яса тварин показав, що м'язова тканина бугайців дослідних груп, в порівнянні з контрольною, містить меншу кількість вологи на 0,56 і 1,47%, більше жиру - на 0,29 і 0,98% та білка - на 0,25 і 0,54%.

При вивченні амінокислотного складу найдовшого м'яза спини встановлено, що м'ясо бугайців усіх груп відповідало вимогам сучасного споживача. Однак включення до раціонів преміксів сприяло покращенню біологічної повноцінності білків м'язової тканини за рахунок збільшення кількості триптофану і зменшення оксипроліну. Так, найбільш високий білково-якісний показник мало м'ясо бугайців III групи - 4,23, нижчий у бугайців I групи - 4,17, а II група займала проміжне положеня - 4,21.

Вміст 137Cs в м'ясі бугайців. Аналіз даних забрудненості м'яса показав, що при забрудненні раціонів бугайців по 137Сs в кінці досліду на рівні 6470,5 Бк його вміст в м'ясі знаходиться в межах 298-477 Бк/кг при коефіцієнті переходу 4,60-7,37%. Слід зазначити, що згодовування бугайцям II групи на фоні раціонів з зеленою масою стандартного мінерально-вітамінного преміксу сприяло зменшенню вмісту радіоцезію в м'ясі на 98,0 Бк/кг або 20,5% (P<0,001), а експериментального мінерально-вітамінного преміксу на 179 Бк/кг або 37,5% (P<0,001). Введення до раціону бугайців експериментального преміксу в порівнянні із згодовуванням стандартного преміксу дало змогу зменшити вміст радіоцезію в м'ясі на 81,0 Бк/кг або 21,4% (P<0,001). Разом з тим, включення до раціонів преміксів сприяло також зниженню коефіціенту переходу 137Cs у м'ясо, яке у тварин дослідних груп було вірогідно нижчим в порівнянні з контрольною групою.

Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш. Обчислення коефіцієнтів конверсії протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш (табл. 4) показало, що бугайці всіх груп добре трансформували протеїн і енергію кормів в продукцію. Однак бугайці III групи мали кращу конверсійну здатність.

Таблиця 4

Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш

Показник

Група

I

II

III

Надійшло на 1 голову з кормом: протеїну, кг

63,51

63,58

63,61

енергії, МДж

6661,7

6667,1

6670,0

Синтезовано в їстівних частинах туші:

харчового білка, кг

4,87

5,41

5,83

харчового жиру, кг

3,50

3,92

4,36

Вихід на 1 кг приросту живої маси : білка, г

77,3

78,8

81,4

жиру, г

55,6

57,1

60,9

Коефіцієнт конверсії, %:

енергії кормів в енергію м'ясної продукції

3,83

4,28

4,69

протеїну кормів у білок їстівної частини туші

7,67

8,51

9,17

За коефіцієнтом конверсії протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'якоті туш вони переважали ровесників контрольної групи на 1,50 і 0,86%. Дещо нижчим цей показник був у бугайців II групи, однак вищим, ніж у ровесників I групи на 0,84 і 0,45%.

Економічна ефективність вирощування бугайців на м'ясо з використанням спеціального преміксу. Аналіз економічної оцінки свідчить про те, що найменшу кількість корму на 1 ц приросту витрачали бугайці дослідних груп. При цьому, витрати кормових одиниць у бугайців II і III груп відповідно на - 0,80 і 1,17 були меншими в порівнянні з I групою.

Установлено, що використання мінеральних преміксів є високоефективним. При незначних витратах на придбання преміксів отриманий прибуток від реалізації 1 ц живої маси в II групі був на 5,0%, в III - на 18,5% більшим, ніж в I групі. Кожна гривня витрат пов'язанних з придбанням і використанням преміксів в II і III групах дає можливість одержати додаткову продукцію на суму відповідно на 3,28 і 9,50 грн. Рівень рентабельності відгодівлі бугайців дослідних груп був вищим на 1,7 і 6,0% в порівнянні з контрольною групою.

Вивчення стійлового і пасовищного утримання бугайців при вирощуванні на м'ясо (дослід №2).

