Теоретичне обґрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві

Виходячи з наявної структури популяції за генотипами галатанового локусу, нами вивчені можливі варіанти їх підбору, тобто гомогенний підбір гомозиготних плідників (NN) до маток генотипу NN і Nn, а також гетерогенний підбір гетерозиготних плідників і маток Nn Ч Nn. Відгодівельні якості молодняку названих груп представлені в табл. 12.

Таблиця 12. Відгодівельні якості свиней за показником стрес-чутливості (n=143)

Мінімальний вік досягнення живої маси 100 кг як для кнурців, так і свинок був у групі NNЧNN. Подальше зниження показників відгодівельної продуктивності відбувається у міру збільшення концентрації гена n в геномі потомків, тому група NnЧNn мала мінімальні їх значення.

У цілому проведені дослідження свідчать про високу залежність репродуктивних і відгодівельних ознак свиней від їх генотипової структури за генами, що обумовлюють реакції на стрес-фактори. Важливе значення для відтворення стада має обґрунтований підбір родинних пар за проявом гена стрес-чутливості.

Перспективним і більш доступним в практичному виконанні може також бути спосіб оцінки свиней за реакцією на стрес-відлучення. Встановлена перевага поросят класів від -0,5у до +1,5 у за показниками відгодівельних якостей при розподілі тварин за реакцією стрес-відлучення.

Таблиця 13. Відгодівельні якості свиней за показником стрес-відлучення

Так, вік досягнення живої маси 100 кг був мінімальним в групі +1,5 у (224,79 доби) при максимальному показнику середньодобового приросту (535,54 г). Групи з від'ємною реакцією на стрес-відлучення мали суттєво нижчі показники відгодівельних якостей.

Продуктивні якості свиней у міжпородному схрещуванні. У результаті оцінки поєднання внутрішньопородного типу УВБ-2 великої білої породи і спеціалізованої української м'ясної встановили наявність підвищення рівня репродуктивних ознак маток у порівнянні з вихідними породами. Максимальну багатоплідність спостерігали у поєднанні УВБ-2ЧУМ (10,92 голови) і у чистопородних свиней УВБ-2 (10,87 голови). Виявили значну перевагу свиней внутрішньопородного типу УВБ-2 за масою гнізда на час відлучення (164,73 кг) над тваринами української м'ясної породи (150,67кг).

За рівнем середньодобових приростів (табл. 14) кращими також були свинки і кнурці, отримані від зворотного схрещування на українську м'ясну породу.

Таблиця 14. Відгодівельні якості свиней різних поєднань (n=200)

Напівкровні за українською м'ясною породою помісі мали вищий середньодобовий приріст у порівнянні з тваринами з більшою часткою крові УВБ-2. Аналогічна закономірність спостерігалась і в оцінці показників віку досягнення живої маси 100 кг і витрат кормів на 1 кг приросту.

Прояв ефекту гетерозису за продуктивними якостями обумовлений адитивним успадкуванням вищих показників поліпшуючої породи (табл.15).

Таблиця 15. Оцінка ефекту дії генів

За репродуктивними якостями гетерозисний ефект проявився у багатоплідності і великоплідності (+0,16 голови і +0,10 кг відповідно). Великоплідність помісних маток, в основному, обумовлена адитивним типом дії генів, але даний ефект був негативним, оскільки помісі мали нижчі показники цієї ознаки (-0,18 кг). Материнський ефект проявився у збереженості поросят (+1,15%). Високий ефект адитивного типу дії генів виявлено і у середньодобовому прирості.

Враховуючи, що середньодобовий приріст має високу зворотну кореляційну залежність з віком досягнення живої маси 100 кг, адитивний ефект дії генів знижував цей показник на -31,10 доби для свинок і -24,30 доби для кнурців. У той же час материнський ефект негативно вплинув на вік досягнення живої маси 100 кг, збільшивши його на +5,95 та +11,60 доби для кнурців і свинок відповідно.

Таким чином, поглиблений аналіз типів спадковості основних ознак свиней показав, що за окремими ознаками підвищення продуктивності помісей (гібридів) обумовлено адитивною дією генів. Це вказує на можливість підвищення відгодівельних і м'ясних якостей свиней і доцільність використання зворотного схрещування з спеціалізованими м'ясними породами.

