Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому ґрунті Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

національний аграрний університет

УДК 635. 21. 631. 582.1.

Урожай та якість картоплі

при систематичному застосуванні добрив

на дерново-слабкопідзолистому грунті Полісся України

06.01.04 - агрохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Плотницька Ольга Володимирівна

Київ-2002



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті картоплярства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Куценко Василь Семенович, Інститут картоплярства УААН, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Лісовал Анатолій Петрович, Національний аграрний університет, професор кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва

кандидат сільськогосподарських наук Мельничук Андрій Олексійович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач лабораторії меліорації

Провідна установа: Державний агроекологічний університет України, Міністерство АП України, кафедра грунтознавства і землеробства. м. Житомир

Захист відбудеться 24 травня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий 20 квітня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.



Анотація

Плотницька О.В. Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому грунті Полісся України. Рукопис. картопля урожай удобрення ґрунт

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія, Національний аграрний університет, Київ, 2002 рік.

В дисертації викладені результати досліджень, пов'язаних з оцінкою впливу тривалого застосування різних систем удобрення на родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, а також на особливості формування урожаю картоплі та його якість.

Встановлено, що систематичне внесення добрив у сівозміні викликає значне збільшення кількості рухомих форм фосфору та до деякої міри калію. Кількість азотистих речовин збільшувалась від використання сидератів. Сидерати також запобігали руйнуванню гумусу в грунті.

На дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті навіть в умовах оптимального удобрення значення сидератів залишається великим. Особливо при перезволоженні, коли відбувається інтенсивне вимивання із грунту елементів живлення рослин. Використання сидератів суміші озимого жита та олійної редьки (140 та 15 кг/га) на фоні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило урожайність 233 ц/га бульб, що не поступається варіанту, де вносили таку ж норму мінеральних добрив на фоні 60 т/га гною. Бульби картоплі на 5% менш уражувались ризоктоніозом та на 3% паршею звичайною.

Ключові слова: грунт, добрива, сидерат, агрохімічні показники, картопля, урожай, якість бульб.



Аннотация

Плотницкая О.В. Урожай и качество картофеля при систематическом удобрении на дерново-слабоподзолистой почве Полесья Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 - агрохимия. Национальный аграрный университет, Киев, 2002 год.

В диссертации изложены результаты исследований, связанных с оценкой влияния длительного применения различных систем удобрения на плодородие дерново-слабоподзолистой глинисто-песчаной почвы, а также на особенности формирования урожая картофеля и его качество.

Установлено, что систематическое удобрение в севообороте приводит к значительному накоплению подвижных форм фосфора и в некоторой степени калия. Накоплению азотистых веществ способствовало использование сидератов. Сидераты также предотвращали разрушение гумуса в почве.

При внесении под раннеспелый картофель Зов минеральных удобрений в норме N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ на фоне 60 т/га навоза в оптимальных погодных условиях на гектаре площади образуется 40-50 тыс.м² листовой поверхности. При увеличении доз минеральных удобрений, а также в годы с избыточным выпадением осадков площадь листовой поверхности увеличивается до 70 тыс.м², что отрицательно сказывается на урожае и качестве клубней.

При систематическом внесении удобрений на легких дерново-слабоподзолистых почвах Полесья решающим фактором получения высоких урожаев раннеспелого картофеля являются условия влагообеспеченности растений. Внесение 60 т/га навоза и N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ в оптимальных погодных условиях (1996 г.) обеспечило урожай клубней 307 ц/га, а в засушливых (1999 г.) - только 165 ц/га.

Содержание суммы незаменимых аминокислот в идеальном белке составляет 360 мг/г, в наших исследованиях в переувлажнённых условиях она была в пределах 102-273 мг/г, а в засушливых - 353 мг/г белка. Установлено, что на дерново-слабоподзолистой почве лимитирующим пищевую ценность белка оказались аминокислоты изолейцин, лейцин, метионин, цистин, валин, треонин.

