Основні шкідники троянди і гвоздики та захист від них у закритому ґрунті в Центральному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

03.00.09 - Ентомологія

Основні шкідники троянди і гвоздики та захист від них у закритому ґрунті в Центральному Лісостепу України

Пащенко Ганна Вікторівна

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Покозій Йосип Трофимович, Національний аграрний університет, кафедра хімічного захисту рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професорТрибель Станіслав Олександрович, Інститут захисту рослин УААН головний науковий співробітник лабораторії прогнозу та економіки

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Лошицький Володимир Павлович, Інститут садівництва УААН завідувач лабораторії ентомології

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія, кафедра екології, Міністерство аграрної політики України, ботаніки та м.Полтава захисту рослин

Захист відбудеться “1”березня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету, за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “25” січня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

1. Загальна характеристика роботи

троянда кліщ захисний попелиця

Актуальність теми. Квітникарство закритого грунту для України є однією з молодих галузей. Розвитку його сприяє завіз із західних країн Європи значної кількості посадкового матеріалу декоративних культур. Із числа квітів, що вирощуються для реалізації у квітникарських господарствах особливе місце та поширення належить троянді і гвоздиці, які користуються великим попитом у населення. Це ставить перед господарствами першочергову задачу - збереження декоративності квіткової продукції. Проте, зовнішній вигляд квітів в значній мірі погіршується в результаті заселення шкідливими комахами та кліщами, ураження збудниками хвороб. Тому, в міру розвитку культури закритого ґрунту, вивчається і видовий склад шкідливих організмів, біологічні властивості їх розвитку, та проводиться пошук заходів захисту рослин від них. Вирощування троянди і гвоздики має свої особливості, тому розвиток кліщів і комах, що пристосувались до живлення на цих культурах, теж має свої особливості. Знання фітосанітарного стану в теплицях і умов, які впливають на нього, дає можливість розробляти і удосконалювати раціональну систему захисту культур від шкідливих організмів. Екологія шкідників тепличних рослин, взаємовідносини між фітофагами і рослинами вивчені недостатньо. Мікроклімат, який формується у закритому ґрунті, відзначається факторами, які відповідають біологічним вимогам рослин троянди і гвоздики, а також є сприятливими для розвитку комплексу шкідників цих культур.

В сучасних умовах для удосконалення існуючої системи захисту троянди і гвоздики потрібно вивчення основних видів їхніх шкідників, факторів регулювання їх чиселності шляхом застосування різних методів захисту рослин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Виконана робота є частиною плану наукових досліджень кафедри хімічного захисту рослин Національного аграрного університету, номер державної реєстрації 0196U013083.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення захисту троянди і гвоздики від основних шкідників в умовах закритого грунту у Центральному Лісостепу України. Для досягнення цього потрібно було виконати слідуючі завдання:

- уточнити видовий склад основних шкідників троянди і гвоздики, вивчити особливості їх біології, динаміки чисельності популяцій домінуючих видів фітофагів в залежності від абіотичних умов і деяких прийомів агротехніки;

- дати оцінку ефективності застосування проти шкідників сучасних пестицидів;

- дослідити стійкість до шкідників сортів троянди, що вирощуються в закритому ґрунті;

- розробити рекомендації виробництву із раціонального застосування біологічних і хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідників троянди і гвоздики у закритому ґрунті.

Предмет досліджень - особливості біології, шкодочинність та заходи захисту.

Об єкт досліджень - павутинний кліщ, персикова попелиця, тютюновий трипс, троянда, гвоздика.

Методи досліджень - польові та лабораторні досліди біології шкідників, стійкості сортів та ефективності сучасних пестицидів.

Наукова новизна результатів досліджень. Установлено, що у закритому ґрунті в Центральному Лісостепу України основними шкідниками троянди є звичайний павутинний кліщ і персикова попелиця, а гвоздики - тютюновий трипс і персикова попелиця; вивчена сезонна динаміка їх чисельності. Доведено, що сезонна динаміка чисельності популяцій основних фітофагів на троянді і гвоздиці у закритому ґрунті обумовлена змінами гідротермічного і світлового режиму. Установлено, що серед 6 вирощуваних сортів троянди аболютно стійких до основних шкідників з типу членистоногих немає. Виявлено два сорти троянди Джакаранда і Фламінго, що заселяються павутинним кліщем у 3,5-4 рази менше і на 50-55 діб пізніше, ніж інші сорти. Установлена біологічна і економічна ефективність застосування проти основних шкідників 6 сучасних пестицидів та їх сумішів на троянді і гвоздиці, і біологічна ефективність суцільного зрізу троянди: проти павутинного кліща - 67-87%, персикової попелиці - 85-97%.

Практична цінність роботи. Матеріали про сезонну динаміку чисельності основних видів шкідників троянди і гвоздики, оцінку стійкості сортів до фітофагів, ефективність сучасних пестицидів та їх сумішів стали основою для розробки рекомендацій виробництву з удосконалення існуючої системи захисту культур.