Інтенсивність формоутворюючих процесів у ранньому онтогенезі. З чистопородних свиноматок внутрішньопородного типу УВБ-2, української м'ясної породи та їх реципрокних поєднань проведено формування груп за типом планування експерименту 2² (жива маса у 2....4 місяці та параметри кінетичної і експоненційної швидкості росту). Встановлено, що для всіх генотипів мінімальні значення живої маси в усі наступні вікові періоди отримали у групі М^--. Контрастні поєднання за живою масою в 2- і 4-місячному віці М^+- і М^-+ мали проміжні значення живої маси, але спостерігалась певна тенденція до переважного впливу на кінцеву живу масу цього показника у поросят на час відлучення (2 місяці). Більша енергія росту сприяла також кращим відгодівельним якостям молодняку на контрольній відгодівлі до живої маси 100 кг. Тут кращими виявились поєднання М⁺⁺ та М^-+ , тобто на відгодівельні якості переважаючий вплив має маса поросят у віці 4 місяці. Серед усіх генотипів мінімальна кінетична і максимальна експоненційна швидкості росту притаманні тваринам поєднання М⁺⁺. Оцінка кореляційної залежності параметрів моделі Т.Бріджеса і інтенсивності росту з живою масою і відгодівельними якостями свиней дозволила виявити ряд закономірностей: жива маса в 2-місячному віці мала суттєву негативну кореляцію з кінетичною швидкістю росту (-0,93) і позитивну з експоненційною (0,89), що є підтвердженням більшої експоненційної швидкості росту тварин з живою масою вище середньої.

Параметри моделі Т.Бріджеса, визначені для показників живої маси до 10 місяців, досить точно прогнозують репродуктивні якості маток (табл.16).

Таблиця 16. Репродуктивні якості свиноматок у залежності від параметрів моделі Т. Бріджеса

При цьому оптимальна стратегія в селекції полягає у зменшенні шляхом відбору співвідношення констант кінетичної і експоненційної швидкості росту. Як показали проведені дослідження, тварини з мінімальними значеннями названого співвідношення мали достовірно вищі показники відтворної здатності.

Кластерний аналіз генетичної диференціації чистопородних і гібридних свиней. Вивчено ступінь генетичної відокремленості між чистопородними і гібридними тваринами з використанням універсальної (велика біла) і спеціалізованої (українська м'ясна) порід свиней та їх гібридів.

Виділені за показниками репродуктивних якостей кластери значно відрізнялися за багатоплідністю, масою гнізда на час відлучення і комплексним показником відтворних якостей. Кращим виявився ІІ кластер, який перевершував І і ІІІ за цими ознаками. Виділений ІІ кластер мав значно більші евклідові відстані (Д) з ІІІ кластером (Д=14,916), ніж І і ІІ , І і ІІІ кластери між собою (відповідно 6,892 і 8,156).

За відгодівельними якостями тварини також відрізнялися за рівнем продуктивності. Найвищі показники серед свинок отримані у ІІІ кластері (середньодобовий приріст 576,57 г і вік досягнення живої маси 100 кг 222,16доби). Найбільша різниця була між І і ІІІ кластерами - дистанція склала 83,667. За відгодівельними якостями кнурців встановлено (табл.17), що у кращому кластері (ІІІ) за частотою переважають гібриди (УВБ_2ЧУМ)ЧУМ (70,0%) і УВБ-2ЧУМ (40,0%).

Таблиця 17. Розподіл генотипів за кластерами (відгодівельні якості)

У той же час - цей кластер не включає чистопородних особин української м'ясної породи. Другий кластер переважно сформований із тварин української м'ясної породи (39,3%) та гібридів (УВБ-2ЧУМ)ЧУВБ-2 (50,0%). У перший кластер потрапили чистопородні особини УВБ-2 (30,4%) і української м'ясної породи (19,6%).

Серед свинок спостерігається перегрупування даних у напрямку збільшення частоти у ІІІ кластері гібридних особин поєднання УВБ_2ЧУМ (до 45,0%) і (УВБ-2ЧУМ)ЧУМ (до 80,0%). Тобто, кращими виявилися гібридні тварини, що вказує на взаємодію “генотип Ч стать”, оскільки серед кнурців їх пропорція у ІІІ кластері була меншою. Кнурці чистопородної української м'ясної породи до ІІІ кластера не входили, а частка свинок складала 25,0%. Отримані характеристики кластерів дозволяють коректувати селекційні програми на підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней.

Ефективність використання свиней спеціалізованих м'ясних типів і порід у породно-лінійній гібридизації. Магістральним шляхом розвитку свинарства є породно-лінійна гібридизація з використанням спеціалізованих порід і типів тварин. Це потребує вивчення найбільш ефективних поєднань, що мають високу комбінаційну здатність. Досліджено репродуктивні якості маток нового внутрішньопородного типу УВБ-1 у поєднанні з кнурами УВБ-3, української м'ясної породи і дюрок (табл.18).