На дерново-слабоподзолистой глинисто-песчаной почве даже в условиях оптимального удобрения значение сидератов остаётся высоким. Особенно при переувлажнении, когда интенсивно происходит процес вымывания из почвы элементов питания растений. Использование сидератов смеси озимой ржи и редьки масличной (140 и 15 кг/га) на фоне N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ обеспечило урожайность 233 ц/га клубней, что не уступает варианту, где эту же норму минеральных удобрений вносили на фоне 60 т/га навоза. Клубни картофеля на 5% меньше поражались ризоктониозом и на 3% паршой обыкновенной.

Установлено высокую экономическую эффективность применения органических и минеральных удобрений. Так, при внесении под картофель N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ на фоне 60т/га навоза условно чистый доход на 6811 грн/га был выше, чем на контрольном варианте “без удобрений”. Наиболее рентабельным был вариант с применением сидератов и N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ - 146%, при рентабельности на контроле 64%.

Ключевые слова: почва, удобрение, сидерат, агрохимические показатели, картофель, урожай, качество клубней.



ABSTRACT

Plotnitska O.V. Production: the quality of potatoes with systematic fertilizer on sod-podzolic day-sandy soil on Polesie.

Thesis (manuscript) for the degree of Candidate of Agriculture in the speсiality 06.01.04 - agrochemic. National Agriculture University, Kiev, 2002.

The thesis include the results of experience connected with the estimation of influence prolonged use different sistems of fertilizer on sod-podzolic clаy-sandy soil productivity; and also the peculiarity formation potatoes harvest and its quality.

It is known, that the systematic fertilizez is increase the quantity of phosphorus and kaley. Тhe quantity of nitrogen things is increase from used the green fertilizez. Тhe meaning of green fertilizez on sood-podzolic soil is very big. Especially it's rise in the time of maist when very quckly wash from the soil the elements of fertilizez. Using green fertilizez mixture winter crops rye and redish ( 140 and 15 kg/ga) on N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ provide the productivity 233 hundredweight /ga of potatoes, it's dont yield the version, where carry in such portion of mineral fertilizez on 60 ton/ga of manure. The potatous striked on 5% less hypochnus solani and on 3% streptomyces scabies (ordinary).

Key words: soil, fertilizer, green fertilizer, agrochemie property, potatoe, harvest, quality of potatoes.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Полісся України є однією з основних зон вирощування картоплі - найважливішої сільськогосподарської культури. В останні роки потенційні можливості картоплі в Україні використовуються на 20-25%, що пов'язано із зниженням культури землеробства і відсутністю потрібної кількості органічних і мінеральних добрив. Особливо актуальним є підвищення продуктивності картоплі на грунтах легкого гранулометричного складу, що мають низьку природну родючість, площа яких становить близько 800 тис. га. Попередніми дослідженнями встановлено, що використання органічних і мінеральних добрив є основним засобом підвищення продуктивності і якості картоплі. Проте, на сучасному етапі в більшості господарств по вирощуванню картоплі не вистачає потрібної кількості традиційних добрив. В зв'язку з цим є актуальним питання використання поживних речовин сидератів, що у поєднанні з помірними дозами мінеральних добрив забезпечують ефективність при вирощуванні картоплі. Недостатньо вивченими залишаються питання, впливу систем удобрення на якість бульб картоплі. Тому виникає необхідність у розробці раціональної, ресурсозберігаючої системи удобрення картоплі, яка забезпечила б збереження родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту та сприяла підвищенню якості бульб картоплі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Програма досліджень дисертаційної роботи є частиною завдань тематичних планів досліджень, які проводить лабораторія технології Поліської дослідної станції Інституту картоплярства Української Академії Аграрних наук під шифром 0.51.17.03.06 т.21.01. Розділ 03.01. “Розробити екологічно безпечні агротехнічні заходи вирощування продовольчої картоплі для одержання високоякісної продукції в умовах Полісся України”. Дані плани і теми відповідають завданню та напрямку досліджень Науково-технічної програми “Продовольство-95” УААН.