Особистий внесок здобувача. Розроблено план проведення досліджень. Здійснено щорічне корегування його, підготовка і проведення досліджень аналіз і математична обробка дослідних даних, підготовка матеріалів до друку, оформлення дисертації.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях кафедри хімічного захисту рослин Національного аграрного університету, на наукових конференціях викладачів і аспірантів НАУ у 1998, 1999 і 2000 рр., на V з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Харків, 7-11 вересня 1998 р.), на Республіканській ентомологічній конференції, присвяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин, 19-23 серпня 2000 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 3 статтях і двох тезах республіканських конференцій ентомологічного товариства України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках, складається із її загальної характеристики, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву; ілюстрована 12 рисунками, 33 таблицями. Перелік літературних джерел охоплює 178 найменувань, з яких 31 праця іноземних авторів.

2. Основний зміст

Розділ 1. Видовий склад і значення шкідників троянди і гвоздики

Подано огляд літератури за темою досліджень. До числа видів, які відчутно пошкоджують троянду у закритому ґрунті належать звичайний павутинний кліщ і персикова попелиця. Менш шкідливими і відносно малочисельними видами є: трояндова цикадка, трояндова зелена попелиця, пінниця слинява, клоп польовий або лучний, бронзівка звичайна, трояндова златка, трояндова міль-малютка, трояндова листокрутка, брунькова листокрутка, зимовий п'ядун, трояндовий пильщик. До числа видів, які пошкоджують гвоздику, відносяться: тютюновий трипс, гвоздичний трипс, оранжерейний трипс, оранжерейна (персикова, тютюнова) попелиця, гвоздична листокрутка, коричнева гвоздична муха.

Експериментальна частина

Розділ 2. Місце і методика проведення досліджень

Дослідження проведені у державній квітникарській агрофірмі “Квіти України”, яка знаходиться на околиці міста Києва.

Для вирощування троянди і гвоздики агрофірма використовує теплиці блочного типу, площею 4 000 м2. Досліди з вивчення особливостей розвитку основних шкідників троянди і гвоздики в закритому ґрунті і розробки заходів захисту культур від них проводили за загально прийнятими методиками (Б.А. Доспєхов, 1985; В.В. Косов, І.Я. Поляков, 1958; М.П. Дядечко, 1964; С.С. Ижевский та інш, 1999). Вивчення заселеності троянди і гвоздики основними шкідниками в залежності від сорту проводили шляхом обліку заселеності шкідниками троянди і гвоздики кожні 10 днів на протязі всього вегетаційного періоду.

На квіткових культурах виявляли чисельність багатоїдних і спеціалізованих шкідників. Виявлення і кількісний підрахунок таких шкідників як цикадки, попелиці, пінниці, клопи, листокрутки, п'ядуни та ін. проводили при огляді рослин та поверхні грунту. Підраховували середню чисельність кожного виду шкідника на одній рослині. Аналізували дані 10 проб по 10 рослин, взятих в різних місцях ділянки в шаховому порядку. При обліках павутинного кліща на кожній пробній рослині оглядали по 3 листки з верхнього, середнього і нижнього ярусів; всього на рослині оглядали 9, а з ділянки - 90 листків. Підраховували кількість особин павутинного кліща і виводили середню кількість імаго, німф, личинок, яєць. Такі підрахунки проводили в лабораторних умовах під бінокуляром.

За методикою М.П. Дядечко (1964), М.М. Барановського та інш.(2000) проводили обстеження рослин на визначення щільності популяції та ідентифікації видів трипсів. При обліку чисельності трипсів пробні рослини брали рівномірно по всій ділянці. Рослини зв'язували в маленькі снопики і клали в паперові пакети. Потім їх підсушували, витягали з пакетів і струшували на лист паперу, поки не припинялось випадіння трипсів. Підраховували середню кількість яєць, личинок, німф, імаго. Ураховували заселеність рослин трипсами і час виходу їх на зимівлю.

Досліди з вивчення періоду розвитку однієї генерації кліща і визначення числа поколінь проводили на сорті троянди Атена. Ізолятор із капронової тканини надівали на листок, де була самка кліща після зимівлі. Через тиждень після початку відкладання яєць самок знімали з дослідних листків. За допомогою мікроскопу МБС-9 щоденно вели спостереження за розвидком яєць до відродження личинок. Після 3 линянь і перетворення личинок в імаго, їх залишали на листку до початку відкладання яєць. Коли відкладених яєць нараховувалось більше 10, дорослих кліщів знімали з листків, продовжуючи спостереження за відкладеними яйцями. Експерементальні дані обробляли на комп'ютері за програмою опрацювання Ехсеl 5.

Розділ 3. Основні шкідники троянди і особливості їх розвитку

В роки досліджень на троянді виявлено 7 видів шкідників: звичайний павутинний кліщ, персикова попелиця, клоп польовий або лучний, зимовий п'ядун, м'яка несправжньощитівка, теплична білокрилка. Головними є перші два види.

Перші поодинокі особини звичайного павутинного кліща були виявлені у фазу стеблування троянди, коли вдень температура повітря піднялась до 18,80С. Максимальне число пошкоджених листків кліщем на різних сортах троянди коливалось в середньому від 8 до 77%.

