Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи залежно від генотипу і способу підготовки до лактації

Размещено на http://allbest.ru

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06. 02. 01 - розведення та селекція тварин

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНОТИПУ І СПОСОБУ ПІДГОТОВКИ ДО ЛАКТАЦІЇ

Виконав: Приймич Василь Іванович

Львів - 2002

АНОТАЦІЯ

Приймич В.І. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи залежно від генотипу і способу підготовки до лактації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Львіська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2002.

У дисертації викладені результати досліджень екстер'єрно-конституційних параметрів, молочної продуктивності, характер лактаційної діяльності, морфологічних та функціональних властивостей вим'я, морфологічних та біохімічних показників крові в корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способу підготовки їх до лактації.

Встановлено, що корови, які в генетичній структурі мають 62,5-75,0 % частки спадковості голштинської породи, характеризуються порівняно вищою молочною продуктивністю і придатністю до машинного доїння, ніж тварини інших генотипів. Застосування пневмомасажу вим'я в нетелей підвищило надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7-20,7 % за лактацію.

Ключові слова: порода, генотип, екстер'єрно-конституційні параметри, молочна продуктивність, вим'я, пневмомасаж.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Теоретичні і практичні основи породоутворювального процесу в скотарстві висвітлено в роботах багатьох вчених (Д.Т. Вінничук, 1993, 2001; М.С. Пелехатий, 1994; М.Я. Єфіменко, 1995; Ю.Д. Рубан, 1995; М.В. Зубець, В.П. Буркат 1997;І.А. Рудик, 1997). В результаті довготривалої роботи вітчизняними селекціонерами на базі вихідної чорно-рябої і голштинської чорно-рябої порід створено нову українську чорно-рябу молочну породу (затверджена в 1996 р) з трьома внутріпородними типами - центрально-східним, західним і поліським. В західному внутріпородному типі української чорно-рябої молочної породи сформувалися популяції з надзвичайно високою як фенотиповою, так і генотиповою різноманітністю з неоднаковою часткою спадковості голштинської породи, проте господарсько-корисні ознаки і біологічні особливості цих генотипів вивчені ще недостатньо. При удосконаленні порід і створенні високопродуктивних стад важливою селекційною ознакою є придатність корів до машинного доїння, зокрема підготовка нетелей до лактації шляхом застосування масажних апаратів (Ф.Ф. Ейснер, 1981, Г.П. Котенджи, 1985). Проте реакція корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів залежно від підготовки до лактації на їх продуктивність практично ще не вияснена.

Комплектування стад високопродуктивними і придатними до машинного доїння коровами-первістками кращих генотипів має наукове і практичне значення для ведення подальшої селекційної роботи по удосконаленню української чорно-рябої молочної породи, що і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з тематичним планом наукових досліджень по темі 02. «Вивчення господарсько-біологічних особливостей молочних і комбінованих порід худоби в західному регіоні України», які проводилися кафедрою скотарства і конярства Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, № державної реєстрації 0187.0.074635. Тема дисертації уточнена вченою радою Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького 3 квітня 2002 (протокол №3).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчити молочну продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів залежно від способу підготовки до лактації. Для реалізації поставленої мети ставилися такі завдання:

- вивчити конституційні параметри корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів;

- визначити молочну продуктивність корів-первісток залежно від генотипу і підготовки до лактації;

- встановити характер лактації в корів-первісток різних генотипів;

- провести порівняльну оцінку формування морфо-функціональних властивостей вим'я в корів-первісток різних генотипів під впливом попереднього застосування пневмомасажу молочних залоз;

- визначити економічну ефективність використання корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів.

Об'єкт досліджень. - Корови-первістки української чорно-рябої молочної породи різних генотипів.

Предмет досліджень. - Екстер'єрно-конституційні параметри, молочна продуктивність, характер лактації, морфо-функціональні властивості вим'я, морфологічні і біохімічні показники крові.