Мета і задачі досліджень полягають у вивченні засобів підвищення родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, встановленні впливу удобрення на продуктивність і якість картоплі. У зв'язку з цим ставилися такі основні завдання:

- вивчити вплив різного рівня удобрення в сівозміні на агрохімічні властивості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту;

- дослідити особливості росту, розвитку та формування врожаю картоплі при різних системах удобрення;

- вивчити якість бульб картоплі залежно від різних систем удобрення;

- встановити доцільність використання сидератів під картоплю на дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах;

- вивчити вплив різних систем удобрення картоплі на ураження бульб найпоширенішими для Полісся України хворобами;

- обгрунтувати економічну та енергетичну ефективність вирощування картоплі при різних системах удобрення.

Об'єкт досліджень: агрохімічні процеси в дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті при тривалому застосуванні добрив, фізіолого-біохімічні процеси в рослинах ранньої картоплі залежно від системи удобрення.

Предмет досліджень: родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, фізіолого-біохімічні показники (біометричні показники, якість продукції), економічна ефективність вирощування картоплі при різних системах удобрення.

Методи досліджень: тривалий стаціонарний дослід, лабораторні дослідження.

Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше на дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах Полісся виявлено оптимальну систему мінерального живлення рослини картоплі при застосуванні сидератів, вивчено біохімічні показники бульб картоплі при різних системах удобрення, доведена можливість заміни традиційних добрив сидератами без зниження урожайності картоплі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі досліджень виробництву рекомендовано на дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах висівати, як сидерат суміш озимого жита та олійної редьки, у поєднанні з дозою мінеральних добрив N100P60K100. Рекомендована система удобрення пройшла виробничу перевірку в дослідному господарстві Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна на площі 50 га та впроваджена в СТОВ “Агрокомплекс-98” с. Веприн Радомишльського району Житомирської області. Приріст урожаю картоплі порівняно з існуючою системою удобрення у господарстві становив 40-55 ц/га при врожайності 180-210 ц/га. Економічний ефект становив 115-123 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто протягом 1996 -1999 років виконано всі польові і лабораторні роботи, узагальнено вітчизняну та світову літературу за темою дисертації. Визначені програма досліджень, методика їх проведення, зроблено аналіз отриманих даних та визначено висновки. Публікації виконано особисто та в співавторстві з рівною участю співавторів у виконанні роботи. Особистий внесок в отриманні наукових результатів, які викладені в дисертації становить 75%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені у формі доповідей на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених аграрників в умовах реформування АПК Інституту землеробства (Чабани, 1996), на науково-практичній конференції (Харків, 1999), на міжнародній науково-практичній конференції “Землеробство ХХI століття - проблеми та шляхи вирішення” (Київ -Чабани, 1999).

Публікації. Основні положення досліджень опубліковані в шести наукових працях, з них три у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 131 сторінці машинописного тексту, включає 30 таблиць, складається з вступу, 7 розділів, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури включає 221 найменування.

Основний зміст роботи

У вступній частині обгрунтовано необхідність виконання роботи на сучасному етапі, визначено наукову новизну, основні завдання і мету, доведено практичну цінність досліджень, апробацію, а також декларацію особистого внеску, структуру та обсяг дисертації.

Удобрення картоплі на дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах (Огляд літератури)

Розглянуто біологічні особливості картоплі, її вимоги до умов живлення, також проблеми покращення показників родючості легких грунтів як основого засобу підвищення продуктивності картоплі, визначено роль сидератів у підтриманні родючості дерново-слабкопідзолистих грунтів.

Умови та методика проведення досліджень

У розділі подано характеристику природно-кліматичних умов регіону, їх характер на період проведення досліджень, вказано об'єкти та методики, які використовували.