Ботанічний склад, урожайність пасовища і забрудненість 137Cs травостою. Злакові трави за ботанічним складом складали від 58,1 до 71,2%, бобові - 7,8 - 17,6%, різнотрав'я - 4,4 - 15,3%, інші види трав, які були віднесені до шкідливих, отруйних, і трав, які погано поїдались - від 1,1 до 29,7%. У складі трав найбільш розповсюдженими були тимофіївка лучна - 26,0 - 34,7%, костриця безоста - 12,0 - 17,3%, вівсяниця лучна - 9,7 - 15,8%, лисохвіст лучний - 4,0 - 10,1%, пирій повзучий - 1,0 - 8,0%. Серед бобових трав переважали конюшина біла - 4,8 - 7,4%, конюшина рожева - 2,3 - 6,0%, буркун білий - 2,4 - 4,4%, горошок мишачий - 1,1 - 2,1%. Серед різнотрав'я спостерігались кульбаба польова - 0,5 - 5,1%, жовтець - 2,0 - 5,4%, деревій - 1,2 - 2,7%, подорожник польовий - 0,5 - 2,1% і ромашка польова - 0,5 - 1,5%.

Урожайність зеленої маси пасовища за літній період склала 67,5 ц/га. З урахуванням хімічного складу травостою продуктивність пасовища склала - 20,3 ц/га кормових одиниць і 2,1 ц/га перетравного протеїну. При цьому забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном становила 103 г.

На основі проведення гамма-спектрометрії зразків травостою в пасовищний період установлено, що питома активність 137Cs в ньому варіювала протягом усього літнього періоду досліду від 204,7 до 283,8 Бк/кг. Максимальне надходження радіоцезію в організм бугайців за рахунок трави спостерігалось у червні, мінімальне - в липні.

У літній період сумарна забрудненість раціонів в основному була зумовлена різними системами утримання бугайців та вмістом радіоцезію в зеленій масі польової сівозміни і травостою пасовища. При цьому рівень забруднення пасовищної трави майже в два рази був вищим у порівнянні з зеленою масою.

Добове надходження 137Cs з кормами тваринам, які знаходились на стійловому утриманні, становило 2201 Бк, на пасовищному - 3122 Бк, що на 41,8% більше. При цьому за рахунок зеленої маси надходження 137Cs в організм бугайців I групи становило 56%, а їх ровесників II і III груп на 6,0% більше. У перерахунку на 1 кг живої маси бугайців в середньому за літній період його надійшло в I групі - 11,1 Бк, II і III - на 49,5 і 53,1% більше.

Слід зазначити, що вміст 137Cs в раціонах бугайців I групи був у 1,8, а їх ровесників II і III груп - в 2,6 рази вище гранично допустимого вмісту радіоцезію в раціонах для даного вікового періоду (1200 Бк).

У зимово-стійловий період вміст 137Cs в раціонах тварин всіх груп був практично на одному рівні. Встановлено, що в перерахунку на 1 кг живої маси бугайців вміст 137Cs в I, II і ІІІ групах становив 6,6 Бк, 6,5 і 6,9 Бк відповідно. Уцілому за стійловий період досліджень раціони молодняку за рівнем радіоцезію відповідали вимогам ДР - 97.

Продуктивність бугайців. Різні системи утримання бугайців з 5 до 8-місячного віку мали помітний вплив на показники їх росту. У літній період краще росли і розвивались бугайці I групи, які знаходились на стійловому утриманні. Якщо різниця за живою масою між аналогами всіх груп на початку літа була незначною, то наприкінці липня вона була вищою у бугайців I групи на 4,7 і 6,3% (P>0,05), серпня - на 5,0 і 6,9% (P>0,05) у порівнянні з ровесниками II та III груп. Наприкінці пасовищного періоду різниця за цим показником між групами знову збільшилась. Так, бугайці I групи виявились важчими від ровесників II групи на 10,2 кг або 5,8% (P>0,05) і III групи - на 14,2 кг або 7,7% (P>0,05).

За весь період вирощування середньодобові прирости тварин усіх груп знаходились на рівні - 652-703 г, але у молодняку II групи цей показник був вищим у порівнянні з ровесниками I і III груп відповідно на 18 г або 2,6% (P>0,05) і на 51 г або 7,8% (P<0,01). У той же час молодняк I групи перевершував на 33 г або 5,1% бугайців III групи (P<0,01). Приріст живої маси за весь дослід бугайців II групи становив 385,9 кг, I - 376 і III - 357,9 кг (P>0,05).