Методи досліджень. - Основний метод - експериментальний. У роботі використані загальноприйняті зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методи досліджень. При обробці результатів досліджень використовували зоотехнічні, біохімічні, біометричні і економічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження молочної продуктивності у взаємозв'язку з підготовкою до лактації корів-первісток різних генотипів української чорно-рябої молочної породи західного породного типу. Досліджено екстер'єрно-конституційні параметри, вивчено успадкування особливостей молочної продуктивності, встановлено характер лактаційної діяльності, досліджено морфо-функціональні властивості вим'я та придатність корів до машинного доїння. Встановлено зв'язок між окремими селекційними ознаками.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень використовуються при розробці довготермінових програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи з українською чорно-рябою молочною породою західного внутріпородного типу. Результати досліджень впроваджені в агрофірмі «Зоря» Рівненського району Рівненської області, що підтверджується актом.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені науково-виробничі експерименти та лабораторні дослідження, зібрані первинні дані, статистично оброблені, проаналізовані і узагальнені одержані результати, сформульовані висновки і пропозиції виробництву. Отримано патент на винахід «Спосіб визначення живої маси великої рогатої худоби і спеціальна мірна стрічка для його здійснення» (№46950 А від 17.06.2002)

Апробація результатів дисертації. Основні положення, що включені до дисертації, були викладені на:

- міжнародному симпозіумі Україна - Австрія «Агрокультура: наука і практика» (Львів, 1996).

- міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення» (Львів, 1999).

- міжнародній науковій конференції «С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука» (Львів, 2000).

- засіданнях Вченої ради Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Львів, 1991 - 2000 рр.).

- розширеному засіданні кафедр скотарства і конярства, генетики та розведення сільськогосподарських тварин, дрібного тваринництва, годівлі сільськогосподарських тварин, бджільництва Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Львів, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в 7 статтях у наукових виданнях.

молочний корова генотип пневмомасаж

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для виконання роботи на молочному комплексі племзаводу «Зоря» Рівненського району Рівненської області було сформовано за принципом аналогів п'ять груп нетелей української чорно-рябої молочної (УЧР) різних генотипів, по 30 голів в кожній, із них: І (контрольна) - вихідної місцевої чорно-рябої худоби (ЧР), інші групи дослідні з різною умовною часткою спадковості за голштинською породою (Г) - ІІ - 5/8ЧР х 3/8Г, ІІІ - 1/2 ЧР х 1/2 Г, ІV - 3/8ЧР х 5/8Г, V - 1/4ЧР х 3/4Г. Одночасно на 6 місяці тільності кожну групу нетелей розділили на дві підгрупи, із яких першим пневмомасаж молочної залози не проводили (підгрупи «НМ», n=10), а в інших його застосовували агрегатом марки АПМФ-1 на доїльній установці «Імпульс М - 622» (підгрупи «М», n=20). Підгрупи нетелей різних генотипів, яким масажу вим'я не проводили, служили контролем до масажованих. В дослідних групах, починаючи з шостого місяця тільності, пневмомасаж вим'я нетелей проводили тричі на добу по 3-4 хв, а потім тривалість його доводили до 5-6 хв і за 25-30 днів до отелення масажування припиняли.

Тварини всіх груп (підгруп) знаходилися в однакових умовах годівлі і утримання. Оскільки в господарстві передбачено прив'язний спосіб утримання худоби, то постійно проводили моціон нетелям, а потім коровам-первісткам на вигульно-кормовій площадці. Раціони годівлі складали за деталізованими нормами, рекомендованими кафедрою годівлі сільськогосподарських тварин ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького (П.З. Столярчук та ін., 1989). Річні витрати кормів на корову складали 46 центнерів кормових одиниць.

Екстер'єрно-конституіцйні показники корів-первісток різних генотипів визначали за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці (Е.Я. Борисенко, 1967; М.В. Зубець, Ю.П. Полупан, 1996). Оцінка тварин за типом проведена за 100-бальною шкалою згідно інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (1993). Лінійна оцінка типу тварин проведена за методикою Асоціації голштинської породи, описаною В.І. Антоненком (1998).

Живу масу корів визначали за результатами зважування на 2-3 місяці лактації. Масо-метричний коефіцієнт визначений за формулою Д.Т. Вінничука.

Схема досліджень наведена на рис. 1.

Рис. 1. Схема досліджень

Оцінку молочної продуктивності піддослідних корів проводили згідно даних зоотехнічного і племінного обліку. Молочну продуктивність визначали шляхом проведення щодекадних контрольних надоїв і щомісячного визначення вмісту жиру в молоці протягом першої лактації. На основі одержаних даних визначали лактаційні криві надоїв і сталість лактації.

Морфологічні та функціональні показники вим'я корів-первісток досліджували на 2-3 місяці лактації після отелення за методикою Латвійської сільськогосподарської академії (1970). Оцінку властивостей молоковіддачі піддослідних корів проводили методом контрольних доїнь апаратом для роздільного видоювання молока із чвертей вим'я ДАЧ-1.