Дослідження проведено в 1996-1999 рр. у тривалому досліді, який закладено на Поліській дослідній станції В.А. Вишневським у 1966 р. на дерново-слабкопідзолистому грунті, який на період закладки досліду (1966 р.) мав слідуючу агрохімічну характеристику: рН сольове - 4,7; сума увібраних основ - 0,96 мг-екв. на 100 г грунту; вміст загального азоту - 0,040%; гумусу - 0,8%; рухомого Р₂О₅ мг на 100г грунту - 4,0; обмінного калію, К₂О, мг на 100 г грунту - 3,0 мг .

Для досліджень з основної схеми були вибрані робочі варіанти (табл.1).

Кліматичні умови місця проведення досліджень є типовими для центральної частини Полісся України. Середньорічна температура повітря становить 6,8°С, безморозний період в середньому складає 145 днів. При проведенні досліджень метеорологічні умови були різними. Виділялись відносно сприятливі та несприятливі (посушливі та перезволожені) роки із значним коливанням температур. Щодо суми та розподілу атмосферних опадів сприятливим виявився 1996 р., перезволоженими 1997 та 1998 р.р., а посушливим - 1999 р.

За роки проведення досліджень сума опадів за вегетаційний період значно перевищувала середньобагаторічну кількість (540 мм). 1999 рік відзначився тривалими періодами посухи в період вегетації рослин.

Повторності - чотириразові, посівна площа ділянки становила 180 м², облікової -100 м². В дослідженнях використовували ранньостиглий сорт Зов, селекції Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна.

Азотні добрива у вигляді аміачної селітри, суперфосфату простого гранульованого, калімагнезії вносили навесні під передпосівний обробіток грунту. Як органічне добриво використовували гній ВРХ (з середнім вмістом N - 0,4; Р₂О₅ - 0,2; К₂О - 0,4 %). Сидерати (озиме жито +олійна редька) висівали після збирання озимого жита на зерно при нормі висіву озимого жита 140 кг/га та олійної редьки 15 кг/га. Приорювали зелену масу сидератів навесні. Вміст NPK у вегетативній масі сидератів становив відповідно N - 0,41; Р₂О₅ - 0,15; К₂О - 0,17%. Середній врожай зеленої маси сидератів був на рівні 180-230 ц/га.

Застосовували загальноприйняту агротехніку вирощування картоплі для зони Полісся, проводили фенологічні спостереження та біометричні виміри рослин в період вегетації, площу листкової поверхні рослин визначали методом висічок.

Грунт для аналізів відбирали після збирання картоплі для визначення вмісту гумусу - за Тюріним, гідролітичної кислотності - за Каппеном, суми увібраних основ - за Каппеном-Гільковицем, рН сольове - потенціометрично, рухомого фосфору - за Кірсановим, рухомого калію - у витяжці за Кірсановим.

Вміст крохмалю у бульбах картоплі визначали за питомою вагою (метод Парова), аскорбінової кислоти - за Муррі, білкового азоту, амінокислотного складу білка, N, P, K, ліпідів на інфрачервоному аналізаторі-4500, статистичний аналіз проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985), економічну ефективність - згідно рекомендацій відділу економіки Інституту землеробства.

При тривалому застосуванні добрив в орному шарі грунту є тенденція до зменшення вмісту гумусу при підвищенні доз мінеральних добрив (табл. 2). При тривалому застосуванні добрив і при вапнуванні один раз за ротацію сівозміни кислотність орного шару грунту за роки проведення досліджень не змінилась. Застосування сидератів запобігало зменшенню вмісту гумусу та підвищувало вміст загального азоту в грунті з 0,040 до 0,069%. За цей період в грунті накопичується значна кількість рухомих форм фосфору. Навіть при внесенні під картоплю невисоких доз мінеральних добрив (N₆₀P₄₀K₆₀) в п'ятій ротації сівозміни кількість рухомого фосфору зросла з 4.0 у першій ротації сівозміни до 21 мг/100 г грунту. При внесенні в середньому на гектар площі сівозміни N₁₃₀P₉₄K₁₀₇ вміст фосфору збільшився до 35,1 мг P₂О₅ на 100 г грунту. Вміст рухомих форм калію при систематичному удобренні не змінювався, відмічено лише незначне накопичення цього елемента в кінці п'ятої ротації сівозміни.