Забійні показники і морфологічний склад туш. Результати контрольного забою (табл. 6) показали, що найбільша маса парної туші була у бугайців II групи, а найменша - у III групі. Різниця між цими групами становила 21,5 кг або 12,0% (P<0,05) на користь II групи, а між I і II групами - 5,6 кг або 2,9% (P>0,05), I і III - 15,9 кг або 8,9% (P>0,05). Разом з тим, за забійною масою тварини II групи переважали на 12,2% (P<0,05) і 3,0% (P>0,05) ровесників III і I груп. Бугайці I групи мали на 8,9% (P>0,05) більшу забійну масу в порівнянні з ровесниками III групи.

Таблиця 6

Забійні показники бугайців, Mm, n=3

Показник

Група

I

II

III

Передзабійна жива маса, кг

379,37,62

386,36,33*

353,74,06

Маса парної туші , кг

195,05,77

200,65,76*

179,12,22

Вихід парної туші, %

51,4

51,9

50,6

Маса внутрішнього жиру-сирцю, кг

8,300,46

8,800,47

7,600,52

Вихід внутрішнього жиру-сирцю, %

2,19

2,28

2,15

Забійна маса, кг

203,36,23

209,46,09*

186,72,73

Забійний вихід, %

53,60,58

54,20,72

52,80,23

Вихід м'якоті, %

77,7

79,1

77,0

Вихід кісток, %

22,3

20,9

23,0

Вихід м'якоті на 1 кг кісток, кг

3,480,23

3,790,09

3,350,15

Примітка: * - вірогідність різниці по відношенню до I групи, Р<0,05;

Молодняк усіх груп мав достатньо високий забійний вихід, який знаходився на рівні 52,8 - 54,2% без суттєвої різниці між групами. Однак бугайці II групи мали дещо більший забійний вихід і перевершували за цим показником ровесників I і III груп на 0,6 і 1,4% (P>0,05) відповідно.

Відмінності між групами за вмістом м'якоті (7,2 - 21,5 кг) при майже однаковій кількості кісток (40,6 - 43,1 кг) зумовили збільшення коефіцієнта м'ясності у бугайців II групи, який на 8,9 і 13,1% (P>0,05) був вищим, ніж у ровесників I і III груп.

Вміст 137Cs в м'ясі бугайців. Дослідженнями встановлено, що вміст 137Cs у м'ясі бугайців усіх груп протягом досліду коливався від 67,8 до 118,9 Бк/кг і був зумовлений різним вмістом його в раціонах, залежав від умов утримання і годівлі (табл. 7).

Слід зазначити, що збільшення накопичення радіоцезію рослинами і більше споживання частинок грунту тваринами, внаслідок погіршення якості пасовищного травостою наприкінці літнього періоду досліду, призвело до значного його накопичення у м'ясі бугайців пасовищних груп на 37,3 і 44,1 Бк/кг або 49,9 і 58,9% (P<0,01) у порівнянні з ровесниками стійлового утримання, які споживали скошені зелені корми з польової сівозміни.

Таблиця 7

Вміст 137Cs у м'ясі бугайців, Mm, n=3

Показник

Група

I

II

III

Вміст цезію в м'ясі, Бк/кг:

наприкінці літнього періоду

74,84,05**

112,14,96

118,95,01

наприкінці зимового періоду

87,32,57

71,61,83**

91,33,67

наприкінці досліду

84,93,36

67,81,23**

89,21,41

Допустимий рівень 137Cs, Бк/кг

200

200

200

Примітка: ** - вірогідність різниці по відношенню до II та III груп, Р<0,01

** - вірогідність різниці по відношенню до I та III груп, Р<0,01

При вирощуванні бугайців на зимових раціонах і практично однаковій кількості у них 137Cs найменша радіоактивність м'яса спостерігалась у тварин II групи, що було пов'язано з додатковим включенням до їх раціону мінерально-вітамінного преміксу. Так, згодування преміксу дозволило знизити рівень забруднення їх м'язової тканини на 15,7 Бк/кг або на 18,0% (P<0,01) і на 19,6 Бк/кг або 21,6% в порівнянні з молодняком I та III груп відповідно.