Гематологічні показники досліджували на 3 місяці лактації у 4 тварин з кожної підгрупи. Кількість еритроцитів і концентрацію гемоглобіну в 1 мл³ крові визначали на еритрогемометрі М-065, кількість лейкоцитів - в камері Горяєва, загальний білок сироватки крові - рефрактометрично. Згадані методики описані П.Т. Лебедєвим і А.Т. Усовичем (1976) та В.В. Науменком (1993). Білкові фракції сироватки крові визначали методом електрофорезу в 7,5% поліакриламідному гелі.

Вивчення економічних показників ефективності виробництва молока проводили на основі загальноприйнятих методик.

Одержаний матеріал оброблений методом варіаційної статистики, описаної Г.Ф. Лакіним (1990), М.А. Плохінським (1969) з використанням обчислювальної техніки ЕОМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при р<0,05; р<0,01; р<0,001 (вірогідність між генотипами) і _р<0,05; __р<0,01; ___р<0,001 (вірогідність в генотипі).

Екстер'єрно-конституційні параметри. Встановлено, що з наростанням в генотипах спадковості голштинів жива маса корів-первісток української чорно-рябої молочної породи збільшувалася, але в тварин І-IV груп вона була майже однаковою.

Найбільшу живу масу мали корови генотипу 1/4ЧР х 3/4Г: у не підготовлених до лактації 498,5 кг, у підготовлених - 495,2 кг проти 482,0-484,1 кг у тварин місцевої чорно-рябої породи відповідно. Певного впливу пневмомасажу молочної залози нетелей на живу масу і загальний розвиток первісток після отелення не виявлено.

Таблиця 1. Характеристика корів-первісток різних генотипів за промірами тіла, см (n=20, М±m)

З наростанням в генотипах української чорно-рябої молочної породи спадковості голштинів від 37,5 до 75,0 % збільшувалися проміри висоти в холці, ширини, глибини і обхвату грудей, косої довжини тулубу. Порівняно з коровами вихідної чорно-рябої породи встановлена вірогідна перевага за розмірами тіла в первісток генотипів 3/8ЧРх5/8Г і 1/4ЧРх3/4Г, тварини генотипів 5/8ЧРх3/8Г і 1/2ЧР х 1/2Г за більшістю вказаних промірів зайняли проміжне місце. За проміром обхвату п'ястка міжгрупової різниці не виявлено.

Щодо індексів будови тіла, то із доведенням в генотипах частки спадковості голштинської породи до 62,5-75,0 % у корів збільшуються тазогрудний і грудний індекси, розтягнутості, формату та масивності, що свідчить про формування типу великорослих тварин. З наростанням в генотипах частки спадковості голштинів габаритні розміри корів збільшувалися, але одночасно зменшувався масометричний коефіцієнт. Проведена лінійна оцінка будови тіла піддослідних корів-первісток показала, що з наростанням в генотипах кровності голштинів тварини характеризуються близьким до оптимального значення за ростом, міцністю конституції, постановкою кінцівок, глибиною і шириною грудей, формою вим'я, прикріпленням його чвертей, шириною задніх чвертей.

Таким чином, за екстер'єрно-конституційними параметрами (жива маса, лінійні і габаритні розміри, тип тілобудови, масометричний коефіцієнт) корови української чорно-рябої породи відповідають типу тварин молочного напрямку продуктивності, причому ознаки молочності найкраще виражені в генотипах з 62,5-75,0 % частки спадковості голштинської породи.

Молочна продуктивність. Дані молочної продуктивності корів-первісток різних генотипів залежно від способу підготовки до лактації представлені надоєм за 305 днів лактації, вмістом жиру в молоці та виходом молочного жиру (табл. 2).

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів (М±m)

Встановлено, що незалежно від способу підготовки до лактації найбільш низькі надої і вихід молочного жиру мали первістки вихідної чорно-рябої породи. Із зростанням в генотипах української чорно-рябої породи частки спадковості голштинів молочна продуктивність корів підвищувалася. Найбільш високий надій і вихід молочного жиру був у корів 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою. Порівняно з ровесницями І групи серед контрольних тварин у них були відповідно вищі надої на 526 і 469 кг (16,0 і 13,4 %), а вихід молочного жиру на 21,2 і 16,4 кг (16,6 і 12,9 %); серед дослідних тварин ці показники були більшими: за надоями на 551 і 717 кг (14,6 і 19,0 %), а за виходом молочного жиру - на 23,5 і 29,6 кг (16,0 і 20,0 %).