Продуктивність картоплі при тривалому застосуванні добрив у сівозміні. При низькому рівні родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту у першій ротації сівозміни і при помірних дозах мінеральних добрив під картоплю досить ефективним було застосування сидератів (табл. 3). Вони забезпечили приріст урожаю бульб 18 ц/га. В середньому за ротацію на малоокультуреному грунті на фоні 30 т/га гною та N₆₀P₄₀K₆₀ одержали 178 ц/га бульб картоплі. Застосовуючи помірну дозу мінеральних добрив і збільшивши кількість гною в сівозміні до 11,4 т/га ріллі одержували досить високі для легких грунтів урожаї. Так, в середньому за другу ротацію врожайність становила 203, за третю - 274 ц/га. Збільшення дози гною до 15,7 т/га площі сівозміни не обумовило підвищення урожайності картоплі. В цьому варіанті в середньому за 1991-1999 р.р. вона була на рівні 217 ц/га. Підвищення дози мінеральних добрив до N₁₀₀P₆₀K₁₀₀, яке було введене, в другій ротації, відносно зниженої дози (N₆₀P₄₀K₆₀) забезпечило приріст врожаю 26-33 ц по всіх ротаціях сівозміни. Вихід сухої речовини збільшувався на 7,9 ц/га в другій ротації, на 8,0 ц/га - у третій, на 3,4 ц/га у 1986-1990 рр і в п'ятій ротації - на 3,3 ц/га. Збільшення дози мінеральних добрив до N₁₅₀P₉₀K₁₅₀ під картоплю не підвищувало її урожайність, викликало зниження виходу крохмалю та сухої речовини з одиниці площі.

Формування листкової поверхні рослинами картоплі по фазах розвитку залежно від системи удобрення. В період вегетації з достатньою та надмірною кількістю опадів на окультуреному грунті при застосуванні високих доз органічних (60 т/га гною) та мінеральних добрив рослини картоплі утворюють площу листкової поверхні, яка у фазі цвітіння досягає 70 тис. м² на одному гектарі.

Для формування оптимальної площі листової поверхні найкращою виявилась доза N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ на фоні 60 т/га гною. Збільшення кількості мінеральних добрив викликало надмірний розвиток листового апарату рослин, що не вплинуло на рівень врожаю бульб. Застосування сидератів і мінеральних добрив забезпечило підвищення площі листкової поверхні.

Урожайність картоплі залежно від системи удобрення. За чотири роки (1996-1999) на окультуреному дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті підвищена доза мінеральних добрив (N₁₅₀P₉₀K₁₅₀) була ефективною лише в сприятливому по вологозабезпеченню для картоплі 1996 р., коли на цьому варіанті було отримано 379 ц/га бульб .

В середньому за чотири роки кращою виявилась доза N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ мінеральних добрив + 60 т/га гною. Такий же рівень врожаю отримано при внесенні сидератів у поєднанні з мінеральними добривами в дозі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀.

Вміст сухої речовини та крохмалю найвищий при вирощуванні картоплі без добрив, проте вихід цих речовин значно зростав при застосуванні добрив. Так, у варіанті з внесенням під картоплю на фоні гною N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ в середньому за 1996-1999 р.р. вихід крохмалю підвищився відносно контролю на 15,4 ц/га, а сухої речовини на 21,8 ц/га. При застосуванні сидератів та мінеральних добрив в нормі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ отримано практично такий же вихід крохмалю та сухих речовин у порівнянні з варіантами, де замість сидератів застосовували органічні добрива. Збільшення дози мінеральних добрив до рівня N₁₅₀P₉₀K₁₅₀ не забезпечило підвищення вмісту сухих речовин та крохмалю.