Наприкінці досліду вміст 137Cs у м'ясі бугайців II групи знизився ще більше і був на 17,1 Бк/кг або 20,2% (P<0,01) і на 21,4 Бк/кг або 24,0% (P<0,001) нижчим в порівнянні з ровесниками I і III груп. Слід зазначити, що вміст радіоцезію в м'ясі бугайців всіх груп протягом досліду не перевершував допустимий рівень ДР - 97.

Конверсія протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'ясної продукції. Установлено, що при однаковій кількості спожитої з кормами енергії, енергетична цінність м'якоті туш бугайців I і II груп була вищою на 20,8 і 21,0% в порівнянні з ровесниками III групи (табл.8).

Таблиця 8

Конверсія протеїну й енергії кормів у харчовий білок і енергію туш

Показник

Група

I

II

III

Надійшло на 1 голову з кормом: протеїну, кг

361,9

371,0

367,4

енергії, МДж

29654

29369

29134

Синтезовано в їстівних частинах туші:

харчового білка, кг

26,48

31,24

26,46

харчового жиру, кг

23,97

21,12

17,08

Вихід на 100 кг живої маси: білка, г

65,42

75,26

68,49

жиру, г

59,21

50,88

44,21

Коефіцієнт конверсії, %:

енергії кормів в енергію м'ясної продукції

5,34

5,40

4,50

протеїну кормів у білок їстівної частини туші

7,32

8,42

7,20

Коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок м'яса в бугайців II групи був вищим - на 1,22% і енергії - на 0,90% в порівнянні з III групою. У порівнянні з ровесниками I групи ця різниця була меншою - протеїну на 1,10% і енергії - на 0,06% відповідно.

Біоенергетична оцінка різних технологій виробництва яловичини. Проведення біоенергетичної оцінки виявило кращі показники витрат енергії на одиницю продукції у бугайців стійлово-пасовищних груп (II і III) в порівнянні з молодняком, який знаходився на стійловому утриманні (I). Так, на 1 скотомісце, виробництво одиниці живої і забійної маси, м'якоті і білка м'якоті туші тварини цих груп витратили менше енергії відповідно на 6,7% і 7,3%; 9,0% і 2,9%; 10,0% і 1,4%; 11,6% і 0,5%; 21,4% і 9,9% в порівнянні з I групою (табл. 9).

Таблиця 9

Біоенергетична ефективність виробництва яловичини

Показник

Група

I

II

III

Витрати сукупної енергії на:

скотомісце, ГДж

102,3

95,5

94,8

% до бази

100,0

93,3

92,7

1 кг живої маси, МДж

377,3

343,4

366,4

% до бази

100,0

91,0

97,1

1 кг забійної маси, МДж

703,8

633,7

694,1

% до бази

100,0

90,0

98,6

1 кг м'якоті, МДж

905,9

801,1

901,5

% до бази

100,0

88,4

99,5

1 кг білка м'яса, МДж

5137,5

4036,1

4629,9

% до бази

100,0

78,6

90,1

Коефіцієнт енергетичної ефективності,%:

загальної тваринницької продукції

30,60

27,56

27,66

основної частини продукції

2,531

2,781

2,709

м'якоті туші

1,165

1,257

1,070

Економічна ефективність виробництва яловичини. Розрахунки економічної ефективності показали, що загальні витрати на утримання 1 голови були більш високими в I групі - 1472,00 грн., тоді як в II і III - відповідно нижчими на 2,8 і 4,6% (табл.10).

При реалізації м'ясної продукції бугайців III групи за ринковими цінами виручка з розрахунку на 1 голову становила 2163,14 грн., II - на 269,4 грн. або 12,4% і I - на 193,0 грн. або 8,9% більше.

Утримання бугайців на пасовищі (II і III групи) дало змогу значно скоротити витрати праці на одиницю продукції. Так, витрати праці на 1 ц приросту живої маси у цих групах були нижчими на 6,0 і 5,1 люд.-год. або 35,3 і 30,0%, в порівнянні з ровесниками стійлового утримання (I група).