Таблиця 18. Репродуктивні якості свиноматок

Найвищою багатоплідністю відзначились матки внутрішньопородного типу УВБ-1 у чистопородному розведенні та з використанням кнурів внутрішньопородного типу УВБ-3 (відповідно 11,15 і 10,85 голови). У той же час використання кнурів української м'ясної породи і дюрок не вплинуло позитивно на репродуктивні якості свиноматок. За масою гнізда на час відлучення кращі показники отримані з використанням кнурів УВБ-3 (126,85 кг) та породи дюрок (127,09 кг). За масою одного поросяти у віці 45 діб гібриди з породою дюрок вірогідно перевершували чистопородних ровесників (Р<0,01).

Можна вважати, що порода дюрок, не зважаючи на дещо менші репродуктивні якості маток, забезпечує за рахунок прояву гетерозисного ефекту у молодняку високі показники енергії росту. Вивчаючи репродуктивні якості маток другої генерації (F₂) встановили, що максимальні показники багатоплідності мали чистопородні свиноматки внутрішньопородного типу УВБ-1, також близькими до них за цією ознакою виявились гібридні матки у поєднаннях (УВБ_1ЧУВБ_3)ЧД і (УВБ_1ЧД)ЧУВБ-3.

Вищі показники маси гнізда на час відлучення мало поєднання, де заключною батьківською формою була порода дюрок, а материнською - поєднання внутрішньопородних типів УВБ-1ЧУВБ-3 (125,00 кг). Виявились неефективними поєднання, в яких українська м'ясна порода використана як батьківська форма у складній материнській. Вони мали вірогідно менші показники маси гнізда і поступались іншим групам (Р<0,05, Р<0,001). За відтворними якостями в F₁ кращими виявились внутрішньопородні комбінації, а в F₂ породно-лінійні гібриди.

За відгодівельними якостями встановлена перевага свиней у комбінаціях, де заключною батьківською формою була порода дюрок (табл.19).

Таблиця 19. Відгодівельні якості свиней

У міжлінійній внутрішньопородній гібридизації з використанням кнурів внутрішньопородного типу УВБ-3 отримали і нижчі показники відгодівельних якостей потомства у порівняні з породно-лінійною гібридизацією. Слід констатувати високу ефективність використання як заключної батьківської форми свиней нового внутрішньопородного типу УВБ-3.

Тварини поєднання (УВБ-1ЧД)ЧУВБ-3 мали максимальні показники відгодівельних якостей. Майже не поступалась цьому поєднанню свині комбінацій з використанням породи дюрок як заключної батьківської форми. Дещо нижчі показники були у гібридів, отриманих з використанням складної материнської форми (УВБ_1ЧУМ), у схрещуваннях як із заключною батьківською формою дюрок, так і внутрішньопородним типом УВБ-3, що створюється.

Таким чином, ефективним слід вважати використання як батьківської форми поряд з породою дюрок і нового внутрішньопородного типу УВБ-3, що підтверджується даними щодо м'ясо-сальних якостей свиней (табл.20). Кращі показники забійного виходу отримані у поєднанні УВБ-1 Ч Д (72,82%). Тварини цього генотипу також відзначалися мінімальними показниками товщини шпику 28,50 мм і високими показниками площі “м'язового вічка” - 31,93 см². Свині кращих поєднань породно-лінійної гібридизації (УВБ_1ЧУВБ-3)ЧД і (УВБ 1ЧД)ЧУВБ-3 мали суттєво вищі показники забійного виходу, значно меншу товщину шпику над 6_7 грудними хребцями і більшу площу “м'язового вічка” (Р<0,05….0,001).

Таблиця 20. М'ясо-сальні якості тварин різних генотипів

Доцільність використання кнурів породи дюрок визначили шляхом аналізу морфологічного складу туш. У цілому, вони характеризувались максимальними показниками співвідношення м'ясо:сало 1:0,44. У внутрішньопородних міжлінійних гібридів УВБ_1ЧУВБ-3 спостерігали значно кращий показник м'ясності туш (60,29% вихід м'яса), однак вони поступалися породно-лінійним гібридам, одержаним шляхом використання кнурів породи дюрок за вмістом м'яса на 1,70 % та сала на 2,59 %. Це є виявом більшої консолідованості породи дюрок порівняно з новим внутрішньопородним типом УВБ-3. З подальшою поглибленою селекцією можна очікувати досить ефективних результатів від використання міжлінійної гібридизації в межах великої білої породи за рахунок підвищення комбінаційної здатності створених внутрішньопородних типів.