Вміст жиру в молоці у корів піддослідних груп був практично однаковим і коливався в межах 3,86 - 3,93 %, тому на вихід молочного жиру більше вплинув рівень надоїв тварин різних генотипів.

Застосування пневмомасажу вим'я в нетелей суттєво вплинуло на підвищення молочної продуктивності корів-первісток, але в неоднаковій ступені в межах кожного генотипу. Найкраще реагували підвищенням надоїв на застосування пневмомасажу 3/8- і 3/4- кровні корови за голштинською породою. В цілому від корів-первісток усіх генотипів, які були підготовлені до лактації шляхом попереднього застосування пневмомасажу вим'я нетелей, одержано вищі надої молока на 11,7-20,7 % та більше молочного жиру - на 13,6-22,0 %.

Незважаючи на більшу живу масу первістки української чорно-рябої молочної породи різних генотипів відзначалися вищим коефіцієнтом молочності, ніж корови вихідної материнської чорно-рябої породи (в підгрупах «НМ» - на 7,1-14,7 %, в підгрупах «М» - на 7,2-17,5 %). Масажування вим'я нетелей сприяло збільшенню надою молока на 100 кг живої маси в чорно-рябих первісток І групи на 14,2 %, у корів усіх генотипів української чорно-рябої молочної породи - на 18,3 %.

Проведеними дослідженнями встановлено, що у непідготовлених до лактації корів-первісток різних генотипів коефіцієнт мінливості надоїв становив 12,3-16,1 %, у підготовлених - 18,0-21,2 %, а за виходом молочного жиру , відповідно, - 8,0-17,6 % та 18,6-22,8 %. Висока мінливість надою та молочного жиру вказує на можливість ефективної селекції за цими показниками. Коефіцієнт мінливості вмісту жиру в молоці був відносно низький: в підгрупах різної підготовки до лактації, вихідної чорно-рябої худоби лише 1,62-1,67 %, в підгрупах первісток української чорно-рябої молочної породи - 2,05-2,30 %, тому добір тварин є більш ефективним за надоєм та виходом молочного жиру.

Аналіз лактаційної діяльності піддослідних корів показує, що характер її обумовлений рівнем продуктивності, генотипом та способом підготовки до лактації. Найбільш вирівняною лактаційною кривою відзначалися корови генотипу 1/4ЧР х 3/4Г, в яких пік надоїв зміщений на 3-5 місяці лактації. Одночасно вони характеризувалися найвищими показниками повноцінності та коефіцієнтом постійності лактації (98,8 і 96,8 %), а найменшими - генотипу 5/8ЧР х 3/8Г (88,2 і 80,2 %).

Результати дослідження взаємозв'язків між показниками молочної продуктивності та розвитком піддослідних корів наведено в таблиці 3.

Вияснення залежності між надоєм і вмістом жиру в молоці за лактацію показало, що цей взаємозв'язок незалежно від способу підготовки до лактації був відсутній, або низький (r=-0,48 - +0,29). Велика варіабільність цього кореляційного зв'язку вказує на недостатню консолідованість породи і на можливість спрямування подальшого селекційного процесу на добір тварин з бажаним поєднанням надою та жирномолочності. Дуже високий кореляційний зв'язок встановлено між надоєм та виходом молочного жиру - в межах від +0,92 до +0,99. У підготовлених до лактації корів дослідних груп коефіцієнт кореляції між надоєм і живою масою завжди був вищим (r = +0,78 - + 0,90), ніж в непідготовлених контрольних (r = +0,51 - +0,78). Виявлено позитивний, але не високий кореляційний зв'язок в різних генотипах неоднакової підготовки до лактації між надоєм і висотою в холці (r = +0,03 - +0,38), надоєм і обхватом грудей (r = +0,15 - +0,44). Коефіцієнт кореляції між надоєм і проміром косої довжини тулубу в генотипі 1/2ЧР х 1/2Г був практично нульовим (r = -0,01 - -0,03), в інших генотипах української чорно-рябої молочної породи позитивно низьким (r = +0,03 - +0,25), за винятком генотипу 1/4ЧР х 3/4Г, в яких цей коефіцієнт наближався до середнього (r = +0,40 - +0,46).