Звичайний павутинний кліщ з'являється у культурах троянди навесні під час переходу середньої добової температури повітря через 17єС. Розмножується він у 6 генераціях за рік. Головним фактором зовнішнього середовища у закритому ґрунті, що викликає появу зимуючих самок павутинного кліща у культурах троянди є тривалість світлового дня.

З числа інших шкідників на троянді щороку шкодила персикова (оранжерейна, або тютюнова) попелиця. Вона з'являється весною, коли температура повітря в теплиці підіймалась до 17,50С у другій-третій декадах квітня. За добу самка в середньому народжувала 8,3-9,7 личинок. За сезон розвивалось 5 поколінь. Крилаті розселительниці ми спостерігали в третій декаді травня та першій декаді вересня. Бездіапаузного розвитку нами не відмічено.

Розділ 4. Основні шкідники гвоздики і особливості їх розвитку

В роки досліджень на гвоздиці нами виявлено 7 видів шкідників: тютюновий трипс, персикова попелиця, коричнева гвоздична муха, гнилісна муха, озима совка, м'яка несправжньощитівка, теплична білокрилка. З них найбільш шкодочинними та чисельними були перші два види.

Тютюновий трипс з'являється на гвоздиці (сорт Астор) весною на початку, а іноді в середині травня. Середня температура повітря у цей час у різні роки коливалась від 180С до 25,20С. Основним джерелом його живлення є квіти. За сезон він розвивається у 3-4 поколіннях. Зниження декоративності квітів спостерігається при живленні на квітці більше 15 дорослих комах.

Персикова попелиця з'являлась на гвоздиці в другій або третій декаді травня. Поява крилатих особин її відмічена у теплиці в третій декаді травня і першій декаді вересня. Одна самка в середньому за добу народжує 8-10 личинок. Личинка розвивається 7-9 діб. На гвоздиці за сезон розвивається 4-5 генерацій.

Розділ 5. Динаміка чисельності основних шкідників троянди та гвоздики

5.1. Шкідники троянди

Інтенсивність заселення троянди звичайним павутинним кліщем не дуже відрізняється по роках. При температурі 21 -30 С і відносній вологості повітря 75-90% статева продуктивність кліща майже не змінюється.

При високій вологості спостерігалась значна загибель яєць, яка збільшувалась і сягала до 30% з підвищенням температури вище 32С, що негативно впливало на плодючість шкідника. При температурі 32,1-35С і відносній вологості повітря 95% самки ставали малорухомими і переставали відкладати яйця. Раніше відкладені яйця ставали зморшкуватими і засихали; личинки з них не відроджувались.

Масовий перехід в діапаузу звичайного павутинного кліща на культурах троянди в теплицях господарства відбувається при настанні тривалості світлового дня 12 годин і зниженні її до 11 годин 24 хвилини, що спостерігається з 25 вересня по 5 жовтня. Характерно, що середньодобова температура повітря в цей період коливалась від 18,6до 30,2С, а відносна вологість повітря - від 75 до 85%.

У 1997-2000 рр. сезонний максимум персикової попелиці на троянді в теплицях спостерігався в період з першої декади червня до початку третьої декади серпня. Особливо велику чисельність шкідника ми спостерігали у 1997, 1998 і 2000 рр. У 1999 році кількість попелиці була помітно меншою. Можливо, це відбулося завдяки більш високій температурі повітря, що спостерігали у 1999 р. в період від появи на троянді особин попелиці і до дати суцільного зрізу. Проте, слід відзначити, що масове розмноження попелиці спостерігалось щороку в один і той же період - з початку червня до третьої декади серпня - дати проведення суцільного зрізу троянди.

Початок переходу персикової попелиці в стан зимової діапаузи на культурах троянди у закритому ґрунті спостерігається в середині жовтня, коли тривалість дня складає менше 11 годин. Розмноження і живлення у зимовий період попелиці не спостерігалось.

5.2. Шкідники гвоздики

Максимум заселеності гвоздики тютюновим трипсом припадає на серпень-вересень. Аналізуючи показники сезонної заселеності гвоздики цим шкідником, станом на 25 вересня 1999 р. установлено зменшення заселеності майже у 2 рази при середньодобовій температурі 20,4 С і відносній вологості повітря 78%, а у 2000 р. зменшення заселення майже в 5 раз спостерігалось при температурі - 25,3С і вищій, чим у 1999 р. відносній вологості повітря - 86%.

Повний перехід тютюнового трипса в зимову діапаузу відбувається при середньодобовій температурі повітря 18С-19С. Якщо ці показники температури рахувати причиною припинення активної життєдіяльності і переходу трипса у зимову діапаузу, то потрібно взяти до уваги те, що перехід трипса у активний стан після зимівлі відбувся у 1998 р. при температурі повітря 18,0С , а у 2000 р. - при 19,7С.

Переходу тютюнового трипса у закритому ґрунті в стан зимової діапаузи сприяє тривалість світлового дня. Цей перехід починається в третій декаді вересня при тривалості світлового дня 12 годин і закінчується у третій декаді жовтня при тривалості дня менше 10 годин.