Собівартість 1 ц приросту у бугайців III групи становила - 392,93 грн., а в I і II вона була відповідно нижчою - на 0,4 і 5,6%, за собівартісті забійної маси - на 3,7 і 9,2%, м'якоті туші - на 5,5 і 12,3% і білка+жиру туші відповідно - на 9,9 і 15,6%.

Таблица 10

Економічна ефективність виробництва яловичини

Показник

Група

I

II

III

Витрати кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси

7,50

7,34

7,86

Витрати праці на 1 ц приросту живої маси, люд.-год.

17,00

11,00

11,90

Собівартість 1 ц, грн.:

живої маси

363,64

344,75

363,53

приросту живої маси

391,49

370,84

392,93

забійної маси

724,05

683,41

752,18

Собівартість 1 голови реалізованої худоби, грн.

1472,00

1431,06

1404,32

Виручка від реалізації однієї голови, грн.

2356,18

2432,51

2163,14

Прибуток, грн.:

на 1 ц живої маси

218,42

241,25

196,43

на 1 голову

884,18

1001,45

758,82

Рівень рентабельності, %

60,1

70,0

54,0

Рентабельність виробництва яловичини у всіх групах була достатньо високою (54 - 70%), але при вирощуванні бугайців II групи вона була вищою на 9,9 і 16,0% в порівнянні з тваринами I і III груп.

ВИСНОВКИ

1. Науково обгрунтовано технологію вирощування бугайців на м'ясо в молочному скотарстві з використанням преміксів, що забезпечує в межах повного виробничого циклу підвищення продуктивності тварин і зниження коефіцієнта переходу 137Cs з кормів в м'ясо. Подвійний позитивний ефект, що отримано, дозволяє розглядати підвищення ефективності галузі виробництва яловичини, як генеральний напрямок подальшого удосконалення технології вирощування бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення.

2. В результаті проведення порівняльної оцінки стандартного та експериментального преміксів установлено, що більш ефективним виявився експериментальний премікс, який сприяв зниженню забрудненості яловичини 137Cs на 37,5%, збільшенню середньодобових приростів - на 13,6%, передзабійної живої маси - на 4,4%, маси парних туш - на 5,1%, маси м'якоті - на 6,4%, підвищенню рівня рентабельності - на 6,0% та зниженню витрат кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси - на 11,9% в порівнянні з контрольною групою. Це стало підставою для подальшого використання розробленого преміксу в досліді по обгрунтуванню технології вирощування бугайців на м'ясо за повний виробничий цикл.

3. Вирощування бугайців на м'ясо, на території забрудненій радіонуклідами (III зона), супроводжується надходженням 137Cs з кормами в організм, накопиченням радіонуклідів в м'ясі, зниженням проліфіративної активності гемопоетичної системи, що проявляється вираженою лейко- і еритропенією (в 4 міс. віці кількість лейкоцитів та еритроцитів складала 4,21 - 4,58·109/л та 4,39 - 4,76·1012/л відповідно).

4. Пасовищне утримання бугайців в порівнянні зі стійловим, незважаючи на більше надходження в організм радіонуклідів з кормами, сприяє більш вираженому нормалізуючому впливу на параметри еритро- і лейкопоезу. В результаті кількість лейкоцитів та еритроцитів периферичної крові бугайців пасовищних груп склала 8,63 і 8,86·109/л та 6,42 і 6,80·1012/л відповідно, що на 28,0 і 31,4% та 8,0 і 14,4% більше в порівнянні з аналогічними показниками ровесників стійлового утримання. Більш високі показники резистентності тварин пасовищних груп можна розглядати, як один із додаткових біологічних аргументів на користь включення в систему вирощування тварин технологічного елементу - пасовищного утримання.

5. В умовах пасовищного утримання добове надходження 137Cs з кормами в організм бугайців було на 41,8% більшим в порівнянні з ровесниками, які знаходились на стійловому утриманні і отримували зелені корми з польової сівозміни. Внаслідок цього рівень забруднення м'язової тканини 137Cs в групі пасовищного утримання був на 54,4% вищим.

6. Використання технологічного прийому - переведення бугайців в заключний період вирощування з пасовищного утримання на стійлове дозволило знизити вміст радіоцезію в м'ясі бугайців в порівнянні з пасовищним періодом на 23,2%.