Вплив систематичного удобрення на біохімічний склад та якість бульб картоплі

Вміст азотистих сполук залежно від системи удобрення. Погодні умови в значній мірі впливали на вміст білка у бульбах картоплі підвищуючи його кількість в посушливих умовах, та знижуючи у вологих прохолодних роках.

Внесення органічних та мінеральних добрив сприяло збільшенню кількості білка у бульбах. При сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив у помірних дозах (вар.2) вміст білка порівняно з контролем (без добрив) підвищувався на 0,80%. Збільшення дози мінеральних добрив було ефективним лише у роки з достатньою кількістю опадів. Вміст білка в бульбах на варіанті, де застосовували сидерати та мінеральні добрива (N₁₀₀P₆₀K₁₀₀) був однаковим з його вмістом у бульбах на варіанті з внесенням гною (60 т/га) та мінеральних добрив (N₁₀₀P₆₀K₁₀₀).

В середньому за 1996-1999 р.р. вміст білка під впливом добрив підвищувався на 0,6-0,8%. При внесенні N₁₅₀P₉₀K₁₅₀ на фоні гною 60 т/га кількість білка зростала на 1,0% відносно контролю (без добрив). Застосування сидератів та мінеральних добрив (N₁₀₀P₆₀K₁₀₀) забезпечило підвищення вмісту білка на 1,1% відносно контролю.

Вміст нітратного азоту за роки досліджень не перевищував допустимі рівні. Найбільша кількість нітратів (134 мг NO₃ на 1 кг бульб) відмічена при внесенні лише мінеральних добрив (вар.6).

На кількість аскорбінової кислоти мали позитивний вплив органічні та мінеральні добрива, а у роки з достатньою кількістю опадів і сидерати.

Найкращі показники вмісту аскорбінової кислоти 29,9 та 30,8 мг% на сиру масу одержано при внесенні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ на фоні гною та сидератів і при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив до гною.

Вплив систем удобрення на вміст незамінних амінокислот в сирому протеїні бульб. За чотири роки досліджень встановлено, що застосування добрив підвищувало загальний вміст незамінних амінокислот на 28 мг/г білка (табл. 8). Системи удобрення, які застосовувались, не забезпечили отримання бульб з білком у якому була б достатня кількість незамінних амінокислот. Сумарний вміст їх у ідеальному білку становить 360 мг/г білка - в наших дослідженнях він перебував у межах 228-288 мг/г білка.

Ураженість бульб картоплі хворобами залежно від системи удобрення

Система удобрення картоплі в деякій мірі впливала на ураження бульб хворобами. Застосування сидератів та мінеральних добрив (N₁₀₀P₆₀K₁₀₀) знижувало ураженність ризоктоніозом на 5% та паршею звичайною на 3% відносно варіанту із внесенням органічних добрив 60 т/га гною таN₁₀₀P₆₀K₁₀₀. Внесення еквівалентної кількості мінеральних добрив до 60 т/га гною (вар.6) викликало підвищення ураження бульб ризоктоніозом.

Економічна ефективність вирощування ранньої картоплі залежно від систем удобрення

На основі економічної оцінки вирощування картоплі за різних систем удобрення встановлено, що найвищий прибуток отримано при застосуванні сидератів та мінеральних добрив в дозі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ Умовно чистий прибуток на цьому варіанті становив 11070 грн.

Собівартість картоплі знижується при застосуванні добрив. Найвищий її показник отримано без застосування добрив - 49 грн./ц, а найнижчий при внесенні сидератів та мінеральних добрив (N₁₀₀P₆₀K₁₀₀) - 32 грн./ц.

Рівень рентабельності при застосуванні добрив під картоплю підвищується в середньому в 1,8 рази. Найрентабельнішим виявився варіант із застосуванням сидератів та мінеральних добрив - 146%, при рівні рентабельності без внесення добрив - 64%. Внесення високих доз мінеральних добрив було економічно невигідним. Собівартість картоплі при еквівалентній заміні органічних добрив мінеральними становила 45 грн./ц при рівні рентабельності - 78%.