Сезонний максимум особин персикової попелиці спостерігався в період квітування гвоздики, в першій і другій декадах вересня. Крилаті особини з'являлись у теплиці в першій декаді вересня.

Персикова попелиця на гвоздиці станом на 25 жовтня у всі роки спостережень була відсутня, вона повністю перейшла у зимову діапаузу. Температура повітря знизилась станом на 25 жовтня: у 1997 р. до 20,1С , у 1998 р. - до 19,0С, а у 1999 р. - до 18С і у 2000 р. - до 18,4С .

Характерно, що попередні показники температури станом на 15 жовтня були вищими тільки 2 роки - 21,5С у 1997 р. і 19,5С у 2000 р. В інші 2 роки вони були меншими: у 1998 р. - 18,1С, у 1999 р. - 17,8С. Це свідчить про те, що головним чинником, який сприяє повному переходу попелиці в стан зимової діапаузи є не зниження температури зовнішнього середовища, а зменшення довжини світлового дня до 10 годин. Початком переходу в стан зимової діапаузи можна рахувати середину третьої декади вересня, коли почалося стійке зменшення заселеності гвоздики попелицею, а довжина світлового дня знизилась до 12 годин.

Розділ 6. Інтегрований захист троянди і гвоздики

Як агротехнічний захід у держагрофірми проводять Суцільний зріз пагонів троянди у третій декаді серпня. Пагони укорочують, залишаючи їх висоту до 40 см від поверхні землі. В цей час кліщ та попелиця заселяють, головним чином, другий і третій (верхній) яруси пагонів троянди, де знаходиться 64-95% особин їх популяцій. На рослинах після зрізу залишаються тільки нижні листки, які слабо заселені кліщем та попелицею. Такий захід має важливе значення у знижені заселеності павутинним кліщем та персиковою попелицею, якщо зрізані пагони виносять з теплиці відразу після зрізування.

В схему досліду стійкості троянди до шкідників було включено шість найбільш поширених на Україні сортів: Атена, Джакаранда, Карамболь, Есмеральда, Ред Куін, Фламінго (табл.1). Середня заселеність кліщем культур усіх сортів троянди разом в теплиці за 4 роки досліджень становила 1,3 екз./листок, при середній зустрічальності 30%.

Середні показники заселеності усіх культур по роках не на багато відрізняються від середньої загальної заселеності і складають: ±1…6%.

Таблиця 1 Середньорічна заселеність звичайним павутинним кліщем різних сортів троянди у закритому ґрунті (держагрофірма “Квіти України”, 1997-2000 рр.)

Рік	Середня заселеність сортів
	Атена	Джакаранда	Есмеральда	Карамболь	Ред Куін	Фламінго	Усіх сортів разом
Заселено листків,%
1997	28	8	36	21	43	12	25
1998	27	19	43	31	44	23	31
1999	27	25	28	31	77	25	36
2000	31	14	34	29	41	13	27
Середнє	28	17	35	28	51	18	30
Число особин кліща, екз./ листок
1997	1,8	0,5	1,6	0,9	3,1	0,8	1,5
1998	1,2	0,8	1,3	0,8	3,4	0,7	1,4
1999	1,2	0,6	1,1	0,7	1,5	0,6	1,0
2000	1,3	0,6	1,6	1,0	2,0	0,5	1,2
Середнє	1,4	0,6	1,4	0,9	2,5	0,7	1,3

Максимальна заселеність сорту Ред Куін кліщем в різні роки коливалась від 3,0 до 8,1 екз./листок. На сорті Джакаранда вона була від 1,8 до 3,7, на сорті Фламінго - від 1,7 до 3,2 екз./листок. Це майже у 2 рази менше, ніж на сорті Ред Куін.

Слід відмітити, що на інших сортах (Атена, Есмеральда, Карамболь) максимальна заселеність теж була меншою, ніж на сорті Ред Куін, і коливалась від 2,0 до 4,5 екз./листок. Час настання максимальної заселеності на всіх сортах був різний у різні роки і спостерігався в період з першої декади травня до другої декади серпня (на сорті Ред Куін - з 15 червня по 25 липня, на сортах Атена, Есмеральда і Карамболь - з 15 травня по 15 серпня, а на сортах Джакаранда і Фламінго протягом трьох років це було з 5 по 15 серпня) тобто перед суцільним зрізом культури.

Отже, найбільше кліщ заселяє сорт Ред Куін, дещо менше (в 1,8 рази) пошкоджує сорти Атена і Есмеральда. Найменьша заселеність кліщем спостерігалась на сортах Джакаранда, Карамболь і Фламінго. Відносно стійкими до звичайного павутинного кліща є сорти Джакаранда і Фламінго, які заселяються ним на 50-55 діб пізніше, порівняно з початком заселення після зимівлі інших сортів.

Нами не виявлено стійких сортів гвоздики проти тютюнового трипса. Проте, незначна пошкодженість рослин невеликою кількістю трипса (до 10 екз./лист) не впливає на декоративність білозабарвлених гвоздик, тоді як на квітах червонозабарвлених гвоздик викликає утворення помітних невеликих білих плям - місця живлення шкідника.