Впровадження результатів досліджень забезпечило значний економічний ефект. У розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку отримано додаткової продукції: за рахунок використання свиней з вирівняних гнізд з врахуванням індивідуальної великоплідності - 16985 грн., співвідношення статей - 3328 грн., при відборі за стрес-чутливістю - 1157 грн., за рахунок впровадження кращих варіантів гібридизації - 5277 грн. У масштабі південного регіону загальний економічний ефект склав 729,671 тис. грн.

Висновки

Теоретично обґрунтована, розроблена і шляхом удосконалення методів визначення племінної цінності тварин та ефективних варіантів породно-лінійної гібридизації реалізована у південному регіоні України наукова концепція використання перспективного генофонду свиней. У ній використані сучасні досягнення селекції, генетики та біотехнології. Реалізована система селекційної роботи з перспективним генофондом свиней базується на визначенні типів успадкування ознак, комбінаційної здатності вихідних порід. Нові критерії племінного відбору свиней ґрунтуються на таких загальнобіологічних явищах як статевий диморфізм, співвідношення статей у гніздах, мінливість ознак і закономірності росту в онтогенезі.

Однією з нових експериментально обґрунтованих ознак селекції свиней на підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей є відбір за індексом вирівняності гнізда. Маткам з вирівняних гнізд властива значно вища збереженість приплоду, жива маса гнізда на час відлучення поросят була на рівні 143,1….192,2 кг порівняно з 86,9….158,8 кг для невирівняних гнізд (Р<0,001). Вищі показники маси гнізда на час відлучення мали матки з співвідношенням 50%+Ч50%>: у вирівняних гніздах - 159,71 кг (Р<0,01) і невирівняних - 153,08 кг з середньою масою одного поросяти 16,73 і 15,83 кг відповідно.

На підставі результатів використання моделі Т.Бріджеса встановлено, що новонародженим поросятам з невирівняних гнізд та з низькою живою масою, в основному, властиві більш високі показники кінетичної швидкості росту, але значно менші значення експоненційної швидкості у заключний період вирощування, тому вони суттєво поступаються за живою масою у 10-місячному віці і відгодівельними якостями тваринам з більшою індивідуальною великоплідністю.

Великоплідність у значній мірі обумовлює відгодівельні якості свиней. Максимальні показники живої маси отримано в групі поросят з великоплідністю вище середньої, які походять з вирівняних гнізд. Вони переважали тварин інших поєднань за живою масою (на 5%), раніше досягали живої маси 100 кг (на 4,9%) та мали вищий середньодобовий приріст (на 2,9%). Чотирифакторним дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив багатоплідності, вирівняності гнізда, статі та великоплідності на подальший ріст і відгодівельні якості поросят. Частка впливу багатоплідності на мінливість живої маси - на рівні 2,98 % (у загальній дисперсії) і 14,66% - на показники середньодобового приросту. Вирівняність гнізд переважно впливала на вік досягнення живої маси 100 кг (11,73%). Максимальний вплив на рівень живої маси в 10_місячному віці має індивідуальна великоплідність (25,50%). Спостерігається суттєва взаємодія між багатоплідністю маток та вирівняністю гнізда (10,17%).

Розробленими рівняннями множинної лінійної регресії, виходячи із показників репродуктивних якостей маток, встановлено переважний вплив на рівень живої маси на час відлучення багатоплідності маток (в_коефіцієнт - 0,584), вирівняності гнізда (в-коефіцієнт - 0,387) і молочності маток (в_коефіцієнт - 0,212). Виходячи з цих рівнянь можна з високою точністю прогнозувати масу гнізда на час відлучення.

Методом діалельного аналізу виявлено оптимальні поєднання плідників і маток за ознаками великоплідності і вирівняності гнізда, з якого вони походять. Встановлено, що серед всіх варіантів матки з живою масою вищесередньою на час народження і які походили з вирівняних гнізд, були кращими у підборі до них кнурів також з вирівняних гнізд, але з дещо меншою власною великоплідністю. Маса гнізда поросят на час відлучення склала 169,97 кг і комплексний показник відтворних якостей - 121,67 бала. Загальна комбінаційна здатність маток (ВЧМ⁺) за масою гнізда на час відлучення склала +18,75кг. Максимальні значення відгодівельних якостей отримано у поєднанні кнурів і маток, що походять з вирівняних гнізд з великоплідністю вище середньої - середньодобовий приріст 685,98 г, вік досягнення живої маси 100 кг - 211,10 доби і витрати кормів на 1 кг приросту 4,33 корм.од. (Р<0,001), порівняно з гіршим поєднанням (кнури і свиноматки із невирівняних гнізд і нижче середньої великоплідністю) відповідно 474,69 г, 258,30 доби, 5,97 корм.од. Встановлено більш високий прояв загальної комбінаційної здатності порівняно з специфічною, що свідчить про переважно адитивний тип успадкування ознак, пов'язаних з великоплідністю і вирівняністю гнізд. Цим створюється перспектива для ефективного відбору за названими ознаками.