Таблиця 3. Коефіцієнти кореляції між молочною продуктивністю і розвитком піддослідних корів, r

Встановлені кореляцій ні зв'язки дозволяють стверджувати, що подальший селекційний процес по удосконаленню української чорно-рябої породи доцільно здійснювати з врахуванням успадкування особливостей прояву молочної продуктивності різних генотипів з їх екстер'єрно-конституційними параметрами.

Морфологічна оцінка вим'я корів. На основі проведеної візуальної оцінки встановлено, що піддослідні корови успадкували різну форму вим'я і, крім того, на її формування має вплив спосіб підготовки нетелей до лактації. Більшості тварин усіх груп характерне добре розвинуте залозисте вим'я переважно чашоподібної форми, яке щільно прикріплене до черева, з великим запасом, пропорційно розвинуте із нормально розставленими дійками. Незалежно від способу підготовки до лактації із підвищенням кровності за голштинською породою збільшувалася кількість корів з ванно-чашоподібною формами. Встановлено, що застосування пневмомасажу молочних залоз у нетелей сприяло покращанню форм вим'я в корів усіх генотипів, але якщо в первісток вихідної чорно-рябої породи та в низькокровних за голштинами генотипах зросла кількість тварин здебільшого з чашоподібною формою вим'я, то у висококровних голштинів 3/8ЧР х 5/8Г; 1/4ЧР х 3/4Г - з ванноподібною формою. Корови української чорно-рябої молочної породи усіх генотипів, які попередньо не підлягали застосуванню пневмомасажу (n=40), з ванноподібною формою вим'я за надоями переважали з чашоподібною і округлою його формою відповідно на 3,8 і 10,1 %, а одноіменні масажовані (n=80) - на 4,2 і 18,7 %. Для більш об'єктивної оцінки вим'я і дійок у корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів проведено їх вимірювання (табл. 4).

Таблиця 4. Проміри вим'я і дійок у піддослідних корів-первісток, см (М±m)

Виявилося, що первістки, в яких попередньо не застосовували пневмомасаж, за лінійними розмірами вим'я незначно відрізнялися між собою, хоч і спостерігалася тенденція збільшення його об'єму з наростанням в генотипах частки спадковості голштинської породи. Машинний пневмомасаж сприяв розвитку більших розмірів вим'я. Найбільшим горизонтальним обхватом вим'я в порівнянні з чорно-рябими коровами І групи відзначалися дослідні корови генотипу 1/4ЧР х 3/4Г, який дорівнював 118,0 см, або більше на 5,9 см (5,3 %, р<0,01). Корови дослідних груп відзначалися довшим вим'ям. Так, в порівнянні з коровами І контрольної групи, первістки ІІ групи мали довше вим'я на 2,2 см (6,7 %, р<0,01), ІV групи - на 2,4 см (7,4 %, р<0,05) і V групи - на 2,0 см (6,1 %,р<0,05). За шириною вим'я істотної міжгрупової різниці не виявлено. Глибина передніх чвертей вим'я була більшою, ніж в чорно-рябих аналогів, лише в висококровних за голштинами генотипів: в корів ІV групи - на 1,0 см (4,8 %, р<0,05) і V групи - на 1,3 см (6,3 %, р<0,01).

Умовна величина вим'я (горизонтальний обхват х глибину передніх чвертей) у підготовлених до лактації корів І групи складала 23,2 дм² , ІІ групи - 24,0, ІІІ групи - 23,8, ІV групи - 24,9 і V групи - 26,0 дм² , а умовний її об'єм (довжина х ширина х глибина), - 174,1; 193,1; 179,8; 196,0 і 200,2 дм².

За діаметром дійок суттєвої різниці між генотипами корів не виявлено. Застосування пневмомасажу вим'я у нетелей сприяло видовженню дійок на 0,2-0,9 см, але різниця була вірогідною лише у тварин ІІ групи (на 16,1 %, р<0,01).