Важливе значення для одержання якісних квітів гвоздики мають строки посадки, основані на неспівпаданні критичних для заселення і пошкодження фаз розвитку рослин окремих сортів з періодом найбільшої шкодочинності тютюнового трипса. Установлено, що висаджена у вересні-жовтні гвоздика, яка цвіте через два місяці після посадки, не заселяється тютюновим трипсом та персиковою попелицею. Гвоздика, період посадки якої був у листопаді-грудні, заселяється тютюновим трипсом та персиковою попелицею в кінці її вегетації (травень), але не в значній кількості - заселеність трипсом складає 0,01-2,4 екз. на рослину, а персиковою попелицею до 6,2 екз. на рослину. Гвоздика, яка висаджена у січні-липні, заселяється дуже сильно. Найбільша заселеність рослин відмічена у першій - другій декадах вересня: трипсом - до 29,8 екз. на рослину (2000 рік), попелицею - до 46,2 екз. на рослину (1997 рік).

Наші дворічні досліди використання фітоверму у закритому ґрунті на троянді сорту Ред Куін показали його високий ефект проти звичайного павутинного кліща та персикової попелиці. Особливо він ефективний у ранньо- весняний період та період відростання пагонів, після суцільного зрізу. Великий об'єм зеленої маси у загущених посадках заважає якісному проведенню обробок і дещо знижує їх ефективність.

При застосуванні 15 травня 1998 і 1999 рр. робочої рідини фітоверму, 0,2% к.е., в концентрації 0,4% проти павутинного кліща ми спостерігали, що в перші дні після обробки шкідник втратив рухливість, а через 9 діб живих особин майже не було. З одержаних результатів випливає, що застосування цього препарату проти павутинного кліща забезпечує захист троянди на високому рівні.

Обробка троянди проти персикової попелиці, яку ми проводили фітовермом з використанням робочої рідини в концентрації 0,2 % була не ефективною - у 1998 р. через 9 днів загибель складала лише 74%, а у 1999 р.- 76%. Найкращий біологічний ефект забезпечила обробка з концентрацією робочої рідини 0,4 - 0,8% - через 7 днів він склав 91-93 %. На 9 день на ділянках, де використали фітоверм при концентрації 0,4%, біологічна ефективність препарату знизились до 82 % у 1998 р. і до 87% у 1999 році, а на ділянках, де застосовано робочу рідину концентрацією препарату 0,8 %, загибель кліща становила 95 %.

Проти тютюнового трипса на гвоздиці біологічна ефективність дії фітоверму 0,2% к.е., при концентрації робочої рідини 0,2%, через 3 дні після обробки складала у 1998 р. -37%, в 1999 р. - 35%, через 5 днів у 1998 р. -64 %, у 1999 р.- 60%, через 7 днів - відповідно 75 і 74%, а через 9 днів - 83 і 85% . Майже такою виявилась дія фітоверму при концентрації робочої рідини 0,4%. Найбільший ефект одержали при застосуванні концентрації робочої рідини 0,8%, що складав у 1998 р. -95%, у 1999 р.- 93%.

Від обробки фітовермом при концентрації робочої рідини 0,4% проти персикової попелиці максимальна загибель шкідника через 7 днів після обробки досягала 93-94%. Через 9 днів ефективність препарату знизилась до 82 %.у 1998 р., і до 89% у 1999 р. Найкращий ефект одержали обробкою розчином з концентрацією робочої рідини 0,8%, де через 9 днів він склав у 1998 р. -96%, у 1999 р.- 95%. На ділянках, де був використаний фітоверм при концентрації робочої рідини 0,2%, біологічна ефективність препарату через 9 днів була 82%.

Результати досліджень біологічної ефективності фітоверму, 0,2% к.е. дають можливість зробити висновок, що для захисту гвоздики у закритому ґрунті доцільно використовувати обприскування фітовермом в концентрації робочого розчину проти тютюнового трипса 0,8%, проти персикової попелиці - 0,4%.

У закритому ґрунті для захисту троянди можна отримати біологічну ефективність 82-89% шляхом застосування для обприскування хімічних препаратів: проти звичайного павутинного кліща - апполо, 50% к.е, або торк, 50% к.е. при вмісті їх у робочому розчині відповідно 0,03 і 0,05%; проти персикової попелиці і кліща - суміш фітоверму, 0,2% к.е.+ мітак., 20% к.е., при вмісті їх у робочому розчині відповідно 0,2 і 0,1%. Для захисту гвоздики від тютюнового трипса і персикової попелиці таку ж ефективність забеспечило обприскування 0,2% робочою рідиною актелліку, 50% к.е., або сумішшю фітоверму, 0,2% к.е.+ актеллік, 50% к.е. при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%; проти персикової попелиці ефективна також суміш фітоверму, 0,2% к.е. + мітак, 20% к.е. при вмісті їх у робочому розчині відповідно 0,2 і 0,1%.

Розділ 7. Економічна ефективність засобів захисту троянди і гвоздики

Інтегрований захист дозволяє одержати прибуток за рахунок підвищення кількості та якості врожаю і економії матеріальних засобів (зменшення кратності проведених захистних заходів).