Рівень статевого диморфізму в популяціях свиней обумовлений великоплідністю поросят і материнським впливом. Встановлено, що відбір маток за рівнем статевого диморфізму гнізд пов'язаний з їх диференціацією за репродуктивними якостями. У однократному відборі (у F₀) найбільш високі показники багатоплідності, маси гнізда на час відлучення встановлені для маток класу М⁺ (відповідно 11,75 голови, 161,00 кг). Але в наступних генераціях без проведення відбору спостерігається елімінація відмінностей і регресія ознак, у яких кращими за репродуктивними якостями були матки класу М^-. Тому показник рівня статевого диморфізму слід оцінювати і вести відбір ремонтного молодняку в кожній генерації.

Співвідношення статей у гніздах свиней має селекційно-технологічне значення. Матки, які походять з груп з співвідношенням у гніздах самок і самців 33%+Ч67%>, мали вищі, стійкі показники репродуктивних якостей (маса гнізда в 2-місячному віці на рівні 163,67 кг) порівняно з групою маток із співвідношенням 67%+Ч33%> (147,89 кг). Кращі відгодівельні якості у тварин двох суміжних генерацій спостерігались у потомків групи маток 33%+Ч67%>. Свинки мали менший вік досягнення живої маси 100 кг (231,6 доби у F₁ і 221,45 доби у F₂) та вищий рівень середньодобового приросту (522,54 і 516,51 г). Отримані результати свідчать про можливість підвищення відгодівельних якостей свиней шляхом відбору у товарних господарствах підсвинків від маток з переважанням у гніздах частоти кнурців.

Розроблено та застосовано у свинарстві метод оцінки плідників за якістю нащадків проводити з урахуванням типу успадкування ознак шляхом визначення типів препотентності плідників (нейтральний, зрівняльний і переважаючий). Цей метод дозволяє оцінити компоненти загальної племінної цінності (адитивна і специфічна племінна цінність), що має важливе значення в обґрунтуванні програм селекції у свинарстві.

Встановлено доцільність використання прийомів стабілізуючого відбору для формування рівновагових угрупувань при вирощуванні і відгодівлі свиней. Класи розподілу за мірними ознаками в ранньому віці (на час відлучення) обумовлюють відмінності в рівні відгодівельних якостей тварин. Кращими виявились тварини М⁰ і М⁺, а за показниками енергії росту та витрат кормів на 1 кг приросту перевагу мали свині класу М⁰. Частка впливу класів розподілу склала 26,03% для ознаки жива маса (Р<0,001), 27,41% для віку досягнення живої маси 100 кг (Р<0,001).

Аналіз інтер'єрних параметрів дослідних груп свиней показав, що вони перебували у межах фізіологічної норми, а окремі суттєві відмінності пов'язані з класами розподілу тварин. Концентрація загального білку була вище у класі М^- (для свинок 74,16 г/л і кнурців 74,34 г/л) порівняно з особинами класу плюс-варіант (М⁺) (відповідно 71,69 г/л і 73,17 г/л). Аналогічна закономірність виявлена з концентрації сіалових кислот.

Кращими репродуктивними якостями характеризуються чистопородні матки внутрішньопородного типу УВБ-1 у поєднанні з кнурами внутрішньопородного типу УВБ-3, що створюється. За відгодівельними якостями кнурців і свинок виявлена перевага двопородних комбінацій, де як заключну батьківську форму використано породу дюрок (середньодобовий приріст свинок і кнурців - 594,19 і 658,90 г порівняно з 538,56 і 562,19 г у чистопородних свиней, Р<0,001). Найефективнішим виявилось використання наявного генофонду свиней у породно-лінійній гібридизації на двопородній основі. У кращому поєднанні (УВБ_1ЧД)ЧУВБ-3 отримано максимальні показники відгодівельних якостей (629,22 г для свинок і 679,65 г для кнурців, Р<0,001). Одержані результати вивчення сучасного генофонду обґрунтовують перехід у свинарстві на вищу форму гібридизації - міжлінійну внутрішньопородну з використанням нових типів у великій білій породі.