У 5/8- і 3/4- кровних тварин за голштинською породою між коровами різної підготовки до лактації встановлено позитивний кореляційний зв'язок за обхватом вим'я (r = +0,300 і +0,295), його довжиною (r = +0,244 і +0,622) та довжиною дійок (r = +0,310 і +0,196). В генотипі 5/8ЧР х 3/8Г виявлена позитивна кореляція лише за довжиною вим'я (r = +0,389), а в генотипі 1/2ЧР х 1/2Г - за його шириною (r = +0,343). За глибиною вим'я, обхватом і довжиною дійок в жодній із піддослідних груп позитивного кореляційного зв'язку не встановлено. В той же час фенотипова мінливість у дослідних тварин за довжиною вим'я (Сv = 4,20-10,14 %) і дійок (Сv = 12,0-13,79 %) свідчить про можливість ефективного добору корів за бажаними розмірами вим'я і дійок.

Таким чином, із збільшенням частки спадковості голштинів у генотипах тварин української чорно-рябої молочної породи значно покращуються морфологічні властивості вим'я, зокрема і під впливом попереднього застосування пневмомасажу молочних залоз у нетелей.

Функціональні властивості вим'я. Роздільне видоювання молока показало, що молокоутворююча здатність не в усіх чвертях вим'я однакова і незалежно від генотипу корів і способу підготовки їх до лактації вона завжди була більшою в задніх його чвертях. Показники продуктивності окремих долей вим'я в піддослідних корів наведені в таблиці 5.

Одержані дані свідчать, що у висококровних за голштинами генотипів ІV i V груп спостерігається краще співвідношення продуктивності передніх і задніх чвертей вим'я, ніж в перехідних генотипах ІІ і ІІІ груп і особливо в порівнянні з первістками вихідної чорно-рябої породи. В усіх піддослідних тварин в співвідношенні продуктивності між лівими і правими частками вим'я різниці не виявлено.

При дослідженні функціональних властивостей вим'я встановлено, що із зростанням в генотипах кровності за голштинською породою збільшуються разові добові надої, підвищується швидкість молоковіддачі, покращується індекс вим'я (табл. 6).

У дослідних корів порівняно з контрольними на 2-3 місяці лактації разові добові надої були вищими на 6,1-19,2 %. У непідготовлених до лактації корів швидкість молоковіддачі у тварин ІІ - V груп порівняно з І групою була більшою на 0,17-0,33 кг/хв або на 11,4-22,1 % при вірогідній різниці (р<0,01-0,001).

Попереднє застосування пневмомасажу вим'я в нетелей позитивно впли-нуло на інтенсивність молоковіддачі у всіх групах корів, але в порівнянні з тваринами І групи вона була вірогідно більшою лише у 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою ровесниць, відповідно на 0,19 кг/хв (10,3 %,р<0,001) і на 0,17 кг/хв (9,2 %, р<0,01).

Таблиця 5. Продуктивність окремих чвертей вим'я в піддослідних корів, %

У чорно-рябих корів контрольної групи індекс вим'я складав 42,6 %, в дослідної групи - 43,7 %. Із насиченням в генотипах частки спадковості голштинів індекс вим'я збільшувався, але найкращим його показником відзначалися 5/8- і 3/4- кровні корови відповідно 43,7 і 43,3 % у не підготовлених та 45,9 і 45,1 % у підготовлених до лактації тварин. В останніх встановлено також найбільш високий кореляційний зв'язок між швидкістю молоковіддачі та надоєм за лактацію (r = +0,340 - +0,484).

Таблиця 6. Функціональні властивості вим'я в піддослідних корів-первісток (М±m)

Мінливість функціональних властивостей вим'я піддослідних корів була високою. Середнє квадратичне відхилення по швидкості молоковіддачі коливалася у не підготовлених до лактації корів від 0,24 до 0,44 кг/хв, у підготовлених - від 0,32 до 0,75 кг/хв; по індексу рівномірності розвитку вим'я від 5,5 до 12,1 % та від 5,2 до 10,7 % відповідно. Фенотипова мінливість швидкості молоковіддачі у контрольних корів складала 14,2-26,0 %, у дослідних - 15,7-37,2 %, а індексу вим'я відповідно 15,3-27,9 % та 11,4-24,6 %.

Морфологічні і біохімічні показники крові. Гематологічні показники в піддослідних тварин були в межах фізіологічної норми. Проте з наростанням в генотипах кровності голштинської породи відмічена тенденція до збільшення в крові вмісту еритроцитів, гемоглобіну і лейкоцитів. Лише корови генотипу 1/4ЧР х 3/4Г вірогідно переважали контрольних тварин чорно-рябої породи за кількістю еритроцитів.