Розрахунки витрат на проведення запропонованих захисних заходів зроблені за розцінками, що були прийняті у держагрофірмі до 1 січня 2001 року.

Чистий прибуток від реалізації урожаю квітів троянди, одержаних з 1 квадратного метра склав: 0,43 гривні на контролі, а при використанні застосованих обробок для захисту троянди від павутинного кліща і персикової попелиці - 1,82-7,27 грн., тобто у 4-17 раз більше.

Від реалізації урожаю квітів гвоздики з одного квадратного метра культури чистий прибуток на контролі склав: 0,5 гривні, а при використанні пестицидів для захисту рослин від основних шкідників він був 5,18 - 17,66 гривень, тобто у 10-35 раз більше.

Отже, застосування сучасних пестицидів, що були використані у наших дослідах для захисту троянди і гвоздики від основних шкідників у закритому ґрунті, економічно вигідне.

Висновки

1. Основними шкідниками у тепличному квітникарстві при вирощуванні троянди є звичайний павутинний кліщ і персикова попелиця, на культурах гвоздики - тютюновий трипс і персикова попелиця .

2. Звичайний павутинний кліщ на троянді у закритому ґрунті навесні з'являється після становлення середньодобової температури повітря вище 17єС; розмножується у 6 генераціях за рік; максимальної шкоди троянді завдає у період з початку до кінця серпня. Основним чинником переходу кліща у зимову діапаузу є тривалість світлового дня - при зниженні її до 15 годин у середині серпня появляються перші зимуючі самки. Повний перехід в діапаузу припадає на першу декаду жовтня, коли тривалість світлового дня наближається до 11 годин, і самки перестають відкладати яйця.

3. Персикова попелиця у закритому ґрунті з'являється: на троянді у другій-третій декадах квітня при тривалості світлового дня біля 14 годин, а на гвоздиці у другій - третій декаді травня, при тривалості світлового дня понад 15 годин. Масове розмноження попелиці відбувається: на гвоздиці у період з другої декади червня до початку першої декади жовтня, а на троянді з першої декади червня до початку третьої декади серпня.

4. Початок переходу персикової попелиці у зимову діапаузу у культурах троянди і гвоздики у закритому ґрунті відбувається, коли тривалість світлового дня складає менше 11 годин. Повністю у зимову діапаузу попелиця переходить у цих культурах у середині третьої декади жовтня при тривалості світлового дня менше 10 годин.

5. В культурах гвоздики у закритому ґрунті вихід тютюнового трипса із зимової діапаузи і заселення ним рослин починається весною у першій - другій декаді травня при тривалості світлового дня понад 15 годин. Підвищену загрозу культурі цей шкідник утворює в період з другої декади серпня (в окремі роки з першої декади липня) до кінця другої декади вересня.

6. Перехід тютюнового трипса у стан зимової діапаузи в культурах гвоздики у закритому ґрунті починається у третій декаді вересня при тривалості світлового дня 12 годин і закінчується у третій декаді жовтня при тривалості дня менше 10 годин.

7. Суцільний зріз троянди наприкінці серпня, при негайному виносі зрізаних пагонів за межі теплиці, сприяє зменшенню заселеності культури звичайним павутинним кліщем на 67-87%, і персиковою попелицею на 85-97%.

8. Серед 6 досліджених сортів троянди: Атена, Джакаранда, Карамболь, Есмеральда, Ред Куін, Фламінго абсолютно стійких до заселення звичайним павутинним кліщем немає. Кліщ найбільше заселяє сорт Ред куін, а сорти Джакаранда, Карамболь і Фламінго він заселяє відповідно у 4; 2,5; 3 рази менше. Заселення кліщем сортів Джакаранда і Фламінго у більшості років після зимової діапаузи відбувається на 50-55 діб пізніше, а перехід його у зимову діапаузу і припинення живлення - на 20-30 діб раніше, чим на інших сортах. Доцільно для вирощування квітів троянди використовувати сорти Джакаранда і Фламінго.

9. Використання біологічного препарату фітоверм, 0,2% к.е. для захисту рослин у закритому ґрунті забезпечує достатню біологічну ефективність (93-96%) при обприскуванні троянди і гвоздики проти звичайного павутинного кліща та персикової попелиці робочою рідиною в концентрації 0,4%, а проти тютюнового трипса на гвоздиці - 0,8% по препарату.

10. Проти павутинного кліща на троянді достатню біологічну ефективність (86-89%) забезпечує обприскування хімічними препаратами, дозволеними для захисту культур у відкритому ґрунті: торк, 50% з.п. і апполо, 50% с.к. (кожен окремо) при концентрації робочої рідини відповідно 0,05 %, 0,03%. Проти персикової попелиці і павутинного кліща ефективна суміш фітоверму, 0,2 к.е. з дозволеним у відкритому ґрунті хімічним препаратом мітак, 20% к.е, при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%.