7. Згодовування бугайцям в заключний період досліду розробленого преміксу сприяє зниженню забрудненості яловичини 137Cs на 20,2 - 24,0% та дозволяє отримувати живу масу в 18-міс. віці - 415,1 кг.

8. За результатами контрольного забою встановлено, що бугайці, які отримували премікс, перевишували контрольних ровесників за більшістю основних показників. У 18-місячному віці маса парних туш в них склала 200,6 кг, забійний вихід - 54,2%, маса м'якоті - 157,4 кг, вихід м'якоті - 79,1% та вихід м'якоті на 1 кг кісток 3,79.

9. За хімічним складом м'ясо бугайців усіх груп відповідало вимогам сучасного споживача і характеризувалось високою якістю і оптимальним співвідношенням білка, жиру і вологи. Пасовищне утримання бугайців сприяло меншому накопиченню жиру в середній пробі м'яса на 2,54 і 3,39% та збільшенню вмісту білка на 2,22 і 1,84% в порівнянні з ровесниками стійлової групи.

10. Балансування раціонів бугайців за рахунок експериментального преміксу як на білковому, так і на енергетичному рівні забезпечує підвищення їх конверсійної здатності: за коефіцієнтом конверсії протеїну - на 1,10 і 1,22% та енергії - на 0,06 і 0,90% відповідно до ровесників контрольних груп.

11. Пасовищне утримання бугайців сприяє підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності основної частини продукції на 0,25 і 0,18% у порівнянні з ровесниками стійлової групи. Це свідчить про більш ефективне використання сукупної енергії на виробництво одиниці продукції.

12. Технологія виробництва яловичини, в забрудненій радіонуклідами зоні, яка основана на поєднанні пасовищного утримання молодняку зі стійловим в заключний період вирощування і використанням експериментального преміксу, при рівні годівлі 28,3 ц корм. од. за 18 міс. вирощування і забрудненості радіонуклідами території до 555 кБк/м2, забезпечує продуктивність молодняку в межах 680-770 г середньодобових приростів при витратах 7,34 ц корм. од. на 1 ц приросту живої маси і вміст 137Cs в м'ясі не більше 67,8 Бк/кг.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах радіонуклідного забруднення території з метою підвищення ефективності виробництва яловичини, підсилення природної резистентності організму бугайців і зниження рівня забрудненості м'яса 137Cs рекомендується технологічна система, яка передбачає використання пасовищ в період від 5 до 8-міс. віку і від 9 до 18-міс. - стійлове утримання з використанням менш забруднених кормів і введення в раціон нового мінерально-вітамінного преміксу (деклараційний патент на винахід від 16.10.2000 року №28980 А).

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Корх І., Кебко В., Сорока Н. Виробництво екологічно чистої яловичини в умовах радіаційного забруднення // Тваринництво України.-1998.- №1. - С.9-10. (Здобувачу належить проведення досліду, статистичне опрацювання результатів, написання статті).

Корх І.В. Ефективність згодування преміксів у літніх раціонах бичків у забрудненій радіонуклідами зоні Полісся // Научно-технический бюллетень.- ИЖ УААН.- Х.,- 1998.-№73.- С.33-37.

Корх И.В. Сбалансированное кормление молодняка в загрязненной радионуклидами зоне - залог успеха // Наук. техн. бюлетень.- ІТ УААН.- Х., 2000.- №78.- С.47-49.

Корх І., Сорока Н., Вертійчук А., Кебко М. М'ясна продуктивність бичків у зоні радіоактивного забруднення // Тваринництво України.-2001.- №11-12. - С.21-23 (Здобувачу належить проведення досліду, забою, визначення якісних показників м'яса, написання статті).

Корх І.В. Економічна ефективність вирощування бугайців на м'ясо з використанням у раціонах преміксів // Наук.-техн. бюлетень ІТ УААН. - Х., 2001.- №80.- С.76-78.

Корх И.В. Эффективность использования кормов при выращивании бычков на мясо // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збір. наук. праць Харківської державної зооветеринарної академії.- Х.: РВВ ХЗВІ., 2001.- Вип. 9.- Ч. 3.- С.48-52.