Таблиця 7. Вміст загального білка та білкових фракцій у сироватці крові піддослідних корів (n = 4, М ± m)

У білковій частині сироватки крові вміст загального білка в корів 3/8- 1/2- і 5/8- кровних за голштинською породою був на тому ж рівні, як і в первісток вихідної чорно-рябої худоби. У 3/4- кровних за голштинами корів порівняно з ровесницями контрольної групи загального білку в сироватці крові було більше на 4,3 г/л, або на 5,5 %, але різниця статистично не вірогідна. У корів генотипу 1/4ЧР х 3/4Г виявлено найбільше альбумінової та найменше глобулінової фракцій. Інші генотипи характеризувалися практично таким самим співвідношенням альбумінів і глобулінів, як і в корів І групи, що підтверджується даними альбуміно-глобулінового коефіцієнту. З наростанням в генотипах частки спадковості голштинів, нерівномірно збільшується вміст б- глобулінів і зменшується в- глобулінів.

Отже, проведені дослідження морфологічних і біохімічних показників крові показали, що з наростанням в генотипах кровності голштинської породи в залежності від підготовки корів-первісток до лактації окислювально-відновні процеси і білковий обмін протікали на більш високому рівні.

Економічна ефективність. За економічною ефективністю виробництва молока корови генотипу 1/4ЧР х 3/4Г мали перевагу над тваринами інших кровностей. У підготовлених до лактації середньорічний надій молока базисної жирності становив у корів-первісток І групи - 4304 кг, ІІ групи - 4882, ІІІ групи - 4626, ІV групи - 4998 і V групи - 5177 кг. Застосування пневмомасажу вим'я нетелей дозволило підвищити рентабельність виробництва молока від корів-первісток на 6,5-14,7 %. На кожну вкладену гривню для проведення пневмомасажу вим'я в нетелей було одержано чистого прибутку в І групі первісток - 4,70 грн., в ІІ групі - 7,29, в ІІІ групі - 4,40, в ІV групі - 5,29 і в V групі - 8,05грн. Найнижчою рентабельністю виробництва молока відзначалися корови-первістки вихідної чорно-рябої породи: у не підготовлених до лактації - 15,7 %, у підготовлених - 23,5%. Рентабельність виробництва молока підвищувалася у корів при зростанні частки спадковості голштинської породи і була найбільшою в тварин підготовлених до лактації генотипу 1/4ЧР х 3/4Г (42,1 %).

Таким чином, з економічної точки зору, для виробництва молока найбільш доцільним є розведення тварин 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою.

ВИСНОВКИ

1. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу, які в генетичній структурі мають різну частку спадковості голштинської породи, зв'язана з біологічними особливостями тварин різних генотипів і залежить від способу підготовки нетелей до майбутньої лактації та генотипу корів.

2. При доведенні в генотипах частки спадковості голштинської породи до 62,5-75,0 % у корів переважає тип тілобудови, характерний для тварин молочного напрямку продуктивності. Корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою, порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби та проміжних генотипів (3/8- і 1/2- кровних), відрізняються більшими лінійними і габаритними розмірами тіла, у них зростає жива маса, висотні проміри, довжини тулуба, глибини грудей, вони мають краще розвинуте вим'я. Пневмомасаж молочної залози нетелей в другу половину тільності сприяв кращому розвитку вим'я у корів-первісток.

3. Після проведення пневмомасажу вим'я у нетелей найбільш високі результати одержано від 5/8- і 3/4- кровних первісток за голштинською породою 4324 кг молока і 169,9 кг молочного жиру та 4490 і 176,0 кг відповідно. За надоєм вони переважали корів вихідної материнської чорно-рябої худоби відповідно на 551 кг (11,5%, р<0,05) і 717 кг (19,0%, р<0,01), за виходом молочного жиру - на 23,5 кг (16,0%, р<0,05) і 29,6 кг (20,2%, р<0,01). Меншу перевагу в надоях і виході молочного жиру над коровами вихідної чорно-рябої худоби мали 3/8- і 1/2- кровні тварини при невірогідній різниці. Вміст жиру в молоці в піддослідних корів був практично однаковий і коливався в межах 3,86-3,93%. Пневмомасаж молочних залоз у нетелей підвищив надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7-20,7%, вихід молочного жиру на 13,6-22,0%.

4. З наростанням в генотипах української чорно-рябої породи кровності голштинів підвищується коефіцієнт молочності (в перерахунку на 4 % молоко) від 709 до 759 кг у не підготовлених і від 859 до 888 кг у підготовлених до лактації первісток. У корів вихідної чорно-рябої породи коефіцієнт молочності складав 662 і 756 кг відповідно.