висновки

Проведено дослідження, аналіз та узагальнення впливу систематичного застосування добрив на родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, продуктивність та якість картоплі, що дає можливість стверджувати:

1. Тривале застосування добрив (1967-1999 р.р.) у сівозміні сприяє підвищенню родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту. За період п'яти ротацій вміст рухомого фосфору зріс із 4.0 (на час закладення досліду) до 21 мг/100г грунту, рухомого калію із 3.0 до 7,8 мг/100 г грунту при внесені помірних доз мінеральних добрив. Кількість гумусу не зросла і була на рівні 0,80-1,02%, вміст загального азоту збільшився від 0,040% до 0,060-0,069%.

2. Добрива позитивно впливали на ріст та розвиток картоплі. Так, у фазі цвітіння площа листкової поверхні при застосуванні сидератів + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ становила 50,8 тис. м²/га, при площі листя на контролі без добрив 19,2 тис. м²/га, тобто збільшилась у 2,7 раз.

3. В середньому за 1996-1999 роки урожайність бульб на варіанті з внесенням 60 т/га гною та мінеральних добрив N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ становила 234 ц/га, при врожаї на контролі 124 ц/га.

Застосування сидератів - суміші озимого жита та редьки олійної у поєднанні з мінеральними добривами в нормі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило 233 ц/га бульб картоплі.

Підвищення норми мінеральних добрив до N₁₅₀Р₉₀К₁₅₀ на фоні 60 т/га гною було економічно не виправданим.

4. При застосуванні органічних та мінеральних добрив вміст крохмалю та сухої речовини знижується відносно контролю без добрив, хоча вихід їх на варіантах з внесенням добрив з одиниці площі підвищується. Так, на варіанті з поєднанням сидератів та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст крохмалю становив 14,1% при виході з одиниці площі 33,1 ц/га. Без застосування добрив бульби містили 15,5% крохмалю і з одиниці площі отримали 19,1 ц/га крохмалю.

5. Внесення органічних і мінеральних добрив позитивно впливало на вміст білка у бульбах картоплі. На варіанті із застосуванням 60 т/га гною та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст білка становив 6,2%, а на контролі 5,6% на суху речовину бульб.

6. На вміст незамінних амінокислот білка картоплі значний вплив мають погодні умови. За 1996-1999 рр. досліджень їх вміст коливався в межах 102-353 мг/г білка, при вмісті у ідеальному білку 360 мг/г. У вологі роки 1997_1998 вміст незамінних амінокислот становив 102-273, тоді як у посушливому 1999 - 264-353 мг/г білка.

На удобрених варіантах відмічається тенденція до підвищення вмісту незамінних амінокислот білка. Так, в середньому за чотири роки їх вміст на контролі без добрив становив 239 мг/г білка. Поєднання 60 т/га гною та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило вміст незамінних амінокислот 253 мг/г білка, сидерати та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ підвищували їх вміст до 261 мг/г білка.

Найбільший відсотковий вміст незамінних амінокислот білка картоплі в умовах дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту належить лізину, фенілаланіну, тирозину, триптофану. Лімітуючими харчову цінність виявилися ізолейцин, лейцин, метіонін + цистин, треонін та валін.

7. Вміст нітратів у бульбах картоплі в середньому за 1996-1999 рр. не перевищував допустимих (120 мг/кг) концентрацій NO₃ в бульбах майже на всіх варіантах досліду.

8. Вміст вітаміну С у бульбах підвищувався при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в дозі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ і перебуває на рівні 29,6 мг % на сиру речовину бульб.

9. На удобрених варіантах вміст ліпідів у бульбах картоплі знижувався і знаходився в межах 0,37-0,91 % на суху речовину при вмісті на контролі без добрив 1,05 % на суху речовину.