Корх І.В. Поведінка бугайців при вирощуванні їх на м'ясо в різних умовах утримання // Наук. техн. бюлетень.- ІТ УААН.- Х., 2001.- №81.- С.61-63.

Кандиба В.М., Маменко О.М., Корх І.В. та інш. Премікс для молодняка великої рогатої худоби молочних і комбінованих порід, старшого 8-місячного віку, в зонах радіонуклідного забруднення кормів Полісся України: Деклараційний патент на винахід 28980 А. Держдепартамент інтелектуальної власності, 2000 (Здобувачу належить експериментальна перевірка ефективності преміксу).

Маменко О.М., Корх І.В. Виробництво продукції тваринництва в екстремальних умовах. // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин: Тези доповідей міжнар. конф., прис. 90-річчю від дня народження засл. діяча науки України, доктора с/г наук, професора Свєчина К. Б. - К., 1997. - с.151-153. (Здобувач провів дослід, написав статтю).

Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Прудников В.Г., Муравьев Л.Ф., Сыромятникова Н.А., Ковтун С.Б., Пономаренко О.В., Корх И.В. Методики опытов по технологии мясного скотоводства (Методич. рекомендации) / ИЖ УААН. - Х., 1998. - 37 с. (Здобувачу належить написання підрозділу 2.6).

Чигринов Є.І., Маменко О.М., Прудніков В.Г., Юрченко С.Г., Муравйов Л.Ф., Кутіков Є.С., Гнатушенко О.В., Ковтун С.Б., Сова О.А., Сиромятникова Н.А., Пономаренко О.В., Корх І.В., Надворняк Я.М. Методичні основи науково-виробничих дослідів по технології м'ясного скотарства: Методичні рекомендації / ІТ УААН. - Х.,- 1998.- 60с (Здобувачу належить написання підрозділів 3.4.1 та 3.4.3).

Чигринов Є.І., Маменко О.М., Прудніков В.Г., Юрченко С.Г., Муравйов Л.Ф., Кутіков Є.С., Гнатушенко О.В., Ковтун С.Б., Сова О.А., Сиромятникова Н.А., Пономаренко О.В., Корх І.В., Надворняк Я.М. Методичні основи досліджень по технології м'ясного скотарства: Методичні рекомендації. - 2-е вид. перероб. і допов. / ІТ УААН. - Х.,- 2001. - 60с (Здобувачу належить написання підрозділів 3.4.1 та 3.4.3).

Корх І. Що дають премікси / Сільський журнал: Міжрегіон. агропром. видання. - Х., 1998.- №9.- С.24.

Чигринов Є.І., Радченко В.В., Кандиба В.М., Юрченко С.Г., Муравйов Л.Ф., Марченко В.А., Кутіков Є.С., Ярмак В.С., Лютий Ю.М., Сиромятникова Н.А., Гнатушенко О.В., Ковтун С.Б., Гриненко Г.О., Корх І.В., Пономаренко О.В., Надворняк Я.М., Сова О.А. Основні технологічні напрями наукової концепції збереження ресурсів у молочному і м'ясному скотарстві: Науково-виробничий посібник. ІТ УААН, - Х., 2001.- 99с (Здобувачу належить участь в підрозділі 7.5).

15. Кандиба В.М., Корх І.В., Чигринов Є.І. Мінерально-вітамінний премікс для молодняку великої рогатої худоби старше 8 місячного віку // Інформаційний бюллетень центру наук. забезпеч. агропром. вироб. Харк. області. -Х.- 2001,- №4.- С.34 (Здобувачу належить експериментальне обгрунтування застосування преміксу при відгодівлі бугайців).

молодняк вирощування м'ясо відгодівля

АНОТАЦІЇ

Корх І.В. Технологічні прийоми при вирощуванні бугайців на м'ясо в умовах радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь. Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва УААН, Харків, 2002.

В умовах радіонуклідного забруднення території з метою підвищення ефективності виробництва яловичини, природньої резистентності організму бугайців та зниження рівня забрудненості м'яса 137Cs пропонується технологічна система вирощування молодняку на м'ясо, яка передбачає використання пасовищ на ранніх етапах розвитку тварин та заключну відгодівлю на стійловому утриманні з використанням менш забруднених кормів і введення у раціон екс...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.