Виявлена значна перевага свиней всіх досліджених гібридних комбінацій за м'ясо-сальними якостями. Вони мали вірогідно вищий вихід м'яса в туші - 59,00 і 61,19% у кращих поєднаннях (порівняно з 56,41% у чистопородних тварин великої білої породи), значно менші показники товщини шпику над 6_7 грудними хребцями (28,25 і 28,75мм) та більшу площу “м'язового вічка” (32,23 і 31,20 см²).

Оцінкою компонентів фенотипової дисперсії основних господарсько-корисних ознак свиней встановлено, що на багатоплідність маток найбільший вплив має материнський ефект (_0,55 голови). Від'ємним виявився адитивний ефект поліпшуючої породи (українська м'ясна - 0,13 голови). Гетерозисний ефект за багатоплідністю був незначним - +0,16 голови. Найбільш високий ефект адитивного типу дії генів виявлено для ознаки середньодобового приросту (+114,50 г і +113,75 г для кнурців і свинок). Враховуючи адитивний тип успадкування відгодівельних якостей свиней, доцільно передбачити у селекційних програмах використання зворотного схрещування на поліпшуючу породу впродовж 2 генерацій.

З метою прогнозування і відбору на підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней доцільно поряд з моделлю Т.Бріджеса застосовувати нові параметри інтенсивності росту - інтенсивність формування, індекси рівномірності і напруги росту. Мінімальне співвідношення кінетичної і експоненційної констант росту у ремонтних свинок забезпечує в подальшому їх високі відтворні якості.

Використання кластерного і шляхового аналізу дає можливість виявити генетичну дискретність наявного генофонду свиней, визначити співвідносний вклад мірних ознак у мінливість основних показників їх продуктивності.

Реалізуючи регіональні програми виробництва свинини у племінних і товарних господарствах України, використовувати технологічний проект підвищення продуктивних якостей свиней, що базується на проведені племінного відбору і підбору з врахуванням нових селекційних ознак (вирівняність гнізд, статевий диморфізм та співвідношення статей та їх поєднань) з одночасним визначенням закономірностей росту та типу успадкування ознак. Такий підхід є підставою для вибору найбільш ефективних прийомів чистопородного розведення і нових варіантів гібридизації, що забезпечують підвищення ефективності ведення галузі. Загальний економічний ефект від впровадження удосконалених методів оцінки і відбору в племінних і товарних господарствах України складає 729,671 тис. гривень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Пелих В.Г. Селекційні методи підвищення продуктивності свиней. - Херсон: Айлант, 2002. - 264с.

Коваленко В.П., Пелих В.Г. Сучасні концепції підвищення відтворювальної здатності свиней // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - Полтава. - 2000. - №2. - С.39-40. (експериментальна частина, обробка даних)

Пелих В.Г. Вплив взаємодії ознак багатоплідності і великоплідності на ріст та збереженість поросят // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - Полтава. - 2000. - №5. - С.50-51.

Пелих В.Г. Вплив багатоплідності свиноматок на великоплідність та життєздатність їх потомства // Науковий вісник національного агарного університету. - Київ. - 2000. - №29. - С. 137-142.

Коваленко В.П., Пелих В.Г. Оцінка адитивного, гетерозисного і материнського ефектів при різних методах схрещування в свинарстві // Вісник Полтавського державного с.-г. ін-ту.-Полтава.-2000. - №6. - С.62-64. (проведені дослідження, проаналізований матеріал, сформульовані висновки)

Пелих В.Г. Селекційно-технологічне значення ознаки великоплідності поросят // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2000. - Вип.15.-С.46-49.

Пелих В.Г. Вплив генотипових та паратипових факторів на рівень відгодівельних якостей свиней // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2000. - Вип.16. - С.73-76.

Пелих В.Г. Зв'язок рівня статевого диморфізму з відтворювальними якостями свиней // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2001. - Вип.17. - С.77-80.

Пелих В.Г. Визначення материнського, гетерозисного ефектів і їх зв'язку за продуктивними і репродуктивними ознаками свиней при реципрокних схрещуваннях // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2001. - Вип.18. - С.130-134.

Пелих В.Г. Селекційне значення відтворних якостей маток при оцінці і відборі свиней за відгодівельними якостями // Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. - Полтава. - 2001. - №2-3. - С.61-63.

Пелих В.Г. Особливості росту поросят з різною живою масою при народженні в вирівняних і невирівняних гніздах // Вісник Сумського ДАУ. - Суми. - 2001. - .Вип.5. - Сер. ”Тваринництво”. - С.264-266.

Пелих В.Г. Вплив статевого співвідношення в гніздах маток на інтенсивність росту молодняку свиней // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - 2001. - Вип.5/16/. - С.178-183.