10. При застосуванні добрив кількість редукованих цукрів у бульбах зростала і перевищувала в деяких випадках гранично допустимі параметри їх вмісту по придатності до переробки на напівфабрикати. Так, при внесенні гною 60 т/га + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст редукованих цукрів у бульбах становив 0,46 % на суху речовину, при вмісті їх на контролі 0,19 % на суху речовину.

11. Застосування сидератів сприяло зниженню ураження бульб картоплі ризоктоніозом та паршею звичайною. На варіанті із застосуванням сидератів + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ ураження ризоктоніозом та паршею звичайною становило 19% та 11%, а при внесенні 60 т/га та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ - 23% та 14% відповідно, на контролі 24 та 21%.

12. Встановлено високу економічну ефективність органічних та мінеральних добрив. Умовно чистий прибуток підвищувався з підвищенням доз мінеральних добрив. Так, при внесенні на фоні 60 т/га гною мінеральних добрив в нормі N₆₀P₄₀K₆₀ чистий прибуток становив 9607 гривень, при застосуванні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ - 10684 гривні, а поєднання N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ із сидератами - 11070 грн. На контролі без застосування добрив чистий прибуток становив 3873 гривні.

Найнижчу собівартість вирощування ранньої картоплі отримано при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в нормі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ - 32 грн./ц, при найвищому рівні рентабельності по досліду - 146%. Рентабельність без застосування добрив становила 64%.

Рекомендації виробництву

Для вирощування високих врожаїв картоплі (233-240 ц/га) на окультурених дерново-слабкопідзолистих глинисто-піщаних грунтах в польових зерно-картопляних сівозмінах доцільно застосовувати альтернативну систему удобрення при поєднанні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀+сидерати (озиме жито та редька олійна з нормою висіву 140+15 кг/га) в післяжнивних посівах після збирання попередника.



Список опублікованих праць за темою

1. Вишневський В.А., Музика Т.Г., Андрієнко І.І., Тимко М.Г., Плотницька О.В., Андрієнко Т.М. Роль добрив у підвищенні врожайності та якості озимого жита і картоплі на дерново-підзолистих глинисто-піщаних грунтах Полісся. - Зб. наук. пр.Інституту землеробства УААН. - К.: - 1998.- Вип.72. - С.55-65. (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

2. Андрієнко Т.М., Плотницька О.В., Вишневський В.А., Андрієнко І.І, Тимко М.Г. Урожай та якість картоплі залежно від удобрення в сівозмінах на глинисто-піщаних грунтах Полісся. - Зб. наук. пр.Інституту картоплярства УААН. - К.: - 2000. - Вип.30.- С. 81 - 84. (Аналіз та оформлення матеріалів).

3. Плотницька О.В. Вплив систематичного удобрення в сівозміні на родючість глинисто-піщаного дерново-підзолистого грунту та продуктивність картоплі. - Вісник Білоцерківського аграр. ун-ту - Біла Церква. - 2001. - Вип. 20 - С. 77-86. (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

4. Плотницька О.В. Урожай та якість картоплі залежно від норм удобрення в сівозміні на легких дерново-підзолистих грунтах Полісся України. // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Наслідки наукових пошуків молодих вчених аграрників в умовах реформування АПК”. - Чабани. - 1996. -С. 201.

5. Плотницька О.В. Вплив добрив на урожай та якість картоплі при використанні сидератів в різних ланках сівозміни. // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф., присвяченій 90-річчю Інституту рослинництва ім. Юр'єва. - Харків. - 1999. - С.53 .

6. Андрієнко І.І., Плотницька О.В., Тимко М.Г., Андрієнко Т.М. Вплив різних норм удобрення на урожай та якість картоплі, продуктивність сівозмін при застосуванні сидератів на легких дерново-підзолистих грунтах Полісся України.// Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. “Землеробство XХI століття - проблеми і шляхи”. - К.: - 1999. - С.132-133.

Размещено на Allbest.ru

...