5. За характером лактаційної діяльності і типом лактаційних кривих найвищими коефіцієнтами повноцінності і постійності лактації відзначалися тварини генотипу 1/4ЧР х 3/4Г (98,8 і 96,8%), найменшими - генотипу 5/8ЧР х 3/8Г (88,2 і 80,2%). Підготовлені до лактації корови-первістки усіх генотипів порівняно з не підготовленими характеризувалися більшою вирівняністю лактаційних кривих і вищим коефіцієнтом постійності лактації.

6. Експериментальні дані показали, що із підвищенням частки спадковості за голштинською породою морфологічні властивості вим'я покращуються. У підготовлених до лактації 3/4- кровних за голштинами корів-первісток порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби більше тварин з ванно - і чашоподібною формою вим'я (на 40%), з більшим його горизонтальним обхватом (на 5,3%), воно у них довше (на 6,1%), дещо ширше (на 1,9%), але глибше (на 6,3%) з більшою умовною його величиною (на 12,1%) та об'ємом (на 15,0%). Застосування пневмомасажу молочних залоз у нетелей сприяло формуванню кращої якості вим'я в усіх піддослідних групах корів-первісток. із підвищенням частки спадковості за голштинською породою.

7. Результатами досліджень функціональних властивостей вим'я встановлено, що корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою порівняно з іншими генотипами тварин відрізняються рівномірнішим розвитком передніх і задніх його часток, більшими разовими добовими надоями, вищим індексом вим'я та швидкістю молоковіддачі, але меншою тривалістю доїння. Пневмомасаж покращив функціональні властивості вим'я у всіх групах тварин. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між надоєм за лактацію і інтенсивністю молоковіддачі (до r = +0,484) та індексом вим'я (до r = +460), що вказує про необхідність оцінки і добору корів на придатність до машинного доїння.

8. Найбільш ефективним в економічному відношенні є розведення корів української чорно-рябої молочної породи 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою. Рентабельність виробництва молока в порівнянні з вихідною чорно-рябою худобою в них вища на 11,7-18,6%. Застосування машинного пневмомасажу вим'я в нетелей дозволяє підвищити рентабельність виробництва молока в майбутніх корів-первісток різних генотипів на 6,5-14,7%.

1. З метою подальшого підвищення молочної продуктивності і консолідації української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу доцільно більш широко використовувати тварин з 5/8- і 3/4- часткою спадковості за голштинською породою при чистопородному розведенні.

2. Внаслідок спадкової обумовленості селекційних ознак вим'я слід здійснювати добір племінних бугайців від корів з ванно- і чашоподібною формою, високими показниками молочної продуктивності і молоковіддачі з наступним інтенсивним використанням бугаїв-покращувачів, перевірених за якістю нащадків.

3. Для більш повного використання генетичного потенціалу корів за рівнем молочної продуктивності і покращанням морфологічних і функціональних властивостей вим'я необхідно від 6 по 8 місяць тільності проводити машинний пневмомасаж молочної залози нетелей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Приймич В.І. Вплив гено- і паратипових факторів на продуктивність первісток української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 1999. - №31 - 32. - С. 205 - 207.

2.Приймич В.І., Мамчак І.В. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої породи в умовах промислової технології // Науковий вісник Львівської державної академії ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2000. - Т 2. (№2). - Ч.3. - С.136 - 138. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3.Приймич В.І. Екстер'єрно-конституційні особливості корів-первісток української чорно-рябої молочної худоби різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2001. - Т. 3.(№4). - Вип. 3. - С.212-216.

4.Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні та функціональні особливості вим'я корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів залежно від способу підготовки нетелей до отелення.// Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№1).-С.142-146. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Приймич В.І., Мамчак І.В. Ефективність розведення корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способів підготовки до лактації // Сільський господар. -2001. -№3-4. - С. 11-12. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

6. Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні і біохімічні показники крові корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№2) Ч 2.-С.101-105. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

7. Pryjmych V.I. The Reaction of cows galved for the First time of the Black and spotted breed of different genotypes to Holshtyns on the ways of preparating them for laktation // Ukrainian-Austrian. - Symposium « Agriculture: Science and Practice «. Collection of Abstracts. - Lviv, 1996. P. 129.

Размещено на Allbest.ru