11. Для захисту культур гвоздики у закритому ґрунті проти тютюнового трипса і персикової попелиці ефективне обприскування дозволеним для застосування у відкритому ґрунті хімічним препаратом актеллік, 50% к.е. при вмісті його у робочому розчині 0,2%, а також сумішшю фітоверму, 0,2% к.е. з актелліком, 50% к.е. при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%. Проти персикової попелиці ефективна суміш фітоверму, 0,2% к.е. з хімічним препаратом мітак, 20% к.е. з вмістом їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%.

12. В сучасних умовах у закритому ґрунті найбільш рентабельним (32%) при захисті троянди від звичайного павутинного кліща та персикової попелиці є обприскування біологічним препаратом фітоверм, 0,2% к.е. з вмістом його у робочому розчині 0,4%; рентабельним (28%) є також обприскування сумішшю фітоверму, 0,2% к.е. з мітаком, 20% к.е. при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%.

Для захисту гвоздики у закритому ґрунті від тютюнового трипса і персикової попелиці найбільш рентабельною (52%) є обробка біологічним препаратом фітоверм, 0,2% к.е. при вмісті його у робочій рідині 0,8%; високорентабельним (44%) є обприскування сумішшю фітоверму, 0,2% к.е. з хімічним препаратом актеллік, 50% к.е. при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0.2 і 0,1%; рентабельним (36%) є також застосування актелліку, 5-% к.е. при концентрації його у робочій рідині 0,2%; проти персикової попелиці рентабельне (38%) застосування суміші фітоверм 0,2% к.е.+ мітак, 20% к.е. при вмісті їх у робочій рідині відповідно 0,2 і 0,1%.

Рекомендації виробництву

Основними шкідниками троянди у закритому ґрунті є звичайний павутинний кліщ і персикова попелиця, а гвоздики - тютюновий трипс і персикова попелиця .

Серед 6 досліджених сортів троянди: Атена, Джакаранда, Карамболь, Есмеральда, Ред Куін, Фламінго абсолютно стійких до заселення звичайним павутинним кліщем немає. Кліщ найбільше заселяє сорт Ред Куін, а сорти Джакаранда, Карамболь і Фламінго він заселяє відповідно у 4; 2,5; 3 рази менше. Заселення кліщем сортів Джакаранда і Фламінго у більшості років після зимової діапаузи відбувається на 50-55 діб, іноді на 10-30 діб пізніше, а перехід його у зимову діапаузу і припинення живлення - на 20-30 діб раніше, чим на інших сортах. Отже доцільно в культурах троянди віддавати перевагу сортам Джакаранда і Фламінго.

Плануючи заходи захисту троянди від шкідників слід ураховувати, що суцільний зріз культури у третій декаді серпня, при умові негайного виносу зрізаних пагонів за межі теплиці, сприяє зменшенню заселеності її павутинним кліщем на 67-87% і персиковою попелицею на 85-97%.

Для захисту троянди від павутинного кліща і персикової попелиці доцільно у другій декаді вересня проводити обробку біологічним препаратом фітоверм, 0,2% к.е., при концентрації у робочій рідині 0,4%, що дає рівень рентабельності 32% (без обробки вона складає 0,6%).

Для захисту культур гвоздики від тютюнового трипса і персикової попелиці найбільшу біологічну ефективність дає застосування фітоверму, при концентрації робочої рідини 0,8%. Рентабельність його складає 52%.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Пащенко Г.В. Захист троянди від павутинного кліща в закритому ґрунті // Вестник зоологии / Праці V з'їзду УЕТ, Харків.- К.: Інститут зоології НАН України, 1998. - №9.- С.140-144.

2. Пащенко Г.В. Вплив абіотичних і антропічних факторів на розвиток і розмноження павутинного кліща в умовах закритого грунту //Науковий вісник НАУ.- К.: НАУ, 1999.-№19.- С.46-50.

3. Пащенко Г.В. Основні шкідники гвоздики в закритому ґрунті на Київщині // Науковий вісник НАУ.- К.: НАУ, 2000.-№24.- С.112-116.

4. Пащенко Г.В. Захист троянди від павутинного кліща в закритому ґрунті // V з'їзд Українського ентомологічного товариства. Тези доповідей. Харків, 7-11 вересня 1998 р. . - К.: Інститут зоології НАН України, 1998.- С.125

5. Пащенко Г.В. Основні шкідники гвоздики в закритому ґрунті на Київщині //Республіканська ентомологічна конференця, присвячена 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства.Тези доповідей. Ніжин, 19-23 серпня 2000 р., - Ніжин: ТОВ Наука-сервіс, 2000.-С.95

Анотація

Пащенко Г.В. Основні шкідники троянди і гвоздики та захист від них у закритому ґрунті у Центральному Лісостепу України.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Спеціальність -03.00.09 - ентомологія. Національний аграрний університет. Київ, 2001

Є 3 опубліковані праці.