Коваленко В.П., Пелих В.Г. Селекційне значення відтворних якостей свиноматок в реалізації генетичного потенціалу відгодівельних якостей їхнього потомства // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква. - 2001. - Вип.17. - С.52-60. (експериментальна частина, обробка даних)

Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок із гнізд з різним співвідношенням статей // Тваринництво України. - 2001. - №7. - С.17-18.

Коваленко В.П, Пелих В.Г., Плоткін С.Я. Вплив взаємодії “генотип-середовище” на відгодівельні якості свиней // Вісник аграрної науки. - 2001. - №7. - С.27-29. (експериментальна частина, сформульовані висновки)

Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок залежно від статевого співвідношення у гніздах // Вісник аграрної науки. - 2001. - №8. - С.30-31.

Пелих В.Г. Вивчення співвідносного впливу ознак багатоплідності і великоплідності на ріст поросят до відлучення // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб.н.праць. - Харків. - 2001. - Вип.8(32). - .Ч.1. - С.37-40.

Коваленко В.П., Пелых В.Г. Половой диморфизм в популяциях свиней и его связь с воспроизводительными качествами // Зоотехния. - Москва. - 2001. - №11. - С.18-20. (експериментальна частина, обробка даних)

Пелих В.Г. Прогнозування живої маси свиней з використанням індексів інтенсивності росту та моделі Т.Бріджеса // Науковий вісник національного агарного університету. - Київ. - 2001. - №41. - С. 113-117.

Пелих В.Г. Репродуктивні якості свиноматок різних варіантів гібридизації // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2001. - Вип.20. - С.77-80.

Пелих В.Г. Статевий диморфізм в популяціях свиней та його зв'язок з відтворними якостями // Агроекологічний журнал.-Київ,2001. -№2.-С.58-61.

Пелих В.Г. Використання ДНК-тесту для оцінки генотипів свиней за стрес-чутливістю // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - Вип.21. - С.85-88.

Пелых В.Г. Использование свиней специализированных мясных пород и типов в породно-линейной гибридизации // Свиноводство. - Москва, 2002. - № 3. - С.8-9.

Пелих В.Г. Вплив стрес-відлучення на продуктивні якості свиней // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - Вип.22. - С.108-110.

Пат. 48452 А Україна, МПК 7 А01К67/02, Спосіб відбору ремонтного молодняку свиней / Пелих В.Г. (Україна); №2001085605; Заявл. 07.08.2001; Опубл. 15.08.2002, Бюл. № 7. - 2с.

Пелих В.Г. Использование приемов модальной селекции в свиноводстве // Мат. V Міжнародної н.-пр. конференції з свинарства. - Херсон. - 1998.

Пелих В.Г. Сучасні методи підвищення ефективності селекції в свинарстві // VІ Міжнародна н.-в. конф. “Аспекти селекційних та технологічних процесів по відродженню галузі свинарства”. - Крим. - 1999.

Пелих В.Г. Вплив взаємодії ознак багатоплідності та великоплідності на ріст і збереженість поросят // Тези доповідей Міжнародної н.-пр. конф. ”Проблеми виробництва екологічно-чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття. - Житомир. - 2000. - С.179-180.

Пелих В.Г. Зв'язок рівня статевого диморфізму з репродуктивними якостями свиноматок // Матеріали науково-практичної конференції викладачів та аспірантів зооінженерного факультету “Зооінженерний факультет на межі віків - минуле, сучасне та майбутнє”. - Херсон, 2000.

Коваленко В.П., Пелих В.Г. Кластерний аналіз генетичної диференціації чистопорідних і гібридних свиней // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної аграрної науки”. - Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів.- 2001.-Том3 (№4).- Вип.1.-С.20-25.

Коваленко В.П., Пелых В.Г. Закономерности роста молодняка свиней различной крупноплодности и показателя выравненности гнезд // Материалы VІІІ Международной научно-практической конференции “Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке.-Москва-Быково,2001.-С.205-207.

Коваленко В.П., Пелих В.Г. Перспективи використання генофонду свиней в реформованих господарствах // Матеріали науково-практичної конференції „Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 46-47.

Анотація

Пелих В.Г. Теоретичне обґрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Національний аграрний університет, Україна, Київ, 2002.

У дисертації розглянуто комплексний підхід до використання наявного в Україні генофонду свиней універсального і спеціалізованого типів продуктивності у програмах чистопородного розведення та гібридизації. Обґрунтовано використання додаткових критеріїв селекції: за вирівняністю гнізд, співвідношенням у них статей, рівнем статевого диморфізму на час відлучення. Удосконалена методика оцінки кнурів-плідників за якістю нащадків. Доведена ефективність використання ДНК-технологій для тестування стрес-чутливості свиней. Експериментально виявлені кращі трипородні поєднання тварин, що забезпечують гетерозисний ефект за продуктивними якостями. Встановлені параметри росту свиней та можливості прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей з використанням математичних моделей.

Ключові слова: генотип, репродуктивні, продуктивні ознаки, вирівняність гнізд, комбінаційна здатність генетична диференціація, крос, тип успадкування ознак, інтер'єрні тести, галатановий локус, стрес-чутливість.

Аннотация

Пелых В.Г. Теоретическое обоснование и практическая реализация усовершенствованных методов селекции в свиноводстве. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Национальный аграрный университет, Украина, Киев, 2002.

В работе рассмотрены приемы комплексного использования генофонда свиней универсального и специализированного типа продуктивности в программах чистопородного разведения и гибридизации. Обосновано использование как нового селекционного признака показателя выравненности гнезд, который имеет высокую степень наследования и является критерием консолидованности линий, типов свиней. Выявлены эффекты общей и специфической комбинационной способности родительских пар, отличающихся по показателям выравненности гнезд и индивидуальной крупноплодности особей. Методом четырехфакторного дисперсионного анализа установлено существенное влияние показателя выравненности гнезд (Ю²= 0,31….20,31%) на изменчивость откормочных качеств свиней (среднесуточный прирост, г, возраст достижения живой массы 100 кг, дней).

Впервые показана связь уровня полового диморфизма, определяемого по живой массе при отъеме хрячков и свинок, с последующими откормочными и репродуктивными качествами свиней. Установлено, что уровень полового диморфизма имеет высокую положительную взаимосвязь с величиной среднесуточных приростов и оплатой корма.

Исследованиями соотношения полов в потомстве отдельных маток показало, что оно не наследуется в следующих генерациях, однако имеется тенденция более высокой репродуктивной способности маток, из гнезд с преобладанием самцов. В то же время более высокие показатели откормочных качеств характерны для потомков, которые происходят из гнезд с преобладанием самцов.

Выявлено типы наследования признаков при гибридизации свиней крупной белой породы с хряками специализированных мясных пород. Установлено преимущественно аддитивный тип наследования откормочных и мясных качеств, что указывает на эффективность их улучшения путем преимущественной селекции.

Показана эффективность использования ДНК-технологии для выявления генотипов свиней по генам галатанового локуса. Более высокими показателями продуктивности характеризовалось потомство, полученное от гомозиготных стресс-устойчивых родителей (генотип NN).

С помощью кластерного анализа изучена генетическая дифференциация чистопородных и гибридных свиней по основным хозяйственно-полезным признакам.

Экспериментально определены лучшие трехпородные сочетания свиней, обеспечивающие гетерозисный эффект по комплексу откормочных и мясных качеств ((УКБ-1ЧУМ)ЧД). Показана целесообразность использования в свиноводстве внутрипородной гибридизации с использованием свиней внутрипородных типов в крупной белой породе УКБ-1, УКБ-2, УКБ-3, а также заводского типа “Днепровский”.

Разработан селекционно-технологический проект повышения репродуктивных и продуктивных качеств свиней с использованием современных методов оценки производителей и выявлены оптимальные сочетания линий и пород.

Ключевые слова: генотип, репродуктивные, продуктивные качества, выравненность гнезд, комбинационная способность, генетическая дифференциация, кросс, типы наследования признаков, интерьерные тесты, галатановый локус, стресс-чувствительность.

Summary

V.Pelykh. Theoretical substantiation and practical realization of perfected selection methods in pig breeding. Manuscript.

Thesis for a doctor's degree (Agriculture) in the major 06.02.01. - Breeding and selection of animals. - National Agrarian University, Ukraine, Kiev, 2002.

The thesis examines a wide-range approach to the utilization of the swine gene pool (available in Ukraine) of the universal and specialized types of productivity within the programs of purebred rearing and hybridization. The application of the following additional selection criteria has been substantiated: uniformity of breeding sites, sex ratio in them, the level of dimorphism at the time of weaning. A technique for evaluating boars-sires according to their offspring properties was improved. The effectiveness of using DNA-technologies for testing stress sensitivity of pigs was proved. The best three-breed combinations of pigs providing the geterosis effect in productive properties were experimentally displayed. Growth parameters of pigs and possibilities of predicting fattening and meat properties using mathematical models were determined.

Key words: genotype, reproductive, productive signs, uniformity of breeding sites, combination ability, genetic differentiation, cross, signs inheriting type, interieur tests, halatan locus, stress sensitivity.

Размещено на Allbest.ru