У закритому ґрунті основними шкідниками троянди є звичайний павутинний кліщ і персикова попелиця, а гвоздики - тютюновий трипс і персикова попелиця. Вивчені особливості розвитку і динаміка чисельності цих шкідників на троянді і гвоздиці. Установлено, що звичайний павутинний кліщ розмножується в 6 генераціях за рік. Перехід його в зимову діапаузу на троянді починається у першій декаді серпня, при зменшенні тривалості світлового дня до 15 годин і закінчується при тривалості світлового дня 11 годин, коли самки перестають відкладати яйця. Персикова попелиця починає переходити у зимову діапаузу на троянді і гвоздиці коли тривалість світлового дня складає менше 11 годин; закінчується цей перехід наприкінці жовтня при тривалості світлового дня 10 годин. Тютюновий трипс на гвоздиці, переходить у стан зимової діапаузи при тривалості світлового дня 10 годин

Встановлена біологічна ефективність різних схем захисних заходів троянди і гвоздики від основних шкідників та суцільного зрізу троянди проти павутинного кліща і персикової попелиці. Визначені оптимальні норми витрати препаратів. Вивчена стійкість 6 сортів троянди до звичайного павутинного кліща. Більш стійкими є сорти Джакаранда і Фламінго.

Ключові слова : троянда, гвоздика, павутинний кліщ, персикова попелиця, тютюновий трипс, способи захисту, ефективність обробок.

Аннотация

Пащенко А.В. Основные вредители розы и гвоздики и защита от них в закрытом грунте в Центральной Лесостепи Украины.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность -03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет. Киев, 2001

Имеется 3 опубликованых работы.

Изучены особенности развития и сезонная динамика численности паутинного клеща и персиковой тли на розе; табачного трипса и персиковой тли на гвоздике в закрытом грунте..

Установленно, что обыкновенный паутинный клещ розмножаеться у 6 генерациях за год. Преход клеща в зимнюю диапаузу на розе начинается в первой декаде августа при уменьшении длинны дня до 15 часов и заканчивается при длинне дня 11 часов, когда самки перестают откладывать яйца.

Начало перехода персиковой тли в зимнюю диапаузу на культурах розы и гвоздики в закритом грунте происходит когда длинна светового дня составляет менше 11 часов, заканчивается переход в конце октября при длинне светового дня 10 часов.

На гвоздике повышенную угрозу культуре табачный трипс создает в период со второй декады августа (в отдельные годы с первой декады июля) до конца второй декады сентября. Трипс уходит в зимнюю диапаузу при длинне светового дня 10 часов.

Сплошной срез розы в конце августа уменьшает заселенность ее обыкновенным паутинным клещем на 67-87%, и персиковой тлей на 85-97%. Сорта розы Джакаранда и Фламинго клещ заселяет весной на 50-55 дней позже и в 4, 2,5 раза меньше чем сорт Ред Куин. Устойчивых к вредителям сортов не выявлено.

Биопрепарат фитоверм, 0,2% к.э. эффективен (93-96%) против паутинного клеща и персиковой тли на розе и гвоздике при концентрации рабочей жидкости 0,4%, а против табачного трипса на гвоздике - 0,8% по препарату.

Против паутинного клеща на розе ефективно (86-89%) опрыскивание препаратами: торк, 50% с.п. и апполо, 50% с.к. при концентрации рабочей жидкости соответственно 0,05 %, 0,03%. Против персиковой тли и паутинного клеща эфективна смесь фитоверма, 0,2 к.э. с препаратом митак, 20% к.э, при концентрации их в рабочей жидкости соответсвенно 0,2 і 0,1%.

На гвоздике против табачного трипса и персиковой тли эфективно опрыскивание актелликом, 50% к.э. при концентрации его в рабочей жидкости 0,2%, а также смесью фитоверма, 0,2% к.э. с актелликом, 50% к.э. при концентрации их в рабочей жидкости соответственно 0,2 і 0,1%. Против персиковой тли эфективна смесь фитоверма, 0,2% к.э. с химическим препаратом митак, 20% к.э. при концентрации их в рабочей жидкости соответственно 0,2 і 0,1%.

Ключевые слова: роза, гвоздика, паутинний клещ, персиковая тля, табачный трипс, способы защиты, эфективность обработок.

Summary

Pashenkо A. Main pests rose and carnations and defense from them in green-house in Central Ukraine Forest-steppe.

This is for the scientific degree of candidate of agricultural sciences. Speciality -03.00.09 is entomology. National Agrarian University. Kiev, 2001

3 research papers have been published.

The Main rose pests are spider mite and peach greenfly in the greenhouses.

I was study the development specials and assumption dynamics of the rose and carnation pests.

Its transition towards wintering diapause onto the rose starts in early August since the daylight duration decreases down to 15 hours and ends when the daylight duration falls till 11 hours because the females stop laying legs.

Peach greenfly slightly turns into wintering diapause on the roses and carnations when the daylight duration sums up lesser 11 hours; the period ends in the late October when the daylight duration reduces to 10 hours.

The determined biological efficiency of various measures, provided to protect roses and carnations against the common parasites and the integral cutting of the rose against mites and peach greenfly. The optimal doses of the protective chemicals were also calculated. The resistance of 6 roses species against the mite was substantially learnt. The most resistant genus were determined Jacaranda and Flamingo.

The key words: rose, carnation, mite, peach greenfly (aphid), tobacco trips. Protective measures, treatment efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...